ƒ. ќ. √етманцев, Ќ. √. Ўукл≥на

Ѕанк≥вське право ”крањни

Ќавчальний пос≥бник

 ињв
÷ентр учбовоњ л≥тератури
2007

    ѕон¤тт¤ про банк≥вську систему

          ” будь-¤к≥й держав≥ незалежно в≥д дом≥нуючоњ економ≥чноњ модел≥ та способу орган≥зац≥њ сусп≥льних в≥дносин банк≥вська система в≥д≥граЇ ключову роль. Ќедарма њњ часто пор≥внюють з кровоносною системою економ≥ки держави. —аме вона забезпечуЇ економ≥ку необх≥дним обс¤гом ф≥нансових ресурс≥в, забезпечуючи в≥льних рух кап≥талу, розрахунки суб'Їкт≥в господарюванн¤, кредитуванн¤ економ≥ки, а також реал≥зац≥ю ≥нших функц≥й та завдань. Ѕез розвинутоњ банк≥вськоњ системи неможливо нав≥ть у¤вити соб≥ розвинуту економ≥ку держави.
          –озвиток банк≥в, товарного виробництва ≥ обороту ≥сторично йшов паралельно ≥ т≥сно перепл≥тавс¤. ѕри цьому банки провод¤чи грошов≥ розрахунки ≥ кредитуючи господарство, виступаючи посередниками в перерозпод≥л≥ кап≥тал≥в, ≥стотно п≥двищують загальну ефективн≥сть виробництва, спри¤ють зростанню продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥.
          Ќин≥, в умовах розвинутих ф≥нансових, товарних ринк≥в, структура банк≥вськоњ системи р≥зко ускладнюЇтьс¤. «'¤вилис¤ нов≥ види ф≥нансових установ, нов≥ кредитн≥ ≥нструменти ≥ методи обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в.
          “ому банк≥вська система ”крањни Ч це один ≥з найрозвинут≥ших елемент≥в господарського механ≥зму, оск≥льки њњ реформуванн¤ було розпочате ран≥ше за ≥нш≥ сектори економ≥ки, що визначалос¤ ключовою роллю банк≥в при вир≥шенн≥ завдань переходу до ринку. —аме банки в≥д≥грають основну роль в утворенн≥ оптимального середовища дл¤ моб≥л≥зац≥њ й в≥льного переливу кап≥тал≥в, нагромадженн≥ кошт≥в дл¤ структурноњ перебудови економ≥ки, приватизац≥њ й розвитку п≥дприЇмництва.
          Ѕанк≥вська система бере участь у виконанн≥ основних функц≥й ф≥нансовоњ системи, зокрема шл¤хом:
          Ч стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥;
          Ч забезпеченн¤ способ≥в перем≥щенн¤ ф≥нансових ресурс≥в у час≥, через кордони держав та м≥ж окремими галуз¤ми тощо;
          Ч розробки та забезпеченн¤ способ≥в управл≥нн¤ ризиками;
          Ч забезпеченн¤ механ≥зму об'Їднанн¤ ф≥нансових ресурс≥в та њх розпод≥лу м≥ж окремими суб'Їктами господарюванн¤;
          Ч забезпеченн¤ безпереб≥йного функц≥онуванн¤ плат≥жних систем, зокрема шл¤хом удосконаленн¤ способ≥в кл≥рингу та зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, що спри¤ють торг≥вл≥;
          Ч забезпеченн¤ насиченн¤ ринку ц≥новою ≥нформац≥Їю, що дозвол¤Ї координувати децентрал≥зований процес прийн¤тт¤ р≥шень в окремих галуз¤х економ≥ки.
          Ѕанк≥вська система Ї складовою кредитноњ системи держави.
          јнал≥зуючи орган≥зац≥ю банк≥вських систем зах≥дних держав в умовах розвинутоњ економ≥ки, фах≥вц≥ д≥йшли висновку щодо трьох основних напр¤м≥в розвитку таких систем та њх складових:
          Ч банк≥вськ≥ системи з великою к≥льк≥стю банк≥в з небагатьма в≥дд≥ленн¤ми;
          Ч банк≥вськ≥ системи з невеликою к≥льк≥стю банк≥в ≥з багатьма в≥дд≥ленн¤ми;
          Ч банк≥вськ≥ системи з багатьма банками, пов'¤заними учасниками.
          ѕон¤тт¤ банк≥вськоњ системи в науц≥ ф≥нансового права не д≥стало однозначного визначенн¤.
          ¬≥дпов≥дно до навчального пос≥бника ЂЅанк≥вське право ”крањниї, банк≥вську систему в ”крањн≥ юридична наука визначаЇ ¤к внутр≥шньо орган≥зовану, взаЇмопов'¤зану, об'Їднану загальною метою сукупн≥сть банк≥вських та ф≥нансово-кредитних установ, що утворен≥ ≥ д≥ють на основ≥  онституц≥њ та закон≥в ”крањни.
          ќ. ј. ћузика п≥д банк≥вською системою розум≥Ї сукупн≥сть банк≥в р≥зних вид≥в ≥ банк≥вських ≥нститут≥в, за допомогою ¤ких акумулюють¤ кошти та надаютьс¤ кл≥Їнтам р≥зноман≥тн≥ послуги ≥з прийманн¤ вклад≥в та наданн¤ кредит≥в.
          ќ. ј.  остюченко розум≥Ї п≥д банк≥вською системою розгалуджену сукупн≥сть банк≥в, банк≥вських ≥нститут≥в, ф≥нансово-кредитних установ, що д≥ють у межах Їдиного ф≥нансово-кредитного механ≥зму на чол≥ з центральним банком ≥ йому п≥дпор¤дковуютьс¤. ¬чений в≥дносить до банк≥вськоњ системи ≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи, що не мають статусу банку.
          ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро ф≥нансов≥ послуги та державне регулюванн¤ ринк≥в ф≥нансових послугї, ф≥нансова установа Ч це юридична особа, ¤ка, в≥дпов≥дно до закону, надаЇ одну чи дек≥лька ф≥нансових послуг та ¤ка внесена до в≥дпов≥дного реЇстру в пор¤дку, встановленому законом. ƒо ф≥нансових установ належать банки, кредитн≥ сп≥лки, ломбарди, л≥зингов≥ компан≥њ, дов≥рч≥ товариства, страхов≥ компан≥њ, установи накопичувального пенс≥йного забезпеченн¤, ≥нвестиц≥йн≥ фонди ≥ компан≥њ та ≥нш≥ юридичн≥ особи, виключним видом д≥¤льност≥ ¤ких Ї наданн¤ ф≥нансових послуг.  редитною установою Ї ф≥нансова установа, ¤ка, в≥дпов≥дно до закону, маЇ право за рахунок залучених кошт≥в надавати ф≥нансов≥ кредити на власний ризик.
          “аким чином, вчений в≥дносить до банк≥вськоњ системи практично весь ф≥нансовий ринок держави. «азначену позиц≥ю п≥дтримують ≥ автори п≥дручника ЂЅанк≥вське право рос≥йськоњ ‘едерац≥њї.
          « таким твердженн¤м не погоджуЇтьс¤ ќ. ѕ. ќрлюк, тому, що за таких обставин ототожнюютьс¤ банк≥вська система ≥ кредитна система держави, що неприпустимо, оск≥льки перша Ї частиною другоњ.
          ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ легальне визначенн¤ банк≥вськоњ системи, але ¤ке чомусь мало пом≥чаЇтьс¤ науковц¤ми. “ак, зг≥дно з≥ статтею 334 √осподарського кодексу ”крањни, банк≥вська система ”крањни складаЇтьс¤ з Ќац≥онального банку ”крањни та ≥нших банк≥в (державних ≥ недержавних), що створен≥ ≥ д≥ють на територ≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до закону.
          ќднак, дл¤ того щоб визначитись ≥з складовими частинами банк≥вськоњ системи, насамперед необх≥дно досл≥дити таке пон¤тт¤, ¤к Ђсистемаї взагал≥.
          “ак, ¬. √. јфанасьЇв писав, що п≥д системою розум≥Їтьс¤ сукупн≥сть компонент≥в, взаЇмод≥¤ ¤ких породжуЇ нов≥ (≥нтегративн≥, системн≥) ¤кост≥, не притаманн≥ њњ складовим. Ќайважлив≥шою особлив≥стю системи Ї на¤вн≥сть у н≥й ≥нтегративних, системних ¤костей, що звод¤тьс¤ до суми ознак компонент≥в, ¤к≥ њњ утворюють . —аме в цьому реал≥зуЇтьс¤ основна ознака системи Ч њњ ц≥л≥сн≥сть.
          ќзнаками системи Ї також њњ структурн≥сть (можлив≥сть опису системи через визначенн¤ њњ структури, тобто зв'¤зк≥в усередин≥ системи), взаЇмозв'¤зок системи та зовн≥шнього середовища (система формуЇ та про¤вл¤Ї властивост≥ у взаЇмод≥њ ≥з зовн≥шн≥м середовищем), ≥Їрарх≥чн≥сть (кожний з компонент≥в системи може розгл¤датись ¤к система, а система, ¤ка розгл¤даЇтьс¤, Ї компонентом ширшоњ системи), множинн≥сть опису системи (складн≥сть системи потребуЇ њњ опису з р≥зних стор≥н, дл¤ розум≥нн¤ њњ сутност≥).
          “аким чином, у будь-¤кому випадку в≥днесенн¤ до системи простоњ сукупност≥ установ, що зд≥йснюють д≥¤льн≥сть на ринку банк≥вських послуг (Ќац≥ональний банк та ≥нш≥ банки), Ї щонайменше хибним.
          Ѕезперечно, правильне твердженн¤ д. ю. н. ќ. ѕ. ќрлюк, що до банк≥вськоњ системи не включаютьс¤ ≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи, ¤к≥ за своњм статусом не Ї банками. ѕосиланн¤ в цьому контекст≥ на те, що ц≥ установи фактично частково зд≥йснюють банк≥вську д≥¤льн≥сть, не може бути сприйн¤те ¤к аргумент щодо включенн¤ њх до банк≥вськоњ системи ”крањни, оск≥льки в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ практично вс≥ установи, що вход¤ть до кредитноњ системи, зд≥йснюють ф≥нансову д≥¤льн≥сть, передбачену статею 47 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї. “аким чином, включенн¤ ф≥нансово-кредитних установ до банк≥вськоњ системи спотворить њњ сутн≥сть. «азначене не стосуЇтьс¤ включенн¤ до предмета банк≥вського права ¤к навчальноњ дисципл≥ни правового статусу ф≥нансово-кредитних орган≥зац≥й. ѓх статус повинен охоплюватис¤ банк≥вським правом, виход¤чи насамперед з предмету д≥¤льност≥ ф≥нансових установ. ¬одночас, до банк≥вськоњ системи не можна не включити окремих ф≥нансово-кредитних установ, предметом д≥¤льност≥ ¤ких Ї виключно наданн¤ окремих банк≥вських послуг, що в≥днос¤тьс¤ до тр≥ади банк≥вськоњ д≥¤льност≥ (прийн¤тт¤ вклад≥в, наданн¤ кредит≥в та розрахунково-касове обслуговуванн¤), адже д≥¤льн≥сть зазначених установ пр¤мо впливаЇ та т≥сно пов'¤зана з д≥¤льн≥стю банк≥в. ƒо таких установ, зокрема, належать плат≥жн≥ орган≥зац≥њ.
          ќднак визначенн¤ наведене ќ. ѕ. ќрлюк, на нашу думку, також не зовс≥м досконале. “ак, ¤к зазначаЇ автор, банк≥вська система виступаЇ складовою кредитноњ системи держави ≥ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть р≥зних за орган≥зац≥йно-правовою формою та спец≥ал≥зац≥Їю нац≥ональних банк≥вських установ, що ≥снують у межах Їдиноњ ф≥нансовоњ системи та Їдиного грошово-кредитного механ≥зму в певний пром≥жок часу (певний ≥сторичний пер≥од).
          Ѕанк≥вська система м≥стить ус≥ або б≥льш≥сть необх≥дних елемент≥в у потр≥бних пропорц≥¤х. « цих же п≥дстав ≥ перел≥к складових банк≥вськоњ системи, що м≥ститьс¤ в √осподарському кодекс≥ ”крањни, неповний.
          Ќе достатньо повний перел≥к складових ≥ в «акон≥ ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, зг≥дно з ¤ким банк≥вська система ”крањни складаЇтьс¤ з Ќац≥онального банку ”крањни та ≥нших банк≥в, а також ф≥л≥й ≥ноземних банк≥в, що створен≥ ≥ д≥ють на територ≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до положень названого «акону.
          ¬≥дпов≥дно до –ос≥йськоњ банк≥вськоњ енциклопед≥њ, банк≥вська система ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть банк≥в, банк≥вськоњ ≥нфраструктури, банк≥вського законодавства, банк≥вського ринку.
          ѕроте й цей перел≥к не бездоганний. “ак, варто погодитись з р¤дом рос≥йських науковц≥в, ¤к≥ зазначають, що банк≥вське законодавство Ї не елементом банк≥вськоњ системи, а способом, формою, ≥нструментом державного управл≥нн¤ нею. Ѕезумовною Ї також необх≥дн≥сть включенн¤ до банк≥вськоњ системи банк≥вських об'Їднань, сп≥лок та асоц≥ац≥й, перел≥к та правовий статус ¤ких установлюЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї. “ак, зг≥дно з≥ статтею 9 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банки мають право створювати банк≥вськ≥ об'Їднанн¤ таких тип≥в: банк≥вська корпорац≥¤, банк≥вська холдингова група, ф≥нансова холдингова група.
          ¬≥дпов≥дно до статт≥ 13 цього «акону, з метою захисту та представленн¤ ≥нтерес≥в своњх член≥в, розвитку м≥жрег≥ональних та м≥жнародних зв'¤зк≥в, забезпеченн¤ наукового та ≥нформац≥йного обм≥ну ≥ профес≥йних ≥нтерес≥в, розробки рекомендац≥й щодо банк≥вськоњ д≥¤льност≥ банки мають право створювати неприбутков≥ сп≥лки чи асоц≥ац≥њ.
          Ѕанк≥вськ≥ сп≥лки та асоц≥ац≥њ не мають права займатис¤ банк≥вською чи п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ не можуть бути створен≥ з метою отриманн¤ прибутку. јсоц≥ац≥¤ (сп≥лка) банк≥в Ї догов≥рним об'Їднанн¤м банк≥в ≥ не маЇ права втручатис¤ у д≥¤льн≥сть банк≥в Ч член≥в асоц≥ац≥њ (сп≥лки).
          Ќа нашу думку, недостатньо обгрунтоване включенн¤ до складу банк≥вськоњ системи банк≥вського ринку. јдже в≥дсутн≥сть легального визначенн¤ цього пон¤тт¤ породжуЇ р≥зн≥ науков≥ п≥дходи до визначенн¤ його зм≥сту. Ќав≥ть на р≥вн≥ законодавства ринок ¤к такий визначаЇтьс¤ ¤к багатофункц≥ональна система, система в≥дносин. “ому б≥льш коректним буде включенн¤ до банк≥вськоњ системи такого обов'¤зкового елементу, ¤к зв'¤зки та взаЇмов≥дносини м≥ж ≥ншими елементами банк≥вськоњ системи. «азначен≥ зв'¤зки ≥снують у двох площинах: вертикальн≥ (зв'¤зки м≥ж Ќац≥ональним банком ”крањни та ≥ншими суб'Їктами банк≥вських в≥дносин) та горизонтальн≥ (зв'¤зки м≥ж банками, а також м≥ж банками та Ќац≥ональним банком ”крањни у в≥дносинах, у ¤ких останн≥й виступаЇ ¤к суб'Їкт господарюванн¤).
          Ѕезперечним елементом банк≥вськоњ системи Ї ‘онд гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б, ¤кий Ї державною спец≥ал≥зованою установою що виконуЇ функц≥њ державного управл≥нн¤ у сфер≥ гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б.
          ќснову банк≥вськоњ системи становл¤ть банки ”крањни та ≥ноземн≥ банки, що зд≥йснюють д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни через належним чином зареЇстрован≥ представництва. «акон ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї в≥дносить до складу банк≥вськоњ системи саме ф≥л≥њ (представництва) банк≥в-нерезидент≥в. ÷е, на нашу думку, принципово неправильно, ¤кщо врахувати в першу чергу ту обставину, що попри окрему реЇстрац≥ю Ќац≥ональним банком ”крањни, представництва банк≥в-нерезидент≥в не зд≥йснюють д≥¤льн≥сть в≥д власного ≥мен≥.
          ƒо банк≥вськоњ системи включаЇтьс¤ також банк≥вська ≥нфраструктура Ч тобто сукупн≥сть орган≥зац≥й та установ, що безпосередньо забезпечують функц≥онуванн¤ банк≥вськоњ системи. ќтже, банк≥вська система ”крањни Ч це складова кредитноњ системи держави, що включаЇ в себе Ќац≥ональний банк ”крањни, ≥нш≥ банки (резиденти та нерезиденти, зареЇстрован≥ у встановленому законодавством пор¤дку на територ≥њ ”крањни) та небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ установи, виключною д≥¤льн≥стю ¤ких Ї прийн¤тт¤ вклад≥в, розм≥щенн¤ кредит≥в або веденн¤ рахунк≥в кл≥Їнт≥в, ‘онд гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б, банк≥вську ≥нфраструктуру, а також зв'¤зки та взаЇмов≥дносини м≥ж ними.
          Ќеобх≥дн≥сть формуванн¤ банк≥вськоњ системи ¤к особливоњ структури, що д≥Ї в економ≥ц≥ крањни, визначаЇтьс¤ двома основними групами причин:
          Ч причини, пов'¤зан≥ з необх≥дн≥стю зд≥йснювати сусп≥льний нагл¤д ≥ регулювати банк≥вську д≥¤льн≥сть, узгоджувати комерц≥йн≥ ≥нтереси окремих банк≥в ≥з державними та сусп≥льними ≥нтересами Ч забезпечувати стаб≥льн≥сть нац≥ональноњ валюти ≥ стаб≥льну роботу вс≥х кредитно-ф≥нансових посередник≥в;
          Ч причини, пов'¤зан≥ з функц≥онуванн¤м грошового ринку, забезпеченн¤м збалансованост≥ попиту ≥ пропозиц≥њ на грошовому ринку ≥ в кожному його сектор≥.
          «в≥дси виникаЇ висновок про подв≥йну мету д≥¤льност≥ банк≥вських установ, ¤к≥ повинн≥ керуватис¤ у своњй д≥¤льност≥ не т≥ль-ки комерц≥йними ≥нтересами, а й вимогами системи, до ¤коњ вони включен≥.
          √оловне завданн¤ державного регулюванн¤ банк≥вською системою пол¤гаЇ в поЇднанн≥ дерегулюванн¤ та механ≥зм≥в забезпеченн¤ стаб≥льност≥ функц≥онуванн¤ банк≥вськоњ системи дл¤ подоланн¤ системних прорахунк≥в з ефективним регулюванн¤м та нагл¤дом виконавчих ос≥б ф≥нансових орган≥в. ѕри цьому можлив≥ п≥дходи у вибор≥ механ≥зм≥в регулюванн¤ залежать в≥д вибору монетарного режиму та режиму валютного курсу.
          –озр≥зн¤ють одно- та двор≥вневу банк≥вськ≥ системи.
          ќднор≥внева банк≥вська система передбачаЇ переважно горизонтальн≥ зв'¤зки м≥ж банками, ун≥версал≥зац≥ю њх операц≥й ≥ функц≥й. ÷ей принцип побудови характерний дл¤ крањн з адм≥н≥стративно-командною системою.
          ƒвор≥внева банк≥вська система будуЇтьс¤ на взаЇмов≥дносинах м≥ж банками в двох площинах: по вертикал≥ та по горизонтал≥. ѕо вертикал≥ в≥дносини п≥длеглост≥ м≥ж центральним банком (¤к кер≥вним, управл¤ючим) ≥ низовими ланками Ч комерц≥йними банками. ѕо горизонтал≥ Ч в≥дносини р≥вного партнерства м≥ж будь-¤кими низовими ланками. ” двор≥внев≥й структур≥ банк≥вськоњ системи повинн≥ ч≥тко розр≥зн¤тис¤ нормативно-регулююч≥ та контрольн≥ функц≥њ центрального банку з одного боку, ≥ функц≥њ комерц≥йних банк≥в Ч з ≥ншого.
          ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ двор≥внева банк≥вська система.
          ƒо функц≥й банк≥вськоњ системи в≥днос¤ть:
          Ч створенн¤ грошей ≥ регулюванн¤ грошовоњ маси;
          Ч трансформац≥йну;
          Ч стаб≥л≥зац≥йну.
          ‘ункц≥¤ створенн¤ грошей ≥ регулюванн¤ грошовоњ маси реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом оперативноњ зм≥ни маси грошей в об≥гу залежно в≥д ≥снуючого попиту. ѕри цьому кер≥вне м≥сце в≥дведено центральному банку, на ¤кий покладено зд≥йсненн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики в крањн≥. ¬становленн¤ обл≥кових ставок, ризик≥в, ем≥с≥¤ грошей, регулюванн¤ касових розрахунк≥в Ч усе це в≥дноситьс¤ до реал≥зац≥њ зазначеноњ функц≥њ. «розум≥ло, говор¤чи про зазначену функц≥ю, не сл≥д обмежувати к≥льк≥сть њњ нос≥њв лише центральним банком. ”с≥ елементи ф≥нансово-банк≥вськоњ системи ≥стотно впливають на питанн¤ регулюванн¤ грошовоњ маси. ¬ ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ пост≥йний процес нарощуванн¤ грошовоњ маси, передус≥м через ем≥с≥йн≥ випуски Ќац≥онального банку ”крањни.
          ўодо трансформац≥йноњ функц≥њ, то њњ реал≥зац≥¤ залежить в≥д р≥вн¤ розвитку ринку позичкових кап≥тал≥в у крањн≥. Ѕанк≥вськ≥ установи залучають в≥льн≥ кошти п≥дприЇмств та населенн¤ (зокрема, приймають депозити) та вкладають њх на св≥й страх ≥ ризик у розвиток суб'Їкт≥в господарюванн¤, впливаючи таким чином на величину, ¤к≥сть, варт≥сть та строки грошових кап≥тал≥в. ќтже, в≥дбуваЇтьс¤ трансформац≥¤ ф≥нансових ринк≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д б≥льшост≥ розвинутих банк≥вських систем, в ”крањн≥ залишаЇтьс¤ незадов≥льною ситуац≥¤ по залученню кошт≥в в≥д юридичних ос≥б пор≥вн¤но ≥з населенн¤м.
          √овор¤чи про трансформац≥йну функц≥ю, потр≥бно розум≥ти, що йдетьс¤ не лише про трансформац≥ю ризик≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥, а й про трансформац≥ю строк≥в. ќск≥льки б≥льш≥сть вкладник≥в надаЇ перевагу пов'¤зуванню свого кап≥талу на коротк≥ строки, а ф≥нансуванн¤ кап≥таловкладень в економ≥ц≥ вимагаЇ тривалих терм≥н≥в, банки повинн≥ забезпечити узгоджен≥сть м≥ж р≥зним погл¤дами щодо строк≥в зв'¤зуванн¤ кап≥талу.
          ўе одним завданн¤м трансформац≥њ банк≥в Ї адаптац≥¤ вклад≥в р≥зних розм≥р≥в один до одного, оск≥льки можливо, що велика к≥льк≥сть невеликих вклад≥в протиставл¤тьс¤ невелик≥й к≥лькост≥ великих вклад≥в, а також навпаки Ч дл¤ ф≥нансуванн¤ невеликих кредит≥в у розпор¤дженн≥ Ї невелика к≥льк≥сть великих вклад≥в. “рансформац≥¤ ризик≥в, строк≥в ≥ розм≥р≥в вклад≥в Ї центральною функц≥Їю банк≥в в економ≥ц≥.
          ўодо останньоњ, стаб≥л≥зац≥йноњ, функц≥њ, то вона Ї одн≥Їю ≥з суттЇвих характеристик банк≥вськоњ системи в ц≥лому. ¬она характеризуЇ стал≥сть банк≥вськоњ д≥¤льност≥ та грошового ринку ≥ залежить в≥д ризик≥в, ¤к≥ Ї досить високими дл¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ‘актично банки ¤к посередники грошового ринку беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть перед ≥нвесторами за банк≥вський ризик своњх позичальник≥в.
          —аме стаб≥л≥зац≥йна функц≥¤ найб≥льш врегульована на законодавчому р≥вн≥, оск≥льки њњ виконанн¤ регламентуЇтьс¤ правилами д≥¤льност≥ вс≥х ланок банк≥вськоњ системи та встановлюЇтьс¤ ч≥тка система банк≥вського регулюванн¤ та нагл¤ду, ¤ку переважно реал≥зуЇ центральний банк.

    ћ≥сце Ќац≥онального банку ”крањни в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни. ѕерший р≥вень банк≥вськоњ системи ”крањни

          Ќа верхньому р≥вн≥ банк≥вськоњ системи знаходитьс¤ Ќац≥ональний банк ”крањни.
          ÷е центральний банк крањни, особливий центральний орган державного управл≥нн¤, юридичний статус, завданн¤, функц≥њ, повноваженн¤ ≥ принципи орган≥зац≥њ ¤кого визначають  онституц≥¤ ”крањни, «акон ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї та ≥нш≥ закони ”крањни.
          Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ статутний кап≥тал, ¤кий Ї державною власн≥стю. –озм≥р статутного кап≥талу становить 10 м≥льйон≥в гривень. ¬≥н може бути зб≥льшений за р≥шенн¤м –ади Ќац≥онального банку ”крањни. ƒжерелами формуванн¤ статутного кап≥талу Ќац≥онального банку Ї доходи його кошторису, а за необх≥дност≥ Ч ƒержавний бюджет ”крањни.
          Ќац≥ональний банк Ч це економ≥чно самост≥йний орган, ¤кий зд≥йснюЇ видатки за рахунок власних доход≥в у межах затвердженого кошторису, а у визначених законом випадках Ч також за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни. Ќац≥ональний банк Ї юридичною особою, маЇ в≥докремлене майно, що Ї об'Їктом права державноњ власност≥ ≥ перебуваЇ в його повному господарському в≥данн≥. Ќац≥ональний банк не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми орган≥в державноњ влади, а органи державноњ влади не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми Ќац≥онального банку, кр≥м випадк≥в, коли вони добров≥льно беруть на себе так≥ зобов'¤занн¤.
          Ќац≥ональний банк не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми ≥нших банк≥в, а ≥нш≥ банки не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми Ќац≥онального банку, кр≥м випадк≥в, коли вони добров≥льно беруть на себе так≥ зобов'¤занн¤.
          ќдержанн¤ прибутку не Ї метою д≥¤льност≥ Ќац≥онального банку. ѕланован≥ доходи та витрати Ќац≥онального банку в≥дображаютьс¤ в кошторис≥ його доход≥в ≥ витрат.
          Ќац≥ональний банк за п≥дсумками року в раз≥ перевищенн¤ кошторисних доход≥в над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний р≥к, вносить до ƒержавного бюджету ”крањни наступного за зв≥тним року позитивну р≥зницю на покритт¤ деф≥циту бюджету, а перевищенн¤ витрат над доходами в≥дшкодовуЇтьс¤ за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни наступного за зв≥тним року.
          ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни основною функц≥Їю Ќац≥онального банку Ї забезпеченн¤ стаб≥льност≥ грошовоњ одиниц≥ ”крањни.
          Ќа виконанн¤ своЇњ основноњ функц≥њ Ќац≥ональний банк спри¤Ї дотриманню стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи, а також у межах своњх повноважень Ч ц≥новоњ стаб≥льност≥. Ќац≥ональний банк не повинен турбуватис¤ щодо стану нац≥ональноњ економ≥ки Ч це в≥дноситьс¤ до функц≥й  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬≥н не повинен турбуватис¤ щодо кредитуванн¤ народного господарства Ч це функц≥¤ комерц≥йних банк≥в. ¬≥н також не повинен турбуватис¤ про на¤вн≥сть об≥гових кошт≥в у п≥дприЇмств Ч це справа самих п≥дприЇмств або ж ”р¤ду.
           р≥м цього, Ќац≥ональний банк виконуЇ ≥нш≥ функц≥њ, визначен≥ «аконом ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, зокрема, в≥дпов≥дно до розроблених –адою Ќац≥онального банку ”крањни ќсновних засад грошово-кредитноњ пол≥тики, визначаЇ та проводить грошово-кредитну пол≥тику; монопольно зд≥йснюЇ ем≥с≥ю нац≥ональноњ валюти ”крањни та орган≥зуЇ њњ об≥г; виступаЇ кредитором останньоњ ≥нстанц≥њ дл¤ банк≥в ≥ орган≥зовуЇ систему реф≥нансуванн¤; встановлюЇ дл¤ банк≥в правила проведенн¤ банк≥вських операц≥й, бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥, захисту ≥нформац≥њ, кошт≥в та майна; визначаЇ систему, пор¤док ≥ форми платеж≥в, у тому числ≥ м≥ж банками; визначаЇ напр¤ми розвитку сучасних електронних банк≥вських технолог≥й, створюЇ, координуЇ та контролюЇ створенн¤ електронних плат≥жних засоб≥в, плат≥жних систем, автоматизац≥њ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ та засоб≥в захисту банк≥вськоњ ≥нформац≥њ; зд≥йснюЇ банк≥вське регулюванн¤ та нагл¤д; веде ƒержавний реЇстр банк≥в, зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ та операц≥й у передбачених законами випадках; складаЇ плат≥жний баланс, зд≥йснюЇ його анал≥з та прогнозуванн¤; зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до визначених спец≥альним законом повноважень валютне регулюванн¤, визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ операц≥й в ≥ноземн≥й валют≥, орган≥зовуЇ ≥ зд≥йснюЇ валютний контроль за банками та ≥ншими ф≥нансовими установами, ¤к≥ отримали л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й; забезпечуЇ накопиченн¤ та збер≥ганн¤ золотовалютних резерв≥в та зд≥йсненн¤ операц≥й з ними та банк≥вськими металами; анал≥зуЇ стан грошово-кредитних, ф≥нансових, ц≥нових та валютних в≥дносин тощо.
          ”с≥ функц≥њ Ќац≥онального банку можна об'Їднати в дв≥ групи:
          Ч орган≥зац≥йн≥ функц≥њ (орган≥зац≥¤ й управл≥нн¤ грошовим об≥гом);
          Ч функц≥њ захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в ≥ кредитор≥в.
          јнал≥зуючи норми законодавчих акт≥в, ¤к≥ визначають правовий статус центробанк≥в, можна д≥йти висновку про те, що центральн≥ банки певною м≥рою об'Їднують три функц≥њ:
          Ч нормотворчу (виданн¤ нормативних акт≥в, що Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма учасниками банк≥вських в≥дносин, за вин¤тком випадк≥в, коли вони суперечать законам);
          Ч виконавчу (зд≥йсненн¤ державного регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥; реал≥зац≥¤ грошово-кредитноњ пол≥тики; сп≥впрац¤ з ”р¤дом);
          Ч попереджувально-карну (в аспект≥ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, оск≥льки центробанки, ¤к правило, спроможн≥ самост≥йно застосовувати широкий спектр санкц≥й за порушенн¤ учасниками банк≥вського законодавства).
          ѕитанн¤ про поЇднанн¤ функц≥й трьох г≥лок державноњ влади в Ќац≥ональному банку ”крањни дискус≥йне. ¬ науц≥ досить поширений погл¤д про недоц≥льн≥сть поЇднувати в рамках одн≥Їњ установи (наприклад, центрального банку) вс≥х г≥лок влади; Ї сенс створювати дек≥лька орган≥в, ¤к≥ будуть доповнювати один одного, забезпечуючи механ≥зм противаг. јнал≥з верхнього р≥вн¤ банк≥вськоњ системи р¤ду розвинутих крањн, розгл¤д функц≥ональних зв'¤зк≥в м≥ж р≥зними органами, що регулюють зд≥йсненн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, св≥дчать, що в державах ≥з ефективно функц≥онуючими кредитно-грошовими системами на практиц≥, ¤к правило, реал≥зований принцип пол≥суб'Їктноет≥ верхнього р≥вн¤ банк≥вськоњ системи. –озпод≥л обов'¤зк≥в на верхньому р≥вн≥ банк≥вськоњ системи м≥ж р≥зними органами забезпечуЇ на¤вн≥сть механ≥зму взаЇмних стримувань ≥ противаг, що дозвол¤Ї страхувати банк≥вську систему (отже, ≥ економ≥ку крањни) в≥д непродуманих р≥шень будь-¤кого ≥з керуючих орган≥в.
          Ќа нашу думку, недоречно говорити про поЇднанн¤ Ќац≥ональним банком функц≥й трьох г≥лок влади, адже Ќац≥ональний банк виконуЇ т≥ функц≥њ, ¤к≥ за своЇю правовою природою н≥¤к не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д функц≥й ≥нших центральних орган≥в державноњ виконавчоњ влади. “ак само, ¤к ≥ Ќац≥ональний банк ”крањни, ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ видаЇ обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ накази (нормотворча функц≥¤), зд≥йснюЇ регулюванн¤ певних вид≥в життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства (виконавча) та застосовуЇ штрафи (попереджувально-карна). ”с≥ ц≥ функц≥њ, ¤к ≥ функц≥њ Ќац≥онального банку ”крањни, реал≥зуютьс¤ виключно в межах процесу державного управл≥нн¤ та в≥дпов≥дають законодавчому статусу Ќацбанку, ¤к Ђособливого центрального органу державного управл≥нн¤ї. “аким чином, Ќац≥ональний банк ”крањни належить до г≥лки виконавчоњ влади крањни. ќсоблив≥сть же статусу Ќац≥онального банку ¤к державного органу пол¤гаЇ в особливост≥ взаЇмозв'¤зк≥в банку з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¬ерховною –адою ”крањни та ѕрезидентом ”крањни, закр≥плених законодавчо.
          як правило, не викликаЇ суттЇвоњ дискус≥њ думка, що дл¤ управл≥нн¤ банк≥вською системою на верхньому р≥вн≥ необх≥дна на¤вн≥сть сильного та незалежного центрального банку, на ¤кий не може вплинути будь ¤ка г≥лка влади. ќсновними принципами, за ¤кими повинна визначатис¤ незалежн≥сть центрального банку Ї те, що:
          Ч вона може ≥ повинна бути виключно правовою ≥ визначаЇтьс¤ законодавством в≥дпов≥дноњ крањни про центральний банк;
          Ч виход¤чи ≥з своЇњ сут≥, соц≥ального призначенн¤, виконуваних функц≥й центральний банк не може бути необмежено незалежним. ¬≥н ¤вл¤Ї собою головний грошово-кредитний державний орган, а це означаЇ, що, зд≥йснюючи свою д≥¤льн≥сть, пересл≥дуючи при цьому своњ законодавчо закр≥плен≥ ц≥л≥, центральний банк повинен виходити з вищих ≥нтерес≥в держави та сусп≥льства, а також враховувати ц≥л≥ та д≥њ ≥нших державних орган≥в, координувати з ними свою д≥¤льн≥сть та п≥дтримувати робоч≥ в≥дносини;
          Ч незалежн≥сть центрального банку Ч продукт тривалого пер≥оду њњ становленн¤; њњ сл≥д розгл¤дати в ≥сторичному та пор≥вн¤льно-правовому аспект≥, без чого неможливо отримати ск≥льки-небудь достов≥рних та значимих результат≥в;
          Ч оск≥льки незалежн≥сть центрального банку нерозривно пов'¤зана ≥з загальною системою ф≥нанс≥в держави, то будь-¤к≥ перетворенн¤ та реформи, що стосуютьс¤ незалежност≥ центрального банку, можуть проводитись лише п≥сл¤ великоњ системноњ п≥дготовчоњ роботи ≥ повинн≥ мати поступовий характер.
          јнал≥зуючи основн≥ функц≥њ та завданн¤ центрального банку можна вид≥лити основн≥ напр¤ми, за ¤кими в≥дбуваЇтьс¤ взаЇмод≥¤ м≥ж центральним банком та банк≥вською системою.
          “акими напр¤мами Ї:
          Ч проведенн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики;
          Ч орган≥зац≥¤ регулюванн¤ гот≥вкового грошового об≥гу;
          Ч реф≥нансуванн¤ банк≥вських установ (внасл≥док виконанн¤ центральним банком функц≥њ Ђбанку банк≥вї або останнього кредитора);
          Ч зд≥йсненн¤ банк≥вського нагл¤ду та банк≥вського регулюванн¤;
          Ч створенн¤ Їдиноњ ≥нформац≥йноњ мереж≥ банк≥вськоњ системи, всередин≥ ¤коњ в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йний обм≥н ≥нформац≥Їю.
          ќстанн≥й напр¤м не Ї виразом конкретноњ функц≥њ центрального банку, однак лог≥чно випливаЇ з ус≥Їњ його д≥¤льност≥, оск≥льки на сучасному етап≥ розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й у¤вити соб≥ ≥ншу модель обм≥ну ≥нформац≥Їю або повну в≥дсутн≥сть такого обм≥ну неможливо.
          Ќац≥ональний банк, зд≥йснюючи банк≥вське регулюванн¤ та банк≥вський нагл¤д, не над≥лений компетенц≥Їю втручатис¤ в оперативну д≥¤льн≥сть банк≥вських установ, ¤к≥ Ї самост≥йними суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
          ¬иход¤чи ≥з статусу незалежного органу та функц≥ональних особливостей правового статусу, Ќацбанк повинен бути Їдиним ем≥с≥йним центром, ¤кий ¤к публ≥чна установа держави користуЇтьс¤ монопольним правом грошовоњ ем≥с≥њ на територ≥њ крањни. ¬≥н повинен бути банком держави, ¤кий зобов'¤зуЇтьс¤ п≥дтримувати загальнодержавн≥ економ≥чн≥ програми ¤кщо вони звичайно не суперечать грошово-кредитн≥й пол≥тиц≥. ¬≥н також повинен бути банком банк≥в, тобто виступати кредитором останньоњ ≥нстанц≥њ, ¤кий надаЇ банкам ≥ ф≥нансово-кредитним ≥нститутам можлив≥сть реф≥нансуванн¤ на певних умовах ≥ у випадках тимчасового деф≥циту л≥кв≥дних кошт≥в. ќдночасно Ќац≥ональний банк ”крањни повинен залишатис¤ органом банк≥вського нагл¤ду ≥ контролю, ¤кий визначаЇ необх≥дний р≥вень стандартизац≥њ ≥ компетентност≥ в нац≥ональн≥й кредитно-ф≥нансов≥й систем≥. “аким чином, можна говорити про подв≥йну правову природу центробанку, ¤кий, з одного боку, Ї органом державного управл≥нн¤ в сфер≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, а з ≥ншого Ч займаЇтьс¤ господарською д≥¤льн≥стю.
           лючовим дл¤ визначенн¤ правового статусу Ќац≥онального банку Ї пон¤тт¤ його автоном≥њ.
          ƒо складу пон¤тт¤ автоном≥њ центрального банку включаЇтьс¤ р¤д показник≥в. «окрема, автоном≥¤ означаЇ над≥ленн¤ центрального банку свободою д≥й, а також забороною перегл¤дати чи скасовувати р≥шенн¤ кер≥вних орган≥в центрального банку будь-¤кими органами законодавчоњ або виконавчоњ влади, за вин¤тком оскарженн¤ таких акт≥в у судовому пор¤дку.
          ƒо критер≥њв автоном≥њ центрального банку належать:
          Ч залежн≥сть центрального банку в≥д ≥нших орган≥в державноњ влади;
          Ч ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж ур¤дом ≥ центральним банком;
          Ч процедура призначенн¤ на посаду голови та член≥в кер≥вних орган≥в;
          Ч строк повноважень голови та член≥в кер≥вних орган≥в;
          Ч стаб≥льн≥сть посад голови та член≥в кер≥вних орган≥в;
          Ч Ђ≥нтернал≥зац≥¤ї кер≥вних орган≥в банку.
          “ак, Ќац≥ональний банк та  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни провод¤ть взаЇмн≥ консультац≥њ з питань грошово-кредитноњ пол≥тики, розробки ≥ зд≥йсненн¤ загальнодержавноњ програми економ≥чного та соц≥ального розвитку.
          ƒержавн≥ органи обм≥нюютьс¤ ≥нформац≥Їю. Ќац≥ональний банк на запит  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни надаЇ ≥нформац≥ю щодо монетарних процес≥в.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, м≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади на запит Ќац≥онального банку ”крањни надають ≥нформац≥ю, що маЇ вплив на стан плат≥жного балансу.
          Ќац≥ональний банк ”крањни п≥дтримуЇ економ≥чну пол≥тику  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤кщо вона не суперечить забезпеченню стаб≥льност≥ грошовоњ одиниц≥ ”крањни.
          √олова Ќац≥онального банку або за його дорученн¤м один ≥з його заступник≥в можуть брати участь у зас≥данн¤х  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни з правом дорадчого голосу.
          ” зас≥данн¤х ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку можуть брати участь члени  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни з правом дорадчого голосу.
          Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право подавати  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у встановленому пор¤дку пропозиц≥њ щодо законодавчого врегулюванн¤ питань, спр¤мованих на виконанн¤ функц≥й Ќац≥онального банку ”крањни.
          Ќац≥ональний банк п≥дзв≥тний ѕрезиденту ”крањни та ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни в межах њх конституц≥йних повноважень.
          ѕ≥дзв≥тн≥сть означаЇ:
          Ч призначенн¤ на посаду та зв≥льненн¤ з посади √олови Ќац≥онального банку ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м ѕрезидента ”крањни;
          Ч призначенн¤ та зв≥льненн¤ ѕрезидентом ”крањни половини складу –ади Ќац≥онального банку;
          Ч призначенн¤ та зв≥льненн¤ ¬ерховною –адою ”крањни половини складу –ади Ќац≥онального банку;
          Ч допов≥дь √олови Ќац≥онального банку ”крањни ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни про д≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку;
          Ч наданн¤ ѕрезиденту ”крањни та ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни дв≥ч≥ на р≥к ≥нформац≥њ про стан грошово-кредитного ринку в держав≥.
          Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право подавати ѕрезиденту ”крањни у встановленому пор¤дку пропозиц≥њ щодо законодавчого врегулюванн¤ питань, спр¤мованих на виконанн¤ функц≥й Ќац≥онального банку ”крањни.
          Ќе допускаЇтьс¤ втручанн¤ орган≥в законодавчоњ та виконавчоњ влади або њх посадових ос≥б у виконанн¤ функц≥й ≥ повноважень –ади Ќац≥онального банку чи ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ≥накше, ¤к у межах, визначених цим «аконом.
          Ќац≥ональному банку заборон¤Їтьс¤ надавати пр¤м≥ кредити ¤к у нац≥ональн≥й, так ≥ в ≥ноземн≥й валют≥ на ф≥нансуванн¤ витрат ƒержавного бюджету ”крањни.
          ўодо статусу кер≥вника центрального банку, то  онституц≥¤ ”крањни в статт≥ 85 закр≥плюЇ, що призначаЇ на посаду та зв≥льн¤Ї з посади √олову Ќац≥онального банку ”крањни ¬ерховна –ада ”крањни за поданн¤м ѕрезидента ”крањни. ÷им п≥дтверджуЇтьс¤ ефективн≥сть статусу кер≥вника ≥ значим≥сть самого центрального органу державного управл≥нн¤. —трок повноважень √олови Ќац≥онального банку ”крањни визначаЇтьс¤ зг≥дно з≥ статтею 18 «акону Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї ≥ становить 5 рок≥в. ” раз≥ не затвердженн¤ ¬ерховною –адою ”крањни кандидатури, запропонованоњ ѕрезидентом ”крањни, питанн¤ кер≥вництва Ќац≥ональним банком, а також пор¤док внесенн¤ новоњ кандидатури регулюютьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро тимчасове виконанн¤ обов'¤зк≥в посадових ос≥б, ¤ких призначаЇ на посаду за згодою ¬ерховноњ –ади ”крањни ѕрезидент ”крањни або ¬ерховна –ада ”крањни за поданн¤м ѕрезидента ”крањниї. ќдна кандидатура може вноситись не б≥льше двох раз≥в.
          «в≥льненн¤ з посади √олови ЌЅ” також зд≥йснюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м ѕрезидента ”крањни у таких випадках:
          Ч зак≥нченн¤ строку повноважень;
          Ч набранн¤ законноњ сили обвинувальним вироком суду Ч у скоЇн≥ крим≥нального злочину;
          Ч у зв'¤зку ≥з за¤вою про в≥дставку за пол≥тичними або особистими причинами, поданою в письмовому вигл¤д≥ та прийн¤тою ѕрезидентом ”крањни;
          Ч смерт≥ або на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду про оголошенн¤ особи померлою або визнанн¤ безв≥сно в≥дсутньою;
          Ч припиненн¤ громад¤нства або вињзду за меж≥ ”крањни на пост≥йне м≥сце проживанн¤;
          Ч за поданн¤м ѕрезидента ”крањни в межах його конституц≥йних повноважень.
          ¬ажливим дл¤ автоном≥њ Ї й ≥нтернал≥зац≥¤ кер≥вних орган≥в банку.
          ѕринципу ≥нтернал≥зац≥њ повною м≥рою в≥дпов≥даЇ орган≥зац≥¤ ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ≥ абсолютно не в≥дпов≥даЇ пор¤док формуванн¤ –ади ЌЅ”. √олов≥, членам ѕравл≥нн¤ та службовц¤м Ќац≥онального банку ”крањни заборонено бути народними депутатами ”крањни, членами ”р¤ду ”крањни, займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, виконувати роботу за сум≥сництвом, кр≥м викладацькоњ д≥¤льност≥. —лужбовц¤м Ќац≥онального банку заборон¤Їтьс¤ входити до кер≥вних орган≥в та бути акц≥онерами комерц≥йних банк≥в та ≥нших ф≥нансово-кредитних установ. ”с≥м, хто працюЇ в ЌЅ”, заборонено брати позички в≥д будь-¤ких кредитних установ, за вин¤тком Ќац≥онального банку.
          “ак≥ обмеженн¤ встановлен≥ дл¤ запоб≥ганн¤ тиску на кер≥вник≥в ≥ службовц≥в Ќац≥онального банку ”крањни з боку будь-¤ких орган≥в держави або кредитно-ф≥нансових установ. ” той же час на службовц≥в центробанку поширюЇтьс¤ «акон ”крањни Ђѕро державну службуї, а також нормативно-правов≥ акти, що регулюють статус державного службовц¤.
          ¬ особливому становищ≥ пор≥вн¤но з прац≥вниками Ќац≥онального банку, членами його ѕравл≥нн¤, знаход¤тьс¤ члени –ади ЌЅ”. „лени –ади ЌЅ” зд≥йснюють своњ повноваженн¤ на громадських засадах, не одержуючи при цьому оф≥ц≥йноњ плати в≥д банку. ќтже, можна зробити висновок, що члени –ади ЌЅ” не можуть розгл¤датис¤ ¤к його службовц≥. ¬они можуть займати ≥нш≥ державн≥ посади, займатис¤ ≥ншими видами д≥¤льност≥. “аким чином, створюютьс¤ реальн≥ п≥дстави дл¤ зовн≥шнього втручанн¤ в орган≥зац≥ю та проведенн¤ монетарноњ пол≥тики центробанку.
          ƒо складу –ади Ќац≥онального банку вход¤ть члени –ади Ќац≥онального банку, призначен≥ ѕрезидентом ”крањни та ¬ерховною –адою ”крањни. √олова Ќац≥онального банку, ¤кий призначаЇтьс¤ на посаду ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м ѕрезидента ”крањни, входить до складу –ади Ќац≥онального банку за посадою. ѕрезидент ”крањни та ¬ерховна –ада призначають по с≥м член≥в –ади Ќац≥онального банку шл¤хом прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного указу або постанови. —трок повноважень член≥в –ади Ќац≥онального банку Ч с≥м рок≥в, кр≥м √олови Ќац≥онального банку, ¤кий входить до складу –ади Ќац≥онального банку на строк зд≥йсненн¤ ним повноважень за посадою.
          «а «аконом Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, –аду Ќац≥онального банку очолюЇ √олова, ¤кого обирають члени –ади строком на три роки. „леном ради може бути громад¤нин ”крањни, ¤кий маЇ вищу економ≥чну чи ф≥нансову осв≥ту або науковий ступ≥нь у галуз≥ економ≥ки та ф≥нанс≥в, ≥ досв≥д пост≥йноњ роботи в органах законодавчоњ влади або на кер≥вних посадах в органах центральноњ виконавчоњ влади, або ж науковоњ роботи за ф≥нансовою чи економ≥чною тематикою.
          –ада Ќац≥онального банку анал≥зуЇ вплив грошово-кредитноњ пол≥тики ”крањни на стан соц≥ально-сконом≥чного розвитку ”крањни, вносить рекомендац≥њ ѕравл≥нню ЌЅ” стосовно метод≥в та форм прогнозуванн¤ макропоказник≥в економ≥чного й соц≥ального розвитку ”крањни, грошово-кредитноњ пол≥тики, пол≥тики курсоутворенн¤, валютного регулюванн¤, розвитку банк≥вськоњ системи, окремих нормативних акт≥в з питань банк≥вськоњ д≥¤льност≥, встановлюЇ форми оплати прац≥ прац≥вник≥в ЌЅ”, визначаЇ пор¤док покритт¤ збитк≥в та пор¤док в≥драхуванн¤ доход≥в ƒержавного бюджету тощо.
          –ада Ќац≥онального банку може вносити рекомендац≥њ правл≥нню Ќац≥онального банку ”крањни. –екомендац≥њ –ади Ќац≥онального банку розгл¤даютьс¤ ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку прот¤гом п'¤ти робочих дн≥в. «а результатами такого розгл¤ду ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку зобов'¤зане над≥слати –ад≥ Ќац≥онального банку вмотивовану в≥дпов≥дь. –ада Ќац≥онального банку не маЇ права втручатис¤ в оперативну д≥¤льн≥сть ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку.
           р≥м цього, –ада Ќац≥онального банку застосовуЇ в≥дкладальне вето. ” випадку прийн¤тт¤ в≥дкладального вето щодо р≥шенн¤ ѕравл≥нн¤, таке р≥шенн¤ набираЇ чинност≥ лише при його п≥дтвердженн≥ двома третинами в≥д загальноњ к≥лькост≥ член≥в ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку не п≥зн≥ше п'¤тиденного строку в≥д дн¤ застосуванн¤ вето. якщо р≥шенн¤ своЇчасно не п≥дтверджуЇтьс¤ двома третинами в≥д загальноњ к≥лькост≥ член≥в ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку, воно вважаЇтьс¤ таким, що не набрало чинност≥. ” раз≥ коли р≥шенн¤ ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку набрало чинност≥ до моменту застосуванн¤ в≥дкладального вето щодо нього, його д≥¤ зупин¤Їтьс¤ на пер≥од розгл¤ду ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку в≥дкладального вето.
          Ќеобх≥дно в≥дзначити кол≥з≥ю в законодавств≥, оск≥льки зг≥дно ≥з «аконом Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, основн≥ засади грошово-кредитноњ пол≥тики розробл¤Ї –ада ЌЅ” ≥ подаЇ дл¤ ≥нформуванн¤ до ¬ерховноњ –ади ”крањни до 15 вересн¤ разом ≥з проектом закону Ђѕро ƒержавний бюджет ”крањниї на наступний р≥к; зг≥дно з Ѕюджетним кодексом ”крањни, њх поданн¤ передбачено до 15 червн¤.
          —татт¤ 19 «акону Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї встановлюЇ одноос≥бну в≥дпов≥дальн≥сть √олови ѕравл≥нн¤ перед ¬ерховною –адою ”крањни за д≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку (а в≥дпов≥дно Ч ≥ за д≥¤льн≥сть –ади ¤к вищого органу управл≥нн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни). “аким чином порушуЇтьс¤ адресн≥сть в≥дпов≥дальност≥ та несп≥впад≥нн¤ њњ за суб'Їктивним складом, що суперечить загальноприйн¤т≥й концепц≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. јдже √олова Ќацбанку несе в≥дпов≥дальн≥сть за р≥шенн¤, прийн¤т≥ –адою Ќацбанку, вплив на прийн¤тт¤ ¤ких у √олови обмежений.
          ≤ншим кер≥вним органом Ќац≥онального банку ”крањни Ї ѕравл≥нн¤.
          ¬≥дпов≥дно до статт≥ 16 закону Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї очолюЇ ѕравл≥нн¤ √олова Ќац≥онального банку, ¤кий призначаЇтьс¤ на посаду ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м ѕрезидента ”крањни б≥льш≥стю в≥д конституц≥йного складу ¬ерховноњ –ади ”крањни строком на п'¤ть рок≥в.  ≥льк≥сний та персональний склад ѕравл≥нн¤ затверджуЇтьс¤ –адою Ќац≥онального банку за поданн¤м √олови Ќац≥онального банку. «аступники √олови Ќац≥онального банку вход¤ть до складу ѕравл≥нн¤ за посадою.
          ѕовноваженн¤ ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни визначен≥ в закон≥.
          «г≥дно з≥ статтею 22 «акону Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї до системи ЌЅ” вход¤ть: центральний апарат; ф≥л≥њ (територ≥альн≥ управл≥нн¤); розрахунков≥ палати; Ѕанкнотно-монетний дв≥р; фабрика банкнотного паперу; ƒержавна скарбниц¤ ”крањни; ÷ентральне сховище; спец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства; банк≥вськ≥ навчальн≥ заклади; ≥нш≥ структурн≥ одиниц≥ ≥ п≥дрозд≥ли, необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ д≥¤льност≥ Ќац≥ональною банку.
          Ќауковц≥ визначають також принципи системи Ќац≥онального банку ”крањни.
          ѕринципи системи Ќац≥онального банку ”крањни можна визначити ¤к закр≥плен≥ в закон≥, обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ основоположн≥ ≥дењ й положенн¤, ¤к≥ найб≥льш повно ≥ всеб≥чно в≥дображають особливост≥ побудови ЌЅ” та правов≥дносин, що виникають у зазначен≥й сфер≥. ƒо принцип≥в в≥днос¤ть так≥.
    1. ѕринцип законност≥. «г≥дно з цим принципом, ЌЅ” Ї центральним банком держави, особливим центральним органом державного управл≥нн¤, юридичний статус, завданн¤, функц≥њ, повноваженн¤ ≥ принципи орган≥зац≥њ ¤кого визначаютьс¤  онституц≥Їю ”крањни, «аконом ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї та ≥ншими законами ”крањни. ¬≥дпов≥дно ≥з принципом законност≥, ЌЅ” виконуЇ лише т≥ функц≥њ, ¤к≥ визначен≥ законодавством.
    2. ѕринцип нормотворчост≥ центрального банку. ѕ≥дзаконн≥ нормативно-правов≥ акти з питань регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, проведенн¤ банк≥вських операц≥й, зд≥йсненн¤ банк≥вського нагл¤ду тощо можуть прийматис¤ виключно Ќац≥ональним банком ”крањни ≥ Ї обов'¤зковими дл¤ орган≥в державноњ влади ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, банк≥в, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ незалежно в≥д форм власност≥, а також дл¤ ф≥зичних ос≥б.
            Ќормативно-правов≥ акти ЌЅ” видаютьс¤ у форм≥ постанов ѕравл≥нн¤ ЌЅ”, ≥нструкц≥й, положень, правил ≥ не можуть суперечити законам ”крањни та ≥ншим законодавчим актам ”крањни, а також не мають зворотноњ сили, кр≥м випадк≥в, коли вони, зг≥дно ≥з законом, пом'¤кшують або скасовують в≥дпов≥дальн≥сть. ќдн≥Їю з гарант≥й дотриманн¤ законност≥ Ї вимога обов'¤зковоњ державноњ реЇстрац≥њ акт≥в ЌЅ” в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни.
    3. ѕринцип незалежност≥ ЌЅ”. —аме на¤вн≥сть владних повноважень Ї одн≥Їю з найсуттЇв≥ших ознак центрального банку. ¬она св≥дчить про закр≥пленн¤ за Ќац≥ональним банком ”крањни права встановлювати формально-обов'¤зков≥ правила повед≥нки ≥ домагатис¤ зд≥йсненн¤ њх за допомогою передбачених законами засоб≥в впливу. ¬≥дпов≥дно з принципом незалежност≥ ЌЅ”:
            Ч в межах наданоњ йому компетенц≥њ Ї незалежним;
            Ч не допускаЇтьс¤ втручанн¤ орган≥в законодавчоњ та виконавчоњ влади або њх посадових ос≥б у виконанн¤ функц≥й ≥ повноважень –ади ЌЅ” чи ѕравл≥нн¤ ≥накше, ¤к у визначених «аконом межах (статт¤ 53 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї).
            √арант≥Їю самост≥йност≥ ЌЅ” можна розгл¤дати положенн¤ розд≥лу IX «акону ”крањни Ђѕро нац≥ональний банк ”крањниї, ¤кий визначаЇ правов≥ засади взаЇмов≥дносин банку з ѕрезидентом ”крањни, ¬ерховною –адою та  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в.
            ўодо взаЇмов≥дносин цснтробанку з ур¤дом крањни, то Ќац≥ональний банк ”крањни та  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни провод¤ть взаЇмн≥ консультац≥њ з питань грошово-кредитноњ пол≥тики, розробки ≥ зд≥йсненн¤ загальнодержавноњ програми економ≥чного та соц≥ального розвитку. ќбов'¤зком ЌЅ” Ї наданн¤ ур¤ду на його запит ≥нформац≥њ щодо монетарних процес≥в. ” свою чергу,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, м≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади повинн≥ надати ≥нформац≥ю, що маЇ вплив на стан плат≥жного балансу, на запит цснтробанку.
    4. ѕринцип економ≥чноњ самост≥йност≥. ¬≥дпов≥дно до нього Ќац≥ональний банк Ї економ≥чно самост≥йним органом, ¤кий зд≥йснюЇ видатки за рахунок власних доход≥в у межах затвердженого кошторису, а у визначених законодавством випадках Ч також за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни. ¬ межах виконанн¤ зазначеного принципу Ќацбанк може виконувати так≥ операц≥њ дл¤ забезпеченн¤ своњх функц≥й:
            Ч надавати кредити комерц≥йним банкам та ≥ншим ф≥нансово-кредитним установам дл¤ п≥дтримки л≥кв≥дност≥ за ставкою, не нижчою в≥д ставки реф≥нансуванн¤ ЌЅ”;
            Ч зд≥йснювати дисконтн≥ операц≥њ з вексел¤ми й чеками;
            Ч купувати та продавати на вторинному ринку ц≥нн≥ папери тощо.
            ќбмеженн¤ д≥¤льност≥ банку пол¤гаЇ в заборон≥ Ќацбанку:
            Ч бути акц≥онером або учасником банк≥в та ≥нших п≥дприЇмств, установ;
            Ч зд≥йснювати операц≥њ з нерухом≥стю, кр≥м тих, що пов'¤зан≥ ≥з забезпеченн¤м д≥¤льност≥ банку та його установ;
            Ч зд≥йснювати торговельну, виробничу, страхову та ≥ншу д≥¤льн≥сть, ¤ка не в≥дпов≥даЇ його функц≥¤м.
    5. ѕринцип орган≥зац≥њ ЌЅ” на баз≥ державноњ власност≥. ћатер≥альною базою дл¤ функц≥онуванн¤ банку Ї на¤вн≥сть статутного фонду. —татутний кап≥тал ЌЅ” Ї державною власн≥стю. ¬≥н складаЇ 10 м≥льйон≥в гривень, але може бути зм≥нений за р≥шенн¤м –ади ЌЅ”. ¬раховуючи те, що Ќац≥ональний банк Ї юридичною особою, в≥н над≥лений вс≥ма ознаками, характерними дл¤ юридичних ос≥б, у тому числ≥ й на¤вн≥стю в≥докремленого майна, що Ї об'Їктом права державноњ власност≥ ≥ перебуваЇ в його повному господарському в≥данн≥ (статт≥ 3, 4 «акону ”крањни Ђѕро нац≥ональний банк ”крањниї).
    6. ѕринцип зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ без мети отриманн¤ прибутку. —аме можлив≥сть отриманн¤ доход≥в ≥ надаЇ Ќац≥ональному банку подв≥йноњ правовоњ природи Ч з одного боку ¤к суб'Їкта господарськоњ д≥¤льност≥, з ≥ншого Ч ¤к особливого органу державного управл≥нн¤. ѕланов≥ доходи та витрати ЌЅ” в≥дображаютьс¤ в кошторис≥ його доход≥в ≥ витрат. ЌЅ” вносить до ƒержавного бюджету ”крањни в≥дпов≥дного року, наступного за зв≥тним роком, позитивну р≥зницю на покритт¤ деф≥циту бюджету, а перевищенн¤ витрат над доходами в≥дшкодовуЇтьс¤ за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни, наступного за зв≥тним року (статт¤ 5 «акону ”крањни Ђѕро нац≥ональний банк ”крањниї).
    7. ѕринцип централ≥зац≥њ. ” статт≥ 22 «акону Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї зазначено, що структура Ќац≥онального банку будуЇтьс¤ за принципом централ≥зац≥њ з вертикальним п≥дпор¤дкуванн¤м. Ќац≥ональний банк над≥лений правом самост≥йно вир≥шувати питанн¤ орган≥зац≥њ, створенн¤, л≥кв≥дац≥њ та реорган≥зац≥њ структурних п≥дрозд≥л≥в та установ ЌЅ”, його п≥дприЇмств, затверджувати њхн≥ статути та положенн¤. «розум≥ло, що ф≥л≥¤ центрального банку не може мати статусу юридичноњ особи ≥ не може видавати нормативних акт≥в, а уповноважена д≥¤ти в≥д ≥мен≥ ЌЅ” в межах отриманоњ в≥д нього компетенц≥њ на п≥дстав≥ затвердженого положенн¤.
    8. ѕринцип вертикальноњ структури управл≥нн¤ системою Ќац≥онального банку закр≥плений законом. ÷ей принцип означаЇ, що призначенн¤ посадових ос≥б та њх п≥дзв≥тн≥сть можуть зд≥йснюватис¤ виключно за встановленою законом вертикаллю.
            √овор¤чи про правовий статус ф≥л≥й (територ≥альних управл≥нь) Ќац≥онального банку ”крањни, можна стверджувати, що вони Ї найважлив≥шими структурними елементами системи центрального банку. ƒо складу територ≥альних управл≥нь центрального банку належать √оловн≥ управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, у м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥, а також управл≥нн¤ ЌЅ” в ус≥х област¤х ”крањни. ќтже, можна говорити, що в основ≥ розташуванн¤ територ≥альних управл≥нь центрального банку держави лежить адм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й ”крањни.
            ƒ≥¤льн≥сть територ≥альних в≥дд≥лень ЌЅ” повинна розгл¤датис¤ ¤к виконанн¤ частини основних функц≥й центрального банку в сфер≥ грошово-кредитноњ пол≥тики, валютного регулюванн¤ та банк≥вського регулюванн¤ й нагл¤ду.  р≥м цього сл≥д наголосити, що ф≥л≥њ ЌЅ” орган≥зують свою роботу в режим≥ обмеженоњ самост≥йност≥, коли б≥льш≥сть р≥шень приймаЇтьс¤ виключно на р≥вн≥ центрального апарату ЌЅ”. ƒо компетенц≥њ ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥дноситьс¤ вир≥шенн¤ питань щодо створенн¤, реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ ф≥л≥й центрального банку.
             ер≥вництво ф≥л≥Їю зд≥йснюЇ начальник, ¤кий призначаЇтьс¤ на посаду та зв≥льн¤Їтьс¤ з нењ наказом √олови Ќац≥онального банку. Ќачальник територ≥ального управл≥нн¤ затверджуЇ зг≥дно з типовою структурою ≥ затвердженим кошторисом, а також фондом оплати прац≥, штатний розпис територ≥ального управл≥нн¤, видаЇ накази та розпор¤дженн¤, а також затверджуЇ ѕоложенн¤ про структурн≥ п≥дрозд≥ли територ≥ального управл≥нн¤.
    9. ѕринцип Їдност≥ системи центрального банку передбачаЇ, що вс≥м елементам системи притаманн≥ сп≥льн≥сть ц≥лей, завдань, Їдн≥сть орган≥зац≥йноњ побудови та зд≥йснюваних функц≥й, а також метод≥в њх зд≥йсненн¤ та форм реагуванн¤ на порушенн¤ чинного законодавства. ” випадку прийн¤тт¤ центральним банком р≥шенн¤ кожний елемент системи, в раз≥ необх≥дност≥, може зам≥нити ≥нший.
    10. ѕринцип державноњ служби. ¬≥дпов≥дно до законодавства, службовц≥ Ќац≥онального банку ”крањни с державними службовц¤ми. Ќижчесто¤щ≥ службовц≥ п≥дпор¤дковуютьс¤ лише вищесто¤щим органам ЌЅ” ≥ не п≥дпор¤дковуютьс¤ м≥сцевим органам влади або управл≥нн¤.
    11. ѕринцип колег≥альност≥ управл≥нн¤. ¬ищим органом управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни Ї –ада Ќац≥онального банку.  ер≥вним органом виступаЇ ѕравл≥нн¤ Ќацбанку. ќбидва органи Ї колег≥альними. «а законом, –ада Ќац≥онального банку ”крањни складаЇтьс¤ з 14 ос≥б. √олова Ќац≥онального банку входить до нењ за посадою.  ≥льк≥сний та персональний склад ѕравл≥нн¤ затверджуЇтьс¤ –адою Ќац≥онального банку ”крањни за поданн¤м √олови Ќацбанку, ¤кий обираЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м ѕрезидента ”крањни строком на п'¤ть рок≥в.
    12. ѕринцип дотриманн¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥. ” вичерпному розум≥нн≥ цей принцип означаЇ:
            Ч закр≥пленн¤ в д≥ючих законодавчих актах перел≥ку в≥домостей, що складають банк≥вську таЇмницю;
            Ч право кл≥Їнта ф≥нансово-кредитноњ орган≥зац≥њ або центрального банку на збереженн¤ в таЇмниц≥ та нерозголошенн¤ зазначених в≥домостей;
            Ч обов'¤зок ф≥нансово-кредитноњ установи та центрального банку повн≥стю забезпечити дотриманн¤ в≥домостей, що складають банк≥вську таЇмницю, а також в≥дпов≥дальн≥сть за њх розголошенн¤.


    ќкрем≥ функц≥њ Ќац≥онального банку ”крањни

          ќсновною функц≥Їю Ќац≥онального банку Ї зд≥йсненн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики. √рошово-кредитна пол≥тика ¤вл¤Ї собою визначену сукупн≥сть заход≥в у сфер≥ грошового об≥гу та кредиту, що спр¤мован≥ на забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в економ≥ц≥ крањни, регулюванн¤ економ≥чного зростанн¤, забезпеченн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ та вир≥внюванн¤ плат≥жного балансу крањни.  редитно-грошова пол≥тика пол¤гаЇ в зм≥н≥ грошового пропонуванн¤ з метою стаб≥л≥зац≥њ сукупного обс¤гу виробництва, зайн¤тост≥ та р≥вн¤ ц≥н.
          Ќауковц≥ визначають стратег≥чн≥, пром≥жн≥, тактичн≥ ц≥л≥, ¤к≥ пересл≥дуЇ центральний банк, розробл¤ючи монетарну пол≥тику. —тратег≥чними ц≥л¤ми монетарноњ пол≥тики центробанку Ї к≥нцев≥ ц≥л≥ загальноеконом≥чноњ пол≥тики держави Ч дос¤гненн¤ такого зростанн¤ сусп≥льного виробництва, за ¤кого буде забезпечена повна зайн¤т≥сть, ст≥йк≥сть ц≥н (стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ), збалансован≥сть плат≥жних в≥дносин ≥з зовн≥шн≥м св≥том. ѕром≥жними ц≥л¤ми монетарноњ пол≥тики Ї дос¤гненн¤ такого стану де¤ких ключових економ≥чних перем≥нних, ¤кий спри¤тиме дос¤гненню стратег≥чних ц≥лей. “актичн≥ ц≥л≥ монетарноњ пол≥тики мають короткостроковий, оперативний характер ≥ покликан≥ забезпечити дос¤гненн¤ пром≥жних ц≥лей.
          ќсновними економ≥чними засобами ≥ методами грошово-кредитноњ пол≥тики Ї регулюванн¤ обс¤гу грошовоњ маси через:
          Ч визначенн¤ та регулюванн¤ норм обов'¤зкових резерв≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в;
          Ч процентну пол≥тику;
          Ч реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в;
          Ч управл≥нн¤ золотовалютними резервами;
          Ч операц≥њ з ц≥нними паперами (кр≥м ц≥нних папер≥в, що п≥дтверджують корпоративн≥ права, у тому числ≥ з казначейськими зобов'¤занн¤ми) на в≥дкритому ринку;
          Ч регулюванн¤ ≥мпорту та експорту кап≥талу;
          Ч ем≥с≥¤ власних боргових зобов'¤зань та операц≥њ з ними.
          Ќац≥ональний банк установлюЇ банкам норматив обов'¤зкового резервуванн¤ кошт≥в. ѕри цьому:
          Ч норматив обов'¤зкового резервуванн¤ встановлюЇтьс¤ Їдиним дл¤ банк≥в у процентному в≥дношенн≥ до загальноњ суми залучених банком кошт≥в в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах;
          Ч дл¤ р≥зних вид≥в зобов'¤зань можуть установлюватис¤ р≥зн≥ нормативи обов'¤зкового резервуванн¤;
          Ч р≥шенн¤ про п≥двищенн¤ нормативу обов'¤зкового резервуванн¤ набираЇ чинност≥ не ран≥ше н≥ж через 10 дн≥в п≥сл¤ його опубл≥куванн¤.
          Ќац≥ональний банк встановлюЇ пор¤док визначенн¤ обл≥ковоњ, ломбардноњ та ≥нших процентних ставок за своњми операц≥¤ми.
          Ќац≥ональний банк забезпечуЇ управл≥нн¤ золотовалютними резервами держави, зд≥йснюючи валютн≥ ≥нтервенц≥њ шл¤хом куп≥вл≥-продажу валютних ц≥нностей на валютних ринках з метою впливу на курс нац≥ональноњ валюти щодо ≥ноземних валют ≥ на загальний попит та пропозиц≥ю грошей в ”крањн≥.
          Ќац≥ональний банк в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть та систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю регулюЇ ≥мпорт та експорт кап≥талу.
          –озробка основних засад грошово-кредитноњ пол≥тики статею 100  онституц≥њ ”крањни покладена на –аду Ќац≥онального банку ”крањни, ¤ка повинна також зд≥йснювати контроль за њњ проведенн¤м. ” «акон≥ ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї (статт¤ 9) регламентуютьс¤ основн≥ показники, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ грошово-кредитна пол≥тика. ѕри цьому в≥дпов≥дно до статт≥ 51 «акону ”крањни Ђѕро нац≥ональний банк ”крањниї Ќацбанк дв≥ч≥ на р≥к повинен надавати ѕрезиденту ”крањни та ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни ≥нформац≥ю про стан грошово-кредитного ринку в держав≥.
          Ќац≥ональний банк маЇ виключне право на ем≥с≥ю, тобто випуск в об≥г грошових знак≥в в ус≥х формах.
          “еор≥¤ банк≥вськоњ справи визначаЇ так≥ принципи орган≥зац≥њ ем≥с≥йних операц≥й:
          Ч централ≥зм у проведенн≥ ем≥с≥йних операц≥й пол¤гаЇ в тому, що установи банк≥в самост≥йно розпор¤джаютьс¤ гот≥вковими грошима, ¤к≥ надход¤ть до њх кас, а ем≥с≥ю грошей провод¤ть лише в межах, установлених вищесто¤щими установами центрального банку;
          Ч безумовне виконанн¤ завдань з вилученн¤ грошей ≥з об≥гу;
          Ч своЇчасне та безпереб≥йне задоволенн¤ обгрунтованих потреб у на¤вних грошах п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ;
          Ч складенн¤ вс≥ма установами банк≥в, що зд≥йснюють касов≥ операц≥њ, розрахунку можливих щоденних надходжень та видач гот≥вкових кошт≥в з метою попереднього визначенн¤ величини можливоњ ем≥с≥њ;
          Ч самост≥йне вилученн¤ грошей ≥з об≥гу у випадках, коли фактична сума грошей, ¤к≥ знаходитьс¤ в оборотн≥й кас≥ установ банк≥в, перевищуЇ встановлену межову суму.
          ƒо основних ≥нструмент≥в регулюванн¤ грошово-кредитного ринку можна в≥днести:
          Ч пол≥тику обов'¤зкових резерв≥в Ч з використанн¤м ун≥ф≥кованоњ ставки резервуванн¤ залучених кошт≥в комерц≥йними банками ¤к у нац≥ональн≥й, так ≥ в ≥ноземн≥й валют≥;
          Ч процентну пол≥тику, основою ¤коњ Ї використанн¤ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни та процентних ставок за його операц≥¤ми ¤к базовоњ ц≥ни нац≥ональноњ валюти та одного з важел≥в стаб≥л≥зац≥њ грошово-кредитного ринку;
          Ч зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних регулюючих операц≥й на кредитному, валютному та фондовому ринках з метою дотриманн¤ стаб≥льност≥ курсу нац≥ональноњ валюти.
          ќбл≥кова (дисконтна) пол≥тика центрального банку заснована на переобл≥ку або куп≥вл≥ вексел≥в, врахованих ран≥ше комерц≥йними банками. ѕри цьому центральний банк ≥з валюти вексел¤ утримуЇ дисконт, або обл≥ковий процент, зм≥на ¤кого впливаЇ на обс¤г кредитуванн¤ в крањн≥: при його зб≥льшенн≥ зд≥йснюЇтьс¤ жорстка пол≥тика Ђдорогихї грошей, при зниженн≥ Ч пол≥тика Ђдешевихї грошей, тобто пол≥тика кредитноњ рестрикц≥њ або кредитноњ експанс≥њ.
          ¬≥дпов≥дно до статт≥ 27 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, Ќацбанк установлюЇ пор¤док визначенн¤ обл≥ковоњ ставки та ≥нших процентних ставок за своњми операц≥¤ми. “аким чином, установлюючи найменшу процентну ставку в держав≥, Ќац≥ональний банк ”крањни фактично визначаЇ варт≥сть грошей, позичкового кап≥талу, що обертаЇтьс¤ в ”крањн≥. «г≥дно з≥ статею 49 «акону ”крањни Ђѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банк не може надавати кредити п≥д процент, ставка ¤кого нижча в≥д процентноњ ставки за кредитами, ¤к≥ бере сам банк, ≥ процентноњ ставки, що виплачуЇтьс¤ ним за депозитами. “аким чином, одержуючи в≥д Ќац≥онального банку кредитн≥ ресурси в процес≥ реф≥нансуванн¤, банк може надати њх споживачам т≥льки за в≥дсотком, що перевищуЇ обл≥кову ставку Ќацбанку. ¬арт≥сть кредитних грошей усередин≥ держави визначаЇ варт≥сть ≥нвестиц≥й, що надход¤ть ≥з-за кордону. ќтже, наприклад, дл¤ залученн¤ закордонних ≥нвестиц≥й Ќацбанку необх≥дно п≥двищити обл≥кову ставку. ÷е пот¤гне за собою упов≥льненн¤ економ≥чних процес≥в всередин≥ крањни внасл≥док подорожчанн¤ кредитних ресурс≥в.
          ƒодатком до обл≥ковоњ пол≥тики Ї ломбардна (або закладна) пол≥тика. ¬она заснована на наданн≥ центральним банком позичок кредитним установам п≥д забезпеченн¤ вексел≥в, ц≥нних папер≥в та державних боргових зобов'¤зань.
          Ќа обл≥кову й ломбардну пол≥тику покладено також виконанн¤ сигнальноњ функц≥њ, коли кредитн≥ установи розгл¤дають зниженн¤ оф≥ц≥йного дисконту ¤к ор≥Їнтац≥ю на проведенн¤ пол≥тики кредитноњ експанс≥њ, а зб≥льшенн¤ Ч ¤к оч≥куванн¤ пол≥тики кредитноњ рестрикц≥њ. ¬ ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ поступове зниженн¤ ставок за ломбардними кредитами та кредитами, що придбаваютьс¤ банками на тендер≥.
          ƒосить важливою функц≥Їю Ќац≥онального банку Ї зд≥йсненн¤ банк≥вського регулюванн¤. ” юридичн≥й л≥тератур≥ ≥снують р≥зн≥ погл¤ди на правову природу та види банк≥вського регулюванн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ центральним банком держави.
          “ак, на думку Ќ. ё. ™рпильовоњ, Ђбанк≥вське регулюванн¤ Ч це система специф≥чних правил повед≥нки нормативного характеру, сформульованих державними органами, ≥ншими владними структурами, а також недержавними саморегулюючими орган≥зац≥¤ми, що мають своЇю метою обмеженн¤ банк≥вськоњ активност≥ ≥ головним чином банк≥вських операц≥йї.
          ј. √. Ѕратко включаЇ до банк≥вського регулюванн¤, кр≥м правових, банк≥вськ≥ норми та практику њх застосуванн¤.
          «акон Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї визначаЇ банк≥вське регулюванн¤ ¤к одну ≥з функц≥й Ќац≥онального банку ”крањни. ¬она пол¤гаЇ у створенн≥ системи норм, що регулюють д≥¤льн≥сть банк≥в, визначають загальн≥ принципи банк≥вськоњ д≥¤льност≥, пор¤док зд≥йсненн¤ банк≥вського нагл¤ду, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ банк≥вського законодавства.
          —аме зазначене визначенн¤ спростовуЇ поширену в науц≥ класиф≥кац≥ю банк≥вського регулюванн¤ на валютне регулюванн¤ ≥ пруденц≥альне, що в сумн≥вн≥й форм≥ об'ЇднуЇ р≥зн≥ за своњм предметом та ц≥л¤ми регулююч≥ процеси.
          ƒержавне регулюванн¤ д≥¤льност≥ банк≥в зд≥йснюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни у таких формах:
          I. јдм≥н≥стративне регулюванн¤:
          Ч реЇстрац≥¤ банк≥в ≥ л≥цензуванн¤ њх д≥¤льност≥;
          Ч встановленн¤ вимог та обмежень щодо д≥¤льност≥ банк≥в;
          Ч застосуванн¤ санкц≥й адм≥н≥стративного чи ф≥нансового характеру;
          Ч нагл¤д за д≥¤льн≥стю банк≥в;
          Ч наданн¤ рекомендац≥й щодо д≥¤льност≥ банк≥в. II. ≤ндикативне регулюванн¤:
          Ч встановленн¤ обов'¤зкових економ≥чних норматив≥в;
          Ч визначенн¤ норм обов'¤зкових резерв≥в дл¤ банк≥в;
          Ч встановленн¤ норм в≥драхувань до резерв≥в на покритт¤ ризик≥в в≥д активних банк≥вських операц≥й;
          Ч визначенн¤ процентноњ пол≥тики;
          Ч реф≥нансуванн¤ банк≥в;
          Ч установленн¤ кореспондентських в≥дносин;
          Ч управл≥нн¤ золотовалютними резервами, включаючи валютн≥ ≥нтервенц≥њ;
          Ч операц≥й з ц≥нними паперами на в≥дкритому ринку;
          Ч ≥мпорту та експорту кап≥талу.
         
          ўе одн≥Їю функц≥Їю Ќац≥онального банку Ї зд≥йсненн¤ банк≥вського нагл¤ду. Ѕанк≥вський нагл¤д Ч це система контролю та активних упор¤дкованих д≥й Ќац≥онального банку ”крањни, спр¤мованих на забезпеченн¤ дотриманн¤ банками та ≥ншими особами, стосовно ¤ких Ќац≥ональний банк ”крањни зд≥йснюЇ нагл¤дову д≥¤льн≥сть, законодавства ”крањни ≥ встановлених норматив≥в, з метою забезпеченн¤ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи та захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в та кредитор≥в банку.
          √оловна мета банк≥вського нагл¤ду, ¤к ≥ банк≥вського регулюванн¤ Ч це безпека та ф≥нансова стаб≥льн≥сть банк≥вськоњ системи, захист ≥нтерес≥в вкладник≥в ≥ кредитор≥в.
          Ќац≥ональний банк зд≥йснюЇ пост≥йний нагл¤д за дотриманн¤м банками, њх п≥дрозд≥лами, аф≥л≥йованими та спор≥дненими особами банк≥в на територ≥њ ”крањни та за кордоном, банк≥вськими об'Їднанн¤ми, представництвами та ф≥л≥¤ми ≥ноземних банк≥в в ”крањн≥, а також ≥ншими юридичними та ф≥зичними особами банк≥вського законодавства, нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку та економ≥чних норматив≥в. јле при цьому Ќац≥ональний банк не зд≥йснюЇ перев≥рок ≥ рев≥з≥й ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ зазначених ос≥б.
          ћетою банк≥вського нагл¤ду Ї стаб≥льн≥сть банк≥вськоњ системи та захист ≥нтерес≥в вкладник≥в ≥ кредитор≥в банку щодо безпеки збер≥ганн¤ кошт≥в кл≥Їнт≥в на банк≥вських рахунках.
          Ќагл¤дова д≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку ”крањни охоплюЇ вс≥ банки, њх п≥дрозд≥ли, аф≥л≥йованих та спор≥днених ос≥б банк≥в на територ≥њ ”крањни та за кордоном, установи ≥ноземних банк≥в в ”крањн≥, а також ≥нших юридичних та ф≥зичних ос≥б у частин≥ дотриманн¤ вимог законодавства щодо зд≥йсненн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥.
          ѕри зд≥йсненн≥ банк≥вського нагл¤ду Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право вимагати в≥д банк≥в та њх кер≥вник≥в усуненн¤ порушень банк≥вського законодавства, виконанн¤ нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни дл¤ уникненн¤ або подоланн¤ небажаних насл≥дк≥в, що можуть поставити п≥д загрозу безпеку кошт≥в, дов≥рених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банк≥вськоњ д≥¤льност≥.
          ѕри зд≥йсненн≥ банк≥вського нагл¤ду Ќац≥ональний банк ”крањни може користуватис¤ послугами ≥нших установ за окремими угодами. Ќац≥ональний банк ”крањни зд≥йснюЇ банк≥вський нагл¤д на ≥ндив≥дуальн≥й та консол≥дован≥й основ≥ ≥ застосовуЇ заходи впливу за порушенн¤ вимог законодавства щодо банк≥вськоњ д≥¤льност≥.
          ” серпн≥ 1987 р. Ѕазельським  ом≥тетом були опубл≥кован≥ Ђ лючов≥ принципи ефективного банк≥вського нагл¤дуї, ¤к≥ стали основним джерелом рекомендац≥њ дл¤ розробки законодавства про банк≥вський нагл¤д пров≥дних крањн. ” жовтн≥ 1997 р. принципи ≥з правками та доопрацюванн¤ми було затверджено на щор≥чних зборах ћ≥жнародного валютного фонду та —в≥тового банку. ƒокумент д≥став назву Ѕазельських принцип≥в ефективного банк≥вського нагл¤ду.
          Ѕанк≥вський нагл¤д у широкому розум≥нн≥ включаЇ в себе власне нагл¤д за банками, що називаЇтьс¤ дистанц≥йним або документальним, та ≥нспектуванн¤ (≥нспекц≥йн≥ перев≥рки на м≥сц¤х). ƒистанц≥йний контроль включаЇ в себе перев≥рку зв≥тност≥, ¤ку надають банки. ¬≥н дозвол¤Ї передбачити проблеми, ¤к≥ можуть вплинути на платоспроможн≥сть та л≥кв≥дн≥сть банк≥в ≥ призвести до њх банкрутства. ≤нспекц≥йн≥ перев≥рки на м≥сц¤х дають можлив≥сть перев≥рити ступ≥нь достов≥рност≥ ≥нформац≥њ, ¤ку передають банки нагл¤довим органам та сформувати максимально точну у¤ву про ф≥нансовий стан банку, ¤к≥сть його менеджменту.
           онтроль за д≥¤льн≥стю банк≥в зд≥йснюЇтьс¤ передус≥м у форм≥ перев≥рок ≥нспекторами Ќац≥онального банку ”крањни. ѕерев≥рки зд≥йснюютьс¤ з метою визначенн¤ р≥вн¤ безпеки ≥ стаб≥льност≥ операц≥й банку, достов≥рност≥ зв≥тност≥ банку ≥ дотриманн¤ банком законодавства ”крањни про банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть, а також нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни в≥дпов≥дно до плану, затвердженого Ќац≥ональним банком ”крањни.
          ѕланова перев≥рка зд≥йснюЇтьс¤ не част≥ше н≥ж один раз на р≥к. ѕро проведенн¤ плановоњ перев≥рки Ќац≥ональний банк ”крањни зобов'¤заний пов≥домити банк не п≥зн≥ше, н≥ж за 10 дн≥в до њњ початку.
          Ѕанки зобов'¤зан≥ забезпечити ≥нспекторам Ќац≥онального банку ”крањни та ≥ншим уповноваженим ним особам в≥льний доступ до вс≥х документ≥в та ≥нформац≥њ з дотриманн¤м встановлених законодавством правил, а при перев≥рц≥ на м≥сц≥ Ч можлив≥сть в≥льного доступу в робочий час у вс≥ прим≥щенн¤ банку.
          Ќац≥ональний банк ”крањни може прийн¤ти р≥шенн¤ про проведенн¤ позаплановоњ перев≥рки банку за на¤вност≥ обгрунтованих п≥дстав. “аке р≥шенн¤ маЇ бути п≥дписане √оловою Ќац≥онального банку ”крањни або уповноваженою ним особою.
          ƒл¤ зд≥йсненн¤ своњх повноважень щодо нагл¤ду Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право безоплатно одержувати в≥д банк≥в ≥нформац≥ю про њх д≥¤льн≥сть та по¤сненн¤ з окремих питань д≥¤льност≥ банку.
          ” ход≥ перев≥рки банку Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право перев≥р¤ти будь-¤ку зв≥тн≥сть аф≥л≥йованоњ особи банку щодо взаЇмов≥дносин з банком з метою визначенн¤ впливу в≥дносин з аф≥л≥йованою особою на стан банку.
          Ќац≥ональний банк ”крањни також маЇ право зд≥йснювати перев≥рку ос≥б, ¤к≥ охоплюютьс¤ нагл¤довою д≥¤льн≥стю Ќац≥онального банку ”крањни, з метою дотриманн¤ законодавства щодо банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ѕри зд≥йсненн≥ перев≥рки Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право вимагати в≥д цих ос≥б поданн¤ будь-¤коњ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ зд≥йсненн¤ перев≥рки. ≤нспектован≥ особи зобов'¤зан≥ подавати Ќац≥ональному банку ”крањни затребувану ≥нформац≥ю у визначений ним строк.
          ƒо ос≥б, ¤к≥ можуть бути об'Їктом перев≥рки Ќац≥онального банку ”крањни, в≥днос¤тьс¤:
          Ч власник ≥стотноњ участ≥ в банку, ¤кщо Ќац≥ональний банк ”крањни вважаЇ, що в≥н не в≥дпов≥даЇ вимогам, установленим законодавством щодо ≥стотноњ участ≥, або негативно впливаЇ на ф≥нансову безпеку ≥ стаб≥льн≥сть банку;
          Ч особа, що придбала ≥стотну участь у банку без письмового дозволу Ќац≥онального банку ”крањни.
          ќб'Їктом перев≥рки Ќац≥онального банку ”крањни може бути також особа, щодо ¤коњ Ї достов≥рна ≥нформац≥¤ про зд≥йсненн¤ ц≥Їю особою банк≥вськоњ д≥¤льност≥ без банк≥вськоњ л≥ценз≥њ.
          ” раз≥ порушенн¤ банками або ≥ншими особами, ¤к≥ можуть бути об'Їктом перев≥рки Ќац≥онального банку ”крањни, вимог законодавства, або зд≥йсненн¤ банками ризикових операц≥й, ¤к≥ загрожують ≥нтересам вкладник≥в чи ≥нших кредитор≥в банку, Ќац≥ональний банк ”крањни адекватно вчиненому порушенню маЇ право застосувати заходи впливу, до ¤ких в≥днос¤тьс¤:
          1) письмове застереженн¤ щодо припиненн¤ порушенн¤ та вжитт¤ необх≥дних заход≥в дл¤ виправленн¤ ситуац≥њ, зменшенн¤ невиправданих витрат банку, обмеженн¤ невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшенн¤ чи в≥дчуженн¤ неефективних ≥нвестиц≥й;
          2) скликанн¤ загальних збор≥в учасник≥в, спостережноњ ради банку, правл≥нн¤ (ради директор≥в) банку дл¤ прийн¤тт¤ програми ф≥нансового оздоровленн¤ банку або плану його реорган≥зац≥њ;
          3) укладенн¤ письмовоњ угоди з банком, за ¤кою банк чи визначена угодою особа зобов'¤зуЇтьс¤ вжити заход≥в дл¤ усуненн¤ порушень, пол≥пшенн¤ ф≥нансового стану банку тощо;
          4) видати розпор¤дженн¤ щодо:
          а) зупиненн¤ виплати див≥денд≥в чи розпод≥лу кап≥талу в будь-¤к≥й ≥нш≥й форм≥;
          б) встановленн¤ дл¤ банку п≥двищених економ≥чних норматив≥в;
          в) п≥двищенн¤ резерв≥в на покритт¤ можливих збитк≥в за кредитами та ≥ншими активами;
          г) обмеженн¤, зупиненн¤ чи припиненн¤ зд≥йсненн¤ банком окремих вид≥в операц≥й з високим р≥внем ризику;
          д) заборони надавати бланков≥ кредити;
          е) накладенн¤ штраф≥в на:
          Ч кер≥вник≥в банк≥в у розм≥р≥ до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н;
          Ч банки в≥дпов≥дно до положень, затверджених ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни, але в розм≥р≥ не б≥льше одного в≥дсотка в≥д суми зареЇстрованого статутного фонду;
          Ї) тимчасовоњ, до усуненн¤ порушенн¤, заборони власнику ≥стотноњ участ≥ в банку використовувати право голосу придбаних акц≥й (пањв) у раз≥ грубого чи систематичного порушенн¤ ним вимог законодавства;
          ж) тимчасового, до усуненн¤ порушенн¤, в≥дстороненн¤ посадовоњ особи банку в≥д посади в раз≥ грубого чи систематичного порушенн¤ ц≥Їю особою вимог законодавства;
          з) реорган≥зац≥њ банку;
          и) призначенн¤ тимчасовоњ адм≥н≥страц≥њ.

          ” раз≥ порушенн¤ чинного законодавства, що спричинило значну втрату актив≥в або доход≥в ≥ настанн≥ ознак неплатоспроможност≥ банку, Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право в≥дкликати л≥ценз≥ю та ≥н≥ц≥ювати процедуру л≥кв≥дац≥њ банку.
          якщо в д≥¤х кер≥вника банку або ф≥зичноњ особи чи представника юридичноњ особи Ч власника ≥стотноњ участ≥, ¤к≥й пред'¤влено обвинуваченн¤ у вчиненн≥ злочину, не встановлено складу злочину, але маЇ м≥сце порушенн¤ вимог банк≥вського законодавства, або ¤кщо таку особу визнано винною у вчиненн≥ корисливого злочину ≥з призначенн¤м покаранн¤ без позбавленн¤ вол≥, Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право видати банку розпор¤дженн¤ про зв≥льненн¤ такоњ особи з посади або заборону користуватис¤ правом голосу придбаних акц≥й (пањв).
          ќсобу, ¤ку на п≥дстав≥ розпор¤дженн¤ Ќац≥онального банку ”крањни було в≥дсторонено в≥д посади, або ¤к≥й тимчасово заборонено користуватис¤ правом голосу придбаних акц≥й (пањв), може бути поновлено на посад≥ або в≥дновлено у використанн≥ права голосу придбаних акц≥й (пањв) лише на п≥дстав≥ попереднього дозволу Ќац≥онального банку ”крањни.
          –≥шенн¤ Ќац≥онального банку ”крањни щодо призначенн¤ тимчасовоњ адм≥н≥страц≥њ Ї виконавчим документом.
          ƒо кер≥вник≥в та службових ос≥б банку, ф≥зичних ос≥б Ч власник≥в ≥стотноњ участ≥ накладаютьс¤ штрафи в пор¤дку, передбаченому  одексом ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤.


    Ѕанки ¤к елементи банк≥вськоњ системи ”крањни. ƒругий р≥вень банк≥вськоњ системи ”крањни

          Ќа другому р≥вн≥ банк≥вськоњ системи перебувають ус≥, кр≥м Ќац≥онального, ≥нш≥ банки, банки-нерезиденти, що мають зареЇстрован≥ у встановленому пор¤дку ф≥л≥њ (представництва) на територ≥њ ”крањни, банк≥вськ≥ об'Їднанн¤, а також ≥нш≥ установи.
          ƒостеменно нев≥домо коли з'¤вилис¤ перш≥ банк≥вськ≥ установи, однак в≥домо, що функц≥њ збер≥гач≥в перших грошей та ≥нших ц≥нностей, а також обм≥ну одних грошей на ≥нш≥ виконували храми та св¤щеннослужител≥. Ќав≥ть у Ѕ≥бл≥њ згадуЇтьс¤, що ’ристос вигнав м≥н¤л ≥з храм≥в.
          ‘ункц≥њ храм≥в щодо регулюванн¤ грошового об≥гу зводились до необх≥дност≥ оновленн¤ товарних грошей у зв'¤зку з њх природним псуванн¤м, зниженн¤м ¤кост≥. ’рами змушен≥ були зд≥йснювати д≥њ спр¤мован≥ на обл≥к та розрахунок товарних грошей, що по сут≥ було прототипом розрахунково-касових операц≥й. ’рамов≥ господарства одночасно з наданн¤м позики або в≥дстрочкою платеж≥в, виконували ≥нш≥ функц≥њ, так≥ ¤к куп≥вл¤-продаж земл≥, ст¤гненн¤ податк≥в, управл≥нн¤ державним майном. ѕочинаючи з IV ст. до н.е., недоторкан≥сть храм≥в гарантувала безпеку збереженн¤ ц≥нностей.
          ¬ –имськ≥й ≥мпер≥њ ≥снувала дуже розвинута банк≥вська система, ¤ка була зруйнована разом ≥з пад≥нн¤м –имськоњ ≥мпер≥њ. ‘ункц≥ю банк≥р≥в виконували аргентар≥њ (argentarii, в≥д argentum Ч ср≥бло) Ч банк≥ри, що в≥дносилис¤ до найб≥льш заможних та усп≥шних верств плебењв. «вичайно, здеб≥льшого вони були простими лихвар¤ми, адже саме лихварство передувало виникненню банк≥вськоњ справи. ¬решт≥ решт лихварство в –имськ≥й ≥мпер≥њ було визнано злочинним д≥¤нн¤м. “аке саме ставленн¤ до лихварства ми можемо побачити ≥ в –уськ≥й ѕравд≥. ¬одночас, лихварства не ≥снувало взагал≥ в «апорозьк≥й —≥ч≥. ¬продовж тривалого часу христи¤нська церква також виступала проти лихварства, адже ¤кщо лихвар одержував назад своњ грош≥ в ц≥лост≥, то в≥дсотки вважалис¤ платою за час, а час не можна було продавати, адже в≥н належить Ѕогов≥.
          —лово Ђбанкї походить в≥д ≥тал≥йського слова Ђbаncaї, що в переклад≥ означаЇ Ђлавкаї, тобто м≥сце, де обм≥нювалис¤ грош≥. ” французьк≥й мов≥ слово банк маЇ сп≥льне кор≥нн¤ ≥з словом Ђbangueї, тобто Ђскрин¤ї, м≥сце, де щось збер≥гають.
          «ародженн¤ д≥¤льност≥ банк≥р≥в ≥ банк≥в в≥дносить до XII ст. «ародженн¤ в ≤тал≥њ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ ≥ по¤ва перших банк≥р≥в по¤снюЇтьс¤ тим, що ц¤ територ≥¤ знаходилас¤ на перехрест≥ торговельних шл¤х≥в. ѕ≥зн≥ше банк≥вська справа поширилас¤ на ѕ≥вн≥чну ™вропу.
          ” XVI ст. з'¤вилис¤ перш≥ банк≥рськ≥ доми (ћедич≥ в ≤тал≥њ).  упецьк≥ г≥льд≥њ јмстердаму, ¬енец≥њ, √енуњ, ћ≥лану створили нав≥ть спец≥ал≥зован≥ банки Ч Ђжиро-банкиї, ¤к≥ зд≥йснювали безгот≥вков≥ операц≥њ м≥ж купц¤ми. Ќайдавн≥шим банком у сучасному розум≥нн≥ вважають заснований у 1157 роц≥ ¬енец≥йський банк. Ќа початку XV ст. виникли банки в √енуњ та Ѕарселон≥.
          ” середн≥ в≥ки банки виконували три функц≥њ: м≥н¤ли грош≥, приймали вклади на збереженн¤ та зд≥йснювали розрахунки м≥ж своњми кл≥Їнтами. ѕоступово, попри численн≥ заборони, банки розпочали надавати п≥д в≥дсоток одержан≥ ран≥ше на збереженн¤ грош≥ та, з метою залученн¤ додаткових вклад≥в ≥ зб≥льшенн¤ доходу в≥д наданих кредит≥в, стали сплачувати в≥дсотки на вклади.
          ѕерша спроба створенн¤ банк≥в у –ос≥њ була зроблена в 1665 р. в ѕсков≥, коли воЇвода јфанас≥й ќрдин-Ќащок≥н вир≥шив створити комерц≥йний банк. ќднак ц¤ ≥де¤ так ≥ не знайшла п≥дтримки в центрального ур¤ду, ≥ банк так ≥ не розпочав функц≥онувати. ” 1733 р. указом ≥мператриц≥ јнни ≤ван≥вни був створений державний позичковий банк. ” 1754 р. указом ≥мператриц≥ ™лизавети з метою полегшенн¤ положенн¤ боржник≥в, що залежали в≥д лихвар≥в, були заснован≥ двор¤нськ≥ банки в ћоскв≥ та ѕетербурз≥, а також купецький при —анкт-ѕетербурзькому порту. ѕерш≥ видавали позики п≥д заставу нерухомост≥, а друг≥ Ч п≥д заставу товар≥в.
           редитна система в ”крањн≥ була започаткована в 1781 p., коли –ос≥йський јсигнац≥йний Ѕанк в≥дкрив своњ контори на територ≥њ ”крањни. ” 1839 р. в  иЇв≥ в≥дкриваЇтьс¤ контора державного комерц≥йного банку. ¬ 1864 р. (п≥сл¤ кр≥посноњ реформи) був створений ’ерсонський земський банк, що д≥¤в на п≥дстав≥ принципу взаЇмного кредитуванн¤ п≥д заставу земельноњ власност≥, а в 1871 р. Ч ’арк≥вський земельний банк, що видавав кредити п≥д заставу земл≥.
          —тр≥мкий розвиток кап≥тал≥стичних в≥дносин в –ос≥њ в друг≥й половин≥ XIX Ч на початку XX ст. зумовив стр≥мкий розвиток банк≥вськоњ системи ”крањни, ¤ка, звичайно, була нев≥д'Їмною частиною банк≥вськоњ системи –ос≥йськоњ ≤мпер≥њ.
          ѕ≥сл¤ ∆овтневоњ революц≥њ декретом ¬÷¬  в≥д 14 грудн¤ 1917 р. та ƒекретом “имчасового роб≥тничого сел¤нського ур¤ду ”крањни в≥д 22 с≥чн¤ 1919 р. банк≥вська справа була оголошена державною монопол≥Їю, а в 1921 р. в ’арков≥ була створена ¬сеукрањнська контора ƒержавного банку ”крањни. «годом, у пер≥од Ќ≈ѕу, в ”крањн≥ з'¤вл¤ютьс¤ ≥ недержавн≥ банки, ¤к≥ в результат≥ реформи 1930Ч1932 pp. були л≥кв≥дован≥.
          ™диним розрахунковим центром у –ад¤нському —оюз≥ став ƒержавний банк —–—–.  р≥м того, ≥снували також ѕромбанк, —≥льгоспбанк, “оргбанк, ÷екомбанк та «овн≥шторгбанк.
          ” 1987 р. було проведено банк≥вську реформу в результат≥ ¤коњ утворилос¤ 6 банк≥в: ƒержбанк —–—–, јгропромбанк, ѕромбудбанк, ∆итлосоцбанк, ќщадний банк —–—–, «овн≥шньоеконом≥чний банк —–—–, що п≥дпор¤дковувались –ад≥ ћ≥н≥стр≥в —–—–. Ѕанки виступали одночасно ¤к органи управл≥нн¤ та господарююч≥ суб'Їкти.
          –озкриваючи зм≥ст пон¤тт¤ Ђбанкї необх≥дно звернути увагу на триваючий процес гармон≥зац≥њ банк≥вського законодавства (зокрема в межах ™вропейського —п≥втовариства), оск≥льки м≥жнародне сп≥вроб≥тництво в галуз≥ банк≥вського регулюванн¤ передбачаЇ на¤вн≥сть щонайменше двох механ≥зм≥в його зд≥йсненн¤ Ч ≥нституц≥йного та нормативного. ™вропейське сп≥вроб≥тництво знайшло своЇ в≥дображенн¤ в банк≥вських директивах, обов'¤зков≥сть ¤ких ¤к нормативно-правових документ≥в мала своњм джерелом –имський догов≥р 1957 р. про створенн¤ ™≈—. …детьс¤ насамперед про банк≥вську директиву Ч ƒирективу є77/780 в≥д 12 грудн¤ 1977 року Ђѕро координац≥ю закон≥в, правил ≥ адм≥н≥стративних положень, що регулюють орган≥зац≥ю ≥ веденн¤ б≥знесу кредитних орган≥зац≥йї, ¤ка м≥стить пон¤тт¤ кредитноњ орган≥зац≥њ. —татт¤ 1 ƒирективи визначаЇ кредитну орган≥зац≥ю ¤к Ђп≥дприЇмство, чий б≥знес пол¤гаЇ в отриманн≥ депозит≥в або ≥нших належних поверненню грошових кошт≥в в≥д невизначеного кола ос≥б, та в наданн≥ кредит≥в за св≥й рахунокї. ќсновною мстою першоњ ƒирективи стало встановленн¤ под≥бноњ системи контролю та л≥цензуванн¤ кредитноњ д≥¤льност≥ в крањнах-учасниц¤х ™≈—. ” той же час сл≥д зауважити, що ƒиректива лише дала загальне визначенн¤ кредитноњ орган≥зац≥њ, залишивши за кожною крањною право встановлювати критер≥њ дл¤ л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ кредитних установ.
          ƒруга банк≥вська директива ™≈—, прийн¤та 15 грудн¤ 1989 p., мала своњм покликанн¤м скасувати недол≥ки попереднього документа ≥ м≥стила три основн≥ принципи, що виражають сучасн≥ сутн≥сн≥ елементи Ївропейського банк≥вського законодавства:
          Ч Їдина банк≥вська л≥ценз≥¤, заснована на принцип≥ взаЇмного визнанн¤;
          Ч принцип контролю орган≥в банк≥вського нагл¤ду держави походженн¤;
          Ч принцип формулюванн¤ м≥н≥мальних стандарт≥в пруденц≥йного регулюванн¤.
          ÷≥ принципи отримали розвиток ≥ в наступних директивах.
          ” пер≥од п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ в ”крањн≥ почала формуватис¤ власна банк≥вська система та власне банк≥вське законодавство, результатом поступовоњ еволюц≥њ ¤кого ≥ стала сучасна банк≥вська система ”крањни. ¬ основному правовий режим банк≥вськоњ системи нашоњ держави визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
          ¬≥дпов≥дно до «акону Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї банк Ч це юридична особа, ¤ка маЇ виключне право на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни зд≥йснювати в сукупност≥ так≥ операц≥њ: залученн¤ у вклади грошових кошт≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б та розм≥щенн¤ цих кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний ризик, в≥дкритт¤ ≥ веденн¤ банк≥вських рахунк≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б.
          Ќа сьогодн≥ ≥снуЇ велика к≥льк≥сть наукових визначень банку. “ак, банк визначають ¤к п≥дприЇмство, що зд≥йснюЇ специф≥чн≥ послуги, а саме три основн≥ функц≥њ:
          Ч залученн¤ чужих грошей;
          Ч наданн¤ кредиту;
          Ч спри¤нн¤ плат≥жному об≥гу.
          ѕитанн¤ щодо в≥днесенн¤ банк≥в до п≥дприЇмств досить дискус≥йне. ќднак, за лог≥кою √осподарського кодексу ”крањни, д≥йсно банк можна в≥днести до п≥дприЇмств з особливим статусом. “ак, в≥дпов≥дно до статт≥ 62 √осподарського кодексу ”крањни, п≥дприЇмство Ч це самост≥йний суб'Їкт господарюванн¤, створений компетентним органом державноњ влади або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤, або ≥ншими суб'Їктами дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних та особистих потреб шл¤хом систематичного зд≥йсненн¤ виробничоњ, науково-досл≥дноњ, торговельноњ, ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥ в пор¤дку, передбаченому цим  одексом та ≥ншими законами.
          ¬≥дпов≥дно до статт≥ 59 √осподарського кодексу ”крањни, господарськими товариствами визнаютьс¤ п≥дприЇмства або ≥нш≥ суб'Їкти господарюванн¤, створен≥ юридичними особами та/або громад¤нами шл¤хом об'Їднанн¤ њх майна ≥ участ≥ в п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ товариства з метою одержанн¤ прибутку. ” випадках, передбачених цим  одексом, господарське товариство може д≥¤ти в склад≥ одного учасника.
          —татт¤ 334 √осподарського кодексу ”крањни визначаЇ банки ¤к ф≥нансов≥ установи, функц≥¤ми ¤ких Ї залученн¤ у вклади грошових кошт≥в громад¤н ≥ юридичних ос≥б та розм≥щенн¤ зазначених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах ≥ на власний ризик, в≥дкритт¤ та веденн¤ банк≥вських рахунк≥в громад¤н та юридичних ос≥б.
          «розум≥ло, що ф≥нансова установа не Ї орган≥зац≥йно-правовою формою юридичноњ особи. « огл¤ду на зазначене можна погодитись ≥з висновком багатьох науковц≥в, що банк Ї п≥дприЇмством ≥з особливим статусом. «ауважимо т≥льки, що банк≥вська д≥¤льн≥сть регулюЇтьс¤ законодавством про п≥дприЇмництво в частин≥, що не суперечить банк≥вському законодавству.
          јнгл≥йськ≥ вчен≥ визначають банк ¤к структуру, ¤ка збер≥гаЇ грош≥ дл¤ своњх кл≥Їнт≥в, надаЇ грош≥ в кредит п≥д в≥дсоток та зд≥йснюЇ комерц≥йн≥ операц≥њ з грошима.
          ƒосить корисним Ї визначенн¤ ознак банку ¤к господарюючого суб'Їкта:
          Ч банк Ї комерц≥йною юридичною особою, тобто його д≥¤льн≥сть спр¤мована на одержанн¤ прибутку;
          Ч банк Ч це п≥дприЇмство, а його д≥¤льн≥сть Ї п≥дприЇмницькою;
          Ч банк створюЇтьс¤ в орган≥зац≥йно-правов≥й форм≥ акц≥онерного товариства або кооперативу;
          Ч банк Ї ф≥нансово-кредитною установою (статт¤ 334 √осподарського кодексу ”крањни та статт¤ 1 «акону ”крањни Ђѕро ф≥нансов≥ послуги та державне регулюванн¤ ринк≥в ф≥нансових послугї);
          Ч банк д≥Ї виключно на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни;
          Ч у процес≥ своЇњ д≥¤льност≥ банк, ¤к правило, не створюЇ додану варт≥сть, а одержуЇ прибуток в≥д рантьЇ;
          Ч банк Ї елементом банк≥вськоњ системи держави;
          Ч особлив≥сть статусу банку пов'¤зана з п≥двищеним контролем держави за його д≥¤льн≥стю, встановленн¤м спец≥альних вимог до банку та його д≥¤льност≥ та особливому пор¤дку оподаткуванн¤.
          ўодо класиф≥кац≥њ банк≥в ≥снуЇ дуже багато р≥зних погл¤д≥в. “ак, вчен≥-економ≥сти пропонують класиф≥кувати банки за р≥зними ознаками:
          Ч за пор¤дком створенн¤ Ч на перепроф≥льован≥ та новостворен≥;
          Ч за характером спец≥ал≥зац≥њ Ч на спец≥ал≥зован≥ та ун≥ф≥кован≥;
          Ч за територ≥Їю Ч на рег≥ональн≥, республ≥канськ≥, м≥жнародн≥;
          Ч за формою власност≥ Ч на загальнодержавн≥, мун≥ципальн≥, колективн≥, приватн≥, ≥з стопроцентною ≥нвестиц≥Їю, зм≥шан≥;
          Ч за характером в≥дносин Ч на банки-гаранти, банки кореспонденти, уповноважен≥;
          Ч за структурою Ч на багатопроф≥льн≥ та безф≥л≥альн≥.
          «вичайно, наведен≥ класиф≥кац≥њ Ї, скор≥ше, економ≥чними н≥ж правовими. ≤ у зв'¤зку з тим, що розроблен≥ до введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї в нов≥й редакц≥њ, не в≥дпов≥дають сьогодн≥шньому стану справ.
          ¬одночас не повн≥стю мотивована класиф≥кац≥¤ банк≥в за формою власност≥ на приватн≥ акц≥онерн≥, кооперативн≥ та державн≥. јдже в цьому випадку критер≥Їм дл¤ класиф≥кац≥њ виступаЇ орган≥зац≥йно-правова форма банку.  ласиф≥кац≥¤ потребуЇ уточненн¤ з урахуванн¤м того, що державн≥ банки за законом створюютьс¤ також у форм≥ акц≥онерних товариств.
          Ќайнад≥йн≥шим джерелом, у ¤кому викладен≥ п≥дстави дл¤ класиф≥кац≥њ банк≥в, Ї «акон ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.
          ¬≥дпов≥дно до статт≥ 4 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банки в ”крањн≥ можуть функц≥онувати ¤к ун≥версальн≥ або ¤к спец≥ал≥зован≥. «а спец≥ал≥зац≥Їю банки можуть бути ощадними, ≥нвестиц≥йними, ≥потечними, розрахунковими (кл≥ринговими).
          Ѕанк набуваЇ статусу спец≥ал≥зованого банку в раз≥, ¤кщо понад 50 в≥дсотк≥в його актив≥в Ї активами одного типу:
          Ч дл¤ ≥нвестиц≥йного банку Ч ем≥с≥¤ та розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюютьс¤ за рахунок грошових кошт≥в приватних ≥нвестор≥в;
          Ч дл¤ ≥потечного банку Ч активи, розм≥щен≥ п≥д заставу земл≥ чи нерухомого майна;
          Ч дл¤ розрахункового (кл≥рингового) банку Ч- активи, що розм≥щуютьс¤ на кл≥рингових рахунках.
          Ѕанк набуваЇ статусу спец≥ал≥зованого ощадного банку в раз≥, ¤кщо понад 50 в≥дсотк≥в його пасив≥в Ї вкладами ф≥зичних ос≥б.
          як окремий р≥зновид банку «акон ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї вид≥л¤Ї системоутворюючий банк ¤к банк, зобов'¤занн¤ ¤кого становл¤ть не менше н≥ж 10 в≥дсотк≥в в≥д загальних зобов'¤зань банк≥вськоњ системи. ƒо таких банк≥в, зокрема належить ƒержавний ощадний банк ”крањни.
          «а орган≥зац≥йно-правовою формою банки в ”крањн≥ под≥л¤ютьс¤ на в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства та кооперативн≥ банки. ќкрем≥ особливост≥ маЇ також державний банк, що також створюЇтьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства. ƒержавним банком Ї банк, 100 в≥дсотк≥в статутного кап≥талу ¤кого належать держав≥. “аким чином за орган≥зац≥йно-правовою формою банки можна розпод≥лити на:
          Ч недержавн≥ акц≥онерн≥ банки;
          Ч державн≥ акц≥онерн≥ банки;
          Ч кооперативн≥ банки.
          ƒержавний банк засновуЇтьс¤ за р≥шенн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕри цьому в закон≥ про ƒержавний бюджет ”крањни на в≥дпов≥дний р≥к передбачаютьс¤ витрати на формуванн¤ статутного кап≥талу державного банку.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни зобов'¤заний отримати позитивний висновок Ќац≥онального банку ”крањни з приводу нам≥ру заснуванн¤ державного банку. ќтриманн¤ висновку Ќац≥онального банку ”крањни Ї обов'¤зковим також у раз≥ л≥кв≥дац≥њ (реорган≥зац≥њ) державного банку, за вин¤тком його л≥кв≥дац≥њ внасл≥док неплатоспроможност≥.
          —татут державного банку затверджуЇтьс¤ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
          ƒержава зд≥йснюЇ ≥ реал≥зуЇ повноваженн¤ власника щодо акц≥й (пањв), ¤к≥ њй належать у статутному кап≥тал≥ державного банку, через органи управл≥нн¤ державного банку. ќрганами управл≥нн¤ державного банку Ї нагл¤дова рада ≥ правл≥нн¤ банку, що формуютьс¤ в особливому, встановленому законом пор¤дку. ѕрезидент ”крањни, ¬ерховна –ада та  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в призначають по п'¤ть член≥в нагл¤довоњ ради державного банку.
          ќрганом контролю державного банку Ї рев≥з≥йна ком≥с≥¤, персональний та к≥льк≥сний склад ¤коњ визначаютьс¤ нагл¤довою радою державного банку.
          Ќагл¤дова рада Ї вищим органом управл≥нн¤ державного банку, що зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю правл≥нн¤ банку з метою збереженн¤ залучених у вклади грошових кошт≥в, забезпеченн¤ њх поверненн¤ вкладникам ≥ захисту ≥нтерес≥в держави ¤к акц≥онера державного банку.
           ооперативн≥ банки створюютьс¤ за принципом територ≥альност≥ ≥ под≥л¤ютьс¤ на м≥сцев≥ та центральний кооперативн≥ банки.
          ћ≥н≥мальна к≥льк≥сть учасник≥в м≥сцевого (в межах област≥) кооперативного банку маЇ бути не менше н≥ж 50 ос≥б. ” раз≥ меншоњ н≥ж м≥н≥мальна к≥льк≥сть учасник≥в ≥ неспроможност≥ кооперативного банку прот¤гом одного року зб≥льшити њх до м≥н≥мальноњ необх≥дноњ к≥лькост≥ д≥¤льн≥сть такого банку припин¤Їтьс¤ шл¤хом зм≥ни орган≥зац≥йно-правовоњ форми або л≥кв≥дац≥њ. ”часниками центрального кооперативного банку Ї м≥сцев≥ кооперативн≥ банки.
          ƒо функц≥й центрального кооперативного банку, зокрема, належать централ≥зац≥¤ та перерозпод≥л ресурс≥в, акумульованих м≥сцевими кооперативними банками, а також зд≥йсненн¤ контролю за д≥¤льн≥стю кооперативних банк≥в рег≥онального р≥вн¤.
          —татутний кап≥тал кооперативного банку под≥л¤Їтьс¤ на пањ ≥ не може бути меншим 1 м≥льйона Ївро.
          ƒо складу банк≥вськоњ системи вход¤ть також банк≥вськ≥ об'Їднанн¤.
          Ѕанки мають право створювати банк≥вськ≥ об'Їднанн¤ таких тип≥в: банк≥вська корпорац≥¤, банк≥вська холдингова група, ф≥нансова холдингова група. Ѕанки можуть бути учасниками промислово-ф≥нансових груп з дотриманн¤м вимог антимонопольного законодавства ”крањни.
          Ѕанк≥вське об'Їднанн¤ створюЇтьс¤ за попередньою згодою Ќац≥онального банку ”крањни та п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ шл¤хом внесенн¤ в≥дпов≥дного запису до ƒержавного реЇстру банк≥в.
          Ѕанк може бути учасником лише одного банк≥вського об'Їднанн¤. ”часники банк≥вського об'Їднанн¤ перед своЇю власною назвою вказують назву банк≥вського об'Їднанн¤. «акон закр≥плюЇ право банк≥в на вих≥д з банк≥вського об'Їднанн¤ ≥з збереженн¤м взаЇмних зобов'¤зань та дотриманн¤м умов укладених договор≥в з ≥ншими суб'Їктами господарюванн¤.
          Ѕанк≥вська корпорац≥¤ Ч це юридична особа (банк), засновниками та акц≥онерами ¤коњ можуть бути виключно банки, що створюютьс¤ з метою концентрац≥њ кап≥тал≥в банк≥в Ч учасник≥в корпорац≥њ, п≥двищенн¤ њх загальноњ л≥кв≥дност≥ та платоспроможност≥, а також забезпеченн¤ координац≥њ та нагл¤ду за њхньою д≥¤льн≥стю.
          Ѕанк≥вська холдингова група Ч це банк≥вське об'Їднанн¤, до складу ¤кого вход¤ть виключно материнський банк та доч≥рн≥ банки. ћатеринському банку банк≥вськоњ холдинговоњ групи маЇ належати не менше н≥ж 50 в≥дсотк≥в акц≥онерного (пайового) кап≥талу або голос≥в кожного з ≥нших учасник≥в групи, ¤к≥ Ї його доч≥рн≥ми банками.
          ‘≥нансова холдингова група Ч це ф≥нансова установа, що складаЇтьс¤ переважно або виключно з установ, ¤к≥ надають ф≥нансов≥ послуги, при чому серед них маЇ бути щонайменше один банк, ≥ материнська компан≥¤ маЇ бути ф≥нансовою установою. ћатеринськ≥й компан≥њ маЇ належати б≥льше н≥ж 50 в≥дсотк≥в акц≥онерного (пайового) кап≥талу кожного з учасник≥в ф≥нансовоњ холдинговоњ групи.
          « метою захисту та представленн¤ ≥нтерес≥в своњх член≥в, розвитку м≥жрег≥ональних та м≥жнародних зв'¤зк≥в, забезпеченн¤ наукового та ≥нформац≥йного обм≥ну та профес≥йних ≥нтерес≥в, розробки рекомендац≥й щодо банк≥вськоњ д≥¤льност≥ банки мають право створювати неприбутков≥ сп≥лки чи асоц≥ац≥њ. Ѕанк≥вськ≥ сп≥лки та асоц≥ац≥њ не мають права займатис¤ банк≥вською чи п≥дприсмницькою д≥¤льн≥стю ≥ не можугь бути створен≥ з метою отриманн¤ прибутку.

    ƒержавна реЇстрац≥¤ банку ¤к обов'¤зкова умова включенн¤ банку до банк≥вськоњ системи ”крањни

          ѕор¤док державноњ реЇстрац≥њ банку визначаЇтьс¤ ѕоложенн¤м про пор¤док створенн¤ ≥ державноњ реЇстрац≥њ банк≥в, в≥дкритт¤ њх ф≥л≥й, представництв, в≥дд≥лень, затвердженим ѕостановою правл≥нн¤ Ќац≥онального банку є375 в≥д 31 серпн¤ 2001 р.
          ”часниками банку можуть бути юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни або уповноважених ним орган≥в.
          ¬ласники ≥стотноњ участ≥ в банку повинн≥ мати бездоганну д≥лову репутац≥ю та задов≥льний ф≥нансовий стан.
          ”часниками банку не можуть бути юридичн≥ особи, в ¤ких банк маЇ ≥стотну участь, об'Їднанн¤ громад¤н, рел≥г≥йн≥ та благод≥йн≥ орган≥зац≥њ.
          ”часниками банку не можуть бути юридичн≥ особи, щодо ¤ких неможливо встановити њх власник≥в ≥ джерела кошт≥в, за рахунок ¤ких так≥ юридичн≥ особи зд≥йснюють внески до статутного кап≥талу або купують акц≥њ банк≥в.
          ƒержавна реЇстрац≥¤ банк≥в зд≥йснюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни.
          Ќац≥ональний банк ”крањни в тижневий терм≥н з дати поданн¤ документ≥в дл¤ державноњ реЇстрац≥њ банку в≥дкриваЇ тимчасовий рахунок дл¤ накопиченн¤ п≥дписних внеск≥в засновник≥в та ≥нших учасник≥в банку.
          –≥шенн¤ про державну реЇстрац≥ю банку або про в≥дмову в державн≥й реЇстрац≥њ банку приймаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни не п≥зн≥ше трим≥с¤чного строку з моменту поданн¤ повного пакета документ≥в.
          –еЇстрац≥¤ банк≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом внесенн¤ в≥дпов≥дного запису до ƒержавного реЇстру банк≥в, п≥сл¤ чого банк набуваЇ статусу юридичноњ особи.
          Ќац≥ональний банк ”крањни може в≥дмовити в державн≥й реЇстрац≥њ банку в раз≥, ¤кщо:
          Ч порушено пор¤док створенн¤ банку;
          Ч установч≥ документи банку не в≥дпов≥дають законодавству ”крањни;
          Ч подано неповний пакет документ≥в, необх≥дних дл¤ державноњ реЇстрац≥њ банку, або ц≥ документи не в≥дпов≥дають вимогам «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї чи нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни;
          Ч у Ќац≥онального банку ”крањни Ї докази, що п≥дтверджують в≥дсутн≥сть бездоганноњ д≥ловоњ репутац≥њ чи в≥дсутн≥сть задов≥льного ф≥нансового стану принаймн≥ одного ≥з засновник≥в, що мають ≥стотну участь у банку;
          Ч профес≥йна придатн≥сть та д≥лова репутац≥¤ голови виконавчого органу ≥ головного бухгалтера банку, а також член≥в виконавчого органу банку не в≥дпов≥дають вимогам Ќац≥онального банку ”крањни.
          ѕро неповноту поданого пакета документ≥в та/або про нев≥дпов≥дн≥сть профес≥йноњ придатност≥ та д≥ловоњ репутац≥њ голови правл≥нн¤ (ради директор≥в) та головного бухгалтера Ќац≥ональний банк ”крањни зобов'¤заний пов≥домити уповноваженим особам банку не п≥зн≥ше м≥с¤чного строку з дати поданн¤ документ≥в.
          Ѕанк маЇ право зд≥йснювати банк≥вську д≥¤льн≥сть т≥льки п≥сл¤ отриманн¤ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ.
          Ќа п≥дстав≥ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ банки мають право зд≥йснювати так≥ банк≥вськ≥ операц≥њ:
          Ч прийманн¤ вклад≥в (депозит≥в) в≥д юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б;
          Ч в≥дкритт¤ та веденн¤ поточних рахунк≥в кл≥Їнт≥в ≥ банк≥в-кореспондент≥в, у тому числ≥ переказ грошових кошт≥в з цих рахунк≥в за допомогою плат≥жних ≥нструмент≥в та зарахуванн¤ кошт≥в на них;
          Ч розм≥щенн¤ залучених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний ризик.
          «азначен≥ операц≥њ належать до виключно банк≥вських операц≥й, зд≥йснювати ¤к≥ в сукупност≥ дозвол¤Їтьс¤ т≥льки юридичним особам, ¤к≥ мають банк≥вську л≥ценз≥ю. ≤нш≥ юридичн≥ особи мають право зд≥йснювати операц≥њ з в≥дкритт¤ та веденн¤ поточних рахунк≥в кл≥Їнт≥в ≥ банк≥в-кореспондент≥в та з розм≥щенн¤ залучених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний ризик на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ окремих банк≥вських операц≥й.
           р≥м названих операц≥й, банк маЇ право зд≥йснювати так≥ операц≥њ та угоди:
          Ч операц≥њ з валютними ц≥нност¤ми;
          Ч ем≥с≥ю власних ц≥нних папер≥в;
          Ч орган≥зац≥ю куп≥вл≥ та продажу ц≥нних папер≥в за дорученн¤м кл≥Їнт≥в;
          Ч зд≥йсненн¤ операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в в≥д свого ≥мен≥ (включаючи андеррайтинг);
          Ч наданн¤ гарант≥й ≥ поручительств та ≥нших зобов'¤зань в≥д трет≥х ос≥б, ¤к≥ передбачають њх виконанн¤ у грошов≥й форм≥;
          Ч придбанн¤ права вимоги на виконанн¤ зобов'¤зань у грошов≥й форм≥ за поставлен≥ товари чи надан≥ послуги, приймаючи на себе ризик виконанн¤ таких вимог та прийом платеж≥в (факторинг);
          Ч л≥зинг;
          Ч послуги з в≥дпов≥дального збер≥ганн¤ та наданн¤ в оренду сейф≥в дл¤ збер≥ганн¤ ц≥нностей та документ≥в;
          Ч випуск, куп≥влю, продаж ≥ обслуговуванн¤ чек≥в, вексел≥в та ≥нших оборотних плат≥жних ≥нструмент≥в;
          Ч випуск банк≥вських плат≥жних карток ≥ зд≥йсненн¤ операц≥й з використанн¤м цих карток;
          Ч наданн¤ консультац≥йних та ≥нформац≥йних послуг щодо банк≥вських операц≥й.
          «а умови отриманн¤ письмового дозволу Ќац≥онального банку ”крањни банки також мають право зд≥йснювати так≥ операц≥њ:
          Ч зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й у статутн≥ фонди та акц≥њ ≥нших юридичних ос≥б;
          Ч зд≥йсненн¤ випуску, об≥гу, погашенн¤ (розповсюдженн¤) державноњ та ≥ншоњ грошовоњ лотерењ;
          Ч перевезенн¤ валютних ц≥нностей та ≥нкасац≥ю кошт≥в;
          Ч операц≥њ за дорученн¤м кл≥Їнт≥в або в≥д свого ≥мен≥:
          з ≥нструментами грошового ринку;
          з ≥нструментами, що базуютьс¤ на обм≥нних курсах та в≥дсотках;
          з ф≥нансовими ф'ючерсами та опц≥онами;
          Ч дов≥рче управл≥нн¤ коштами та ц≥нними паперами за договорами з юридичними та ф≥зичними особами;
          Ч депозитарну д≥¤льн≥сть ≥ д≥¤льн≥сть з веденн¤ реЇстр≥в власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в.
          ƒозв≥л надаЇтьс¤, ¤кщо:
          Ч р≥вень регул¤тивного кап≥талу банку в≥дпов≥даЇ вимогам Ќац≥онального банку ”крањни, що п≥дтверджуЇтьс¤ незалежним аудитором;
          Ч банк не Ї об'Їктом застосуванн¤ заход≥в впливу;
          Ч банком подано план, за ¤ким в≥н буде зд≥йснювати таку д≥¤льн≥сть, ≥ цей план схвалений Ќац≥ональним банком ”крањни;
          Ч Ќац≥ональний банк ”крањни д≥йшов висновку, що банк маЇ достатн≥ ф≥нансов≥ можливост≥ ≥ в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в дл¤ зд≥йсненн¤ такоњ д≥¤льност≥.
          Ѕез отриманн¤ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ не дозвол¤Їтьс¤ зд≥йснювати одночасно д≥¤льн≥сть по залученню вклад≥в та ≥нших кошт≥в, що п≥дл¤гають поверненню, ≥ наданню кредит≥в, а також вести рахунки. ќсоби, винн≥ у зд≥йсненн≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ без банк≥вськоњ л≥ценз≥њ, несуть крим≥нальну, цив≥льну чи адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законами ”крањни. Ѕанк≥вська л≥ценз≥¤ не може передаватис¤ трет≥м особам.
          Ќац≥ональний банк ”крањни може в≥дкликати банк≥вську л≥ценз≥ю виключно в таких випадках:
          Ч ¤кщо було ви¤влено, що документи, надан≥ дл¤ отриманн¤ л≥ценз≥њ, м≥ст¤ть недостов≥рну ≥нформац≥ю;
          Ч ¤кщо банк не виконав жодноњ банк≥вськоњ операц≥њ прот¤гом року з дн¤ отриманн¤ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ;
          Ч у раз≥ порушенн¤ «акону Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї або нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни, що спричинило значну втрату актив≥в ≥ настанн¤ неплатоспроможност≥ банку;
          Ч на п≥дстав≥ висновку тимчасового адм≥н≥стратора про неможлив≥сть приведенн¤ банку в правову в≥дпов≥дн≥сть з вимогами закону Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї та нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни;
          Ч недоц≥льност≥ виконанн¤ плану тимчасовоњ адм≥н≥страц≥њ щодо реорган≥зац≥њ банку.
          «вертаЇ на себе увагу та обставина, що серед п≥дстав дл¤ анулюванн¤ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ (на в≥дм≥ну в≥д ≥нших вид≥в л≥цензованоњ д≥¤льност≥) в≥дсутн¤ така п≥дстава ¤к порушенн¤ «акону Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї або нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни, що не спричинило значноњ втрати актив≥в ≥ настанн¤ неплатоспроможност≥ банку. Ќа нашу думку, це по¤снюЇтьс¤ не ст≥льки особлив≥стю правового статусу банк≥вськоњ установи, ск≥льки певними лоб≥стськими тенденц≥¤ми, що д≥¤ли в процес≥ прийн¤тт¤ «акону Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї в нов≥й редакц≥њ.
          Ќац≥ональний банк ”крањни негайно пов≥домл¤Ї банк про в≥дкликанн¤ в нього банк≥вськоњ л≥ценз≥њ. Ѕанк прот¤гом трьох дн≥в з моменту отриманн¤ р≥шенн¤ зобов'¤заний повернути Ќац≥ональному банку ”крањни свою банк≥вську л≥ценз≥ю.
          ƒл¤ створенн¤ банку з ≥ноземним кап≥талом його засновники зобов'¤зан≥ отримати попередн≥й дозв≥л Ќац≥онального банку ”крањни. ƒл¤ набутт¤ д≥ючим банком статусу банку з ≥ноземним кап≥талом його правл≥нн¤ (рада директор≥в) маЇ отримати попередн≥й дозв≥л Ќац≥онального банку ”крањни.
          Ѕанк маЇ право в≥дкривати ф≥л≥њ та представництва на територ≥њ ”крањни в раз≥ його в≥дпов≥дност≥ вимогам щодо в≥дкритт¤ ф≥л≥й та представництв, встановленим нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни.

    ¬имоги до д≥¤льност≥ та ф≥нансово-економ≥чного стану банк≥в

           ап≥тал банку включаЇ основний кап≥тал та додатковий кап≥тал. ќсновний кап≥тал банку включаЇ сплачений ≥ зареЇстрований статутний кап≥тал ≥ розкрит≥ (опубл≥кован≥) резерви, ¤к≥ створен≥ або зб≥льшен≥ за рахунок нерозпод≥леного прибутку, надбавок до курсу акц≥й ≥ додаткових внеск≥в акц≥онер≥в у кап≥тал, загальний фонд покритт¤ ризик≥в, що створюЇтьс¤ п≥д невизначений ризик при проведенн≥ банк≥вських операц≥й, за вин¤тком збитк≥в за поточний р≥к ≥ нематер≥альних актив≥в. –озкрит≥ резерви включають ≥ ≥нш≥ фонди такоњ самоњ ¤кост≥, ¤к≥ повинн≥ в≥дпов≥дати таким критер≥¤м:
          Ч в≥драхуванн¤ до фонд≥в мають зд≥йснюватис¤ з прибутку п≥сл¤ оподаткуванн¤ або з прибутку до оподаткуванн¤, скоригованого на вс≥ потенц≥йн≥ податков≥ зобов'¤занн¤;
          Ч фонди ≥ рух кошт≥в до них та з них повинн≥ окремо розкриватись у опубл≥кованих зв≥тах банку;
          Ч фонди повинн≥ бути в розпор¤дженн≥ банку дл¤ покритт¤ збитк≥в з метою необмеженого ≥ негайного використанн¤ в раз≥ по¤ви збитк≥в;
          Ч збитки не можуть безпосередньо покриватис¤ з фонд≥в, а повинн≥ проводитис¤ через рахунок прибутк≥в ≥ збитк≥в.
          ƒодатковий кап≥тал не може бути б≥льшим н≥ж 100 в≥дсотк≥в основного кап≥талу.
          Ѕанки зд≥йснюють ем≥с≥ю власних акц≥й та оголошують п≥дписку на пањ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни про господарськ≥ товариства та ц≥нн≥ папери з урахуванн¤м особливостей, визначених цим «аконом. Ѕанкам заборон¤Їтьс¤ випуск акц≥й на пред'¤вника.
          Ќа¤вн≥сть збитк≥в у банку не Ї перешкодою дл¤ оголошенн¤ п≥дписки на акц≥њ або пањ банку та зб≥льшенн¤ статутного кап≥талу банку.
          Ѕанки мають право придбавати власн≥ акц≥њ або пањ з наступним письмовим пов≥домленн¤м Ќац≥онального банку ”крањни про укладен≥ угоди, ¤ке маЇ бути над≥слане прот¤гом 5 робочих дн≥в з дати укладенн¤ угод. Ѕанкам не дозвол¤Їтьс¤ придбанн¤ власних акц≥й, ¤кщо це може призвести до пад≥нн¤ регул¤тивного кап≥талу нижче за м≥н≥мальний р≥вень.
          ѕро нам≥р банку придбати загальну к≥льк≥сть власних акц≥й або пањв у розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в ≥ б≥льше загальноњ ем≥с≥њ банк письмово пов≥домл¤Ї Ќац≥ональному банку ”крањни за 15 календарних дн≥в до укладенн¤ угод. Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право заборонити банку куп≥влю власних акц≥й або пањв у раз≥, ¤кщо це може призвести до пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану банку.
          Ѕанк-ем≥тент продаЇ своњ акц≥њ на первинному ринку безпосередньо або через андеррайтер≥в. Ѕанку дозвол¤Їтьс¤ виступати посередником дл¤ куп≥вл≥-продажу власних акц≥й або пањв.
          ёридична чи ф≥зична особа, ¤ка маЇ нам≥р придбати ≥стотну участь у банку або зб≥льшити њњ таким чином, що така особа буде пр¤мо чи опосередковано волод≥ти чи контролювати 10, 25, 50 та 75 в≥дсотк≥в статутного кап≥талу банку чи права голосу придбаних акц≥й (пањв) в органах управл≥нн¤ банку, зобов'¤зана отримати письмовий дозв≥л Ќац≥онального банку ”крањни.
          ƒл¤ отриманн¤ такого дозволу за¤вник повинен надати ≥нформац≥ю, передбачену нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни, щодо ф≥нансового стану та д≥ловоњ репутац≥њ майбутнього власника ≥стотноњ участ≥ банку.
          Ќац≥ональний банк ”крањни приймаЇ р≥шенн¤ про задоволенн¤ чи в≥дмову в задоволенн≥ проханн¤ про наданн¤ дозволу на придбанн¤ чи зб≥льшенн¤ ≥стотноњ участ≥ в банку в м≥с¤чний строк з дн¤ отриманн¤ вс≥Їњ необх≥дноњ ≥нформац≥њ. ¬≥дмова в дозвол≥ на придбанн¤ чи зб≥льшенн¤ ≥стотноњ участ≥ в банку надаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥ ≥з зазначенн¤м в≥дпов≥дних п≥дстав.
          Ќац≥ональний банк ”крањни не даЇ дозволу на придбанн¤ чи зб≥льшенн¤ ≥стотноњ участ≥ у банку у раз≥, ¤кщо:
          Ч особа, ¤ка придбаваЇ ≥стотну участь, не маЇ бездоганноњ д≥ловоњ репутац≥њ. ” раз≥ ¤кщо такою особою Ї юридична особа, цей критер≥й поширюЇтьс¤ на член≥в виконавчого органу ≥ нагл¤довоњ ради юридичноњ особи, а також на власник≥в ≥стотноњ участ≥, що Ї ф≥зичними особами;
          Ч в≥дсутн≥ власн≥ кошти в розм≥р≥, достатньому дл¤ зд≥йсненн¤ за¤вленого внеску;
          Ч придбанн¤ чи зб≥льшенн¤ ≥стотноњ участ≥ загрожуватиме ≥нтересам вкладник≥в та ≥нших кредитор≥в банку або розвитку конкурентного середовища у банк≥вськ≥й систем≥.
          якщо особа волод≥Ї ≥стотною участю в банку чи зб≥льшуЇ свою участь до р≥вн¤, визначеного законом, без одержанн¤ письмового дозволу Ќац≥онального банку ”крањни останн≥й маЇ право заборонити так≥й особ≥ пр¤мо чи опосередковано, повн≥стю чи частково користуватис¤ правом голосу придбаних акц≥й (пањв) та брати участь будь-¤ким чином в управл≥нн≥ справами банку.
          ” раз≥ встановленн¤ заборони користуватис¤ правом голосу в≥дпов≥дно до придбаних акц≥й (пањв) право брати участь у голосуванн≥ передаЇтьс¤ дов≥рен≥й особ≥, ¤ка призначаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни за поданн¤м банку. ƒов≥рена особа зобов'¤зана при голосуванн≥ д≥¤ти в ≥нтересах квал≥ф≥кованого та зваженого управл≥нн¤ банком. –≥шенн¤ загальних збор≥в учасник≥в, прийн¤т≥ з використанн¤м права голосу придбаних акц≥й (пањв), щодо ¤кого встановлена тимчасова заборона його використанн¤, не мають юридичноњ сили.
          ¬≥дпов≥дно до статей 2, 58 Ч 59 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї та статей 2, 4, 7 Ч 12, 30 Ч 36, 47 Ч 50, 52, 69, 73 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї Ќац≥ональний банк ”крањни установлюЇ пор¤док визначенн¤ регул¤тивного кап≥талу банку та так≥ економ≥чн≥ нормативи, що Ї обов'¤зковими до виконанн¤ вс≥ма банками: 
    Ч нормативи кап≥талу:

м≥н≥мального розм≥ру регул¤тивного кап≥талу (Ќ1);
 адекватност≥ регул¤тивного кап≥талу/платоспроможност≥ (Ќ2);
 адекватност≥ основного кап≥талу (Ќ3).

Ч нормативи л≥кв≥дност≥:

миттЇва л≥кв≥дн≥сть (Ќ4);
 поточна л≥кв≥дн≥сть (Ќ5);
 короткострокова л≥кв≥дн≥сть (Ќ6).

Ч нормативи кредитного ризику:

максимального розм≥ру кредитного ризику на одного контрагента (Ќ7);
 великих кредитних ризик≥в (Ќ8);
 максимального розм≥ру кредит≥в, гарант≥й та поручительств, наданих одному ≥нсайдсру (Ќ9);
 максимального сукупного розм≥ру кредит≥в, гарант≥й та поручительств, наданих ≥нсайдерам (Ќ10).

Ч нормативи ≥нвестуванн¤:

≥нвестуванн¤ в ц≥нн≥ папери окремо за кожною установою (Ќ11);
 загальноњ суми ≥нвестуванн¤ (Ќ12);
 норматив ризику загальноњ в≥дкритоњ (довгоњ/короткоњ) валютноњ позиц≥њ банку (Ќ13).

          ” раз≥ коли р≥вень регул¤тивного кап≥талу банку дос¤гне р≥вн¤ нижче в≥д установленого Ќац≥ональним банком ”крањни, банк зобов'¤заний прот¤гом одного м≥с¤ц¤, починаючи з дн¤ встановленн¤ факту зменшенн¤ р≥вн¤ кап≥талу, подати на розгл¤д Ќац≥онального банку ”крањни план заход≥в щодо пор¤дку ≥ строк≥в в≥дновленн¤ р≥вн¤ регул¤тивного кап≥талу банку.
          ” раз≥, ¤кщо за попередн≥й р≥к д≥¤льн≥сть банку була неприбутковою, банку дозвол¤Їтьс¤ виплачувати див≥денди чи розпод≥л¤ти кап≥тал у будь-¤к≥й форм≥ в сум≥, що не перевищуЇ 50 в≥дсотк≥в в≥д р≥зниц≥ м≥ж кап≥талом банку ≥ р≥внем регул¤тивного кап≥талу.
          Ѕанки зобов'¤зан≥ формувати резервний фонд на покритт¤ непередбачених збитк≥в по вс≥х статт¤х актив≥в та позабалансових зобов'¤занн¤х.
          –озм≥р в≥драхувань до резервного фонду маЇ бути не менший н≥ж 5 в≥дсотк≥в в≥д прибутку банку до дос¤гненн¤ ними 25 в≥дсотк≥в розм≥ру регул¤тивного кап≥талу банку.
          ” раз≥ коли д≥¤льн≥сть банку може створювати загрозу ≥нтересам вкладник≥в та ≥нших кредитор≥в банку, Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право вимагати в≥д банку зб≥льшенн¤ розм≥ру резерв≥в щор≥чних в≥драхувань до них.
          Ѕанки зобов'¤зан≥ формувати ≥нш≥ фонди та резерви на покритт¤ збитк≥в. Ѕанк створюЇ пост≥йно д≥ючий п≥дрозд≥л з питань анал≥зу та управл≥нн¤ ризиками, що маЇ в≥дпов≥дати за встановленн¤ л≥м≥т≥в щодо окремих операц≥й, л≥м≥т≥в ризик≥в контрпартнер≥в, крањн контрпартнер≥в, структури балансу в≥дпов≥дно до р≥шень правл≥нн¤ (ради директор≥в) з питань пол≥тики щодо ризикованост≥ та прибутковост≥ д≥¤льност≥ банку.
          ƒл¤ забезпеченн¤ додаткових заход≥в з метою управл≥нн¤ ризиками банки створюють пост≥йно д≥юч≥ ком≥тети, зокрема:
          Ч кредитний ком≥тет, ¤кий щом≥с¤чно оц≥нюЇ ¤к≥сть актив≥в банку та готуЇ пропозиц≥њ щодо формуванн¤ резерв≥в на покритт¤ можливих збитк≥в в≥д њх знец≥ненн¤;
          Ч ком≥тет з питань управл≥нн¤ активами та пасивами, ¤кий щом≥с¤чно розгл¤даЇ соб≥варт≥сть пасив≥в та прибутков≥сть актив≥в ≥ приймаЇ р≥шенн¤ щодо пол≥тики в≥дсотковоњ марж≥, розгл¤даЇ питанн¤ в≥дпов≥дност≥ строковост≥ актив≥в та пасив≥в та надаЇ в≥дпов≥дним п≥дрозд≥лам банку рекомендац≥њ щодо усуненн¤ розб≥жностей у час≥, що виникають;
          Ч тарифний ком≥тет, ¤кий щом≥с¤чно анал≥зуЇ сп≥вв≥дношенн¤ соб≥вартост≥ послуг та ринковоњ конкурентоспроможност≥ д≥ючих тариф≥в, в≥дпов≥даЇ за пол≥тику банку з питань операц≥йних доход≥в.
          Ѕанкам заборон¤Їтьс¤ д≥¤льн≥сть у сфер≥ матер≥ального виробництва, торг≥вл≥ (за вин¤тком реал≥зац≥њ пам'¤тних, юв≥лейних ≥ ≥нвестиц≥йних монет) та страхуванн¤, кр≥м виконанн¤ функц≥й страхового посередника.
          —пец≥ал≥зованим банкам (за вин¤тком ощадного) заборон¤Їтьс¤ залучати вклади (депозити) в≥д ф≥зичних ос≥б в обс¤гах, що перевищують 5 в≥дсотк≥в кап≥талу банку.
          Ѕанк може мати у власност≥ нерухоме майно загальною варт≥стю не б≥льше н≥ж 25 в≥дсотк≥в кап≥талу банку. ÷е обмеженн¤ не поширюЇтьс¤ на:
          Ч прим≥щенн¤, ¤ке забезпечуЇ технолог≥чне зд≥йсненн¤ банк≥вських функц≥й;
          Ч майно, ¤ке перейшло банку у власн≥сть на п≥дстав≥ реал≥зац≥њ прав заставодержатсл¤ в≥дпов≥дно до умов договору застави;
          Ч майно, набуте банком з метою запоб≥ганн¤ збиткам, за умови, що таке майно маЇ бути в≥дчужено банком прот¤гом одного року з моменту набутт¤ права власност≥ на нього.
          ÷≥кавим Ї те, що визначен≥ законом обмеженн¤ Ї значно м'¤к≥шими за обмеженн¤, встановлен≥ попередньою редакц≥Їю «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, що д≥¤ла до 2000 р.
          Ѕанк зобов'¤заний при наданн≥ кредит≥в додержуватись основних принцип≥в кредитуванн¤, у тому числ≥ перев≥р¤ти кредитоспроможн≥сть позичальник≥в та на¤вн≥сть забезпеченн¤ кредит≥в, додержуватись встановлених Ќац≥ональним банком ”крањни вимог щодо концентрац≥њ ризик≥в.
          Ѕанки зд≥йснюють пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ та операц≥њ з ц≥нними паперами в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни про ц≥нн≥ папери, ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть зг≥дно з нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни.
          Ѕанки мають право зд≥йснювати ≥нвестиц≥њ лише на п≥дстав≥ письмового дозволу Ќац≥онального банку ”крањни.
          Ѕанк маЇ право зд≥йснити ≥нвестиц≥ю без письмового дозволу Ќац≥онального банку ”крањни у раз≥, ¤кщо:
          Ч ≥нвестиц≥¤ в будь-¤ку юридичну особу становить не б≥льше н≥ж 5 в≥дсотк≥в регул¤тивного кап≥талу банку;
          Ч юридична особа, в ¤ку зд≥йснюЇтьс¤ ≥нвестиц≥¤, веде виключно д≥¤льн≥сть з наданн¤ ф≥нансових послуг;
          Ч регул¤тивний кап≥тал банку повн≥стю в≥дпов≥даЇ вимогам дл¤ ≥нвестиц≥й, встановленим нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни.
          Ѕанку заборон¤Їтьс¤ ≥нвестувати кошти в п≥дприЇмство, установу, статутом ¤ких передбачена повна в≥дпов≥дальн≥сть його власник≥в.
          ѕр¤ма чи опосередкована участь банку в кап≥тал≥ будь-¤кого п≥дприЇмства, установи не повинна перевищувати 15 в≥дсотк≥в кап≥талу банку. —укупн≥ ≥нвестиц≥њ банку не повинн≥ перевищувати 60 в≥дсотк≥в розм≥ру кап≥талу банку.
          ÷е обмеженн¤ не застосовуЇтьс¤ в раз≥, ¤кщо:
          Ч акц≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери придбан≥ банком у зв'¤зку з реал≥зац≥Їю права заставодержател¤ ≥ банк не утримуЇ њх б≥льше одного року;
          Ч банком з метою створенн¤ ф≥нансовоњ холдинговоњ групи придбан≥ акц≥њ, ем≥тентом ¤ких Ї ≥нший банк;
          Ч ц≥нн≥ папери знаход¤тьс¤ у власност≥ банку не б≥льше одного року, ¤кий отримав њх у результат≥ андерайтингу;
          Ч акц≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери придбан≥ банком за рахунок та в≥д ≥мен≥ своњх кл≥Їнт≥в.
          ÷≥ обмеженн¤ не поширюютьс¤ на д≥¤льн≥сть ≥нвестиц≥йних банк≥в.
          ƒл¤ зд≥йсненн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ банки в≥дкривають та ведуть кореспондентськ≥ рахунки в Ќац≥ональному банку ”крањни та ≥нших банках в ”крањн≥ ≥ за њњ межами, банк≥вськ≥ рахунки дл¤ ф≥зичних та юридичних ос≥б у гривн¤х та ≥ноземн≥й валют≥.
          ѕ≥д час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними п≥дприЇмствами та господарськими товариствами, в ¤ких державна частка акц≥й перевищуЇ 50 в≥дсотк≥в, банки перев≥р¤ють на¤вн≥сть зв≥ту про результати зд≥йсненн¤ процедури закуп≥вл≥ та ≥нших документ≥в, що п≥дтверджують виконанн¤ такими п≥дприЇмствами та господарськими товариствами вимог «акону ”крањни Ђѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ коштиї.
          ”годи, що зд≥йснюютьс¤ з пов'¤заними з банком особами, не можуть передбачати б≥льш спри¤тлив≥ умови н≥ж угоди, укладен≥ з ≥ншими особами. ”годи, укладен≥ банком ≥з пов'¤заними особами на умовах, спри¤тлив≥ших за звичайн≥, визнаютьс¤ судом нед≥йсними з моменту њх укладенн¤.
          Ѕ≥льш спри¤тливими умовами визнаютьс¤:
          Ч прийн¤тт¤ меншого забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань, н≥ж вимагаЇтьс¤ в≥д ≥нших кл≥Їнт≥в;
          Ч придбанн¤ в пов'¤заноњ особи майна низькоњ ¤кост≥ чи за завищеною ц≥ною;
          Ч зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥њ в ц≥нн≥ папери пов'¤заноњ особи, ¤ку банк не зд≥йснив би в ≥нше п≥дприЇмство;
          Ч оплата товар≥в та послуг пов'¤заноњ особи за ц≥нами вищими н≥ж звичайн≥, або за таких обставин, коли так≥ сам≥ товари ≥ послуги ≥ншоњ особи взагал≥ не були б придбан≥.
          Ѕанк може укладати угоди з пов'¤заними особами, ¤к≥ передбачають нарахуванн¤ в≥дсотк≥в та ком≥с≥йних на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й, ¤к≥ менш≥ в≥д звичайних, та нарахуванн¤ в≥дсотк≥в за вкладами ≥ депозитами, ¤к≥ б≥льш≥ в≥д звичайних, у раз≥ ¤кщо прибуток банку дозвол¤Ї зд≥йснювати це без шкоди дл¤ ф≥нансового розвитку банку.
          Ѕанку заборон¤Їтьс¤ надавати кредити будь-¤к≥й особ≥ дл¤:
          Ч погашенн¤ ц≥Їю особою будь-¤ких зобов'¤зань перед пов'¤заною особою банку;
          Ч придбанн¤ актив≥в пов'¤заноњ особи банку;
          Ч придбанн¤ ц≥нних папер≥в, розм≥щених чи п≥дписаних пов'¤заною особою банку, за вин¤тком продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤ ц≥Їю особою.
          Ѕанкам заборон¤Їтьс¤ укладати договори з метою обмеженн¤ конкуренц≥њ та монопол≥зац≥њ умов наданн¤ кредит≥в, ≥нших банк≥вських послуг, встановленн¤ процентних ставок та ком≥с≥йноњ винагороди.
          Ѕанку заборон¤Їтьс¤ встановлювати процентн≥ ставки та ком≥с≥йн≥ винагороди на р≥вн≥ нижче в≥д соб≥вартост≥ банк≥вських послуг у цьому банку.
          Ѕанку заборон¤Їтьс¤ вчин¤ти будь-¤к≥ д≥њ щодо впровадженн¤ у своњй практиц≥ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ.
          ‘акти недобросов≥сноњ конкуренц≥њ щодо наданн¤ банком тих чи ≥нших банк≥вських послуг або зд≥йсненн¤ операц≥й Ї п≥дставою дл¤ заборони цьому банку подальшого наданн¤ таких послуг або зд≥йсненн¤ операц≥й.
          Ѕанк зобов'¤заний публ≥кувати квартальн≥ баланси, а також зв≥т про прибутки (збитки), р≥чну ф≥нансову зв≥тн≥сть, п≥дтверджену аудитором, в газет≥ Ђ”р¤довий кур'Їрї чи Ђ√олос ”крањниї.

«мiст
Сайт управляется системой uCoz