ѕ≥дприЇмницьке право,12

ѕ≥дприЇмницьке право
ќ.¬. —тарцев

2.1. ѕ≥дприЇмства ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥:
загальна характеристика та класиф≥кац≥¤

ќсновним законодавчим актом, що визначаЇ правовий статус п≥дприЇмств, Ї √ ”крањни. —аме у гл. 7 цього акта м≥ст¤тьс¤ пон¤тт¤, види та орган≥зац≥йн≥ форми п≥дприЇмств, загальн≥ положенн¤ щодо д≥¤льност≥ та управл≥нн¤ п≥дприЇмством, склад його майна та ≥нш≥ в≥домост≥. ќсобливост≥ правового статусу п≥дприЇмств р≥зних вид≥в встановлен≥ главами 8Ч11 √ ”крањни.
р≥м того, правовий статус окремих вид≥в п≥дприЇмств додатково визначаЇтьс¤ спец≥альними нормативними актами. Ќаприклад, пон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤ господарських товариств, правила њх створенн¤, д≥¤льност≥, а також права ≥ обов'¤зки њх учасник≥в та засновник≥в, окр≥м ÷ ≥ √ ”крањни, м≥ст¤тьс¤ в «акон≥ ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є 1576-’≤≤ "ѕро господарськ≥ товариства"; специф≥ку д≥¤льност≥ колективного с≥льськогосподарського п≥дприЇмства визначено в «акон≥ ”крањни в≥д 14 лютого 1992 р. є 2114-’ѕ "ѕро колективне с≥льськогосподарське п≥дприЇмство", кооператив≥в Ч в «акон≥ ”крањни в≥д 10 липн¤ 2003 р. є 1087-√” "ѕро кооперац≥ю" тощо. ¬они розгл¤датимутьс¤ нами окремо у в≥дпов≥дних п≥дпунктах ц≥Їњ теми.
÷ , на в≥дм≥ну в≥д √ ”крањни, не м≥стить пон¤тт¤ "п≥дприЇмство", оперуючи пон¤тт¤м "товариство", про що вже йшлос¤ у попередн≥й тем≥.

ѕон¤тт¤ п≥дприЇмства
«г≥дно з≥ ст. 62 √ ”крањни п≥дприЇмством Ї самост≥йний суб'Їкт господарюванн¤, створений компетентним органом державноњ влади або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤, або ≥ншими суб'Їктами дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних та особистих потреб шл¤хом систематичного зд≥йсненн¤ виробничоњ, науково-досл≥дноњ, торговельноњ, ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥ в пор¤дку, передбаченому √ ”крањни та ≥ншими законами.

’арактеристика п≥дприЇмства

1. ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним суб'Їктом права. —амост≥йн≥сть п≥дприЇмства, ¤к ≥ будь-¤кого ≥ншого суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, означаЇ його комерц≥йну свободу, зм≥ст ¤коњ розкриваЇтьс¤ в ст. ст. 43Ч44 √ ”крањни.
«г≥дно з ч. 2 ст. 67 √ ”крањни п≥дприЇмства в≥льн≥ у вибор≥ предмета договору, визначенн≥ зобов'¤зань, ≥нших умов господарських взаЇмов≥дносин, що не суперечать законодавству ”крањни. ¬они мають право реал≥зовувати самост≥йно всю продукц≥ю, ¤ка не ув≥йшла в державне замовленн¤ або державне завданн¤, на територ≥њ ”крањни ≥ за њњ межами, ¤кщо ≥нше не передбачено законом. “акож п≥дприЇмства самост≥йно зд≥йснюють зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть, ¤ка Ї частиною зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥ регулюЇтьс¤ законами ”крањни, ≥ншими прийн¤тими в≥дпов≥дно до них нормативно-правовими актами (ст. 68 √ ”крањни).

2. ѕ≥дприЇмство Ї суб'Їктом господарюванн¤, тобто, за зм≥стом ч. 1 ст. 55 √ ”крањни Ч учасником господарських в≥дносин, ¤кий зд≥йснюЇ господарську (п≥дприЇмницьку) д≥¤льн≥сть, реал≥зуючи господарську компетенц≥ю (сукупн≥сть господарських прав та обов'¤зк≥в), маЇ в≥докремлене майно ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми в межах цього майна, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.

ќдн≥Їю з найважлив≥ших ознак п≥дприЇмства Ї самост≥йн≥сть в≥дпов≥дальност≥ за своњми зобов'¤занн¤ми ус≥м належним йому майном (частини 1, 2 ст. 96 ÷ ”крањни; ч. 2 ст. 219 √ ”крањни). ”часник (засновник) п≥дприЇмства не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми п≥дприЇмства, а п≥дприЇмство не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми його учасника (засновника), кр≥м випадк≥в, встановлених установчими документами (наприклад, щодо товариств з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, а також повних та командитних товариств) та законом (наприклад, щодо казенних п≥дприЇмств Ч ст. 77 √ ”крањни).

3. ѕ≥дприЇмство створюЇтьс¤ компетентним органом державноњ влади, органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ або ≥ншими суб'Їктами. √ ”крањни п≥дкреслюЇ, що, зважаючи на ≥снуванн¤ в ”крањн≥ трьох форм власност≥ Ч державноњ, комунальноњ й приватноњ, п≥дприЇмства створюютьс¤ в≥дпов≥дними органами, особами, уповноваженими управл¤ти такою власн≥стю. ÷им обумовлюЇтьс¤ ≥ наступна класиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств, про що йдетьс¤ дал≥.

4. ћетою створенн¤ п≥дприЇмства Ї задоволенн¤ сусп≥льних та особистих потреб.

” вузькому розум≥нн≥ метою створенн¤ кожного п≥дприЇмства Ї задоволенн¤ особистих потреб його засновник≥в та найманих ними прац≥вник≥в. ÷е стаЇ можливим у раз≥ дос¤гненн¤ прибутковост≥ в робот≥, що, в свою чергу, обумовлюЇтьс¤ урахуванн¤м попиту та пропозиц≥њ Ч одн≥Їњ ≥з засад усп≥шного розвитку економ≥ки. –озм≥р прибутку залежить ≥ в≥д ≥нших фактор≥в, а саме в≥д квал≥ф≥кац≥њ працюючих, орган≥зац≥йних зд≥бностей кер≥вник≥в п≥дприЇмства, техн≥чного оснащенн¤ виробництва, збуту продукц≥њ, умов прац≥ та ≥нших. ѕроте кр≥м особистих потреб громад¤н у достатньому р≥вн≥ зароб≥тноњ плати, ≥снують ≥ сусп≥льн≥ потреби (соц≥альн≥, з отриманн¤ осв≥ти, л≥куванн¤, у наукових розробках у вс≥х сферах бутт¤, ¤к≥сн≥й робот≥ орган≥в влади, в тому числ≥ правоохоронних структур), без задоволенн¤ ¤ких не може нормально функц≥онувати п≥дприЇмство будь-¤коњ форми власност≥. ÷≥ потреби задовольн¤ютьс¤ за рахунок оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмства. —л≥д зауважити, що оподаткуванн¤, ¤ке ≥стотно зменшуЇ можливост≥ задоволенн¤ особистих потреб, призводить ≥ до зниженн¤ мотивац≥њ прац≥, тобто у п≥дсумку негативно в≥дбиватиметьс¤ ≥ на можливост¤х реал≥зувати сусп≥льн≥ ≥нтереси.
“аким чином, у б≥льш широкому розум≥нн≥ основною метою створенн¤ п≥дприЇмства Ї задоволенн¤ ≥ особистих ≥ сусп≥льних потреб. 5. ћета, дл¤ ¤коњ створюЇтьс¤ п≥дприЇмство, дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом зд≥йсненн¤ ним систематичноњ господарськоњ д≥¤льност≥, а саме Ч виробничоњ, науково-досл≥дноњ, торговельноњ, ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥.

÷е означаЇ, що задоволенн¤ особистих та сусп≥льних потреб вимагаЇ стаб≥льного розвитку економ≥ки. “акий розвиток дос¤гаЇтьс¤ через прибутков≥сть та безпереб≥йн≥сть у робот≥ сфери виробництва, торговельних п≥дприЇмств, ¤к≥ довод¤ть результати виробництва до споживач≥в, ¤к≥сне збер≥ганн¤ продукц≥њ, досл≥дженн¤ нових технолог≥й, впровадженн¤ ¤ких у практику дасть змогу отримати нов≥ види товар≥в ≥ послуг.

6. «г≥дно з ч. « ст. 62 √ ”крањни п≥дприЇмство, ¤кщо законом не встановлено ≥нше, д≥Ї на основ≥ статуту. ƒл¤ окремих вид≥в п≥дприЇмств спец≥альним законодавством встановлен≥ вин¤тки з цього загального правила (наприклад, за ст. 4 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" (ст. ст. 120, 134 ÷ ”крањни) повне ≥ командитне товариства, незважаючи на те, що вони Ї видами п≥дприЇмств, д≥ють на п≥дстав≥ засновницького договору, а не статуту).

„астина 5 ст. 57 √ ”крањни встановлюЇ правило про те, що статут затверджуЇтьс¤ власником майна (засновником) суб'Їкта господарюванн¤ чи його представниками, органами або ≥ншими суб'Їктами в≥дпов≥дно до закону. ¬ ньому, зокрема, повинн≥ м≥ститис¤ в≥домост≥ про мету ≥ предмет д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, ¤к≥, в свою чергу, Ї основою його спец≥альноњ цив≥льноњ правоздатност≥. 7. «г≥дно з ч. 7 ст. 67 √ ”крањни п≥дприЇмство Ї юридичною особою, маЇ в≥докремлене майно, самост≥йний баланс, рахунки в установах банк≥в, печатку ≥з своњм найменуванн¤м та ≥дентиф≥кац≥йним кодом.
¬≥дпов≥дно до визначенн¤ юридичноњ особи, що м≥ститьс¤ у ст. 80 ÷ ”крањни, нею вважаЇтьс¤ орган≥зац≥¤, створена ≥ зареЇстрована у встановленому законом пор¤дку, ¤ка над≥л¤Їтьс¤ цив≥льною правоздатн≥стю ≥ д≥Їздатн≥стю, може бути позивачем та в≥дпов≥дачем у суд≥.

ѕ≥дприЇмство не маЇ у своЇму склад≥ ≥нших юридичних ос≥б (ч. 5 ст. 62 √ ”крањни). ÷е означаЇ, що до складу п≥дприЇмства не можуть входити ≥нш≥ п≥дприЇмства, що, в свою чергу, Ї характерним дл¤ об'Їднань п≥дприЇмств. ќзначене не стосуЇтьс¤ випадк≥в, коли одне п≥дприЇмство виступаЇ засновником ≥ншого. «асновник вносить частку свого майна або немайнових актив≥в, не вход¤чи при цьому до п≥дприЇмства, що створюЇтьс¤.

¬≥д знаходженн¤ у склад≥ п≥дприЇмства сл≥д також в≥др≥зн¤ти знаходженн¤ у його статутному фонд≥ корпоративних прав на ≥нш≥ п≥дприЇмства. Ќаприклад, зг≥дно з постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 11 кв≥тн¤ 2001 р. є 354 "ѕро утворенн¤ Ќац≥ональноњ акц≥онерноњ компан≥њ "”крагрол≥зинг" до статутного фонду омпан≥њ повинн≥ бути передан≥ 100% акц≥й в≥дпов≥дних п≥дприЇмств, ¤к≥ дл¤ цього перв≥сно перетворюютьс¤ на в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства. ‘актично Ќј Ї холдинговою компан≥Їю, а п≥дприЇмства, акц≥њ ¤ких передан≥ до њњ статутного фонду Ч доч≥рн≥ми (ст. 126 √ ”крањни).

ѕоложенн¤ √ ”крањни щодо того, що п≥дприЇмство "маЇ в≥докремлене майно, самост≥йний баланс, рахунки в установах банк≥в, печатку ≥з своњм найменуванн¤м та ≥дентиф≥кац≥йним кодом" сл≥д розум≥ти ¤к зобов'¤занн¤ п≥дприЇмства мати ц≥ атрибути. “аким чином, п≥дприЇмство, на в≥дм≥ну в≥д ф≥зичноњ особи Ч суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зобов'¤зане мати печатку, в≥дкрити рахунок (рахунки) в установах банк≥в, подавати зв≥т про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, ¤кий в≥дображаЇ на певну дату його активи, зобов'¤занн¤ ≥ власний кап≥тал (баланс).

8. «г≥дно з ч. 2 ст. 62 √ ”крањни п≥дприЇмства можуть створюватись ¤к дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмництва, так ≥ дл¤ некомерц≥йноњ господарськоњ д≥¤льност≥. ќск≥льки предметом розгл¤ду нашоњ книги Ї п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, ми в подальшому будемо докладн≥ше розгл¤дати саме особливост≥ комерц≥йних п≥дприЇмств, метою д≥¤льност≥ ¤ких Ї отриманн¤ прибутку.

Ќайб≥льш загальне визначенн¤ прибутку м≥ститьс¤ в п. 4 ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку 3 "«в≥т про ф≥нансов≥ результати", затв. наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31 березн¤ 1999 р. є 87, за ¤ким прибутком визнаЇтьс¤ сума, на ¤ку доходи перевищують пов'¤зан≥ з ними витрати. Ѕ≥льш повно визначено прибуток у ст. « «акону ”крањни в≥д 28 грудн¤ 1994 р. є 334/94-¬– "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" (в редакц≥њ «акону в≥д 22 травн¤ 1997 р.), за ¤кою прибуток визначаЇтьс¤ шл¤хом зменшенн¤ суми скоригованого валового доходу зв≥тного пер≥оду на суму валових витрат та суму амортизац≥йних в≥драхувань. 9. «г≥дно з≥ ст. 65 √ ”крањни управл≥нн¤ п≥дприЇмством зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до його установчих документ≥в на основ≥ поЇднанн¤ прав власника щодо господарського використанн¤ свого майна ≥ участ≥ в управл≥нн≥ трудового колективу.

¬ласник зд≥йснюЇ своњ права щодо управл≥нн¤ п≥дприЇмством безпосередньо або через уповноважен≥ ним органи в≥дпов≥дно до статуту п≥дприЇмства чи ≥нших установчих документ≥в.

ƒл¤ кер≥вництва господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства власник (власники) або уповноважений ним орган призначаЇ (обираЇ) кер≥вника п≥дприЇмства, з ¤ким укладаЇтьс¤ догов≥р (контракт), в ¤кому визначаютьс¤ строк найму, права, обов'¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вника, умови його матер≥ального забезпеченн¤, умови зв≥льненн¤ його з посади, ≥нш≥ умови найму за . погодженн¤м стор≥н. ер≥вник п≥дприЇмства без дорученн¤ д≥Ї в≥д ≥мен≥ п≥дприЇмства, представл¤Ї його ≥нтереси в органах державноњ влади ≥ органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ≥нших орган≥зац≥¤х, у в≥дносинах з юридичними особами та громад¤нами, формуЇ адм≥н≥страц≥ю п≥дприЇмства ≥ вир≥шуЇ питанн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в межах та пор¤дку, визначених установчими документами.

–≥шенн¤ з соц≥ально-економ≥чних питань, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, виробл¤ютьс¤ ≥ приймаютьс¤ його органами управл≥нн¤ за участ≥ трудового колективу ≥ уповноважених ним орган≥в. “рудовий колектив п≥дприЇмства становл¤ть ус≥ громад¤ни, ¤к≥ своЇю працею беруть участь у його д≥¤льност≥ на основ≥ трудового договору (контракту, угоди) або ≥нших форм, що регулюють трудов≥ в≥дносини прац≥вника з п≥дприЇмством. ѕовноваженн¤ трудового колективу щодо його участ≥ в управл≥нн≥ п≥дприЇмством встановлюютьс¤ статутом або ≥ншими установчими документами в≥дпов≥дно до вимог законодавства.

10. «г≥дно з ч. 4 ст. 64 √ ”крањни п≥дприЇмство маЇ право створювати ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли, погоджуючи питанн¤ про розм≥щенн¤ таких п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства з в≥дпов≥дними органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в установленому законодавством пор¤дку. “ак≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли не мають статусу юридичноњ особи ≥ д≥ють на основ≥ положенн¤ про них, затвердженого п≥дприЇмством, можуть в≥дкривати рахунки в установах банк≥в в≥дпов≥дно до закону.

«г≥дно з≥ ст. 95 ÷ ”крањни (див. також п. 3.6.1Ч3.6.2 ласиф≥кац≥њ орган≥зац≥йно-правових форм господарюванн¤ ƒ 002:2004, затв. наказом ƒержавного ком≥тету ”крањни з питань техн≥чного регулюванн¤ та споживчоњ пол≥тики в≥д 28 травн¤ 2004 р. є 97) ф≥л≥Їю Ї в≥докремлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, що розташований поза њњ м≥сцезнаходженн¤м та зд≥йснюЇ вс≥ або частину њњ функц≥й. ѕредставництвом, у свою чергу, Ї в≥докремлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, що розташований поза њњ м≥сцезнаходженн¤м та зд≥йснюЇ представництво ≥ захист ≥нтерес≥в юридичноњ особи.

ќтже, в≥дм≥нн≥сть представництва в≥д ф≥л≥њ пол¤гаЇ в тому, що представництво виконуЇ лише представницьк≥ функц≥њ ≥ захист ≥нтерес≥в юридичноњ особи, натом≥сть ф≥л≥¤ може зд≥йснювати ¤к вс≥, так ≥ окрем≥ функц≥њ юридичноњ особи, у тому числ≥ представництво ≥ захист њњ ≥нтерес≥в.

Ќезважаючи на вказан≥ в≥дм≥нност≥, «акон ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" фактично ототожнюЇ ф≥л≥њ ≥ представництва (нерезидент≥в). ѕункт 1.17 ст. 1 цього «акону п≥д пост≥йним представництвом нерезидента в ”крањн≥ розум≥Ї "пост≥йне м≥сце д≥¤льност≥, через ¤ке повн≥стю або частково зд≥йснюЇтьс¤ господарська д≥¤льн≥сть нерезидента на територ≥њ ”крањни. ƒо пост≥йних представництв, зокрема, в≥днос¤тьс¤: м≥сце управл≥нн¤, ф≥л≥ал, оф≥с, завод, фабрика, майстерн¤, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'Їр або ≥нше м≥сце розв≥дки чи видобутку корисних копалин".

ласиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств

¬иди та орган≥зац≥йн≥ форми п≥дприЇмств навод¤тьс¤ у ст. 63 √ ”крањни, в≥дпов≥дно до ¤коњ залежно в≥д форм власност≥, передбачених законом, в ”крањн≥ можуть д≥¤ти п≥дприЇмства таких вид≥в:

приватне п≥дприЇмство, що д≥Ї на основ≥ приватноњ власност≥ громад¤н чи суб'Їкта господарюванн¤ (юридичноњ особи);
п≥дприЇмство, що д≥Ї на основ≥ колективноњ власност≥ (п≥дприЇмство колективноњ власност≥);
комунальне п≥дприЇмство, що д≥Ї на основ≥ комунальноњ власност≥ територ≥альноњ громади;
державне п≥дприЇмство, що д≥Ї на основ≥ державноњ власност≥;
п≥дприЇмство, засноване на зм≥шан≥й форм≥ власност≥ (на баз≥ об'Їднанн¤ майна р≥зних форм власност≥).

јбзац 7 ч. 1 ст. 63 √ ”крањни м≥стить положенн¤, зг≥дно з ¤ким в ”крањн≥ можуть д≥¤ти також ≥нш≥ види п≥дприЇмств, передбачен≥ законом. ƒо таких, наприклад, за ч. 2 ст. 63 √ ”крањни належать п≥дприЇмство з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми (п≥дприЇмство, в статутному фонд≥ ¤кого ≥ноземна ≥нвестиц≥¤ становить не менш ¤к 10%), а також ≥ноземне п≥дприЇмство (п≥дприЇмство, в статутному фонд≥ ¤кого ≥ноземна ≥нвестиц≥¤ становить 100%).

«алежно в≥д способу утворенн¤ (заснуванн¤) та формуванн¤ статутного фонду в ”крањн≥ д≥ють п≥дприЇмства:

ун≥тарн≥. ”н≥тарними Ї п≥дприЇмства державн≥, комунальн≥, п≥дприЇмства, заснован≥ на власност≥ об'Їднанн¤ громад¤н, рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ або на приватн≥й власност≥ засновника;
корпоративн≥. орпоративними Ї кооперативн≥ п≥дприЇмства, п≥дприЇмства, що створюютьс¤ у форм≥ господарського товариства, а також ≥нш≥ п≥дприЇмства, в тому числ≥ заснован≥ на приватн≥й власност≥ двох або б≥льше ос≥б.

”с≥ назван≥ вище види п≥дприЇмств докладно розгл¤нут≥ у наступних п≥дпунктах ц≥Їњ теми.

р≥м того, зг≥дно з ч. 7 ст. 63 √ ”крањни п≥дприЇмства, залежно в≥д к≥лькост≥ працюючих та обс¤гу валового доходу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ за р≥к, можуть бути в≥днесен≥ до малих п≥дприЇмств, середн≥х або великих п≥дприЇмств.

ћалими (незалежно в≥д форми власност≥) визнаютьс¤ п≥дприЇмства, в ¤ких середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих за зв≥тний (ф≥нансовий) р≥к не перевищуЇ 50 ос≥б, а обс¤г валового доходу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) за цей пер≥од не перевищуЇ суми, екв≥валентноњ 500 тис. Ївро за середньор≥чним курсом Ќац≥онального банку ”крањни щодо гривн≥.
¬еликими п≥дприЇмствами визнаютьс¤ п≥дприЇмства, в ¤ких середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих за зв≥тний (ф≥нансовий) р≥к перевищуЇ 1000 ос≥б, а обс¤г валового доходу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) за р≥к перевищуЇ суму, екв≥валентну 5 млн Ївро за середньор≥чним курсом Ќац≥онального банку ”крањни щодо гривн≥.

”с≥ ≥нш≥ п≥дприЇмства визнаютьс¤ середн≥ми.

ѕроте на сьогодн≥ терм≥нолог≥¤ останньоњ класиф≥кац≥њ, зокрема, терм≥н "мале п≥дприЇмство" фактично не вживаЇтьс¤ ≥ зам≥нений на ≥нший терм≥н Ч "суб'Їкт малого п≥дприЇмництва".

ритер≥њ в≥днесенн¤ п≥дприЇмц≥в до суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва √ ”крањни зб≥гаютьс¤ ≥з наведеними у спец≥альному нормативному акт≥ Ч «акон≥ ”крањни в≥д 19 жовтн¤ 2000 р. є 2063-Ў "ѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва". ўоправда, зазначений «акон не поширюЇтьс¤ на дов≥рч≥ товариства, страхов≥ компан≥њ, банки, ломбарди, ≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥ та небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ установи, суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ провад¤ть д≥¤льн≥сть у сфер≥ грального б≥знесу, зд≥йснюють обм≥н ≥ноземноњ валюти, ¤к≥ Ї виробниками та ≥мпортерами п≥дакцизних товар≥в, а також суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, у статутному фонд≥ ¤ких частка вклад≥в, що належить юридичним особам Ч засновникам та учасникам цих суб'Їкт≥в, ¤к≥ не Ї суб'Їктами малого п≥дприЇмництва, перевищуЇ 25%.

¬≥днесенн¤ п≥дприЇмств до суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва означаЇ, зокрема, можлив≥сть перейти на спрощену систему оподаткуванн¤ в пор¤дку, передбаченому ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 3 липн¤ 1998 р. є 727/98 "ѕро спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва" (в редакц≥њ ”казу в≥д 28 червн¤ 1999 р. є 746/99). ѕроте цим нормативно-правовим актом передбачен≥ ≥нш≥ критер≥њ в≥днесенн¤ п≥дприЇмств до суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва. —татт¤ 1 ”казу зазначаЇ, що спрощена система оподаткуванн¤ може застосовуватис¤, зокрема, до юридичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми та форми власност≥, в ¤ких за р≥к середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих не перевищуЇ 50 ос≥б; проте обс¤г виручки таких юридичних ос≥б в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) за р≥к не повинен перевищувати 1 млн гривень (а не 500 тис. Ївро, ¤к це встановлено √ ”крањни та «аконом ”крањни "ѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва"). ¬важаЇмо, що оск≥льки ст. 5 «акону передбачено запровадженн¤ спрощеноњ системи оподаткуванн¤, бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥, перевага при в≥днесенн≥ цих ос≥б до суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва повинна в≥ддаватис¤ саме положенн¤м √ ”крањни та «акону ”крањни "ѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва" ¤к нормативних акт≥в вищоњ юридичноњ сили.

„астина 8 ст. 63 √ ”крањни опосередковано передбачаЇ право п≥дприЇмства створювати доч≥рн≥ п≥дприЇмства. ѕункт 4 ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку 19 "ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств", затв. наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 7 липн¤ 1999 р. є 163, визначаЇ доч≥рнЇ п≥дприЇмство ¤к п≥дприЇмство, ¤ке перебуваЇ п≥д контролем материнського п≥дприЇмства. ¬ такому раз≥ материнське (контролююче) ≥ доч≥рнЇ п≥дприЇмство виступають ¤к асоц≥йован≥ п≥дприЇмства, в≥дносини м≥ж ¤кими обумовлен≥ економ≥чною та/або орган≥зац≥йною залежн≥стю у форм≥ участ≥ в статутному фонд≥ та/або управл≥нн≥.

—татт¤ 126 √ ”крањни передбачаЇ, що залежн≥сть м≥ж асоц≥йованими п≥дприЇмствами може бути простою ≥ вир≥шальною. ѕроста залежн≥сть м≥ж асоц≥йованими п≥дприЇмствами виникаЇ у раз≥, ¤кщо одне з них маЇ можлив≥сть блокувати прийн¤тт¤ р≥шень ≥ншим (залежним) п≥дприЇмством, ¤к≥ повинн≥ прийматис¤ в≥дпов≥дно до закону та/або установчих документ≥в цього п≥дприЇмства квал≥ф≥кованою б≥льш≥стю голос≥в. ¬ир≥шальна залежн≥сть м≥ж асоц≥йованими п≥дприЇмствами виникаЇ у раз≥, ¤кщо м≥ж п≥дприЇмствами встановлюютьс¤ в≥дносини контролю-п≥дпор¤дкуванн¤ за рахунок переважноњ участ≥ контролюючого п≥дприЇмства в статутному фонд≥ та/або загальних зборах чи ≥нших органах управл≥нн¤ ≥ншого (доч≥рнього) п≥дприЇмства, зокрема волод≥нн¤ контрольним пакетом акц≥й. ƒоч≥рн≥ п≥дприЇмства в л≥тератур≥ под≥л¤ютьс¤ на ун≥тарн≥, тобто так≥, що створюютьс¤ одним материнським п≥дприЇмством-засновником, та корпоративн≥, тобто так≥, що створюютьс¤ двома або б≥льше засновниками (зазвичай у форм≥ господарського товариства).

Ќа полицю

«м≥ст

ƒал≥..

≈лектронна б≥бл≥отека ÷ƒЌ ”ѕ

Сайт управляется системой uCoz