А затишок співає, мов сирена | ||
Біль єдиної зброї | ||
В маєтку гетьмана Івана Сулими... | ||
Виходжу в сад, він чорний і худий... | ||
Готичні смереки над банями буків... | ||
Гроза проходила десь поруч | ||
Двори стоять у хуртовині айстр... | ||
Доля | ||
За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня... | ||
Заворожи мені, волхве!.. | ||
Затінок, сутінок, день золотий... | ||
І засміялась провесінь: — Пора!.. | ||
І скаже світ... | ||
І я не я, і ти мені не ти | ||
Ісус Христос розп’ятий був не раз | ||
Казочка про трьох велетнів | ||
Коректна ода ворогам | ||
Лист | ||
Майже переклад з провансальскої | ||
Марнували літечко, марнували... | ||
Ми виїхали в ніч | ||
Між іншим | ||
Музики | ||
На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки | ||
Не знав, не знав звіздар гостробородий... | ||
Не треба класти руку на плече | ||
О, не взискуй гіркого меду слави! | ||
Ображений Торквемада | ||
Ой ні, ще рано думати про все... | ||
Осінній день, осінній день, осінній!.. | ||
Осінь жагуча | ||
Отак, як зроду, потаємно, з тилу... | ||
Очима ти сказав мені: люблю... | ||
Пелюстки старовинного романсу | ||
Перш, ніж півень запіє... | ||
Пишіть листи і надсилайте вчасно... | ||
Після дощів смарагдова діброва... | ||
Плем’я тода | ||
Пливли ми ввечері лиманом | ||
Притча про ріку | ||
Причмелені гномики | ||
Скіфська баба | ||
Спинюся я і довго буду слухать... | ||
Старий годинникар | ||
Стояла груша, зеленів лісочок | ||
Тунгуський бог | ||
У присмеркові доброї дібровості | ||