І 1.  рим≥нал≥стична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

«лочинн≥ порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху характеризуютьс¤ широкою розповсюджен≥стю ≥ мають п≥двищену сусп≥льну небезпеку. “ак, щороку в ”крањн≥ скоюЇтьс¤ в середньому 40 тис. дорожньо-транспортних под≥й, внасл≥док ¤ких гине 7 тис. людей ≥ дес¤тки тис¤ч одержують пораненн¤.  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за дорожньо-транспортн≥ под≥њ передбачена ст. 286    (Ђѕорушенн¤ правил безпеки дорожнього руху або експлуатац≥њ транспорту особами, ¤к≥ керують транспортними засобамиї), ст. 287 (Ђ¬ипуск в експлуатац≥ю техн≥чно несправних транспортних засоб≥в або ≥нше порушенн¤ њх експлуатац≥њї), ст. 288 (Ђѕорушенн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в, що стосуютьс¤ убезпеченн¤ дорожнього рухуї), ст. 291 (Ђѕорушенн¤ чинних на транспорт≥ правилї).

ƒорожньо-транспортна под≥¤ Ч це злочинне порушенн¤ правил безпеки руху й експлуатац≥њ автотранспорту, трамвањв, тролейбус≥в, трактор≥в, самох≥дних машин та ≥нших механ≥чних транспортних засоб≥в, внасл≥док ¤кого завдан≥ середньоњ т¤жкост≥, т¤жк≥ тiлесн≥ ушкодженн¤ чи настала смерть потерп≥лого.

¬≥дпов≥дно до п. 7 ѕравил обл≥ку дорожньо-транспортних пригод, затверджених постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 595 в≥д 03.08.93, не п≥дл¤гають обл≥ку под≥њ:

а) з участю трактор≥в, ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в у раз≥ виконанн¤ ними основних виробничих операц≥й, дл¤ ¤ких вони призначен≥ (оранка, прокладанн¤ траншей, скирдуванн¤, збиранн¤ врожаю, л≥созагот≥вл¤, встановленн¤ щогл, опор тощо);

б) ¤к≥ виникли внасл≥док стих≥йного лиха;

в) що сталис¤ через порушенн¤ вод≥Їм техн≥ки безпеки ≥ правил експлуатац≥њ транспортних засоб≥в за в≥дсутност≥ вод≥¤ за кермом (запуск двигуна за допомогою пускового держаку та ≥н.);

г) пожеж≥ на рухомих транспортних засобах, виникненн¤ ¤ких не повТ¤зане з њх техн≥чною несправн≥стю.

ќбл≥ком ≥ анал≥зом дорожньо-транспортних под≥й т≥льки з матер≥альними збитками без постраждалих (за цими фактами крим≥нальн≥ справи не порушуютьс¤, ≥, в≥дпов≥дно, до державноњ статистичноњ зв≥тност≥ вони не включаютьс¤) займаютьс¤ чергов≥ частини орган≥в внутр≥шн≥х справ ≥ п≥дрозд≥ли дорожньо-патрульноњ служби ƒержавто≥нспекц≥њ.

ƒорожньо-транспортн≥ под≥њ досить р≥зноман≥тн≥. «алежно в≥д механ≥зму под≥њ вони под≥л¤ютьс¤ на так≥:

1) з≥ткненн¤ транспортних засоб≥в один з одним (при зустр≥чному чи попутному рухов≥, боков≥ з≥ткненн¤);

2) нањзд транспортного засобу (на п≥шохода, нерухомий транспортний зас≥б, перешкоду, велосипедиста, гужовий транспорт);

3) перекиданн¤ транспортного засобу (що буваЇ пор≥вн¤но р≥дко Ч при поворот≥ на велик≥й швидкост≥ чи нањзд≥ при поворот≥ правим боком на узб≥чч¤)*;

4) пад≥нн¤ пасажира з транспорту;
5) ≥нш≥ дорожньо-транспортн≥ под≥њ, що стають насл≥дком грубого порушенн¤ правил руху чи експлуатац≥њ транспортних засоб≥в самими постраждалими (пад≥нн¤ транспорту в урвище, з мосту тощо).

ƒл¤ формуванн¤ методики розсл≥дуванн¤ злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху ≥ зд≥йсненн¤ плануванн¤ за ц≥Їю категор≥Їю крим≥нальних справ важливого значенн¤ набувають так≥ елементи крим≥нал≥стичноњ характеристики, ¤к дан≥ про способи њх вчиненн¤, обстановку дорожньо-транспортноњ пригоди, ≥нформац≥¤ про типов≥ сл≥ди, особу злочинц¤, а також особу потерп≥лого. –озгл¤даючи способи вчиненн¤ злочин≥в даного виду, сл≥д зазначити, що дорожньо-транспортн≥ под≥њ належать до необережних злочин≥в, тобто вчин¤ютьс¤ через злочинну самовпевнен≥сть або злочинну недбал≥сть. «лочинн≥ порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху Ї насл≥дком р≥зноман≥тних недозволених д≥й або невчиненн¤ д≥й з боку субТЇкт≥в цього виду злочин≥в.

як св≥дчить статистика, найчаст≥ше дорожньо-транспортн≥ под≥њ виникають внасл≥док порушень, ¤ких припускаЇтьс¤ вод≥й транспортного засобу, а саме: перевищенн¤ встановленоњ швидкост≥ руху; недотриманн¤ правил обгону, повороту чи р¤дност≥; нањзд на смугу зустр≥чного руху; порушенн¤ правил проњзду перехресть; недотриманн¤ безпечноњ дистанц≥њ руху; перевезенн¤ пасажир≥в у непристосованому дл¤ цього транспорт≥; неправильне завантаженн¤ й укр≥пленн¤ вантажу на транспорт≥; недотриманн¤ сигнал≥в св≥тлофору; вињзд на зав≥домо техн≥чно несправному транспорт≥; порушенн¤ правил руху на зал≥зничних перењздах тощо. ќсобливо небезпечним ≥ водночас дуже розповсюдженим порушенн¤м Ї управл≥нн¤ транспортним засобом у стан≥ алкогольного чи наркотичного спТ¤н≥нн¤, бо у вод≥¤ при цьому значно упов≥льнюЇтьс¤ реакц≥¤, слабшаЇ увага, неадекватно сприймаЇтьс¤ та оц≥нюЇтьс¤ дорожн¤ обстановка.

ƒорожньо-транспортн≥ под≥њ можуть в≥дбуватис¤ внасл≥док неправом≥рних д≥й п≥шоход≥в чи пасажир≥в, а саме: перех≥д проњжджоњ частини перед рухомим транспортом; рух уздовж проњжджоњ частини дороги; перех≥д проњжджоњ частини у непризначених дл¤ переходу м≥сц¤х; недотриманн¤ дорожн≥х знак≥в ≥ сигнал≥в св≥тлофору; ≥гри д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в на проњждж≥й частин≥ дороги; посадка ≥ висадка пасажир≥в п≥д час руху транспорту; њзда на п≥дн≥жках; раптова по¤ва на проњждж≥й частин≥ п≥шоход≥в, проњзд на транспорт≥ пасажир≥в у стан≥ спТ¤н≥нн¤ тощо. якщо при цьому вод≥й не порушував правил дорожнього руху, крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть дл¤ нього не настаЇ.

–об≥тники автоп≥дприЇмств, в≥дпов≥дальн≥ за техн≥чний стан чи експлуатац≥ю транспортних засоб≥в (диспетчери, механ≥ки, зав≥дуюч≥ гаражами), можуть вчин¤ти протиправн≥ д≥њ (безд≥њ), що також призвод¤ть до дорожньо-транспортних под≥й: випуск на л≥н≥ю техн≥чно несправного транспорту (≥з з≥псованою гальм≥вною системою, несправним рульовим механ≥змом чи двигуном тощо); не¤к≥сний ремонт транспортного засобу; порушенн¤ пор¤дку техн≥чного огл¤ду транспорту; неприйн¤тт¤ заход≥в щодо запоб≥ганн¤ експлуатац≥њ техн≥чно несправного транспорту; порушенн¤ правил контролю за виходом транспорту на л≥н≥ю; допуск до керуванн¤ транспортним засобом особи, ¤ка не маЇ або позбавлена прав вод≥¤, чи такоњ, ¤ка перебуваЇ у стан≥ спТ¤н≥нн¤; грубе порушенн¤ режиму роботи вод≥¤.

ƒорожньо-транспортн≥ под≥њ можуть бути насл≥дком злочинних порушень правил, норм ≥ стандарт≥в особами, в≥дпов≥дальними за буд≥вництво, ремонт або утриманн¤ дор≥г, вулиць, дорожн≥х споруд (нев≥дпов≥дн≥сть параметр≥в дороги стандартам, що забезпечують безпечний рух; несвоЇчасний ремонт дорожнього полотна; в≥дсутн≥сть належного контролю за станом дор≥г, вулиць, мост≥в, зал≥зничних перењзд≥в; не¤к≥сний ремонт дор≥г ≥ дорожн≥х споруд; порушенн¤ правил проведенн¤ ремонтних роб≥т (в≥дсутн≥сть огорож≥, попереджувальних знак≥в); недостатн¤ осв≥тлен≥сть вулиць тощо).

≤нколи дорожньо-транспортн≥ под≥њ можуть статис¤ внасл≥док випадкового зб≥гу обставин, що не могли бути передбаченими учасниками руху (несправн≥сть транспорту, що виникла зненацька, розрив камери тощо).

¬ажливе крим≥нал≥стичне значенн¤ мають дан≥, що характеризують обстановку злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху (м≥сце, час та ≥нш≥ обставини). ƒорожн¤ обстановка становить складну сукупн≥сть умов, при ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ рух на певн≥й д≥л¤нц≥ дороги чи вулиц≥, ≥ характеризуЇтьс¤ ¤к статичними, так ≥ динам≥чними елементами.

ƒо статичних елемент≥в дорожньоњ обстановки належать плануванн¤ дор≥г ≥ вулиць, њх техн≥чн≥ характеристики (проф≥ль, ширина проњжджоњ частини, тип ≥ стан дорожнього покритт¤), на¤вн≥сть засоб≥в автоматичного та ≥ншого регулюванн¤ дорожнього руху (огорож≥, розм≥тки, дорожн≥ знаки, зупинки м≥ського транспорту), осв≥тленн¤ проњжджоњ частини у темний час доби, будови, споруди ≥ зелен≥ насадженн¤, розм≥щен≥ поруч з дорогою, тощо.

«начний вплив на виникненн¤ ≥ розвиток дорожньотранспортноњ под≥њ справл¤ють динам≥чн≥ елементи дорожньоњ обстановки: ≥нтенсивн≥сть ≥ швидк≥сть руху машин ≥ п≥шоход≥в, перем≥щенн¤ ≥нших обТЇкт≥в по дорожньому полотну, повед≥нка п≥шоход≥в ≥ вод≥њв транспорту, зм≥на сигнал≥в регулюванн¤ руху, маневри руху автомашин, огл¤дов≥сть, видим≥сть та ≥н. ”с≥ ц≥ чинники мають враховуватис¤ вод≥Їм при керуванн≥ транспортним засобом.

„ас (року, доби) також може бути передумовою формуванн¤ авар≥йноњ дорожньоњ обстановки. “ак, досить часто злочинн≥ порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху в≥дбуваютьс¤ в години Ђп≥кї (коли рух найб≥льш ≥нтенсивний), при неспри¤тливих погодних умовах (ожеледь, дощ, туман), у темний час доби.

ƒорожньо-транспортна под≥¤ Ї складною ≥ динам≥чною системою взаЇмод≥њ р≥зноман≥тних обТЇкт≥в, таких ¤к транспортн≥ засоби, дорога, предмети дорожньоњ обстановки, вод≥й, п≥шох≥д, внасл≥док чого утворюютьс¤ багаточисельн≥ сл≥ди, типов≥ дл¤ даного виду злочин≥в. ÷е можуть бути сл≥ди гальмуванн¤ кол≥с, кров≥, волоч≥нн¤ потерп≥лого, його реч≥, в≥дбитки бампера або протектора на од¤з≥ потерп≥лого, ушкодженн¤ ≥ травми, одержан≥ вод≥Їм, пасажирами, п≥шоходами, частки фарби, скалки фар, лобового скла та бокових дзеркал, пл¤ми мастила, палива, антифризу, в≥дламан≥ детал≥ транспортних засоб≥в, частини вантажу, що перевозитьс¤, сл≥ди пошкоджень на самих транспортних засобах, а також зм≥ни, що виникли внасл≥док њх не¤к≥сного ремонту, пошкодженн¤ наземних споруд, волокна тканини, волосс¤, сл≥ди рук тощо. јнал≥з ≥ досл≥дженн¤ даних сл≥д≥в спри¤ють встановленню ≥нших елемент≥в крим≥нал≥стичноњ характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

ƒан≥ про особу злочинц¤ також мають важливе значенн¤ дл¤ визначенн¤ багатьох обставин дорожньо-транспортноњ под≥њ. ѕри вивченн≥ особи вод≥¤ встановлюЇтьс¤ його в≥к, фахова п≥дготовка, на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть практичних навичок, стаж роботи, стан здоровТ¤, на¤вн≥сть ф≥зичних вад або захворювань, тривал≥сть ≥ характер роботи до моменту под≥њ. «окрема, велика к≥льк≥сть дорожньо-транспортних под≥й вчин¤ютьс¤ особами з≥ стажем вод≥нн¤ до пТ¤ти рок≥в, оск≥льки вони ще не мають достатн≥х навичок керуванн¤ транспортом ≥ водночас ви¤вл¤ють зайву самовпевнен≥сть.

≤нколи д≥њ порушник≥в правил безпеки дорожнього руху детерм≥нуютьс¤ особливост¤ми њх ф≥зичного ≥ психолог≥чного стану. “ому виникаЇ необх≥дн≥сть досл≥дити повед≥нку вод≥¤ на робот≥ ≥ в побут≥, зТ¤сувати, чи не порушував в≥н ран≥ше правил дорожнього руху, його стосунки з потерп≥лим. «начна к≥льк≥сть дорожньо-транспортних под≥й скоюЇтьс¤ через провину вод≥њв, ¤к≥ перебувають у стан≥ алкогольного чи наркотичного спТ¤н≥нн¤.

” звТ¤зку з тим, що д≥њ потерп≥лого Ї важливим елементом механ≥зму дорожньо-транспортноњ под≥њ, а де¤к≥ з них порушують правила дорожнього руху, необх≥дно враховувати стан здоровТ¤ потерп≥лого, в≥к, ф≥зичн≥ ≥ псих≥чн≥ характеристики, на¤вн≥сть захворювань зору, слуху, зТ¤сувати, чи не перебував в≥н у стан≥ алкогольного або наркотичного спТ¤н≥нн¤.

ѕриводами до порушенн¤ крим≥нальноњ справи у раз≥ дорожньо-транспортноњ под≥њ найчаст≥ше Ї: за¤ви потерп≥лих чи њх родич≥в, очевидц≥в, вод≥њв транспортних засоб≥в, причетних до под≥њ; пов≥домленн¤ посадових ос≥б транспортних орган≥зац≥й, прац≥вник≥в медичних заклад≥в; безпосереднЇ ви¤вленн¤ органами м≥л≥ц≥њ чи прокуратури ознак злочину.

ѕ≥дставами дл¤ порушенн¤ крим≥нальноњ справи у таких випадках будуть факти запод≥¤нн¤ середньоњ т¤жкост≥ ≥ т¤жких т≥лесних ушкоджень або настанн¤ смерт≥ потерп≥лих внасл≥док дорожньо-транспортноњ под≥њ. ѕри одержанн≥ пов≥домленн¤ про дорожньо-транспортну под≥ю, що спричинила людськ≥ жертви чи т¤жк≥ пораненн¤, сл≥дчий зобовТ¤заний негайно вињхати на огл¤д м≥сц¤ под≥њ, за результатами ¤кого порушуЇ крим≥нальну справу. якщо фактичних даних дл¤ правильних висновк≥в про обставини, що сталис¤, ≥ прийн¤тт¤ обірунтованого р≥шенн¤ про порушенн¤ крим≥нальноњ справи чи в≥дмову в так≥й ви¤вл¤Їтьс¤ недостатньо, то в≥дпов≥дно до ст. 97  ѕ  провод¤тьс¤ перев≥рочн≥ д≥њ: в≥дбираютьс¤ по¤сненн¤ в≥д громад¤н, посадових ос≥б, вод≥њв про фактичний б≥к злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху; витребуютьс¤ документи, у тому числ≥ в≥д автоп≥дприЇмств, л≥кувальних заклад≥в.

як правило, крим≥нальна справа порушуЇтьс¤ за фактом злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху, а не за обвинуваченн¤м конкретноњ особи. ÷е повТ¤зано з тим, що на початку розсл≥дуванн¤ ще не доведено причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю), що мали м≥сце, та насл≥дками, що настали, а надал≥ ≥нколи ви¤вл¤Їтьс¤, що провина вод≥¤ транспорту в≥дсутн¤, оск≥льки у нього не було техн≥чноњ можливост≥ запоб≥гти дорожньо-транспортн≥й под≥њ.

ѕри розсл≥дуванн≥ злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху мають бути доведен≥ обставини, що мають значенн¤ дл¤ правильного вир≥шенн¤ справи, а саме:

1) чи Ї дана под≥¤ дорожньо-транспортною, њњ вид;

2) дорожн¤ обстановка в момент под≥њ (м≥сце, час та ≥н.);

3) ¤к≥ транспортн≥ засоби були зад≥¤н≥ у под≥њ, њх техн≥чний стан (¤к до под≥њ, так ≥ п≥сл¤ нењ);

4) насл≥дки, що сталис¤ внасл≥док злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху (смерть, ступ≥нь т¤жкост≥ т≥лесних ушкоджень, характер ≥ розм≥ри матер≥ального збитку), що дуже важливо дл¤ квал≥ф≥кац≥њ злочину;

5) спос≥б вчиненн¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ;

6) хто постраждав, повед≥нка учасник≥в под≥њ;

7) ¤ка безпосередн¤ причина дорожньо-транспортноњ под≥њ;

8) ступ≥нь вини кожного учасника под≥њ (вод≥¤, прац≥вника автоп≥дприЇмства, пасажира, п≥шохода та ≥н.);

9) ¤к≥ положенн¤ правил дорожнього руху чи експлуатац≥њ транспортних засоб≥в були порушен≥ винним;

10) чи Ї причинний звТ¤зок м≥ж допущеними порушенн¤ми правил дорожнього руху або експлуатац≥њ транспортних засоб≥в ≥ насл≥дками, що сталис¤;

11) обставини, що спри¤ли злочину (недол≥ки в орган≥зац≥њ руху транспорту ≥ п≥шоход≥в, неналежний контроль за випуском транспорту ≥ вод≥¤ на л≥н≥ю, недол≥ки в контрол≥ за техн≥чним станом дор≥г ≥ вулиць, у п≥дготовц≥ вод≥њв транспортних засоб≥в, пропаганд≥ правил дорожнього руху серед його учасник≥в та ≥н.).

ѕор≥вн¤но проста ситуац≥¤ на початку розсл≥дуванн¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ складаЇтьс¤ тод≥, коли злочинне порушенн¤ вчинене у присутност≥ св≥дк≥в, вод≥й ≥ транспортний зас≥б залишились на м≥сц≥ под≥њ. ” цьому випадку основн≥ зусилл¤ сл≥дства спр¤мован≥ на досл≥дженн¤ обстановки м≥сц¤ под≥њ, встановленн¤ причин дорожньо-транспортноњ под≥њ, збиранн¤ доказ≥в, що п≥дтверджують провину його учасник≥в. ƒл¤ розвТ¤занн¤ завдань провод¤тьс¤ перв≥сн≥ сл≥дч≥ д≥њ: огл¤д м≥сц¤ под≥њ, осв≥дуванн¤ ≥ призначенн¤ судово-медичноњ експертизи вод≥¤, судово-медичноњ експертизи постраждалого, допити вод≥њв, св≥дк≥в, потерп≥лих та ≥н.

Ѕ≥льш складна сл≥дча ситуац≥¤ виникаЇ тод≥, коли злочинне порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху вчинене за в≥дсутност≥ св≥дк≥в або вод≥Їм, ¤кий зник з м≥сц¤ под≥њ, залишивши транспортний зас≥б. як правило, так повод¤тьс¤ особи, ¤к≥ вчинили викраденн¤ транспорту або намагаютьс¤ протид≥¤ти розсл≥дуванню шл¤хом висуненн¤ неправдивоњ верс≥њ про викраденн¤ њх автотранспорту, дл¤ чого вони вже п≥сл¤ под≥њ звертаютьс¤ до м≥л≥ц≥њ ≥з за¤вою про крад≥жку, домовл¤ютьс¤ з родичами, знайомими щодо неправдивих св≥дчень. ” так≥й ситуац≥њ передус≥м необх≥дно встановити особу, ¤ка перебувала за кермом у момент под≥њ, вжити заход≥в щодо њњ розшуку ≥ затриманн¤, зТ¤сувати причини, що змусили вод≥¤ зникнути з м≥сц¤ под≥њ. ƒл¤ зТ¤суванн¤ цих обставин необх≥дно провести огл¤д м≥сц¤ под≥њ (звертаючи особливу увагу на т≥ вузли та детал≥ автомоб≥л¤, де повинн≥ були залишитись сл≥ди рук, кров≥, волокна од¤гу вод≥¤), встановити ≥ допитати св≥дк≥в, ¤к≥ бачили вод≥¤ в момент авар≥њ ≥ коли в≥н залишав м≥сце под≥њ, встановити ≥ допитати власника транспортного засобу.

Ќайскладн≥шою ≥ досить розповсюдженою ситуац≥Їю на початковому етап≥ розсл≥дуванн¤ Ї така, коли вод≥й зникаЇ з м≥сц¤ под≥њ разом з транспортом. “ут основну увагу сл≥дства потр≥бно зосередити на встановленн≥ факту дорожньо-транспортноњ под≥њ, ви¤вленн≥ вод≥¤ ≥ транспорту, що брав участь у под≥њ, можливих св≥дк≥в. ƒл¤ цього проводитьс¤ огл¤д м≥сц¤ под≥њ; про ознаки транспорту ≥ прикмети вод≥¤ опитуютьс¤ очевидц≥ та потерп≥л≥; орган≥зовуютьс¤ загороджувальн≥ заходи на шл¤ху можливого пересуванн¤ транспорту; перев≥р¤ютьс¤ п≥дприЇмства по ремонту автомоб≥л≥в, гараж≥ та автосто¤нки; дл¤ встановленн¤ св≥дк≥в проводитьс¤ обх≥д житлових будинк≥в, п≥дприЇмств та заклад≥в, розм≥щених у район≥ под≥њ. “ранспорт огл¤даЇтьс¤ за м≥сцем його ви¤вленн¤.

”сп≥х у розсл≥дуванн≥ злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху значною м≥рою (особливо на початковому етап≥) визначаЇтьс¤ своЇчасн≥стю та правильн≥стю висуненн¤ ≥ розробленн¤ сл≥дчих верс≥й. ¬иход¤чи з обставин, фактичних даних конкретноњ крим≥нальноњ справи сл≥дчий висуваЇ загальн≥ верс≥њ про сутн≥сть ≥ причини под≥њ, типовими з ¤ких Ї:

1) дорожньо-транспортна под≥¤ стала насл≥дком порушенн¤ правил безпеки руху вод≥Їм;

2) под≥¤ викликана порушенн¤ми правил руху самим постраждалим;

3) под≥¤ стала насл≥дком техн≥чноњ несправност≥ транспортного засобу;

4) дорожньо-транспортна под≥¤ повТ¤зана з порушенн¤ми норм, стандарт≥в утриманн¤ дор≥г;

5) под≥¤ сталас¤ внасл≥док випадкового зб≥гу обставин;

6) под≥¤ ≥нсценована з метою прихованн¤ ≥ншого, ¤к правило, б≥льш т¤жкого злочину;

7) транспортний зас≥б було використано ¤к знар¤дд¤ дл¤ вчиненн¤ ≥ншого злочину.

” ситуац≥њ, коли вод≥й зник, а автомоб≥ль залишивс¤ на м≥сц≥ под≥њ, головним напр¤мом розсл≥дуванн¤ Ї встановленн¤ винного. “ому в першу чергу висуваютьс¤ верс≥њ про особу, ¤ка перебувала за кермом у момент под≥њ: 1) транспортним засобом керував вод≥й ≥ 2) транспортним засобом керувала сторонн¤ особа (родич вод≥¤, його знайомий, сп≥вроб≥тник, викрадач).

ўодо ситуац≥њ, коли вод≥й зник з м≥сц¤ под≥њ разом з транспортом, в≥дпрацьовуютьс¤ верс≥њ про машину, що брала участь у дорожньо-транспортн≥й под≥њ (вантажна чи легкова, марка автомоб≥л¤, конкретна модель тощо). ѕ≥д час подальшого розсл≥дуванн¤ вс≥ верс≥њ повинн≥ перев≥р¤тис¤ паралельно, шл¤хом проведенн¤ сл≥дчих ≥ оперативно-розшукових д≥й.

ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ. ” справах даноњ категор≥њ огл¤д м≥сц¤ под≥њ Ї одним з найб≥льш важливих способ≥в збиранн¤ доказ≥в. јби њх не втратити, у раз≥ одержанн¤ пов≥домленн¤ про авар≥ю на огл¤д м≥сц¤ под≥њ сл≥д вињжджати негайно, оск≥льки сл≥ди дорожньо-транспортноњ под≥њ (особливо т≥, що знаход¤тьс¤ на його перифер≥њ) можуть бути знищен≥ рухом транспорту ≥ п≥шоход≥в, зупинити ¤кий на значний пром≥жок часу не завжди можливо.  р≥м того, обстановка м≥сц¤ под≥њ може бути викривлена д≥¤ми за≥нтересованих ос≥б (вод≥й може зм≥нити довжину сл≥ду гальмуванн¤, виправити примТ¤тини на корпус≥ автомоб≥л¤, привести у зламаний стан окрем≥ вузли транспортного засобу тощо). ѕогодн≥ умови (дощ, сн≥г, в≥тер, сонце) також впливають на збереженн¤ сл≥д≥в дорожньо-транспортноњ под≥њ.

ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ, проведений вчасно, квал≥ф≥ковано ≥ ретельно, дозвол¤Ї встановити так≥ дан≥:

1) умови ≥ точне м≥сце злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху;

2) час його вчиненн¤;

3) вид дорожньо-транспортноњ под≥њ;

4) механ≥зм под≥њ, що м≥стить посл≥довн≥сть ≥ направлен≥сть д≥й його учасник≥в;

5) предмети ≥ сл≥ди, що залишилис¤ на м≥сц≥ под≥њ;

6) ор≥Їнтовну швидк≥сть руху транспорту ≥ п≥шохода;

7) учасник≥в под≥њ;

8) заходи, вжит≥ вод≥Їм транспорту ≥ п≥шоходом дл¤ запоб≥ганн¤ под≥њ;

9) техн≥чний стан транспортних засоб≥в;

10) причини дорожньо-транспортноњ под≥њ;

11) ознаки, що вказують на напр¤мок руху транспорту, що зник;

12) в≥домост≥ про очевидц≥в ≥ св≥дк≥в.

ƒаний перел≥к не Ї вичерпним. «алежно в≥д конкретних обставин на м≥сц≥ под≥њ можуть бути одержан≥ й ≥нш≥ в≥домост≥, що мають значенн¤ дл¤ справи.

«лочинне порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху Ї под≥Їю складною, динам≥чною, у процес≥ ¤коњ взаЇмодiють багато р≥зноман≥тних обТЇкт≥в, тому й огл¤д м≥сц¤ такоњ под≥њ в≥др≥зн¤Їтьс¤ чималою специф≥кою ≥ складн≥стю, вимагаЇ ретельноњ п≥дготовки дл¤ його проведенн¤. ќдержавши пов≥домленн¤ про под≥ю, ще до вињзду на м≥сце сл≥д потурбуватис¤ про те, щоб потерп≥лим була надана перша медична допомога, а при необх≥дност≥ вони, мають бути в≥дправлен≥ до л≥карн≥ (у цьому випадку положенн¤ т≥ла потерп≥лого ф≥ксуЇтьс¤ за допомогою фарби, крейди, цегли), прац≥вники ƒј≤ забезпечили збереженн¤ обстановки ≥ сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ, повн≥стю чи частково зупинили рух, встановили очевидц≥в ≥ св≥дк≥в дорожньо-транспортноњ под≥њ, вод≥њв Ч учасник≥в под≥њ, вилучили у них посв≥дченн¤, реЇстрац≥йн≥ документи на транспорт, дорожн≥ листи.

¬иход¤чи з одержаного пов≥домленн¤, сл≥дчий визначаЇ, ¤ких фах≥вц≥в необх≥дно залучити до огл¤ду (авто≥нженера, крим≥нал≥ста, судового медика та ≥н.). якщо вод≥й зник з м≥сц¤ под≥њ, то до групи доц≥льно включити прац≥вника крим≥нального розшуку, ¤кий може надати певну допомогу й в установленн≥ св≥дк≥в. ” раз≥, коли м≥сце дорожньо-транспортноњ под≥њ знаходитьс¤ за межами населеного пункту, необх≥дно заздалег≥дь запросити пон¤тих. ƒо вињзду на м≥сце под≥њ сл≥д перев≥рити комплектн≥сть ≥ справн≥сть науково-техн≥чних засоб≥в, ¤к≥ сл≥дчо-оперативна група бере ≥з собою (сл≥дча вал≥за, фотокомплект, у н≥чний час Ч осв≥тлювальн≥ прилади).

ѕрибувши на м≥сце под≥њ, сл≥дчий перев≥р¤Ї, чи надана медична допомога постраждалим, ефективн≥сть охорони ≥ загороджувальних заход≥в, виконанн¤ ≥нших вказ≥вок, зроблених ним ран≥ше. ѕеред в≥дправленн¤м постраждалих до л≥кувального закладу ф≥ксуютьс¤ њхн≥ дан≥ та до ¤коњ саме л≥карн≥ вони направлен≥. ѕ≥сл¤ цього сл≥дчий заслуховуЇ пов≥домленн¤ прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ, опитуЇ очевидц≥в, св≥дк≥в ≥ учасник≥в под≥њ дл¤ зТ¤суванн¤ њњ обставин ≥ тих зм≥н, що сталис¤ в обстановц≥ до прибутт¤ сл≥дчо-оперативноњ групи. ѕри ви¤вленн≥ у вод≥¤ ознак спТ¤н≥нн¤ його сл≥д направити на медичне осв≥дуванн¤ у супровод≥ прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ.

ќдержана при опитуванн¤х ≥нформац≥¤ спри¤Ї б≥льш точному ≥ правильному визначенню меж ≥ обТЇкт≥в огл¤ду, посл≥довност≥ та методу його проведенн¤. ћеж≥ огл¤ду м≥сц¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ залежать в≥д механ≥зму та ≥нших обставин того, що трапилос¤, ≥ можуть знаходитис¤ на пор≥вн¤но велик≥й в≥дстан≥ в≥д безпосереднього м≥сц¤ авар≥њ.

¬изначенн¤ посл≥довност≥ та виб≥р методу огл¤ду т≥сно повТ¤зан≥ з конкретними ситуац≥¤ми, що виникають внасл≥док дорожньо-транспортних под≥й. ƒуже часто при огл¤д≥ м≥сц¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ необх≥дно застосовувати концентричний метод Ч в≥д перифер≥њ до центру. ÷е по¤снюЇтьс¤ специф≥кою самого м≥сц¤ под≥њ, бо сл≥ди ≥ речов≥ докази, що знаход¤тьс¤ на певному в≥ддаленн≥ в≥д центру авар≥њ, можуть бути швидко знищен≥ рухомим транспортом чи п≥шоходами. “ому так≥ обТЇкти огл¤даютьс¤ першочергово. якщо вод≥й разом ≥з транспортним засобом зник з м≥сц¤ под≥њ, огл¤д спочатку сл≥д вести у напр¤мку його можливого руху, що дозвол¤Ї швидше ви¤вити сл≥ди, ¤к≥ характеризують даний автомоб≥ль, ≥, використовуючи цю ≥нформац≥ю, орган≥зувати його розшук. якщо ж транспорт знаходитьс¤ на м≥сц≥, то перш за все проводитьс¤ огл¤д т≥Їњ д≥л¤нки дороги, зв≥дки в≥н рухавс¤. «а на¤вност≥ трупа, визначивши меж≥ м≥сц¤ под≥њ та ознайомившись ≥з загальною обстановкою, огл¤д треба починати з трупа.

ќсновними обТЇктами огл¤ду м≥сц¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ Ї:

1) д≥л¤нка вулиц≥ чи дороги, де сталас¤ авар≥¤ (з прилеглою територ≥Їю);

2) труп;

3) транспортн≥ засоби, що брали участь у дорожньо-транспортн≥й под≥њ.

Ќа початку огл¤ду зТ¤совуЇтьс¤ ≥ ф≥ксуЇтьс¤ (у протокол≥, на схем≥) дорожн¤ обстановка: назва вулиц≥ (або ≥нш≥ топограф≥чн≥ дан≥) ≥ спос≥б регулюванн¤ руху на н≥й; тип дорожнього покритт¤ (асфальтобетон, бетон, кругл¤к, ірунтова дорога тощо) ≥ його стан (сухе, вологе, вз¤те кригою, засн≥жене тощо); ширина проњжджоњ частини (за на¤вност≥ осьовоњ л≥н≥њ визначаЇтьс¤ в≥дстань в≥д ц≥Їњ л≥н≥њ до тротуару, узб≥чч¤); рад≥ус повороту ≥ проф≥ль дороги (горизонтальний, схил чи узв≥з); на¤вн≥сть ≥ ширина узб≥ч, кювет≥в, тротуар≥в; зовн≥шнЇ оточенн¤ м≥сц¤ под≥њ (стовпи, буд≥вл≥, дерева та ≥н.); розташуванн¤ дорожн≥х знак≥в, св≥тлофора, покажчик≥в, зупинок транспорту ≥ переход≥в; розм≥тка проњжджоњ частини; огл¤дов≥сть (можлив≥сть бачити дорожню обстановку з м≥сц¤ вод≥¤); видим≥сть (в≥дстань, на ¤к≥й вод≥й розр≥зн¤Ї елементи дорожньоњ обстановки ≥ окрем≥ предмети); осв≥тлен≥сть; на¤вн≥сть перешкод руху ≥ дефект≥в дороги.

ѕ≥д час огл¤ду дорожнього полотна необх≥дно звертати увагу на на¤вн≥сть ≥ взаЇморозташуванн¤ сл≥д≥в кол≥с, пл¤м кров≥, р≥дин, що пролилис¤ (палива, мастила), окремих частин транспортного засобу, речей постраждалих тощо. –озташуванн¤ цих та ≥нших сл≥д≥в повинно бути однозначно визначено шл¤хом привТ¤зки до нерухомих ор≥Їнтир≥в. “акими можуть бути край дорожнього покритт¤, бордюрний кам≥нь, осьова л≥н≥¤, стовпи, кут будинку, п≥шох≥дна дор≥жка, л≥н≥¤ Ђстопї тощо (своЇр≥дн≥ вим≥рювальн≥ бази дл¤ подовжн≥х ≥ поперечних розм≥р≥в). ¬им≥ри, спр¤мован≥ поперек проњжджоњ частини, зручн≥ше робити в≥д правого краю тротуару за напр¤мком руху.

¬ивченн¤ ≥ вим≥р сл≥д≥в кол≥с транспортного засобу дозвол¤Ї встановити маневри автомоб≥л¤, чи намагавс¤ вод≥й уникнути под≥њ, взаЇмне розташуванн¤ транспортних засоб≥в п≥д час руху, њх положенн¤ щодо тротуару, п≥шоходу, осьовоњ л≥н≥њ. ” раз≥ ви¤вленн¤ сл≥д≥в протектора, в ¤ких в≥дбилис¤ ≥ндив≥дуальн≥ ≥дентиф≥кац≥йн≥ ознаки (тр≥щини, латки, ≥нш≥ насл≥дки ремонту та експлуатац≥њ шини), вони можуть допомогти у встановленн≥ транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортноњ под≥њ. «а шириною кол≥њ (в≥дстань м≥ж середн≥ми л≥н≥¤ми б≥гових дор≥жок шин чи м≥ж њх однойменними боковими гран¤ми), за шириною б≥говоњ дор≥жки, малюнком протектора можна ор≥Їнтовно визначити тип ≥ модель транспорту. —л≥ди кол≥с необх≥дно не т≥льки описати в протокол≥ огл¤ду, а й сфотографувати ≥з застосуванн¤м масштабу, а ¤кщо ви¤влено обТЇмн≥ сл≥ди Ч виготовити г≥псов≥ зл≥пки.

ќсобливо важливо ви¤вити ≥ заф≥ксувати (вим≥ром, описом, фотозйомкою) сл≥ди гальмуванн¤, бо за њх довжиною вираховуютьс¤ швидк≥сть руху машини в момент авар≥њ (¤к правило, чим довший шл¤х гальмуванн¤, тим б≥льшою була швидк≥сть руху), повний зупинний шл¤х, встановлюЇтьс¤ техн≥чна можлив≥сть уникненн¤ нањзду на перешкоду ≥ стан гальм≥вноњ системи транспортного засобу.

Ўл¤х гальмуванн¤ становить в≥дстань, ¤ку автомоб≥ль долаЇ в загальмованому стан≥, тобто в≥д моменту початку гальмуванн¤ до повноњ зупинки. —л≥ди гальмуванн¤ на поверхн≥ дороги залишаютьс¤ ¤к у вигл¤д≥ подовжн≥х смуг р≥зноњ довжини (сл≥ди ковзанн¤ Ч Ђюзуї), так ≥ поЇднанн¤ сл≥д≥в протектора ≥ сл≥д≥в ковзанн¤. “ому довжина шл¤ху гальмуванн¤ вим≥рюЇтьс¤ в≥д початкового в≥дбитку протектора (а за його в≥дсутност≥ Ч в≥д початку сл≥ду ковзанн¤, що треба особливо в≥дзначити у протокол≥) до зак≥нченн¤ ч≥тко видимого сл≥ду протектора (або сл≥ду ковзанн¤). ” протокол≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ необх≥дно також зазначити вид сл≥д≥в гальмуванн¤ (сл≥ди протектора або Ђюзуї, суц≥льн≥ чи переривчаст≥), довжину кожного в≥др≥зка сл≥ду ≥ в≥дстань м≥ж ними.

ѕ≥д час огл¤ду дорожньоњ д≥л¤нки можуть бути ви¤влен≥ сл≥ди в≥д транспорту на навколишн≥х обТЇктах (стовпах, буд≥вл¤х, деревах тощо), детал≥ та частини машини, шматочки фарби ≥ скалки скла, окрем≥ предмети, що перевозилис¤ ¤к вантаж, реч≥ вод≥¤, пасажир≥в транспортного засобу чи потерп≥лого, сл≥ди волоч≥нн¤ постраждалого, частини чи волокна од¤гу, пл¤ми бензину, мастила, ¤к≥ мають важливе значенн¤ дл¤ зТ¤суванн¤ багатьох обставин под≥њ, що трапилас¤. јнал≥з цих сл≥д≥в дозвол¤Ї встановити механ≥зм дорожньо-транспортноњ под≥њ, њњ центр (точне м≥сце нањзду, з≥ткненн¤ та ≥н.), напр¤мок руху, сл≥ди ≥ пошкодженн¤, що залишились на транспортному засоб≥, його частинах, тип ≥ модель транспорту, що брав участь у под≥њ, взаЇмне розташуванн¤ машини ≥ постраждалого в момент нањзду. “ак≥ сл≥ди можуть ≥стотно полегшити розшук ≥ затриманн¤ винного та його транспорту, а ≥нколи мати й ≥дентиф≥кац≥йне значенн¤ (наприклад, при встановленн≥ ц≥лого за частинами, використовуючи шматочки фарби чи скалки скла, або при визначенн≥ ос≥б, причетних до дорожньо-транспортноњ под≥њ, за речами, що випали з машини). “ому перел≥чен≥ сл≥ди ≥ обТЇкти необх≥дно ретельно огл¤дати, фотографувати ≥ докладно описувати в протокол≥, зазначаючи, зокрема, м≥сце ви¤вленн¤, њх локал≥зац≥ю, розм≥щенн¤ щодо нерухомих ор≥Їнтир≥в, розм≥ри одиничних сл≥д≥в, в≥дстань м≥ж ними.

якщо на м≥сц≥ злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху ви¤влено труп, то його огл¤д Ї найважлив≥шою складовою частиною огл¤ду м≥сц¤ под≥њ. «овн≥шн≥й огл¤д трупа проводитьс¤ обовТ¤зково з участю судового медика або л≥кар¤ ≥ншоњ спец≥альност≥. ƒо початку огл¤ду необх≥дно зТ¤сувати, чи не зм≥нював хто-небудь положенн¤ т≥ла потерп≥лого (≥нод≥ це може робити вод≥й, щоб уникнути в≥дпов≥дальност≥ за нањзд). ѕ≥сл¤ цього встановлюютьс¤ ≥ ф≥ксуютьс¤ поза ≥ розм≥щенн¤ трупа щодо транспорту, сл≥д≥в кол≥с, осьовоњ л≥н≥њ, узб≥чч¤, позначенн¤ переходу, нерухомих ор≥Їнтир≥в; зазначаЇтьс¤ м≥сцеположенн¤, форма ≥ розм≥ри сл≥д≥в кров≥, мозковоњ речовини. Ќеобх≥дно звертати увагу на переривчаст≥сть сл≥д≥в кол≥с п≥д трупом, бо у де¤ких випадках можна припустити, що труп був п≥дкинутий на дорогу дл¤ ≥нсценуванн¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ чи в≥дкинутий на сл≥ди ≥ншоњ машини, не причетноњ до под≥њ.

ќд¤г трупа спочатку огл¤даЇтьс¤ без зм≥ни його положенн¤, а пот≥м у м≥ру розд¤ганн¤. ѕри огл¤д≥ од¤гу ≥ взутт¤ зазначають њх стан, на¤вн≥сть сл≥д≥в волоч≥нн¤ (р≥зноман≥тн≥ потертост≥, ушкодженн¤, забрудненн¤), сл≥д≥в протектора шини (за ¤кими можна встановити факт нањзду, тип транспорту чи ≥дентиф≥кувати його) ≥ бампера, часток фарби, ірунту, скла, паливно-мастильних матер≥ал≥в, в≥дсутн≥х частин (њх локал≥зац≥¤, форма, розм≥ри), вм≥ст кишень.

”шкодженн¤, що одержують потерп≥л≥ при дорожньо-транспортних под≥¤х, характеризуютьс¤ здавлен≥стю, обширн≥стю, односторонн≥м розм≥щенн¤м ≥ можуть вигл¤дати ¤к л≥н≥йн≥ р¤дки (сл≥ди волоч≥нн¤), садна, синц≥, забит≥ та рван≥ рани, р≥зноман≥тн≥ переломи. ƒл¤ њх ф≥ксац≥њ необх≥дно вказати локал≥зац≥ю ушкоджень на частинах т≥ла, форму, розм≥ри, в≥дстань в≥д ступн≥в н≥г. «а останн≥м параметром ≥нод≥ можна визначити тип транспорту та ¤кою саме його частиною нанесено удар (наприклад, ушкодженн¤ тазових к≥сток звичайно завдаютьс¤ вантажними автомоб≥л¤ми, ушкодженн¤ нижче кол≥н Ч легковими). ¬и¤вленн¤ не характерних дл¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ ушкоджень (синц≥ на шињ, странгул¤ц≥йна борозна, ножов≥ пораненн¤ тощо) можуть св≥дчити про ≥нсценуванн¤ под≥њ дл¤ приховуванн¤ ≥ншого злочину (наприклад, вбивства).

—л≥д розр≥зн¤ти ушкодженн¤, що нанесен≥ при удар≥ автомоб≥лем, в≥д ушкоджень, ¤к≥ Ї результатом волоч≥нн¤ трупа по земл≥ (саднини у вигл¤д≥ великоњ к≥лькост≥ паралельних пасмуг). “реба також в≥др≥зн¤ти ушкодженн¤, ¤к≥ утворилис¤ на труп≥ внасл≥док удару об кам≥нь чи асфальт при пад≥нн≥ в≥дкинутого машиною т≥ла потерп≥лого.

 р≥м того, залежно в≥д механ≥зму дорожньо-транспортноњ под≥њ, можуть бути ви¤влен≥ в≥дбитки тканини од¤гу на т≥л≥ потерп≥лого. ¬≥зерунок тканини (панчохи, костюма, сукн≥) нер≥дко в≥дбиваЇтьс¤ на шк≥р≥ трупа внасл≥док давленн¤, вчиненого колесом на од¤г потерп≥лого.

ќгл¤д транспорту проводитьс¤ з метою ви¤вленн¤ сл≥д≥в, речових доказ≥в, пошкоджень, що виникли внасл≥док дорожньоњ под≥њ, та встановленн¤ його техн≥чного стану. ƒл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети огл¤д необх≥дно проводити з участю спец≥ал≥ста-автотехн≥ка та крим≥нал≥ста.

ѕри ви¤вленн≥ транспорту на м≥сц≥ авар≥њ його огл¤д входить до огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, а ¤кщо транспортний зас≥б в≥дсутн≥й, то в≥н огл¤даЇтьс¤ за м≥сцем ви¤вленн¤ окремо ≥ результати оформл¤ютьс¤ самост≥йним протоколом. “ранспорт треба огл¤дати на тому м≥сц≥, де в≥н був ви¤влений п≥сл¤ под≥њ, оск≥льки при його пересуванн≥ можуть бути знищен≥ або пошкоджен≥ сл≥ди, що Ї на ньому, ≥ речов≥ докази, зм≥нено положенн¤ важел≥в керуванн¤ тощо.

ѕоложенн¤ транспортного засобу на м≥сц≥ под≥њ ф≥ксуЇтьс¤ шл¤хом вим≥рюванн¤ в≥дстан≥ в≥д переднього ≥ заднього правих кол≥с до узб≥чч¤ (тротуару) та в≥д передньоњ (або задньоњ) ос≥ до нерухомого ор≥Їнтира (л≥н≥њ Ђстопї, п≥шох≥дного переходу, дорожнього знака та ≥н.).

ќгл¤д транспорту починають з т≥Їњ його частини, ¤ка, суд¤чи з обставин под≥њ, контактувала з перешкодою або на ¤к≥й залишились пом≥тн≥ пошкодженн¤. ѕри огл¤д≥ зовн≥шньоњ поверхн≥ машини сл≥д звертати увагу на в≥дсутн≥сть окремих деталей (фар, ковпак≥в кол≥с, габаритних л≥хтар≥в, емблем та ≥н.), на¤вн≥сть характерних пошкоджень (примТ¤тин, подр¤пин, розрив≥в чи в≥длом≥в окремих деталей, порушенн¤ ц≥л≥сност≥ скл¤них частин), пл¤м кров≥, мозковоњ речовини, шматочк≥в шк≥ри, волосс¤, сл≥д≥в нашаруванн¤ фарби, специф≥чного ірунту, волокон ≥ частин тканини од¤гу, в≥дбитк≥в структури ц≥Їњ тканини, сл≥д≥в рук, сторонн≥х предмет≥в тощо. ¬с≥ ц≥ сл≥ди найчаст≥ше залишаютьс¤ на частинах автомашини, що виступають (бампер≥, фарах, крилах, п≥дн≥жках, ручках дверей, бокових дзеркалах заднього виду) та на ходов≥й частин≥. ѕроте сл≥ди дорожньо-транспортноњ под≥њ необх≥дно в≥др≥зн¤ти в≥д зм≥н, що виникли внасл≥док не¤к≥сного ремонту або обслуговуванн¤ транспорту.

ѕри огл¤д≥ транспортного засобу обовТ¤зково ф≥ксуютьс¤ положенн¤ кол≥с щодо кузова (повернут≥ праворуч, л≥воруч, скерован≥ паралельно кузову), стан протектор≥в шин (ступ≥нь зносу њх малюнка), характер вантажу, що перевозивс¤, його вага, розм≥щенн¤ ≥ спос≥б кр≥пленн¤. ўодо пошкоджень ≥ сл≥д≥в, то в протокол≥ огл¤ду зазначаютьс¤ м≥сц¤, де вони ви¤влен≥, висота розм≥щенн¤ верхньоњ та нижньоњ меж≥ сл≥ду, њхн¤ форма, розм≥ри (в обТЇмних сл≥дах Ч ≥ глибина), ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥.

ѕровод¤чи огл¤д внутр≥шньоњ частини салону чи каб≥ни, визначаютьс¤ положенн¤ держака ручного гальма, держака перемиканн¤ швидкостей, покажчик≥в повороту, покажчики сп≥дометра; чи включен≥ осв≥тлювальн≥ прилади. ” раз≥, коли вод≥й зник з м≥сц¤ под≥њ чи за¤вл¤Ї, що транспортним засобом керувала ≥нша особа, вживаютьс¤ заходи щодо ви¤вленн¤ та ф≥ксац≥њ сл≥д≥в рук на керм≥, держаку перемиканн¤ передач, ручному гальм≥, дверних ручках, св≥тлозахисному козирку, скл≥ дверей тощо, предмет≥в, що не належать вод≥ю. ѕ≥сл¤ цього перев≥р¤Їтьс¤ техн≥чний стан рульового керуванн¤, системи гальмуванн¤ (експериментальним шл¤хом), прилад≥в осв≥тленн¤, за допомогою манометра вим≥рюЇтьс¤ тиск у шинах.

¬≥дпов≥дно до статей 85 та 195  ѕ  вс≥ ц≥ дан≥ ф≥ксуютьс¤ у протокол≥ огл¤ду, до ¤кого додаютьс¤ план (схема) м≥сц¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ, що викреслюЇтьс¤ п≥д час сл≥дчоњ д≥њ на м≥л≥метровому папер≥ в масштаб≥ 1 : 200, ≥ фототаблиц¤.

ѕ≥сл¤ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ вод≥¤ необх≥дно направити до медичного закладу дл¤ встановленн¤ факту спТ¤н≥нн¤ шл¤хом лабораторного досл≥дженн¤ кров≥ та сеч≥.

—удово-медична експертиза. ¬≥дпов≥дно до чинного законодавства крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ лише при запод≥¤нн≥ потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥ або т¤жких т≥лесних ушкоджень, насл≥дком ¤ких може бути ≥ смертельний випадок, значенн¤ судово-медичноњ експертизи при розсл≥дуванн≥ дорожньо-транспортних под≥й зросло. Ќа розвТ¤занн¤ судово-медичноњ експертизи можуть бути винесен≥ так≥ питанн¤:

а) час ≥ причини настанн¤ смерт≥;

б) характер ≥ ступ≥нь т¤жкост≥ т≥лесних ушкоджень, њх локал≥зац≥¤;

в) давн≥сть нанесенн¤ т≥лесних ушкоджень;

г) чи Ї на т≥л≥ потерп≥лого ушкодженн¤, характерн≥ дл¤ транспортного травматизму;

і) ¤ким видом транспорту ≥ ¤кими його частинами завдан≥ ц≥ ушкодженн¤;

д) в ¤кому положенн≥ перебував потерп≥лий у момент нањзду;

е) мав м≥сце нањзд чи повний перењзд т≥ла колесами;

Ї) чи Ї на труп≥ або од¤з≥ сл≥ди волоч≥нн¤ т≥ла;

ж) ¤ка посл≥довн≥сть запод≥¤нн¤ ушкоджень;

з) чи не перебував потерп≥лий у стан≥ алкогольного або наркотичного спТ¤н≥нн¤; на¤вн≥сть у нього ф≥зичних вад, що вплинули на виникненн¤ под≥њ.

ѕри формуванн≥ конкретного перел≥ку питань сл≥д враховувати вид злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху ≥ обТЇкт досл≥дженн¤ (труп, потерп≥лий, вод≥й). ƒл¤ усп≥шного вир≥шенн¤ поставлених питань експертов≥ також надають протокол огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, протоколи допиту вод≥¤, потерп≥лого, св≥дк≥в.

ƒопит вод≥¤. «алежно в≥д на¤вних у розпор¤дженн≥ сл≥дчого матер≥ал≥в вод≥й транспортного засобу, ¤кий брав участь у дорожн≥й под≥њ, допитуЇтьс¤ ¤к св≥док або п≥дозрюваний. ѕеред допитом треба перев≥рити вс≥ документи вод≥¤ (паспорт, посв≥дченн¤ вод≥¤, маршрутний лист, техн≥чний паспорт), що допоможе встановити дан≥ про його особу, квал≥ф≥кац≥ю ≥ дисципл≥нован≥сть, куди ≥ з ¤ким вантажем направл¤вс¤, власника транспортного засобу та ≥н.

ѕ≥сл¤ в≥льноњ розпов≥д≥ про обставини под≥њ, що трапилас¤, сл≥дчий зТ¤совуЇ: самопочутт¤ вод≥¤ напередодн≥ ≥ в день под≥њ, ск≥льки часу в≥н перебував за кермом до моменту авар≥њ, стаж роботи вод≥¤; чи був справним транспортний зас≥б, у чому пол¤гала несправн≥сть, коли в≥н њњ ви¤вив, ¤ких вжив заход≥в дл¤ њњ усуненн¤; хто зд≥йснював випуск машини з парку, хто ще перебував у транспортному засоб≥ (пр≥звища, ≥мена, де проживають тощо) ≥ на ¤ких м≥сц¤х; куди њхав вод≥й, ¤кою вулицею (дорогою), з ¤кою швидк≥стю, в ¤кому р¤ду ≥ на ¤к≥й в≥дстан≥ в≥д краю тротуару (узб≥чч¤); на¤вн≥сть ≥нших транспортних засоб≥в на проњждж≥й частин≥, њх взаЇмне розташуванн¤, з ¤кою швидк≥стю вони рухалис¤; ¤к≥ дорожн≥ знаки бачив вод≥й на дан≥й д≥л¤нц≥, ¤кий сигнал був на св≥тлофор≥, чи не перешкоджало щось спостереженню за дорожньою обстановкою, ¤ка була погода, видим≥сть, стан дорожнього покритт¤; коли ≥ на ¤к≥й в≥дстан≥ вод≥й ви¤вив перешкоду, де перебував п≥шох≥д, ¤кою була його повед≥нка, ¤кою частиною транспортного засобу в≥н був збитий; ¤ким був переб≥г дорожньо-транспортноњ под≥њ, ¤к≥ заходи вживалис¤ вод≥Їм дл¤ њњ запоб≥ганн¤ (гальмуванн¤, маневр тощо); ¤к≥ д≥њ в≥н вчин¤в на м≥сц≥ п≥сл¤ под≥њ, чи надавав допомогу потерп≥лим.

¬од≥ю, ¤кий зник з м≥сц¤ под≥њ, пор¤д з вищевказаними, додатково ставл¤тьс¤ запитанн¤: чому в≥н поњхав з м≥сц¤ под≥њ ≥ не надав допомоги потерп≥лим, ¤к≥ заходи вживалис¤ дл¤ прихованн¤ сл≥д≥в злочину (на м≥сц≥ авар≥њ, на транспортному засоб≥ тощо). ƒл¤ одержанн¤ найб≥льш повних ≥ точних показань треба використовувати схему дорожньо-транспортноњ под≥њ, особливо при зТ¤суванн≥ њњ механ≥зму, м≥сцезнаходженн¤ учасник≥в та ≥н.

ѕоказанн¤ вод≥¤ треба оц≥нювати критично, бо в≥н, щоб уникнути в≥дпов≥дальност≥ чи помТ¤кшити свою провину, може викривити фактичн≥ обставини того, що трапилос¤.

ƒопит потерп≥лого. ѕотерп≥лого бажано допитувати нев≥дкладно, оск≥льки розрив у час≥ м≥ж под≥Їю ≥ допитом спри¤Ї забуванню окремих деталей под≥њ.  р≥м того, вод≥й чи його родич≥ можуть впливати на потерп≥лого, намагаючись схилити його до даванн¤ неправдивих св≥дчень. якщо потерп≥лий в≥дразу був доставлений до л≥кувального закладу, то допит його проводитьс¤ т≥льки з дозволу л≥кар¤.

ѕри допит≥ потерп≥лого зТ¤совують, чи не страждаЇ в≥н на захворюванн¤ орган≥в зору, слуху, в ¤кому м≥сц≥ перебував до под≥њ, куди ≥ в ¤кому темп≥ рухавс¤, коли побачив транспорт, з ¤кою швидк≥стю в≥н њхав, чи рухалис¤ в цей час ≥нш≥ транспортн≥ засоби, ¤к вони розташовувались на проњждж≥й частин≥, ¤ких заход≥в вживав вод≥й дл¤ запоб≥ганн¤ под≥њ (подав звуковий сигнал, зменшив швидк≥сть та ≥н.), ¤кий сигнал був на св≥тлофор≥, ¤кою частиною транспорту був збитий потерп≥лий, ознаки машини (тип, модель, кол≥р, номерний знак та ≥н.), хто сид≥в за кермом тощо.

ѕри допит≥ потерп≥лого необх≥дно враховувати, що внасл≥док одержаноњ ф≥зичноњ чи псих≥чноњ травми або через динам≥чн≥сть под≥њ в≥н може добросов≥сно помил¤тись ≥ давати показанн¤, ¤к≥ не за вс≥ма обставинами в≥дпов≥дають д≥йсност≥. ” де¤ких випадках потерп≥лий може навмисно викривл¤ти факти, звинувачуючи у всьому вод≥¤, хоча сам порушив правила дорожнього руху. ƒл¤ одержанн¤ достов≥рноњ ≥нформац≥њ треба максимально детал≥зувати показанн¤ потерп≥лого.

ƒопит св≥дк≥в. ѕри розсл≥дуванн≥ злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху ¤к св≥дки допитуютьс¤ п≥шоходи, пасажири, вод≥њ транспортних засоб≥в, ¤к≥ не брали участ≥ в под≥њ, прац≥вники м≥л≥ц≥њ, медичних заклад≥в, транспортних орган≥зац≥й та ≥н. ќсобливо докладно повинн≥ бути допитан≥ св≥дки-очевидц≥, ¤к≥ спостер≥гали за под≥Їю.

—в≥дкам, ¤к≥ перебували поза транспортним засобом, ставл¤тьс¤ запитанн¤, спр¤мован≥ на встановленн¤ умов сприйманн¤ того, що трапилос¤, дорожньоњ обстановки, д≥й потерп≥лого ≥ вод≥¤, зокрема: де перебував св≥док у момент под≥њ (б≥л¤ ¤кого обТЇкта, на ¤к≥й в≥дстан≥ в≥д м≥сц¤ авар≥њ); що робив (йшов, сто¤в); ¤к≥ були умови осв≥тленн¤ ≥ видимост≥; стан його зору, слуху; в ¤кому напр¤мку ≥ зв≥дки рухавс¤ постраждалий (п≥шох≥д, транспорт, велосипед); швидк≥сть його руху ≥ транспорту, ¤кий зробив нањзд (сутичку); на¤вн≥сть ≥нших транспортних засоб≥в, ≥нтенсивн≥сть њх руху; в ¤кому м≥сц≥ ставс¤ нањзд (сутичка); де впав постраждалий п≥сл¤ удару; чи мало м≥сце волоч≥нн¤ його т≥ла ≥ на ¤ку в≥дстань; хто перебував у машин≥ кр≥м вод≥¤; що робив вод≥й п≥сл¤ под≥њ (вт≥к, надав допомогу, подавав назад, посував вперед); прикмети транспортного засобу, що зник, ≥ вод≥¤; в ¤кому напр¤мку зник транспорт тощо.

ќц≥нюючи показанн¤ св≥дк≥в, треба враховувати психоф≥з≥олог≥чн≥ особливост≥ особи, њњ досв≥д, положенн¤ щодо м≥сц¤ под≥њ (наприклад, ¤кщо очевидець спостер≥гаЇ под≥ю з невеликоњ в≥дстан≥ або перебуваЇ попереду чи позаду транспортного засобу, то складаЇтьс¤ враженн¤ про велику швидк≥сть руху, допускаютьс¤ де¤к≥ погр≥шност≥ при визначенн≥ в≥дстаней). “ому особливу увагу сл≥д звертати на допит св≥дк≥в, ¤к≥ мають фахов≥ навички вод≥нн¤ автомоб≥л¤. “ак≥ особи можуть найб≥льш точно визначити вид ≥ модель транспорту, його швидк≥сть, в≥дстань, ≥нш≥ елементи механ≥зму дорожньо-транспортноњ под≥њ та дорожньоњ обстановки.

ѕри допит≥ очевидц≥в з числа пасажир≥в зТ¤совують, чи в≥двол≥кавс¤ вод≥й в≥д керуванн¤ розмовами, чи не скарживс¤ на втому, хворобливий стан, чи не висловлював сумн≥ву щодо справност≥ транспортного засобу, ¤ка була швидк≥сть безпосередньо перед под≥Їю, ¤к≥ були д≥њ вод≥¤, ¤к≥ заходи в≥н вживав дл¤ запоб≥ганн¤ авар≥њ, чи не вживав в≥н алкоголь та ≥н.

” раз≥ смерт≥ потерп≥лого при транспортуванн≥ або у л≥карн≥ ¤к св≥дки допитуютьс¤ медичн≥ прац≥вники, ¤к≥ можуть пов≥домити, що њм говорив постраждалий про обставини под≥њ. ≤нформац≥¤, що стосуЇтьс¤ злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху, може бути одержана при допитах прац≥вник≥в транспортних п≥дприЇмств, ¤ким належить транспорт, родич≥в потерп≥лого та ≥нших ос≥б.

–озшук вод≥¤ ≥ транспортного засобу. ” тих випадках, коли вод≥й зник з м≥сц¤ под≥њ на транспортному засоб≥, дл¤ розшуку використовуютьс¤ в≥домост≥, одержан≥ п≥д час огл¤ду м≥сц¤ под≥њ та допит≥в очевидц≥в ≥ потерп≥лих. якщо под≥¤ сталас¤ недавно, то за показанн¤ми очевидц≥в, по сл≥дах шин, крапл¤х води ≥ мастила, по бризках з калюж ≥ де¤ких ≥нших ознаках визначаЇтьс¤ напр¤мок, в ¤кому поњхав транспорт, ≥ орган≥зуЇтьс¤ пересл≥дуванн¤ по Ђгар¤чих сл≥дахї. ¬становивши дан≥ про транспортний зас≥б (тип, модель, кол≥р, номер, вантаж, що перевозивс¤, його можлив≥ ушкодженн¤), њх негайно пов≥домл¤ють на пости ƒј≤ та органам м≥л≥ц≥њ найближчих район≥в, орган≥зують загороджувальн≥ пости. « урахуванн¤м ц≥Їњ ≥нформац≥њ провод¤тьс¤ перев≥рки автогосподарств, ремонтних майстерень тощо. «а на¤вност≥ в≥домостей про номер або частину номера транспорту за даними реЇстрац≥йного в≥дд≥лу ƒј≤ встановлюють його власника чи орган≥зац≥ю, ¤к≥й в≥н належить. ѕ≥сл¤ цього треба швидко прибути на м≥сце сто¤нки цього транспортного засобу, щоб вод≥й не встиг знищити на ньому сл≥ди дорожньо-транспортноњ под≥њ.

якщо вод≥й зник, а транспорт залишивс¤ на м≥сц≥ под≥њ, то його власник встановлюЇтьс¤ за номером аналог≥чним чином. ƒл¤ розшуку особи, ¤ка перебувала за кермом у момент под≥њ, використовуЇтьс¤ ≥нформац≥¤, що одержуЇтьс¤ в≥д очевидц≥в (ознаки зовн≥шност≥, напр¤мок, в ¤кому зник) та при огл¤д≥ м≥сц¤ под≥њ (сл≥ди рук на держаках керуванн¤ транспортом, р≥зноман≥тн≥ предмети ≥ документи, що належать вод≥ю). ѕередус≥м перев≥р¤ютьс¤ особи, ¤к≥ мають будь-¤ке в≥дношенн¤ до даного транспортного засобу (родич≥, знайом≥ власника та ≥н.) або в≥домост≥ про ¤ких м≥ст¤тьс¤ в крим≥нал≥стичних обл≥ках (наприклад, ран≥ше засуджен≥ за викраденн¤ транспорту).

ќперативно-розшуков≥ д≥њ щодо ви¤вленн¤ ≥ затриманн¤ вод≥¤, ¤кий зник, ≥ його транспорту провад¤тьс¤ органами ƒј≤ за участю ≥нших п≥дрозд≥л≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ.

ѕор¤д ≥з судово-медичною експертизою у справах даноњ категор≥њ част≥ше за все призначаЇтьс¤ автотехн≥чна, судово-б≥олог≥чна, трасолог≥чна ≥ судово-х≥м≥чна експертизи.

Ќа розгл¤д судовоњ автотехн≥чноњ експертизи ставл¤тьс¤ питанн¤, спр¤мован≥ на встановленн¤:

а) техн≥чного стану транспортних засоб≥в (¤к≥ несправност≥, що загрожують безпец≥ руху, маЇ система, механ≥зм, вузол даного транспортного засобу; коли Ч до ƒ“ѕ або в процес≥ њњ розвитку Ч виникли дан≥ несправност≥; ¤ка причина в≥дмови даного механ≥зму, системи транспортного засобу; чи Ї причинний звТ¤зок м≥ж даною несправн≥стю ≥ нањздом, перекиданн¤м, сутичкою; чи мав вод≥й техн≥чну можлив≥сть запоб≥гти под≥њ за на¤вност≥ даноњ несправност≥ тощо);

б) д≥й учасник≥в под≥њ (¤к повинен був д≥¤ти вод≥й у дорожн≥х обставинах, що склалис¤, з метою забезпеченн¤ безпеки руху; чи мав вод≥й техн≥чну можлив≥сть запоб≥гти нањзду, з≥ткненню, перекиданню з моменту виникненн¤ небезпеки дл¤ руху; чи в≥дпов≥дали д≥њ вод≥¤ техн≥чним вимогам ѕравил дорожнього руху);

в) параметр≥в механ≥зму дорожньо-транспортноњ под≥њ (швидк≥сть транспортного засобу при дан≥й довжин≥ сл≥д≥в гальмуванн¤; допустима швидк≥сть транспортного засобу при умовах видимост≥ дороги; допустима швидк≥сть транспортного засобу на заокругленн≥ дороги даного рад≥уса; ¤ке було взаЇмне розташуванн¤ транспортного засобу ≥ п≥шохода в р≥зн≥ моменти ƒ“ѕ; взаЇмне розташуванн¤ транспортних засоб≥в у момент з≥ткненн¤; ¤кий ≥з транспортних засоб≥в у момент з≥ткненн¤ сто¤в, а ¤кий рухавс¤ тощо).

 р≥м того, перед автотехн≥чною експертизою можуть ставитис¤ питанн¤, повТ¤зан≥ з досл≥дженн¤м на основ≥ спец≥альних автотехн≥чних знань дорожньоњ обстановки (визначенн¤ значень параметр≥в ≥ коеф≥ц≥Їнт≥в, що характеризують рух транспортних засоб≥в та ≥нших обТЇкт≥в на м≥сц≥ под≥њ; умови видимост≥ та огл¤довост≥ з м≥сц¤ вод≥¤ в момент под≥њ за даними про дорожню обстановку ≥ результатами огл¤ду; ¤к≥ обставини, що належать до дорожньоњ обстановки, спри¤ли або могли спри¤ти виникненню ƒ“ѕ тощо).

ћожливост≥ автотехн≥чноњ експертизи багато в чому залежать в≥д наданих на досл≥дженн¤ матер≥ал≥в. ѓњ особлив≥стю Ї те, що пор¤д з речовими доказами ¤к обТЇкти можуть використовуватис¤ фактичн≥ дан≥, одержан≥ сл≥дчим при проведенн≥ сл≥дчих д≥й. “ому разом з постановою про призначенн¤ автотехн≥чноњ експертизи направл¤ютьс¤ (залежно в≥д поставлених питань) протокол огл¤ду м≥сц¤ под≥њ з≥ схемою ≥ фототаблиц¤ми, протокол огл¤ду транспорту, протокол в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ, протоколи допит≥в вод≥њв ≥ очевидц≥в, висновки ≥нших експертиз (зокрема, судово-медичноњ) та ≥н.

—удово-б≥олог≥чна експертиза призначаЇтьс¤ дл¤ досл≥дженн¤ ви¤влених на м≥сц≥ под≥њ або на транспортному засоб≥ сл≥д≥в кров≥, волосс¤ та ≥нших обТЇкт≥в б≥олог≥чного походженн¤.

ѕри розсл≥дуванн≥ дорожньо-транспортних под≥й досить часто виникаЇ необх≥дн≥сть проводити крим≥нал≥стичн≥ експертизи, серед ¤ких сл≥д вид≥лити трасолог≥чну (в тому числ≥ ц≥лого за частинами), дактилоскоп≥чну ≥ техн≥ко-крим≥нал≥стичну експертизу документ≥в. ѕо сл≥дах протектор≥в шин, сл≥дах на транспортному засоб≥ ≥ од¤з≥ потерп≥лого трасолог≥чна експертиза встановлюЇ: конкретний транспортний зас≥б, що брав участь у под≥њ; його тип, модель (групову належн≥сть); напр¤мок руху; механ≥зм слiдоутворенн¤; посл≥довн≥сть виникненн¤ сл≥д≥в та ≥н.

“расолог≥чна експертиза ц≥лого за частиною призначаЇтьс¤ у раз≥ ви¤вленн¤ на м≥сц≥ под≥њ скалок розс≥ювач≥в фар, уламк≥в деталей ≥ ви¤вленн¤ транспорту з≥ схожими пошкодженн¤ми (розтрощене скло фари, в≥дсутн¤ частина детал≥). ƒосл≥джуючи л≥н≥њ розлому, њх рельЇф, структуру ≥ склад частин, експерт може встановити, чи не були ран≥ше одним ц≥лим частини транспортного засобу та уламки (скалки), ви¤влен≥ на м≥сц≥ под≥њ.

якщо виникають сумн≥ви щодо особи, ¤ка керувала транспортом у момент под≥њ, призначаЇтьс¤ дактилоскоп≥чна експертиза, ¤ка за сл≥дами рук, ви¤влених на держаках керуванн¤, ≥дентиф≥куЇ конкретну людину.

ѕ≥д час техн≥ко-крим≥нал≥стичноњ експертизи документ≥в, що можуть бути вилучен≥ у вод≥¤, потерп≥лого, на транспортному п≥дприЇмств≥, вир≥шуютьс¤ питанн¤ щодо њх справжност≥ або п≥дробки, початкового зм≥сту (наприклад, ¤кщо вони були пошкоджен≥, залит≥ речовиною, що фарбуЇ).

—удово-х≥м≥чна експертиза даЇ можлив≥сть визначити ¤к≥сний ≥ к≥льк≥сний склад х≥м≥чних елемент≥в, що м≥ст¤тьс¤ в досл≥джуван≥й речовин≥; однор≥дн≥сть паливно-мастильних матер≥ал≥в, нафтопродукт≥в, р≥дкого ≥ сипкого вантажу, лакофарбувального покритт¤, волокон тканин, ви¤влених на м≥сц≥ под≥њ, постраждалому ≥ на транспортному засоб≥.

ƒл¤ вир≥шенн¤ найб≥льш складних, загальних дл¤ експерт≥в р≥зних спец≥альностей питань призначаютьс¤ комплексн≥ експертизи. ” раз≥ нањзду (перењзду) комплексна судово-медична ≥ трасолог≥чна експертиза допомагаЇ вир≥шити питанн¤ щодо механ≥зму виникненн¤ ушкоджень на т≥л≥ потерп≥лого. ѕри з≥ткненн≥ транспортних засоб≥в дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про њх взаЇмне розташуванн¤ в момент под≥њ призначаЇтьс¤ комплексна судово-автотехн≥чна ≥ трасолог≥чна експертиза. ѕитанн¤ про м≥сцеперебуванн¤ в транспорт≥ кожноњ ≥з ос≥б може бути вир≥шене у процес≥ проведенн¤ комплексноњ судово-медичноњ, трасолог≥чноњ ≥ судово-автотехн≥чноњ експертизи.

¬≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ (сл≥дчий експеримент). ÷¤ сл≥дча д≥¤ Ї досить поширеною при розсл≥дуванн≥ злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху ≥ найчаст≥ше проводитьс¤ з метою встановленн¤:

1) можливост≥ сприйн¤тт¤ будь-¤кого факту або ¤вища (наприклад, чи м≥г вод≥й у конкретних умовах м≥сц¤ ≥ часу бачити перешкоду; чи могли учасники ƒ“ѕ чути звуков≥ сигнали, шум транспорту; ¤ка видим≥сть ≥ огл¤дов≥сть з м≥сц¤ вод≥¤; чи м≥г св≥док з певноњ в≥дстан≥ вп≥знати особу, ¤ка перебувала за кермом);

2) можливост≥ зд≥йсненн¤ певноњ д≥њ в даних обставинах (розвороту, повороту транспорту на конкретн≥й д≥л¤нц≥ дороги; гальмуванн¤ автомоб≥л¤; на¤вност≥ чи в≥дсутност≥ у вод≥¤ профес≥йних навичок, необх≥дних дл¤ керуванн¤ ≥ обслуговуванн¤ транспорту);

3) можливост≥ ≥снуванн¤ ¤кого-небудь ¤вища (наприклад, раптового виникненн¤ несправност≥ певноњ системи чи детал≥ транспортного засобу в даних умовах; заносу транспорту; самов≥льного скочуванн¤ транспортного засобу з ухилу; осл≥пленн¤ вод≥¤ св≥тлом фар);

4) окремих елемент≥в механ≥зму злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливост≥ утворенн¤ сл≥д≥в на дорожньому полотн≥ при певному розташуванн≥ учасник≥в под≥њ).

ќсобливу увагу при проведенн≥ сл≥дчого експерименту з рухомим транспортом сл≥д звертати на забезпеченн¤ безпеки його учасник≥в ≥ оточуючих ос≥б. “ому до проведенн¤ сл≥дчого експерименту сл≥дчий визначаЇ мету; допустим≥сть експерименту у конкретних дорожн≥х умовах; в≥дсутн≥сть у транспортного засобу несправностей, що загрожують безпец≥ руху; зм≥ст досл≥д≥в; пор¤док њх проведенн¤; заходи щодо забезпеченн¤ безпеки; необх≥дн≥ науково-техн≥чн≥ засоби. ƒо участ≥ в експеримент≥ завжди доц≥льно залучити експерта-автотехн≥ка, а в де¤ких випадках й ≥нших спец≥ал≥ст≥в (судового медика, крим≥нал≥ста).

≤нш≥ сл≥дч≥ д≥њ. ѕри необх≥дност≥ у справах даноњ категор≥њ можуть бути проведен≥ вињмка (од¤гу потерп≥лих, документ≥в вод≥¤ чи п≥дприЇмства, за ¤ким закр≥плений транспорт, документ≥в, що характеризують його техн≥чний стан), предТ¤вленн¤ дл¤ вп≥знанн¤ (трупа, предмет≥в, що належать учасникам под≥њ, транспортного засобу, вод≥¤), очн≥ ставки (м≥ж св≥дком ≥ вод≥Їм, м≥ж вод≥¤ми).

¬ажливе значенн¤ маЇ допит обвинуваченого, п≥д час ¤кого сл≥д прагнути до одержанн¤ максимально докладних ≥ конкретних показань щодо дорожньоњ обстановки, швидкост≥ руху транспорту, його техн≥чного стану, способу вчиненн¤ злочину, д≥й вод≥¤, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ под≥њ, д≥й ≥нших учасник≥в под≥њ, ф≥зичного стану вод≥¤, його д≥й п≥сл¤ зак≥нченн¤ под≥њ (чи допомагав постраждалому, чи не знищував сл≥ди) та ≥нших обставин злочинного порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху.