ѕ≥дприЇмницьке право ќ.¬. —тарцев
І 1. ‘≥зичн≥ особи Ч суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (громад¤ни Ч п≥дприЇмц≥)
Ќайпрост≥шою формою зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї форма приватного
п≥дприЇмництва ф≥зичними особами, тобто без створенн¤ п≥дприЇмств чи ≥нших
юридичних ос≥б. –инкова економ≥ка надаЇ можливост≥ людин≥, ¤ка маЇ бажанн¤,
знанн¤, кошти або майно ≥ на ¤ку не поширюютьс¤ законодавч≥ заборони,
розпочати справу ≥ вт≥лити у житт¤ своЇ у¤вленн¤ про ефективну, прибуткову
д≥¤льн≥сть та, ¤к насл≥док, дос¤гти матер≥ального добробуту.
—пец≥ального нормативного акта, ¤кий встановлював би правовий статус громад¤нина-п≥дприЇмц¤,
на сьогодн≥ не ≥снуЇ. ¬≥дпов≥дн≥ положенн¤ щодо права ф≥зичноњ особи на
зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю м≥ст¤тьс¤ у гл. 13 √ ”крањни, гл. 5 ÷
”крањни та у в≥дпов≥дних галузевих документах, що регулюють в≥дпов≥дний вид
д≥¤льност≥. 19 жовтн¤ 2000 р. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла «акон є 2063-Ў
"ѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва", ст. 1 ¤кого
в≥днесла ф≥зичних ос≥б Ч приватних п≥дприЇмц≥в до суб'Їкт≥в малого
п≥дприЇмництва.
ѕон¤тт¤ громад¤нина-п≥дприЇмц¤
«агальне визначенн¤ ф≥зичноњ особиЧсуб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
м≥ститьс¤ у п≥дпункт≥ 3.8.1 п. 3.8 ст. « ласиф≥кац≥њ орган≥зац≥йно-правових
форм господарюванн¤ ƒ 002:2004, затв. наказом ƒержавного ком≥тету ”крањни з
питань техн≥чного регулюванн¤ та споживчоњ пол≥тики в≥д 28 травн¤ 2004 р. є
97, в≥дпов≥дно до ¤кого п≥дприЇмцем Ї ф≥зична особа, ¤ка Ї громад¤нином
”крањни, ≥ноземним громад¤нином, особою без громад¤нства, що зд≥йснюЇ
п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть.
’арактеристика правового статусу громад¤нина-п≥дприЇмц¤
1. √ромад¤нином-п≥дприЇмцем Ї ф≥зична особа. «г≥дно з≥ ст. 24 ÷ ”крањни
ф≥зичною особою вважаЇтьс¤ людина ¤к учасник цив≥льних в≥дносин (особистих
немайнових та майнових в≥дносин Ч див. ст. 1 ÷ ”крањни). √ромад¤нин, ¤кий
бажаЇ займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, п≥сл¤ проходженн¤ в≥дпов≥дних
реЇстрац≥йних та ≥нших передбачених законодавством процедур до свого статусу
ф≥зичноњ особи, ¤кого в≥н набув з моменту народженн¤, набуваЇ додатковоњ
ознаки Ч "суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥".
√ромад¤нин за жодних умов не може зм≥нити свого статусу ф≥зичноњ особи. ÷ей
статус втрачаЇтьс¤ лише з його смертю ≥ не пов'¤заний, зокрема, з обс¤гом
його правоздатност≥ та д≥Їздатност≥ та ≥ншими чинниками. ¬≥н може бути
позбавлений статусу суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (добров≥льно або
примусово), проте його статус ¤к ф≥зичноњ особи в≥д цього не зм≥нюЇтьс¤.
√ромад¤нин-п≥дприЇмець в жодному раз≥ не може набути статусу юридичноњ особи.
«г≥дно з≥ ст. 80 ÷ ”крањни юридичною особою Ї орган≥зац≥¤, створена ≥
зареЇстрована у встановленому законом пор¤дку. ¬≥дпов≥дно, громад¤нин не може
стати орган≥зац≥Їю. ¬≥н може стати засновником орган≥зац≥њ, њњ акц≥онером,
укласти з нею господарський догов≥р тощо. ѕроте, ¤к йшлос¤ вище, в≥д цього
його статус ф≥зичноњ особи не втрачаЇтьс¤.
2. «г≥дно з≥ ст. 50 ÷ ”крањни право на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, ¤ку не заборонено законом та, в≥дпов≥дно, набувати статусу
громад¤нина-п≥дприЇмц¤ маЇ ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю.
¬≥дпов≥дно до ст. 34 ÷ ”крањни повну цив≥льну д≥Їздатн≥сть маЇ ф≥зична
особа, ¤ка дос¤гла 18 рок≥в (повнол≥тт¤). ” раз≥ реЇстрац≥њ шлюбу ф≥зичноњ
особи, ¤ка не дос¤гла повнол≥тт¤, вона набуваЇ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥
з моменту реЇстрац≥њ шлюбу. р≥м того, повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути
надана ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка дос¤гла 16 рок≥в ≥ працюЇ за трудовим договором, а
також неповнол≥тн≥й особ≥, ¤ка записана мат≥р'ю або батьком дитини. ” цьому
раз≥ наданн¤ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ провадитьс¤ за р≥шенн¤м органу
оп≥ки та п≥клуванн¤ за за¤вою за≥нтересованоњ особи за письмовою згодою
батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника, а у раз≥ в≥дсутност≥ такоњ згоди
повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути надана за р≥шенн¤м суду.
“акож повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути надана ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка дос¤гла
16 рок≥в ≥ бажаЇ займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. «а на¤вност≥ письмовоњ
згоди на це батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника або органу оп≥ки та
п≥клуванн¤ така особа може бути зареЇстрована ¤к п≥дприЇмець. ” цьому раз≥
ф≥зична особа набуваЇ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ з моменту державноњ
реЇстрац≥њ њњ ¤к п≥дприЇмц¤.
“аким чином, ф≥зична особа може набути статусу суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ з 16 рок≥в або ран≥ше Ч з моменту реЇстрац≥њ шлюбу або у раз≥
запису њњ ¤к батька або матер≥ дитини.
ѕроте дос¤гненн¤ певного в≥ку (реЇстрац≥¤ шлюбу, народженн¤ дитини тощо) не Ї
безумовним св≥дченн¤м на¤вност≥ у особи повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.
р≥м випадк≥в обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка страждаЇ
на псих≥чний розлад, ¤кий ≥стотно впливаЇ на њњ здатн≥сть усв≥домлювати
значенн¤ своњх д≥й та (або) керувати ними, особи, ¤ка зловживаЇ спиртними
напо¤ми, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо ≥ тим самим
ставить себе чи свою с≥м'ю, а також ≥нших ос≥б, ¤ких вона за «аконом
зобов'¤зана утримувати, у скрутне матер≥альне становище (ст. 36) або визнанн¤
њњ нед≥Їздатною, ¤кщо вона внасл≥док хрон≥чного, ст≥йкого псих≥чного розладу
не здатна усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та (або) керувати ними (ст. 39 ÷
”крањни), на обс¤г д≥Їздатност≥ ≥, в≥дпов≥дно, на можлив≥сть набути статусу
суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ впливають й ≥нш≥ чинники, зокрема вид
трудовоњ д≥¤льност≥ ф≥зичноњ особи. “ак, не допускаЇтьс¤ зайн¤тт¤
п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, зокрема, посадовими особами орган≥в державноњ
податковоњ служби (ч. 4 ст. 15 «акону ”крањни в≥д 4 грудн¤ 1990 р. є 509-’≤≤
"ѕро державну податкову службу в ”крањн≥" (в редакц≥њ «акону в≥д 24
грудн¤ 1993 р.), прокурорами ≥ сл≥дчими прокуратури (ч. 5 ст. 46 «акону
”крањни в≥д 5 листопада 1991 р. є 1789-’≤≤ "ѕро прокуратуру"),
в≥йськовослужбовц¤ми (абз. 4 ч. 1 ст. 8 «акону ”крањни в≥д 20 грудн¤ 1991 р.
є 2011-XII "ѕро соц≥альний ≥ правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та
член≥в њх с≥мей"), нотар≥усами (ч. 2 ст. « «акону ”крањни в≥д 2 вересн¤
1993 р. є 3425-’≤≤ "ѕро нотар≥ат"), державними службовц¤ми (п.
"б" ч. 1 ст. 5 «акону ”крањни в≥д 5 жовтн¤ 1995 р. є 356/95-¬–
"ѕро боротьбу з корупц≥Їю"), в≥дпов≥дними посадовими особами
орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (див., зокрема, ч. 4 ст. 12, ч. 2 ст. 50, ч.
« ст. 55 «акону ”крањни в≥д 21 травн¤ 1997 р. є 280/97-¬– "ѕро м≥сцеве
самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥") тощо. Ќарешт≥, в≥дпов≥дно до ст. 5 ƒекрету
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31 грудн¤ 1992 р. є 24-92 "ѕро
впор¤дкуванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, створених за
участю державних п≥дприЇмств" кер≥вникам, заступникам кер≥вник≥в
державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, њх структурних п≥дрозд≥л≥в, а
також посадовим особам державних орган≥в, орган≥в м≥сцевого ≥ рег≥онального
самовр¤дуванн¤ заборон¤Їтьс¤ безпосередньо займатис¤ п≥дприЇмницькою
д≥¤льн≥стю.
3. √ромад¤нин-п≥дприЇмець самост≥йно д≥Ї на ринку, вступаючи у в≥дносини,
набуваючи при цьому в≥дпов≥дних прав та обов'¤зк≥в. Ќав≥ть ¤кщо безпосереднЇ
управл≥нн¤ його б≥знесом зд≥йснюЇ ≥нша особа (наприклад, у кафе, що належить
приватному п≥дприЇмцю, Ї директор), стороною в≥дпов≥дних в≥дносин юридично Ї
саме громад¤нин-п≥дприЇмець (угоди укладаютьс¤ в≥д його ≥мен≥, на його ≥м'¤
отримуютьс¤ л≥ценз≥њ та ≥нш≥ дозволи, в≥н несе майнову та ≥ншу
в≥дпов≥дальн≥сть за результати п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥). ¬≥н Ї повноц≥нним
самост≥йним суб'Їктом ринку Ч суб'Їктом господарюванн¤ (п. 2 ч. 2 ст. 55 √
”крањни).
ќстаннЇ Ї вельми важливим дл¤ в≥рного розум≥нн¤ положенн¤ абз. 2 ч. « ст. 128
√ ”крањни, в≥дпов≥дно до ¤кого громад¤нин може зд≥йснювати п≥дприЇмницьку
д≥¤льн≥сть, зокрема, через приватне п≥дприЇмство, що ним створюЇтьс¤. “ут
йдетьс¤ не про зд≥йсненн¤ громад¤нином п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у вузькому
(безпосередньому) значенн≥, адже у раз≥ створенн¤ приватного п≥дприЇмства
саме останнЇ, а не його засновник, буде њњ зд≥йснювати. ћаЇтьс¤ на уваз≥
реал≥зац≥¤, в широкому значенн≥, громад¤нином свого конституц≥йного права на
п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤ка не заборонена законом (див. ст. 42 онституц≥њ
”крањни), хоча при цьому в≥н безпосередньо ц≥Їю д≥¤льн≥стю не займаЇтьс¤.
√ромад¤нин-п≥дприЇмець Ї самодостатн≥м суб'Їктом ≥ не потребуЇ дл¤ зд≥йсненн¤
д≥¤льност≥ додаткових орган≥зац≥йно-правових форм.
4. √ромад¤нин-п≥дприЇмець зд≥йснюЇ д≥¤льн≥сть в межах ун≥версальноњ
правоздатност≥ Ч права займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, передбаченого
ст. 42 онституц≥њ ”крањни. ÷е означаЇ можлив≥сть особи займатис¤ будь-¤ким
видом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зд≥йсненн¤ ¤кого не суперечить законодавству.
¬≥н д≥Ї без установчих документ≥в на в≥дм≥ну в≥д юридичноњ особи, ¤ка д≥Ї в
межах спец≥альноњ правоздатност≥ та обмежена видами д≥¤льност≥, встановленими
засновниками в установчих документах. 5. «г≥дно з ч. 5 ст. 128 √ ”крањни
громад¤нин-п≥дприЇмець зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть на засадах свободи
п≥дприЇмництва та в≥дпов≥дно до принцип≥в, передбачених у ст. 44 √ ”крањни,
зокрема, в≥н може зд≥йснювати самост≥йно будь-¤ку д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до
потреб ринку, на власний розсуд приймаючи в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤, що не
суперечать закону. «важаючи на визначенн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, що
наводитьс¤ у ст. « √ ”крањни, у широкому значенн≥ вони можуть виготовл¤ти та
реал≥зовувати продукц≥ю, виконувати роботи чи надавати послуги варт≥сного
характеру, що мають ц≥нову визначен≥сть.
ѕроте законодавство м≥стить обмеженн¤ щодо можливост≥ провадженн¤ приватними
п≥дприЇмц¤ми певних вид≥в д≥¤льност≥. ѕор¤д ≥з загальними обмеженн¤ми у
зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, встановленими ст. 4 «акону ”крањни в≥д
7 лютого 1991 р. є 698-’≤≤ "ѕро п≥дприЇмництво", ф≥зичн≥ особи Ч
суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ не можуть, зокрема:
1) надавати ф≥нансов≥ послуги, ¤кщо ≥нше пр¤мо не передбачене законом. «г≥дно
≥з «аконом ”крањни в≥д 12 липн¤ 2001 р. є 2664-1II "ѕро ф≥нансов≥ послуги
та державне регулюванн¤ ринк≥в ф≥нансових послуг" ф≥нансовими
вважаютьс¤, зокрема, так≥ послуги:
Ч випуск плат≥жних документ≥в, плат≥жних карток, дорожн≥х чек≥в та/або њх
обслуговуванн¤, кл≥ринг, ≥нш≥ форми забезпеченн¤ розрахунк≥в;
Ч дов≥рче управл≥нн¤ ф≥нансовими активами;
Ч д≥¤льн≥сть з обм≥ну валют;
Ч залученн¤ ф≥нансових актив≥в ≥з зобов'¤занн¤м щодо наступного њх
поверненн¤;
Ч ф≥нансовий л≥зинг;
Ч наданн¤ кошт≥в у позику, в тому числ≥ ≥ на умовах ф≥нансового кредиту;
Ч наданн¤ гарант≥й та поручительств;
Ч переказ грошей;
Ч послуги у сфер≥ страхуванн¤ та накопичувального пенс≥йного забезпеченн¤;
Ч торг≥вл¤ ц≥нними паперами;
Ч факторинг;
2) займатис¤ д≥¤льн≥стю у сфер≥ орган≥зац≥њ телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤ (див.
«акон ”крањни в≥д 21 грудн¤ 1993 р. є 3759-’≤≤ "ѕро телебаченн¤ ≥
рад≥омовленн¤");
3) займатис¤ косм≥чною д≥¤льн≥стю (див. «акон ”крањни в≥д 15 листопада 1996
р. є 502/96-¬– "ѕро косм≥чну д≥¤льн≥сть");
4) займатис¤ д≥¤льн≥стю у сфер≥ зд≥йсненн¤ операц≥й з металобрухтом (зг≥дно з≥
ст. 4 «акону ”крањни в≥д 5 травн¤ 1999 р. є 619-’≤” "ѕро
металобрухт" операц≥њ з металобрухтом зд≥йснюютьс¤ лише спец≥ал≥зованими
або спец≥ал≥зованими металург≥йними переробними п≥дприЇмствами, а також њх
приймальними пунктами);
5) займатис¤ д≥¤льн≥стю у сфер≥ загальноњ середньоњ та вищоњ осв≥ти (див.
закони ”крањни в≥д 13 травн¤ 1999 р. є 651-XIV "ѕро загальну середню
осв≥ту", в≥д 17 с≥чн¤ 2002 р. є 2984-Ў "ѕро вищу осв≥ту");
6) займатис¤ концес≥йною д≥¤льн≥стю щодо буд≥вництва та експлуатац≥њ автомоб≥льних
дор≥г (зг≥дно з≥ ст. 1 «акону ”крањни в≥д 14 грудн¤ 1999 р. є 1286-’≤”
"ѕро концес≥њ на буд≥вництво та експлуатац≥ю автомоб≥льних дор≥г"
концес≥онером може бути юридична особа).
6. √ромад¤нин-п≥дприЇмець уособлюЇ ≥ власника в≥дпов≥дного б≥знесу, ≥ орган
управл≥нн¤ ним. ÷е в≥др≥зн¤Ї його в≥д де¤ких юридичних ос≥б з≥ складним
пор¤дком кер≥вництва, обумовленим на¤вн≥стю дек≥лькох орган≥в управл≥нн¤ ≥з
розпод≥лом м≥ж ними в≥дпов≥дних функц≥й. Ќаприклад, ÷ ”крањни та «аконом
”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є 1576-’≤≤ "ѕро господарськ≥
товариства" дл¤ акц≥онерного товариства передбачена на¤вн≥сть загальних
збор≥в товариства, спостережноњ ради, виконавчого органу Ч правл≥нн¤ або
≥ншого, а також рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ товариства.
7. „инне законодавство ”крањни не передбачаЇ виокремленн¤ майна, ¤ке
використовуЇтьс¤ п≥дприЇмцем дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ≥з
загальноњ маси належного цьому громад¤нинов≥ майна. “ак, ч. 2 ст. 128 √
”крањни та ч. 1 ст. 52 ÷ ”крањни пр¤мо встановлюють правило про те, що
громад¤нин-п≥дприЇмець в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з
п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ус≥м своњм майном, на ¤ке в≥дпов≥дно до закону
може бути звернено ст¤гненн¤. ‘≥зична особа-п≥дприЇмець, ¤ка перебуваЇ у
шлюб≥, в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з п≥дприЇмницькою
д≥¤льн≥стю, ус≥м своњм особистим майном ≥ часткою у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ
власност≥ подружж¤, ¤ка належатиме њй при под≥л≥ цього майна (ч. 2 ст. 52 ÷
”крањни). «а р≥шенн¤м суду за в≥дпов≥дними зобов'¤занн¤ми може бути звернено
ст¤гненн¤ на все належне приватному п≥дприЇмцев≥ майно, в тому числ≥ ≥ те,
¤ке в≥н не використовував дл¤ зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю (приватна
квартира, дача, мебл≥, автомашина тощо). «важаючи на на¤вн≥сть повноњ
в≥дпов≥дальност≥ за своњми зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з п≥дприЇмницькою
д≥¤льн≥стю, вс≥м своњм майном, громад¤нин-п≥дприЇмець провадить
п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без формуванн¤ статутного, резервного та ≥нших
фонд≥в.
Ќа в≥дм≥ну в≥д цього зг≥дно з≥ ст. 96 ÷ ”крањни юридична особа самост≥йно
в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми ус≥м належним њй майном. «а загальним
правилом учасник (засновник) юридичноњ особи не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми
юридичноњ особи, а юридична особа не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми њњ учасника
(засновника), кр≥м випадк≥в, встановлених установчими документами та законом
(ч. 2 ст. 219 √ ”крањни). “ак≥ випадки встановлен≥, наприклад, ÷ (√ )
”крањни ≥ «аконом ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є 1576-’≤≤ "ѕро
господарськ≥ товариства" Ч щодо додатковоњ в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в
товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, повноњ в≥дпов≥дальност≥ Ч щодо
учасник≥в повного та командитного товариств) або можуть встановлюватись
установчими документами юридичноњ особи.
8. √ромад¤нин-п≥дприЇмець маЇ можлив≥сть обрати спос≥б оподаткуванн¤ доход≥в
за спрощеною системою. «астосуванн¤ Їдиного податку при оподаткуванн≥ доходу
приватного п≥дприЇмц¤ регулюЇтьс¤ ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 3 липн¤ 1998
р. є 727/98 "ѕро спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥
суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва" (в редакц≥њ ”казу в≥д 28 червн¤ 1999 р.
є 746/99).
ѕрацювати за спрощеною системою п≥дприЇмець може за додержанн¤ таких вимог:
Ч обс¤г виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) за р≥к не
повинна перевищувати 500 тис. грн.;
Ч у трудових в≥дносинах упродовж року не може перебувати б≥льше 10 ос≥б;
Ч д≥¤льн≥сть не може бути пов'¤заною з торг≥влею л≥керо-гор≥лчаними ≥
тютюновими виробами, а також пально-мастильними матер≥алами.
—тавка Їдиного податку встановлюЇтьс¤ м≥сцевими радами за м≥сцем державноњ
реЇстрац≥њ п≥дприЇмц¤ у розм≥р≥ в≥д 20 до 200 грн. на м≥с¤ць. ÷¤ ставка
п≥двищуЇтьс¤ на 50% за кожного прац≥вника, що залучатиметьс¤ ф≥зичною
особою-п≥дприЇмцем дл¤ зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥.
—плата Їдиного податку за п≥дсумками д≥¤льност≥ у зв≥тному пер≥од≥ даЇ
законн≥ п≥дстави приватному п≥дприЇмцев≥ не т≥льки не сплачувати прибутковий
податок, а й не складати в≥дпов≥дну декларац≥ю. ѕ≥дтвердженн¤ цього можна
знайти в п. 5 постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 березн¤ 2000 р. є 507
"ѕро роз'¤сненн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 3 липн¤ 1998 р. є
727". “ому приватн≥ п≥дприЇмц≥, ¤к≥ Ї платниками Їдиного податку,
зв≥льн¤ютьс¤ в≥д щоквартальних авансових платеж≥в.
™диний податок значно полегшуЇ веденн¤ бухгалтерського обл≥ку, ¤кий стаЇ
б≥льш зрозум≥лим. ќсобливо дл¤ тих громад¤н, ¤к≥ т≥льки розпочинають
самост≥йний б≥знес ≥ у той же час повинн≥ в стисл≥ строки оволод≥ти методами
господарських п≥драхунк≥в ≥ веденн¤ д≥ловодства. ѕривертаЇ увагу ≥ можлив≥сть
заощадженн¤ кошт≥в через дозв≥л незастосуванн¤ ц≥Їю категор≥Їю п≥дприЇмц≥в
касових апарат≥в при проведенн≥ операц≥й з гот≥вкою.
ѕроте, ¤к св≥дчить практика, ц¤ система не Ї досконалою. “ак, далеко не
кожний п≥дприЇмець маЇ регул¤рн≥ грошов≥ надходженн¤. ќднак сплата Їдиного
податку в≥дбуваЇтьс¤ незалежно в≥д результат≥в д≥¤льност≥. ¬идаютьс¤
недостатньо обм≥ркованими ≥ вимоги щодо обмеженн¤ к≥лькост≥ найманих
прац≥вник≥в. јдже ¤кщо п≥дприЇмець вдало розпочав б≥знес ≥ маЇ можливост≥ дл¤
його подальшого розвитку, таке обмеженн¤ заважатиме ≥ ≥нвестиц≥¤м ≥ створенню
додаткових робочих м≥сць в ”крањн≥.
9. √ромад¤нин-п≥дприЇмець маЇ можлив≥сть не в≥дкривати банк≥вський рахунок,
працювати виключно за гот≥вков≥ кошти ≥ використовувати гот≥вкову виручку на
св≥й розсуд. “акий висновок випливаЇ з факту в≥дсутност≥ у законодавств≥
положень щодо обов'¤зковоњ на¤вност≥ у суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч
ф≥зичноњ особи в≥дпов≥дних рахунк≥в, на в≥дм≥ну в≥д п≥дприЇмств, дл¤ ¤ких
така на¤вн≥сть Ї одн≥Їю з основних ознак (ч. 4 ст. 62 √ ”крањни).
10. ‘≥зична особа набуваЇ статусу суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за
умови њњ державноњ реЇстрац≥њ в пор¤дку, встановленому законом. «наченн¤
державноњ реЇстрац≥њ ≥ пор¤док њњ зд≥йсненн¤ розкриваютьс¤ у наступн≥й тем≥.