Попередня тема         Тема 5         Наступна тема

Україна в кінці XVII XVIII ст.

Політика царизму на Лівобережній Україні та Слобожанщині.
Запорізькі козаки в кінці XVII - XVIII ст..

* * *

Політика царизму на Лівобережній Україні та Слобожанщині
Подальший розвиток України відбувався під впливом наслідків визвольної війни і воз'єднання з Росією. Українські землі у складі Російської держави протягом майже цілого століття користувалися правом на обмежену автономію, на обмежене самоврядування.
Зі смертю Петра I на початку 1725р. зійшов у могилу найбільш непримиренний борець проти автономії України. Але цариця Катерина I, продовжувала політику свого чоловіка у дещо пом'якшених формах. Серед російських державних діячів Меньшикoв, через особисту зацікавленість (мав маєтки в Україні та в Криму), проводив не таку різку політику щодо України. Його лінія стала особливо впливовою за часів Петра II. За згодою російського уряду при сприянні Меншикова, гетьманом було обрано миргородського полковника Д. Апостола(1727 - 1734р). Це був заслужений діяч Гетьманщини, що чимало зробив для консолідації Гетьманщини, ії внутрішніх та зовнішніх відносин (його зусиллями була скасовано Малоросійську колегію, засновану Катериною). Апостолові не вдалося зайняти положення Б. Хмельницького, але він чимало зробив, незважаючи на обмеження земельних, судових, фінансових прав. При ньому був створений Генеральний Суд із 3 росіян та 3 українців з гетьманом на чолі. Після його смерті на Україні було призначено Правління Гетьманського уряду, до складу якого входило 3 росіянина та 3 українця на чолі з Шаховським.
У 1735 1739р., під час російсько - турецької війни, становище України значно погіршилося, вона стала основною постачальною базою для чисельного російського війська. Господарство України настільки постраждало , що не відновилося і через чверть століття.
У 1741 р. на престол зійшла дочка Петра I Єлизавета I , яка була прихильна до України через Олексія Розумовського українського козака. Єлизавета проводить ряд реформ на Україні:
  • Відновила на Україні інститут гетьмана. У 1747р. їм стає молодший брат Олексія - Кирило Розумовський.(1750 - 1764р.);
  • Україна знову одержала права автономії.
У 1762р. на престол зійшла Катерина II . Вона одразу виявила себе рішучою прихильницею централізації і русифікації послідовницею ПетраI . Катерина негайно змусила Кирила Розумовського відмовитися від гетьманської булави, на місце гетьмана прийшла II Малоросійська колегія - яка складалась вже з 4 українців та 4 росіян, на чолі з графом Румянцевим, генерал - губернатором України. Він мав за дорученням цариці ліквідувати українськи права і вільності, але, поступово і обережно, крок за кроком, привчати українців до російських порядків на Україні.
В 1775р. було знищено Запорізьку Січ, через кілька років знищена і самостійність Гетьманщини:
  • 1781р. було знищено полковий адміністративний устрій України;
  • гетьманщину було поділено на три намісництва (губернії) Київську, Чернігівську, Новгород - Сіверську, які були з'єднані в одному Малоросійському генерал - губернаторстві;
  • Малоросійська колегія поступилася місцем звичайним адміністративним і судовим органам;
  • В1783р. остаточно було закріплено селян до землі і поширено російський режим повного закріпачення.
  • В 1783 р. жертвою російської монархічної політики стало козацьке військо, козацькі полки перетворилися на 10 козацьких карабінерських полків із 6 - річним терміном служби;
  • Загарбання 1786р. монастирських земель завдало рішучого удару українському духовенству, а також культурним установам України, якими вони здавна займалися

Так було знищено привілеї, автономні права України, які неодноразово було гарантовано Україні. Україну було включено до складу Росії і вона перестала існувати, як державний організм.

Запорізькі козаки в кінці XVII - XVIII ст..
Після Полтавської битви, козаки оселились на території Кримського ханства, покинули Запорізьку Січ. На території Січи поставлено ряд російських пунктів, для контролю. Почався колонізаційний наступ на січові території.
У 1764р. за розпорядженням Катерини II на цих землях утворено Новоросійську губернію січова республіка, незважаючи на обмеження була небезпечна для царизму, тому що перешкоджала розвиткові кріпацтва. Доля Ії була вирішена по закінченню турецько - російської війни, де козаки виявили мужність і відвагу. В1776р. до Запорозької Січі прийшов генерал Те келій і захопив запорожців, які змушені були підкоритися або втекти. Отамана Калнишевського було вислано до Сибіру.
Запорізька Січ перестала існувати, козацтво розвіялось по всьому світу.

Сайт управляется системой uCoz