ѕ≥дприЇмницьке право,2

ѕ≥дприЇмницьке право
ќ.¬. —тарцев

І 2. ƒжерела п≥дприЇмницького права

омплексний характер п≥дприЇмницького права обумовлюЇ ≥ комплексний характер його джерел. ƒо системи в≥дносин, що складають предмет п≥дприЇмницького права, пор¤д ≥з цив≥льно-правовими в≥дносинами, вход¤ть адм≥н≥стративно-правов≥, крим≥нально-правов≥, ф≥нансово-правов≥, земельно-правов≥ та ≥нш≥ в≥дносини, що, в свою чергу, обумовлюЇ включенн¤ до джерел п≥дприЇмницького права в≥дпов≥дних нормативних акт≥в. “ак, наприклад, в≥дносини оренди земельноњ д≥л¤нки дл¤ провадженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ регулюютьс¤ «емельним кодексом ”крањни, «аконом ”крањни в≥д 6 жовтн¤ 1998 р. є 161-’≤V "ѕро оренду земл≥" (в редакц≥њ «акону в≥д 2 жовтн¤ 2003 р.), що дозвол¤Ї в≥днести в≥дпов≥дн≥ положенн¤ цих акт≥в до джерел п≥дприЇмницького права. √лава 12 одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ м≥стить норми щодо правопорушень в галуз≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, отже ≥ цей нормативно-правовий акт належить до джерел п≥дприЇмницького права.

” систем≥ джерел п≥дприЇмницького права виокремлюютьс¤ нормативн≥ акти, що спец≥ально регулюють пор¤док зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. ƒо таких, зокрема, належать √ ”крањни, «акон ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є 1576-’≤≤ "ѕро господарськ≥ товариства" та ≥нш≥.

Ѕагато нормативно-правових акт≥в не м≥ст¤ть положень, що регулюють в≥дносини в галуз≥ саме п≥дприЇмницького права. Ќаприклад, книга IV ÷ ”крањни м≥стить норми спадкового права, що Ї класичним ≥нститутом цив≥льного права. ѕроте спадкуванн¤ частки засновника (учасника) господарського товариства зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку ≥ за процедурою, що встановлюЇтьс¤, зокрема, означеною книгою ÷ ”крањни, що, в свою чергу, дозвол¤Ї у цьому раз≥ в≥дносити ≥нститут спадкуванн¤ до джерел п≥дприЇмницького права. ¬ид≥л ≥ под≥л частки подружж¤, що Ї сп≥льною сум≥сною власн≥стю, в господарському товариств≥ зд≥йснюЇтьс¤ за правилами, встановленими «аконом ”крањни в≥д 7 лютого 1991 р. є 697-12 "ѕро власн≥сть" та —≥мейним кодексом ”крањни, отже вони також Ї джерелами п≥дприЇмницького права.

—укупн≥сть джерел п≥дприЇмницького права формуЇ њх систему ≥з ч≥тко визначеною орган≥зац≥йною структурою, взаЇмозумовлен≥стю ≥ взаЇмозалежн≥стю нормативно-правових акт≥в, упор¤дкованих за певною ≥Їрарх≥Їю. ѕ≥д нормативно-правовим актом, в свою чергу, розум≥Їтьс¤ оф≥ц≥йний письмовий документ, прийн¤тий чи виданий уповноваженим на це суб'Їктом у визначен≥й законом форм≥ та за встановленою законом процедурою, ¤кий спр¤мований на регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин, встановленн¤ загальнообов'¤зкових прав ≥ обов'¤зк≥в дл¤ неозначеного кола суб'Їкт≥в та розрахований на тривале, багаторазове застосуванн¤ (норм права) (див. ст. 4 проекту «акону ”крањни "ѕро нормативно-правов≥ акти" в≥д 27 с≥чн¤ 2000 р.).

ласиф≥кувати нормативно-правов≥ акти можна за р≥зними ознаками. Ќайб≥льш поширеною Ї класиф≥кац≥¤ джерел права за њх юридичною силою. «а ц≥Їю ознакою в л≥тератур≥ джерела п≥дприЇмницького права под≥л¤ютьс¤ на 4 р≥вн≥:

конституц≥йне регулюванн¤ в≥дносин у сфер≥ п≥дприЇмництва;
м≥жнародно-правове регулюванн¤;
регулюванн¤ в≥дпов≥дних в≥дносин на основ≥ кодиф≥кованих нормативно-правових акт≥в (кодекс≥в), закон≥в та ≥нших акт≥в, що мають силу закону;
регулюванн¤ п≥дприЇмницьких в≥дносин п≥дзаконними нормативними актами.

1. онституц≥йне регулюванн¤ в≥дносин у сфер≥ п≥дприЇмництва зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ Їдиного нормативно-правового акта Ч онституц≥њ ”крањни Ч акта, що маЇ найвищу юридичну силу.

онституц≥¤ ”крањни встановлюЇ загальн≥ принципи зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. “ак, зг≥дно з≥ ст. 42 онституц≥њ ”крањни кожен маЇ право на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤ка не заборонена законом. ” той же час п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть депутат≥в, посадових ≥ службових ос≥б орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ обмежуЇтьс¤ законом.

Ќорми онституц≥њ ”крањни Ї нормами пр¤моњ д≥њ. ÷е означаЇ, що конституц≥йн≥ права та свободи п≥дприЇмц≥в Ї такими, що д≥ють безпосередньо. —аме вони визначають ц≥л≥ ≥ зм≥ст закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в, зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть д≥¤льност≥ орган≥в законодавчоњ та виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ забезпечуютьс¤ захистом правосудд¤. “ому суди при розгл¤д≥ конкретних справ мають оц≥нювати зм≥ст будь-¤кого закону чи ≥ншого нормативно-правового акта з точки зору його в≥дпов≥дност≥ онституц≥њ ≥ в ус≥х необх≥дних випадках застосовувати онституц≥ю ¤к акт пр¤моњ д≥њ (див. п. 2 постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 1 листопада 1996 р. є 9 "ѕро застосуванн¤ онституц≥њ ”крањни при зд≥йсненн≥ правосудд¤").

—татт¤ 55 онституц≥њ ”крањни гарантуЇ право на оскарженн¤ до суду д≥й будь-¤ких посадових ≥ службових ос≥б без обмежень. «важаючи на положенн¤ ст. 124 онституц≥њ ”крањни про те, що юрисдикц≥¤ суд≥в поширюЇтьс¤ на вс≥ правов≥дносини, ¤к≥ виникають у держав≥, суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ маЇ право оскаржувати д≥њ таких ос≥б ¤к у адм≥н≥стративному (¤кщо такий пор¤док передбачений у в≥дпов≥дних нормативно-правових актах), так ≥ в судовому пор¤дку (див., зокрема, ѕоложенн¤ про пор¤док поданн¤ та розгл¤ду скарг платник≥в податк≥в органами державноњ податковоњ служби, затв. наказом ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни в≥д 11 грудн¤ 1996 р. є 29 (в редакц≥њ наказу в≥д 2 березн¤ 2001 р. є 82). Ќорми, за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ м≥жнародно-правове регулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, м≥ст¤тьс¤ в м≥жнародних договорах ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни. ѕри цьому п≥д м≥жнародним договором ”крањни розум≥Їтьс¤ догов≥р, укладений у письмов≥й форм≥ з ≥ноземною державою або ≥ншим суб'Їктом м≥жнародного права, ¤кий регулюЇтьс¤ м≥жнародним правом, незалежно в≥д того, м≥ститьс¤ догов≥р в одному чи дек≥лькох пов'¤заних м≥ж собою документах, ≥ незалежно в≥д його конкретного найменуванн¤ (догов≥р, угода, конвенц≥¤, пакт, протокол тощо).

„инн≥ м≥жнародн≥ договори п≥сл¤ наданн¤ ¬ерховною –адою ”крањни згоди в належн≥й форм≥ стають частиною нац≥онального законодавства ”крањни (ст. 9 онституц≥њ ”крањни). ѕод≥бне положенн¤ м≥ститьс¤ ≥ в ч. 1 ст. 19 «акону ”крањни в≥д 29 червн¤ 2004 р. є 1906-≤V "ѕро м≥жнародн≥ договори ”крањни". „астина 2 ц≥Їњ статт≥ також встановлюЇ положенн¤ про те, що ¤кщо м≥жнародним договором ”крањни, ¤кий набрав чинност≥ в установленому пор¤дку, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що передбачен≥ у в≥дпов≥дному акт≥ законодавства ”крањни, то застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору. ѕроте це не стосуЇтьс¤ випадк≥в, коли положенн¤ м≥жнародного договору суперечить онституц≥њ ”крањни Ч за ч. 2 ст. 9 онституц≥њ ”крањни укладанн¤ м≥жнародних договор≥в, ¤к≥ суперечать онституц≥њ ”крањни, можливе лише п≥сл¤ внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до онституц≥њ ”крањни.

«аконодавством також передбачен≥ випадки, коли певн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини можуть регулюватис¤ виключно нормами нац≥ональних (тобто, прийн¤тими органами влади ≥ управл≥нн¤ ”крањни) документ≥в ≥, в≥дпов≥дно, не можуть регулюватис¤ нормами м≥жнародних договор≥в. Ќаприклад, зг≥дно з п. 11.4 ст. 11 «акону ”крањни в≥д 3 кв≥тн¤ 1997 р. є 168/97-¬– "ѕро податок на додану варт≥сть" податок на додану варт≥сть Ї внутр≥шн≥м податком ≥ не може регулюватис¤ нормами м≥жнародних договор≥в, кр≥м договор≥в, ратиф≥кованих ¬ерховною –адою ”крањни до набранн¤ чинност≥ цим «аконом (тобто, до 1 жовтн¤ 1997 р.).

3. ќсновним джерелом права у правов≥й держав≥ виступають закони. —аме вони, ¤к вища форма про¤ву державноњ вол≥ народу, Ї основою дл¤ ус≥х ≥нших правових акт≥в. ¬≥дпов≥дно до ст. 1 проекту «акону ”крањни "ѕро закони ≥ законодавчу д≥¤льн≥сть" законом вважаЇтьс¤ державний нормативно-правовий акт вищоњ юридичноњ сили, що регулюЇ найб≥льш важлив≥ сусп≥льн≥ в≥дносини шл¤хом визначенн¤ юридичного статусу ≥ встановленн¤ загальнообов'¤зкових правил повед≥нки суб'Їкт≥в цих в≥дносин та юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за њх порушенн¤. «аконами в≥дпов≥дно до п. 8 ч. 1 ст. 92 онституц≥њ ”крањни визначаютьс¤, зокрема, правов≥ засади й гарант≥њ п≥дприЇмництва.

Ѕазовим нормативним актом у сфер≥ п≥дприЇмництва, що маЇ силу закону, Ї √ ”крањни. —аме цей нормативний акт визначаЇ основн≥ засади господарюванн¤ в ”крањн≥, м≥стить загальн≥ положенн¤ щодо господарських зобов'¤зань, в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ у сфер≥ господарюванн¤, особливост≥ правового регулюванн¤ в окремих галуз¤х господарюванн¤ тощо, тобто регулюЇ господарськ≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ м≥ж суб'Їктами господарюванн¤, а також м≥ж цими суб'Їктами та ≥ншими учасниками в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤.

одекс м≥стить ≥ положенн¤ щодо суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ч ф≥зичних та юридичних ос≥б, орган≥зац≥йно-правов≥ форми останн≥х, правила њх створенн¤, реЇстрац≥њ, реорган≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ, орган≥зац≥йний механ≥зм зд≥йсненн¤ ними господарськоњ (в тому числ≥ п≥дприЇмницькоњ) д≥¤льност≥. ’оча √ ”крањни нормативна база щодо орган≥зац≥йно-правових форм суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ не вичерпуЇтьс¤. ƒо нењ належить один ≥з основних закон≥в у сфер≥ п≥дприЇмництва Ч «акон ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства", а також закони ”крањни в≥д 14 лютого 1992 р. є 2114-’≤≤ "ѕро колективне с≥льськогосподарське п≥дприЇмство", в≥д 19 червн¤ 2003 р. є 973-≤” "ѕро фермерське господарство"; в≥дносини кооперац≥њ додатково врегульован≥ законами ”крањни в≥д 10 кв≥тн¤ 1992 р. є 2265-’≤≤ "ѕро споживчу кооперац≥ю", в≥д 17 липн¤ 1997 р. є 469/97-¬– "ѕро с≥льськогосподарську кооперац≥ю", в≥д 10 липн¤ 2003 р. є 1087-≤” "ѕро кооперац≥ю".

—пециф≥чну групу складають закони, що регулюють пор¤док легал≥зац≥њ (лег≥тимац≥њ) суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ƒо них, насамперед, належить «акон ”крањни в≥д 15 травн¤ 2003 р. є 755-≤” "ѕро державну реЇстрац≥ю юридичних ос≥б та ф≥зичних ос≥б Ч п≥дприЇмц≥в" Ч спец≥альний нормативний акт, що регулюЇ в≥дносини, ¤к≥ виникають у сфер≥ державноњ реЇстрац≥њ юридичних ос≥б, а також ф≥зичних ос≥б Ч п≥дприЇмц≥в. ќкр≥м цього документа, цим питанн¤м присв¤чен≥ окрем≥ положенн¤ закон≥в ”крањни в≥д 19 грудн¤ 1995 р. є 481/95-¬– "ѕро державне регулюванн¤ виробництва ≥ об≥гу спирту етилового, конь¤чного ≥ плодового, алкогольних напоњв та тютюнових вироб≥в", в≥д 23 березн¤ 1996 р. є 98/96-¬– "ѕро патентуванн¤ де¤ких вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥", в≥д 1 червн¤ 2000 р. є 1775-Ў "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥" та ≥нш≥.

р≥м того, онституц≥Їю ”крањни визначено, що виключно законами ”крањни встановлюютьс¤ правовий режим власност≥ (див. «акон ”крањни "ѕро власн≥сть"); система оподаткуванн¤ (див. «акон ”крањни в≥д 25 червн¤ 1991 р. є 1251-XII "ѕро систему оподаткуванн¤" (в редакц≥њ «акону в≥д 18 лютого 1997 р.); податки ≥ збори (див., зокрема, «акон ”крањни в≥д 28 грудн¤ 1994 р. є 334/94-¬– "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" (в редакц≥њ «акону в≥д 22 травн¤ 1997 р.), «акон ”крањни "ѕро податок на додану варт≥сть") та ≥нш≥ найважлив≥ш≥ економ≥чн≥ в≥дносини, що безпосередньо стосуютьс¤ пор¤дку зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, в тому числ≥ засади цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥; д≥¤нн¤, ¤к≥ Ї злочинами, адм≥н≥стративними або дисципл≥нарними правопорушенн¤ми, та в≥дпов≥дальн≥сть за них (п. 22 ч. 1 ст. 92 онституц≥њ ”крањни).

—еред кодиф≥кованих нормативних акт≥в (кодекс≥в) найважлив≥ша, п≥сл¤ √ ”крањни, роль у сфер≥ правового регулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ належить ÷ ”крањни. –егулюючи особист≥ немайнов≥ та майнов≥ в≥дносини (цив≥льн≥ в≥дносини) в≥дпов≥дних учасник≥в, в≥н встановлюЇ загальн≥ положенн¤ щодо ф≥зичних ос≥б, в тому числ≥ тих, що мають статус суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, щодо юридичних ос≥б та њх орган≥зац≥йно-правових форм, щодо угод (правочин≥в) та ≥нституту представництва, норми зобов'¤зального права та щодо недогов≥рних зобов'¤зань. ќкрема книга IV ÷ ”крањни присв¤чена питанн¤м ≥нтелектуальноњ власност≥, ч≥тко встановлюютьс¤ правила про захист д≥ловоњ репутац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та ≥нш≥ питанн¤.

ѕор≥вн¤но з √ ”крањни, ¤кий Ї спец≥альним нормативним актом у сфер≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ÷ ”крањни Ї основоположним актом загального значенн¤. ќстаннЇ Ї вельми важливим, оск≥льки за загальним принципом теор≥њ права, ¤кий буде нами в подальшому застосовуватис¤, у раз≥ кол≥з≥њ м≥ж положенн¤ми загального та спец≥ального нормативних акт≥в перевага в≥ддаватиметьс¤ нормам акта спец≥ального Ч у нашому раз≥ нормам √ ”крањни.

≤нш≥ кодекси також мають велике значенн¤ в урегулюванн≥ в≥дносин м≥ж суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або за њх участю. “ак, на п≥дстав≥ √осподарського процесуального кодексу ”крањни вир≥шуютьс¤ господарськ≥ спори м≥ж п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми, ≥ншими юридичними особами (в тому числ≥ ≥ноземними) ≥ громад¤нами, ¤к≥ набули статусу суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ћитний кодекс ”крањни встановлюЇ пор¤док перем≥щенн¤ через митний кордон ”крањни товар≥в та ≥нших предмет≥в, що поставл¤ютьс¤ за п≥дприЇмницькими договорами, сплати мита та митних збор≥в, а також процедуру митного контролю; ѕов≥тр¤ний кодекс ”крањни, одекс торговельного мореплавства ”крањни, ¬одний кодекс ”крањни визначають специф≥ку провадженн¤ п≥дприЇмницькоњ ƒ≥¤льност≥ на в≥дпов≥дних видах транспорту тощо.

ќсобливим видом нормативних акт≥в, що мають силу закону, Ї декрети аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. «г≥дно ≥з «аконом ”крањни в≥д 18 листопада 1992 р. є 2796-’≤≤ "ѕро тимчасове делегуванн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни повноважень видавати декрети в сфер≥ законодавчого регулюванн¤" (в редакц≥њ «акону в≥д 19 грудн¤ 1992 р.) ¬ерховна –ада ”крањни делегувала аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни тимчасово, строком до 21 травн¤ 1993 р., повноваженн¤ видавати декрети в сфер≥ законодавчого регулюванн¤ з питань щодо в≥дносин власност≥, п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, соц≥ального ≥ культурного розвитку, державноњ митноњ, науково-техн≥чноњ пол≥тики, кредитно-ф≥нансовоњ системи, оподаткуванн¤, державноњ пол≥тики оплати прац≥ ≥ ц≥ноутворенн¤.

аб≥нет ћ≥н≥стр≥в дл¤ реал≥зац≥њ делегованих повноважень м≥г ухвалювати декрети, ¤к≥ мали силу закону. ƒекрети могли зупин¤ти д≥ю конкретних законодавчих акт≥в або вносити до них зм≥ни ≥ доповненн¤. Ѕагато з цих декрет≥в ≥з в≥дпов≥дними зм≥нами ≥ доповненн¤ми д≥ють й дос≥, тобто вход¤ть до складу чинного законодавства ”крањни (див., наприклад, декрети аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 15 грудн¤ 1992 р. є 8-92 "ѕро управл≥нн¤ майном, що Ї у загальнодержавн≥й власност≥", в≥д 26 грудн¤ 1992 р. є 15-92 "ѕро приватизац≥ю земельних д≥л¤нок", в≥д 21 с≥чн¤ 1993 р. є 7-93 "ѕро державне мито" та ≥нш≥).

4. —истему п≥дзаконних нормативних акт≥в очолюють укази ѕрезидента ”крањни Ч нормативн≥ акти, що видаютьс¤ на основ≥ онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни.
« метою ефективного використанн¤ можливостей п≥дприЇмництва дл¤ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки, прискоренн¤ економ≥чних реформ, вир≥шенн¤ соц≥альних проблем та забезпеченн¤ реал≥зац≥њ конституц≥йного права громад¤н на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ѕрезидентом ”крањни було прийн¤то р¤д указ≥в, що безпосередньо встановлюють положенн¤ у сфер≥ провадженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ƒо таких указ≥в, зокрема, належать укази ѕрезидента ”крањни в≥д 3 лютого 1998 р. є 79/98 "ѕро усуненн¤ обмежень, що стримують розвиток п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥", в≥д 12 травн¤ 1998 р. є 456/ 98 "ѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва", в≥д 23 липн¤ 1998 р. є 817/98 "ѕро де¤к≥ заходи з дерегулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥", в≥д 15 липн¤ 2000 р. є 906/ 2000 "ѕро заходи щодо забезпеченн¤ п≥дтримки та дальшого розвитку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥" та ≥н.

”казами ѕрезидента ”крањни також встановлюЇтьс¤ компетенц≥¤ окремих державних орган≥в, в тому числ≥ ≥ таких, що зд≥йснюють захист прав суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (див. ѕоложенн¤ про ƒержавний ком≥тет ”крањни з питань регул¤торноњ пол≥тики та п≥дприЇмництва, затв. ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 25 травн¤ 2000 р. є 721/2000).

ќсобливий блок складають так зван≥ "економ≥чн≥" укази ѕрезидента ”крањни, прийн¤т≥ в≥дпов≥дно до п. 4 розд≥лу XV "ѕерех≥дн≥ положенн¤" онституц≥њ ”крањни. «а положенн¤ми цього пункту ѕрезидент ”крањни прот¤гом 3 рок≥в п≥сл¤ набутт¤ чинност≥ онституц≥Їю ”крањни мав право видавати схвален≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ скр≥плен≥ п≥дписом ѕрем'Їр-м≥н≥стра ”крањни укази з економ≥чних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданн¤м в≥дпов≥дного законопроекту до ¬ерховноњ –ади ”крањни. “акий указ ѕрезидента ”крањни вступав у д≥ю, ¤кщо прот¤гом 30 календарних дн≥в з дн¤ поданн¤ законопроекту (за вин¤тком дн≥в м≥жсес≥йного пер≥оду) ¬ерховна –ада ”крањни не приймала закон або не в≥дхил¤ла поданий законопроект б≥льш≥стю в≥д њњ конституц≥йного складу, ≥ д≥¤в до набранн¤ чинност≥ законом, прийн¤тим ¬ерховною –адою ”крањни з цих питань. ƒо таких указ≥в належить, зокрема, ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 3 липн¤ 1998 р. є 727/98 "ѕро спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва" (в редакц≥њ ”казу в≥д 28 червн¤ 1999 р. є 746/99) та ≥н.

Ќормативн≥ акти аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни (постанови та розпор¤дженн¤) займають наступну сходинку в ≥Їрарх≥њ п≥дзаконних нормативних акт≥в. ÷е означаЇ, що њх положенн¤ повинн≥ в≥дпов≥дати положенн¤м онституц≥њ, м≥жнародних договор≥в ”крањни, закон≥в ≥ акт≥в ѕрезидента ”крањни. «азвичай нормативн≥ акти аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни конкретизують, уточнюють положенн¤ вищенаведених акт≥в, ¤кщо про це Ї в≥дпов≥дне застереженн¤ в документах вищоњ юридичноњ сили.

“ак, наприклад, зг≥дно з ч. 5 ст. 10 «акону ”крањни "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥" дл¤ окремих вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, що п≥дл¤гають л≥цензуванню, до за¤ви про видачу л≥ценз≥њ також додаютьс¤ документи, вичерпний перел≥к ¤ких встановлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. Ќа виконанн¤ ц≥Їњ вимоги «акону 4 липн¤ 2001 р. аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни постановою є 756 затвердив ѕерел≥к документ≥в, ¤к≥ додаютьс¤ до за¤ви про видачу л≥ценз≥њ дл¤ окремого виду господарськоњ д≥¤льност≥.

аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни у сфер≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ приймаютьс¤ ≥ документи концептуального характеру. Ќаприклад, постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 3 кв≥тн¤ 1996 р. є 404 була затверджена онцепц≥¤ державноњ пол≥тики розвитку малого п≥дприЇмництва, ¤ка маЇ на мет≥ спр¤муванн¤ д≥й центральних, рег≥ональних ≥ м≥сцевих орган≥в державноњ виконавчоњ влади на створенн¤ режиму найб≥льшого спри¤нн¤ розвитков≥ малого п≥дприЇмництва; постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 12 кв≥тн¤ 2002 р. є 536 Ч ƒержавна програма п≥дтримки молод≥жного п≥дприЇмництва на 2002Ч2005 роки, мета ¤коњ Ч створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ розвитку п≥дприЇмництва серед молод≥, реал≥зац≥њ њњ п≥дприЇмницького потенц≥алу.

Ќормативн≥ акти орган≥в виконавчоњ влади Ч постанови, накази ≥ розпор¤дженн¤ орган≥в виконавчоњ влади, њх посадових ос≥б Ч приймаютьс¤ на основ≥ ≥ на виконанн¤ онституц≥њ ”крањни, закон≥в ”крањни, указ≥в ѕрезидента ”крањни та нормативних акт≥в аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а, отже, повинн≥ в≥дпов≥дати њм. ¬они мають велике значенн¤ ¤к галузев≥ нормативн≥ акти. “ак, з метою використанн¤ Їдиноњ методики обл≥ку платник≥в податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) в органах державноњ податковоњ служби наказом ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни в≥д 19 лютого 1998 р. є 80 була затверджена ≤нструкц≥¤ про пор¤док обл≥ку платник≥в податк≥в; дл¤ посиленн¤ митного контролю за зд≥йсненн¤м зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ наказом ƒержавного митного ком≥тету ”крањни в≥д 31 травн¤ 1996 р. є 237 був затверджений ѕор¤док веденн¤ обл≥ку суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в митних органах та ≥н.
¬≥дпов≥дно до вимог ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 3 жовтн¤ 1992 р. є 493/92 "ѕро державну реЇстрац≥ю нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств та ≥нших орган≥в виконавчоњ влади" та ѕоложенн¤ про державну реЇстрац≥ю нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в господарського управл≥нн¤ та контролю, що зач≥пають права, свободи й законн≥ ≥нтереси громад¤н або мають м≥жв≥домчий характер, затв. постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28 грудн¤ 1992 р. є 731, нормативно-правов≥ акти, ¤к≥ видаютьс¤ м≥н≥стерствами, ≥ншими органами виконавчоњ влади, органами господарського управл≥нн¤ та контролю ≥ ¤к≥ зач≥пають права, свободи й законн≥ ≥нтереси громад¤н або мають м≥жв≥домчий характер, п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ. ќзначен≥ нормативно-правов≥ акти набувають чинност≥ через 10 дн≥в п≥сл¤ њх реЇстрац≥њ, ¤кщо в них не встановлено п≥зн≥шого строку наданн¤ њм чинност≥. ƒержавну реЇстрац≥ю зд≥йснюють ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни та його органи на м≥сц¤х. ’оча в≥дпов≥дно до п. « роз'¤сненн¤ ѕрезид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни в≥д 26 с≥чн¤ 2000 р. є 02-5/35 "ѕро де¤к≥ питанн¤ практики вир≥шенн¤ спор≥в, пов'¤заних з визнанн¤м нед≥йсними акт≥в державних чи ≥нших орган≥в" реЇстрац≥¤ не Ї незаперечним доказом в≥дпов≥дност≥ цього акта чинному законодавству ”крањни.

Ќа практиц≥ виникаЇ питанн¤ про юридичну силу лист≥в (лист≥в-роз'¤снень та ≥н.), що видаютьс¤ державними органами. ¬≥дпов≥дно до листа ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в≥д 12 вересн¤ 2000 р. є 20-9-3873 "ѕро об'Їкт обкладанн¤ Їдиним податком" листи орган≥в виконавчоњ влади не п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ ≥ не Ї нормативно-правовими актами, вони мають лише роз'¤снювальний та ≥нформативний характер ≥ не повинн≥ м≥стити нових правових норм. якщо лист м≥стить нов≥ правов≥ норми, що зач≥пають права, свободи й законн≥ ≥нтереси громад¤н або мають м≥жв≥домчий характер, то вони Ї нечинними ≥ п≥дл¤гають в≥дкликанню з м≥сць та скасуванню. ѕроте ≥снуЇ й ≥нша точка зору з цього приводу. ¬она обірунтовуЇтьс¤ запровадженн¤м в украњнське законодавство терм≥на "регул¤торний акт" (див. ст. 2 ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 22 с≥чн¤ 2000 р. є 89/2000 "ѕро запровадженн¤ Їдиноњ державноњ регул¤торноњ пол≥тики у сфер≥ п≥дприЇмництва"), ¤ким Ї, зокрема, директивний лист, що встановлюЇ або роз'¤снюЇ правила д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва (див. ћетодичн≥ рекомендац≥њ щодо п≥дготовки обірунтуванн¤ проект≥в регул¤торних акт≥в, затв. постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 6 травн¤ 2000 р. є 767). “аким чином, листи державних орган≥в, що п≥дпадають п≥д наведене визначенн¤ директивних, стають нормативно-правовими актами ≥ Ї обов'¤зковими до виконанн¤. ¬одночас листи орган≥в виконавчоњ влади, що не встановлюють чи роз'¤снюють правила д≥¤льност≥ п≥дприЇмц≥в, не Ї нормативно-правовими, а виконанн¤ њх припис≥в залежить в≥д вол≥ суб'Їкта, що застосовуЇ в≥дпов≥дне положенн¤.

«г≥дно з≥ ст. 143 онституц≥њ ”крањни органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зокрема, управл¤ють майном, що Ї в комунальн≥й власност≥, встановлюють м≥сцев≥ податки ≥ збори в≥дпов≥дно до закону, утворюють, реорган≥зовують та л≥кв≥довують комунальн≥ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ ≥ установи, а також зд≥йснюють контроль за њх д≥¤льн≥стю та вир≥шують ≥нш≥ питанн¤ м≥сцевого значенн¤, в≥днесен≥ законом до њхньоњ компетенц≥њ. «а зм≥стом ст. 59 «акону ”крањни в≥д 21 травн¤ 1997 р. є 280/97-¬– "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" в межах своњх повноважень вони приймають п≥дзаконн≥ нормативн≥ та ≥нш≥ акти у форм≥ р≥шень (див., наприклад, р≥шенн¤ ињвськоњ м≥ськоњ ради в≥д 5 липн¤ 2001 р. є 366/1342 "ѕро ћетодику розрахунку ≥ пор¤док використанн¤ орендноњ плати за користуванн¤ майном територ≥альноњ громади м. иЇва"). ўо стосуЇтьс¤ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади (м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й), в≥дпов≥дно до ст. 6 «акону ”крањни в≥д 9 кв≥тн¤ 1999 р. є 586-’1” "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ" голова м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ в межах своњх повноважень видаЇ розпор¤дженн¤ (див., наприклад, розпор¤дженн¤ ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ в≥д 12 с≥чн¤ 2004 р. є 18 "ѕро заходи щодо впор¤дкуванн¤ торг≥вл≥ алкогольними напо¤ми в м≥ст≥ иЇв≥", а кер≥вники управл≥нь, в≥дд≥л≥в та ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в Ч накази (див., наприклад, ≤нструкц≥ю наданн¤ харчуванн¤ та комунально-побутових послуг за рахунок кошт≥в, вид≥лених в рамках виконанн¤ комплексноњ програми "“урбота", затв. наказом √оловного управл≥нн¤ соц≥ального захисту населенн¤ ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ в≥д 1 червн¤ 2000 р. є 80). ÷≥ нормативно-правов≥ акти Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, вс≥ма розташованими на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми ≥ установами, громадськими об'Їднанн¤ми, а також посадовими особами ≥ громад¤нами.

Ќормативн≥ акти правотворчост≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д акт≥в роз'¤сненн¤ чи тлумаченн¤ правових норм. ÷е повною м≥рою стосуЇтьс¤ ≥ акт≥в судових орган≥в, що мають под≥бний характер.

«г≥дно з п. 2 ч. 2 ст. 47 «акону ”крањни в≥д 7 лютого 2002 р. є 3018-Ў "ѕро судоустр≥й ”крањни" ¬ерховний —уд ”крањни ¤к найвищий судовий орган у систем≥ суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ, узагальнюючи судову практику та анал≥зуючи судову статистику, даЇ судам роз'¤сненн¤ з питань застосуванн¤ законодавства (див., наприклад, постанову ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 24 грудн¤ 1999 р. є 12 "ѕро практику розгл¤ду судами клопотань про визнанн¤ й виконанн¤ р≥шень ≥ноземних суд≥в та арб≥траж≥в ≥ про скасуванн¤ р≥шень, постановлених у пор¤дку м≥жнародного комерц≥йного арб≥тражу на територ≥њ ”крањни"). ѕод≥бн≥ повноваженн¤ передбачен≥ ≥ п. « ч. 1 ст. 39 цього «акону щодо вищих спец≥ал≥зованих суд≥в (на сьогодн≥ ≥снуЇ т≥льки ¬ищий господарський суд ”крањни), ¤к≥ дають "спец≥ал≥зованим судам нижчого р≥вн¤ рекомендац≥йн≥ роз'¤сненн¤ з питань застосуванн¤ законодавства щодо вир≥шенн¤ справ в≥дпов≥дноњ судовоњ юрисдикц≥њ" (див., наприклад, роз'¤сненн¤ ѕрезид≥њ ¬ищого господарського суду ”крањни в≥д 31 травн¤ 2002 р. є 04-5/608 "ѕро де¤к≥ питанн¤ практики розгл¤ду справ за участю ≥ноземних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й"). ÷≥ акти не Ї джерелами нових самост≥йних норм права ≥ мають на мет≥ однакове розум≥нн¤ законодавства вс≥ма судами.

—пециф≥чне м≥сце в ≥Їрарх≥њ акт≥в судовоњ влади належить р≥шенн¤м онституц≥йного —уду ”крањни. ¬≥дпов≥дно до ст. 13 «акону ”крањни в≥д 16 жовтн¤ 1996 р. є 422/96-¬– "ѕро онституц≥йний —уд ”крањни" онституц≥йний —уд ”крањни приймаЇ р≥шенн¤ та даЇ висновки у справах щодо:

њ –

в≥дпов≥дност≥ онституц≥њ ”крањни чинних м≥жнародних договор≥в ”крањни або тих м≥жнародних договор≥в, що внос¤тьс¤ до ¬ерховноњ –ади ”крањни дл¤ наданн¤ згоди на њх обов'¤зков≥сть;
додержанн¤ конституц≥йноњ процедури розсл≥дуванн¤ ≥ розгл¤ду справи про усуненн¤ ѕрезидента ”крањни з поста в пор¤дку ≥мп≥чменту в межах, визначених статт¤ми 111 та 151 онституц≥њ ”крањни;
оф≥ц≥йного тлумаченн¤ онституц≥њ та закон≥в ”крањни.

—пециф≥ка акт≥в, що приймаютьс¤ онституц≥йним —удом ”крањни, пол¤гаЇ, зокрема, у тому, що, не будучи органом, уповноваженим створювати норми права, в≥н може зм≥нювати або скасовувати њх, визнаючи в≥дпов≥дний правовий акт неконституц≥йним повн≥стю або в окрем≥й його частин≥ (див., наприклад, –≥шенн¤ онституц≥йного —уду ”крањни в≥д 6 грудн¤ 2001 р. є 17-рп/2001 у справ≥ за конституц≥йним поданн¤м народних депутат≥в ”крањни щодо в≥дпов≥дност≥ онституц≥њ ”крањни (конституц≥йност≥) частини першоњ статт≥ 5, частини третьоњ статт≥ 6, статт≥ 32 «акону ”крањни "ѕро угоди про розпод≥л продукц≥њ" (справа про угоди про розпод≥л продукц≥њ), ¤ким, зокрема, було визнано таким, що не в≥дпов≥даЇ онституц≥њ ”крањни (Ї неконституц≥йним), положенн¤ ст. 32 «акону ”крањни в≥д 14 вересн¤ 1999 р. є 1039-’≤” "ѕро угоди про розпод≥л продукц≥њ" в частин≥ встановленн¤ обов'¤зковоњ в≥дмови держави в≥д судового ≥мун≥тету, ≥мун≥тету щодо попереднього забезпеченн¤ позову та виконанн¤ судового р≥шенн¤ в угодах про розпод≥л продукц≥њ, що укладаютьс¤ за участю ≥ноземного ≥нвестора).

р≥м того, специф≥ка пол¤гаЇ у на¤вност≥ у онституц≥йного —уду ”крањни права оф≥ц≥йного тлумаченн¤ онституц≥њ та закон≥в ”крањни, а в≥дтак Ч у загальн≥й обов'¤зковост≥ застосуванн¤ в≥дпов≥дних тлумачень (див., наприклад, –≥шенн¤ онституц≥йного —уду ”крањни в≥д 30 травн¤ 2001 р. є 7-рп/2001 у справ≥ за конституц≥йним зверненн¤м в≥дкритого акц≥онерного товариства "¬сеукрањнський јкц≥онерний Ѕанк" щодо оф≥ц≥йного тлумаченн¤ положень пункту 22 частини першоњ статт≥ 92 онституц≥њ ”крањни, частин першоњ, третьоњ статт≥ 2, частини першоњ статт≥ 38 одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ (справа про в≥дпов≥дальн≥сть юридичних ос≥б), ¤ким, зокрема, встановлюЇтьс¤, що положенн¤ ч. 1 ст. 38 одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, зг≥дно з ¤ким адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ може бути накладено не п≥зн≥ш ¤к через 2 м≥с¤ц≥ з дн¤ вчиненн¤ правопорушенн¤, а при триваючому правопорушенн≥ Ч 2 м≥с¤ц≥ з дн¤ його ви¤вленн¤, сл≥д розум≥ти так, що передбачен≥ ц≥Їю статтею строки не застосовуютьс¤ у випадках прит¤гненн¤ юридичних ос≥б до в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ валютного чи податкового законодавства).

«а обс¤гом правов≥дносин, що регулюютьс¤ нормативними актами, а також за колом ос≥б, дл¤ ¤ких так≥ акти призначен≥, джерела п≥дприЇмницького права под≥л¤ютьс¤ на:

загальн≥;
спец≥альн≥.

«агальн≥ нормативно-правов≥ акти встановлюють основн≥ положенн¤ (принципи) правового регулюванн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ сфери д≥¤льност≥. Ќаприклад, гл. 5 ÷ ”крањни встановлюЇ загальн≥ положенн¤ щодо права ф≥зичноњ особи на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч положенн¤ щодо необх≥дност≥ мати повну цив≥льну д≥Їздатн≥сть, обов'¤зковост≥ державноњ реЇстрац≥њ, можливост≥ застосуванн¤ до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичних ос≥б нормативно-правових акт≥в, що регулюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть юридичних ос≥б, ¤кщо ≥нше не встановлено законом, та ≥нш≥ положенн¤. ¬одночас гл. 13 спец≥ального нормативного акта Ч √ ”крањни Ч встановлюЇ положенн¤ щодо умов зд≥йсненн¤ ф≥зичною особою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

” раз≥, ¤кщо загальний нормативний акт суперечить положенн¤м спец≥ального нормативного акта р≥вноњ юридичноњ сили, повинн≥ застосовуватис¤ положенн¤ спец≥ального нормативного акта. “ак, наприклад, ст. 58 √ ”крањни встановлюЇ пор¤док державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬≥дпов≥дн≥ статт≥ «акону ”крањни "ѕро державну реЇстрац≥ю юридичних ос≥б та ф≥зичних ос≥б Ч п≥дприЇмц≥в" також встановлюють пор¤док проведенн¤ такоњ реЇстрац≥њ. «важаючи на суперечност≥ м≥ж положенн¤ми нормативних акт≥в р≥вноњ юридичноњ сили в частин≥ пор¤дку проведенн¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, застосовуютьс¤ положенн¤ нормативного акта, спец≥ально присв¤ченого питанн¤м державноњ реЇстрац≥њ Ч «акону ”крањни "ѕро державну реЇстрац≥ю юридичних ос≥б та ф≥зичних ос≥б Ч п≥дприЇмц≥в".

ƒл¤ визначенн¤ пр≥оритету м≥ж двома нормативним актами р≥вноњ юридичноњ сили також маЇ значенн¤ дата набранн¤ ними чинност≥. “ак, наприклад, ст. 5 «акону ”крањни в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 р. є 959-’≤≤ "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" встановлюЇ необх≥дн≥сть реЇстрац≥њ представництв ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюють зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни, в ћ≥н≥стерств≥ економ≥ки та з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни (право останнього на реЇстрац≥ю представництв ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дтверджено п. 27 ѕоложенн¤ про ћ≥н≥стерство економ≥ки ”крањни, затв. ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 23 жовтн¤ 2000 р. є 1159/2000). ¬одночас зг≥дно з п. 22.20 ст. 22 «акону ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" у зв'¤зку з введенн¤м обов'¤зковоњ реЇстрац≥њ пост≥йних представництв нерезидент≥в ¤к платник≥в податку державна реЇстрац≥¤ таких пост≥йних представництв нерезидент≥в з моменту набранн¤ чинност≥ цим «аконом не застосовуЇтьс¤, у тому числ≥ в ћ≥н≥стерств≥ зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни (нин≥ Ч ћ≥н≥стерство економ≥ки та з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни) або в ≥нших органах державноњ влади.

¬ цьому раз≥, незважаючи на те, що «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" Ї спец≥альним актом в≥дносно «акону ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств", застосовуватимутьс¤ положенн¤ саме «акону ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств", оск≥льки останн≥й набрав чинност≥ п≥зн≥ше.

ƒо джерел п≥дприЇмницького права належать не т≥льки нормативно-правов≥ акти. ѕ≥дприЇмницьк≥ в≥дносини регулюютьс¤ ≥ на ≥ндив≥дуальному (локальному) р≥вн≥ за допомогою акт≥в њх учасник≥в. ƒо таких документ≥в належать статути суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, засновницьк≥ договори та ≥нш≥ види угод, правила внутр≥шнього трудового розпор¤дку та ≥нш≥ документи. ѕри цьому локальн≥ акти можуть включати ¤к положенн¤ чинного законодавства (м≥стити посиланн¤ на них), так ≥ обмежуватис¤ правотворч≥стю в≥дпов≥дних ос≥б.

Ќа полицю..

«м≥ст

ƒал≥..

≈лектронна б≥бл≥отека ÷ƒЌ ”ѕ

Сайт управляется системой uCoz