ƒ. ќ. √етманцев, Ќ. √. Ўукл≥на

Ѕанк≥вське право ”крањни

Ќавчальний пос≥бник

 ињв
÷ентр учбовоњ л≥тератури
2007

ѕон¤тт¤ про банк≥вську таЇмницю

     ѕеред викладенн¤м такого важливого питанн¤, ¤ким без сумн≥ву, Ї визначенн¤ пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, сл≥д констатувати, що при пор≥вн¤но невелик≥й к≥лькост≥ доробок на цю тему погл¤ди науковц≥в на обов'¤зков≥ елементи, а ≥нод≥ ≥ на загальну правову сутн≥сть банк≥вськоњ таЇмниц≥, вкрай р≥зн¤тьс¤.
     “ак, у навчальному пос≥бнику ЂЅанк≥вське право ”крањниї сказано, що п≥д банк≥вською таЇмницею розум≥Їтьс¤ зобов'¤занн¤ банку (ф≥нансово-кредитноњ установи) збер≥гати таЇмницю за операц≥¤ми своњх кл≥Їнт≥в.
     –азом з тим визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ через правову категор≥ю зобов'¤занн¤ неправильне, адже зобов'¤занн¤, в силу своЇњ природи, реал≥зуЇтьс¤ у правов≥дносинах нос≥¤ цього зобов'¤занн¤ та особи, на користь ¤коњ повинн≥ бути вчинен≥ певн≥ д≥њ (утриманн¤ в≥д вчиненн¤ д≥й).  р≥м того, вказане визначенн¤ передбачаЇ збереженн¤ ≥нформац≥њ виключно за операц≥¤ми кл≥Їнт≥в банку ≥ тим самим звужуЇ обс¤г пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, залишаючи поза його межами ≥нформац≥ю за рахунками, вкладами кл≥Їнт≥в та угодами (правочинами), ¤к≥ вчин¤ють кл≥Їнти банку.
     “ретЇ виданн¤ ЂЅольшой —оветской Ёнциклопедииї також м≥стить пон¤тт¤ Ђбанк≥вська таЇмниц¤ї, п≥д ¤ким тут розум≥Їтьс¤ збер≥ганн¤ в≥домостей про операц≥њ, рахунки та вклади кл≥Їнт≥в банка та ≥нших кредитних установ. —л≥д зазначити, що до 1970 р. в рад¤нських дов≥дниках пон¤тт¤ Ђбанк≥вська таЇмниц¤ї взагал≥ не розгл¤далос¤, натом≥сть широко використовувалос¤ пон¤тт¤ ЂтаЇмниц¤ вклад≥вї.
     ѕроте наведене визначенн¤ також не повн≥стю в≥дпов≥даЇ своЇму зм≥сту. јдже воно вказуЇ лише саме на обов'¤зок збер≥ганн¤ в≥домостей, тод≥ ¤к пон¤тт¤ ЂтаЇмниц¤ї маЇ вказувати на р≥д самих в≥домостей, а не на д≥њ, ¤ким ц≥ в≥домост≥ п≥ддаютьс¤.  р≥м того, це визначенн¤ не визначаЇ кола суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають зд≥йснювати безпосереднЇ збер≥ганн¤ таких в≥домостей, не вказуЇ, ¤к саме зд≥йснюЇтьс¤ збереженн¤ та умови њх збер≥ганн¤ тощо. ѕроте, це визначенн¤, на в≥дм≥ну в≥д попереднього, опосередковано вказуЇ на той р¤д в≥домостей, ¤к≥ мають складати пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, оск≥льки тут ч≥тко окреслено, що в≥домост≥ мають стосуватись операц≥й кл≥Їнт≥в, њх рахунк≥в та њхн≥х вклад≥в.
     “. ј.  остецька в юридичн≥й енциклопед≥њ наводить своЇ визначенн¤, за ¤ким банк≥вська таЇмниц¤ Ч це ≥нформац≥¤ про операц≥њ, рахунки та вклади кл≥Їнт≥в ≥ кореспондент≥в банку з≥ спец≥альним режимом використанн¤ такоњ ≥нформац≥њ, ¤ка маЇ гриф таЇмност≥, оск≥льки вона Ї р≥зновидом службовоњ таЇмниц≥, ≥ ¤ка охорон¤Їтьс¤ законом.
     ќтже, “. ј.  остецька дл¤ визначенн¤ пон¤тт¤ Ђбанк≥вська таЇмниц¤ї в≥дштовхуЇтьс¤ в≥д того, що це Ї насамперед службова ≥нформац≥¤ з обмеженим доступом, ¤ка складаЇтьс¤ з в≥домостей про операц≥њ, рахунки та вклади не т≥льки кл≥Їнт≥в, а й кореспондент≥в банка.
     ƒещо ширш≥ в≥домост≥, ¤к≥ мають складати банк≥вську таЇмницю, наводить у своЇму визначенн≥ ќ. ј.  остюченко. ¬≥н вказуЇ, що п≥д банк≥вською таЇмницею розум≥ють в≥домост≥, пов'¤зан≥ з ≥нформац≥Їю про роботу банку, його операц≥њ, стан рахунк≥в кл≥Їнт≥в, умови укладених банком договор≥в, тобто дан≥ про управл≥нн¤, використанн¤ ф≥нанс≥в та ≥ншу господарську д≥¤льн≥сть банку, розголошенн¤ ¤ких може завдати шкоди його ≥нтересам. јле в≥домост≥ про роботу безпосередньо самого банку Ї не банк≥вською, а комерц≥йною таЇмницею, обс¤г ¤коњ та способи њњ захисту банк може визначати на власний розсуд.  р≥м того, ставити в залежн≥сть вир≥шенн¤ питанн¤ щодо в≥днесенн¤ певних в≥домостей до пон¤тт¤ Ђбанк≥вська таЇмниц¤ї в≥д можливост≥ нанесенн¤ шкоди ≥нтересам банку неправильне хоча б тому, що за такою лог≥кою ≥нформац≥¤, розголошенн¤ ¤коњ може не завдати шкоди кл≥Їнту, не Ї банк≥вською таЇмницею. «важаючи на останнЇ, незрозум≥ло хто ≥ ¤к маЇ визначати можлив≥сть завданн¤ такоњ шкоди.
     ≤з анал≥зу вищенаведених визначень видно, що при конструюванн≥ пон¤тт¤ Ђбанк≥вська таЇмниц¤ї б≥льш≥сть вчених виходить ≥з того, що насамперед це Ї певний вид ≥нформац≥њ з обмеженим доступом. ѕроте це, однозначно, не комерц≥йна таЇмниц¤, адже до останньоњ кожен суб'Їкт господарюванн¤ вправ≥ в≥днести будь-¤к≥ в≥домост≥ за вин¤тком тих, ¤к≥, зг≥дно з законодавством, не можуть бути комерц≥йною таЇмницею. Ќа в≥дм≥ну в≥д комерц≥йноњ таЇмниц≥, р¤д в≥домостей, ¤к≥ становл¤ть таЇмницю банк≥вську, маЇ бути ч≥тко окресленим, адже обов'¤зок њњ збер≥ганн¤ встановлюЇтьс¤ ≥мперативним способом шл¤хом закр≥пленн¤ такого обов'¤зку в нормативно-правових актах законодавцем.
     “аким чином, дл¤ зд≥йсненн¤ б≥льш повного ≥ досконалого правового регулюванн¤ режиму банк≥вськоњ таЇмниц≥ необх≥дно визначитись ≥з колом в≥домостей, ¤к≥ мають охоплюватись цим режимом.
     «а на¤вност≥ пол¤рних ставлень до самоњ природи пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, ¤ку вчен≥ вказують у своњх публ≥кац≥¤х, здеб≥льшого вс≥ вони сход¤тьс¤ в одному Ч в≥домост≥ ¤к≥ складають банк≥вську таЇмницю, Ї насамперед в≥домост¤ми про кл≥Їнта банку.
     ћ. Ћ.  оган даЇ таке визначенн¤ кл≥Їнта банку: Ђ л≥Їнт Ч п≥дприЇмство, ¤ке уклало з банком догов≥р на наданн¤ певних банк≥вських послугї. ÷е визначенн¤ досить щ≥льно перепл≥таЇтьс¤ ≥з практикою, коли кл≥Їнтами банку називають насамперед юридичних ос≥б, тод≥ ¤к ф≥зичн≥ особи мають статус вкладника банку, а не кл≥Їнта.
     «розум≥ло, що р¤д в≥домостей про ф≥зичну особу, ¤к≥ мають становити банк≥вську таЇмницю, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д в≥домостей про юридичну особу. “ут сл≥д погодитись ≥з думкою ј. ё. ¬≥кул≥на, ¤кий зазначаЇ, що в≥домост≥ про те, де громад¤нин ховаЇ своњ збереженн¤, ¤ку саме суму, на ¤ких умовах тощо, в≥днос¤тьс¤ до персональних даних, ≥накше кажучи, персональн≥ дан≥ Ї нев≥д'Їмною частиною в≥домостей, ¤к≥ становл¤ть банк≥вську таЇмницю.
     ¬≥дпов≥дно до цього виникаЇ питанн¤: ¤к≥ саме в≥домост≥ складають зм≥ст персональних даних.
     “ут необх≥дно попередньо зазначити, що пон¤тт¤ Ђперсональн≥ дан≥ в ц≥ломуї набагато ширше, н≥ж пон¤тт¤ Ђперсональн≥ дан≥, ¤к≥ стали в≥дом≥ банкуї. «розум≥ло, що вс≥ обставини житт¤ кл≥Їнта не можуть бути в≥дом≥ банку. “ому, на нашу думку, б≥льш коректно було б охоплювати режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥ не вс≥ персональн≥ дан≥, а лише т≥, наданн¤ ¤ких банк вимагаЇ в≥д своњх кл≥Їнт≥в.
     A. M. ѕлЇшаков у своњх прац¤х робив спробу вказати ¤к≥ саме в≥домост≥ включаютьс¤ в зм≥ст в≥домостей про кл≥Їнта. Ќа думку вченого, до в≥домостей про кл≥Їнта Ч ф≥зичну особу сл≥д в≥дносити паспортн≥ дан≥, в≥домост≥ про внесенн¤ трет≥ми особами грошових кошт≥в на рахунок власника, дан≥ про на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть ощадних книжок, номер рахунка по вкладу, депозитарн≥ операц≥њ тощо. “ака думка певною м≥рою слушна, адже ц≥ в≥домост≥, безперечно, Ї банк≥вською таЇмницею. ѕроте, вочевидь, не вс≥ вони в≥днос¤тьс¤ до персональних в≥домостей про кл≥Їнта.
     ” правов≥й л≥тератур≥ та прес≥ з'¤вл¤Їтьс¤ все б≥льше публ≥кац≥й, автори ¤ких вважають, що до банк≥вськоњ таЇмниц≥ в≥днос¤ть будь-¤к≥ в≥домост≥, ¤к≥ стали в≥дом≥ кредитн≥й орган≥зац≥њ в процес≥ обслуговуванн¤ кл≥Їнта, наприклад, в≥домост≥ про здоров'¤ кл≥Їнта, його с≥мейний стан тощо.
     « цього приводу сл≥д зазначити, що здаЇтьс¤ б≥льш обірунтованою позиц≥¤, що режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥ можна охоплювати лише т≥ в≥домост≥ про кл≥Їнта, ¤к≥ отримуЇ банк оф≥ц≥йно, тобто в ход≥ безпосереднього зд≥йсненн¤ своЇњ д≥¤льност≥. Ќа практиц≥ часто трапл¤Їтьс¤, що дл¤ укладенн¤, наприклад, кредитного договору, банк може витребувати в≥д кл≥Їнта дан≥ про стан здоров'¤ кл≥Їнта, його с≥мейний стан тощо. Ќа нашу думку, так≥ дан≥ також повинн≥ охоплюватис¤ режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥. ѕроте в тому випадку, ¤кщо банк не вимагав в≥д кл≥Їнта певних в≥домостей, але останн≥й њх надав службовц¤м банку, то ц≥ дан≥ до банк≥вськоњ таЇмниц≥ в≥дноситись не повинн≥. ¬ останньому випадку питанн¤ збер≥ганн¤ такоњ ≥нформац≥њ маЇ залежати виключно в≥д етики конкретноњ службовоњ особи банку.
     “аким чином, режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥ сл≥д охоплювати лише задокументовану ≥нформац≥ю, ¤ка вт≥лена в певну матер≥альну форму ≥ ¤ка отримана банком за його оф≥ц≥йним запитом.  р≥м того, сам факт в≥дносин кл≥Їнта з банком також маЇ охоплюватис¤ режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     ¬≥дпов≥дно до останнього визначенн¤, до в≥домостей, ¤к≥ становл¤ть банк≥вську таЇмницю, сл≥д в≥дносити паспортн≥ дан≥ кл≥Їнта; к≥льк≥сть рахунк≥в в≥дкритих кл≥Їнтом у даному банку; в≥домост≥ про предмет, зм≥ст та умови укладених м≥ж банком та кл≥Їнтом договор≥в; дан≥ про дати, по ¤ких банк нараховуЇ проценти за рахунками (вкладами) кл≥Їнта, про дати, коли кл≥Їнт зн≥маЇ згадан≥ нарахуванн¤; картки ≥з зразками п≥дпис≥в кл≥Їнта; договори банк≥вського вкладу; в≥домост≥ про с≥мейний стан кл≥Їнта, стан здоров'¤ тощо.
     ќчевидно, що останнЇ визначенн¤ сконструйоване дл¤ кл≥Їнта банку Ч ф≥зичноњ особи. ƒл¤ юридичноњ особи це визначенн¤ маЇ бути в≥дпов≥дно скоригованим.
     ќтже, дл¤ визначенн¤ пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ необх≥дно насамперед досл≥дити правовий режим такого об'Їкта правов≥дносин, ¤к ≥нформац≥¤. ” ÷ив≥льному кодекс≥ ”крањни", ¤к ≥ в «акон≥ ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї, даЇтьс¤, на нашу думку, не досить вдале визначенн¤ пон¤тт¤ ≥нформац≥њ. «вичайно, ≥нформац≥¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к об'Їкт цив≥льних прав, однак статт¤ 1 «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї та статт¤ 191 ÷ив≥льного кодексу ”крањни визначають њњ ¤к документован≥ або публ≥чно оголошен≥ в≥домост≥ про под≥њ та ¤вища, що мали або мають м≥сце в сусп≥льств≥, держав≥ та навколишньому середовищ≥.
     ¬≥дпов≥дно з визначенн¤ми, ¤к≥ подано в тлумачних словниках, п≥д под≥Їю сл≥д розум≥ти те, що в≥дбулос¤, те або ≥нше значне ¤вище, факт сусп≥льного або особистого житт¤. ѕ≥д ¤вищем розум≥Їтьс¤ те, в чому ви¤вл¤Їтьс¤ сутн≥сть, а також взагал≥ будь-¤кий про¤в чого-небудь, под≥¤, випадок. “аким чином, виход¤чи з наведених визначень, навр¤д чи можна в≥днести до ≥нформац≥њ в≥домост≥ про особу, ≥дењ та ≥нше досить широке коло в≥домостей. ƒо того ж п≥д визначенн¤ ≥нформац≥њ не п≥дпадають в≥домост≥ про под≥њ та ¤вища, що будуть мати м≥сце в сусп≥льств≥, держав≥ та навколишньому середовищ≥.
     ќтже, недол≥ки правового регулюванн¤ такоњ категор≥њ, ¤к ≥нформац≥¤, потребують ¤кнайскор≥шого усуненн¤, адже вони, передус≥м, негативно впливають на пох≥дн≥ в≥д ≥нформац≥њ категор≥њ, зокрема на категор≥ю банк≥вськоњ таЇмниц≥. “ак, у межах сучасного правового пол¤ Ї не зовс≥м зрозум≥лим, ¤ким чином може п≥дпадати п≥д правовий режим банк≥вськоњ таЇмниц≥ вс¤ комерц≥йна ≥нформац≥¤ кл≥Їнт≥в банку (пункт 6 частини другоњ статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї), до ¤коњ, безумовно, в≥днос¤тьс¤ ≥ комерц≥йн≥ проекти кл≥Їнт≥в банку, ¤кщо вони стосуютьс¤ под≥й, що будуть мати м≥сце в сусп≥льному житт≥ в майбутньому.
     як було показано вище, теоретичний сп≥р про те, ¤к≥ саме в≥домост≥ сл≥д в≥дносити до банк≥вськоњ таЇмниц≥, досить принциповий ≥ напружений. ѕроте остаточну крапку в спорах украњнських науковц≥в щодо правовоњ природи банк≥вськоњ таЇмниц≥ поставив законодавець. “ак, статт¤ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї закр≥пила легальне визначенн¤ банк≥вськ≥й таЇмниц≥, вказавши, що ≥нформац≥¤ щодо д≥¤льност≥ та ф≥нансового стану кл≥Їнта, ¤ка стала в≥домою банку в процес≥ обслуговуванн¤ кл≥Їнта та взаЇмов≥дносин з ним чи трет≥ми особами при наданн≥ послуг банку ≥ розголошенн¤ ¤коњ може завдати матер≥альноњ чи моральноњ шкоди кл≥Їнту, Ї банк≥вською таЇмницею.
     «вичайно, наведене визначенн¤ не досконале. ќднак воно безперечно даЇ змогу однозначно визначити правову природу цього ¤вища. « нього можна зробити однозначний висновок про те, що банк≥вська таЇмниц¤ Ї ≥нформац≥Їю, тобто об'Їктом суб'Їктивних прав та обов'¤зк≥в, а не обов'¤зком суб'Їкта.
     ¬изначившись з пон¤тт¤м банк≥вськоњ таЇмниц≥ необх≥дно досл≥дити його обов'¤зков≥, ≥стотн≥ елементи, ¤к≥ включаютьс¤ до визначенн¤.
     як зазначалос¤, легальне визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, що м≥ститьс¤ в статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, не позбавлене де¤ких вад, що змушуЇ нас зробити спробу визначитис¤ з цим складним пон¤тт¤м на теоретичному р≥вн≥.
     ѕравовому регулюванню банк≥вськоњ таЇмниц≥ в закон≥ присв¤чено главу 10 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї п≥д назвою ЂЅанк≥вська таЇмниц¤ та конф≥денц≥йн≥сть ≥нформац≥њї, ¤ка м≥стить у соб≥ визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ та невичерпний перел≥к в≥домостей, ¤к≥ становл¤ть банк≥вську таЇмницю. ќск≥льки безперечним Ї той факт, що найважлив≥ше значенн¤ в досл≥дженн≥ того чи ≥ншого правового ¤вища маЇ саме його визначенн¤, ¤ке, ¤к правило, ≥ стаЇ результатом такого досл≥дженн¤, пропонуЇмо заглибитись у правовий анал≥з визначенн¤, наведеного в закон≥.
     ¬≥дпов≥дно до статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банк≥вська таЇмниц¤ Ч це ≥нформац≥¤ щодо д≥¤льност≥ та ф≥нансового стану кл≥Їнта, ¤ка стала в≥домою банку в процес≥ обслуговуванн¤ кл≥Їнта, та взаЇмов≥дносин з ним чи трет≥ми особами при наданн≥ послуг банку, розголошенн¤ ¤коњ може завдати матер≥альноњ чи моральноњ шкоди кл≥Їнту.
     Ќа нашу думку, наведене в закон≥ визначенн¤ м≥стить дек≥лька досить суттЇвих недол≥к≥в.
     “ак, невиправданим Ї включенн¤ до кола суб'Їкт≥в, в≥домост≥ стосовно ¤ких охоплюютьс¤ режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥, виключно кл≥Їнт≥в банку, тобто ф≥зичних чи юридичних ос≥б, ¤к≥ користуютьс¤ послугами банку. Ќа¤вн≥сть такого формулюванн¤ в закон≥ позбавл¤Ї права на захист ≥нформац≥њ про ос≥б, ¤к≥ в минулому були кл≥Їнтами банку, але перестали ними бути в пор¤дку, встановленому законодавством та/чи укладеним з банком договором (наприклад, п≥сл¤ роз≥рванн¤ договору про розрахунково-касове обслуговуванн¤, або припиненн¤ д≥њ кредитного договору тощо).  р≥м того, з кола ≥нформац≥њ, ¤ка охоплена режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥, виключен≥ в≥домост≥ про особу, ¤ка намагалас¤ стати кл≥Їнтом банку, однак не стала ним через певн≥ обставини (наприклад, дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про наданн¤ кредиту в особи банком були витребуван≥ певн≥ документи, ¤к≥ м≥ст¤ть конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю або банк≥вську таЇмницю, кр≥м цього була проведена перев≥рка ф≥нансово-майнового стану особи, ¤ка показала, що особа не маЇ достатнього обс¤гу актив≥в дл¤ одержанн¤ кредиту, внасл≥док чого кредитний догов≥р не було укладено).
     ¬≥дпов≥дно до статт≥ 2 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, кл≥Їнт банку Ч це будь-¤ка ф≥зична чи юридична особа, що користуЇтьс¤ послугами банку. ¬≥дпов≥дно до цього, особа, ¤ка припинила користуватис¤ послугами банку, а отже на даний момент вона не Ї кл≥Їнтом банку, позбавл¤Їтьс¤ права на гарантований захист ≥нформац≥њ про себе, ¤ка була свого часу переданою банку ≥ ¤ка за своЇю суттю безперечно в≥дноситьс¤ до в≥домостей, ¤к≥ мають бути охоплен≥ режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥. “аке звуженн¤ кола суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають право на захист ≥нформац≥њ, вкрай невиправдане.  р≥м цього, таке звужене тлумаченн¤ кола власник≥в ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю, робить невизначеним правовий режим ≥нформац≥њ, передбаченоњ статею 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, в≥дпов≥дно до ¤коњ банку заборон¤Їтьс¤ надавати ≥нформац≥ю про кл≥Їнт≥в ≥ншого банку, нав≥ть ¤кщо њх ≥мена зазначен≥ в документах, угодах та операц≥¤х кл≥Їнта. “ака ≥нформац≥¤ не Ї банк≥вською таЇмницею, оск≥льки власники не Ї кл≥Їнтами банку, а тому, враховуючи положенн¤ закону, таку ≥нформац≥ю сл≥д в≥докремити в ще один вид ≥нформац≥њ з обмеженим доступом. «аконодавець не надав також правового захисту ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть та стан рахунк≥в кореспондент≥в банку, а також в≥домостей про њх банк≥вськ≥ рахунки. ¬иведенн¤ зазначених в≥домостей з-п≥д правовоњ охорони режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ї необгрунтованим та таким, що не в≥дпов≥даЇ св≥тов≥й практиц≥.
     ƒругим ≥стотним недол≥ком цього визначенн¤ Ї встановленн¤ ¤к одн≥Їњ з необх≥дних умов в≥днесенн¤ ≥нформац≥њ до банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ч можливост≥ завданн¤ матер≥альноњ чи моральноњ шкоди кл≥Їнту в≥д розголошенн¤ такоњ ≥нформац≥њ.
     ѕо-перше, некоректним, на нашу думку, вживанн¤ в текст≥ визначенн¤ терм≥на Ђморальна шкодаї. “акий терм≥н можна застосувати лише до ф≥зичноњ особи. Ќа в≥дм≥ну в≥д ф≥зичноњ особи, юридична особа не маЇ псих≥ки, а тому не може мати емоц≥йних реакц≥й на протиправн≥ д≥њ ≥нших ос≥б. ” статт≥ 23 ÷ив≥льного кодексу ”крањни дл¤ юридичноњ особи передбачений лише один випадок, коли вона може зазнавати моральноњ шкоди Ч приниженн¤ д≥ловоњ репутац≥њ. Ќа нашу думку, по в≥дношенню до юридичних ос≥б доц≥льно було б говорити про немайнову шкоду ¤к про шкоду, завдану немайновим правам особи, а тому викладений у статт≥ терм≥н Ђморальна шкодаї необх≥дно зм≥нити на терм≥н Ђморальна (немайнова) шкодаї.
     ѕо-друге, введенн¤ до легального визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ такого суттЇвого зауваженн¤ саме по соб≥ в≥ддаЇ на розсуд банку питанн¤ про можлив≥сть запод≥¤нн¤ шкоди кл≥Їнту внасл≥док розголошенн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка перебуваЇ у власност≥ кл≥Їнта. ¬раховуючи зазначене, в≥дпов≥дно до закону, не повинно вважатис¤ правопорушенн¤м таке розголошенн¤ ≥нформац≥њ, що в≥дноситьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, ¤ке не може завдати шкоди кл≥Їнту банку. –≥шенн¤ про можлив≥сть запод≥¤нн¤ шкоди кл≥Їнту розголошенн¤м ≥нформац≥њ у випадку виникненн¤ спору м≥ж банком та кл≥Їнтом повинен прийн¤ти суд.
     ≤нше питанн¤, ¤ке виникаЇ в контекст≥ анал≥зу легального визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, Ї њњ зм≥ст, тобто перел≥к вид≥в ≥нформац≥њ, ¤ка охоплюЇтьс¤ режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥. Ќаведене вище визначенн¤ банк≥вськоњ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ в частин≥ перш≥й статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, в≥дносить до банк≥вськоњ таЇмниц≥ ≥нформац≥ю щодо д≥¤льност≥ та ф≥нансового стану кл≥Їнта. «вичайно, цей терм≥н потребуЇ додаткового тлумаченн¤. ƒал≥ в статт≥ закону наводитьс¤ невичерпний перел≥к ≥нформац≥њ, що в≥дноситьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥. “ак, в≥дпов≥дно до частини другоњ статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, до банк≥вськоњ таЇмниц≥ законодавець, зокрема, в≥дносить:
     Ч в≥домост≥ про банк≥вськ≥ рахунки кл≥Їнт≥в, у тому числ≥ кореспондентськ≥ рахунки банк≥в у Ќац≥ональному банку ”крањни;
     Ч операц≥њ, ¤к≥ були проведен≥ на користь чи за дорученн¤м кл≥Їнта, зд≥йснен≥ ним угоди;
     Ч ф≥нансово-економ≥чний стан кл≥Їнт≥в;
     Ч системи охорони банку та кл≥Їнт≥в;
     Ч ≥нформац≥¤ про орган≥зац≥йно-правову структуру юридичноњ особи Ч кл≥Їнта, њњ кер≥вник≥в, напр¤ми д≥¤льност≥;
     Ч в≥домост≥ стосовно комерц≥йноњ д≥¤льност≥ кл≥Їнт≥в чи комерц≥йноњ таЇмниц≥, будь-¤кого проекту, винаход≥в, зразк≥в продукц≥њ та ≥нша комерц≥йна ≥нформац≥¤;
     Ч ≥нформац≥¤ щодо зв≥тност≥ по окремому банку, за вин¤тком т≥Їњ, що п≥дл¤гаЇ опубл≥куванню;
     Ч коди, що використовуютьс¤ банками дл¤ захисту ≥нформац≥њ.
      р≥м цього, до банк≥вськоњ таЇмниц≥ належить ≥нформац≥¤ про банки чи кл≥Їнт≥в, що збираЇтьс¤ п≥д час проведенн¤ банк≥вського нагл¤ду.
     ѕринциповим, на нашу думку Ї сп≥вв≥дношенн¤ частин першоњ та другоњ стат≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     як зазначалос¤, частина перша статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї м≥стить легальне визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, в ¤кому визначаютьс¤ у виключн≥й форм≥ суттЇв≥ ознаки ц≥Їњ правовоњ категор≥њ. „астина друга ц≥Їњ статт≥ м≥стить перел≥к вид≥в ≥нформац≥њ, що охоплюЇтьс¤ правовим режимом банк≥вськоњ таЇмниц≥, ¤кий Ї значно ширшим, н≥ж ≥нформац≥¤ Ђщодо д≥¤льност≥ та ф≥нансового стану кл≥Їнтаї (частина перша). «вичайно, дв≥ частини одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж норми не можуть суперечити одна одн≥й. Ќав≥ть ¤кщо розгл¤дати частини одн≥Їњ статт≥ ¤к р≥зн≥ окрем≥ норми, сп≥вв≥дношенн¤ њх ¤к загальноњ та спец≥альноњ Ї неможливим, адже об'Їктом правового регулюванн¤ цих норм Ї одн≥ й т≥ сам≥ сусп≥льн≥ правов≥дносини ≥ норми в≥днос¤тьс¤ до одн≥Їњ статт≥ одного ≥ того ж нормативного акту.
     ƒо того ж слово Ђзокремаї, що вживаЇтьс¤ у друг≥й частин≥ не залишаЇ сумн≥в≥в стосовно того, що друга частина лише розкриваЇ визначенн¤, наведене в частин≥ перш≥й.
     ќчевидно, що наведений у частин≥ друг≥й статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї перел≥к вид≥в ≥нформац≥њ, ¤ка належать до банк≥вськоњ таЇмниц≥ не Ї вичерпним ≥ наводитьс¤ в закон≥ лише з метою спр¤муванн¤ правозастосовчоњ практики у правильне русло. ƒо такого висновку можна д≥йти хоча б з того, що законодавець, надаючи цей перел≥к, використав слово Ђзокремаї, тим самим вказавши, що окремо пом≥ж ≥нших в≥домостей можна вид≥лити саме цей р¤д. «важаючи на це, в≥дправним терм≥ном дл¤ визначенн¤ зм≥сту банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ї все ж таки Ђ≥нформац≥¤ про д≥¤льн≥сть ≥ ф≥нансовий стан кл≥Їнта банкуї, що вживаЇтьс¤ в перш≥й частин≥ ц≥Їњ статт≥. “ому вс≥ види ≥нформац≥њ, що належать до банк≥вськоњ таЇмниц≥, повинн≥ тлумачитись у сп≥вв≥дношенн≥ з наведеним у визначенн≥ терм≥ном, що, на нашу думку, надто звужуЇ коло в≥домостей, ¤к≥ п≥дл¤гають захисту зазначеним режимом.
     “ак, в≥дпов≥дно до закону ≥нформац≥¤ про орган≥зац≥йно-правову структуру юридичноњ особи Ч кл≥Їнта, њњ кер≥вник≥в, може бути розголошеною, за вин¤тком випадк≥в коли така ≥нформац≥¤ стосуЇтьс¤ ф≥нансового стану кл≥Їнта банку. Ќезрозум≥лим у такому випадку Ї обс¤г в≥днесеноњ до банк≥вськоњ таЇмниц≥ ≥нформац≥њ, що не перебуваЇ у власност≥ кл≥Їнта. ÷е, зокрема, системи охорони банку, коди, що використовуютьс¤ банками дл¤ захисту ≥нформац≥њ тощо. Ќа нашу думку, до банк≥вськоњ таЇмниц≥ можна в≥днести лише т≥ коди та системи охорони, ¤к≥ були доведен≥ до в≥дома кл≥Їнта у встановленому договором м≥ж банком та кл≥Їнтом пор¤дку, та перебувають у його (кл≥Їнта) користуванн≥.
     «розум≥лим Ї бажанн¤ законодавц¤ в≥днести до банк≥вськоњ таЇмниц≥ ≥ ≥нформац≥ю з зазначених питань, що перебуваЇ у власност≥ банку. –озголошенн¤ такоњ ≥нформац≥њ Ї не менш сусп≥льнонебезпечним, н≥ж розголошенн¤ ≥нформац≥њ, що перебуваЇ у власност≥ кл≥Їнта, однак дл¤ цього необх≥дно було б включити таку ≥нформац≥ю до визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     ¬раховуючи невичерпний перел≥к вид≥в ≥нформац≥њ, закр≥плений у частин≥ друг≥й статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, можна зробити висновок, що в≥дправним терм≥ном у розум≥нн≥ зм≥сту банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ї ≥нформац≥¤ щодо д≥¤льност≥ та ф≥нансового стану кл≥Їнта. «азначений терм≥н повинен в≥льно тлумачитис¤ судом при вир≥шенн≥ в≥дпов≥дних спор≥в, а положенн¤ частини другоњ статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї повинн≥ носити лише ≥нформативно-дов≥дковий характер. ¬≥дпов≥дно до цього, посиланн¤ в р≥шенн≥ суду на частину другу статт≥ 60, без в≥дпов≥дного посиланн¤ на частину першу буде таким, що не в≥дпов≥датиме законодавству, адже в≥домост≥, зазначен≥ в перел≥ку, не можуть одержати правовоњ охорони, передбаченоњ дл¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ в раз≥, ¤кщо вони не стосуютьс¤ д≥¤льност≥ ≥ ф≥нансового стану кл≥Їнта банку.
     ” цьому контекст≥ де¤к≥ положенн¤ частини другоњ стат≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї м≥ст¤ть дек≥лька недол≥к≥в, що може створити проблеми з практикою правозастосуванн¤.
     “ак, в≥дпов≥дно до пункту 2 частини другоњ, банк≥вською таЇмницею Ї ф≥нансово-економ≥чний стан кл≥Їнта, ¤кий сам по соб≥ не може бути банк≥вською таЇмницею, оск≥льки банк≥вська таЇмниц¤ Ч це ≥нформац≥¤, а тому це положенн¤ закону доц≥льн≥ше було б сформулювати, ¤к Ђв≥домост≥ про ф≥нансово-економ≥чний стан кл≥Їнтаї.  р≥м того, терм≥н Ђпроектї, що вживаЇтьс¤ в пункт≥ 6 частини другоњ статт≥ 60, не визначений у законодавств≥.

Ѕанк≥вська таЇмниц¤ ¤к окремий вид ≥нформац≥њ з обмеженим доступом

     ƒосить ц≥кавим та неоднозначним з теоретичноњ точки зору та з точки зору правозастосуванн¤ Ї визначенн¤ м≥сц¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ серед вид≥в ≥нформац≥њ з обмеженим доступом.
     «≥ зм≥сту глави 10 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї не досить зрозум≥ле Ї сп≥вв≥дношенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ з ≥ншою правовою категор≥Їю Ч категор≥Їю конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ. јнал≥з положень частин другоњ та третьоњ статт≥ 61 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї дають можлив≥сть зробити висновок про те, що конф≥денц≥йна ≥нформац≥¤ сп≥вв≥дноситьс¤ з банк≥вською таЇмницею ¤к загальне та окреме.
     “ак, назва статт≥ 61 звучить: Ђ«обов'¤занн¤ щодо збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ї, а в частин≥ трет≥й ц≥Їњ статт≥ зазначаЇтьс¤, що приватн≥ особи та орган≥зац≥њ, ¤к≥ при виконанн≥ своњх функц≥й або наданн≥ послуг банку безпосередньо або опосередковано отримали конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, зобов'¤зан≥ не розголошувати цю ≥нформац≥ю ≥ не використовувати њњ на свою користь чи на користь трет≥х ос≥б. “аким чином, з наведеного можна зробити висновок, що законодавець розгл¤даЇ банк≥вську таЇмницю не ¤к окремий вид ≥нформац≥њ з обмеженим доступом, а ¤к п≥двид конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ. « цим погодитис¤ не можна, виход¤чи, по-перше, ≥з сутност≥ цього правового ¤вища ¤ке маЇ зовс≥м ≥нший режим правового регулюванн¤, а по-друге, з≥ зм≥сту чинного законодавства.
     ¬≥дпов≥дно до статт≥ 28 «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї, за режимом доступу ≥нформац≥¤ под≥л¤Їтьс¤ на в≥дкриту ≥нформац≥ю та ≥нформац≥ю з обмеженим доступом. ≤нформац≥¤ ж з обмеженим доступом, у свою чергу, под≥л¤Їтьс¤ на таЇмну та конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю (статт¤ 30 «акону).  онф≥денц≥йна ≥нформац≥¤ Ч це в≥домост≥, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у волод≥нн≥, користуванн≥ або розпор¤дженн≥ окремих ф≥зичних чи юридичних ос≥б ≥ поширюютьс¤ за њх бажанн¤м в≥дпов≥дно до передбачених ними умов.
     ¬≥дпов≥дно до статт≥ 30 «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї, громад¤ни, юридичн≥ особи, ¤к≥ волод≥ють ≥нформац≥Їю профес≥йного, д≥лового, виробничого, банк≥вського, комерц≥йного та ≥ншого характеру, одержаною на власн≥ кошти, або такою, ¤ка Ї предметом њх профес≥йного, д≥лового, виробничого, банк≥вського, комерц≥йного та ≥ншого ≥нтересу ≥ не порушуЇ передбаченоњ законом таЇмниц≥, самост≥йно визначають режим доступу до нењ, включаючи належн≥сть њњ до категор≥њ конф≥денц≥йноњ, та встановлюють дл¤ нењ систему (способи) захисту.
     “аким чином, можемо зробити висновок, що ≥нформац≥¤, ¤ка становить банк≥вську таЇмницю, не в≥дноситьс¤ до категор≥њ конф≥денц≥йноњ виход¤чи з наступного.
     ѕо-перше, банк≥вська таЇмниц¤ Ї таЇмницею, тобто вона, в≥дпов≥дно до статт≥ 30 «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї, належить до категор≥њ таЇмноњ ≥нформац≥њ в силу самоњ своЇњ назви.
     ѕо-друге, поширенн¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за бажанн¤м юридичних та ф≥зичних ос≥б у волод≥нн≥, користуванн≥ або розпор¤дженн≥ ¤ких така ≥нформац≥¤ перебуваЇ. ≤ навпаки, поширенн¤ (або розголошенн¤) банк≥вськоњ таЇмниц≥ зд≥йснюЇтьс¤ в ч≥тко встановлених законодавством межах, пор¤дку та на належним чином оформлений запит належних суб'Їкт≥в. ¬ласник конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ самост≥йно визначаЇ режим доступу до нењ. ¬ той же час правовий режим та зобов'¤занн¤ по збереженню банк≥вськоњ таЇмниц≥ ч≥тко визначен≥ законодавством.
     ѕо-третЇ, ч≥тку р≥зницю м≥ж цими пон¤тт¤ми проводить сам законодавець. “ак, глава 10 «акону ”крањни Ђѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї маЇ назву ЂЅанк≥вська таЇмниц¤ та конф≥денц≥йн≥сть ≥нформац≥њї. ¬ статт≥ 91 «акону зазначаЇтьс¤, що Ђз дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про в≥дкликанн¤ л≥ценз≥њ та призначенн¤ л≥кв≥датора ... в≥домост≥ про ф≥нансове становище банку перестають бути конф≥денц≥йними чи становити банк≥вську таЇмницюї. ¬ пункт≥ 39.2 статт≥ 39 «акону ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї зазначаЇтьс¤, що до банк≥вськоњ таЇмниц≥ належить ≥нформац≥¤, визначена «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, а до конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ Ч ≥нформац≥¤, що визначаЇтьс¤ ≥ншими законами. ¬живанн¤ в текстах закону пон¤ть конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ та банк≥вськоњ таЇмниц≥ одного пор¤д з ≥ншим зумовлюЇ висновок про те, що ц≥ пон¤тт¤ зовс≥м не можуть сп≥вв≥дноситись ¤к загальне та окреме.
     Ќе повинн≥ викликати сумн≥ву положенн¤ частини четвертоњ статт≥ 30 «акону Ђѕро ≥нформац≥юї, ¤к≥ Ї вин¤тками з правила частини третьоњ ц≥Їњ ж статт≥ щодо права визначенн¤ режиму доступу до конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, включаючи належн≥сть њњ до категор≥њ конф≥денц≥йноњ, та встановленн¤ дл¤ нењ системи (способ≥в) захисту. “ак≥ вин¤тки законом установлюютьс¤, зокрема, дл¤ ≥нформац≥њ комерц≥йного та банк≥вського зм≥сту. ќднак банк≥вська таЇмниц¤ не включена до перел≥ку вид≥в ≥нформац≥њ зазначеного в частин≥ трет≥й ц≥Їњ статт≥, оск≥льки банк хоч ≥ волод≥Ї ≥нформац≥Їю ¤ка в≥дноситьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, однак не одержуЇ цю ≥нформац≥ю за власн≥ кошти. “ака ≥нформац≥¤ не Ї й предметом профес≥йного, д≥лового, виробничого, банк≥вського, комерц≥йного та ≥ншого ≥нтересу банку.  р≥м цього, частина трет¤ статт≥ 30 «акону Ђѕро ≥нформац≥юї проводить розмежуванн¤ пон¤тт¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ та таЇмниц≥, зазначаючи, що конф≥денц≥йна ≥нформац≥¤ не повинна Ђпорушувати передбаченоњ законом таЇмниц≥ї.
     ”се це даЇ змогу зробити ще один досить ц≥кавий висновок. “ак, оск≥льки банк≥вська таЇмниц¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства не Ї р≥зновидом конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, захист в≥д розголошенн¤ в≥домостей, передбачених статею 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, не може зд≥йснюватис¤ на п≥дстав≥ статт≥ 32  онституц≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до ¤коњ не допускаЇтьс¤ використанн¤ та поширенн¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ про особу без њњ згоди.
     Ќе виключена, звичайно, ситуац≥¤, за ¤кою в≥домост≥, що мали статус конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ про ф≥зичну або юридичну особу, передаютьс¤ банку на реал≥зац≥ю певних акт≥в законодавства або угоди стор≥н. ќднак з моменту передач≥ так≥ в≥домост≥ будуть мати статус банк≥вськоњ таЇмниц≥. “ому ¤кщо передбачити ситуац≥ю, за ¤коњ певн≥ в≥домост≥ (скаж≥мо, про угоди, що укладались громад¤нином) були передан≥ на збер≥ганн¤ до банку ≥, звичайно, залишились у волод≥нн≥, користуванн≥ та розпор¤дженн≥ громад¤нина, то в≥домост≥, передан≥ на збер≥ганн¤ до банку будуть захищатис¤ в≥дпов≥дно до норм права про банк≥вську таЇмницю, а ц≥ ж сам≥ в≥домост≥, що перебувають у волод≥нн≥ громад¤нина будуть захищатис¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 32  онституц≥њ ”крањни та «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї ¤к конф≥денц≥йна ≥нформац≥¤. “ому ≥ позовн≥ вимоги громад¤нина при розголошенн≥ такоњ ≥нформац≥њ банком повинн≥ обірунтовуватис¤ статт¤ми 60Ч62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, а вимоги громад¤нина до ≥ншого суб'Їкта, винного у збиранн≥ та розголошенн≥ ц≥Їњ ж ≥нформац≥њ, ¤ка перебувала у його волод≥нн≥, повинн≥ базуватись на нормах законодавства про конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю.
     “аким чином, ¤к видно з вищенаведеного, банк≥вська таЇмниц¤ належить до такого виду ≥нформац≥њ з обмеженим доступом ¤к таЇмна ≥нформац≥¤.
     Ќеобх≥дно розмежовувати пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ та конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ банку.
     ¬раховуючи положенн¤ статт≥ 30 «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї та зважаючи на норми частини першоњ статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, в≥дпов≥дно до ¤ких банк≥вською таЇмницею Ї та ≥нформац≥¤, розголошенн¤ ¤коњ може завдати шкоди кл≥Їнту банку, до конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, ¤кою волод≥ють банки, в≥дноситьс¤ будь-¤ка ≥нформац≥¤, неправом≥рне розголошенн¤ ¤коњ може завдати шкоди безпосередньо банку. ¬≥дпов≥дно до частини другоњ статт≥ 30 «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї банки самост≥йно визначають перел≥к такоњ ≥нформац≥њ. “аким чином, у статт≥ 61 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї йдетьс¤ про два види ≥нформац≥њ з обмеженим доступом Ч банк≥вську таЇмницю та конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю банку.
     « практичноњ точки зору досить ц≥кавим Ї пор≥вн¤нн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ з ≥ншим р≥зновидом таЇмноњ ≥нформац≥њ Ч комерц≥йноњ таЇмниц≥. ѕравовий режим зазначеного виду ≥нформац≥њ регламентуЇтьс¤ √осподарським кодексом ”крањни, ÷ив≥льним кодексом ”крањни, «аконом ”крањни Ђѕро господарськ≥ товаристваї та де¤кими п≥дзаконними нормативними актами. Ќезважаючи на сп≥льну правову природу банк≥вськоњ та комерц≥йноњ таЇмниц≥, на нашу думку, з практичноњ точки зору досить важливим Ї проведенн¤ ч≥ткого розмежуванн¤ цих двох категор≥й.
     —истемний анал≥з чинного законодавства даЇ п≥дстави вид≥лити так≥ принципов≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж банк≥вською та комерц≥йною таЇмниц¤ми:
     Ч на в≥дм≥ну в≥д комерц≥йноњ таЇмниц≥, зм≥ст ≥ обс¤г ¤коњ встановлюЇтьс¤ кер≥вником п≥дприЇмства на власний розсуд, перел≥к в≥домостей, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю, встановлений «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї. —аме це, до реч≥, й поЇднуЇ банк≥вську та державну таЇмницю, оск≥льки зм≥ст ≥ обс¤г останньоњ також визначений на р≥вн≥ закону;
     Ч банк≥вську таЇмницю становл¤ть чуж≥ в≥домост≥, тобто в≥домост≥ про кл≥Їнт≥в та кореспондент≥в банку, ¤к≥ перебувають у банку на правовому титул≥ волод≥нн¤. “ому банк не маЇ права використовувати та розпор¤джатис¤ такими в≥домост¤ми без спец≥альноњ згоди кл≥Їнта. ¬ той же час в≥домост≥, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, перебувають у власност≥ банку;
     Ч правовий режим комерц≥йноњ таЇмниц≥ визначаЇтьс¤ √осподарським кодексом ”крањни та ÷ив≥льним  одексом ”крањни, а правовий режим банк≥вськоњ таЇмниц≥ визначаЇтьс¤ «аконом Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     « вищенаведеного можна зробити висновок, що банк≥вська та комерц≥йна таЇмниц≥ Ї самост≥йними р≥зновидами таЇмноњ ≥нформац≥њ, ¤к≥ т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою.
     ¬заЇмозв'¤зок банк≥вськоњ та комерц≥йноњ таЇмниць зумовлюЇтьс¤ тим, що перел≥к в≥домостей, що в≥днос¤тьс¤ до цих таЇмниць, досить схожий.
     ¬раховуючи встановлений статею 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї перел≥к в≥домостей, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю (до ¤кого, до реч≥, включаЇтьс¤ ≥ комерц≥йна таЇмниц¤), можна стверджувати, що банк≥вська таЇмниц¤ охоплюЇ набагато ширше коло в≥домостей, н≥ж таЇмниц¤ комерц≥йна.
     ≤ншим питанн¤м, на ¤ке закон не даЇ в≥дпов≥д≥, Ї строк збер≥ганн¤ в≥днесеноњ до банк≥вськоњ таЇмниц≥ ≥нформац≥њ. Ќа нашу думку, на р≥вн≥ закону необх≥дно було б установити, що така ≥нформац≥¤ маЇ збер≥гатис¤ безстроково. ¬ будь-¤кому раз≥ м≥н≥мальним терм≥ном збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ, що належить до банк≥вськоњ таЇмниц≥, повинен бути терм≥н у 10 рок≥в.  р≥м цього доц≥льним Ї закр≥пленн¤ зобов'¤занн¤ прац≥вник≥в банку та контролюючих орган≥в збер≥гати банк≥вську таЇмницю незалежно в≥д того, продовжуЇ особа працювати в банк≥вськ≥й сфер≥ чи н≥.

Ѕанк≥вська таЇмниц¤ ¤к об'Їкт правов≥дносин

     ¬ контекст≥ анал≥зу такоњ правовоњ категор≥њ, ¤к банк≥вська таЇмниц¤, доц≥льно проанал≥зувати правов≥дносини, об'Їктом ¤ких Ї банк≥вська таЇмниц¤ (надал≥ Ч правов≥дносини банк≥вськоњ таЇмниц≥).
     ѕравов≥ в≥дносини в самому загальному сенс≥ можна визначити ¤к сусп≥льн≥ в≥дносини, що врегульован≥ правом та знаход¤тьс¤ п≥д охороною держави, учасники ¤ких виступають ¤к нос≥њ взаЇмно кореспондуючих одне одному юридичних прав та обов'¤зк≥в. ƒо складу правов≥дносин вход¤ть так≥ елементи: суб'Їкти, об'Їкт, та зм≥ст правов≥дносин, що включаЇ в себе суб'Їктивне право та обов'¤зок.
     ≈кстраполюючи загальнотеоретичне визначенн¤ правов≥дносин на правов≥дносини банк≥вськоњ таЇмниц≥, можна в≥дзначити, що правов≥дносини банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ч це врегульован≥ нормами ф≥нансового права сусп≥льн≥ в≥дносини, що складаютьс¤ в процес≥ збер≥ганн¤, використанн¤ та розкритт¤ в≥домостей, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ законодавством до банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     ’арактеризуючи правов≥дносини банк≥вськоњ таЇмниц≥ необх≥дно зазначити, що ц≥ правов≥дносини Ї в≥дносними, з ч≥тко визначеним суб'Їктивним складом. ¬они виникають виключно ¤к правов≥ в≥дносини ≥ в ≥нш≥й ¤кост≥ ≥снувати не можуть, тому ¤вл¤ють собою особливий вид сусп≥льних в≥дносин. —пециф≥чний характер обов'¤зку банку по утриманню в≥д вчиненн¤ д≥й по розголошенню ≥нформац≥њ зумовлюЇ переважно пасивний характер правов≥дносин.
     ѕри визначенн≥ суб'Їкта правов≥дносин банк≥вськоњ таЇмниц≥ виникаЇ дек≥лька серйозних проблем, пов'¤заних насамперед з де¤кими прогалинами д≥ючого законодавства. ѕо-перше, йдетьс¤ про нос≥¤ суб'Їктивного обов'¤зку. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї, нос≥Їм суб'Їктивного обов'¤зку по збереженню банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ї банки, тобто юридичн≥ особи, ¤к≥ мають виключне право на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни зд≥йснювати в сукупност≥ так≥ операц≥њ: залученн¤ у вклади грошових кошт≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б та розм≥щенн¤ зазначених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний ризик, в≥дкритт¤ ≥ веденн¤ банк≥вських рахунк≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б (статт¤ 2 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї). ќднак поза увагою законодавц¤ залишилис¤ ≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи, ¤к≥ у випадках та в межах, передбачених законодавством, зд≥йснюють д≥¤льн≥сть, аналог≥чну банк≥вськ≥й. “ак, законодавство ”крањни дл¤ ломбард≥в та лотерейних орган≥зац≥й не м≥стить будь-¤коњ вказ≥вки на њх обов'¤зок збер≥гати ≥нформац≥ю, ¤ка стала њм в≥домою внасл≥док проведенн¤ ними своЇњ профес≥йноњ д≥¤льност≥. Ќа нашу думку, ц≥ прогалини законодавства необх≥дно усунути, поширивши правовий режим банк≥вськоњ таЇмниц≥ на в≥дпов≥дн≥ правов≥дносини з приводу д≥¤льност≥ ≥нших, кр≥м банк≥в, ф≥нансово-кредитних установ.
      р≥м банк≥в, «акон ”крањни Ђѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї в≥дносить до нос≥њв обов'¤зку про збер≥ганню банк≥вськоњ таЇмниц≥ також кер≥вник≥в та службовц≥в банку. « ≥ншого боку, нос≥¤ми права на збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ї виключно д≥йсн≥ кл≥Їнти банку. ѕро недол≥ки такого п≥дходу законодавц¤ до визначенн¤ цього кола ос≥б було описано вище.
     ≤, нарешт≥, до суб'Їкт≥в правов≥дносин банк≥вськоњ таЇмниц≥ належать суди, органи прокуратури, —лужби безпеки ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, ƒержавноњ податковоњ служби ”крањни, ƒержавноњ виконавчоњ служби, јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, особи, зазначен≥ власником рахунку в запов≥дальному розпор¤дженн≥ банку, державн≥ нотар≥альн≥ контори, приватн≥ нотар≥уси, ≥ноземн≥ консульськ≥ установи у справах спадщини.
     ќб'Їктом правов≥дносин банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ї в≥домост≥, перерахован≥ в статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, перел≥к ¤ких уже наводивс¤.
     ≤ нарешт≥, зм≥стом правов≥дносин банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ї наступн≥ обов'¤зки њх учасник≥в:
     1. —уб'Їктивний обов'¤зок банку по забезпеченню збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ банком встановленими законодавством способами:
     Ч обмеженн¤ кола ос≥б, що мають доступ до ≥нформац≥њ, ¤ка становить банк≥вську таЇмницю;
     Ч орган≥зац≥¤ спец≥ального д≥ловодства з документами, що м≥ст¤ть банк≥вську таЇмницю;
     Ч застосуванн¤ техн≥чних засоб≥в дл¤ запоб≥ганн¤ несанкц≥онованому доступу до електронних та ≥нших нос≥њв ≥нформац≥њ;
     Ч застосуванн¤ застережень щодо збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ та в≥дпов≥дальност≥ за њњ розголошенн¤ в договорах та угодах м≥ж банком та кл≥Їнтом.
     ÷≥лком слушними та обірунтованими Ї положенн¤ перших трьох пункт≥в ≥з наведеного перел≥ку. ќднак четвертий спос≥б забезпеченн¤ збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, на нашу думку, м≥стить де¤к≥ недол≥ки. “ак, вживанн¤ терм≥н≥в Ђдоговориї та Ђугодиї не виправдане, оск≥льки терм≥н Ђдогов≥рї охоплюЇтьс¤ терм≥ном Ђугодаї, адже, в≥дпов≥дно до статт≥ 626 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, договором визнаЇтьс¤ домовлен≥сть двох чи б≥льше ос≥б, спр¤мована на встановленн¤, зм≥ну або припиненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в. ¬раховуючи те, що законодавець веде мову про договори та угоди м≥ж банком та кл≥Їнтом, в≥н звичайно не маЇ на уваз≥ односторонн≥ угоди, тому слово Ђугодиї з тексту реченн¤ доц≥льно було б виключити.
     ¬раховуючи виключн≥сть застосованоњ законодавцем юридичноњ конструкц≥њ, вжитт¤ банком передбачених вказаним вище перел≥ком заход≥в, на перший погл¤д, Ї правовою п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ банку в≥д в≥дпов≥дальност≥ за незбереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥. ќднак де¤кими ≥ншими нормативними актами зобов'¤занн¤ банку по збереженню банк≥вськоњ таЇмниц≥ дещо розширюютьс¤. “ак, «акон ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї передбачаЇ, що електронн≥ документи, що м≥ст¤ть ≥нформац≥ю, ¤ка в≥дноситьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, повинн≥ бути зашифрован≥ п≥д час передаванн¤ њх за допомогою телекомун≥кац≥йних канал≥в зв'¤зку. «ахист ≥нформац≥њ забезпечуЇтьс¤ суб'Їктами переказу грошей шл¤хом обов'¤зкового впровадженн¤ та використанн¤ в≥дпов≥дноњ системи захисту, що складаЇтьс¤ з:
     Ч законодавчих акт≥в ”крањни та ≥нших нормативно-правових акт≥в, а також внутр≥шн≥х правових акт≥в суб'Їкт≥в переказу, що регулюють пор¤док доступу та роботи з в≥дпов≥дною ≥нформац≥Їю, а також в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ цих правил;
     Ч заход≥в охорони прим≥щень, техн≥чного обладнанн¤ в≥дпов≥дноњ плат≥жноњ системи та персоналу суб'Їкта переказу;
     Ч технолог≥чних та програмно апаратних засоб≥в криптограф≥чного захисту ≥нформац≥њ, що обробл¤Їтьс¤ в плат≥жн≥й систем≥.
      р≥м цього, обов'¤зки банку по вжиттю додаткових заход≥в по збереженню банк≥вськоњ таЇмниц≥ можуть бути передбачен≥ локальними нормативними актами банку (зокрема його статутом), а також укладеним м≥ж кл≥Їнтом ≥ банком договором. ѕри цьому посиланн¤ банку на в≥дсутн≥сть додаткових заход≥в, не передбачених договором, у текст≥ статт≥ 61 «акону передбачених перел≥ком, не може бути п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ банку в≥д в≥дпов≥дальност≥ за не збереженн¤ таЇмниц≥.
     2. «акон ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї покладаЇ на банк та його кл≥Їнт≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 5 Ї суб'Їктами переказу, обов'¤зок по пов≥домленню плат≥жн≥й орган≥зац≥њ в≥дпов≥дноњ плат≥жноњ системи про випадки порушенн¤ вимог захисту ≥нформац≥њ.
     3. —уб'Їктивний обов'¤зок банку по розкриттю банк≥вськоњ таЇмниц≥ посадовим особам та органам, у пор¤дку та в обс¤гах визначеним у закон≥.
     4. —уб'Їктивний обов'¤зок прац≥вник≥в банку та його кл≥Їнта по збереженню банк≥вськоњ таЇмниц≥, що використовуЇтьс¤ в систем≥ захисту ц≥Їњ ≥нформац≥њ (пункт 39.4 статт≥ 39 «акону ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї).
     5. ≤нш≥ обов'¤зки банк≥вських установ, що м≥ст¤тьс¤ в ѕравилах збер≥ганн¤, захисту, використанн¤ та розкритт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, затверджених постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 14 липн¤ 2006 р. є 267313.
     ќбов'¤зковим елементом будь-¤ких правов≥дносин Ї права учасник≥в. ” правов≥дносинах банк≥вськоњ таЇмниц≥ ними Ї:
     Ч право кл≥Їнта банку вимагати збереженн¤ переданоњ банку ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю, у пор¤дку та спос≥б, що передбачений законодавством, локальними нормативними актами банку, та договором м≥ж банком та кл≥Їнтом, а також в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, у тому числ≥ моральноњ шкоди, запод≥¤них внасл≥док розголошенн¤ ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю;
     Ч право ос≥б, зазначених у статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, вимагати наданн¤ њм ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю у спос≥б та в межах, передбачених законом.
     «вичайно, наведена вище характеристика зм≥сту правов≥дносин банк≥вськоњ таЇмниц≥ носить загальний характер. —уб'Їктивн≥ права та обов'¤зки учасник≥в правов≥дносин реал≥зуютьс¤ на практиц≥ у конкретних правов≥дносинах з визначеним суб'Їктивним складом.

ѕор¤док розкритт¤ ≥нформац≥њ, що в≥дноситьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥

     «розум≥ло, що найповн≥ше правовий режим банк≥вськоњ таЇмниц≥ характеризуЇтьс¤ такою його стороною, ¤к пор¤док розкритт¤ в≥домостей, що в≥днос¤тьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥. јдже саме в≥д широти кола орган≥зац≥й, ¤ким банк≥вська таЇмниц¤ розкриваЇтьс¤, а також в≥д складност≥ процедури розкритт¤ такоњ ≥нформац≥њ залежить сувор≥сть правового режиму банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     “ерм≥н Ђрозкритт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ї (статт¤ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї) сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д терм≥на Ђрозголошенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ї (статт≥ 45, 60, 61 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї). ÷≥ обидва терм≥ни, що м≥ст¤тьс¤ в текст≥ «акону, вживаютьс¤ не т≥льки в р≥зних, але й нав≥ть у протилежних значенн¤х. “ак, за зм≥стом норми «акону, розкритт¤м банк≥вськоњ таЇмниц≥ Ї правом≥рна передача банками ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю, у визначених «аконом випадках. « ≥ншого ж боку, розголошенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ стосуЇтьс¤ випадк≥в, коли особа розкриваЇ таЇмницю у порушенн¤ норм д≥ючого законодавства.
     ƒл¤ повноњ характеристики розкритт¤ ≥нформац≥њ, що в≥дноситьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, сл≥д проанал≥зувати два важлив≥ питанн¤. ѕо-перше, це суб'Їкти, що мають право ознайомлюватис¤ з банк≥вською таЇмницею, витребувати њњ або одержувати в ≥нший спос≥б в≥дпов≥дно до чинного законодавства. ѕо-друге, пор¤док (процедура) наданн¤ банками такоњ ≥нформац≥њ суб'Їктам, що мають право ознайомлюватис¤ з банк≥вською таЇмницею.

—уб'Їкти, що мають право ознайомлюватис¤ з банк≥вською таЇмницею

     —татт¤ 62 «акону Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї закр≥плюЇ вичерпний перел≥к суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають право ознайомлюватис¤ з певним обс¤гом ≥нформац≥њ щодо юридичних та ф≥зичних ос≥б, що становить банк≥вську таЇмницю. “акими суб'Їктами Ї:
     Ч власник ≥нформац≥њ, що належить до банк≥вськоњ таЇмниц≥, та трет≥ особи з письмового дозволу власника такоњ ≥нформац≥њ;
     Ч суд;
     Ч органи прокуратури ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, јнтимонопольного ком≥тету ”крањни;
     Ч органи ƒержавноњ податковоњ служби ”крањни;
     Ч спец≥ально уповноважений орган виконавчоњ влади з питань ф≥нансового мон≥торингу;
     Ч органи державноњ виконавчоњ служби;
     Ч особи, зазначен≥ власником рахунка (вкладу) в запов≥дальному розпор¤дженн≥ банку;
     Ч державн≥ нотар≥альн≥ контори або приватн≥ нотар≥уси, ≥ноземн≥ консульськ≥ установи по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власник≥в рахунк≥в (вклад≥в);
     Ч службовц≥ Ќац≥онального банку ”крањни або уповноважен≥ ними особи, ¤к≥ в межах повноважень, наданих «аконом ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, зд≥йснюють функц≥њ банк≥вського нагл¤ду або валютного контролю;
     Ч ≥нш≥ банки (кр≥м банку, на ¤кий покладено в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥);
     Ч ≥нш≥ органи, ¤ким розкриваЇтьс¤ банк≥вська таЇмниц¤ в пор¤дку, передбаченому законодавством з боротьби з легал≥зац≥Їю грошей, здобутих злочинним шл¤хом.
     «важаючи на досить неоднозначний викладений вище перел≥к, вважаЇмо за доц≥льне проанал≥зувати кожного суб'Їкта (групу суб'Їкт≥в) окремо.
     ¬ключенн¤ до кола суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають право ознайомитис¤ з в≥домост¤ми, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю, власника ≥нформац≥њ, на нашу думку, Ї певною тавтолог≥Їю, адже банк зобов'¤заний надати кл≥Їнту ≥нформац≥ю, що становить банк≥вську таЇмницю ≥ перебуваЇ у власност≥ кл≥Їнта (р≥вно ¤к ≥ ≥ншим особам за вимогою (дозволом кл≥Їнта) в силу не т≥льки положень «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, але й ц≥лого р¤ду нормативних акт≥в (включаючи ≥  онституц≥ю ”крањни), що врегульовують в≥дносини власност≥ в наш≥й держав≥, незалежно в≥д того, в ¤к≥й форм≥ кл≥Їнт звертаЇтьс¤ до банку. ¬одночас, Ќац≥ональний банк передбачаЇ процедуру розкритт¤ ≥нформац≥њ з ц≥Їњ п≥дстави.
     ѕисьмовий запит та/або дозв≥л кл≥Їнта про розкритт¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю ≥ власником ¤коњ Ї такий кл≥Їнт, складаЇтьс¤ за дов≥льною формою. ѕисьмовий запит (дозв≥л) ф≥зичноњ особи Ч кл≥Їнта банку маЇ бути п≥дписаний ц≥Їю особою. ѓњ п≥дпис маЇ бути засв≥дчений п≥дписом кер≥вника банку чи уповноваженою ним особою та в≥дбитком печатки банку або нотар≥ально.
     ѕисьмовий запит (дозв≥л) юридичноњ особи Ч кл≥Їнта банку маЇ бути п≥дписаний кер≥вником або уповноваженою ним особою та скр≥плений печаткою юридичноњ особи.
     ѕраво на запит та/або дозв≥л кл≥Їнта може бути включений до договору про наданн¤ банк≥вських послуг, що укладаЇтьс¤ м≥ж кл≥Їнтом ≥ банком. ” договор≥ також можуть бути визначен≥ п≥дстави та меж≥ розкритт¤ банком ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю кл≥Їнта. Ќа письмовий запит власника ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю, або з його письмового дозволу банк розкриваЇ таку ≥нформац≥ю в обс¤з≥, визначеному в письмовому запит≥ або дозвол≥.
     «овс≥м ≥ншою Ї функц≥¤ банку щодо розкритт¤ ≥нформац≥њ ≥ншим суб'Їктам, зазначеним у «акон≥. “ут банк в≥д≥граЇ функц≥ю збер≥гача ≥нформац≥њ, ¤кий повинен не допустити до ознайомленн¤ з нею трет≥х ос≥б.
     “аке виконанн¤ банком обов'¤зк≥в по збер≥ганню банк≥вськоњ таЇмниц≥ умовно можна под≥лити на три р≥вн≥.
     ѕерший р≥вень стосуЇтьс¤ збереженн¤ ≥нформац≥њ всередин≥ самоњ банк≥вськоњ установи та пол¤гаЇ у встановленн≥ ч≥ткого перел≥ку ос≥б Ч прац≥вник≥в банку, ¤к≥ мають доступ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, а також у встановленн≥ банком ч≥тких правил.
     ƒругий р≥вень пол¤гаЇ у виконанн≥ банком ц≥лого р¤ду функц≥й по недопущенню розголошенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ всередин≥ банк≥вськоњ системи. ѕри цьому суб'Їктами, що мають право на ознайомленн¤ з ≥нформац≥Їю на зазначеному р≥вн≥, Ї ≥нш≥ банки, а також службовц≥ Ќац≥онального банку ”крањни або уповноважен≥ ними особи, ¤к≥ в межах повноважень, наданих «аконом ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї , зд≥йснюють функц≥њ банк≥вського нагл¤ду або валютного контролю.
     ƒо третього р≥вн¤ взаЇмов≥дносин банку з трет≥ми особами сл≥д в≥днести забезпеченн¤ банком збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ по в≥дношенню до будь-¤ких ≥нших ос≥б, не в≥днесених до перших двох р≥вн≥в.
     « огл¤ду на зазначене спробуЇмо зробити детальний анал≥з кожного з наведених вище р≥вн≥в.

     I. «г≥дно з≥ статтею 61 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банки зобов'¤зан≥ забезпечити збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ шл¤хом, зокрема, обмеженн¤ кола ос≥б, що мають доступ до ≥нформац≥њ, ¤ка становить банк≥вську таЇмницю; орган≥зац≥њ спец≥ального д≥ловодства з документами, що м≥ст¤ть банк≥вську таЇмницю. ѕри цьому службовц≥ банку при вступ≥ на посаду п≥дписують зобов'¤занн¤ щодо збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥.  ер≥вники та службовц≥ банк≥в зобов'¤зан≥ не розголошувати та не використовувати з вигодою дл¤ себе чи дл¤ трет≥х ос≥б конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, ¤ка стала в≥дома њм при виконанн≥ своњх службових обов'¤зк≥в.
     “аким чином, законодавство ч≥тко встановлюЇ т≥ д≥њ, ¤к≥ зобов'¤заний зд≥йснити банк з метою забезпеченн¤ режиму банк≥вськоњ таЇмниц≥ п≥д час роботи з в≥дпов≥дними в≥домост¤ми прац≥вник≥в банку. –азом з тим, на нашу думку, не повн≥стю визначене коло ос≥б, ¤к≥ повинн≥ п≥дписувати зобов'¤занн¤ щодо збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ при вступ≥ на посаду. Ѕезперечно, до такого кола ос≥б належать кер≥вники банку. “обто в≥дпов≥дн≥ зобов'¤занн¤ повинн≥ бути п≥дписан≥ головою «агальних збор≥в («бор≥в учасник≥в), секретарем «бор≥в банку, членами виконавчого органу банку та спостережноњ ради. ќднак терм≥н Ђслужбовц≥ банкуї не визначений законодавчо, а тому потребуЇ подальшоњ детал≥зац≥њ. Ќа нашу думку, до ц≥Їњ категор≥њ прац≥вник≥в банку в≥днос¤тьс¤ службов≥ особи в розум≥нн≥ статт≥ 364  рим≥нального  одексу ”крањни, в≥дпов≥дно до ¤коњ службовими особами Ї особи, ¤к≥ пост≥йно чи тимчасово зд≥йснюють функц≥њ представник≥в влади, а також об≥ймають пост≥йно чи тимчасово на п≥дприЇмствах, установах ≥ в орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форми власност≥ посади, пов'¤зан≥ з виконанн¤м орган≥зац≥йно-розпор¤дчих чи адм≥н≥стративно-господарських обов'¤зк≥в, або виконують так≥ обов'¤зки за спец≥альним повноваженн¤м. “аким чином, законодавець не зобов'¤зуЇ банки п≥дписувати в≥дпов≥дн≥ документи в ос≥б, ¤к≥ не мають н≥ адм≥н≥стративно-господарських, н≥ орган≥зац≥йно-розпор¤дчих повноважень. “ак, зокрема, не буде порушенн¤м статт≥ 61 «акону не п≥дписанн¤ зобов'¤занн¤ щодо збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ при призначенн≥, наприклад, прац≥вника операц≥йного п≥дрозд≥лу банку, техн≥чного персоналу банку тощо. ƒосить проблематичним вигл¤даЇ п≥дписанн¤ такого документа в силу закону ≥ з членами рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ банку.
     –азом з тим п≥дписанн¤ зобов'¤зань прац≥вниками банку може зд≥йснюватис¤ за ≥н≥ц≥ативою самоњ банк≥вськоњ установи в пор¤дку, передбаченому законодавством про працю.
     ўодо певних категор≥й прац≥вник≥в банку законодавець пр¤мо передбачаЇ обов'¤зков≥сть п≥дписанн¤ зобов'¤зань про збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥. “ак, зг≥дно з≥ статею 45 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, прац≥вники служби внутр≥шнього аудиту при призначенн≥ на посаду дають письмове зобов'¤занн¤ про нерозголошенн¤ ≥нформац≥њ щодо д≥¤льност≥ банку та збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ в≥дпов≥дно до вимог глави 10 «акону. Ѕезперечно, такий самий документ маЇ бути п≥дписаний особою, уповноваженою кер≥вником банку на орган≥зац≥ю в банку протид≥њ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) грошей, одержаних злочинним шл¤хом (ћетодичн≥ рекомендац≥њ з питань розробленн¤ банками ”крањни програм з метою протид≥њ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) грошей, отриманих злочинним шл¤хом, ухвален≥ ѕостановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни є164 в≥д 30.04.02 року).
     Ќевизначеним у законодавств≥ залишаЇтьс¤ зм≥ст зобов'¤занн¤ службовц≥в ≥ кер≥вник≥в банку щодо збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥. Ќа нашу думку, такий обов'¤зок повинен включати не т≥льки зобов'¤занн¤ щодо збереженн¤ (нерозголошенн¤) ≥нформац≥њ, а й зобов'¤занн¤ щодо њњ невикористанн¤, а також щодо вжитт¤ заход≥в по упередженню неправом≥рного використанн¤ (розголошенн¤) ≥нформац≥њ ≥ншими особами (зокрема, пов≥домленн¤ адм≥н≥страц≥њ банку). Ќеобх≥дною також Ї розробка та затвердженн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни зразка зобов'¤занн¤ щодо збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     ѕринциповими Ї також вимоги законодавства щодо встановленн¤ банком особливих правих документооб≥гу документац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю.
     “ак, з метою забезпеченн¤ збер≥ганн¤ та захисту банк≥вськоњ таЇмниц≥ банки зобов'¤зан≥ у внутр≥шн≥х положенн¤х встановити спец≥альний пор¤док веденн¤ д≥ловодства з документами, що м≥ст¤ть банк≥вську таЇмницю, зокрема визначити: пор¤док реЇстрац≥њ вих≥дних документ≥в, пор¤док роботи з документами, що м≥ст¤ть банк≥вську таЇмницю, пор¤док в≥дправленн¤ та збер≥ганн¤ документ≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть банк≥вську таЇмницю, а також особливост≥ роботи з електронними документами, ¤к≥ м≥ст¤ть банк≥вську таЇмницю. ѕ≥д час опрацюванн¤ вих≥дних документ≥в виконавець документа визначаЇ потребу проставл¤нн¤ на ньому грифа ЂЅанк≥вська таЇмниц¤ї. Ќеобх≥дн≥сть проставл¤нн¤ такого грифа на документ≥ визначаЇтьс¤ виконавцем з урахуванн¤м вимог статт≥ 1076 ÷ив≥льного кодексу ”крањни та статт≥ 60 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     –еЇстрац≥¤ вих≥дних документ≥в, що м≥ст¤ть банк≥вську таЇмницю, зд≥йснюЇтьс¤ в спец≥альному журнал≥ обл≥ку вих≥дних документ≥в окремо в≥д реЇстрац≥њ ≥нших вих≥дних документ≥в.
     ¬их≥дн≥ документи реЇструютьс¤ в день њх п≥дписанн¤.
     ѕ≥д час роботи з документами, що м≥ст¤ть гриф ЂЅанк≥вська таЇмниц¤ї, прац≥вники банку мають забезпечити збер≥ганн¤ таких документ≥в у сейфах або шафах, ¤к≥ над≥йно замикаютьс¤ ≥ до ¤ких не мають доступу трет≥ особи. Ѕанки зобов'¤зан≥ п≥д час в≥дправленн¤ (передаванн¤) ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, забезпечити њњ гарантовану доставку та конф≥денц≥йн≥сть.
     «аборон¤Їтьс¤ в≥дправленн¤ документ≥в з грифом ЂЅанк≥вська таЇмниц¤ї з використанн¤м факсим≥льного зв'¤зку або ≥ншими каналами зв'¤зку, що не забезпечують захист ≥нформац≥њ.
     јвтоматизован≥ системи, ¤к≥ обробл¤ють ≥нформац≥ю, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, мають створюватис¤ банками таким чином, щоб обмежити доступ користувач≥в лише в межах, що необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ њх службових обов'¤зк≥в. јвтоматизован≥ системи обробленн¤ ≥нформац≥њ повинн≥ мати вбудовану систему захисту ≥нформац≥њ, ¤ку неможливо в≥дключити або зд≥йснити обробленн¤ ≥нформац≥њ, минаючи њњ.
     јвтоматизован≥ системи обробленн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, ¤к≥ працюють у режим≥ реального часу (on-line), повинн≥ мати таку арх≥тектуру, за ¤коњ користувач≥ не мають пр¤мого доступу до конф≥денц≥йних даних у баз≥ даних ≥ можуть отримувати доступ лише через сервер застосувань, що зд≥йснюЇ сувору автентиф≥кац≥ю запит≥в.
     јвтоматизован≥ системи повинн≥ зд≥йснювати обов'¤зкову реЇстрац≥ю вс≥х спроб доступу та ≥нших критичних под≥й у систем≥ в захищеному в≥д модиф≥кац≥њ електронному журнал≥.
     ѕрийманн¤ та реЇстрац≥¤ ≥нформац≥њ визначеного формату, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, в електронному вигл¤д≥ технолог≥чними ј–ћ автоматизованих систем зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з технолог≥чними схемами проходженн¤ ≥нформац≥њ безпосередньо на в≥дпов≥дних робочих м≥сц¤х з використанн¤м вбудованоњ в ц≥ технолог≥чн≥ ј–ћ системи захисту ≥нформац≥њ.
     ѕередаванн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка м≥стить банк≥вську таЇмницю, електронною поштою або в режим≥ on-line зд≥йснюЇтьс¤ лише в захищеному (зашифрованому) вигл¤д≥ з контролем ц≥л≥сност≥ та з обов'¤зковим наданн¤м п≥дтвердженн¤ про њњ надходженн¤ з електронним п≥дписом отримувача з використанн¤м засоб≥в захисту.
     –оздрукуванн¤ документ≥в з грифом ЂЅанк≥вська таЇмниц¤ї у технолог≥чних ј–ћ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з технолог≥чними схемами роботи в≥дпов≥дних ј–ћ банку. Ќа роздрукованих документах проставл¤Їтьс¤ гриф ЂЅанк≥вська таЇмниц¤ї ≥ вони обл≥ковуютьс¤ зг≥дно з вимогами щодо обл≥ку паперових документ≥в. ќтриманн¤ ≥нформац≥њ з баз даних технолог≥чних ј–ћ нештатними засобами заборон¤Їтьс¤.
     ‘ормуванн¤ арх≥в≥в в електронному вигл¤д≥ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з технолог≥чними схемами обробленн¤ документ≥в, а також вимогами нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни (дал≥ Ч Ќац≥ональний банк). јрх≥ви збер≥гаютьс¤ на серверах або зовн≥шн≥х нос≥¤х у захищеному вигл¤д≥ ≥з забезпеченн¤м контролю ц≥л≥сност≥ ≥нформац≥њ п≥д час роботи з арх≥вними документами.

     II. ƒосить ц≥кавим Ї анал≥з таких уповноважених на розкритт¤ ≥нформац≥њ, в≥днесеноњ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, суб'Їкт≥в, ¤к банки. “ак, у статт≥ 62 «акону Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї зазначаЇтьс¤, що банк маЇ право надавати загальну ≥нформац≥ю, що становить банк≥вську таЇмницю, ≥ншим банкам в обс¤гах, необх≥дних при наданн≥ кредит≥в, банк≥вських гарант≥й. ѕри цьому, банк маЇ право передавати не всю ≥нформац≥ю, що становить банк≥вську таЇмницю, а лише загальну.  ритер≥Їм загальност≥ ≥нформац≥њ Ї обс¤г ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю, необх≥дний при наданн≥ кредит≥в, банк≥вських гарант≥й, тобто фактично законом не визначений.
     « метою п≥двищенн¤ над≥йност≥ комерц≥йних банк≥в, зм≥цненн¤ дов≥ри до банк≥в та банк≥вськоњ системи, зменшенн¤ ризик≥в, що виникають при обслуговуванн≥ кл≥Їнт≥в, Ќац≥ональний банк ”крањни прийн¤в р≥шенн¤ про створенн¤ за участю комерц≥йних банк≥в Їдиноњ ≥нформац≥йноњ системи обл≥ку позичальник≥в (боржник≥в), ¤к≥ мають прострочену заборгован≥сть за кредитами, наданими комерц≥йними банками. ѕостановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 27.06.2001 є245, затверджено ѕоложенн¤ про Їдину ≥нформац≥йну систему Ђ–еЇстр позичальник≥вї.
     ¬≥дпов≥дно до зазначеноњ ѕостанови, ™дина ≥нформац≥йна система Ђ–еЇстр позичальник≥вї (дал≥ Ч ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї) створюЇтьс¤ ≥ функц≥онуЇ на добров≥льних (догов≥рних) засадах дл¤ зменшенн¤ ризик≥в, що виникають при обслуговуванн≥ юридичних та ф≥зичних ос≥б (дал≥ Ч кл≥Їнти) у комерц≥йних банках ”крањни внасл≥док неповноњ ≥нформац≥њ про кл≥Їнта. ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї забезпечуЇ обл≥к кл≥Їнт≥в комерц≥йних банк≥в ”крањни, ¤к≥ мають прострочену заборгован≥сть за кредитами, збереженн¤ банк≥вськоњ ≥нформац≥њ про кл≥Їнт≥в ≥ доступ уповноважених ос≥б банк≥в до ≥нформац≥њ про кл≥Їнта. ƒоступ до ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї можуть мати кер≥вник банку (ф≥л≥њ, обласноњ дирекц≥њ) та уповноважен≥ ним особи, а також прац≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в Ќац≥онального банку ”крањни, ¤ким в≥дпов≥дний структурний п≥дрозд≥л банк≥вського нагл¤ду надав дозв≥л на перегл¤д ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ в баз≥ даних системи. ‘ункц≥онуванн¤ ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї забезпечують так≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли Ќац≥онального банку ”крањни:
     Ч √енеральний департамент банк≥вського нагл¤ду, ¤кий зд≥йснюЇ координац≥ю роботи учасник≥в ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї, методолог≥чне супроводженн¤ системи, методичне та орган≥зац≥йне њњ забезпеченн¤;
     Ч ƒепартамент ≥нформатизац≥њ, ¤кий зд≥йснюЇ розробленн¤ та експлуатац≥ю програмних засоб≥в, забезпечуЇ розробленн¤ та експлуатац≥ю засоб≥в захисту ≥нформац≥њ в≥д несанкц≥онованого доступу на вс≥х технолог≥чних ланках ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї.
     Ќац≥ональний банк ”крањни безпосередньо забезпечуЇ збиранн¤, збереженн¤ ≥нформац≥њ, що надходить в≥д банк≥в, веденн¤ ≥нформац≥йноњ системи та доступ до нењ лише вповноважених ос≥б комерц≥йних банк≥в. «азначен≥ функц≥њ зд≥йснюЇ спец≥альний п≥дрозд≥л Ќац≥онального банку ”крањни Ч адм≥н≥стратор ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї. јдм≥н≥стратор також в≥дпов≥даЇ за експлуатац≥ю програмно-апаратного комплексу ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї.
     ” ѕоложенн≥ про Їдину ≥нформац≥йну систему Ђ–еЇстр позичальник≥вї не даЇтьс¤ конкретного визначенн¤ ≥нформац≥њ, що маЇ заноситись до бази даних ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї, ¤к≥ саме в≥домост≥ вона м≥стить. ƒуже обмежено даЇтьс¤ визначенн¤ вх≥дноњ ≥нформац≥њ ¤к ≥нформац≥њ, що надсилаЇтьс¤ в≥д комерц≥йного банку (ф≥л≥њ, обласноњ дирекц≥њ) до бази даних ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї та вих≥дноњ ≥нформац≥њ ¤к ≥нформац≥њ, що надсилаЇтьс¤ до комерц≥йного банку (ф≥л≥њ, обласноњ дирекц≥њ) в≥д бази даних ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї. ѕро зм≥ст вх≥дноњ та вих≥дноњ ≥нформац≥њ можна судити виход¤чи ≥з додатк≥в до ѕоложенн¤, що м≥ст¤ть форму ≥нформац≥њ про позичальник≥в (боржник≥в), ¤к≥ мають прострочену заборгован≥сть за кредитами, наданими комерц≥йним банком, та форму зв≥ту, за ¤ким банки отримуватимуть ≥нформац≥ю про позичальник≥в (боржник≥в), ¤к≥ мають прострочену заборгован≥сть за кредитами, з ™≤— Ђ–еЇстр ѕозичальник≥вї. “ак, вх≥дна ≥нформац≥¤ м≥стить назву позичальника (боржника), його ≥дентиф≥кац≥йний код (номер), крањну м≥сц¤ реЇстрац≥њ (резидент/нерезидент), в≥дм≥тку про правовий статус (юридична/ф≥зична особа) позичальника або боржника, номер кредитноњ угоди, дату наданн¤ кредиту, код валюти кредиту, суму простроченоњ заборгованост≥, дату виникненн¤ простроченоњ заборгованост≥. —хожий зм≥ст вих≥дноњ ≥нформац≥њ, що надаЇтьс¤ у вигл¤д≥ зв≥ту учаснику ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї: назва позичальника (боржника), його ≥дентиф≥кац≥йний код (номер), сума простроченоњ заборгованост≥, код валюти кредиту, умовна назва банку (ф≥л≥њ, обласноњ дирекц≥њ), дата виникненн¤ простроченоњ заборгованост≥.
     ”часниками ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї Ї комерц≥йн≥ банки (њх ф≥л≥њ, обласн≥ дирекц≥њ), що уклали догов≥р з Ќац≥ональним банком ”крањни про наданн¤ послуг через цю систему. ƒ≥¤льн≥сть учасник≥в ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї координуЇтьс¤ √енеральним департаментом банк≥вського нагл¤ду. ѕоложенн¤м також визначаЇтьс¤ пор¤док роботи в ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї. “ак, п≥сл¤ п≥дключенн¤ до ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї комерц≥йний банк та л≥кв≥датор (л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤) регул¤рно надають потр≥бну ≥нформац≥ю про своњх кл≥Їнт≥в до бази даних ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї ≥ несуть повну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством за достов≥рн≥сть наданоњ ≥нформац≥њ. ≤нформац≥¤ п≥д час завантаженн¤ маЇ проходити лог≥чний та семантичний контроль, п≥сл¤ чого комерц≥йному банку видаЇтьс¤ квитанц≥¤, зг≥дно з ¤кою у раз≥ потреби комерц≥йний банк зд≥йснюЇ коригуванн¤ ≥ повторне завантаженн¤ правильноњ ≥нформац≥њ. ѕ≥сл¤ завантаженн¤ ≥нформац≥њ комерц≥йний банк маЇ право коригувати або доповнювати дан≥ т≥льки за кредитними угодами, укладеними безпосередньо з цим банком. ƒл¤ використанн¤ ≥нформац≥њ з бази даних ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї уповноважен≥ особи комерц≥йного банку формують запити в затверджених форматах передаванн¤ даних ≥ надсилають њх до Ќац≥онального банку до програми обробленн¤ запит≥в. «апит комерц≥йного банку проходить перев≥рку щодо повноважень, виконуютьс¤ пошук даних ≥ попереднЇ обробленн¤, п≥сл¤ чого програмним шл¤хом формуЇтьс¤ стандартний зв≥т. «в≥т надсилаЇтьс¤ до вповноваженоњ особи комерц≥йного банку, ¤ка несе повну в≥дпов≥дальн≥сть за використанн¤ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ у цьому зв≥т≥.
     Ќа жаль, викладен≥ вище положенн¤ нормативного акту м≥ст¤ть б≥льше запитань, н≥ж в≥дпов≥дей. “ак, не зовс≥м зрозум≥ло, перед ким та ¤ку саме в≥дпов≥дальн≥сть несе уповноважена особа банку, ¤ка отримала ≥нформац≥ю з реЇстру про кл≥Їнта: перед Ќац≥ональним банком ”крањни, перед учасниками ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї чи безпосередньо перед особою, ≥нформац≥ю про ¤ку використано банком (уповноваженою особою), кл≥Їнтом ¤кого вона не Ї? јдже уповноважена особа банку д≥Ї в≥д ≥мен≥ банку, тому в≥дпов≥дальн≥сть за вс≥ запод≥¤н≥ нею п≥д час виконанн¤ службових обов'¤зк≥в збитки несе банк. Ќе зовс≥м зрозум≥ло також чи маЇ право кл≥Їнт пред'¤вити позов щодо в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих незаконним або/та таким, що порушуЇ його права та ≥нтереси, використанн¤м ≥нформац≥њ. ƒо кого в≥н може пред'¤вити такий позов Ч до Ќац≥онального банку ”крањни, до банку або уповноваженоњ особи, що ¤к учасник ™≤— Ђ–еЇстр ѕозичальник≥вї використала цю ≥нформац≥ю чи до банку, ¤кий надав ≥нформац≥ю до ™≤— про свого кл≥Їнта?
     ¬ пункт≥ 7.3 ѕоложенн¤ зазначаЇтьс¤, що ≥нформац≥¤, ¤ка збер≥гаЇтьс¤ в ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї, становить банк≥вську таЇмницю. ¬≥дпов≥дно до норм ѕоложенн¤, Ќац≥ональний банк та банки Ч учасники системи не мають права використовувати ≥нформац≥ю з ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї не за ц≥льовим призначенн¤м, розголошувати, надавати ≥ншим юридичним чи ф≥зичним особам, кр≥м особи, про ¤ку з≥брана ≥нформац≥¤. ќднак, ц≥льове призначенн¤ використанн¤ такоњ ≥нформац≥њ не визначено ѕоложенн¤м. Ќеобх≥дно, на нашу думку, законодавчо визначити ц≥льове призначенн¤ використанн¤ ≥нформац≥њ з ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї, оск≥льки ≥нше використанн¤ такоњ ≥нформац≥њ може завдати юридичним ≥ ф≥зичним особам, ≥нформац≥ю про ¤ких занесено до ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї, майновоњ та моральноњ шкоди. ¬≥дпов≥дно до «акону Ђѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банк маЇ право передавати ≥ншим банкам загальну ≥нформац≥ю, що становить банк≥вську таЇмницю, в обс¤гах, необх≥дних при наданн≥ кредит≥в, банк≥вських гарант≥й. ÷им визначаЇтьс¤ зм≥ст ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ в ™≤— або може передаватись ≥ншим банкам ≥ншим способом (не через ™≤—), а також ц≥льове призначенн¤ ≥снуванн¤ ™≤—. јле ц≥льове призначенн¤ саме використанн¤ ≥нформац≥њ з ™≤— њњ учасниками Ї невизначеним. Ѕ≥льше того, передумовою використанн¤ ≥нформац≥њ з ™≤— банком (ф≥л≥Їю, обласною дирекц≥Їю) не Ї наданн¤ доказ≥в п≥дстав дл¤ запиту такоњ ≥нформац≥њ, зокрема формальних п≥дстав дл¤ ц≥льового використанн¤ ≥нформац≥њ з ™≤— (наприклад, за¤ва особи до певного банку про наданн¤ кредиту тощо), що на нашу думку, надаЇ можлив≥сть дл¤ зловживанн¤ використанн¤м ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю.
     ” раз≥ ¤кщо ≥нформац≥¤ про кл≥Їнта, що м≥ститьс¤ в ™≤—, становить банк≥вську таЇмницю, то ц¤ ≥нформац≥¤ Ї власн≥стю виключно кл≥Їнта щодо ¤кого акумулюЇтьс¤ в ™≤— така ≥нформац≥¤, оск≥льки учасники Ї т≥льки користувачами ц≥Їњ ≥нформац≥њ та законодавством покладаЇтьс¤ особливий режим використанн¤ та в≥дпов≥дного захисту ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю. ¬ св≥тл≥ ц≥Їњ проблеми, Ќац≥ональний банк ”крањни, на нашу думку, не випадково рекомендуЇ банкам п≥д час укладенн¤ угод про наданн¤ кредит≥в, гарант≥й, поручительств передбачати, що в раз≥ несвоЇчасного погашенн¤ заборгованост≥ за угодою ≥ зарахуванн¤ њњ до простроченоњ або сумн≥вноњ ≥нформац≥¤ про цього позичальника та його заборгован≥сть надаватиметьс¤ до ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї. ќтже, б≥льш юридично зваженим Ї передача ≥нформац≥њ про позичальника (боржника) до ™≤— Ђ–еЇстр позичальник≥вї на п≥дстав≥ його письмового (догов≥рного) погодженн¤.
     јналог≥чна ситуац≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ при проведенн≥ валютних аукц≥он≥в Ќац≥онального банку. “ак, в≥дпов≥дно до пункту 9.1 “имчасових правил проведенн¤ валютних аукц≥он≥в Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 3 березн¤ 1994 року є7-94, учасники аукц≥ону зобов'¤зан≥ подавати јукц≥онному ком≥тету на його вимогу ≥нформац≥ю про обс¤г угод куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти за рахунок кл≥Їнт≥в та за св≥й рахунок. Ќав≥ть установлене цим же пунктом правило в≥дпов≥дно до ¤кого вс¤ ≥нформац≥¤ про валютн≥ операц≥њ учасник≥в јукц≥ону Ї банк≥вською таЇмницею не може забезпечити збереженн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ повною м≥рою, оск≥льки статус јукц≥онного ком≥тету, ¤к ≥ його зобов'¤занн¤ по збереженню банк≥вськоњ таЇмниц≥, не визначене чинним законодавством.
     ƒо ще одн≥Їњ Ђвнутр≥шньоњї можливост≥ обм≥нюватис¤ ≥нформац≥Їю всередин≥ банк≥вськоњ системи можна в≥днести наданн¤ комерц≥йними банками ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, Ќац≥ональному банку ”крањни. “ак, у статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї зазначаЇтьс¤, що обмеженн¤ стосовно отриманн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, передбачен≥ в назван≥й статт≥, не поширюютьс¤:
     Ч на службовц≥в Ќац≥онального банку ”крањни;
     Ч або уповноважених ними ос≥б, ¤к≥ в межах повноважень, наданих «аконом ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, зд≥йснюють функц≥њ банк≥вського нагл¤ду або валютного контролю.
     ѕраво на отриманн¤ будь-¤коњ ≥нформац≥њ, в тому числ≥ й такоњ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, надаЇтьс¤ Ќац≥ональному банку ”крањни також в≥дпов≥дно до статт≥ 57 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї. ¬ н≥й дл¤ зд≥йсненн¤ своњх функц≥й Ќац≥ональному банку надане право безоплатно одержувати в≥д банк≥в, банк≥вських об'Їднань та юридичних ос≥б, ¤к≥ отримали л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку на зд≥йсненн¤ окремих банк≥вських операц≥й, а також в≥д ос≥б, стосовно ¤ких Ќац≥ональний банк зд≥йснюЇ нагл¤дову д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, ≥нформац≥ю про њх д≥¤льн≥сть та по¤сненн¤ стосовно отриманоњ ≥нформац≥њ ≥ проведених операц≥й. ќтримана ≥нформац≥¤ не п≥дл¤гаЇ розголошенню, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавством ”крањни, в тому числ≥ ≥ статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     ¬≥дпов≥дно до статт≥ 64 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї службовц¤ми Ќац≥онального банку вважаютьс¤ особи, ¤к≥ безпосередньо беруть участь у виконанн≥ функц≥й Ќац≥онального банку та займають посади, передбачен≥ штатним розписом.
     —татт¤ 66 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї встановлюЇ, що службовц¤м Ќац≥онального банку заборон¤Їтьс¤ розголошувати ≥нформац≥ю, що становить державну таЇмницю, банк≥вську таЇмницю або ≥ншу конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, ¤ка стала в≥дома њм у зв'¤зку з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в, ≥ в раз≥ припиненн¤ роботи в Ќац≥ональному банку, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством ”крањни. ÷≥кавим Ї перетворенн¤ статусу банк≥вськоњ таЇмниц≥ в службову та правовий режим њњ охорони. “ак, отримана в≥д банк≥в службовц¤ми ЌЅ” ≥нформац≥¤, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, набуваЇ статусу службовоњ, тобто такоњ, ¤ка стала в≥дома у зв'¤зку з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в. «г≥дно з≥ статею 13 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, членам –ади Ќац≥онального банку заборон¤Їтьс¤ розголошувати державну, банк≥вську або службову таЇмницю, ¤ка стала њм в≥дома у зв'¤зку ≥з зд≥йсненн¤м ними њх повноважень в≥дпов≥дно до –егламенту –ади Ќац≥онального банку.
     “аким чином, ≥нформац≥¤, що в≥дносилас¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, переход¤чи у встановленому чинним законодавством пор¤дку в≥д банку до службовц≥в Ќац≥онального банку перестаЇ в≥дпов≥дати ≥стотним ознакам банк≥вськоњ таЇмниц≥, наведеним у «акон≥ Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї (передус≥м за суб'Їктним складом), трансформуючись у таЇмницю службову. ¬насл≥док цього правовий статус такоњ ≥нформац≥њ визначаЇтьс¤ ≥ншими нормами законодавства, н≥ж правовий статус банк≥вськоњ таЇмниц≥. «береженн¤ та захист такоњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статей 13, 66 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї.

     III. “рет≥й р≥вень кола суб'Їкт≥в, що мають право одержувати банк≥вську ≥нформац≥ю, припускаЇ вих≥д за меж≥ банк≥вськоњ ≥ профес≥йноњ систем ≥ наданн¤ права окремим суб'Їктам одержувати банк≥вську ≥нформац≥ю про стан справ кл≥Їнт≥в банку без њхньоњ згоди. ” цьому розум≥нн≥ необх≥дно мати на уваз≥, що статт¤ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї встановлюЇ виключний перел≥к суб'Їкт≥в, що мають право на одержанн¤ ≥нформац≥њ, ≥ цей перел≥к не п≥дл¤гаЇ розширеному тлумаченню.
     Ѕанк у раз≥ надходженн¤ до нього письмовоњ вимоги про наданн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, зобов'¤заний розкрити цю ≥нформац≥ю або дати мотивовану в≥дпов≥дь про неможлив≥сть наданн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ прот¤гом 10 робочих дн≥в з дн¤ отриманн¤ вимоги, ¤кщо ≥нш≥ строки не встановлен≥ законодавством ”крањни.
     якщо п≥дготовка ≥нформац≥њ перевищуЇ вищезазначений строк њњ наданн¤, банк зобов'¤заний письмово пов≥домити про це службов≥й особ≥ або в≥дпов≥дному державному органу, що звернувс¤ з вимогою про наданн¤ ≥нформац≥њ, та зазначити, в ¤кий строк надаватиметьс¤ ≥нформац≥¤, що м≥стить банк≥вську таЇмницю.
     „астиною першою статт≥ 62 «акону, кр≥м власника ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, банк зобов'¤заний розкрити таку ≥нформац≥ю:
     Ч на письмову вимогу суду або за р≥шенн¤м суду;
     Ч органам прокуратури ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, јнтимонопольного ком≥тету ”крањни Ч на њх письмову вимогу стосовно операц≥й за рахунками конкретноњ юридичноњ особи або ф≥зичноњ особи Ч суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за конкретний пром≥жок часу;
     Ч органам ƒержавноњ податковоњ служби ”крањни на њхню письмову вимогу з питань оподаткуванн¤ або валютного контролю стосовно операц≥й за рахунками конкретноњ юридичноњ особи або ф≥зичноњ особи Ч суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за конкретний пром≥жок часу;
     Ч спец≥ально уповноваженому органу виконавчоњ влади з питань ф≥нансового мон≥торингу на його письмову вимогу стосовно додатковоњ ≥нформац≥њ про ф≥нансову операц≥ю, що стала об'Їктом ф≥нансового мон≥торингу;
     Ч органам державноњ виконавчоњ служби на њхню письмову вимогу з питань виконанн¤ р≥шень суд≥в стосовно стану рахунк≥в конкретноњ юридичноњ особи або ф≥зичноњ особи Ч суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
     « анал≥зу зазначених положень можна зробити висновок, що законодавець називаЇ суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають право одержувати ≥нформац≥ю, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, стосовно до двох груп кл≥Їнт≥в банку: 1) ф≥зичних ос≥б; 2) юридичних ос≥б ≥ громад¤н, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи.
     —тосовно ф≥зичних ос≥б правом на отриманн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, над≥лен≥ т≥льки два суб'Їкти Ч суд ≥ спец≥ально уповноважений орган виконавчоњ влади з питань ф≥нансового мон≥торингу.
     ¬ин¤тки з визначеного частиною першою статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї кола суб'Їкт≥в, ¤ким банк маЇ право розкривати ≥нформац≥ю, що м≥стить банк≥вську таЇмницю щодо ф≥зичних ос≥б, становл¤ть положенн¤ частини третьоњ статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї. ÷ей вин¤ток стосуЇтьс¤ ≥ ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без створенн¤ юридичноњ особи. “ак, у частин≥ трет≥й статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї зазначаЇтьс¤ ще одне коло суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають право на отриманн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю: дов≥дки по рахунках (вкладах) у раз≥ смерт≥ њх власник≥в надаютьс¤ банком особам, зазначеним власником рахунка (вкладу) в запов≥дальному розпор¤дженн≥ банку, державним нотар≥альним конторам або приватним нотар≥усам, ≥ноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власник≥в рахунк≥в (вклад≥в). —пециф≥кою розкритт¤ такоњ ≥нформац≥њ зазначеним суб'Їктам Ї факт смерт≥ власника рахунка (вкладу), та в≥дпов≥дно наданн¤ п≥дтверджуючого документа Ч св≥доцтва про смерть. ѕри цьому розкриваютьс¤ не вс≥ в≥домост≥, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю (наприклад, рух кошт≥в на рахунку прот¤гом певного пер≥оду), а лише в≥домост≥ про на¤вн≥сть рахунка, залишок кошт≥в на ньому, розм≥р вкладу на день наданн¤ дов≥дки. —п≥рним питанн¤м Ї правом≥рн≥сть наданн¤ дов≥док по рахунках (вкладах) приватним нотар≥усам, оск≥льки вони в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро нотар≥атї позбавлен≥ права в≥дкривати спадщину та видавати св≥доцтво про право на спадщину.
     —тосовно юридичних ос≥б та ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ≥нформац≥¤, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, надаЇтьс¤ значно б≥льшому колу суб'Їкт≥в.
     ќргани ƒержавноњ податковоњ служби, прокуратури, —лужби безпеки, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, ƒержавноњ виконавчоњ служби мають право отримати будь-¤ку ≥нформац≥ю, в≥днесену «аконом до банк≥вськоњ таЇмниц≥, стосовно вс≥х кл≥Їнт≥в банку з дозволу власника ц≥Їњ ≥нформац≥њ та за р≥шенн¤м суду.  р≥м того, органи прокуратури, —лужби безпеки, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, ƒержавноњ податковоњ служби ”крањни на њх безпосередн≥й запит мають право отримати ≥нформац≥ю лише стосовно операц≥й за рахунками юридичних ос≥б та ф≥зичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за конкретний пром≥жок часу. ≤нш≥ державн≥ органи, ¤к≥ до набранн¤ чинност≥ «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, мали право отримувати ≥нформац≥ю, що становить банк≥вську таЇмницю, лише з дозволу власника ц≥Їњ ≥нформац≥њ або за р≥шенн¤м суду.
     –озгл¤немо детальн≥ше повноваженн¤ суду, орган≥в прокуратури ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, ƒержавноњ виконавчоњ служби та спец≥ально уповноваженого органу виконавчоњ влади з питань ф≥нансового мон≥торингу щодо запиту ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю, њх склад (структуру).
     ѕовноваженн¤ суд≥в (судд≥в) витребувати ≥нформац≥ю, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, передбачен≥ статт¤ми 22, 23, 27, 34, 40, 49 «акону ”крањни Ђѕро судоустр≥йї, в≥дпов≥дно до ¤ких суди мають право розгл¤дати справи, в≥днесен≥ процесуальним законом до його п≥дсудност≥, а судд¤ маЇ зд≥йснювати процесуальн≥ д≥њ та орган≥зац≥йн≥ заходи з метою забезпеченн¤ розгл¤ду справи, а також статт¤ми 38, 65 √осподарського процесуального кодексу ”крањни, статт¤ми 93, 133, 137, 287 Ч 290 ÷ив≥льного процесуального кодексу ”крањни, статт¤ми 74, 79, 110  одексу адм≥н≥стративного судочинства ”крањни, статт¤ми 253, 273, 299  рим≥нально-процесуального кодексу ”крањни.  р≥м цього, ≥нформац≥¤, що становить банк≥вську таЇмницю, може бути розкрита будь-¤кому суб'Їкту права за р≥шенн¤м (вироком) суду на п≥дстав≥ статей 22, 23, 27, 34, 40, 49 «акону ”крањни Ђѕро судоустр≥й ”крањниї, статей 82, 83, 84 √осподарського процесуального кодексу ”крањни, статей 202, 202-1, 203, 207 ÷ив≥льного процесуального кодексу ”крањни, статей 324, 328, 335  рим≥нально-процесуального кодексу ”крањни, статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     ” процесуальному законодавств≥ ”крањни (кр≥м ÷ив≥льного процесуального кодексу ”крањни -Ч глави 12) в≥дсутн¤ в Ђчистому вигл¤д≥ї (така, що не пов'¤зана ≥з порушеним правом ≥ охоронюваними законом ≥нтересами) процедура, процесуальна форма зверненн¤ суб'Їкта права до суду саме дл¤ розкритт¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю.
     ѕовноваженн¤ орган≥в прокуратури запитувати банки ≥нформац≥ю, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, передбачаЇтьс¤ пунктом 1 статт≥ 20 «акону ”крањни Ђѕро прокуратуруї, в≥дпов≥дно до ¤кого саме прокурор, а не сл≥дчий орган≥в прокуратури, маЇ право безперешкодно за посв≥дченн¤м, що п≥дтверджуЇ займану посаду, входити в прим≥щенн¤ орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, об'Їднань громад¤н, п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥, п≥дпор¤дкованост≥ чи приналежност≥, до в≥йськових частин, установ без особливих перепусток, де так≥ запроваджено; мати доступ до документ≥в ≥ матер≥ал≥в, необх≥дних дл¤ проведенн¤ перев≥рки, в тому числ≥ за письмовою вимогою, ≥ таких, що м≥ст¤ть комерц≥йну таЇмницю або конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю; письмово вимагати поданн¤ в прокуратуру дл¤ перев≥рки зазначених документ≥в та матер≥ал≥в, видач≥ необх≥дних дов≥док, в тому числ≥ щодо операц≥й ≥ рахунк≥в юридичних ос≥б та ≥нших орган≥зац≥й, дл¤ вир≥шенн¤ питань, пов'¤заних з перев≥ркою. ќтриманн¤ прокурором в≥д банк≥в ≥нформац≥њ, ¤ка м≥стить банк≥вську таЇмницю, повинно зд≥йснюватись у пор¤дку та обс¤з≥, встановлених «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     ¬≥дпов≥дно до статт≥ 25 «акону ”крањни Ђѕро —лужбу безпеки ”крањниї —лужб≥ безпеки ”крањни, њњ органам ≥ сп≥вроб≥тникам дл¤ виконанн¤ покладених на них обов'¤зк≥в надаЇтьс¤ право одержувати на письмовий запит кер≥вника в≥дпов≥дного органу —лужби безпеки ”крањни в≥д м≥н≥стерств, державних ком≥тет≥в, ≥нших в≥домств, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, в≥йськових частин, громад¤н та њх об'Їднань дан≥ ≥ в≥домост≥, необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ державноњ безпеки ”крањни, а також користуватис¤ з ц≥Їю метою службовою документац≥Їю ≥ зв≥тн≥стю. ѕри цьому, отриманн¤ в≥д банк≥в ≥нформац≥њ, ¤ка м≥стить банк≥вську таЇмницю, зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку та обс¤з≥, встановлених «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     ¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ ”крањни, затвердженого ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 17 жовтн¤ 2000 року є 1138/2000, ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ ”крањни (ћ¬— ”крањни) ¤к центральний орган виконавчоњ влади зд≥йснюЇ своњ повноваженн¤ безпосередньо та через утворен≥ в установленому пор¤дку головн≥ управл≥нн¤ ћ¬— ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, м≥ст≥  иЇв≥ та  ињвськ≥й област≥, управл≥нн¤ ћ¬— ”крањни в област¤х, м≥ст≥ —евастопол≥ та на транспорт≥, районн≥, районн≥ у м≥стах, м≥ськ≥ управл≥нн¤ ≥ в≥дд≥ли, а також п≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ, що належать до сфери його управл≥нн¤. ѕраво ћ¬— ”крањни на запит у банка ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, передбачаЇтьс¤ пунктом 5 зазначеного ѕоложенн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого воно маЇ право одержувати в установленому законодавством пор¤дку в≥д центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й ≥нформац≥ю, документи ≥ матер≥али, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ покладених на нього завдань.
     ƒо структури орган≥в ћ¬— ”крањни входить також м≥л≥ц≥¤. ¬≥дпов≥дно до пункту 17 статт≥ 11 «акону ”крањни Ђѕро м≥л≥ц≥юї м≥л≥ц≥њ дл¤ виконанн¤ покладених на нењ обов'¤зк≥в надастьс¤ право одержувати безперешкодно ≥ безплатно в≥д п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥ та об'Їднань громад¤н на письмовий запит в≥домост≥ (в тому числ≥ й т≥, що становл¤ть комерц≥йну та банк≥вську таЇмницю), необх≥дн≥ у справах про злочини, що знаход¤тьс¤ у провадженн≥ м≥л≥ц≥њ. ѕри цьому, зазначена норма встановлюЇ правило, що м≥л≥ц≥¤ може отримувати в≥д банк≥в ≥нформац≥ю, ¤ка м≥стить банк≥вську таЇмницю, у пор¤дку та обс¤з≥, визначених «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     ¬≥дпов≥дно до пункту 2 статт≥ 11 «акону ”крањни Ђѕро державну податкову службу в ”крањн≥ї органи державноњ податковоњ служби в установленому законом пор¤дку мають право одержувати безоплатно в≥д п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, включаючи Ќац≥ональний банк ”крањни та його установи, комерц≥йн≥ банки та ≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи (у пор¤дку, передбаченому законодавством дл¤ розкритт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥), в≥д громад¤н Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ дов≥дки, коп≥њ документ≥в про ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть, отриман≥ доходи, видатки п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥ та громад¤н про поточн≥ та вкладн≥ (депозитн≥) рахунки, ≥нформац≥ю про на¤вн≥сть та об≥г кошт≥в на цих рахунках, у тому числ≥ про ненадходжснн¤ у встановлен≥ терм≥ни валютноњ виручки в≥д суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, та ≥ншу ≥нформац≥ю, пов'¤зану з обчисленн¤м та сплатою податк≥в, ≥нших платеж≥в у пор¤дку, визначеному законодавством, входити в будь-¤к≥ ≥нформац≥йн≥ системи, зокрема комп'ютерн≥, дл¤ визначенн¤ об'Їкта оподаткуванн¤. «азначен≥ повноваженн¤ надаютьс¤ вс≥м структурним одиниц¤м системи орган≥в державноњ податковоњ служби, включаючи ≥ податкову м≥л≥ц≥ю, ¤ка кр≥м цього зг≥дно з≥ статею 22 зазначеного «акону, маЇ право на отриманн¤ в≥домостей, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, також на п≥дстав≥ пункту 17 статт≥ 11 «акону ”крањни Ђѕро м≥л≥ц≥юї.
     ¬≥дпов≥дно до частини восьмоњ статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, положенн¤ ц≥Їњ статт≥ (¤кою безпосередньо ≥ зд≥йснюЇтьс¤ регулюванн¤ в≥дносин ≥з банк≥вськоњ таЇмниц≥) не поширюютьс¤ на випадки наданн¤ спец≥ально уповноваженому органу виконавчоњ влади з питань ф≥нансового мон≥торингу ≥нформац≥њ про ф≥нансов≥ операц≥њ у випадках, передбачених законом.
     —татею 12 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї зобов'¤зано банки самост≥йно проводити внутр≥шн≥й ф≥нансовий мон≥торинг, ¤кщо ф≥нансова операц≥¤ маЇ одну або б≥льше ознак, визначених ц≥Їю статею.
     ¬≥дносини, що стосуютьс¤ безпосередньо пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ ≥ пор¤дку њњ розкритт¤, регулюютьс¤ в статт≥ 8 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥, пор¤док наданн¤ ”повноваженому органу ≥нформац≥њ про ф≥нансову операц≥ю, що п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому ф≥нансовому мон≥торингу дл¤ банк≥в, встановлюЇ Ќац≥ональний банк ”крањни.
     „астина друга статт≥ 8 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, встановлюЇ, що наданн¤ ≥нформац≥њ банками ƒержф≥нмон≥торингу в установленому пор¤дку не Ї порушенн¤м банк≥вськоњ або комерц≥йноњ таЇмниц≥. ≤мов≥рно, що тут йдетьс¤ про ≥нформац≥ю про ф≥нансову операц≥ю ¤ка п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому ф≥нансовому мон≥торингу. –азом з тим, сл≥д в≥дм≥тити, що ¤кщо банк ¤к суб'Їкт первинного ф≥нансового мон≥торингу надав до ƒержф≥нмон≥торингу ≥нформац≥ю, ¤ка не п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому мон≥торингу, так≥ д≥њ мають квал≥ф≥куватись ¤к розкритт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, ≥, в≥дпов≥дно, банк, ¤кий порушив режим банк≥вськоњ таЇмниц≥, маЇ нести в≥дпов≥дальн≥сть за так≥ д≥њ в≥дпов≥дно до чинного законодавства. ÷ей висновок п≥дкр≥плюЇтьс¤ нормою частини третьоњ статт≥ 8 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, за ¤кою суб'Їкти первинного ф≥нансового мон≥торингу, њх посадов≥ особи та ≥нш≥ прац≥вники не несуть дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну, цив≥льно-правову та крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за наданн¤ ”повноваженому органу ≥нформац≥њ про ф≥нансову операц≥ю, ¤кщо вони д≥¤ли в межах цього «акону, нав≥ть ¤кщо такими д≥¤ми запод≥¤но шкоду юридичним або ф≥зичним особам, та за ≥нш≥ д≥њ, пов'¤зан≥ з виконанн¤м цього «акону. “аким чином, встановлено, що пор¤док розкритт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ регламентуЇтьс¤ виключно «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї та «аконом ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї.
     Ѕанки зобов'¤зан≥ ≥нформувати ƒержф≥нмон≥торинг про:
     Ч операц≥њ, ¤к≥ п≥дл¤гають обов'¤зковому ф≥нансовому мон≥торингу (статт¤ 5 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї);
     Ч операц≥њ кл≥Їнта за на¤вност≥ мотивованоњ п≥дозри, що вони зд≥йснюютьс¤ з метою легал≥зац≥њ (в≥дмиванн¤) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хом (частина шоста статт≥ 8 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї);
     Ч операц≥њ, щодо ¤ких у банку Ї або повинн≥ бути п≥дозри, що вони пов'¤зан≥, мають в≥дношенн¤ або призначен≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ тероризму (частина сьома статт≥ 8 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї);
     Ч ос≥б, ¤к≥ зд≥йснюють ф≥нансову операц≥ю, що п≥дл¤гаЇ ф≥нансовому мон≥торингу, та њњ характер у раз≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про в≥дмову в≥д забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ операц≥њ (частина друга статт≥ 7 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї);
     Ч операц≥њ кл≥Їнта, щодо ¤кого в банку Ї мотивован≥ п≥дозри про наданн¤ ним недостов≥рноњ ≥нформац≥њ, що стосуЇтьс¤ його ≥дентиф≥кац≥њ (частина п'¤та статт≥ 64 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї);
     Ч закритт¤ рахунка кл≥Їнта на п≥дстав≥ р≥шенн¤ уповноваженого державного органу про скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ юридичноњ особи-кл≥Їнта або скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч ф≥зичноњ особи-кл≥Їнта (частина дев'¤та статт≥ 64 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї);
     Ч зупиненн¤ ф≥нансовоњ операц≥њ, ¤кщо њњ учасником або вигодоодержувачем Ї особа, ¤ку включено до перел≥ку ос≥б, пов'¤заних ≥з зд≥йсненн¤м терористичноњ д≥¤льност≥ (частина перша статт≥ 12 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї).
     Ѕанки на п≥дстав≥ абзацу п'¤того частини першоњ статт≥ 5 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї та пункту 5 частини першоњ статт≥ 62 «акону про банки зобов'¤зан≥ надавати на запит ”повноваженого органу додаткову ≥нформац≥ю, пов'¤зану з ф≥нансовими операц≥¤ми, що стали об'Їктом ф≥нансового мон≥торингу.
     ” раз≥ отриманн¤ в установленому пор¤дку вимоги ”повноваженого органу про наданн¤ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ йому дл¤ виконанн¤ запиту в≥дпов≥дного органу ≥ноземноњ держави, банк прот¤гом 10 робочих дн≥в маЇ надати ”повноваженому органу таку ≥нформац≥ю.
     Ќаданн¤ ≥нформац≥њ ”повноваженому органу зд≥йснюЇтьс¤ банками в пор¤дку, установленому нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку.
     –азом з тим, досить ц≥кавою Ї процедура подальшого дотриманн¤ правового режиму ≥нформац≥њ, ¤ка передаЇтьс¤ банком ¤к суб'Їктом первинного ф≥нансового мон≥торингу до ƒержф≥нмон≥торингу.
     як вже зазначалос¤, в≥домост≥, ¤к≥ становл¤ть банк≥вську таЇмницю, можуть бути передан≥ банками до ƒержф≥нмон≥торингу, ≥ в раз≥ ¤кщо банк д≥Ї зг≥дно ≥з «аконом ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, в≥н не несе в≥дпов≥дальност≥ за розголошенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥. „астина восьма статт≥ 8 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, вказуЇ, що ≥нформац≥¤, ¤ка передаЇтьс¤ зг≥дно з вимогами цього закону, Ї такою, що маЇ обмежений доступ. –азом з тим, в≥дпов≥дно до частини дев'¤тоњ статт≥ 8 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, ƒержф≥нмон≥торингу заборонено передавати будь-кому одержану в≥д банк≥в ≥нформац≥ю, ¤ка м≥стить комерц≥йну чи банк≥вську таЇмницю, за вин¤тком випадк≥в, передбачених статею 13 цього ж «акону. “аким чином, ц¤ норма вказуЇ, що в загальному випадку к≥нцевим суб'Їктом, ¤кий набуваЇ в≥домост≥, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю, може бути т≥льки ƒержф≥нмон≥торинг.
     ¬≥дпов≥дно до останнього висновку, постаЇ питанн¤ стосовно д≥й, ¤к≥ маЇ вчин¤ти ƒержф≥нмон≥торинг ≥з отриманою ним ≥нформац≥Їю в≥д банк≥в ¤к суб'Їкт≥в ф≥нансового мон≥торингу.
     —татт¤ 4 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, вказуЇ, що ƒержф≥нмон≥торинг Ч це ур¤довий орган державного управл≥нн¤, ¤кий д≥Ї в склад≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни. ¬≥дпов≥дно до частини другоњ статт≥ 19  онституц≥њ ”крањни, органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх посадов≥ особи зобов'¤зан≥ д≥¤ти лише на п≥дстав≥, в межах повноважень та в спос≥б, що передбачен≥ законами ”крањни. ќбс¤г повноважень ƒержф≥нмон≥торингу встановлюЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, статт¤ 13 ¤кого м≥стить вичерпний перел≥к завдань ≥ функц≥й ƒержф≥нмон≥торингу.
     „астина перша статт≥ 13 «акону є249-IV вказуЇ на те, що завданн¤ми ƒержф≥нмон≥торингу Ї:
     Ч збиранн¤, обробленн¤ ≥ анал≥з ≥нформац≥њ про ф≥нансов≥ операц≥њ, що п≥дл¤гають обов'¤зковому ф≥нансовому мон≥торингу;
     Ч участь у реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у сфер≥ запоб≥ганн¤ та протид≥њ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в ≥ ф≥нансуванню тероризму;
     Ч створенн¤ та забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ Їдиноњ державноњ ≥нформац≥йноњ системи у сфер≥ запоб≥ганн¤ та протид≥њ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в ≥ ф≥нансуванню тероризму;
     Ч налагодженн¤ сп≥вроб≥тництва, взаЇмод≥њ та ≥нформац≥йного обм≥ну з органами державноњ влади, компетентними органами ≥ноземних держав та м≥жнародними орган≥зац≥¤ми в зазначен≥й сфер≥;
     Ч забезпеченн¤ представництва ”крањни в установленому пор¤дку в м≥жнародних орган≥зац≥¤х з питань запоб≥ганн¤ та протид≥њ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в ≥ ф≥нансуванню тероризму.
     ќчевидно, що до завдань ƒержф≥нмон≥торингу не в≥днесено можлив≥сть безпосередньо втручатись в под≥њ та перешкоджати сумн≥вним операц≥¤м. Ќатом≥сть цей орган маЇ лише збирати, обробл¤ти ≥ анал≥зувати ≥нформац≥ю про ф≥нансов≥ операц≥њ, що п≥дл¤гають обов'¤зковому ф≥нансовому мон≥торингу.
     –азом з тим досить не визначене таке завданн¤, ¤к участь у реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики в сфер≥ запоб≥ганн¤ та протид≥њ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в ≥ ф≥нансуванню тероризму. Ќа нашу думку, таке формулюванн¤ маЇ передбачати ≥снуванн¤ певного нормативного документа, прийн¤того уповноваженим державним органом, ≥ в ¤кому маЇ бути ч≥тко прописана дол¤ участ≥ ƒержф≥нмон≥торингу в реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики в дан≥й сфер≥, так само, ¤к ≥ маЇ бути визначна безпосередньо сама пол≥тика ≥ њњ засади.
     Ќа реал≥зац≥ю завдань, покладених на ƒержф≥нмон≥торинг частиною першоњ статт≥ 13 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, частина друга ц≥Їњ статт≥ визначаЇ коло повноважень цього органу. ¬≥дпов≥дно до другого абзацу ц≥Їњ норми, ƒержф≥нмон≥торинг отримуЇ в≥д орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, суб'Їкт≥в господарюванн¤ на запит ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ реал≥зац≥њ покладених на нього завдань. –азом з тим обов'¤зок надати таку ≥нформац≥ю саме на запит ƒержф≥нмон≥торинга цим «аконом встановлюЇтьс¤ т≥льки дл¤ суб'Їкт≥в первинного ф≥нансового мон≥торингу. “ак, в≥дпов≥дно до абзацу п'¤того частини першоњ статт≥ 5 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, суб'Їкт первинного ф≥нансового мон≥торингу на п≥дстав≥ та на виконанн¤ цього закону зобов'¤заний надавати в≥дпов≥дно до законодавства додаткову ≥нформац≥ю на запит ƒержф≥нмон≥торингу, пов'¤зану з ф≥нансовими операц≥¤ми, що стали об'Їктом ф≥нансового мон≥торингу. ѕроте органи виконавчоњ влади н≥¤ким чином не зобов'¤зуютьс¤ надавати взагал≥ будь-¤ку ≥нформац≥ю на запит ƒержф≥нмон≥торинг, а отже наданн¤ ≥нформац≥њ органом виконавчоњ влади на такий запит буде суперечити статт≥ 19  онституц≥њ ”крањни.
     ÷≥лком можливо, що законодавець внос¤чи таку норму до закону, мав на уваз≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади та Ќац≥ональний банк ”крањни, ¤к≥, в≥дпов≥дно до закону, виконують функц≥њ регулюванн¤ та нагл¤ду за д≥¤льн≥стю юридичних ос≥б, що забезпечують зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й, адже статею 4 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, саме ц≥ органи в≥днесен≥ до суб'Їкт≥в державного ф≥нансового мон≥торингу. ѕроте зазначена невизначен≥сть здатна в майбутньому викликати певн≥ ускладненн¤, адже, зважаючи на викладене, наданн¤ органами виконавчоњ влади або органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ не Ї суб'Їктами первинного ф≥нансового мон≥торингу, на запит ƒержф≥нмон≥торинга в≥домостей, ¤к≥ становл¤ть банк≥вську, комерц≥йну або особисту таЇмницю, Ї незаконним, ≥ за зазначен≥ д≥њ посадов≥ особи цих орган≥в мають нести в≥дпов≥дальн≥сть у встановленому пор¤дку.
     јбзац трет≥й частини другоњ статт≥ 13 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї вказуЇ, що ƒержф≥нмон≥торинг в≥дпов≥дно до покладених на нього завдань, сп≥впрацюЇ з органами виконавчоњ влади, ≥ншими державними органами, завданн¤ми ¤ких Ї запоб≥ганн¤ та протид≥¤ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в ≥ ф≥нансуванню тероризму. ѕроте меж≥ ц≥Їњ сп≥впрац≥ «аконом не встановлено, а отже Ї незрозум≥лим, ¤ким саме чином ƒержф≥нмон≥торинг маЇ сп≥впрацювати з вказаними державними органами. ќдночасно сл≥д в≥дм≥тити, що ун≥ф≥кованого перел≥ку орган≥в, ¤к≥ мають своњм завданн¤м запоб≥гати та протид≥¤ти легал≥зац≥њ доход≥в ≥ ф≥нансуванню тероризму украњнське законодавство не м≥стить.
     «важаючи на те, що, в≥дпов≥дно до преамбули «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, цей закон спр¤мований на боротьбу з ф≥нансуванн¤м тероризму, ми можемо припустити, що органи, про ¤к≥ веде мову норма абзацу третього статт≥ 13 цього «акону, Ї органами, на ¤к≥ законами ”крањни покладено обов'¤зок боротись з тероризмом. ѕерел≥к таких орган≥в вказаний у статт≥ 4 «акону ”крањни Ђѕро боротьбу з тероризмомї.
     “ак, статт¤ 4 вказаного «акону зазначаЇ, що суб'Їктами, ¤к≥ безпосередньо зд≥йснюють боротьбу з тероризмом у межах своЇњ компетенц≥њ, Ї: —лужба безпеки ”крањни, ¤ка Ї головним органом у загальнодержавн≥й систем≥ боротьби з терористичною д≥¤льн≥стю; ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ ”крањни; ћ≥н≥стерство оборони ”крањни; ћ≥н≥стерство ”крањни з питань надзвичайних ситуац≥й та у справах захисту населенн¤ в≥д насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи; спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у справах охорони державного кордону; ƒержавний департамент ”крањни з питань виконанн¤ покарань; ”правл≥нн¤ державноњ охорони ”крањни.
     “аким чином, передбачаЇтьс¤, що ƒержф≥нмон≥торинг, в≥дпов≥дно до покладених на нього завдань, маЇ сп≥впрацювати з кожним ≥з цих орган≥в. ¬≥дпов≥дно до цього, в нормативн≥ акти, ¤к≥ регламентують д≥¤льн≥сть кожного з цих орган≥в, мають бути внесен≥ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни, ¤к≥ б уточнювали сутн≥сть такого сп≥вроб≥тництва. “ак, зокрема, Ї незрозум≥лим, чи мають розкриватись п≥д час сп≥вроб≥тництва в≥домост≥, ¤к≥ стали в≥домими ƒержф≥нмон≥торингу п≥д час проведенн¤ ф≥нансового мон≥торингу та ¤к≥ становл¤ть комерц≥йну або банк≥вську таЇмницю.
     јбзац четвертий частини другоњ статт≥ 13 «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, вказуЇ, що ƒержф≥нмон≥торинг в≥дпов≥дно до покладених на нього завдань, за на¤вност≥ достатн≥х, п≥дстав, що ф≥нансова операц≥¤ може бути пов'¤зана з легал≥зац≥Їю (в≥дмиванн¤м) доход≥в або ф≥нансуванн¤м тероризму, надаЇ до правоохоронних орган≥в, зг≥дно з компетенц≥Їю, в≥дпов≥дн≥ узагальнен≥ матер≥али.
     Ќаданн¤ ƒержф≥нмон≥торингом ≥нформац≥њ до правоохоронних орган≥в про те, що певна операц≥¤ може бути пов'¤зана з легал≥зац≥Їю доход≥в або ф≥нансуванн¤м тероризму Ї наступним лог≥чним кроком дл¤ реал≥зац≥њ завдань «акону ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї. ѕроте вказана норма м≥стить певний р¤д питань, в≥д розв'¤занн¤ ¤ких залежить ≥снуванн¤ ¤к ≥нституту банк≥вськоњ таЇмниц≥, так ≥ реал≥зац≥¤ безпосередньо завдань «акону є249-IV.
     “ак, Ї незрозум≥лою юридична конструкц≥¤ Ђза на¤вност≥ достатн≥х п≥дстав, що ф≥нансова операц≥¤ може бути пов'¤зана з легал≥зац≥Їю доход≥в або ф≥нансуванн¤м тероризмуї, тобто закон не визначаЇ, ¤к≥ саме п≥дстави достатн≥ дл¤ того, щоб ƒержф≥нмон≥торинг над≥слав до правоохоронних орган≥в в≥дпов≥дн≥ узагальнен≥ матер≥али. як вказано в частин≥ перш≥й статт≥ 13 ”крањни Ђѕро запоб≥ганн¤ та протид≥ю легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хомї, одним ≥з завдань ƒержф≥нмон≥торингу Ї обробленн¤ ≥ анал≥з ≥нформац≥њ про операц≥њ, ¤к≥ п≥дл¤гають ф≥нансовому мон≥торингу. ¬≥дпов≥дно до цього, можемо д≥йти висновку, що р≥шенн¤ стосовно достатност≥ чи недостатност≥ п≥дстав дл¤ поданн¤ матер≥ал≥в до правоохоронних орган≥в маЇ бути прийн¤тим ƒержф≥нмон≥торингом при анал≥з≥ з≥браноњ ≥нформац≥њ. ѕроте, зважаючи на в≥дсутн≥сть ч≥тких критер≥њв дл¤ визнанн¤ Ђдостатност≥ї таких п≥дстав, ц¤ норма б≥льше посилаЇтьс¤ до ≥нтуњц≥њ особи, ¤ка зд≥йснюЇ такий анал≥з, н≥ж до визначенн¤ на¤вност≥ складу злочину, передбаченого крим≥нальним законодавством ”крањни.
     Ќа нашу думку, тут б≥льш слушним було б описати диспозиц≥ю, за на¤вност≥ ¤коњ ƒержф≥нмон≥торинг мав би надсилати матер≥али до правоохоронних орган≥в, або надати в ц≥й норм≥ посиланн¤ на певн≥ приписи крим≥нального законодавства або законодавства про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ ”крањни.
     «аконом ”крањни Ђѕро внесенн¤ зм≥ни до статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї перел≥к орган≥в, ¤к≥ мають право витребувати ≥нформац≥ю, що становить банк≥вську таЇмницю, був доповнений органами державноњ виконавчоњ служби. « моменту опубл≥куванн¤ цього «акону, органи державноњ виконавчоњ служби отримали право отримувати на њх письмову вимогу з питань виконанн¤ р≥шень суд≥в в≥домост≥, в≥днесен≥ до банк≥вськоњ таЇмниц≥ стосовно стану рахунк≥в конкретноњ юридичноњ особи або ф≥зичноњ особи-суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
     ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро державну виконавчу службуї, державна виконавча служба входить до системи орган≥в ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни ≥ зд≥йснюЇ виконанн¤ р≥шень суд≥в та ≥нших орган≥в в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни, ¤ка своњм завданн¤м маЇ своЇчасне, повне ≥ неупереджене примусове виконанн¤ р≥шень, передбачених законом. ќбс¤г повноважень державних виконавц≥в указаний у статт≥ 5 «акону ”крањни Ђѕро виконавче провадженн¤ї.
     ѕовноваженн¤ орган≥в влади на запит у банку в≥домостей, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю, також передбачаютьс¤  рим≥нально-процесуальним кодексом ”крањни.
     ¬илученн¤ документ≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть ≥нформац≥ю, що становить банк≥вську таЇмницю, проводитьс¤ лише за вмотивованою постановою судд≥ та в пор¤дку ≥ з дотриманн¤м вимог глави 16  рим≥нально-процесуального кодексу ”крањни.
     Ѕанк не маЇ права в≥дмовл¤тис¤ пред'¤вити або видати документи чи њх коп≥њ або ≥нш≥ предмети, ¤к≥ вимагаЇ сл≥дчий п≥д час вињмки та ¤к≥ зазначен≥ в р≥шенн≥ (постанов≥) суду.
     Ѕанк зобов'¤заний виготовити коп≥њ документ≥в, що вилучаютьс¤, ¤к≥ засв≥дчуютьс¤ п≥дписом представника банку. ÷≥ коп≥њ документ≥в залишаютьс¤ в банку зам≥сть вилучених ориг≥нал≥в. ѕредставников≥ банку вручаЇтьс¤ другий прим≥рник протоколу вилученн¤.
     ѕ≥д час обшуку видача ≥ огл¤д документ≥в, що м≥ст¤ть ≥нформац≥ю, ¤ка становить банк≥вську таЇмницю, провод¤тьс¤ з додержанн¤м норм «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, що забезпечують охорону банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     ўе одним суб'Їктом, ¤кий маЇ право на запит (зверненн¤) до Ќац≥онального банку ”крањни (√олови) про наданн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка становить банк≥вську таЇмницю, Ї народн≥ депутати ”крањни та ком≥тети ¬ерховноњ –ади ”крањни. ƒо недавнього часу Ќац≥ональний банк ”крањни в≥дмовл¤в у наданн≥ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, на запити (зверненн¤) народних депутат≥в ”крањни та ком≥тет≥в ¬ерховноњ –ади ”крањни, обірунтовуючи свою позиц≥ю положенн¤ми статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, зг≥дно з ¤кою серед перел≥ку орган≥в, ¤к≥ мають право на запит в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ, в≥дсутн≥ народн≥ депутати ”крањни та ком≥тети ¬ерховноњ –ади ”крањни. ¬ свою чергу, народн≥ депутати ”крањни, посилаючись на статтю 86, частину другу статт≥ 89  онституц≥њ ”крањни, частину другу статт≥ 15, частину першу статт≥ 16 «акону ”крањни Ђѕро статус народного депутата ”крањниї, напол¤гали на правом≥рност≥ направленн¤ запит≥в (звернень) до ЌЅ” про наданн¤ ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю. « цього приводу  онституц≥йний —уд ”крањни за конституц≥йним поданн¤м ЌЅ” про оф≥ц≥йне тлумаченн¤ зазначених норм прийн¤в р≥шенн¤ в≥д 05.03.2003 по справ≥ є1-6/2003, в≥дпов≥дно до ¤кого народний депутат ”крањни на сес≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни та ком≥тет ¬ерховноњ –ади ”крањни мають право звернутис¤ ≥з запитом до √олови Ќац≥онального банку ”крањни або з письмовою пропозиц≥Їю до Ќац≥онального банку ”крањни, або його посадових ос≥б про наданн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка становить банк≥вську таЇмницю. ѕри цьому ≥з депутатським зверненн¤м народний депутат ”крањни може звернутись, ¤кщо це пов'¤зано з депутатською д≥¤льн≥стю, а ком≥тет ¬ерховноњ –ади ”крањни Ч ¤кщо це пов'¤зано ≥з законопроектною роботою, п≥дготовкою ≥ попередн≥м розгл¤дом питань, в≥днесених до повноважень ¬ерховноњ –ади ”крањни.
     –азом з тим,  онституц≥йний —уд ”крањни зазначаЇ, що √олова Ќац≥онального банку ”крањни або ≥нш≥ посадов≥ особи, розгл¤даючи запит або зверненн¤, мають д≥¤ти з додержанн¤м вимог закон≥в ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї ≥ зобов'¤зан≥ пов≥домити народного депутата ”крањни про результати розгл¤ду, тобто дати оф≥ц≥йну в≥дпов≥дь.
     “аким чином, парламентар≥њ мають право звертатись до ЌЅ” про наданн¤ ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю, однак саме за останн≥м закр≥плена можлив≥сть в≥дмовити њм у наданн≥ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ. ѕо сут≥,  онституц≥йний —уд ”крањни даним р≥шенн¤м так ≥ не вн≥с прозор≥сть в проблему, що постала перед правниками.
     ќсновною проблемою, що виникаЇ п≥д час з'¤суванн¤ питанн¤ про коло суб'Їкт≥в та п≥дстав дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, Ї проблема сп≥вв≥дношенн¤ банк≥вського законодавства та ≥нших законодавчих акт≥в.
     “ак, поза полем регулюванн¤ статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї залишились державна контрольно-рев≥з≥йна служба ”крањни, ¤к≥й дл¤ виконанн¤ покладених на нењ обов'¤зк≥в в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро внесенн¤ зм≥н до де¤ких законодавчих акт≥в ”крањни у зв'¤зку з прийн¤тт¤м «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, «акону ”крањни Ђѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу ”крањниї, пунктом 5 статт≥ 10 в межах повноважень та компетенц≥њ, визначених законом, надане право одержувати в≥д Ќац≥онального банку ”крањни та його установ, банк≥в та ≥нших кредитних установ необх≥дн≥ в≥домост≥, коп≥њ документ≥в, дов≥дки про банк≥вськ≥ операц≥њ та залишки кошт≥в на рахунках об'Їкт≥в, що рев≥зуютьс¤ або перев≥р¤ютьс¤, а в≥д ≥нших п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, у тому числ≥ недержавних форм власност≥ Ч дов≥дки ≥ коп≥њ документ≥в про операц≥њ та розрахунки з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми, що рев≥зуютьс¤ або перев≥р¤ютьс¤.
     ќтже, законом надаЇтьс¤ право державн≥й контрольно-рев≥з≥йн≥й служб≥ ”крањни отримувати (запитувати) ≥нформац≥ю безпосередньо в≥д банк≥в. ѕри цьому в статт≥ 10 закону зазначаЇтьс¤, що одержанн¤ в≥д банк≥в ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю, зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку та обс¤з≥, встановлених «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     ¬раховуючи той факт, що державна контрольно-рев≥з≥йна служба ”крањни в≥дпов≥дно до статт≥ 4 «акону ”крањни Ђѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу ”крањниї д≥Ї при ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни, та той факт, що н≥ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни, ¤кому контрольно-рев≥з≥йна служба ”крањни п≥дпор¤дковуЇтьс¤, н≥ безпосередньо контрольно-рев≥з≥йна служба не визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї ¤к суб'Їкти, ¤ким банки безпосередньо на њх вимогу зобов'¤зан≥ розкривати банк≥вську таЇмницю, нев≥дпов≥дн≥сть права на отриманн¤ такоњ ≥нформац≥њ, визначеного «аконом ”крањни Ђѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу ”крањниї спец≥альн≥й заборон≥ банкам розкривати таку ≥нформац≥ю суб'Їктам незазначеним в статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, позбавл¤Ї ƒержавну контрольно-рев≥з≥йну службу ”крањни права отримувати в≥домост≥, що м≥ст¤ть банк≥вську таЇмницю, безпосередньо в банках. ѕраво на отриманн¤ таких в≥домостей ƒержавна контрольно-рев≥з≥йна служба ”крањни може отримувати лише за дозволом власника таких в≥домостей або за р≥шенн¤м (письмовою вимогою) суду.
     ѕри досл≥дженн≥ пор¤дку розкритт¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, кола суб'Їкт≥в, що мають право на отриманн¤ такоњ ≥нформац≥њ, необх≥дно визначити, в ¤ких межах ≥ за ¤ких умов ≥ пор¤дку зазначен≥ вище суб'Їкти мають право отримувати ≥нформац≥ю, що м≥стить банк≥вську таЇмницю.

ѕор¤док розкритт¤ в≥домостей, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю, банками

     Ќаданн¤ банками в≥домостей, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю, посадовим особам орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤ повинне зд≥йснюватис¤ за визначеними правилами, ≥снуванн¤ ¤ких охоплюЇтьс¤ пон¤тт¤м Ђпор¤док наданн¤ в≥домостейї. ÷ей пор¤док складаЇтьс¤ з правових норм, що регулюють чотири напр¤мки правов≥дносин м≥ж банками й органами держави:
     Ч норми, що встановлюють матер≥ально-правов≥ ≥ процесуальн≥ п≥дстави дл¤ направленн¤ запиту в банк;
     Ч норми, що визначають коло посадових ос≥б, уповноважених в≥д ≥мен≥ того чи ≥ншого органа робити цей запит;
     Ч норми, що пред'¤вл¤ють вимоги до форми запиту;
     Ч норми про терм≥ни ≥ форму в≥дпов≥д≥ банку.
     ƒо компетенц≥њ де¤ких орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤ в≥днесене право вимагати ≥нформац≥ю в р≥зних суб'Їкт≥в господарюванн¤, у тому числ≥ ≥ в банк≥в. јле ≥нформац≥¤ про д≥¤льн≥сть банку та його кл≥Їнт≥в по њх рахунках маЇ додатковий захист у форм≥ банк≥вськоњ таЇмниц≥; це означаЇ, що так≥ в≥домост≥ можуть передаватис¤ трет≥м особам т≥льки у випадках, визначених спец≥альним законом.
     ” ц≥лому обов'¤зок надати ¤ку-небудь ≥нформац≥ю про банк≥вськ≥ операц≥њ в банка може виникнути т≥льки в тих випадках, коли дотриман≥ наступн≥ умови:
     Ч характер ≥нформац≥њ маЇ пр¤ме в≥дношенн¤ до зд≥йсненн¤ функц≥й даного органу;
     Ч вимога пред'¤влена уповноваженою посадовою особою, а не будь-¤ким прац≥вником даного органа;
     Ч дл¤ пред'¤вленн¤ вимоги ≥снують установлен≥ законом матер≥ально-правов≥ п≥дстави;
     Ч дотримана процедура ≥ процесуально-правов≥ норми реал≥зац≥њ такоњ вимоги.
     ¬имоги до запиту державного органу, ¤кий Ї п≥дставою дл¤ наданн¤ банком ≥нформац≥њ, в≥днесеноњ «аконом до банк≥вськоњ таЇмниц≥, викладен≥ в частин≥ друг≥й статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї. “ак, вимога в≥дпов≥дного державного органу на отриманн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка м≥стить банк≥вську таЇмницю, повинна:
     Ч бути викладена на бланку державного органу встановленоњ форми;
     Ч бути надана за п≥дписом кер≥вника державного органу (чи його заступника), скр≥пленого гербовою печаткою;
     Ч м≥стити передбачен≥ цим «аконом п≥дстави дл¤ отриманн¤ ц≥Їњ ≥нформац≥њ;
     Ч м≥стити посиланн¤ на норми закону, в≥дпов≥дно до ¤ких державний орган маЇ право на отриманн¤ такоњ ≥нформац≥њ.
     ќтже, запит державного органу в обов'¤зковому пор¤дку повинен бути оформлений на бланку цього органу встановленоњ форми за п≥дписом кер≥вника (в тому числ≥ особи, ¤ка тимчасово виконуЇ його обов'¤зки), скр≥пленого гербовою печаткою. ќск≥льки запити, ¤к≥ надход¤ть до банк≥в в електронн≥й форм≥, а також т≥, ¤к≥ п≥дписан≥ особою, ¤ка не Ї кер≥вником державного органу, не в≥дпов≥дають зазначеним вимогам, банки вправ≥ в такому випадку в≥дмовити в наданн≥ ≥нформац≥њ, ¤ка м≥стить банк≥вську таЇмницю. ѕунктами 2 та 3 частини другоњ статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї встановлено, що запит на отриманн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, повинен м≥стити посиланн¤ на п≥дстави дл¤ отриманн¤ такоњ ≥нформац≥њ, передбачен≥ «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, та на норми закон≥в, на п≥дстав≥ ¤ких в≥дпов≥дн≥ державн≥ органи мають право отримувати таку ≥нформац≥ю.
     ѕ≥дстави дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, передбачен≥ частиною першою статт≥ 62 «акону.
     —л≥д в≥дм≥тити, що ≥нш≥ державн≥ органи, ¤к≥ не зазначен≥ в перел≥ку частини першоњ статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї мають право отримати таку ≥нформац≥ю лише на п≥дстав≥ пункт≥в 1 (з дозволу власника ц≥Їњ ≥нформац≥њ) та 2 (за р≥шенн¤м суду) частини першоњ статт≥ 62 «акону.
     ¬≥дпов≥дно до частини четвертоњ статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї банку заборон¤Їтьс¤ надавати ≥нформац≥ю про кл≥Їнт≥в ≥ншого банку, нав≥ть ¤кщо њх ≥мена зазначен≥ в документах, угодах та операц≥¤х кл≥Їнта. ” зв'¤зку з цим на запити орган≥в прокуратури ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, ƒержавноњ податковоњ служби ”крањни банки повинн≥ надавати ≥нформац≥ю про рух кошт≥в на рахунку кл≥Їнта без зазначенн¤ в≥дправника цих кошт≥в та њх одержувача (¤к≥ Ї ¤к кл≥Їнтами ≥ншого банку, так ≥ кл≥Їнтами запитуваного банку).
     Ќа сьогодн≥ постаЇ проблема в застосуванн≥ на практиц≥ норми закону, що м≥стить вимогу щодо п≥дписанн¤ запиту про розкритт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, кер≥вником державного органу (чи його заступником). “обто не будь-¤ким прац≥вником органу, що в≥дпов≥дно зазначених вище закон≥в, маЇ право на запит щодо розкритт¤ ≥нформац≥њ, а особою, ¤ка Ї безпосередн≥м кер≥вником державного органу (його заступником), що запитуЇ в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю. ≤снуЇ й ≥нша думка, про те, що пон¤тт¤ Ђкер≥вник державного органуї сл≥д тлумачити б≥льш розширено: будь-¤ка кер≥вна особа у склад≥ структури державного органу (наприклад, начальник в≥дд≥лу, управл≥нн¤ державного органу). ƒл¤ розв'¤занн¤ сут≥ цього питанн¤ необх≥дно з'¤сувати пон¤тт¤ Ђкер≥вникї або Ђкер≥вна особаї в чинному законодавств≥ та, в≥дпов≥дно, ¤к≥ саме посади прац≥вник≥в державного органу Ї кер≥вними та мають право вимагати в≥д банк≥в наданн¤ ≥нформац≥њ, що становить банк≥вську таЇмницю в силу положенн¤ пункту 2 частини другоњ статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
     ” чинному законодавств≥ в≥дсутнЇ нормативне визначенн¤ пон¤тт¤ Ђкер≥вникї або Ђкер≥вна посадаї. Ќатом≥сть у тлумачних словниках даютьс¤ так≥ визначенн¤: кер≥вник Ч це особа, що керуЇ ким-небудь, чим-небудь, спр¤мовуЇ чию-небудь д≥¤льн≥сть, стоњть на чол≥ чого-небудь, начальник Ч це посадова особа, що керуЇ або зав≥дуЇ чим-небудь. «азначен≥ тлумаченн¤ пон¤ть м≥ст¤тьс¤ також в додатку 2 до ƒов≥дника типових профес≥йних характеристик посад державних службовц≥в (випуск 76), затвердженого наказом √оловного управл≥нн¤ ƒержавноњ служби ”крањни є65 в≥д 01.09.1999 року. “аким чином, враховуючи наведен≥ визначенн¤ та профес≥йн≥ характеристики посад державних службовц≥в зг≥дно з ƒов≥дником, будь-¤ка особа, ¤ка керуЇ певним колом ос≥б, що йому п≥дпор¤дкован≥, Ї кер≥вником (займаЇ кер≥вну посаду). —еред них: кер≥вник сектора, начальник управл≥нн¤ в склад≥ головного управл≥нн¤, управл≥нн¤, в≥дд≥лу у склад≥ управл≥нн¤, п≥дв≥дд≥лу у склад≥ самост≥йного в≥дд≥лу, кер≥вник територ≥ального управл≥нн¤, головного управл≥нн¤, управл≥нн¤, самост≥йного в≥дд≥лу, начальник департаменту, њх заступники.
     –азом з тим, в≥дпов≥дно до ƒержавного класиф≥катора ”крањни Ђ ласиф≥катор профес≥й ƒ  003-95ї, затвердженого наказом ƒержавного ком≥тету ”крањни по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ в≥д 27.07.1995 є257 до кер≥вник≥в не в≥днос¤тьс¤ посади: прокурора (кр≥м генерального прокурора, прокурора област≥, м≥ста, району, начальнику в≥дд≥лу прокуратури, њх заступник≥в), його пом≥чника, сл≥дчого, старшого сл≥дчого, сл≥дчого з особливо важливих справ, судд≥ (кр≥м гол≥в суд≥в, њх заступник≥в, судд≥в  онституц≥йного, ¬ерховного, ¬ищого господарського суд≥в), його пом≥чник≥в. Ќе дивл¤чись на те, що судд¤ не Ї кер≥вником у розум≥нн≥ чинного законодавства, за р≥шенн¤м судд≥ ≥нформац≥¤, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, маЇ бути розкрита банком, оск≥льки судд¤, в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро судоустр≥йї зд≥йснюЇ правосудд¤ ≥ уособлюЇ суд.
      р≥м того, на наш погл¤д, ≥нформац≥¤ маЇ бути також розкрита в пор¤дку передбаченому статт¤ми 65, 86 √осподарського процесуального кодексу ”крањни, за ухвалою суду. ¬ цьому випадку ухвала не повинна бути обов'¤зково п≥дписана головою суду, адже в≥дпов≥дно до статт≥ 13 «акону ”крањни Ђѕро судоустр≥йї судд¤, ¤кий розгл¤даЇ справу одноособово д≥Ї ¤к суд, тобто, достатньо п≥дпису лише судд≥, ¤кий одноособово розгл¤даЇ дану справу.
     ўо стосуЇтьс¤ орган≥в прокуратури, то вимагати в≥д банк≥в розкритт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ мають право лише генеральний прокурор, прокурор област≥, м≥ста, району, начальник в≥дд≥лу прокуратури, њх заступники. ¬имоги ≥нших прац≥вник≥в прокуратури Ї безп≥дставними. ѕо в≥дношенню до орган≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ та ƒержавноњ податковоњ служби, на наш погл¤д, слушною Ї думка, що њхн≥ запити (вимоги) щодо розкритт¤ банками банк≥вськоњ таЇмниц≥ мають бути п≥дписан≥ вищими державними службовц¤ми або кер≥вниками (заступниками) структурних одиниць зазначених орган≥в (але н≥ в ¤кому раз≥ структурними п≥дрозд≥лами цих одиниць), а саме Ч кер≥вниками (заступниками) рег≥ональних управл≥нь, адм≥н≥страц≥й, ≥нспекц≥й, оск≥льки розширене коло ос≥б, ¤к≥ мають право вимагати розкритт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ внасл≥док розширеного тлумаченн¤ положенн¤ пункту 2 частини 2 статт≥ 62 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї Ђза п≥дписом кер≥вника державного органу (чи його заступника)ї Ї порушенн¤м прав власник≥в ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю.
     ƒл¤ зд≥йсненн¤ своњх функц≥й Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право безоплатно одержувати в≥д банк≥в ≥нформац≥ю, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, та по¤сненн¤ стосовно отриманоњ ≥нформац≥њ ≥ проведених операц≥й. Ѕанки зобов'¤зан≥ надавати Ќац≥ональному банку ≥нформац≥ю, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, у форм≥ документ≥в ≥ коп≥й документ≥в Ч нос≥њв в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ (договори, установч≥ документи, виписки за рахунками тощо) ¤к п≥д час проведенн¤ ≥нспекц≥йних перев≥рок, так ≥ на письмовий запит п≥д час зд≥йсненн¤ безвињздного нагл¤ду; по¤снень щодо проведених банком операц≥й та з окремих питань д≥¤льност≥ банку; зв≥тност≥; тощо.
     «апит Ќац≥онального банку щодо наданн¤ ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, по¤снень стосовно проведених банком операц≥й та з окремих питань д≥¤льност≥ банку п≥д час зд≥йсненн¤ безвињзного нагл¤ду надсилаЇтьс¤ банку у форм≥ листа поштою, у тому числ≥ електронною. “акий запит може бути п≥дписаний √оловою або заступником √олови Ќац≥онального банку чи директором департаменту центрального апарату Ќац≥онального банку, або начальником територ≥ального управл≥нн¤ Ќац≥онального банку, або особами, ¤к≥ виконують њхн≥ обов'¤зки.
     Ѕанки зобов'¤зан≥ забезпечити ≥нспекторам Ќац≥онального банку та ≥ншим уповноваженим ним особам в≥льний доступ до вс≥х документ≥в та ≥нформац≥њ, що м≥стить банк≥вську таЇмницю, п≥д час зд≥йсненн¤ перев≥рок банк≥в, у тому числ≥ в≥льний ≥ повний доступ до документ≥в, що ведутьс¤ в електронному вигл¤д≥ у формат≥ та режим≥ њх веденн¤ (роботи з ними).

Ѕанк≥вська таЇмниц¤ в законодавств≥ заруб≥жних крањн

     ѕон¤тт¤ Ђбанк≥вська таЇмниц¤ї Ч Ї одним ≥з центральних пон¤ть банк≥вського законодавства багатьох крањн св≥ту. ÷е по¤снюЇтьс¤ насамперед тим, що банки ¤к нос≥њ ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ традиц≥йно перебувають у центр≥ уваги державних орган≥в. ƒержавний апарат абсолютноњ б≥льшост≥ крањн св≥ту завжди прагнув отримати доступ до банк≥вськоњ ≥нформац≥њ, а останн≥м, часом тиск на ц≥ ≥нститути посиливс¤ через проголошенн¤ пров≥дними крањнами св≥ту боротьби з м≥жнародним тероризмом, легал≥зац≥Їю доход≥в отриманих злочинним шл¤хом тощо. ” св≥т≥ дедал≥ част≥ше постаЇ питанн¤ стосовно щоб взагал≥ скасувати ≥нститут банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     ѕроте, на сьогодн≥ ще жодна крањна не наважилась повн≥стю в≥дм≥нити банк≥вську таЇмницю. ≤мов≥рно, це по¤снюЇтьс¤ досить щ≥льним зв'¤зком м≥ж банк≥вською таЇмницею та таЇмницею особистою, ¤ка у абсолютн≥й б≥льшост≥ крањн проголошуЇтьс¤ ¤к одна ≥з основних конституц≥йних гарант≥й.
     “ак, у ‘ранц≥њ в≥дпов≥дно до «акону про банки 1984 року, банк≥вську таЇмницю зобов'¤зан≥ збер≥гати члени адм≥н≥стративноњ ради або спостережноњ ради кредитноњ орган≥зац≥њ, а також будь-¤ка ≥нша особа, ¤ка бере участь п≥д будь-¤кою назвою в керуванн≥ кредитною установою, або найн¤та нею. ќбов'¤зок дотриманн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ поширюЇтьс¤ на ос≥б, ¤к≥ зд≥йснюють за дорученн¤м Ѕанк≥вськоњ  ом≥с≥њ нагл¤д. —татт¤ 14 «акону про Ѕанк ‘ранц≥њ в≥д 4 серпн¤ 1993 року передбачаЇ збереженн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ вс≥ма агентами цього закладу. Ѕанк зобов'¤зуЇтьс¤ тримати в таЇмниц≥ всю ≥нформац≥ю, ¤ка дов≥рена йому кл≥Їнтом або нав≥ть трет≥ми особами.
     ќсобливу увагу захисту банк≥вськоњ таЇмниц≥ прид≥л¤Ї Ўвейцарська  онфедерац≥¤. —л≥д в≥дм≥тити, що в банк≥вському законодавств≥ Ўвейцар≥њ в≥дсутнЇ легальне визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, однак цей правовий ≥нститут займаЇ ч≥льне м≥сце в систем≥ банк≥вського законодавство крањни. “ак, правовому регулюванню банк≥вськоњ таЇмниц≥ присв¤чен≥ статт¤ 398 “рудового кодексу, дек≥лька статей крим≥нального кодексу (статт≥ 260, 305а, 305b), ‘едеральний акт про м≥жнародну взаЇмодопомогу у крим≥нальних справах. ‘едеральний банк≥вський акт (статт¤ 47), ‘едеральний акт про безпечний обм≥н та безпечну торг≥влю, ‘едерапьний акт ѕро запоб≥ганн¤ в≥дмиванню кошт≥в у ф≥нансовому сектор≥, ‘едеральний акт ѕро догов≥р з≥ —полученими Ўтатами јмерики про взаЇмну правову допомогу у крим≥нальних справах.  р≥м цього, правовий режим банк≥вськоњ таЇмниц≥ встановлюЇтьс¤ м≥жнародними нормативними актами Ч ™вропейською конвенц≥Їю про взаЇмодопомогу в крим≥нальних справах в≥д 20 кв≥тн¤ 1959 p.,  онвенц≥Їю в≥д 8 листопада 1990 р. про в≥дмиванн¤, пошук, ви¤вленн¤ та конф≥скац≥ю доход≥в в≥д злочин≥в, ћ≥жнародними договорами про юридичну взаЇмодопомогу. ¬с≥ ц≥ нормативн≥ акти м≥ст¤ть положенн¤, що регламентують у тому чи ≥ншому об'Їм≥ банк≥вську таЇмницю.
     —истемний анал≥з законодавства дав змогу ‘едеральному департаменту ф≥нанс≥в Ўвейцарськоњ  онфедерац≥њ, вивести таке визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, ¤ке цей державний орган запропонував уваз≥ громадськост≥ на своЇму оф≥ц≥йному ≤нтернет-сайт≥: ЂЅанк≥вська таЇмниц¤ Ч це обов'¤зок банк≥в, њх представник≥в, прац≥вник≥в та експерт≥в збер≥гати таЇмницю будь-¤ких профес≥йних справ њхн≥х кл≥Їнт≥в або трет≥х ос≥б, про ¤к≥ вони д≥зналис¤ в силу виконанн¤ своњх обов'¤зк≥вї.
     «вичайно, не досить вмотивоване, на наш погл¤д, визначенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ ¤к обов'¤зку, адже вона Ї все ж таки ≥нформац≥Їю, однак принцип визначенн¤ зм≥сту банк≥вськоњ ≥нформац≥њ досить обірунтоване. «аконодавство не наводить усього перел≥ку вид≥в ≥нформац≥њ, що належить до банк≥вськоњ таЇмниц≥, а м≥стить лише загальне правило про те, що до нењ в≥дноситьс¤ будь-¤ка ≥нформац≥¤, що стосуЇтьс¤ профес≥йних справ кл≥Їнта ≥ трет≥х ос≥б. ≤ вже з цього правила законодавство пот≥м встановлюЇ вин¤тки. ¬ ”крањн≥ до таких вин¤тк≥в можна в≥днести положенн¤ останньоњ частини статт≥ 60 закону.
     ÷≥кавим дл¤ украњнськоњ правотворчоњ практики Ї приклад Ўвейцарського ‘едерального Ѕанк≥вського јкту в≥д 8 листопада 1934 р., ¤кий взагал≥ не ставить протиправн≥сть розголошенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ в залежн≥сть в≥д запод≥¤ноњ њњ розголошенн¤м шкоди кл≥Їнту банку. ÷е усуваЇ проблему з визначенн¤м можливост≥ запод≥¤нн¤ кл≥Їнту банку шкоди внасл≥док розголошенн¤ в≥домостей, що належать до банк≥вськоњ таЇмниц≥. ¬≥дпов≥дно до зазначеного нормативного акту, Ђбудь-¤ка особа, ¤ка в силу своњх повноважень ¤к члена кер≥вництва, прац≥вника, заступника, л≥кв≥датора або ком≥с≥онера банку, спостер≥гача Ѕанк≥вськоњ  ом≥с≥њ, або члена кер≥вництва або прац≥вника уповноваженоњ аудиторськоњ ф≥рми, розголосить таЇмницю, що була дов≥рена њй, або про ¤ку вона д≥зналас¤ в силу своЇњ д≥¤льност≥, а також будь-¤ка особа, ¤ка п≥дмовила ≥ншу порушити профес≥йну таЇмницю, буде покарана ув'¤зненн¤м до 6 рок≥в позбавленн¤ вол≥ або штрафом в розм≥р≥ не б≥льше 50 000 франк≥вї. ѕокаранн¤ застосовуЇтьс¤ незалежно в≥д того, чи продовжуЇ працювати особа в банк≥вськ≥й ≥ндустр≥њ. «вичайно, наведена норма не бездоганна, однак дуже ц≥кава дл¤ теоретичного вивченн¤. јдже крањна, в≥дома в усьому св≥т≥ завд¤ки непорушност≥ банк≥вськоњ таЇмниц≥, у своЇму законодавств≥ не передбачаЇ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ дл¤ банк≥в. Ќорма сформульована виключно в≥дносно ф≥зичних ос≥б прац≥вник≥в банк≥в, державних орган≥в та аудиторських компан≥й.
     ўодо зм≥сту в≥домостей, ¤к≥ включаютьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, то юристи в≥домоњ швейцарськоњ юридичноњ компан≥њ Micheloud & Co стверджують, що нормативн≥ акти Ўвейцарськоњ конфедерац≥њ не м≥ст¤ть перел≥ку вид≥в ≥нформац≥њ, в≥днесеноњ до банк≥вськоњ таЇмниц≥. ќднак судова практика та юридична наука в≥днос¤ть до банк≥вськоњ таЇмниц≥ вс≥ контакти кл≥Їнта з банком з метою в≥дкритт¤ рахунка, нав≥ть ¤кщо рахунок ≥ не був в≥дкритий, будь-¤ку ≥нформац≥ю, ¤ку банк д≥знавс¤ про кл≥Їнта незалежно в≥д того, чи в≥дкривав цю ≥нформац≥ю банку кл≥Їнт спец≥ально, чи вона стала в≥дома банку у ≥нший спос≥б, кр≥м ≥нформац≥њ, ¤ка стала в≥дома банку не у зв'¤зку з д≥ловими в≥дносинами м≥ж банком та кл≥Їнтом. “аке загальне визначенн¤ зм≥сту банк≥вськоњ таЇмниц≥ дозвол¤Ї найб≥льш повно охопити всю ту ≥нформац≥ю, ¤ка повинна бути в≥днесена до банк≥вськоњ таЇмниц≥, оск≥льки будь-¤кий перел≥к вид≥в ≥нформац≥њ, закр≥плений в закон≥ Ї обмеженим, не може охопити вс≥х в≥дносин, що складаютьс¤ на практиц≥, а отже, Ї п≥дставою дл¤ виникненн¤ багатьох спор≥в, ¤к≥ можуть бути вир≥шен≥ в межах правового пол¤ лише ≥з застосуванн¤м принципу аналог≥њ.
     ѕроте швейцарську банк≥вську таЇмницю за р≥внем привабливост≥ перевершила банк≥вська таЇмниц¤ австр≥йська. ¬ ц≥й крањн≥ гарантуЇтьс¤ не т≥льки певна анон≥мн≥сть грошових вклад≥в, але й ≥снують певн≥ переваги в≥дносно вкладень грошових кошт≥в. ¬ той час ¤к у Ўвейцар≥њ податок на прибуток з кап≥талу становить 35%, податок на прибуток з анон≥мних кап≥таловкладень в јвстр≥њ становить 22%, тобто, банк≥вська таЇмниц¤ Ўвейцар≥њ маЇ вищу варт≥сть.
     ѕевн≥ переваги перед швейцарською банк≥вською таЇмницею маЇ банк≥вська таЇмниц¤  орол≥вства Ћ≥хтенштейн. ќсновною з цих переваг Ї та, що сама держава не надаЇ правовоњ допомоги ≥ншим крањнам при розсл≥дуванн≥ ними випадк≥в ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в.
     Ѕанк≥вська таЇмниц¤ в≥дпов≥дно до норм рос≥йського законодавства визначаЇтьс¤ так. Ѕанк≥вська таЇмниц¤ Ч це в≥домост≥, що захищаютьс¤ кредитною орган≥зац≥Їю, про операц≥њ, рахунки ≥ вклади њњ та кореспондент≥в, а також ≥нш≥, встановлен≥ кредитною орган≥зац≥Їю на п≥дстав≥ федеральних закон≥в у њх ≥нтересах в≥домост≥, по ¤ких можна ≥дентиф≥кувати кл≥Їнт≥в ≥ кореспондент≥в кредитноњ орган≥зац≥њ.
     Ѕанк≥вське право ¬еликоњ Ѕритан≥њ прид≥л¤Ї особливу увагу проблем≥ банк≥вськоњ таЇмниц≥. ќднак, незважаючи на це, проблема правового регулюванн¤ в≥дносин банк≥вськоњ таЇмниц≥ не одержала вичерпноњ правовоњ регламентац≥њ в англ≥йському прав≥. — початку п≥дх≥д до обов'¤зку банку збер≥гати конф≥денц≥йн≥сть своњх в≥дносин з кл≥Їнтом базувавс¤ на п≥дход≥ до контракту м≥ж банком та кл≥Їнтом ¤к до договору, що м≥стить елементи агентськоњ угоди. јгент завжди пов'¤заний обов'¤зком збер≥гати конф≥денц≥йн≥сть своњх в≥дносин з принципалом. ” р¤д≥ випадк≥в такому обов'¤зку кореспондуЇ прив≥лей, ¤кий зв≥льн¤Ї агента нав≥ть в≥д обов'¤зку давати св≥дченн¤ в суд≥, ¤кщо так≥ св≥дченн¤ могли завдати шкоди конф≥денц≥йност≥ його в≥дносин з принципалом. Ѕанк≥вська таЇмниц¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к така, що маЇтьс¤ на уваз≥ умова договору кл≥Їнта ≥ банка.
     ” найб≥льш загальному вигл¤д≥ цей п≥дх≥д до банк≥вськоњ таЇмниц≥ був виражений у справ≥ Tournier v. National Provincial and Union Bank of England (1924). ” ц≥й справ≥ позивач Ч кл≥Їнт банку-в≥дпов≥дача Ч допустив овердрафт по своЇму рахунку, ¤кий зобов'¤завс¤ погасити прот¤гом установленого часу в≥дпов≥дно до домовленост≥ з банком. ќск≥льки заборгован≥сть не була погашена в погоджений терм≥н, менеджер в≥дд≥ленн¤ банку зв'¤завс¤ телефоном з наймачем кл≥Їнта, дл¤ того щоб уточнити адресу позивача. ” процес≥ розмови менеджер пов≥домив кер≥вников≥ компан≥њ про факт овердрафта, а також про те, що, можливо, позивач захоплюЇтьс¤ азартними ≥грами, оск≥льки к≥лька раз≥в виставл¤в на банк чеки на користь букмекера. ” результат≥ ц≥Їњ розмови компан≥¤ в≥дмовилас¤ продовжити догов≥р ≥з зазначеною особою, коли минув трим≥с¤чний терм≥н укладеного з ним ран≥ше контракту. ” зв'¤зку ≥з зазначеними обставинами кл≥Їнт пред'¤вив банку позов про наклеп (оск≥льки чеки на користь букмекера виставл¤лис¤ у зв'¤зку з куп≥влею речей у нього, а не в зв'¤зку з участю в азартних ≥грах) ≥ про порушенн¤ передбачуваноњ умови контракту, в силу ¤коњ банк не мав права розкривати трет≥м особам стан рахунк≥в кл≥Їнта чи будь-¤ку угоду, що в≥дноситьс¤ до них.
     јпел¤ц≥йний суд задовольнив апел¤ц≥ю позивача. —удд¤ лорд Ѕенкс у зв'¤зку з цим висловив положенн¤, що л¤гло в основу принципового п≥дходу англ≥йського права до проблеми банк≥вськоњ таЇмниц≥: Ђ...обов'¤зок [не розкривати в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю] випливаЇ з договору, але цей обов'¤зок не абсолютний, а квал≥ф≥кований. Ќеможливо дати вичерпне визначенн¤ даного обов'¤зку... ѕринципово, на нашу думку, що вин¤тком можуть бути класиф≥кован≥ по чотирьох напр¤мках: а) коли ≥нформац≥¤ розкриваЇтьс¤ за вимогою права; б) коли ≥снуЇ обов'¤зок перед сусп≥льством розкрити ≥нформац≥ю; в) коли ≥нтереси банку вимагають њњ розкритт¤; г) коли розкритт¤ зроблене в силу вираженоњ чи такоњ, що маЇтьс¤ на уваз≥, згоди кл≥Їнтаї.
     ќднак наведена думка судд≥ не розкриваЇ зм≥сту банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     —пробу дати в≥дпов≥дь на питанн¤ про те, ¤к≥ в≥домост≥ включаютьс¤ до складу банк≥вськоњ таЇмниц≥, зробив у т≥й саме справ≥ судд¤ лорд јткин. Ќа його думку, в≥дпов≥дь на питанн¤, до ¤коњ саме ≥нформац≥њ в≥дноситьс¤ обов'¤зок банку збер≥гати таЇмницю, означаЇ, що ≥нформац≥¤ Ђ...не обмежуЇтьс¤ станом рахунка, чи знаходитьс¤ на ньому кредитовий чи дебетовий залишок ≥ ¤ка величина балансу. ¬она повинна м≥стити в соб≥, ¤к м≥н≥мум, ус≥ угоди, що пройшли через рахунок, ≥ вс≥ забезпеченн¤, ¤кщо вони мали м≥сце, зроблен≥ в зв'¤зку з рахунком; ≥ у в≥дношенн≥ зазначених обставин обов'¤зок збер≥гати таЇмницю залишаЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ пер≥оду, коли рахунок був закритий чи коли по ньому перестали в≥дбуватис¤ операц≥њ... ƒал≥, вважаЇмо, що зобов'¤занн¤ поширюЇтьс¤ й у в≥дношенн≥ ≥нформац≥њ, отриманоњ не власне з≥ стану рахунка кл≥Їнта, а й з ≥нших джерел, ¤кщо обставини, за ¤ких вона була отримана, мали м≥сце у зв'¤зку з в≥дносинами банку ≥ кл≥Їнта, наприклад у зв'¤зку з допомогою банку у веденн≥ б≥знесу кл≥Їнта...ї.
     ѕроблем≥ правового регулюванн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ присв¤чен≥ також де¤к≥ положенн¤ «акону про банк≥вську д≥¤льн≥сть (Banking Act 1987). ” в≥дношенн≥ проблеми банк≥вськоњ таЇмниц≥ закон виходить ≥з принципового положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого конф≥денц≥йна ≥нформац≥¤ п≥д загрозою крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ не п≥дл¤гаЇ розголошенню, без згоди особи, ¤к≥й вона належить, а також особи, в≥д ¤коњ вона одержана. ≤ вже з цього загального правила закон встановлюЇ виключенн¤.
     “аким чином, банк≥вське право ¬еликоњ Ѕритан≥њ стало на шл¤х розширеного розум≥нн¤ пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥, в≥дпов≥дно до ¤кого не визначаЇтьс¤ перел≥к в≥домостей, що в≥днос¤тьс¤ до банк≥вськоњ таЇмниц≥, а лише вказуЇтьс¤, що до нењ належить будь-¤ка ≥нформац≥¤, ¤кщо обставини, за ¤ких вона була отримана, мали м≥сце в зв'¤зку з в≥дносинами банку ≥ кл≥Їнта.
     √армон≥зац≥¤ права в сфер≥ банк≥вськоњ таЇмниц≥ в ™— була досить складною проблемою. ÷е стаЇ зрозум≥лим, ¤кщо вз¤ти до уваги, що р≥зн≥ Ївропейськ≥ крањни мали р≥зн≥ традиц≥њ регулюванн¤ питань банк≥вськоњ таЇмниц≥.
     —проба вир≥шити це була розпочата в ѕерш≥й банк≥вськ≥й директив≥. ѕитанн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ знайшли в≥дображенн¤ в статт≥ 12. ѕринципов≥ положенн¤ документа зводилис¤ до того, щоб пов'¤зати право компетентноњ влади на одержанн¤ ≥нформац≥њ ≥з зобов'¤занн¤м дотримуватис¤ профес≥йноњ таЇмниц≥ службовц¤ми орган≥в банк≥вського нагл¤ду. ¬≥дпов≥дно до зазначеноњ статт≥, профес≥йна таЇмниц¤ прац≥вник≥в орган≥в банк≥вського нагл¤ду означала, що будь-¤ка конф≥денц≥йна ≥нформац≥¤, ¤ку вони могли одержати при виконанн≥ своњх обов'¤зк≥в, не могла бути надана ¤к≥й-небудь особ≥ чи органу, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.
     ” той же час зв'¤зан≥сть службовц≥в профес≥йною таЇмницею не означала применшенн¤ права компетентних орган≥в на обм≥н конф≥денц≥йною ≥нформац≥Їю. ¬≥дпов≥дно до ƒирективи, компетентн≥ органи мали право обм≥нюватис¤ конф≥денц≥йною ≥нформац≥Їю з компетентними органами р≥зних держав-учасник≥в.
     –егулюванн¤ питань банк≥вськоњ таЇмниц≥ в ѕерш≥й директив≥ носило досить загальний характер. Ќе дивно, що виникненн¤ згодом судовоњ справи Municipality of Hillegom v. Hillenius (1985) знайшло прогалини в такому регулюванн≥, що призвод¤ть до можливост≥ досить суперечливих тлумачень положень ѕершоњ директиви.
     —уть справи пол¤гала в тому, що н≥дерландський мун≥ципал≥тет ’≥ллегом розм≥стив кошти на депозитному рахунку в банку, що належить ≥ноземному власнику. „ерез к≥лька м≥с¤ц≥в п≥сл¤ цього банк збанкрутував. ћун≥ципал≥тет звернувс¤ з позовом до глави департаменту банк≥вського нагл¤ду ÷ентрального банку пану ’≥ллен≥усу в зв'¤зку з недостатн≥м, на думку мун≥ципал≥тету, контролем з його боку. ÷е ви¤вилос¤, зокрема, в тому, що ’≥ллен≥ус не зреагував належним чином на отриману в≥д закордонних нагл¤дових орган≥в ≥нформац≥ю.
     ” зв'¤зку з цим перед —удом ™вропейських —п≥втовариств було поставлене питанн¤, чи зобов'¤заний п. ’≥ллен≥ус надавати таку ≥нформац≥ю, чи ж у даному випадку в≥н пов'¤заний зобов'¤занн¤м не розголошувати ≥нформац≥ю на п≥дстав≥ статт≥ 12 ѕершоњ директиви. ѕитанн¤ звелос¤ до того, чи Ї положенн¤ ÷ив≥льного кодексу Ќ≥дерланд≥в (чи, б≥льш широко, цив≥льного законодавства конкретноњ держави) достатньою п≥дставою дл¤ розкритт¤ под≥бноњ ≥нформац≥њ.
     ѕринципово —уд схиливс¤ до того, що в конкретному випадку суд конкретноњ крањни повинен вир≥шити питанн¤ про можлив≥сть розкритт¤ ≥нформац≥њ в цив≥льному процес≥, виход¤чи з вищенаведених принцип≥в.
     ѕ≥дх≥д ƒругоњ директиви до банк≥вськоњ таЇмниц≥ грунтувавс¤ на двох принципових положенн¤х. « одного боку, ƒиректива п≥дтвердила необх≥дн≥сть дотриманн¤ профес≥йноњ таЇмниц≥ прац≥вниками нагл¤дових орган≥в. « ≥ншого боку, були розширен≥ можливост≥ обм≥ну ≥нформац≥Їю м≥ж нагл¤довими органами р≥зних держав ≥ наданн¤ ≥нформац≥њ де¤ким небанк≥вським нагл¤довим органам.
     ќбов'¤зок дотриманн¤ профес≥йноњ таЇмниц≥ був розширений ƒругою директивою за колом ос≥б Ч у коло таких ос≥б були включен≥ не т≥льки власне прац≥вники нагл¤дових орган≥в, а й аудитори та експерти, що виконували ¤к≥-небудь роботи в≥д ≥мен≥ нагл¤дових орган≥в. «азначен≥ особи могли розкривати отриману ними ≥нформац≥ю т≥льки в узагальненому вид≥, при ¤кому виключалас¤ можлив≥сть ≥дентиф≥кац≥њ конкретних кредитних орган≥зац≥й.
     ƒиректива провела розходженн¤ при розкритт≥ зазначеноњ ≥нформац≥њ в крим≥нальних ≥ цив≥льних процесах. ѕриродно, що розкритт¤ ≥нформац≥њ в крим≥нальному процес≥ було визнано безумовним. ўо ж стосуЇтьс¤ цив≥льних (торгових) процес≥в, то позиц≥¤ ƒирективи звелас¤ до того, що ≥нформац≥¤ у в≥дношенн≥ конкретноњ кредитноњ орган≥зац≥њ може бути розкрита в тому випадку, коли кредитна орган≥зац≥¤ потерп≥ла банкрутство чи л≥кв≥дуЇтьс¤ з ≥ншоњ причини. јле таке розкритт¤ п≥ддавалос¤ обмеженню: ≥нформац≥¤ могла бути розкрита лише при т≥й умов≥, що вона не торкалас¤ ≥нтерес≥в трет≥х ос≥б.
     “аким чином, дотепер у законодавств≥ ™— не визначений зм≥ст банк≥вськоњ таЇмниц≥. Ќормативн≥ акти по банк≥вському праву обмежуютьс¤ питанн¤ми перш за все профес≥йноњ таЇмниц≥ прац≥вник≥в нагл¤дових орган≥в, а також перерахуванн¤м де¤ких виключень ≥з загального правила про дотриманн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥.

«ћI—“
Сайт управляется системой uCoz