—тр≥мк≥ зм≥ни у сфер≥ сучасних компТютерних технолог≥й призвод¤ть до того, що недавн¤ реальн≥сть ≥ прогнози
сьогодн≥ здаютьс¤ см≥шними. Ђя думаю, що на св≥товому ринку може знайтис¤ попит на 5 компТютер≥вї Ч висловивс¤
у 40-х роках минулого стол≥тт¤ “ом ¬атсон, засновник ф≥рми IBM. ЂЌемаЇ н≥¤ких п≥дстав вважати, що хто-небудь
захоче мати компТютер у себе вдомаї Ч 1977 року був упевнений ен ќлсон, засновник корпорац≥њ Digital Equipment.
Ђ640 к≥лобайт памТ¤т≥ б≥льш н≥ж досить дл¤ будь-когої Ч був переконаний у 1981 роц≥ засновник ≥ голова корпорац≥њ Microsoft Ѕ≥л √ейтс.
омпТютерна ера почалась 1951 року. “≥льки через 11 рок≥в ф≥рма IBM запропонувала на
ринку перший в≥нчестер, ≥ лише в 1970 роц≥ було розроблено дискету. ј сьогодн≥ компТютерна грамотн≥сть Ї наст≥льки
важливою частиною осв≥ти кожноњ людини, ¤к вм≥нн¤ читати ≥ писати. јле м≥н≥мального набору знань ≥ навичок роботи
на персональному компТютер≥ замало дл¤ того, щоб вижити у св≥т≥, де ≥нформац≥¤ перетворюЇтьс¤ на зброю, а економ≥ка стаЇ
електронною, поширюЇтьс¤ дистанц≥йна осв≥та та ≥нформац≥йний крим≥нал, будуютьс¤ ≥нформац≥йн≥ м≥ста та к≥берпрост≥р,
≥нформац≥йно-комун≥кац≥йн≥ технолог≥њ впливають на держав≠не управл≥нн¤ ≥ зм≥нюють повс¤кденне житт¤ кожного громад¤нина.
—усп≥льство стаЇ ≥нформац≥йним Ч п≥двищуЇтьс¤ роль ≥нформац≥њ ≥ знань, зб≥льшуЇтьс¤ частка
≥нформац≥йних продукт≥в ≥ послуг у валовому внутр≥шньому продукт≥, удосконалюЇтьс¤ вже розвинута ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йна
≥нфраструктура, формуЇтьс¤ глобальний ≥нформац≥йний прост≥р. ÷е виклик дл¤ кожного.
‘ах≥вц≥ практично вс≥х сфер сьогодн≥ працюють в умовах ≥нформац≥йних перенавантажень. ™диний спос≥б
впоратис¤ з ними пол¤гаЇ у використанн≥ нових ≥нформац≥йних технолог≥й, ¤к≥ зм≥нюють не т≥льки процеси створенн¤, передаванн¤,
обробленн¤ ≥нформац≥њ та прийн¤тт¤ р≥шень на њњ основ≥, а й усю д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ чи установи.
ќчевидно, що правознавець повинен знати, ¤к можна застосувати ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ у своњй робот≥ та
¤к≥ правов≥ ≥нформац≥йн≥ системи вже створено й упроваджено. јле незалежно в≥д майбутнього м≥сц¤ роботи йому необх≥дн≥ знанн¤ про
компТютерн≥ технолог≥њ загалом, про тенденц≥њ компТютеризац≥њ та ≥нформатизац≥њ, про ≥нформац≥йн≥ системи п≥дприЇмницьких ф≥рм,
банк≥в, орган≥в державноњ влади та ≥н. Ѕез цього юрист не може ефективно виконувати своњ функц≥њ, завданн¤.
Ѕ≥льш того, ≥нформатизац≥¤ викликаЇ принципово нов≥ проблеми, що потребують правового регулюванн¤. ёридичн≥
питанн¤ електронного документооб≥гу та мереж≥ ≤нтернет, застосуванн¤ криптограф≥чних засоб≥в ≥ цифровоњ гот≥вки, забезпеченн¤
секретност≥ електронного листуванн¤ та охорони авторських прав на програмне забезпеченн¤, боротьби з к≥берзлочинн≥стю та ≥н. зумовили
по¤ву того, що називають Ђ≥нформац≥йне правої, ЂкомпТютер≠не правої або Ђправо з ≥нформац≥йних технолог≥йї, Ђтелекомун≥кац≥йне правої.
÷е сфера д≥¤льност≥ квал≥ф≥кованих, талановитих юрист≥в, готових до найнеймов≥рн≥шого майбутнього.
ѕропонований навчальний пос≥бник маЇ за мету допомогти студентам засвоњти основи ≥нформац≥йних систем ≥ технолог≥й,
а також п≥дходи до њх використанн¤ в д≥¤льност≥ орган≥в законодав≠чоњ та судовоњ влади, прокуратури, ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ≥ ћ≥н≥стерства
внутр≥шн≥х справ. ѕерел≥к джерел, використаних п≥д час п≥дготовки пос≥бника та рекомендованих дл¤ б≥льш поглибленого вивченн¤ дисципл≥ни,
наведено наприк≥нц≥ кожного розд≥лу.