√лава 9. —”ƒќ¬ј ЅјЋ≤—“» ј
І 1. ѕон¤тт¤ судовоњ бал≥стики та њњ значенн¤
—удова бал≥стика - це галузь крим≥нал≥стичноњ техн≥ки, ¤ка вивчаЇ ознаки вогнепальноњ зброњ ≥ боЇприпас≥в, законом≥рност≥ виникненн¤ сл≥д≥в њх застосуванн¤, розробл¤Ї засоби ≥ методи збиранн¤ й досл≥дженн¤ таких сл≥д≥в дл¤ встановленн¤ певних обставин розсл≥дуваних злочин≥в, а також рекомендац≥њ щодо запоб≥ганн¤ злочинам, пов'¤заним ≥з вогнепальною зброЇю. ” в≥йськово-техн≥чн≥й галуз≥ означаЇ - це вченн¤ про закони польоту снар¤д≥в, випущених ≥з вогнепальноњ зброњ. ” судов≥й же бал≥стиц≥ досл≥джуЇтьс¤ вогнепальна збро¤ ≥ насл≥дки застосуванн¤ њњ з≥ злочинною метою. ƒосл≥дженн¤ зброњ даЇ можлив≥сть висунути обірунтован≥ верс≥њ, ви¤вити суттЇв≥ обставини у справ≥, встановити винну особу.
—удова бал≥стика пов'¤зана з ≥ншими галуз¤ми знань. Ќайб≥льш близький зв'¤зок судовоњ бал≥стики з судовою медициною та судовою х≥м≥Їю, методи ¤ких використовуютьс¤ при досл≥дженн≥ зброњ та сл≥д≥в постр≥лу. —удова бал≥стика пов'¤зана також з ≥ншими галуз¤ми крим≥нал≥стичноњ техн≥ки - трасолог≥Їю, судовою фотограф≥Їю та ≥н.
–ечовими доказами при використанн≥ вогнепальноњ зброњ можуть бути збро¤ та њњ частини, патрони, г≥льзи, кул≥, др≥б, картеч, пробоњни, пиж≥, незгор≥л≥ порошинки, пристроњ, прилади ≥ матер≥али, що застосовувалис¤ при кустарному виготовленн≥ зброњ та боЇприпас≥в.
«авданн¤ судовоњ бал≥стики:
- ¬изначенн¤ властивостей вогнепальноњ зброњ та боЇприпас≥в (наприклад, чи Ї вилучений у затриманого предмет вогнепальною зброЇю; чи придатна збро¤ до стр≥льби; чи можливий мимов≥льний постр≥л ≥з вказаноњ зброњ та ≥н.).
- ¬изначенн¤ груповоњ належност≥ зброњ та боЇприпас≥в або њх частин (наприклад, до ¤кого виду чи зразку належать патрон, кул¤, г≥льза; з≥ зброњ ¤коњ модел≥ (системи) в≥дстр≥лено дану кулю, г≥льзу тощо).
- ≤дентиф≥кац≥¤ зброњ та боЇприпас≥в (наприклад, чи з даноњ зброњ в≥дстр≥лена кул¤, г≥льза; з одного чи р≥зних екземпл¤р≥в зброњ в≥дстр≥лен≥ дв≥ кул≥ або г≥льзи, ¤к≥ ви¤влен≥ в р≥зних м≥сц¤х; чи були кул¤ ≥ г≥льза до постр≥лу частинами одного патрона та ≥н.).
- ¬становленн¤ окремих обставин застосуванн¤ вогнепальноњ зброњ (наприклад, в≥дстань, з ¤коњ стр≥л¤ли; напр¤мок постр≥лу; взаЇмне розташуванн¤ зброњ та перешкоди; к≥льк≥сть постр≥л≥в та ≥н.).
ќб'Їктами судово-бал≥стичного досл≥дженн¤ Ї:
- –учна вогнепальна збро¤.
- ќкрем≥ частини зброњ.
- ЅоЇприпаси.
- —л≥ди постр≥лу (сл≥ди застосуванн¤ зброњ).
- «асоби та ≥нструменти, що застосовувалис¤ дл¤ спор¤дженн¤ патрон≥в або виготовленн¤ снар¤д≥в.
І 2. рим≥нал≥стична класиф≥кац≥¤ вогнепальноњ зброњ та види боЇприпас≥в
–учна вогнепальна збро¤ може бути класиф≥кована за р≥зними п≥дставами. «а своњм призначенн¤м збро¤ под≥л¤Їтьс¤ на бойову, мисливську та спортивну*.
Ѕойова збро¤ (вогнепальна ≥ холодна) призначена дл¤ вир≥шенн¤ бойових завдань. Ѕойова вогнепальна збро¤ буваЇ: короткоствольна - довжина ствола 50-200 мм (п≥столети ≥ револьвери, рис. 10); середньоствольна - довжина ствола 200-300 мм (п≥столети-кулемети, автомати, караб≥ни); довгоствольна - довжина ствола 450-850 мм (гвинт≥вки, ручн≥ кулемети).
ћисливська збро¤ призначена дл¤ мисливських ц≥лей (рушниц≥ р≥зних систем, мисливськ≥ караб≥ни та ≥н.).
—портивна збро¤ призначена дл¤ зан¤ть спортом (спортивн≥ п≥столети, малокал≥берн≥ гвинт≥вки тощо).
«а будовою каналу ствола збро¤ може бути нар≥зною, гладкоствольною чи комб≥нованою. ” б≥льшост≥ моделей в≥тчизн¤ноњ нар≥зноњ зброњ чотири нар≥зи. Ќар≥з слугуЇ дл¤ наданн¤ кул≥ обертального руху. ƒл¤ пол≥пшенн¤ бойових властивостей дульна частина ствола в де¤ких видах зброњ маЇ звуженн¤ ("чок"), а ≥нколи ще й нар≥зи ("парадокс").
¬огнепальну зброю розр≥зн¤ють за внутр≥шн≥м д≥аметром ствола - кал≥бром. ” нар≥зн≥й зброњ кал≥бр вим≥рюЇтьс¤ у м≥л≥метрах ≥ в≥дображаЇ в≥дстань м≥ж протилежними пол¤ми нар≥з≥в. Ќайчаст≥ше бойова збро¤ маЇ так≥ кал≥бри: 6,35; 7,62; 7,65; 8; 9; 11,45 мм, спортивна - 5,6 мм. ” —Ўј та ¬елик≥й Ѕритан≥њ кал≥бр визначаЇтьс¤ в дюймах ≥ л≥н≥¤х (1 дюйм - 25,4 мм, 1 л≥н≥¤ - 2,54 мм).
ал≥бр гладкоствольноњ зброњ визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю круглих куль, ¤к≥ можуть бути виготовлен≥ з англ≥йського фунта свинцю (453,592 г). ћисливськ≥ рушниц≥ мають кал≥бри 12 (в≥дпов≥даЇ д≥аметру 18,2 мм), 16 (16,80 мм), 20 (15,70 мм). ал≥бр зброњ нанос¤ть на д≥л¤нц≥ казенноњ частини ствола ≥ на д≥нце г≥льзи.
«алежно в≥д будови ударно-спускового механ≥зму розр≥зн¤ють:
- Ќеавтоматичну зброю (наприклад, револьвер системи Ќаган, —м≥т-¬ессон, Ѕульдог, гвинт≥вка зразка 1891 р. та ≥н.).
- јвтоматичну самозар¤дну (наприклад, п≥столети ““, ћакарова, ѕарабеллум та ≥н.);
- јвтоматичну самостр≥льну (наприклад, п≥столет-кулемет "—корп≥он", рис. 11), автомати ѕѕ—, ј ћ, ј ћ—, ј -74 та ≥н.).
«а способом виготовленн¤ збро¤ буваЇ заводська, кустарна, саморобна. ¬огнепальна збро¤, що використовуЇтьс¤ з≥ злочинною метою, за способом виготовленн¤ под≥л¤Їтьс¤ на перероблену заводську й атипову. ѕерероблена збро¤ виготовл¤Їтьс¤ злочинц¤ми з≥ стандартноњ зброњ шл¤хом внесенн¤ конструктивних зм≥н - укорочуванн¤ ствола, в≥дстороненн¤ приклада (наприклад, обр≥зи бойових ≥ спортивних гвинт≥вок, мисливських рушниць). јтипова збро¤ може бути сконструйована ¤к таЇмна збро¤ (збро¤ таЇмноњ д≥њ) - стр≥л¤юч≥ авторучки, парасольки, трост≥, стволи, збро¤, вмонтована в п≥дбор черевика та ≥н.
«алежно в≥д функц≥онального призначенн¤ розр≥зн¤ють зброю просту, ¤ка виконуЇ функц≥њ одного виду зброњ, та комб≥новану - функц≥њ двох ≥ б≥льше р≥зних вид≥в зброњ (рис. 12).
—еред мисливськоњ зброњ буваЇ одноствольна ≥ багатоствольна (двох-, трьох-, чотирьохствольн≥ рушниц≥); збро¤, що маЇ горизонтальне та вертикальне розм≥щенн¤ ствол≥в.
–ис. 11. ѕ≥столет-кулемет "—корп≥он".
.JPG)
–ис. 12. омб≥нована збро¤ - револьвер-кинджал-кастет у розкладеному стан≥.
–ис. 14. –≥зновиди куль.
ЅоЇприпаси. ѕатрон - це сполученн¤ необх≥дних дл¤ постр≥лу компонент≥в (порох, кул¤ або др≥б) в оболонц≥. ѕатрони под≥л¤ютьс¤ на ун≥тарн≥ та патрони окремого запалюванн¤. —тр≥льба з сучасноњ зброњ зд≥йснюЇтьс¤ ун≥тарним патроном, ¤кий складаЇтьс¤ з г≥льзи з зар¤дом пороху, кулею або дробом ≥ капсулем, а мисливський патрон маЇ пиж ≥ прокладки. ”н≥тарний патрон характерний дл¤ вогнепальноњ казнозар¤дноњ зброњ. «а принципом устрою капсул¤ ун≥тарн≥ патрони под≥л¤ютьс¤ на патрони лефорше, голчаст≥, б≥чного вогню ≥ центрального бою (рис. 13).
√≥льза - це тонкост≥нна стаканопод≥бна Їмк≥сть дл¤ порохового зар¤ду, капсул¤, кул≥ або снар¤да, у дробовому патрон≥ - дробу ≥ пиж≥в. —кладаЇтьс¤ з денц¤, корпусу ≥ дульц¤, в ¤кому закр≥плюЇтьс¤ кул¤. ” г≥льз≥ дробового патрона дульце в≥дсутнЇ. √≥льза виготовл¤Їтьс¤ з металу або картону (р≥дше з пластмаси).
—тр≥льба з нар≥зноњ зброњ провадитьс¤ кул¤ми, а з гладкоствольноњ - дробом, спец≥альними кул¤ми, картеччю. ул¤ - це металеве (найчаст≥ше свинцеве) т≥ло, р≥зне за формою, дл¤ стр≥льби з вогнепальноњ зброњ (рис. 14). ул≥ в нар≥зн≥й зброњ бувають оболончаст≥, нап≥воболончаст≥ ≥ безоболончаст≥. ” бойов≥й зброњ використовуютьс¤ кул≥ спец≥ального призначенн¤: важк≥, бронеб≥йн≥, трасуюч≥, запалювальн≥, розривн≥ та ≥н. –озр≥зн¤ють також кулю з≥ зм≥щеним центром ваги - кул¤, осередд¤ ¤коњ розташоване таким чином, що в момент удару об перешкоду вона зм≥нюЇ траЇктор≥ю польоту.
ул≥ до гладкоствольних мисливських рушниць за формою бувають: кругл≥ (кул¤ст≥), стр≥лочн≥, турб≥нн≥ й комб≥нован≥.
ƒр≥б - це свинцев≥ кульки, р≥дше шматочки свинцю, призначен≥ дл¤ постр≥лу з дробовоњ зброњ. ƒр≥б маЇ д≥аметр 1,5-5 мм (табл. 1). ƒр≥б, що маЇ д≥аметр б≥льш н≥ж 5 мм, називаЇтьс¤ картеччю (табл. 2).
| 6/0 | 5,5 | 3 | 3,5 |
| 5/0 | 5,25 | 4 | 3,25 |
| 4/0 | 5,0 | 5 | 3,0 |
| 3/0 | 4,75 | 6 | 2,75 |
| 2/0 | 4,5 | 7 | 2,5 |
| 0 | 4,25 | 8 | 2,25 |
| 1 | 4,0 | 9 | 2,0 |
| 2 | 3,75 | 10 | 1,75 |
| ал≥бр | Ќомер картеч≥ | ƒ≥аметр картеч≥, мм |
| 12 | V | 6,15 |
| 13 | IV | 6,88 |
| 16 | VI | 5,9 |
| 16 | V | 6,3 |
| 16 | IV | 7,4 |
ѕорох - це вибухова речовина, ¤ка застосовуЇтьс¤ у зар¤дах вогнепальноњ зброњ. ѕод≥л¤Їтьс¤ на димний (при його згор¤нн≥ вид≥л¤Їтьс¤ певна к≥льк≥сть диму) ≥ бездимний (згор¤Ї без вид≥ленн¤ диму). омпонентами димного пороху Ї кал≥Їва сел≥тра (60-70 %), с≥рка (10-12 %) ≥ деревне вуг≥лл¤ (2-8 %). ќснову бездимного пороху складаЇ п≥роксил≥н (наприклад, порох Ћишева - це бездимний порох колоњдного типу, створений ≥з н≥трокл≥тковини). «а формою димний порох маЇ вид маленьких порошинок р≥зноман≥тноњ конф≥гурац≥њ, бездимний порох - плат≥вок або цил≥ндрик≥в однакових розм≥р≥в.
ѕиж≥ та прокладки використовуютьс¤ у патронах дл¤ гладкоствольних мисливських рушниць. ѕиж - шматок войлоку або ≥ншого щ≥льного матер≥алу, ¤кий в≥докремлюЇ у зар¤д≥ порох в≥д кул≥ чи дробу. ѕиж≥ бувають основн≥ й додатков≥. «а матер≥алом пиж≥ под≥л¤ютьс¤ на войлочн≥, картонн≥, деревноволокнист≥ та ≥н. ѕрокладки призначен≥ дл¤ пом'¤кшенн¤ поштовху порохових газ≥в ≥ запоб≥ганн¤ деформац≥њ зар¤ду.
І 3. —л≥ди д≥њ вогнепальноњ зброњ, њх види
ѕри постр≥л≥ з вогнепальноњ зброњ в≥дбуваЇтьс¤ взаЇмод≥¤ порохового зар¤ду, снар¤да (кул≥, дробу) ≥ перепони, в результат≥ чого виникають зм≥ни, ¤к≥ називаютьс¤ сл≥дами постр≥лу або сл≥дами застосуванн¤ зброњ. ƒо цих сл≥д≥в належать: стр≥л¤н≥ снар¤ди, г≥льзи, пиж≥; частки речовин, що виникають при згор¤нн≥ пороху, ¤к≥ викидаютьс¤ з каналу ствола; сл≥ди, що утворюютьс¤ на стр≥л¤них кул¤х ≥ г≥льзах; сл≥ди-ушкодженн¤ в≥д снар¤да на ураженому об'Їкт≥; в≥дкладенн¤ к≥пт¤ви постр≥лу на т≥л≥ (найчаст≥ше на руц≥) особи, ¤ка стр≥л¤ла.
—л≥ди згор¤нн¤ зар¤ду у вигл¤д≥ к≥пт¤ви залишаютьс¤ у канал≥ ствола зброњ, на кул¤х, картонних прокладках, пижах, на паску обтиранн¤ та перепон≥.
—л≥ди частин зброњ утворюютьс¤ на кул¤х, дробу ≥ г≥льзах. ¬ид ≥ характер сл≥д≥в залежить в≥д конструкц≥њ зброњ.
Ќа г≥льзах, в≥дстрел¤них з автоматичноњ зброњ, сл≥ди утворюютьс¤: на капсул≥ - сл≥д в≥д б≥йка ударника у вигл¤д≥ вм'¤тин (рис. 15) ≥ сл≥ди переднього зр≥зу затвора - борозенки ≥ валика; на д≥нц≥ г≥льзи - сл≥д в≥дбивача; на ребр≥ та дн≥ к≥льцевого паза - сл≥ди в≥д зач≥пки викидача. Ќа корпус≥ г≥льзи можуть в≥дбитис¤ сл≥ди патронника у вигл¤д≥ повздовжн≥х трас ≥ др≥бн≥ вм'¤тини в≥д крањв кожуха затвора.
Ќа кул≥ (при постр≥л≥ з нар≥зноњ зброњ) утворюютьс¤ сл≥ди в≥д ст≥нок каналу ствола. “ак≥ сл≥ди складаютьс¤ з др≥бних валик≥в ≥ борозенок. ≥льк≥сть сл≥д≥в (смуги) та њх нахил щодо повздовжньоњ ос≥ кул≥ в≥дпов≥дають к≥лькост≥ та напр¤мку нар≥з≥в каналу ствола.
Ќа перепонах в≥д кул≥ та дробу виникають пробоњни, вм'¤тини, тр≥щини, розриви, сл≥ди к≥пт¤ви у вигл¤д≥ по¤ска обтиранн¤ (рис. 16).
” пробоњн≥ розр≥зн¤ють вх≥дний ≥ вих≥дний отвори. ¬х≥дний кульовий отв≥р в еластичних перепонах маЇ дещо менший д≥аметр, н≥ж д≥аметр кул≥; у сухому дерев≥, листовому метал≥ отв≥р близький до кал≥бру кул≥; у ламких твердих перепонах (скло, цеглина) отв≥р може бути нав≥ть дещо б≥льшим, н≥ж д≥аметр кул≥; на т≥л≥ людини д≥аметр вх≥дного отвору, ¤к правило, менший за д≥аметр кул≥.
–ис. 15. —л≥ди на г≥льзах.
 |  |  |  |
| ¬х≥дний | ¬их≥дний | ¬х≥дний | ¬их≥дний |
| а | б |
а - у метал≥; б - у дерев≥.
ќзнаки вх≥дного отвору:
- дефект тканини - в≥дсутн≥сть частин тканини.
- на¤вн≥сть навколо рани (на т≥л≥ людини) по¤ска осадненн¤ у вигл¤д≥ кайми завширшки 1-3 мм червоно-бурого кольору.
- на¤вн≥сть по¤ска обтиранн¤.
- на¤вн≥сть ознак постр≥лу з близькоњ в≥дстан≥ або в упор (при постр≥л≥ в упор в≥дбиваЇтьс¤ дуловий зр≥з зброњ - штанцмарка).
¬их≥дний кульовий отв≥р маЇ р≥зн≥ розм≥ри й форму. Ќайчаст≥ше крањ вих≥дного отвору нер≥вн≥, вивернут≥ назовн≥. ¬их≥дний отв≥р, ¤к правило, б≥льший, н≥ж вх≥дний.
ѕри постр≥л≥ можуть утворюватись сл≥ди рикошету, ¤к≥ виникають при удар≥ кул≥ об перепону при малому кут≥ з≥ткненн¤. ѕри цьому кул¤ зм≥нюЇ св≥й напр¤мок.
ѕо¤сок обтиранн¤ - одна з важливих ознак кульового ушкодженн¤; маЇ вигл¤д темноњ смуги, розташованоњ по краю вх≥дного отвору. ѕо¤сок обтиранн¤ утворюЇтьс¤ частинами речовин, ¤к≥ винесен≥ кулею з каналу ствола, а також частинами матер≥алу, з ¤кого виготовлена кул¤.
І 4. —л≥дчий огл¤д вогнепальноњ зброњ та сл≥д≥в њњ д≥њ
ќгл¤д зброњ, боЇприпас≥в ≥ сл≥д≥в постр≥лу зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог норм ѕ (статт≥ 190-193, 195). ” раз≥ потреби сл≥дчий запрошуЇ дл¤ участ≥ в огл¤д≥ спец≥ал≥ста з судовоњ бал≥стики.
«авданн¤м огл¤ду Ї ви¤вленн¤, ф≥ксац≥¤, вилученн¤ зброњ, боЇприпас≥в, сл≥д≥в постр≥лу ≥ досл≥дженн¤ њх на м≥сц≥ под≥њ дл¤ визначенн¤ виду, системи, кал≥бру зброњ, к≥лькост≥ постр≥л≥в, дистанц≥њ, напр¤мку ≥ м≥сц¤, з ¤кого було зроблено постр≥л.
¬и¤влену зброю ф≥ксують за допомогою фотозйомки та описують у протокол≥ огл¤ду. ѕри огл¤д≥ зброњ необх≥дно дотримуватис¤ певних правил. “ак, при огл¤д≥ бойовоњ зброњ необх≥дно:
- ¬становити, чи знаходитьс¤ курок (ударник) на бойовому або захисному взвод≥ та чи Ї патрон у патроннику.
- ¬ит¤гти магазин, огл¤нути його поверхню.
- –озр¤дити зброю.
- ¬жити заход≥в щодо в≥дшуканн¤ сл≥д≥в.
- ќгл¤нути внутр≥шню поверхню каналу ствола дл¤ ви¤вленн¤ сл≥д≥в постр≥лу у вигл¤д≥ нагару, незгор≥лих порошинок.
- ¬становити, чи немаЇ ¤ких-небудь ушкоджень на зброњ або чи не в≥дсутн≥ ¤к≥-небудь частини.
- ¬изначити на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть запаху пороху в канал≥ ствола.
” протокол≥ огл¤ду про зброю сл≥д вказати: м≥сце ви¤вленн¤, в≥дстань в≥д двох нерухомих об'Їкт≥в, положенн¤ ствола зброњ, вид, систему, на¤вн≥сть ≥ зм≥ст маркувальних позначок, номер зброњ або њњ частин, загальний стан зброњ, положенн¤ курка, запоб≥жника, кожуха затвора, на¤вн≥сть патрона (г≥льзи) у патроннику, магазин≥ (барабан≥), сл≥д≥в пальц≥в на зброњ, к≥пт¤ви ≥ нагару, сторонн≥х часток у ствол≥ та сл≥д≥в запаху порохових газ≥в.
ќгл¤д ≥ досл≥дженн¤ боЇприпас≥в. ѕатрони, г≥льзи, кул≥, др≥б, картеч, прокладки, пиж≥ п≥дл¤гають ви¤вленню, ф≥ксац≥њ й досл≥дженню при огл¤д≥ на м≥сц≥ под≥њ.
” протокол≥ огл¤ду при опис≥ г≥льзи вказують: м≥сце ви¤вленн¤, форму, кол≥р металу, маркувальн≥ позначки, розм≥ри, на¤вн≥сть ≥ форму сл≥д≥в зброњ. ѕри опис≥ кул≥ (дробу) у протокол≥ в≥дзначаЇтьс¤: вид перепони, розм≥ри ушкодженн¤ кул≥, на¤вн≥сть на кул≥ сторонн≥х речовин.
ѕ≥д час пошуку г≥льз необх≥дно враховувати механ≥зм викидуванн¤ г≥льзи (б≥к викидуванн¤). ѕри цьому ефективним буде застосуванн¤ металошукача.
ƒр≥б може бути ви¤влений у т≥л≥ (або од¤гу) потерп≥лого та в ≥нших об'Їктах. √ранична дальн≥сть польоту дробу 400 м (при д≥аметр≥ дробу 5 мм - дальн≥сть 500 м, картеч - дальн≥сть до 600 м).
ѕ≥д час огл¤ду вогнепальних пошкоджень ф≥ксують: вид ≥ властивост≥ перепони, форму крањв ушкодженн¤ та його розм≥ри, взаЇмне розташуванн¤ дек≥лькох пошкоджень, њх розм≥щенн¤ на перепон≥.
ѕри ви¤вленн≥ сл≥д≥в к≥пт¤ви, незгор≥лих порошинок, частин змазки необх≥дно описати в протокол≥: форму, к≥льк≥сть зон в≥дкладенн¤, ≥нтенсивн≥сть кожноњ зони, кол≥р к≥пт¤ви чи порошинок, њх в≥ддален≥сть в≥д пошкодженн¤ та ≥н.
¬изначенн¤ напр¤мку постр≥лу ≥ м≥сц¤, зв≥дки в≥н був зроблений. ѕри огл¤д≥ м≥сц¤ под≥њ м≥сце постр≥лу визначають за допомогою ви¤вленн¤ г≥льз та за сл≥дами вогнепальних пошкоджень. Ќапр¤мок польоту кул≥ звичайно визначаЇтьс¤ шл¤хом в≥зируванн¤ (спостереженн¤м кр≥зь канал пробоњни). Ќа¤вн≥сть двох пробоњн дозвол¤Ї визначити напр¤мок польоту кул≥ з достатньою точн≥стю. ¬≥зируванн¤ може зд≥йснюватис¤ за допомогою виготовленоњ з паперу трубки або прот¤гуванн¤м шнура кр≥зь пробоњни. ћ≥сце постр≥лу, встановлене за допомогою в≥зируванн¤, фотографують. ѕри стр≥льб≥ з великоњ в≥дстан≥ необх≥дно враховувати траЇктор≥ю польоту кул≥. ” складних випадках доц≥льно запрошувати спец≥ал≥ста з судовоњ бал≥стики.
¬и¤влена та досл≥джена на м≥сц≥ под≥њ вогнепальна збро¤, сл≥ди њњ д≥њ та боЇприпаси п≥дл¤гають вилученню. ÷≥ об'Їкти належним чином упаковуютьс¤ та опечатуютьс¤ печаткою сл≥дчого.
І 5. ћожливост≥ судово-бал≥стичноњ експертизи
ƒосл≥дженн¤ вогнепальноњ зброњ, боЇприпас≥в та сл≥д≥в постр≥лу зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою судово-бал≥стичноњ експертизи, ¤ка Ї р≥зновидом крим≥нал≥стичноњ експертизи. ƒо основних завдань експертизи належать встановленн¤ виду, зразка (модел≥) вогнепальноњ зброњ за стр≥л¤ними кул¤ми, г≥льзами, сл≥дами постр≥лу, а також конкретного екземпл¤ра зброњ за стр≥л¤ними кул¤ми та г≥льзами, визначенн¤ можливост≥ застосуванн¤ дл¤ стр≥льби зброњ та боЇприпас≥в, встановленн¤ однор≥дност≥ патрон≥в, куль, г≥льз, дробу, картеч≥, встановленн¤ де¤ких обставин, пов'¤заних ≥з застосуванн¤м вогнепальноњ зброњ.
—удово-бал≥стична експертиза вир≥шуЇ класиф≥кац≥йн≥, д≥агностичн≥ та ≥дентиф≥кац≥йн≥ завданн¤, ¤к≥ можна класиф≥кувати ¤к так≥ типов≥ питанн¤:
- ѕри досл≥дженн≥ зброњ: чи Ї дана збро¤ вогнепальною, а при позитивн≥й в≥дпов≥д≥ - до ¤кого виду, системи та модел≥ вона належить; чи справна збро¤ та чи придатна вона дл¤ стр≥льби; ¤кий кал≥бр даноњ вогнепальноњ зброњ; чи Ї представлена на досл≥дженн¤ деталь частиною даного екземпл¤ра зброњ; чи м≥г в≥дбутис¤ постр≥л з даного екземпл¤ра зброњ без натисканн¤ на спусковий гачок за певних обставин; чи можливий постр≥л з даноњ зброњ патронами певного кал≥бру; чи зд≥йснювалас¤ стр≥льба з даноњ зброњ п≥сл¤ останньоњ чистки;
- ѕри досл≥дженн≥ боЇприпас≥в: чи справн≥ дан≥ патрони та чи придатн≥ вони дл¤ стр≥льби; до ¤кого виду й зразка належить поданий дл¤ досл≥дженн¤ патрон; чи належать представлен≥ патрони до одн≥Їњ парт≥њ випуску;
- ѕри досл≥дженн≥ стр≥л¤них куль, дробу, картеч≥, пиж≥в: з≥ зброњ ¤кого виду, системи, зразка в≥дстр≥лена кул¤, що ви¤влена на м≥сц≥ под≥њ; чи не в≥дстр≥лена кул¤ з представленоњ зброњ; чи не в≥дстр≥лена кул¤ з одного екземпл¤ра зброњ; до ¤кого виду та зразка належить патрон, частиною ¤кого Ї кул¤, ви¤влена на м≥сц≥ под≥њ; чи не в≥дстр≥лена кул¤ з≥ зброњ нев≥дпов≥дного кал≥бру; чи Ї представлен≥ дл¤ досл≥дженн¤ кул¤ ≥ г≥льза частинами одного патрона; чи складали ран≥ше представлен≥ снар¤ди (др≥б, картеч, кул≥) Їдину масу ≥ чи не виготовлен≥ вони в одних ≥ тих самих виробничих умовах; чи не слугував предмет, що п≥дл¤гаЇ досл≥дженню, саморобним пижем; з ¤кого матер≥алу виготовлений пиж; чи однор≥дн≥ пиж≥ представлен≥ на досл≥дженн¤;
- ѕри досл≥дженн≥ г≥льз: з≥ зброњ ¤кого виду, зразка викинута дана г≥льза; чи Ї г≥льза частиною патрона, що використовувавс¤ п≥д час стр≥льби з даноњ зброњ; чи не викинут≥ представлен≥ г≥льзи з одного екземпл¤ра зброњ; чи не Ї представлен≥ кул¤ та г≥льза частинами одного патрона; ¤к≥ причини виникненн¤ пошкоджень, що Ї на г≥льз≥;
- ѕри досл≥дженн≥ сл≥д≥в постр≥лу: чи Ї дане пошкодженн¤ вогнепальним; чим саме утворене дане пошкодженн¤ (кулею, дробом, картеччю, скалками гранати); чи Ї сл≥ди постр≥лу з близькоњ в≥дстан≥ на од¤з≥ потерп≥лого; у ¤кому напр¤мку був зд≥йснений постр≥л; ¤ким Ї дане ушкодженн¤ - вх≥дним чи вих≥дним отвором.
а
б
–ис. 17. –озгортки куль з≥ сл≥дами на них:
а - розгортка кул≥ револьвера кал≥бру 7,62 з характерними
4-ма пол¤ми нар≥з≥в; б - розгортка кул≥ п≥столета кал≥бру 7,65
з характерними 6-ма пол¤ми нар≥з≥в.
Ќайб≥льш складним досл≥дженн¤м Ї ≥дентиф≥кац≥¤ вогнепальноњ зброњ за стр≥л¤ними кул¤ми та г≥льзами. ѕор≥вн¤льне досл≥дженн¤ сл≥д≥в на кул≥ (г≥льз≥), ви¤влених на м≥сц≥ под≥њ, та сл≥д≥в на кул≥ (г≥льз≥), отриманих експериментальним шл¤хом, провадитьс¤ шл¤хом сп≥вставленн¤ за допомогою пор≥вн¤льного м≥кроскопа (ћ— -1, ћ—-51 та ≥н.) ≥ за зб≥льшеними фотозн≥мками. ƒл¤ отриманн¤ фотограф≥чного зображенн¤ розгортки кул≥ з≥ сл≥дами нар≥з≥в каналу ствола використовуютьс¤ спец≥альн≥ пристроњ оптичного фоторозгортанн¤ (наприклад, прилад –‘-4). ѕри так≥й зйомц≥ на фотозн≥мку отримуЇтьс¤ посл≥довно розгорнуте зображенн¤ цил≥ндричноњ поверхн≥ кул≥ (рис. 17). ƒл¤ вивченн¤ сл≥д≥в на кул≥ за глибиною (проф≥лем) застосовуЇтьс¤ проф≥лограф≥чний метод (у проф≥лометр≥ розм≥щують кулю, де за допомогою алмазноњ голки отримують параметри сл≥д≥в на н≥й, а пот≥м, використовуючи ц≥ дан≥, будують проф≥лограми).