Document title

–озд≥л1.ќ—Ќќ¬» ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќ»’ —»—“≈ћ ≤ “≈’ЌќЋќ√≤…

1.1. онцепц≥¤ ≥нформатизац≥њ в ”крањн≥

1.2. –озвиток ≥нформац≥йних технолог≥й

1.3. ѕон¤тт¤ та етапи розвитку ≥нформац≥йних систем

ѕроблеми прийн¤тт¤ р≥шень Ч класиф≥кац≥¤ √. —аймона

добре структурован≥ (ц≥лком формал≥зован≥, к≥льк≥сно сформульован≥) проблеми Ч р≥шенн¤ приймаютьс¤ в умовах добре визначених ц≥лей ≥ ц≥лковитоњ доступност≥ необх≥дноњ ≥нформац≥њ; фак≠тори, ¤к≥ потр≥бно врахувати, та насл≥дки д≥й або детерм≥нован≥ (детерм≥нован≥ ситуац≥њ), або стохастичн≥ (ситуац≥њ прийн¤тт¤ р≥шень в умовах ризику). ѕрикладом Ї задач≥ бухгалтерського та складського обл≥ку, п≥дготовки статистичноњ зв≥тност≥;
неструктурован≥ (неформал≥зован≥, ¤к≥сно сформульован≥) Ч р≥шенн¤ приймаютьс¤ за не¤сних ц≥лей, неповноњ вх≥дноњ ≥нформац≥њ, невизначеност≥ насл≥дк≥в д≥й. ƒл¤ проблем описано лише найважлив≥ш≥ характеристики та ознаки, а к≥льк≥сн≥ залежност≥ м≥ж ними нев≥дом≥. ѕрикладом Ї задач≥ довгострокового прогнозуванн¤ та орган≥зац≥йних перетворень;
слабоструктурован≥ (зм≥шан≥) проблеми Ч р≥шенн¤ приймаютьс¤ в умовах неповноњ ≥нформац≥њ, проблеми м≥ст¤ть ¤к к≥ль≠к≥сн≥, так ≥ ¤к≥сн≥ елементи. ѕрикладом Ї задача вибору проекту проведенн¤ наукових досл≥джень.

≤снуЇ певна в≥дпов≥дн≥сть м≥ж вид≥леними класами задач ≥ категор≥¤ми прац≥вник≥в орган≥зац≥йного управл≥нн¤. “ак, кер≥вники (директори, головн≥ адм≥н≥стратори) переважно вир≥шують неструктурован≥ задач≥, спец≥ал≥сти (начальники функц≥ональних служб, головн≥ спец≥ал≥сти) Ч слабострук≠турован≥, техн≥чн≥ роб≥тники (касири, коректори, експедитори) Ч формал≥зован≥. “аким чином, можна сказати, що —ѕѕ– зор≥Їнтован≥ на прац≥вник≥в вищоњ та середньоњ ланок управл≥нн¤.

1.4. —труктура ≥нформац≥йних систем

техн≥чне Ч сукупн≥сть ус≥х техн≥чних засоб≥в, використовуваних п≥д час функц≥онуванн¤ системи;
програмне (ѕ«) Ч сукупн≥сть програм на нос≥¤х даних ≥ програмних документ≥в, що призначен≥ дл¤ в≥длагодженн¤, функ≠ц≥онуванн¤ та перев≥рки роботоздатност≥ ≤—;
математичне Ч сукупн≥сть математичних метод≥в, моделей ≥ алгоритм≥в розвТ¤зуванн¤ задач, ¤к≥ застосовуютьс¤ в ≤—. ƒо цього виду забезпеченн¤ включають модел≥ та алгоритми, ¤к≥ стають надал≥ ≥нструментом розробки програмних засоб≥в (модел≥ системи управл≥нн¤ та обТЇкта автоматизац≥њ в≥днос¤ть до орган≥зац≥йного забезпеченн¤);
орган≥зац≥йне Ч сукупн≥сть документ≥в, що описують технолог≥ю функц≥онуванн¤ ≤—, методи, зг≥дно з ¤кими користувач≥ вибирають ≥ застосовують технолог≥чн≥ прийоми дл¤ одержанн¤ конкретних результат≥в п≥д час функц≥онуванн¤ ≤—;
≥нформац≥йне Ч ≥нформац≥йн≥ ресурси ¤к предмет прац≥, методи ≥ засоби веденн¤ ≥нформац≥йноњ бази. ƒо ≥нформац≥йного забезпеченн¤ належать форми документ≥в, нормативна база й реал≥зован≥ р≥шенн¤ щодо обс¤г≥в, розм≥щенн¤ та форм ≥снуванн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка використовуЇтьс¤ в ≤— п≥д час њњ функц≥онуванн¤;
л≥нгв≥стичне Ч сукупн≥сть засоб≥в ≥ правил формал≥зац≥њ природноњ мови, ¤к≥ п≥д час функц≥онуванн¤ ≤— використовуютьс¤ при сп≥лкуванн≥ користувач≥в та експлуатац≥йного персоналу ≤— з комплексом техн≥чних засоб≥в;
правове Ч сукупн≥сть правових норм, ¤к≥ регламентують правов≥ в≥дносини п≥д час функц≥онуванн¤ ≤— та юридичний статус результат≥в такого функц≥онуванн¤;
ергоном≥чне Ч сукупн≥сть засоб≥в ≥ метод≥в, ¤к≥ створюють найспри¤тлив≥ш≥ умови прац≥ людини в ≤—, умови дл¤ взаЇмод≥њ людини та ≈ќћ. ≈ргоном≥чн≥ вимоги визначаютьс¤ властивост¤ми людини та характеристиками середовища ≥ встановлюютьс¤ дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥, над≥йност≥ та безпеки функц≥онуванн¤ системи Ђлюдина Ч машинаї.

‘ункц≥ональний п≥дх≥д до структури ≤— даЇ змогу виокремити њњ елементи за ≥ншим принципом.
‘ункц≥¤ ≤— Ч це сукупн≥сть д≥й ≤—, спр¤мована на дос¤гненн¤ зазначеноњ мети. ѕерел≥к функц≥й конкретноњ ≤— залежить в≥д сфери њњ д≥¤льност≥, обТЇкта управл≥нн¤, призначенн¤ ≥ т. ≥н.

—кладов≥ ≤— Ч ергоном≥чне забезпеченн¤ та ≥нтерфейс користувача

–обота користувача з ≤— маЇ бути зручною ≥ комфортною. Ќа емоц≥йний, ф≥зичний ≥ розумовий комфорт людини впливають соц≥альн≥ фактори, фактори ф≥зичноњ та психолог≥чноњ ергоном≥ки Ч психолог≥чний кл≥мат, конструктивн≥ особливост≥ обладнанн¤, доступн≥сть ≥ над≥йн≥сть системи, чутлив≥сть системи, ¤к≥сть розробки д≥алогу Ђкористувач Ч системаї.
≤нтерфейс користувача Ч це комплекс апаратних ≥ програмних засоб≥в, що забезпечуЇ взаЇмод≥ю користувача з компТюте≠ром. ÷е пон¤тт¤ включаЇ три головн≥ аспекти:
мову д≥й Ч що може робити користувач п≥д час взаЇмод≥њ з ≤—;
мову в≥дображенн¤ Ч що бачить (чуЇ) користувач у результат≥ роботи системи;
базу знань Ч що необх≥дно знати користувачев≥ дл¤ роботи з ≤—.

так≥, що њх може розвТ¤зати т≥льки людина;
так≥, що людина може њх розвТ¤зати, скориставшись техн≥чними засобами дл¤ виконанн¤ тих чи ≥нших операц≥й, що вход¤ть до задач≥;
так≥, що людина може њх розвТ¤зати, утворивши з машиною д≥алогову людино-машинну систему;
так≥, що машина може њх розвТ¤зати без втручанн¤ людини.

формал≥зован≥ задач≥ Ч задач≥, дл¤ ¤ких визначено ч≥ткий алгоритм розвТ¤зуванн¤, описуваний у вигл¤д≥ математичних фор≠мул ≥ залежностей. “ак≥ задач≥ можуть розвТ¤зуватись в автоматичному режим≥;
частково формал≥зован≥ Ч повний алгоритм розвТ¤зуванн¤ задач≥ нев≥домий, в≥дом≥ т≥льки окрем≥ його частини. –озвТ¤зу≠ванн¤ задач≥ розбиваЇтьс¤ на окрем≥ етапи, пор¤док виконанн¤ ¤ких залежить в≥д пром≥жних результат≥в, що њх маЇ оц≥нити користувач. ƒл¤ таких задач передбачаЇтьс¤ ≥нтерактивний режим розвТ¤зуванн¤;
неформал≥зован≥ Ч неможливо визначити алгоритм обчисленн¤ заздалег≥дь. ƒл¤ розвТ¤зуванн¤ таких задач ≥снують спец≥аль≠н≥ методи, за допомогою ¤ких в ≥нтерактивному режим≥ можна виконати певну д≥ю, задавши початков≥ умови, що можуть пост≥йно зм≥нюватись. як≥сть розвТ¤зку задач≥ ц≥лком залежить в≥д квал≥ф≥кац≥њ, таланту та ≥нтуњц≥њ людини.

1.5. ласиф≥кац≥¤ ≥нформац≥йних систем

≤нтеграц≥¤ ј—” та ј—” “ѕ Ч два приклади

¬≥дм≥нност≥ м≥ж ј—” та ј—” “ѕ зумовлюютьс¤ р≥зницею в характер≥ обТЇкта управл≥нн¤ (колективи людей ≥, в≥дпов≥дно, машини, прилади, обладнанн¤) та формах передаванн¤ ≥нформац≥њ (документ ≥, в≥дпов≥дно, сигнал). ¬одночас сьогодн≥шн≥й етап розвитку ≤— характеризуЇтьс¤ високим ступенем њхньоњ ≥нтеграц≥њ Ч способу орган≥зац≥њ окремих компонент≥в в одну систему, ¤ка забезпечуЇ узгоджену та ц≥леспр¤мовану взаЇмод≥ю цих компонент≥в.
Ќаприклад, ™дина автоматизована система керуванн¤ м≥ським пасажирським транспортом у м. иЇв≥ обТЇднуЇ чотири автономн≥ системи Ч диспетчерське управл≥нн¤ м≥ським комунальним транспортом, управл≥нн¤ маршрутками, автоматизо≠ване управл≥нн¤ дорожн≥м рухом ≥ паркуванн¤м. ƒл¤ забезпеченн¤ роботи електронного регулювальника руху на перехрест¤х використовуватимутьс¤ камери стеженн¤.
ќсоблив≥стю юридичноњ д≥¤льност≥ Ї те, що здеб≥льшого ≥ Ђосновне виробництвої (д≥¤льн≥сть юриста за своЇю сутн≥стю), ≥ система управл≥нн¤ повТ¤зан≥ з виробленн¤м i переробкою ≥нформац≥њ. “аким чином, у д≥¤ль≠ност≥ юридичних установ застосовуютьс¤ т≥льки автоматизован≥ системи управл≥нн¤, але юрист може у своњй робот≥ використовувати ≥нформац≥ю, що надходить з ј—” “ѕ, так само ¤к ≥ з ≥нших систем.

“аблиц¤. 1.1

—труктура корпоративноњ ≥нформац≥йноњ системи

–≥вень	—истеми	ористувач≥	≤нформац≥¤
—тратег≥чний	орпоративна ≤—	¬ище кер≥вництво	—тратег≥чний план розвитку
—тратег≥чний	јнал≥тичн≥ ≤— (—ѕѕ–, OLAP-системи)	≤нформац≥йно-анал≥тична служба	јнал≥тичн≥ зв≥ти на р≥вн≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ), прогнози, плани
ќперативний	”правл≥нська ≤— нижнього р≥вн¤	ер≥вники середньоњ ланки	орпоративне сховище даних, оперативн≥ розпор¤дженн¤, зв≥ти на р≥вн≥ п≥дрозд≥лу
ќперативний	—истеми оперативного обл≥ку Ч OLTP (≤ј—”, ј—” “ѕ, —јѕ– та ≥н.)	¬иконавц≥ нижньоњ ланки	ѕочатков≥ обл≥ков≥ дан≥ (база даних)

ј–ћ кер≥вника складаЇтьс¤ з п≥дсистем забезпеченн¤ д≥ловоњ д≥¤льност≥ (електронний записник, особистий арх≥в, картотека доручень ≥ т. ≥н.), прийн¤тт¤ р≥шень, рутинних роб≥т та комун≥кац≥й;
ј–ћ спец≥ал≥ста. ќсновою такого ј–ћ Ї п≥дсистема забезпеченн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, ¤ка звичайно м≥стить розвинену базу даних, засоби електронного обчисленн¤ форм ≥ д≥ловоњ граф≥ки, а також наб≥р програмних засоб≥в дл¤ проведенн¤ математичних розрахунк≥в ≥ моделюванн¤;
ј–ћ техн≥чного та допом≥жного персоналу. ќсновн≥ функц≥њ, що автоматизуютьс¤, Ч це введенн¤ ≥нформац≥њ, оформленн¤ документ≥в, веденн¤ картотек ≥ арх≥в≥в, обробленн¤ вх≥дноњ та вих≥дноњ документац≥њ, контроль виконавчоњ д≥¤льност≥. ќск≥льки виконанн¤ таких операц≥й мало залежить в≥д специф≥ки галуз≥, п≥дприЇмства чи установи, можливий масовий випуск типових ј–ћ ц≥Їњ категор≥њ.

1.6. ѕравова ≥нформац≥¤ ¤к основа орган≥зац≥њ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ правових ≤—

≥нформац≥¤ про дотриманн¤ прав ≥ свобод людини, що м≥ститьс¤ у зв≥тах ”повноваженого з прав людини, оф≥ц≥йн≥ дан≥ про стан виконанн¤ ”крањною своњх м≥жнародних зобовТ¤зань, матер≥али ком≥с≥й з прав людини;
≥нформац≥¤ про стан законност≥ й правопор¤дку, ефективност≥ прокурорського нагл¤ду, що м≥ститьс¤ в публ≥кац≥¤х засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, у пер≥одичних виданн¤х правоохоронних ≥ правозастосовних орган≥в, ≥нформац≥¤ про форми ≥ способи захисту прав громад¤н, про вжит≥ заходи з в≥дновленн¤ законност≥.

крим≥нолог≥чна Ч дан≥ про злочинн≥сть та ≥нш≥ правопорушенн¤, а також ефективн≥сть карних заход≥в;
крим≥нал≥стична Ч ≥нформац≥¤, що використовуЇтьс¤ при доведенн≥ факту злочину та ≥дентиф≥кац≥њ особи чи групи ос≥б, ¤к≥ вчинили злочин;
судово-експертна Ч ≥нформац≥¤, що використовуЇтьс¤ п≥д час судових експертиз дл¤ доведенн¤ (або спростуванн¤) факту злочину ≥ вини обвинуваченого;
оперативно-розшукова Ч ≥нформац≥¤, що в≥дбиваЇ х≥д ≥ результати проведенн¤ оперативно-розшукових заход≥в з установленн¤ та розшуку ос≥б, ¤к≥ вчинили крим≥нально карне д≥¤нн¤ ≥ переховуютьс¤ в≥д правосудд¤, а також ≥нш≥ в≥домост≥ та матер≥али.

в≥дкриту ≥нформац≥ю, доступ до ¤коњ забезпечуЇтьс¤ њњ систематичним публ≥куванн¤м в оф≥ц≥йних друкованих виданн¤х (Ђќф≥ц≥йний в≥сник ”крањниї, Ђ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањниї, газета Ђ”р¤довий курТЇрї), поширенн¤м њњ засобами масовоњ комун≥кац≥њ, безпосередн≥м њњ наданн¤м зац≥кавленим громад¤нам, державним органам та юридичним особам;
≥нформац≥ю з обмеженим доступом Ч конф≥денц≥йну ≥ таЇм≠ну. онф≥денц≥йна ≥нформац≥¤ Ч це в≥домост≥, ¤к≥ перебувають у волод≥нн≥, користуванн≥ або розпор¤дженн≥ окремих ф≥зичних чи юридичних ос≥б ≥ поширюютьс¤ за њхн≥м бажанн¤м в≥дпов≥дно до передбачених ними умов. ƒо таЇмноњ ≥нформац≥њ належить ≥нформац≥¤, що м≥стить в≥домост≥, ¤к≥ становл¤ть державну чи ≥ншу передбачену законом таЇмницю, розголошенн¤ ¤коњ завдаЇ шкоди особ≥, сусп≥льству, держав≥.

“ерм≥н в англомовн≥й л≥тератур≥ Ч Enterprise Information System.
” спец≥альн≥й л≥тератур≥ слово Ђtransactionї, ¤ке маЇ значенн¤ Ђоперац≥¤ї, не перекладаЇтьс¤.

1.7. —истеми п≥дтримки прийн¤тт¤ р≥шень в юридичн≥й д≥¤льност≥

—ѕѕ–, зор≥Їнтован≥ на дан≥, Ч це тип —ѕѕ–, ¤кий зосереджуЇтьс¤ передус≥м на доступ≥ й ман≥пул¤ц≥њ великими базами структурованих даних. ƒо ц≥Їњ категор≥њ в≥днос¤ть:
системи п≥дготовки управл≥нських зв≥т≥в;
сховища даних (Data Warehouse) Ч це особлива форма орган≥зац≥њ бази даних, призначена дл¤ збер≥ганн¤ в погодженому вигл¤д≥ агрегованоњ ≥нформац≥њ, одержуваноњ з баз даних р≥зних OLTP-систем та зовн≥шн≥х джерел. ќдна з найважлив≥ших ц≥лей створенн¤ сховищ даних Ч швидка реакц≥¤ на ≥нтерактивн≥ запити. —ховища м≥ст¤ть велик≥ обс¤ги даних ≥ мають так≥ характеристики, ¤к предметна ор≥Їнтац≥¤, ≥нтегрован≥сть, п≥дтриманн¤ хронолог≥њ, незм≥нн≥сть, м≥н≥мальна надм≥рн≥сть, захищен≥сть;
системи анал≥зу даних (On-line Analytical Processing, OLAP) Ч це системи швидкого анал≥зу розпод≥леноњ багатовим≥р≠ноњ ≥нформац≥њ. “ерм≥н ЂOLAPї нев≥дд≥льний в≥д терм≥на Ђсховище данихї. OLAP-системи забезпечують р≥зн≥ точки зору на дан≥ та р≥зн≥ форми њх поданн¤. ѕрограмний продукт можна в≥днести до класу OLAP, ¤кщо в≥н маЇ три головн≥ особливост≥: багатовим≥рн≥сть даних, складн≥ обчисленн¤, швидка обробка;
виконавч≥ ≥нформац≥йн≥ системи (Executive Information System, ≥нформац≥йна система кер≥вника) Ч автоматизован≥ системи, призначен≥ дл¤ забезпеченн¤ необх≥дною актуальною ≥нформац≥Їю менеджер≥в вищоњ ланки управл≥нн¤ у процес≥ прийн¤тт¤ стратег≥чних р≥шень. јкцент робитьс¤ на граф≥чн≥ дисплењ та легкий у використанн≥ ≥нтерфейс, за допомогою ¤ких подаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ з корпоративноњ бази даних;
географ≥чн≥ ≤— (гео≥нформац≥йн≥ системи, Geographic Information System, √≤—) або просторов≥ —ѕѕ– (Spatial DSS) Ч —ѕѕ–, що дають змогу поЇднувати модельне зображенн¤ територ≥њ (електронне в≥дображенн¤ карт, схем, космо-, аерозображень земноњ поверхн≥) з ≥нформац≥Їю табличного типу (р≥зноман≥тн≥ статистичн≥ дан≥, списки, економ≥чн≥ показники тощо). ѕрикладом таких систем Ї √≤—, що використовуютьс¤ в робот≥ орган≥в внутр≥шн≥х справ (див. п≥дрозд. 9.6).

OLAP Ч к≥лька застосувань у д≥¤льност≥ правоохоронних орган≥в

розсл≥дуванн¤ факт≥в шахрайства Ч оперативне збиранн¤ та анал≥з ≥нформац≥њ з р≥зних джерел (пов≥домленн¤, результати попереднього розсл≥дуванн¤, банк≥вська ≥ ф≥нансова ≥нфор≠мац≥¤), установленн¤ не¤вних звТ¤зк≥в, часовий анал≥з, що ви¤вл¤Ї нестикуванн¤ в под≥¤х, ви¤вленн¤ нових сл≥д≥в у справ≥ ≥ т. ≥н.;
розв≥дувальний анал≥з (компТютерна розв≥дка) Ч зн≥манн¤ ≥нформац≥њ з рад≥оеф≥ру й телефонних л≥н≥й, нагромадженн¤ даних оперативноњ роботи (ф≥ксац≥¤ под≥й, де зТ¤вл¤ютьс¤ п≥дозрюван≥, анал≥з њхн≥х звТ¤зк≥в ≥ т. ≥н.); анал≥з посл≥довност≥ малозначущих на перший погл¤д под≥й (наприклад, регул¤рне перерахуванн¤ невеликих сум р≥зними особами на один рахунок) з метою ви¤вленн¤ прихованих законом≥рностей; а також плануванн¤ ц≥лей розв≥дки, формуванн¤ ≥ перев≥рка робочих г≥потез, орган≥зац≥¤ збиранн¤, тесту≠ванн¤ та ≥нтерпретац≥њ даних ≥з подальшим поданн¤м результат≥в у вигл¤д≥ д≥аграм, схем, таблиць, граф≥к≥в;
визначенн¤ потенц≥йних обТЇкт≥в ≥ субТЇкт≥в крим≥нальноњ активност≥ Ч проф≥лактика злочин≥в, ≥дентиф≥кац≥¤ поруш≠ник≥в закону, зТ¤суванн¤ ц≥лей, часу та обТЇкт≥в можливого злочину, запоб≥ганн¤ масовим злочинам ≥ терористичним актам, прогнозуванн¤ можливостей ≥ напр¤мк≥в промислового шпигунства, побудова кар≠тини обвинуваченн¤ ≥ врахуванн¤ вс≥х фактор≥в;
непроцесуальне використанн¤ даних Ч анал≥з публ≥кац≥й у в≥дкритому друц≥, формуванн¤ громадськоњ думки, п≥дготовка контракт≥в дл¤ комерц≥йних структур ≥ т. ≥н.

засоби анал≥зу р≥шень, ¤к≥ допомагають ќѕ– розбити проблему на складов≥ й структурувати њњ. ћета цих ≥нструментальних засоб≥в пол¤гаЇ в тому, щоб допомогти користувачев≥ застосувати так≥ модел≥, ¤к дерева р≥шень, модел≥ багатоатрибутноњ корисност≥, модел≥ ЅаЇса, модел≥ анал≥зу ≥Їрарх≥й тощо;
засоби л≥н≥йного програмуванн¤ Ч засоби використанн¤ в≥дпов≥дних математичних моделей дл¤ пошуку оптимального розвТ¤зку задач розпод≥лу ресурс≥в ≥ т. ≥н.;
≥м≥тац≥йн≥ засоби Ч засоби проведенн¤ певноњ к≥лькост≥ експеримент≥в дл¤ перев≥рки результат≥в, що випливають з к≥льк≥сноњ модел≥ системи.

AnalystТs Notebook Ч програма дл¤ в≥дображенн¤ взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж особами, под≥¤ми, банк≥вськими рахунками, номерами телефон≥в, автомашин та ≥ншими обТЇктами, ви¤вленн¤ динам≥ки посл≥довност≥ под≥й, д≥аграми д≥й у кожн≥й под≥њ;
IBase Ч програмне забезпеченн¤ дл¤ збиранн¤, структуризац≥њ та збер≥ганн¤ даних ≥з р≥зних джерел;
IBridge Ч ≥нструментар≥й дл¤ вилученн¤ та обТЇднанн¤ ≥нформац≥њ з ус≥х доступних джерел, зокрема — Ѕƒ Oracle, Microsoft Acсess ≥ SQL Server, текстових файл≥в;
AnalystТs Workstation Ч продукт, ¤кий ≥нтегруЇ вс≥ технолог≥њ в≥д i2 Group, включаючи обробленн¤ даних за допомогою системи в≥зуальних запит≥в за принципом Ђнамалюй запитанн¤ Ч отримай картинку-в≥дпов≥дьї ≥ засоби ≥нтеграц≥њ ≥з зовн≥шн≥ми додатками, наприклад ≥з √≤—.

система на основ≥ знань Ч ≥нтелектуальна система, в ¤к≥й знанн¤ про предметну галузь подано в ¤вному вигл¤д≥ та в≥докремлено в≥д ≥нших знань системи;
дорадча система Ч ≥нтелектуальна система, що забезпечуЇ формуванн¤ рекомендац≥й про посл≥довн≥сть ≥ перел≥к можливих д≥й користувача у процес≥ розвТ¤зуванн¤ задач≥.

декларативн≥ (предметн≥) знанн¤ Ч факти (тобто класи обТЇкт≥в ≥ звТ¤зки м≥ж ними), ¤к≥ можна подати у вигл¤д≥ множини тверджень, що не залежать в≥д того, де ≥ коли так≥ знанн¤ використовуютьс¤;
процедурн≥ знанн¤ (правила) Ч описи процедур, за допомогою ¤ких ц≥ знанн¤ можна здобути. ” раз≥ процедурного поданн¤ знань немаЇ потреби збер≥гати ≥нформац≥ю про вс≥ можлив≥ стани предметноњ галуз≥, ¤к тод≥, коли використовуютьс¤ декларативн≥ знанн¤, Ч достатньо мати опис початкового стану та процедур, що генерують на його основ≥ потр≥бн≥ наступн≥ стани;
евристичн≥ знанн¤ Ч знанн¤, ¤к≥ акумулюють неформальний досв≥д розвТ¤зуванн¤ задач у де¤к≥й предметн≥й галуз≥;
семантичн≥ знанн¤ Ч знанн¤ про стан обТЇкт≥в предметноњ галуз≥ та в≥дношенн¤ м≥ж ними;
прагматичн≥ знанн¤ Ч знанн¤ про способи розвТ¤зуванн¤ задач у предметн≥й галуз≥;
каузальн≥ знанн¤ Ч знанн¤, в основу ¤ких покладено причинно-насл≥дков≥ звТ¤зки.

Ѕаза знань Ч упор¤дкована сукупн≥сть правил, факт≥в, механ≥зм≥в виведенн¤ та програмних засоб≥в, що описуЇ де¤ку предметну галузь та призначена дл¤ поданн¤ нагромаджених у н≥й знань. ” баз≥ знань мають бути присутн≥ ¤к загальнов≥дом≥ факти, ¤вища, законом≥рност≥, що визнан≥ в дан≥й предметн≥й галуз≥ й опубл≥кован≥ (знанн¤ 1-го роду), так ≥ наб≥р емп≥ричних правил та ≥нтуњтивних висновк≥в, ¤кими користуютьс¤ спец≥ал≥сти, приймаючи р≥шенн¤ в умовах невизначеност≥ за на¤вност≥ неповноњ суперечливоњ ≥нформац≥њ, ≥ ¤к≥ найчаст≥ше не опубл≥кован≥ (знанн¤ 2-го роду). ќчевидно, що результатом роботи розробника ≈— Ч фах≥вц¤ з ≤“, Ї порожн¤ ≈—, в ¤к≥й база знань не заповнена. «аповнюЇ базу знань експерт Ч знавець предметноњ галуз≥ Ч зг≥д≠но з вибраною моделлю поданн¤ знань.

ƒо основних моделей поданн¤ знань (моделей знань), що ¤вл¤ють собою сукупност≥ правил поданн¤, опису та породженн¤ знань у баз≥ знань, належать так≥:
- лог≥чна Ч модель поданн¤ знань, в основу ¤коњ покладено формальну лог≥ку;
- фрейм Ч модель поданн¤ знань, ¤ка п≥д час заповненн¤ њњ елемент≥в Ч слот≥в Ч певними значенн¤ми перетворюЇтьс¤ на опис конкретного факту, под≥њ, процесу;
- семантична мережа Ч модель поданн¤ знань за допомогою мереж≥ вузл≥в, сполучених дугами, де вузли в≥дпов≥дають пон¤тт¤м чи обТЇктам, а дуги Ч в≥дношенн¤м м≥ж вузлами;
- продукц≥йна система Ч система, в ¤к≥й знанн¤ подано у вигл¤д≥ сукупност≥ продукц≥й та правил њх застосуванн¤. ѕравило продук≠ц≥њ можна подати так: я ўќ <умова> “ќƒ≤ <висновок чи д≥¤>.
р≥м знань, здобутих в≥д експерт≥в, ≈— м≥стить метазнанн¤ Ч знанн¤ про знанн¤, що збер≥гаютьс¤ в њњ баз≥ знань, або про процедури, ¤к≥ можна зд≥йснити з ними.
ћожлив≥сть завантажувати базу знань та редагувати знанн¤, ¤к≥ з≥бран≥ в баз≥, надаЇ експертов≥ блок нагромадженн¤ знань. …ого функц≥њ охоплюють також формуванн¤ емп≥ричних залежностей ≥з неповних знань, тобто здобутт¤ знань 1-го роду на основ≥ знань 2-го роду. јле через складн≥сть реал≥зац≥њ цих функц≥й невс≥ ≈— м≥ст¤ть такий блок.
- —истема керуванн¤ базою знань Ч сукупн≥сть програмних та апаратних засоб≥в дл¤ орган≥зац≥њ та веденн¤ бази знань.
- Ѕаза ц≥лей Ч компонент ≥нтелектуальноњ системи, ¤кий м≥стить ≥нформац≥ю про повед≥нку ≥нтелектуальноњ системи в раз≥ дос¤гненн¤ ц≥лей у межах конкретноњ предметноњ галуз≥.
- –озвТ¤зувач задач Ч компонент ≥нтелектуальноњ системи, призначений дл¤ формуванн¤ на основ≥ на¤вних знань лог≥чних висновк≥в, реал≥зац≥¤ ¤ких приводить до розвТ¤зку задач≥.
- ≤нтелектуальний ≥нтерфейс Ч сукупн≥сть програмних та апаратних засоб≥в, ¤к≥ забезпечують взаЇмод≥ю ≥нтелектуальноњ системи з користувачем на основ≥ звичних пон¤ть, терм≥н≥в, образ≥в, притаманних певн≥й сфер≥ ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ людини.
- —истема обірунтуванн¤ Ч компонент ≥нтелектуальноњ системи, призначений дл¤ перев≥рки в≥дпов≥дност≥ здобутого роз≠вТ¤зку знанн¤м, що м≥ст¤тьс¤ в баз≥ знань.
- —истема по¤сненн¤ Ч компонент ≥нтелектуальноњ системи, призначений дл¤ по¤сненн¤ користувачев≥ способу, за допомогою ¤кого знайдено розвТ¤зок, а також самого розвТ¤зку. Ќа¤вн≥сть цього блоку даЇ змогу використовувати ≈— не лише дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень, а й ¤к навчальну систему.
- —истема дов≥ри Ч компонент ≥нтелектуальноњ системи, призначений дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ дов≥ри користувача до здобутих результат≥в. ќдним з≥ способ≥в дос¤гненн¤ високоњ дов≥ри може бути виправданн¤ Ч функц≥¤ обірунтуванн¤ де¤кого розвТ¤зку ≥з залученн¤м на¤вних в ≥нтелектуальн≥й систем≥ ц≥нн≥с≠них чин≠ник≥в.
¬икористанн¤ систем штучного ≥нтелекту в юридичн≥й д≥¤льност≥ зумовлюЇтьс¤ високим р≥внем ≥нтелектуальност≥, спец≥ал≥зац≥њ та профес≥онал≥зму, що притаманн≥ розумов≥й д≥¤льност≥ юриста, судд≥, сл≥дчого, крим≥нал≥ста, судового експерта. ћожна визначити так≥ напр¤ми застосуванн¤ ≥нтелектуальних систем ≥ технолог≥й у галуз≥ права: ≥нтелектуал≥зац≥¤ автоматизованих ≥нформац≥йно-пошукових систем ≥з законодавства; створенн¤ автоматизованих систем анал≥зу нормативних правових текст≥в; побудова консультативних систем ≥з правотворенн¤; створенн¤ експертних систем у сфер≥ правозастосовноњ д≥¤льност≥; розробка алгоритм≥в ≥ програм ≥дентиф≥кац≥њ за допомогою ≈ќћ обТЇкт≥в при розсл≥дуванн≥ та розгл¤д≥ судових справ (сфера крим≥нал≥стики й судовоњ експертизи).
«аруб≥жн≥ комерц≥йн≥ правов≥ ≈— використовуютьс¤ переважно в галуз≥ управл≥нн¤ ф≥нансами. Ќаведемо к≥лька приклад≥в.
- ≈— ЂDSCASї допомагаЇ анал≥зувати юридичн≥ аспекти позов≥в щодо в≥дшкодуванн¤ додаткових витрат, повТ¤заних з в≥дм≥нност¤ми ф≥зичних умов на м≥сц≥ передбачуваного буд≥вництва в≥д зазначених у контракт≥. “ак≥ позови ірунтуютьс¤ на даних, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в конкретних договорах. ≈— забезпечуЇ посадову особу правовими знанн¤ми дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо позову.
- ≈— ЂJUDITHї разом з юристом ≥ з його сл≥в засвоюЇ фактич≠н≥ та юридичн≥ передумови цив≥льноњ справи, а дал≥ пропонуЇ розгл¤нути р≥зн≥ вар≥анти п≥дход≥в до њњ веденн¤.
- ≈— ЂLEGAL ANALYSIS SYSTEMї допомагаЇ адвокатам анал≥зувати справи про навмисну образу д≥Їю з погл¤ду права ≥ практики його застосуванн¤.
- ≈— ЂLRSї надаЇ допомогу стосовно добору й анал≥зу ≥нфор≠мац≥њ про судов≥ р≥шенн¤ та правов≥ акти в галуз≥ кредитно-грошового законодавства, повТ¤заного з використанн¤м вексел≥в ≥ чек≥в.
- ≈— ЂTAXMANї допомагаЇ досл≥дити лог≥ку м≥ркувань та аргументац≥ю на приклад≥ законодавства про оподаткуванн¤ корпорац≥й.
- ≈— ЂSALї п≥дтримуЇ юрист≥в при встановленн≥ розм≥р≥в позов≥в, повТ¤заних ≥з профес≥йними захворюванн¤ми роб≥тник≥в, ¤к≥ працюють з азбестом.
- ≈— ЂLDSї допомагаЇ юристам урегульовувати проблеми позов≥в про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ≥ компенсац≥њ за шкоду, повТ¤за≠ну з випуском дефектноњ продукц≥њ. —истема на основ≥ опису справи висуваЇ верс≥ю про винн≥сть в≥дпов≥дача, визначаЇ ц≥ну позову, розм≥р компенсац≥њ, ¤кий забезпечуЇ ≥нтереси стор≥н.
Ќа рос≥йське трудове законодавство зор≥Їнтована експертна дов≥дково-консультац≥йна система Ђ”щербї, призначена дл¤ юридичного анал≥зу ситуац≥њ прит¤гненн¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в до матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ в раз≥, коли п≥дприЇмству завдано матер≥альних збитк≥в. —истема даЇ змогу розгл¤дати таке коло питань: можлив≥сть прит¤гненн¤ особи до в≥дпов≥дальност≥ за збитки, завдан≥ п≥дприЇмству або орган≥зац≥њ; встановленн¤ виду й розм≥ру матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ з огл¤ду на обставини конкретноњ ситуац≥њ; визначенн¤ ор≥Їнтовного розм≥ру збитк≥в ≥ пор¤дку њх в≥дшкодуванн¤. “ака структура базуЇтьс¤ на формул≥, зг≥дно з ¤кою, приступаючи до розгл¤ду конкретноњ справи (ситуац≥њ) по сут≥, необх≥дно встановити характер правов≥дносин, ¤к≥ виникають, ≥ виокремити основн≥ критер≥њ дл¤ њх оц≥нюванн¤. ÷е даЇ змогу правильно визначити нормативн≥ акти, до ¤ких потр≥бно звернутис¤ дл¤ правиль≠ного вир≥шенн¤ справи, ≥ розгл¤нути пор¤док њх застосуванн¤. ≈— Ђ”щербї м≥стить контекстно залежний дов≥дник ≥з законодавства, а також посиланн¤ на використану юридичну л≥тературу. —истема призначена дл¤ використанн¤ судами, органами прокуратури при проведенн≥ загальнонагл¤дових перев≥рок, при досл≥дженн≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств та њхн≥х посадових ос≥б юридичними службами, кер≥вниками ≥ радами трудових колектив≥в установ та орган≥зац≥й, профес≥йними сп≥лками при вир≥шенн≥ спор≥в з адм≥н≥страц≥Їю, а також у навчальних закладах, де вивчаЇтьс¤ курс права.
ќкремою сферою застосуванн¤ експертних систем Ї прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про напр¤мок розсл≥дуванн¤ ≥ виконанн¤ сл≥дчих д≥й. —утн≥сть крим≥нал≥стичних досл≥джень зводитьс¤ до встановленн¤ законом≥рност≥ у звТ¤зках, що ≥снують м≥ж фактом злочину, особист≥стю злочинц¤, м≥сцем ≥ способом зд≥йсненн¤ злочину, особливост¤ми злочинноњ повед≥нки.
≈—, що застосовуютьс¤ в робот≥ сл≥дчого, ірунтуютьс¤ на збиранн≥, класиф≥кац≥њ та використанн≥ узагальненого досв≥ду розсл≥дуванн¤ у вигл¤д≥ знань окремих профес≥онал≥в. “ак≥ знанн¤, виражен≥ у форм≥ правил типу Ђякщо ≥снуЇ такий факт, то, ймов≥р≠но, в≥дбулас¤ така д≥¤ або ≥снував такий мотив ц≥Їњ д≥њї, придатн≥ дл¤ автоматизованого обробленн¤ ≥ дають змогу ≥м≥тувати процес оц≥нюванн¤ сл≥дчим ситуац≥њ розсл≥дуванн¤ та забезпечувати в режим≥ д≥алогу консультац≥йну п≥дтримку прийн¤тт¤ ним р≥шень. ќсновними задачами, виконуваними за допомогою таких систем, Ї визначенн¤ можливих напр¤мк≥в розсл≥дуванн¤ (формуванн¤ верс≥й про под≥њ з урахуванн¤м, по змоз≥, р≥зних джерел одержанн¤ ≥нформац≥њ), виб≥р найб≥льш ≥мов≥рних напр¤мк≥в; наданн¤ користувачев≥ рекомендац≥й щодо подальших д≥й (призначенн¤ експертиз, проведенн¤ оперативно-пошукових заход≥в, перев≥рн≥ та сл≥дч≥ д≥њ тощо).
ѕрикладом таких систем Ї Ђћань¤кї Ч ≈— п≥дтримки прий≠н¤тт¤ р≥шень при розкритт≥ сер≥йних вбивств, зд≥йснених на сек≠суальному ірунт≥. ¬она призначена допомагати сп≥вроб≥тникам карного розшуку та сл≥дчим прокуратури в розробц≥ найб≥льш ≥мов≥рноњ верс≥њ про тип можливого злочинц¤ з обмеженн¤м кола ос≥б, що п≥дл¤гають перев≥рц≥ на причетн≥сть до певного злочину. ќснову системи становл¤ть систематизован≥ взаЇмозвТ¤за≠н≥ набори най≥стотн≥ших крим≥нал≥стичних ознак, за ¤кими ви¤вл¤Їтьс¤ звТ¤зок м≥ж под≥Їю злочину ≥ вбивцею-ман≥¤ком. ¬икористанн¤ системи спри¤Ї збагаченню досв≥ду ≥ знань прац≥вник≥в карного розшуку та сл≥дчих прокуратури; установленню так званих прикордонних тип≥в злочинц≥в, розп≥знати ¤ких ≥ншими методами надзвичайно важко або й зовс≥м неможливо; усуненню де¤коњ частки субТЇктив≥зму п≥д час формуванн¤ верс≥й за умов невизначеност≥; вир≥внюванню знань неоднаково п≥дготовлених сп≥вроб≥тник≥в.

онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤
- ¬изначте напр¤мки використанн¤ ≈— в юридичн≥й д≥¤льност≥. Ќавед≥ть приклади правових ≈—.
Ћ≥тература

Ѕереза ј. ћ. ќснови створенн¤ ≥нформац≥йних систем: Ќавч. пос≥бник. Ч .: Ќ≈”, 2001. Ч 214 с.

√аврилов ќ. ј. ќсновы правовой информатики. Ч ћ.: јкадем. правовой ун-т при »н-те государства и права –јЌ, 1998. Ч 42 с.

ƒ—“” 2394-94. ≤нформац≥¤ та документац≥¤. Ѕазов≥ пон¤тт¤. “ерм≥ни та визначенн¤. Ч .: ƒержстандарт ”крањни, 1994. Ч 53 с.

ƒ—“” 2938-94. —истеми обробленн¤ ≥нформац≥њ. ќсновн≥ пон¤тт¤. “ерм≥ни ≥ визначенн¤. Ч .: ƒержстандарт ”крањни, 1994. Ч 55 с.

ƒ—“” 2429-94. —истема ЂлюдинаЧмашинаї. ≈ргоном≥чн≥ та техн≥ко-естетичн≥ вимоги. “ерм≥ни та визначенн¤. Ч .: ƒержстандарт ”крањни, 1994. Ч 35 с.

ƒ—“” 2481-94. —истеми обробленн¤ ≥нформац≥њ. ≤нтелектуальн≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ. “ерм≥ни та визначенн¤. Ч .: ƒержстандарт ”крањни, 1994. Ч 72 с.

™рьом≥на Ќ. ¬. ѕроектуванн¤ баз даних: Ќавч. пос≥бник. Ч .: Ќ≈”, 1998. Ч 208 с.

≥сельов ћ. ѕро створенн¤ Їдиноњ ≥нформац≥йноњ системи орган≥в юстиц≥њ ”крањни // ѕраво ”крањни. Ч 1997. Ч є 3.

омпьютерные технологии в юридической де¤тельности: ”чеб. пособие / ѕод ред. проф. Ќ. ѕолевого, канд. юрид. наук

¬. рылова. Ч ћ.: »зд-во Ѕ≈ , 1994. Ч 304 с.

ћатер≥али сайту http://dssresources.com/.

—итник ¬.‘. та ≥н. ќснови ≥нформац≥йних систем: Ќавч. пос≥бник. Ч .: Ќ≈”, 2001. Ч 420 с.

—итник ¬.‘. та ≥н. —истеми п≥дтримки прийн¤тт¤ р≥шень. Ч .: “ехн≥ка, 1995. Ч 162 с.

Сайт управляется системой uCoz