ќдним з основних напр¤м≥в у сфер≥ боротьби з≥ злочинн≥стю Ї розробка ≥ застосуванн¤ заход≥в щодо њњ попередженн¤. Ќаукове забезпеченн¤ ц≥Їњ сфери зд≥йснюЇтьс¤ крим≥нолог≥Їю, крим≥нал≥стикою та ≥ншими крим≥нально-правовими галуз¤ми.

 рим≥нал≥стична проф≥лактика, ¤к д≥¤льн≥сть уповноважених субТЇкт≥в ≥ напр¤м наукових досл≥джень, базуЇтьс¤ на загальних крим≥нолог≥чних рекомендац≥¤х щодо встановленн¤ причин ≥ умов, що спри¤ють конкретним злочинам, вживанню спец≥альних крим≥нал≥стичних заход≥в дл¤ њх проф≥лактики, запоб≥ганн¤ ≥ припиненн¤. ¬иход¤чи з цього, сутн≥сть крим≥нал≥стичноњ проф≥лактики Ч це сфера практичноњ д≥¤льност≥ та один ≥з наукових напр¤м≥в крим≥нал≥стичноњ науки.

ѕравову основу попередженн¤ злочин≥в становл¤ть норми р≥зних галузей права. ¬≥дпов≥дн≥ положенн¤, що стосуютьс¤ попереджувальноњ д≥¤льност≥, м≥ст¤тьс¤ в р¤д≥ м≥жнародних правових акт≥в: «агальн≥й декларац≥њ прав людини, ћ≥жнародному пакт≥ про цив≥льн≥ ≥ пол≥тичн≥ права,  одекс≥ поводженн¤ посадових ос≥б з п≥дтриманн¤ правопор¤дку, ƒекларац≥њ основних принцип≥в правосудд¤ дл¤ жертв злочин≥в ≥ зловживань владою та ≥н. ѕравов≥ основи крим≥нал≥стичноњ проф≥лактики злочин≥в м≥ст¤тьс¤ у в≥дпов≥дних нормах  ѕ , законах ”крањни Ђѕро оперативно-розшукову д≥¤льн≥стьї, Ђѕро орган≥зац≥йно-правов≥ основи боротьби з орган≥зованою злочинн≥стюї, Ђѕро судову експертизуї та ≥нших нормативно-правових актах.

¬становленн¤ причин злочину й умов, що спри¤ли його вчиненню, Ї одн≥Їю з обставин, ¤к≥ п≥дл¤гають доказуванню у крим≥нальн≥й справ≥. “ак, в≥дпов≥дно до ст. 23  ѕ  при провадженн≥ д≥знанн¤, досудового сл≥дства ≥ судового розгл¤ду крим≥нальноњ справи орган д≥знанн¤, сл≥дчий, прокурор зобовТ¤зан≥ ви¤вити причини й умови, ¤к≥ спри¤ли вчиненню злочину. ќрган д≥знанн¤, сл≥дчий, прокурор, встановивши причини й умови, що спри¤ли вчиненню злочину, внос¤ть у в≥дпов≥дний державний орган, громадську орган≥зац≥ю або посадов≥й особ≥ поданн¤ про вжитт¤ заход≥в щодо усуненн¤ цих причин ≥ умов (ч. 1 ст. 231  ѕ ). —уд, за на¤вност≥ на те п≥дстав, виносить окрему ухвалу (постанову), ¤кою звертаЇ увагу державних орган≥в, громадських орган≥зац≥й або посадових ос≥б на встановлен≥ причини й умови, що спри¤ли вчиненню злочину, ≥ вимагають прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних заход≥в (ч. 1 ст. 232  ѕ ).

ќдним ≥з завдань оперативно-розшуковоњ д≥¤льност≥ Ї припиненн¤ правопорушень (ст. 1 «акону ”крањни Ђѕро оперативно-розшукову д≥¤льн≥стьї).

якщо при проведенн≥ експертизи експерт ви¤вить факти, ¤к≥ мають значенн¤ у справ≥ ≥ з приводу ¤ких йому не були поставлен≥ питанн¤, в≥н вправ≥ про них зазначити у своЇму висновку (ст. 200  ѕ , п. 2 ст. 13 «акону ”крањни Ђѕро судову експертизуї). ƒо таких факт≥в можуть належати обставини, що спри¤ли вчиненню злочину, встановлен≥ п≥д час проведенн¤ крим≥нал≥стичноњ, судово-економ≥чноњ, товарознавчоњ та ≥нших вид≥в експертиз.

¬ажливе значенн¤ маЇ положенн¤ ст. 97  ѕ , ¤ке встановлюЇ, що одночасно з ухваленн¤м р≥шенн¤ про порушенн¤ крим≥нальноњ справи або в≥дмов≥ в цьому приймаютьс¤ вс≥ можлив≥ заходи щодо запоб≥ганн¤ злочину або припиненню його.

ќтже, потреби практики, вимоги закону ≥ лог≥ка розвитку науки зумовили потребу в формуванн≥ крим≥нал≥стичноњ проф≥лактики ¤к окремоњ крим≥нал≥стичноњ теор≥њ, що досл≥джуЇ ≥ розробл¤Ї:

1) законом≥рност≥ утворенн¤, ви¤вленн¤ ≥ досл≥дженн¤ сл≥д≥в про¤ву крим≥ногенних обставин (чинник≥в) при п≥дготовц≥, вчиненн≥ або приховуванн≥ окремих вид≥в злочин≥в;

2) техн≥ко-крим≥нал≥стичн≥ засоби, прийоми ≥ методи ви¤вленн¤, ф≥ксац≥њ досл≥дженн¤ обставин крим≥ногенного характеру, захисту окремих обТЇкт≥в в≥д злочинних пос¤гань;

3) тактико-крим≥нал≥стичн≥ прийоми ≥ засоби ви¤вленн¤ й усуненн¤ обставин крим≥ногенного характеру;

4) крим≥нал≥стичн≥ методи ви¤вленн¤ безпосередн≥х причин злочин≥в ≥ умов, що спри¤ли њх вчиненню, а також њх проф≥лактики, запоб≥ганн¤ ≥ припиненн¤.

 рим≥нал≥стична проф≥лактика, ¤к один ≥з наукових напр¤м≥в крим≥нал≥стики, покликана розробл¤ти рекомендац≥њ щодо встановленн¤ обставин, ¤к≥ спри¤ли вчиненню певного виду злочин≥в, що спричинили сл≥доутворенн¤, а також застосуванню запоб≥жних заход≥в крим≥нал≥стичними методами, прийомами ≥ засобами.

—убТЇктами крим≥нал≥стичноњ проф≥лактики у в≥дпов≥дних видах ≥ формах њњ застосуванн¤ Ї органи д≥знанн¤ (оперативно-розшуков≥ органи), сл≥дчий, експерт, прокурор, суд (судд¤).

” практичн≥й д≥¤льност≥ щодо зТ¤суванн¤ обставин, ¤к≥ спри¤ли вчиненню злочин≥в, ≥ застосуванн¤ заход≥в дл¤ њх попередженн¤ склавс¤ певний досв≥д зд≥йсненн¤ проф≥лактичноњ функц≥њ правоохоронних орган≥в ≥ суду, що включаЇ ¤к власне крим≥нал≥стичну проф≥лактику, так ≥ загальн≥ крим≥нолог≥чн≥ рекомендац≥њ.

ѕроф≥лактична робота при розсл≥дуванн≥ злочин≥в повинна проводитис¤ прот¤гом усього провадженн¤ у справ≥, включаючи вживанн¤ терм≥нових заход≥в, спр¤мованих на негайне попередженн¤ злочин≥в. ” цьому розум≥нн≥ велике значенн¤ маЇ ви¤вленн¤ ≥ попередженн¤ латентних злочин≥в, коли при розгл¤д≥ сл≥дчим за¤в ≥ пов≥домлень виникаЇ потреба припинити злочинн≥ д≥њ. ” под≥бних випадках використовуютьс¤ рекомендац≥њ, розроблен≥ на основ≥ кримiнолого-крим≥нал≥стичних досл≥джень латентних злочин≥в, зокрема, дан≥ про особливост≥ њх характеристики, ознаки ≥ способи њх п≥дготовки, вчиненн¤ ≥ приховуванн¤.

”сп≥шна проф≥лактична д≥¤льн≥сть сл≥дчого залежить в≥д ефективност≥ провадженн¤ сл≥дчих д≥й, до ¤ких насамперед належать допит, огл¤д ≥ призначенн¤ судових експертиз, а також тактичн≥ операц≥њ, серед ¤ких сл≥д вид≥лити так≥, ¤к ви¤вленн¤ обставин, що спри¤ли вчиненню злочину, що маЇ виражену проф≥лактичну спр¤мован≥сть.

” випадках, коли за в≥дсутност≥ достатн≥х п≥дстав до порушенн¤ крим≥нальноњ справи провод¤тьс¤ перев≥рочн≥ д≥њ по за¤вах, що над≥йшли, ≥ пов≥домленн¤х про злочин, заходи, ¤к≥ може застосовувати сл≥дчий, пол¤гають в одержанн≥ по¤снень в≥д окремих громад¤н чи посадових ос≥б, витребуванн≥ необх≥дних документ≥в, анал≥з ¤ких даЇ можлив≥сть установити обставини, що спри¤ли вчиненню злочину, запоб≥гти або припинити його (ст. 97  ѕ ).

ƒопит кола ос≥б, повТ¤заних ≥з под≥Їю злочину, дозвол¤Ї уточнити не т≥льки встановлен≥ факти, а й прихован≥ обставини, у тому числ≥ крим≥ногенного характеру. «начн≥ можливост≥ дл¤ ви¤вленн¤ обставин, що спри¤ли злочину, маЇ допит св≥дк≥в, повТ¤заних ≥з винними особами сп≥льною д≥¤льн≥стю, а також позаслужбовими, особистими стосунками.

ѕри зТ¤суванн≥ п≥д час допиту обставин, що спри¤ли вчиненню злочину, необх≥дно враховувати можлив≥сть отриманн¤ св≥домо неправдивоњ або помилковоњ ≥нформац≥њ. —удженн¤ допитуваних ос≥б ≥з зазначених обставин нер≥дко вимагають перев≥рки. “ак, п≥д час розсл≥дуванн¤ ≥нод≥ трапл¤ютьс¤ випадки, коли обвинувачений, визнавши себе винним у вчиненн≥ злочину, неохоче даЇ св≥дченн¤ про додатков≥ негативн≥ ¤вища, що належать до причин ≥ умов, ¤к≥ спри¤ли вчиненню злочину.

—тосовно розсл≥дуванн¤ багатьох злочин≥в, важливе значенн¤ маЇ огл¤д м≥сц¤ под≥њ, а у випадках п≥дробки, фальсиф≥кац≥њ Ч огл¤д документ≥в, речових доказ≥в. ѕор¤д ≥з цим важливим джерелом отриманн¤ в≥домостей про умови, що спри¤ли злочинам, Ї огл¤д д≥л¤нок територ≥њ та прим≥щень, ¤к≥ не Ї м≥сцем под≥њ, зокрема складських ≥ виробничих прим≥щень тощо. ѕ≥д час огл¤ду можуть бути ви¤влен≥ й заф≥ксован≥ умови збереженн¤ ≥ транспортуванн¤ матер≥альних ц≥нностей, ¤к≥ призвели до њх втрат ≥ псуванн¤, що вказуЇ на непридатн≥сть складських прим≥щень дл¤ збереженн¤ певних вид≥в сировини чи готових вироб≥в ≥ зумовлюЇ випуск не¤к≥сноњ продукц≥њ. ћожуть бути ви¤влен≥ також так≥ суттЇв≥ обставини, ¤к недосконал≥сть, непридатн≥сть пристроњв, за допомогою ¤ких замикаютьс¤ прим≥щенн¤, або в≥дсутн≥сть сигнал≥зац≥њ.

≈кспертиза Ї д≥ючим засобом ви¤вленн¤ обставин, що спри¤ли злочину, ≥ розробки заход≥в, спр¤мованих на њх усуненн¤. —л≥д мати на уваз≥, що ви¤вленн¤ зазначених обставин може бути ¤к певною частиною завданн¤, поставленого сл≥дчим перед експертом, так ≥ самост≥йним предметом спец≥ального експертного досл≥дженн¤.

” д≥¤льност≥ сл≥дчих орган≥в ≥з попередженн¤ злочин≥в використовуютьс¤ дан≥ узагальнень обставин, що спри¤ли њх виникненню ≥ характеризують типов≥ крим≥ногенн≥ ситуац≥њ.

—пец≥альною процесуальною формою проф≥лактичноњ д≥¤льност≥ сл≥дчого за результатами розсл≥дуванн¤ конкретного злочину Ї внесенн¤ поданн¤ до в≥дпов≥дного державного органу, громадськоњ орган≥зац≥њ або пов≥домленн¤ посадов≥й особ≥ про вжитт¤ заход≥в щодо усуненн¤ причин ≥ умов, ¤к≥ спри¤ли вчиненню даного злочину (ст. 231  ѕ ). ” цьому процесуальному документ≥ сл≥дчий пов≥домл¤Ї встановлен≥ розсл≥дуванн¤м обставини злочину, анал≥зуЇ спри¤юч≥ причини та умови, пропонуЇ вжити заход≥в щодо њх усуненн¤.

ƒо ≥нших форм зд≥йсненн¤ проф≥лактичних заход≥в дл¤ усуненн¤ умов, що спри¤ли вчиненню злочин≥в, ¤к≥ доповнюють процесуальн≥ д≥њ сл≥дчого, належать:

а) пов≥домленн¤ обставин учиненн¤ конкретного злочину посадових ос≥б п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥з метою зТ¤суванн¤ чинник≥в, ¤к≥ спри¤ли злочинн≥й повед≥нц≥ винного, а також вживанн¤ заход≥в щодо њх усуненн¤;

б) узагальненн¤ в≥дпов≥дей на поданн¤ сл≥дчого в≥дпов≥дних орган≥в, орган≥зац≥й, посадових ос≥б у звТ¤зку з недостатн≥м прийн¤тт¤м ними заход≥в щодо ви¤влених нестач дл¤ належного реагуванн¤ (процесуального, прокурорського);

в) публ≥кац≥њ у м≥сцев≥й прес≥, виступи по рад≥о ≥ телебаченню, ¤кщо встановлен≥ розсл≥дуванн¤м чинники, ¤к≥ спри¤ють учиненню злочин≥в, мають поширений характер серед певних груп населенн¤ (наприклад, поширенн¤ наркоман≥њ, хул≥ганськ≥ про¤ви, побутов≥ конфл≥кти тощо).

«агальн≥ положенн¤ крим≥нал≥стичноњ проф≥лактики злочин≥в конкретизуютьс¤ в окремих крим≥нал≥стичних методиках. Ќайважлив≥ш≥ розробки зд≥йснюютьс¤ в методиках розсл≥дуванн¤ злочин≥в проти житт¤ людини, еколог≥чних, економ≥чних та ≥нших злочин≥в.

–еал≥зац≥¤ прогностичноњ функц≥њ крим≥нал≥стики неможлива без поглибленоњ розробки теоретико-методолог≥чноњ бази, побудови та перев≥рки крим≥нал≥стичних прогноз≥в, створенн¤ необх≥дного робочого ≥нструментар≥ю зд≥йсненн¤ прогностико-крим≥нал≥стичних досл≥джень. ѕри цьому важливо розр≥зн¤ти прогностику Ч теор≥ю розробки прогноз≥в ≥ прогнозуванн¤ Ч практику розробки прогноз≥в, намагаючись дос¤гти випереджаючого розвитку першоњ у пор≥вн¤нн≥ з останньою.

 рим≥нал≥стична прогностика Ч це самост≥йне вченн¤, ¤ке ¤вл¤Ї собою систему наукових положень про загальн≥ законом≥рност≥ побудови ≥ перев≥рки прогноз≥в, ¤к≥ в≥дображають перспективи ≥ напр¤ми розвитку крим≥нал≥стики та обТЇкт≥в њњ п≥знанн¤ в майбутньому.

“ерм≥н Ђкрим≥нал≥стичне прогнозуванн¤ї доц≥льно розгл¤дати у двох аспектах:

а) ¤к спец≥альну д≥¤льн≥сть щодо реал≥зац≥њ положень крим≥нал≥стичноњ прогностики на практиц≥ за допомогою використанн¤ найефективн≥ших прогностичних методик ≥ спр¤мовану на побудову прогноз≥в щодо визначенн¤ основних тенденц≥й, шл¤х≥в розвитку крим≥нал≥стичних обТЇкт≥в, њх стану в майбутньому;

б) ¤к галузь правового (юридичного) прогнозуванн¤, що Ї р≥зновидом передбаченн¤ у сфер≥ боротьби з≥ злочинн≥стю, де сп≥льною сферою прогностичних досл≥джень правознавц≥в, процесуал≥ст≥в та крим≥нал≥ст≥в Ї передбаченн¤ тенденц≥й ≥ перспектив розвитку та вдосконаленн¤ метод≥в ≥ засоб≥в зд≥йсненн¤ розсл≥дуванн¤, розширенн¤ доказовоњ бази, своЇчасного введенн¤ нормативного регулюванн¤ ≥ в≥дпов≥дальност≥.

ќск≥льки прогнозуванн¤ Ї нев≥дТЇмною функц≥Їю крим≥нал≥стики, то й обТЇктами прогнозу виступають сама наука крим≥нал≥стика та обТЇкти њњ п≥знанн¤:

а) злочин (функц≥ональна сторона злочинноњ д≥¤льност≥) ≥ породжуван≥ ним насл≥дки;

б) д≥¤льн≥сть щодо розкритт¤, розсл≥дуванн¤ та попередженн¤ злочин≥в.

—пр¤мован≥сть зд≥йсненн¤ прогностичних досл≥джень може мати науковий, науково-прикладний та практичний характер.

“очн≥сть ≥ обірунтован≥сть крим≥нал≥стичних прогноз≥в зумовлена ¤к≥стю вих≥дноњ ≥нформац≥њ, ¤ку можна упор¤дкувати таким чином:

а) за джерелами Ч оф≥ц≥йна (в≥домост≥, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в р≥зних оф≥ц≥йних документах, що виход¤ть в≥д компетентних державних орган≥в та посадових ос≥б; в≥домост≥ ≥з матер≥ал≥в крим≥нальних справ та ≥нших оф≥ц≥йних проваджень) та неоф≥ц≥йна (монограф≥њ, пер≥одичн≥ виданн¤, результати крим≥нал≥стичного мон≥торингу тощо);

б) щодо прогнозованоњ системи Ч внутр≥шн¤ (перероблена за певною схемою, тобто перекодована та згрупована за ч≥ткими ознаками, наприклад, у корел¤ц≥йн≥ таблиц≥, що в≥дображають залежност≥ м≥ж конкретним способом вчиненн¤ певного виду злочину та особою злочинц¤) ≥ зовн≥шн¤ (первинна ≥нформац≥¤, що характеризуЇ ¤к сам обТЇкт прогнозу, його властивост≥ та ознаки з позиц≥њ методолог≥њ крим≥нал≥стичного прогнозуванн¤, так ≥ прогнозний фон, тобто чинники-детерм≥нанти, передпрогнозну ситуац≥ю тощо);

в) за характером в≥дображуваних знань Ч ¤к≥сна (фактограф≥чн≥ дан≥ та експертн≥ оц≥нки) та к≥льк≥сна;

г) за функц≥ональним призначенн¤м Ч ≥нформац≥¤ дл¤ побудови прогноз≥в у науц≥; ≥нформац≥¤ дл¤ науково-прикладного прогнозуванн¤; ≥нформац≥¤ дл¤ практичного прогнозуванн¤.

ƒжерела формуванн¤ вих≥дноњ дл¤ прогнозуванн¤ ≥нформац≥њ доц≥льно под≥лити в такий спос≥б:

1. Ќауков≥ дан≥:

а) положенн¤ загальноњ теор≥њ та окремих крим≥нал≥стичних теор≥й (наприклад, дан≥ щодо повторюваност≥ способу вчиненн¤ ≥ прихованн¤ злочин≥в, механ≥зм≥в сл≥доутворенн¤, навичок злочинноњ д≥¤льност≥ при збереженн≥ стаб≥льност≥ детерм≥нуючих чинник≥в);

б) результати наукометричних досл≥джень у крим≥нал≥стиц≥ (наприклад, висновки щодо напр¤м≥в, ≥нтенсивност≥ та зм≥сту дисертац≥йних досл≥джень з певних проблем крим≥нал≥стики);

в) в≥домост≥, що характеризують сучасний р≥вень розвитку природничих та техн≥чних наук, дан≥ ¤ких використовуютьс¤ в крим≥нал≥стиц≥, а також тенденц≥њ ≥ перспективи розвитку науково-техн≥чного прогресу (наприклад, результати досл≥джень у сфер≥ природничих, техн≥чних та сусп≥льних наук постають ≥нформац≥йною базою дл¤ побудови прогноз≥в про шл¤хи та напр¤ми трансформац≥њ та адаптац≥њ цих результат≥в дл¤ удосконаленн¤ науково-техн≥чних засоб≥в крим≥нал≥стики ≥ метод≥в њх практичного застосуванн¤);

г) результати соц≥олог≥чних, правових та крим≥нолог≥чних прогноз≥в;

і) опитувальн≥ дан≥ (результати анкетуванн¤, ≥нтервТюванн¤ наукових ≥ практичних прац≥вник≥в, а також висновки (думки) експерт≥в щодо обТЇкта ≥ ситуац≥њ прогнозу).

2. —татистичн≥ дан≥:

а) статистичн≥ дан≥ крим≥нал≥стичних обл≥к≥в (≥нформац≥¤ про ос≥б, ¤к≥ вчинили злочини, способи вчиненн¤ злочину ≥ в≥дпов≥дн≥ сл≥ди, предмети злочинного пос¤ганн¤);

б) к≥льк≥сн≥ характеристики злочинност≥, њњ окремих вид≥в, динам≥ки.

3. ”загальнен≥ дан≥ практики (в тому числ≥ заруб≥жний досв≥д):

а) ≥нформац≥¤ про нов≥ способи вчиненн¤ злочин≥в, нов≥ р≥зновиди злочинних пос¤гань, нов≥ види предмета пос¤гань, трансформац≥ю обстановки, в ¤к≥й вчин¤ютьс¤ т≥ чи ≥нш≥ злочини;

б) в≥домост≥ про ефективн≥сть тих чи ≥нших засоб≥в, прийом≥в та метод≥в крим≥нал≥стики дл¤ процесу розсл≥дуванн¤ ≥ попередженн¤ злочин≥в певного виду;

в) ≥нформац≥¤ про нов≥ засоби ≥ прийоми судового досл≥дженн¤, що виникли на практиц≥ тощо.

«а масштабом охопленн¤ обставин ≥ факт≥в, що в≥дображаютьс¤ в прогностичних судженн¤х, та обс¤гом розвТ¤зуваних завдань в судово-сл≥дч≥й практиц≥ прогнозуванн¤ диференц≥юЇтьс¤ на стратег≥чне, тактичне та ≥ндивiдуальне.

—тратег≥чне прогнозуванн¤ повТ¤зане з прогнозуванн¤м перспектив розсл≥дуванн¤ ≥ судового розгл¤ду у справ≥ в ц≥лому, з моделюванн¤м насл≥дк≥в процесуальних р≥шень, що приймаютьс¤, ≥ заход≥в щодо нейтрал≥зац≥њ або м≥н≥м≥зац≥њ негативних результат≥в њх реал≥зац≥њ, а його висновки Ї нев≥дТЇмною частиною процесу доказуванн¤ у справ≥, забезпечуючи плануванн¤, визначаючи найприйн¤тн≥ш≥ форми взаЇмод≥њ та характеризуючи можлив≥ вар≥анти розвитку сл≥дчих ≥ судових ситуац≥й та ≥н.

“актичне прогнозуванн¤ Ч це прогнозуванн¤ результативност≥ планованих тактичних операц≥й, сл≥дчих д≥й та прийом≥в з метою вир≥шенн¤ тактичних завдань у конкретних ситуац≥¤х розсл≥дуванн¤ ≥ судового розгл¤ду, а також насл≥дк≥в використанн¤ одержаних результат≥в у доказуванн≥, ступен¤ тактичного ризику ≥ засоб≥в його мiнiм≥зац≥њ тощо.

≤ндив≥дуальне прогнозуванн¤ спр¤моване на розробку прогностичноњ модел≥ щодо:

а) можливоњ повед≥нки профес≥ональних ≥ непрофес≥ональних учасник≥в п≥д час досудового сл≥дства та судового розгл¤ду (наприклад, повед≥нка обвинуваченого на допит≥, його реакц≥њ, форми протид≥њ та ≥н.);

б) можливого про¤ву в невстановленого ≥ незатриманого злочинц¤ та його сп≥льник≥в елемент≥в доказовоњ повед≥нки;

в) можливого м≥сц¤ ≥ часу вчиненн¤ злочину, що готуЇтьс¤ (наприклад, вивченн¤ ≥ анал≥з просторового розташуванн¤ м≥сць вчиненн¤ сер≥йних зівалтувань ≥ вбивств ≥з зівалтуванн¤м ≥ розробка на ц≥й п≥дстав≥ моделей дл¤ прогнозуванн¤ ймов≥рних район≥в можливих повторних або сер≥йних злочин≥в даноњ категор≥њ дають змогу локал≥зувати меж≥ пошуку можливого злочинц¤ в реальних умовах, оск≥льки виб≥р злочинцем м≥сц¤ вчиненн¤ задуманого злочину з високим ступенем ≥мов≥рност≥ повТ¤заний ≥з м≥сцем його проживанн¤ або з м≥сцем вих≥дноњ Ђбазиї, ≥з ¤коњ в≥н, ¤к правило, д≥Ї);

г) вар≥ант≥в п≥дготовки можливих м≥сць переховуванн¤ ос≥б, причетних до вчиненн¤ злочину тощо.

–езультатом прогностичних досл≥джень Ї прогнози, ¤к≥, у свою чергу, можуть бути под≥лен≥ на пошуков≥ та нормативн≥, конструктивн≥, деструктивн≥ або застер≥гаюч≥, групов≥ та ≥ндив≥дуальн≥, поточн≥, коротко- та довгостроков≥. Ѕазисними методами розробки цих прогноз≥в Ї опитуванн¤ експерт≥в, моделюванн¤ та екстрапол¤ц≥¤ (поширенн¤ знань з одн≥Їњ предметноњ галуз≥ на ≥ншу, ще не досл≥джену).

«авершальний етап прогностичних досл≥джень повТ¤заний з визначенн¤м форм та шл¤х≥в реал≥зац≥њ сформульованих прогноз≥в. ѕри цьому зм≥ст рекомендац≥й дл¤ ос≥б (органу), ¤к≥ приймають р≥шенн¤ на основ≥ прогностичних висновк≥в, видозм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д характеру ≥ специф≥ки обТЇкта прогнозу, ц≥лей прогнозних розробок ≥ спр¤мованост≥ проведених досл≥джень. “ак, ¤кщо результатами крим≥нал≥стичного прогнозуванн¤ Ї судженн¤ щодо ймов≥рност≥ по¤ви в майбутньому нових способ≥в учиненн¤ злочин≥в, нових обТЇкт≥в (предмет≥в) пос¤ганн¤ ≥ нових обставин, ¤к≥ спри¤тимуть вчиненню злочин≥в даноњ категор≥њ, то й рекомендац≥њ мають бути деструктивного характеру. ” таких рекомендац≥¤х повинн≥ бути в≥дображен≥ пропозиц≥њ, спр¤мован≥ на зд≥йсненн¤ комплексу заход≥в (нормативних, орган≥зац≥йно-техн≥чних, ≥нформац≥йних та ≥н.) щодо запоб≥ганн¤ вчиненню злочин≥в новим способом, недопущенн¤ можливост≥ виникненн¤ нових обставин, що спри¤тимуть вчиненню злочину, розробки пропозиц≥й, ¤к≥ актив≥зують процес розкритт¤ злочин≥в, котр≥ вчин¤ютьс¤ новим способом ≥ котр≥ не вдалос¤ в≥двернути.

якщо ж йдетьс¤ про перспективи розвитку крим≥нал≥стичних метод≥в, прийом≥в та засоб≥в, то й рекомендац≥њ повинн≥ мати конструктивний, в≥дтворюючий характер ≥ спри¤ти вдосконаленню або створенню нових техн≥ко-крим≥нал≥стичних засоб≥в ≥ прийом≥в (наприклад, пропозиц≥њ щодо створенн¤ найб≥льш спри¤тливих умов дл¤ њх розробки тощо). ѕри цьому пропонован≥ рекомендац≥њ можуть ірунтуватис¤ на минулому досв≥д≥ вир≥шенн¤ под≥бних завдань (у тому числ≥ й заруб≥жному) ≥ оперуванн≥ вже апробованими методами, а можуть мати суто пошуковий характер, тобто включати пропозиц≥њ щодо в≥дшуканн¤ нових шл¤х≥в ≥ засоб≥в, ¤к≥ забезпечують дос¤гненн¤ прогностичних висновк≥в щодо розвитку обТЇкт≥в досл≥дженн¤.

–екомендац≥њ щодо реал≥зац≥њ крим≥нал≥стичних прогноз≥в у судово-сл≥дч≥й ≥ оперативно-розшуков≥й д≥¤льност≥ повинн≥ бути спр¤мован≥ на оптим≥зац≥ю процесу плануванн¤ та орган≥зац≥њ розсл≥дуванн¤, д≥знанн¤, судового розгл¤ду, п≥двищенн¤ ефективност≥ сл≥дчих д≥й ≥ оперативно-розшукових заход≥в (наприклад, при висуванн≥ та перев≥рц≥ верс≥й, оц≥нц≥ сл≥дчих, судових та оперативних ситуац≥й ≥ прийн¤тт≥ тактичних р≥шень в≥дносно визначенн¤ оптимальноњ системи тактичних прийом≥в ¤к основних засоб≥в впливу на ситуац≥ю, що склалас¤, та окрем≥ њњ компоненти).