| ѕон¤тт¤ про безгот≥вков≥ розрахунки « виникненн¤м необх≥дност≥ зниженн¤ витрат на збер≥ганн¤ й перевезенн¤ гот≥вки, а також убезпеченн¤ торг≥вельного обороту в≥д ризик≥в втрат кошт≥в внасл≥док крад≥жок виникли безгот≥вков≥ розрахунки. «д≥йснювалис¤ вони, ¤к правило, через посередник≥в Ч м≥н¤л. ¬ основ≥ такого платежу перебували документи особливого роду Ч листи м≥н¤л один до одного, тобто спец≥альна система ц≥нностей, що не сп≥впадала н≥ з товарами у власному розум≥нн≥ слова, н≥ ≥з грошима. “ак≥ документи одержали назву в≥дкритих (letter patentes) або обм≥нних (leller de cambio), або кредитних (letter de credit) лист≥в, ставши прообразом сучасних ц≥нних папер≥в. ¬≥дкрит≥ листи, ¤к правило, були абстрактними, тобто не були пов'¤зан≥ з≥ зм≥стом угоди, з ¤коњ виходили. « метою спрощенн¤ пор¤дку передач≥ права вимоги по в≥дкритому листу, уступку права стали оформл¤ти не на окремому документ≥, а на зворот≥ самого листа, що привело до виникненн¤ ≥ндосаменту. ¬ XIЧXII ст. в ≤тал≥њ, наприк≥нц≥ XIII ст. Ч у ‘ранц≥њ, з'¤вилис¤ переказн≥ листи, що м≥стили застереженн¤ Ђна пред'¤вникаї, ¤к≥, пор¤д ≥з вказ≥вкою заплатити конкретному кредиторов≥, мали альтернативний припис платити пред'¤вников≥ документа. ѕ≥зн≥ше, наприк≥нц≥ XVII та початку XVIII ст., поширилас¤ такого роду передача права ¤к бланковий ≥ндосамент. « метою вир≥шенн¤ проблеми належного виконанн¤ наказу, що м≥стилас¤ в лист≥, торговельними звича¤ми в≥дкрит≥ та обм≥нн≥ листи були оголошен≥ абстрактними ≥ строго формальними документами. ѓм дали назву Ђвексельї, що повинна була зазначатис¤ в текст≥ листа. ¬ексель надавав право на прискорений судовий розгл¤д спор≥в та можлив≥сть швидкого ст¤гненн¤ грошей ≥з платника. –озвиток економ≥чних в≥дносин призв≥в до вдосконаленн¤ форм безгот≥вкових розрахунк≥в. –озпор¤дженн¤ кл≥Їнтами банк≥в своњми сумами за допомогою адресованих у банк записок призвело до виникненн¤ чек≥в. ќск≥льки механ≥зм розрахунк≥в за чеками був схожий на плат≥ж за вексел¤ми, до нього також стали застосовувати ≥ндосамент. ƒл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в м≥ж банками в 1775 р. в Ћондон≥ була заснована перша розрахункова палата. ѕереказний лист м≥г бути використаний ≥ дл¤ одержанн¤ кредиту. ” такому випадку в≥н ¤вл¤в собою переказний вексель, ¤кий боржник видавав на самого себе. ¬ексел≥, видан≥ банком та забезпечен≥ вс≥м його майном, стали прообразом банкнот. ¬≥дсутн≥сть ≥м'¤ кредитора надавало њм значенн¤ кошт≥в об≥гу й платежу. ѕ≥зн≥ше цим механ≥змом стала користуватис¤ держава. ‘ункц≥¤ кредитуванн¤ в банкнотах в≥дходить на другий план, ≥ основне значенн¤ набуваЇ використанн¤ њх ¤к кошт≥в об≥гу. «ам≥н¤ючи собою монети, банкноти уповноважених державою банк≥в визнаютьс¤ оф≥ц≥йними грошовими знаками. ¬иникненн¤ вексел¤, чека, банкнот, паперових грошей спри¤ло по¤в≥ й закр≥пленню в практиц≥ наступноњ юридичноњ ф≥кц≥њ: була визнана речовою правова природа де¤ких вид≥в зобов'¤зань. Ќезважаючи на ч≥тке визначенн¤ грошових знак≥в в ¤кост≥ Ђборгу державиї, або Ђбезумовних зобов'¤заньї уповноваженого державою банку, правове регулюванн¤ грошових в≥дносин у р≥зн≥ пер≥оди ≥стор≥њ розвитку права зд≥йснювалос¤, виход¤чи ≥з презумпц≥њ речовоњ природи гот≥вкових кошт≥в. ѕерех≥д в≥д Ђтоварнихї грошей до Ђзобов'¤зальнихї спри¤в значному росту господарського обороту, а також його ¤к≥сн≥й зм≥н≥. ¬≥дпов≥дно до п. 34 ст. 2 «акону ”крањни Ђѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї, розрахунков≥ банк≥вськ≥ операц≥њ Ч це рух грошей на банк≥вських рахунках, зд≥йснюваний зг≥дно з розпор¤дженн¤ми кл≥Їнт≥в або в результат≥ д≥й, ¤к≥ в рамках закону призвели до зм≥ни права власност≥ на активи. ¬изначенн¤ правоњ природи в≥дносин, що виникають при зд≥йсненн≥ безгот≥вкових розрахунк≥в, варто зд≥йснювати через категор≥ю розрахункових в≥дносин, складовою частиною ¤ких вони Ї, а також через категор≥ю переказу грошей. ѕроблема визначенн¤ м≥сц¤ ≥нституту безгот≥вкових розрахунк≥в у систем≥ права ”крањни не маЇ однозначного вир≥шенн¤ в межах правовоњ дискус≥њ. ≤снують так≥ точки зору на зазначену проблему: Ч розрахунков≥ в≥дносини розгл¤даютьс¤ ¤к вид цив≥льних правов≥дносин; Ч розрахунков≥ в≥дносини розгл¤даютьс¤ ¤к вид господарських правов≥дносин; Ч розрахунков≥ в≥дносини розгл¤даютьс¤ ¤к в≥дносини, що мають комплексний характер. ѕрихильники цив≥л≥стичного п≥дходу, серед ¤ких –. Ќ. ћ≥нченко , ≤. ј. Ѕезклубий вважають, що розрахунков≥ в≥дносини мають цив≥льно-правову природу. Ћ. √. ™ф≥мова стверджуЇ, що зобов'¤занн¤ ≥з зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за цив≥льно-правовим договором залишаютьс¤ елементом в≥дпов≥дного цив≥льного зобов'¤занн¤ у вс≥х випадках ≥ не перетворюЇтьс¤ на розрахунков≥ правов≥дносини в результат≥ посередництва банку, ¤кий Ї юридично р≥вним партнером, а тому вони ц≥лком охоплююс¤ конструкц≥Їю договору дорученн¤ чи ком≥с≥њ, а наказ кл≥Їнта про зд≥йсненн¤ платежу розгл¤даЇтьс¤ Ћ. √. ™ф≥мовою не ¤к новий догов≥р, а ¤к проста ≥нструкц≥¤ кл≥Їнта банку з виконанн¤ договору банк≥вського рахунку. ¬. ‘. узьм≥н вважаЇ, що за своЇю природою, метою, об'Їктом розрахунков≥ в≥дносини Ї господарськими ≥ регулюютьс¤ нормами господарського права, оск≥льки њх неможливо вид≥лити ≥з системи господарських правов≥дносин та розкласти на цив≥льн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ елементи. ¬≥н визначаЇ розрахунков≥ правов≥дносини ¤к орган≥зован≥ та врегульован≥ нормами права самост≥йного виду грошов≥ в≥дносини, що ≥снують в умовах товарного виробництва та обм≥ну м≥ж соц≥ал≥стичними орган≥зац≥¤ми, дл¤ зд≥йсненн¤ грошових платеж≥в через установи банку в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥. ѕрихильниками даноњ позиц≥њ Ї ¬. ¬.ЋаптЇв, ¬. —.ўербина. «. ≤. Ўкунд≥н розгл¤даЇ вс≥ розрахунки, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ через банк, у ¤кост≥ Ђрозрахункових угодї. ÷е Ђдопом≥жн≥ї або каузальн≥ угоди, ≥ вони Ї ¤к би Ђугодами виконанн¤ї договору банк≥вського рахунка. –озрахунков≥ угоди можуть бути ¤к односторонн≥ми, так ≥ взаЇмними. ƒо точки зору «. ≤. Ўкунд≥на певною м≥рою приЇднуЇтьс¤ ќ. —. ≤оффе, ¤кий у той же час п≥дкреслюЇ, що догов≥р банк≥вського рахунка, ¤к ≥ р¤д де¤ких ≥нших договор≥в у цив≥льному прав≥, виконуЇтьс¤ шл¤хом виконанн¤ нових угод. “аким чином, розрахунков≥ угоди вважаютьс¤ ними взаЇмними (двосторонн≥ми), тобто договорами, оск≥льки будь-¤ка односторонн¤ вимога кл≥Їнта до њњ виконанн¤ перев≥р¤Їтьс¤ банком з точки зору законност≥ ц≥Їњ вимоги ≥ може бути виконана т≥льки за згодою банку. Ќа думку Ћ. ¬. Ѕричко, розрахунков≥ правов≥дносини сл≥д розгл¤дати ¤к сукупн≥сть цив≥льно-правових ≥ ф≥нансових елемент≥в, оск≥льки њх штучний под≥л може призвести до викривленн¤ справжньоњ природи цих правов≥дносин. Ќа комплексн≥сть правового регулюванн¤ розрахункових в≥дносин вказуЇ також Ќ. ¬. јгафонова. ≤з такою думкою може погодитис¤ лише прихильник теор≥њ комплексних галузей права, ¤ка Ї досить поширеною. ¬одночас, ¤кщо анал≥зувати зм≥ст правових норм, що регулюють безгот≥вков≥ розрахунки, то можна д≥йти висновку, що переважна б≥льш≥сть цих норм Ї ≥мперативними ф≥нансово-правовими нормами, що встановлюють особлив≥ правила зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в, встановлюють нормативи њх зд≥йсненн¤. ” в≥тчизн¤н≥й цив≥л≥стичн≥й л≥тератур≥ тривалий час правовий анал≥з безгот≥вкових розрахунк≥в зд≥йснювавс¤ в нерозривному зв'¤зку з анал≥зом в≥дпов≥дних економ≥чних в≥дносин, а отже, ≥ цив≥льно-правових в≥дносин. ÷е сформувало два п≥дходи до сутност≥ безгот≥вкових розрахунк≥в ¤к виду зобов'¤зальних правов≥дносин, а саме: Ч безгот≥вков≥ розрахунки Ї двосторонн≥ми зобов'¤зальними правов≥дносинами, що виникають ≥з приводу передач≥ певних негрошових ц≥нностей за умови одержанн¤ за них певного майнового екв≥валента, тобто, головним чином, грошей (Ђбезгот≥вков≥ розрахунки несамост≥йного характеруї); Ч безгот≥вков≥ розрахунки Ї двосторонн≥ми зобов'¤зальними правов≥дносинами за участю третьоњ особи (банку) на сторон≥ кожноњ з≥ стор≥н, що виникають ≥з приводу передач≥ певних негрошових ц≥нностей з умовою одержанн¤ за них грошового екв≥валента й регламентованими спец≥альним законодавством (Ђбезгот≥вков≥ розрахунки самост≥йного характеруї). ƒо числа автор≥в, що в≥дстоюють першу точку зору, належать . ‘лейшиц, Ќ. я. яхн≥на, Ћ. √. ™ф≥мова, а також —. —. јлЇксЇЇв. ƒо прихильник≥в ≥ншоњ точки зору можна в≥днести, зокрема, ™. —. омпанЇЇца. ¬одночас, на нашу думку, прихильники ≥ першоњ, ≥ другоњ позиц≥њ не беруть до уваги ту обставину, що умовами виникненн¤ в≥дносин безгот≥вкових розрахунк≥в Ї передус≥м ф≥нансово-правов≥ норми, отже зазначен≥ в≥дносини за своЇю природою не можуть бути цив≥льно-правовими, адже лише частина зазначених в≥дносин маЇ своњм зм≥стом виконанн¤ цив≥льно-правового грошового зобов'¤занн¤. ‘актично, диспозитивн≥сть в≥дносин, що складають зм≥ст безгот≥вкових розрахунк≥в завершуЇтьс¤ тод≥, коли кл≥Їнт приймаЇ р≥шенн¤, чи вступати йому у зазначен≥ в≥дносини, чи н≥. ƒ≥њ ж банку на виконанн¤ дорученн¤ кл≥Їнта по перерахуванню кошт≥в, певна свобода у прийн¤тт≥ окремих р≥шень щодо затримки та перев≥рки законност≥ платежу, Ї н≥чим ≥ншим, ¤к ви¤вом оперативноњ самост≥йност≥ стор≥н, що можливо не Ї характерним дл¤ жорсткоњ ≥мперативност≥ ф≥нансово-правового методу владних припис≥в, однак жодним чином не виходить поза його меж≥. Ќав≥ть б≥льш≥сть норм, що регулюють розрахунков≥ в≥дносини в ÷ив≥льному кодекс≥ ”крањни, Ї також за своЇю природою ≥мперативними, а отже публ≥чно-правовими (наприклад, норми статей 1071, 1090, 1091, 1092 ÷ив≥льного кодексу ”крањни). Ќа публ≥чно-правовий елемент у регулюванн≥ безгот≥вкових розрахунк≥в звертав увагу ћ. Ћ. оган, ¤кий зазначав, що в процес≥ розрахунк≥в використовуютьс¤ адм≥н≥стративн≥ методи в форм≥ орган≥зац≥йно-владних норм чи ненормативних акт≥в. “обто в конкретних розрахункових правов≥дносинах орган≥зац≥йн≥ елементи орган≥чно поЇднуютьс¤ з майновими, ≥, таким чином, не можна стверджувати, що розрахунков≥ в≥дносини мають цив≥льно-правову природу. ћ. ¬. арасьова ж повн≥стю обірунтовано вважаЇ, що розрахунков≥ в≥дносини включаютьс¤ в предмет правового регулюванн¤ ф≥нансового права. Ћ. ¬. Ѕричко вважаЇ, що розрахункове правов≥дношенн¤ треба розгл¤дати ¤к сукупн≥сть цив≥льно-правових ≥ ф≥нансово-правових елемент≥в, ≥ штучний њх под≥л може призвести до викривленн¤ справжньоњ природи цього правов≥дношенн¤. “аким чином, можна зробити висновок про те, що безгот≥вков≥ в≥дносини за своЇю природою Ї комплексними правов≥дносинами з безперечною перевагою публ≥чно-правового (ф≥нансово-правового) елементу. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 1087 ÷ив≥льного кодексу ”крањни розрахунки м≥ж юридичними особами, а також розрахунки за участю ф≥зичних ос≥б, пов'¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м ними п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, провод¤тьс¤ в безгот≥вков≥й форм≥. –озрахунки м≥ж цими особами можуть проводитись також гот≥вкою, ¤кщо ≥нше не встановлене законом. —татт¤ 1088 кодексу зазначаЇ, що безгот≥вков≥ розрахунки провод¤тьс¤ через банки, ≥нш≥ ф≥нансов≥ установи (дал≥ Ч банки), в ¤ких в≥дкрит≥ в≥дпов≥дн≥ рахунки, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з закону та не обумовлене видом безгот≥вкових розрахунк≥в. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 198 √осподарського кодексу ”крањни, платеж≥ за грошовими зобов'¤занн¤ми, що виникають у господарських в≥дносинах, зд≥йснюютьс¤ в безгот≥вков≥й форм≥ або гот≥вкою через установи банк≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. “аким чином, законодавство передбачаЇ можлив≥сть виконанн¤ грошових зобов'¤зань ¤к у гот≥вков≥й, так ≥ в безгот≥вков≥й форм≥. ѕри цьому обс¤г зд≥йсненн¤ безгот≥вкових операц≥й не обмежуЇтьс¤ законодавством, на в≥дм≥ну в≥д гот≥вкових. ¬изначенн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в в≥дсутнЇ на р≥вн≥ закону. –азом з тим, в≥дпов≥дне визначенн¤ надають акти Ќац≥онального банку ”крањни. “ак, безгот≥вков≥ розрахунки Ч це перерахуванн¤ певноњ суми кошт≥в з рахунк≥в платник≥в на рахунки одержувач≥в кошт≥в, а також перерахуванн¤ банками за дорученн¤м п≥дприЇмств ≥ ф≥зичних ос≥б кошт≥в, унесених ними гот≥вкою в касу банку, на рахунки одержувач≥в кошт≥в. ÷≥ розрахунки провод¤тьс¤ банком на п≥дстав≥ розрахункових документ≥в на паперових нос≥¤х чи в електронному вигл¤д≥. ѕри цьому ¤кщо п≥дприЇмства (п≥дприЇмц≥) та ф≥зичн≥ особи зд≥йснюють гот≥вков≥ розрахунки без в≥дкритт¤ поточного рахунка шл¤хом унесенн¤ до банк≥в гот≥вки дл¤ подальшого њњ перерахуванн¤ на рахунки ≥нших п≥дприЇмств (п≥дприЇмц≥в) або ф≥зичних ос≥б, то так≥ розрахунки дл¤ платник≥в кошт≥в Ї гот≥вковими, а дл¤ отримувач≥в кошт≥в безгот≥вковими. –азом з тим пон¤тт¤ безгот≥вкових розрахунк≥в, попри на¤вн≥сть легального визначенн¤, Ї також неоднозначним у правов≥й науц≥. ј. Ќ. —амцова трактуЇ безгот≥вков≥ розрахунки ¤к д≥њ боржника, спр¤мован≥ на погашенн¤ грошового зобов'¤занн¤ шл¤хом сплати боргу в безгот≥вковому пор¤дку, тобто за допомогою перерахуванн¤ кошт≥в на рахунок кредитора в кредитн≥й установ≥. “акий п≥дх≥д в≥дображаЇ лише цив≥л≥стичну сторону правовоњ категор≥њ та не характеризуЇ сутност≥ пон¤тт¤ безгот≥вкових розрахунк≥в повною м≥рою. « ц≥Їњ ж позиц≥њ характеризуЇ безгот≥вков≥ розрахунки ≥ ¬. ј. ЅЇлов, ¤кий розум≥Ї безгот≥вков≥ розрахунки ¤к умовне виконанн¤ грошового зобов'¤занн¤, що т¤гне його припиненн¤. ÷¤ умовн≥сть, на його думку, головним чином пол¤гаЇ в тому, що при безгот≥вкових розрахунках в≥дсутн¤ ф≥зична передача (перем≥щенн¤) гот≥вки в≥д боржника до кредитора, а провадитьс¤ зм≥на запис≥в за банк≥вськими рахунками кредитора, боржника й обслуговуючих њх банк≥в. Ќа думку ¬. ¬. ¬≥тр¤нського, безгот≥вков≥ розрахунки Ч це розрахунки по цив≥льно-правових угодах з використанн¤м дл¤ цього залишк≥в кошт≥в на банк≥вських рахунках; безгот≥вков≥ розрахунки визнаютьс¤ реальними платежами, що погашають грошов≥ зобов'¤занн¤. Ќедол≥ком такого п≥дходу Ї обмеженн¤ кола п≥дстав дл¤ зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в. ј. ¬. ЎамраЇв характеризуЇ безгот≥вков≥ розрахунки ¤к самост≥йний вид грошових в≥дносин, пов'¤заних з≥ зд≥йсненн¤м платеж≥в через установи банку з метою погашенн¤ грошового зобов'¤занн¤ боржника перед кредитором. ¬одночас, правову категор≥ю безгот≥вкових розрахунк≥в не можна розгл¤дати поза правовою категор≥Їю переказу кошт≥в, оск≥льки в такому випадку втрачаЇтьс¤ ф≥нансово-правова сторона цього ¤вища, що Ї визначальною дл¤ в≥дносин в ц≥лому. ѕереказ кошт≥в «г≥дно з чинним законодавством, переказом кошт≥в визнаЇтьс¤ рух певноњ суми кошт≥в з метою њњ зарахуванн¤ на рахунок отримувача або видач≥ йому у гот≥вков≥й форм≥. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 3 «акону ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї кошти ≥снують у гот≥вков≥й форм≥ (форм≥ грошових знак≥в) або в безгот≥вков≥й форм≥ (форм≥ запис≥в на рахунках у банках). Ќа перший погл¤д, переказ кошт≥в Ї пон¤тт¤м ширшим, н≥ж безгот≥вков≥ розрахунки, адже ¤кщо сл≥дувати зм≥сту пон¤тт¤, переказ включаЇ в себе також Ђрух певноњ суми кошт≥в з метою њњ видач≥ в гот≥вков≥й форм≥ї. ”мовно кажучи, ¤кщо буквально розум≥ти терм≥н Ђпереказ кошт≥вї, п≥д таким переказом можна розум≥ти ≥ рух гот≥вкових грошей з одн≥Їњ кишен≥ до ≥ншоњ перед передачею њх ≥нш≥й особ≥. «вичайно, текст правовоњ норми потребуЇ уточненн¤, однак зм≥ст зазначеного пон¤тт¤, що розкриваЇтьс¤ в текст≥ закону, дозвол¤Ї встановити ч≥тк≥ меж≥ зд≥йсненн¤ переказу кошт≥в. “ак, до переказу не можна в≥днести рух гот≥вкових кошт≥в поза банк≥вськими рахунками. « огл¤ду на зазначене, зм≥ст пон¤ть Ђбезгот≥вкових розрахунк≥вї та Ђпереказу кошт≥вї майже повн≥стю зб≥гаЇтьс¤. “аким чином, визначенн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в, що м≥ститьс¤ в ≤нструкц≥њ Ќац≥онального банку, потребуЇ доповненн¤ включенн¤м в пон¤тт¤ також видач≥ отримувачу кошт≥в у гот≥вков≥й форм≥ з банк≥вського рахунка. —уб'Їктами правових в≥дносин, що виникають при зд≥йсненн≥ переказу грошей, Ї члени та учасники плат≥жних систем. ¬≥дносини м≥ж суб'Їктами переказу регулюютьс¤ на п≥дстав≥ договор≥в, укладених м≥ж ними з урахуванн¤м вимог законодавства ”крањни. ” розрахунках беруть участь так≥ сторони: Ч отримувач Ч особа, на рахунок ¤коњ зараховуЇтьс¤ сума переказу або ¤ка отримуЇ суму переказу в гот≥вков≥й форм≥; Ч ≥н≥ц≥атор Ч особа, ¤ка на законних п≥дставах ≥н≥ц≥юЇ переказ грошей шл¤хом формуванн¤ та поданн¤ в≥дпов≥дного документа на переказ або використанн¤ спец≥ального плат≥жного засобу. ≤н≥ц≥атором переказу може бути платник, а також отримувач у раз≥ ≥н≥ц≥юванн¤ переказу за допомогою плат≥жноњ вимоги при догов≥рному списанн≥ та в ≥нших випадках, передбачених законодавством, ≥ ст¤гувач, що отримуЇ в≥дпов≥дне право виключно на п≥дстав≥ визначених законом виконавчих документ≥в у випадках, передбачених законом; Ч платник Ч особа, з рахунка ¤коњ ≥н≥ц≥юЇтьс¤ переказ грошей або ¤ка ≥н≥ц≥юЇ переказ шл¤хом внесенн¤ до банку або ≥ншоњ установи Ч члена плат≥жноњ системи документа на переказ гот≥вки разом ≥з в≥дпов≥дною сумою грошей; Ч ст¤гувач Ч особа, ¤ка може бути ≥н≥ц≥атором переказу грошей з рахунка платника на п≥дстав≥ виконавчих документ≥в, визначених законом. р≥м цього, безперечно, учасниками безгот≥вкових розрахунк≥в Ї банки та њх ф≥л≥њ, через ¤к≥ ≥ зд≥йснюютьс¤ розрахунки, а також Ќац≥ональний банк ”крањни ¤к орган, що, з одного боку, зд≥йснюЇ регулюванн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в, а, з ≥ншого, забезпечуЇ безперешкодну роботу загальнонац≥ональноњ системи електронних платеж≥в. јдже ще ё. ј. –ов≥нський зазначав, що основною особлив≥стю розрахункових правов≥дносин Ї суб'Їктний склад цих правов≥дносин, а саме, Ч обов'¤зкова участь у них установи банку, платника ≥ одержувача кошт≥в. “акож ё. ј. –ов≥нський п≥дкреслював, що установа банку виступаЇ в цьому правов≥дношенн≥ ¤к сторона, що над≥лена повноваженн¤ми контролю за зд≥йсненн¤м розрахунк≥в. —истема електронних платеж≥в Ќац≥онального банку ”крањни (—≈ѕ ЌЅ”) Ч це державна система м≥жбанк≥вських розрахунк≥в. Ќеобх≥дною умовою дл¤ проведенн¤ переказу через —≈ѕ ЌЅ” Ї встановленн¤ банком кореспондентських в≥дносин з Ќац≥ональним банком ”крањни шл¤хом в≥дкритт¤ кореспондентського рахунка в Ќац≥ональному банку ”крањни. ѕор¤док функц≥онуванн¤ —≈ѕ ЌЅ”, прийн¤тт¤ ≥ виключенн¤ з њњ член≥в, проведенн¤ переказу за допомогою ц≥Їњ системи та ≥нод≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю —≈ѕ ЌЅ”, визначаютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни. Ќац≥ональний банк ”крањни регламентуЇ та забезпечуЇ функц≥онуванн¤ —≈ѕ ЌЅ”, гарантуЇ њњ над≥йн≥сть ≥ безпеку, орган≥зовуЇ та бере участь у проведенн≥ через нењ м≥жбанк≥вського переказу. Ѕанк, ¤кий обслуговуюЇ платника, зобов'¤заний перев≥рити в≥дпов≥дн≥сть номера рахунка платника ≥ його коду та прийн¤ти цей документ до виконанн¤ т≥льки в раз≥ њх зб≥гу. р≥м цього, обслуговуючий платника банк перев≥р¤Ї повноту, ц≥л≥сн≥сть та достов≥рн≥сть цього розрахункового документа в пор¤дку, встановленому Ќац≥ональним банком ”крањни. ” раз≥ недотриманн¤ зазначених вимог в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну платнику, покладаЇтьс¤ на банк, що обслуговуЇ платника. ќбслуговуючий отримувача банк зобов'¤заний перев≥рити в≥дпов≥дн≥сть номера рахунка отримувача ≥ його коду (≥дентиф≥кац≥йного номера, за його на¤вност≥, тощо), що м≥ст¤тьс¤ в розрахунковому документ≥, та зараховувати грош≥ на рахунок отримувача виключно у раз≥ њх зб≥гу. ¬ ≥ншому раз≥ банк, що обслуговуЇ отримувача, маЇ право затримати суму переказу на строк до двох робочих дн≥в дл¤ встановленн¤ належного отримувача цих кошт≥в. ” раз≥ неможливост≥ встановленн¤ належного отримувача банк, що обслуговуЇ отримувача, зобов'¤заний повернути грош≥, переказан≥ за цим документом, банку, що обслуговуЇ платника, ≥ назвати причини њх поверненн¤. ” раз≥ недотриманн¤ вищезазначеноњ вимоги в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну суб'Їктам переказу, покладаЇтьс¤ на банк, що обслуговуЇ отримувача. Ѕанки виконують розрахунков≥ документи в≥дпов≥дно до черговост≥ њх надходженн¤ та виключно в межах залишку грошей на рахунках платник≥в, кр≥м випадк≥в наданн¤ платников≥ обслуговуючим його банком кредиту. ћ≥жбанк≥вський переказ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом: Ч проведенн¤ суми переказу через кореспондентськ≥ рахунки, що в≥дкриваютьс¤ банками в Ќац≥ональному банку ”крањни; Ч проведенн¤ суми переказу через кореспондентськ≥ рахунки, що в≥дкриваютьс¤ банками в ≥нших банках або в розрахунковому банку. ¬нутр≥шньобанк≥вський переказ зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, визначеному правилами в≥дпов≥дноњ внутр≥шньобанк≥вськоњ плат≥жноњ системи. Ќезалежно в≥д особи ≥н≥ц≥атора банки ”крањни не ведуть обл≥ку розрахункових документ≥в ≥н≥ц≥атор≥в у раз≥ в≥дсутност≥ (недостатност≥) грошей на рахунках платник≥в, ¤кщо ≥нше не передбачено договором м≥ж банком та його кл≥Їнтом. ÷¤ норма в черговий раз закр≥пила в≥дм≥ну картотеки, що застосовувалась до п≥дприЇмств до 2001 р. артотека пол¤гала в обл≥ку розрахункових документ≥в про безсп≥рне ст¤гненн¤ кошт≥в з рахунка платника до моменту њх повного виконанн¤ банком на Їдиному або основному рахунку платника. артотека мала вкрай негативний вплив на розвиток в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, хоча на певному етап≥ забезпечувала дисципл≥ну безгот≥вкових платеж≥в. ѕринциповим Ї питанн¤ про терм≥ни зд≥йсненн¤ переказу кошт≥в. Ѕанк зобов'¤заний виконати дорученн¤ кл≥Їнта, що м≥ститьс¤ в розрахунковому документ≥, ¤кий над≥йшов прот¤гом операц≥йного часу банку, в день його надходженн¤, ¤кщо ≥нше не встановлене в договор≥ з кл≥Їнтом. ” раз≥ надходженн¤ розрахункового документа кл≥Їнта до обслуговуючого банку п≥сл¤ зак≥нченн¤ операц≥йного часу банк зобов'¤заний виконати дорученн¤ кл≥Їнта, що м≥ститьс¤ в цьому розрахунковому документ≥, не п≥зн≥ше наступного робочого дн¤, ¤кщо ≥нше не встановлене в договор≥ з кл≥Їнтом. Ѕанк зобов'¤заний виконати дорученн¤ кл≥Їнта, ¤ке м≥ститьс¤ в документ≥ на переказ гот≥вки, прот¤гом операц≥йного часу в день надходженн¤ цього документа до банку. ќперац≥йний день Ч це частина робочого дн¤ банку або ≥ншоњ установи Ч члена плат≥жноњ системи, прот¤гом ¤коњ приймаютьс¤ документи на переказ ≥ документи на в≥дкликанн¤ та можна за на¤вност≥ техн≥чноњ можливост≥ зд≥йснити њх обробленн¤, передаванн¤ та виконанн¤. “ривал≥сть операц≥йного дн¤ встановлюЇтьс¤ банком або ≥ншою установою Ч членом плат≥жноњ системи самост≥йно та зазначаЇтьс¤ в њх внутр≥шн≥х правилах. ќперац≥йний час Ч це частина операц≥йного дн¤ банку або ≥ншоњ установи Ч члена плат≥жноњ системи, прот¤гом ¤коњ приймаютьс¤ в≥д кл≥Їнт≥в документи на переказ ≥ документи на в≥дкликанн¤, що мають бути оброблен≥, передан≥ та виконан≥ цим банком прот¤гом цього самого робочого дн¤. “ривал≥сть операц≥йного часу встановлюЇтьс¤ банком або ≥ншою установою Ч членом плат≥жноњ системи самост≥йно та зазначаЇтьс¤ в њх внутр≥шн≥х правилах. ” раз≥ одночасного надходженн¤ до банку к≥лькох розрахункових документ≥в, на п≥дстав≥ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ списанн¤ грошових кошт≥в, банк списуЇ кошти з рахунка кл≥Їнта в так≥й черговост≥: Ч насамперед списуютьс¤ грошов≥ кошти на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду дл¤ задоволенн¤ вимог про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, а також вимог про ст¤гненн¤ ал≥мент≥в; Ч у другу чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду дл¤ розрахунк≥в щодо виплати вих≥дноњ допомоги та оплати прац≥ особам, ¤к≥ працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором; Ч у третю чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти на п≥дстав≥ ≥нших р≥шень суду; Ч у четверту чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти за розрахунковими документами, що передбачають платеж≥ до бюджету; Ч у п'¤ту чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти за ≥ншими розрахунковими документами в пор¤дку њх посл≥довного надходженн¤. ѕереказ вважаЇтьс¤ завершеним з моменту зарахуванн¤ суми переказу на рахунок отримувача або њњ видач≥ йому в гот≥вков≥й форм≥. Ѕанк, що обслуговуЇ отримувача, зобов'¤заний зарахувати суму переказу на рахунок отримувача в операц≥йний день, дата ¤кого зб≥гаЇтьс¤ з датою валютуванн¤. ” раз≥ неможливост≥ зд≥йсненн¤ банком отримувача виплати суми переказу, що маЇ бути сплачена в гот≥вков≥й форм≥, через не¤вку отримувача прот¤гом тридц¤ти робочих дн≥в з дн¤ надходженн¤ ц≥Їњ суми банк отримувача зобов'¤заний прот¤гом трьох робочих дн≥в переказати суму переказу ≥н≥ц≥атору. “ерм≥н виконанн¤ м≥жбанк≥вського переказу, тобто переказу за участю двох або б≥льше банк≥в, становить до трьох операц≥йних дн≥в. ¬нутр≥шньобанк≥вський переказ виконуЇтьс¤ в строк, установлений внутр≥шн≥ми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операц≥йних дн≥в. ” раз≥ порушенн¤ банком, що обслуговуЇ платника, зазначених вище строк≥в виконанн¤ дорученн¤ кл≥Їнта на переказ цей банк зобов'¤заний сплатити платников≥ пеню в розм≥р≥ 0,1 в≥дсотка суми простроченого платежу за кожний день простроченн¤, що не може перевищувати 10 в≥дсотк≥в суми переказу, ¤кщо ≥нший розм≥р пен≥ не обумовлений договором м≥ж ними. ” раз≥ порушенн¤ банком, що обслуговуЇ отримувача, строк≥в завершенн¤ переказу цей банк зобов'¤заний сплатити отримувачу пеню в розм≥р≥ 0,1 в≥дсотка суми простроченого платежу за кожний день простроченн¤, що не може перевищувати 10 в≥дсотк≥в суми переказу, ¤кщо ≥нший розм≥р пен≥ не обумовлений договором м≥ж ними. ¬ цьому випадку платник не несе в≥дпов≥дальност≥ за простроченн¤ перед отримувачем. –озрахунков≥ документи можуть бути в≥дкликан≥. ¬≥дкликанн¤ документа зд≥йснюЇтьс¤ ≥н≥ц≥атором шл¤хом поданн¤ документа на в≥дкликанн¤ до банку, що обслуговуЇ ≥н≥ц≥атора (кр≥м плат≥жноњ вимоги-дорученн¤, що подаЇтьс¤ отримувачем до обслуговуючого його банку, та безв≥дкличних документ≥в), у будь-¤кий момент до списанн¤ суми платежу з рахунка платника. –озрахунковий документ може бути в≥дкликаний т≥льки в повн≥й сум≥. ƒокумент на в≥дкликанн¤ може бути ¤к паперовим, так ≥ електронним. ¬≥н складаЇтьс¤ ≥н≥ц≥атором у дов≥льн≥й форм≥ та засв≥дчуЇтьс¤ ним у встановленому пор¤дку. ” раз≥ обірунтованоњ п≥дозри ≥н≥ц≥юванн¤ переказу без законних п≥дстав банк, що обслуговуЇ ≥н≥ц≥атора, маЇ право дати вказ≥вку банку, що обслуговуЇ отримувача, зупинити зарахуванн¤ суми переказу на рахунок отримувача або, в раз≥ њњ зарахуванн¤, заблокувати на строк до п'¤ти робочих дн≥в грош≥ у в≥дпов≥дному розм≥р≥ на рахунку отримувача до з'¤суванн¤ вс≥х обставин. Ѕанк, що обслуговуЇ отримувача, зобов'¤заний виконати вказ≥вку банку, що обслуговуЇ ≥н≥ц≥атора, щодо зупиненн¤ зарахуванн¤ суми переказу на рахунок отримувача або, в раз≥ њњ зарахуванн¤, заблокувати грош≥ у в≥дпов≥дному розм≥р≥ на рахунку отримувача на строк до п'¤ти робочих дн≥в. ” взаЇмов≥дносинах м≥ж банком та кл≥Їнтом досить часто використовуЇтьс¤ догов≥рне списанн¤, тобто списанн¤ банком з рахунка кл≥Їнта кошт≥в без поданн¤ кл≥Їнтом плат≥жного дорученн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ банком у пор¤дку, передбаченому в договор≥, укладеному м≥ж ним ≥ кл≥Їнтом. ”мови договору на догов≥рне списанн¤ повинн≥ передбачати обс¤г ≥нформац≥њ, достатн≥й дл¤ належного виконанн¤ такого списанн¤ банком, що обслуговуЇ платника (обставини, за ¤ких банк маЇ зд≥йснити (зд≥йснювати) догов≥рне списанн¤; найменуванн¤ отримувача та банку отримувача; рекв≥зити рахунка, з ¤кого маЇ зд≥йснюватис¤ догов≥рне списанн¤; рекв≥зити договору м≥ж платником та отримувачем (за на¤вност≥ договору), що передбачаЇ право отримувача на догов≥рне списанн¤; перел≥к документ≥в, що мають бути представлен≥ отримувачем в обслуговуючий платника банк (¤кщо платник та отримувач домовились про наданн¤ цих документ≥в до банку платника) тощо. ƒогов≥рне списанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за плат≥жною вимогою отримувача або за мемор≥альним ордером, оформленим банком. —воњ особливост≥ мають правов≥дносини, що виникають в процес≥ функц≥онуванн¤ плат≥жних систем ≥нших, н≥ж —≈ѕ Ќац≥онального банку ”крањни. «азначен≥ в≥дносини б≥льш складн≥ з огл¤ду на участь у таких в≥дносинах набагато б≥льшоњ к≥лькост≥ учасник≥в. ¬важаЇтьс¤, що банк≥вськ≥ кредитн≥ картки були запроваджен≥ ƒжоном —. Ѕ≥гг≥нсом, фах≥вцем з≥ споживчого кредиту з нац≥онального банку ‘летбуш у Ќью-…оркському район≥ Ѕрукл≥н. ¬ 1946 р. в≥н орган≥зував роботу ≥з кредитноњ схеми за назвою ЂCharge Ч itї. ÷¤ схема передбачала собою розписки, ¤к≥ приймалис¤ в≥д кл≥Їнт≥в м≥сцевими магазинами за др≥бн≥ покупки. ѕ≥сл¤ того ¤к куп≥вл¤ в≥дбулас¤, магазин здавав розписки в банк, ≥ банк оплачував њх з рахунк≥в покупц≥в. ” ‘летбуш≥ був уперше випробуваний класичний ланцюжок розрахунк≥в, що використовуЇтьс¤ зараз у банк≥вському картковому б≥знес≥ повсюдно. ѕершу банк≥вську кредитну картку випустив у 1951 p. Franklin National Bank. ” друг≥й половин≥ 50-х рок≥в р¤д великих банк≥в (Bank of America, Chase Manhattan ≥ Marine Midland Trust) ввели в об≥г власн≥ кредитн≥ картки. Bank of America, використовуючи мережу своњх в≥дд≥лень, зм≥г забезпечити умови найб≥льш широкого прийому своњх кредитних карток. Ќевелик≥ банки, ¤к≥ не витримали конкуренц≥њ на ринку пластикових карток, приЇднались до його системи. ¬ 1966 p. Bank of America почав надавати л≥ценз≥њ на свою систему ¤к у —Ўј, так ≥ в ≥нших крањнах. ќднак форми контролю, ¤к≥ використовувались ц≥Їю системою, не влаштовували банки, ¤к≥ прагнули автономност≥ ≥ самост≥йност≥ в операц≥¤х з картками. р≥м того, незадоволенн¤ викликало ще й те, що ≥м'¤ њх основного конкурента сто¤ло на вс≥х картках системи. ÷е призвело до того, що в 1970 р. Bank of America змушений був передати операц≥њ з кредитними картками компан≥њ National Bank Americard, Inc.(NBI), у ¤к≥й в≥н став одним ≥з член≥в. ” 1977 p. NBI отримала назву VISA USA Inc., а пот≥м Ч VISA International. VISA об'ЇднуЇ понад 25 000 банк≥в, а њњ картка Ч найрозповсюджен≥ша в св≥т≥. ƒо к≥нц¤ 1980 р. к≥льк≥сть банк≥вських карток перевищила 73 млн, а к≥льк≥сть в≥дкритих рахунк≥в Visa становила 150 млн ≥з загальним об'Їмом продаж в 171 млрд дол. у к≥нц≥ 1991 року. ” 1967 р. в —Ўј з дек≥лькох рег≥ональних асоц≥ац≥й, що випускали власн≥ картки, виникла компан≥¤ Interbank Card Association, ¤ка отримала п≥зн≥ше назву MasterCard International ≥ ¤ка зараз Ї одним з л≥дер≥в св≥тового карткового б≥знесу. ƒо 1970 р. членами системи Master Charge було б≥льше ¤к 5000 ф≥нансових установ, ¤к≥ обслуговували приблизно 36 млн власних карток. ќск≥льки орган≥зац≥¤ стала транснац≥ональною, асоц≥ац≥¤ в 1979 р. була перейменована в MasterCard. ” 1980 р. к≥льк≥сть карток MasterCard, ¤к≥ були в об≥гу в —Ўј, зросла до 55 млн, а до к≥нц¤ 1990 р. Ч 90 млн одиниць. ” пер≥од м≥ж 1980 ≥ 1991 роками загальний обс¤г покупок по систем≥ MasterCard зр≥с ≥з 10,4 млрд до майже 99 млрд дол. ѕаралельно з нею в —Ўј (а пот≥м ≥ в усьому св≥т≥) почала д≥¤ти система, що випустила першу картку з пластику, Ч American Express. як VISA, так ≥ MasterCard з моменту встановленн¤ прийн¤ли р≥шенн¤ не допускати подв≥йного членства дл¤ банк≥в-учасник≥в. ќднак загостренн¤ конкуренц≥њ на ринку кредитних карток привело ц≥ орган≥зац≥њ до визнанн¤ необх≥дност≥ сп≥впрац≥, ≥ в 1984Ч1985 р. представники обох орган≥зац≥й узгодили р¤д стандарт≥в ≥ почали випускати сп≥льн≥ списки заборонених до прийманн¤ карток. ¬ 1992 роц≥ Ївропейськ≥ картков≥ компан≥њ EuroCard, Eurochеск, Holding ≥ Eurocheck International утворили нову комнан≥ю Europay International, що означало створенн¤ новоњ об'Їднаноњ Ївропейськоњ картковоњ плат≥жноњ системи, ¤ка отримала права на управл≥нн¤ торговими марками EuroCard ≥ Eurochеск. ѕ≥зн≥ше права на веденн¤ операц≥й у ™вроп≥ були надан≥ нов≥й систем≥ ≥ з боку MasterCard International. “аким чином, банк, що приЇднавс¤ до системи Europay, отримуЇ можлив≥сть випускати ≥ картки EuroCard, ≥ картки MasterCard. ¬≥дносно недавно компан≥њ MasterCard ≥ Europay з метою розширенн¤ спектра пропозиц≥й заснували на паритетних засадах нову систему Maestro, що випускаЇ однойменну дебетову картку. омпан≥¤ Europay International отримала права на д≥¤льн≥сть у ™вроп≥ в≥д Cirrus Ч доч≥рньоњ компан≥њ MasterCard, що випускаЇ картку дл¤ використанн¤ т≥льки в банкоматах. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ кошт≥в в ”крањн≥ї, плат≥жна картка Ч це спец≥альний плат≥жний зас≥б у вигл¤д≥ ем≥тованоњ в установленому законодавством пор¤дку пластиковоњ чи ≥ншого виду картки, що використовуЇтьс¤ дл¤ ≥н≥ц≥юванн¤ переказу кошт≥в з рахунка платника або з в≥дпов≥дного рахунка банку з метою оплати вартост≥ товар≥в ≥ послуг, перерахуванн¤ кошт≥в з≥ своњх рахунк≥в на рахунки ≥нших ос≥б, отриманн¤ кошт≥в у гот≥вков≥й форм≥ у касах банк≥в через банк≥вськ≥ автомати, а також зд≥йсненн¤ ≥нших операц≥й, передбачених в≥дпов≥дним договором. ѕлат≥жн≥ картки використовуютьс¤ в межах т≥Їњ чи ≥ншоњ плат≥жноњ системи. ѕлат≥жна система ѕлат≥жна система Ч це плат≥жна орган≥зац≥¤, члени плат≥жноњ системи та сукупн≥сть в≥дносин, що виникають м≥ж ними п≥д час проведенн¤ переказу грошей. ѕроведенн¤ переказу грошей Ї обов'¤зковою функц≥Їю, що маЇ виконувати плат≥жна система. ѕлат≥жн≥ системи под≥л¤ютьс¤ на: Ч внутр≥шньодержавн≥ плат≥жн≥ системи (плат≥жна система, в ¤к≥й плат≥жна орган≥зац≥¤ Ї резидентом та ¤ка зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть ≥ забезпечуЇ проведенн¤ переказу грошей виключно в межах ”крањни); Ч м≥жнародн≥ плат≥жн≥ системи (плат≥жна система, в ¤к≥й плат≥жна орган≥зац≥¤ може бути ¤к резидентом, так ≥ нерезидентом ≥ ¤ка зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть на територ≥њ двох ≥ б≥льше крањн та забезпечуЇ проведенн¤ переказу грошей з одн≥Їњ крањни в ≥ншу). ¬нутр≥шньодержавн≥ плат≥жн≥ системи под≥л¤ютьс¤ на банк≥вськ≥ та небанк≥вськ≥. ƒо внутр≥шньодержавних банк≥вських плат≥жних систем в≥днос¤тьс¤ системи м≥жбанк≥вських розрахунк≥в, системи масових платеж≥в та внутр≥шньобанк≥вськ≥ плат≥жн≥ системи. —истема м≥жбанк≥вських розрахунк≥в призначена дл¤ переказу кошт≥в у межах ”крањни м≥ж банками на виконанн¤ зобов'¤зань њх кл≥Їнт≥в, а також власних зобов'¤зань цих банк≥в. ¬нутр≥шньобанк≥вська плат≥жна система створюЇтьс¤ банком з метою забезпеченн¤ найб≥льш спри¤тливих умов дл¤ проведенн¤ переказу кошт≥в м≥ж його п≥дрозд≥лами. —истема масових платеж≥в призначена дл¤ переказу кошт≥в за операц≥¤ми, що зд≥йснюютьс¤ юридичними та ф≥зичними особами ≥з застосуванн¤м плат≥жних ≥нструмент≥в. ƒо складу нац≥ональноњ системи м≥жбанк≥вських електронних платеж≥в (дал≥ Ч Ќ—ћ≈ѕ) вход¤ть: Ч плат≥жна орган≥зац≥¤ Ч юридична особа, ¤ка Ї власником або одержала право на використанн¤ знака дл¤ товар≥в ≥ послуг нац≥ональну систему м≥жбанк≥вських електронних платеж≥в та ≥нших знак≥в, що ≥дентиф≥кують належн≥сть плат≥жних карток до нац≥ональноњ системи м≥жбанк≥вських електронних платеж≥в, ≥ ¤ка визначаЇ правила роботи нац≥ональноњ системи м≥жбанк≥вських електронних платеж≥в, а також виконуЇ ≥нш≥ функц≥њ щодо забезпеченн¤ д≥¤льност≥ нац≥ональноњ системи м≥жбанк≥вських електронних платеж≥в ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законодавством ”крањни та укладеними нею договорами; Ч члени Ќ—ћ≈ѕ; Ч учасники Ќ—ћ≈ѕ. „ленами нац≥ональноњ системи м≥жбанк≥вських електронних платеж≥в Ї: Ч ем≥тенти Ч юридичн≥ особи, що зд≥йснюють ем≥с≥ю спец≥альних плат≥жних засоб≥в та еквайри Ч юридичн≥ особи, ¤к≥ зд≥йснюють д≥¤льн≥сть щодо технолог≥чного, ≥нформац≥йного обслуговуванн¤ торговц≥в та виконанн¤ розрахунк≥в з ними за операц≥њ, ¤к≥ зд≥йснен≥ ≥з застосуванн¤м спец≥альних плат≥жних засоб≥в. ”часниками нац≥ональноњ системи м≥жбанк≥вських електронних платеж≥в Ї: Ч розрахунковий банк Ч уповноважений плат≥жною орган≥зац≥Їю в≥дпов≥дноњ плат≥жноњ системи банк, що в≥дкриваЇ рахунки членам плат≥жноњ системи та бере участь у проведенн≥ взаЇморозрахунк≥в м≥ж ними; Ч головний процесинговий центр плат≥жноњ системи Ч юридична особа, що на п≥дстав≥ належним чином оформленого права (укладеного з ѕлат≥жною орган≥зац≥Їю договору, отриманого в≥д нењ дозволу, л≥ценз≥њ тощо) зд≥йснюЇ процесинг, а також виконуЇ функц≥њ кл≥ринговоњ установи плат≥жноњ системи; Ч рег≥ональний процесинговий центр плат≥жноњ системи Ч юридична особа, що на п≥дстав≥ належним чином оформленого права (укладеного з ѕлат≥жною орган≥зац≥Їю договору, отриманого в≥д нењ дозволу, л≥ценз≥њ тощо) зд≥йснюЇ процесинг ≥ виконуЇ кл≥ринг дл¤ окремоњ групи член≥в плат≥жноњ системи, визначених ѕлат≥жною орган≥зац≥Їю за в≥дпов≥дною ознакою (територ≥альне розташуванн¤, орган≥зац≥йна структура тощо); Ч процесинговий центр банк≥вського р≥вн¤ Ч юридична особа, ¤ка на п≥дстав≥ належним чином оформленого права (укладеного з ѕлат≥жною орган≥зац≥Їю договору, отриманого в≥д нењ дозволу, л≥ценз≥њ тощо) зд≥йснюЇ процесинг та виконуЇ, зг≥дно з договором(ами) з ем≥тентом(ами) та/або еквайром(ами), њхнЇ ≥нформац≥йне обслуговуванн¤. ¬иконанн¤ функц≥й центру забезпечуЇтьс¤ за допомогою автоматизованоњ картковоњ системи; Ч техн≥чн≥ еквайри (еквайрингов≥ компан≥њ); Ч п≥дприЇмства торг≥вл≥ та сфери послуг; Ч держател≥ плат≥жних карток. ожна система масових електронних платеж≥в маЇ свою нормативну базу, що розробл¤Їтьс¤ плат≥жною орган≥зац≥Їю та визначаЇ нормативн≥ й технолог≥чн≥ вимоги, а також методичн≥ положенн¤ щодо д≥¤льност≥ нац≥ональноњ системи м≥жбанк≥вських електронних платеж≥в ≥ функц≥онуванн¤ автоматизованоњ картковоњ системи. ¬нутр≥шньодержавн≥ небанк≥вськ≥ плат≥жн≥ системи мають право зд≥йснювати д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з переказом, виключно п≥сл¤ њх реЇстрац≥њ в Ќац≥ональному банку ”крањни та отриманн¤ в≥дпов≥дного дозволу Ќац≥онального банку ”крањни. ѕор¤док реЇстрац≥њ та отриманн¤ внутр≥шньодержавними небанк≥вськими плат≥жними системами дозволу на зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з переказом та в≥дкликанн¤ цього дозволу, визначаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни. „леном внутр≥шньодержавних небанк≥вських плат≥жних систем може бути банк, що маЇ банк≥вську л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку ”крањни, а також небанк≥вська ф≥нансова установа, ¤ка маЇ л≥ценз≥ю ƒержавноњ ком≥с≥њ з регулюванн¤ ринк≥в ф≥нансових послуг ”крањни на зд≥йсненн¤ переказу кошт≥в, ≥ ¤к≥ уклали догов≥р з плат≥жною орган≥зац≥Їю в≥дпов≥дноњ плат≥жноњ системи. ¬иди ≥ форми безгот≥вкових розрахунк≥в ¬изначенн¤ пон¤тт¤ форм або вид≥в безгот≥вкових розрахунк≥в в≥дсутнЇ на р≥вн≥ законодавства ”крањни. “ому пон¤тт¤ вказаноњ категор≥њ ми можемо вивести лише ≥з зм≥сту чинного законодавства, в ¤кому Ђформи безгот≥вкових розрахунк≥вї вживаютьс¤ в досить р≥зних значенн¤х. ¬ статт≥ 341 √осподарського кодексу зазначаЇтьс¤, що безгот≥вков≥ розрахунки можуть зд≥йснюватис¤ у форм≥ плат≥жних доручень, плат≥жних вимог, вимог-доручень, вексел≥в, чек≥в, банк≥вських плат≥жних карток та ≥нших дебетових ≥ кредитових плат≥жних ≥нструмент≥в, що застосовуютьс¤ в м≥жнародн≥й банк≥вськ≥й практиц≥. ¬одночас, у ÷ив≥льному кодекс≥ пон¤тт¤ Ђформи безгот≥вкових розрахунк≥вї в≥дсутнЇ ¤к таке. Ќатом≥сть, вживаЇтьс¤ пон¤тт¤ Ђвиди безгот≥вкових розрахунк≥вї. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 1088 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, ¤ка маЇ назву Ђвиди безгот≥вкових розрахунк≥вї, при зд≥йсненн≥ безгот≥вкових розрахунк≥в допускаютьс¤ розрахунки ≥з застосуванн¤м плат≥жних доручень, акредитив≥в, розрахункових чек≥в (чек≥в), розрахунки за ≥нкасо, а також ≥нш≥ розрахунки, передбачен≥ законом, банк≥вськими правилами та звича¤ми д≥лового обороту. —торони в договор≥ мають право обрати будь-¤кий вид безгот≥вкових розрахунк≥в на св≥й розсуд. —татт¤ 4 «акону Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї, ¤ка маЇ назву Ђформи та види розрахунк≥в, що застосовуютьс¤ при проведенн≥ переказуї, п≥дтримуЇ позиц≥ю ÷ив≥льного кодексу ”крањни. ¬≥дпов≥дно до зазначеноњ статт≥, дл¤ проведенн¤ переказу можуть використовуватис¤ кошти ¤к у гот≥вков≥й, так ≥ в безгот≥вков≥й форм≥. ¬иди безгот≥вкових розрахунк≥в визначаютьс¤ законами та прийн¤тими на њх основ≥ нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни. ÷им же шл¤хом п≥шла й ≥нструкц≥¤ Ќац≥онального банку ”крањни Ђѕро безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥ї, зг≥дно з пунктом 1.2 ¤коњ встановлюютьс¤ загальн≥ правила, види ≥ стандарти розрахунк≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б та банк≥в у грошов≥й одиниц≥ ”крањни на територ≥њ ”крањни, що зд≥йснюютьс¤ за участю банк≥в. “аким чином, законодавством визначаютьс¤ дв≥ форми розрахунк≥в Ч безгот≥вков≥ та гот≥вков≥ розрахунки. Ѕезгот≥вков≥ розрахунки под≥л¤ютьс¤ на види. « огл¤ду на зазначене, а також беручи до уваги ту обставину, що зм≥ни до «акону Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ кошт≥в в ”крањн≥ї були внесен≥ п≥сл¤ прийн¤тт¤ √осподарського кодексу ”крањни, кол≥з≥ю м≥ж статею 341 √осподарського та статтею 1088 ÷ив≥льного кодексу сл≥д вир≥шувати на користь останньоњ. ќтже, видами безгот≥вкових розрахунк≥в Ї розрахунки ≥з застосуванн¤м плат≥жних доручень, акредитив≥в, розрахункових чек≥в (чек≥в), розрахунки за ≥нкасо, а також ≥нш≥ розрахунки, передбачен≥ законом, банк≥вськими правилами та звича¤ми д≥лового обороту. ќднак, принциповим Ї встановленн¤ зм≥сту пон¤тт¤ Ђвид безгот≥вкових розрахунк≥вї. Ќа думку Ћ. √. ™ф≥мовоњ, п≥д формою розрахунк≥в сл≥д вважати врегульован≥ законодавством способи виконанн¤ через банки грошових зобов'¤зань орган≥зац≥й. ≤. ј. Ўкар≥нов п≥д формою безгот≥вкових розрахунк≥в розум≥Ї установлен≥ законодавством ≥ банк≥вською практикою способи належного виконанн¤ грошових зобов'¤зань у пор¤дку безгот≥вкового переказу кошт≥в. ƒ. ј. ћедведЇв визначаЇ форму безгот≥вкових розрахунк≥в ¤к р≥зновид зобов'¤занн¤ кл≥Їнта й обслуговуючого його банку по виконанню (одержанню) безгот≥вкового платежу. –азом з тим так≥ визначенн¤ навр¤д чи можуть вважатис¤ слушними, виход¤чи передус≥м з того, що автори визначенн¤ беруть за основу цив≥л≥стичну сторону безгот≥вкових розрахунк≥в, уникаючи анал≥зу њх ф≥нансово-правовоњ природи. ¬икористанн¤ у визначенн≥ терм≥ну Ђзобов'¤занн¤ї не доречне, зважаючи передус≥м на те, що не вс≥ безгот≥вков≥ розрахунки спр¤мован≥ на виконанн¤ зобов'¤зань. Ќай¤скрав≥шим прикладом саме таких розрахунк≥в Ї переказ кошт≥в з одного рахунку кл≥Їнта на ≥нший його рахунок. ¬. ‘. узьм≥н вбачав у формах розрахунк≥в сукупн≥сть норм, ¤к≥ визначають зовн≥шн≥ ознаки ≥ рекв≥зити розрахункових документ≥в, пор¤док ≥ прийоми њх заповненн¤, операц≥йноњ обробки, руху за встановленою схемою документооб≥гу, способи пересилки, реЇстрац≥њ, обл≥ку тощо. “аке визначенн¤, на нашу думку, б≥льше наближене до правовоњ природи вид≥в безгот≥вкових розрахунк≥в, однак не Ї бездоганним, зважаючи на те, що воно не враховуЇ ≥снуюч≥ на сьогодн≥ положенн¤ законодавства. Ћ. ј. Ќовосьолова в≥дзначаЇ, що п≥д формою безгот≥вкових розрахунк≥в сл≥д розум≥ти Ђурегульован≥ законодавством умови виконанн¤ через банк грошових зобов'¤зань, що в≥др≥зн¤ютьс¤ пор¤дком зарахуванн¤ кошт≥в на рахунок кредитора, видом розрахункового документа й пор¤дком документооб≥гуї. ¬. ј. ЅЇлов розгл¤даЇ форму безгот≥вкових розрахунк≥в насамперед через реал≥зац≥ю повноважень, ¤к спос≥б документального оформленн¤ й п≥дтвердженн¤ волеви¤вленн¤ власника банк≥вського рахунку на перерахуванн¤ грошових сум, що значатьс¤ на банк≥вському рахунку. ќднак не вс≥ безгот≥вков≥ розрахунки зд≥йснюютьс¤ за волеви¤вленн¤м Ђвласника банк≥вського рахункуї. Ќайб≥льш вдалим Ї визначенн¤ Ќ. ≤. —олов'¤ненко, в≥дпов≥дно до ¤кого безгот≥вков≥ розрахунки Ч це передбачен≥ правовими нормами або банк≥вською практикою способи переказу кошт≥в через кредитн≥ орган≥зац≥њ, що в≥др≥зн¤ютьс¤ видом розрахункового документа, пор¤дком документооб≥гу, умовами наданн¤ кошт≥в у розпор¤дженн¤ одержувача, в тому числ≥ зарахуванн¤ на його рахунок. ƒосить ц≥кавою в контекст≥ критер≥њв дл¤ класиф≥кац≥њ вид≥в розрахунк≥в Ї позиц≥¤ ћ. Ћ. огана, що спец≥ально не визначаЇ форми безгот≥вкових розрахунк≥в, вид≥л¤ючи призначенн¤ плат≥жних документ≥в, виход¤чи з обов'¤зковост≥ або необов'¤зковост≥ њх акцепту. Ќа його думку, пор¤д з акцептною формою розрахунк≥в (плат≥жними вимогами, акредитивами, чеками, плат≥жними дорученн¤ми) ≥снуЇ й безакцептна (безперечне списанн¤ на основ≥ розпор¤джень ст¤гувач≥в, оформлених на бланку плат≥жних вимог, ≥ на основ≥ ≥нкасових доручень ≥з прикладеними виконавчими документами й прир≥вн¤ними до них документами). ¬изначенн¤ пон¤тт¤ виду безгот≥вкових розрахунк≥в неможливо зд≥йснити без анал≥зу такоњ правовоњ категор≥њ ¤к плат≥жний ≥нструмент Ч зас≥б певноњ форми на паперовому, електронному чи ≥ншому вид≥ нос≥¤ ≥нформац≥њ, використанн¤ ¤кого ≥н≥ц≥юЇ переказ кошт≥в з в≥дпов≥дного рахунка платника. ƒо плат≥жних ≥нструмент≥в в≥днос¤тьс¤ документи на переказ та спец≥альн≥ плат≥жн≥ засоби. ƒокумент на переказ Ч це електронний або паперовий документ, що використовуЇтьс¤ банками, њх кл≥Їнтами, кл≥ринговими, еквайринговими установами або ≥ншими установами Ч членами плат≥жноњ системи дл¤ передач≥ доручень на переказ кошт≥в. ‘орми розрахункових документ≥в, документ≥в на переказ гот≥вки дл¤ банк≥в, а також м≥жбанк≥вських розрахункових документ≥в установлюютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни. ‘орми документ≥в на переказ, що використовуютьс¤ в небанк≥вських плат≥жних системах дл¤ ≥н≥ц≥юванн¤ переказу, встановлюютьс¤ правилами плат≥жних систем. –екв≥зити електронних та паперових документ≥в на переказ, особливост≥ њх оформленн¤, обробки та захисту встановлюютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни. ƒокумент на переказ може бути паперовим або електронним. ƒокументи за операц≥¤ми ≥з застосуванн¤м спец≥альних плат≥жних засоб≥в та ≥нших документ≥в, що використовуютьс¤ в плат≥жних системах дл¤ ≥н≥ц≥юванн¤ переказу, можуть бути паперовими та електронними. ≈лектронний документ на переказ маЇ однакову юридичну силу з паперовим документом. ¬≥дпов≥дальн≥сть за достов≥рн≥сть ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ в рекв≥зитах електронного документа, несе особа, ¤ка п≥дписала цей документ електронним цифровим п≥дписом. ≈лектронний документ на переказ, що не засв≥дчений електронним цифровим п≥дписом, не приймаЇтьс¤ до виконанн¤. ѕри цьому при прийманн≥ електронних документ≥в на переказ маЇ бути дотримана в≥дпов≥дна процедура перев≥рки електронного цифрового п≥дпису, що даЇ можлив≥сть пересв≥дчитис¤ у ц≥л≥сност≥ та достов≥рност≥ електронного документа. ” раз≥ недотриманн¤ зазначених вимог банк або ≥нша установа Ч член плат≥жноњ системи несуть в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну суб'Їктам переказу. —пец≥альний плат≥жний зас≥б (в т.ч. плат≥жна картка) Ч плат≥жний ≥нструмент, що виконуЇ функц≥ю засобу ≥дентиф≥кац≥њ, за допомогою ¤кого держателем цього ≥нструмента ≥н≥ц≥юЇтьс¤ переказ кошт≥в з в≥дпов≥дного рахунка платника або банку, а також зд≥йснюютьс¤ ≥нш≥ операц≥њ, передбачен≥ в≥дпов≥дним договором. «а допомогою спец≥альних плат≥жних засоб≥в формуютьс¤ документи за операц≥¤ми ≥з застосуванн¤м спец≥альних плат≥жних засоб≥в або надаютьс¤ ≥нш≥ послуги держател¤м спец≥альних плат≥жних засоб≥в. —пец≥альний плат≥жний зас≥б може ≥снувати в будь-¤к≥й форм≥ на будь-¤кому, кр≥м паперового, нос≥њ, що дозвол¤Ї збер≥гати ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ ≥н≥ц≥юванн¤ переказу. —пец≥альний плат≥жний зас≥б маЇ дозвол¤ти ≥дентиф≥кувати його держател¤. —пец≥альний плат≥жний зас≥б може передаватись у власн≥сть або надаватис¤ в користуванн¤ кл≥Їнту в пор¤дку, визначеному договором з ем≥тентом. ƒержатель спец≥ального плат≥жного засобу зобов'¤заний використовувати його в≥дпов≥дно до вимог законодавства ”крањни ≥ умов договору, укладеного з ем≥тентом, та не допускати використанн¤ спец≥ального плат≥жного засобу особами, ¤к≥ не мають на це права або повноважень. ” раз≥ втрати спец≥ального плат≥жного засобу його держатель повинен негайно пов≥домити про це ем≥тента. ” противному раз≥ ем≥тент не несе в≥дпов≥дальност≥ за переказ кошт≥в, ≥н≥ц≥йований до отриманн¤ такого пов≥домленн¤ за допомогою цього спец≥ального плат≥жного засобу, ¤кщо ≥нше не передбачено договором. “орг≥вц≥, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть у сфер≥ продажу товар≥в, громадського харчуванн¤ та послуг та ¤к≥, в≥дпов≥дно до закону, повинн≥ використовувати реЇстратори розрахункових операц≥й, зобов'¤зан≥ забезпечити можлив≥сть зд≥йсненн¤ держател¤ми спец≥альних плат≥жних засоб≥в розрахунк≥в за продан≥ товари (надан≥ послуги) з використанн¤м цих спец≥альних плат≥жних засоб≥в (¤к м≥н≥мум трьох м≥жнародних та/або внутр≥шньодержавних плат≥жних систем). ќднак зазначене правило запроваджуЇтьс¤ поступово. ƒо документ≥в на переказ в≥днос¤тьс¤ розрахунков≥ документи, документи на переказ гот≥вки, м≥жбанк≥вськ≥ розрахунков≥ документи, кл≥рингов≥ вимоги та ≥нш≥ документи, що використовуютьс¤ в плат≥жних системах дл¤ ≥н≥ц≥юванн¤ переказу. “аким чином, зг≥дно з≥ статтею 1088 ÷ив≥льного кодексу ”крањни та «акону Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї, плат≥жн≥ ≥нструменти Ї засобами зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в. ¬одночас, де¤ку невизначен≥сть створюЇ вже згадана ран≥ше статт¤ 341 √осподарського кодексу ”крањни, зг≥дно з ¤кою безгот≥вков≥ розрахунки можуть зд≥йснюватис¤ у форм≥ плат≥жних доручень, плат≥жних вимог, вимог-доручень, вексел≥в, чек≥в, банк≥вських плат≥жних карток та ≥нших дебетових ≥ кредитових плат≥жних ≥нструмент≥в, що застосовуютьс¤ в м≥жнародн≥й банк≥вськ≥й практиц≥. “аким чином, за кодексом, скаж≥мо, плат≥жн≥ дорученн¤ сам≥ по соб≥ Ї формою безгот≥вкових розрахунк≥в. ќднак зазначене суперечить не т≥льки згаданим статт¤м ÷ив≥льного кодексу та «акону Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї, а й здоровому глузду. јдже плат≥жний ≥нструмент не може бути н≥чим ≥ншим, ¤к засобом зд≥йсненн¤ розрахунк≥в. “ак, безгот≥вков≥ розрахунки Ч це перерахуванн¤ певноњ суми кошт≥в з рахунк≥в платник≥в на рахунки одержувач≥в кошт≥в, а також перерахуванн¤ банками за дорученн¤м п≥дприЇмств ≥ ф≥зичних ос≥б кошт≥в, унесених ними гот≥вкою в касу банку, на рахунки одержувач≥в кошт≥в. ќтже, п≥д безгот≥вковими розрахунками в будь-¤кому випадку розум≥Їтьс¤ певний процес, а не документ. “ому ототожненн¤ пон¤ть форми (види) розрахунк≥в та плат≥жних ≥нструмент≥в не маЇ будь-¤кого плат≥жного п≥дірунт¤, а частина 3 статт≥ 341 √осподарського кодексу ”крањни потребуЇ суттЇвого доопрацюванн¤ або виключенн¤ з тексту кодексу. ѕлат≥жними ≥нструментами в≥дпов≥дно до чинного законодавства Ї: мемор≥альний ордер; плат≥жне дорученн¤; плат≥жна вимога-дорученн¤; плат≥жна вимога; розрахунковий чек; акредитив; ≥нш≥ плат≥жн≥ ≥нструменти визначен≥ законодавством. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 1088 ÷ ”крањни, при зд≥йсненн≥ безгот≥вкових розрахунк≥в допускаютьс¤ розрахунки ≥з застосуванн¤м плат≥жних доручень, акредитив≥в, розрахункових чек≥в (чек≥в), розрахунки за ≥нкасо, а також ≥нш≥ розрахунки, передбачен≥ законом, банк≥вськими правилами та звича¤ми д≥лового обороту. —еред ≥нших форм безгот≥вкових розрахунк≥в можна вид≥лити кл≥рингов≥ розрахунки та розрахунки вексел¤ми. ѕравове регулюванн¤ вексельного об≥гу зд≥йснюЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро об≥г вексел≥в в ”крањн≥ї, ”н≥ф≥кованим законом про переказн≥ вексел≥ та прост≥ вексел≥, ¤кий запроваджено ∆еневською конвенц≥Їю 1930 року, ∆еневською конвенц≥Їю 1930 р. про гербовий зб≥р стосовно переказних вексел≥в та простих вексел≥в, що приЇднали ”крањну до ∆еневськоњ вексельноњ сисмети, та ≥ншими нормативно-правовими актами. ј. ј. ¬ишневський вважаЇ, що сам вексель не Ї розрахунковим документом. якщо йдетьс¤ про проведенн¤ оплати вексел¤ одн≥Їю особою на користь ≥ншоњ юридичноњ особи, на¤вн≥сть акцептованого вексел¤ не Ї дл¤ банку п≥дставою дл¤ списанн¤ сум ≥з рахунку платника на користь вексельного кредитора. ƒл¤ оплати вексел¤ необх≥дно використовувати т≥ розрахунков≥ документи, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства Ї п≥дставою дл¤ перерахуванн¤ (списанн¤) кошт≥в ≥з банк≥вських рахунк≥в. “ому питанн¤ про в≥днесенн¤ вексельних розрахунк≥в до виду розрахунк≥в Ї дискус≥йним. —п≥рною Ї позиц≥¤ щодо можливост≥ зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в за плат≥жними ≥нструментами, передбаченими звича¤ми д≥лового обороту. јдже, в≥дпов≥дно до пункту 4.1 статт≥ 4 «акону Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї, види безгот≥вкових розрахунк≥в визначаютьс¤ законами та прийн¤тими на њх основ≥ нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни. “аким чином, передумовою дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в Ї закр≥пленн¤ в≥дпов≥дного плат≥жного ≥нструменту в законодавств≥, що саме по соб≥ н≥велюЇ значенн¤ звичаю д≥лового обороту ¤к джерела права, що врегульовуЇ сусп≥льн≥ в≥дносини в галуз≥ безгот≥вкових розрахунк≥в та повн≥стю в≥дпов≥даЇ публ≥чн≥й (ф≥нансово-правов≥й) природ≥ безгот≥вкових розрахунк≥в. “аким чином, п≥дсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що п≥д видом безгот≥вкових розрахунк≥в, на нашу думку, сл≥д розум≥ти визначений законодавством спос≥б переказу кошт≥в через кредитн≥ орган≥зац≥њ, що характеризуЇтьс¤ використанн¤м певного плат≥жного ≥нструменту, пор¤дком документооб≥гу та умовами наданн¤ кошт≥в у розпор¤дженн¤ одержувача. ” правов≥й науц≥ вид≥л¤ють досить велику к≥льк≥сть критер≥њв дл¤ класиф≥кац≥њ безгот≥вкових розрахунк≥в на види. Ќа думку ќ. ѕ. ѕодцерковного, орган≥зац≥йно виправданий под≥л форм безгот≥вкових розрахунк≥в на дв≥ групи Ч ≥нструментальн≥ форми розрахунк≥в та ≥нтегративн≥ (комплексн≥) форми розрахунк≥в, залежно в≥д самост≥йност≥ правомочностей суб'Їкт≥в на зд≥йсненн¤ прийому-передач≥ грошового екв≥валента оск≥льки це дозвол¤Ї дос¤гнути внутр≥шньоњ Їдност≥ класиф≥кац≥њ. ѕерш≥й груп≥ форм безгот≥вкових розрахунк≥в властива завершена здатн≥сть без залученн¤ ≥нших форм реал≥зовувати завданн¤ плат≥жноњ операц≥њ, тобто переводити кошти з рахунку платника на рахунок одержувача. ƒруг≥й груп≥ Ч ≥нтегративним (комплексним) формам розрахунк≥в така ц≥л≥сна самост≥йн≥сть, на його думку, не властива. ¬они ¤вл¤ють собою над≥нструментальн≥ утворенн¤ й можуть бути остаточно реал≥зован≥ переважно з п≥дключенн¤м у в≥дпов≥дн≥ в≥дносини ≥нструментальних форм розрахунк≥в. як наступну п≥дставу класиф≥кац≥њ можна вид≥лити час передач≥ кошт≥в. –озрахунки за ц≥Їю п≥дставою под≥л¤ютьс¤ на: Ч негайн≥ (розрахунки в режим≥ Ђреального часуї Ч on-line при електронних розрахунках); Ч розрахунки з в≥дстроченн¤м платежу з наданн¤м кредиту або без наданн¤ такого (за принципом: Ђpraesens obligatio, in diem uutem dilata solutioї (зобов'¤занн¤ Ї, але плат≥ж в≥дстрочений). ”с≥ розрахунков≥ операц≥њ, що зд≥йснюютьс¤ комерц≥йними банками, можна класиф≥кувати за р≥зними ознаками: Ч за складом учасник≥в розр≥зн¤ють операц≥њ: м≥жбанк≥вськ≥; кл≥Їнтськ≥; внутр≥шньобанк≥вськ≥; Ч за видом плат≥жних документ≥в: плат≥жними дорученн¤ми; плат≥жними вимогами-дорученн¤ми; чеками; вексел¤ми; картками; Ч за формою проведенн¤: перекази; акредитивн≥; ≥нкасов≥; кл≥рингов≥. ≤. ј. Ѕезклубий пропонуЇ також додати такий критер≥й класиф≥кац≥њ, ¤к п≥дстави виникненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в, пропонуючи розр≥зн¤ти розрахунки, що виникли на п≥дстав≥ одностороннього правочину, договору, р≥шенн¤ суду, закону. ѕлат≥жн≥ дорученн¤ ѕлат≥жне дорученн¤ Ч це розрахунковий документ, що м≥стить письмове дорученн¤ платника обслуговуючому банку про списанн¤ з≥ свого рахунка зазначеноњ суми кошт≥в та њњ перерахуванн¤ на рахунок отримувача. Ќа сьогодн≥ плат≥жн≥ дорученн¤ Ї найпоширен≥шими плат≥жними ≥нструментами. ¬≥дом≥ цив≥л≥сти ќ. ≤оффе, —. Ћандкоф, . ‘лейшиц плат≥жне дорученн¤ розгл¤дали ¤к форму догов≥рноњ конструкц≥њ дорученн¤. ѕравова природа плат≥жного дорученн¤ д≥йсно може розгл¤датис¤ з дек≥лькох стор≥н. Ѕезперечно, плат≥жне дорученн¤ Ї плат≥жним ≥нструментом у розум≥нн≥ «акону ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї. « ≥ншого боку, плат≥жне дорученн¤ Ї документом на переказ, форма ¤кого встановлена Ќац≥ональним банком ”крањни. ≤ з третього боку, плат≥жне дорученн¤ Ї правочином, що вчин¤Їтьс¤ кл≥Їнтом у межах та на виконанн¤ договору про розрахунково-касове обслуговуванн¤ м≥ж ним та банком. “ак, —. —. јлЇксЇЇв розгл¤дав, зокрема, дорученн¤ кредитора банку ≥нкасувати суму вимоги ¤к односторонню угоду, ¤ка пов'¤зана з односторонньою угодою платника при акцепт≥ ним плат≥жноњ вимоги. ÷≥ угоди не зливаютьс¤ в Їдиний юридичний факт (двосторонню угоду): угода кредитора Ї умовою виконанн¤ зобов'¤занн¤ платника по акцепту плат≥жноњ вимоги, а угода платника Ч основним юридичним фактом складу виконанн¤ грошового зобов'¤занн¤. « —. —. јлЇксЇЇвим ц≥лком погоджуЇтьс¤ ≥ Ќ. ј. яхн≥на, ¤ка, розгл¤даючи правову природу ≥нкасо, зазначала, що ≥нкасо з точки зору загального вченн¤ про юридичн≥ факти Ї односторонньою угодою, оск≥льки вона зобов'¤зуЇ банк виконувати дорученн¤ господарюючого суб'Їкта незалежно в≥д волеви¤вленн¤ банку. Ѕанк не може в≥дмовитис¤, оск≥льки обов'¤зок виконувати дорученн¤ в≥н вз¤в на себе в≥дпов≥дно до договору банк≥вського рахунку. “аким чином, на нашу думку, лог≥ка вчених ц≥лком прийн¤тна дл¤ анал≥зу плат≥жного дорученн¤ у сучасн≥й його форм≥. ” реценз≥њ на монограф≥ю . ј. ‘лейшиц, присв¤чену розрахунковим та кредитним правов≥дносинам, ¬. . –айхер погоджуЇтьс¤ з . ј. ‘лейшиц в тому, що угоди, ¤к≥ направлен≥ на ≥нкасуванн¤ кошт≥в на рахунок чи на списанн¤ кошт≥в з рахунку, Ї не договорами, а односторонн≥ми угодами власника банк≥вського рахунку, виконанн¤ ¤ких Ї обов'¤зком банку, ≥ цей обов'¤зок заснований на договор≥ банк≥вського рахунку. —татею 1089 ÷ ”крањни передбачен≥ загальн≥ положенн¤ про розрахунки з застосуванн¤м плат≥жних доручень. «а плат≥жним дорученн¤м банк зобов'¤зуЇтьс¤ за дорученн¤м платника переказати певну грошову суму кошт≥в, що розм≥щен≥ на рахунку платника в цьому банку, на визначений платником рахунок ф≥зичноњ або юридичноњ особи (одержувача) в цьому чи в ≥ншому банку в строк, встановлений законом або банк≥вськими правилами, ¤кщо ≥нший строк не передбачений договором або звича¤ми д≥лового обороту. ѕлат≥жне дорученн¤ маЇ своњ корен≥ в переказному вексел≥ та переказний б≥лет. “ерм≥н Ђпереказї застосовувавс¤ в двох значенн¤х: так називавс¤ догов≥р м≥ж кл≥Їнтом ≥ банком про виплату грошей та документ, за допомогою ¤кого в≥н виконувавс¤. редитна установа, що прийн¤ла дорученн¤ зд≥йснити переказ, зобов'¤зувалас¤ сплатити певну суму грошей за рахунок свого контрагента. онтрагент або вносив в≥дпов≥дну суму гот≥вкою, або вона списувалас¤ з його рахунка. ѕлат≥ж зд≥йснювавс¤ певн≥й особ≥, ¤кою м≥г бути сам контрагент або ≥нша особа. ¬ останньому випадку особа, що зазначена в ¤кост≥ одержувача, не набувала права вимоги в≥д кредитноњ установи щодо зд≥йсненн¤ платежу. «а м≥жнародною класиф≥кац≥Їю безгот≥вков≥ розрахунки под≥л¤ютьс¤ на кредитовий переказ та дебетовий переказ. –озрахунки ≥з застосуванн¤м плат≥жних доручень в≥днос¤тьс¤ до кредитового переказу. —утн≥сть кредитового переказу пол¤гаЇ в тому, що платник (деб≥тор) ≥н≥ц≥юЇ переказ кошт≥в у банк≥вськ≥й систем≥ шл¤хом наданн¤ банку розпор¤дженн¤ кредитувати рахунок отримувача (кредитора). ™. —. омпан≥Їц та ≈. √. ѕолонський називали плат≥жними дорученн¤ми письмову пропозиц≥ю власника рахунку банку провести безгот≥вковий плат≥ж певноњ суми грошей п≥дприЇмству вказаному в дорученн≥. «м≥ст ≥ форма плат≥жного дорученн¤ та розрахункових документ≥в, що подаютьс¤ разом з ним, мають в≥дпов≥дати вимогам, встановленим законом ≥ банк≥вськими правилами. Ѕанк не маЇ права робити виправленн¤ в плат≥жному дорученн≥ кл≥Їнта, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або банк≥вськими правилами. ѕлат≥жне дорученн¤ платника приймаЇтьс¤ банком до виконанн¤ за умови, що сума плат≥жного дорученн¤ не перевищуЇ суми грошових кошт≥в на рахунку платника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж платником ≥ банком. Ѕанк, що прийн¤в плат≥жне дорученн¤ платника, повинен перерахувати в≥дпов≥дну грошову суму банков≥ одержувача дл¤ њњ зарахуванн¤ на рахунок особи, визначеноњ в плат≥жному дорученн≥. Ѕанк повинен негайно ≥нформувати платника на його вимогу про виконанн¤ плат≥жного дорученн¤. ѕор¤док оформленн¤ та вимоги до зм≥сту пов≥домленн¤ про виконанн¤ банком плат≥жного дорученн¤ встановлюютьс¤ законом, банк≥вськими правилами або договором м≥ж банком ≥ платником. ” раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ плат≥жного дорученн¤ у зв'¤зку з порушенн¤м правил розрахункових операц≥й виконуючим банком, в≥дпов≥дальн≥сть може бути покладена судом на цей банк. ѕлат≥жне дорученн¤ оформл¤Їтьс¤ платником за формою, наведеною в додатку до ≤нструкц≥њ про безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥, затвердженоњ постановою правл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 21 с≥чн¤ 2004 р. є 22, не менше н≥ж у двох прим≥рниках. ѕлатник маЇ право зазначати в плат≥жному дорученн≥ дату валютуванн¤, ¤ка не може бути п≥зн≥ше 10 календарних дн≥в п≥сл¤ складанн¤ плат≥жного дорученн¤. Ѕанк платника не приймаЇ плат≥жного дорученн¤, ¤кщо дата валютуванн¤ визначена п≥зн≥ше 10 календарних дн≥в п≥сл¤ складанн¤ плат≥жного дорученн¤. якщо дата валютуванн¤ припадаЇ на неробочий день, то банк отримувача зараховуЇ кошти на його рахунок на початок першого робочого дн¤, наступного за днем, ¤кий визначений датою валютуванн¤. ѕлатник до настанн¤ дати валютуванн¤ може в≥дкликати кошти, ¤к≥ до зарахуванн¤ на рахунок отримувача обл≥ковуютьс¤ в банку, що обслуговуЇ отримувача. Ћист про в≥дкликанн¤ кошт≥в платник подаЇ до свого банку, ¤кий того самого дн¤ надаЇ банку отримувача вказ≥вку про поверненн¤ кошт≥в. Ѕанк платника приймаЇ плат≥жне дорученн¤ до виконанн¤ прот¤гом 10 календарних дн≥в з дати його виписки. ƒень оформленн¤ плат≥жного дорученн¤ не враховуЇтьс¤. ѕлат≥жне дорученн¤ в≥д платника банк приймаЇ до виконанн¤ за умови, ¤кщо його сума не перевищуЇ суму, що Ї на рахунку платника. якщо немаЇ/недостатньо кошт≥в на рахунку платника, то банк приймаЇ в≥д нього плат≥жн≥ дорученн¤, ¤кщо пор¤док њх прийманн¤ та виконанн¤ передбачено договором м≥ж банком та платником. Ѕанк приймаЇ в≥д платника плат≥жне дорученн¤ на перерахуванн¤ зароб≥тноњ плати на рахунки прац≥вник≥в п≥дприЇмств, що в≥дкрит≥ в банках, або грошовий чек на отриманн¤ зароб≥тноњ плати лише за умови одночасного поданн¤ платником у строк, установлений законодавством ”крањни, плат≥жних доручень на перерахуванн¤ платеж≥в, утриманих ≥з зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в та нарахованих на фонд оплати прац≥ податк≥в до бюджету ≥ збор≥в/страхових внеск≥в до державних ц≥льових фонд≥в, або документального п≥дтвердженн¤ њх сплати ран≥ше. якщо ф≥зична особа не маЇ рахунка в банку, то розрахунки з нею платник може зд≥йснювати, перераховуючи кошти за плат≥жним дорученн¤м на пов≥домлений ц≥Їю особою в≥дпов≥дний рахунок у банку, ¤кий зд≥йснюватиме виплату цих кошт≥в гот≥вкою. якщо ф≥зична особа не маЇ рахунку в банку або розрахунки безпосередньо з ф≥зичною особою чи п≥дприЇмством через банк неможлив≥, то платник також може зд≥йснювати розрахунки з ними через п≥дприЇмство поштового зв'¤зку шл¤хом перерахуванн¤ в≥дпов≥дноњ суми на рахунок з переказних операц≥й п≥дприЇмства зв'¤зку. „ерез п≥дприЇмства поштового зв'¤зку зд≥йснюютьс¤ перекази: Ч на ≥м'¤ окремих ф≥зичних ос≥б Ч кошт≥в, що належать њм особисто (пенс≥њ, ал≥менти, зароб≥тна плата, витрати на в≥др¤дженн¤, авторський гонорар тощо); Ч п≥дприЇмствам Ч кошт≥в на виплату зароб≥тноњ плати, дл¤ орган≥зованого набору прац≥вник≥в, загот≥вл≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ тощо в тих населених пунктах, у ¤ких немаЇ банк≥в. ѕлат≥жна вимога-дорученн¤ ѕлат≥жна вимога-дорученн¤ Ч це розрахунковий документ, ¤кий складаЇтьс¤ з двох частин: верхньоњ Ч вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеноњ суми кошт≥в та нижньоњ Ч дорученн¤ платника обслуговуючому банку про списанн¤ з≥ свого рахунку визначеноњ ним суми кошт≥в та перерахуванн¤ њњ на рахунок отримувача. ¬ерхн¤ частина вимоги-дорученн¤ оформл¤Їтьс¤ отримувачем кошт≥в за формою, наведеною в ≤нструкц≥њ про безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥, ≥ передаЇтьс¤ безпосередньо платнику не менше н≥ж у двох прим≥рниках. ƒоставку вимог-доручень до платника може зд≥йснювати банк отримувача через банк платника на догов≥рних умовах. ” раз≥ згоди оплатити вимогу-дорученн¤ платник заповнюЇ њњ нижню частину (в≥д руки чи ≥з застосуванн¤м техн≥чних засоб≥в Ч незалежно в≥д того, ¤к заповнено верхню частину цього розрахункового документа) ≥ подаЇ до банку, що його обслуговуЇ. —ума, ¤ку платник погоджуЇтьс¤ сплатити отримувачу та зазначаЇ в нижн≥й частин≥ вимоги-дорученн¤, не може перевищувати суми, ¤ку вимагаЇ до сплати отримувач ≥ ¤ка зазначена у верхн≥й частин≥ вимоги-дорученн¤. ѕлат≥жна вимога-дорученн¤ повертаЇтьс¤ без виконанн¤, ¤кщо сума, зазначена платником, перевищуЇ суму, ¤ка Ї на його рахунку. Ѕанк платника приймаЇ вимогу-дорученн¤ в≥д платника прот¤гом 20 календарних дн≥в з дати оформленн¤ њњ отримувачем. ѕричини неоплати платником вимоги-дорученн¤ з'¤совуютьс¤ безпосередньо м≥ж платником та отримувачем кошт≥в без втручанн¤ банку. ѕлат≥жн≥ вимоги-дорученн¤ застосовуютьс¤ переважно в тих сферах народного господарства, де суму платежу сторони не можуть визначити при укладенн≥ договору. “ак, плат≥жн≥ вимоги дорученн¤ широко використовуютьс¤ у сфер≥ електро-, тепло- та водопостачанн¤, де сума щом≥с¤чного платежу визначаЇтьс¤ обс¤гами спожитих послуг. ѕри цьому виставленн¤ плат≥жноњ вимоги-дорученн¤ ¤вл¤Ї собою юридичний факт пред'¤вленн¤ вимоги виконанн¤ цив≥льного зобов'¤занн¤ в розум≥нн¤ статт≥ 530 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, з пред'¤вленн¤м ¤коњ закон пов'¤зуЇ початок переб≥гу семиденного строку виконанн¤ боржником обов'¤зку у випадку, ¤кщо терм≥н його виконанн¤ не визначений договором або визначений моментом пред'¤вленн¤ вимоги. ѕлат≥жна вимога ¬≥дпов≥дно до статт≥ 1071 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, кошти можуть бути списан≥ з рахунка кл≥Їнта без його дорученн¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду. ѕримусове списанн¤ кошт≥в з рахунк≥в платник≥в ≥н≥ц≥юють ст¤гувач≥ на п≥дстав≥ виконавчих документ≥в, виданих судами. «а необірунтован≥сть примусового списанн¤ кошт≥в, недостов≥рн≥сть даних, зазначених у плат≥жн≥й вимоз≥, ст¤гувач несе в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законодавством ”крањни. «а списанн¤ кошт≥в за документами, оформленими з порушенн¤м вимог законодавства, в≥дпов≥дальн≥сть несе банк≥вська установа. ƒл¤ примусового списанн¤ кошт≥в ст¤гувач оформл¤Ї не менше н≥ж у трьох прим≥рниках плат≥жну вимогу. ” рекв≥зит≥ Ђѕризначенн¤ платежуї плат≥жноњ вимоги ст¤гувач зазначаЇ назву, дату видач≥ та номер (¤кщо в≥н присвоЇний) виконавчого документа. ¬иконавчий документ, на п≥дстав≥ ¤кого оформлено плат≥жну вимогу, банку не подаЇтьс¤. Ѕанк, що обслуговуЇ ст¤гувача, приймаЇ плат≥жн≥ вимоги прот¤гом 10 календарних дн≥в з дати њх складанн¤, а банк платника Ч прот¤гом 30 календарних дн≥в з дати њх складанн¤. Ѕанк платника приймаЇ до виконанн¤ плат≥жну вимогу ст¤гувача незалежно в≥д на¤вност≥ достатнього залишку кошт≥в на рахунку платника ≥ не маЇ права повертати њњ в раз≥ неподанн¤ ст¤гувачем реЇстру плат≥жних вимог. ” раз≥ недостатност≥ кошт≥в на рахунку платника банк виконуЇ плат≥жну вимогу в межах залишку кошт≥в. Ѕанк не п≥зн≥ше н≥ж наступного робочого дн¤ пов≥домл¤Ї платника про надходженн¤ плат≥жноњ вимоги на примусове списанн¤ кошт≥в з його рахунку, ¤кщо умова про таке пов≥домленн¤ передбачена договором банк≥вського рахунка цього платника (в пор¤дку, передбаченому договором). —т¤гувач може в≥дкликати плат≥жну вимогу в будь-¤кий час до списанн¤ кошт≥в з рахунка платника шл¤хом поданн¤ листа про в≥дкликанн¤ до банку, що обслуговуЇ ст¤гувача. Ѕанк платника не маЇ права на списанн¤ кошт≥в з рахунка платника кошт≥в за плат≥жною вимогою п≥сл¤ отриманн¤ листа про њњ в≥дкликанн¤. якщо всупереч отриманому листу про в≥дкликанн¤ плат≥жноњ вимоги њњ суму списано з рахунка платника та перераховано ст¤гувачу, то поверненн¤ ц≥Їњ суми платник зд≥йснюЇ в судовому пор¤дку. Ѕанк, що не виконав лист про в≥дкликанн¤ або прострочив строк його передаванн¤ банку платника, несе в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законодавством ”крањни. ѕримусове списанн¤ кошт≥в з рахунк≥в, на ¤ких обл≥ковуютьс¤ кошти ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих бюджет≥в або бюджетних установ, зд≥йснюЇтьс¤ органами ƒержавного казначейства ”крањни в пор¤дку, установленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 25 Ѕюджетного кодексу ”крањни, ƒержавне казначейство ”крањни зд≥йснюЇ безсп≥рне списанн¤ кошт≥в з рахунк≥в, на ¤ких обл≥ковуютьс¤ кошти ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих бюджет≥в, за р≥шенн¤м, ¤ке було прийн¤те державним органом, що, в≥дпов≥дно до закону, маЇ право на його застосуванн¤. ” раз≥ списанн¤ кошт≥в з реЇстрац≥йних рахунк≥в бюджетних установ, з вини ¤ких виникли в≥дпов≥дн≥ зобов'¤занн¤, прот¤гом м≥с¤ц¤ з часу проведенн¤ такоњ операц≥њ розпор¤дники бюджетних кошт≥в повинн≥ впор¤дкувати своњ зобов'¤занн¤ з урахуванн¤м безсп≥рного списанн¤ кошт≥в ≥ привести њх у в≥дпов≥дн≥сть з бюджетними призначенн¤ми на в≥дпов≥дний бюджетний пер≥од. ѕри цьому безсп≥рне списанн¤ кошт≥в з рахунк≥в, на ¤ких обл≥ковуютьс¤ кошти ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих бюджет≥в, в рахунок погашенн¤ зобов'¤зань таких бюджетних установ не допускаЇтьс¤. ѕор¤док виконанн¤ ƒержавним казначейством ”крањни р≥шень суду щодо в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ громад¤нинов≥ незаконними д≥¤ми орган≥в д≥знанн¤, досудового сл≥дства, прокуратури, а також суд≥в визначений окремим нормативним актом. ѕримусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в загального фонду державного бюджету проводитьс¤ органом ƒержавного казначейства в межах асигнувань на поточний р≥к, передбачених у затвердженому кошторис≥ доход≥в ≥ видатк≥в, план≥в використанн¤ бюджетних кошт≥в одержувач≥в, та при на¤вност≥ на в≥дпов≥дних реЇстрац≥йних, спец≥альних реЇстрац≥йних рахунках та рахунках ≥нших кл≥Їнт≥в кошт≥в за в≥дпов≥дними кодами бюджетноњ класиф≥кац≥њ. ѕримусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в з≥ спец≥альних реЇстрац≥йних рахунк≥в у частин≥ власних надходжень установ та орган≥зац≥й зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо ≥з загальноњ суми залишку надходжень на в≥дпов≥дному спец≥альному реЇстрац≥йному рахунку з подальшим в≥днесенн¤м зазначеноњ суми на касов≥ видатки в розр≥з≥ код≥в бюджетноњ класиф≥кац≥њ. ѕримусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в з рахунк≥в обл≥ку кошт≥в Ђ≤нш≥ доходи спец≥ального фондуї (кошти, ¤к≥ мають ц≥льове призначенн¤ ≥ надход¤ть на спец≥альний реЇстрац≥йний рахунок установ з розбивкою за кодами економ≥чноњ класиф≥кац≥њ видатк≥в) зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, визначеному дл¤ кошт≥в загального фонду. ѕримусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в зд≥йснюЇтьс¤ за тим самим кодом економ≥чноњ класиф≥кац≥њ видатк≥в бюджету, за ¤ким би зд≥йснювавс¤ плат≥ж, ¤кщо б оплата була проведена не примусово. ÷¤ норма створюЇ досить серйозн≥ перешкоди виконанню р≥шень суд≥в в частин≥ ст¤гненн¤ заборгованост≥ з бюджетних установ, оск≥льки на момент одержанн¤ таких р≥шень бюджетн≥ кошти на рахунках установ саме за в≥дпов≥дним кодом класиф≥кац≥њ видатк≥в, ¤к правило, в≥дсутн≥. “аким чином, законодавча норма, створюючи не в повн≥й м≥р≥ вмотивован≥ процесуальн≥ перешкоди дл¤ виконанн¤ основ цив≥льного та господарського законодавства, що пол¤гають в обов'¤зковост≥ виконанн¤ вз¤тих на себе зобов'¤зань, забезпечуЇ додатковий грунт дл¤ корупц≥йних д≥¤нь посадовц≥в у ц≥й сфер≥. “ак, зг≥дно з≥ статтею 174 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, держава в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке, в≥дпов≥дно до закону, не може бути звернено ст¤гненн¤. јкредитив ≤стор≥¤ акредитива нараховуЇ не одне тис¤чор≥чч¤. ” своЇму розвитку акредитив ≥сторично пройшов к≥лька етап≥в, зм≥нюючи свою форму та функц≥њ. —початку терм≥ну Ђдокументальний акредитивї у комерц≥йн≥й практиц≥ передував терм≥н Ђкредитний листї, що вперше з'¤вивс¤ в XVII ст. у ‘ранц≥њ (Letter of credit). упець, що мав труднощ≥ з одержанн¤м грошей в ≥ншому м≥ст≥, куди в≥н в≥дправл¤вс¤, одержував у свого банк≥ра лист ≥з проханн¤м до банк≥ра в м≥ст≥, куди в≥н пр¤мував, виплатити певну суму грошей. Ѕанк купц¤ в≥дшкодовував дану суму банку-платнику в попередньому або наступному пор¤дку. ¬икористанн¤ кредитного листа в розрахунках аж до середини XIX ст., коли з'¤вивс¤ документарний акредитив, р≥дко практикувалос¤ у зв'¤зку з тим, що: по-перше, сума п≥дл¤гала сплат≥ т≥льки назван≥й в лист≥ особ≥ (тобто лист не був оборотним); по-друге, у випадку платежу протест не зд≥йснювавс¤; по-третЇ, лист був в≥дкличним Ч ем≥тент м≥г в≥дмовитис¤ в≥д свого зобов'¤занн¤ шл¤хом пов≥домленн¤ власника листа або банку-платника. “рохи п≥зн≥ше, в XIX ст., в практиц≥ торговц≥в з'¤вилис¤ комерц≥йн≥ акредитиви (commercio letter of credit), ¤к≥ припускали виплату ц≥ни проти наданн¤ продавцем у банк комерц≥йних документ≥в, що св≥дчать про в≥двантаженн¤ товару покупцев≥, або вексел¤ з метою його акцепту або негоц≥ац≥њ банком. ѕочинаючи з четвертоњ чверт≥ XIX ст. комерц≥йний акредитив ≥стотно зм≥нивс¤, зокрема, акредитив стали в≥дкривати на користь продавц¤-бенеф≥ц≥ара. “акий акредитив волод≥в т≥Їю перевагою, що бенеф≥ц≥ар вступав тепер у безпосередн≥ в≥дносини з банком-ем≥тентом ≥ б≥льше не був просто третьою особою, з ¤ким банк-ем≥тент мав контакт лише внасл≥док в≥дкритт¤ акредитива на користь покупц¤. јкредитив Ч це догов≥р, що м≥стить зобов'¤занн¤ банку-ем≥тента, за ¤ким цей банк за дорученн¤м кл≥Їнта (за¤вника акредитива) або в≥д свого ≥мен≥ проти документ≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають умовам акредитива, зобов'¤заний виконати плат≥ж на користь бенеф≥ц≥ара або доручаЇ ≥ншому (виконуючому) банку зд≥йснити цей плат≥ж. —татт¤ 2 ”н≥ф≥кованих правил та звичањв дл¤ документарних акредитив≥в визначаЇ акредитив ¤к будь-¤ку угоду, зг≥дно з ¤кою банк (банк-ем≥тент), д≥ючи на проханн¤ ≥ на п≥дстав≥ ≥нструкц≥й кл≥Їнта (за¤вника) або в≥д свого ≥мен≥: повинен провести плат≥ж трет≥й особ≥ (бенеф≥ц≥ару) або його наказу, або акцептувати ≥ сплатити переказн≥ вексел≥ (тратти), виставлен≥ бенеф≥ц≥аром, або уповноважуЇ ≥нший банк провести такий плат≥ж або акцептувати ≥ сплатити переказн≥ вексел≥ (тратти), або уповноважуЇ ≥нший банк негоц≥ювати проти передбачених документ≥в при дотриманн≥ строк≥в та умов акредитива. ѕоложенн¤ про пор¤док зд≥йсненн¤ уповноваженими банками операц≥й за документарними акредитивами в розрахунках за зовн≥шньоеконом≥чними операц≥¤ми визначаЇ акредитив ¤к умовне грошове зобов'¤занн¤, що надаЇтьс¤ банком-ем≥тентом за дорученн¤м та з ≥нструкц≥¤ми особи Ч наказодавц¤ акредитива (та в≥д його ≥мен≥) або в≥д власного ≥мен≥, зд≥йснити плат≥ж на користь одержувача кошт≥в чи визначеноњ ним особи бенеф≥ц≥ара або акцептувати ≥ сплатити виставлен≥ бенеф≥ц≥аром переказн≥ вексел≥ (тратти), або уповноважити ≥нший банк провести такий плат≥ж, або акцептувати ≥ сплатити переказн≥ вексел≥ (тратти), або надати повноваженн¤ ≥ншому банку зд≥йснити негоц≥ац≥ю (купити або врахувати переказн≥ вексел≥ (тратти) проти передбачених документ≥в з урахуванн¤м дотриманн¤ умов акредитива. ” науц≥ правова природа акредитива дискус≥йна. ¬ ц≥лому можна вид≥лити дек≥лька концепц≥й. “ак, на думку, Ћ. √. ™ф≥мовоњ, правов≥дносини, що складаютьс¤ в процес≥ використанн¤ акредитива, охоплюютьс¤ конcтрукц≥Їю договору ком≥с≥њ, де кл≥Їнт банку-ем≥тента Ї ком≥тентом, а банк Ч ком≥с≥онером. ÷≥ в≥дносини не ≥снують окремо в≥д договору банк≥вського рахунка й включаютьс¤ в нього ¤к один з елемент≥в. –азом з тим, плат≥жн≥ зобов'¤занн¤ за основним контрактом лежать на боржнику. ћожлив≥сть пред'¤вленн¤ особою вимоги до банку, в ¤кому був в≥дкритий акредитив, у зв'¤зку з цим фактом не позбавл¤Ї њњ права пред'¤вити позов про оплату, наприклад, поставленого товару, виконаних роб≥т або послуг, наданих покупцев≥ або замовников≥, з ¤ким в≥н пов'¤заний контрактом. ѕрихильником зазначеноњ теор≥њ був, зокрема, ≥ √. ‘. Ўершеневич. “еор≥¤ Ђдоговору дорученн¤ї представлена англ≥йц¤ми √аттериджем й ћеграхом. ÷¤ теор≥¤ виходить ≥з того, що ≥мпортер доручаЇ своЇму банку зд≥йсненн¤ р¤ду д≥й в≥д ≥мен≥ й за рахунок ≥мпортера, ¤к то: одержанн¤ товарних документ≥в ≥ плат≥ж по них. ” розвиток ц≥Їњ теор≥њ банк розгл¤даЇтьс¤ ¤к уповноважений або агент ≥мпортера, що несе перед останн≥м в≥дпов≥дальн≥сть за сумл≥нне виконанн¤ дорученн¤. –одоначальником теор≥њ Ђв≥дкритоњ офертиї Ї американський юрист ќмер ’ерши. ¬≥дпов≥дно до положень теор≥њ м≥ж банком-ем≥тентом ≥ одержувачем кошт≥в укладаЇтьс¤ контракт шл¤хом направленн¤ одержувачев≥ платежу оферти, що м≥стить ус≥ умови представленоњ платником у банк-ем≥тент за¤ви на акредитив, ≥ њњ акцепту одержувачем кошт≥в, причому банк-ем≥тент не вступаЇ в цей контракт ¤к агент платника. ѕроте теор≥¤ не по¤снюЇ безв≥дкличн≥сть акредитива (континентальне право) ≥ не вир≥шуЇ проблеми зустр≥чного задоволенн¤ (англосаксонське право). “еор≥¤ Ђдоговору поручительстваї в закордонн≥й доктрин≥ п≥дтримуЇтьс¤ ’арфилдом. ÷¤ теор≥¤ маЇ своЇю п≥дставою загальн≥ риси, що поЇднують акредитив з банк≥вськими гарант≥¤ми, зокрема, однаковий суб'Їкт Ч банк, однакова п≥дстава Ч зовн≥шньоторговельна операц≥¤; под≥бн≥сть зм≥сту Ч плат≥ж експортеров≥ за умови поданн¤ документ≥в, тобто документарн≥сть. ѕроте ≥снуЇ й ц≥лий р¤д в≥дм≥нностей акредитив≥в в≥д банк≥вських гарант≥й. «окрема, насамперед варто вказати на те, що безв≥дкличний акредитив Ї самост≥йним зобов'¤занн¤м банку, у той час ¤к гарант≥њ мають акцесорний характер. «а на¤вност≥ акредитива експортер, надаючи в банк документи, в≥дразу одержуЇ плат≥ж в обумовлен≥й форм≥. «а на¤вност≥ гарант≥њ експортер направл¤Ї документи на ≥нкасо ≥мпортеров≥ й т≥льки у випадку неплатежу за¤вл¤Ї вимогу по гарант≥њ. ќсновоположником теор≥њ Ђдоговору на користь третьоњ особиї був ћак ерд≥ (Mс Curdy). ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ теор≥њ, наказодавець укладаЇ з банком догов≥р на користь бенеф≥ц≥ара. ƒогов≥р вважаЇтьс¤ укладеним у момент в≥дкритт¤ акредитива, що по¤снюЇ безв≥дкличн≥сть акредитива. Ќедол≥ком ц≥Їњ теор≥њ Ї непо¤сненн¤ умовного характеру акредитивного зобов'¤занн¤ банку, оск≥льки право третьоњ особи на одержанн¤ платежу виникаЇ в≥дразу ж у момент укладанн¤ договору, та самост≥йн≥сть ≥ незалежн≥сть зобов'¤занн¤ банку в≥д волеви¤влень ≥мпортера. ≤снуЇ також теор≥¤ Ђакредитива ¤к особливого роду правого ¤вища sui generisї, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що множинн≥сть суб'Їкт≥в акредитивних в≥дносин, особливост≥ економ≥чних ц≥лей, переплет≥нн¤ елемент≥в р≥зних юридичних ≥нститут≥в перетворюють акредитив у складний ≥нститут сучасного банк≥вського права, на розвиток ¤кого все б≥льший вплив робл¤ть специф≥чн≥ форми й методи участ≥ системи банк≥в. Ќа нашу думку, такий п≥дх≥д до розум≥нн¤ правовоњ природи акредитива найб≥льш мотивований. –азом з тим ми не можемо не погодитис¤ з Ќ. ¬. јгафоновою, ¤ка в своЇму, без переб≥льшенн¤, блискучому дисертац≥йному досл≥дженн≥ зазначаЇ, що пон¤тт¤ акредитива може вживатис¤ в таких значенн¤х: форма (вид) безгот≥вкових розрахунк≥в, банк≥вська угода, плат≥жне зобов'¤занн¤ банку, розрахунковий документ та валютна ц≥нн≥сть. ўодо вид≥в акредитив≥в у л≥тератур≥ також немаЇ узгодженост≥. ё. Ћисенков, ≤. ѕедь навод¤ть таку класиф≥кац≥ю вид≥в акредитива: Ч залежно в≥д п≥дстав виникненн¤: товарний, резервний, чистий (грошовий), зм≥шаний; Ч за способом виконанн¤: плат≥жний, акцептний, акредитив з негоц≥ац≥Їю тратт; Ч за можлив≥стю в≥дкликанн¤: в≥дкличний та безв≥дкличний; Ч за на¤вн≥стю покритт¤: покритий, непокритий; Ч за на¤вн≥стю п≥дтвердженн¤: п≥дтверджений, неп≥дтверджений; Ч за можлив≥стю переказу: переказний, непереказний, компенсац≥йний; Ч за можлив≥стю в≥дновленн¤: в≥дновлювальний (револьверний), нев≥дновлюваний. ћи ск≥льки завгодно можемо класиф≥кувати акредитив за р≥зними п≥дставами, але Їдиною легальною класиф≥кац≥Їю буде завжди класиф≥кац≥¤ наведена в ≤нструкц≥њ про безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥. —еред вид≥в акредитив≥в ≤нструкц≥¤ визначаЇ: Ч покритий Ч акредитив, дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в за ¤ким завчасно бронюютьс¤ кошти платника в повн≥й сум≥ на окремому рахунку в банку-ем≥тент≥ або у виконуючому банку; Ч непокритий Ч акредитив, оплата за ¤ким (¤кщо тимчасово немаЇ кошт≥в на рахунку платника) гарантуЇтьс¤ банком-ем≥тентом за рахунок банк≥вського кредиту. јкредитив може бути в≥дкличним або безв≥дкличним. ÷е зазначаЇтьс¤ на кожному акредитив≥. якщо немаЇ такоњ позначки, то акредитив Ї безв≥дкличним. ¬≥дкличний акредитив може бути зм≥нений або анульований банком-ем≥тентом у будь-¤кий час без попереднього пов≥домленн¤ бенеф≥ц≥ара (наприклад, у раз≥ недотриманн¤ умов, передбачених договором, достроковоњ в≥дмови банком-ем≥тентом в≥д гарантуванн¤ платеж≥в за акредитивом). ¬≥дкликанн¤ акредитива не створюЇ зобов'¤зань банку-ем≥тента перед бенеф≥ц≥аром. ”с≥ розпор¤дженн¤ про зм≥ни умов в≥дкличного акредитива або його анулюванн¤ за¤вник може надати бенеф≥ц≥ару лише через банк-ем≥тент, ¤кий пов≥домл¤Ї виконуючому банку, а останн≥й Ч бенеф≥ц≥аров≥. ¬иконуючий банк не маЇ права приймати розпор¤дженн¤ безпосередньо в≥д за¤вника акредитива (за вин¤тком, ¤кщо банк-ем≥тент Ї виконуючим банком). якщо виконуючий банк не Ї банком-ем≥тентом, то зм≥на умов в≥дкличного акредитива або його анулюванн¤ в≥дбуваютьс¤ лише п≥сл¤ отриманн¤ в≥д виконуючого банку в≥дпов≥дного пов≥домленн¤, ¤ким п≥дтверджуЇтьс¤ те, що до часу зм≥ни умов або анулюванн¤ акредитива документи за акредитивом не були подан≥. ƒокументи за акредитивом, що в≥дпов≥дають умовам акредитива та подан≥ бенеф≥ц≥аром ≥ прийн¤т≥ виконуючим банком до отриманн¤ останн≥м пов≥домленн¤ про зм≥ну умов або анулюванн¤ акредитива, п≥дл¤гають оплат≥. ” раз≥ зд≥йсненн¤ виконуючим банком платежу до отриманн¤ пов≥домленн¤ про зм≥ну або анулюванн¤ акредитива проти документ≥в, ¤к≥ за зовн≥шн≥ми ознаками в≥дпов≥дають умовам акредитива, банк-ем≥тент зобов'¤заний в≥дшкодувати втрати виконуючому банку, ¤кий уповноважений на зд≥йсненн¤ платежу. Ѕенеф≥ц≥ар може подати пропозиц≥њ про внесенн¤ зм≥н до умов акредитива, звернувшись безпосередньо до за¤вника акредитива, ¤кий в раз≥ згоди вносить зм≥ни до акредитива через банк-ем≥тент, ¤кий надсилаЇ пов≥домленн¤ виконуючому банку. ” в≥дносинах щодо розрахунк≥в акредитивом беруть участь дек≥лька стор≥н, зокрема: Ч банк-ем≥тент Ч це банк, що в≥дкрив акредитив; Ч виконуючий банк Ч це банк, ¤кий за дорученн¤м банку-ем≥тента зд≥йснюЇ плат≥ж проти документ≥в, визначених в акредитив≥. ¬иконуючий банк залежно в≥д операц≥њ за акредитивом, виконанн¤ ¤коњ доручено йому банком-ем≥тентом, також може бути ав≥зуючим банком; Ч ав≥зуючий банк Ч це банк, ¤кий за дорученн¤м банку-ем≥тента ав≥зуЇ (спов≥щаЇ) акредитив бенеф≥ц≥ару без будь-¤коњ в≥дпов≥дальност≥ за його оплату; Ч бенеф≥ц≥ар Ч це особа, ¤к≥й призначений плат≥ж або на користь ¤коњ в≥дкрито акредитив; Ч за¤вник акредитива Ч це платник, ¤кий подав обслуговуючому банку за¤ву про в≥дкритт¤ акредитива. ¬≥дносини м≥ж банком-ем≥тентом та ав≥зуючим та/або виконуючим банком у раз≥ необх≥дност≥ регулюютьс¤ договорами. ƒл¤ в≥дкритт¤ акредитива кл≥Їнт подаЇ до банку-ем≥тента за¤ву про в≥дкритт¤ акредитива, та в раз≥ в≥дкритт¤ покритого акредитива Ч в≥дпов≥дн≥ плат≥жн≥ дорученн¤. «а¤ва м≥стить умови акредитива, ¤к≥ складаютьс¤ так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень њх проконтролювати, з другого Ч забезпечували б ≥нтереси стор≥н, ¤к≥ використовують акредитив. јкредитив маЇ м≥стити лише т≥ умови, ¤к≥ банк може перев≥рити документально. –екв≥зити, що передбачен≥ формою за¤ви, обов'¤зков≥ (кр≥м рекв≥зиту Ђƒодатков≥ умовиї), ≥ ¤кщо немаЇ одного з них, то акредитив не в≥дкриваЇтьс¤ ≥ за¤ва повертаЇтьс¤ за¤вников≥ без виконанн¤. Ѕанк-ем≥тент, прийн¤вши за¤ву, визначаЇ спос≥б виконанн¤ акредитива, ав≥зуючий та виконуючий банки ≥ зд≥йснюЇ в≥дпов≥дн≥ бухгалтерськ≥ записи. јкредитив Ї в≥дкритим п≥сл¤ того, ¤к зд≥йснено в≥дпов≥дн≥ бухгалтерськ≥ записи за рахунками та над≥слано пов≥домленн¤ бенеф≥ц≥ару про в≥дкритт¤ та умови акредитива. Ѕанк-ем≥тент ≥нформуЇ виконуючий (ав≥зуючий) банк про в≥дкритт¤ акредитива шл¤хом надсиланн¤ йому електронною поштою (електронне пов≥домленн¤) або ≥ншими засобами зв'¤зку, що передбачен≥ договорами м≥ж банками, за¤ви або пов≥домленн¤. ¬иконуючий (ав≥зуючий) банк про в≥дкритт¤ та умови акредитива пов≥домл¤Ї бенеф≥ц≥аров≥ (ав≥зуЇ акредитив) прот¤гом 10 робочих дн≥в з дн¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ в≥д банку-ем≥тента (ав≥зуючого банку). ѕ≥сл¤ в≥двантаженн¤ продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) бенеф≥ц≥ар подаЇ виконуючому банку потр≥бн≥ документи, що передбачен≥ умовами акредитива, разом з реЇстром документ≥в за акредитивом. ¬иконуючий банк ретельно перев≥р¤Ї подан≥ бенеф≥ц≥аром документи щодо дотриманн¤ вс≥х умов акредитива ≥, в раз≥ порушенн¤ хоча б одн≥Їњ з умов, не проводить виплати за акредитивом, про що ≥нформуЇ бенеф≥ц≥ара, ≥ надсилаЇ пов≥домленн¤ до банку-ем≥тента дл¤ отриманн¤ згоди на оплату документ≥в з розб≥жност¤ми. «азначене пов≥домленн¤ маЇ м≥стити повний перел≥к розб≥жностей з умовами акредитива, ви¤влених п≥д час перев≥рки. ” раз≥ неотриманн¤ в≥дпов≥д≥ прот¤гом семи робочих дн≥в п≥сл¤ в≥дправленн¤ пов≥домленн¤ або надходженн¤ негативноњ в≥дпов≥д≥, виконуючий банк повертаЇ бенеф≥ц≥аров≥ вс≥ документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боц≥ першого прим≥рника реЇстру документ≥в за акредитивом причини поверненн¤ документ≥в ≥ засв≥дчивши цей запис п≥дписами в≥дпов≥дального виконавц¤ та прац≥вника, на ¤кого покладено функц≥њ контролера, ≥ в≥дбитком штампа банку. Ќе приймаютьс¤ до оплати за акредитивом документи, ¤к≥ мають розб≥жност≥ з умовами акредитива або зм≥ст ¤ких суперечить один одному. ”мовами акредитива може бути передбачений акцепт за¤вника акредитива Ч напис за встановленою формою, що зд≥йснюЇтьс¤ за¤вником акредитива на документах, ¤к≥ пред'¤вл¤ютьс¤ бенеф≥ц≥аром у виконуючий банк. јкцепт акредитиву Ч це згода за¤вника акредитива на зд≥йсненн¤ платежу за таким акредитивом. ” виконуючому банку в≥дпов≥дальний виконавець перев≥р¤Ї на¤вн≥сть акцептного напису та в≥дпов≥дн≥сть його поданому зразку. Ѕанк-ем≥тент, зробивши перев≥рку виконанн¤ вс≥х умов акредитива, на п≥дстав≥ першого прим≥рника реЇстру документ≥в за акредитивом списуЇ кошти з анал≥тичного рахунка Ђ–озрахунки за акредитивамиї ≥ перераховуЇ њх на рахунок бенеф≥ц≥ара. ” вс≥х акредитивах обов'¤зково маЇ передбачатис¤ дата зак≥нченн¤ строку ≥ м≥сце поданн¤ документ≥в дл¤ платежу. ƒата, ¤ку зазначено в за¤в≥, Ї останн≥м днем дл¤ поданн¤ бенеф≥ц≥аром до оплати реЇстру документ≥в за акредитивом та документ≥в, передбачених умовами акредитива. Ѕанки мають зд≥йснювати контроль за строком д≥њ акредитива, ¤кий зазначений у за¤в≥. ” раз≥ необгрунтованоњ в≥дмови у виплат≥ або неправильноњ виплати грошових кошт≥в за акредитивом внасл≥док порушенн¤ виконуючим банком умов акредитива, виконуючий банк несе в≥дпов≥дальн≥сть перед банком-ем≥тентом. ” раз≥ порушенн¤ виконуючим банком умов покритого акредитива або п≥дтвердженого ним безв≥дкличного акредитива, в≥дпов≥дальн≥сть перед платником може бути за р≥шенн¤м суду покладена на виконуючий банк. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 1098 ÷ ”крањни акредитив закриваЇтьс¤ у раз≥: Ч зак≥нченн¤ строку д≥њ акредитива; Ч в≥дмови одержувача грошових кошт≥в в≥д використанн¤ акредитива до зак≥нченн¤ строку його д≥њ, ¤кщо це передбачено умовами акредитива; Ч повного або часткового в≥дкликанн¤ акредитива платником, ¤кщо таке в≥дкликанн¤ передбачене умовами акредитива. ¬иконуючий банк одночасно ≥з закритт¤м акредитива негайно повертаЇ банку-ем≥тентов≥ невикористану суму покритого акредитива. Ѕанк-ем≥тент повинен зарахувати повернен≥ суми на рахунок платника. ” день зак≥нченн¤ строку д≥њ акредитива, кошти за ¤ким заброньован≥ у виконуючому банку, останн≥й в к≥нц≥ операц≥йного дн¤ перераховуЇ кошти в банк-ем≥тснт на рахунок, з ¤кого вони над≥йшли. ѕро закритт¤ непокритого акредитива у зв'¤зку ≥з зак≥нченн¤м строку його д≥њ виконуючий банк надсилаЇ пов≥домленн¤ банку-ем≥тенту електронною поштою або ≥ншими засобами зв'¤зку, що передбачен≥ договором м≥ж банками, та списуЇ суму акредитива з в≥дпов≥дного позабалансового рахунка, що призначений дл¤ обл≥ку акредитив≥в. ћ≥жнародною банк≥вською практикою та м≥жнародними нормативними актами з питань ф≥нанс≥в визначаютьс¤ окрем≥ р≥зновиди акредитив≥в. –евольверний акредитив Ч це акредитив, за допомогою ¤кого в≥дпов≥дно до його умов сума в≥дновлюЇтьс¤ без необх≥дност≥ внесенн¤ в нього спец≥альних зм≥н. ≈коном≥чним призначенн¤м цього акредитива Ї ф≥нансуванн¤ довгострокових поставок товар≥в з в≥двантаженн¤м вроздр≥б. ёридичною п≥дставою автоматично поновлюваного акредитива слугуЇ пост≥йна ≥нструкц≥¤ покупц¤ банку-ем≥тента. –евольверн≥ акредитиви можуть бути поновлюваними в≥дносно суми й строку. ѕоновлюваний за сумою акредитив означаЇ, що його сума в≥дновлюЇтьс¤ в м≥ру використанн¤ њњ прот¤гом загального певного строку. ѕоновлюваний за часом акредитив означаЇ, що сума в≥дновл¤Їтьс¤ в ¤кийсь певний час. “ак≥ акредитиви можуть бути кумул¤тивними й некумул¤тивними. якщо сказано, що в≥н Ђкумул¤тивнийї, то будь-¤ка сума, не використана прот¤гом першого пер≥оду, переходить ≥ може бути використана прот¤гом наступного пер≥оду. якщо в≥н Ђнекумул¤тивнийї, то будь-¤ка сума, не використана за цей пер≥од, уже не надаЇтьс¤, тобто не переходить на наступний пер≥од. –езервний акредитив Ч це безв≥дкличне, безумовне, документарне, тверде зобов'¤занн¤ ем≥тента акцептувати ≥ сплатити переказн≥ вексел≥ (трати), виставлен≥ бенеф≥ц≥аром, виконати плат≥ж негайно чи з розстрочкою на користь бенеф≥ц≥ара без права регресу проти передбачених акредитивом документ≥в за дотриманн¤ обумовлених терм≥н≥в та умов. Ќезважаючи на схож≥сть м≥ж документарними та резервними акредитивами, м≥ж ними ≥снуЇ суттЇва р≥зниц¤, що про¤вл¤Їтьс¤ в трьох аспектах: ≥нституц≥йному, функц≥ональному та операц≥йному. ≤нституц≥йна р≥зниц¤ м≥ж документарним та резервним акредитивами пол¤гаЇ в рол≥ банк≥в у акредитивн≥й схем≥. «г≥дно з ”н≥ф≥кованими правилами та звича¤ми дл¤ документарних акредитив≥в, ем≥с≥¤ акредитива Ї прерогативою виключно банк≥в. ѕраво зд≥йснювати ав≥зуванн¤, надавати додаткову гарант≥ю до зобов'¤занн¤ ем≥тента, тобто п≥дтвердженн¤ виконанн¤ акредитива в Ђ”н≥ф≥кованих правилахї фактично також закр≥плене за банк≥вськими установами, що в≥дображаЇ традиц≥њ, ¤к≥ склалис¤ у практиц≥ використанн¤ документарних угод. ќперац≥њ з резервними акредитивами, тобто ¤к ем≥с≥ю, так ≥ обслуговуванн¤ усього акредитивного циклу, в принцип≥, можуть зд≥йснювати не лише банки, а й ф≥нансов≥ та неф≥нансов≥ компан≥њ, що передбачено Ђћ≥жнародними правилами дл¤ резервних акредитив≥вї. ≤нша в≥дм≥нн≥сть м≥ж документарними та резервними акредитивами пол¤гаЇ у њх функц≥ональному призначенн≥. «агалом акредитив Ч це документ, ¤ким ем≥тент засв≥дчуЇ або гарантуЇ платоспроможн≥сть за¤вника. ƒокументарний акредитив Ї зобов'¤занн¤м банку ф≥нансувати трансакц≥ю, тобто по сут≥ це зас≥б платежу та пох≥дна в≥д торговельних в≥дносин. –езервний акредитив Ч це угода, за ¤кою банк зд≥йснюЇ плат≥ж лише в раз≥ неплатоспроможност≥ або несумл≥нност≥ за¤вника. “аким чином, в≥дпов≥дальн≥сть банку пол¤гаЇ в поверненн≥ бенеф≥ц≥аров≥ грошей, позичених або авансованих апл≥кату, зд≥йсненн≥ виплат у раз≥ неплатоспроможност≥ за¤вника або невиконанн¤ ним уз¤тих на себе зобов'¤зань, ¤к правило, пов'¤заних ≥з борговими в≥дносинами (випуск вексел≥в), виконанн¤м контракт≥в щодо буд≥вельних роб≥т тощо. –езервний акредитив Ї, так би мовити, екв≥валентом ф≥нансовоњ гарант≥њ або страховки, ¤кий запускаЇ механ≥зм угоди. ≤нший аспект, що характеризуЇ функц≥ональну в≥дм≥нн≥сть двох вид≥в акредитив≥в, пол¤гаЇ в ступен≥ ризику, генерованого кожним ≥з них. –≥зниц¤ м≥ж документарними та резервними акредитивами пол¤гаЇ також в особливост¤х реал≥зац≥њ акредитивноњ угоди. ƒокументарний акредитив Ч це зас≥б отриманн¤ продавцем платежу в≥д покупц¤, тому його умови з метою забезпеченн¤ ≥нтерес≥в ус≥х стор≥н (тобто наданн¤ експортеру гарант≥й отриманн¤ вчасно та повн≥й сум≥ належних йому платеж≥в, а ≥мпортеру Ч гарант≥й отриманн¤ товару в к≥лькост≥, ¤кост≥ та в терм≥ни, передбачен≥ угодою) м≥ст¤ть вимоги щодо розкритт¤ акредитивноњ суми на користь бенеф≥ц≥ара т≥льки в раз≥ наданн¤ останн≥м транспортних документ≥в ≥ коносамент≥в, транспортних накладних тощо, ¤к≥ п≥дтверджують в≥двантаженн¤ товару на адресу ≥мпортера чи його дов≥реноњ особи. –езервний акредитив покликаний убезпечити бенеф≥ц≥ара в≥д невиконанн¤ ≥ншою стороною своњх обов'¤зк≥в ф≥нансових та не ф≥нансових, тому ним, ¤к правило, не передбачаЇтьс¤ наданн¤ товарно-транспортних документ≥в. ѕроте доктрина сувороњ в≥дпов≥дност≥, ¤ка поширюЇтьс¤ на вс≥ види акредитивних форм розрахунк≥в, та принцип документарност≥ резервного акредитива вимагають, щоб банк зд≥йснив плат≥ж т≥льки проти наданн¤ належним чином оформлених документ≥в, передбачених акредитивом. —еред таких документ≥в найчаст≥ше застосовуютьс¤ Ђвимоги зд≥йснити оплатуї, вексел≥, р≥шенн¤ суд≥в чи виконавчих орган≥в. —аме тому чи не головна в≥дм≥нн≥сть м≥ж документарним та резервним акредитивами, пол¤гаЇ в тому, що резервний акредитив у торговому оборот≥ виконуЇ переважно функц≥ю забезпеченн¤, а документарний Ч платежу, кредитуванн¤ та забезпеченн¤. „ек „ек виник у XIII ст. в ѕалермо, де державн≥ установи в сплату грошей видавали Folizze bancarie на своњх банк≥р≥в. ƒокументи цього роду зустр≥чалис¤ згодом у Ќеапол≥ у в≥дносинах м≥ж приватними особами та видавалис¤ на строк Ђпо пред'¤вленнюї й унасл≥док загрози втрати регресу до чекодавц¤ були д≥йсн≥ прот¤гом трьох дн≥в. ” √олланд≥њ чек з'¤вивс¤ в XVI ст. ÷е були так званн≥ чеки-квитанц≥њ, оск≥льки вони мали форму квитанц≥њ, що видавалас¤ чекодавцем на ≥м'¤ платника-банк≥ра ¤к доказ одержанн¤ в≥д нього певноњ суми. ≤м'¤ чекодавц¤ в ньому не вказувалос¤, й тому одержувачем грошей по цьому чеку-квитанц≥њ, м≥г бути кожний. ” сучасному вигл¤д≥ чек з'¤вл¤Їтьс¤ в јнгл≥њ в XVII ст. ≤сторично першими банк≥рами в јнгл≥њ були ювел≥ри, що волод≥ли над≥йними сховищами дл¤ золотих та ср≥бних вироб≥в. –озм≥щуючи своњ грош≥ ¤к депозити в ювел≥р≥в, кл≥Їнти були зац≥кавлен≥ в одержанн≥ документа, що м≥стить вимогу про видачу певноњ грошовоњ суми з переданих на збер≥ганн¤ грошей або ≥нших ц≥нностей. ” зв'¤зку з цим ювел≥ри почали видавати своњм кл≥Їнтам прост≥ вексел≥ (promissory notes), котр≥ стали прообразом банкнот, що з'¤вилис¤ п≥зн≥ше. јле незалежно в≥д цього кл≥Їнти ювел≥р≥в могли розпор¤джатис¤ своњми сумами за допомогою адресованих на њхнЇ ≥м'¤ записок, що йменувалис¤ касовими нотами (cash notes). ÷≥ касов≥ ноти й були чеками ¤к за формою, так ≥ за значенн¤м у грошовому об≥гу. –озрахунков≥ чеки мали значне поширенн¤ в рад¤нськ≥й банк≥вськ≥й практиц≥. ќ. —. ≤оффе в≥дзначав, що Ђсаме розрахунков≥ чеки використовуютьс¤ ¤к один з≥ способ≥в виконанн¤ зобов'¤зань за грошовими розрахунками в м≥жм≥ських в≥дносинахї. ” в≥дносинах щодо розрахунк≥в чеками беруть участь так≥ сторони: Ч банк-ем≥тент Ч це банк, що видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку); Ч чекодавець Ч п≥дприЇмство або ф≥зична особа, ¤ка зд≥йснюЇ плат≥ж за допомогою чека та п≥дписуЇ його; Ч чекоутримувач Ч п≥дприЇмство або ф≥зична особа, ¤ка Ї отримувачем кошт≥в за чеком; Ч банк чекоутримувача Ч банк, до ¤кого чекоутримувач пред'¤вл¤Ї чек до оплати. ¬≥дпов≥дно до частини 1 статт≥ 1102 ÷ ”крањни, розрахунковим чеком (чеком) Ї документ, що м≥стить н≥чим не обумовлене письмове розпор¤дженн¤ власника рахунка (чекодавц¤) банку переказати вказану в чеку грошову суму одержувачев≥ (чекодержателю). ѕлатником за чеком може бути лише банк, у ¤кому чекодавець маЇ грошов≥ кошти на рахунку, ¤кими в≥н може розпор¤джатис¤. ¬≥дкликанн¤ чека до спливу строку дл¤ його поданн¤ не допускаЇтьс¤. ¬идача чека не погашаЇ грошового зобов'¤занн¤, на виконанн¤ ¤кого в≥н виданий. —л≥д зазначити, що видача чека чекодавцем чекоутримувачев≥ Ї д≥Їю консенсуального характеру. “аким чином, чек не можна вважати законними коштами платежу, тобто прийн¤тт¤ чека в оплату за поставлений товар, надан≥ послуги Ї актом доброњ вол≥, що грунтуЇтьс¤ на дов≥р≥ кредитора до свого боржника. ј тому чеков≥ правов≥дносини Ї залежним в≥д основного договору до видач≥ чека й самост≥йним зобов'¤занн¤м п≥сл¤ його видач≥. „ек Ч т≥льки ≥нструмент дл¤ одержанн¤ грошей, тому моментом виконанн¤ грошового зобов'¤занн¤ Ї не момент видач≥ чека, а його оплата банком. „ек маЇ м≥стити вс≥ рекв≥зити, передбачен≥ банк≥вськими правилами. „ек, у ¤кому в≥дсутн≥й будь-¤кий ≥з рекв≥зит≥в або до ¤кого внесен≥ виправленн¤, нед≥йсний. Ќе дозвол¤Їтьс¤ вносити до чека виправленн¤ та використовувати зам≥сть п≥дпису факсим≥ле. „ек оплачуЇтьс¤ за рахунок грошових кошт≥в чекодавц¤. Ѕанк не несе в≥дпов≥дальност≥ за в≥дмову в оплат≥ чека з вини чекодавц¤ (в≥дсутн≥сть кошт≥в на рахунку). ÷им обумовлюЇтьс¤ абстрактний характер чека. ѕлатник за чеком (банк) повинен пересв≥дчитис¤ ус≥ма можливими способами в справжност≥ чека, а також у тому, що пред'¤вник чека Ї уповноваженою особою. «битки, завдан≥ у зв'¤зку з оплатою п≥дробленого, викраденого або втраченого чека, покладаютьс¤ на платника за чеком або чекодавц¤ Ч залежно в≥д того, з чиЇњ вини вони були завдан≥. ѕоданн¤ чека до банку чекоутримувача на ≥нкасо дл¤ одержанн¤ платежу вважаЇтьс¤ поданн¤м чека до платежу. „екоутримувач повинен пов≥домити чекодавцев≥ про неплат≥ж прот¤гом двох робочих дн≥в з дн¤ поданн¤ чека до банку чекоутримувача на ≥нкасо. ќсоба, що не над≥слала пов≥домленн¤ в зазначений строк, не втрачаЇ своњх прав. ¬она в≥дшкодовуЇ збитки, ¤к≥ можуть статис¤ внасл≥док непов≥домленн¤ про несплату чека. –озм≥р в≥дшкодовуваних збитк≥в не може перевищувати суми чека. якщо платник в≥дмовить в оплат≥ чека, то чекоутримувач маЇ право пред'¤вити позов до суду. „екоутримувач маЇ право вимагати, кр≥м оплати суми чека, в≥дшкодуванн¤ своњх витрат на одержанн¤ оплати, а також процент≥в. „еки та чеков≥ книжки Ї бланками суворого обл≥ку. ƒл¤ гарантованоњ оплати чек≥в чекодавець бронюЇ кошти на окремому анал≥тичному рахунку Ђ–озрахунки чекамиї в≥дпов≥дних балансових рахунк≥в (дал≥ в ц≥й глав≥ Ч анал≥тичний рахунок Ђ–озрахунки чекамиї) у банку-ем≥тент≥. ƒл¤ цього разом ≥з за¤вою про видачу чековоњ книжки чекодавець подаЇ до банку-ем≥тента плат≥жне дорученн¤ дл¤ перерахуванн¤ кошт≥в. ќдин або к≥лька чек≥в на ≥м'¤ чекодавц¤ (ф≥зичноњ особи) банк-см≥тент може видати на суму, що не перевищуЇ залишку кошт≥в на рахунку чекодавц¤, або на суму, що внесена ним гот≥вкою. —трок д≥њ чековоњ книжки Ч один р≥к; чека, ¤кий видаЇтьс¤ ф≥зичн≥й особ≥ дл¤ одноразового розрахунку, Ч три м≥с¤ц≥ з дати њх видач≥. ƒень оформленн¤ чековоњ книжки або чека не враховуЇтьс¤. „еки, виписан≥ п≥сл¤ зазначеного строку, вважаютьс¤ нед≥йсними ≥ до оплати не приймаютьс¤. „екова книжка може видаватис¤ дл¤ розрахунк≥в з будь-¤ким конкретним постачальником або з р≥зними постачальниками. „ек ≥з чековоњ книжки пред'¤вл¤Їтьс¤ до оплати в банк чекоутримувача прот¤гом 10 календарних дн≥в (день виписки чека не враховуЇтьс¤). «аборон¤Їтьс¤ передавати чек/чекову книжки його/њњ власником будь-¤к≥й ≥нш≥й юридичн≥й або ф≥зичн≥й особ≥, а також п≥дписувати незаповнен≥ бланки чека ≥ проставл¤ти на них в≥дбиток печатки юридичними особами. «а бажанн¤м ф≥зичноњ особи чек можна виписувати на ≥м'¤ ≥ншоњ особи, ¤ка стаЇ його власником. „ек≥в на пред'¤вника не видають. ѕ≥дприЇмствам не дозвол¤Їтьс¤ зд≥йснювати обм≥н чека на гот≥вку та отримувати гот≥вкою здачу ≥з суми чека. ‘≥зичн≥ особи можуть обм≥нювати чек на гот≥вку або отримувати здачу ≥з суми чека гот≥вкою (але не б≥льше н≥ж 20 в≥дсотк≥в в≥д суми цього чека). „екодавець виписуЇ чек ≥з чековоњ книжки п≥д час зд≥йсненн¤ платежу ≥ видаЇ за отриман≥ ним товари (виконан≥ роботи, надан≥ послуги). ¬иписуючи чек, чекодавець переписуЇ на його кор≥нець залишок л≥м≥ту з кор≥нц¤ попереднього чека ≥ зазначаЇ новий залишок л≥м≥ту. Ѕанк-ем≥тент може в≥дмовитис¤ в≥д оплати чека, ¤кщо: Ч чек або реЇстр чек≥в заповнено з порушенн¤м вимог, установлених законодавством, або Ї виправленн¤, зам≥сть п≥дпису стоњть факсим≥ле; Ч чек виписаний чекодавцем на суму, б≥льшу, н≥ж заброньована на анал≥тичному рахунку Ђ–озрахунки чекамиї. ” раз≥ в≥дмови за цих причин оплатити чеком, банк-ем≥тент викреслюЇ його з реЇстру чек≥в, виправл¤Ї загальний п≥дсумок ≥ не п≥зн≥ше наступного робочого дн¤ надсилаЇ цей чек до банку чекоутримувача. ќдночасно банк-ем≥тент пов≥домл¤Ї електронною поштою банку чекоутримувача про причини неоплати чека. ” раз≥ ненадходженн¤ кошт≥в банк чекоутримувача п≥сл¤ зак≥нченн¤ 10 календарних дн≥в в≥д дати ≥нкасуванн¤ чека зд≥йснюЇ запит електронною поштою до банку-ем≥тента щодо причин неоплати цього чека. Ѕанк-ем≥тент, отримавши запит, не п≥зн≥ше наступного робочого дн¤ маЇ дати в≥дпов≥дь банку чекоутримувача, ¤кий пов≥домл¤Ї про це чекоутримувача. ” раз≥ неотриманн¤ в≥дпов≥д≥ банк чекоутримувача пов≥домл¤Ї про це чекоутримувачев≥. Ќевикористан≥ чеки п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥њ чековоњ книжки або використанн¤ л≥м≥ту п≥дл¤гають поверненню до банку-ем≥тента, ¤кий њх погашаЇ. «а бажанн¤м кл≥Їнта банк може продовжити строк д≥њ чековоњ книжки або кл≥Їнт може поповнити њњ л≥м≥т у раз≥ його використанн¤. якщо п≥сл¤ повного використанн¤ чек≥в ≥з чековоњ книжки њњ л≥м≥т буде невикористано, то чекодавцев≥ може надаватис¤ нова чекова книжка на суму невикористаного л≥м≥ту. —трок д≥њ новоњ чековоњ книжки встановлюЇтьс¤ з дн¤ њњ видач≥. ¬≥дпов≥дальний виконавець банку, перев≥ривши за кор≥нц¤ми використаних чек≥в залишок невикористаного л≥м≥ту, робить у реЇстрац≥йн≥й картц≥ в граф≥ Ђѕрим≥ткаї в р¤дку, в ¤кому був зроблений запис щодо видач≥ ц≥Їњ книжки, напис Ђ«алишок л≥м≥ту перев≥ренийї, п≥сл¤ чого повертаЇ чекодавцю чекову книжку з кор≥нц¤ми. ” раз≥ втрати чековоњ книжки (чека), чекодавець маЇ подати до банку-ем≥тента за¤ву ≥з зазначенн¤м номер≥в невикористаних чек≥в. ¬≥дпов≥дальний виконавець банку-ем≥тента робить у реЇстрац≥йн≥й картц≥ в граф≥ Ђѕрим≥ткаї в≥дм≥тку про номери загублених чек≥в. ошти в сум≥ невикористаного л≥м≥ту чековоњ книжки повертаютьс¤ кл≥Їнту на п≥дстав≥ його плат≥жного дорученн¤. ” раз≥ втрати ф≥зичною особою чека, ¤кий був виданий дл¤ одноразового розрахунку, кошти повертаютьс¤ њй не ран≥ше, н≥ж через 10 календарних дн≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥њ чека. ” раз≥ в≥дмови банку-ем≥тента оплатити чек чекоутримувач маЇ право звернутис¤ з позовом до суду. ƒо вимог чекоутримувача про оплату чека застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к. ” раз≥ порушенн¤ кл≥Їнтом пор¤дку розрахунк≥в чеками банк може позбавити його права користуватис¤ цим плат≥жним ≥нструментом, ¤кщо це передбачено умовами договору банк≥вського рахунка. ѕравове регулюванн¤ дорожн≥х чек≥в зд≥снюЇтьс¤ ѕоложенн¤м про пор¤док зд≥йсненн¤ операц≥й з чеками в ≥ноземн≥й валют≥ на територ≥њ ”крањни. ƒорожн≥й чек Ч це паперовий розрахунковий документ, що виражений в ≥ноземн≥й валют≥ та використовуЇтьс¤ ¤к зас≥б м≥жнародних розрахунк≥в неторговельного характеру ≥ Ї грошовим зобов'¤занн¤м чекодавц¤ виплатити зазначену в чеку суму чекоутримувачев≥ (власнику), п≥дпис ¤кого проставл¤Їтьс¤ в зазначеному м≥сц≥ п≥д час продажу. “ерм≥н д≥њ дорожн≥х чек≥в не обмежений. ƒата та м≥сце заповненн¤ чека зазначаютьс¤ в ≥нформац≥йному пов≥домленн≥ про продаж дорожнього чека. ¬они ем≥туютьс¤ в певному ном≥нал≥. ƒорожн≥ чеки виписуютьс¤ на одного власника, р≥дше на двох (п≥дписи власника (двох власник≥в) ставл¤тьс¤ в зазначеному м≥сц≥ в день продажу). „еки на двох власник≥в можуть використовуватис¤ ними. Ѕудь-¤кий з двох п≥дпис≥в Ї д≥йсним при одержанн≥ гот≥вкових кошт≥в за чеком. ќперац≥њ з продажу дорожн≥х чек≥в прот¤гом операц≥йного дн¤ зд≥йснюютьс¤: а) ф≥зичним особам-резидентам: Ч касою банку (установи) на суму до 6000 долар≥в —Ўј або на екв≥валент ц≥Їњ суми в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥ ≤ групи ласиф≥катора за оф≥ц≥йним обм≥нним курсом гривн≥ до ≥ноземних валют, що д≥Ї на день зд≥йсненн¤ операц≥њ; Ч пунктом обм≥ну валюти банку на суму до 1000 долар≥в —Ўј або на њњ екв≥валент в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥. ќперац≥њ з продажу дорожн≥х чек≥в ф≥зичн≥й особ≥-резиденту зд≥йснюютьс¤ п≥сл¤ пред'¤вленн¤ ц≥Їю особою касиру каси банку або пункту обм≥ну валюти банку паспорта громад¤нина ”крањни або дов≥дки на проживанн¤ особи, ¤ка мешкаЇ в ”крањн≥, але не Ї громад¤нином ”крањни, та проњзного документа особи без громад¤нства дл¤ вињзду за кордон або паспорта дл¤ вињзду за кордон: б) ф≥зичним особам-нерезидентам: Ч лише касою банку на суму до 6000 долар≥в —Ўј або на њњ екв≥валент в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥. ќперац≥њ з продажу дорожн≥х чек≥в ф≥зичн≥й особ≥-нерезиденту зд≥йснюютьс¤ п≥сл¤ пред'¤вленн¤ ц≥Їю особою уповноваженому прац≥внику банку (установи) паспорта або ≥ншого документа, що посв≥дчуЇ особу, та за на¤вност≥ п≥дтверджених документ≥в про джерела походженн¤ ≥ноземноњ валюти в нерезидента. (” в'њзн≥й митн≥й декларац≥њ на ввезенн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти нерезидента робитьс¤ в≥дм≥тка про продаж дорожн≥х чек≥в. оп≥њ цих документ≥в залишаютьс¤ в документах дн¤): в) юридичним особам-резидентам та представництвам юридичних ос≥б-нерезидент≥в дл¤ њх прац≥вник≥в, ¤к≥ в≥д'њжджають за кордон у службове в≥др¤дженн¤, за рахунок кошт≥в, що обл≥ковуютьс¤ на поточному рахунку юридичноњ особи-резидента та представництва юридичноњ особи-нерезидента, лише через каси банк≥в. ƒорожн≥ чеки сплачуютьс¤ лише власников≥ чека, зразок п≥дпису ¤кого Ї на чеку, п≥сл¤ ≥дентиф≥кац≥њ п≥дпису в присутност≥ уповноваженого прац≥вника банку (установи) ≥ т≥льки в повн≥й сум≥, що зазначена в чеку. ќперац≥њ з куп≥вл≥ (сплати) дорожн≥х чек≥в прот¤гом операц≥йного дн¤ у ф≥зичноњ особи (резидента та нерезидента) зд≥йснюютьс¤ на суму: Ч до 3000 долар≥в —Ўј або на њњ екв≥валент в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥ касами банк≥в або пунктами обм≥ну валюти банку; Ч понад 3000 долар≥в —Ўј або на њњ екв≥валент в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥ т≥льки касами банк≥в. ” пунктах обм≥ну валюти банку прот¤гом операц≥йного дн¤ операц≥њ з куп≥вл≥ (сплати) дорожн≥х чек≥в у ф≥зичноњ особи (резидента та нерезидента) зд≥йснюютьс¤ на суму: Ч до 1000 долар≥в —Ўј або на њњ екв≥валент в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥ на бажанн¤ ц≥Їњ особи за гот≥вков≥ гривн≥ або за ≥ноземну валюту; Ч понад 1000 долар≥в —Ўј, але не б≥льше н≥ж 3000 долар≥в —Ўј або на њњ екв≥валент в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥ лише за гот≥вков≥ гривн≥. Ќе приймаютьс¤ до сплати дорожн≥ чеки без п≥дпису њх власника, що ставитьс¤ в зазначеному м≥сц≥ в≥дпов≥дно до правил, установлених ем≥тентом. ¬≥дшкодуванн¤ втрачених чекоутримувачами дорожн≥х чек≥в зд≥йснюЇтьс¤ банком на п≥дстав≥ укладених угод з ем≥тентом дорожн≥х чек≥в. “ак≥ угоди обов'¤зково мають м≥стити пор¤док в≥дшкодуванн¤ чекоутримувачев≥ втрачених дорожн≥х чек≥в. —в≥тов≥й банк≥вськ≥й практиц≥ в≥дом≥ й ≥нш≥ види чек≥в. росований чек (англ., cross Ч перекреслювати) Ч це чек, лицева сторона ¤кого перекреслена двома паралельними косими або поперечними л≥н≥¤ми. росуванн¤ Ч це наказ банку-платников≥ про сплату грошей по чеку т≥льки ≥ншому банку, що виступаЇ агентом рем≥тента, а не самому рем≥тенту особисто. ƒ≥юче законодавство не регламентуЇ питанн¤ об≥гу кросованих чек≥в, а точн≥ше Ч нав≥ть не згадуЇ про такий р≥зновид чек≥в. “ому в цьому випадку ми можемо посилатис¤ лише на банк≥вську практику м≥жнародних розрахунк≥в. «а способом вказ≥вки одержувача кошт≥в за чеком розр≥зн¤ють так≥ чеки: ≥менн≥, ордерн≥, на пред'¤вника. „ек вважаЇтьс¤ ≥менним, ¤кщо в≥н виписаний на певну особу й м≥стить застереженн¤ Ђне наказуї. ќрдерний чек Ч це чек, передача ¤кого можлива т≥льки за допомогою ≥ндосаменту аналог≥чно передач≥ будь-¤кого ≥ншого ордерного ц≥нного папера. ќрдерний чек повинен м≥стити в текст≥ найменуванн¤ (≥м'¤) свого першого набувача. ¬икористовуЇтьс¤ в крањнах, де чек визнаЇтьс¤ ц≥нним папером. „ек на пред'¤вника повинен м≥стити позначку Ђна пред'¤вникаї ≥ не повинен м≥стити ¤ких-небудь даних про чекоутримувача. “акий чек передаЇтьс¤ в≥д одн≥Їњ особи ≥нш≥й шл¤хом простого врученн¤. ” б≥льшост≥ розвинутих крањн цей вид чека найпоширен≥ший. якщо хто-небудь пред'¤вл¤Ї такий чек, то можна вважати, що в≥н ≥ Ї його законний власник. ѕроте прийн¤то, щоб при одержанн≥ грошей чекоутримувач розписавс¤ на зворот≥ чека й тим самим п≥дтвердив факт платежу. ≤нструкц≥¤ про безгот≥вков≥ розрахунки в нац≥ональн≥й валют≥ заборон¤Ї використанн¤ чек≥в на пред'¤вника. ƒосить ц≥каве Ї питанн¤ сп≥вв≥дношенн¤ чека та вексел¤. Ћ. Ћунц, в≥дпов≥даючи на питанн¤, чи мають чек ≥ вексель значенн¤ грошових знак≥в ≥ чи можна юридично прир≥вн¤ти плат≥ж шл¤хом вексел¤ та чека до платежу грошима, зазначив, що за вс≥ма правовими системами вексель та чек передаютьс¤ шл¤хом або на зам≥ну грошового платежу, але н≥коли не в ¤кост≥ грошового платежу. ¬ексель «аконом ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери та фондовий ринокї в≥днесений до боргових ц≥нних папер≥в. „ек Ч це не ц≥нний пап≥р. ≈м≥с≥¤ вексел¤ припин¤Ї грошове зобов'¤занн¤ платника за основним договором, в той же час ¤к видача чека не т¤гне за собою припиненн¤ основного зобов'¤занн¤. ѕочинаючи з 80-х рок≥в XX ст., в м≥жнародн≥й практиц≥ безгот≥вкових розрахунк≥в з'¤вилас¤ електронна форма чек≥в, що було зумовлено розвитком електронноњ торг≥вл≥. —корочений чековий об≥г був таким видом банк≥вського обслуговуванн¤, при ¤кому кл≥Їнтам не поверталис¤ назад њх погашен≥ (оплачен≥) чеки. «ам≥сть поверненн¤ погашених чек≥в ≥з щом≥с¤чними виписками з рахунка кредитн≥ установи направл¤ли кл≥Їнтам т≥льки виписки, а чеки залишали в себе. ѕ≥сл¤ певного пер≥оду збер≥ганн¤ (¤к правило, в≥н становив 90 дн≥в) погашен≥ чеки знищували, а зам≥сть них використовували коп≥њ чек≥в на м≥кроф≥льмах, ¤к≥ збер≥гали банки в середньому прот¤гом семи рок≥в. ѕри цьому використовувалас¤ технолог≥¤ Ђв≥деокоп≥юванн¤ї, що дозвол¤ла оптично охоплювати ≥ перетворювати в цифрове зображенн¤ чек при його обробленн≥ й одночасно записувати магн≥тним способом ≥нформац≥ю про депозитний рахунок кл≥Їнта. —истема скороченого чекового обороту була вперше застосована в —Ўј аризонським банком ЂValley National Bank of Arizonaї. ÷¤ технолог≥¤ за оц≥нкою фах≥вц≥в банку давала чисту економ≥ю виробничих витрат, пов'¤заних з обробленн¤м чек≥в ≥ п≥дготовкою вит¤г≥в за рахунком у розм≥р≥ 0,0515 дол. —Ўј, розраховуючи на один чек. ѕроцедура скороченого чекового обороту одержала значне поширенн¤ в багатьох Ївропейських крањнах Ч ƒан≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ, Ќ≥меччини, ≤спан≥њ та ≥н. ќднак залишалис¤ невир≥шеними багато юридичних питань. ќсновна правова проблема ц≥Їњ системи пов'¤зана з тим, наск≥льки законна й прийн¤тна м≥кроф≥льмова коп≥¤ чека. ѕрактика електронних платеж≥в через Internet показуЇ, що система електронних чек≥в одержала досить значне поширенн¤. ¬≥домий украњнський вчений-економ≥ст ≥ теоретик ћ. ≤. —авлук висловлюЇ певн≥ занепокоЇнн¤ щодо стр≥мкого розвитку електронних грошей. Ќа його думку, ≥нтенсивн≥ший розвиток електронних грошей, особливо у сфер≥ роздр≥бного обороту, несе небезпеку послабленн¤ регул¤тивноњ рол≥ центральних банк≥в у грошов≥й сфер≥ та економ≥ц≥ в ц≥лому, зниженн¤ ефективност≥ њх монетарноњ пол≥тики. Ќа думку вченого, може виникнути реальна загроза самому ≥снуванню центральних банк≥в. –ос≥йський економ≥ст ј. —. √енк≥н взагал≥ закликаЇ ¤комога швидше перейти в≥д державних грошей до так званих Ђприватних грошейї. Ќа його думку, централ≥зована грошова система неефективна, тому њњ необх≥дно м≥н¤ти на приватну. јле без в≥дпов≥д≥ на запитанн¤, ¤к забезпечити контроль за ем≥с≥Їю приватних грошей, ¤к не послабити центральну монетарну роль центрального баку ≥ ¤к впливати на пропозиц≥ю грошей, не можна в≥дходити в≥д державноњ регульованост≥ грошового ринку. ѕобоюванн¤ щодо стр≥мкого розвитку електронних грошей розд≥л¤Ї ≥ ™вропа, ¤ка розпочала роботу в цьому напр¤м≥ ще в 1993 р. √оловним документом у цьому напр¤м≥ можна вважати ƒирективу –ади ™— є2000/46/™—. ќц≥нюючи цей документ ≥ Ї так≥ позитивн≥ моменти: Ч ц¤ директива дала правову оц≥нку ≥ визначенн¤ електронним грошам ¤к електронному зам≥ннику монет ≥ банкнот, призначеному в основному дл¤ розрахунк≥в невеликими сумами; Ч були ч≥тко встановлен≥ вимоги до первинного кап≥талу та власних кошт≥в тих установ, ¤к≥ мають право ем≥тувати електронн≥ грош≥. “ак, м≥н≥мальна сума первинного кап≥талу була встановлена в розм≥р≥ 1 (одного) м≥льйона Ївро. ѕричому, цих ем≥тент≥в електронних грошей внесено в ƒиректив≥ 2000/28/™— до списку кредитних установ, що, по сут≥, зн¤ло питанн¤ про неконтрольован≥сть таких установ з боку центральних банк≥в. ƒо приклад≥в стр≥мкого розвитку електронних грошей можна в≥днести так≥. ƒонедавна учасники одного з найв≥дом≥ших on-line аукц≥он≥в ЂeBayї розплачувалис¤ м≥ж собою чеками ≥ банк≥вськими переказами, пот≥м з'¤вилис¤ нов≥ способи оплати Ч кредитн≥ картки. « 2000 р. кл≥Їнти, що не мають кредитних карт, одержали можлив≥сть розплачуватис¤ електронними чеками пр¤мо на сайт≥ eBay Ч дл¤ цього досить заповнити спец≥альну форму. ≈лектронний чек ¤к новий спос≥б розрахунк≥в був розроблений ≤нтернет- омпан≥Їю eBay разом з одним з найб≥льших американських банк≥в ЂWells Fargoї. Ѕагато американц≥в, що робл¤ть покупки через Internet, не мають кредитних карток, тому вони пр¤мо зац≥кавлен≥ в по¤в≥ цього альтернативного способу розрахунк≥в. Ќайб≥льш попул¤рн≥ системи електронних чек≥в, розроблен≥ компан≥¤ми ЂCheck Freeї ≥ ЂFSTCї(“ехнолог≥чний онсорц≥ум ‘≥нансових ѕослуг). омпан≥¤ ЂCheck Freeї була заснована в 1981р. у оламбус≥, штат ќгайо. ” вересн≥ 1995р. ЂCheck Freeї запропонувала послуги електронноњ чековоњ служби (ЂCheck Free Payment Servicesї) no мереж≥ ≤нтернет, що використовувала таку схему роботи: Ч кл≥Їнт посилаЇ розпор¤дженн¤ про видачу електронних чек≥в в ЂCheck Freeї; Ч ЂCheck Freeї посилаЇ ≥нструкц≥њ про взаЇморозрахунки в банк ЂCheck Freeї; Ч дан≥ електронного чека передаютьс¤ з банку ЂCheckFreeї; Ч у встановлений день зд≥йснюютьс¤ взаЇморозрахунки м≥ж банком кл≥Їнта та банком ЂCheck Freeї. Ќа вимогу кл≥Їнта, ц¤ служба виписуЇ електронний чек ≥ виконуЇ розрахунки м≥ж покупцем ≥ продавцем. «а необх≥дност≥ продавцев≥ може бути виданий паперовий чек. ЂFSTCї (“ехнолог≥чний онсорц≥ум ‘≥нансових ѕослуг) був заснований у 1993 р. з метою розробки систем оплати дл¤ електронноњ торг≥вл≥ ≥ ¤вл¤Ї собою консорц≥ум ш≥стдес¤тьох орган≥зац≥й —Ўј, що включаЇ ф≥нансов≥ установи, кл≥рингов≥ будинки, ун≥верситети й компан≥њ. ” 1995 p. ЂFSTCї почала впроваджувати електронну чекову систему дл¤ мереж≥ Internet за назвою ЂElectronic Chequeї (електронний чек). ористувач електронноњ чековоњ системи стаЇ власником електронноњ чековоњ книжки на карт≥ PC MCIA (Personal Computer Memory Card International Association (ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ карт пам'¤т≥ комп'ютер≥в). «а необх≥дност≥, використовуючи чекову книжку карти, можна виписати електронний чек. “ак≥ електронн≥ чеки дал≥ посилають по мереж≥ Internet продавцев≥, ¤кий, у свою чергу, пересилаЇ њх у банк покупц¤. р≥м даних платежу й комерц≥йноњ ≥нформац≥њ, що включаЇ номер ≥ дату ≥нвойсу й квитанц≥њ, чек може бути пронумерований, що п≥двищуЇ ступ≥нь ефективност≥ операц≥њ й даЇ змогу уникнути п≥дробок. ўоб розширити сферу практичного застосуванн¤ системи, ЂFSTCї проводить розробки, спр¤мован≥ на використанн¤ смарт-карт у ¤кост≥ електронноњ чековоњ книжки. |