Попередня тема         Тема 7         Наступна тема

Україна в перший половині XIX ст. - в період кризи феодального ладу. Розвиток капиталізма

Криза феодально - крепостнічної системи на початку XIX ст.
Народні рухі проти крепосництва.
Україна у вітчізняній війні 1812р.
Декабристський рух на Україні.

***

Криза феодально - крепостнічної системи на початку XIX ст.
Українські землі, які входили до складу Росії, становили певну теріторіальну цілісність, і складались з 4 основних історико - етнографічних та географічних районів: Слобожанщіна, Лівоберіжжя, Правобережжя та Півдня. На початку XIXст. Малоросійські губернії перетворились у генерал - губернаторства. У складі IX губеній. Теріторія Східної Галичини була під владою Австрії, до складу Східної Галичіни (з українським населенням здебільше). ВХОДИЛО 19 ОКРУГІВ, ЯКІ СКЛАДАЛИ У ПОДАЛЬШОМУ ОБЛАСТІ.
На початку XIX ст. соціально - економічне життя базувалось на сільському господарстві, промисловість( металургійна, вугільна, машинобудування) поступово зростає. За 1825р. - 1858р. ( за 33р.) кількість промислових підприємств зросла у 4 разі, збільшується прошарок робочого стану, створюється клас робітніків. Це період бурхливого зростання економічного і промислового виробництва. У сільському господарстві ще панували феодально - кріпасницькі відносини, що призводило до боротьби українського народу, інтелігенції, про необхідність проведення реформ. Капиталістичні відносини розвивались і в сільському господарстві. Життя вимагає значних змін у виробничих відносинах. Виникає повстанський, селянський рух проти крепостництва, поневолення: у 1818р. 1820р. 45тис. Російських та українських селян взялі участь у повстанні на Дону та на Півдні України.
У кінці XVIII - XIX ст. (1797 1825) відбулося понад 100 сілянських виступів на Україні. Боротьба українського народу пов'язана з відомими іменами керівників народних бунтів, І. Звонаренко, І. Пржевальським.

Народні рухі проти крепосництва
На зламі XVIII - XIX ст. Ситуація в Європі зазнала суттєвих змін, відбулась подія історичного значення: Велика - французька революція 1789 - 1794р., яка:
  • Ліквідувала у Франції феодалізм і абсолютизм;
  • Відкрила можливість для розвитку буржуазних відносин у країні;
  • Глибоко вплинула на прогресивні рухі в Англії, Німеччіни, Італії тощо.
Однак, завоювання Французької революції були фактично ліквідовані у зв'зку з приходом до влади генерала Бонапарта, якій у 1804р. проголосив себе імператором. Зовнішня політика його була експансіониською, тобто передбачалося завдати удару по Росії та ряд земель передати Прусії, Швеції, Австрії, Туречіні. Україну планувалося відокремити від Росії і створити на ії теріторії 3 військово - адміністративні провінції на чолі яких поставили б французськіх маршалів.

Україна у вітчізняній війні 1812р
12 червні 1812р. французькі війська вторглися в Росію. Одним із перших ворогів зустріли Сумський, Маріупольський, Київський, Чернігівський драгунські полки. У липні французька кіннота вийшла на територію Чернігівщини, що загроджувало захопленню Києва. На укріплення київської місцевості Кутузов залучив 12 тисяч селян. Наполеон був непоганим стратегом і обійшов Київ.
Внесок України в розгром французської армії:
  • Постачання армії продовольством, фуражем, кіньми тощо.
  • Промислові підприємства України (особливо Києва, Луганска, Шостки), допомогли в постачанні військових озброєнь, оснащенням, боєприпасами
  • На Україні формувались загони народного ополчення і козацькі полкі
  • Формувались загони козаків, які візьмут участь у партизанській боротьбі - 19 козацькіх і 20 пеших полків, до складу якіх входило 68,9 тис. чоловік. Для забезпечення армії украінський народ зібрав кошти на суму 9 млн.крб. (золотих).

Українські війська приймали активну участь в битві під с.Бородино. Разом з росіянами розвіяли міф про непереможність французської армії. Під Бородіно особливо відзначились: Харьковський драгунский полки. Охтирський, Ізумський гусарський полки, Глухівський, Катеринославський полки. Після битви під Бородино Бонапарт зрозумів що шлях на південь для нього закритий і вирішів йти Смоленським шляхом на Москву, щоб забезпечити зимними квартирами армію.
1813 - 1814р. - під час військової компанії чернігівський полк і козацькі полки приймали участь у боях під Варшавою, Краковим, Дрезденом, Гамбургом, у жовтні 1813р., під Лейпцігом. У так званої "битві народів" та в березні 1814р. при штурмі Парижа брали участь підрозділи, сформовані на землі України.
Після війни 1812р. кріпацтво в Росії посилилось ще більше, зростає норма панщини, утримання військових поселень лягає важким тягарем на знічівлених селян.Солдати - які звільніли Європу від рабства, повертались до дому і знову ставали кріпаками, цар не виправдав сподівань народу на покращення своєї долі.

"Декабристський рух" на Україні
Прогресівно настроєні верстви населення Росії все частіше схилявся до думки про необхідність ліквідації абсолютиської монархіі в Росії. Провідну роль в боротьбі з реакційним режимом відігровали представники дворянства, яких пізніше стануть називати "декабристами". Вони зробили спробу вплинути на революційний розвиток подій. Під їх впливом у Петербурзі, Москві, на Україні починають виникати таємні політичні організації. Зокрема: "Союз порятунку". Яку створили гвардейські офіцери Якушин, Трубецькой, Пестель. Члени цього союзу передбачали скасування крипасного права та встановлення конституційної монархії. Ними розроблено плани відстьронення царя. На Україні діяла так звана Тульчинська управа "Союзу порятунку" на чолі якої стояв Пестель. Програма - повалення кріпацтва. У березні 1821р. члени Тульчинської управи Пестель ЮшневськийАврамов, Басаргін, створили політичну організацію - Південе товариство. Члени товариства провели в Києві IV з'їзди, де всестороне обговорили питання цого діяльності. Програмний документ Південного товариства називался "Руська правда", яку написал Пестель. Передбачається:
* Знищенні самодержавства;
* Встановлення республики;
* Скасування кріпасного права;
* Ліквідація соціального гноблення;
* Проголошення буржуазна - демократичних оаіб;
* Проголошення рівноправності народів.
У 1822р. у Петербурзі виникла ще одна організація бворянський революціонерів. -Нівнічне товариство, яке разом з Південим намагалоськоригувати свої дії, обговорювала питання про спільний виступ проти царя. На 14 грудня Микола I призначив прийняття присяги. Члени Південого товариства планували організувати спільний виступ проти царя. 14 грудня членам товариства вдалося підняти на виступ Московський полк(3тис.солдат). До 3 години чекали на Сенатської площі але інши війська до них не приєднались. Цар атакувал повсталих: 12 тис відкрило вогонь, 1200 чол. вбито і поранено.
У ніч з 28 на 29 грудня у Чернигівському полку почалось заворушення. Однак, були заарештовано керівництво і було визволено(брати Муравйові). На 1 січня весь Чернигівський полк 18 рот був охоплений повстанням. Повсталих атакували полки царської кінноти і артилерії. В першому бою загинуло керівництво Черніговського полку: поручік Щепіло і прапорщік Муравйов. Після повстання на Сенатської площі та Чернігівського полку відбулися арешти і заслання до Сибіру. Декабристский рух було придушено. Але справу ціх дворян - революціонерів було продовжено наступними виступами, повстання проти царської влади.

4. Суспільно - політичний рух на Україні у другій чверти XIX ст.

Після поразки повстання декабристів політична влада, стала ще більш реакційною. Незважаючі на наступ реакції на Україні, як і по всій Росії, під впливом соціально - економічного розвитку, селянського руху, ідей декабрістів у другій чверті XIX ст.зростали поступово опозіційні настрої, знову ширився суспільно - політичний рух. Виникли таємні товариства, гуртки, що об'єднували прогресівні сили, члени яких поширювали негегальгі рукописи, листи, прокламації, спрямовані проти самодержавства і крепостництва. Самодержавство вело невідступну боротьбу проти революційних наступів, що проявлялось в галюзі освіти,наукі і литератури, мистецтва. На Україні важливими центрами соціально - політмчного руху вуступали універсітети.(Харьковський, Київський), Ніжинська гімназія Вищих Наук. На початку 1826р. - діял політичний гурток Харьковського універсітету, якіми керували студенти, де було 20 чоловік і дякі службовці і офіцери.
У другій половіні XIX ст. Суспільно - політичний рух в Україні поступово демократизовался. В 40 р. наметівся перехід від дворянського до революційно - демократичного руху.Представниками були Шевченко в Україні, Белінський і Герцен в Росії. В Україні одним із проявів соціально - політичного руху було виникнення політичного гуртка "Перрашевців", що мав тісні зв'язки з іншими організаціями, та Києво - Мефодіївським товариством.у Київі. На Україні визначним демократом - борцем проти крипацтва і самодержавства був Т.Г. Шевченко, якій вперше в творчості закликав до боротьби проти царізму та був керівником Кирило - Мефодіївського товариства. Шевченко став генієм, поєтом епохі, відобразітелем сподівань українського народу, підняв свій голос на захіст кріпасного народу:
* підняв свій голос на захіст крипаків;
* оспівував прагнення народу до свободи, вишукував причини народних злиднів;
* таврував крипацтво, самодержавство;
* закликав до боротьби проти самодержавства;
* показував необхідність прагнення до єдності словянських народів.
В 1840 р. в Петербурзі вперше вийшов "Кобзар". Особливу увагу привернула поєма"Гайдамакі" проникнутия революційним духом проти поневолення самодержавсвом.
1843-1844 р. Т. Шевченко подорожує Україною, під впливом побаченого він пише "Тризна", "Сова;, "Сон", "Єретик" - поєма про ідею братерського єднання славянських народів. Шевченко поставив питання і це червоною ниткою проходить через твори: "Сон" - "чи польється кров блакитна, "Заповіт", поєма "І мертвим і живим"(заклик до боротьби, гімн боротьби).
У січні 1846р. професора, вчителі, студенти створили у Києві таємну політичну організацію "Словянське товариство св. Кирила і Мефодія". У товарістві було керівництво - Костомаров, Белозерський, Куліш, Пільчиков, Марковіч, Тулуб, Савіч - стояли на ліберальних позиціях. Програмою діяльності була політична програма, викладена у 2 документах: "Статуті", а також у "Книзі буття українського народу".Головні програмні напрями:
* духовне й політичне об'єднання словян;
* скасування крипацтва, від чого залежал розвиток економічного і культурного буття українського народу;
* викорення рабства і будь - якого приниження підлеглих класів;поширення грамотності;
* усунення будь - якої релігійної ворожнечі між словянськими народами.
Однак організація була розгромлена, ії членів відправили на заслання. На посилення визвольної боротьби на Україні вплинули і революційні події, що відбувались у Західний Європі у 1848 - 1849рр. - хвиля буржуазно - демократичних революцій в Німечині, Австрії, Угорщіни, що мали антифеодальний характер.У політичну боротьбу вступає пролетаріат, теорія якого стала теорія Маркса і Єнгельса.В Україні розвитокекономікі був досить високій. Посилення суспільно - політичного руху в західно - українських землях: 1833р. у Львові заснован союз "Друзів народу", метою якого було повстання проти монархії і утворення на теріторії колищньої Рчи посполітої буржуазно - демократичної республикі.. Союз дружби народів передбачав:
* ліквідацію шляхетських привілеїв;
* звільнення селян від панщіни;
* передача селянам земельних наделів.
1835р. Союз влився в Співдружність польського народу, яка намагалась пощирити діяльність на колишні землі Речі Посполітої. 1830р. - виникає демократмчно - просвітницький гурток "Руська трийка",якій зробив вагомий внесок в пропоганду революційно - демократичних ідей в Львові. Засновники: М.Шашкевич, Головацький, Василевіч. Суттевий вплив на них мала творчість Котляревського, Квіткі - Основ'яненко, Гребінки,Гулака - Артемовського, нових коріфеев, української литературної класики.
У 1834р. "Руська Трійця підготувала до друку історико - літературний збірник "Зоря", де були надруковані твори Хмельницького, біографія Шишковського .






Сайт управляется системой uCoz