І 1. ѕроцес п≥знанн¤ у крим≥нал≥стиц≥
«агалом методолог≥¤ науки Ч це вченн¤ про принципи побудови, форми та способи наукового п≥знанн¤. ћетодолог≥чною основою крим≥нал≥стики Ї теор≥¤ п≥знанн¤.
ћетодолог≥¤ крим≥нал≥стики передбачаЇ д≥алектичний п≥дх≥д, використанн¤ принцип≥в та категор≥й д≥алектичноњ лог≥ки. ¬ажливу роль в крим≥нал≥стичн≥й науц≥ та практичн≥й д≥¤льност≥ у боротьб≥ з≥ злочинн≥стю в≥д≥грають ф≥лософськ≥ положенн¤ про Їдн≥сть теор≥њ ≥ практики, взаЇмозвТ¤зок ≥ зумовлен≥сть, здатн≥сть матер≥њ до в≥дображенн¤, вивченн¤ ¤вищ у розвитку, в≥дпов≥дн≥сть й ≥нвар≥антн≥сть, суперечност≥ та ≥н. ÷≥ загальн≥ ф≥лософськ≥ положенн¤ конкретизуютьс¤ за допомогою таких категор≥й, ¤к форма та зм≥ст, сутн≥сть ≥ ¤вище, необх≥дн≥сть ≥ випадков≥сть, можлив≥сть ≥ д≥йсн≥сть, причина та насл≥док, система, структура ≥ елемент, конкретне та абстрактне, загальне та окреме тощо.
ћетодолог≥¤ Ч це не т≥льки лог≥ка п≥знанн¤, а й сукупн≥сть певних метод≥в практичноњ д≥¤льност≥. ѕрактика забезпечуЇ над≥йн≥сть метода науки. ћетод (в≥д грецьк. meqodoz Ч шл¤х, досл≥дженн¤, теор≥¤, вченн¤) Ч спос≥б дос¤гненн¤ будь-¤коњ мети, вир≥шенн¤ конкретного завданн¤. ќднак метод сл≥д розум≥ти не т≥льки ¤к спос≥б дос¤гненн¤ мети, а й ¤к упор¤дковану д≥¤льн≥сть.
ѕроцес п≥знанн¤ ≥стини в розсл≥дуванн≥ та судовому розгл¤д≥ п≥дпор¤дкований загальним законом≥рност¤м з урахуванн¤м певних особливостей. –озкритт¤ та розсл≥дуванн¤ злочин≥в ¤вл¤Ї собою окремий випадок п≥знанн¤ обТЇктивноњ д≥йсност≥. –озсл≥дуванн¤ злочин≥в та розгл¤д крим≥нальних справ у суд≥ маЇ ретроспективний характер. —л≥дчий або суд вивчають под≥ю злочину за допомогою в≥дображень, залишених на м≥сц≥ под≥њ, речових доказ≥в, показань св≥дк≥в, висновк≥в судових експертиз. —л≥дчий (судд¤) не може безпосередньо сприймати под≥ю злочину, в≥н сприймаЇ вже результат под≥њ. ¬≥дображенн¤ злочину в матер≥альних або ≥деальних сл≥дах характеризуЇтьс¤ тим чи ≥ншим ступенем повноти або фрагментарност≥.
ѕроцес п≥знанн¤ при розсл≥дуванн≥ злочин≥в в≥дбуваЇтьс¤ в установлен≥й законом процесуальн≥й форм≥, з дотриманн¤м процедури збиранн¤ доказ≥в, конструюванн¤м верс≥й, використанн¤м засоб≥в доказуванн¤ за крим≥нальною справою. ¬становленн¤ ≥стини п≥д час розсл≥дуванн¤ чи судового розгл¤ду обмежено часом, встановленими законодавством строками.
ќсобливост≥ крим≥нал≥стики зумовили на самих ранн≥х етапах њњ розвитку використанн¤ формально-лог≥чних метод≥в п≥знанн¤ (анал≥зу ≥ синтезу, ≥ндукц≥њ та дедукц≥њ, конкретизац≥њ й абстрагуванн¤, аналог≥њ, верс≥њ тощо). ¬икористанн¤ цих метод≥в забезпечуЇ правильн≥сть мисленн¤ за формою, отриманн¤ нових знань за сутн≥стю.
—интез Ч процес практичного або у¤вного воззТЇднанн¤ ц≥лого з частин або зТЇднанн¤ р≥зних елемент≥в, стор≥н обТЇкта в Їдине ц≥ле.
≤ндукц≥¤ Ч спос≥б м≥ркуванн¤ в≥д окремих факт≥в, положень до загальних висновк≥в. ÷е рух знанн¤ в≥д одиничних тверджень до загальних положень. ≤ндукц≥¤ т≥сно повТ¤зана з дедукц≥Їю. Ћог≥ка розгл¤даЇ ≥ндукц≥ю ¤к вид умовиводу, розр≥зн¤ючи повну ≥ неповну ≥ндукц≥ю. ” крим≥нал≥стиц≥ маЇ важливе значенн¤ при висуванн≥ верс≥й, п≥знанн≥ под≥й минулого.
ƒедукц≥¤ Ч спос≥б м≥ркуванн¤, при ¤кому нове положенн¤ виводитьс¤ суто лог≥чним шл¤хом в≥д загальних положень до окремих висновк≥в. ÷е рух знанн¤ в≥д б≥льш загального до менш загального, окремого, виведенн¤ насл≥дк≥в ≥з припущень. ƒедукц≥¤ Ї також умовиводом. ¬она ¤вл¤Ї собою метод, що використовуЇтьс¤ у сл≥дчому мисленн≥ в процес≥ п≥знанн¤ ≥стини.
јналог≥¤ Ч под≥бн≥сть у чомусь м≥ж ¤вищами, предметами, пон¤тт¤ми. явл¤Ї собою умовив≥д в≥д окремого до окремого або в≥д загального до загального. јналог≥¤ Ч це спос≥б п≥знанн¤, ¤кий лежить в основ≥ метода моделюванн¤ та теор≥њ под≥бност≥. ” крим≥нал≥стиц≥ використовуЇтьс¤ в дек≥лькох напр¤мах. Ќаприклад, висуванн¤ верс≥й за аналог≥Їю, використанн¤ типових ситуац≥й, типових сл≥дчих д≥й, систем тактичних прийом≥в, таблиць ¬≥донова тощо.
јбстрагуванн¤ Ч прийом п≥знанн¤ (метод), при ¤кому в≥дкидаЇтьс¤ все несуттЇве. јбстракц≥¤ Ч це одна з основних операц≥й мисленн¤, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що субТЇкт, в≥дкриваючи певн≥ (суттЇв≥) ознаки досл≥джуваного обТЇкта, не бере до уваги ≥нш≥ Ч несуттЇв≥. јбстракц≥¤ Ї у¤вним в≥двертанн¤м уваги, усуненн¤м в≥д тих чи ≥нших стор≥н, властивостей або звТ¤зк≥в предмет≥в чи ¤вищ дл¤ вир≥зненн¤ њх суттЇвих ознак.
І 2. ласиф≥кац≥¤ метод≥в крим≥нал≥стики та њх види
¬ченн¤ про методи крим≥нал≥стики Ч суттЇвий елемент њњ методолог≥чних основ, розд≥л загальноњ теор≥њ крим≥нал≥стичноњ науки. ћетоди крим≥нал≥стики можуть бути класиф≥кован≥ за р≥зними п≥дставами. Ќайб≥льш визнаною Ї класиф≥кац≥¤ метод≥в крим≥нал≥стики за трьома р≥вн¤ми:
«агальнонауков≥ методи застосовуютьс¤ в ус≥х або б≥льшост≥ наук. ƒо таких метод≥в можуть бути в≥днесен≥ спостереженн¤, опис, пор≥вн¤нн¤, вим≥рюванн¤, експеримент, моделюванн¤ та математичн≥ методи.
—постереженн¤ Ч метод досл≥дженн¤, ¤кий пол¤гаЇ в навмисному, систематичному ≥ ц≥леспр¤мованому сприйн¤тт≥ обТЇкт≥в, ¤вищ ≥з метою вивченн¤ њх специф≥чних зм≥н у певних умовах ≥ в≥дшукуванн≥ смислу цих ¤вищ. ” крим≥нал≥стиц≥ спостереженн¤ використовуЇтьс¤ ¤к безпосереднЇ, так ≥ опосередковане.
ќпис Ч метод досл≥дженн¤, ¤кий пол¤гаЇ в зазначенн≥ ознак обТЇкта. ÷е може бути усне або письмове перел≥ченн¤ к≥льк≥сних чи ¤к≥сних ознак, властивостей в певн≥й посл≥довност≥. ќпис Ї засобом ф≥ксац≥њ ≥нформац≥њ ≥ використовуЇтьс¤ при складанн≥ протокол≥в сл≥дчих д≥й, експертних висновк≥в, словесного портрета тощо.
≈ксперимент Ч метод досл≥дженн¤, ¤кий передбачаЇ проведенн¤ досл≥д≥в дл¤ в≥дтворенн¤ ¤вищ в штучно створених аналог≥чних умовах. √оловне в експеримент≥ Ч це сер≥¤ досл≥д≥в у р≥зних вар≥антах. ћоже мати на мет≥ п≥дтвердженн¤ або спростуванн¤ г≥потези, встановленн¤ природи ¤вища та ≥н.
ѕор≥вн¤нн¤ Ч метод, ¤кий заснований на з≥ставленн≥ властивостей або ознак к≥лькох обТЇкт≥в. ќбТЇкти пор≥вн¤нн¤ повинн≥ бути пор≥внюваними. ” крим≥нал≥стиц≥ пор≥внюютьс¤ фактичн≥ дан≥, у¤вленн¤, предмети, люди, тварини. ѕор≥вн¤нн¤ маЇ на мет≥ ви¤вленн¤ того загального, що Ї в обТЇкт≥в.
¬им≥рюванн¤ Ч метод, ¤кий передбачаЇ пор≥вн¤нн¤ досл≥джуваноњ величини з однор≥дною величиною, що прийн¤та за одиницю вим≥ру. ¬икористовуЇтьс¤ п≥д час проведенн¤ сл≥дчих д≥й, у експертн≥й практиц≥, при попередженн≥ злочинност≥. ќбТЇктами вим≥рюванн¤ можуть бути в≥дстан≥, розм≥ри, вага, температура, обТЇм та ≥н.
ћоделюванн¤ Ч метод, ¤кий пол¤гаЇ у побудов≥ моделей будь-¤ких ¤вищ, обТЇкта дл¤ детального вивченн¤. ћодел≥ бувають ≥деальн≥ та матер≥альн≥. ћодел≥ Ч це спец≥ально створен≥ аналоги. ƒо моделюванн¤ звертаютьс¤, коли вивченн¤ безпосередньо самого обТЇкта неможливе чи недоц≥льне.
≤нколи окремо вид≥л¤ють математичн≥ методи (методи математичноњ статистики, теор≥њ ймов≥рност≥, геометричного та граф≥чного анал≥зу, вим≥рюванн¤ та рахуванн¤), ¤к≥ мають важливе значенн¤ в крим≥нал≥стиц≥. ” крим≥нал≥стиц≥ з математикою повТ¤зане використанн¤ обчислювальноњ техн≥ки, також значну роль в≥д≥граЇ математика в крим≥нал≥стичн≥й техн≥ц≥, особливо це стосуЇтьс¤ метод≥в роботи з речовими доказами, з≥ сл≥дами злочину.
—пец≥альн≥ методи крим≥нал≥стики використовуютьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ њњ завдань. ƒо спец≥альних метод≥в перш за все належать техн≥ко-крим≥нал≥стичн≥ методи стосовно певних галузей крим≥нал≥стичноњ техн≥ки. “ак, вир≥зн¤ють методи судовоњ фотограф≥њ (посиленн¤ кольорових контраст≥в, кольоророзр≥зненн¤, м≥кро- або макрозйомка, сигнал≥тична зйомка, панорамний метод тощо); методи судовоњ бал≥стики (розгортанн¤ кул≥ чи г≥льзи, метод визначенн¤ м≥сц¤ постр≥лу, встановленн¤ модел≥ вогнепальноњ зброњ за г≥льзою та ≥н.); методи досл≥дженн¤ документ≥в (огл¤д в косопадаючому св≥тл≥, запиленн¤ поверхн≥ порошками, метод фотограф≥чного виключенн¤) тощо. —пец≥альними методами Ї також ≥дентиф≥кац≥йн≥ методи (наприклад, встановленн¤ ц≥лого за частинами).
ƒо спец≥альних метод≥в (власне крим≥нал≥стичних) ≥нколи в≥днос¤ть крим≥нал≥стичне версируванн¤, крим≥нал≥стичне плануванн¤, крим≥нал≥стичний анал≥з ситуац≥њ, крим≥нал≥стичне експериментуванн¤.
ƒжерелом формуванн¤ крим≥нал≥стичних метод≥в Ї природнич≥ й техн≥чн≥ науки, а також сл≥дча, судова та експертна практика. “ак, в крим≥нал≥стиц≥ широко застосовуютьс¤ ф≥зичн≥ методи (спектральний анал≥з, дослiдженн¤ в невидимих промен¤х спектру, застосуванн¤ рад≥оактивних ≥зотоп≥в), а також х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥, ірунтознавч≥ та ≥н. Ќаприклад, в експертн≥й практиц≥ використовуЇтьс¤ такий метод, ¤к рентгеноспектральний анал≥з, сутн≥сть ¤кого пол¤гаЇ в тому, що, проход¤чи кр≥зь речовину, рентген≥вське випром≥нюванн¤ поглинаЇтьс¤ ≥ приводить атоми речовини в збуджений стан. ѕоверненн¤ до вих≥дного стану супроводжуЇтьс¤ спектральним рентген≥вським випром≥нюванн¤м. «а на¤вн≥стю спектральних л≥н≥й можна визначити ¤к≥сний, а за њх ≥нтенсивн≥стю Ч к≥льк≥сний склад речовини. ѕри проведенн≥ р≥зних експертиз використовуЇтьс¤ ем≥с≥йний спектральний анал≥з. «а допомогою джерела ≥он≥зац≥њ речовина проби переводитьс¤ в стан пари ≥ збуджуЇтьс¤ спектр випром≥нюванн¤ цих пар≥в. ѕроход¤чи дал≥ кр≥зь вх≥дну щ≥лину спец≥ального приладу Ч спектрографа, випром≥нюванн¤ за допомогою призми або дифракц≥йноњ реш≥тки под≥л¤Їтьс¤ на окрем≥ спектральн≥ л≥н≥њ, ¤к≥ пот≥м реЇструютьс¤ на фотопл≥вц≥ або за допомогою детектора. ÷ей метод заснований на встановленн≥ на¤вност≥ або в≥дсутност≥ в отриманому спектр≥ анал≥тичних л≥н≥й, ¤к≥ пропорц≥йн≥ концентрац≥¤м елемент≥в у проб≥. Ўироко використовуЇтьс¤ дл¤ досл≥дженн¤ вибухових речовин, метал≥в ≥ сплав≥в, нафтопродукт≥в ≥ паливно-мастильних матер≥ал≥в, лак≥в ≥ фарб.
—пец≥альн≥ методи крим≥нал≥стики можуть бути розпод≥лен≥ на:
ћетоди крим≥нал≥стики застосовуютьс¤ завжди комплексно.