ѕопередн¤ тема
“ема 17
Ќаступна тема
”крањна у сучасному св≥т≥
ќсновн≥ напр¤ми соц≥ально-економ≥чного розвитку.
—учасний етап м≥жнародних в≥дносин ≥ шл¤хи до духовного та культурного
в≥дродженн¤ нац≥њ.
* * *
ќсновн≥ напр¤ми соц≥ально-економ≥чного розвитку
- оли була проголошена незалежн≥сть, депутати об≥ц¤ли за три - чотири роки зробити
”крањну багатою ≥ авторитетною. јле ≥ сьогодн≥ ”крањна недос¤гла цього р≥вн¤.
«а к≥льк≥стю населенн¤ - 48 млн. чолов≥к ”крањна пос≥даЇ 5 м≥сце в ™вроп≥. ƒержавний
суверен≥тет ”крањни розповсюджуЇтьс¤ на всю њњ територ≥ю - 603,7 тис. кв. км. ƒо розпаду
–ад¤нського —оюзу ”крањна у загально союзному виробництв≥ виробл¤ла 47 % зал≥зноњ руди,
41 % чавуну, 1/4 машинобудуванн¤, 36 % телев≥зор≥в, 50 % цукру.
- ѕроблеми, що вплинули на розвиток держави:
- 3/4 ≥нвестиц≥й вкладалос¤ у важку промислов≥сть;
- 2/3 наукового потенц≥алу ”крањни зосереджено в оборонному комплекс≥;
- ≈колог≥чна небезпека (насл≥дки „орнобильськоњ авар≥њ, велика к≥льк≥сть шк≥дливих
п≥дприЇмств). «а оц≥нкою –ойстона (Ўвейцар≥¤) щор≥чн≥ втрати ”крањни через л≥кв≥дац≥ю
насл≥дк≥в „орнобильськоњ авар≥њ складають 20 % валового прибутку, 80 % рег≥он≥в ”крањни
мають п≥двищений рад≥ац≥йний фон.
- ”крањнський ур¤д приймав багато заход≥в, щоб наблизитись до р≥вн¤ «ах≥дних держав.
ожен голова ур¤ду складав нову програму економ≥чноњ пол≥тики, жодна з ¤ких не була
виконана. ≈коном≥чна пол≥тика каб≥нету м≥н≥стр≥в та ¬ерховноњ –ади ”крањни не була
посл≥довною ≥ р≥шучою. ¬ерховна рада прийн¤ла сотн≥ закон≥в, але не було розроблено
сол≥дноњ правовоњ бази та механ≥зму њх реал≥зац≥њ. ћають м≥сце правов≥ суперечност≥ ≥
прогалини в д≥ючому законодавств≥. ”крањна прот¤гом останн≥х рок≥в немаЇ Їдност≥ м≥ж
законодавчою ≥ виконавчою владою. Ѕоротьба за ладу точитьс¤ ≥ сьогодн≥, що не спри¤Ї
п≥двищенню њњ авторитету у програм≥ ѕрезидента ”крањни та аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
накреслен≥ заходи виходу ≥з важкого становища:
- ѕосиленн¤ над≥йност≥ ф≥нансовоњ ≥ банковоњ системи
- «ахист прав власник≥в та ≥нвестор≥в
- ”досконаленн¤ приватизац≥њ та забезпеченн¤ њњ прозорост≥
- —творенн¤ комфортних умов дл¤ малого б≥знесу
- «ахист п≥дприЇмц≥в в≥д свав≥лл¤ чиновник≥в
- Ѕоротьба з корупц≥Їю та злочинн≥стю.
- Ќайб≥льшу стурбован≥сть викликають злочини у кредитно - банк≥вськ≥й та
топливно - енергетичн≥й сфер≥. “отальна крим≥нал≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥, т≥ньовий кап≥тал. «атверджуЇтьс¤ нереальний бюджет, витрати значно
перевищують надходженн¤. Ѕорги перед ≥ноземними державами та всесв≥тн≥ми ф≥нансовими
орган≥зац≥¤ми у 2001 роц≥ перевищували 3,5 млрд. долар≥в.
—учасний етап м≥жнародних в≥дносин ≥ шл¤хи до духовного та культурного
в≥дродженн¤ нац≥њ
- ѕри анал≥з≥ стану справ в крањнах —Ќƒ спостер≥гаютьс¤ нац≥ональн≥ вибухи, зб≥льшенн¤
м≥грац≥йних процес≥в та нац≥ональноњ боротьби, причинами ¤ких Ї:
- «гортанн¤ самост≥йност≥ держав, ¤к≥ ран≥ше входили до рад¤нського союзу
- ¬инищенн¤ нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ (1937 - 1938 рр.)
- “раг≥чн≥ насл≥дки депортац≥њ народ≥в (кримськ≥ татари)
- Ћ≥кв≥дац≥¤ автоном≥њ риму
- ѕосиленн¤ русиф≥кац≥њ "добров≥льне" вивченн¤ рос≥йськоњ мови, нац≥ональн≥ мови в
ц≥й державах знаход¤тьс¤ в стан≥ занепаду.
- ѕосилюЇтьс¤ штучне звеличенн¤ рос≥йського народу, його особливого м≥сц¤ ≥ призначенн¤
в ≥стор≥њ.
- √либоко образлива дл¤ г≥дност≥ народ≥в пол≥тика перекручуванн¤ ≥сторичноњ правди.
- ÷е спри¤ло поширенню етн≥чних забобон≥в ≥ нац≥онального чванства. Ќа сьогодн≥ украњнц≥
складають 78 % населенн¤ ”крањни, 20 % рос≥¤ни, Їврењ, молдавани, б≥лоруси, пол¤ки, татари
тощо.
- «аходи вир≥шенн¤ нац≥онального питанн¤.
ѕереважна к≥льк≥сть населенн¤ ”крањни позитивно сприймаЇ проголошенн¤ незалежност≥ держави.
¬ ”крањн≥ проживають представники б≥льше н≥ж ста нац≥й та народностей, ¤к≥ повинн≥ мати
вс≥ необх≥дн≥ умови дл¤ нац≥онального розвитку.
ƒл¤ вир≥шенн¤ сталого нац≥онального розвитку ”крањн≥ необх≥дно вир≥шити ≥ прийн¤ти:
- «аходи з вир≥шенн¤ нац≥онального питанн¤ заф≥ксован≥ у "ƒекларац≥њ про державний
суверен≥тет ”крањни" та онституц≥њ ”крањни 1996 року.
- ¬ир≥шенн¤ та врегулюванн¤ питань нац≥ональних меншин
- Ќеобх≥дно надати украњнськ≥й мов≥ статусу державноњ, створити вс≥ необх≥дн≥ умови
дл¤ поглибленого оволод≥нн¤ нею
- –ос≥йська мова повинна мати статус оф≥ц≥йноњ мови м≥жнац≥онального сп≥лкуванн¤
- Ќеобх≥дна ввести заборони створенн¤ прив≥лей чи обмежень прав особи за мовною ознакою
- —при¤ти нац≥онально-культурному розвитку украњнц≥в, що проживають за межами ”крањни
- Ќеобх≥дно створити програму збереженню ≥ розвитку культур народ≥в, ¤к≥ проживають на
територ≥њ ”крањни (розвиток шк≥л, б≥бл≥отек тощо)
- –озробити механ≥зм реал≥зац≥њ гарант≥й прав вс≥х нац≥ональностей ”крањни на р≥вн≥ з
украњнц¤ми пол≥тичн≥, економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ права.
- ѕров≥дн≥ принципи нац≥онального буд≥вництва незалежноњ ”крањни:
- –≥вн≥сть
- ѕраво на р≥вний доступ до управл≥нн¤ державними справами
- ƒотриманн¤ "ƒекларац≥њ прав людини"
- ƒотриманн¤ ≥ виконанн¤ онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни.
|
