ѕриватне право,11

ѕ≥дприЇмницьке право
ќ.¬. —тарцев
2.1.2.2.1. јкц≥онерне товариствo

ѕон¤тт¤ акц≥онерного товариства.
«г≥дно з≥ ст. 80 √ ”крањни (ст. 24 «акону ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є 1576-’≤≤ "ѕро господарськ≥ товариства"; ст. 152 ÷ ”крањни) акц≥онерним товариством Ї господарське товариство, ¤ке маЇ статутний фонд, под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й однаковоњ ном≥нальноњ вартост≥, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки майном товариства, а акц≥онери несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних ≥з д≥¤льн≥стю товариства, в межах вартост≥ належних њм акц≥й.

≈коном≥чна сутн≥сть акц≥онерного товариства пол¤гаЇ в концентрац≥њ кап≥талу, за ¤коњ не завжди необх≥дно ≥ можливо робити значн≥ внески одним чи дек≥лькома ≥нвесторами, коли б≥льш доц≥льним Ї об'Їднанн¤ кошт≥в багатьох др≥бних ≥нвестор≥в. јкц≥онерне товариство виступаЇ найб≥льш прийн¤тною орган≥зац≥йно-правовою формою дл¤ такого об'Їднанн¤.

р≥м того, законодавством установлен≥ випадки, коли суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ може бути створений лише в форм≥ акц≥онерного товариства. “ак, зг≥дно з≥ ст. 33 «акону ”крањни в≥д 18 червн¤ 1991 р. є 1201-XII "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" фондова б≥ржа може створюватис¤ лише у форм≥ акц≥онерного товариства; зг≥дно з≥ ст. 7 «акону ”крањни в≥д 15 березн¤ 2001 р. є 2299-Ў "ѕро ≥нститути сп≥льного ≥нвестуванн¤ (пайов≥ та корпоративн≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди)" корпоративний ≥нвестиц≥йний фонд створюЇтьс¤ у форм≥ в≥дкритого акц≥онерного товариства.

ѕ≥дприЇмство у форм≥ акц≥онерного товариства Ї найвиг≥дн≥шим ≥ найпоширен≥шим типом орган≥зац≥њ п≥дприЇмства на «аход≥. ѕо-перше, його корпоративна форма забезпечуЇ моб≥л≥зац≥ю великих грошових сум шл¤хом реал≥зац≥њ акц≥й серед населенн¤. ѕо-друге, вона забезпечуЇ передачу окремих ≥нтерес≥в власност≥, оск≥льки акц≥њ можуть легко продаватис¤ ≥ншим особам. ѕо-третЇ, вона накладаЇ на акц≥онера в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки у межах свого кап≥талу.

’арактеристика акц≥онерного товариства.

1. јкц≥онерне товариство Ї р≥зновидом господарського товариства. ÷е означаЇ, що на нього поширюютьс¤ вищенаведен≥ загальн≥ положенн¤ про господарськ≥ товариства, з урахуванн¤м специф≥ки цього виду юридичних ос≥б.

2. јкц≥онерним Ї товариство, що маЇ статутний фонд, под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й однаковоњ ном≥нальноњ вартост≥. ‘актично це означаЇ, що статутний фонд акц≥онерного товариства под≥л¤Їтьс¤ на частки, право власност≥ на ¤к≥ п≥дтверджуЇтьс¤ акц≥¤ми.

«а зм≥стом ст. 4 «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" акц≥Їю Ї ц≥нний пап≥р без установленого строку об≥гу, що засв≥дчуЇ дольову участь у статутному фонд≥ акц≥онерного товариства, п≥дтверджуЇ членство в акц≥онерному товариств≥ та право на участь в управл≥нн≥ ним, даЇ право його власников≥ на одержанн¤ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денду, а також на участь у розпод≥л≥ майна при л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства.

¬≥дпов≥дно до ч. 1 ст. 155 ÷ ”крањни статутний фонд акц≥онерного товариства утворюЇтьс¤ з вартост≥ вклад≥в акц≥онер≥в, внесених внасл≥док придбанн¤ ними акц≥й, ≥ визначаЇ м≥н≥мальний розм≥р майна товариства, ¤кий гарантуЇ ≥нтереси його кредитор≥в. ¬≥н не може бути меншим суми, екв≥валентноњ 1250 м≥н≥мальним зароб≥тним платам, виход¤чи ≥з ставки м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, що д≥Ї на момент створенн¤ акц≥онерного товариства.

ѕри заснуванн≥ акц≥онерного товариства ус≥ його акц≥њ мають бути розпод≥лен≥ м≥ж засновниками. ¬≥дкрита п≥дписка на акц≥њ акц≥онерного товариства не провадитьс¤ до повноњ сплати статутного фонду (ч. 2 ст. 155 ÷ ”крањни).

якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ другого та кожного наступного ф≥нансового року варт≥сть чистих актив≥в акц≥онерного товариства ви¤витьс¤ меншою в≥д статутного фонду, товариство зобов'¤зане оголосити про зменшенн¤ свого статутного фонду та зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту у встановленому пор¤дку. якщо варт≥сть чистих актив≥в товариства стаЇ меншою в≥д м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду, встановленого законом, товариство п≥дл¤гаЇ л≥кв≥дац≥њ.

3. јкц≥онерне товариство несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки майном товариства. ” свою чергу, акц≥онери несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних ≥з д≥¤льн≥стю товариства, в межах вартост≥ належних њм акц≥й.

÷ ”крањни (ч. 2 ст. 152) та «акон ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" (ч. « ст. 24) передбачають можлив≥сть встановленн¤ у статут≥ акц≥онерних товариств положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого акц≥онери, ¤к≥ не повн≥стю оплатили акц≥њ, несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства також у межах несплаченоњ суми. ¬ л≥тератур≥ висловлюютьс¤ критичн≥ зауваженн¤ стосовно в≥дпов≥дальност≥ учасника акц≥онерного товариства за боргами останнього. јдже акц≥онер залучаЇтьс¤ до сплати вартост≥ акц≥й, на ¤к≥ в≥н п≥дписавс¤, не в пор¤дку несенн¤ ним в≥дпов≥дальност≥ за акц≥онерне товариство, а за своњми власними зобов'¤занн¤ми перед товариством ¤к особа, ¤ка не виконала св≥й основний обов'¤зок. “им самим акц≥онер вважаЇтьс¤ зобов'¤заним перед товариством, а не перед його кредиторами.

р≥м того, за ч. « ст. 153 ÷ ”крањни (ч. 7 ст. 81 √ ”крањни) особи, що створюють акц≥онерне товариство, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми, що виникли до державноњ реЇстрац≥њ товариства. јкц≥онерне товариство в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми учасник≥в, пов'¤заними з його створенн¤м, лише у раз≥ наступного схваленн¤ њх д≥й загальними зборами акц≥онер≥в.
4. «г≥дно з≥ ст. 154 ÷ ”крањни (ст. 82 √ ”крањни) установчим документом акц≥онерного товариства Ї статут.

¬≥дпов≥дно до ст. 57 та ч. 2 ст. 82 √ ”крањни статут акц≥онерного товариства повинен м≥стити в≥домост≥ про найменуванн¤ та м≥сцезнаходженн¤, ч≥тко вказувати на його вид, предмет ≥ ц≥л≥ його д≥¤льност≥, склад засновник≥в та учасник≥в, склад ≥ компетенц≥ю орган≥в товариства та пор¤док прийн¤тт¤ ними р≥шень, в тому числ≥ перел≥к питань, з ¤ких необх≥дна одностайн≥сть або квал≥ф≥кована б≥льш≥сть голос≥в, пор¤док формуванн¤ майна, розпод≥лу прибутк≥в та збитк≥в, умови його реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ. р≥м того, у статут≥ повинн≥ м≥ститис¤ також в≥домост≥ про види акц≥й, що випускаютьс¤, њх ном≥нальну варт≥сть, сп≥вв≥дношенн¤ акц≥й р≥зних вид≥в, к≥льк≥сть акц≥й, що купуютьс¤ засновниками, насл≥дки невиконанн¤ зобов'¤зань по викупу акц≥й.

«важаючи на дозв≥л, що м≥ститьс¤ у ст. ст. 114, 153 ÷ ”крањни (ст. 79 √ ”крањни) щодо створенн¤ акц≥онерного товариства ¤к одн≥Їю, так ≥ дек≥лькома ф≥зичними ≥ юридичними особами, законодавство (ч. 6 ст. 81 √ ”крањни; ч. 2 ст. 153 ÷ ”крањни) передбачаЇ необх≥дн≥сть укладенн¤ м≥ж засновниками, ¤кщо њх дек≥лька, договору, що визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ ними сп≥льноњ д≥¤льност≥ щодо створенн¤ акц≥онерного товариства, в≥дпов≥дальн≥сть перед особами, що п≥дписалис¤ на акц≥њ, ≥ трет≥ми особами. ÷ей догов≥р не Ї установчим документом товариства, а, в≥дпов≥дно, правовстановлюючого значенн¤ не маЇ.

ƒогов≥р про створенн¤ акц≥онерного товариства укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥, а у випадку, ¤кщо у створенн≥ товариства беруть участь громад¤ни, догов≥р маЇ бути посв≥дченим нотар≥ально.

«г≥дно з ч. 4 ст. 153 ÷ ”крањни акц≥онерне товариство може бути створене одн≥Їю особою чи може складатис¤ з одн≥Їњ особи у раз≥ придбанн¤ одним акц≥онером ус≥х акц≥й товариства. ¬оно не може мати Їдиним учасником ≥нший суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, учасником ¤кого Ї одна особа. ¬≥дпов≥дно, ¤кщо засновником акц≥онерного товариства Ї одна особа, Їдиним документом, на п≥дстав≥ ¤кого визначаютьс¤ взаЇмов≥дносини м≥ж ним ≥ створеним ним акц≥онерним товариством, Ї статут.

5. «аконодавство ”крањни под≥л¤Ї акц≥онер≥в на засновник≥в ≥ учасник≥в. «асновниками вважаютьс¤ особи, ¤к≥ виконують д≥њ, пов'¤зан≥ ≥з заснуванн¤м акц≥онерного товариства. “ак, ¤к йшлос¤ вище, вони укладають м≥ж собою догов≥р, що визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ ними сп≥льноњ д≥¤льност≥ з≥ створенн¤ акц≥онерного товариства. «асновники повинн≥ зробити пов≥домленн¤ про нам≥р створити акц≥онерне товариство, зд≥йснити п≥дписку на акц≥њ, провести установч≥ збори ≥ державну реЇстрац≥ю акц≥онерного товариства. “обто засновники Ї особами, ¤к≥ за≥нтересован≥ у створенн≥ ≥ подальш≥й д≥¤льност≥ товариства ≥ готов≥ заради цього покласти на себе певн≥ обов'¤зки ≥з заснуванн¤ товариства.

р≥м того, законодавство накладаЇ на засновник≥в обов'¤зок бути держател¤ми акц≥й на суму не менш ¤к 25% статутного фонду ≥ строком не менше 2 рок≥в.
Ќа в≥дм≥ну в≥д засновник≥в, учасники акц≥онерного товариства погоджуютьс¤ зробити внесок до статутного фонду товариства, що створюЇтьс¤, проте не бажають брати на себе будь-¤к≥ обов'¤зки ≥з його створенн¤1. ¬≥дпов≥дно до ст. 28 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" учасники купують акц≥њ при створенн≥ акц≥онерного товариства на п≥дстав≥ договору з його засновниками, а при додатковому випуску акц≥й у зв'¤зку ≥з зб≥льшенн¤м статутного фонду - з товариством або ≥ншим власником.

6. ѕроцедура створенн¤ акц≥онерного товариства Ї довол≥ складною. р≥м необх≥дност≥ укладенн¤ договору м≥ж засновниками, ч. 4 ст. 26 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" передбачено 4 етапи, що њх повинн≥ пройти засновники дл¤ створенн¤ акц≥онерного товариства:

зробити пов≥домленн¤ про нам≥р створити акц≥онерне товариство;
зд≥йснити п≥дписку на акц≥њ (в раз≥ створенн¤ в≥дкритого акц≥онерного товариства);
провести установч≥ збори;
зд≥йснити державну реЇстрац≥ю акц≥онерного товариства. ѕов≥домленн¤ про нам≥р створенн¤ акц≥онерного товариства робитьс¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ; щоправда, коло таких засоб≥в законодавством не визначене.

¬ ньому вказуЇтьс¤: найменуванн¤ акц≥онерного товариства; мета створенн¤ ≥ д≥¤льност≥; розм≥р статутного фонду; к≥льк≥сть, ном≥нальна варт≥сть ≥ види акц≥й, що випускаютьс¤; склад засновник≥в та ≥нш≥ в≥домост≥. —уть п≥дписки на акц≥њ пол¤гаЇ у внесенн≥ особами, ¤к≥ бажають стати акц≥онерами, на рахунок засновник≥в не менше 10% вартост≥ акц≥й, на ¤к≥ вони п≥дписалис¤, п≥сл¤ чого засновники видають њм письмове зобов'¤занн¤ про продаж в≥дпов≥дноњ к≥лькост≥ акц≥й.

«асновники публ≥кують у засобах масовоњ ≥нформац≥њ в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства ≥нформац≥ю про випуск акц≥й, зм≥ст та пор¤док реЇстрац≥њ ¤коњ встановлюютьс¤ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку (див., зокрема, ѕоложенн¤ про пор¤док реЇстрац≥њ випуску акц≥й в≥дкритих акц≥онерних товариств ≥ обл≥гац≥й п≥дприЇмств, затв. наказом ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку в≥д 20 вересн¤ 1996 р. є 210 (у редакц≥њ р≥шенн¤ в≥д 9 лютого 2001 р. є 18). —трок в≥дкритоњ п≥дписки на акц≥њ не може перевищувати 6 м≥с¤ц≥в.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ вказаного у пов≥домленн≥ строку п≥дписка припин¤Їтьс¤. якщо до того часу не вдалос¤ покрити п≥дпискою 60% акц≥й, акц≥онерне товариство вважаЇтьс¤ незаснова-ним. ќсобам, ¤к≥ п≥дписалис¤ на акц≥њ, повертаютьс¤ внесен≥ ними суми або ≥нше майно не п≥зн≥ш ¤к через 30 дн≥в.

ƒо дн¤ скликанн¤ установчих збор≥в особи, ¤к≥ п≥дписалис¤ на акц≥њ, повинн≥ внести з урахуванн¤м попереднього внеску не менше 30% ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й. Ќа п≥дтвердженн¤ внеску засновники видають тимчасов≥ св≥доцтва.
Ќа в≥дм≥ну в≥д в≥дкритого акц≥онерного товариства, засновники закритого акц≥онерного товариства повинн≥ внести до дн¤ скликанн¤ установчих збор≥в не менше 50% ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й (ст. 31 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства").

якщо результати п≥дписки св≥дчать про можлив≥сть створенн¤ акц≥онерного товариства, в≥дпов≥дно до ст. 35 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" засновники скликають установч≥ збори. ¬они скликаютьс¤ у строк, зазначений у пов≥домленн≥, але не п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в з моменту завершенн¤ п≥дписки на акц≥њ.

”становч≥ збори акц≥онерного товариства визнаютьс¤ правомочними, ¤кщо в них беруть участь особи, ¤к≥ п≥дписалис¤ б≥льш ¤к на 60% акц≥й, на ¤к≥ проведено п≥дписку. якщо через в≥дсутн≥сть кворуму установч≥ збори не в≥дбулис¤, прот¤гом двох тижн≥в скликаютьс¤ повторн≥ установч≥ збори. якщо ≥ при повторному скликанн≥ установчих збор≥в не буде забезпечено кворуму, акц≥онерне товариство вважаЇтьс¤ таким, що не в≥дбулос¤.

–≥шенн¤ про створенн¤ акц≥онерного товариства, його доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й та представництв, про обранн¤ ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради), виконавчих ≥ контролюючих орган≥в акц≥онерного товариства та про наданн¤ п≥льг засновникам за рахунок акц≥онерного товариства повинн≥ бути прийн¤т≥ б≥льш≥стю у 3/4 голос≥в присутн≥х на установчих зборах ос≥б, ¤к≥ п≥дписалис¤ на акц≥њ, а ≥нш≥ питанн¤ - простою б≥льш≥стю голос≥в. √олосуванн¤ на установчих зборах проводитьс¤ за принципом: одна акц≥¤ - один голос.

Ќа установчих зборах акц≥онерного товариства вир≥шуютьс¤ так≥ питанн¤:

приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про створенн¤ акц≥онерного товариства ≥ затверджуЇтьс¤ його статут;
приймаЇтьс¤ або в≥дхил¤Їтьс¤ пропозиц≥¤ про п≥дписку на акц≥њ, що перевищуЇ к≥льк≥сть акц≥й, на ¤к≥ було оголошено п≥дписку (у раз≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про п≥дписку, що перевищуЇ розм≥р, на ¤кий було оголошено п≥дписку, в≥дпов≥дно зб≥льшуЇтьс¤ передбачений статутний фонд);
зменшуЇтьс¤ розм≥р статутного фонду у випадках, коли в установлений строк п≥дпискою на акц≥њ покрита не вс¤ необх≥дна сума, вказана у пов≥домленн≥;
обираЇтьс¤ рада акц≥онерного товариства (спостережна рада), виконавчий та контролюючий орган акц≥онерного товариства;
вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про схваленн¤ угод, укладених засновниками до створенн¤ акц≥онерного товариства (до моменту державноњ реЇстрац≥њ засновники акц≥онерного товариства мають право укладати в≥д ≥мен≥ останнього угоди, ¤к≥ визнаватимутьс¤ такими, що укладен≥ з товариством, т≥льки за умови њх подальшого схваленн¤ товариством - ст. 8 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства");
визначаютьс¤ п≥льги, що надаютьс¤ засновникам;
затверджуЇтьс¤ оц≥нка вклад≥в, внесених у натуральн≥й форм≥;
вир≥шуютьс¤ ≥нш≥ питанн¤ в≥дпов≥дно до установчих документ≥в.

ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ установчими зборами р≥шенн¤ про створенн¤ акц≥онерного товариства проводитьс¤ його державна реЇстрац≥¤ в пор¤дку, передбаченому «аконом ”крањни в≥д 15 травн¤ 2003 р. є 755-≤” "ѕро державну реЇстрац≥ю юридичних ос≥б та ф≥зичних ос≥б - п≥дприЇмц≥в". ѕроцедура державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ ≥ акц≥онерних товариств, розгл¤датиметьс¤ нами окремо в наступн≥й тем≥ "ќрган≥зац≥¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥".

7. ¬≥дпов≥дно до ст. 159 ÷ ”крањни (ст. 41 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства") вищим органом акц≥онерного товариства Ї загальн≥ збори акц≥онер≥в. ” загальних зборах мають право брати участь ус≥ його акц≥онери незалежно в≥д к≥лькост≥ ≥ виду акц≥й, що њм належать.

јкц≥онери (њхн≥ представники), ¤к≥ беруть участь у загальних зборах, реЇструютьс¤ ≥з зазначенн¤м к≥лькост≥ голос≥в, що њх маЇ кожний акц≥онер, ¤кий бере участь у зборах.

ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в акц≥онер≥в належить:

внесенн¤ зм≥н до статуту товариства, у тому числ≥ зм≥на розм≥ру його статутного фонду;
обранн¤ член≥в нагл¤довоњ ради, а також утворенн¤ ≥ в≥дкликанн¤ виконавчого та ≥нших орган≥в товариства;
затвердженн¤ р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, розпод≥л прибутку ≥ збитк≥в товариства;
р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства.

ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в статутом товариства ≥ законом може бути також в≥днесене вир≥шенн¤ ≥нших питань.

ѕитанн¤, в≥днесен≥ законом до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в акц≥онер≥в, не можуть бути передан≥ ними дл¤ вир≥шенн¤ ≥ншим органам товариства.

–≥шенн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в приймаютьс¤ б≥льш≥стю не менш ¤к у 3/4 голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах, щодо:

- внесенн¤ зм≥н до статуту товариства;

- л≥кв≥дац≥њ товариства.

« ≥нших питань р≥шенн¤ приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах.

¬иконавчим органом акц≥онерного товариства, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво його поточною д≥¤льн≥стю, Ї правл≥нн¤ або ≥нший орган, визначений статутом. ¬≥н вир≥шуЇ вс≥ питанн¤ д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства, кр≥м тих, що в≥днесен≥ до компетенц≥њ загальних збор≥в ≥ нагл¤довоњ ради товариства.
¬иконавчий орган Ї п≥дзв≥тним загальним зборам акц≥онер≥в ≥ нагл¤дов≥й рад≥ акц≥онерного товариства та орган≥зовуЇ виконанн¤ њхн≥х р≥шень. ¬иконавчий орган д≥Ї в≥д ≥мен≥ акц≥онерного товариства у межах, встановлених статутом акц≥онерного товариства ≥ законом.

¬иконавчий орган акц≥онерного товариства може бути колег≥альним (правл≥нн¤, дирекц≥¤) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
¬ акц≥онерному товариств≥ може бути створена нагл¤дова рада акц≥онерного товариства, ¤ка зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю його виконавчого органу та захист прав акц≥онер≥в товариства. —татутом акц≥онерного товариства ≥ законом встановлюЇтьс¤ виключна компетенц≥¤ нагл¤довоњ ради. ѕитанн¤, в≥днесен≥ статутом до виключноњ компетенц≥њ нагл¤довоњ ради, не можуть бути передан≥ нею дл¤ вир≥шенн¤ виконавчому органу товариства.

„лени нагл¤довоњ ради акц≥онерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

Ќагл¤дова рада акц≥онерного товариства визначаЇ форми контролю за д≥¤льн≥стю його виконавчого органу.

онтроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю правл≥нн¤ акц≥онерного товариства зд≥йснюЇтьс¤ рев≥з≥йною ком≥с≥Їю, ¤ка обираЇтьс¤ з числа акц≥онер≥в. њњ членами не можуть бути члени правл≥нн¤, ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради) та ≥нш≥ посадов≥ особи. ѕор¤док д≥¤льност≥ рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ та њњ к≥льк≥сний склад затверджуютьс¤ загальними зборами акц≥онер≥в зг≥дно ≥з статутом товариства.

ѕерев≥рки ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ правл≥нн¤ провод¤тьс¤ рев≥з≥йною ком≥с≥Їю за дорученн¤м загальних збор≥в, ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради), за власною ≥н≥ц≥ативою або на вимогу акц≥онер≥в, ¤к≥ волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 10% голос≥в. –ев≥з≥йн≥й ком≥с≥њ акц≥онерного товариства повинн≥ бути подан≥ вс≥ матер≥али, бухгалтерськ≥ або ≥нш≥ документи ≥ особист≥ по¤сненн¤ посадових ос≥б на њњ вимогу.
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ допов≥даЇ про результати проведених нею перев≥рок загальним зборам акц≥онерного товариства або рад≥ акц≥онерного товариства (спостережн≥й рад≥). „лени рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ також вправ≥ брати участь з правом дорадчого голосу у зас≥данн¤х правл≥нн¤.

–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ складаЇ висновок по р≥чних зв≥тах та балансах. Ѕез висновку рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ загальн≥ збори акц≥онер≥в не вправ≥ затверджувати баланс.

–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ зобов'¤зана вимагати позачергового скликанн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в у раз≥ виникненн¤ загрози суттЇвим ≥нтересам акц≥онерного товариства або ви¤вленн¤ зловживань, вчинених посадовими особами.

ласиф≥кац≥¤ акц≥онерних товариств

«г≥дно з≥ ст. 81 √ ”крањни акц≥онерн≥ товариства можуть бути:
- в≥дкритими;
- закритими.

јкц≥њ в≥дкритого акц≥онерного товариства можуть розповсюджуватис¤ шл¤хом в≥дкритоњ п≥дписки та куп≥вл≥-продажу на б≥ржах. јкц≥онери в≥дкритого товариства можуть в≥дчужувати належн≥ њм акц≥њ без згоди ≥нших акц≥онер≥в та товариства.

јкц≥њ закритого акц≥онерного товариства розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками або серед заздалег≥дь визначеного кола ос≥б ≥ не можуть розповсюджуватис¤ шл¤хом п≥дписки, купуватис¤ та продаватис¤ на б≥рж≥. јкц≥онери закритого товариства мають переважне право на придбанн¤ акц≥й, що продаютьс¤ ≥ншими акц≥онерами товариства.

Ќа практиц≥ виникаЇ питанн¤, чи може засновник закритого акц≥онерного товариства продати (або ≥ншим чином передати) своњ акц≥њ трет≥й особ≥? ” ст. 25 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" йдетьс¤ т≥льки про заборону об≥гу акц≥й шл¤хом п≥дписки та на б≥ржах. ќбов'¤зков≥сть розпод≥ленн¤ вс≥х акц≥й м≥ж засновниками закритого акц≥онерного товариства поширюЇтьс¤ лише на момент створенн¤ товариства (ст. 29 «акону), а в≥дтак - не поширюЇтьс¤ на другий ≥ наступн≥ випуски акц≥й. “аким чином, на нашу думку, засновник закритого акц≥онерного товариства маЇ право в≥дчужувати належн≥ йому акц≥њ трет≥м особам, з урахуванн¤м двор≥чного (з моменту створенн¤ товариства) обмеженн¤ на в≥дчуженн¤ акц≥й (ст. 30 «акону).

2.1.2.2.2. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

ѕон¤тт¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю
«г≥дно з ч. « ст. 80 √ ”крањни (ст. 50 «акону ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є 1576-’≤≤ "ѕро господарськ≥ товариства"; ст. 140 ÷ ”крањни) товариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї господарське товариство, що маЇ статутний фонд, под≥лений на частки, розм≥р ¤ких визначаЇтьс¤ установчими документами, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми т≥льки своњм майном. ”часники товариства, ¤к≥ повн≥стю сплатили своњ вклади, несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних з д≥¤льн≥стю товариства, у межах своњх вклад≥в.

“овариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї найб≥льш попул¤рним видом господарських товариств ¤к в ”крањн≥, так ≥ за кордоном. ” ц≥й орган≥зац≥йно-правов≥й форм≥ провад¤ть свою д≥¤льн≥сть ¤к невелик≥ за обс¤гами господарськ≥ орган≥зац≥њ, так ≥ крупн≥ п≥дприЇмства (хоча к≥льк≥сть останн≥х, створених у форм≥ товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, все ж поступаЇтьс¤ акц≥онерн≥й форм≥).

’арактеристика товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ статутний фонд, под≥лений на частки. ÷≥ частки Ї в≥дображенн¤м вклад≥в, що њх внос¤ть учасники при створенн≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. ¬≥дпов≥дно до статутного фонду визначаЇтьс¤ м≥н≥мальний розм≥р майна товариства, ¤кий гарантуЇ ≥нтереси його кредитор≥в. «г≥дно з ч. 2 ст. 144 ÷ ”крањни не допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ учасника товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю в≥д обов'¤зку внесенн¤ вкладу до статутного фонду товариства, у тому числ≥ шл¤хом зарахуванн¤ вимог до товариства.

–озм≥р статутного фонду товариства повинен становити не менше суми, екв≥валентноњ 100 м≥н≥мальним зароб≥тним платам, виход¤чи ≥з ставки м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, д≥ючоњ на момент створенн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю (ст. 52 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства").

ƒо моменту державноњ реЇстрац≥њ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю його учасники повинн≥ сплатити не менше н≥ж 50% суми своњх вклад≥в. ¬несенн¤ до статутного фонду грошей п≥дтверджуЇтьс¤ документами, виданими банк≥вською установою. ѕор¤док оц≥нки ≥нших вклад≥в (у вигл¤д≥ майна, майнових прав тощо) визначаЇтьс¤ в установчих документах товариства.

„астина статутного фонду, що залишилас¤ несплаченою, п≥дл¤гаЇ сплат≥ прот¤гом першого року д≥¤льност≥ товариства. якщо учасники прот¤гом першого року д≥¤льност≥ товариства не сплатили повн≥стю суму своњх вклад≥в, товариство повинно оголосити про зменшенн¤ свого статутного фонду ≥ зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту у встановленому пор¤дку або прийн¤ти р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства. якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ другого чи кожного наступного ф≥нансового року варт≥сть чистих актив≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ви¤витьс¤ меншою в≥д статутного фонду, товариство зобов'¤зане оголосити про зменшенн¤ свого статутного фонду ≥ зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту в установленому пор¤дку, ¤кщо учасники не прийн¤ли р≥шенн¤ про внесенн¤ додаткових вклад≥в. якщо варт≥сть чистих актив≥в товариства стаЇ меншою в≥д визначеного законом м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду, товариство п≥дл¤гаЇ л≥кв≥дац≥њ.

2. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми т≥льки своњм майном; в≥дпов≥дно, його учасники не в≥дпов≥дають за його зобов'¤занн¤ми ≥ несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних з д≥¤льн≥стю товариства, у межах своњх вклад≥в. ¬ цьому д≥стаЇ ви¤в характерна ознака "обмеженоњ в≥дпов≥дальност≥" товариства та його учасник≥в, ¤ка пол¤гаЇ не в обмеженн≥ в≥дпов≥дальност≥ товариства ¤к суб'Їкта господарюванн¤ певними сумами кошт≥в або майна, а саме в обмеженн≥ в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в товариства розм≥ром вклад≥в, що були ними внесен≥. ¬ласне ц¤ обставина найб≥льше приваблюЇ потенц≥йних п≥дприЇмц≥в - шл¤хом створенн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю вони, так би мовити, страхують себе в≥д ризику погашати збитки (борги) ф≥рми за рахунок додаткового майна всупереч своњй вол≥.

«г≥дно з ч. 2 ст. 140 ÷ ”крањни учасники товариства, ¤к≥ не повн≥стю внесли вклади, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми у межах вартост≥ невнесеноњ частини вкладу кожного з учасник≥в.

3. ”часниками товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю можуть бути юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи. ѕри цьому ч. 2 ст. 114 ÷ ”крањни передбачаЇ можлив≥сть створенн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю одн≥Їю особою, проте власне товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю не може мати Їдиним учасником ≥нше господарське товариство, учасником ¤кого Ї одна особа (ч. 2 ст. 141 ÷ ”крањни). ќсоба може бути учасником лише одного товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, ¤ке маЇ одного учасника.

якщо товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю засновуЇтьс¤ к≥лькома особами, ц≥ особи у раз≥ необх≥дност≥ визначити взаЇмов≥дносини м≥ж собою щодо створенн¤ товариства укладають догов≥р у письмов≥й форм≥, ¤кий встановлюЇ пор¤док заснуванн¤ товариства, умови зд≥йсненн¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥ щодо створенн¤ товариства, розм≥р статутного фонду, частку у статутному фонд≥ кожного з учасник≥в, строки та пор¤док внесенн¤ вклад≥в та ≥нш≥ умови. ÷ей догов≥р не Ї установчим документом ≥ поданн¤ його при державн≥й реЇстрац≥њ товариства не Ї обов'¤зковим (ст. 142 ÷ ”крањни).

4. ”становчим документом товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї статут. ¬≥н повинен м≥стити в≥домост≥ про найменуванн¤ та м≥сцезнаходженн¤, ч≥тко вказувати на його вид, предмет ≥ ц≥л≥ його д≥¤льност≥, склад засновник≥в та учасник≥в, склад ≥ компетенц≥ю орган≥в товариства та пор¤док прийн¤тт¤ ними р≥шень, розм≥р статутного фонду, розм≥р ≥ пор¤док формуванн¤ резервного фонду, пор¤док переданн¤ (переходу) часток у статутному фонд≥, розпод≥лу прибутк≥в та збитк≥в, умови реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ товариства.
«г≥дно з≥ ст. 145 ÷ ”крањни вищим органом товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї загальн≥ збори його учасник≥в.

ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю належить:

- визначенн¤ основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ товариства, затвердженн¤ його план≥в ≥ зв≥т≥в про њх виконанн¤;

- внесенн¤ зм≥н до статуту товариства, зм≥на розм≥ру його статутного фонду;

- створенн¤ та в≥дкликанн¤ виконавчого органу товариства;

- визначенн¤ форм контролю за д≥¤льн≥стю виконавчого органу, створенн¤ та визначенн¤ повноважень в≥дпов≥дних контрольних орган≥в;

- затвердженн¤ р≥чних зв≥т≥в та бухгалтерських баланс≥в, розпод≥л прибутку та збитк≥в товариства;

- вир≥шенн¤ питанн¤ про придбанн¤ товариством частки учасника;

- виключенн¤ учасника ≥з товариства;

- прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства, призначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ, затвердженн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу.

—татутом товариства ≥ законом до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в може бути також в≥днесене вир≥шенн¤ ≥нших питань.
ѕитанн¤, в≥днесен≥ до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в учасник≥в товариства, не можуть бути передан≥ ними дл¤ вир≥шенн¤ виконавчому органу товариства.

” товариств≥ з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю створюЇтьс¤ виконавчий орган (колег≥альний або одноособовий), ¤кий зд≥йснюЇ поточне кер≥вництво його д≥¤льн≥стю ≥ Ї п≥дзв≥тним загальним зборам його учасник≥в. ¬иконавчий орган товариства може бути обраний також ≥ не з≥ складу учасник≥в товариства.

Ќа полицю

«м≥ст

ƒал≥..

≈лектронна б≥бл≥отека ÷ƒЌ ”ѕ

Сайт управляется системой uCoz