5.1. онцепц≥¤ орган≥зац≥њ ≥нформац≥йно-пошукових систем ¬ир≥шенн¤ великоњ к≥лькост≥ правових задач залежить в≥д ¤кост≥ результат≥в ≥нформац≥йного пошуку Ч вибору з ус≥Їњ в≥домоњ сукупност≥ документ≥в, текст≥в, в≥домостей, факт≥в ≥ даних тих елемент≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають ≥нформац≥йним потребам. «а умов великих обс¤г≥в ≥нформац≥њ, серед ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ пошук, стаЇ доц≥льним ≥ нав≥ть необх≥дним використанн¤ ≥нформац≥йно-пошукових систем.
≤нформац≥йно-пошукова система (≤ѕ—) Ч це сукупн≥сть метод≥в ≥ засоб≥в, призначених дл¤ збер≥ганн¤ та пошуку документ≥в, в≥домостей про них чи певних факт≥в.
«а тематикою вид≥л¤ють галузев≥ ≤ѕ—, пол≥- та вузькотематичн≥. «алежно в≥д типу ≥нформац≥њ, що збер≥гаЇтьс¤, розр≥зн¤ють докумен≠тальн≥ системи, в ¤ких обТЇктом збер≥ганн¤ ≥ пошуку Ї документ, та фактограф≥чн≥, в ¤ких збер≥гаютьс¤ ≥ розшукуютьс¤ окрем≥ дан≥, що характеризують де¤к≥ факти Ч под≥њ, процеси, ¤вища.
«а режимом функц≥онуванн¤ виокремлюють:
системи з виб≥рковим пошуком Ч ≤ѕ—, в ¤ких пошук виконуЇтьс¤ за пост≥йним набором запит≥в дл¤ певного контингенту користувач≥в у масив≥ поточних надходжень документ≥в чи даних, ¤к≥ надход¤ть через певн≥ ≥нтервали часу. ѕри цьому зм≥нюЇтьс¤ вм≥ст системи, а запити залишаютьс¤ без зм≥н;
системи з ретроспективним пошуком, ¤к≥ обслуговують разов≥ запити, що зм≥нюютьс¤ залежно в≥д ≥нформац≥йних потреб користувач≥в, у нагромадженому ≥нформац≥йному фонд≥ з≥ значною хронолог≥чною глибиною.
Ќайефективн≥шим способом пошуку ≥нформац≥њ Ї перегл¤д кожного документа ≥ визначенн¤ його в≥дпов≥дност≥ ≥нформац≥йному запиту Ч тексту певною мовою, що в≥дбиваЇ де¤ку ≥нформац≥йну потребу. ѕроте такий пошук Ї дуже тривалим. “ому насправд≥ пошук зд≥йснюЇтьс¤ не за текстами документ≥в, а за њх стислими описами ≥нформац≥йно-пошуковою мовою Ч пошуковими образами. ѕроцедура визначенн¤ пошукового образу документа (ѕќƒ) називаЇтьс¤ ≥ндексуванн¤м. Ќайб≥льш попул¤рною моделлю створенн¤ ѕќƒ Ї векторна модель. «а ц≥Їю моделлю кожному документов≥ приписуЇтьс¤ вектор розм≥рност≥, що дор≥внюЇ к≥лькост≥ терм≥н≥в, ¤кими можна скористатис¤ при пошуку. ≈лементами вектора Ї де¤к≥ числа (ваги), ¤к≥ визначають адекватн≥сть даного терм≥на документа (у найпрост≥шому випадку Ч 1, ¤кщо терм≥н присутн≥й, 0 Ч ¤кщо терм≥н у документ≥ не трапл¤Їтьс¤).
¬заЇмод≥¤ користувача з ≤ѕ— охоплюЇ так≥ операц≥њ:
введенн¤ в систему пошукових образ≥в документ≥в ≥ самих документ≥в;
збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ в систем≥;
формуванн¤ запит≥в, опис ≥ введенн¤ у систему пошукових розпор¤джень Ч ≥нформац≥йних запит≥в, викладених ≥нформац≥йно-пошуковою мовою ≥ доповнених допом≥жною ≥нформац≥Їю;
пошук Ч пор≥вн¤нн¤ пошукових образ≥в документ≥в з пошуковими розпор¤дженн¤ми;
прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про видачу знайденоњ ≥нформац≥њ залежно в≥д критер≥ю пошуку, визначеного користувачем;
видача ≥нформац≥њ, що в≥дпов≥даЇ ≥нформац≥йному запиту.
‘ункц≥онуванн¤ ≤ѕ— можна оц≥нити за к≥лькома критер≥¤ми:
повнота Ч здатн≥сть в≥дшукувати та видавати релевантн≥ документи, тобто так≥, що в≥дпов≥дають запитов≥ користувача;
точн≥сть Ч здатн≥сть в≥дс≥ювати та затримувати нерелевантн≥ документи;
економ≥чна ефективн≥сть Ч окупн≥сть витрат на функц≥онуванн¤ системи вигодами в≥д њњ використанн¤, серед ¤ких важливе значенн¤ мають п≥двищенн¤ оперативност≥ та зменшенн¤ трудом≥сткост≥ пошуку.
як≥сть роботи ≤ѕ— Ч релевантн≥сть ≥ партинентн≥сть–елевантн≥сть Ч характеристика ступен¤ в≥дпов≥дност≥ зм≥сту документа, знайденого в результат≥
≥нформац≥йного пошуку, зм≥сту ≥нформац≥йного запиту. ќчевидно, що релевантн≥сть в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д
пертинентност≥ Ч характеристики ступен¤ в≥дпов≥дност≥ зм≥сту документа, знайденого в результат≥
≥нформац≥йного пошуку, ≥нформац≥йн≥й потреб≥, виражен≥й в ≥нформац≥йному запит≥. ≤ѕ— може видати документ нав≥ть ¤кщо його ѕќƒ не повн≥стю в≥дпов≥даЇ пошуковому розпор¤дженню. ” цьому раз≥ результатом пошуку може бути не один ¤кийсь документ, а њх множина, з ¤коњ користувач маЇ вибрати т≥, ¤к≥ в≥дпов≥дають його потребам найб≥льше. ÷е залежить в≥д критер≥ю пошуку, ¤кий може зм≥нюватись за бажанн¤м користувача. ј загалом ефективн≥сть взаЇмод≥њ користувача з ≤ѕ— та робота самоњ ≤ѕ— пр¤мо залежить в≥д ¤кост≥ ≥нформац≥йно-пошуковоњ мови (≤ѕћ) Ч спец≥ал≥зованоњ штучноњ мови, призначеноњ дл¤ опису центральних тем ≥ формаль≠них характеристик документ≥в, а також опису ≥нформац≥йних
запит≥в ≥ наступного виконанн¤ пошуку. « ц≥Їю метою не може бути використана жодна з природних мов через њх неструктурован≥сть, велику к≥льк≥сть граматичних вин¤тк≥в, неоднозначн≥сть та надм≥рн≥сть.
ќсновн≥ елементи ≤ѕћ так≥:
алфав≥т Ч система граф≥чних знак≥в, що використовуютьс¤ дл¤ утворенн¤ сл≥в ≥ словосполучень;
лексика Ч сукупн≥сть сл≥в, що використовуютьс¤ в мов≥;
граматика Ч сукупн≥сть засоб≥в та правил побудови висловлювань;
парадигматичн≥ (базов≥, анал≥тичн≥) в≥дношенн¤ Ч в≥дношенн¤, ¤к≥ не залежать в≥д контексту
використанн¤ ≥ спричинен≥ не мовними, а лог≥чними звТ¤зками. Ќаприклад, пон¤тт¤ Ђмагн≥тний дискї,
Ђмагн≥тна стр≥чкаї, Ђлазерний дискї, Ђпаперовий документї утворюють тематичну групу Ђнос≥њ ≥нформац≥њї,
усередин≥ ¤коњ можна вид≥лити лексико-семантичн≥ парадигми Ђпаперов≥ нос≥њ ≥нформац≥њї та Ђмашинн≥ нос≥њї;
правила побудови ≥ндекс≥в та њх ≥дентиф≥кац≥њ.
–озр≥зн¤ють ≤ѕћ таких вид≥в:
передкоординатн≥ (класиф≥кац≥йного типу), в основу ¤ких покладено систематичну класиф≥кац≥ю пон¤ть, що в≥дбивають певн≥ парадигматичн≥ в≥дношенн¤. ласиф≥кац≥¤ може бути ≥Їрар≠х≥чною, фасетною, алфав≥тно-предметною;
посткоординатн≥, в основу ¤ких покладено принцип координатного ≥ндексуванн¤ Ч зм≥ст документ≥в ≥ запит≥в вира-
жаЇтьс¤ набором ключових сл≥в, вибраних з ≥ндексованого
тексту
лючов≥ слова Ч це слова, найб≥льш характерн≥ дл¤ даного тексту або тематики. ѕошук ≥ виб≥р ключових сл≥в Ї окремою складною проблемою, ¤ка вимагаЇ творчого п≥дходу. ƒл¤ правовоњ ≤ѕ— таку роботу може виконати т≥льки висококвал≥ф≥кований юрист широкого проф≥лю. јле нав≥ть повне визначенн¤ ключових сл≥в недостатньо дл¤ орган≥зац≥њ ефективного пошуку, оск≥льки:
ключов≥ слова можуть мати р≥зн≥ вар≥анти написанн¤ та синон≥ми. “од≥ документ, ≥ндексований за допомогою певного терм≥на, не буде виданий у в≥дпов≥дь на запит, складений з використанн¤м терм≥на-синон≥му;
ключове слово може мати р≥зн≥ значенн¤ (проблема омон≥м≥чност≥). «апит, в ¤кому присутн≥ омон≥ми, призведе до видач≥ документ≥в, ¤к≥ не стосуютьс¤ вибраноњ користувачем теми;
наб≥р ключових сл≥в не визначаЇ родово-видов≥ в≥дношенн¤ м≥ж пон¤тт¤ми, а це звужуЇ пошук.
« метою вир≥шенн¤ названих проблем дл¤ р≥зноман≥тних тематик розробл¤ютьс¤ тезауруси Ч структурован≥ списки ключових сл≥в, призначених дл¤ однозначного поданн¤ концептуального зм≥сту документ≥в ≥ запит≥в. “езаурус упор¤дковуЇтьс¤ так, щоб встановити прозор≥ екв≥валентн≥, гомограф≥чн≥, ≥Їрарх≥чн≥ та асоц≥ативн≥ звТ¤зки м≥ж терм≥нами.
“езаурус м≥стить:
дескриптори Ч слова та словосполученн¤, ¤к≥ однозначно позначають пон¤тт¤ з теми тезаурусу;
недескриптори Ч слова та словосполученн¤, ¤к≥ у природ≠н≥й мов≥ позначають т≥ сам≥ пон¤тт¤, що ≥ дескриптори, або екв≥валентн≥ пон¤тт¤;
семантичн≥ звТ¤зки (звТ¤зки на основ≥ значень) м≥ж дес≠крипторами ≥ не-дескрипторами, а також м≥ж самими дескрип≠торами.
ѕроблема омон≥м≥чност≥ у тезаурус≥ вир≥шуЇтьс¤ тим, що кожне ключове слово
ставитьс¤ у контекст, ¤кий робить це слово однозначним. ƒл¤ вир≥шенн¤ проблеми синон≥м≥чност≥ один ≥з
синон≥м≥в обираЇтьс¤, б≥льш-менш дов≥льно, ¤к дескриптор, а синон≥мам надаЇтьс¤ статус не-дескриптор≥в. “≥льки
дескриптори можуть використовуватись при ≥ндексуванн≥ та формулюванн≥ запит≥в, при цьому не-дескритори допомагають
користувачам вибрати дескриптор. якщо встановлено в≥дпов≥дн≥сть м≥ж ≥дентичними пон¤тт¤ми в р≥зних
мовах, користувач багатомовного тезауруса може формулювати запити р≥дною мовою ≥ шукати документи
незалежно в≥д мови, ¤кою вони були ≥ндексован≥.
ѕрикладом спец≥ал≥зованого тезауруса Ї багатомовний пол≥тематичний ≥нформац≥йно-пошуковий
тезаурус EUROVOC, визнаний ¤к м≥жнародний терм≥нолог≥чний стандарт. ¬≥н реал≥зований в≥дпов≥дно до
стандарт≥в ISO 2788-1986 ЂGuidelines for the establishment and development of monolingual thesauriї
(Ђ ер≥вництво з введенн¤ ≥ розробки одномовних тезаурус≥вї) та ISO 5964-1985 ЂGuidelines for the establishment and
development of multilingual thesauriї (Ђ ер≥вництво з введенн¤ ≥ розробки багатомовних тезаурус≥вї).
EUROVOC використовуЇтьс¤ дл¤ ≥ндексуванн¤ та пошуку даних в ≤ѕ— оф≥ц≥йних документ≥в орган≥в, установ,
≥нститут≥в ≥ де¤ких держав Ч член≥в ™—. ÷ей тезаурус охоплюЇ вс≥ теми, важли≠в≥ дл¤ д≥¤льност≥ Ївропейських
≥нституц≥й: пол≥тика, м≥жнародн≥ в≥дносини, Ївропейськ≥ сп≥втовариства, законодавство, економ≥ка, торг≥вл¤,
ф≥нанси, соц≥альн≥ питанн¤, осв≥та ≥ комун≥кац≥њ, наука, б≥знес ≥ конкуренц≥¤, зайн¤т≥сть та умови прац≥,
транспорт, навколишнЇ середовище, с≥льське господарство, л≥сництво ≥ рибна ловл¤, виробництво, технолог≥њ
та досл≥дженн¤, енерг≥¤, промислов≥сть, географ≥¤, м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ. ƒе¤к≥ теми у EUROVOC розроблен≥
детальн≥ше пор≥вн¤но з ≥ншими, оск≥льки вони важлив≥ш≥ дл¤ роботи ™—. Ќаприклад, тезаурус м≥стить назви
областей кожноњ держави Ч члена ™—, а назви рег≥он≥в ≥нших крањн в≥дсутн≥.
—л≥д в≥дзначити, що одн≥Їю з характеристик пол≥тематичних тезаурус≥в взагал≥ ≥
EUROVOC зокрема Ї досить дов≥льне групуванн¤ дескриптор≥в за темами. ‘актично, де¤к≥ дескриптори можуть
торкатис¤ двох або б≥льше тем, але дл¤ спрощенн¤ управл≥нн¤ тезаурусом та обмеженн¤ його розм≥ру прийн¤то
уникати пол≥≥Їрарх≥њ. ≤ншими словами, дескриптор включають не до вс≥х тем, до ¤ких в≥н може належати, а
т≥льки до т≥Їњ теми, ¤ка здаЇтьс¤ найб≥льш природною дл¤ користувач≥в.
EUROVOC реал≥зований оф≥ц≥йними мовами ™вропейського —оюзу. ”с≥ мови реал≥зац≥њ
мають однаковий статус Ч кожен дескриптор в одн≥й мов≥ обовТ¤зково маЇ в≥дпов≥дний дес≠криптор в ≥нш≥й мов≥.
ќднак, м≥ж не-дескрипторами у р≥зних мовах не ≥снуЇ екв≥валентност≥, оск≥льки багатство мов р≥знитьс¤ дл¤ р≥зних тем.
EUROVOC маЇ двор≥вневу ≥Їрарх≥ю. ¬ерхн≥й р≥вень складають теми, ¤к≥ мають
двохсимвольн≥ коди, наприклад, 12 Ч ЂLAWї, Ђѕравої. Ќижн≥й р≥вень орган≥зовано ¤к сукупн≥сть м≥кротезаурус≥в,
позначених чотирма цифрами, перш≥ дв≥ з ¤ких визначають тему, до ¤коњ належить цей м≥кротезаурус:
1216 Ч Ђсriminal lawї (Ђкрим≥нальне правої). Ќумерац≥¤ тем ≥ м≥кротезаурус≥в Їдина дл¤ вс≥х мов.
Ќа екран≥ EUROVOC одночасно представлен≥ дв≥ панел≥, ¤к≥ ≥люструють вибраний р≥вень
≥Їрарх≥њ: логотип EUROVOC ≥ список тем ≥ м≥кротезаурус≥в, або список м≥кротезаурус≥в ≥ зм≥ст вибраного
м≥кротезауруса (рис. 5.1), або м≥кротезаурус ≥ його окремий дескриптор.
–ис. 5.1. ¬≥кно тезауруса EUROVOC:
на л≥в≥й панел≥ Ч список м≥кротезаурус≥в за темами
Ђ™вропейськ≥ сп≥втоваристваї, Ђѕравої, Ђ≈коном≥ксї ,
на прав≥й Ч вм≥ст м≥кротезауруса Ђƒжерела та галуз≥ праваї
Ќа р≥вн≥ окремих дескриптор≥в ≥ не-дескриптор≥в структура EUROVOC залежить
в≥д семантичних в≥дношень, встановлених м≥ж ними. ѕередбачено так≥ њх типи:
ЂSNї (Scope Note, прим≥тка щодо можливих значень) Ч визначенн¤, що уточнюЇ значенн¤ дескриптора, або вказ≥вка, ¤к використовувати дескриптор при ≥ндексуванн≥ документа та формулюванн≥ запит≥в;
ЂMTї (Microthesaurus, м≥кротезаурус) Ч посиланн¤ на м≥кротезаурус, до ¤кого належить дескриптор (недескриптор);
ЂUFї (Used For, використаний дл¤) та ЂUSEї (використовуЇ) Ч звТ¤зок екв≥валентност≥ м≥ж дескриптором ≥ не-дескрип≠тором (-ами), що в≥н њх подаЇ (UF), або м≥ж недескриптором ≥ дес≠криптором, ¤кий зам≥нюЇ цей недескриптор (USE). ‘актично звТ¤зок екв≥валентност≥ охоплюЇ к≥лька тип≥в звТ¤зк≥в:
повноњ синон≥м≥чност≥ або ≥дентичного значенн¤;
близькоњ синон≥м≥чност≥ або схожого значенн¤;
антон≥м≥њ або протилежного значенн¤;
включенн¤, коли дескриптор охоплюЇ одне або б≥льше пон¤ть, ¤ким надано статус недескриптор≥в, оск≥льки вони р≥дко ви≠користовуютьс¤;
≥Їрарх≥чн≥ звТ¤зки м≥ж дескрипторами:
ЂBTї (Broader Term, ширший терм≥н) Ч м≥ж певним дескриптором ≥ родовим (б≥льш узагальненим) дескриптором Ч зазначаЇтьс¤ з числом, ¤ке показуЇ к≥льк≥сть крок≥в за ≥Їрарх≥Їю м≥ж ними. ѕри цьому дескриптори, дл¤ ¤ких не ≥снуЇ ширших тер≠м≥н≥в, називаютьс¤ терм≥нами верхнього р≥вн¤. ƒе¤к≥ дескриптори з тем 72 Ђ√еограф≥¤ї та 76 Ђћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њї Ї пол≥≥Їрарх≥чними, ≥ншими словами, дл¤ них ≥снуЇ б≥льше одного ширшого терм≥на на наступному вищому р≥вн≥;
ЂRTї (Related Term, взаЇмозвТ¤зан≥ терм≥ни) Ч асоц≥ативн≥ звТ¤зки м≥ж дескрипторами. јсоц≥ативний звТ¤зок показуЇ особ≥, що проводить ≥ндексуванн¤, або користувачев≥, що ≥снуЇ ≥нший, наст≥льки ж або нав≥ть б≥льш релевантний дескриптор. ѕередбачено асоц≥ативн≥ звТ¤зки таких тип≥в: причини та насл≥дку; органу або ≥нструменту; ≥Їрарх≥њ (оск≥льки, ¤к сказано вище, пол≥≥Їрар≠х≥¤ не припускаЇтьс¤, втрачен≥ ≥Їрарх≥чн≥ звТ¤зки можна зам≥нити асоц≥ативними); супроводженн¤; посл≥довност≥ у час≥ або простор≥; входженн¤ до складу; характерноњ риси; обТЇкта д≥њ або процесу; розташуванн¤; под≥бност≥ (в раз≥, коли два майже синон≥м≥чн≥ терм≥ни включено ¤к дескриптори); антон≥м≥њ.
јсоц≥ативн≥ звТ¤зки мають так≥ ≥стотн≥ характеристики:
вони симетричн≥;
вони несум≥сн≥ з ≥Їрарх≥чними звТ¤зками Ч ¤кщо два дескриптори повТ¤зан≥ ≥Їрарх≥Їю, м≥ж ними не можна встановити асоц≥ативний звТ¤зок ≥ навпаки;
м≥ж дескрипторами, ¤к≥ мають сп≥льний терм≥н верхнього р≥вн¤, не може бути встановлено асоц≥ативн≥ звТ¤зки.
Ќав≥гац≥¤ за тезаурусом зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою посилань. ƒескриптор можна вибрати, набравши на клав≥атур≥ першу л≥теру його назви дескриптора. “акож реал≥зован≥ повнотекстовий пошук ≥ пошук за ключовими словами.
5.2. омпТютерна правова система Ћ≤√ј:«ј ќЌ
ќдн≥Їю з найб≥льш попул¤рних компТютерних правових систем в ”крањн≥
Ї спец≥ал≥зована ≥нформац≥йно-пошукова система ЂЋ≤√ј:«ј ќЌї (розробка ≥нформац≥йно-анал≥тичного
центру ЂЋ≥гаї, http://www.liga.kiev.ua). —истема складаЇтьс¤ з програмноњ оболонки, ¤ка забезпечуЇ
пошук документ≥в, та ≥нформац≥йного ¤дра Ч текстових баз даних нормативних документ≥в:
Ђ«агальне законодавствої Ч документи, прийн¤т≥ вищими органами влади ”крањни: ¬ерховною –адою ”крањни з 1990 р., аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни з 1991 р., ѕрезидентом ”крањни з 1991 р., а також документи м≥н≥стерств ≥ в≥домств, ¤к≥ зареЇстрован≥ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни з 1993 р.;
Ђ одексиї Ч ус≥ чинн≥ кодекси ”крањни в контрольному стан≥;
Ђѕодатки в ”крањн≥ї Ч розТ¤сненн¤, листи, накази та ≥нструкц≥њ ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ; листи, телеграми та ≥нш≥ документи ЌЅ” та ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в; документи ф≥нансового права, прийн¤т≥ вищими органами влади, м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами;
Ђћитне правої Ч документи, що регламентують митне право, видан≥ ƒержавною митною службою, вищими органами влади, м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами;
Ђ–≥знеї Ч документи про кадров≥ перестановки;
ЂЋ≤√ј:—толиц¤ї Ч дов≥дкова база нормативних документ≥в, що регламентують д≥лове житт¤ м. иЇва;
Ђ–ег≥ониї Ч документи, прийн¤т≥ рег≥ональними органами влади;
Ђ онсультац≥њї Ч актуальн≥ матер≥али у вигл¤д≥ анотац≥й статей, коментар≥в, в≥дпов≥дей на запитанн¤ з б≥льше н≥ж 30 економ≥чних видань ≥з проблем оподаткуванн¤, п≥дприЇмництва, зов≠н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, валютного регулюванн¤, починаючи з 1999 р.;
Ђ“ипов≥ договори ≥ формиї Ч систематизован≥ посиланн¤ на нормативн≥ документи, ¤кими затверджен≥ р≥зн≥ типов≥ статути, договори, форми тощо; зразки цив≥льно-правових договор≥в ≥ процесуальних документ≥в;
Ђƒов≥дникиї Ч дов≥дково-анал≥тичн≥ матер≥али за р≥зними напр¤мками (державн≥ класиф≥катори, плани рахунк≥в, ставки збор≥в, тарифи тощо), оформлен≥ у вигл¤д≥ систематизованих посилань на нормативн≥ документи чи зведених таблиць; курси валют, ≥ндекси ≥нфл¤ц≥њ тощо з можлив≥стю побудови динам≥чних граф≥к≥в та њх масштабуванн¤;
Ђ“ерм≥нолог≥чний словникї Ч терм≥ни ≥ пон¤тт¤, що вживаютьс¤ у нормативно-правових актах;
Ђћон≥торинг законодавстваї Ч анотац≥њ фах≥вц≥в ≤ј÷ ЂЋ≤√јї до нових документ≥в, що надход¤ть у систему.
—истема ЂЋ≤√ј:«ј ќЌї поставл¤Їтьс¤ у верс≥¤х Ђ—тандартї ≥ Ђѕрофес≥оналї, ¤к≥ р≥зн¤тьс¤ за повнотою функц≥й та ≥нформац≥йним наповненн¤м.
Ќа основ≥ ≤ѕ— ЂЋ≤√ј:«ј ќЌї розроблено тематичн≥ компТютерн≥ дов≥дники, ¤к≥ м≥ст¤ть у соб≥ стандартний програмний комплекс ≥ спец≥ал≥зоване ≥нформац≥йне ¤дро Ч нормативн≥ документи, консультац≥њ фах≥вц≥в, огл¤д преси та дов≥дкову ≥нфор≠мац≥ю з певних питань:
можливост≥ веденн¤ власних доб≥рок документ≥в з њх ≥нтеграц≥Їю у папки, створенн¤ 4 тип≥в простих закладок (прим≥тка, коментар, питанн¤, увага), побудови власних звТ¤зк≥в м≥ж документами (закладки-посиланн¤); збиранн¤, систематизац≥њ ≥ пошуку власних документ≥в користувача;
в≥дкритий ≥нтерфейс Ч спец≥альн≥ засоби, що дають можлив≥сть зд≥йснювати виклик системи ЂЋ≤√ј:«ј ќЌї з ≥нших додатк≥в;
технолог≥¤ Ђкл≥ЇнтЧсерверї.
—истеми оновлюютьс¤ залежно в≥д вибору абонента Ч щодн¤ через ≤нтернет або за адресою ≤ј÷ ЂЋ≤√јї, або курТЇрською доставкою один раз на тиждень по м. иЇву чи один раз на два тиж≠н≥ по ”крањн≥.
” системах реал≥зовано так≥ основн≥ види пошуку нормативних документ≥в:
1. ѕошук за рекв≥зитами. ” систем≥ ведутьс¤ так≥ рекв≥зити документ≥в: вид документа, видавець, слова з назви, дата прий≠н¤тт¤ документа, номер документа, статус документа (Ђ„иннийї, Ђ¬тратив чинн≥стьї, Ђƒ≥ю призупиненої), дата ≥ номер реЇстрац≥њ документа в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ, ключов≥ слова, опубл≥куванн¤ (неоф≥ц≥йн≥ джерела). ÷ей вид пошуку сл≥д використовувати т≥льки за умов, коли в≥дом≥ точн≥ значенн¤ рекв≥зит≥в (одного або к≥лькох). ѕошук може в≥дбуватись ¤к у межах вс≥Їњ бази (опц≥¤ Ђ¬с≥ документиї), так ≥ у вибраному д≥апазон≥ (опц≥¤ ЂЌормативн≥ї, рекв≥зит ЂЌа¤вн≥сть у базахї).
ѕ≥д час введенн¤ рекв≥зит≥в Ђ¬ид документаї, Ђ¬идавецьї, Ђ—татус документаї, Ђ лючов≥ словаї, Ђќпубл≥куванн¤ї можна скористатись дов≥дником значень. ƒов≥дник значень м≥стить повний список тих значень пошукового рекв≥зиту, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ в ≥нформац≥йних картках документ≥в вс≥Їњ бази системи. ” в≥дпов≥дному д≥алоговому в≥кн≥ присутн≥ ≥нструменти пошуку потр≥бного елемента (за першими л≥терами слова) ≥ побудови пошукового виразу. «а замовчуванн¤м при вибор≥ к≥лькох значень з дов≥дника м≥ж ними встановлюЇтьс¤ лог≥чне сполученн¤ ЂјЅќї (ЂORї). «а допомогою спец≥альних кнопок можна встановити сполученн¤ типу Ђ“јї (ЂANDї), ЂЌ≤ї (ЂNOTї), Ђ“ќ„Ќќї (Ђ!ї). Ќа рис. 5.2. наведено вид екрана Ђѕошук за рекв≥зитамиї з в≥дкритим д≥алоговим в≥кном роботи з дов≥дником значень ключових сл≥в.
ўодо рекв≥зит≥в, дл¤ ¤ких не ≥снуЇ дов≥дника значень (Ђ—лова з назвиї, ЂЌомер документаї, ЂЌомер реЇстрац≥њ в ћ≥нТюст≥ї), теж можна встановити складн≥ умови пошуку Ч у контекстному меню дл¤ конкретного рекв≥зиту посл≥довно вибрати пункт ЂЋог≥чн≥ операц≥њї ≥ сполучник.
ƒл¤ введенн¤ рекв≥зит≥в Ђƒата прийн¤тт¤ї ≥ Ђƒата реЇстрац≥њ в ћ≥нТюст≥ї, кр≥м дов≥дника значень, пропонуютьс¤ календар≥. ƒати ввод¤тьс¤ за шаблоном Ђрррр/мм/ддї.
—лова, що ввод¤тьс¤ з клав≥атури, рекомендуЇтьс¤ вказувати без зак≥нченн¤.
ѕ≥сл¤ одержанн¤ в≥дпов≥д≥ на запит можна скористатис¤ опц≥Їю Ђѕошук у межах пошукового спискуї.
–ис. 5.2. ¬≥кно пошуку за рекв≥зитами
2. ѕошук за ключовими словами, ¤к≥ визначають юристи ≤ј÷ ЂЋ≤√јї на основ≥ анал≥зу кожного документа, що надходить до системи ЂЋ≤√ј:«ј ќЌї. якщо до бази над≥йшов документ з новим ключовим словом, воно в≥дразу попадаЇ у загальний список. ѕравила роботи з дов≥дником значень ключових сл≥в не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д щойно наведених. ѕошук за ключовими словами можна комб≥нувати з пошуком за ≥ншими рекв≥зитами.
3. ѕошук за контекстом Ч пошук заданого набору сл≥в безпосередньо у текстах документ≥в. ” цьому режим≥ можна задати пошук чотирьох р≥зних словосполучень, кожне з ¤ких може м≥стити до чотирьох сл≥в. ѕ≥д час заповненн¤ пол≥в, розм≥щених по горизонтал≥, м≥ж в≥дпов≥дними словами встановлюЇтьс¤ сполучник Ђ“јї, п≥д час введенн¤ сл≥в у пол¤ по вертикал≥ м≥ж ними встановлюЇтьс¤ сполуч≠ник ЂјЅќї. ” раз≥ заданн¤ пошукових словоформ можна використовувати спец≥альн≥ символи, ¤к≥ можна додати до основи слова праворуч: * Ч будь-¤ке зак≥нченн¤; ? Ч будь-¤ка буква; ! Ч точний пошук. Ќаприклад, заданн¤ у вигл¤д≥ Ђподатї або Ђподат*ї призведе до пошуку сл≥в Ђподатокї, Ђподаткуї, Ђподатковийї та ≥н., а ¤кщо запит буде сформульований ¤к Ђподаток!ї, то будуть знайден≥ т≥льки т≥ документи, в ¤кий трапл¤Їтьс¤ слово Ђподатокї.
ћожна вар≥ювати близьк≥сть розм≥щенн¤ сл≥в Ч опц≥њ Ђ—лова в документахї ≥ Ђ—лова в абзацахї. ќстанн≥й вид пошуку досить тривалий, тому рекомендуЇтьс¤ обмежувати максимальну к≥льк≥сть документ≥в, що њх сл≥д знайти.
ƒ≥ставши результати, можна скористатись кнопками ЂЌаступний абзац з пошуковими словамиї ≥ Ђѕопередн≥й абзац з пошуковими словамиї.
4. ѕошук за допомогою Ђƒинам≥чного Ќј¬≤√ј“ќ–јї. ƒинам≥чний нав≥гатор Ч дерево доб≥рок документ≥в, кожну в≥тку ¤кого користувач може налаштовувати за видами документ≥в, за видавц¤ми, за датою прийн¤тт¤ або за тематичним напр¤мком. якщо дл¤ в≥тки верхнього р≥вн¤ ≥снуЇ чотири вар≥анти впор¤дкуванн¤, то дл¤ в≥тки наступного р≥вн¤ Ч на один вар≥ант менше, ≥ т. д.
5.3. ѕравова ≥нформац≥йно-пошукова система ЂЌормативн≥ акти ”крањниї
ќсоблив≥стю ≤ѕ— ЂЌормативн≥ акти ”крањниї (Ќј”, http://www.nau.kiev.ua/) Ї реал≥зац≥¤ трьома мовами Ч украњнською, рос≥йською, англ≥йською.
Ѕаза даних Ќј” маЇ такий склад:
повна нормативно-правова база (нормативн≥ акти в актуальному стан≥, з урахуванн¤м внесених зм≥н та ус≥ попередн≥ редакц≥њ):
онституц≥¤, кодекси, закони та постанови ¬ерховноњ –ади ”крањни;
м≥жнародне митне право Ч м≥жнародн≥ конвенц≥њ та двосторонн≥ угоди ”крањни про сп≥вроб≥тництво в митн≥й галуз≥;
анал≥з судовоњ практики Ч анал≥з арб≥тражних справ з митноњ д≥¤льност≥;
типов≥ документи, форми, бланки, митн≥ дов≥дники Ч струк≠тура митних орган≥в ”крањни, курси валют ЌЅ”, ≥ндекси ≥нфл¤ц≥њ, “оварна номенклатура «≈ƒ, перел≥к банк≥в, ¤ким надано л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й, перел≥к преф≥кс≥в шрихових код≥в (товарна нумерац≥¤ EAN), ≤Ќ ќ“≈–ћ—, дов≥дники крањн, перел≥к офшорних зон, електронн≥ адреси торговельно-економ≥ч≠них м≥с≥й та ≥н.;
словник законодавчих терм≥н≥в Ч нормативн≥ означенн¤ терм≥н≥в з посиланн¤ми на в≥дпов≥дн≥ документи;
оперативна ≥нформац≥¤ в ≤нтернет Ч огл¤ди митного законодавства та митних правил де¤ких крањн, сайти державних орган≥в влади ”крањни.
ƒо с≥мТњ систем Ќј” входить також Ђ≈лектронний ≥нформац≥йний бюлетеньї, ¤кий Ї складовою ≤— ¬ерховноњ –ади ”крањни (див. розд. 6).
Ѕаза даних системи Ќј” маЇ ≥Їрарх≥чну структуру Ч документи систематизовано за типами, тематикою, оф≥ц≥йними публ≥кац≥¤ми, хронолог≥Їю надходженн¤. ” будь-¤кому розд≥л≥ бази працюють ун≥версальн≥ пошуки за словом чи контекстом у текст≥, за контекстом у назв≥ або за датою. “акож користувачев≥ надаЇтьс¤ можлив≥сть задати складн≥ комб≥нац≥њ контекст≥в ≥з застосуванн¤м лог≥чних операц≥й “ј, „», Ќ≈, керувати пор¤дком сл≥в та њх входженн¤м в один абзац, реченн¤, словосполученн¤. Ќормативн≥ документи можна знайти ≥ за њхн≥ми рекв≥зитами: видавцем, номером, датою, назвою, видом, статусом, в≥домост¤ми про реЇстрац≥ю. ƒл¤ рекв≥зит≥в створено словники вс≥х можливих значень. ¬≥дразу п≥сл¤ того, ¤к користувач указав значенн¤ певного рекв≥зиту, система п≥драховуЇ к≥льк≥сть документ≥в, ¤к≥ п≥дпадають п≥д запит, що допомагаЇ звужувати поле пошуку.
—писки знайдених документ≥в можна в≥дсортувати за датою чи типом, провести серед них додатковий пошук, зберегти у власн≥й баз≥. ” власн≥й баз≥ даних (система даЇ змогу створити к≥лька баз ≥з дов≥льною структурою) користувач може розм≥стити та орган≥зувати за тематиками власн≥ тексти ≥ файли, посиланн¤ на документи основноњ бази, посиланн¤ на розд≥ли та рубрики основноњ бази, закладки-коментар≥ до текст≥в, колекц≥њ пошукових запит≥в. Ќа власн≥ бази поширюЇтьс¤ д≥¤ ун≥версальних пошук≥в. “акими базами можна обм≥нюватис¤ з ≥ншими користувачами Ќј”.
5.4. ќрган≥зац≥¤ пошуку правовоњ ≥нформац≥њ в ≤нтернет
5.4.1. —тратег≥њ пошуку ≥нформац≥њ в ≤нтернет
—ьогодн≥ ≤нтернет Ч це найб≥льший св≥товий ≥нформац≥йний ресурс, що м≥стить
практично всю ≥нформац≥ю, ¤кою може зац≥кавитись людина. јле попул¤рне пор≥вн¤нн¤ ћереж≥ з величезною
б≥бл≥отекою неправом≥рне через в≥дсутн≥сть будь-¤коњ систематизац≥њ њњ ресурс≥в ≥ хаотичне стр≥мке
зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ посилань. “ому Ђпотенц≥ал дл¤ вир≥шенн¤ задачї ≤нтернет (корисн≥сть ≥нформац≥њ,
одержаноњ за њњ допомогою) Ї досить низьким Ч користувач не може розраховувати на одержанн¤ ≥нформац≥њ,
¤ка буде водночас задовольн¤ти три базов≥ вимоги Ч своЇчасн≥сть, достов≥рн≥сть, повнота. ќтже, використанн¤
≤нтернет з профес≥йною метою становить проблему, ¤ка пост≥йно ускладнюЇтьс¤.
Ѕ≥бл≥отеки Ч цифров≥ ≥ звичайн≥ ” дискус≥¤х щодо цифрових б≥бл≥отек, доступних через локальн≥ або глобальн≥ мереж≥,
часто приймаютьс¤ припущенн¤, ¤к≥ при ближ≠чому розгл¤д≥ можна визначити ¤к хибн≥:
оцифрован≥ матер≥али з часом зам≥н¤ть ≥нш≥ форми поданн¤ ≥нформац≥њ. ћожна сказати, що нов≥ технолог≥њ створюють
≥ заповнюють нов≥ н≥ш≥, але це т≥льки невелика частка тих ≥нфор≠мац≥йних ресурс≥в, ¤к≥ людство створило прот¤гом
своЇњ ≥стор≥њ;
≥нформац≥¤ в ≤нтернет Ї адекватною зам≥ною послуг звичайних б≥бл≥отек. Ќасправд≥ величезна к≥льк≥сть
публ≥кац≥й в ≤нтернет Ч це реклама ≥ Ђсамвидавї, ¤кий не вимагаЇ ухвали рецензента, редактора, видавц¤
або б≥бл≥отекар¤, ≥ маЇ досить ефемерний характер. ористувач ћереж≥ маЇ самост≥йно визначати достов≥рн≥сть
≥ повноту одержаноњ ≥нформац≥њ;
каталоги ≥нформац≥йних ресурс≥в малоц≥нн≥, ¤кщо останн≥ не доступн≥ в режим≥ on-line. јле першим кроком
у процес≥ пошуку ≥нформац≥њ Ї визначенн¤ њњ м≥сцезнаходженн¤, при цьому можуть бути корисн≥ каталоги, ≥ндекси,
анотац≥њ та ≥нш≥ описи ¤к електронних, так ≥ звичайних ресурс≥в.
—л≥д зазначити, що звичними вже стали проекти, ¤к≥ передбачають певне поЇднанн¤ можливостей звичайних б≥бл≥отек
та ≤нтернет. Ќаприклад, Ќац≥ональна б≥бл≥отека ”крањни ≥м. ¬ернадського (http://www.nbuv.gov.ua/) пропонуЇ
скористатис¤ електронним каталогом. ƒл¤ кожного знайденого обТЇкта (книги, дисертац≥њ та ≥н.) у списку, кр≥м
звичайних рекв≥зит≥в, указуютьс¤ ≥ндекс рубрикатора ≥ шифр збер≥ганн¤ у б≥бл≥отец≥, що полегшуЇ подальшу роботу.
≈лектронний каталог б≥бл≥отеки Ќ≈” даЇ змогу зд≥йснити пошук у базах даних BOOKS Ч Ђ ниги б≥бл≥отекиї,
APEL Ч Ђ—татт≥ з пер≥одичних видань б≥бл≥отекиї, WORK Ч Ђѕрац≥ викладач≥в Ќ≈”ї,
AUNTD Ч Ђ«аконодавч≥ та нормативн≥ документиї. ≤снують ≥ проекти переведенн¤ б≥бл≥отек
у цифровий формат дл¤ наданн¤ можливост≥ користувачам безкоштовно шукати ≥нформац≥ю ≥ безкоштовно
або за невелику платню користуватис¤ нею. Ќайб≥льш масштабним украњнським проектом такого роду Ї
створенн¤ Ќац≥ональноњ арх≥вноњ ≥нформац≥йноњ системи Ђјрх≥вна та рукописна ”крањн≥каї.
« ≥ншого боку, електронн≥ пер≥одичн≥ виданн¤ ћереж≥ часто перетворюютьс¤
на е-б≥бл≥отеки Ч стираЇтьс¤ межа м≥ж списком розсилки з арх≥вом, мережним журналом,
тематичним Web-сайтом, л≥тературним клубом ≥ повномасштабною б≥бл≥отекою.
” цьому контекст≥ вводитьс¤ пон¤тт¤ Ђмед≥а-компетентн≥стьї, ¤ке позначаЇ
систему навик≥в пошуку в середовищ≥ ≤нтернет ≥ застосуванн¤ ≥нформац≥њ з рац≥ональним р≥внем
потенц≥алу вир≥шенн¤ задач. Web-серф≥нг Ч зан¤тт¤ захоплююче, але малопродуктивне. “ому дл¤ пошуку
потр≥бноњ ≥нформац≥њ користувач маЇ звертатись до спец≥альних серв≥с≥в.
≤снують три базов≥ стратег≥њ, ¤к≥ можуть бути використан≥:
перегл¤д пошукових каталог≥в Ч найчаст≥ше це неефектив≠на стратег≥¤, ¤ка даЇ безсистемн≥ результати. ѕошук зд≥йснюЇтьс¤ кроками, через виб≥р загальноњ категор≥њ, пот≥м Ч п≥дкатегор≥њ ≥ т. д. за ≥снуючою ≥Їрарх≥Їю. —кладн≥сть такого пошуку пол¤гаЇ в
тому, що користувач маЇ визначити, до ¤коњ категор≥њ належить його тема, а за в≥дсутност≥ стандарт≥в кожен каталог маЇ свою систематику ≥ специф≥чне наповненн¤;
перех≥д за г≥перпосиланн¤ми в≥д стартовоњ стор≥нки. ≈фективн≥сть ц≥Їњ стратег≥њ залежить в≥д вибору початкового сайту або Web-стор≥нки. Ѕ≥льш≥сть мегапортал≥в мають рейтинги сайт≥в, позначен≥ ¤к ЂTopї або ЂCoolї. “ак≥ рейтинги створюютьс¤ за к≥ль≠к≥стю в≥дв≥дувань њх користувачами. јле ≥нформац≥йн≥ потреби р≥з≠них користувач≥в не зб≥гаютьс¤, тому до таких рейтинг≥в сл≥д ставитись з обережн≥стю. ¬одночас, ¤к показуЇ практика, б≥льш≥сть користувач≥в одного проф≥лю мають однаков≥ ≥нформац≥йн≥ потреби, а тому в≥дв≥дують одн≥ й т≥ сам≥ тематичн≥ стор≥нки, ¤к≥ можна розгл¤дати ¤к спец≥ал≥зований вх≥д до ≤нтернет. “им, хто починаЇ пошук правовоњ ≥нформац≥њ, можна, зокрема, рекомендувати сайт ¬ерховноњ –ади ”крањни Ђ«акони та п≥дзаконн≥ акти ”крањни в ≤нтернетї Ч http://www.rada.gov.ua/ (див. п≥дрозд. 5.5); Ђ≤нформац≥йний б≥знес-портал в ≤нтернет Ч LIGA ONLINEї Чhttp://www.liga.kiev.ua; ЂЌормативн≥ акти ”крањни Ч он-лайнї Ч http://www.nau.kiev.ua/;
пошук за допомогою пошукових систем. Ќа в≥дм≥ну в≥д каталог≥в, такий пошук не обмежуЇтьс¤ окремою категор≥Їю. ÷¤ стратег≥¤ може бути використана ≥ дл¤ пошуку першоњ стор≥нки.
¬икористовуючи пошуков≥ системи ≤нтернет, потр≥бно враховувати так≥ фактори, що впливають на результативн≥сть пошуку:
кожна пошукова система ћереж≥ маЇ свою спец≥ал≥зац≥ю;
пошук зд≥йснюЇтьс¤ не за повними текстами документ≥в, а за њх пошуковими образами, при цьому кожна система маЇ ориг≥нальний механ≥зм роботи з ключовими словами. «окрема, ¤кщо база даних системи невелика, то до нењ записуЇтьс¤ б≥льше терм≥н≥в, в ≥ншому раз≥ пошуковий образ документа в≥дбираютьс¤ Ђнайвагом≥ш≥ї ключов≥ слова;
Ѕаза ≥ндекс≥в пошуковоњ системи Ч поле конкурентноњ боротьби ¬ласники (автори) Web-сервер≥в зац≥кавлен≥ в тому, щоб њх URL-адреси були в≥дом≥ пошуковим системам,
оск≥льки це пр¤мий шл¤х до к≥нцевих користувач≥в. р≥м звичайних прийом≥в при цьому застосовуютьс¤ ≥
нетрадиц≥йн≥. “ак, служби Lycos та AltaVista пов≥домили про заф≥ксован≥ спроби реЇстрац≥њ вузл≥в з
неправильними адресами ≥ спроби видаленн¤ адрес з бази ≥ндекс≥в, можливо, з метою нанесенн¤ шкоди
конкурентам. ƒе¤к≥ розробники намагаютьс¤ ввести в оману робот≥в пошукових систем за допомогою
Ђприманокї Ч до Web-стор≥нки включаютьс¤ попул¤рн≥ ключов≥ слова, набран≥ невидимим шрифтом (таким,
що зб≥гаЇтьс¤ за кольором ≥з фоном). ÷е може призвести до неправильного оц≥нюванн¤ релевантност≥
стор≥нки.
≥ запити, ≥ њх ≥нтерпретац≥¤ реал≥зуютьс¤ у пошукових системах по-р≥зному. Ѕ≥льш≥сть систем надають користувачев≥ можлив≥сть сформулювати простий запит у форм≥ фрази природною мовою без загальних сл≥в, союз≥в ≥ прийменник≥в або складний запит, ¤кий враховуЇ специф≥ку пошукового апарата системи. —кладний запит даЇ змогу вар≥ювати р≥зн≥ параметри пошукового процесу.
ƒл¤ того щоб п≥двищити ефективн≥сть пошуку, сл≥д провести попередн≥й анал≥з теми ≥нформац≥йного запиту ≥ визначити:
ун≥кальн≥ слова, спец≥альн≥ терм≥ни, назви, абрев≥атури або акрон≥ми дл¤ даноњ теми. ѕошук за такими словами найб≥льш ефективний. ƒл¤ точного заданн¤ граматичноњ форми слова сл≥д розр≥зн¤ти велик≥ ≥ мал≥ л≥тери, у де¤ких системах з ц≥Їю метою також використовуЇтьс¤ символ Ђ!ї. якщо розшукуЇтьс¤ назва, перед в≥дпов≥дним словом може вказуватись оператор Ђtitle:ї;
сп≥льноти, орган≥зац≥њ, установи або окремих ос≥б, сайти або Web-стор≥нки ¤ких можуть м≥стити потр≥бну ≥нформац≥ю або корисн≥ посиланн¤. «найден≥ стор≥нки можуть стати стартовими дл¤ подальшого пошуку;
ст≥йк≥ вирази (словосполученн¤, фрази), ¤к≥ стосуютьс¤ даноњ теми, наприклад Ђправове регулюванн¤ї або Ђнабутт¤ чинност≥ законуї. ƒл¤ такого пошуку сл≥д використовувати лапки (дуж≠ки) або оператори в≥дстан≥. ÷е уточнюЇ запит ≥ зменшуЇ к≥льк≥сть документ≥в, що видаютьс¤;
≥нш≥ слова, ¤к≥ можуть трапл¤тись у будь-¤кому документ≥ з заданоњ теми. як ключов≥ слова найчаст≥ше використовуютьс¤ ≥менники, р≥дше Ч прийменники ≥ зовс≥м р≥дко Ч д≥Їслова, присл≥вники, прийменники, сполучники.
ѕошук може зд≥йснюватись ¤к за окремим словом, так ≥ за њх сукупн≥стю Ч слова сполучаютьс¤ за допомогою лог≥чного оператора ЂANDї (в≥д англ. Ђтаї) або символу Ђ+ї. «а статистикою, украњнськ≥ користувач≥ ввод¤ть у запит≥ в середньому 2,5 слова, а закордонн≥ Ч 1,5 слова. Ќа запит з одним словом система видасть б≥льшу к≥льк≥сть посилань, але при зб≥льшенн≥ сл≥в результати будуть точн≥шими.
Ѕажано визначити дл¤ кожного слова ≥з запиту можлив≥ синон≥ми, екв≥валентн≥ терм≥ни, ≥нш≥ вар≥анти написанн¤. —инон≥ми можна вказати у цьому ж запит≥ через оператор ЂORї (в≥д англ. Ђабої) або використати в наступному запит≥, ¤кщо перший не прин≥с бажаних результат≥в. ƒе¤к≥ системи дають змогу вказати сукупн≥сть екв≥валентних терм≥н≥в за допомогою дужок, наприклад (french francaise). —л≥д також ураховувати ≥снуванн¤ р≥зних словоформ (наприклад, р≥зних зак≥нчень), ¤кщо така можлив≥сть надаЇтьс¤ системою. Ќаприклад, вираз правов* може охоплювати слова Ђправовийї, Ђправовеї, Ђправоваї та ≥н. ƒе¤к≥ системи робл¤ть це автоматично.
‘ормулюючи запит, сл≥д передбачати, ¤к≥ нерелевантн≥ докумен≠ти можуть бути видан≥ у в≥дпов≥дь на запит з такими словами або фразами. р≥м омон≥м≥њ в одн≥й мов≥, можуть трапл¤тись слова-омон≥ми, що належать р≥зним мовам. Ќаприклад, сп≥льними дл¤ украњнськоњ та рос≥йськоњ мов Ї слова Ђлистї, Ђприкладї, Ђстанї та ≥н. «а можлив≥стю сл≥д вказувати мову документ≥в, що розшукуютьс¤.
¬арто також зважати, що де¤к≥ пошуков≥ системи ≥гнорують так зван≥ Ђстоп-словаї Ч прийменники, частки, сполучники ≥ т. ≥н., а де¤к≥ њх враховують.
¬иключити з пошукового запиту певн≥ слова можна за допомогою оператора ЂNOTї (в≥д англ. Ђнеї) або символу Ђ-ї. Ќаприклад, запит мал≥ п≥дприЇмства -кооперативи означаЇ, що з≥ списку знайдених ресурс≥в будуть виключен≥ т≥, в ¤ких трапл¤Їтьс¤ слово Ђкооперативиї.
ѕ≥сл¤ завершенн¤ обробки запиту система видаЇ список посилань на Web-стор≥нки та ≥нш≥ елементи ≥нформац≥йних ресурс≥в ≤нтернет. ƒе¤к≥ системи пропонують виконати повторний пошук Ђсеред знайденогої, що корисно в раз≥ великоњ к≥лькост≥ виданих елемент≥в. ѕерегл¤д та остаточне оц≥нюванн¤ знайдених результат≥в користувач маЇ виконувати вручну.
якщо система не знайшла документи, що в≥дпов≥дають указаному запиту, рекомендуЇтьс¤ вибрати ширший терм≥н дл¤ пошуку. Ќаприклад, п≥д час пошуку де¤кого закону —Ўј рекомендуЇтьс¤ спочатку знайти сервери з американським законодавством. якщо пошук проводивс¤ за словосполученн¤м, можна поослабити умови, виключивши ≥з запиту одне або к≥лька сл≥в.
—л≥д також памТ¤тати, що в ≤нтернет ≥снують ресурси, не охоп≠лен≥ пошуковими системами та пошуковими каталогами Ч так званий Ђневидимий Webї. ЂЌевидимий Webї можна розбити на дв≥ частини:
вм≥ст спец≥ал≥зованих баз даних, ¤к≥ не збер≥гаютьс¤ у вигл¤д≥ певних Web-стор≥нок, а динам≥чно формуютьс¤ спец≥ально у в≥дпов≥дь на конкретний запит до ц≥Їњ бази;
стор≥нки, ¤к≥ виключають з пол¤ зору пошуковоњ системи зг≥дно з прийн¤тою пол≥тикою. «а в≥дсутност≥ конкретних технолог≥чних причин до бази даних пошуковоњ системи можуть включатись т≥льки т≥ стор≥нки, що в≥дпов≥дають певному критер≥ю. ќсобливо це актуально дл¤ пошукових систем з величезними обс¤гами ≥ндекс≥в.
” будь-¤кому раз≥ пошук ≥нформац≥њ в ≤нтернет Ч це задача, ¤ка вимагаЇ творчого п≥дходу, а стратег≥њ пошуку повинн≥ зм≥нюватись залежно в≥д результат≥в, що видаютьс¤ у в≥дпов≥дь на запит. ќпановувати њх доц≥льно ще й тому, що сфера використанн¤ ≥нструментар≥ю пошукових систем розширюЇтьс¤ Ч створюютьс¤ верс≥њ попул¤рних систем дл¤ окремих вузл≥в ≤нтернет та корпоративних ≥нтрамереж.
5.4.2. ѕошуков≥ агенти
«а останн≥ роки технолог≥њ пошуку ≥нформац≥њ в ≤нтернет зм≥нились завд¤ки пошуковим агентам.
јгент Ч це програма, розм≥щена у певному середовищ≥ ≥ здатна до гнучкоњ автономноњ повед≥нки дл¤ дос¤гненн¤ визначеноњ мети. јгент не т≥льки сприймаЇ ≥мпульси в≥д середовища, в ¤кому в≥н функ≠ц≥онуЇ, а й може зм≥нювати його. ” користувача не маЇ необх≥д≠ност≥ втручатись у роботу агента, контролювати його д≥њ або внут≠р≥шн≥й стан. √нучк≥сть агента ви¤вл¤тьс¤ у його проактивност≥, здатност≥ до зм≥н ≥ взаЇмод≥њ з користувачами та ≥ншими агентами.
“ерм≥н Ђагентї використовуЇтьс¤ в обчислювальн≥й техн≥ц≥ вже понад 10 рок≥в. ѕочатковою функц≥Їю агент≥в був поточний контроль за д≥¤льн≥стю центрального процесора та перифер≥йного обладнанн¤. —ьогодн≥ агенти розр≥зн¤ютьс¤ за функц≥¤ми, що вони њх виконують, зокрема, вид≥л¤ють класи моб≥льних та ≥нтелектуальних (Ђрозумнихї) агент≥в.
ћоб≥льн≥ агенти Ч програми, що перем≥щуютьс¤ по базах даних ≥ знань (зокрема, по Web-вузлах) дл¤ пошуку ≥нформац≥њ. «вичайний агент розм≥щуЇтьс¤ в ≥нформац≥йн≥й систем≥ користувача, у той час, коли моб≥льний перем≥щуЇтьс¤ в ту систему, в ¤к≥й Ї дан≥, що њх сл≥д розшукати, ≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ пошуку в одн≥й баз≥ може перейти до ≥ншоњ системи. ƒл¤ прискоренн¤ процесу пошуку моб≥ль≠ний агент може створювати п≥дагент≥в ≥ розсилати њх дл¤ паралельноњ роботи. –езультати пошуку передаютьс¤ користувачев≥ через
мережу. р≥м пошуку ≥нформац≥њ моб≥льн≥ агенти можуть виконувати д≥лов≥ процедури, наприклад, агенти покупц≥в ≥ продавц≥в, зустр≥чаючись в ≤нтернет, можуть укладати комерц≥йн≥ угоди.
јгенти, що њх позначають ¤к ≥нтелектуальн≥, кр≥м названих вище функц≥й, можуть вести спостереженн¤ ≥ зд≥йснювати вим≥рюванн¤, керувати компТютерними мережами, передавати пов≥≠домленн¤, сортувати електронну пошту. ѕрограмн≥ агенти зм≥нюють людино-машинний ≥нтерфейс Ч на њх основ≥ розробл¤ютьс¤ ≥нтерактивн≥ персонаж≥, з ¤кими можна сп≥лкуватись ≥ радитись.
јнал≥тики вважають, що застосуванн¤ ≥нтелектуальних моб≥ль≠них агент≥в може призвести до порушенн¤ захисту ≥нформац≥њ ≥ зниженн¤ пропускноњ спроможност≥ канал≥в передаванн¤ даних. ¬исловлюютьс¤ попередженн¤, що роботу агент≥в буде неможливо контролювати через њх поширенн¤ по мережах. ÷≥ проблеми поки неактуальн≥, оск≥льки зр≥л≥ стандарти дл¤ п≥дготовки ≥ впровадженн¤ досконалих агент≥в в≥дсутн≥.
–оботи з ≥нтелектуальних агент≥в Ї в≥дгалуженн¤м досл≥джень з≥ штучного ≥нтелекту. ƒл¤ њх створенн¤ застосовуЇтьс¤ апарат нейронних мереж, неч≥ткоњ лог≥ки, ≥нтерпретац≥њ текст≥в природною мовою, колаборативноњ ф≥льтрац≥њ (видач≥ рекомендац≥й ≥ндив≥дуальному користувачев≥ на основ≥ в≥домостей про переваги певного сп≥втовариства, до ¤кого в≥н належить). Ќезважаючи на велик≥ можливост≥ названих технолог≥й, агенти поки не можуть стати д≥йсно розумними. ƒо того ж дл¤ њх реал≥зац≥њ потр≥бн≥ потужн≥ суперкомпТютери, розпод≥лен≥ сховища даних, ефективн≥ низькор≥внев≥ технолог≥њ пошуку та операц≥йн≥ системи, що п≥дтримують виконанн¤ моб≥льного коду.
јле незалежно в≥д њх вт≥ленн¤, програмн≥ агенти мають одне сп≥льне завданн¤ Ч п≥двищенн¤ продуктивност≥ та ефективност≥ роботи користувач≥в. ƒл¤ цього вони виконують таку к≥льк≥сть д≥й, ¤ку людина не в змоз≥ зробити самост≥йно через њх трудом≥стк≥сть або складн≥сть.
« огл¤ду на сказане найб≥льш актуальним напр¤мом використанн¤ програмних агент≥в Ї пошук ≥ збиранн¤ ≥нформац≥њ. ѕредставниками класу програмних агент≥в Ї Web-роботи, ¤к≥ виконують ≥ндексуванн¤ дл¤ пошукових систем. –обот Ч це програма, ¤ка автоматично простежуЇ г≥пертекстов≥ стор≥нки, вибираючи документ ≥ рекурсивно переход¤чи на ≥нш≥ документи, що в≥н на них посилаЇтьс¤. ƒл¤ визначенн¤ пор¤дку переходу до наступноњ стор≥нки робот може застосовувати певн≥ евристики. ¬живанн¤ ≥нших назв робот≥в Ч мандр≥вник, кроулер, павук Ч призводить до непорозум≥нь, оск≥льки справл¤Ї враженн¤, що програма перем≥щуЇтьс¤ м≥ж сайтами ¤к мережний компТютерний в≥рус (ЂчервТ¤кї, див. п≥дрозд. 3.3), тод≥ ¤к робот т≥льки звертаЇтьс¤ до сайт≥в, запитуючи документи. “ак≥ програми пропонуютьс¤ ≥ к≥нцевим користувачам. ѕри цьому сл≥д зазначити, що звичайний Web-броузер не Ї роботом, оск≥льки ним керуЇ людина ≥ в≥н не видаЇ автоматично документи за г≥перпосиланн¤ми, за виключенн¤м рисунк≥в.
ѕошуков≥ агенти мають так≥ переваги пор≥вн¤но з≥ звичайним зверненн¤м до пошукових систем:
пошуковий агент передаЇ користувачев≥ не просто результати роботи пошуковоњ машини (машин), а й попередньо перегл¤даЇ документи ≥ вибираЇ з-пом≥ж них найб≥льш релевантн≥ з його погл¤ду;
агент може налаштовуватись на переваги користувача, враховувати обмеженн¤ на пошук;
де¤к≥ агенти можуть працювати в off-line режим≥ Ч користувач даЇ завданн¤ агенту ≥ в≥дключаЇтьс¤ в≥д ћереж≥, а агент виконуЇ завданн¤ на сервер≥ ≥ передаЇ результати користувачев≥, ¤к т≥льки в≥н знову п≥дключитьс¤. јгенти можуть бути настроЇн≥ на пошук за розкладом Ч шукати ≥нформац≥ю щогодини, щодн¤, щотижн¤, щом≥с¤ц¤ ≥ т. д. ÷¤ можлив≥сть корисна, наприклад, при пошуку новин, ≥нформац≥њ, ¤ка пост≥йно оновлюЇтьс¤ або пост≥йно потр≥бна в робот≥;
агенти можуть навчатись Ч користувач оц≥нюЇ роботу агента, а той може скоректувати своњ критер≥њ в≥дбору ≥нформац≥њ, враховуючи ц≥ оц≥нки.
“аким чином, пошуков≥ агенти можуть розгл¤датись ¤к ≥нтелектуальна надбудова над пошуковими машинами.
5.5. «акони та п≥дзаконн≥ акти ”крањни в ≤нтернет
Ќа Web-сервер≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни (http://www.rada.gov. ua/) з 1994 року функц≥онуЇ система Ђ«акони та п≥дзаконн≥ акти ”крањни в ≤нтернетї.
—айт маЇ так≥ розд≥ли: онституц≥¤ ”крањни, законодавство ”крањни, законопроекти, пленарн≥ зас≥данн¤, депутатський корпус, ≥нформац≥йний сервер ¬ерховноњ –ади, б≥бл≥отека ¬ерховноњ –ади, уповноважений ¬ерховноњ –ади з прав людини, м≥жнародн≥ парламентськ≥ ≥нститути, сайти парламент≥в заруб≥жних крањн, стор≥нки депутатських фракц≥й ≥ груп.
” розд≥л≥ Ђ«аконодавство ”крањниї представлен≥ в останн≥й ре≠дакц≥њ (≥з внесеними зм≥нами) закони та п≥дзаконн≥ акти ”крањни Ч документи ¬ерховноњ –ади ”крањни, ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, м≥н≥стерств ≥ в≥домств, орган≥в судовоњ влади тощо.
¬≥дпов≥дн≥ Web-стор≥нки мають ≥нформац≥йно-дов≥дковий характер ≥ не можуть зам≥нити оф≥ц≥йних друкованих видань (Ђ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањниї, Ђ√олос ”крањниї, Ђ”р¤довий курТЇрї, Ђќф≥ц≥йний в≥сник ”крањниї тощо).
Ѕаза даних Ђ«акони та п≥дзаконн≥ акти ”крањни в ≤нтернетї технолог≥чно повТ¤зана ≥з системою Ђ артотекаї ≤— ¬ерховноњ –ади ”крањни ≥ Ї насправд≥ коп≥Їю бази даних останньоњ. ќновленн¤ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ дв≥ч≥ в робоч≥ дн≥ та один раз у суботу.
ористувачев≥ пропонуютьс¤ так≥ режими пошуку:
пошук за видавниками ≥ роками (пошук за ≥Їрарх≥Їю) Ч на л≥в≥й панел≥ в≥кна наведено алфав≥тний список видавник≥в, навпроти кожного з ¤ких висв≥тлюЇтьс¤ к≥льк≥сть доступних документ≥в, а на прав≥й панел≥ Ч дерево видавник≥в, ¤ке можна розкрити, користуючись посиланн¤ми. ѕерел≥к документ≥в ви≠даЇтьс¤ незалежно в≥д њхнього типу, дл¤ кожного з них висв≥тлюЇтьс¤ назва, реЇстрац≥йний номер, дата прийн¤тт¤, розм≥р файла, ≥конка Ч ознака на¤вност≥ та стану документа в баз≥;
пошук на множин≥ м≥жнародних документ≥в Ч на л≥в≥й панел≥ представлено алфав≥тний список видавник≥в м≥жнародних документ≥в, а на прав≥й панел≥ Ч форма пошуку з пол¤ми: крањни та орган≥зац≥њ, типи документ≥в, дата прийн¤тт¤ (пер≥од Ђзї ≥ Ђпої), номер документа, слова в назв≥, текст≥ або абзац≥ тексту, лог≥чний сполучник м≥ж словами, стан документ≥в. “аким чином, пошук м≥жнародних документ≥в може бути орган≥зований ¤к за ≥Їрарх≥Їю, так ≥ за рекв≥зитами (див дал≥);
пошук за рекв≥зитами (ун≥версальний). артка дл¤ пошуку за рекв≥зитами маЇ так≥ пол¤ (рис. 5.3).
видавники документ≥в Ч ¤кщо значенн¤ не вибрано, пошук зд≥йснюЇтьс¤ серед документ≥в ус≥х орган≥в влади;
типи документ≥в Ч ¤кщо не обрано жодного типу, пошук зд≥йснюватиметьс¤ серед ус≥х тип≥в документ≥в. ƒл¤ пошуку мож≠на вказати до 10 можливих видавник≥в ≥ тип≥в документ≥в з в≥дпов≥дних списк≥в;
дата прийн¤тт¤ Ч вибираЇтьс¤ ≥нтервал часу (початкова та к≥нцев≥ дати) у формат≥ Ђƒƒ.ћћ.––––ї (день.м≥с¤ць.р≥к). якщо вказано р≥к до 1990 року, задан≥ умови ≥гноруютьс¤ ≥ будуть знайден≥ ус≥ документи, прийн¤т≥ до 1990 року, незалежно в≥д року прийн¤тт¤. якщо не заповнено поле к≥нцевоњ дати пер≥оду, за замовчуванн¤м приймаЇтьс¤ поточна дата. нопка Ђпої даЇ змогу скоп≥ювати значенн¤ першоњ дати у друге поле дл¤ можливого коригуванн¤. ƒл¤ в≥дм≥ни вид≥лених елемент≥в можна вибрати посиланн¤ Ђзн¤ти вид≥ленн¤ї або кнопку Ђќчиститиї дл¤ очищенн¤ вс≥Їњ форми;
–ис. 5.3. артка пошуку за рекв≥зитами
номер. ƒокументи можуть мати один або к≥лька номер≥в (залежно в≥д к≥лькост≥ видавник≥в), а можуть бути взагал≥ без номера, наприклад, м≥жнародн≥ документи, форми типового документа тощо. ” пол≥ Ђномерї вводитьс¤ власний номер Ч номер, присвоЇний органом влади, ¤кий видав цей документ. ¬ласн≥ номери можуть зб≥гатис¤ в документах р≥зних орган≥в влади, тому, орган≥зуючи пошук за цим рекв≥зитом, бажано вказувати й ≥нш≥ критер≥њ, наприклад, орган влади, тип документа, дату;
реЇстрац≥йний номер ћ≥нТюсту можна використовувати дл¤ пошуку, памТ¤таючи, що в≥н ≥снуЇ не дл¤ вс≥х документ≥в. ƒо внесенн¤ зм≥н у 2002 роц≥ в картц≥ пошуку ¤к реЇстрац≥йний номер документа вказувавс¤ системний номер Ч номер, ¤кий надаЇтьс¤ документов≥ перед уведенн¤м його до бази даних ≥ використовуЇтьс¤ виключно дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ документ≥в та орган≥зац≥њ посилань м≥ж ними. ” б≥льшост≥ випадк≥в формати номер≥в, що збер≥гаютьс¤ у баз≥, ≥ т≥, що вказан≥ в текстах документ≥в, р≥зн¤тьс¤ несуттЇво або тотожн≥. Ќин≥ системний номер при пошуку не використовуЇтьс¤.
ƒл¤ номера ≥ реЇстрац≥йного номера можна вказати в≥дпов≥дн≥сть: Ђточної Ч номер повинен повн≥стю зб≥гатис¤ ≥з заданим; Ђвходженн¤ї Ч в номер≥ документа повинна бути присутн¤ задана посл≥довн≥сть символ≥в;
слова в назв≥, текст≥, абзац≥ тексту Ч у цьому пол≥ може бути розм≥щено не б≥льше чотирьох сл≥в або њх частин, розд≥лених пром≥жками. Ќазва документа в баз≥ даних подаЇтьс¤ завжди украњнською мовою, хоча де¤к≥ тексти документ≥в (наприклад, м≥жнародн≥ документи, коментарi, листи тощо) можуть бути рос≥йською. ћ≥н≥мальна довжина слова дл¤ назви Ч 2 символи, дл¤ тексту Ч 3 символи. –озд≥лов≥ знаки, спецсимволи, подв≥йн≥ лапки ≥ цифри при пошуку ≥гноруютьс¤. —лова зТЇднуютьс¤ лог≥чним сполучником за вибором користувача (див. наступне поле). ” цьому пол≥ можна вказати також дату у формат≥ Ђчисло/м≥с¤ць/р≥кї або номер докумен≠та. ƒл¤ точн≥шого контекстного пошуку рекомендуЇтьс¤ вибирати
ознаку Ђв абзац≥ текстуї, що дасть змогу знаходити документи, в текст≥ ¤ких указан≥ слова трапл¤ютьс¤ пор¤д. ѕри цьому варто вибирати лог≥чний сполучник Ђтаї. ƒл¤ прискоренн¤ одержанн¤ результат≥в рекомендуЇтьс¤ обмежувати множину документ≥в, серед ¤ких вестиметьс¤ пошук, через визначенн¤ ≥нших рекв≥зит≥в;
лог≥чний сполучник Ч Ђабої, ¤кщо у назвах (текстах) знайдених документ≥в повинно бути присутн≥м хоча б одне ≥з вибраних сл≥в, Ђтаї Ч у назв≥ (текст≥) кожного з≥ знайдених документ≥в мають бути присутн≥ми вс≥ слова; Ђн≥ї Ч ¤кщо слово не повинне трапл¤тись у текст≥. Ќаприклад запит н≥ Ђвнесенї н≥ Ђзм≥нї дозволить д≥брати закони, ¤к≥ не внос¤ть зм≥н;
стан документа Ч Ђус≥ї, ¤кщо стан не враховуЇтьс¤, Ђт≥льки чинн≥ї, Ђвтратили чинн≥стьї, Ђд≥ю призупиненої.
–езультатом пошуку Ї список знайдених документ≥в, дл¤ кожного з ¤ких висв≥тлюЇтьс¤ назва, реЇстрац≥йний номер, дата прийн¤тт¤, розм≥р в≥дпов≥дного файла, а також позначенн¤ на¤вност≥ та стану документа в баз≥. ƒл¤ виведенн¤ на екран список розбиваЇтьс¤ на частини, перех≥д м≥ж ними зд≥йснюЇтьс¤ натискуванн¤м на в≥дпов≥дне посиланн¤, що розм≥щене нижче в≥д перел≥ку документ≥в. ƒл¤ оперативного поданн¤ ≥нформац≥њ введен≥ так зван≥ Ђсигнальн≥ї коп≥њ документ≥в Ч незредагован≥ тексти або в≥дсканован≥ зображенн¤ документ≥в. ѕ≥сл¤ п≥дготовки та редагуванн¤ ц≥ Ђсигнальн≥ї коп≥њ зам≥нюютьс¤ зредагованими текстами.
артку документа можна в≥дкрити, натиснувши ≥конку в л≥вому верхньому кут≥ в≥кна тексту документа. артка даЇ змогу перегл¤нути рекв≥зити документа, його терм≥ни та ≥стор≥ю, повТ¤зан≥ документи та в≥домост≥ про опубл≥куванн¤ документа (див. приклад на рис. 5.4).
” систем≥ передбачено к≥лька пар тип≥в звТ¤зк≥в м≥ж повТ¤за≠ними документами (у кожн≥й пар≥ перший тип звТ¤зку Ч пр¤мий, а другий Ч зворотний), зокрема, Ђвводить в д≥ю, ратиф≥куЇ документиї Ч Ђвводитьс¤ в д≥ю, ратиф≥куЇтьс¤ документомї, Ђв≥дсилаЇ дої Ч ЂмаЇ в≥дсиланн¤ зї.
–ис. 5.4. артка документа
“ерм≥нолог≥ю документ≥в також вид≥лено в окремий пункт у розд≥л≥ Ђ«аконодавствої. ѕ≥сл¤ пошуку (вибору) потр≥бного терм≥на за посиланн¤ми можна в≥дкрити документ, де наводитьс¤ його визначенн¤.
ќсоблив≥стю системи Ђ«акони та п≥дзаконн≥ акти ”крањни в ≤нтернетї Ї можлив≥сть ознайомлюватись ≥з законопроектами, ¤к≥ зареЇстрован≥ за поточний тиждень, внесен≥ на розгл¤д прот¤гом поточного тижн¤, перебувають на розгл¤д≥ в ком≥тетах, а також передивл¤тись пор≥вн¤льн≥ таблиц≥, орган≥зовувати пошук законопроект≥в за рекв≥зитами ≥ вивчати статистичн≥ дан≥, ¤к≥ в≥дбивають законодавчу роботу ¬ерховноњ –ади ”крањни. ѕередбачаЇтьс¤ пошук законопроект≥в за такими рекв≥зитами: сес≥¤ розгл¤ду, дата реЇстрац≥њ (пер≥од Ђзї ≥ Ђпої), номер реЇстрац≥њ, тип законопроекту, вид законопроекту, тип проекту, редакц≥¤ законопроекту, юридичний рубрикатор, субТЇкт законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи, автор Ч народний депутат ”крањни, назва законопроекту або слова з назви, стан законопроекту, ознака чинного закону, головний ком≥тет, депутатська фракц≥¤.
5.6. √лобальна мережа правовоњ ≥нформац≥њ GLIN
ƒл¤ науковц≥в, ¤к≥ працюють у галуз≥ права, законотворц≥в, юрист≥в з м≥жнародноњ торг≥вл≥ та багатьох ≥нших фах≥вц≥в украй необх≥дним Ї знанн¤ не т≥льки в≥тчизн¤ного законодавства, а й м≥жнарод≠ного, так само ¤к закон≥в ≥нших крањн. «адовольнити таку потребу мала на мет≥ ћ≥жнародна правова база даних, створена 1976 року на баз≥ Ѕ≥бл≥отеки онгресу —Ўј (The Library of Congress of the United States of America, http://lcweb.loc.gov). ÷¤ база виправдала себе ¤к простий та ефективний зас≥б швидкого ≥ над≥йного доступу до складових правового середовища р≥зних крањн ≥ з часом видозм≥нилас¤ у √лобальну мережу правовоњ ≥нформац≥њ (GLIN, Global Legal Information Network, http://www.loc.gov/law/glin/, рис. 5.5).
–ис. 5.5. ƒомашн¤ стор≥нка GLIN
GLIN було засновано на таких принципах:
достов≥рност≥ джерел. ƒокументи надаютьс¤ ур¤дами кра≠њн Ч учасниць проекту на основ≥ оф≥ц≥йних текст≥в (з оф≥ц≥йного нац≥онального журналу ≥з законодавства крањни);
простоти пошуку юридичних документ≥в. —истема може використовуватис¤ тими, хто не маЇ досв≥ду роботи з автоматизованими базами даних, ≥ буде зрозум≥лою дл¤ ос≥б з р≥зних культурних та осв≥тн≥х середовищ;
багатонац≥ональноњ ор≥Їнтац≥њ. GLIN в≥дкрита дл¤ нових учас≠ник≥в з будь-¤коњ крањни св≥ту.
„леном GLIN Ї й ”крањна. —екретар≥ат ¬ерховноњ –ади ”крањни опрацьовуЇ ≥нформац≥йн≥ бюлетен≥ Ђ¬≥сник ¬ерховноњ –ади ”крањниї зг≥дно з ≥деолог≥Їю та технолог≥Їю роб≥т, прийн¤тими в GLIN, готуЇ англ≥йською мовою резюме закон≥в ”крањни та постанов ¬–” з використанн¤м тезауруса GLIN, надсилаЇ њх разом з в≥дсканованими повними текстами документ≥в через мережу ≤нтернет до Ѕ≥бл≥отеки онгресу —Ўј, а також готуЇ пропозиц≥њ щодо нових терм≥н≥в дл¤ включенн¤ до тезауруса GLIN.
ћожливост≥ GLIN доступн≥ ≥ дл¤ учасник≥в системи (—ONTRIBUTOR), ¤к≥ п≥дтверджують св≥й статус введенн¤м ≥ден≠тиф≥катора ≥ парол¤, ≥ дл¤ будь-¤ких ≥нших зац≥кавлених ос≥б (GUEST).
ќсновн≥ елементи бази даних GLIN так≥:
повн≥ тексти документ≥в оф≥ц≥йною мовою держави походженн¤;
резюме або вит¤ги з документ≥в англ≥йською мовою;
тезауруси англ≥йською та ≥ншими оф≥ц≥йними мовами.
” GLIN використовуютьс¤ так≥ тезауруси:
тезаурус GLIN (Thesaurus for the Global Legal Information Network) Ч англомовний тезаурус, ¤кий розвиваЇтьс¤ з 1950 року. ¬≥н декларуЇтьс¤ ¤к незвичайний ≥, можливо, ун≥кальний зас≥б пошуку правовоњ ≥нформац≥њ через прагматичн≥сть, ор≥Їнтац≥ю на тривале використанн¤, багатофасетн≥сть ≥ндексуванн¤ св≥тового законодавства;
словник ≥ндекс≥в законодавства (Legislative Indexing Vocabulary, LIV) Ч тезаурус, розроблений —лужбою досл≥джень онгресу (Congressional Research Service) дл¤ роботи з матер≥алами щодо законодавства та державноњ пол≥тики;
тезаурус жанр≥в ≥ ф≥зичних характеристик граф≥чних матер≥ал≥в (Thesaurus for Graphic Materials II: Genre and Physical Characteristic Terms, TGM_II), розроблений п≥дрозд≥лом гравюр ≥ фотограф≥й Ѕ≥бл≥отеки онгресу (Prints and Photographs Division) з введенн¤м ≥нформац≥њ з ≥нших сховищ арх≥вних зображень.
ƒл¤ створенн¤, п≥дтримки ≥ роздрукуванн¤ тезаурус≥в використовуЇтьс¤
нов≥тн¤ платформонезалежна ≥нтерактивна система управл≥нн¤ тезаурусами Lexico (розробник Ч Project
Management Enterprises, Inc.). —истема створена на основ≥ мови програмуванн¤ Java, п≥дтримуЇ
кл≥Їнт-серверну арх≥тектуру з тонким кл≥Їнтом, доступна через Web. Lexico забезпечуЇ створенн¤
≥нтерактивних тезаурус≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть терм≥ни, звТ¤зки м≥ж ними, а також обірунтуванн¤,
супроводжувальну документац≥ю та в≥домост≥ про затверджений статус кожного терм≥на.
автоматичне занесенн¤ вс≥х названих посилань при встановленн≥ звТ¤зку м≥ж терм≥нами;
автоматична п≥дтримка ≥Їрарх≥њ тезауруса;
веденн¤ по¤снювальних прим≥ток.
Lexico не обмежуЇ максимальну довжину елемент≥в тезауруса, к≥льк≥сть р≥вн≥в ≥Їрарх≥њ та к≥льк≥сть терм≥н≥в, ¤к≥ можуть брати участь у певному звТ¤зку. —истема автоматично впор¤дковуЇ тер≠м≥ни за алфав≥том, запоб≥гаЇ дублюванню елемент≥в, установленню неправильних звТ¤зк≥в або звТ¤зк≥в з невизначеними тер≠м≥нами.
ƒл¤ неавторизованих користувач≥в доступн≥ т≥льки функц≥њ пошуку даних. ¬несен≥ зм≥ни, ¤кщо вони припускаютьс¤ конкрет≠ним вар≥антом ≥нстал¤ц≥њ, не будуть записан≥ в тезаурус. ѕропонуЇтьс¤ надсилати своњ пропозиц≥њ електронною поштою.
ƒл¤ пошуку терм≥н≥в у тезаурус≥ задаютьс¤ так≥ рекв≥зити:
тип запиту:
Term Ч запис з терм≥ном Ч пошук терм≥на, найближчого за написом до введених символ≥в;
Keyword Ч ключове слово з контексту Ч пошук слова, найближчого до введених символ≥в за ключовим словом, включаючи терм≥ни, що м≥ст¤ть це слово. –екомендуЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ релевантних терм≥н≥в, коли перше слово нев≥доме. Ќаприклад, запит Ђwarї (Ђв≥йнаї) приведе до видач≥ терм≥н≥в ЂMoral aspects of warї (Ђћоральн≥ аспекти в≥йниї), ЂNuclear warї (Ђядерна в≥йнаї), ЂWar casualtiesї (Ђ¬трати на в≥йн≥ї);
опц≥њ пошуку терм≥на: ЂTerm recordsї Ч на екран будуть виведен≥ терм≥ни, звТ¤зки ≥ прим≥тки; ЂHierarchyї Ч передбачаЇтьс¤ виведенн¤ т≥льки ширших та/або вужчих терм≥н≥в, ЂHyperlinksї Ч звТ¤зки з ≥ншими базами даних.
INSTRUMENT CLASS (клас ≥нструменту, обовТ¤зкове поле) Ч звичайно визначаЇтьс¤ призначенн¤м: акт, закон, декрет, резолюц≥¤ або ≥н. залежно в≥д терм≥нолог≥њ крањни;
INSTRUMENT NUMBER (номер ≥нструмента) Ч номер, ¤кий присвоЇно конкретному ≥нструменту органом, що в≥н його випустив. ѕоле Ї обовТ¤зковим дл¤ заповненн¤, ¤кщо запитуЇтьс¤;
PUBLICATION DATE (дата публ≥кац≥њ, обовТ¤зкове поле) Ч дата, вказана на титульн≥й стор≥нц≥ оф≥ц≥йного виданн¤ у формат≥ DD/MM/YYYY (день/м≥с¤ць/р≥к);
ISSUANCE DATE (дата введенн¤ у д≥ю, обовТ¤зкове поле) Ч дата набиранн¤ чинност≥, вказана у текст≥ нормативного акта у формат≥ DD/MM/YYYY (день/м≥с¤ць/р≥к);
PUBLICATION NUMBER (номер публ≥кац≥њ, необо≠вТ¤зкове поле) Ч номер у формат≥, вказаному на титульн≥й стор≥нц≥ оф≥ц≥йного виданн¤;
OFFICIAL TITLE (оф≥ц≥йна назва, необовТ¤зкове поле) Ч заголовок нормативного акта;
PDF (обовТ¤зкове поле) Ч посиланн¤ на файл з повним текстом. Ќазва файла складаЇтьс¤ з двохл≥терного коду крањни за
стандартом ISO, дати публ≥кац≥њ у формат≥ ddmmyyyy ≥ двох цифр, ¤к≥ визначають номер файла, переданого у цей день;
SUBJECT TERMS (тематичн≥ терм≥ни, обовТ¤зкове поле) Ч слова ≥ фрази з тезауруса GLIN;
SUMMARY DESCRIPTION (опис резюме, обовТ¤зкове поле) Ч слова ≥ фрази, вибран≥ з повного тексту ≥ граматично узгоджен≥ дл¤ правильного в≥дображенн¤ його зм≥сту. –езюме включаЇ номери постанов, статей, та/або розд≥л≥в ≥ стор≥нок, на ¤ких розм≥щено текст;
р≥м операц≥й з нормативними актами, членам GLIN також надаЇтьс¤ можлив≥сть вводити, шукати та оновлювати резюме правових документ≥в (Legal Writings), до ¤ких в≥днос¤ть статт≥ з огл¤дом закон≥в, зв≥ти, думки, коментар≥. ƒл¤ систематизац≥њ матер≥ал≥в так≥ документи повинн≥, де це можливо, мати звТ¤зок з основними документами, вже розм≥щеними у GLIN, шл¤хом вказ≥вки ун≥кального номера резюме закону. ѕри цьому дл¤ п≥дтрим≠ки ц≥л≥сност≥ матер≥ал≥в окремоњ крањни дозвол¤Їтьс¤ встанов≠лювати звТ¤зок т≥льки з резюме закон≥в ц≥Їњ крањни (нав≥ть ¤кщо документ стосуЇтьс¤ законодавства ≥нших крањн).
GLIN Ч рекв≥зити правових документ≥в
ƒл¤ збер≥ганн¤ правових документ≥в у GLIN передбачено так≥ рекв≥зити:
PUBLICATION COUNTRY/ENTITY (обовТ¤зкове поле) Ч назва крањни або установи, де було опубл≥ковано документ;
PUBLICATION LANGUAGE (обовТ¤зкове поле) Ч мова публ≥кац≥њ;
IID(S) OF LEGAL SUMMARY(IES) TO BE ASSOCIATED (≥дентиф≥катори резюме, що повТ¤зан≥ з документом, необовТ¤з≠кове поле) Ч ун≥кальний номер, ¤кий ≥дентиф≥куЇ певний запис ≥ автоматично присвоЇний цьому запису у процес≥ його створенн¤;
NAME OF PUBLISHING ORGANIZATION (назва орган≥зац≥њ-видавц¤, необовТ¤зкове поле) Ч назва державноњ, академ≥чноњ або приватноњ установи, ¤ка видала публ≥кац≥ю;
PUBLICATION NAME (назва публ≥кац≥њ, необовТ¤зкове поле) Ч назва журналу, бюлетен¤, зв≥ту, газети або монограф≥њ, що м≥стить цей документ;
PUBLICATION SPECIFICS (характеристики публ≥кац≥њ, необо≠вТ¤зкове поле) Ч спец≥альн≥ характеристики виданн¤ (пер≥од пуб≠л≥кац≥њ, ¤кщо точна дата нев≥дома, номер тому або випуску);
PUBLICATION DATE (дата публ≥кац≥њ, обовТ¤зкове поле) у формат≥ DD/MM/YYYY (Ђдень/м≥с¤ць/р≥кї). якщо документ опубл≥ковано у квартальному, сезонному або пер≥одичному виданн≥ (за к≥лька м≥с¤ц≥в), вказуЇтьс¤ дата першого дн¤ м≥с¤ц¤, в ¤кому видано публ≥кац≥ю;
TITLE OF LEGAL WRITING (заголовок документа, обовТ¤з≠кове поле);
AUTHOR (автор, обовТ¤зкове поле) Ч ≥мТ¤ та пр≥звище автора (автор≥в);
PDF (необовТ¤зкове поле) Ч посиланн¤ на повний текст документа у pdf-формат≥. Ќазва файла складаЇтьс¤ з двохсимволь≠ного коду крањни за стандартом ISO, символ≥в Ђlwї (Ђlegal writingї), дати публ≥кац≥њ у формат≥ DDMMYYYY та пор¤дкового номера документа з даною датою публ≥кац≥њ у баз≥ даних;
URL (необовТ¤зкове поле) Ч адреса тексту документа у WWW у формат≥ URL;
SUBJECT TERMS (тематичн≥ терм≥ни, обовТ¤зкове поле) Ч слова ≥ фрази з GLIN THESAURUS, присвоЇн≥ резюме зг≥д≠но з ≥Їрарх≥ч≠ними звТ¤зками та в≥дпов≥дн≥стю;
SUMMARY DESCRIPTION (опис резюме, обовТ¤зкове поле) Ч граматично скомпонован≥ слова ≥ фрази з повного тексту, ¤к≥ в≥дбивають його зм≥ст.
р≥м резюме закон≥в та правових документ≥в, GLIN м≥стить в≥докремлений
розд≥л ЂGuide to Law Onlineї (Ђ√≥д права on-lineї) Ч анотований г≥пертекстовий г≥д безплатних правових
та ур¤дових матер≥ал≥в усього св≥ту, доступних в режим≥ on-line. ÷ей г≥д м≥стить посиланн¤ т≥льки на
найб≥льш корисн≥ та над≥йн≥ сайти, хоча включенн¤ сайту до списку не означаЇ схваленн¤ ѕравовоњ
Ѕ≥бл≥отеки онгресу, ƒирекц≥њ б≥бл≥отечних послуг або ƒирекц≥њ правових досл≥джень. ∆одний ≥з вказаних
сайт≥в не визнано ¤к такий, що повн≥с≠тю в≥дпов≥даЇ вимогам GLIN щодо повноти, точност≥ та оф≥ц≥йно
п≥дтвердженоњ достов≥рност≥ текст≥в, що вони њх надають. ѕеревага надаЇтьс¤ сайтам, ¤к≥ пропонують
повн≥ тексти закон≥в, положень, судових р≥шень, а також коментар≥ юрист≥в, написан≥ дл¤ фах≥вц≥в з
права. ƒо списку також включено ур¤дов≥ сайти, ¤к≥ надають загальну ≥нформац≥ю про себе та своњ агенц≥њ.
” ЂGuide to Law Onlineї вид≥лено п≥дрозд≥ли матер≥ал≥в —получених Ўтат≥в
јмерики (ЂGUIDE: United Statesї), нац≥ональних (GUIDE: Nations), м≥жнародних та м≥жнац≥ональних
(GUIDE: International and Multinational) та обТЇднаних за темами (GUIDE: Subjects) матер≥ал≥в.
5.7. ѕошук документац≥њ з ™вропейського законодавства в ≤нтернет
¬иб≥р ≥нструмента пошуку документац≥њ з ™вропейського законодавства залежить в≥д поставлених ц≥лей ≥ маЇ враховувати особливост≥ конкретних сайт≥в ≥ баз даних.
√оловним ≥нструментом загального б≥бл≥ограф≥чного пошуку Ї аталог б≥бл≥отек ™вропейськоњ ом≥с≥њ (European Commission Libraries Catalogue, ECLAS, http://www.europa.eu.int/eclas/).
≤нформац≥йний пошук Ч к≥лька вид≥в ≤нформац≥йний пошук Ч д≥њ, методи та процедури дл¤ знаходженн¤ у фонд≥ необх≥дноњ ≥нформац≥њ.
ƒокументальний пошук Ч д≥њ, методи та процедури дл¤ знаходженн¤ у фонд≥ необх≥дних документ≥в.
Ѕ≥бл≥ограф≥чний пошук Ч документальний пошук, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ з метою знаходженн¤ б≥бл≥ограф≥чних опис≥в документ≥в, що в≥дпов≥дають ≥нформац≥йному запиту, без видач≥ самих документ≥в.
ƒов≥дковий пошук Ч д≥њ, методи та процедури дл¤ пошуку в ≥нформац≥йн≥й систем≥ вс≥х вид≥в посилань, що в≥дпов≥дають ≥нфор≠мац≥йному запиту.
≤снуЇ три способи пошуку в баз≥ даних ECLAS: простий пошук, експертний пошук ≥ пошук за допомогою тезауруса. якщо точна назва документа, що розшукуЇтьс¤, нев≥дома, можна скористатис¤ пошуком за словом з назви або вибрати терм≥н у терм≥нолог≥чн≥й пошуков≥й систем≥ (Ђthesaurus search systemї). ѕропонуютьс¤ дескриптори англ≥йською ≥ французькою мовами. ƒл¤ пошуку матер≥ал≥в ≥з законодавства ™— ключовим словом Ї ЂEU/EC lawї або ЂEU/EC policyї разом з ≥ншими критер≥¤ми. ƒо б≥льшост≥ дескриптор≥в, ¤к≥ стосуютьс¤ Ївропейських питань, на початку додаЇтьс¤ ЂEU/ECї.
Ђ≈кспертний пошукї рекомендуЇтьс¤ використовувати дл¤ пошуку ≥нформац≥њ щодо певноњ статт≥ договору або вторинного законодавчого акта. ѕри цьому вводитьс¤ номер потр≥бного документа CELEX (див. дал≥). ÷¤ функц≥¤ не Ї повною, але ¤кщо у документ≥ ≥снуЇ хоча б одна статт¤ з визначеного питанн¤, система виведе посиланн¤ до њњ тексту.
«а допомогою п≥дрозд≥лу ECLASPro можна записати запит у форм≥ проф≥лю пошуку, ≥ ECLAS щотижн¤ надсилатиме електрон≠ною поштою нов≥ посиланн¤ на публ≥кац≥њ або статт≥ в ц≥й галуз≥.
олекц≥¤ ECLAS не обмежуЇтьс¤ матер≥алами з ™вропейськоњ тематики, при цьому вона м≥стить документи вс≥ма мовами. Ќав≥ть за умов в≥дсутност≥ ф≥зичного доступу до ц≥Їњ б≥бл≥отеки њњ каталог може стати в нагод≥ дл¤ подальшого пошуку. аталог також м≥стить опц≥ю Ђ–есурси ≤нтернетї (≤ntеrnеt Resources) з перел≥ком доступних в ≤нтернет сайт≥в ≥ документ≥в, ¤к≥ вважаютьс¤ важливими.
Ѕезпосередньо тексти нормативних документ≥в можна знайти у базах EUR-Lex ≥ CELEX.
EUR-Lex (http://www.europa.eu.int/eur-lex) Ч база даних з поточного ™вропейського законодавства одинадц¤тьма Ївропейськими мовами. EUR-Lex було реал≥зовано у рамках пол≥тики прозорост≥ ™— Ч з 1 с≥чн¤ 2002 року все чинне законодавство —п≥втовариства доступне дл¤ користувач≥в ≤нтернет. EUR-Lex надаЇ безкоштовно будь-¤кий закон чи п≥дзаконний акт, затверджений ™вропейськими установами, прот¤гом 45 д≥б з дати його публ≥кац≥њ в ќф≥ц≥йному журнал≥ ™вропейських —п≥втовариств . ѕ≥сл¤ цього даний документ можна придбати на Celex або замовити на компакт-диску .
CELEX (http://www.europa.eu.int/celex) Ї найб≥льшою повною платною регул¤рно оновлюваною базою даних з ™вропейського законодавства, ¤ка м≥стить ус≥ угоди, що њх було коли-небудь укладено, директиви та р≥шенн¤ ™вропейського —уду одинадц¤ть≠ма мовами.
≤ EUR-Lex, ≥ CELEX надають користувачев≥ документи у форматах HTML, PDF, TIFF.
¬≥дм≥нн≥сть м≥ж порталом EUR-Lex ≥ законодавчою базою CELEX, кр≥м платност≥ послуг останньоњ, пол¤гаЇ у способ≥ реал≥зац≥њ. якщо завданн¤ пол¤гаЇ у пошуку повного тексту докумен≠та —п≥втовариства, адекватним ≥нструментом дл¤ цього Ї EUR-Lex. CELEX Ї ≥нструментом, ¤кий було розроблено спец≥ально дл¤ юрист≥в-профес≥онал≥в ≥ маЇ так≥ додатков≥ корисн≥ опц≥њ: доступ до вс≥х акт≥в прецедентного права, доступ до заход≥в з ≥мплементац≥њ на нац≥ональному р≥вн≥, огл¤д двома мовами, б≥льший наб≥р пошукових критер≥њв, виб≥р мови експертного пошуку, опц≥¤ Ђ«вузити пошукї (ЂNarrow down your searchї), анал≥тична ≥нформац≥¤ (дескриптори, дати, перехресн≥ посиланн¤ та ≥н.), он-лайн п≥дтримка ≥ панель допомоги.
™вропейське законодавство Ч к≥лька джерел
’оча б≥льш≥сть спец≥ал≥зованих журнал≥в ≥ монограф≥й поки що не доступн≥ в
≤нтернет, к≥льк≥сть матер≥ал≥в, що подаютьс¤ в електронному вигл¤д≥ академ≥чними та оф≥ц≥йними
установами, пост≥йно зростаЇ. «начна к≥льк≥сть м≥жнародних орган≥зац≥й публ≥кують повн≥ тексти
робочих документ≥в, що сто≠суютьс¤ Ївропейських питань, в≥ддаючи пр≥оритет економ≥чним аспектам.
ѕрикладами Ї:
сайт –ади ™вропи http://www.coe.fr/;
база угод ≥ конвенц≥й –ади ™вропи http://conventions. coe.int/;
сайт ÷ентру пор≥вн¤льного права при ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни http://www.comparativelaw.kiev.ua/, створеного дл¤ науково-анал≥тичного забезпеченн¤ стратег≥чного курсу ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™— у правов≥й сфер≥;
сайт ”крањнсько-™вропейського консультативного центру http://www.ueplac.kiev.ua/, ¤кий м≥стить базу даних про м≥жнарод≠н≥ угоди ”крањни з тематичною спр¤мован≥стю на Ївропейську ≥нтеграц≥ю, тематичн≥ та анал≥тичн≥ статт≥, а також посиланн¤ на ≥нш≥ Ївропейськ≥ бази даних ≥з законодавства;
сайт Ѕюро ≥нформац≥њ –ади ™вропи в ”крањн≥ http://www. coe.kiev.ua/, ¤кий м≥стить де¤к≥ угоди та конвенц≥њ, укладен≥ –адою ™вропи, украњнською мовою.
—еред значних Ївропейських б≥бл≥ограф≥чних ≥нструмент≥в пошуку сл≥д вид≥лити так≥:
јрх≥в Ївропейських досл≥дницьких роб≥т (European Research Papers Archive, http://eiop.or.at/erpa/);
Ѕ≥бл≥отека ≤нституту ™вропейського ”н≥верситету (European University Institute library, http://www.iue.it/LIB/) м≥стить перел≥к академ≥чних, оф≥ц≥йних ≥ приватних установ, ¤к≥ публ≥кують робоч≥ документи, що так або ≥накше стосуютьс¤ Ївропейських питань;
≈лектронний бюлетень Ївропейськоњ документац≥њ (Electronic Bulletin of European Documentation, http://www.euro.ucl.ac. be/ebed/) оновлюЇ раз на два тижн≥ огл¤д головних електронних робочих документ≥в, опубл≥кованих за цей пер≥од.
якщо в≥дом≥ точн≥ дан≥ документа (наприклад, Directive 97/15 EC), EUR-Lex передбачаЇ пошук чинного акта за його номером. ” систем≥ вид≥лено окрем≥ опц≥њ пошуку директив, р≥шень ≥ регламент≥в. јналог≥чно орган≥зуЇтьс¤ пошук ≥ через п≥дписну базу даних CELEX. ¬ EUR-Lex може бути орган≥зований пошук документа за датою публ≥кац≥њ. CELEX маЇ б≥льш≥ можливост≥ Ч ¤к критер≥й пошуку можуть бути задан≥ дата прийн¤тт¤, дата публ≥кац≥њ в ќф≥ц≥йному журнал≥, дата набранн¤ чинност≥, дата вступу у д≥ю або дата зак≥нченн¤ д≥њ акта.
ѕошук за словом у текст≥/назв≥, ¤ке можна задати, коли точн≥ рекв≥зити документа нев≥дом≥, неефективний, оск≥льки у б≥льшост≥ випадк≥в результати не точн≥ ≥ м≥ст¤ть величезну к≥льк≥сть посилань. “ому ≥ EUR-Lex, ≥ CELEX пропонують схож≥ опц≥њ пошуку за темою. ƒокументи в баз≥ ≥ндексуютьс¤ в≥дпов≥дальними особами. ѕроцедура пошуку пол¤гаЇ у посл≥довному вибор≥ потр≥бного розд≥лу. –езультати, що њх одержують у такий спос≥б, Ї в≥дносно повними, але сл≥д враховувати той факт, що ≥нод≥ документ —п≥втовариства може належати двом р≥зним розд≥лам. Ќав≥ть ¤кщо пошуковий ≥ндекс м≥стить записи в р≥зних розд≥лах, може статис¤ так, що доведетьс¤ розширити меж≥ пошуку.
¬арто зважати, що результати пошуку в EUR-Lex та CELEX надаютьс¤ по-р≥зному Ч у кожн≥й загальн≥й категор≥њ CELEX вид≥лено п≥дкатегор≥њ, EUR-Lex обмежуЇтьс¤ загальними актами. ѕри цьому CELEX надаЇ анотац≥ю до кожного документа з перел≥ком акт≥в, ¤кими внос¤тьс¤ зм≥ни, тод≥ ¤к EUR-Lex просто зазначаЇ њх ≥снуванн¤. ” режим≥ експертного пошуку в CELEX можуть бути використан≥ дескриптори багатомовного тезауруса EUROVOC.
ѕер≥од м≥ж датою прийн¤тт¤ акта одн≥Їю або к≥лькома установами ≥ датою публ≥кац≥њ в ќф≥ц≥йному журнал≥ ™вропейських —п≥втовариств може вар≥юватис¤ в≥д к≥лькох дн≥в до к≥лькох м≥с¤ц≥в.
р≥м CELEX та EUR-Lex, на ринку пошукових ≥нструмент≥в д≥ють приватн≥ компан≥њ, ¤к≥ пропонують портали з≥ зведеною ≥нформац≥Їю щодо —п≥втовариства, включаючи законодавство, ¤ке зазвичай одержуЇтьс¤ з бази даних CELEX.
ƒоступ до документ≥в CELEX ускладнюЇтьс¤ тим, що до кожноњ статт≥ орган≥зований окремий доступ. Ќаприклад, дл¤ пошуку ѕаризького ƒоговору 1951 року, ¤ким засновуЇтьс¤ ™вропейське сп≥втовариство вуг≥лл¤ та стал≥, необх≥дно спочатку шукати у розд≥л≥ Ђ«аконодавствої (Legislation), пот≥м Ч у розд≥л≥ Ђ”станов≠ч≥ договориї (Founding Treaties), пот≥м Ч за датою, ¤ку потр≥бно знати. –езультат пошуку видаЇтьс¤ у форм≥ 199 документ≥в-секц≥й, ¤к≥ охоплюють ус≥ статт≥ та додатки до даного договору. ÷ей спос≥б пошуку використовуЇтьс¤, коли не ≥снуЇ альтернативи.
ѕроцедура значно спрощуЇтьс¤, ¤кщо в≥домий номер потр≥бноњ статт≥ договору. Ќаприклад, статт¤ 86 –имського договору, ухваленого в 1957 роц≥, маЇ номер 11957≈086, де 1 вказуЇ на первинне законодавство/договори, 1957-й Ч р≥к п≥дписанн¤, ≈ Ч –имський догов≥р, 086 Ч номер статт≥. ѕри цьому сл≥д враховувати, що п≥сл¤ набранн¤ чинност≥ јмстердамського договору в≥дбулась перенумерац≥¤ статей договор≥в.
оли введено т≥льки перш≥ ш≥сть знак≥в (у даному приклад≥ Ч 11957≈), —≈L≈’ виводить на екран ус≥ статт≥ договору та додатки до нього. Ќа ц≥й стад≥њ можна обмежити пошук, обравши опц≥ю Ђcontentsї (зм≥ст) дл¤ того, щоб в≥дкрити в≥кно, в ¤кому надаЇтьс¤ загальний список вибраних документ≥в, включаючи в≥д≠пов≥дн≥ протоколи та декларац≥њ з њхн≥ми кодами. ѕошук статт≥ за номером ≥ виведенн¤ тексту в режим≥ Ђallї (все) даЇ можлив≥сть продивитись не т≥льки повний текст статт≥, а й р≥шенн¤ суду, ¤к≥ впливають на акт.
ўе одн≥Їю в≥дм≥нн≥стю м≥ж системами Ї те, що EUR-Lex, коли це необх≥дно, надаЇ консол≥довану верс≥ю документа. ¬арто зазначити, що не вс≥ документи доступн≥ у консол≥дованих верс≥¤х, оск≥льки њх створенн¤ Ч тривалий складний процес. « ц≥Їњ самоњ причини при робот≥ з консол≥дованою верс≥Їю сл≥д звертати увагу на дату консол≥дац≥њ Ч до документа можуть бути внесен≥ зм≥ни вже п≥сл¤ нењ. онсол≥дован≥ верс≥њ документ≥в у базу даних CELEX внесено прот¤гом 2002 року.
ѕравов≥ ≤ѕ— Ч консол≥дац≥¤ онсол≥дац≥¤ Ч це внесенн¤ до основного законодавчого акта —п≥втовариства наступних зм≥н ≥ поправок та обТЇднанн¤ њх в Їдиному документ≥. ќдержаний документ не маЇ оф≥ц≥йного статусу та юридичноњ сили. ёридично автентичними Ї верс≥њ в тому вигл¤д≥, в ¤кому вони були п≥дписан≥ та опубл≥кован≥ в ќф≥ц≥йному журнал≥ ™вропейських —п≥втовариств. ѕоступова консол≥дац≥¤ документ≥в —п≥втоварист≠ва проводитьс¤ Ѕюро публ≥кац≥й ™— (Publications Office of the EC),
але це робитьс¤ т≥льки в документац≥йних ц≥л¤х, без прийн¤тт¤ в≥дпов≥дальност≥ за зм≥ст таких документ≥в. ¬одночас юристи переважно працюють з консол≥дованими верс≥¤ми, ¤кщо так≥ ≥снують, оск≥льки ≥накше фактично неможливо прочитати документ, ¤кий зм≥нювавс¤ к≥лька дес¤тк≥в раз≥в.
” де¤ких випадках юристам потр≥бно звернутис¤ до ориг≥наль≠ноњ верс≥њ документа. “ак≥ тексти в електронному вигл¤д≥ доступн≥ на сайт≥ Ђ™вропейський Ќав≥гаторї (European Navigator, ENA, http://www.enafree.lu), ¤кий Ї проектом ур¤ду Ћюксембурга, присв¤ченим ≥стор≥њ ™вропейського —оюзу.
Ѕеручи до уваги швидк≥сть консол≥дац≥њ текст≥в —п≥втовариства ≥ поступове тлумаченн¤ законодавчих акт≥в у —оюз≥ та державах-членах, «аконодавчий ƒепартамент та ≤нститут ™вропейського ”н≥верситету розробл¤ють академ≥чний сайт п≥д назвою Ђ онсол≥дац≥¤ Ївропейського публ≥чного законодавстваї (Consolidating European Public Law, http://www.iue.it/LAW/ conseulaw/), присв¤чений ц≥й проблем≥.
«а допомогою опц≥њ ЂDisplay the national implementing measuresї (Ђѕоказати заходи щодо ≥мплементац≥њ на нац≥ональному р≥вн≥ї), доступноњ при вибор≥ опц≥њ перегл¤ду документа у формат≥ HTML Ђall/HTMLї, у CELEX можна одержати посиланн¤ на матер≥али щодо введенн¤ певного акта до нац≥ональних законодавств. EUR-Lex у розд≥л≥ ЂDocuments of public interestї (документи публ≥чного ≥нтересу) м≥стить р≥чн≥ зв≥ти з мон≥торингу виконанн¤ законодавства —п≥втовариства (ЂAnnual report on monitoring the application of Community lawї), ¤к≥ описують актуальний стан виконанн¤ законодавства —п≥втовариства державами-членами ≥ перераховують ус≥ справи про його порушенн¤ та судов≥ розгл¤ди щодо останн≥х.
≤нша опц≥¤ CELEX Ч ЂSelect all documents mentioning this documentї (Ђ¬ибрати вс≥ документи, ¤к≥ згадують цей документї) Ч даЇ можлив≥сть знайти акти прецедентного права, ¤к≥ стосуютьс¤ одного або к≥лькох документ≥в вторинного законо≠давства.
Ќайефективн≥шим способом пошуку повних текст≥в угод м≥ж ™вропейськими —п≥втовариствами ≥ трет≥ми державами або м≥жнародними орган≥зац≥¤ми Ї експертний пошук CELEX, в ¤кому назва третьоњ держави (дескриптор EUROVOC) може застосовуватис¤ разом з ≥ншими критер≥¤ми, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до зовн≥шн≥х в≥дносин. EUR-Lex надаЇ перел≥к таких угод за географ≥чними зонами, тому рекомендуЇтьс¤ проводити пошук у два етапи:
одержати посиланн¤ на угоди на сайт≥ Ѕюро угод –ади ™вропи (CouncilТs Agreements Office, http://ue.eu.int/accords/). ѕошук у ц≥й баз≥ може виконуватись за словом з назви, за датою п≥дписанн¤, за сторонами, ¤к≥ п≥дписували документ. ƒл¤ кожноњ угоди виводитьс¤ назва, посиланн¤ на публ≥кац≥ю в ќф≥ц≥йному журнал≥ ™вропейських —п≥втовариств (¤кщо така Ї), дати п≥дписанн¤ та набиранн¤ чинност≥, а також перел≥к стор≥н, ¤к≥ п≥дписали до-
гов≥р;
шукати угоду в ƒов≥днику чинного законодавства EUR-Lex, використовуючи посиланн¤ на публ≥кац≥њ в ќф≥ц≥йному журнал≥ ™вропейських —п≥втовариств.
ќгл¤ди щодо поточного стану в≥дносин м≥ж ™— (стосовно кож≠ноњ держави-члена), групами держав, м≥жнародними орган≥зац≥≠¤ми та щодо поточних м≥жнародних справ можна знайти на сайт≥ √енерального ƒиректорату ™вропейськоњ ком≥с≥њ ≥з зовн≥шн≥х в≥дносин (European CommissionТs Directorate General for External Relations, http://www.europa.eu.int/comm/external_relations/index. htm). ƒодаткову ≥нформац≥ю можна знайти на сайтах Ївропейських делегац≥й у трет≥х державах та м≥жнародних орган≥зац≥¤х (http://www.europa.eu.int/comm/external_relations/delegations/intro/web.htm), на оф≥ц≥йних сайтах держав, ¤к≥ Ї членами угоди.
ќсновним джерелом дл¤ одержанн¤ р≥шень ≥ наказ≥в ™вропейського —уду —праведливост≥ ≥ —уду ѕершоњ ≤нстанц≥њ та думок генерального адвоката в електронн≥й форм≥ Ї сайт названих установ Curia (в≥д лат. Ђсuriaї Ч прим≥щенн¤ дл¤ зас≥дань, http://curia.eu.int/), ¤кий надаЇ доступ до повних верс≥й р≥шень ус≥ма оф≥ц≥йними мовами здеб≥льшого вже у день њх виданн¤. ѕошук можна орган≥зувати за номером справи, хронолог≥чним пер≥одом, назвами стор≥н, обставинами справи або за словом з тексту. ƒодатково на сайт≥ розм≥щуЇтьс¤ щотижневий ≥нформац≥йний бюлетень ЂProceedings of the Court of Justice and the Court of First Instance of the European Communitiesї («ас≥данн¤ —уду —праведливост≥ та —уду ѕершоњ ≤нстанц≥њ ™вропейських —п≥втовариств, http://curia.eu.int/en/act/index.htm), ¤кий м≥стить конспекти винесених р≥шень, цитати думок генеральних адвокат≥в ≥ перел≥к т≥льки-но поданих справ.
ƒл¤ фах≥вц≥в з судових орган≥в ™вропейських —п≥втовариств сайт Curia маЇ розд≥ли ЂIntroduction to the institutionї (¬веденн¤ до установи) ≥ ЂTexts relating to the institutionї (“ексти стосовно установи), ¤к≥ м≥ст¤ть —татути —уд≥в, в≥домост≥ про член≥в та правила процедури —уду —праведливост≥ та —уду ѕершоњ ≤нстанц≥њ, ≥нформац≥ю щодо тактики повед≥нки у суд≥, а також ≥ншу ≥нформац≥ю дов≥дкового характеру.
ƒокументи з прецедентного права можна одержати ≥ в EUR-Lex та CELEX. ѕортал EUR-Lex надаЇ доступ до повних текст≥в р≥шень та думок генеральних адвокат≥в на основ≥ номера справи, назви стор≥н, слова у текст≥ або посиланн¤ на публ≥кац≥ю у ¬≥домост¤х ™вропейського —уду (European Court Reports). ћеню пошуку CELEX м≥стить б≥льшу к≥льк≥сть пошукових критер≥њв, наприклад, за предметом розгл¤ду або типом розгл¤ду, ≥ додатков≥ опц≥њ Ч посиланн¤ на коментар≥ щодо р≥шень, перехресн≥ посиланн¤, перегл¤д тексту двома мовами. ќпц≥¤ експертного пошуку CELEX надаЇ можлив≥сть комб≥нувати ще б≥льшу к≥льк≥сть критер≥њв у форм≥ булевого запиту з використанн¤м сполучник≥в Ђandї (≥), Ђorї (або), Ђexceptї (за вин¤тком) та ≥н. ≥ обмежувати пошук до певного аспек≠ту р≥шенн¤ (п≥дстави позову, предмет спору, сторони, захисник, судд¤-допов≥дач, генеральний адвокат та ≥н.).
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤
як≥ категор≥њ ≥нформац≥йно-пошукових систем виокремлюють?
«а ¤кими критер≥¤ми можна оц≥нити роботу ≥нформац≥йно-пошуковоњ системи?
ќбірунтуйте необх≥дн≥сть створенн¤ штучних ≥нформац≥йно-пошукових мов.
яке призначенн¤ та зм≥ст мають тезауруси ≥нформац≥йно-пошукових систем?
як≥ типи семантичних в≥дношень передбачено в тезаурус≥ EUROVOC?
Ќадайте пор≥вн¤льну характеристику можливостей ≥нформац≥йно-пошукових систем ЂЋ≤√ј:«ј ќЌї, ЂЌормативн≥ акти ”крањниї та системи Ђ«акони та п≥дзаконн≥ акти ”крањни в ≤нтернетї.
¬изначте критер≥њ дл¤ вибору стратег≥њ пошуку правовоњ ≥нформац≥њ в ≤нтернет.