ѕ≥дприЇмницьке право, 5

ѕ≥дприЇмницьке право
ќ.¬. —тарцев

І 3. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц≥) ¤к суб'Їкти господарюванн¤

«агальн≥ положенн¤ щодо ос≥б, ¤к≥ можуть займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, м≥ст¤тьс¤ у √ та ÷ ”крањни. ƒл¤ характеристики цих ос≥б означен≥ нормативн≥ акти допускають паралельне ≥снуванн¤ дек≥лькох терм≥н≥в: "суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥" (див., наприклад, ст. ст. 74, 130, 209 √ ”крањни), "суб'Їкт п≥дприЇмництва" (див., наприклад, ст. ст. «, 45, гл. 23 √ ”крањни), а також "п≥дприЇмець" (див, наприклад, ст. ст. 21, 46 √ ”крањни). Ќатом≥сть ÷ ”крањни в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д Їдиного узагальнюючого пон¤тт¤ ≥ запроваджуЇ терм≥н "п≥дприЇмець" стосовно ф≥зичних ос≥б (див., наприклад, ст. 35, гл. 5 ÷ ”крањни), а також прикметник "п≥дприЇмницьк≥" стосовно юридичних ос≥б Ч товариств (див., наприклад, ст. 83 ÷ ”крањни). «важаючи на очевидну њх синон≥м≥чн≥сть, а також на положенн¤ ст. 9 ÷ ”крањни про те, що окремим законом можуть бути передбачен≥ особливост≥ регулюванн¤ майнових в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤, будемо використовувати терм≥нолог≥ю, що њњ вживаЇ √ ”крањни, звертаючись, звичайно, ≥ до ÷ ”крањни ¤к до акта загального, у частин≥, що не суперечить акту спец≥альному, тобто √ ”крањни.

ѕон¤тт¤ "суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥" сп≥вв≥дноситьс¤ ≥з пон¤тт¤м "суб'Їкт господарськоњ д≥¤льност≥" так само, ¤к сп≥вв≥днос¤тьс¤ пон¤тт¤ "п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть" ≥ "господарська д≥¤льн≥сть", тобто ¤к часткове ≥з ц≥лим. “ому п≥д час характеристики суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ми будемо, звичайно, звертатис¤ ≥ до загальних ознак, притаманних суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥.

ѕон¤тт¤ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц¤) √ ”крањни не м≥стить ч≥ткого визначенн¤ пон¤тт¤ "суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥", формулюючи його опосередковано через пон¤тт¤ "господарська д≥¤льн≥сть" ≥ "суб'Їкт господарюванн¤". “ак, за зм≥стом ч. 2 ст. « √ ”крањни суб'Їктами п≥дприЇмництва вважаютьс¤ особи, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю "дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних результат≥в та з метою одержанн¤ прибутку". —татт¤ 42 √ ”крањни, визначаючи п≥дприЇмництво ¤к вид господарськоњ д≥¤льност≥, прир≥внюЇ суб'Їкт≥в господарюванн¤, що зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть з ознаками п≥дприЇмницькоњ, до п≥дприЇмц≥в. “ому, виход¤чи з цього, пон¤тт¤ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ сл≥д розгл¤дати кр≥зь призму визначенн¤ пон¤тт¤ "суб'Їкт господарськоњ д≥¤льност≥" з урахуванн¤м специф≥ки, обумовленоњ зайн¤тт¤м саме п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. «а зм≥стом ч. 1 ст. 55 √ ”крањни суб'Їктами господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤ми) визнаютьс¤ учасники господарських в≥дносин, ¤к≥ зд≥йснюють господарську (п≥дприЇмницьку) д≥¤льн≥сть, реал≥зуючи господарську компетенц≥ю (сукупн≥сть господарських прав та обов'¤зк≥в), мають в≥докремлене майно ≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми в межах цього майна, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.

ќзнаки суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц¤). —уб'Їктами господарюванн¤ (в тому числ≥ п≥дприЇмц¤ми) визнаютьс¤ учасники господарських в≥дносин, ¤к≥ зд≥йснюють господарську (п≥дприЇмницьку) д≥¤льн≥сть.

—татт¤ 3 √ ”крањни окреслюЇ коло в≥дносин, ¤к≥ за своЇю природою можуть вважатис¤ господарськими. ƒо них належать господарсько-виробнич≥, орган≥зац≥йно-господарськ≥ та внутр≥шньогосподарськ≥ в≥дносини.

√осподарсько-виробничими Ї майнов≥ та ≥нш≥ в≥дносини, що виникають м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ при безпосередньому зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥. ƒо них, зокрема, належать догов≥рн≥ в≥дносини м≥ж суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥, в≥дпов≥дно, в≥дносини, що виникають м≥ж ними у раз≥ порушенн¤ таких зобов'¤зань.

ѕ≥д орган≥зац≥йно-господарськими в≥дносинами розум≥ютьс¤ в≥дносини, що складаютьс¤ м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ та суб'Їктами орган≥зац≥йно-господарських повноважень у процес≥ управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю. ¬≥дносини м≥ж суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та органом державноњ податковоњ служби з приводу сплати податк≥в, придбанн¤ торговельного патенту тощо належать саме до орган≥зац≥йно-господарських. ƒо них також належать в≥дносини м≥ж суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч юридичною особою та його засновниками. Ѕ≥льш докладно ц≥ в≥дносини ми розгл¤немо дал≥.

¬нутр≥шньогосподарськими, у свою чергу, Ї в≥дносини, що складаютьс¤ м≥ж структурними п≥дрозд≥лами суб'Їкта господарюванн¤, та в≥дносини суб'Їкта господарюванн¤ з його структурними п≥дрозд≥лами. «окрема, у процес≥ затвердженн¤ положенн¤ про структурний п≥дрозд≥л (ф≥л≥ю, представництво) та вид≥ленн¤ йому майна суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥-власником м≥ж власником та ф≥л≥Їю складаютьс¤ так≥ в≥дносини.

як бачимо, ус≥ в≥дносини, що за визначенн¤м √ ”крањни належать до господарських, безпосередньо або опосередковано пов'¤зан≥ з≥ зд≥йсненн¤м господарськоњ д≥¤льност≥, зокрема п≥дприЇмницькоњ, њх учасниками. ÷е означаЇ, що дл¤ того, щоб набути статусу учасника господарських в≥дносин, потенц≥йний суб'Їкт повинен мати право на зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ взагал≥, тобто д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ у сфер≥ сусп≥льного виробництва, спр¤мованоњ на виготовленн¤ та реал≥зац≥ю продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т чи наданн¤ послуг варт≥сного характеру, що мають ц≥нову визначен≥сть (ст. « √ ”крањни), а також п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зокрема, тобто самост≥йноњ, ≥н≥ц≥ативноњ, систематичноњ, на власний ризик господарськоњ д≥¤льност≥ з метою дос¤гненн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних результат≥в та одержанн¤ прибутку (ст. 42 √ ”крањни).

«важаючи на все вищенаведене, не сл≥д плутати пон¤тт¤ "господарськ≥ в≥дносини" ≥з пон¤тт¤м "в≥дносини у сфер≥ господарюванн¤", ¤ке Ї ширшим, в≥дносно першого, пон¤тт¤м. јдже в≥дносинами у сфер≥ господарюванн¤ Ї ≥ трудов≥ в≥дносини м≥ж найманим прац≥вником ≥ роботодавцем Ч суб'Їктом господарюванн¤ (п≥дприЇмцем), ≥ в≥дносини м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ ≥ споживачами, ≥ в≥дносини, що складаютьс¤ з приводу зверненн¤ до суд≥в та ≥нших державних орган≥в суб'Їкта господарюванн¤ (споживача, прац≥вника тощо) за захистом своњх порушених прав. ¬≥дпов≥дно, коло учасник≥в "в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤" ширше за коло учасник≥в господарських в≥дносин (останн≥ належать до учасник≥в в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤). «г≥дно з≥ ст. 2 √ ”крањни учасниками в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤ Ї суб'Їкти господарюванн¤, в тому числ≥ п≥дприЇмц≥, споживач≥, органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, над≥лен≥ господарською компетенц≥Їю, а також громад¤ни, громадськ≥ та ≥нш≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ виступають засновниками суб'Їкт≥в господарюванн¤ чи зд≥йснюють щодо них орган≥зац≥йно-господарськ≥ повноваженн¤ на основ≥ в≥дносин власност≥.

ƒо в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤ також належать в≥дносини, що складаютьс¤ п≥д час матер≥ального забезпеченн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в Ч юридичних ос≥б, ¤к≥ в силу д≥¤льност≥ не можуть отримати статус суб'Їкта господарськоњ д≥¤льност≥. …детьс¤, зокрема, про установи (органи влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ тощо) та ≥нших юридичних ос≥б, ¤к≥ √ ”крањни (ст. ст. 3, 175 та ≥н.) спец≥ально визначен≥ ¤к "негосподарююч≥". «г≥дно ≥з ч. 3 ст. 3 √ ”крањни д≥¤льн≥сть не-господарюючих суб'Їкт≥в, спр¤мована на створенн¤ ≥ п≥дтриманн¤ необх≥дних матер≥ально-техн≥чних умов њх функц≥онуванн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ за участ≥ або без участ≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤, Ї не господарською д≥¤льн≥стю, а господарським забезпеченн¤м д≥¤льност≥ цих суб'Їкт≥в.

2. ” господарських в≥дносинах, ¤к≥ виникають з приводу зд≥йсненн¤ њх учасниками господарськоњ (п≥дприЇмницькоњ) д≥¤льност≥, останн≥ реал≥зують њх господарську компетенц≥ю, ¤кою, в свою чергу, Ї сукупн≥сть господарських прав та обов'¤зк≥в таких суб'Їкт≥в. ÷е означаЇ, що в межах загального права ф≥зичних та юридичних ос≥б на зд≥йсненн¤ господарськоњ, в тому числ≥ ≥ п≥дприЇмницькоњ, д≥¤льност≥ (ст. 42 онституц≥њ ”крањни, ст. ст. 50, 84 ÷ ”крањни, ст. 55 √ ”крањни) особа, визнана в установленому законом пор¤дку суб'Їктом господарськоњ д≥¤льност≥, безпосередньо зд≥йснюЇ права ≥ несе обов'¤зки, обумовлен≥ конкретними господарськими в≥дносинами. Ќаприклад, у межах зазначеного загального права на зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ особа, керуючись принципами свободи вибору постачальник≥в ≥ споживач≥в продукц≥њ (ст. 44 √ ”крањни) та предмета договору (ст. 67 √ ”крањни, ст. 3 ÷ ”крањни), уклала догов≥р поставки, за ¤ким вона ¤к постачальник зобов'¤зуЇтьс¤ передати в обумовлен≥ строки друг≥й сторон≥ Ч покупцев≥ товар ≥, в≥дпов≥дно, маЇ право вимагати в≥д покупц¤ прийн¤ти вказаний товар ≥ сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 √ ”крањни, ст. 712 ÷ ”крањни). ѕокупець, в свою чергу, маЇ право вимагати в≥д постачальника поставки товару обумовлених асортименту, ¤кост≥ та в обумовлен≥ договором строки, зобов'¤зуючись його оплатити. —укупн≥сть взаЇмних прав та обов'¤зк≥в постачальника ≥ покупц¤ складаЇ њх господарську компетенц≥ю.

3. —уб'Їкти господарюванн¤ (п≥дприЇмц≥) мають в≥докремлене майно. —тосовно юридичних ос≥б це, зокрема, означаЇ, що на час реЇстрац≥њ њх ¤к суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ необх≥дна на¤вн≥сть майна, склад та пор¤док внесенн¤ ¤кого визначаЇтьс¤ њх засновниками. ƒл¤ юридичних ос≥б визначених законодавством орган≥зац≥йно-правових форм варт≥сть майна, що вноситьс¤ засновниками, не повинна бути меншою за величину, встановлену в≥дпов≥дним законом.

÷ ”крањни (ст. 80), визначаючи пон¤тт¤ юридичноњ особи, не зазначаЇ на¤вн≥сть в≥докремленого майна ¤к обов'¤зкову њњ ознаку. ѕроте зважаючи на те, що спец≥альним актом (√ ”крањни) його на¤вн≥сть дл¤ юридичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в господарюванн¤ вимагаЇтьс¤, сл≥д визнати, що на момент реЇстрац≥њ саме юридичноњ особи Ч суб'Їкта господарюванн¤ на¤вн≥сть майна Ї обов'¤зковою.

ўодо ф≥зичноњ особи-п≥дприЇмц¤ законодавство (ан≥ ÷ , н≥ √ ”крањни, а також ≥нш≥ нормативн≥ акти) не передбачаЇ положень, що безпосередньо регулюють в≥докремленн¤ майна, ¤ке використовуЇтьс¤ нею дл¤ зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, в≥д њњ особистого майна. ™диним вин¤тком з цього Ї положенн¤ ст. 54 ÷ ”крањни, ¤ка передбачаЇ, що ¤кщо ф≥зична особа-п≥дприЇмець визнана безв≥сно в≥дсутньою, нед≥Їздатною чи њњ цив≥льна д≥Їздатн≥сть обмежена або ¤кщо власником майна, ¤ке використовувалос¤ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, стала неповнол≥тн¤ чи малол≥тн¤ особа, орган оп≥ки та п≥клуванн¤ може призначити управител¤ цього майна. . “ому положенн¤ щодо обов'¤зковоњ на¤вност≥ в≥докремленого майна у ф≥зичноњ особи маЇ декларативний характер ≥ означаЇ лише проголошенн¤ того, що њй сл≥д мати майно ¤к матер≥альну базу дл¤ зд≥йсненн¤ своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥. —клад такого майна, його к≥льк≥сть, зв≥сно, не можуть бути заздалег≥дь регламентован≥, а набутт¤ ф≥зичною особою статусу суб'Їкта господарськоњ (п≥дприЇмницькоњ) д≥¤льност≥ Ч ставитис¤ у залежн≥сть в≥д його на¤вност≥.

«вичайно, законодавство, що регулюЇ пор¤док зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, м≥стить вимоги щодо на¤вност≥ у суб'Їкта господарськоњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ ≥ у ф≥зичноњ особи, визначеного майна. “ак, наприклад, п. 64 ѕерел≥ку документ≥в, ¤к≥ додаютьс¤ до за¤ви про видачу л≥ценз≥њ дл¤ окремого виду господарськоњ д≥¤льност≥, затв. постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 4 липн¤ 2001 р. є 756, передбачаЇ, що дл¤ отриманн¤ л≥ценз≥њ на провадженн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з посередництва у працевлаштуванн≥ на роботу за кордоном за¤вником, зокрема, подаЇтьс¤ засв≥дчена в установленому пор¤дку коп≥¤ документа, що п≥дтверджуЇ право власност≥ суб'Їкта господарськоњ д≥¤льност≥ або оренди ним прим≥щенн¤ дл¤ провадженн¤ д≥¤льност≥ з посередництва у працевлаштуванн≥ за кордоном. ѕункт 4 Ћ≥ценз≥йних умов провадженн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з посередництва у працевлаштуванн≥ на роботу за кордоном, затв. наказом ƒержавного ком≥тету ”крањни з питань регул¤торноњ пол≥тики та п≥дприЇмництва, ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни в≥д 19 грудн¤ 2001 р. є 155/534, передбачаЇ конкретизован≥ вимоги щодо службового прим≥щенн¤ дл¤ провадженн¤ означеного виду д≥¤льност≥. ѕроте, повторимось, ц≥ вимоги не ставл¤ть у залежн≥сть набутт¤ суб'Їктом господарськоњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ ф≥зичною особою, ¤ка в нашому раз≥ також маЇ право надавати послуги ≥з працевлаштуванн¤ за кордоном, статусу суб'Їкта господарськоњ д≥¤льност≥ в≥д на¤вност≥ чи в≥дсутност≥ у нього в≥дпов≥дного прим≥щенн¤. “ака на¤вн≥сть майна маЇ значенн¤ лише дл¤ провадженн¤ певного виду д≥¤льност≥ ≥ перев≥р¤Їтьс¤ (документально) п≥д час видач≥ л≥ценз≥њ на њњ веденн¤. ‘≥л≥њ (представництва), ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли юридичних ос≥б (структурн≥ одиниц≥), ¤к≥ √ ”крањни в≥дносить до суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, також за зм≥стом ч. 1 ст. 55 √ ”крањни повинн≥ мати в≥докремлене майно. ѕроте, зважаючи на в≥дсутн≥сть у них статусу юридичноњ особи, майно, що "в≥докремлюЇтьс¤" господарською орган≥зац≥Їю-власником, знаходитьс¤ у них на основ≥ права оперативно-господарського використанн¤ майна (ч. 5 ст. 55, ст. 138 √ ”крањни) без права розпор¤дженн¤ ним.

4. —уб'Їкти господарюванн¤ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми в межах в≥докремленого майна, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.
ўодо юридичних ос≥б це положенн¤ √ ”крањни конкретизоване у ст. 96 ÷ ”крањни, в≥дпов≥дно до ¤коњ юридична особа самост≥йно в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми ус≥м належним њй майном. ѕри цьому учасник (засновник) юридичноњ особи не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми юридичноњ особи, а юридична особа не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми њњ учасника (засновника), кр≥м випадк≥в, встановлених установчими документами та законом. «аконом де¤к≥ вин¤тки передбачен≥ щодо господарських товариств певних вид≥в, а також щодо казенних п≥дприЇмств, про що йдетьс¤ нижче.

ўодо ф≥зичноњ особи-п≥дприЇмц¤ √ (ст. 128) ≥ ÷ ”крањни (ст. 52) м≥ст¤ть ≥дентичн≥ положенн¤ про те, що вона в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з господарською (п≥дприЇмницькою) д≥¤льн≥стю, ус≥м своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке зг≥дно ≥з законом не може бути звернено ст¤гненн¤. ƒодатково ч. 2 ст. 52 ÷ ”крањни м≥стить положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого ф≥зична особа-п≥дприЇмець, ¤ка перебуваЇ у шлюб≥, в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ус≥м своњм особистим майном ≥ часткою у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ подружж¤, ¤ка належатиме њй при под≥л≥ цього майна.

ќбс¤г в≥дпов≥дальност≥ ф≥зичноњ особи Ч суб'Їкта господарюванн¤, пор≥вн¤но з обс¤гом в≥дпов≥дальност≥ юридичноњ особи, ще раз доводить положенн¤ щодо неможливост≥ (≥ недоц≥льност≥) реального в≥докремленн¤ майна, що використовуЇтьс¤ ф≥зичною особою дл¤ зд≥йсненн¤ нею господарськоњ д≥¤льност≥, з загальноњ маси належного њй майна.

ўодо ф≥л≥й (представництв), ≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в юридичних ос≥б (структурних одиниць) положенн¤ √ ”крањни про њх в≥дпов≥дальн≥сть у межах в≥докремленого майна суперечать правов≥й природ≥ ≥ правовому режиму такого майна. јдже в≥дпов≥дно до ч. « ст. 95 ÷ та ч. 2 ст. 132 √ ”крањни вони "над≥л¤ютьс¤ майном юридичноњ особи, що њх створила", ¤ке знаходитьс¤ у них на прав≥ оперативно-господарського використанн¤. “ому в≥дпов≥дальн≥сть майном структурних п≥дрозд≥л≥в несуть не сам≥ п≥дрозд≥ли, а юридичн≥ особи, ¤к≥ њх створили.

ласиф≥кац≥¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц≥в)
„астина 2 ст. 55 √ ”крањни м≥стить загальний перел≥к суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤кий можна застосувати ≥ дл¤ класиф≥кац≥њ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. Ќими вважаютьс¤:

1) господарськ≥ орган≥зац≥њ Ч юридичн≥ особи, створен≥ в≥дпов≥дно до ÷ ”крањни, державн≥, комунальн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства, створен≥ в≥дпов≥дно до цього одексу, а також ≥нш≥ юридичн≥ особи, ¤к≥ зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть та зареЇстрован≥ в установленому законом пор¤дку;

2) громад¤ни ”крањни, ≥ноземц≥ та особи без громад¤нства, ¤к≥ зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть та зареЇстрован≥ в≥дпов≥дно до закону ¤к п≥дприЇмц≥;

3) ф≥л≥њ, представництва, ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли господарських орган≥зац≥й (структурн≥ одиниц≥), утворен≥ ними дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

ѕон¤тт¤ юридичноњ особи м≥ститьс¤ у ст. 80 ÷ ”крањни, ч. 1 ¤коњ п≥д юридичною особою розум≥Ї орган≥зац≥ю, створену ≥ зареЇстровану в установленому законом пор¤дку. ¬она над≥л¤Їтьс¤ цив≥льною правоздатн≥стю ≥ д≥Їздатн≥стю, може бути позивачем та в≥дпов≥дачем у суд≥.

ѕравовий статус юридичноњ особи характеризуЇтьс¤ специф≥кою, що в≥др≥зн¤Ї юридичну особу в≥д ≥нших суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

ѕо-перше, юридичною особою Ї орган≥зац≥¤, тобто колективне утворенн¤, що характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю орган≥зац≥йноњ Їдност≥. ќрган≥зац≥йна Їдн≥сть д≥стаЇ ви¤в насамперед у визначен≥й установчими ц≥л¤ми юридичноњ особи внутр≥шн≥й структур≥, ≥Їрарх≥њ, п≥длеглост≥ орган≥в управл≥нн¤, що складають цю структуру, а також ч≥тк≥й регламентац≥њ в≥дносин м≥ж ус≥ма њњ складовими.

ѕо-друге, ¤к вже зазначалось вище, юридична особа маЇ в≥докремлене майно, базою дл¤ формуванн¤ ¤кого Ї майно, що передаЇтьс¤ засновником п≥д час њњ створенн¤. ¬≥дпов≥дно, юридична особа несе самост≥йну майнову в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми, кр≥м випадк≥в, встановлених законом та установчими документами юридичноњ особи.

ѕо-третЇ, дл¤ набутт¤ статусу юридичноњ особи орган≥зац≥¤ повинна пройти процедуру державноњ реЇстрац≥њ, що випливаЇ з визначенн¤ юридичноњ особи та п≥дтверджено ч. 4 ст. 87 ÷ ”крањни. —аме п≥сл¤ державноњ реЇстрац≥њ орган≥зац≥¤ набуваЇ права виступати в цив≥льному оборот≥ (укладати угоди та ≥н.) та ≥нш≥ права, а отже Ч цив≥льну право- та д≥Їздатн≥сть.

√ ”крањни у ст. « передбачаЇ можлив≥сть провадженн¤ в ”крањн≥ господарськоњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмництва) (гл. 4) ≥ господарськоњ некомерц≥йноњ д≥¤льност≥ (гл. 5). ¬≥дпов≥дно до цього розпод≥лу √ ”крањни, характеризуючи суб'Їкт≥в господарюванн¤, вид≥л¤Ї загальн≥ положенн¤ щодо орган≥зац≥йно-правових форм юридичних ос≥б-п≥дприЇмц≥в (ст. 45) та юридичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в некомерц≥йноњ господарськоњ д≥¤льност≥ (ст. 53).

—тосовно юридичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ст. 45 √ ”крањни визначаЇ, що п≥дприЇмництво в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ в будь-¤ких орган≥зац≥йних формах, передбачених законом, на виб≥р п≥дприЇмц¤. ¬ цьому раз≥, ¤к бачимо, виб≥р п≥дприЇмц¤ щодо конкретноњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми юридичноњ особи Ч суб'Їкта п≥дприЇмництва обмежений ≥снуванн¤м в≥дпов≥дного положенн¤ щодо нењ у закон≥. ≤ншими словами, засновник вправ≥ обрати будь-¤ку орган≥зац≥йно-правову форму дл¤ майбутньоњ юридичноњ особи з тих, що передбачен≥ законом.

—хоже, проте не тотожне положенн¤ м≥стить √ ”крањни ≥ щодо суб'Їкт≥в некомерц≥йноњ господарськоњ д≥¤льност≥, зазначаючи в ст. 53, зокрема, що така д≥¤льн≥сть може зд≥йснюватис¤ суб'Їктами господарюванн¤ в орган≥зац≥йних формах, ¤к≥ визначаютьс¤ власником або в≥дпов≥дним органом управл≥нн¤ чи органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ з урахуванн¤м вимог, передбачених цим одексом та ≥ншими законами. Ѕ≥льш гнучка категор≥¤ "урахуванн¤ вимог", пор≥вн¤но з ≥мперативною категор≥Їю "передбачений законом", даЇ засновникам ширший прост≥р дл¤ вибору з числа ≥снуючих, передбачених законодавством (або до створенн¤ нових, ще не передбачених правовими актами) орган≥зац≥йно-правових форм юридичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в некомерц≥йноњ господарськоњ д≥¤льност≥. ќсобливост≥ њх статусу розгл¤даютьс¤ у ст. 131 √ ”крањни та в ≥нших законах.

ѕод≥бний под≥л юридичних ос≥б залежно в≥д характеру та ц≥лей њх д≥¤льност≥ Ї ≥ у ÷ ”крањни.

«г≥дно з≥ ст. 83 ÷ ”крањни юридичн≥ особи можуть створюватис¤ у форм≥ товариств, установ та в ≥нших формах, встановлених законом. “овариством вважаЇтьс¤ орган≥зац≥¤, створена шл¤хом об'Їднанн¤ ос≥б (учасник≥в), ¤к≥ мають право участ≥ у цьому товариств≥. “овариство може бути створено одн≥Їю особою, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. ”становою, в свою чергу, Ї орган≥зац≥¤, створена одн≥Їю або к≥лькома особами (засновниками), ¤к≥ не беруть участ≥ в управл≥нн≥ нею, шл¤хом об'Їднанн¤ (вид≥ленн¤) њхнього майна дл¤ дос¤гненн¤ мети, визначеноњ засновниками, за рахунок цього майна.

÷ей под≥л маЇ загальний характер ≥ маЇ на мет≥ лише в≥докремленн¤ юридичних ос≥б, ¤к≥ займатимутьс¤ д≥¤льн≥стю, метою ¤коњ Ї отриманн¤ прибутку або дос¤гненн¤ соц≥ального ефекту та засновники ¤ких матимуть право брати участь в њх управл≥нн≥ (товариства), в≥д юридичних ос≥б, ¤к≥ виконуватимуть визначен≥ в≥дпов≥дними документами функц≥њ за рахунок вид≥леного њм майна, а засновники не матимуть права брати участь в управл≥нн≥ ними (установи). ÷≥ пон¤тт¤ фактично не Ї орган≥зац≥йно-правовими формами, а зб≥рними пон¤тт¤ми, що включають в себе конкретн≥ орган≥зац≥йно-правов≥ форми, передбачен≥ ¤к ÷ ”крањни (господарськ≥ товариства, виробнич≥ кооперативи тощо), так ≥ √ ”крањни (п≥дприЇмства р≥зних вид≥в, њх об'Їднанн¤ тощо) та ≥ншими законодавчими актами ”крањни (пор¤док створенн¤, д≥¤льност≥, реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ окремих орган≥зац≥йних форм юридичних ос≥б буде розгл¤нутий у наступн≥й тем≥).

«важаючи на це, положенн¤ п. 1 ч. 2 ст. 55 √ ”крањни, що передбачаЇ ≥снуванн¤ юридичних ос≥б, створених "в≥дпов≥дно до ÷ ”крањни", фактично Ї декларативним ≥ п≥дкреслюЇ терм≥нолог≥чн≥ розб≥жност≥ у визначенн≥ двома актами р≥вноњ юридичноњ сили орган≥зац≥йно-правових форм юридичних ос≥б. Ќових орган≥зац≥йно-правових форм, ¤ких немаЇ у √ ”крањни, ÷ ”крањни не м≥стить ≥ м≥стити не повинен, адже за зм≥стом положень ч. 2 ст. 9 ÷ та ст. 1 √ ”крањни господарськ≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, регулюютьс¤ спец≥альними актами, зокрема √ ”крањни.

÷ ”крањни под≥л¤Ї ус≥ товариства на п≥дприЇмницьк≥ та неп≥дприЇмницьк≥, що в≥дпов≥даЇ зазначеним положенн¤м √ ”крањни щодо ≥снуванн¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та суб'Їкт≥в господарськоњ некомерц≥йноњ д≥¤льност≥. јле вже ст. 84 ÷ ”крањни встановлюЇ положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого товариства, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку та наступного його розпод≥лу м≥ж учасниками (п≥дприЇмницьк≥ товариства), можуть бути створен≥ лише ¤к господарськ≥ товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, акц≥онерне товариство) або виробнич≥ кооперативи. ÷е положенн¤ суперечить положенн¤м √ ”крањни (зокрема, главам 7, 8, 11, ¤к≥ дозвол¤ють з метою провадженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ створювати п≥дприЇмства р≥зних вид≥в, та гл. 12, ¤ка дозвол¤Ї об'Їднанн¤м п≥дприЇмств провадити господарську, в тому числ≥ п≥дприЇмницьку, д≥¤льн≥сть та ≥н.). ќск≥льки положенн¤ акта загального (÷ ”крањни) суперечать положенн¤м акта спец≥ального (√ ”крањни), застосуванню п≥дл¤гають в≥дпов≥дн≥ положенн¤ √ ”крањни.

«г≥дно з≥ ст. 85 ÷ ”крањни неп≥дприЇмницькими товариствами Ї товариства, ¤к≥ не мають на мет≥ одержанн¤ прибутку дл¤ його наступного розпод≥лу м≥ж учасниками. ќсобливост≥ правового статусу окремих вид≥в неп≥дприЇмницьких товариств встановлюютьс¤ законом. ÷≥ загальн≥ положенн¤ ÷ ”крањни в ц≥лому в≥дпов≥дають √ ”крањни, а тому п≥дл¤гають застосуванню без жодних застережень. ¬≥дпов≥дають √ ”крањни (ч. « ст. 53) ≥ положенн¤ ст. 86 ÷ ”крањни, зг≥дно з ¤кими неп≥дприЇмницьк≥ товариства (споживч≥ кооперативи, об'Їднанн¤ громад¤н тощо) та установи можуть пор¤д з≥ своЇю основною д≥¤льн≥стю зд≥йснювати п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤кщо ≥нше не встановлено законом ≥ ¤кщо ц¤ д≥¤льн≥сть в≥дпов≥даЇ мет≥, дл¤ ¤коњ вони були створен≥, та спри¤Ї њњ дос¤гненню.

ѕункт 1 ч. 2 ст. 55 √ ”крањни передбачаЇ право "≥нших юридичних ос≥б", зареЇстрованих в установленому законом пор¤дку, бути суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥. ƒо таких ос≥б можна в≥днести, зокрема, юридичних ос≥б, правовий статус, пор¤док орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ ¤ких визначаЇтьс¤, окр≥м √ ”крањни, спец≥альним законодавством. Ќаприклад, особливост≥ створенн¤ та д≥¤льност≥ кредитних сп≥лок визначаютьс¤ ст. 130 √ ”крањни, а також «аконом ”крањни в≥д 20 грудн¤ 2001 р. є 2908-Ў "ѕро кредитн≥ сп≥лки"; п≥дприЇмств об'Їднань громад¤н, рел≥г≥йних орган≥зац≥й Ч ст. 112 √ , а також законами ”крањни в≥д 23 кв≥тн¤ 1991 р. є 987-’≤≤ "ѕро свободу сов≥ст≥ та рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ" та в≥д 16 червн¤ 1992 р. є 2460-’≤≤ "ѕро об'Їднанн¤ громад¤н"; благод≥йних та ≥нших неприбуткових орган≥зац≥й Ч ст. 131 √ ”крањни та «аконом ”крањни в≥д 16 вересн¤ 1997 р. є 531/97-¬– "ѕро благод≥йництво та благод≥йн≥ орган≥зац≥њ"; кооператив≥в Ч «аконом ”крањни в≥д 10 липн¤ 2003 р. є 1087-≤” "ѕро кооперац≥ю" та ≥н.

р≥м того, юридичними особами, що потенц≥йно можуть зд≥йснювати господарську д≥¤льн≥сть, а в≥дтак Ч бути суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥, Ї об'Їднанн¤ п≥дприЇмств. ѕравовий статус та орган≥зац≥йно-правов≥ форми об'Їднань п≥дприЇмств передбачен≥ гл. 12 √ ”крањни та ≥ншими актами законодавства, зокрема законами ”крањни в≥д 21 листопада 1995 р. є 437/ 95-¬– "ѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥", в≥д 14 вересн¤ 1999 р. є 1039-XIV "ѕро угоди про розпод≥л продукц≥њ" та ≥н. ƒокладно об'Їднанн¤ п≥дприЇмств розгл¤даютьс¤ в наступн≥й тем≥.

ƒо другоњ категор≥њ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п. 2 ч. 2 ст. 55 √ ”крањни в≥дносить ф≥зичних ос≥б. ќзначен≥ положенн¤ √ ”крањни дозвол¤ють займатис¤ господарською д≥¤льн≥стю ¤к громад¤нам ”крањни, так ≥ ≥ноземним громад¤нам та особам без громад¤нства, зареЇстрованим в≥дпов≥дно до закону ¤к п≥дприЇмц≥. «г≥дно з≥ ст. 129 √ ”крањни ≥ноземц≥ та особи без громад¤нства при зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ користуютьс¤ такими самими правами ≥ мають так≥ сам≥ обов'¤зки, ¤к ≥ громад¤ни ”крањни, ¤кщо ≥нше не передбачено цим одексом, ≥ншими законами. ƒо закон≥в, ¤к≥ обмежують права ≥ноземних громад¤н та ос≥б без громад¤нства, належать, зокрема, положенн¤ «емельного кодексу ”крањни, ¤к≥, наприклад, заборон¤ють таким особам передавати земл≥ с≥льськогосподарського призначенн¤ у власн≥сть (ч. 4. ст. 22 « ). ¬одночас одекс не заборон¤Ї передачу таким особам у власн≥сть земельних д≥л¤нок нес≥льськогосподарського призначенн¤ в межах населених пункт≥в, а також земельних д≥л¤нок нес≥льськогосподарського призначенн¤ за межами населених пункт≥в, на ¤ких розташован≥ об'Їкти нерухомого майна, що належать њм на прав≥ приватноњ власност≥ (ч. 2 ст. 81).

ќсобливост≥ правового статусу ф≥зичноњ особи ¤к суб'Їкта господарськоњ д≥¤льност≥ визначен≥ гл. 13 √ та гл. 5 ÷ ”крањни ≥ розгл¤даютьс¤ нами в наступн≥й тем≥.

ќстанньою категор≥Їю суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п. « ч. 2 ст. 55 √ ”крањни називаЇ ф≥л≥њ, представництва, ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли господарських орган≥зац≥й (структурн≥ одиниц≥), утворен≥ ними дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥. ѕравовий статус в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в юридичних ос≥б визначений ст. 132 √ ”крањни, а також ст. 95 ÷ ”крањни. ќстанн¤ визначаЇ ф≥л≥ю ¤к в≥докремлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, що розташований поза њњ м≥сцезнаходженн¤м та зд≥йснюЇ вс≥ або частину њњ функц≥й; представництвом, в свою чергу, Ї в≥докремлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, що розташований поза њњ м≥сцезнаходженн¤м та зд≥йснюЇ представництво ≥ захист ≥нтерес≥в юридичноњ особи.

«г≥дно з≥ ст. 132 √ ”крањни в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли (структурн≥ одиниц≥) господарських орган≥зац≥й зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть в≥д ≥мен≥ цих господарських орган≥зац≥й без статусу юридичноњ особи. ¬они над≥л¤ютьс¤ частиною майна господарських орган≥зац≥й, зд≥йснюючи щодо цього майна право оперативного використанн¤ чи ≥нше речове право, передбачене законом, можуть мати рахунок (рахунки) в установах банку. «а зм≥стом ч. 3 ст. 132 √ та ч. 3 ст. 95 ÷ ”крањни структурн≥ п≥дрозд≥ли д≥ють на п≥дстав≥ затвердженого юридичною особою, що њх створила, положенн¤, а кер≥вник структурного п≥дрозд≥луЧна п≥дстав≥ виданоњ нею дов≥реност≥.

Ќезважаючи на те, що √ ”крањни неодноразово називаЇ ф≥л≥њ, представництва та ≥нш≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли юридичних ос≥б суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥, такими за своЇю правовою природою вони не Ї.

„астина 2 ст. « √ ”крањни наголошуЇ, що господарська д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних результат≥в та з метою одержанн¤ прибутку, Ї п≥дприЇмництвом, а суб'Їкти п≥дприЇмництва Ч п≥дприЇмц¤ми. √осподарська д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ без мети одержанн¤ прибутку, вважаЇтьс¤ некомерц≥йною господарською д≥¤льн≥стю. « цього випливаЇ, що структурний п≥дрозд≥л може бути або суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, або суб'Їктом некомерц≥йноњ господарськоњ д≥¤льност≥. « визначень п≥дприЇмництва (ст. 42) та некомерц≥йного господарюванн¤ (ст. 52), що њх м≥стить √ ”крањни, випливаЇ, що жодна з ознак цих правових категор≥й не може бути застосована до структурного п≥дрозд≥лу юридичноњ особи. ƒ≥¤льн≥сть структурного п≥дрозд≥лу не Ї самост≥йною та ≥н≥ц≥ативною, оск≥льки зд≥йснюЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи та на визначених нею напр¤мах; ознака д≥¤льност≥ на власний ризик, що характерна дл¤ п≥дприЇмництва, також не застосовуЇтьс¤ до в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в, оск≥льки ус≥ ризики ¤к майнового так ≥ немайнового характеру покладаютьс¤ на юридичну особу, що "над≥л¤Ї" п≥дрозд≥л майном. “е ж саме можна зазначити ≥ щодо ознак "мети дос¤гненн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних результат≥в" та "одержанн¤ прибутку", оск≥льки це все Ї притаманним не в≥докремленому п≥дрозд≥лу, а юридичн≥й особ≥. “ому д≥¤льн≥сть ф≥л≥њ, представництва та ≥нших п≥дрозд≥л≥в в юридичному значенн≥ нагадуЇ д≥¤льн≥сть найманого прац≥вника, ¤кий виконуЇ доручену йому роботу, проте не Ї самост≥йним суб'Їктом господарюванн¤. « огл¤ду на це, структурний п≥дрозд≥л юридичних ос≥б розгл¤дати ¤к суб'Їкт господарюванн¤ (п≥дприЇмництва) не можна.

Ќа полицю

«м≥ст

ƒал≥..

≈лектронна б≥бл≥отека ÷ƒЌ ”ѕ

Сайт управляется системой uCoz