|
„и Ї банк≥вське право окремою галуззю права? ” процес≥ науковоњ дискус≥њ щодо м≥сц¤ банк≥вського права в систем≥ права ”крањни з'¤вилис¤ так≥ точки зору на цю проблему: 1) банк≥вське право Ї п≥дгалуззю права; 2) банк≥вське право Ї комплексною галуззю права; 3) банк≥вське право ¤к окрема галузь права не ≥снуЇ взагал≥. ўе в 50Ч70 роках XX ст. була висловлена точка зору, що банк≥вське право Ї п≥дгалуззю ф≥нансового права. ўе одна група вчених вважала, що банк≥вське право ¤вл¤Ї собою п≥дгалузь цив≥льного права. “ак, в≥домий досл≥дник банк≥вського права ћ. ћ. јгарков, погоджуючись в ц≥лому з думкою, що банк≥вське право в≥дноситьс¤ до господарського права, зазначав, що орган≥зац≥¤ й д≥¤льн≥сть кредитних установ значною м≥рою зумовлена регулюючою д≥¤льн≥стю державноњ влади. ≤ правов≥ норми, ¤к≥ регулюють цю д≥¤льн≥сть, а також структуру та компетенц≥ю в≥дпов≥дних орган≥в, також Ї предметом банк≥вського права, випливаючи з державного ≥ адм≥н≥стративного права. Ќа в≥дм≥ну в≥д цих точок зору, в≥дпов≥дно до ¤ких науковц≥ розгл¤дають банк≥вське право ¤к п≥дгалузь ф≥нансового, цив≥льного або господарського права, найпоширен≥шою в наукових колах Ї позиц≥¤, суть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що банк≥вське право Ї комплексною галуззю права. ќдин ≥з представник≥в под≥бного п≥дходу вважаЇ банк≥вське право комплексною галуззю права, ¤ка регулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ орган≥зац≥њ банк≥вськоњ системи. Ђёридична енциклопед≥¤ї за редакц≥Їю ё. —. Ўемшученка визначаЇ банк≥вське право ¤к сукупн≥сть правових норм, що регулюють пор¤док орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ банк≥в. ‘ранцузьк≥ вчен≥ вживають пон¤тт¤ Ђбанк≥вське правої дл¤ визначенн¤ сукупност≥ правил, що закр≥плюють правовий статус банк≥в. јмериканськ≥ ж вчен≥ вважають, що Ђбанк≥вське правої Ї багатогранним терм≥ном, ¤ким охоплено не т≥льки загальн≥ принципи орган≥зац≥њ й д≥¤льност≥ банк≥в, а й сукупн≥сть норм, ¤к≥ регулюють пор¤док наданн¤ ф≥нансових та пов'¤заних з ними ≥нших послуг. ўе одна група вчених вважаЇ, що вид≥л¤ти банк≥вське право в окрему галузь права ще рано. ѕредставники третьоњ, основноњ, позиц≥њ на цю проблему зазначають, що банк≥вське право не Ї н≥ галуззю, н≥ п≥дгалуззю права, оск≥льки сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ регулюютьс¤ Ђбанк≥вським правомї, не можна визнати наст≥льки своЇр≥дними, щоб вони могли скласти предмет окремоњ галуз≥ права. √.ј. “осун¤н у 90-х роках XX ст. висунув думку, що банк≥вське право Ч це не окрема галузь, оск≥льки сукупн≥сть норм, ¤кими регулюЇтьс¤ створенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть кредитних орган≥зац≥й, не в≥дпов≥даЇ критер≥¤м галуз≥ права, ¤к≥ визнан≥ юридичною наукою. ” н≥й в≥дсутн≥ специф≥чн≥ предмет ≥ метод. ќтже, цю сукупн≥сть юридичних норм автор розгл¤дав ¤к комплексну галузь законодавства (п≥зн≥ше цей вчений виступив одним ≥з сп≥вавтор≥в прац≥, в ¤к≥й висловлена протилежна точка зору, зг≥дно з ¤кою банк≥вське право ¤вл¤Ї собою комплексну галузь права). ƒл¤ того, щоб визначитис¤ в питанн≥ ≥снуванн¤ такоњ окремоњ галуз≥ ¤к банк≥вське право, необх≥дно розгл¤нути критер≥њ вид≥ленн¤ сукупност≥ правових норм у самост≥йну галузь права. ÷≥ критер≥њ права Ї необх≥дним етапом дл¤ анал≥зу концепц≥њ комплексних галузей права, одн≥Їю з ¤ких ≥ пропонують де¤к≥ вчен≥ визнати банк≥вське право. ƒл¤ того щоб визначити, чи ≥снуЇ банк≥вське право ¤к галузь права, спробуЇмо окреслити його предмет ≥ метод правового регулюванн¤.
|