¬≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ, що передбачено ст. 194  ѕ , охоплюЇ по сут≥ дв≥ самост≥йн≥ сл≥дч≥ д≥њ:

1) перев≥рку на м≥сц≥ показань обвинуваченого, п≥дозрюваного, потерп≥лого чи св≥дка з метою њх уточненн¤ ≥ доповненн¤ у присутност≥ пон¤тих;

2) експериментальну перев≥рку правдивост≥ показань цих ос≥б, ≥нших обставин ≥ припущень щодо можливост≥ чути або бачити за певних умов що-небудь, що стосуЇтьс¤ цих обставин, проникнути до даного прим≥щенн¤ названим у св≥дченн¤х способом або певною особою, подолати названу в показанн¤х в≥дстань тощо.

” д≥¤льност≥ орган≥в розсл≥дуванн¤ серед ≥нших сл≥дчих д≥й, спр¤мованих на розкритт¤ злочин≥в, широко застосовуЇтьс¤ сл≥дчий експеримент.

—л≥дчий експеримент Ї окремою сл≥дчою д≥Їю, ¤ка пол¤гаЇ у зд≥йсненн≥ досл≥д≥в з метою перев≥рки, чи могли в≥дбутис¤ за певних умов т≥ або ≥нш≥ под≥њ та ¤ким саме чином.

ѕроведенн¤ ц≥Їњ сл≥дчоњ д≥њ повТ¤зано з≥ зд≥йсненн¤м досл≥д≥в, результати ¤ких ≥ Ї тими фактичними даними, що дозвол¤ють д≥йти висновку про обставини, що мають значенн¤ дл¤ розкритт¤ злочину.

” 30-х рр. ’’ ст. у крим≥нал≥стичн≥й л≥тератур≥ зТ¤вилис¤ прац≥ ѕ. ≤. “арасова-–ад≥онова, у ¤ких вперше досл≥джувались питанн¤ процесуальноњ природи ≥ тактики проведенн¤ сл≥дчого експерименту. «годом питанн¤м тактики проведенн¤ сл≥дчого експерименту прид≥л¤лос¤ дедал≥ б≥льше уваги, а у п≥дручниках з крим≥нал≥стики зТ¤вилис¤ глави, присв¤чен≥ сл≥дчому експерименту, були видан≥ окрем≥ пос≥бники дл¤ сл≥дчих.

—л≥дчий експеримент схожий з науковим експериментом. ≤ сл≥дчий, ≥ науковий експерименти дають змогу вивчати факти шл¤хом проведенн¤ досл≥д≥в. ќднак сл≥дчий експеримент маЇ власн≥ в≥дм≥нн≥ риси:

1) його застосуванн¤ потребуЇ певних процесуальних умов;

2) в≥н в≥дтворюЇ ¤вище не повн≥стю, а лише де¤к≥ умови, за ¤ких в≥дбувалис¤ под≥њ або мали м≥сце факти, що ц≥кавл¤ть сл≥дчого.

—л≥дчий експеримент маЇ своњм завданн¤м встановленн¤ того, могла чи не могла в≥дбутис¤ под≥¤ або д≥¤ у певних умовах.  р≥м того, сл≥дчий експеримент не завжди повТ¤заний з м≥сцем под≥њ, в≥н може бути проведений залежно в≥д його мети не на м≥сц≥ под≥њ. —л≥дчий експеримент супроводжуЇтьс¤ проведенн¤м досл≥д≥в, що ≥стотно в≥др≥зн¤Ї його в≥д сл≥дчого огл¤ду ≥ вид≥л¤Ї у самост≥йну сл≥дчу д≥ю.

—л≥дчий експеримент в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д експертизи; незважаючи на њхню зовн≥шню схож≥сть, експертиза потребуЇ застосуванн¤ спец≥альних знань, у той час ¤к сл≥дчий експеримент у процес≥ його проведенн¤ не вимагаЇ цього.

«Т¤совуючи природу сл≥дчого експерименту, сл≥д вказати на те, що в≥н маЇ на мет≥ не т≥льки перев≥рку певних факт≥в, а й одержанн¤ нових доказ≥в у справ≥. Ќаприклад, у раз≥ проведенн¤ сл≥дчого експерименту дл¤ визначенн¤ можливост≥ вит¤гнути викраден≥ товари через пролом уст≥н≥ магазину, сл≥дчий встановлюЇ новий доказ: можлив≥сть вит¤гненн¤ викрадених товар≥в або його неможлив≥сть.

—л≥дчий експеримент в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д перев≥рки показань на м≥сц≥. ¬≥н може бути у де¤ких випадках проведений без участ≥ св≥дк≥в та обвинувачених, тод≥ ¤к перев≥рка показань на м≥сц≥ без њхньоњ участ≥ Ї неможливою. ѕри сл≥дчому експеримент≥ можуть бути присутн≥ми вс≥ св≥дки ≥ обвинувачен≥ одночасно, а при перев≥рц≥ показань на м≥сц≥ д≥¤ проводитьс¤ щодо кожного обвинуваченого або св≥дка окремо.

«алежно в≥д мети сл≥дчого експерименту розр≥зн¤ють його види. ¬ажко перел≥чити вс≥ в≥дом≥ у практиц≥ розсл≥дуванн¤ види сл≥дчого експерименту, тому зупинимос¤ т≥льки на тих видах, ¤к≥ трапл¤ютьс¤ найчаст≥ше.

1. 1. —л≥дчий експеримент дл¤ перев≥рки можливост≥ бачити у даних умовах. «авданн¤ такого експерименту ≥нод≥ пол¤гаЇ у встановленн≥ можливост≥ не лише бачити, а й розр≥зн¤ти детал≥ та особливост≥ обТЇкт≥в у певних умовах.

   “ак, громад¤нка ≈. подала за¤ву в прокуратуру про вимаганн¤ в≥д нењ хабара за влаштуванн¤ на роботу. Ќачальник в≥дд≥лу кадр≥в вимагав в≥д нењ хабара через ‘. у сум≥ 3000 грн. ” ≈. виник сумн≥в, що ‘. д≥Ї в≥д ≥мен≥ —., ≥ вона попросила його п≥дтвердити цей факт. ‘. за¤вив, що ¤кщо ≈. прийде увечер≥ до його дому, кр≥зь в≥кно вона зможе побачити у нього у гост¤х —. ≈. прийшла до зазначеного м≥сц¤ ≥ д≥йсно побачила —. Ѕажаючи викрити хабарництво, ≈. звернулась до прокуратури. ” процес≥ розсл≥дуванн¤ ‘. не заперечував своЇњ причетност≥ до злочину, але заперечував факт перебуванн¤ в нього —., вказуючи, що у таких умовах ≈. не могла бачити обличч¤ людей, ¤к≥ знаходились у к≥мнат≥. —л≥дчий пров≥в сл≥дчий експеримент, п≥д час ¤кого було встановлено, що ≈. у даних умовах абсолютно ч≥тко бачила вс≥х ос≥б, ¤к≥ сид≥ли за столом у квартир≥ ‘.

2. 2. —л≥дчий експеримент дл¤ перев≥рки можливост≥ чути в конкретних умовах. ” де¤ких випадках при проведенн≥ сл≥дчого експерименту на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥ важливо встановити силу та напр¤мок в≥тру в момент под≥њ злочину, а також наск≥льки суттЇво ц≥ чинники впливають на можлив≥сть почути.
3. 3. —л≥дчий експеримент дл¤ перев≥рки можливост≥ проникнути кр≥зь певний отв≥р та вийн¤ти через нього т≥ чи ≥нш≥ предмети. “аким експериментом повинна бути встановлена ¤к обТЇктивна можлив≥сть вчиненн¤ д≥й (проникненн¤, вит¤гуванн¤), так ≥ субТЇктивна здатн≥сть на це певноњ особи або ос≥б. ¬ажливо зТ¤сувати, чи може предмет певноњ конф≥гурац≥њ та обТЇму пройти кр≥зь даний отв≥р, а також чи може вказана особа проникнути через ви¤влений пролом.
4. “ак, у одн≥й ≥з справ директор магазину стверджував, що викраденн¤ великоњ к≥лькост≥ товар≥в було вчинено через нап≥вв≥дчинене в≥кно, ¤ке веде до п≥дсобного прим≥щенн¤ магазину. ѕри огл¤д≥ сл≥дчий д≥йсно ви¤вив нап≥вв≥дчинене в≥кно. ѕри проведенн≥ сл≥дчого експерименту з метою перев≥рки можливост≥ вит¤гненн¤ названих предмет≥в вс≥ спроби в≥дчинити в≥кно ви¤вилис¤ марними. ¬≥кно не змогли в≥дчинити й п≥сл¤ запрошенн¤ стол¤ра, бо у звТ¤зку з ос≥данн¤м ст≥ни воно було перекошене. ѕри такому його стан≥ ви¤вилось неможливим вит¤гнути товари певних габарит≥в через утворений отв≥р.
5. 4. —л≥дчий експеримент дл¤ перев≥рки можливост≥ вчиненн¤ ¤коњсь д≥њ за певний пром≥жок часу. ѕри проведенн≥ такого експерименту головним чинником Ї час, оск≥льки викликаЇ сумн≥в не сам факт можливост≥ вчиненн¤ певних д≥й, а час, прот¤гом ¤кого вони були вчинен≥.
6. 5. —л≥дчий експеримент дл¤ перев≥рки можливост≥ настанн¤ певних насл≥дк≥в даних д≥й (розгор¤нн¤, поламки та ≥н.). “ак≥ експерименти сл≥д проводити у випадках, коли ц≥ питанн¤ не вимагають експертного досл≥дженн¤ ≥ застосуванн¤ спец≥альних знань.
7. 6. —л≥дчий експеримент дл¤ встановленн¤ спец≥альних та профес≥йних навичок особи. “ак≥ експерименти рекомендують проводити тод≥, коли обвинувачений або св≥док стверджуЇ, що в≥н волод≥Ї можлив≥стю виконати ту чи ≥ншу роботу. ” раз≥ запереченн¤ ним цього, проводити сл≥дчий експеримент не рекомендуЇтьс¤.
   

   ÷≥кав≥ випадки такого сл≥дчого експерименту в≥дом≥ практиц≥. “ак, у справ≥ про розкраданн¤ кошт≥в при виконанн≥ художньоњ реклами було встановлено, що бригадир художник≥в включаЇ до в≥домост≥ на зарплату п≥дставних ос≥б, ¤к≥ взагал≥ не вм≥ють малювати. ќтриман≥ грош≥ п≥дставн≥ особи передавали бригадиру. Ќайб≥льш≥ суми отримував родич бригадира √. ѕри допит≥ √. стверджував, що в≥н виконував вказан≥ роботи. ” процес≥ проведенн¤ сл≥дчого експерименту √. намагавс¤ зробити дек≥лька штрих≥в, однак, переконавшись у своњй безпорадност≥, в≥дмовивс¤ в≥д подальшого запереченн¤ факт≥в.

8. 7. —л≥дчий експеримент дл¤ встановленн¤, ¤к саме в≥дбулась под≥¤.
   

ƒо прокуратури стали надходити за¤ви, що з пральн≥ молочного комб≥нату прачки винос¤ть топлене масло. ‘акт здававс¤ малоймов≥рним. ѕри перев≥рц≥ були затриман≥ прачки, ¤к≥ д≥йсно виносили масло. ѕ≥д час обшуку у пральн≥ було ви¤влено дек≥лька к≥лограм≥в масла. ” процес≥ розсл≥дуванн¤ прачки показали, що при пранн≥ марлевих м≥шочк≥в з-п≥д сиру вода, пропущена кр≥зь них, м≥стила велику к≥льк≥сть масла, ¤ке вони збирали. ѕри проведенн≥ сл≥дчого експерименту зТ¤сувалось, що при обробц≥ 1000 м≥шк≥в залишаЇтьс¤ 11,5 кг масла.

—л≥дчий експеримент може бути проведений не в ус≥х випадках. Ќеприпустимо проведенн¤ експеримент≥в, ¤к≥:

1) принижують г≥дн≥сть людини;

2) загрожують життю або здоровТю учасник≥в експерименту або ≥нших ос≥б;

3) загрожують майну або можуть призвести до значних матер≥альних збитк≥в.

І 2. ѕ≥дготовка до сл≥дчого експерименту та його тактика

ѕерш н≥ж проводити сл≥дчий експеримент, до нього необх≥дно старанно п≥дготуватис¤, а саме:

1) визначити мету експерименту, дл¤ чого сл≥д вивчити матер≥али справи та ≥ обставини, виход¤чи з ¤ких проводитьс¤ сл≥дчий експеримент;

2) визначити умови, в ¤ких повинен бути проведений сл≥дчий експеримент (встановити, ¤к, де, коли ≥ у ¤к≥й посл≥довност≥ сл≥д проводити досл≥ди; ск≥льки њх необх≥дно провести, ¤к забезпечити осв≥тленн¤ при проведенн≥ експерименту на перев≥рку видимост≥ тощо);

3) визначити учасник≥в експерименту (св≥дк≥в, обвинувачених, к≥льк≥сть пон¤тих та ≥н.). якщо досл≥ди провод¤тьс¤ у р≥зних прим≥щенн¤х, а учасники експерименту под≥л¤ютьс¤ на групи, то рекомендуЇтьс¤ запрошувати б≥льше двох пон¤тих. ѕон¤тих сл≥д п≥дбирати завчасно. Ќеобх≥дно памТ¤тати, що роль пон¤тих при проведенн≥ сл≥дчого експерименту пол¤гаЇ в тому, що вони посв≥дчують можлив≥сть ¤коњсь под≥њ або д≥њ у певних умовах. “ому, п≥дбираючи пон¤тих, необх≥дно враховувати њх субТЇктивн≥ ¤кост≥ Ч з≥р, слух;

4) передбачити, ¤к≥ матер≥али, засоби, знар¤дд¤ будуть при цьому використан≥.
>ќск≥льки значенн¤ знар¤дь та предмет≥в при проведенн≥ сл≥дчого експерименту Ї важливим, необх≥дно завчасно продумати й доставку цих предмет≥в до м≥сц¤ експерименту та перев≥рити њхн≥й стан.

–ечов≥ докази, ¤к≥ згодом будуть обТЇктами експертного досл≥дженн¤, при експеримент≥ використовувати не можна; 5) сл≥дчий повинен п≥дготувати сл≥дчу вал≥зу;


6) перед проведенн¤м сл≥дчого експерименту, ¤к ≥ перед проведенн¤м ≥нших сл≥дчих д≥й, рекомендуЇтьс¤ складати його план. ” раз≥, ¤кщо експеримент Ї складним, доц≥льно складати письмовий план його проведенн¤. —пец≥альноњ форми плану експерименту не ≥снуЇ, однак у план доц≥льно внести так≥ обставини:

а) м≥сце ≥ час проведенн¤ експерименту;
б) к≥льк≥сть учасник≥в та розташуванн¤ њх;
в) сутн≥сть досл≥д≥в, њх посл≥довн≥сть ≥ роль учасник≥в експерименту при проведенн≥ кожного досл≥ду.

” раз≥ потреби при складанн≥ плану, особливо щодо проведенн¤ досл≥д≥в, сл≥д проконсультуватис¤ з фах≥вц¤ми Ч судово-медичним експертом, крим≥нал≥стом, ¤к≥ можуть дати ц≥нн≥ вказ≥вки з в≥дтворенн¤ обстановки експерименту ≥ характеру проведенн¤ досл≥д≥в. ѕ≥д час п≥дготовки до експерименту сл≥дчому доц≥льно побувати на м≥сц≥ майбутнього експерименту, щоб краще ор≥Їнтуватис¤ у навколишн≥й обстановц≥ при його проведенн≥.

” процес≥ п≥дготовки до сл≥дчого експерименту сл≥дчому необх≥дно вир≥шити, чи розТ¤снювати завданн¤ експерименту та обставини справи учасникам експерименту або ж робити цього не сл≥д. як правило, мета експерименту ≥ обставини справи пов≥домл¤ютьс¤ учасникам сл≥дчого експерименту. ќднак у де¤ких випадках так≥ розТ¤сненн¤ Ї недоц≥льними (наприклад, ¤кщо метою експерименту Ї перев≥рка обс¤гу виконаних роб≥т за один день.“аке пов≥домленн¤ може вплинути на темп ≥ ¤к≥сть роб≥т та дати по сут≥ неправильн≥ результати експерименту).

” процес≥ п≥дготовки до експерименту необх≥дно вир≥шити питанн¤ про засоби звТ¤зку м≥ж окремими групами його учасник≥в. «асобами звТ¤зку, за допомогою ¤ких встановлюють початок зд≥йсненн¤ досл≥ду та його зак≥нченн¤, можуть бути телефон, сигнали, що подан≥ прапорц¤ми, свистками, руками.

ћетодика сл≥дчого експерименту передбачаЇ виконанн¤ та дотриманн¤ правил його проведенн¤ Ч процесуальних та тактичних. ƒо процесуальних правил належать так≥:

1) при проведенн≥ сл≥дчого експерименту обовТ¤зковою Ї участь пон¤тих; ¤к уже зазначалос¤, њх к≥льк≥сть визначаЇтьс¤ характером досл≥д≥в та розташуванн¤м учасник≥в експерименту;

2) необх≥дною Ї участь фах≥вц≥в у випадках, коли њхн≥ спец≥альн≥ знанн¤ можуть бути використан≥ дл¤ в≥дтворенн¤ обстановки под≥њ або ¤вища, а також дл¤ визначенн¤ м≥сц¤ розташуванн¤ учасник≥в експерименту або њхн≥х поз Ч у раз≥ визначенн¤ пози потерп≥лого при пораненн≥ та ≥н.;

3) доц≥льною Ї присутн≥сть при проведенн≥ експерименту ос≥б, показанн¤ ¤ких перев≥р¤ютьс¤; ¤кщо сл≥дчим експериментом перев≥р¤Їтьс¤ можлив≥сть певних ос≥б бачити або чути щось, участь њх в експеримент≥ Ї обовТ¤зковою;

4) про переб≥г ≥ результати проведенн¤ сл≥дчого експерименту складаЇтьс¤ протокол в≥дпов≥дно до ст. 195  ѕ .


“актичн≥ правила проведенн¤ сл≥дчого експерименту так≥:

1) сл≥дчий експеримент сл≥д проводити в умовах ≥ обстановц≥, максимально наближених до тих, в ¤ких в≥дбулас¤ под≥¤. « ц≥Їю метою при в≥дтворенн≥ обстановки використовуютьс¤ протокол м≥сц¤ под≥њ, фотозн≥мки, кресленн¤, показанн¤ св≥дк≥в ≥ обвинувачених;

 

2) сл≥дчий експеримент бажано проводити на тому самому м≥сц≥, де в≥дбулась под≥¤, ¤ку перев≥р¤ють. “ут важливо в≥дзначити, що коли факт, ¤кий перев≥р¤ють, т≥сно повТ¤заний з м≥сцем д≥йсноњ под≥њ або з умовами цього м≥сц¤, то сл≥дчий експеримент, ¤к правило, проводитьс¤ на цьому самому м≥сц≥;

 

3) сл≥дчий експеримент маЇ проводитис¤ у такий час, коли в≥дбулась под≥¤, ¤ку перев≥р¤ють, з метою створенн¤ аналог≥чних умов чутност≥ (особливо у м≥ст≥), видимост≥, що забезпечуЇ обТЇктивн≥сть результат≥в експерименту;

 

4) дл¤ проведенн¤ сл≥дчого експерименту сл≥д використовувати т≥ сам≥ знар¤дд¤ й засоби, ¤к≥ застосовувалис¤ при под≥њ злочину, або однор≥дн≥ предмети ≥ знар¤дд¤;

 

 

5) п≥сл¤ в≥дтворенн¤ обстановки учасник≥в треба розташувати саме так, ¤к вони про це пов≥домили, а пон¤тих поставити в м≥сце проведенн¤ досл≥д≥в та на точки спостереженн¤;

 

6) досл≥ди необх≥дно повторювати дек≥лька раз≥в, зм≥нюючи умови експерименту. ѕовторенн¤ досл≥д≥в дозволить виключити випадков≥ результати та достов≥рно зТ¤сувати певний факт. Ќе рекомендуЇтьс¤ зд≥йснювати досл≥ди сл≥дчому або пон¤тим. ƒл¤ цього повинн≥ бути запрошен≥ спец≥альн≥ особи (статисти), а сл≥дчий та пон¤т≥ мають спостер≥гати за проведенн¤м досл≥д≥в. —л≥дчий регулюЇ чергов≥сть проведенн¤ досл≥д≥в та визначаЇ специф≥ку кожного з них.

 

якщо обвинувачений, ¤кий бере участь у сл≥дчому експеримент≥, за¤вл¤Ї клопотанн¤ про проведенн¤ того чи ≥ншого досл≥ду, ¤к правило, таке клопотанн¤ задовольн¤Їтьс¤. ѕ≥д час досл≥д≥в сл≥дчому доц≥льно робити пом≥тки про њх результати, а у раз≥ потреби фотографувати окрем≥ моменти досл≥ду або проведенн¤ його в ц≥лому.

І 3. ќсобливост≥ перев≥рки показань на м≥сц≥

ѕерев≥рка показань на м≥сц≥ Ч це сл≥дча д≥¤, що пол¤гаЇ у з≥ставленн≥ показань про повТ¤зан≥ з певним м≥сцем обставини злочину з фактичною обстановкою на цьому м≥сц≥, показаною сл≥дчому в присутност≥ пон¤тих особою, ¤ка дала показанн¤, з метою зТ¤суванн¤ њх достов≥рност≥.

ѕерев≥рка показань на м≥сц≥ маЇ на мет≥ отриманн¤ нових факт≥в, а також перев≥рку, уточненн¤ вже встановлених п≥д час розсл≥дуванн¤. Ќеобх≥дн≥сть у застосуванн≥ ц≥Їњ д≥њ виникаЇ у випадках, коли ≥ншим шл¤хом, кр≥м з≥ставленн¤ показань з тим, що ≥снуЇ в д≥йсност≥ на м≥сц≥ под≥њ, неможливо переконатис¤ в достов≥рност≥ таких показань.

«м≥ст перев≥рки показань на м≥сц≥ пол¤гаЇ в тому, що сл≥дчий пропонуЇ особ≥, ¤ка була допитана (св≥дку, потерп≥лому, п≥дозрюваному, обвинуваченому), вказати м≥сце вчиненн¤ злочину (чи ≥нше м≥сце), розпов≥сти про цю под≥ю, супроводжуючи у певних випадках свою розпов≥дь демонстрац≥Їю своњх д≥й чи д≥й ≥нших ос≥б. ѕот≥м сл≥дчий з≥ставл¤Ї в≥домост≥, одержан≥ п≥д час перев≥рки, з реальною обстановкою на м≥сц≥, з одного боку, ≥ з ран≥ше одержаними показанн¤ми та ≥ншими доказами у справ≥, Ч з ≥ншого. ќсоба, показанн¤ ¤коњ перев≥р¤ютьс¤, даЇ њх в присутност≥ пон¤тих, показуЇ, де ≥ що в≥дбувалос¤.

—л≥дчий у процес≥ перев≥рки показань на м≥сц≥ вир≥шуЇ к≥лька завдань:

1) переконуЇтьс¤ в ≥снуванн≥ м≥сц¤, про ¤ке йшлос¤ у показанн¤х;

2) перев≥р¤Ї в≥дпов≥дн≥сть опису ознак обстановки у показанн¤х конкретноњ особи д≥йсн≥й обстановц≥ на м≥сц≥;

3) встановлюЇ на¤вн≥сть сл≥д≥в чи предмет≥в, ¤к≥ п≥дтверджують зм≥ст показань;

4) визначаЇ напр¤мок руху учасник≥в досл≥джуваноњ под≥њ, њхнЇ взаЇмне розташуванн¤ в той чи ≥нший момент розвитку под≥њ злочину;

5) з≥ставл¤Ї опис обстановки на м≥сц≥ та у показанн¤х п≥дозрюваних, обвинувачених, потерп≥лих чи св≥дк≥в.


ѕроведенн¤ перев≥рки показань на м≥сц≥ передбачаЇ стад≥њ п≥дготовки, проведенн¤ та ф≥ксац≥њ результат≥в.

ѕ≥дготовка до перев≥рки показань на м≥сц≥ включаЇ п≥дготовч≥ д≥њ, повТ¤зан≥ з вивченн¤м показань допитуваного, та п≥дготовку забезпеченн¤ ц≥Їњ д≥њ на м≥сц≥ њњ проведенн¤. “ака п≥дготовка пол¤гаЇ в тому, що сл≥дчий:

1) пропонуЇ особ≥, показанн¤ ¤коњ перев≥р¤ютьс¤, вз¤ти участь у сл≥дч≥й д≥њ ≥ показати на м≥сц≥ те, про що вона пов≥домила на допит≥; розТ¤снюЇ, в чому пол¤гаЇ сутн≥сть перев≥рки показань на м≥сц≥ та ¤ким буде пор¤док њњ проведенн¤. Ќеобх≥дною умовою перев≥рки показань на м≥сц≥ Ї добров≥льна згода на це допитуваного;

2) перев≥р¤Ї достатн≥сть ≥ ступ≥нь конкретност≥ даних про м≥сце, на ¤кому буде проведена перев≥рка. якщо цих даних недостатньо, проводитьс¤ додатковий допит певноњ особи;

3) визначаЇ склад учасник≥в сл≥дчоњ д≥њ, запрошуЇ до участ≥ у перев≥рц≥ пон¤тих, розТ¤снюЇ њм њхн≥ права ≥ обовТ¤зки;

4) готуЇ необх≥дн≥ науково-техн≥чн≥ й допом≥жн≥ засоби, транспорт;

5) визначаЇ найб≥льш доц≥льний час проведенн¤ перев≥рки показань на м≥сц≥;

6) складаЇ план проведенн¤ сл≥дчоњ д≥њ. ” план≥ зазначаЇтьс¤: де, коли ≥ з ¤кою метою проводитиметьс¤ перев≥рка, пор¤док ≥ посл≥довн≥сть д≥й њњ учасник≥в.



—кладн≥сть структури перев≥рки показань на м≥сц≥ робить њњ схожою на ≥нш≥ сл≥дч≥ д≥њ Ч допит, огл¤д, експеримент, предТ¤вленн¤ дл¤ вп≥знанн¤, обшук. ѕерев≥рка показань на м≥сц≥ включаЇ окрем≥ елементи цих д≥й, у звТ¤зку з чим њњ тактика де¤кою м≥рою схожа з тактикою проведенн¤ названих сл≥дчих д≥й. ќднак тактика перев≥рки показань на м≥сц≥ в ц≥лому маЇ власну, притаманну т≥льки њй специф≥ку. ѕроведенн¤ перев≥рки показань на м≥сц≥ характеризуЇтьс¤ такими тактичними особливост¤ми:

1) показанн¤ повинн≥ перев≥р¤тис¤ лише на тому м≥сц≥, де в≥дбувалас¤ под≥¤ злочину, де йшов (њхав) п≥дозрюваний (обвинувачений, св≥док) до м≥сц¤ под≥њ, де в≥н залишив сл≥ди чи знар¤дд¤ злочину;

2) особа, показанн¤ ¤коњ перев≥р¤ютьс¤, повинна сама показувати, де ≥ що в≥дбувалос¤. “ака особа даЇ згоду на перев≥рку показань на м≥сц≥;

3) ¤кщо перев≥р¤ютьс¤ показанн¤ к≥лькох ос≥б, кожна з них виводитьс¤ на м≥сце окремо. √рупова перев≥рка суперечить сутност≥ сл≥дчоњ д≥њ ≥ втрачаЇ своЇ доказове значенн¤;

4) при перев≥рц≥ показань на м≥сц≥ неприпустимо в≥дтворювати цин≥чн≥ д≥њ чи д≥њ, що загрожують безпец≥ оточуючих ос≥б, принижують њх честь ≥ г≥дн≥сть. ѕро так≥ д≥њ обвинувачений може т≥льки розпов≥сти на м≥сц≥;

5) сл≥дчий не повинен допускати у своњх д≥¤х чи запитанн¤х нав≥дних вказ≥вок чи сл≥в.

“актика перев≥рки показань на м≥сц≥ передбачаЇ використанн¤ р≥зних тактичних прийом≥в: постановку уточнюючих, доповнюючих чи контрольних запитань; анал≥з в≥дпов≥дей особи, показанн¤ ¤коњ перев≥р¤ютьс¤; з≥ставленн¤ показань, що були одержан≥ на допит≥, з реальною картиною м≥сц¤ под≥њ; наданн¤ св≥дку (обвинуваченому) можливост≥ по¤снити розб≥жност≥ м≥ж показанн¤ми ≥ даними м≥сц¤ под≥њ тощо.

І 4. ‘≥ксац≥¤ результат≥в в≥дтворенн¤ обстановки та обставин под≥њ

ќсновним способом ф≥ксац≥њ результат≥в в≥дтворенн¤ обстановки та обставин под≥њ Ї протокол, ¤кий складаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог статей 84, 85, 195  ѕ . «а своЇю структурою у протокол≥ вид≥л¤ють три частини: вступну, описову ≥ заключну.

¬ описов≥й частин≥ протоколу в≥дтворенн¤ обстановки та обставин под≥њ м≥ст¤тьс¤ так≥ в≥домост≥: точне м≥сце проведенн¤ сл≥дчоњ д≥њ; метеоролог≥чн≥, звуков≥ та ≥нш≥ умови; обстановка (¤кщо њњ було реконструйовано, то зазначаЇтьс¤, ¤к ≥ на п≥дстав≥ ¤ких даних); розм≥щенн¤ учасник≥в перед початком досл≥д≥в; зм≥ст кожного досл≥ду; одержан≥ результати та ≥н. “ут також сл≥д зазначати: зв≥дки почавс¤ маршрут пр¤муванн¤ до м≥сц¤ перев≥рки, ¤к в≥н проходив, ¤к≥ показанн¤ давав обвинувачений (п≥дозрюваний чи св≥док), ¤к≥ д≥њ в≥н виконував на м≥сц≥ под≥њ, ¤к≥ запитанн¤ ставилис¤ особ≥, показанн¤ ¤коњ перев≥р¤ютьс¤, ¤к≥ вона давала в≥дпов≥д≥, ¤к≥ сл≥ди чи предмети були ви¤влен≥ п≥д час перев≥рки показань на м≥сц≥.

” протокол≥ в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ м≥ст¤тьс¤ дан≥ про за¤ви та зауваженн¤ учасник≥в сл≥дчоњ д≥њ (¤кщо вони мали м≥сце), про час початку ≥ зак≥нченн¤ в≥дтворенн¤, про попередженн¤ учасник≥в щодо нерозголошенн¤ даних сл≥дства. ѕротокол складаЇ особа, ¤ка проводить сл≥дчу д≥ю, а п≥дписують його вс≥ особи, ¤к≥ брали участь у в≥дтворенн≥ обстановки та обставин под≥њ, пон¤т≥ та сл≥дчий.

ƒодатковими способами ф≥ксац≥њ результат≥в в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ Ї складанн¤ план≥в ≥ схем, використанн¤ фото-, к≥но-, в≥деозйомки, звукозапису. ћетою такоњ ф≥ксац≥њ Ї наочне в≥дображенн¤ обстановки ≥ обставин в≥дтворюваноњ под≥њ. “ак, плани ≥ схеми дають змогу в≥добразити розташуванн¤ д≥л¤нок м≥сцевост≥ й прим≥щень, розм≥щенн¤ вс≥х предмет≥в ≥ учасник≥в сл≥дчоњ д≥њ. Ќа планах ≥ схемах бажано нам≥тити маршрут руху ≥з зазначенн¤м його початку та зак≥нченн¤, пром≥жн≥ зупинки, м≥сц¤ проведенн¤ досл≥д≥в тощо.

‘отозйомку доц≥льно застосовувати дл¤ ф≥ксац≥њ взаЇмного розташуванн¤ учасник≥в в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ, важливих елемент≥в досл≥д≥в або пересуванн¤ учасник≥в перев≥рки показань на м≥сц≥, њх результат≥в. ќкрем≥ моменти п≥д час сл≥дчоњ д≥њ фотографуютьс¤ за правилами судово-оперативноњ зйомки.

¬≥деозйомка маЇ певн≥ переваги у пор≥вн¤нн≥ з фотографуванн¤м. ¬она даЇ змогу заф≥ксувати вс≥ д≥њ обвинуваченого (чи св≥дка) в динам≥ц≥, посл≥довн≥сть цих д≥й, ≥н≥ц≥ативу обвинуваченого у показ≥ та розпов≥д≥ п≥д час в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ.