початок украњнськоњ державност≥


	–ањса ≤ванченко ињвська –усь: початки украњнськоњ державност≥

Ѕ≥бл≥отека ињвського ун≥верситету права ЌјЌ ”крањни щиро вд¤чна в≥дом≥й письменниц≥, ≥сторику, профусору –ањс≥ ѕетр≥вн≥ ≤ванченко, ¤ка п≥д час творчоњ зустр≥ч≥ у рамках проекту "≤нтелектуальна власн≥сть: перлини л≥тератури дл¤ студентськоњ молод≥" передала в дар ињвському ун≥верситету права р¤д монограф≥й з ≥стор≥њ ”крањни та надала дозв≥л на встановленн¤ електронноњ верс≥њ њњ книги " иiвська –усь: початки украњнськоњ державност≥" дл¤ використанн¤ студентами ”ѕ ЌјЌ” при вивчен≥ ≥стор≥њ розвитку державност≥ в ”крањн≥.

¬ступ.

≤стор≥¤ в ус≥ часи свого св≥домого розвитку була наукою пол≥тизованою. ≤ це, на жаль, не прислужилось ан≥ њй, ¤к науц≥, ан≥ правител¤м, ¤к≥ пост≥йно втручались в методи њњ творенн¤ ≥ намагались використати њњ дл¤ утвердженн¤ власних егоњстичних забаганок. «вичайно ж, в такому вигл¤д≥ ≥сторична наука не могла достойно прислужитись ≥ своЇму народов≥, ¤кий мав черпати з нењ глибок≥ уроки дл¤ сусп≥льного поступу.

Ќаш час не Ї вин¤тком. Ќавпаки, ≥стор≥¤ народ≥в колишньоњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ за останн≥ дес¤тил≥тт¤ зазнала не т≥льки перекручень, а й цин≥чноњ фальсиф≥кац≥њ ≥ нав≥ть оф≥ц≥йноњ заборони багатьох њњ стор≥нок.

“а вел≥нн¤м нового часу поступово в≥дкидаютьс¤ вс≥ т≥ фальсиф≥кац≥њ ≥ заборони. Ќарешт≥ в сучасному сусп≥льств≥, ¤ке н≥бито раптом опинилось на гран≥ величезноњ економ≥чноњ, пол≥тичноњ та моральноњ кризи, почало пробиватись усв≥домленн¤, що поступ сусп≥льства без знанн¤ своЇњ власноњ ≥стор≥њ, без вивченн¤ урок≥в трагед≥й ≥ поразок - неможливий; що без таких знань сусп≥льство, под≥бно до б≥лки в колес≥, рухаЇтьс¤ по замкненому колу, тобто, в н≥куди. ясна р≥ч, таке сусп≥льство приречене на деградац≥ю ≥ вимиранн¤: його ж бо обган¤ють сус≥дн≥ цив≥л≥зован≥ сп≥льноти ≥ залишають поза межами громад¤нського поступу.

“а одного такого усв≥домленн¤, звичайно, замало. ўоб вийти на прогресивний шл¤х поступу, потр≥бно в ус≥х напр¤мках розкрити народн≥ глибинн≥ криниц≥ ≥з животворними джерелами ≥стор≥њ, котр≥ збагатили 6 ≥сторичний досв≥д ≥ зробили б певн≥шим крок народу в майбутнЇ.

ѕроте, ¤к з'¤совуЇтьс¤, це нелегко зробити. ѕо-перше через багатов≥кову традиц≥ю, ¤ка сформувала св≥дом≥сть багатьох покол≥нь населенн¤ нашоњ крањни сурогатом певних ≥деолог≥чних концепц≥й, створених дл¤ пануванн¤ одн≥Їњ нац≥њ над ≥ншими, одн≥Їњ пол≥тичноњ системи над другими. ѕо-друге - через нерозум≥нн¤ важливости таких ≥сторичних знань дл¤ всього сусп≥льства, коли на перший план за старою усталеною схемою висувались лише соц≥ально-економ≥чн≥ аспекти. ≤нш≥ ж не менш важлив≥ компоненти сусп≥льного поступу - пол≥тичн≥, культурн≥, духовно-космолог≥чн≥, що пов'¤зують людину ≥ людську сп≥льноту ≥з житт¤м планетарно-косм≥чним, - безумовно ≥ беззаперечно в≥дкидались.

Ќайприкр≥ше те, що така окультивована ситуац≥¤ призвела до недооц≥нки в ц≥лому пол≥тичноњ та духовноњ спадщини не лише масами трудового народу, а й самими пол≥тичними д≥¤чами, що вершили й вершать дол≥ народ≥в нашоњ крањни. «а таких обставин важко с≥¤ти зерна знань, а ще важче очищати т≥ зерна в≥д фальшивих ≥деолог≥чних дом≥шок, аби були доступн≥ ≥стинн≥ ¤вища ≥сторичного процесу. Ѕез такоњ ≥стини - ¤ка ж наука! «нову сусп≥льство сп≥ткають збоченн¤, по¤ва нових культ≥в, кумир≥в та ≥дей - ≥ знову поразок, ¤к≥ обход¤тьс¤ народам ц≥ною в безнад≥йну в≥дстал≥сть у наш динам≥чний технолог≥чний в≥к.

—учасне ж сусп≥льне житт¤ вимагаЇ негайноњ переоц≥нки узвичаЇних ц≥нностей. јле в цьому сучасному сьогоденн≥, де п≥дн¤лис¤ на протиборство таЇмне ≥ ¤вне, р≥зн≥ сусп≥льн≥ сили, ≥з ще б≥льшою вперт≥стю постають теч≥њ, ¤к≥ намагаютьс¤ скористатись арсеналом застар≥лих, м≥цно врослих у нашу сусп≥льну св≥дом≥сть, фальшивих м≥ф≥в, щоб пристосувати ≥стор≥ю до своњх чисто егоњстичних потреб. ≤ в першу чергу використовуютьс¤ стар≥ ≥сторичн≥ концепц≥њ, починаючи з най- давн≥ших час≥в. ≤ нин≥шн≥ консерватори, ≥ демократи, ≥ центристи, ≥ патр≥оти р≥зних в≥дт≥нк≥в - вс≥ т¤гнуть до себе ≥сторичну ковдру, аби п≥дтвердити власну ≥стинн≥сть, власну пол≥тичну платформу, що концентруЇтьс¤ навколо пекучих проблем перебудови недавньоњ рад¤нськоњ держави: чи бути њй сп≥льнотою демократичних незалежних держав, чи стануть ус≥ незалежними державними утворенн¤ми, чи, обновивши фарбу на старому дрот¤ному паркан≥ ≥з електричним струмом, оголос¤ть њњ перебудованою оновленою федерац≥Їю.

“ож нин≥ дуже попул¤рним став давн≥й за≥ржавлений аргумент про "тис¤чол≥тню ≥стор≥ю" рос≥йськоњ держави, про Їдину ≥ непорушну њњ пол≥тичну структуру ¤к найповн≥ший спос≥б њњ пол≥тичного бутт¤, про вигоди централ≥зованого управл≥нн¤, ¤к≥ виробила рос≥йська ≥стор≥¤ ≥ без ¤коњ немислиме, н≥бито, подальше пол≥тичне ≥снуванн¤ колишн≥х рад¤нських республ≥к. ¬иходить, що оновлена федерац≥¤ - не що ≥нше ¤к та ж таки централ≥зована держава, до ¤коњ додаЇтьс¤ лише нова вив≥ска - "оновлена федерац≥¤". ѕарадокс цього визначенн¤ тим ¤сн≥ший, коли врахувати, що рос≥йська держава н≥коли за всю свою ≥стор≥ю не жила на принципах федерац≥њ.

ўо ж тод≥ оновлюЇтьс¤, ¤ка система?

”с≥ ц≥ фактори нашого бурхливого сусп≥льного житт¤ ще раз змушують ≥сторик≥в братис¤ за перо. ≤, незважаючи на усв≥домленн¤ ними непосильного т¤гар¤ свого завданн¤, змушують вносити певну ¤сн≥сть в ≥стор≥ю пол≥тичного розвитку ”крањни, в процеси творенн¤ багатонац≥ональноњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, њхн≥ джерела й ц≥нност≥ на сучасному етап≥ ≥сторичного бутт¤.

Ќа наступну стор≥нку

≈лектронна б≥б≥л≥отека ”ѕ ЌјЌ”

Сайт управляется системой uCoz