ѕопередн¤ тема
“ема 9
Ќаступна тема
”крањна в роки ≥ напередодн≥ I св≥товоњ в≥йни
—оц≥ально - економ≥чний розвиток ≥ сусп≥льно - пол≥тичн≥
процеси на ”крањн≥ на початку XX ст..
Ќац≥ональн≥ в≥дносини на ”крањн≥. ¬≥дображенн¤
нац≥онального питанн¤ у програмах пол≥тичних парт≥й та њх д≥¤льност≥ в
”крањн≥.
***
—оц≥ально - економ≥чний розвиток ≥ сусп≥льно - пол≥тичн≥
процеси на ”крањн≥ на початку XX ст..
- Ќаприк≥нц≥ XIX - XX ст..у соц≥ально - економ≥чному становищ≥ ”крањни в≥дбулись ≥стотн≥ зм≥ни. «начно розвинулись кап≥тал≥стичн≥ в≥дносини ¤к у промисловост≥, так ≥ в с≥льському господарств≥. ”крањна стаЇ важливою частиною економ≥чного орган≥зму –ос≥йськоњ держави. ” 1900р. на ”крањн≥ д≥¤ло 5300 промислових п≥дприЇмств, на ¤ких працювало 300 тис. роб≥тник≥в, що становило 20,14% загальноњ чисельност≥ п≥дприЇмств та роб≥тник≥в в ц≥лому по крањн≥. ”крањна давала близько 52% чавуну, 57% зал≥за, 52% стал≥, 65% кам'¤ного вуг≥лл¤ в≥д загальноњ к≥лькост≥ виробництва –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.
- ¬≥дбулос¤ зростанн¤ концентрац≥њ промисловост≥ ≥ ф≥нансового кап≥талу, тобто в ”крањн≥ почали формуватись монопол≥стичн≥ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств (цукров≥ заводи “ерещенко, ѕродамет).
- ќдночасно з розвитком промисловост≥ на ”крањн≥ тривав процес
формуванн¤ роб≥тничого класу, що базувавс¤ на ≥нтернац≥ональн≥й основ≥
(рос≥¤ни,украњнц≥, молдавани).
- онцентрац≥¤ промисловост≥, виникненн¤ монопол≥стичних об'Їднань св≥дчили про те, що –ос≥¤ ≥ ”крањна разом з такими крањнами ¤к Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, —Ўј, наприк≥нц≥ XIX - XX ст. вступили у вищий етап розвитку кап≥тал≥стичного виробництва, так званий ≥мпер≥ал≥зм. Ќа баз≥ цього розвиваЇтьс¤ та поширюЇтьс¤ сусп≥льно - пол≥тичний рух в цих крањнах. ѕоступово формуЇтьс¤ багатопарт≥йна система. ѕарт≥¤ б≥льшовик≥в розвивалас¤ на баз≥ теоретичноњ програми марксизму(газета "≤скра" об'Їднувала роб≥тник≥в ≥ допомагала у формуванн≥ б≥льшовицькоњ партий).
II з'≥зд парт≥њ б≥льшовик≥в затвердив програму б≥льшовик≥в.
- Ѕ≥льшовики грали пров≥дну роль в пол≥тичному житт≥ крањни ≥ мали великий вплив на ≥сторичн≥ процеси.
- ѕор¤д ≥з соц≥ально - демократичними орган≥зац≥¤ми марксистськоњ ор≥Їнтац≥њ д≥¤ли ≥нш≥ пол≥тичн≥ парт≥њ. . ер≥вники де¤ких парт≥й стануть л≥дерами новоствореноњ украњнськоњ держави (¬инниченко, ѕетлюра, √рушевський).Ќайб≥льш в≥домими з них були: –”ѕ - революц≥йна украњнська парт≥¤, ”—ƒ–ѕ - украњнська соц≥ально - демократична роб≥тнича парт≥¤ , "—п≥лка" - украњнська соц≥ально демократична сп≥лка, Ќ”ѕ - народна украњнська парт≥¤, “”ѕ - товариство украњнських поступовц≥в, ”ѕ—– - украњнська парт≥¤ соц≥ал - революц≥онер≥в, та р¤д ≥нших парт≥њ.
- –”ѕ була створена у ’арков≥ у лютому 1900р. ≤њ орган≥заторами була молодь: студенти, вчител≥, л≥кар≥, державн≥ службовц≥. Ќа р≥зних етапах –”ѕ очолювали јнтонович, ѕорш, ѕетлюра, ¬инниченко, –усов, ћартос та ≥нш≥.
- ” грудн≥ 1902р. в иЇв≥ в≥дбувс¤ перший з'њзд –”ѕ, де був обраний центральний ком≥тет ≥ "закордонний ком≥тет" дл¤ кер≥вництва закордонною д≥¤льн≥стю. ћ≥сцевими орган≥зац≥¤ми ц≥Їњ парт≥ були м≥сцев≥ групи "в≥льних громад", що д≥¤ли в иЇв≥, ’арков≥, ѕолтав≥, „ерн≥гов≥, Ќ≥жин≥, Ћубнах, ¬ промислових центрах атеринослав≥, ћиколаЇв≥. –”ѕ стала базою формуванн¤ р¤ду украњнських пол≥тичних парт≥й. “ак, у 1902р. з –”ѕ вийшла груп з ћ≥хновським ≥ утворила Ќ”ѕ. „астина член≥в –”ѕ створила ”крањнську соц≥ально - демократичну сп≥лку. ≤нша частина член≥в –”ѕ на чол≥ з такими д≥¤чами ¤к ѕорш, јнтонович, ¬инниченко, ѕетлюра, ћартос, у 1905р. скликали новий з'њзд, що поклав к≥нець ≥снуванню –”ѕ ≥ проголосив створенн¤ ”—ƒ–ѕ.
- ” цей час в≥дбувс¤ перех≥д в≥д економ≥чноњ боротьби, економ≥чних вимог до пол≥тичних. ” 1905р. проходить р≥д великих пол≥тичних страйк≥в. ќсобливо активно д≥¤ли у атеринослав≥, иЇв≥, Ќ≥копол≥.
- ѕосилились виступи студентськоњ молод≥ (’арьковський , ињвський ун≥верситет).¬ листопад≥ 1900р. - заворушенн¤ у ињвському ун≥верситет≥, в с≥чн≥ 1901р. -студент≥в в≥ддали в солдати за наказом ректора.
- «агостренню економ≥чноњ та соц≥ально - пол≥тичноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ спри¤ла поразка –ос≥њ у в≥йн≥ з япон≥Їю. ƒемократичн≥ сили ”крањни закликали до припиненн¤ в≥йни, л≥кв≥дац≥њ самодержавного режиму. ÷¤ революц≥йна криза ви¤вилась в ход≥ першоњ революц≥њ в –ос≥њ( 1905 - 1907рр). ѕ≥сл¤ под≥њ 7 с≥чн¤ ("кровава нед≥л¤") в ”крањн≥ в≥дбулос¤ 1700сел¤нських виступ≥в, в жовтн≥ 1905р. - оголошено загальний страйк, а в грудн≥ почалос¤ збройне повстанн¤, ¤ке п≥дтримали роб≥тники ’аркова, иЇва, атеринослава та ≥нших м≥ст. ÷е була перша буржуазна - демократична революц≥¤ пер≥оду ≥мпер≥ал≥зму, коли роб≥тники сел¤ни, ≥нтел≥генц≥¤, арм≥¤ виступили проти монарх≥чного режиму. 1907р. - початок репрес≥й ( понад20000 чолов≥к було репресовано за участь у революц≥йних под≥¤х. ѕрот¤гом 1907 - 1909рр. було закрито понад 100газет, понад 400профсп≥лок.
- ћетою проведенн¤ —толип≥нськоњ аграрноњ реформи було зберегти
залишки ≥снуючоњ пол≥тичноњ системи. ”р¤д прот¤гом 1906 - 1910 р. видав
р¤д закон≥в, що в сукупност≥ складають —толип≥нську аграрну реформу. ≤њ
суть:
- «акр≥плювала у приватну власн≥сть ус≥ д≥л¤нки общ≥ноњ земл≥
- ѕереселенн¤ сел¤н з центральних рег≥он≥в до —иб≥ру , де залишалис¤
велик≥ незаселен≥ територ≥њ.(2,5 млн. сел¤н з –ос≥њ, ≥ 1 млн. з
”крањни, ¤к≥ наб≥дкались повною м≥рою ≥ повернулись до дому).
Ќац≥ональн≥ в≥дносини на ”крањн≥. ¬≥дображенн¤
нац≥онального питанн¤ у програмах пол≥тичних парт≥й та њх д≥¤льност≥ в
”крањн≥
- ”р¤д царськоњ –ос≥њ проводив в≥дверто шов≥н≥стичну пол≥тику щодо населенн¤ нац≥ональних окрањн, зокрема украњнського народу. ћ≥н≥стр внутр≥шн≥х справ –ос≥њ —толип≥н посилаЇтьс¤ на ≥сторичн≥ традиц≥њ у боротьб≥ з " нац≥ональними особливост¤ми колишньоњ ”крањни". Ќа стор≥нках газет иЇвл¤нин", "Ќова сила", говорилось, що "украњнський сепаратизм", "мазеп≥нство" смертельно небезпечн≥ дл¤ –ос≥њ. ”р¤д заборон¤в викладати в школах украњнською мовою, намагавс¤ повн≥стю викор≥н¤ти ≤њ з навчального процесу. Ѕули конф≥скован≥ рос≥йськ≥ виданн¤ на украњнськ≥й мов≥: 1911р. - вилучене " обзар" ѕетербурзького видавництва.
- ”тиску зазнали ≥ пол¤ки ≥ Їврењ. –ос≥йськ≥й ур¤д намагавс¤ "нацькувати" один народ на ≥нший за принципом "розд≥л¤й ≥ властвуй".
- √остр≥ проблеми нац≥ональних в≥дносин в≥дображен≥ в програмах
пол≥тичних парт≥й есер≥в, нац≥онал≥ст≥в, б≥льшовик≥в. ¬ њх програм≥
зазначалось:
- Ћ≥кв≥дац≥¤ нац≥онального гн≥ту ≥ нац≥ональноњ нер≥вност≥;
- ¬изволенн¤ народ≥в колон≥й та залежних крањн в≥дж ≥мпер≥ал≥стичних держав;
- ¬≥льний розвиток великих та малих народ≥в;
- ¬становленн¤ братерського союзу ≥ дружби у м≥жнародн≥й боротьб≥ за соц≥ал≥стичн≥ перетворенн¤;
- «абезпеченн¤ р≥вноправност≥ нац≥ональностей, ≥нтернац≥ональна
д≥¤льн≥сть.
- ѕредставники ≥нтел≥генц≥њ розум≥ли необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ нац≥онального питанн¤. ≤. ‘ранко, Ћ. ”крањнка, ћ. оцюбинський, ѕ. √рабовський сто¤ли на ≥нтернац≥онал≥стичних позиц≥¤х.
- ≤. ‘ранко "Ќац≥¤ упов≥льнюЇ у розвитку ≥ншу нац≥ю, зд≥йснююч≥ нац≥ональний гн≥т".
- Ќос≥¤ми шов≥н≥зму була не вс¤ рос≥йська нац≥¤. –об≥тники, сел¤ни, частина ≥нтел≥генц≥њ не сто¤ли на шов≥н≥стичних позиц≥¤х. Ќос≥¤ми шов≥н≥зму були представники правл¤чих клас≥в –ос≥њ: чиновники, частина двор¤нства, пом≥щик≥в, "чорна сотн¤", ¤к≥ громили демократичн≥ пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ.
- Ќа позиц≥¤х шов≥н≥зму сто¤ла парт≥¤ великоњ буржуаз≥њ - парт≥¤ "окт¤брист≥в", та парт≥¤ л≥беральноњ буржуаз≥њ - парт≥¤ "кадет≥в".
- ѕрограмним гаслом –”ѕ було "ќдна Їдина нерозд≥льна в≥льна самост≥йна ”крањна в≥д арпат аж до авказу". ” нац≥ональному питанн≥ –”ѕ в≥дстоювала ≥дею автоном≥њ ”крањни у кордонах –ос≥њ. –”ѕ закликала украњнськ≥й робоч≥й клас пам'¤тати що в≥н боретьс¤ проти нац≥онал≥зму правл¤чоњ парт≥њ.
- Ќ”ѕ в≥дстоювала принцип "”крањна з ≤њ добром т≥льки дл¤ украњнц≥в, а не чужинц≥в" (ћ≥хнов).
- ”—ƒ–ѕ закликала боротис¤ проти будь - ¤кого нац≥онального гн≥ту, за "культурно - нац≥ональну автоном≥ю" ”крањни з окремим сеймом.
- ѕри розгл¤д≥ украњнського нац≥онального руху особливий ≥нтерес ¤вл¤Ї позиц≥¤ ћ. √рушевського. ” статт≥ "Ќародност¤м ”крањни" √рушевський писав: "ћи домагаЇмось широкоњ автоном≥њ ”крањни в ≤њ етнограф≥чних межах у федерац≥њ народ≥в –ос≥њ, повноти пол≥тичного, культурного, ≥ нац≥онального украњнського житт¤. јле все це не буде погрозою дл¤ ≥нших нац≥ональностей, ¤к≥ мешкають на ”крањн≥. ћи добуваЇмо державне право не дл¤ того, щоб панувати над нац≥ональними меншост¤ми ”крањни, ми домагаЇмось широкоњ автоном≥њ дл¤ того, щоб не т≥льки дл¤ себе використовувати ц≥ права".
|
