ќрган≥зована злочинн≥сть Ч складне ¤вище, чинник пол≥тичноњ ≥ економ≥чноњ нестаб≥льност≥ у сусп≥льств≥. ќрган≥зован≥ злочинн≥ формуванн¤ модерн≥зуютьс¤, зм≥нюють своњ види, виход¤ть за меж≥ нац≥ональних кордон≥в одн≥Їњ держави, набувають транскордонний ≥ транснац≥ональний характер. —ьогодн≥ в ”крањн≥ можна говорити про на¤вн≥сть профес≥йноњ злочинност≥, њњ зрощен≥сть з ешелонами влади, суттЇвого контролю над господарчими субТЇктами. ќрган≥зоване злочинне середовище ≥нколи називають ЂпТ¤тою владоюї держави.

—удова статистика св≥дчить, що серед ус≥х щор≥чно реЇстрованих в ”крањн≥ злочин≥в понад 30 % групов≥, тобто вчинен≥ групами. “≥льки в 2001 р. в ”крањн≥ за вчиненн¤ злочин≥в групами засуджено 69301 особа або 42,6 % в≥д загальноњ к≥лькост≥ засуджених; за вчиненн¤ злочин≥в орган≥зованими групами Ч 953 особи або 1,4 % в≥д к≥лькост≥ ос≥б, засуджених за вчиненн¤ групових злочин≥в.

«лочинн≥ групи можуть розр≥зн¤тис¤ за ступенем њх орган≥зованост≥, ст≥йкост≥, складност≥ ≥Їрарх≥чноњ структури. Ќайб≥льш небезпечними злочинними групами Ї орган≥зован≥ групи та злочинн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ Ї активним елементом орган≥зованоњ злочинноњ д≥¤льност≥.

¬≥дпов≥дно до ч. 3 ст. 28    злочин визнаЇтьс¤ вчиненим орган≥зованою групою, ¤кщо в його приготуванн≥ або вчиненн≥ брало участь дек≥лька ос≥б (три ≥ б≥льше), ¤к≥ попередньо зорган≥зувалис¤ в ст≥йке обТЇднанн¤ дл¤ вчиненн¤ цього або ≥ншого (≥нших) злочин≥в, обТЇднаних Їдиним планом з розпод≥лом функц≥й учасник≥в групи, спр¤мованих на дос¤гненн¤ цього плану, в≥домого вс≥м учасникам групи. Ќеобх≥дно зазначити, що орган≥зована злочинна група характеризуЇтьс¤ стаб≥льн≥стю складу, жорсткою дисципл≥ною, певними правилами повед≥нки. ќзнаки орган≥зованост≥ ≥ ст≥йкост≥ злочинноњ групи можуть ви¤вл¤тис¤: у стаб≥льност≥ њњ складу; труднощах дл¤ ос≥б, ¤к≥ бажають вийти з групи; швидк≥й зам≥н≥ сп≥вучасник≥в, ¤к≥ вибувають; систематичност≥ зустр≥чей ≥ контакт≥в злочинц≥в пом≥ж собою; у на¤вност≥ в груп≥ певноњ структури (≥Їрарх≥њ); на¤вност≥ суворого пор¤дку, дисципл≥ни, безумовного п≥дкоренн¤ л≥деру, системи заход≥в заохоченн¤ ≥ покаранн¤; пост≥йно зд≥йснюван≥й злочинн≥й д≥¤льност≥, розширенн¤ њњ масштаб≥в ≥ п≥двищенн¤ техн≥чноњ оснащеност≥; на¤вност≥ сп≥льно використовуваноњ зброњ, техн≥чних засоб≥в, автотранспорту; плануванн¤ злочинноњ д≥¤льност≥.

” структур≥ орган≥зованих груп можуть бути особи, ¤к≥ зд≥йснюють функц≥њ: л≥дера; ≥деолог≥чного забезпеченн¤; охорони л≥дера; бойовик≥в; забезпеченн¤ дисципл≥ни; пересл≥дуванн¤ ос≥б, ¤к≥ намагаютьс¤ припинити злочинну д≥¤льн≥сть; реал≥зац≥њ викраденого; п≥дтриманн¤ звТ¤зк≥в ≥з корумпованими представниками владних структур.

ќрган≥зованими злочинними групами можуть вчин¤тис¤ р≥зн≥ злочини. «алежно в≥д сфери злочинноњ д≥¤льност≥ розр≥зн¤ють злочинн≥ групи:

1) з обмеженою сферою злочинноњ д≥¤льност≥ (наприклад, шахрайство з ф≥нансовими ресурсами);
2) з ун≥версальною злочинною д≥¤льн≥стю (к≥лька вид≥в злочинноњ д≥¤льност≥, повТ¤заних пом≥ж собою).

«лочинн≥ групи можуть в≥др≥зн¤тис¤ вузькою спец≥ал≥зац≥Їю ≥ зосереджувати свою д≥¤льн≥сть на ¤к≥й-небудь сфер≥; д≥¤льн≥сть ≥нших може мати розповсюджен≥сть у к≥лькох галуз¤х, характеризуватис¤ ун≥версальн≥стю.

≤снують орган≥зован≥ злочинн≥ групи, що под≥л¤ютьс¤ за етн≥чними, культурними та ≥сторичними звТ¤зками. ƒе¤к≥ з них в≥дом≥п≥д своњми нац≥ональними назвами (ЂвТЇтнамське земл¤цтвої, Ђкитайська дружбаї, Ђафриканська Їдн≥стьї та ≥н.). «лочинн≥ групи можуть мати рег≥ональний р≥вень, охоплювати б≥льш≥сть рег≥он≥в ”крањни, виходити за меж≥ нац≥ональних кордон≥в ≥ набувати транснац≥ональний характер. Ќайб≥льш в≥домими транснац≥ональними злочинними орган≥зац≥¤ми Ї: ≥тал≥йська маф≥¤, китайськ≥ Ђтр≥адиї, ¤понська Ђ¤кудзаї, колумб≥йськ≥ картел≥, нег≥р≥йськ≥ злочинн≥ орган≥зац≥њ, турецьк≥ орган≥зац≥њ наркоб≥знесу, ¤майськ≥ орган≥зац≥њ Ђѕосесї та ≥н.

І 2. ќбставини, що п≥дл¤гають зТ¤суванню

ѕравильне визначенн¤ предмета доказуванн¤ при розсл≥дуванн≥ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими злочинними групами, маЇ важливе значенн¤. ≤снуЇ дв≥ групи обставин, що п≥дл¤гають встановленню:

1) обставини, ¤к≥ св≥дчать про орган≥зований характер злочину;
2) обставини, ¤к≥ спри¤ють доказуванню кожного окремого злочину, вчиненого орган≥зованою групою (м≥сце ≥ час вчиненн¤ злочину, спос≥б злочину, обставини, ¤к≥ помТ¤кшують чи обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть, обставини, ¤к≥ спри¤ли вчиненню даного злочину, тощо).

ѕри розсл≥дуванн≥ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими злочинними групами, необх≥дно встановити:

1) груповий характер злочину (к≥льк≥сть учасник≥в; њх участь у вчинен≥ злочин≥в; тривал≥сть вчиненн¤ злочину групою);

2) орган≥зован≥сть ≥ ст≥йк≥сть злочинноњ групи (на¤вн≥сть ≥Їрарх≥њ у груп≥; склад групи; плануванн¤ групою злочинноњ д≥¤льност≥; стаб≥льн≥сть складу групи; п≥дтриманн¤ дисципл≥ни у груп≥; ≥снуванн¤ певних правил повед≥нки; застосуванн¤ заход≥в заохоченн¤ ≥ покаранн¤ у груп≥; чи мали м≥сце випадки виходу з групи; причини такого виходу та ≥н.);

3) мета створенн¤ орган≥зованоњ злочинноњ групи (дл¤ вчиненн¤ ¤ких злочин≥в створена група; хто Ї ≥н≥ц≥атором створенн¤ групи; чого хот≥ли дос¤гнути злочинц≥ тощо);

4) визначальну злочинну д≥¤льн≥сть групи (¤к≥ основн≥ напр¤ми злочинноњ д≥¤льност≥ групи; у чому пол¤гав основний злочинний б≥знес; чи вчинювались нетипов≥ д≥¤нн¤ злочинною групою; чи вчинювалис¤ д≥¤нн¤ допом≥жного характеру: спр¤мован≥ на забезпеченн¤ зброЇю, п≥дробленими документами та ≥н.);

5) озброЇн≥сть злочинноњ групи (на¤вн≥сть вогнепальноњ, холодноњ зброњ або зброњ вибуховоњ д≥њ; чи вс≥ учасники групи були усв≥домлен≥ про на¤вн≥сть зброњ та њњ застосуванн¤; хто придбав зброю; ¤ким чином вона використовувалась та ≥н.);

6) кер≥вництво (л≥дерство) у злочинн≥й груп≥ (хто ≥н≥ц≥ював вчиненн¤ злочин≥в; хто планував д≥¤льн≥сть групи та окремих д≥й; хто отримував найб≥льшу долю злочинних доход≥в; у кого найб≥льший злочинний досв≥д; хто зд≥йснював вплив на ≥нших член≥в групи, у чому в≥н ви¤вл¤вс¤ тощо);

7) корумпован≥сть ≥з посадовими особами владних структур (з ¤кими владними структурами взаЇмод≥¤ли члени злочинноњ групи; чи ≥снували звТ¤зки ≥з прац≥вниками правоохоронних орган≥в; хто в груп≥ в≥дпов≥дав за звТ¤зки ≥з прац≥вниками владних структур; ¤к≥ засоби використовувалис¤ дл¤ корумповуванн¤ посадових ос≥б та ≥н.);

8) використанн¤ групою техн≥чних засоб≥в та транспорту (¤к≥ техн≥чн≥ засоби використовували злочинц≥: компТютерна техн≥ка, засоби звТ¤зку, прилади н≥чного баченн¤, приц≥ли, глушител≥; чи використовувавс¤ транспорт п≥д час вчиненн¤ злочин≥в; кому належить техн≥ка або транспорт; коли ≥ в ¤ких умовах використовувавс¤ та ≥н.);

9) м≥сце злочинноњ групи в орган≥зован≥й злочинн≥й д≥¤льност≥ (чи взаЇмод≥¤ла злочинна група з ≥ншими злочинними угрупованн¤ми; характер стосунк≥в з ≥ншими групами; чи входила злочинна група у злочинну орган≥зац≥ю; чи ≥снували конфл≥кти, злочинн≥ Ђрозборкиї з ≥ншими групами тощо);

10) коло активних учасник≥в злочинноњ групи (хто користувавс¤ дов≥рою л≥дера; хто добров≥льно входив до групи; ¤к≥ функц≥њ активного учасника групи; чи впливав на ≥нших учасник≥в групи; чи мав судим≥сть; чи п≥дтримував злод≥йськ≥ традиц≥њ та ≥н.);

11) причини ≥ умови, що спри¤ли створенню орган≥зованоњ групи (в≥дсутн≥сть спец≥альних проф≥лактичних заход≥в; недостатн≥сть роботи орган≥в внутр≥шн≥х справ щодо ви¤вленн¤ ≥ попередженн¤ злочинноњ д≥¤льност≥ тих чи ≥нших формувань тощо).

І 3. ѕочатковий етап розсл≥дуванн¤

–озсл≥дуванн¤ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими злочинними групами, маЇ певн≥ особливост≥. ¬исуненн¤ верс≥й про вчиненн¤ злочин≥в орган≥зованою групою може бути зд≥йснене на самому початку розсл≥дуванн¤. ѕри чому, ви¤вленню орган≥зованоњ групи здеб≥льшого спри¤ють результати оперативно-розшуковоњ д≥¤льност≥. ќперативно-розшукова ≥нформац≥¤ спри¤Ї висуненню сл≥дчих верс≥й, плануванню розсл≥дуванн¤, розробц≥ тактики окремих сл≥дчих д≥й або тактичних операц≥й.

–озсл≥дуванн¤ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими злочинними групами, передбачаЇ на¤вн≥сть взаЇмод≥њ сл≥дчого з оперативно-розшуковими органами спец≥альних п≥дрозд≥л≥в боротьби з орган≥зованою злочинн≥стю. “ака взаЇмод≥¤ може зд≥йснюватис¤ за р≥зними напр¤мами: обм≥н ≥нформац≥Їю, дача доручень оперативним прац≥вникам, сп≥льне проведенн¤ заход≥в, створенн¤ сл≥дчо-оперативних груп та ≥н. —кладн≥сть розсл≥дуванн¤ за даною категор≥Їю злочин≥в обумовлюЇ необх≥дн≥сть сп≥льноњ погодженоњ д≥¤льност≥ сл≥дчих, оперативних прац≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в у межах сл≥дчо-оперативноњ групи.

¬ажливе значенн¤ на початковому етап≥ розсл≥дуванн¤ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими злочинними групами, належить огл¤ду м≥сц¤ под≥њ. ÷е найб≥льш складна процесуальна д≥¤, ¤ка в≥дпов≥дно до ст. 190  ѕ  проводитьс¤ з метою ви¤вленн¤ сл≥д≥в злочину та ≥нших речових доказ≥в, зТ¤суванн¤ обстановки злочину, а також ≥нших обставин, що мають значенн¤ дл¤ справи. јнал≥з окремих сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ, зм≥н в обстановц≥ п≥д час вчиненн¤ злочину дозвол¤Ї висунути верс≥ю про вчиненн¤ злочину групою ос≥б (або орган≥зованою групою). ¬становленн¤ групового характеру злочину Ї д≥агностичним завданн¤м огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, впливаЇ на д≥њ сл≥дчого, визначаЇ наступн≥ оперативно-розшуков≥ заходи ≥ сл≥дч≥ д≥њ. ”же в процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ можуть бути встановлен≥ ознаки, що св≥дчать про вчиненн¤ злочину орган≥зованою злочинною групою. ƒо числа таких ознак можуть належати: зухвал≥сть д≥¤нн¤, його продуман≥сть за м≥сцем ≥ часом; складний спос≥б учиненн¤ злочину, можлив≥сть його безпечного вчиненн¤; на¤вн≥сть матер≥альних насл≥дк≥в, що св≥дчать про високу техн≥чну оснащен≥сть ≥ озброЇн≥сть виконавц≥в; невипадковий виб≥р обТЇкта злочинного пос¤ганн¤; на¤вн≥сть злочинного почерку та ≥н.

ќтриманню ≥нформац≥њ про орган≥зовану групу, њњ структуру, ц≥л≥, спр¤мован≥сть, особливост≥ злочинноњ д≥¤льност≥ спри¤Ї допит р≥зних за своњм процесуальним становищем ос≥б. ƒопит Ч це процес передач≥ сл≥дчому допитуваним ≥нформац≥њ про розсл≥дувану под≥ю або повТ¤заних з нею обставинах чи особах. ћета допиту пол¤гаЇ в отриманн≥ повних показань, що обТЇктивно в≥дображають д≥йсн≥сть.

÷≥леспр¤мован≥сть допиту член≥в орган≥зованих злочинних груп повТ¤зана з правильним визначенн¤м предмета допиту. ѕредмет допиту орган≥затор≥в (кер≥вник≥в) злочинноњ групи може охоплювати:

1) у кого виник задум орган≥зац≥њ злочинноњ групи;
2) ¤ка злочинна д≥¤льн≥сть передбачалась;
3) хто Ї учасником злочинноњ д≥¤льност≥;
4) ¤к≥ способи застосовувались при вчиненн≥ злочин≥в;
5) чи брав участь у вчиненн≥ злочин≥в сам орган≥затор, ¤к≥ його функц≥њ;
6) ¤ка ≥Їрарх≥¤ у злочинн≥й груп≥;
7) ¤к≥ заходи консп≥рац≥њ;
8) чи мали м≥сце корумпован≥ звТ¤зки, хто надавав допомогу в ≥снуванн≥ злочинноњ групи;
9) ¤к≥ способи вт¤гненн¤ у групи нових член≥в;
10) ¤к≥ канали отриманн¤ розв≥дувальноњ ≥нформац≥њ;
11) у чому пол¤гали д≥њ групи захисту;
12) ¤ким чином були отриман≥ злочинн≥ доходи;
13) ¤к зд≥йснювавс¤ розпод≥л незаконних доход≥в серед член≥в злочинноњ групи;
14) чи мали м≥сце конфл≥ктн≥ стосунки в груп≥;
15) чи були конфл≥кти, протисто¤нн¤ з ≥ншими угрупованн¤ми.

ѕ≥д час допиту орган≥затора можуть бути зТ¤сован≥ й ≥нш≥ обставини.

ѕредмет допиту виконавц¤ маЇ своњ особливост≥ та охоплюЇ так≥ обставини:

1) у вчиненн≥ ¤ких злочин≥в брав участь допитуваний;
2) у чому ви¤вились його д≥њ;
3) ¤ким чином розпод≥л¤лись рол≥ у злочинн≥й груп≥;
4) чи зд≥йснювалось плануванн¤ злочин≥в;
5) ¤ким чином приховувалис¤ злочини;
6) ¤к≥ стосунки у допитуваного з ≥ншими учасниками групи;
7) ¤к був вт¤гнутий до злочинноњ групи;
8) чому вчинив злочин.

ƒо допиту члена орган≥зованоњ злочинноњ групи необх≥дна ретельна п≥дготовка, ¤ка охоплюЇ складанн¤ письмового плану допиту. ” процес≥ плануванн¤ важливо визначити Ђслабку ланкуї, посл≥довн≥сть допиту к≥лькох ос≥б, тактику допиту. Ќа обранн¤ моменту допиту впливають так≥ обставини, ¤к ≥нтереси збереженн¤ сл≥дчоњ таЇмниц≥, завданн¤ забезпеченн¤ безпеки св≥дк≥в ≥ потерп≥лих, позиц≥¤ допитуваного.

„лени орган≥зованих злочинних груп у багатьох випадках в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д даванн¤ показань. “ому важливо ви¤вити найб≥льш Ђслабку ланкуї в структур≥ орган≥зованоњ групи, використовувати конфл≥ктн≥ стосунки м≥ж окремими членами угрупованн¤. ƒоц≥льно також переконувати допитуваного у непотр≥бност≥ його дл¤ угрупованн¤, спробах перекласти в≥дпов≥дальн≥сть на нього, на¤вност≥ в≥домостей, ¤к≥ можуть скомпрометувати його в очах ≥нших член≥в групи. „лени орган≥зованоњ групи здеб≥льшого визнають свою вину т≥льки тод≥, коли у них не маЇ ≥ншого виходу.

ќбшук при розсл≥дуванн≥ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими групами, маЇ специф≥ку. ÷е повТ¤зано перш за все з предметом пошуку. ѕри розсл≥дуванн≥ даноњ категор≥њ злочин≥в обТЇктами пошуку достатньо часто Ї: вогнепальна ≥ холодна збро¤; вибух≥вка; предмети, що Ї вилученими ≥з законного об≥гу; предмети, за виготовленн¤, збер≥ганн¤ та збут ¤ких передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть; предмети, що мають на соб≥ сл≥ди злочину; трупи або частини розчленованого трупа; реч≥ й ц≥нност≥, здобут≥ злочинним шл¤хом; р≥зного роду документи та ≥н. ” робот≥ правоохоронних орган≥в в≥дзначаЇтьс¤ по¤ва нового обТЇкта пошуку за даною категор≥Їю злочин≥в: особи, ¤ких переховують у тих або ≥нших м≥сц¤х.

«д≥йсненн¤ обшук≥в при розсл≥дуванн≥ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими групами, повТ¤зано з реальною загрозою наданн¤ озброЇного опору. “ому проведенн¤ обшуку може бути повТ¤зане з усуненн¤м протид≥њ ≥ затриманн¤м тих чи ≥нших ос≥б.

ƒостатньо часто при проведенн≥ обшуку п≥д час розсл≥дуванн¤ злочин≥в даноњ категор≥њ ≥снуЇ необх≥дн≥сть у проведенн≥ пошукових д≥й одночасно у к≥лькох ос≥б або в р≥зних м≥сц¤х (тактична операц≥¤ Ђгруповий обшукї). «астосуванн¤ такоњ тактичноњ операц≥њ обумовлено такими обставинами: на¤вн≥сть ст≥йкоњ злочинноњ групи; члени групи не вз¤т≥ п≥д варту; розосереджен≥стю обТЇкт≥в обшуку; на¤вн≥сть налагодженоњ системи взаЇмод≥њ м≥ж членами угрупованн¤; присутн≥стю керуючих засад у д≥¤льност≥ злочинноњ групи. ƒл¤ усп≥шного проведенн¤ Ђгрупового обшукуї необх≥дно створити к≥лька сл≥дчо-оперативних (пошукових) груп Ч залежно в≥д к≥лькост≥ обТЇкт≥в, що п≥дл¤гають обшуку.

ѕ≥д час розсл≥дуванн¤ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими групами, важливе значенн¤ може мати тактична операц≥¤ Ђприпущенн¤ обшуку з негативними насл≥дкамиї. ѓѓ сутн≥сть пол¤гаЇ у тому, що реально ≥снуЇ к≥лька р≥зних обТЇкт≥в обшуку. ѕри зд≥йсненн≥ такоњ операц≥њ в≥дпов≥дно до тактичного задуму обираЇтьс¤ один ≥з обТЇкт≥в обшуку, де й проводитьс¤ сл≥дча д≥¤, за ≥ншими виконуЇтьс¤ спостереженн¤. ” процес≥ оперативного спостереженн¤ встановлюЇтьс¤ динам≥ка м≥сцеперебуванн¤ злочинних формувань, ознаки перем≥щенн¤ товар≥в або ≥нших предмет≥в, зм≥ненн¤ м≥сц¤ розташуванн¤ тих чи ≥нших обТЇкт≥в. ќперативне спостереженн¤ дозвол¤Ї ви¤вити б≥льш широкий спектр можливих м≥сць приховуванн¤, п≥сл¤ чого зд≥йснюютьс¤ результативн≥ обшуки. —хематично тактична операц≥¤ Ђприпущенн¤ обшуку з негативними насл≥дкамиї може бути подана таким чином: безрезультатний обшук Ч оперативне спостереженн¤ Ч результативний обшук.

ѕ≥д час предТ¤вленн¤ дл¤ вп≥знанн¤ при розсл≥дуванн≥ злочин≥в, що вчин¤ютьс¤ орган≥зованими злочинними групами, доц≥льно використовувати узнаванн¤ за фотозображенн¤м чи в≥деозображенн¤м. ”п≥знанн¤ за в≥деозаписом передбачаЇ предТ¤вленн¤ (перегл¤д) в≥деопл≥вки, на ¤к≥й учасник злочинного угрупованн¤ в≥дзн¤тий у груп≥ з≥ схожими особами в к≥лькост≥ не менше трьох ос≥б. « метою забезпеченн¤ особистоњ безпеки того, хто вп≥знаЇ, предТ¤вленн¤ дл¤ вп≥знанн¤ може бути проведено в умовах, коли в≥н перебуваЇ поза в≥зуальним спостереженн¤м того, кого вп≥знають.

Ќеобх≥дно зазначити, що при розсл≥дуванн≥ даноњ категор≥њ злочин≥в використовуютьс¤ не т≥льки традиц≥йн≥ спец≥альн≥ знанн¤, а й нетрадиц≥йн≥ (складанн¤ психолог≥чного портрета (проф≥л¤); запрошенн¤ спец≥ал≥ст≥в анал≥тик≥в; комплексн≥ консультац≥њ). ѕ≥д час розсл≥дуванн¤ можуть бути призначен≥ р≥зн≥ судов≥ експертизи (судово-медична, судово-б≥олог≥чна, судово-бал≥стична, вибухотехн≥чна, трасолог≥чна, судово-психолог≥чна, фоноскоп≥чна та ≥н.).

Ќовою сл≥дчою д≥Їю в≥дпов≥дно до ст. 187  ѕ  Ї зн¤тт¤ ≥нформац≥њ з канал≥в звТ¤зку. ÷¤ д≥¤ дозвол¤Ї отримати в≥домост≥ про злочинне формуванн¤, його склад, звТ¤зки, про злочини, що замишл¤ютьс¤ або вчинен≥, рол≥ та функц≥њ учасник≥в орган≥зованоњ групи, м≥сц¤ зустр≥чей та ≥н. јнал≥з запис≥в телефонних переговор≥в вимагаЇ моб≥льного реагуванн¤ оперативних прац≥вник≥в щодо перев≥рки ≥нформац≥њ, слугуЇ необх≥дною базою дл¤ розробок тактичних ≥ оперативно-тактичних операц≥й, передбачаЇ можливим використовувати отриман≥ дан≥ при провадженн≥ ≥нших сл≥дчих д≥й.