І 1.  рим≥нал≥стична характеристика еколог≥чних злочин≥в

–озробка крим≥нал≥стичноњ характеристики еколог≥чних злочин≥в (злочин≥в проти довк≥лл¤) т≥сно повТ¤зана з њх класиф≥кац≥Їю та базуЇтьс¤ на широк≥й систем≥ еколог≥чного законодавства.

¬≥дносини у сфер≥ забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки в ”крањн≥ регулюютьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, а також земельним, водним, л≥совим законодавством, законодавством про надра, охорону атмосферного пов≥тр¤, охорону та використанн¤ рослинного та тваринного св≥ту та ≥ншим спец≥альним законодавством. ѕ≥д час розсл≥дуванн¤ еколог≥чних злочин≥в необх≥дно враховувати низку важливих положень, що м≥ст¤тьс¤ в законах ”крањни Ђѕро охорону атмосферного пов≥тр¤ї, Ђѕро тваринний св≥тї, Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї, Ђѕро поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходамиї, Ђѕро використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ та рад≥ац≥йну безпекуї.

«аконом ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї (ст. 70) встановлено, що визначенн¤ складу еколог≥чних правопорушень та злочин≥в, пор¤док прит¤гненн¤ винних до адм≥н≥стративноњ та крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за њх вчиненн¤ встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до  пјѕ та   .

ƒл¤ розробки та використанн¤ окремих методик розсл≥дуванн¤ еколог≥чних злочин≥в необх≥дно враховувати класиф≥кац≥ю та систему адм≥н≥стративних еколог≥чних дел≥кт≥в, що передбачен≥ в≥дпов≥дними нормами  пјѕ. ўодо цього важливого значенн¤ набуваЇ той факт, що р¤д еколог≥чних норм крим≥нального закону м≥стить адм≥н≥стративну преюдиц≥ю (наприклад, ст. 85  пјѕ Ђѕорушенн¤ правил використанн¤ обТЇкт≥в тваринного св≥туї та ст. 248    ЂЌезаконне полюванн¤ї).

 рим≥нал≥стична характеристика будуЇтьс¤ з урахуванн¤м особливостей еколог≥чних злочин≥в, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ у тому, що:

1) злочинн≥ д≥њ (безд≥¤льн≥сть) службових ос≥б (кер≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й), а також ≥нших ос≥б, ¤к≥ безпосередньо в≥дпов≥дають за встановленн¤ та експлуатац≥ю очисних споруд або виконують ≥ншу роботу, повТ¤зану з транспортуванн¤м в≥дход≥в, викид≥в та њх знешкодженн¤м, мають насл≥дком утворенн¤ певних комплекс≥в Ч сл≥д≥в у широкому та вузькому значенн≥;
2) факти про вчиненн¤ вказаних злочин≥в в≥дображаютьс¤ у розпор¤дженн¤х (письмових та усних) про зм≥ну роботи очисних установок, про дорученн¤ обслуговуванн¤ механ≥зм≥в некомпетентним прац≥вникам тощо, ви¤вленн¤ ≥ анал≥з ¤ких дають змогу встановити безпосередн≥ причини порушенн¤ еколог≥чних правил;
3) процес забрудненн¤ та його насл≥дки, що м≥ст¤тьс¤ у зм≥н≥ ф≥зичних, х≥м≥чних, б≥олог≥чних властивостей вод, атмосферного пов≥тр¤, забрудненн¤ њх шк≥дливими дл¤ здоровТ¤ людей в≥дходами промислового виробництва, призводить до утворенн¤ сл≥д≥в Ч насл≥дк≥в забрудненн¤, повТ¤заних з порушенн¤м еколог≥чного балансу, захворюванн¤ми тощо;
4) своЇр≥дн≥сть сфери створенн¤ ≥ знаходженн¤ сл≥д≥в (водноњ, пов≥тр¤ноњ) в≥дображаЇтьс¤ на њх ст≥йкост≥, спри¤Ї њх пересуванню, значному поширенню тощо.

—еред еколог≥чних злочин≥в вир≥зн¤ютьс¤ т≥, безпосередн≥м обТЇктом ¤ких Ї в≥дносини у сфер≥ охорони водних ресурс≥в, атмосферного пов≥тр¤, земл≥, що передбачен≥ ст. 241    (Ђ«абрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ї), ст. 242    (Ђѕорушенн¤ правил охорони водї), ст. 243 (Ђ«абрудненн¤ мор¤ї) та ≥н. ¬казан≥ злочини в≥др≥зн¤ютьс¤ специф≥кою, ¤ку необх≥дно враховувати п≥д час њх розсл≥дуванн¤.

І 2. ѕочатковий етап розсл≥дуванн¤

¬ир≥шуючи питанн¤ про порушенн¤ крим≥нальноњ справи, необх≥дно враховувати, що ц≥ злочини вважаютьс¤ зак≥нченими з моменту забрудненн¤ водойм, водних джерел та п≥дземних вод неочищеними та незнешкодженими ст≥чними водами, викидами та в≥дходами промислових, с≥льськогосподарських, комунальних та ≥нших п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й за умови, що це забрудненн¤ створювало реальну можлив≥сть запод≥¤нн¤ шкоди здоровТю людей або с≥льськогосподарському виробництву чи рибним запасам. јналог≥чно вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ щодо випадк≥в забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ шк≥дливими дл¤ здоровТ¤ людей в≥дходами промислового виробництва.

ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про достатн≥сть п≥дстав дл¤ порушенн¤ крим≥нальноњ справи та п≥д час розсл≥дуванн¤ необх≥дним Ї знанн¤ стандарт≥в ¤кост≥ навколишнього природного середовища. ≈колог≥чн≥ стандарти встановлюють гранично допустим≥ нормативи шк≥дливого антропогенного впливу на навколишнЇ середовище, перевищенн¤ ¤ких створюЇ загрозу збереженню оптимальних умов ≥снуванн¤ людини та њњ зовн≥шнього оточенн¤.

¬становлено нормативи гранично допустимих концентрац≥й (√ƒ ) забруднюючих речовин в атмосфер≥, водоймах, ірунт≥; ступен≥ шк≥дливих ф≥зичних вплив≥в на атмосферне пов≥тр¤, шуму, в≥брац≥њ, ≥нших х≥м≥чних, ф≥зичних, б≥олог≥чних чинник≥в; нормативи гранично допустимого навантаженн¤ (√ƒЌ) на природне середовище, що використовуЇтьс¤ в с≥льськогосподарських, рекреац≥йних ц≥л¤х, та нормативи сан≥тарно-захисного характеру.

¬иробничо-господарськ≥ стандарти покликан≥ л≥м≥тувати параметри виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ певного обТЇкта з метою еколог≥чного захисту зовн≥шнього середовища. ƒо них належать нормативи гранично допустимих викид≥в (√ƒ¬) шк≥дливих речовин ≥ шк≥дливих ф≥зичних, х≥м≥чних, б≥олог≥чних вплив≥в, а також технолог≥чн≥, м≥стобуд≥вельн≥, рекреац≥йн≥ та ≥нш≥ нормативи господарськоњ д≥¤льност≥. —л≥д враховувати, що √ƒ¬ визначаютьс¤ на р≥вн≥, при ¤кому викиди забруднюючих речовин в≥д конкретного джерела не призведуть до перевищенн¤ √ƒ , встановлених у цьому район≥.

” раз≥ потреби сл≥дчий проводить перев≥рочн≥ д≥њ шл¤хом в≥д≥бранн¤ по¤снень в≥д окремих громад¤н або посадових ос≥б, витребуванн¤ документ≥в (ст. 97  ѕ ) з метою визначенн¤ п≥дстав дл¤ порушенн¤ крим≥нальноњ справи за ознаками в≥дпов≥дних статей   . «а в≥дсутност≥ ознак складу еколог≥чних злочин≥в вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про прит¤гненн¤ винних ос≥б до адм≥н≥стративноњ або ≥ншоњ в≥дпов≥дальност≥.

” процес≥ плануванн¤ сл≥дства необх≥дно зТ¤сувати обставини, загальна система ¤ких визначена у ст. 64  ѕ  ≥ конкретизуЇтьс¤ ознаками злочину, описаними в диспозиц≥њ в≥дпов≥дних статей   , а також крим≥нал≥стичною характеристикою даних злочин≥в. ўодо розсл≥дуванн¤ еколог≥чних злочин≥в, такими обставинами Ї:

1) ¤кий обТЇкт зазнав забрудненн¤ (д≥л¤нка земл≥, водоймище тощо);
2) у чому саме ви¤вилось забрудненн¤;
3) ¤к≥ насл≥дки сталис¤ внасл≥док порушенн¤ правил скиданн¤ неочищених ≥ незнешкоджених ст≥чних вод, викид≥в чи в≥дход≥в у водоймище або шк≥дливих в≥дход≥в виробництва в атмосферу, забрудненн¤ мор¤ шк≥дливими речовинами;
4) ¤к≥ матер≥альн≥ збитки запод≥¤н≥ внасл≥док цього;
5) чи м≥стить дане порушенн¤ ознаки складу злочину або правопорушенн¤, що спричин¤Ї в≥дпов≥дальн≥сть за статт¤ми  пјѕ;
6) м≥сцезнаходженн¤ безпосереднього джерела забрудненн¤, характер його д≥¤льност≥ та технолог≥њ виробництва;
7) час викиду в≥дход≥в ≥ ви¤вленн¤ його насл≥дк≥в;
8) ¤к≥ еколог≥чн≥ правила порушен≥;
9) хто винний у њх порушенн≥;
10) мотиви порушень, ¤кими керувались винн≥ особи;
11) ¤к≥ умови спри¤ли порушенню еколог≥чних правил.

” процес≥ висуненн¤ сл≥дчих верс≥й ≥ плануванн¤ розсл≥дуванн¤ у ц≥й категор≥њ справ необх≥дно враховувати типов≥ вих≥дн≥ дан≥ та сл≥дч≥ ситуац≥њ.

“иповими Ї ситуац≥њ, коли до правоохоронних орган≥в надход¤ть факти про порушенн¤ правил охорони навколишнього середовища: 1) в≥д в≥дпов≥дних служб еколог≥чного контролю або 2) обірунтован≥ за¤ви в≥д громад¤н, орган≥зац≥й, установ тощо. ” першому випадку органи еколог≥чного контролю нер≥дко мають дан≥ про факти порушень та њх насл≥дки, що заф≥ксован≥ за допомогою прилад≥в, а також документально, п≥д час в≥домчого розсл≥дуванн¤. ” под≥бних випадках сл≥дчий висуваЇ верс≥њ щодо конкретного обТЇкта Ч джерела забрудненн¤ ≥ особи, в≥дпов≥дальноњ за дотриманн¤ в≥дпов≥дних правил; причин порушень, що були припущен≥; механ≥зму под≥њ, його насл≥дк≥в. ƒл¤ даноњ ситуац≥њ характерний такий комплекс сл≥дчих д≥й: огл¤д м≥сц¤ под≥њ, огл¤д очисних споруд, огл¤д документ≥в, допит св≥дк≥в, призначенн¤ судових експертиз, допит потерп≥лих, допит обвинувачених, в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ (сл≥дчий експеримент ≥ перев≥рка показань на м≥сц≥).

” друг≥й ситуац≥њ сутн≥сть под≥њ та њњ насл≥дки не завжди очевидн≥. ” цьому раз≥ висуваютьс¤ верс≥њ про сам характер под≥њ, њњ насл≥дки, причинний звТ¤зок м≥ж ними (наприклад, чи мало м≥сце забрудненн¤ води, атмосферного пов≥тр¤, чи порушен≥ норми викиду в≥дход≥в). ѕри цьому важливого значенн¤ набувають перев≥рочн≥ д≥њ сл≥дчого (у пор¤дку ст. 97  ѕ ), що складаютьс¤ з витребуванн¤ документ≥в (в≥д службових ос≥б в≥дпов≥дних обТЇкт≥в Ч можливих джерел забрудненн¤, орган≥в еколог≥чного контролю та ≥н.), а також з в≥д≥бранн¤ по¤снень у в≥дпов≥дних ос≥б. ” випадках, що не терпл¤ть звол≥канн¤, можливий огл¤д м≥сц¤ под≥њ до порушенн¤ крим≥нальноњ справи (ч. 2 ст. 190  ѕ ). «а порушеною крим≥нальною справою сл≥дчий проводить комплекс нев≥дкладних сл≥дчих д≥й.

ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ, д≥л¤нок м≥сцевост≥, очисних споруд у справах про злочинн≥ порушенн¤ правил еколог≥чноњ безпеки може проводитись ¤к нев≥дкладна сл≥дча д≥¤ у випадках ви¤вленн¤ очевидних ознак грубих порушень еколог≥чного режиму чи шк≥дливих насл≥дк≥в таких порушень (шкоди здоровТю людей, с≥льськогосподарському виробництву, що викликало масову загибель риби, тощо). ¬ ≥нших випадках огл¤д м≥сц¤ под≥њ проводитьс¤ п≥сл¤ опитуванн¤ очевидц≥в та ≥нших ос≥б, огл¤ду в≥дпов≥дних документ≥в, завд¤ки чому особа, ¤ка проводить огл¤д, одержуЇ ≥нформац≥ю про розсл≥дувану под≥ю.

ћ≥сцем под≥њ може бути д≥л¤нка м≥сцевост≥ (м≥сце вивезенн¤ або знешкодженн¤ викид≥в, в≥дход≥в виробництва та ≥н.), д≥л¤нки акватор≥њ пр≥сних водойм, канал≥в, ст≥чних промислових та побутових вод, мор¤, природн≥ стоки вод, прим≥щенн¤ промислових, с≥льськогосподарських, комунальних та ≥нших п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, що можуть ви¤витис¤ джерелом забрудненн¤ водойм та атмосферного пов≥тр¤ (виробнич≥ та ≥нш≥ споруди, очисн≥, вловлююч≥ установки).

ѕри п≥дготовц≥ до огл¤ду треба вир≥шити питанн¤ про участь у ньому в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в, у необх≥дних випадках Ч акваланг≥ст≥в, водолаз≥в, б≥олог≥в, л≥кар≥в санеп≥дстанц≥й, ≥нженер≥в з очисних споруд, агроном≥в та ≥н. Ќеобх≥дно також забезпечити готовн≥сть засоб≥в крим≥нал≥стичноњ техн≥ки (сл≥дча вал≥за), п≥дсобних техн≥чних засоб≥в з урахуванн¤м специф≥ки розсл≥дуванн¤ та огл¤ду по дан≥й категор≥њ справ (наприклад, вим≥рювальн≥ прилади, а також прилади, необх≥дн≥ дл¤ складанн¤ плану м≥сцевост≥, засоби дл¤ отриманн¤ проб води, пов≥тр¤, ірунту та ≥н.). Ћише внасл≥док огл¤ду м≥сц¤ под≥њ можна безпосередньо досл≥дити обстановку, зТ¤сувати важлив≥ дл¤ розкритт¤ даного злочину обставини, а саме:

1) джерела (осередки) забрудненн¤, м≥сц¤ викиду шк≥дливих речовин; 2) зону забрудненн¤, напр¤мки його поширенн¤; 3) чинники, що вплинули на поширенн¤ забрудненн¤ (≥нтенсивн≥сть викиду в≥дход≥в, теч≥¤, в≥тер, рельЇф м≥сцевост≥ тощо); 4) насл≥дки забрудненн¤ (на¤вн≥сть загиблоњ риби, водоплавноњ птиц≥, тварин, загиблих пос≥в≥в та ≥н.); 5) сл≥ди забрудненн¤ (мазут, ≥нш≥ матер≥али та речовини на поверхн≥ водойм, р≥зн≥ викиди та в≥дходи виробництва тощо).

ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ, що зд≥йснюЇтьс¤ у напр¤мку поширенн¤ забрудненн¤, дозвол¤Ї встановити та розширити коло очевидц≥в розсл≥дуваноњ под≥њ.

ЅезпосереднЇ сприйн¤тт¤ обстановки, зТ¤суванн¤ обставин под≥њ на м≥сц≥ дають сл≥дчому можлив≥сть отримати б≥льш повну ≥нформац≥ю про под≥ю. ќгл¤д, що буде проведений на наступних стад≥¤х розсл≥дуванн¤, даЇ можлив≥сть уточнити та перев≥рити дан≥, отриман≥ ран≥ше.

” раз≥, коли огл¤д м≥сц¤ под≥њ Ї нев≥дкладною сл≥дчою д≥Їю, перш за все необх≥дно зд≥йснити заходи щодо усуненн¤ причин та насл≥дк≥в забрудненн¤ (¤кщо це не було зроблено ран≥ше), припинити його розповсюдженн¤, встановити ос≥б, ¤к≥ можуть пов≥домити про обставини под≥њ.

«алежно в≥д особливостей вих≥дних даних сл≥дчий визначаЇ приблизн≥ меж≥ огл¤ду, окрем≥ вузли м≥сц¤ под≥њ, центральний вузол огл¤ду, напр¤мок огл¤ду. якщо в≥доме джерело забрудненн¤, починати огл¤д краще з м≥сц¤ його розташуванн¤, а дал≥ пр¤мувати шл¤хом розповсюдженн¤ ознак забрудненн¤. якщо ж джерело в≥доме приблизно (за на¤вност≥, наприклад, на вказан≥й територ≥њ к≥лькох п≥дприЇмств, що скидають в≥дходи виробництва в одне водоймище), огл¤д можна розпочати ≥з зони про¤ву насл≥дк≥в забрудненн¤ (нер≥дко це узбережж¤). ¬≥дб≥р проб ≥з забруднюючою речовиною та проведенн¤ терм≥нового њх анал≥зу (експрес-анал≥зу) дозволить встановити джерело забрудненн¤, ¤ке необх≥дно негайно огл¤нути.

ƒл¤ ф≥ксац≥њ даних огл¤ду необх≥дно проводити фотографуванн¤ з обовТ¤зковим застосуванн¤м ор≥Їнтуючоњ зйомки дл¤ в≥дображенн¤ просторовоњ прот¤жност≥ м≥сц¤, взаЇморозташуванн¤ джерел забрудненн¤ ≥ м≥сц¤ забрудненн¤ з ознаками насл≥дк≥в порушенн¤ еколог≥чних правил. Ќа окремих д≥л¤нках провод¤тьс¤ огл¤дов≥ зйомки. ‘отографуютьс¤ також окрем≥ вузли та детал≥ (зовн≥шн≥й вид механ≥зм≥в очисних споруд, њх деталей, забруднен≥ д≥л¤нки в≥дв≥дних канал≥в тощо). Ќа схемах (планах) мають бути позначен≥ м≥сц¤ под≥њ, взаЇмне розташуванн¤ обТЇкт≥в, що огл¤даютьс¤, ≥з вказ≥вкою джерела забрудненн¤ та осередк≥в забрудненн¤, м≥сц¤ вз¤тт¤ проб, дл¤ чого сл≥д зробити кольорову розм≥тку шл¤х≥в поширенн¤ поток≥в забрудненн¤.

ѕри розсл≥дуванн≥ еколог≥чних злочин≥в велике значенн¤ маЇ огл¤д документ≥в щодо правил охорони навколишнього середовища, дл¤ чого необх≥дно знати њх номенклатуру. ƒокументи можуть бути огл¤нут≥ за м≥сцем њх знаходженн¤ або, коли необх≥дно ретельно њх вивчити та сп≥вставити дан≥, що в них м≥ст¤тьс¤, вони мають бути вилучен≥ шл¤хом вињмки. ƒо таких документ≥в можуть належати:

1) документац≥¤ на проектуванн¤ захисних споруд (очисних, ф≥льтруючих, в≥дст≥йних);
2) документи про права та обовТ¤зки ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дають за додержанн¤ еколог≥чних правил;
3) журнали чергових посадових ос≥б промислових, енергетичних, с≥льськогосподарських, комунальних та ≥нших п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, що зд≥йснюють зг≥дно з виробничим (технолог≥чним) процесом скиданн¤ ст≥чних вод, в≥дход≥в виробництва;
4) журнали (книги) обл≥ку виробничих викид≥в;
5) транспортн≥ документи на перевезенн¤ в≥дход≥в виробництва (нар¤ди, накладн≥, шл¤хов≥ листи тощо);
6) документи про отриманн¤ в≥дход≥в виробництва в м≥сц¤х њх знешкодженн¤, збер≥ганн¤, утил≥зац≥њ (звалища, в≥двали тощо);
7) документи (≥нструкц≥њ, накази, розпор¤дженн¤) про експлуатац≥ю промислових, енергетичних, с≥льськогосподарських, комунальних обТЇкт≥в (систем) та дозволи на скиданн¤ ст≥чних вод, викид≥в виробництва, в≥дход≥в;
8) документи, що м≥ст¤ть в≥домост≥ про встановлен≥ несправност≥, ремонт очисних, вловлюючих, канал≥зац≥йних та ≥нших пристроњв;
9) документи контролю, проведеного в≥дпов≥дними ≥нспекц≥¤ми, станц≥¤ми, службами ≥ лаборатор≥¤ми;
10) документи р≥чних, морських, пов≥тр¤них суден, плавзасоб≥в (платформ та ≥нших конструкц≥й), що м≥ст¤ть в≥домост≥ про скиданн¤ забруднюючих море речовин, в≥дход≥в та матер≥ал≥в.

«агальним напр¤мом допиту незалежно в≥д особи, ¤ку допитують, Ї встановленн¤ факту забрудненн¤ вод або атмосферного пов≥тр¤, причин та обставин такого забрудненн¤, його насл≥дк≥в, ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дають за дотриманн¤ правил охорони довк≥лл¤, ступен¤ њх вини, можливост≥ в≥двернути забрудненн¤ та його насл≥дки.

 рим≥нальний закон одним ≥з серйозних насл≥дк≥в порушенн¤ правил еколог≥чноњ безпеки визначаЇ запод≥¤нн¤ шкоди здоровТю людей. Ќе вс≥ випадки забрудненн¤ вод та атмосферного пов≥тр¤ призвод¤ть до безпосереднього завданн¤ шкоди здоровТю людей, насл≥дки забрудненн¤ можуть бути ви¤влен≥ лише через значний час. ” звТ¤зку з цим п≥д час п≥дготовки до допиту потерп≥лого необх≥дно використовувати дан≥, що м≥ст¤тьс¤ в ≥стор≥њ хвороби потерп≥лого, висновках медико-сан≥тарноњ експертноњ ком≥с≥њ (ћ—≈ ), судово-медичного експерта. ѕ≥д час допиту зТ¤совуютьс¤ факти перебуванн¤ потерп≥лого у м≥сц¤х, ¤к≥ було забруднено шк≥дливими речовинами, в≥дстань до цих м≥сць, використанн¤ в њжу риби, виловленоњ у забрудненому водоймищ≥, продукт≥в, що виросли на ланах, зрошених неочищеними ст≥чними водами тощо.

ƒопит св≥дк≥в. «алежно в≥д ступен¤ ≥нформованост≥ про обставини забрудненн¤ навколишнього середовища св≥дк≥в можна под≥лити на к≥лька груп. ѕо-перше, це посадов≥ або ≥нш≥ особи, ¤к≥ пов≥домили про факти ви¤вленн¤ забрудненн¤ водоймища чи атмосферного пов≥тр¤, до ¤ких належать:

ƒо другоњ групи св≥дк≥в можна в≥днести ос≥б, ¤к≥ спостер≥гали факт викиду шк≥дливих в≥дход≥в виробництва ≥ можуть вказати джерело забрудненн¤. «начний ≥нтерес становл¤ть св≥дченн¤ ос≥б, повТ¤заних з виробничим процесом та роботою очисних споруд. ƒо ц≥Їњ групи належать св≥дки, ¤к≥ можуть пов≥домити дан≥ про причини виходу з ладу очисних споруд чи њх неправильне використанн¤, порушенн¤ правил вивезенн¤ ≥ знешкодженн¤ в≥дход≥в. ѕ≥д час розсл≥дуванн¤ можуть бути допитан≥ ¤к св≥дки особи, ¤к≥ брали участь у в≥домчому розсл≥дуванн≥ ¤к пон¤т≥, спец≥ал≥сти, техн≥чн≥ пом≥чники в першочергових сл≥дчих д≥¤х.

” процес≥ розсл≥дуванн¤ еколог≥чних злочин≥в дл¤ вир≥шенн¤ найб≥льш важливих завдань виникаЇ потреба у проведенн≥ тактичних операц≥й, до ¤ких у зазначен≥й категор≥њ справ належать так≥: Ђ¬становленн¤ порушень еколог≥чних стандарт≥вї, Ђ¬становленн¤ джерела забрудненн¤ї, Ђ¬изначенн¤ обТЇкта та насл≥дк≥в забрудненн¤ї, Ђ¬изначенн¤ документ≥в, що в≥дображають дотриманн¤ еколог≥чних стандарт≥в (правил)ї та ≥н.

І 3. Ќаступний етап розсл≥дуванн¤

ѕочатковий етап розсл≥дуванн¤ часто даЇ можлив≥сть встановити на¤вн≥сть насл≥дк≥в злочинних порушень правил еколог≥чноњ безпеки, заф≥ксувати сл≥ди злочину. ќднак дл¤ повного, всеб≥чного ≥ обТЇктивного розсл≥дуванн¤ необх≥дно встановити важлив≥ обставини шл¤хом провадженн¤ р≥зних сл≥дчих д≥й, тактичних операц≥й. Ќа наступному етап≥ розсл≥дуванн¤ зТ¤вл¤ютьс¤ п≥дстави дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про винн≥сть ос≥б, в≥дпов≥дальних за порушенн¤ еколог≥чних правил, у звТ¤зку з чим проводитьс¤ допит обвинувачених (п≥дозрюваних). « метою перев≥рки одержаних даних пор¤д з ≥ншими сл≥дчими д≥¤ми провод¤тьс¤ перев≥рка показань на м≥сц≥, сл≥дчий експеримент, призначаютьс¤ судов≥ експертизи.

ѕ≥дготовка до допиту обвинувачених вимагаЇ ознайомленн¤ сл≥дчого з даними, що стосуютьс¤ додержанн¤ еколог≥чних правил та стандарт≥в (наприклад, техн≥чною документац≥Їю на роботу очисних споруд, положенн¤ми, ≥нструкц≥¤ми, наказами про права ≥ обовТ¤зки ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дають за дотриманн¤ правил охорони довк≥лл¤, усуненн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в). ќсобливу увагу сл≥д прид≥лити вивченню техн≥чноњ документац≥њ, в ¤к≥й зареЇстровано анал≥зи води, що скидаЇтьс¤ (пов≥тр¤, що викидаЇтьс¤), у раз≥ потреби Ч проектноњ документац≥њ. Ќеобх≥дно систематизувати матер≥али справи: протоколи огл¤д≥в, матер≥али в≥домчого розсл≥дуванн¤ тощо.

ѕ≥дготовка до допиту передбачаЇ також вивченн¤ особи обвинуваченого, його ставленн¤ до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, р≥вень профес≥йноњ п≥дготовки (загальноњ, за проф≥лем роботи ≥ спец≥альноњ), повТ¤заноњ з обслуговуванн¤м очисних споруд. —л≥д зазначити, що субТЇктами еколог≥чних злочин≥в можуть бути посадов≥ особи (наприклад, директор, головний ≥нженер, головний технолог, кер≥вник цеху або д≥льниц≥), а також ≥нш≥ особи, ¤к≥ безпосередньо в≥дпов≥дають за встановленн¤ та експлуатац≥ю очисних споруд або виконують р≥зноман≥тн≥ роботи, повТ¤зан≥ з транспортуванн¤м в≥дход≥в виробництва та њх утил≥зац≥Їю. ѕри п≥дготовц≥ до допиту необх≥дно систематизувати докази щодо кожного обвинуваченого, а також вир≥шити питанн¤ про посл≥довн≥сть допиту, ¤кщо обвинувачених дек≥лька.

” раз≥, коли обвинуваченому ставитьс¤ за провину систематичне забрудненн¤ або неодноразов≥ викиди шк≥дливих в≥дход≥в промислового характеру в атмосферу, необх≥дно передбачити посл≥довн≥сть предТ¤вленн¤ доказ≥в за кожним еп≥зодом.

ѕри допит≥ обвинуваченого необх≥дно зТ¤сувати: обставини, що призвели до порушенн¤ правил охорони довк≥лл¤; мотиви, з ¤ких сталос¤ забрудненн¤ вод або пов≥тр¤; ос≥б, ¤к≥ брали участь у скиданн≥ неочищених ст≥чних вод тощо (кр≥м обвинуваченого), ≥ в звТ¤зку з цим роль кожного з учасник≥в даного технолог≥чного процесу зг≥дно з≥ службовими обовТ¤зками; форми контролю за њх д≥¤ми та ¤к в≥н зд≥йснювавс¤.

якщо необх≥дно перев≥рити, чи мало змогу виникнути певне ¤вище, розвинутис¤ або припинитис¤ певним чином, за визначений в≥др≥зок часу, залишивши в≥дпов≥дн≥ сл≥ди, ≥нод≥ виникаЇ потреба у проведенн≥ сл≥дчого експерименту (ст. 194  ѕ ). ѕри цьому сл≥д зазначити, що сл≥дчий експеримент проводитьс¤ з дотриманн¤м правил безпеки лише дл¤ перев≥рки ¤вищ, реконструкц≥¤ ¤ких необх≥дна дл¤ зТ¤суванн¤ окремих обставин под≥њ. ѕозитивн≥ результати можуть бути отриман≥ шл¤хом перев≥рки та уточненн¤ показань обвинуваченого на м≥сц≥.

–озсл≥дуванн¤ порушень правил еколог≥чноњ безпеки вимагаЇ застосуванн¤ спец≥альних знань з р≥зних наукових галузей, оск≥льки коло обТЇкт≥в досл≥дженн¤ у зазначених справах дуже р≥зноман≥тне. ” методиц≥ розсл≥дуванн¤ вказаних злочин≥в складаЇтьс¤ система типових експертиз, серед ¤ких центральне м≥сце маЇ пос≥сти така, що зараз формуЇтьс¤, Ч судово-еколог≥чна експертиза. ÷¤ експертиза Ї, власне, комплексним досл≥дженн¤м, що зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ал≥стами у галуз≥ еколог≥њ разом з медиками, експертами-б≥ологами, зоотехн≥ками, ветеринарами, х≥м≥ками, г≥дрологами, агротехн≥ками, ≥нженерами з очисних споруд, технологами виробництв, повТ¤заних ≥з шк≥дливими в≥дходами, тощо.

ѕри розсл≥дуванн≥ порушень правил охорони довк≥лл¤ необх≥дно виходити з ц≥лей та основних завдань, визначених «аконом ”крањни Ђѕро еколог≥чну експертизуї. ћетою еколог≥чноњ експертизи Ї попередженн¤ негативного впливу антропогенноњ д≥¤льност≥ на стан навколишнього природного середовища та здоровТ¤ людей, а також оц≥нка ступен¤ еколог≥чноњ безпеки господарськоњ д≥¤льност≥ та еколог≥чноњ ситуац≥њ на окремих територ≥¤х та обТЇктах.

√оловними њњ завданн¤ми Ї: визначенн¤ ступен¤ еколог≥чного ризику та безпеки запланованоњ або зд≥йснюваноњ д≥¤льност≥; орган≥зац≥¤ комплексноњ, науково обірунтованоњ оц≥нки обТЇкт≥в еколог≥чноњ експертизи; встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ обТЇкт≥в експертизи вимогам еколог≥чного законодавства, сан≥тарним нормам, буд≥вельним нормам та правилам; оц≥нка впливу д≥¤льност≥ обТЇкт≥в еколог≥чноњ експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоровТ¤ людей ≥ ¤к≥сть природних ресурс≥в; оц≥нка ефективност≥, повноти, обірунтованост≥ та достатност≥ заход≥в щодо охорони навколишнього природного середовища та здоровТ¤ людей; п≥дготовка обТЇктивних, всеб≥чно обірунтованих висновк≥в еколог≥чноњ експертизи.

ќбТЇктами еколог≥чноњ експертизи Ї проекти нормативно-правових акт≥в, передпроектн≥ матер≥али, документац≥¤ на впровадженн¤ новоњ техн≥ки, технолог≥њ, матер≥ал≥в, р≥дин, продукц≥њ, реал≥зац≥¤ ¤ких може призвести до порушень еколог≥чних норматив≥в, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створенн¤ загрози здоровТю людей.

≈колог≥чн≥й експертиз≥ можуть п≥дл¤гати еколог≥чн≥ ситуац≥њ, що склалис¤ в окремих населених пунктах та рег≥онах, а також д≥юч≥ обТЇкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоровТ¤ людей.

—убТЇктами еколог≥чноњ експертизи Ї: центральн≥ органи охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки, њх органи на м≥сц¤х, њх спец≥ал≥зован≥ установи, орган≥зац≥њ та еколого-експертн≥ п≥дрозд≥ли чи ком≥с≥њ; органи або установи охорони здоровТ¤, ≥нш≥ державн≥ органи, м≥сцев≥ ради та органи м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ в≥дпов≥дно ≥з законодавством; громадськ≥ орган≥зац≥њ еколог≥чноњ спр¤мованост≥ або створен≥ ними спец≥ал≥зован≥ формуванн¤; ≥нш≥ установи, орган≥зац≥њ та п≥дприЇмства, у тому числ≥ ≥ноземн≥ юридичн≥ чи ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ залучаютьс¤ до проведенн¤ еколог≥чноњ експертизи; окрем≥ громад¤ни в пор¤дку, передбаченому «аконом ”крањни Ђѕро еколог≥чну експертизуї, та ≥ншими законодавчими актами.

ѕри розсл≥дуванн≥ порушень правил еколог≥чноњ безпеки висновки еколог≥чноњ експертизи, проведеноњ п≥д час в≥домчоњ перев≥рки до порушенн¤ крим≥нальноњ справи, служать одним ≥з джерел в≥домостей про порушенн¤ встановлених правил проектуванн¤, спорудженн¤ ≥ експлуатац≥њ тих чи ≥нших обТЇкт≥в з точки зору еколог≥чних вимог. ¬они можуть скласти або доповнити п≥дстави дл¤ порушенн¤ крим≥нальноњ справи.

—л≥д розр≥зн¤ти еколог≥чну експертизу, що проводитьс¤ в≥дпов≥дно до положень «акону ”крањни Ђѕро еколог≥чну експертизуї, ≥ судово-еколог≥чну експертизу, ¤ка призначаЇтьс¤ п≥д час сл≥дства, у раз≥, коли дл¤ вирiшенн¤ питань, що виникли перед сл≥дчим, недостатньо висновку еколог≥чноњ експертизи. Ќа практиц≥ мають м≥сце випадки, коли судов≥ експертизи не призначаютьс¤ на т≥й п≥дстав≥, що до справи залучен≥ висновки в≥дпов≥дних орган≥в, ¤к≥ зд≥йснюють контрольно-≥нспекц≥йн≥ функц≥њ, в тому числ≥ матер≥али еколог≥чноњ експертизи. “ак≥ висновки ≥нод≥ надаютьс¤ спец≥ал≥стами науково-досл≥дних ≥ проектних ≥нститут≥в того в≥домства, що й п≥дприЇмство, ¤ким були забруднен≥ вода або пов≥тр¤.

¬≥домч≥ висновки, ¤к ≥ висновки державноњ еколог≥чноњ експертизи, можуть розгл¤датис¤ на п≥дстав≥ ст. 83  ѕ  ¤к документи, що Ї джерелами, ¤к≥ м≥ст¤ть в≥домост≥ про факти, викладен≥ або засв≥дчен≥ в≥дпов≥дними спец≥ал≥стами. ѕри призначенн≥ судовоњ експертизи у цих справах сл≥д зазначити, що активний розвиток загальноњ еколог≥њ ¤к системи знань про законом≥рност≥ взаЇмод≥њ живих орган≥зм≥в ≥з середовищем ≥снуванн¤ спри¤в виникненню в њњ межах самост≥йних галузей, ¤к≥ вивчають окрем≥ сторони сп≥лкуванн¤ людини з природою: еколог≥њ людини (системи знань про вплив природних ≥ антропогенних чинник≥в на здоровТ¤ людини, адаптац≥њ (≥ дезадаптац≥њ) њњ орган≥зму в умовах навколишнього середовища); ≥нженерноњ еколог≥њ (системи знань про еколог≥чн≥ вимоги до сучасного виробництва, дос¤гнень науки ≥ техн≥ки); соц≥альноњ еколог≥њ (системи знань про взаЇмод≥ю сусп≥льства ≥ природи). Ќа в≥дм≥ну в≥д галузей загальноњ еколог≥њ, побудованих на природно-науков≥й баз≥, соц≥альна еколог≥¤ ірунтуЇтьс¤ на синтез≥ природознавства ≥ соц≥олог≥њ.

ѕредмет судово-еколог≥чноњ експертизи визначаЇтьс¤ особливост¤ми спец≥альних знань вказаних галузей еколог≥чноњ науки. ќбТЇктами даноњ експертизи у широкому розум≥нн≥ Ї навколишнЇ природне середовище (б≥осфера), њњ стан внасл≥док впливу людини, њњ господарчоњ д≥¤льност≥.

ƒо компетенц≥њ експерт≥в у галуз≥ еколог≥њ належить визначенн¤:

1) критичного р≥вн¤ забрудненн¤ ( –«) навколишнього середовища дл¤ даноњ м≥сцевост≥, перевищенн¤ ¤кого становить небезпеку дл¤ здоровТ¤ населенн¤ ≥ стану ¤кост≥ середовища;
2) гранично допустимих викид≥в (√ƒ¬) шк≥дливих речовин у водоймища, атмосферне пов≥тр¤, ірунт та ≥нших шк≥дливих вплив≥в на природне середовище, допущених даним виробничо-господарським обТЇктом;
3) гранично допустимих концентрац≥¤х (√ƒ ) шк≥дливих речовин в атмосферному пов≥тр≥, водоймищах, ірунт≥, д≥йсно встановлених в≥дпов≥дними контролюючими компетентними органами;
4) стандарт≥в ¤кост≥ навколишнього природного середовища, що предТ¤вл¤ютьс¤ до д≥¤льност≥ виробничо-господарчих обТЇкт≥в;
5) еколог≥чноњ шкоди, запод≥¤ноњ внасл≥док порушенн¤ правил охорони навколишнього середовища;
6) безпосередн≥х причин запод≥¤нн¤ еколог≥чноњ шкоди;
7) чи не стали причиною под≥њ дефекти проектуванн¤, плануванн¤ даного обТЇкта, його експлуатац≥њ;
8) можливост≥ уникнути порушенн¤ правил охорони довк≥лл¤;
9) чи не призвели до шк≥дливих еколог≥чних насл≥дк≥в чинники, що не залежать в≥д цих порушень;
10) причин ≥ умов, що спри¤ли порушенн¤м правил еколог≥чноњ безпеки.

ƒл¤ проведенн¤ судово-еколог≥чноњ експертизи можливо залучати спец≥ал≥ст≥в орган≥в, що зд≥йснюють державну еколог≥чну експертизу (органи ƒержкомг≥дромету, ћ≥н≥стерства охорони здоровТ¤ та ≥н.), прац≥вник≥в судово-експертних установ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ (б≥олог≥в, ірунтознавц≥в, х≥м≥к≥в) з питань, що вход¤ть до њх компетенц≥њ.

” звТ¤зку з тим, що диспозиц≥њ статей 241Ч243    визначають дан≥ злочини зак≥нченими з моменту забрудненн¤ акватор≥њ вод, атмосферного пов≥тр¤, часто виникаЇ необх≥дн≥сть проведенн¤ судових експертиз дл¤ встановленн¤ самого факту ≥ обставин такого забрудненн¤ певноњ територ≥њ або акватор≥њ даним п≥дприЇмством, судном тощо. ƒл¤ вир≥шенн¤ таких завдань призначаютьс¤ судово-техн≥чна, судово-технолог≥чна, судово-х≥м≥чна, судова агротехн≥чна, судова г≥дрометеоролог≥чна, судово-б≥олог≥чна експертизи.

ƒл¤ встановленн¤ окремих обставин, повТ¤заних ≥з насл≥дками вказаних забруднень, кр≥м перел≥чених можуть призначатис¤ судово-медична, судово-ветеринарна, судово-≥хт≥олог≥чна експертизи.

—удово-техн≥чна експертиза призначаЇтьс¤ дл¤ оц≥нки техн≥чного стану захисного, очисного й уловлюючого обладнанн¤, ви¤вленн¤ його дефект≥в, безпосередн≥х техн≥чних та орган≥зац≥йних причин дефектност≥ роботи обладнанн¤, а також обставин, що цьому спри¤ли.

—удово-технолог≥чна експертиза вир≥шуЇ питанн¤ роботи технолог≥чного обладнанн¤ (у тому числ≥ очисного) в конкретному виробничому процес≥, повТ¤заному з вид≥ленн¤м в≥дход≥в, викид≥в, шк≥дливих речовин, що потребують в≥дпов≥дноњ очистки ≥ знешкодженн¤, а також з роботою двигун≥в та ≥ншого обладнанн¤ суден, що викликаЇ необх≥дн≥сть скиданн¤ речовин.

—удово-х≥м≥чна, судова агротехн≥чна, судова г≥дрометеоролог≥чна експертизи призначаютьс¤ дл¤ встановленн¤ факту забрудненн¤ певноњ територ≥њ або акватор≥њ, водних джерел, п≥дземних вод неочищеними ≥ незнешкодженими ст≥чними водами, викидами або в≥дходами, що запод≥¤ли або можуть запод≥¤ти шкоду здоровТю людей чи рибним запасам, а також забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ шк≥дливими дл¤ здоровТ¤ людей в≥дходами промислового виробництва, забрудненн¤ мор¤ речовинами, шк≥дливими дл¤ здоровТ¤ людей або дл¤ живих ресурс≥в мор¤, або ≥ншими в≥дходами ≥ матер≥алами, що можуть спричинити збитки зонам в≥дпочинку або перешкоджати ≥ншим законним видам використанн¤ мор¤. « ц≥Їю метою перед експертом в≥дпов≥дноњ спец≥альност≥ можуть бути поставлен≥ так≥ питанн¤:

1) чи не м≥ст¤ть вказан≥ проби води (пов≥тр¤, ірунту) будь-¤к≥ шк≥длив≥ речовини; ¤кщо м≥ст¤ть, то ¤к≥ саме;
2) ¤к≥ особливост≥ (вид, склад, тощо) вказаноњ речовини, що ви¤влен≥ в дан≥й проб≥;
3) чи однаков≥ запропонован≥ дл¤ експертного досл≥дженн¤ речовини, що ви¤влен≥ в даному район≥ (простор≥) й отриман≥ зразки викид≥в, в≥дход≥в, скид≥в.

ƒл¤ вир≥шенн¤ под≥бних питань може призначатись також судова матер≥алознавча експертиза нафтопродукт≥в, мастил тощо.

ќск≥льки п≥д час розсл≥дуванн¤ забрудненн¤ вод ≥ атмосферного пов≥тр¤ треба встановити, чи не спричинило таке забрудненн¤ шкоди здоровТю людей, у р¤д≥ випадк≥в необх≥дно провести судово-медичну експертизу потерп≥лих ≥ речових доказ≥в дл¤ вир≥шенн¤ таких питань:

1) ¤кою речовиною ≥ ¤кою њњ к≥льк≥стю (дозою) спричинено шкоду здоровТю даноњ особи;
2) ¤ким шл¤хом (через дихальн≥ шл¤хи, органи травленн¤, зовн≥шн≥ покриви) шк≥длива дл¤ здоровТ¤ речовина потрапила в орган≥зм;
3) чи ви¤влено будь-¤ке захворюванн¤ у даноњ особи ≥ ¤кщо так, ¤ка його причина;
4) чи не втратила дана особа працездатност≥ внасл≥док забрудненн¤ водоймища (атмосферного пов≥тр¤) певною речовиною, а ¤кщо так, то ¤кий ступ≥нь втрати працездатност≥.

¬елике значенн¤ дл¤ встановленн¤ факту ≥ обставин спричиненн¤ шкоди рибним запасам пр≥сних водойм ≥ мор¤ маЇ проведенн¤ судово-≥хт≥олог≥чноњ експертизи, ¤ка може вир≥шити питанн¤:

1) ¤к≥ причини загибел≥ риби у даному район≥ акватор≥њ;
2) ¤кою речовиною викликане отруЇнн¤ риби;
3) ск≥льки часу минуло з моменту отруЇнн¤ риби;
4) ¤ку шкоду може спричинити рибним запасам забрудненн¤ даного району акватор≥њ ви¤вленими у вод≥ шк≥дливими речовинами;
5) ¤ких заход≥в необх≥дно вжити дл¤ усуненн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в, викликаних забрудненн¤м даного району акватор≥њ, що призвели до скороченн¤ рибних запас≥в (живих ресурс≥в мор¤).

” раз≥ необх≥дност≥ встановити шкоду, запод≥¤ну забрудненн¤м водойм, с≥льськогосподарському виробництву або такому виду ресурс≥в мор¤, ¤к морськ≥ тварини можуть призначатись судово-зоолог≥чна (судова зоотехн≥чна), судово-ветеринарна експертизи.

¬елике значенн¤ дл¤ розсл≥дуванн¤ даного виду злочин≥в маЇ залученн¤ представник≥в громадських обТЇднань до проведенн¤ окремих сл≥дчих д≥й: встановленн¤ св≥дк≥в, потерп≥лих, охорони м≥сц¤ под≥њ, обстеженн¤ територ≥њ й акватор≥њ з метою ви¤вленн¤ сл≥д≥в злочину, його насл≥дк≥в, зТ¤суванн¤ обставин, що спри¤ли порушенн¤м правил еколог≥чноњ безпеки та ≥н.

Ќа наступному етап≥ розсл≥дуванн¤ ≥ в заключн≥й його стад≥њ виникаЇ потреба у зд≥йсненн≥ тактичних операц≥й, що мають встановити важлив≥ дл¤ даноњ категор≥њ справ обставини. ƒо под≥бних операц≥й належать: встановленн¤ функц≥й службових ос≥б ≥ техн≥чного персоналу, причинних звТ¤зк≥в м≥ж њх д≥¤льн≥стю ≥ насл≥дками, що настали; визначенн¤ ф≥зичноњ, матер≥альноњ та моральноњ шкоди, запод≥¤ноњ злочином; зТ¤суванн¤ причин ≥ умов, що спри¤ли порушенн¤м еколог≥чних стандарт≥в ≥ норматив≥в.