Історія України


Попередня тема         Тема 16         Наступна тема

Україна на шляху незалежного розвитку (з середини 80-х років до початку 90рр)

Україна на шляху до державного суверенітету і незалежності.
Формування багатопартійної системи.

***
    Україна на шляху до державного суверенітету і незалежності
    Наприкінці 80-х років починається повий етап національного відродження України під впливом кризи тоталітарного режиму. Спробою подолання цієї кризи був курс на перебудову Горбачова.
    Наслідком перебудови стали такі явища:
    1. повалення комуністичних режимів Східно Європи (Болгарія, Чехословаччина, Румунія, Німеччина);
    2. вихід Прибалтики, Естонії, Литви з Радянського Союзу;
    3. активне піднесення демократичного національного руху в Україні.
    Програма Горбачова проходила під гаслом "перебудови", "демократизації", "гласності", "плюралізму".
    До кінця 80-х років в Україні здійснювалася консервативна політика, чітко виконувались директиви радянського керівництва. Вибори до Верховної Ради Радянського Союзу проходили 26 березня 1989 року. Вибори до Верховної Ради України відбулись 4 березня 1990 року.
    Ще в листопаді 1989 року для проведення виборчої кампанії був сформований демократичний блок, до складу якого увійшло 40 громадських організацій (Народний Рух України, Українська Гельсінська спілка, Меморіал, Партія Зелених). Робота Верховна Рада України розпочалась в умовах гострого протистояння різних політичних сил. 6 червня 1990 року було вперше офіційно заявлено депутатами про створення опозиції під назвою "Народна Рада", куди увійшли депутати від Західних областей України (125 чоловік, що представляли регіональні депутатські групи) головою Народної Ради обрали Ігоря Юхновського, академіка Львівського університету. У противагу цьому була створена організація "За радянську Україну" до складу якої увійшло 300 народних депутатів на чоло з Олександром Морозом, в подальшому керівником Української Соціалістичної Партії.
    16 липня 1990 року Верховна Рада України приймає "Декларацію про державний суверенітет України" :
    • зміст суверенітету визначався як верховенство, самостійність, повнота, неподільність влади в республіці в межах її території і у зовнішніх відносинах;
    • сформульовані радикальні положення з економічних питань:
      • земля, її надра, повітря та територіальні води є власністю українського народу, матеріальною основою його суверенітету;
      • Україна має право на власні збройні сили, внутрішні війська, службу безпеки;
      • Україна набуває статус нейтральної держави (дотримується неядерних принципів, поводить ядерне роззброєння.


    24 жовтня 1990 року прийнято закон "Про зміни і доповнення до Конституції УРСР":
    • Демократизація суспільства;
    • Скасування ст. 6 Конституції УРСР про керівну роль КПРС
    • Закріпленні основи діяльності різних політичних партій
    • Внесено зміни до ст. 71 Конституції УРСР в якій проголошувалося верховенство законів республіки на території України (ніякі закони іноземної держави не можуть мати силу на території України)
    • Внесено зміни до ст. 120 Конституції України про обов'язковість виконання постанов і розпоряджень Ради Міністрів України на території республіки.


    18 - 19 серпня у Москві відбулася подія, що прискорила демократизацію в Україні - державний путч на чолі з віце прем'єром Янаевим, головою Ради Міністрів Павловим, міністром внутрішніх справ Пуго, міністром Збройних сил СРСР Язовим. Путч було направлено проти запропонованого Горбачовим проекту нового Союзного договору, в якому значно розширювались права союзних республік.
    В республіки було направлено Постанову № 1 ДКНС в якій вимагалось:
    • Додержуватися постанов нової влади
    • Заборонялась діяльність будь - яких політичних партій та організацій
    • Запроваджено комендантську годину
    • Тимчасово призупинялись всі демократичні права і свободи в країні.
    Першим проти ДКНС виступив Борис Єльцин. Трохи пізніше за не сприйняття нової влади висловився Леонід Кравчук. На засідання Верховна Рада України депутати закликали до непокори ДКНС.
    24 серпня 1991 року розпочинається позачергова сесія Верховної Ради України. Від Народної Ради виступив Юхновський, що запропонував проголосити цей день Днем Державної Незалежності України. Був прийнятий "Акт Проголошення Незалежності України" в якому законодавчо закріплено:
    Віднині буде існувати самостійна держава з назвою Україна, територія якої є неподільною і недоторканою, на якій мають чинність виключно Конституція України і закони України.
    За цій акт проголосувало абсолютна більшість депутатів Верховної Ради України (346). Спеціальною постановою було вирішено провести Загальноукраїнський референдум які призначити на перше грудня 1991 року. Так розпочався повий етап розвитку української держави.
    Референдум першого грудня 1991 року підтвердив бажання громадян України жити у вільній незалежній, демократичній державі. За це проголосувало 90,32 % виборців, що брали участь у референдумі. Першим Президентом України з 5 кандидатур було обрано Леоніда Кравчука, який здобув 61,5 % голосів виборців. Так вирішено глобальну проблему реформування суспільства закріплено нові форми існування української держави.

    Формування багатопартійної системи
    Багатопартійна система засвідчує демократизм держави. Партії беруть участь в управління державно-політичними справами. Зараз в Україні налічується 115 політичних партій і організацій.
    Формування більшості з них становило проблему через відсутність досвіду політичного плюралізму в Україні.
    На базі багатоманітності ідей створювався Народний Рух України:
    • Відродження і розвиток української нації;
    • Побудова демократичного, гуманітарного суспільства;
    • Формування багатопартійної системи, створення партій опозиційних до комуністичної партії.


    Найбільш впливовими партіями стали:
    • Українська Республіканська партія (затвердження демократичного ладу незалежної соборної держави, рівність громадян незалежно від походження і національності);
    • Українська Християнсько-демократична Партія (реабілітація та пропаганда релігії, рівноправ'я всіх церков);
    • Українська Селянська Демократична Партія (створення механізму захисту соціально-економічних інтересів селянства);
    • СДПУ , Партія Зелених, Комуністична партія України.
    Отже, партії поступово заповнили увесь політичний спектр життя України від лівих до правих. Десять ведучих політичних партій мають досить високий авторитет. Водночас чисельність політичних партій зростає значно швидшими темпами ніж їх впливовість, авторитет, дієвість, роль в суспільстві. Все більш актуально стає проблема консолідації політичних сил, що надасть їм змоги перетворитись на впливовий чинник політичного життя України.

Київський університет права. Лабораторія ЦДН.
Сайт управляется системой uCoz