ƒ. ќ. √етманцев, Ќ. √. Ўукл≥на

Ѕанк≥вське право ”крањни

Ќавчальний пос≥бник

 ињв
÷ентр учбовоњ л≥тератури
2007

ѕон¤тт¤ про банк≥вський рахунок

     ¬≥дпов≥дно до частини 2 статт≥ 1087 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, розрахунки м≥ж юридичними особами мають зд≥йснюватис¤, ¤к правило, в безгот≥вковому пор¤дку. “обто в≥дкритт¤ банк≥вського рахунку Ї обов'¤зком дл¤ зазначених ос≥б, ¤к≥ не можуть в≥дмовитис¤ в≥д укладенн¤ в≥дпов≥дного договору. ќтже, ц¤ норма маЇ не диспозитивний, а ≥мперативний характер, тобто характер загальнообов'¤зкового припису.
     «г≥дно з пунктом 5.1 ≤нструкц≥њ Ќац≥онального банку Ђѕро пор¤док в≥дкритт¤, використанн¤ ≥ закритт¤ рахунк≥в у нац≥ональн≥й та ≥ноземних валютахї, за поточними рахунками, що в≥дкриваютьс¤ банками суб'Їктам господарюванн¤ в нац≥ональн≥й валют≥, зд≥йснюютьс¤ вс≥ види розрахунково-касових операц≥й в≥дпов≥дно до умов договору та вимог законодавства ”крањни. “обто власник рахунка зобов'¤заний вносити на банк≥вський рахунок ус≥ грошов≥ кошти ≥ зд≥йснювати з нього оплату рахунк≥в трет≥х ос≥б не в силу договору, а в≥дпов≥дно до норм законодавства.
     ÷е зумовлено, насамперед, ф≥скальними ц≥л¤ми, оск≥льки, контроль руху безгот≥вкових кошт≥в на рахунку, значно полегшуЇ в≥дстеженн¤ сплати податк≥в.  р≥м цього, це значно полегшуЇ зверненн¤ ст¤гненн¤ на кошти боржника, передус≥м ст¤гненн¤ на погашенн¤ податковоњ заборгованост≥. ” зв'¤зку з цим у законодавств≥ з'¤вилас¤ норма, зг≥дно з ¤кою в≥дкритт¤ або закритт¤ банк≥вського рахунка зумовлюЇ обов'¤зок банк≥вськоњ установи пов≥домити про це податковий орган (п≥сл¤ в≥дкритт¤ банк≥вського рахунку зд≥йсненн¤ вс≥х розрахункових операц≥й (кр≥м зарахуванн¤ кошт≥в на рахунок) можливе лише п≥сл¤ одержанн¤ пов≥домленн¤ податкового органу про вз¤тт¤ рахунку на обл≥к).
     “аким чином, сторони договору банк≥вського рахунка зобов'¤зан≥ укласти вищезазначений догов≥р. ƒо того ж така сторона договору, ¤к банк, виконуЇ де¤к≥ контрольн≥ функц≥њ в≥дносно ≥ншоњ сторони Ч кл≥Їнта, перев≥р¤ючи на¤вн≥сть у кл≥Їнта права на в≥дкритт¤ рахунка, в≥дпов≥дн≥сть його правового статусу умовам, необх≥дним дл¤ в≥дкритт¤ рахунка. ј зм≥ст договору банк≥вського рахунка зумовлюЇтьс¤ правилами та ≥нструкц≥¤ми Ќац≥онального банку.
     ѕ≥сл¤ укладенн¤ договору банк≥вського рахунку права його учасника продовжують залишатис¤ нер≥вноправними. Ѕанк маЇ коло повноважень владного характеру в≥дносно свого кл≥Їнта: це право банку зд≥йснювати перев≥рку грошових ≥ розрахункових документ≥в, ст¤гненн¤ в безсп≥рному пор¤дку прострочених платеж≥в, застосовувати банк≥вськ≥ санкц≥њ. ¬ладн≥ повноваженн¤ банк≥в щодо кл≥Їнт≥в, ¤к ≥ ≥нш≥ особливост≥ в≥дносин банк≥вською рахунка грунтуютьс¤ на ф≥нансово-правовому (публ≥чно-правовому) характер≥ в≥дносин, ¤к≥ виникають м≥ж банками ≥ кл≥Їнтами в процес≥ зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й ≥ зумовлен≥ особливим статусом банку.
     Ќезважаючи на те, що банк зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥ основною метою цього суб'Їкта Ї отриманн¤ прибутку, в≥н фактично виступаЇ ¤к представник ус≥Їњ банк≥вськоњ системи. “обто, зд≥йснюючи розрахунки за дорученн¤м кл≥Їнта, банк вступаЇ у в≥дносини з органами державноњ влади, ≥ншими кредитними установами ≥ нав≥ть њх кл≥Їнтами. “аким чином, банк, виконуючи функц≥ю ≥з зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, виступаЇ не ст≥льки ¤к п≥дприЇмець, ск≥льки ¤к елемент банк≥вськоњ системи, ¤кий забезпечуЇ стаб≥льн≥сть грошового об≥гу крањни, д≥Їв≥сть плат≥жпо-розрахункового механ≥зму, що загалом визначаЇ ефективн≥сть функц≥онуванн¤ вс≥Їњ економ≥ки крањни.
     « огл¤ду на зазначене, спробуЇмо дати характеристику банк≥вському рахунку ¤к правовому ≥нституту.
     ™ р≥зн≥ п≥дходи щодо правового регулюванн¤ банк≥вського рахунку.
     “ак, ™. ћ. ѕетрушев зазначаЇ, що ознак цив≥льного договору у в≥дносинах банку з кл≥Їнтом з приводу збер≥ганн¤ кошт≥в на рахунку в банку немаЇ.
     ≤. ј. Ѕезклубий у своњй прац≥ ЂЅанк≥вськ≥ правочини: цив≥льно-правов≥ проблемиї зазначаЇ, що в ≥нститут≥ банк≥вського рахунка в на¤вност≥ вс≥ ознаки приватно-правового регулюванн¤. ¬≥дносини, спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ певноњ економ≥чноњ мети, виникають за волеви¤вленн¤м стор≥н та регулюютьс¤ за допомогою методу юридичноњ р≥вност≥ стор≥н. ≤мперативн≥ норми в цьому ≥нститут≥ виконують лише допом≥жн≥ охоронн≥ та захисн≥ функц≥њ.
     ќ. ћ. ќл≥йник вказуЇ, шо ≥нститут банк≥вського права за своЇю правовою природою Ї комплексним та об'ЇднуЇ в соб≥ публ≥чно-правов≥ та приватно-правов≥ елементи правового регулюванн¤.
     јнал≥зуючи наведен≥ позиц≥њ, не можна не погодитис¤ з останн≥м твердженн¤м, адже ≥нститут банк≥вського рахунка, ¤к ≥ ≥нститут банк≥вського права, безперечно об'ЇднуЇ ¤к норми приватного, так ≥ норми публ≥чного права. ¬одночас, з'¤сувати необх≥дно саме питанн¤, ¤к≥ з цих двох груп норм Ї визначальними або складають основу правового регулюванн¤ в≥дносин банк≥вського рахунку.
     ѕро на¤вн≥сть публ≥чно-правового елементу у в≥дносинах банк≥вського рахунка св≥дчить, зокрема, таке:
     Ч ц≥л≥ правового регулюванн¤ в≥дносин банк≥вського рахунка Ї публ≥чно-правовими ≥ пол¤гають у забезпеченн≥ функц≥онуванн¤ плат≥жноњ системи держави та грошового об≥гу;
     Ч банк у зазначених в≥дносинах виступаЇ не просто ¤к контрагент кл≥Їнта, а ¤к представник банк≥вськоњ системи держави, зокрема плат≥жноњ системи. јдже н≥кого не ц≥кавить банк≥вський рахунок сам по соб≥ (особливо поточний рахунок). ¬≥н Ї ц≥кавим дл¤ кл≥Їнта банку з точки зору використанн¤ можливостей зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в, ¤к≥ значно ускладнюютьс¤ без на¤вност≥ в особи банк≥вського рахунка;
     Ч ≥мперативн≥ норми в≥д≥грають основну роль у правовому регулюванн≥, адже вони регулюють ¤к кожний етап укладенн¤ договору банк≥вського рахунку, так ≥ кожний етап подальшою використанн¤ його. Ќав≥ть процедура укладенн¤ договору регулюЇтьс¤ ф≥нансовим законодавством. ѕри цьому в кл≥Їнта Ї лише виб≥р в≥дкривати рахунок чи н≥, але, прийн¤вши р≥шенн¤ про в≥дкритт¤ рахунка кл≥Їнт ч≥тко д≥Ї в≥дпов≥дно до алгоритму, визначеного законом (наприклад, пов≥домленн¤ державноњ податковоњ служби). ≤мперативн≥ норми регулюють в≥дкритт¤ рахунка, пор¤док ≥дентиф≥кац≥њ кл≥Їнта, види безгот≥вкових розрахунк≥в, зд≥йсненн¤ операц≥й за рахунком, нав≥ть пор¤док зн¤тт¤ гот≥вкових кошт≥в з рахунка, зупиненн¤ видаткових операц≥й на рахунку тощо;
     Ч ¤скравими прикладами в≥дсутност≥ р≥вност≥ стор≥н у в≥дносинах банк≥вського рахунка Ї право банку, реал≥зуюч≥ повноваженн¤, надан≥ державою, затримати операц≥ю по банк≥вському рахунку або взагал≥ в≥дмовити в зд≥йсненн≥ в≥дпов≥дноњ операц≥њ, банк виступаЇ валютним агентом держави тощо;
     Ч догов≥р банк≥вського рахунку Ї фактично публ≥чним договором у розум≥нн≥ статт≥ 633 ÷  ”крањни, адже, в≥дпов≥дно до статт≥ 1067 ÷  ”крањни, ЂЅанк зобов'¤заний укласти догов≥р банк≥вського рахунка з кл≥Їнтом, ¤кий звернувс¤ з пропозиц≥Їю в≥дкр≥ти рахунок на оголошених банком умовах, що в≥дпов≥дають закону та банк≥вським правилам. Ѕанк не маЇ права в≥дмовити у в≥дкритт≥ рахунка, вчиненн¤ в≥дпов≥дних операц≥й за ¤ким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому л≥ценз≥Їю, кр≥м випадк≥в, коли банк не маЇ можливост≥ прийн¤ти на банк≥вське обслуговуванн¤ або ¤кщо така в≥дмова допускаЇтьс¤ законом або банк≥вськими правиламиї.
     –азом з тим Ї норми диспозитивн≥ (цив≥льно-правов≥), про що св≥дчить насамперед на¤вн≥сть в≥дпов≥дноњ глави 72 в ÷ив≥льному кодекс≥ ”крањни.  р≥м цього, про диспозитивн≥сть св≥дчить:
     Ч догов≥рний характер в≥дносин м≥ж банком та кл≥Їнтом ≥ њх можлив≥сть у межах, визначених законодавством, встановлювати своњ права та обов'¤зки;
     Ч зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й банком, ¤к правило, за дорученн¤м кл≥Їнта;
     Ч в≥дплатний характер послуг банку та нарахуванн¤ банком в≥дсотка на залишок кошт≥в на рахунку кл≥Їнта;
     Ч в≥дсутн≥сть у банку права визначати та контролювати напр¤ми використанн¤ кошт≥в на рахунку кл≥Їнта.
     « огл¤ду на зазначене, можна зробити висновок про те, що в≥дносини банк≥вського рахунка нос¤ть передус≥м публ≥чно-правов≥, а вже пот≥м Ч приватно-правов≥. ѕередумовою дл¤ њх виникненн¤ Ї публ≥чно-правовий обов'¤зок п≥дприЇмц¤ збер≥гати грош≥ в банку. ј у в≥дносинах присутн≥й дуже малий приватний елемент (в≥д стор≥н в≥дносин майже н≥чого не залежить).
     “аким чином, банк≥вський рахунок ¤к правовий ≥нститут Ч це комплекс ф≥нансово-правових та цив≥льно-правових норм, що регулюють правов≥дносини, ¤к≥ виникають у процес≥ в≥дкритт¤, використанн¤ та закритт¤ банк≥вських рахунк≥в та визначають правовий статус грошових кошт≥в, що перебувають у збер≥ганн≥ банку.
     ≤нше розум≥нн¤ банк≥вського рахунка пол¤гаЇ в розум≥нн≥ його ¤к форми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка маЇ своњ нормативи та правила зд≥йсненн¤. ÷¤ д≥¤льн≥сть Ї одним з елемент≥в виключноњ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. “акий п≥дх≥д грунтуЇтьс¤ на тому, що, зг≥дно з≥ статтею 47 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, на п≥дстав≥ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ банки мають право зд≥йснювати, зокрема, в≥дкритт¤ та веденн¤ поточних рахунк≥в кл≥Їнт≥в ≥ банк≥в-кореспондент≥в, у тому числ≥ переказ грошових кошт≥в з цих рахунк≥в за допомогою плат≥жних ≥нструмент≥в та зарахуванн¤ кошт≥в на них. «азначена операц≥¤ належать до виключноњ банк≥вськоњ операц≥њ, зд≥йснювати ¤ку дозвол¤Їтьс¤ т≥льки юридичним особам, ¤к≥ мають банк≥вську л≥ценз≥ю.
     ѕри цьому умови зд≥йсненн¤ цього виду банк≥вськоњ д≥¤льност≥ максимально стандартизован≥ та врегульован≥ законом.
     “ретЇ розум≥нн¤ банк≥вського рахунка пол¤гаЇ в сприйн¤тт≥ його ¤к ф≥кц≥њ Ч обл≥кового запису в бухгалтерських реЇстрах банку. « огл¤ду на зазначений п≥дх≥д, не ≥снуЇ ≥ не може ≥снувати такого пон¤тт¤ ¤к власник рахунка в розум≥нн≥ ≥нституту права власност≥, адже, зг≥дно з≥ статтею 316 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, правом власност≥ Ї право особи на р≥ч (майно), ¤ке вона зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до закону за своЇю волею, незалежно в≥д вол≥ ≥нших ос≥б.
     —татт¤ 179 ÷ив≥льного кодексу зазначаЇ, що р≥ччю Ї предмет матер≥ального св≥ту, щодо ¤кого можуть виникати цив≥льн≥ права та обов'¤зки.
     –ахунок не ≥снуЇ в д≥йсност≥, Ї нематер≥альним, а отже щодо нього не може виникати право власност≥ (ним не можна розпор¤джатись, запов≥дати в спадок, адже нав≥ть реорган≥зац≥¤ юридичноњ особи передбачаЇ необх≥дн≥сть в≥дкритт¤ нового рахунка).
     “аким чином, банк≥вський рахунок Ї обл≥ковою одиницею, що застосовуЇтьс¤ в банк≥вськ≥й справ≥ з метою обл≥ку прав грошових вимог кл≥Їнта до банка, що виникають з договору банк≥вського рахунка, а також дл¤ обл≥ку процесу виконанн¤ цього договору шл¤хом банк≥вських операц≥й, передбачених дл¤ в≥дпов≥дних категор≥й банк≥вського рахунка.
     ‘ранцузьк≥ вчен≥ √аральда та —туфле визначають рахунок ¤к таблицю боргових зобов'¤зань двох ос≥б Ч одна до одноњ. Ѕанк≥вський рахунок ¤к ≥нструмент значно б≥льший. –ахунки Ї регулюючим ≥нструментом, що дозвол¤Ї зд≥йснювати взаЇмн≥ платеж≥ методом наближеним до компенсац≥њ, Ї кредитним ≥нструментом, коли банк кредитуЇ кл≥Їнта, та рахунки використовуютьс¤ дл¤ наданн¤ численних послуг (≥нкасац≥¤).
     «акон ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї визначаЇ банк≥вськ≥ рахунки ¤к рахунки, на ¤ких обл≥ковуютьс¤ власн≥ кошти, вимоги, зобов'¤занн¤ банку стосовно його кл≥Їнт≥в ≥ контрагент≥в та ¤к≥ дають можлив≥сть зд≥йснювати переказ кошт≥в за допомогою банк≥вських плат≥жних ≥нструмент≥в.
     «азначимо, що дещо невдалим Ї визначенн¤ рахунка через рахунок. Ѕ≥льш прийн¤тним, на нашу думку, Ї визначенн¤ ≤. ј.Ѕезклубого, ¤кий розум≥Ї банк≥вський рахунок ¤к документ, у ¤кому па п≥дстав≥ розпор¤джень кл≥Їнта та операц≥й банку зд≥йснюЇтьс¤ обл≥к, зарахуванн¤, переказ, списанн¤ кошт≥в кл≥Їнт≥в, в≥дображаютьс¤ грошов≥ вимоги та зобов'¤занн¤ банку стосовно кл≥Їнт≥в та њх контрагент≥в.
     ƒокумент Ч це передбачена законом матер≥альна форма одержанн¤, збер≥ганн¤, використанн¤ ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ шл¤хом ф≥ксац≥њ њњ па папер≥, магн≥тн≥й, к≥но-, в≥део-, фотопл≥вц≥ або на ≥ншому пос≥њ.
     “аким чином, некоректним Ї пон¤тт¤ Ђвласник рахунка в банкуї, шо подекуди вживаЇтьс¤ в законодавств≥ та суперечить д≥йсн≥й природ≥ прав особи по в≥дношенню до в≥дкритого банк≥вського рахунка Ч особа, ¤ка в≥дкриваЇ рахунок у банку ≥ маЇ право розпор¤джатис¤ коштами на ньому.
      ќтже, ≥снуЇ три розум≥нн¤ банк≥вського рахунка 1) ¤к правового ≥нституту; 2) ¤к виключноњ банк≥вськоњ д≥¤льност≥; 3) обл≥кового запису в бухгалтерських рег≥страх банку. —амоанал≥з рахунка з точки зору трьох зазначених розум≥нь надаЇ можлив≥сть дл¤ найповн≥шого розум≥нн¤ його правовоњ природи.

ѕравовий режим безгот≥вкових грошей

     ƒискус≥¤ в правов≥й л≥тератур≥ щодо правового режиму грошей кл≥Їнта на рахунку в банку розпочалас¤ досить давно ≥ ще до цього часу не маЇ однозначного вир≥шенн¤ в науц≥ ф≥нансового та цив≥льного права.
     Ќа нашу думку, вир≥шенн¤ цього питанн¤ маЇ досить принципове значенн¤ щодо застосуванн¤ в≥дпов≥дних правових норм, насамперед у правозастосовч≥й практиц≥.
     “ак, на практиц≥ виникають питанн¤ щодо визначенн¤ правового титулу, на ¤кому грош≥ належать банк≥вськ≥й установ≥, ¤ка розм≥стила грошов≥ кошти на рахунку, про зм≥ст прав кл≥Їнта банку щодо зазначених кошт≥в.
     ≤снуЇ дв≥ позиц≥њ щодо визначенн¤ правовоњ природи безгот≥вкових грошей. ѕерша позиц≥¤ пол¤гаЇ в тому, що грош≥ ¤к реч≥, визначен≥ родовими ознаками, Ї речами зам≥нними (статт≥ 184, 1046 ÷ив≥льного кодексу ”крањни). ѕри цьому при передач≥ такоњ реч≥ в≥д њњ власника до ≥ншоњ особи переходить ≥ право власност≥ на нењ. јдже родов≥ реч≥, ¤к≥ належним чином не ≥ндив≥дуал≥зован≥, не можливо в≥дд≥лити в≥д ≥нших таких самих речей, що унеможливлюЇ в≥ндикац≥ю щодо речей, визначених родовими ознаками.
     ¬≥днос¤чи грош≥ до речей, визначених родовими ознаками, науковц≥ зазначають, що кл≥Їнт, внос¤чи грош≥ в банк, втрачаЇ право власност≥ на них, автоматично отримуючи право вимоги щодо цих речей, ¤ке багато в чому за зм≥стом схоже з правом власност≥, хоча в будь-¤кому випадку йому не тотожне.
     “ак, видатним представником першоњ концепц≥њ Ї Ћ. ј. Ћунц, ¤кий зазначав, що безгот≥вков≥ розрахунки не зм≥нюють грошового зобов'¤занн¤, об'Їктом ¤кого завжди залишаютьс¤ гот≥вков≥ грош≥. ѕри цьому плат≥ж безгот≥вковими грошима ¤вл¤Ї собою лише модус виконанн¤: при безгот≥вкових розрахунках кредитор зам≥сть гот≥вкових кошт≥в одержуЇ право вимоги грошей.
     ¬. ¬. ¬≥тр¤иськпй зазначаЇ, що безгот≥вков≥ кошти Ї за своЇю природою зобов'¤зальними правами вимоги до банку (а не речами), ≥ тому в принцип≥ не можуть бути передан≥ у власн≥сть позичальника.
     ≈. ј. —уханов, анал≥зуючи кредитний догов≥р, зазначаЇ, що предметом кредитного договору можуть бути лише грош≥. ѕри цьому б≥льш≥сть кредит≥в надаютьс¤ в безгот≥вков≥й форм≥, тобто предметом кредитних в≥дносин стаЇ право вимоги, а не грош≥ у вигл¤д≥ грошових купюр (речей). “аким чином, предметом кредитного договору Ї безгот≥вков≥ грош≥ (Ђгрошов≥ коштиї), тобто права вимоги, а не реч≥.
     ≤. ј. Ѕезклубий у прац≥ ЂЅанк≥вськ≥ правочини: цив≥льно-правов≥ проблемиї зазначаЇ, що право користуванн¤ гр≥шми незалежно в≥д того, в ¤к≥й форм≥ Ч гот≥вков≥й чи безгот≥вков≥й Ч воно зд≥йснюЇтьс¤, завжди пов'¤зане з њх втрачанн¤м. ќсоба в≥д свого ≥мен≥ вступаЇ в догов≥рн≥ в≥дносини, вона розраховуЇтьс¤ цими коштами за передане майно, виконан≥ роботи, надан≥ послуги. ¬итрачаючи грош≥, фактично вир≥шуЇ њх юридичну долю, особа розпор¤джаЇтьс¤ ними. “аким чином, право користуванн¤ гр≥шми т≥сно пов'¤зане з правом розпор¤дженн¤, ≥ за таких обставин, присутн≥ми Ї вс≥ правомочност≥ власника: волод≥нн¤, користуванн¤ та розпор¤дженн¤. ќтже, робить висновок автор, за таких обставин говорити про те, що грош≥ передаютьс¤ лише в користуванн¤ п≥дстав немаЇ.
     ƒосл≥джуючи правову природу договору банк≥вського вкладу, ™.  арманов зазначаЇ, що з договору банк≥вського вкладу (депозиту) в ≥ноземн≥й валют≥ виникаЇ немов би ланцюг прав вимог: право вимоги кл≥Їнта до банку, право вимоги банку до кл≥Їнта, що створюЇ фактично систему права вимог. ≤ ф≥нансовий ринок, заснований на банк≥вських рахунках, характеризуЇтьс¤ вже ¤к оборот прав вимог.
     ѕредставники другоњ концепц≥њ в той чи ≥нший спос≥б обірунтовують ≥снуванн¤ речових прав власност≥ кл≥Їнта на безгот≥вков≥ грошов≥ кошти на його банк≥вському рахунку.
     “ак, ј. ё. Ѕабаск≥н в прац≥ Ђѕравове регулюванн¤ договору банк≥вського вкладу в цив≥льному законодавств≥ ”крањниї обірунтовуЇ свою позиц≥ю щодо ≥снуванн¤ прав власност≥ кл≥Їнта на безгот≥вков≥ грошов≥ кошти тим, що власник рахунка може, за невеликим вин¤тком, у будь-¤кому випадку на першу вимогу одержати вклад з банку. ѕри цьому на користь своЇњ позиц≥њ в≥н наводить також можлив≥сть арешту кошт≥в на рахунку кл≥Їнта. “акож в≥н вказуЇ на неможлив≥сть застосуванн¤ до банк≥вських правочин≥в положень договору позики щодо переходу права власност≥ на њњ предмет.
     ” прац≥ Ђ редитний догов≥рї ј. ё. Ѕабаск≥н зазначаЇ, що грошов≥ кошти за кредитним договором банк надаЇ в користуванн¤, а за депозитним договором кошти надаютьс¤ в управл≥нн¤.
     ¬. ‘.  узьм≥н взагал≥ не вбачаЇ проблеми ≥з квал≥ф≥кац≥Їю безгот≥вкових грошей, в≥дзначаючи, що об'Їктом безгот≥вкових розрахунк≥в завжди залишаютьс¤ грош≥ в звичайному вираженн≥ грошових знак≥в.
     јналог≥чноњ точки зору дотримуЇтьс¤ ≥ ќ. ѕ. ѕодцерковний, ¤кий зазначаЇ, що безгот≥вков≥ грош≥ Ч це лише ступ≥нь у розвитку грошовоњ системи Ђмонети Ч паперов≥ грош≥ Ч безгот≥вков≥ грош≥ї. Ђ¬икористанн¤ кожного з вказаних засоб≥в маЇ особливост≥, але охоплюЇтьс¤ Їдиним пон¤тт¤м грошей, визнаних державою в ¤кост≥ законного засобу платежу. ≤нше розум≥нн¤ розриваЇ Їдн≥сть економ≥чних ≥ юридичних в≥дносин в сфер≥ грошового об≥гу ≥ звужуЇ пон¤тт¤ законного плат≥жного засобуї. ќ. ѕ. ѕодцерковний п≥дтримуЇ позиц≥ю ≤. Ўкар≥нова ≥ ё. ћальцева про визнанн¤ в ¤кост≥ Ђвстановленоњ законом акс≥омиї того, що грош≥, в тому числ≥ й безгот≥вков≥, Ї р≥чї.
     –азом з тим висновок ќ. ѕ. ѕодцерковного про те, що категор≥¤ Ђгот≥вков≥ грош≥ї Ї спец≥альною по в≥дношенню до категор≥њ Ђгрош≥ї в усьому законодавств≥, на нашу думку, не повн≥стю в≥дпов≥даЇ чинному законодавству.
     “ак, зг≥дно з≥ статею 3 «акону ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї, кошти ≥снують у гот≥вков≥й (форм≥ грошових знак≥в) або безгот≥вков≥й форм≥ (форм≥ запис≥в на рахунках у банках).
     √рошов≥ знаки випускаютьс¤ у форм≥ банкнот ≥ монет, що мають зазначену на них ном≥нальну варт≥сть.
     √ривн¤ ¤к грошова одиниц¤ ”крањни (нац≥ональна валюта) Ї Їдиним законним плат≥жним засобом в ”крањн≥, приймаЇтьс¤ ус≥ма ф≥зичними ≥ юридичними особами без будь-¤ких обмежень на вс≥й територ≥њ ”крањни дл¤ проведенн¤ переказ≥в.
     «аписи на рахунках у банках, звичайно, не можуть бути об'Їктом права власност≥, адже вони лише посв≥дчують право вимоги кл≥Їнта до банку про вчиненн¤ передбачених законодавством операц≥й щодо кошт≥в кл≥Їнта.
     ÷ив≥льний кодекс ”крањни в стан≥ 192 вживаЇ терм≥н Ђгрошов≥ коштиї, з одного боку, ототожнюючи його з грошима, а з ≥ншого, дал≥, в зм≥ст≥ кодексу, не робл¤ч≥њ жодною розмежуванн¤ м≥ж гот≥вковими та безгот≥вковими грошовими коштами.
     –азом з тим, необх≥дно зазначити, що законодавство ”крањни не м≥стить однозначного розум≥нн¤ пон¤тт¤ Ђкоштиї. “ак, зг≥дно з «аконом ”крањни Ђѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствї, п≥д коштами розум≥Їтьс¤ гривн¤ або ≥ноземна валюта.
     ¬≥дпов≥дно до ѕостанови Ќац≥онального банку ”крањни Ђѕро затвердженн¤ ≤нструкц≥њ з орган≥зац≥њ перевезенн¤ валютних ц≥нностей та ≥нкасац≥њ кошт≥в в установах банк≥в ”крањниї, п≥д коштами розум≥ютьс¤ грош≥ в нац≥ональн≥й або ≥ноземн≥й валют≥ чи њх екв≥валент.
     «г≥дно з ѕостановою Ќацбанку Ђѕро затвердженн¤ нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањниї в≥д 10.08.2005 року є281, п≥д коштами кл≥Їнта розум≥ють грош≥ в нац≥ональн≥й або ≥ноземн≥й валют≥ чи њх екв≥валенти, що обл≥ковуютьс¤ на поточних (у тому числ≥ рахунках за спец≥альним режимом њх використанн¤) та вкладних (депозитних) рахунках.
     ¬≥дпов≥дно до постанови Ќац≥онального банку Ђѕро затвердженн¤ ≤нструкц≥њ про безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥ї в≥д 21.01.2004 є22, кошти грошов≥ Ч це грошова одиниц¤ ”крањни, ¤ка виконуЇ функц≥ю засобу платежу та обл≥ковуЇтьс¤ на рахунках у банках.
     —аме в≥дсутн≥сть однозначних п≥дход≥в до визначенн¤ пон¤ть Ђкоштиї, Ђгрошов≥ коштиї, Ђбезгот≥вков≥ грош≥ї ≥ породжуЇ спори м≥ж науковц¤ми щодо правовоњ природи та режиму правового регулюванн¤ цих категор≥й.
     “ак, Ћ. √. ™ф≥мова д≥йшла висновку, що Ђбезгот≥вков≥ грош≥ можуть бути об'Їктом права власност≥ внасл≥док юридичноњ ф≥кц≥њ, що ≥снуЇ в законодавств≥ї. Ћ. √. ™ф≥мова пропонуЇ розум≥ти п≥д безгот≥вковими грошима кредитов≥ залишки р≥зних рахунк≥в кл≥Їнтури в банках ≥ в≥дносить њх до одн≥Їњ з форм ≥снуванн¤ грошей, а саме Ч до кваз≥гот≥вкових грошей або ф≥кц≥њ гот≥вки. ѕозиц≥ю Ћ. √. ™ф≥мовоњ розд≥л¤Ї ќ. ћ. ќл≥йник, що одночасно розгл¤даЇ кошти на рахунку ¤к об'Їкт права власност≥ кл≥Їнта й залучених кошт≥в комерц≥йного банку.
     Ќ. ё. –ассказова критикуЇ можлив≥сть застосуванн¤ прийому юридичноњ ф≥кц≥њ стосовно категор≥њ грошових засоб≥в: Ђ‘≥кц≥¤ дл¤ теоретик≥в нер≥дко зам≥нюЇ так≥ прийоми юридичноњ техн≥ки, ¤к аналог≥¤, бланкетну норму, встановленн¤ презумц≥й. Ѕ≥льше того ф≥кц≥њ приписують маг≥чну здатн≥сть закрити недостатн≥сть правового регулюванн¤, в тому числ≥ неузгоджен≥сть м≥ж нововведеними та Ђстаримиї нормами... ¬икликаЇ сумн≥ви умовив≥д про те, що ф≥ктивними можуть бути не фактичн≥ обставини, а правов≥ властивост≥ об'Їктаї.
     Ќайц≥кав≥ш≥ погл¤ди на проблему юридичноњ природи безгот≥вкових грошей були висловлен≥ в прац¤х —. ¬.—арбаша й Ћ. ј. Ќовосьоловоњ. ¬. —арбаш вважаЇ, що безгот≥вков≥ грошов≥ засоби Ч це Ђвпор¤дкован≥ законом ≥ договором результати спец≥альних математичних операц≥й (обл≥ков≥ записи), що дають певним суб'Їктам право одержати в обм≥н на зд≥йсненн¤ цих операц≥й ¤кий-небудь об'Їкт цив≥льного права (р≥ч, роботу, послугу й т.д.), не сплачуючи за нього гот≥вки. –озрахунки за допомогою безгот≥вкових кошт≥в Ч по сут≥ безгрошов≥ розрахунки. ¬раховуючи сказане, можна стверджувати, що в≥дносно такого виду майна, ¤к безгот≥вков≥ грошов≥ засоби, a priori не може виникнути права власност≥ або будь-¤кого ≥ншого речового праваї. Ќа думку Ћ. ј. Ќовосьоловоњ, при безгот≥вкових розрахунках ¤к кошти платежу використовуютьс¤ майно у форм≥ абстрактного, безумовного й не обмеженого строком права вимоги до банку про видачу (виплату) на першу вимогу грошей (право на грош≥), заф≥ксованого за допомогою бухгалтерських запис≥в, що ведутьс¤ банком.
     ƒосить ц≥кавим Ї трактуванн¤ —. ј. —аперовим кошт≥в ¤к виду майна, що представл¤Ї собою право вимоги до кредитних орган≥зац≥й або до ÷ентрального Ѕанку –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ по грошових зобов'¤занн¤х (борговим зобов'¤занн¤м). ” ¤кост≥ комб≥нуючоњ к≥лькох п≥дход≥в може бути охарактеризована позиц≥¤ ј. ¬. ЎамраЇва, ¤кий квал≥ф≥куЇ записи на рахунку ¤к складний майновий комплекс (право зм≥шаного характеру), в ¤кому в≥дображаютьс¤ речовинно-правов≥ й зобов'¤зально-правов≥ елементи.
     «аслуговуЇ на увагу п≥дх≥д —. “араканова, ¤кий визначаЇ правову сутн≥сть безгот≥вкових грошей через категор≥њ документованоњ ≥нформац≥њ (≥нформац≥йного ресурсу) ≥ юридичноњ ф≥кц≥њ гот≥вки. …ого попередником можна назвати ƒ. ѕот¤рк≥на: в≥н розгл¤даЇ безгот≥вков≥ грош≥ ¤к р≥д ≥нформац≥њ, а саме Ч ¤к обл≥кову ≥нформац≥ю.
     ÷≥каве обгрунтуванн¤ правовоњ природи безгот≥вкових грошей ¤к об'Їкта права власност≥ з урахуванн¤м пор¤дку бухгалтерського обл≥ку операц≥й з безгот≥вковими грошима. “ак, банк, одержавши розпор¤дженн¤ кл≥Їнта-платника та зд≥йснюючи плат≥ж, вступаЇ в догов≥рн≥ в≥дносини (в≥д свого ≥мен≥, але за рахунок кл≥Їнта-платника) ≥з системою електронних м≥жбанк≥кських переказ≥в Ќац≥онального банку (—≈ћѕ) або ≥ншим комерц≥йним банком.  еруючись розд≥лом II ≤нструкц≥њ про м≥жбанк≥вський переказ грошей в нац≥ональн≥й валют≥, затвердженоњ постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 16.08.06 р. є 320, банк робить так≥ бухгалтерськ≥ проводки: дебет поточного рахунку платника, кредит кореспондентського рахунка. —≈ћѕ, що обслуговуЇ банк платника, дебетуЇ кореспондентський рахунок банку та кредитуЇ св≥й рахунок м≥жф≥л≥йних оборог≥в (ћ‘ќ). ” свою чергу —≈ћѕ, що обслуговуЇ банк одержувача кошт≥в, дебетуЇ св≥й ћ‘ќ та кредитуЇ кореспондентський рахунок банку одержувача кошт≥в. Ѕанк, що обслуговуЇ одержувача кошт≥в, списуЇ грош≥, що над≥йшли, з≥ свого кореспондентського рахунка та зараховуЇ њх на поточний рахунок одержувача.  ошти, ¤к≥ перебувають на поточних рахунках господарюючих суб'Їкт≥в, не враховуютьс¤ на кореспондентському рахунку банку. ќстанн≥й в≥дкриваЇтьс¤ одним банком ≥ншому банку дл¤ проведенн¤ переказ≥в грошей у безгот≥вков≥њ форм≥ м≥ж банк≥вськими установами. “ак безгот≥вков≥ грош≥ потрапл¤ють на кореспондентський рахунок лише при проведенн≥ переказу кошт≥в в≥д платника до одержувача, а кореспондентський рахунок виконуЇ функц≥ю Ђтранзитногої при зд≥йсненн≥ переказу.
     ¬≥дпов≥дно до пункту 11 ≤нструкц≥њ про застосуванн¤ ѕлану рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку банк≥в ”крањни, затвердженоњ постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 17.06.2004 р. є 280, на рахунках суб'Їкт≥в господарюванн¤, що вход¤ть у другий клас ѕлану рахунк≥в, враховуютьс¤ кошти юридичних ос≥б ≥ ф≥зичних ос≥б-п≥дприЇмц≥в. ўо стосуЇтьс¤ обл≥ку Ђбезгот≥вкових грошейї у господарюючих суб'Їкт≥в Ч платника й одержувача, то, в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку 4 Ђ«в≥т про рух грошових кошт≥вї, затвердженого наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31.03 1999 р. є87, на баланс≥ в≥дображаЇтьс¤ рух (надходженн¤ та вибутт¤) кошт≥в господарюючого суб'Їкта, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ гот≥вка, кошти на рахунках у банку та депозити Ђна вимогуї. ќтже, ≥ банк, ≥ платник, ≥ одержувач кошти на рахунку враховують ¤к кошти, але не ¤к заборгован≥сть банку перед кл≥Їнтом або право вимоги. ѕереказ безгот≥вкових грошей з рахунку на рахунок враховуЇтьс¤ за тими самими правилами, ¤к≥ могли б застосовуватис¤ при передач≥ гот≥вки.
     Ќа нашу думку, при визначенн≥ правовоњ природи кошт≥в на рахунку в банку, вченим сл≥д перш за все в≥дмежуватись в≥д економ≥чноњ сутност≥ зазначеноњ категор≥њ та застосувати дл¤ анал≥зу виключно правов≥ п≥дходи та методи. ƒ≥йсно, зараз економ≥чно провести р≥зницю м≥ж гот≥вковими та безгот≥вковими грошима важко, адже й перш≥ ≥ друг≥ виконують тотожн≥ функц≥њ, б≥льше того њх варт≥сть однакова.
     –азом з тим в≥дм≥нн≥сть у правов≥й природ≥ зазначених категор≥й Ї принципова. “ак, зг≥дно з≥ статею 179 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, р≥ччю Ї предмет матер≥ального св≥ту, щодо ¤кого можуть виникати цив≥льн≥ права та обов'¤зки.
     ¬≥дпов≥дно до статт≥ 184 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, р≥ч, що мас лише родов≥ ознаки, Ї зам≥нною.
     √от≥вков≥ грош≥, ¤к об'Їкти, що належать до матер≥ального св≥ту, безперечно, Ї речами. ѕри цьому до моменту њх належноњ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ грош≥ с речами зам≥нними, оск≥льки при передач≥ грошей в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ передаЇтьс¤ т≥льки певний екв≥валент вартост≥, що визначаЇтьс¤ њх ном≥налом, адже сам по соб≥ грошовий знак ¤к пап≥рець з певним малюнком може ц≥кавити стор≥н угоди виключно в ¤кост≥ предмету колекц≥онуванн¤ (однак в останньому випадку грош≥ втрачають свою ознаку загального екв≥валенту вартост≥). “аким чином, при передач≥ грошових знак≥в в≥д одн≥Їњ особи ≥нш≥й разом ≥з грошами переходить ≥ право власност≥ на конкретн≥ грошов≥ знаки. Ќа нашу думку, такий висновок не повинен викликати сумн≥в≥в.
     ƒещо складн≥ша ситуац≥¤ щодо визначенн¤ природи безгот≥вкових грошей на рахунку в банку. Ќа нашу думку, правова природа операц≥њ з внесенн¤ юридичною особою грошей у банк вигл¤даЇ так. ќсоба, зг≥дно з договором про розрахунково-касове обслуговуванн¤, ≥нкасуючи грош≥, передаЇ грошов≥ знаки банк≥вськ≥й установ≥, на ¤к≥ останн¤ набуваЇ права власност≥. ѕри цьому кл≥Їнт банку набуваЇ певних (визначених зм≥стом в≥дпов≥дних правов≥дносин) прав вимоги по в≥дношенню до банку. ¬несен≥ кл≥Їнтом грошов≥ кошти в≥дображаютьс¤ на його банк≥вському рахунку. «г≥дно з≥ статсю 2 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банк≥вськ≥ рахунки Ч це рахунки, на ¤ких обл≥ковуютьс¤ власн≥ кошти, вимоги, зобов'¤занн¤ банку стосовно його кл≥Їнт≥в ≥ контрагент≥в та ¤к≥ дають можлив≥сть зд≥йснювати переказ кошт≥в за допомогою банк≥вських плат≥жних ≥нструмент≥в.
     “аким чином, на банк≥вському рахунку обл≥ковуютьс¤ не грош≥, а лише Ђвимоги, зобов'¤занн¤ банку стосовно його кл≥Їнт≥в ≥ контрагент≥вї. «вичайно, вимоги та зобов'¤занн¤ важко в≥днести до предмет≥в матер≥ального св≥ту. ќтже, вони не Ї речами. ” законодавств≥ в≥дсутн≥ положенн¤, ¤к≥ св≥дчили б про матер≥альний зм≥ст грошей на рахунку, про ≥снуванн¤ њх поза банк≥вською установою (банк≥вською системою), об≥г њх поза зобов'¤занн¤ми банку. Ѕезгот≥вков≥ кошти не п≥дл¤гають обм≥нов≥ на гот≥вков≥ знаки (нав≥ть важко соб≥ у¤вити под≥бний догов≥р м≥ни).
     “аким чином, обгрунтована позиц≥¤, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що безгот≥вков≥ кошти не Ї предметом в≥дносин права власност≥. ўодо них не можлива в≥ндикац≥¤, а розпор¤дженн¤ зазначеними коштами з боку кл≥Їнт≥в завжди опосередковуЇтьс¤ певними д≥¤ми банк≥вськоњ установи. Ѕезгот≥вков≥ кошти завжди знаход¤тьс¤ у волод≥нн≥ банк≥вськоњ установи, а не кл≥Їнта (¤кщо терм≥н волод≥нн¤ взагал≥ Ї доречним по в≥дношенню до безгот≥вкових кошт≥в). Ѕезгот≥вков≥ кошти не можна передати в заставу, адже в такому випадку предметом застави будуть не власне безгот≥вков≥ кошти, а права вимоги кл≥Їнта до банку, на рахунках ¤кого в≥дпов≥дн≥ записи в≥дображен≥.
     ¬раховуючи вищевикладене, безгот≥вков≥ кошти на банк≥вських рахунках не Ї речами, ≥снують у форм≥ запис≥в та ¤вл¤ють собою св≥дченн¤ зобов'¤зального права вимоги кл≥Їнта до банку, зм≥ст ¤кого розкриваЇтьс¤ чинним законодавством, а також договором банк≥вського рахунку м≥ж банком та кл≥Їнтом.
     «азначений висновок породжуЇ питанн¤ щодо правовоњ природи безгот≥вкових розрахунк≥в. Ќа перший погл¤д, досить слушна Ї наведена вище позиц≥¤ ™.  арманова, ¤кий зазначаЇ, що ф≥нансовий ринок, заснований на банк≥вських рахунках, характеризуЇтьс¤ ¤к оборот прав вимог.  л≥Їнт, надаючи дорученн¤ банку на перерахуванн¤ певноњ суми кошт≥в фактично переуступаЇ право вимоги до свого банку щодо передач≥ ц≥Їњ суми кошт≥в трет≥й особ≥. ѕри цьому, умовами правочину передбачаЇтьс¤ обов'¤зкове негайне виконанн¤ банком ≥н≥ц≥атора платежу свого зобов'¤занн¤ по оплат≥ кошт≥в на користь третьоњ особи. Ѕанк ≥н≥ц≥атора, виконуючи вказ≥вку управненоњ особи (кл≥Їнта), переуступаЇ свою вимогу до банку одержувача кошт≥в на користь особ≥, ¤ка так≥ кошти повинна одержати.
     ќднак розум≥нн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в у викладений вище спос≥б породжуЇ проблемн≥ питанн¤. “ак, зокрема, чи поширюютьс¤ положенн¤ ÷ив≥льного кодексу ”крањни щодо регулюванн¤ переуступки права вимоги (цес≥њ) на в≥дносини безгот≥вкових розрахунк≥в, або чи поширюютьс¤ на зазначен≥ в≥дносини норми ÷ив≥льного кодексу ”крањни, що регулюЇ догов≥р факторингу?
     ѕитанн¤ досить складне. Ѕезперечно, норми ÷ив≥льного кодексу про цес≥ю не поширюютьс¤ на безгот≥вков≥ розрахунки в частин≥, що суперечить «акону ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї, оск≥льки маЇ м≥сце кол≥з≥¤ спец≥альноњ та загальноњ норм права. ќднак, чи поширюютьс¤ на безгот≥вков≥ розрахунки загальн≥ норми ÷ив≥льного кодексу ”крањни, ¤к≥ не мають аналог≥в у спец≥альному законодавств≥?
     Ќасамперед тому, що в≥дносини безгот≥вкових розрахунк≥в регулюютьс¤ спец≥альним законодавством ”крањни («акон ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї), зг≥дно з ¤ким переказ кошт≥в (дал≥ Ч переказ) Ч це рух певноњ суми кошт≥в з метою њњ зарахуванн¤ на рахунок отримувача або видач≥ йому у гот≥вков≥й форм≥. «акон передбачаЇ особлив≥, спрощен≥ механ≥зми переуступки вимог кл≥Їнта до банку (переказу), ¤к≥ притаманн≥ лише банк≥вським операц≥¤м з безгот≥вкових розрахунк≥в. ћехан≥зм такоњ спрощеноњ переуступки фактично перетворив класичну цес≥ю в цих в≥дносинах на рух певних електронних запис≥в, ¤к≥ в≥д≥грають роль Ђзам≥нника гривн≥ї, запису, ¤кий сам по соб≥ досить близький до перетворенн¤ на об'Їкт прав.
     ќтже, закон надаЇ особливого статусу коштам у безгот≥вков≥й форм≥ (форм≥ запис≥в на рахунках у банках). ’оча законодавчо ≥ в≥докремлюютьс¤ кошти в≥д пон¤тт¤ грошей, ч≥тко розмежовуютьс¤ гот≥вков≥ ≥ безгот≥вков≥ кошти, однак законодавець визначаЇ безгот≥вков≥ кошти ¤к об'Їкти здатн≥ до руху (переказу), кошти можуть бути також об'Їктом збер≥ганн¤ (статт¤ 7 «акону Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї).
     ¬икладене вище св≥дчить про ту обставину, що правове розум≥нн¤ безгот≥вкових кошт≥в виключно ¤к прав вимог кл≥Їнта до банку поступово п≥д впливом економ≥чних в≥дносин на р≥вн≥ законодавчих акт≥в трансформуЇтьс¤ в п≥дх≥д до ц≥Їњ категор≥њ ¤к до певноњ правовоњ ф≥кц≥њ.
     ќск≥льки свого часу правовий статус вексел¤ з простоњ борговоњ розписки був трансформований у ц≥нний пап≥р, ¤кий маЇ самост≥йне значенн¤ та сам по соб≥ Ї предметом правових в≥дносин, ≥снуЇ окремо в≥д первинного зобов'¤занн¤, б≥льше того, ем≥с≥¤ ¤кого таке первинне зобов'¤занн¤ припин¤Ї, безгот≥вков≥ кошти законодавчо перетворюютьс¤ на окремий об'Їкт цив≥льних та господарських в≥дносин, безперечно, в≥дм≥нний в≥д грошей, але такий, що маЇ пох≥дний в≥д них характер та здатний до самост≥йного об≥гу.
     ѕроте на сьогодн≥ безгот≥вков≥ кошти навр¤д чи Ї самост≥йним об'Їктом цив≥льних та господарських прав суб'Їкт≥в правов≥дносин, оск≥льки надто р≥зним Ї законодавство, що зд≥йснюЇ правове регулюванн¤ статусу ц≥Їњ категор≥њ.
     ћ≥ж тим, необх≥дно зазначити, що безгот≥вков≥ кошти включаютьс¤ до складу майна кл≥Їнта, оск≥льки, зг≥дно з≥ статею 139 √осподарського кодексу ”крањни, майном у цьому  одекс≥ визнаЇтьс¤ сукупн≥сть речей та ≥нших ц≥нностей (включаючи нематер≥альн≥ активи), ¤к≥ мають варт≥сне визначенн¤, виробл¤ютьс¤ чи використовуютьс¤ в д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ та в≥дображаютьс¤ в њх баланс≥ або враховуютьс¤ в ≥нших, передбачених законом формах обл≥ку майна цих суб'Їкт≥в.  оштами в склад≥ майна суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ї грош≥ в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥, призначен≥ дл¤ зд≥йсненн¤ товарних в≥дносин цих суб'Їкт≥в з ≥ншими суб'Їктами, а також ф≥нансових в≥дносин в≥дпов≥дно до законодавства.
     «г≥дно з≥ статею 190 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, майном ¤к особливим об'Їктом вважаютьс¤ окрема р≥ч, сукупн≥сть речей, а також майнов≥ права та обов'¤зки.
     “аким чином, незалежно в≥д п≥дходу до правовоњ природи безгот≥вкових кошт≥в, вони в будь-¤кому випадку включаютьс¤ до складу майна особи в розум≥нн≥ ¤к ÷ив≥льного, так ≥ √осподарського кодекс≥в ”крањни.
     « огл¤ду на вищевикладене, необх≥дно п≥дсумувати, що з економ≥чноњ точки зору закр≥пленн¤ за безгот≥вковими грошима окремого статусу, в≥дм≥нного в≥д простих запис≥в на рахунках банку, ¤кий би виводив безгот≥вков≥ грош≥ в окрему правову категор≥ю, ц≥лком виправдане. Ќин≥ техн≥чна можлив≥сть забезпеченн¤ схоронност≥ в≥дпов≥дних запис≥в на банк≥вських рахунках уже практично реал≥зована в —истем≥ електронних платеж≥в Ќац≥онального банку ”крањни. «акр≥пленн¤ за безгот≥вковими грошима особливого статусу дало б змогу ввести цей об'Їкт в цив≥льно-правовий оборот на р≥вн≥ з паперовими грошима та ц≥нними паперами, що значно спростило б р¤д операц≥й.
     ѕроте особливого статусу безгот≥вков≥ грош≥ не мають, що само по соб≥ в≥дносить Ђзаписи на банк≥вських рахункахї до категор≥њ вимог кл≥Їнта до банку та унеможливлюЇ розпор¤дженн¤ ними ¤к об'Їктами права власност≥. ѕроблематика правового статусу безгот≥вкових кошт≥в поглиблюЇтьс¤ р≥зним розум≥нн¤м у р≥зних нормативних актах правовоњ природи ц≥Їњ категор≥њ, що також неприпустиме та потребуЇ негайного виправленн¤.

¬иди банк≥вських рахунк≥в

     Ѕанки в≥дкривають своњм кл≥Їнтам за договором банк≥вського рахунка поточн≥ рахунки, за договором банк≥вського вкладу Ч вкладн≥ (депозитн≥) рахунки. «аконодавством визначаютьс¤ також ≥нш≥ види банк≥вських рахунк≥в.
     ѕоточний рахунок Ч рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ банком кл≥Їнту на догов≥рн≥й основ≥ дл¤ збер≥ганн¤ грошей ≥ зд≥йсненн¤ розрахунково-касових операц≥й за допомогою плат≥жних ≥нструмент≥в в≥дпов≥дно до умов договору та вимог законодавства ”крањни.
     ƒо поточних рахунк≥в також належать:
     Ч рахунки за спец≥альними режимами њх використанн¤, що в≥дкриваютьс¤ у випадках, передбачених законами ”крањни або актами  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
     Ч поточн≥ рахунки типу ЂЌї, що в≥дкриваютьс¤ в нац≥ональн≥й валют≥ оф≥ц≥йним представництвам ≥ представництвам юридичних ос≥б Ч нерезидент≥в, ¤к≥ не займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю на територ≥њ ”крањни;
     Ч поточн≥ рахунки типу Ђѕї, що в≥дкриваютьс¤ в нац≥ональн≥й валют≥ пост≥йним представництвам;
     Ч картков≥ рахунки, що в≥дкриваютьс¤ дл¤ обл≥ку операц≥й за плат≥жними картками в≥дпов≥дно до встановлених вимог. ќперац≥њ за цими рахунками зд≥йснюютьс¤ з урахуванн¤м особливостей, визначених в≥дпов≥дними нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку, що регулюють зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з застосуванн¤м плат≥жних карток;
     Ч поточн≥ (накопичувальн≥) рахунки виборчих фонд≥в;
     Ч ≥нвестиц≥йн≥ рахунки, що в≥дкриваютьс¤ нерезидентам-≥нвесторам в уповноважених банках ”крањни дл¤ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥, а також дл¤ поверненн¤ ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ та прибутк≥в, доход≥в, ≥нших кошт≥в, одержаних ≥ноземним ≥нвестором в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥.
     ¬кладний (депозитний) рахунок Ч це рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ банком кл≥Їнту на догов≥рн≥й основ≥ дл¤ збер≥ганн¤ грошей, що передаютьс¤ кл≥Їнтом в управл≥нн¤ на встановлений строк або без зазначенн¤ такого строку п≥д визначений процент (дох≥д) ≥ п≥дл¤гають поверненню кл≥Їнту в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та умов договору.
     ƒо вкладних (депозитних) рахунк≥в також належать пенс≥йн≥ депозитн≥ рахунки, що в≥дкриваютьс¤ ф≥зичним особам в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро недержавне пенс≥йне забезпеченн¤ї дл¤ накопиченн¤ заощаджень на виплату пенс≥њ.
     ћеталевий рахунок Ч це рахунок, ¤кий в≥дкриваЇтьс¤ уповноваженими банками ”крањни дл¤ обл≥ку операц≥й, що зд≥йснюютьс¤ з банк≥вськими металами.
      ореспондентський рахунок Ч рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ одним банком ≥ншому банку дл¤ зд≥йсненн¤ м≥жбанк≥вських переказ≥в. ¬≥дкритт¤ кореспондентських рахунк≥в зд≥йснюЇтьс¤ встановленн¤м м≥ж банками кореспондентських в≥дносин у пор¤дку, що визначаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни, та на п≥дстав≥ в≥дпов≥дного договору.

ѕор¤док в≥дкритт¤ банк≥вського рахунку

     —уб'Їкти господарюванн¤, нерезиденти-≥нвестори, ≥ноземн≥ представництва ≥ ф≥зичн≥ особи мають право в≥дкривати рахунки дл¤ забезпеченн¤ своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ власних потреб у будь-¤ких банках ”крањни в≥дпов≥дно до власного вибору, кр≥м випадк≥в, коли банк не маЇ можливост≥ прийн¤ти на банк≥вське обслуговуванн¤ або ¤кщо така в≥дмова допускаЇтьс¤ законом або банк≥вськими правилами.
     «г≥дно з≥ статтею 1067 ÷ив≥льного кодексу ”крањни Ђбанк зобов'¤заний укласти догов≥р банк≥вського рахунка з кл≥Їнтом, ¤кий звернувс¤ з пропозиц≥Їю в≥дкрити рахунок на оголошених банком умовах, що в≥дпов≥дають закону та банк≥вським правилам. Ѕанк не маЇ права в≥дмовити у в≥дкритт≥ рахунка, вчиненн¤ в≥дпов≥дних операц≥й за ¤ким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому л≥ценз≥Їю, кр≥м випадк≥в, коли банк не маЇ можливост≥ прийн¤ти на банк≥вське обслуговуванн¤ або ¤кщо така в≥дмова допускаЇтьс¤ законом або банк≥вськими правиламиї.
     ¬одночас, в≥дпов≥дно до статт≥ 342 √осподарського кодексу ”крањни, суб'Їкти господарюванн¤ в≥дкривають банк≥вськ≥ рахунки за згодою банк≥в.
     « огл¤ду на зазначене, лог≥чним Ї висновок про те, що в господарських в≥дносинах банк маЇ право в≥дмовити у в≥дкритт≥ рахунка, а в цив≥льно-правових в≥дносинах банк зобов'¤заний в≥дкрити рахунок за за¤вою особи практично у вс≥х випадках.
      ≥льк≥сть рахунк≥в, ¤к≥ в≥дкриваЇ особа-резидент, не обмежуЇтьс¤, кр≥м випадк≥в, визначених законодавством. “ак, кл≥Їнти можуть в≥дкривати лише один поточний рахунок дл¤ формуванн¤ статутного фонду (статутного або складеного кап≥талу, пайового або непод≥льного фонду) суб'Їкта господарюванн¤ Ч юридичноњ особи (у нац≥ональн≥й та/або ≥ноземн≥й валют≥) та один поточний рахунок (у нац≥ональн≥й та/або ≥ноземн≥й валют≥) за кожною угодою сум≥сноњ (сп≥льноњ) д≥¤льност≥ без створенн¤ юридичноњ особи (виробнича кооперац≥¤, сп≥льне виробництво та ≥нш≥ види сп≥льноњ д≥¤льност≥). ќдин рахунок в≥дкриваЇтьс¤ також дл¤ виборчого фонду.
     ” раз≥ в≥дкритт¤ поточного або вкладного (депозитного) рахунка п≥дприЇмцю до отриманн¤ банком пов≥домленн¤ про вз¤тт¤ рахунку на обл≥к органом державноњ податковоњ служби (дал≥ Ч пов≥домленн¤) операц≥њ за цим рахунком зд≥йснюютьс¤ лише ≥з зарахуванн¤ кошт≥в.
     ” раз≥ на¤вност≥ в банку мотивованоњ п≥дозри щодо поданн¤ кл≥Їнтом дл¤ в≥дкритт¤ рахунка п≥дроблених документ≥в або таких, що м≥ст¤ть недостов≥рну ≥нформац≥ю, банк пов≥домл¤Ї про це органам внутр≥шн≥х справ ≥ спец≥ально уповноваженому органу виконавчоњ влади з питань ф≥нансового мон≥торингу ≥з зазначенн¤м ≥дентиф≥кац≥йних даних кл≥Їнта та/або паспортних даних особи, ¤ка подаЇ документи на в≥дкритг¤ цього рахунка. «вичайно, при повному та бездоганному виконанн≥ зазначених норм закону банк≥вськими службовц¤ми, проблему створенн¤ ф≥ктивних ф≥рм в ”крањн≥, а також пов'¤зану з нею проблему м≥н≥м≥зац≥њ оподаткуванн¤ вдалос¤ б вир≥шити.
     Ѕанк при в≥дкритт≥ рахунка маЇ пов≥домити кл≥Їнтов≥ Ч юридичн≥й особ≥ про те, що ¤кщо п≥сл¤ накладенн¤ державним виконавцем арешту на кошти боржника Ч юридичноњ особи в банках чи ≥нших ф≥нансових установах боржник умисно не виконуЇ судового р≥шенн¤ ≥ в≥дкриваЇ нов≥ рахунки в банках чи ≥нших ф≥нансових установах, державний виконавець направл¤Ї до в≥дпов≥дних правоохоронних орган≥в матер≥али про прит¤гненн¤ винних ос≥б до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.
     Ѕанкам заборон¤Їтьс¤ в≥дкривати та вести анон≥мн≥ рахунки. Ѕанки зобов'¤зан≥ ≥дентиф≥кувати кл≥Їнт≥в, ¤к≥ в≥дкривають рахунки, а також ос≥б, уповноважених д≥¤ти в≥д њхнього ≥мен≥ в пор¤дку, установленому законодавством ”крањни, в тому числ≥ нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку. –ахунок кл≥Їнту в≥дкриваЇтьс¤ лише п≥сл¤ його ≥дентиф≥кац≥њ банком.
     ѕ≥дставою дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ кл≥Їнта Ч ф≥зичноњ особи, його дов≥реноњ особи, а також особи, ¤ка уповноважена д≥¤ти в≥д ≥мен≥ кл≥Їнта Ч юридичноњ особи, Ї так≥ документи:
     Ч дл¤ громад¤н ”крањни, ¤к≥:
пост≥йно проживають в ”крањн≥,
Ч паспорт громад¤нина ”крањни або тимчасове посв≥дченн¤ особи громад¤нина ”крањни, дл¤ малол≥тн≥х та неповнол≥тн≥х ос≥б, ¤ким не виповнилос¤ 16 рок≥в,
Ч св≥доцтво про народженн¤;

вињжджають на пост≥йне м≥сце проживанн¤ за кордон,
Ч паспорт громад¤нина ”крањни дл¤ вињзду за кордон з в≥дм≥ткою про вињзд на пост≥йне м≥сце проживанн¤ за кордон;

пост≥йно проживають за кордоном,
Ч паспорт громад¤нина ”крањни дл¤ вињзду за кордон;

дл¤ ≥ноземних громад¤н, ¤к≥ пост≥йно проживають в ”крањн≥,
Ч паспортний документ з в≥дм≥ткою про на¤вн≥сть дозволу на пост≥йне проживанн¤;

тимчасово перебувають в ”крањн≥,
Ч паспортний документ;

Ч дл¤ ос≥б без громад¤нства, ¤к≥:

пост≥йно проживають в ”крањн≥, Ч посв≥дка на пост≥йне проживанн¤;
тимчасово перебувають в ”крањн≥, Ч паспортний документ;

     якщо юридична особа не маЇ рахунка в цьому банку, то дл¤ в≥дкритт¤ њй поточного рахунка потр≥бно подати так≥ документи:дл¤ б≥женц≥в Ч посв≥дченн¤ б≥женц¤.
     ѕаспортним документом ≥ноземц¤ та особи без громад¤нства Ї документ, що п≥дтверджуЇ громад¤нство ≥ноземц¤ або посв≥дчуЇ особу без громад¤нства, виданий уповноваженим органом ≥ноземноњ держави або статутною орган≥зац≥Їю ќќЌ, даЇ право вињзду за кордон ≥ визнаний ”крањною.
     якщо зазначен≥ документи не дають змоги банку визначити м≥сце проживанн¤ або тимчасового перебуванн¤ ф≥зичноњ особи, то банк маЇ право витребувати в≥д кл≥Їнта ≥нший документ, ¤кий м≥стить таку ≥нформац≥ю.
     ‘≥зичн≥ особи-резиденти, кр≥м паспорта або документа, що його зам≥нюЇ, додатково мають пред'¤вити документ, виданий органом державноњ податковоњ служби, що засв≥дчуЇ присвоЇнн¤ њм ≥дентиф≥кац≥йного номера платника податк≥в.
     ”повноважений прац≥вник банку зд≥йснюЇ ≥дентиф≥кац≥ю ф≥зичноњ особи, ¤ка в≥дкриваЇ поточний або вкладний (депозитний) рахунок, ≥ робить у присутност≥ ц≥Їњ особи коп≥њ необх≥дних документ≥в, засв≥дчуЇ своњм п≥дписом та п≥дписом ф≥зичноњ особи, що в≥дкриваЇ рахунок, ¤к так≥, що в≥дпов≥дають ориг≥налу ≥ передаЇ на збер≥ганн¤ в справу з юридичного оформленн¤ рахунку. ” раз≥ наданн¤ власником рахунку права розпор¤джатис¤ рахунком ≥ншим особам, уповноважений прац≥вник банку ≥дентиф≥куЇ цих ос≥б ≥ п≥дтверджуЇ зд≥йсненн¤ ≥дентиф≥кац≥њ коп≥юванн¤м в≥дпов≥дних документ≥в.
     ќсоби, ¤к≥ мають право першого та другого п≥дпис≥в, особисто подають до банку документи дл¤ в≥дкритт¤ поточних ≥ вкладних (депозитних) рахунк≥в юридичних ос≥б ≥ в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в. Ѕанк ≥дентиф≥куЇ цих ос≥б та п≥дтверджуЇ зд≥йсненн¤ ≥дентиф≥кац≥њ коп≥юванн¤м в≥дпов≥дних документ≥в. ” раз≥ зм≥н у склад≥ ос≥б, ¤к≥ мають право розпор¤джатис¤ рахунком юридичноњ особи або в≥докремленого п≥дрозд≥лу, новопризначена особа (особи) маЇ бути ≥дентиф≥кована.
     ” раз≥ укладанн¤ договору банк≥вського вкладу або договору банк≥вського рахунку на користь третьоњ особи, а також п≥д час укладанн¤ договору з юридичною особою про в≥дкритт¤ поточних рахунк≥в на користь ф≥зичних ос≥б дл¤ зд≥йсненн¤ де¤ких вид≥в виплат, банк ≥дентиф≥куЇ особу, що в≥дкриваЇ рахунок, а особу, на користь ¤коњ укладено догов≥р ≥ в≥дкрито рахунок, Ч п≥д час пред'¤вленн¤ ц≥Їю особою до банку першоњ вимоги або вираженн¤ нею ≥ншим способом нам≥ру скористатис¤ цим рахунком.
     ” раз≥ неподанн¤ кл≥Їнтом необх≥дних документ≥в або в≥домостей, ¤к≥ витребуЇ банк з метою виконанн¤ вимог законодавства, що регулюЇ в≥дносини у сфер≥ запоб≥ганн¤ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хом, або умисного наданн¤ кл≥Їнтом неправдивих в≥домостей про себе, рахунок йому не в≥дкриваЇтьс¤.
     ≤дентиф≥кац≥¤ кл≥Їнта банку, що в≥дкриваЇ рахунок, не Ї обов'¤зковою, ¤кщо кл≥Їнт вже маЇ рахунки в цьому банку ≥ був ран≥ше ≥дентиф≥кований в≥дпов≥дно до вимог законодавства ”крањни, ¤ке регулюЇ в≥дносини у сфер≥ запоб≥ганн¤ легал≥зац≥њ (в≥дмиванню) доход≥в, одержаних злочинним шл¤хом.
     якщо суб'Їкт господарюванн¤ не маЇ в цьому банку рахунк≥в, то в процес≥ в≥дкритт¤ йому поточного рахунка м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥ догов≥р банк≥вського рахунку.
     якщо юридична особа не маЇ рахунка в цьому банку, то дл¤ в≥дкритт¤ њй поточного рахунка потр≥бно подати так≥ документи:
     Ч за¤ву про в≥дкритт¤ поточного рахунка. «а¤ву п≥дписуЇ кер≥вник юридичноњ особи або ≥нша уповноважена на це особа;
     Ч коп≥ю св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю юридичноњ особи в орган≥ виконавчоњ влади, ≥ншому орган≥, уповноваженому зд≥йснювати державну реЇстрац≥ю, засв≥дчену нотар≥ально або органом, ¤кий видав св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю;
     Ч коп≥ю належним чином зареЇстрованого установчого документа (статуту / засновницького договору / установчого акта / положенн¤), засв≥дчену органом, ¤кий зд≥йснив реЇстрац≥ю, або нотар≥ально. ѕоложенн¤ юридичних ос≥б публ≥чного права, ¤к≥ затверджуютьс¤ розпор¤дчими актами ѕрезидента ”крањни, органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, засв≥дченн¤ не потребують. ёридичн≥ особи публ≥чного права, ¤к≥ д≥ють на п≥дстав≥ закон≥в, установчий документ не подають;
     Ч коп≥ю дов≥дки про внесенн¤ юридичноњ особи до ™диного державного реЇстру п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, засв≥дчену органом, що видав дов≥дку, або нотар≥ально чи п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку;
     Ч коп≥ю документа, що п≥дтверджуЇ вз¤тт¤ юридичноњ особи на обл≥к в орган≥ державноњ податковоњ служби, засв≥дчену органом, що видав документ, або нотар≥ально чи п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку;
     Ч картку ≥з зразками п≥дпис≥в ≥ в≥дбитка печатки, засв≥дчену нотар≥ально або орган≥зац≥Їю, ¤к≥й кл≥Їнт адм≥н≥стративно п≥дпор¤дкований, в установленому пор¤дку. ƒо картки включаютьс¤ зразки п≥дпис≥в ос≥б, ¤ким в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни або установчих документ≥в юридичноњ особи надано право розпор¤дженн¤ рахунком та п≥дписанн¤ розрахункових документ≥в.
     ёридичн≥ особи, ¤к≥ використовують найману працю ≥ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни Ї платниками страхових внеск≥в, додатково до вищезазначеного перел≥ку документ≥в мають подати так≥ документи:
     Ч коп≥ю документа, що п≥дтверджуЇ реЇстрац≥ю юридичноњ особи у в≥дпов≥дному орган≥ ѕенс≥йного фонду ”крањни, засв≥дчену органом, що його видав, або нотар≥ально чи п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку;
     Ч коп≥ю страхового св≥доцтва, що п≥дтверджуЇ реЇстрац≥ю юридичноњ особи у ‘онд≥ соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань ”крањни ¤к платника страхових внеск≥в, засв≥дчену органом, що його видав, або нотар≥ально чи п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку.
     ≤нформац≥ю про те, що юридична особа не використовуЇ найманоњ прац≥ ≥ не Ї платником страхових внеск≥в, кл≥Їнт обов'¤зково зазначаЇ в за¤в≥ про в≥дкритт¤ поточного рахунка в р¤дку Ђƒодаткова ≥нформац≥¤ї.
     ‘≥зична особа Ч п≥дприЇмець дл¤ в≥дкритт¤ поточного рахунка подаЇ до банку так≥ документи:
     Ч за¤ву про в≥дкритт¤ поточного рахунку, що п≥дписана ф≥зичною особою Ч п≥дприЇмцем;
     Ч коп≥ю св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю ф≥зичноњ особи Ч п≥дприЇмц¤ органом виконавчоњ влади, ≥ншим органом, уповноваженим зд≥йснювати державну реЇстрац≥ю, засв≥дчену нотар≥ально або органом, що його видав;
     Ч коп≥ю документа, що п≥дтверджуЇ вз¤тт¤ ф≥зичноњ особи Ч п≥дприЇмц¤ на обл≥к в орган≥ державноњ податковоњ служби, засв≥дчену органом, що видав документ, або нотар≥ально чи п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку;
     Ч коп≥ю документа, що п≥дтверджуЇ реЇстрац≥ю ф≥зичноњ особи Ч п≥дприЇмц¤ у в≥дпов≥дному орган≥ ѕенс≥йного фонду ”крањни, засв≥дчену органом, що його видав, або нотар≥ально чи п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку;
     Ч картку ≥з зразками п≥дпис≥в. «разки п≥дпис≥в засв≥дчуютьс¤ п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку або нотар≥ально.
     якщо ф≥зична особа Ч п≥дприЇмець використовуЇ найману працю, то ц¤ особа п≥д час в≥дкритт¤ поточного рахунку додатково маЇ подати коп≥ю документа, що п≥дтверджуЇ реЇстрац≥ю ф≥зичноњ особи Ч п≥дприЇмц¤ у в≥дпов≥дному орган≥ ‘онду соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань ”крањни, засв≥дчену органом, що його видав, або нотар≥ально чи п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку. ¬ ≥ншому раз≥ ф≥зична особа Ч п≥дприЇмець обов'¤зково маЇ зазначити про те, що вона не використовуЇ найманоњ прац≥, у за¤в≥ про в≥дкритт¤ поточного рахунку.

ѕравовий режим поточного рахунку

     ќсобливост≥ правового режиму поточного рахунка насамперед визначаЇтьс¤ нормами, що регулюють догов≥р банк≥вського (поточного) рахунка.
     ѕрофесор ≤оффе в прац≥ Ђ«обов'¤зальне правої зазначаЇ, що догов≥р поточного рахунка Ч це догов≥р, у силу ¤кого одна сторона, волод≥лець рахунка, зобов'¤зуЇтьс¤ збер≥гати своњ грошов≥ кошти в банку з дотриманн¤м банк≥вських правил розпор¤джатис¤ коштами, що знаход¤тьс¤ на рахунку, а друга сторона, банк, зобов'¤зуЇтьс¤ зд≥йснювати касово-розрахункове обслуговуванн¤ волод≥льц¤ рахунка та в передбачених законом випадках нараховувати проценти на внесен≥ вклади. «вичайно, зазначене визначенн¤ потребуЇ доопрацюванн¤ з урахуванн¤м зм≥н часу.
     “ак, зг≥дно з≥ статею 1066 ÷ив≥льного кодексу ”крањни за договором банк≥вського рахунка банк зобов'¤зуЇтьс¤ приймати ≥ зараховувати на рахунок, в≥дкритий кл≥Їнтов≥ (волод≥льцев≥ рахунка), грошов≥ кошти, що йому надход¤ть, виконувати розпор¤дженн¤ кл≥Їнта про перерахуванн¤ ≥ видачу в≥дпов≥дних сум з рахунка та проведенн¤ ≥нших операц≥й за рахунком.
     ƒогов≥р банк≥вського рахунка двосторонн≥й. ” договор≥ банк≥вського рахунка в≥дображаютьс¤ ф≥нансово-правов≥ обов'¤зки банку ¤к елемента ф≥нансовоњ системи держави. “ак, переважна б≥льш≥сть обов'¤зк≥в банку за договором рахунка зд≥йснюЇтьс¤ в ч≥тко регламентованому нормами банк≥вського законодавства пор¤дку в≥дпов≥дно до встановлених Ќац≥ональним банком правил, форм та стандарт≥в. ѕрава та обов'¤зки стор≥н у договор≥ банк≥вського рахунка виникають з моменту дос¤гненн¤ згоди з ус≥х ≥стотних умов. ƒогов≥р Ї консенсуальним та, ¤к правило, в≥дплатним.
     ќсоблив≥стю в≥дплатност≥ договору Ї те, що в≥н Ї в≥дплатним з обох стор≥н. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 1070 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, за користуванн¤ грошовими коштами, що знаход¤тьс¤ на рахунку кл≥Їнта, банк сплачуЇ проценти, сума ¤ких зараховуЇтьс¤ на рахунок, ¤кщо ≥нше не встановлено договором банк≥вського рахунка або законом. ѕроценти, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, виплачуютьс¤ в розм≥р≥ вкладу на вимогу.  л≥Їнт, у свою чергу, оплачуЇ банку послуги з розрахунково-касового обслуговуванн¤ рахунка.
     ѕравова природа договору банк≥вського рахунка викликаЇ чимало дискус≥й. Ѕезперечно, догов≥р банк≥вського рахунка Ї договором про наданн¤ послуг Ч це не заперечуЇтьс¤ жодним науковцем. ѕроте щодо правовоњ природи зазначеноњ послуги думки неоднозначн≥. “ак, ћ. ћ. јгарков зазначав, що догов≥р банк≥вського рахунка Ї р≥зновидом договору банк≥вського вкладу. ™. Ѕ. ќс≥пов у дисертац≥йному досл≥дженн≥ Ђ√ражданско-прововые договоры с участием банковї, зазначаЇ, що догов≥р банк≥вського рахунку Ї зм≥шаним складним правовим ≥нститутом, що поЇднуЇ договори позики, збер≥ганн¤ та попередн≥й догов≥р дорученн¤.
     Ѕ≥льш слушною нам вбачаЇтьс¤ думка ќ. ≤оффе, ¤кий зазначав, що догов≥р банк≥вського рахунка Ї самост≥йним договором. ѕри цьому д≥њ на виконанн¤ договору Ї правочинами одно- або двосторонн≥ми.
     ” л≥тератур≥ ≥снуЇ також дискус≥¤ щодо публ≥чност≥ договору банк≥вського вкладу. « одного боку, банк зобов'¤заний укласти догов≥р банк≥вського рахунка з кл≥Їнтом, ¤кий звернувс¤ з пропозиц≥Їю в≥дкрити рахунок на оголошених банком умовах, що в≥дпов≥дають закону та банк≥вським правилам. ѕри цьому банк не маЇ права в≥дмовити у в≥дкритт≥ рахунка, вчиненн¤ в≥дпов≥дних операц≥й за ¤ким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому л≥ценз≥Їю, кр≥м випадк≥в, коли банк не маЇ можливост≥ прийн¤ти на банк≥вське обслуговуванн¤ або ¤кщо така в≥дмова допускаЇтьс¤ законом або банк≥вськими правилами.
     « ≥ншого боку, зг≥дно з≥ статею 1067 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, догов≥р банк≥вського рахунка укладаЇтьс¤ дл¤ в≥дкритт¤ кл≥Їнтов≥ або визначен≥й ним особ≥ рахунка в банку на умовах, погоджених сторонами. ¬одночас, у закон≥ пр¤мо невизначена публ≥чн≥сть договору. «азначене св≥дчить на користь того, що догов≥р банк≥вського рахунку не Ї публ≥чним.
     ƒоговором передбачаютьс¤ так≥ права та обов'¤зки банку:
     Ч банк маЇ право використовувати грошов≥ кошти на рахунку кл≥Їнта, гарантуючи його право безперешкодно розпор¤джатис¤ цими коштами;
     Ч банк не маЇ права визначати та контролювати напр¤ми використанн¤ грошових кошт≥в кл≥Їнта та встановлювати ≥нш≥, не передбачен≥ договором або законом, обмеженн¤ його права розпор¤джатис¤ грошовими коштами на власний розсуд;
     Ч банк зобов'¤заний зарахувати грошов≥ кошти, що над≥йшли на рахунок кл≥Їнта, в день надходженн¤ до банку в≥дпов≥дного розрахункового документа, ¤кщо ≥нший строк не встановлений договором банк≥вського рахунка або законом;
     Ч банк зобов'¤заний за розпор¤дженн¤м кл≥Їнта видати або перерахувати з його рахунка грошов≥ кошти в день надходженн¤ до банку в≥дпов≥дного розрахункового документа, ¤кщо ≥нший строк не передбачений договором банк≥вського рахунка або законом;
     Ч банк зобов'¤заний вчин¤ти дл¤ кл≥Їнта операц≥њ, ¤к≥ передбачен≥ дл¤ рахунк≥в даного виду законом, банк≥вськими правилами та звича¤ми д≥лового обороту, ¤кщо ≥нше не встановлено договором банк≥вського рахунка;
     Ч ≥нш≥ обов'¤зки за домовлен≥стю стор≥н.
     Ќеобх≥дно зазначити, що в раз≥ несвоЇчасного зарахуванн¤ на рахунок грошових кошт≥в, що над≥йшли кл≥Їнтов≥, њх безп≥дставного списанн¤ банком з рахунка кл≥Їнта або порушенн¤ банком розпор¤дженн¤ кл≥Їнта про перерахуванн¤ грошових кошт≥в з його рахунка банк повинен негайно п≥сл¤ ви¤вленн¤ порушенн¤ зарахувати в≥дпов≥дну суму на рахунок кл≥Їнта або належного отримувача, сплатити проценти та в≥дшкодувати завдан≥ збитки.
     јрешт на майно або кошти банку, що знаход¤тьс¤ на його рахунках, арешт на кошти та ≥нш≥ ц≥нност≥ юридичних або ф≥зичних ос≥б, що знаход¤тьс¤ в банку, зд≥йснюютьс¤ виключно за р≥шенн¤м суду про ст¤гненн¤ кошт≥в або про накладенн¤ арешту в пор¤дку, встановленому законом. «в≥льненн¤ майна та кошт≥в з-п≥д арешту зд≥йснюЇтьс¤ за постановою державного виконавц¤ або за р≥шенн¤м суду.
     «упиненн¤ власних видаткових операц≥й банку за його рахунками, а так само зупиненн¤ видаткових операц≥й за рахунками юридичних або ф≥зичних ос≥б зд≥йснюЇтьс¤ лише в раз≥ накладенн¤ арешту. «упиненн¤ видаткових операц≥й зд≥йснюЇтьс¤ в межах суми, на ¤ку накладено арешт, кр≥м випадк≥в, коли арешт накладено без встановленн¤ такоњ суми. «аборон¤Їтьс¤ накладати арешт на кореспондентськ≥ рахунки банку. –≥шенн¤ суду про ст¤гненн¤ на кошти, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на рахунках юридичних чи ф≥зичних ос≥б, п≥дл¤гають негайному ≥ безумовному виконанню, за вин¤тком випадк≥в введенн¤ моратор≥ю в≥дпов≥дно до закону.
     «а поточними рахунками, що в≥дкриваютьс¤ банками суб'Їктам господарюванн¤ в нац≥ональн≥й валют≥, зд≥йснюютьс¤ вс≥ види розрахунково-касових операц≥й в≥дпов≥дно до умов договору та вимог законодавства ”крањни.
     ѕоточний рахунок в ≥ноземн≥й валют≥ в≥дкриваЇтьс¤ суб'Їкту господарюванн¤ дл¤ збер≥ганн¤ грошей ≥ проведенн¤ розрахунк≥в у межах законодавства ”крањни в безгот≥вков≥й та гот≥вков≥й ≥ноземн≥й валют≥, дл¤ зд≥йсненн¤ поточних операц≥й, визначених законодавством ”крањни, дл¤ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й за кордон, розрахунк≥в за куп≥влю-продаж обл≥гац≥й зовн≥шньоњ державноњ позики ”крањни, дл¤ зарахуванн¤, використанн¤ ≥ погашенн¤ кредит≥в (позик, ф≥нансовоњ допомоги) в ≥ноземн≥й валют≥, дл¤ надходженн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, а також дл¤ проведенн¤ операц≥й, передбачених генеральною л≥ценз≥Їю Ќац≥онального банку на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й.
     ѕерел≥к операц≥й, що зд≥йснюютьс¤ резидентами та нерезидентами з рахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥, а також платеж≥, що можуть бути зарахован≥ на так≥ рахунки визначаютьс¤ ≤нструкц≥Їю Ќац≥онального банку Ђѕро пор¤док в≥дкритт¤, використанн¤ ≥ закритт¤ рахунк≥в в нац≥ональн≥й ≥ ≥ноземн≥й валют≥ї.
     ” нац≥ональн≥й валют≥ ”крањни представництвам нерезидент≥в в≥дкриваютьс¤, зокрема, рахунки типу ЂЌї ≥ Ђѕї.
     ѕоточний рахунок типу ЂЌї у нац≥ональн≥й валют≥ в≥дкриваЇтьс¤ уповноваженим банком таким ≥ноземним представництвам:
     Ч оф≥ц≥йним представництвам;
     Ч представництвам юридичних ос≥б Ч нерезидент≥в, ¤к≥ не займаютьс¤ на територ≥њ ”крањни п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю;
     Ч представництвам ≥ноземних банк≥в;
     Ч орган≥зац≥¤м ≥ установам (групам управл≥нн¤ програмами або проектами), ¤к≥, зг≥дно з чинними м≥жнародними договорами ”крањни та законодавством ”крањни, залучаютьс¤ до зд≥йсненн¤ програм або проект≥в м≥жнародноњ допомоги чи м≥жнародноњ техн≥чноњ допомоги;
     Ч в≥йськовим частинам „орноморського флоту –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, що дислокуютьс¤ на територ≥њ ”крањни, ¤к≥ одержують дл¤ свого утриманн¤ бюджетн≥ кошти за кошторисами ћ≥н≥стерства оборони –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ.
     ¬≥дкритт¤ поточного рахунка типу Ђѕї в нац≥ональн≥й валют≥ зд≥йснюЇтьс¤ пост≥йному представництву нерезидента.
     ѕоточний рахунок типу Ђѕї в нац≥ональн≥й валют≥ використовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до правил, установлених дл¤ поточних рахунк≥в юридичних ос≥б Ч резидент≥в (у тому числ≥ дл¤ нарахуванн¤ та зарахуванн¤ на рахунок процент≥в за залишком кошт≥в на цьому рахунку, ¤кщо таке нарахуванн¤ передбачено договором банк≥вського рахунку), кр≥м випадк≥в куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни. ƒл¤ останн≥х операц≥й особлив≥ правила встановлюютьс¤ Ќац≥онатьним банком ”крањни.
     –озм≥щенн¤ кошт≥в пост≥йними представництвами на вкладних (депозитних) рахунках у банках ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ з поточного рахунка типу Ђѕї в нац≥ональн≥й валют≥ цих представництв з подальшим поверненн¤м кошт≥в ≥ нарахованих процент≥в на зазначений рахунок.
     Ќерезиденти можуть в≥дкрити ≥нвестиц≥йн≥ рахунки на територ≥њ ”крањни. ¬≥дкритт¤ ≥нвестиц≥йного рахунка в нац≥ональн≥й або ≥ноземн≥й валют≥ зд≥йснюЇтьс¤ в такому пор¤дку.
     ќсоби (особа), ¤к≥ (¤ка) в≥дкривають рахунок, мають:
     Ч пред'¤вити паспорт або документ, що його зам≥нюЇ, ≥ документи, що п≥дтверджують њх повноваженн¤. ‘≥зичн≥ особи Ч резиденти додатково пред'¤вл¤ють документ, виданий в≥дпов≥дним органом державноњ податковоњ служби, що засв≥дчуЇ присвоЇнн¤ њм ≥дентиф≥кац≥йного номера платника податк≥в;
     ѕодати так≥ документи:
     Ч за¤ву про в≥дкритт¤ поточного рахунка. ” за¤в≥ в р¤дку Ђƒодаткова ≥нформац≥¤ї обов'¤зково зазначаЇтьс¤, що рахунок в≥дкриваЇтьс¤ з метою зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥њ в ”крањну;
     Ч коп≥ю легал≥зованого або засв≥дченого шл¤хом проставленн¤ апостил¤ вит¤гу з торговельного, банк≥вського або судового реЇстру або реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ м≥сцевого органу влади ≥ноземноњ держави про реЇстрац≥ю юридичноњ особи, засв≥дчену нотар≥ально. ¬≥д ≥ноземного ≥нвестора Ч ф≥зичноњ особи цей документ не вимагаЇтьс¤;
     Ч коп≥ю легал≥зованоњ або засв≥дченоњ шл¤хом проставленн¤ апостил¤ дов≥реност≥ на ≥м'¤ особи, ¤ка маЇ право в≥дкривати та розпор¤джатис¤ рахунком, засв≥дчену нотар≥ально. ” раз≥ видач≥ ≥ноземним ≥нвестором Ч ф≥зичною особою такоњ дов≥реност≥ на територ≥њ ”крањни подаЇтьс¤ коп≥¤ ц≥Їњ дов≥реност≥, засв≥дчена нотар≥ально. якщо рахунок в≥дкриваЇтьс¤ особисто ≥ноземним ≥нвестором Ч ф≥зичною особою, то цей документ не вимагаЇтьс¤;
     Ч картку ≥з зразками п≥дпис≥в нерезидента-≥нвестора, засв≥дчену нотар≥ально.
     ƒодатково подаЇтьс¤ коп≥¤ документа, що п≥дтверджуЇ вз¤тт¤ нерезидента-≥нвестора на обл≥к в орган≥ державноњ податковоњ служби, засв≥дчена органом, що видав документ, або нотар≥ально чи п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку, ¤кщо нерезидент-≥нвестор Ї учасником угоди про розпод≥л продукц≥њ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро угоди про розпод≥л продукц≥њї.
     ћ≥ж банком та особою, уповноваженою нерезидентом-≥нвестором, укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥ догов≥р банк≥вського рахунка.
     Ќа ≥нвестиц≥йний рахунок у нац≥ональн≥й валют≥ зараховуютьс¤ кошти ≥ з такого рахунку можуть зд≥йснюватись операц≥њ, що пов'¤зан≥ з ≥нвестуванн¤м кошт≥в та поверненн¤ ≥нвестиц≥й. ѕерел≥к операц≥й визначаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни.
     ƒл¤ забезпеченн¤ таких вид≥в д≥¤льност≥, ¤к виробнича кооперац≥¤, сп≥льне виробництво та ≥нших вид≥в сп≥льноњ д≥¤льност≥ за участю нерезидент≥в-≥нвестор≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на п≥дстав≥ договор≥в (контракт≥в) без утворенн¤ юридичноњ особи, в банку в≥дкриваЇтьс¤ поточний рахунок у нац≥ональн≥й або ≥ноземн≥й валют≥ дл¤ веденн¤ обл≥ку кошт≥в за цими договорами (контрактами) на п≥дстав≥ таких документ≥в:
     Ч за¤ви про в≥дкритт¤ поточного рахунка, засв≥дченоњ п≥дписом особи, ¤к≥й на п≥дстав≥ дов≥реност≥ надано право розпор¤дчого п≥дпису п≥д час проведенн¤ операц≥й за цим рахунком;
     Ч коп≥њ договору (контракту) про веденн¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥, засв≥дченоњ нотар≥ально;
     Ч коп≥њ документа про реЇстрац≥ю договору (контракту) про веденн¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥, засв≥дченоњ нотар≥ально або органом, що видав цей документ;
     Ч коп≥њ легал≥зованого або засв≥дченого шл¤хом поставленн¤ апостил¤ вит¤гу з торговельного, банк≥вського або судового реЇстру чи реЇстрац≥йного посв≥дченн¤ м≥сцевого органу влади ≥ноземноњ держави про реЇстрац≥ю юридичноњ особи, засв≥дченоњ нотар≥ально (дл¤ нерезидента-≥нвестора). якщо нерезидентом-≥нвестором Ї ф≥зична особа, то цей документ не вимагаЇтьс¤;
     Ч коп≥њ документа, що п≥дтверджуЇ вз¤тт¤ на обл≥к в орган≥ державноњ податковоњ служби договору про сп≥льну д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи, засв≥дченоњ органом, що видав документ, нотар≥ально або п≥дписом уповноваженого прац≥вника банку;
     Ч р≥шенн¤ учасник≥в договору про визначенн¤ ос≥б, ¤ким надаЇтьс¤ право розпор¤дчого п≥дпису п≥д час проведенн¤ операц≥й за цим рахунком, що оформл¤Їтьс¤ у форм≥ дов≥реност≥;
     Ч картки ≥з зразками п≥дпис≥в ≥ в≥дбитка печатки.

ѕравове регулюванн¤ банк≥вського вкладу

     –озгл¤немо нормативно-правове регулюванн¤ пон¤тт¤ банк≥вського вкладу.
     «г≥дно ≥з законом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, вклад (депозит) Ч це кошти в гот≥вков≥й або безгот≥вков≥й форм≥, у валют≥ ”крањни або в ≥ноземн≥й валют≥, ¤к≥ розм≥щен≥ кл≥Їнтами на њх ≥менних рахунках у банку на догов≥рних засадах на визначений строк збер≥ганн¤ або без зазначенн¤ такого строку ≥ п≥дл¤гають виплат≥ вкладнику в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та умов договору.
     «акон розум≥Ї банк≥вський вклад ¤к кошти. як зазначалос¤, зг≥дно з≥ статею 3 «акону ”крањни Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї, кошти ≥снують у гот≥вков≥й (форм≥ грошових знак≥в) або безгот≥вков≥й форм≥ (форм≥ запис≥в на рахунках у банках). “аким чином, закон розум≥Ї вклад ¤к певну суму кошт≥в.
     ¬одночас, банк≥вський вклад сл≥д розум≥ти ≥ ¤к вид виключноњ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, адже, зг≥дно з≥ статею 47 «акону Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, на п≥дстав≥ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ банки мають право зд≥йснювати таку банк≥вську операц≥ю ¤к прийманн¤ вклад≥в (депозит≥в) в≥д юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.
     —татт¤ 1058 ÷ив≥льного кодексу ”крањни зазначаЇ, що за договором банк≥вського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийн¤ла в≥д другоњ сторони (вкладника) або дл¤ нењ грошову суму (вклад), що над≥йшла, зобов'¤зуЇтьс¤ виплачувати вкладников≥ таку суму та проценти на нењ або дох≥д в ≥нш≥й форм≥ на умовах та в пор¤дку, встановлених договором.
     ѕравова природа договору банк≥вського вкладу викликаЇ не менше дискус≥й, н≥ж природа банк≥вського рахунка.
     ¬. ѕ. ћозол≥н визначаЇ банк≥вський вклад, ¤к догов≥р ≥ррегул¤рного збер≥ганн¤. ¬ обірунтуванн¤ своЇњ позиц≥њ автор посилаЇтьс¤ на розум≥нн¤ депозиту в –им≥. Ќин≥ не можна погодитись з цим твердженн¤м, адже зм≥ст пон¤тт¤ банк≥вського вкладу Ї ширшим.
     Ћ. √. ™ф≥мова визначаЇ банк≥вський вклад ¤к р≥зновид договору позики. –ос≥йський вчений Ўершеневич також зазначав, що в договор≥ вкладу Ї дв≥ риси договору позики: 1) сума позики надходить у розпор¤дженн¤ позичальника; 2) сума позики п≥дл¤гаЇ поверненню на законну вимогу позикодавц¤. ћ. ћ. јгарков визначав догов≥р банк≥вського вкладу ¤к зм≥шаний правовий ≥нститут, в ¤кому присутн≥ ознаки одразу дек≥лькох угод.
     Ќайб≥льш слушною, на нашу думку, Ї позиц≥¤ ќ. ≤оффе, ¤кий визнавав за договором банк≥вського вкладу самост≥йну правову природу з тих самих п≥дстав, з ¤ких вчений визначав окрему, самост≥йну правову природу кредитного договору. јдже догов≥р банк≥вського рахунка маЇ достатньо особливих правових характеристик та ознак, ¤к≥ дозвол¤ють нам стверджувати його самост≥йну правову природу.
     ѕро це на¤вно св≥дчить коротка характеристика правового регулюванн¤ банк≥вського вкладу, що пропонуЇтьс¤ дал≥.
     ƒогов≥р банк≥вського вкладу укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥. ѕисьмова форма договору банк≥вського вкладу вважаЇтьс¤ додержаною, ¤кщо внесенн¤ грошовоњ суми п≥дтверджено договором банк≥вського вкладу з видачею ощадноњ книжки або сертиф≥ката чи ≥ншого документа, що в≥дпов≥даЇ вимогам, установленим законом, ≥ншими нормативно-правовими актами у сфер≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ (банк≥вськими правилами) та звича¤ми д≥лового обороту. ” раз≥ недодержанн¤ письмовоњ форми договору банк≥вського вкладу цей догов≥р Ї н≥кчемним.
     ќтже, укладенн¤ договору банк≥вського вкладу з ф≥зичною особою ≥ внесенн¤ грошових кошт≥в на њњ рахунок за вкладом п≥дтверджуютьс¤ ощадною книжкою. Ќеобх≥дно зазначити, що ощадна книжна Ї лише формою укладенн¤ договору м≥ж банком та ф≥зичною особою, факт укладанн¤ ¤кого може бути п≥дтверджений правочином у ≥нш≥й письмов≥й форм≥.
     ¬ ощадн≥й книжц≥ вказуютьс¤ найменуванн¤ ≥ м≥сцезнаходженн¤ банку (його ф≥л≥њ), номер рахунка за вкладом, а також ус≥ грошов≥ суми, зарахован≥ на рахунок та списан≥ з рахунка, а також залишок грошових кошт≥в на рахунку на момент пред'¤вленн¤ ощадноњ книжки у банк. ¬≥домост≥ про вклад, вказан≥ в ощадн≥й книжц≥, Ї п≥дставою дл¤ розрахунк≥в за вкладом м≥ж банком ≥ вкладником.
     ¬идача банк≥вського вкладу, виплата процент≥в за ним ≥ виконанн¤ розпор¤джень вкладника про перерахуванн¤ грошових кошт≥в з рахунка за вкладом ≥ншим особам зд≥йснюютьс¤ банком у раз≥ пред'¤вленн¤ ощадноњ книжки. якщо ощадну книжку втрачено або приведено в непридатний дл¤ пред'¤вленн¤ стан, банк за за¤вою вкладника видаЇ йому нову ощадну книжку.
     ќкремим документом, що використовуЇтьс¤ у в≥дносинах банк≥вського вкладу, Ї ощадний (депозитний) сертиф≥кат, що п≥дтверджуЇ суму вкладу, внесеного в банк, ≥ права вкладника (волод≥льц¤ сертиф≥ката) на одержанн¤ з≥ спливом встановленого строку суми вкладу та процент≥в, установлених сертиф≥катом, у банку, ¤кий його видав.
     ” раз≥ дострокового пред'¤вленн¤ ощадного (депозитного) сертиф≥ката до оплати банком виплачуЇтьс¤ сума вкладу та проценти, ¤к≥ виплачуютьс¤ за вкладами на вимогу, ¤кщо умовами сертиф≥ката не встановлений ≥нший розм≥р процент≥в.
     Ѕанк виплачуЇ вкладников≥ проценти на суму вкладу в розм≥р≥, встановленому договором банк≥вського вкладу. якщо договором не встановлений розм≥р процент≥в, банк зобов'¤заний виплачувати проценти у розм≥р≥ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни. “аким чином, проценти в договор≥ банк≥вського вкладу, хоч ≥ Ї ≥стотною умовою договору, однак визначаютьс¤ безпосередньо законом. ќтже, в≥дсутн≥сть у договор≥ визначенн¤ проценту не може бути п≥дставою дл¤ визнанн¤ його неукладеним.
     Ѕанк маЇ право зм≥нити розм≥р процент≥в, ¤к≥ виплачуютьс¤ на вклади на вимогу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором. ” раз≥ зменшенн¤ банком розм≥ру процент≥в на вклади на вимогу новий розм≥р процент≥в застосовуЇтьс¤ до вклад≥в, внесених до пов≥домленн¤ вкладник≥в про зменшенн¤ процент≥в, з≥ спливом одного м≥с¤ц¤ з моменту в≥дпов≥дного пов≥домленн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
     ¬становлений договором розм≥р процент≥в на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його поверненн¤ в раз≥ настанн¤ визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. ѕроценти на банк≥вський вклад нараховуютьс¤ в≥д дн¤, наступного за днем надходженн¤ вкладу в банк, до дн¤, ¤кий передуЇ його поверненню вкладников≥ або списанню з рахунка вкладника з ≥нших п≥дстав.
     «г≥дно ≥з законом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банк може укладати угоди з пов'¤заними особами, ¤к≥ передбачають нарахуванн¤ в≥дсотк≥в за вкладами ≥ депозитами, ¤к≥ б≥льш≥ в≥д звичайних, у раз≥, ¤кщо прибуток банку дозвол¤Ї зд≥йснювати це без шкоди дл¤ ф≥нансового розвитку банку.
     ѕроценти на банк≥вський вклад виплачуютьс¤ вкладников≥ на його вимогу з≥ спливом кожного кварталу окремо в≥д суми вкладу, а невитребуван≥ в цей строк проценти зб≥льшують суму вкладу, на ¤ку нараховуютьс¤ проценти, ¤кщо ≥нше не встановлено договором банк≥вського вкладу. ” раз≥ поверненн¤ вкладу виплачуютьс¤ ус≥ нарахован≥ до цього моменту проценти.
     Ќа рахунок за банк≥вським вкладом зараховуютьс¤ грошов≥ кошти, ¤к≥ над≥йшли до банку на ≥м'¤ вкладника в≥д ≥ншоњ особи, ¤кщо договором банк≥вського вкладу не передбачено ≥нше. ѕри цьому вважаЇтьс¤, що вкладник погодивс¤ на одержанн¤ грошових кошт≥в в≥д ≥ншоњ особи, надавши њй необх≥дн≥ дан≥ про рахунок за вкладом.
     ‘≥зична або юридична особа може укласти догов≥р банк≥вського вкладу (зробити вклад) на користь третьоњ особи. ÷¤ особа набуваЇ права вкладника з моменту пред'¤вленн¤ нею до банку першоњ вимоги, що випливаЇ з прав вкладника, або вираженн¤ нею ≥ншим способом нам≥ру скористатис¤ такими правами. ƒо набутт¤ особою, на користь ¤коњ зроблений банк≥вський вклад, прав вкладника ц≥ права належать особ≥, ¤ка зробила вклад.
     ¬изначенн¤ ≥мен≥ ф≥зичноњ особи або найменуванн¤ юридичноњ особи, на користь ¤коњ зроблений вклад, Ї ≥стотною умовою договору банк≥вського вкладу. якщо особа, на користь ¤коњ зроблено вклад, в≥дмовилас¤ в≥д нього, особа, ¤ка уклала догов≥р банк≥вського вкладу на користь третьоњ особи, маЇ право вимагати поверненн¤ вкладу або перевести його на своЇ ≥м'¤.
     «акон визначаЇ два види банк≥вських вклад≥в:
     Ч на умовах видач≥ вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу);
     Ч на умовах поверненн¤ вкладу з≥ спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
     ќднак закон не виключаЇ можливост≥ внесенн¤ грошовоњ суми вкладу на ≥нших умовах њњ поверненн¤.
     «а договором банк≥вського вкладу, незалежно в≥д його виду, банк зобов'¤заний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, кр≥м вклад≥в, зроблених юридичними особами на ≥нших умовах поверненн¤, ¤к≥ встановлен≥ договором. ѕри цьому, в практиц≥ правозастосуванн¤ ≥снуЇ проблема щодо визначенн¤ строку поверненн¤ вкладу банком п≥сл¤ одержанн¤ першоњ вимоги кл≥Їнта (вкладника). «г≥дно з≥ статею 530 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, ¤кщо строк виконанн¤ зобов'¤занн¤ не визначений в договор≥, боржник повинен виконати зобов'¤занн¤ прот¤гом 7 дн≥в з моменту пред'¤вленн¤ вимоги. ¬одночас, зг≥дно з≥ статт¤ми 1049, 1058 та 1059 ÷ив≥льного кодексу, цей терм≥н дл¤ договор≥в позики становить 30 дн≥в. “аким чином, вир≥шенн¤ означеноњ проблеми залежить в≥д того, ¤ким чином квал≥ф≥кувати догов≥р банк≥вського вкладу. якщо ¤к самост≥йний правочин, то до в≥дпов≥дних сп≥рних правов≥дносин сл≥д застосовувати статтю 530 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, а ¤кщо виходити з розум≥нн¤ договору банк≥вського вкладу ¤к р≥зновиду договору позики (™ф≥мова Ћ. √.), то до в≥дносин сл≥д застосувати статтю 1049 кодексу.
     якщо в≥дпов≥дно до договору банк≥вського вкладу вклад повертаЇтьс¤ вкладников≥ на його вимогу до спливу строку або до настанн¤ ≥нших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуютьс¤ в розм≥р≥ процент≥в за вкладами на вимогу, ¤кщо договором не встановлений б≥льш ≥нший процент.
     якщо вкладник не вимагаЇ поверненн¤ суми строкового вкладу з≥ спливом строку, встановленого договором банк≥вського вкладу, або поверненн¤ суми вкладу, внесеного на ≥нших умовах поверненн¤, п≥сл¤ настанн¤ визначених договором обставин догов≥р вважаЇтьс¤ продовженим на умовах вкладу на вимогу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
     ¬ ”крањн≥ створений та д≥Ї ‘онд гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б, правовий режим ¤кого визначаЇтьс¤ законом. ‘онд гарантуЇ кожному вкладнику банку Ч учасника (тимчасового учасника) ‘онду в≥дшкодуванн¤ кошт≥в за його вкладами, включаючи в≥дсотки, в розм≥р≥ вклад≥в на день настанн¤ недоступност≥ вклад≥в, але не б≥льше н≥ж 1200 гривень по вкладах у кожному з таких банк≥в. «азначений розм≥р в≥дшкодуванн¤ кошт≥в за вкладами, включаючи в≥дсотки, за рахунок кошт≥в ‘онду може бути зб≥льшено за р≥шенн¤м адм≥н≥стративноњ ради ‘онду залежно в≥д тенденц≥й розвитку ринку ресурс≥в, залучених в≥д вкладник≥в банками Ч учасниками (тимчасовими учасниками) ‘онду.
     ” раз≥ розм≥щенн¤ вкладником в одному банку Ч учаснику (тимчасовому учаснику) ‘онду к≥лькох вклад≥в, ‘онд гарантуЇ в≥дшкодуванн¤ кошт≥в за такими вкладами, включаючи в≥дсотки, у розм≥р≥ загальноњ суми вклад≥в за станом на день настанн¤ недоступност≥ вклад≥в, але не б≥льше розм≥ру, встановленого законодавством. ¬клади, розм≥р ¤ких становить менше н≥ж 1 гривн¤, не п≥дл¤гають в≥дшкодуванню. ¬≥дшкодуванн¤ вклад≥в в ≥ноземн≥й валют≥ в≥дбуваЇтьс¤ в нац≥ональн≥й валют≥ ”крањни п≥сл¤ перерахуванн¤ суми вкладу за оф≥ц≥йним (обм≥нним) курсом Ќац≥онального банку ”крањни на день настанн¤ недоступност≥ вклад≥в.
     ‘онд не в≥дшкодовуЇ гарантованоњ суми за вкладами, розм≥щеними:
     Ч членами нагл¤довоњ ради, ради директор≥в ≥ рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ банку, вклади в ¤кому Ї недоступними;
     Ч прац≥вниками незалежних аудиторських ф≥рм (аудиторами), ¤к≥ зд≥йснювали аудиторськ≥ перев≥рки банку прот¤гом останн≥х трьох рок≥в;
     Ч акц≥онерами, частка ¤ких перевищуЇ 10 в≥дсотк≥в статутного кап≥талу банку;
     Ч трет≥ми особами, ¤к≥ д≥ють в≥д ≥мен≥ зазначених вище вкладник≥в;
     Ч вкладниками, ¤к≥ на ≥ндив≥дуальн≥й основ≥ отримують в≥д банку п≥льгов≥ в≥дсотки та мають ф≥нансов≥ прив≥лењ, що призвели до пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану банку;
     Ч вкладниками, ¤к≥ не ≥дентиф≥кован≥ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю.
     ѕ≥д вкладом (депозитом), на ¤к≥ поширюютьс¤ гарант≥њ законодавства, розум≥ютьс¤ кошти в гот≥вков≥й або безгот≥вков≥й форм≥ у валют≥ ”крањни або в ≥ноземн≥й валют≥, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни розм≥щен≥ вкладником на догов≥рних засадах на визначений строк збер≥ганн¤ або без зазначенн¤ такого строку на ≥менних рахунках у банку Ч учаснику (тимчасовому учаснику) ‘онду гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б, чи залучен≥ таким банком у форм≥ випуску (ем≥с≥њ) ≥менних ощадних (депозитних) сертиф≥кат≥в ≥ п≥дл¤гають виплат≥ вкладнику в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та умов договору. ‘онд гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б в≥дшкодовуЇ вклади, розм≥щен≥ на рахунках, що не використовуютьс¤ вкладником дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ‘онд в≥дшкодовуЇ вклади лише ф≥зичних ос≥б.
     ѕ≥дставою дл¤ в≥дшкодуванн¤ вклад≥в Ї њх недоступн≥сть, тобто неможлив≥сть одержанн¤ вкладу вкладником в≥дпов≥дно до умов договору, ¤ка настаЇ з дн¤ призначенн¤ л≥кв≥датора банку Ч учасника (тимчасового учасника) ‘онду гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б.
     ¬ище наведене Ч лише основн≥ положенн¤ правового режиму банк≥вського рахунка, що детал≥зуютьс¤ на р≥вн≥ п≥дзаконних акт≥в.
     “аким чином, до ознак договору банк≥вського вкладу можна в≥днести:
     Ч догов≥р банк≥вського вкладу, в ¤кому стороною Ї ф≥зична особа, Ї публ≥чним договором;
     Ч догов≥р банк≥вського вкладу Ї реальним договором;
     Ч догов≥р банк≥вського вкладу Ї, ¤к правило, в≥дплатним договором;
     Ч правовий режим договору банк≥вського рахунку регулюЇтьс¤ нормами ¤к цив≥льного, так ≥ ф≥нансового права;
     Ч предметом депозитних в≥дносин Ї виключно грош≥ та банк≥вськ≥ метали;
     Ч одн≥Їю з стор≥н договору Ї банк≥вська установа;
     Ч обов'¤зков≥сть письмовоњ форми договору;
     Ч законодавчо встановлена гарант≥¤ компенсац≥њ банк≥вського вкладу ф≥зичним особам
     Ч догов≥р банк≥вського вкладу Ї формою зд≥йсненн¤ одного з виключних вид≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥;
     Ч догов≥р банк≥вського вкладу Ї односторонн≥м договором.
     «акритт¤ банк≥вських рахунк≥в
     ѕоточн≥ рахунки кл≥Їнт≥в банк≥в закриваютьс¤:
     Ч на п≥дстав≥ за¤ви кл≥Їнта;
     Ч на п≥дстав≥ р≥шенн¤ в≥дпов≥дного органу, на ¤кий, зг≥дно ≥з законом, покладено функц≥њ щодо припиненн¤ юридичноњ особи або припиненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичноњ особи Ч п≥дприЇмц¤ (за за¤вою л≥кв≥датора, голови або члена л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ, управител¤ майна тощо);
     Ч у раз≥ смерт≥ власника рахунка Ч ф≥зичноњ особи та ф≥зичноњ особи Ч п≥дприЇмц¤ (за за¤вою третьоњ особи, зокрема спадкоЇмц¤);
     Ч зм≥ни рахунк≥в банк≥вською установою;
     Ч на ≥нших п≥дставах, передбачених законодавством ”крањни або договором м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом.
     “акими п≥дставами, зг≥дно з≥ статею 1075, банк маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору банк≥вського рахунка:
     Ч ¤кщо сума грошових кошт≥в, що збер≥гаютьс¤ на рахунку кл≥Їнта, залишилас¤ меншою в≥д м≥н≥мального розм≥ру, передбаченого банк≥вськими правилами або договором, ¤кщо така сума не буде в≥дновлена прот¤гом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ попередженн¤ банком про це;
     Ч у раз≥ в≥дсутност≥ операц≥й за цим рахунком прот¤гом року, ¤кщо ≥нше не встановлено договором;
     Ч в ≥нших випадках, встановлених договором або законом.
     Ѕанк може в≥дмовитис¤ в≥д договору банк≥вського рахунка (в позасудовому пор¤дку) та закрити поточний рахунок кл≥Їнта, ¤кщо операц≥њ за цим рахунком не зд≥йснюютьс¤ прот¤гом трьох рок≥в п≥др¤д ≥ на цьому рахунку немаЇ залишку кошт≥в.
     Ѕанк закриваЇ поточний рахунок юридичноњ особи на п≥дстав≥ документа, виданого спец≥ально уповноваженим органом з питань державноњ реЇстрац≥њ в пор¤дку, установленому законодавством ”крањни, ¤кий п≥дтверджуЇ державну реЇстрац≥ю припиненн¤ юридичноњ особи.
     «а на¤вност≥ р≥шенн¤ уповноваженого державного органу про скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ юридичноњ особи або державноњ реЇстрац≥њ ф≥зичноњ особи Ч п≥дприЇмц¤, визнанн¤ в установленому пор¤дку юридичноњ особи ф≥ктивною або оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою чи визнанн¤ безв≥сно в≥дсутньою, банк закриваЇ рахунки таких ос≥б ≥ прот¤гом трьох робочих дн≥в надаЇ ≥нформац≥ю спец≥ально уповноваженому органу виконавчоњ влади з питань ф≥нансового мон≥торингу щодо таких рахунк≥в. «алишки кошт≥в за такими рахунками перераховуютьс¤ на окрем≥ анал≥тичн≥ рахунки, що в≥дкрит≥ за балансовим рахунком, визначеним Ќац≥ональним банком дл¤ обл≥ку кредиторськоњ заборгованост≥ за операц≥¤ми з кл≥Їнтами банку. ” раз≥ ненадходженн¤ прот¤гом семи робочих дн≥в розпор¤джень в≥д спец≥ально уповноваженого органу виконавчоњ влади з питань ф≥нансового мон≥торингу або р≥шенн¤ суду стосовно вжитт¤ чи невжитт¤ заход≥в щодо цих кошт≥в банк зараховуЇ ц≥ кошти на балансовий рахунок, визначений Ќац≥ональним банком дл¤ обл≥ку кошт≥в за нед≥ючими рахунками кл≥Їнт≥в.
     ” раз≥ припиненн¤ юридичноњ особи (унасл≥док злитт¤, приЇднанн¤, под≥лу, перетворенн¤), зм≥ни њњ найменуванн¤ або зм≥ни ≥мен≥ ф≥зичноњ особи (пр≥звища / ≥мен≥ / по батьков≥) поточний рахунок закриваЇтьс¤. «аконодавство не передбачаЇ можливост≥ наступництва прав на рахунок, що Ї черговим п≥дтвердженн¤м розум≥нн¤ рахунку ¤к ф≥кц≥њ. ƒл¤ в≥дкритт¤ нового поточного рахунку подаютьс¤ звичайн≥ документи, що подаютьс¤ дл¤ в≥дкритт¤ рахунка вперше.
     ” раз≥ припиненн¤ юридичноњ особи внасл≥док њњ л≥кв≥дац≥њ, дл¤ проведенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури використовуЇтьс¤ один поточний рахунок юридичноњ особи, що л≥кв≥довуЇтьс¤, визначений ком≥с≥Їю з припиненн¤ (л≥кв≥датором, л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю тощо). «акритт¤ ≥нших рахунк≥в, ¤к≥ не використовуютьс¤ дл¤ проведенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури, зд≥йснюЇтьс¤ л≥кв≥датором (л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю) на п≥дстав≥ за¤ви про закритт¤ рахунку, п≥дписаноњ особою, ¤ка зг≥дно з р≥шенн¤м учасник≥в юридичноњ особи, суду або органу, що прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи, призначена л≥кв≥датором (за умови проведенн¤ ≥дентиф≥кац≥њ), та коп≥њ р≥шенн¤ учасник≥в, суду або органу юридичноњ особи, уповноваженого на це установчими документами про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи, засв≥дченоњ нотар≥ально або органом, ¤кий прийн¤в таке р≥шенн¤.
     «акритт¤ поточного рахунка за бажанн¤м кл≥Їнта зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ його за¤ви про закритт¤ рахунку.
     «а на¤вност≥ кошт≥в на рахунку банк зд≥йснюЇ завершальн≥ операц≥њ за рахунком (з виконанн¤ плат≥жних вимог на примусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в, виплати кошт≥в гот≥вкою, перерахуванн¤ залишку кошт≥в на п≥дстав≥ плат≥жного дорученн¤ на ≥нший рахунок кл≥Їнта, зазначений у за¤в≥, тощо). ƒатою закритт¤ рахунка вважаЇтьс¤ наступний п≥сл¤ проведенн¤ останньоњ операц≥њ за цим рахунком день.
     якщо на рахунку власника немаЇ залишку кошт≥в, а за¤ва подана в операц≥йний час банку, то датою закритт¤ рахунка Ї день отриманн¤ банком ц≥Їњ за¤ви. ” день закритт¤ рахунка банк зобов'¤заний видати кл≥Їнту дов≥дку про закритт¤ рахунка.
     ¬кладн≥ (депозитн≥) рахунки кл≥Їнт≥в у раз≥ залученн¤ строкових вклад≥в закриваютьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥њ договору банк≥вського вкладу та поверненн¤ кошт≥в вкладнику. ” раз≥ залученн¤ вкладу на умовах його видач≥ на першу вимогу, вкладний (депозитний) рахунок закриваЇтьс¤ п≥сл¤ поверненн¤ кошт≥в вкладников≥.
     ” раз≥ закритт¤ поточного або вкладного (депозитного) рахунка суб'Їкта господарюванн¤ банк прот¤гом трьох робочих дн≥в з дн¤ закритт¤ рахунка (включаючи день закритт¤ рахунка) пов≥домл¤Ї про це в≥дпов≥дному органу державноњ податковоњ служби. ѕов≥домленн¤ про закритт¤ рахунка надсилаЇтьс¤ електронною поштою Ќац≥онального банку з використанн¤м засоб≥в захисту ≥нформац≥њ Ќац≥онального банку. ќтриманн¤ органом державноњ податковоњ служби такого пов≥домленн¤ п≥дтверджуЇтьс¤ файлом-квитанц≥Їю, що надсилаЇтьс¤ цим органом до банку. ‘айл-квитанц≥¤ на паперовому нос≥њ збер≥гаЇтьс¤ в справ≥ з юридичного оформленн¤ рахунка.
«мiст


Сайт управляется системой uCoz