Ќин≥ в ”крањн≥ велику соц≥альну небезпеку становл¤ть вбивства на замовленн¤, або вбивства, що вчин¤ютьс¤ найманими особами. –озкритт¤ ≥ розсл≥дуванн¤ таких убивств повТ¤зан≥ з≥ значними труднощами.

¬бивством на замовленн¤ Ї умисне позбавленн¤ житт¤ потерп≥лого, ¤ке вчин¤Їтьс¤ особою (виконавцем) за дорученн¤м ≥ншоњ особи (замовника). “аке вбивство маЇ специф≥чний механ≥зм орган≥зац≥њ та вчиненн¤, часто характеризуЇтьс¤ в≥дсутн≥стю безпосередн≥х звТ¤зк≥в м≥ж замовником (орган≥затором) ≥ виконавцем злочину, попередн≥х стосунк≥в м≥ж найманою особою ≥ жертвою (вони не знайом≥ один з одним, не мають сп≥льних ≥нтерес≥в, убивц¤ не зац≥кавлений особисто у смерт≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ особи, а маЇ, у б≥льшост≥ випадк≥в, корисливий мотив).

¬ ≥стор≥њ людства це не новий вид злочину. ¬бивства на замовленн¤, або знищенн¤, були в≥дом≥ вже до нашоњ ери, опис њх збер≥гаЇтьс¤ у памТ¤тках —тародавнього —ходу. ўодо в≥тчизн¤ноњ ≥стор≥њ, то не можна не згадати про знищенн¤ —в¤тополком своњх брат≥в Ѕориса ≥ √л≥ба (XI ст.).

¬бивство найманими особами ≥снувало у наш≥й крањн≥ й за час≥в Ђзастоюї. ѕроте воно не мало такого розмаху ¤к сьогодн≥. ¬бивства на замовленн¤ ≥снували на побутовому п≥дірунт≥ (ревнощ≥, помста, одержанн¤ спадщини), а наймачами чи замовниками були ж≥нки у в≥ц≥ в≥д 20 до 60 рок≥в. ¬иконавц¤ми таких злочин≥в були дилетанти з нижчого прошарку крим≥нального середовища.

¬бивство на замовленн¤ ¤к спец≥альн≥сть вперше зТ¤вилось на —ицил≥њ. —ицил≥йська маф≥¤ понад 150 рок≥в не зм≥нювала своњх ритуал≥в ≥ залишалас¤ найб≥льш консервативною з ус≥х злочинних орган≥зац≥й. ¬она одержала назву Ђ“овариство чест≥ї. ѕраво винесенн¤ смертного вироку належало голов≥ маф≥озноњ Ђс≥мТњї. «асудженого до смерт≥ вбивали не Ђвсл≥пуї, а заздалег≥дь попередивши.

” рамках маф≥озних клан≥в у —Ўј на початку 30-х рр. ’’ ст. була створена орган≥зац≥¤ профес≥йних к≥лер≥в Ч Ђ орпорац≥¤ вбивцьї. « цього часу жоден маф≥озний кер≥вник п≥д страхом смерт≥ не мав права вчин¤ти кару самост≥йно. јби знищити ту чи ≥ншу людину, йому необх≥дно було подати Ђза¤вуї до корпорац≥њ, оплатити Ђпослугуї ≥ чекати виконанн¤ вироку. Ѕ≥льш≥сть тогочасних убивств на замовленн¤ у —Ўј не були розкрит≥.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ крупн≥ банк≥вськ≥, страхов≥, дов≥рч≥ товариства ≥ ф≥рми мають в≥дд≥ли безпеки, ¤к≥ виконують функц≥ю Ђроботиї з боржниками, усуненн¤ конкурент≥в, застосовуючи найр≥зноман≥тн≥ш≥ методи. ” прес≥ можна побачити обТ¤ви на зразок Ђвиконую будь-¤к≥ конф≥денц≥йн≥ дорученн¤ї, Ђконф≥денц≥йн≥ послуги за високу оплатуї, Ђколишн≥й спортсмен шукаЇ можлив≥сть заробити 2000 долар≥вї. ѕопит породжуЇ пропозиц≥ю, зТ¤вл¤ютьс¤ органiзатори ≥ виконавц≥, замовники ≥ виконавц≥.

« переходом ”крањни на шл¤х ринкових в≥дносин, з кап≥тал≥зац≥Їю економ≥ки, з поширенн¤м корупц≥њ ≥ проникненн¤м злочинц≥в до р≥зних сфер сусп≥льного житт¤ ≥ б≥знесу виникають проблеми ≥ суперечност≥, ¤к≥ дедал≥ част≥ше вир≥шуютьс¤ за допомогою кул≥, л≥кв≥дац≥Їю конкурента. Ќа початку 90-х рр. убивство на замовленн¤ вже постало ¤к ¤вище, а ф≥гура профес≥йного вбивц≥ набула Ђпопул¤рност≥ї. ” ц≥ часи жертвами вбивств були кооператори ≥ л≥дери злочинного середовища. —татистика св≥дчить, що к≥льк≥сть убивств на замовленн¤ щороку зб≥льшуЇтьс¤, зм≥нюЇтьс¤ ≥ особа жертви.

¬бивства на замовленн¤ вчин¤ютьс¤ в умовах неочевидност≥. “ому бути абсолютно впевненим у тому, що такий злочин вчинений найманими особами, можна т≥льки п≥сл¤ його розкритт¤ та встановленн¤ замовника. ќднак ц≥леспр¤мована орган≥зац≥¤ роботи щодо розкритт¤ замовлених злочин≥в передбачаЇ њх д≥агностику на ранн≥х етапах.

“еор≥¤ крим≥нал≥стики дозвол¤Ї сформулювати крим≥нал≥стичн≥ ознаки, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють вбивства на замовленн¤ в≥д ≥нших умисних убивств вже за на¤вност≥ первинноњ ≥нформац≥њ про под≥ю злочину. ƒо таких ознак належать: зухвал≥сть злочину; використанн¤ автоматичноњ чи нап≥вавтоматичноњ зброњ, вибухових пристроњв; залишенн¤ знар¤дь злочину на м≥сц≥ його вчиненн¤; неприйн¤тт¤ заход≥в, спр¤мованих на приховуванн¤ трупа; велика к≥льк≥сть ушкоджень життЇво важливих орган≥в жертви (у багатьох випадках маЇ м≥сце Ђконтрольнийї постр≥л); в≥дкритий характер багатьох злочин≥в; в≥дсутн≥сть ознак ≥нших склад≥в злочин≥в за на¤вност≥ у жертви грошей, ц≥нностей, документ≥в; соц≥альний стан жертви.

І 2.  рим≥нал≥стична характеристика вбивств на замовленн¤

 рим≥нал≥стична характеристика вбивств на замовленн¤ маЇ певн≥ особливост≥, що стосуютьс¤ окремих њњ елемент≥в та звТ¤зк≥в м≥ж ними. ѕри встановленн≥ одного елемента може бути одержана ≥нформац≥¤ про ознаки ≥ншого. –озгл¤немо основн≥ елементи крим≥нал≥стичноњ характеристики даного виду злочин≥в.

—пос≥б вчиненн¤. —пособ≥в позбавленн¤ житт¤ людини багато, але вбивствам на замовленн¤ притаманний в≥дкритий, зухвалий напад на жертву. —пос≥б вчиненн¤ вбивства може бути небезпечним дл¤ житт¤ ≥нших людей: в≥дкрита перестр≥лка в людних м≥сц¤х, використанн¤ вибух≥вки, гранат, вогнепальноњ зброњ, гранатомет≥в. ћоже застосовуватись ≥ снайперський постр≥л у життЇво важлив≥ органи. ѕ≥д час виконанн¤ замовленн¤ маЇ м≥сце прагненн¤ знищити т≥льки замовленого (людину, ¤ку Ђоплатилиї).

ќрган≥зован≥ злочинн≥ угрупованн¤ в≥ддають перевагу латентним злочинам. ÷им можуть по¤снюватис¤ випадки втопленн¤ труп≥в, уторуванн¤ в асфальт, розчиненн¤ у кислот≥. ѕрофес≥йн≥ вбивства на замовленн¤ сл≥д шукати у статистиц≥ нещасних випадк≥в: автокатастроф типу ЂпТ¤ний за кермомї, побутових ушкоджень електрострумом, серцевих напад≥в тощо.

ѕри реал≥зац≥њ способу вчиненн¤ злочину важливу роль в≥д≥грають д≥њ щодо його п≥дготовки, ¤к≥ забирають багато часу та повТ¤зан≥ з пошуком вбивц≥, вивченн¤м жертви, вибором знар¤дд¤ злочину, розробкою сценар≥ю вбивства. –етельно хронометруЇтьс¤ ЂжиттЇвий граф≥кї жертви, перев≥р¤Їтьс¤, де ≥ з ким проживаЇ, чим займаЇтьс¤, з ким зустр≥чаЇтьс¤, розпор¤док дн¤, на¤вн≥сть охорони тощо.

—пос≥б приховуванн¤. ” б≥льшост≥ випадк≥в злочинець залишаЇ труп на м≥сц≥ вчиненн¤ злочину. ћайже не буваЇ випадк≥в приховуванн¤ труп≥в кер≥вник≥в великих п≥дприЇмств, ф≥нансово-кредитних установ, Ђавторитет≥вї злочинного св≥ту.

ќдн≥Їю з ознак убивства на замовленн¤ Ї факт залишенн¤ зброњ на м≥сц≥ под≥њ або п≥д час втеч≥: без зброњ легше вт≥кати. ƒе¤к≥ замовники позбавл¤ютьс¤ ≥ самих виконавц≥в убивства (чи посередник≥в).

«б≥льшенн¤ вбивств на замовленн¤ породжуЇ новий вид крим≥нального б≥знесу Ч Ђшустовкуї зброњ, в результат≥ ¤коњ на зброњ знищуютьс¤ ≥дентиф≥кац≥йн≥ ознаки.

ћ≥сце вчиненн¤ злочину. Ѕ≥льш≥сть убивств на замовленн¤ вчин¤Їтьс¤ за м≥сцем проживанн¤ жертви. «лочинц≥ дл¤ нападу обирають сходов≥ площадки у п≥дТњзд≥ жертви, каб≥ни л≥фт≥в, територ≥ю б≥л¤ будинку чи п≥дТњзду. Ђѕ≥дТњздн≥ї вбивства завдали тон першим убивствам на замовленн¤ на початку 90-х рр. ’’ ст.

ћ≥сцем вчиненн¤ злочину може бути узб≥чч¤ дороги, що найчаст≥ше використовуЇтьс¤ при застосуванн≥ вибухових пристроњв.

ћ≥сце вчиненн¤ вбивства на замовленн¤ може ≥ не бути заздалег≥дь визначеним (наприклад, ¤кщо використовуЇтьс¤ вал≥за-пастка, наповнена вибух≥вкою).

„ас злочину. як правило, дл¤ нападу злочинц≥ обирають ранковий час, р≥дше веч≥рн≥й. ÷е повТ¤зано з ч≥ткою регламентац≥Їю робочого дн¤ жертви ≥ системою часових ≥нтервал≥в виходу з дом≥вки.

«нар¤дд¤ злочину. ѕ≥д час вчиненн¤ вбивства на замовленн¤ використовуютьс¤ вогнепальна збро¤, рад≥окерован≥ чи контактн≥ вибухов≥ пристроњ, гранати. ¬огнепальна збро¤ оснащуЇтьс¤ глушител¤ми, оптичними або лазерними приц≥лами, пристро¤ми н≥чного баченн¤. –еч≥ господарсько-побутового призначенн¤ майже не використовуютьс¤.

ќсоба жертви. Ќайчаст≥ше жертвами вбивств на замовленн¤ стають:

Ћюдину вбивають, ¤к правило, не за зроблене, а за те, що вона могла б зробити, або вона реально заважаЇ зд≥йсненню план≥в замовника вбивства. ÷е може стосуватис¤ сфери пол≥тики, б≥знесу, крим≥нального впливу чи особистих стосунк≥в.

ќсоба злочинц¤. ¬бивство на замовленн¤ характеризуЇтьс¤ складним злочинним переплет≥нн¤м: замовник Ч виконавець або замовник Ч посередник (дек≥лька посередник≥в) Ч виконавець.

ќсоблив≥стю вбивства на замовленн¤ Ї ≥нститут замовника. як замовники виступають комерц≥йн≥ партнери Ч б≥знесмени, корумпован≥ посадов≥ особи, авторитети злочинного св≥ту. ѕосередник у вбивств≥ на замовленн¤ зд≥йснюЇ пошук конкретного виконавц¤, Ї повТ¤зуючою г≥лкою м≥ж замовником ≥ виконавцем. ѕосередниками можуть бути особи з оточенн¤ орган≥затора, п≥длегл≥ йому по служб≥, члени злочинних угруповань тощо.  р≥м того, посередник Ч це додатковий зас≥б захисту замовника. Ќ≥ виконавець, н≥ замовник не знають один одного, а дл¤ того, щоб об≥рвати сплет≥нн¤, треба лише знищити посередника.

’то так≥ к≥лери (або л≥кв≥датори, Ђкуркиї)?  ≥лер Ч в переклад≥ з англ≥йськоњ означаЇ Ђвбивц¤ї. ” наш≥й лексиц≥ ц¤ назва зТ¤вилас¤ наприк≥нц≥ 80-х рр. ’’ ст. ƒо недавнього часу профес≥¤ Ђмокрушникї Ч вбивц¤ Ч не користувалас¤ Ђповагоюї у злочинному середовищ≥. —ьогодн≥ крим≥нальний св≥т стаЇ жорсток≥шим, а профес≥¤ вбивц≥ перетворилас¤ на одну з Ђпрестижнихї ≥ високооплачуваних.

”мовно виконавц≥ вбивства можуть бути под≥лен≥ на два типи: к≥лери-дилетанти та к≥лери-профес≥онали. ƒилетанти характеризуютьс¤ низькою варт≥стю послуг. ѕри цьому њх використанн¤ не даЇ н≥¤ких гарант≥й ≥ не виключаЇ помилок: дилетант може вбити не ту людину, лише поранити жертву, залишити докази причетност≥.

ѕрофес≥онал йде на справу, коли в≥дчуваЇ майже повну гарант≥ю власноњ безпеки. ¬≥н маЇ достатньо висок≥ навички у Ђмистецтв≥ї вбивати людей, використовуЇ найсучасн≥шу техн≥ку спостереженн¤ ≥ рад≥озвТ¤зку, зд≥йснюЇ заходи щодо п≥дготовки вбивства. ѕрофес≥онал мусить мати над≥йну легенду. Ќ≥хто ≥ н≥коли не повинен зап≥дозрити у ньому л≥кв≥датора. ¬≥н маЇ бути не¤скравим, непом≥тним, вм≥ти Ђрозчин¤тис¤ї у натовп≥. ѕрофес≥йного к≥лера нер≥дко запрошують з ≥ншого рег≥ону, далекого заруб≥жж¤ чи з крањн —Ќƒ.

” свою чергу, найман≥ вбивц≥-профес≥онали под≥л¤ютьс¤ на к≥лер≥в-одинак≥в, ¤к≥ виконують замовленн¤ в≥д випадку до випадку, та к≥лер≥в, ¤к≥ перебувають на пост≥йному утриманн≥ того чи ≥ншого злочинного угрупованн¤. ќстанн≥ мають спец≥альну п≥дготовку, займаютьс¤ спортом, стр≥льбою, пост≥йно перебувають у форм≥. ¬они зд≥йснюють убивства групою по два-три чолов≥ки.

ƒл¤ виконанн¤ вбивств на замовленн¤ можуть бути завербован≥ колишн≥ в≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ мають досв≥д ≥нтернац≥ональних ≥ м≥жнац≥ональних в≥йн, прац≥вники ћ¬—, —Ѕ, охоронних п≥дрозд≥л≥в, майстри спорту (снайпери, сапери, б≥атлон≥сти). —ьогодн≥ злочинц≥ робл¤ть спроби зм≥нити типовий зразок вбивц≥. ќстанн≥м часом у вчиненн≥ вбивств на замовленн¤ нам≥тилис¤ нов≥ тенденц≥њ: до таких убивств стали залучати ж≥нок.

І 3. ѕочатковий етап розсл≥дуванн¤

—пециф≥ка розсл≥дуванн¤ вбивств на замовленн¤, особлив≥сть контингенту ос≥б, ¤к≥ њх вчин¤ють, вимагають в≥д сл≥дчого проведенн¤ широкого кола сл≥дчих д≥й ≥ оперативно-розшукових заход≥в.

“иповими сл≥дчими д≥¤ми при розсл≥дуванн≥ таких вбивств Ї:

1) огл¤д м≥сц¤ под≥њ;
2) огл¤д трупа;
3) огл¤д зброњ та ≥нших предмет≥в;
4) допит св≥дк≥в;
5) предТ¤вленн¤ трупа дл¤ вп≥знанн¤;
6) призначенн¤ судово-медичноњ експертизи трупа;
7) призначенн¤ ≥нших судових експертиз.

Ќа початковому етап≥ при розробц≥ по Ђгар¤чих сл≥дахї можуть бути встановлен≥ особи, ¤к≥ п≥дозрюютьс¤ у причетност≥ до вчиненого злочину. ” цих випадках необх≥дно провести так≥ сл≥дч≥ д≥њ, ¤к затриманн¤ ≥ допит п≥дозрюваного, обшук особи та обшук за м≥сцем проживанн¤ ≥ роботи п≥дозрюваного.

ѕри розсл≥дуванн≥ вбивств на замовленн¤ огл¤д м≥сц¤ под≥њ набуваЇ важливого значенн¤ у звТ¤зку з особливост¤ми характеру злочину, в≥дсутн≥стю попередн≥х звТ¤зк≥в м≥ж злочинцем ≥ жертвою, необх≥дн≥стю отриманн¤ перв≥сноњ ≥нформац≥њ про злочин.

Ќа м≥сц≥ под≥њ сл≥дчий повинен правильно визначити меж≥ огл¤ду. ¬икористанн¤ виконавцем убивства сучасноњ зброњ даЇ змогу вести стр≥льбу на велик≥й в≥дстан≥, що необх≥дно враховувати при зТ¤суванн≥ механ≥зму злочину, ви¤вленн≥ сл≥д≥в ≥ знар¤дь злочину. ѕ≥д час огл¤ду м≥сц¤ под≥њ можна встановити сл≥ди взутт¤, рук, застосуванн¤ зброњ, м≥кросл≥ди, одоролог≥чн≥ сл≥ди.

Ќа м≥сц≥ вчиненн¤ злочину вбивц¤ часто залишаЇ зброю, тому необх≥дно в≥дшукати цю зброю ≥ детально њњ огл¤нути. «бро¤ може м≥стити певну ≥нформац≥ю про злочинц¤ (пальцев≥ в≥дбитки, сл≥ди кров≥, одоролог≥чн≥ сл≥ди тощо).

ƒл¤ ви¤вленн¤ стр≥л¤них г≥льз використовують дан≥ про спр¤мован≥сть, кут ≥ дистанц≥ю викиданн¤ њх з≥ зброњ. ѕри цьому враховуютьс¤ модель застосованоњ зброњ, передбачуване м≥сце знаходженн¤ злочинц¤, можлив≥сть рикошету.

ѕ≥д час вчиненн¤ вбивства на замовленн¤ можуть бути використан≥ р≥зн≥ вибухов≥ пристроњ. ” такому випадку ≥снуЇ певна специф≥ка в огл¤д≥ м≥сц¤ под≥њ: залученн¤ спец≥ал≥ст≥в до огл¤ду; посл≥довн≥сть його проведенн¤; пошук сл≥д≥в на залишках вибухових пристроњв; ви¤вленн¤ залишк≥в вибух≥вки тощо.

ѕри огл¤д≥ трупа на м≥сц≥ под≥њ обовТ¤зково досл≥джуютьс¤: поза трупа, зовн≥шн≥й стан од¤гу на труп≥, ложе трупа, т≥ло трупа й ушкодженн¤ на ньому. якщо особа жертви не встановлена, зд≥йснюють опис ознак зовн≥шност≥ загиблого та його од¤гу.

¬и¤вленн¤ ≥ допит св≥дк≥в маЇ певн≥ труднощ≥ при розсл≥дуванн≥ вбивств на замовленн¤. ÷е повТ¤зано з≥ страхом тих чи ≥нших ос≥б перед злочинц¤ми, небажанн¤м наражатис¤ на небезпеку. «акон ”крањни Ђѕро забезпеченн¤ безпеки ос≥б, ¤к≥ беруть участь у крим≥нальному судочинств≥ї (ст. 7) передбачаЇ так≥ заходи забезпеченн¤ њх безпеки:

а) особисту охорону, охорону житла ≥ майна;
б) видачу спец≥альних засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту ≥ спов≥щенн¤ про небезпеку;
в) використанн¤ техн≥чних засоб≥в контролю, прослуховуванн¤ телефонних та ≥нших переговор≥в, в≥зуальне спостереженн¤;
г) зам≥ну документ≥в та зм≥ну зовн≥шност≥;
і) зм≥ну м≥сц¤ роботи або навчанн¤;
д) переселенн¤ в ≥нше м≥сце проживанн¤;
е) пом≥щенн¤ до дошк≥льноњ виховноњ установи або установи соц≥ального захисту населенн¤;
Ї) забезпеченн¤ конф≥денц≥йност≥ в≥домостей про особу;
ж) закритий судовий розгл¤д та ≥н.

≤снуЇ к≥лька шл¤х≥в встановленн¤ св≥дк≥в:

1) ви¤вленн¤ св≥дк≥в шл¤хом опитуванн¤ громад¤н, ¤к≥ знаходились в район≥, де сталас¤ под≥¤;
2) встановленн¤ св≥дк≥в, ¤к≥ живуть чи працюють поблизу м≥сц¤ ви¤вленн¤ трупа;
3) встановленн¤ св≥дк≥в у результат≥ оперативно-розшуковоњ д≥¤льност≥;
4) пов≥домленн¤ у засобах масовоњ ≥нформац≥њ про необх≥дн≥сть наданн¤ допомоги.

як св≥дки можуть бути допитан≥:

а) особи, ¤к≥ першими ви¤вили труп;
б) особи, ¤к≥ пов≥домили в м≥л≥ц≥ю чи прокуратуру про ви¤вленн¤ трупа;
в) очевидц≥ под≥њ;
г) ≥нш≥ особи (близьк≥, р≥дн≥, знайом≥).

ƒопит св≥дка-очевидц¤ (чи особи, ¤ка першою ви¤вила труп) передбачаЇ зТ¤суванн¤ таких обставин: коли ≥ чому в≥н зТ¤вивс¤ на м≥сц≥ вбивства; хто ще був з ним; чи не ви¤вл¤в потерп≥лий ознак житт¤; чи не була зм≥нена обстановка на м≥сц≥ под≥њ; чи не бачив св≥док, ¤к було вчинено злочин; що в≥н чув або бачив; ск≥льки було злочинц≥в, њх зовн≥шн≥сть, ¤к вони були од¤гнен≥; ¤кою зброЇю було вчинено вбивство; чи користувались злочинц≥ транспортом; чи мали вони рад≥озвТ¤зок; про що розмовл¤ли злочинц≥; ¤к вони звертались один до одного; в ¤кому напр¤мку зникли злочинц≥; ¤к довго вони перебували на м≥сц≥ под≥њ тощо.

—пециф≥ка вбивств на замовленн¤ передбачаЇ необх≥дн≥сть використанн¤ сучасних крим≥нал≥стичних науково-техн≥чних розробок. ќднак можуть дати певний результат ≥ традиц≥йн≥ засоби в≥дтворенн¤ особи злочинц¤ за допомогою св≥дка-очевидц¤ Ч у вигл¤д≥ словесного або рисованого портрета, фоторобота (у тому числ≥ й ≥з застосуванн¤м компТютерноњ техн≥ки).

” розкритт≥ вбивств на замовленн¤ важливе значенн¤ маЇ створенн¤ так званих психолог≥чних портрет≥в чи психолог≥чних проф≥л≥в. ÷е один з р≥зновид≥в крим≥нал≥стичних розумових моделей. ѕортрет (проф≥ль) розшукуваного злочинц¤ Ч це система в≥домостей про психолог≥чн≥ та ≥нш≥ ознаки даноњ особи, важлив≥ дл¤ њњ ви¤вленн¤ та ≥дентиф≥кац≥њ. ÷¤ система охоплюЇ не т≥льки психолог≥чн≥, а й правов≥, соц≥ально-демограф≥чн≥, крим≥нал≥стичн≥ ознаки. Ќа в≥дм≥ну в≥д багатофункц≥онального словесного портрета, психолог≥чний портрет в≥дображаЇ внутр≥шн≥, психолог≥чн≥, а також повед≥нков≥ ознаки людини. …ого основна функц≥¤ Ч бути засобом пошуку, ви¤вленн¤ злочинц¤, особа ¤кого не встановлена.

ѕевну допомогу в розкритт≥ вбивств на замовленн¤ можуть надати дов≥дково-≥нформац≥йн≥ та оперативн≥ обл≥ки орган≥в внутр≥шн≥х справ.