—л≥дчий огл¤д Ї одн≥Їю з нев≥дкладних сл≥дчих д≥й, ¤ка регламентуЇтьс¤ статт¤ми 190Ч193, 195  ѕ . «а його допомогою може бути отримана важлива ≥нформац≥¤, ¤ка здатна вплинути на ефективн≥сть розкритт¤ злочину.

ќгл¤дом називаЇтьс¤ сл≥дча д≥¤, ¤ка пол¤гаЇ у безпосередньому сприйн¤тт≥ обТЇкт≥в з метою ви¤вленн¤ сл≥д≥в злочину та ≥нших речових доказ≥в, зТ¤суванн¤ обставин под≥њ, а також обставин, що мають значенн¤ у справ≥.

ќгл¤д, ¤к сл≥дча д≥¤, под≥л¤Їтьс¤ на дек≥лька вид≥в:

а) огл¤д м≥сц¤ под≥њ;
б) огл¤д предмет≥в ≥ документ≥в;
в) огл¤д д≥л¤нок м≥сцевост≥ та прим≥щень, ¤к≥ не Ї м≥сцем под≥њ; г) огл¤д трупа; і) огл¤д т≥ла живих ос≥б (осв≥дуванн¤);
д) огл¤д тварин; е) огл¤д транспортних засоб≥в.

ќдним ≥з найскладн≥ших вид≥в огл¤ду Ї огл¤д м≥сц¤ под≥њ. ѕ≥д м≥сцем под≥њ розум≥Їтьс¤ прим≥щенн¤ або м≥сцев≥сть, де вчинено злочин або де Ї матер≥альн≥ сл≥ди, повТ¤зан≥ з под≥Їю злочину. ћ≥сце злочину ≥ м≥сце под≥њ Ч пон¤тт¤, ¤к≥ не завжди сп≥впадають: м≥сце под≥њ Ч пон¤тт¤ б≥льш широке, бо воно повТ¤зане з ви¤вленн¤м ознак, що мають в≥дношенн¤ до под≥њ злочину; м≥сце злочину Ч це м≥сце безпосереднього вчиненн¤ злочинного нам≥ру, ¤ке спричинило певн≥ матер≥альн≥ зм≥ни (на¤вн≥сть сл≥д≥в злому, взутт¤, кров≥ та ≥н.).

ћетою огл¤ду Ї:

а) ви¤вленн¤ сл≥д≥в злочину ≥ речових доказ≥в;
б) зТ¤суванн¤ обставин под≥њ;
в) висуненн¤ верс≥й про под≥ю злочину ≥ його учасник≥в;
г) отриманн¤ даних про ос≥б, ¤к≥ могли бачити вчиненн¤ злочину, з метою орган≥зац≥њ оперативно-розшукових заход≥в ≥ наступних сл≥дчих д≥й.

ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ Ї первинною ≥ нев≥дкладною сл≥дчою д≥Їю. ÷е по¤снюЇтьс¤ необх≥дн≥стю отриманн¤ ≥нформац≥њ про обставини под≥њ у перв≥сному, незм≥неному стан≥, оск≥льки будь-¤ке звол≥канн¤ спричин¤Ї втрату речових доказ≥в, зм≥ну сл≥довоњ картини. Ќев≥дкладн≥сть огл¤ду м≥сц¤ под≥њ по¤снюЇтьс¤ також необх≥дн≥стю оперативного отриманн¤ ≥нформац≥њ з метою орган≥зац≥њ розшуку злочинц¤, а також ≥нших сл≥дчих д≥й, спр¤мованих на розкритт¤ злочину.

«д≥йсненн¤ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ п≥дпор¤дковане певним принципам, до ¤ких належать:

1) своЇчасн≥сть огл¤ду. ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ зд≥йснюЇтьс¤ негайно п≥сл¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ про под≥ю злочину, у будь-¤кий час доби. ќгл¤д може бути в≥дкладений у звТ¤зку з неспри¤тливими умовами (неможлив≥стю прибутт¤, в≥дсутн≥стю транспорту, станом погоди), але з обовТ¤зковим розпор¤дженн¤м про охорону м≥сц¤ под≥њ. —воЇчасн≥сть огл¤ду забезпечуЇ отриманн¤ всеб≥чноњ ≥нформац≥њ про под≥ю ≥ оперативн≥сть у зд≥йсненн≥ розшукових заход≥в;

2) обТЇктивн≥сть ≥ повнота огл¤ду. ќбТЇктивн≥сть огл¤ду означаЇ всеб≥чне обстеженн¤ вс≥Їњ обстановки, сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в. як правило, при огл¤д≥ м≥сц¤ под≥њ сл≥дчий виходить з перв≥сноњ ≥нформац≥њ про под≥ю, ¤ка отримана п≥сл¤ прибутт¤ на м≥сце под≥њ, а також з тих верс≥й, що виникають п≥д час огл¤ду. “аких верс≥й може бути дек≥лька ≥ зг≥дно з кожною з них маЇ зд≥йснюватис¤ огл¤д. ѕри цьому не сл≥д перебувати у полон≥ одн≥Їњ з верс≥й, ¤кою б правдопод≥бною вона не здавалась, ≥ в≥дпов≥дно лише до нењ ви¤вл¤ти сл≥ди ≥ речов≥ докази. “реба враховувати також й контрверс≥њ, ¤к≥ дозвол¤ють п≥д ≥ншим кутом зору тлумачити под≥ю, що мала м≥сце, та памТ¤тати про можлив≥ ≥нсценуванн¤ под≥њ, створенн¤ сл≥довоњ картини, ¤ка спотворюЇ сутн≥сть под≥њ;

3) планом≥рн≥сть огл¤ду. —л≥дчий огл¤д передбачаЇ певний пор¤док у д≥¤х сл≥дчого: визначенн¤ пор¤дку огл¤ду, його меж, посл≥довност≥ пересуванн¤ по територ≥њ або прим≥щенню, що огл¤даЇтьс¤, а також визначенн¤ обТЇкт≥в (сл≥д≥в, речових доказ≥в), ¤к≥ можуть мати м≥сце у звТ¤зку з под≥Їю злочину. ѕланом≥рн≥сть передбачаЇ й обранн¤ метод≥в огл¤ду (ексцентричний, концентричний, фронтальний та ≥н.). ѕ≥д час огл¤ду м≥сц¤ под≥њ вивчаютьс¤ обставини, за ¤ких в≥дбулас¤ под≥¤, зм≥ни у розташуванн≥ р≥зних обТЇкт≥в, сл≥ди ос≥б, ¤к≥ вчинили злочин, знар¤дд¤ ≥ засоби вчиненн¤ злочину, а також сл≥ди, залишен≥ цими знар¤дд¤ми. ”вага сл≥дчого маЇ концентруватис¤ також на речових доказах, ви¤вленн¤ ¤ких повТ¤зане з под≥Їю злочину;

4) застосуванн¤ науково-техн≥чних засоб≥в. ÷ей принцип огл¤ду м≥сц¤ под≥њ стосуЇтьс¤ ви¤вленн¤ ≥ ф≥ксац≥њ сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в, що у багатьох випадках неможливе без застосуванн¤ науково-техн≥чних засоб≥в. “ак, ви¤вленн¤ сл≥д≥в рук (невидимих ≥ слабковидимих), н≥г, кров≥, м≥крочасток вимагаЇ застосуванн¤ спец≥альних науково-техн≥чних засоб≥в, значна к≥льк≥сть ¤ких Ї у сл≥дч≥й вал≥з≥, однак при огл¤д≥ можуть бути використан≥ також ≥нш≥ науково-техн≥чн≥ засоби, що передбачаЇ залученн¤ спец≥ал≥ста. ѕ≥д час огл¤ду м≥сц¤ под≥њ важливо дуже обережно поводитись з речовими доказами, щоб запоб≥гти њх втрат≥ або пошкодженню, ¤ке виключило б њх використанн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ експертизи. —аме тому при застосуванн≥ науково-техн≥чних засоб≥в необх≥дно дотримуватись правил упаковки ≥ ф≥ксац≥њ ви¤вленого. ¬ажливим засобом ф≥ксац≥њ окремих сл≥д≥в, речових доказ≥в, ¤к ≥ ус≥х обставин под≥њ, Ї фото- або в≥деозйомка. «астосована зг≥дно з передбаченими правилами, вона спри¤Ї обТЇктивному в≥дображенню загальноњ й сл≥довоњ картини, ¤к≥ спостер≥галис¤ п≥д час огл¤ду м≥сц¤ под≥њ.

І 2. ѕ≥дготовка до огл¤ду м≥сц¤ под≥њ

ѕ≥дготовч≥ д≥њ, повТ¤зан≥ з огл¤дом м≥сц¤ под≥њ, складаютьс¤ з двох етап≥в: д≥њ до вињзду на м≥сце под≥њ та д≥њ п≥сл¤ прибутт¤ на м≥сце.

ѕ≥дготовч≥ д≥њ до вињзду на м≥сце под≥њ пол¤гають у такому:

а) сл≥дчий маЇ уточнити характер под≥њ зг≥дно з пов≥домленн¤м, що над≥йшло;
б) вжитт¤ заход≥в (через органи м≥л≥ц≥њ або адм≥н≥страц≥ю установи) щодо охорони м≥сц¤ под≥њ та наданн¤ допомоги потерп≥лим;
в) забезпечити безпеку громад¤н на д≥л¤нках, ¤к≥ межують з м≥сцем под≥њ;
г) перев≥рити готовн≥сть науково-техн≥чних засоб≥в;
і) вир≥шити питанн¤ щодо транспортних засоб≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ вињзду на м≥сце под≥њ;
д) визначити коло ос≥б, ¤к≥ братимуть участь в огл¤д≥, зг≥дно з характером злочину (судово-медичний експерт, експерт-крим≥нал≥ст, ≥нспектор ƒј≤, к≥нолог);
е) вир≥шити питанн¤ про запрошенн¤ пон¤тих, особливо у випадках, коли м≥сцем под≥њ Ї в≥ддалена м≥сцев≥сть або огл¤д в≥дбуваЇтьс¤ у н≥чний час тощо.

якщо сл≥дчий вважаЇ за потр≥бне, в≥н може запросити дл¤ участ≥ в огл¤д≥ потерп≥лого, ¤кий здатний допомогти зТ¤суванню обставин под≥њ, а також надати допомогу у ви¤вленн≥ сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в.

ѕ≥сл¤ прибутт¤ на м≥сце под≥њ сл≥дчий вживаЇ таких заход≥в:

а) упевнюЇтьс¤ у наданн≥ допомоги потерп≥лому; б) проводить коротке опитуванн¤ св≥дк≥в;
в) даЇ розпор¤дженн¤ прац≥вникам м≥л≥ц≥њ щодо проведенн¤ необх≥дних оперативно-розшукових заход≥в (пересл≥дуванн¤ по Ђгар¤чих сл≥дахї, встановленн¤ очевидц≥в);
г) усуваЇ з м≥сц¤ под≥њ сторонн≥х ос≥б;
і) визначаЇ функц≥њ кожного учасника огл¤ду ≥ розТ¤снюЇ њм њхн≥ права та обовТ¤зки.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ цих д≥й сл≥дчий приступаЇ безпосередньо до огл¤ду.

ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ передбачаЇ обранн¤ метод≥в, ¤к≥ визначають його посл≥довн≥сть. ƒо традиц≥йних належить концентричний метод (в≥д перифер≥њ до центра), ¤кий найб≥льш доц≥льно обирати у випадках, коли центр м≥сц¤ под≥њ не маЇ ч≥тко визначених меж ≥ увагу сл≥д зосередити на окремих сл≥дах ≥ речових доказах, що дозвол¤Ї визначити центр ≥ характер под≥њ. ћетод ексцентричний (в≥д центра до перифер≥њ) Ї оптимальним при розсл≥дуванн≥ злочин≥в, де под≥¤ маЇ центр (наприклад, труп або центр з≥ткненн¤ автомашин). ќгл¤д центра под≥њ Ї передумовою дл¤ ц≥леспр¤мованого ви¤вленн¤ ≥нших сл≥д≥в, повТ¤заних з д≥¤ми злочинц¤ на м≥сц≥ под≥њ. ‘ронтальний (л≥н≥йний) метод застосовуЇтьс¤ п≥д час огл¤ду значних площ, де м≥сце под≥њ повТ¤зане з великою к≥льк≥стю та розосередженн¤м сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в. ƒл¤ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ можуть бути обран≥ й ≥нш≥ методи, зокрема у¤вне розбитт¤ м≥сц¤ на квадрати, сектори або ≥нш≥ д≥л¤нки, зручн≥ дл¤ мети огл¤ду прим≥щень чи м≥сцевост≥. ћетоди огл¤ду можуть бути й комб≥нованими, залежно в≥д ситуац≥њ огл¤ду, а також комплексу сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в, ¤к≥ ви¤влен≥ п≥д час огл¤ду.

¬ласне тактика огл¤ду вт≥люЇтьс¤ у к≥лькох посл≥довно зд≥йснюваних стад≥¤х Ч огл¤дов≥й, статичн≥й ≥ динам≥чн≥й.

ѕ≥д час огл¤довоњ стад≥њ сл≥дчий зд≥йснюЇ так≥ д≥њ: визначаЇ меж≥ огл¤ду, його оптимальний метод в≥дпов≥дно до ситуац≥њ, проводить ор≥Їнтуючу ≥ огл¤дову фотозйомку.

—татична стад≥¤ огл¤ду передбачаЇ огл¤д без порушенн¤ обстановки, окремих сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в. —л≥дчий пересуваЇтьс¤ по м≥сцю под≥њ, зосереджуючи свою увагу на розташуванн≥ окремих обТЇкт≥в огл¤ду з метою вибору тих з них, ¤к≥, за його припущенн¤м, можуть мати в≥дношенн¤ до под≥њ злочину.

Ќайб≥льш в≥дпов≥дальною Ї динам≥чна стад≥¤, п≥д час ¤коњ детальному вивченню п≥дл¤гають сл≥ди ≥ речов≥ докази. —л≥дчий анал≥зуЇ њх сутн≥сть, в≥дношенн¤ до под≥њ злочину, отримуЇ ≥нформац≥ю, ¤ка уточнюЇ ≥снуюч≥ верс≥њ, або висуваЇ ≥нш≥, в≥дпов≥дно до характеру та ≥нформац≥йноњ ц≥нност≥ ви¤вленого. Ќа ц≥й стад≥њ активно застосовуютьс¤ науково-техн≥чн≥ засоби, серед ¤ких переважне м≥сце належить таким методам ф≥ксац≥њ, ¤к вузлова або детальна фотозйомка, а також методи ви¤вленн¤ сл≥д≥в рук, знар¤дь злому, сл≥д≥в н≥г ≥ транспортних засоб≥в. ¬ажливе значенн¤ мають ф≥ксац≥¤ ≥ вилученн¤ сл≥д≥в шл¤хом виготовленн¤ зл≥пк≥в, перенесенн¤ њх на дактилоскоп≥чн≥ пл≥вки. ƒетальний огл¤д сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в передбачаЇ ви¤вленн¤ њх ознак, визначенн¤ можливост≥ њхнього використанн¤ дл¤ експертного досл≥дженн¤. ѕ≥д час огл¤ду сл≥дчому необх≥дно звертати увагу на м≥кросл≥ди ≥ м≥крочастки, оск≥льки њх анал≥з ≥ наступне досл≥дженн¤ можуть дати важливу ≥нформац≥ю щодо встановленн¤ ос≥б, ¤к≥ причетн≥ до под≥њ злочину, а також дл¤ орган≥зац≥њ ≥нших сл≥дчих д≥й (обшуку, вињмки), спр¤мованих на визначенн¤ ≥нших доказ≥в под≥њ злочину. ” процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ можуть бути зд≥йснен≥ експрес-досл≥дженн¤ окремих слiд≥в або речових доказ≥в, ¤к≥ вимагають застосуванн¤ спец≥альних засоб≥в. ƒо них належать: проби на на¤вн≥сть кров≥ у пл¤мах, що нагадують кровТ¤н≥; прочитанн¤ документ≥в ≥з забрудненими, замитими текстами за допомогою св≥тлоф≥льтр≥в або електронно-оптичних перетворювач≥в та ≥н.

” процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ сл≥дчим можуть бути зТ¤сован≥ питанн¤, ¤к≥ мають значенн¤ дл¤ визначенн¤ шл¤х≥в розсл≥дуванн¤, а саме:

1) характер под≥њ, що мала м≥сце;
2) чи на м≥сц≥ огл¤ду в≥дбувс¤ злочин;
3) шл¤хи проникненн¤ злочинц≥в на м≥сце ≥ шл¤хи њх виходу (особливо це важливо дл¤ розшуку злочинц≥в ≥ сл≥д≥в);
4) ск≥льки було злочинц≥в на м≥сц≥ злочину ≥ чи знайома њм обстановка;
5) час вчиненн¤ злочину;
6) ¤кий час злочинц≥ перебували на м≥сц≥;
7) ¤к пересувались злочинц≥ на м≥сц≥ под≥њ, ¤ких предмет≥в вони торкалис¤;
8) ¤кими знар¤дд¤ми або засобами д≥¤ли злочинц≥;
9) ¤ку мету пересл≥дували злочинц≥, чи дос¤гли вони њњ;
10) ¤к≥ сл≥ди залишен≥ злочинц¤ми на м≥сц≥ под≥њ, ¤к≥ сл≥ди залишились на них та њхньому од¤з≥;
11) хто ≥ зв≥дки м≥г бачити те, що в≥дбувалос¤ на м≥сц≥ под≥њ.

јнал≥з обставин под≥њ, сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в, визначенн¤ њх причинно-насл≥дкових звТ¤зк≥в дозвол¤ють ви¤вити так зван≥ негативн≥ обставини, тобто так≥, що суперечать у¤вленн¤м про законом≥рний розвиток под≥й. “ак, на¤вн≥сть значноњ к≥лькост≥ ран на труп≥ та в≥дсутн≥сть кров≥ Ї негативною обставиною, ¤ка св≥дчить про те, що злочин було вчинено в ≥ншому м≥сц≥, а труп перенесено.

Ќегативн≥ обставини за своњм характером можуть бути под≥лен≥ на дв≥ групи:
1) повТ¤зан≥ з в≥дсутн≥стю сл≥д≥в, ¤к≥ у звТ¤зку з анал≥зом обставин мають бути,
2) повТ¤зан≥ з на¤вн≥стю сл≥д≥в у раз≥, коли природний переб≥г под≥й не передбачаЇ њх.
“ак, п≥д час огл¤ду трупа людини, ¤ка запод≥¤ла соб≥ смерть шл¤хом пов≥шанн¤, на думку експерта, странгул¤ц≥йна борозна мала посмертний характер. Ќа¤вн≥сть таких сл≥д≥в Ї св≥дченн¤м того, що настанн¤ смерт≥ не Ї насл≥дком самогубства. ѕод≥бн≥ обставини Ї негативними ≥ св≥дчать про ≥нсценуванн¤ под≥њ. Ќа¤вн≥сть сл≥д≥в лещат на замку, дужку ¤кого перепил¤но за за¤вою потерп≥лого п≥д час проникненн¤ у прим≥щенн¤, також Ї негативною обставиною Ч на¤вн≥сть сл≥д≥в, ¤ких за природним розвитком под≥њ не повинно бути. ѕорушенн¤ лог≥ки розвитку под≥й в першому ≥ другому випадках Ї показником ≥нсценуванн¤ под≥њ (у першому випадку Ч в≥дсутн≥сть належних сл≥д≥в, у другому Ч на¤вн≥сть њх там, де вони не повинн≥ бути). Ќа так≥ суперечност≥ сл≥д звертати увагу при з≥ставленн≥ характеру под≥њ ≥ тих верс≥й, ¤к≥ виникають у процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, окремих сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в. ƒо негативних обставин можуть належати й так≥, ¤к невиправдано ускладнена картина под≥њ, а саме: безл≥ч розкиданих речей, що не зумовлено метою под≥њ; надм≥рне пошкодженн¤ тих чи ≥нших предмет≥в обстановки; вивезенн¤ значноњ к≥лькост≥ викраденого майна за час, прот¤гом ¤кого це неможливо зробити.

“актика огл¤ду у своњй основ≥ маЇ п≥знавальну д≥¤льн≥сть, ¤ка нер≥дко розгл¤даЇтьс¤ ¤к своЇр≥дна лог≥ка огл¤ду. ƒо структури п≥знавальноњ д≥¤льност≥ вход¤ть так≥ елементи: 1) речов≥ ознаки злочину, що потрапл¤ють у поле зору сл≥дчого; 2) верс≥њ про механ≥зм розсл≥дуваноњ под≥њ; 3) у¤вна модель ц≥Їњ под≥њ; 4) виведенн¤ насл≥дк≥в ≥з даноњ модел≥, тобто суджень про обставини ≥ сл≥ди, ¤к≥ повинн≥ мати м≥сце, ¤кщо в≥дтворена модель Ї правильною. ” реал≥зац≥њ цього механ≥зму одну з основних ролей в≥д≥граЇ анал≥з обстановки м≥сц¤ под≥њ й сл≥д≥в, ¤к≥ ви¤влен≥ у звТ¤зку з под≥Їю злочину.

¬и¤влений у процес≥ огл¤ду обТЇкт спочатку анал≥зуЇтьс¤ з точки зору його звичайноњ у людському розум≥нн≥ субстанц≥њ та призначенн¤. ѕ≥сл¤ цього анал≥з спр¤мовуЇтьс¤ на встановленн¤ у знайденому обТЇкт≥ (сл≥д≥, речовому доказ≥) таких ознак, ¤к≥ св≥дчать про його використанн¤ в под≥њ злочину. ÷ей етап анал≥зу даЇ змогу ви¤вити звТ¤зки певного обТЇкта з под≥Їю злочину ≥ тим самим встановити коло обставин, що мають значенн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ п≥знанн¤ у розсл≥дуванн≥. ѕри у¤вному анал≥з≥ обТЇкт≥в, що проводитьс¤ п≥д час огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, використовуютьс¤ елементи фактичного анал≥зу, зокрема таких його метод≥в, ¤к вим≥рюванн¤, досл≥дженн¤ за допомогою науково-техн≥чних засоб≥в, пор≥вн¤нн¤. «астосуванн¤ лупи, св≥тлоф≥льтр≥в, ультраф≥олетових осв≥тлювач≥в, запилюючих порошк≥в до умовивод≥в у¤вного анал≥зу у багатьох випадках додаЇ де¤ку к≥льк≥сть ви¤влених ознак, правильна оц≥нка котрих багато в чому визначаЇ можлив≥сть розгл¤ду знайденого ¤к речового доказу.

≤нструментом, що зд≥йснюЇ лог≥чний звТ¤зок знайденого з д≥¤ми ос≥б, ¤к≥ брали участь у злочин≥, та ≥ншими доказами, виступаЇ причинно-насл≥дковий звТ¤зок, ¤кий немов з мозањчних фрагмент≥в в≥дновлюЇ картину под≥њ. якщо з цих позиц≥й розгл¤дати обставини под≥њ та складов≥ обТЇкти, повТ¤зан≥ з под≥Їю злочину, можна побачити, що вс≥ вони Ї насл≥дками певних причин. јнал≥з таких насл≥дк≥в ≥ Ї п≥дставою дл¤ у¤вного сходженн¤ до причини, що њх породила, а, отже, й до встановленн¤ шуканого.

” процес≥ огл¤ду узагальненн¤ результат≥в анал≥зу даЇ змогу накопичувати ≥нформац≥ю, синтезувати њњ за допомогою встановленн¤ причинних звТ¤зк≥в, що й служить основою дл¤ формуванн¤ у¤вноњ модел≥ под≥њ. ’арактер ≥ обс¤г доказовоњ ≥нформац≥њ обумовлюють повноту ≥ обірунтован≥сть у¤вноњ модел≥.  ожна модель под≥њ маЇ певний ступ≥нь правдопод≥бност≥, що зумовлено, з одного боку, на¤вною ≥нформац≥Їю, а з ≥ншого Ч обставинами, ¤к≥ необх≥дно зТ¤сувати дл¤ встановленн¤ обТЇктивноњ ≥стини у справ≥. ” тих випадках, коли обставини першоњ групи Ї б≥льш ч≥тко вираженими, то обірунтован≥сть верс≥њ, що висуваЇтьс¤ щодо под≥њ злочину, буде вагом≥шою, а њњ у¤вна модель Ч б≥льш повною. —кладн≥сть висуненн¤ верс≥й ¤к побудови моделей картини под≥њ пол¤гаЇ у тому, що под≥бн≥ побудови не Ї дов≥льними процесами творчоњ у¤ви. јнал≥з ≥ оц≥нка доказового матер≥алу обмежують процес моделюванн¤, зосереджуючи мисленн¤ сл≥дчого на кол≥ встановлених обставин ≥ визначенн≥ њх можливого причинного сп≥вв≥дношенн¤.

Ќайб≥льше значенн¤ з точки зору п≥знавальноњ рол≥ моделей, що конструюютьс¤ в процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, маЇ те, що њх виникненн¤ ≥ згасанн¤ (розпад) в≥дбуваютьс¤ у м≥ру ви¤вленн¤ й оц≥нки доказовоњ ≥нформац≥њ. “ому вони Ї не т≥льки динам≥чними (рухомими), а й такими, що знову виникають ≥ розпадаютьс¤ залежно в≥д обірунтованост≥ компонент≥в модел≥, ¤к≥ визначають врешт≥-решт њњ над≥йн≥сть. ќкрем≥ автори (¬. ≤. ѕопов) в≥днос¤ть процеси, повТ¤зан≥ з≥ створенн¤м моделей, до пон¤тт¤ психолог≥чного пошуку Ч Ђсилует, що пливеї, ¤к свого роду у¤вне усв≥домленн¤ сл≥дчим (к≥ноф≥льмуванн¤) цих под≥й, ¤ке створюЇ перманентну модель под≥њ злочину.

ћ≥сце под≥њ, ¤к правило, Ї в≥дображенн¤м певноњ под≥њ злочину. —аме в цьому сенс≥ м≥сце под≥њ ¤вл¤Ї собою фрагмент обТЇктивно ≥снуючоњ под≥њ, де заф≥ксован≥ њњ окрем≥ сторони. ѕевною м≥рою воно м≥стить ≥нформац≥ю про под≥ю злочину, виражену у зм≥н≥ обстановки, сл≥дах перебуванн¤ злочинц≥в, сл≥дах њх д≥й, нам≥р≥в та ≥нших даних.

¬елике значенн¤ мають вилучен≥ у процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ м≥крообТЇкти Ч др≥бн≥ частки скла, обривки волосс¤, волокна орган≥чного ≥ неорган≥чного походженн¤ тощо. “ак≥ обТЇкти можуть бути ви¤влен≥ на од¤з≥ жертв, що контактували з≥ злочинц¤ми, або на ≥нших контактних поверхн¤х. ћ≥крообТЇкти мають вилучатис¤ ≥ пакуватис¤ з дотриманн¤м особливих правил у спец≥альн≥ пакети, дуже обережно, можливо, за участю спец≥ал≥ста.

” процес≥ огл¤ду досить широко використовуютьс¤ науково-техн≥чн≥ засоби ≥з сл≥дчоњ вал≥зи. ” необх≥дних випадках можуть застосовуватис¤ ≥нш≥ науково-техн≥чн≥ засоби, необх≥дн≥ дл¤ попереднього досл≥дженн¤ пл¤м, що нагадують кров, прочитанн¤ за допомогою св≥тлоф≥льтр≥в текст≥в, що погано розр≥зн¤ютьс¤ або малопом≥тн≥, та ≥н.

ѕор¤д з техн≥чними засобами ≥з сл≥дчоњ вал≥зи можуть бути залучен≥ моб≥льн≥ лаборатор≥њ, обладнан≥ комплектами крим≥нал≥стичних засоб≥в б≥льш широкого проф≥лю.

–ечов≥ докази вилучаютьс¤ з м≥сц¤ под≥њ р≥зними способами, в≥дпов≥дно до њх специф≥ки, ≥з застосуванн¤м р≥зних техн≥чних засоб≥в. “ак, дл¤ вилученн¤ твердих обТЇкт≥в використовуютьс¤ склор≥зи, викрутки, стамески; дл¤ вилученн¤ р≥дких речовин Ч шприци, п≥петки, проб≥рки; газопод≥бн≥ речовини (запахов≥ сл≥ди) вилучаютьс¤ за допомогою шприц≥в, скл¤них посудин з герметичними кришками тощо.

” випадках, коли окрем≥ сл≥ди (рук, взутт¤, знар¤дь злому) неможливо вилучити, вони коп≥юютьс¤. ƒл¤ виготовленн¤ коп≥й використовуютьс¤ дактилоскоп≥чн≥ пл≥вки, пол≥мерн≥ пасти, г≥пс, пластил≥н та ≥нш≥ матер≥али.

ѕри застосуванн≥ науково-техн≥чних засоб≥в у процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, а також при вивченн≥ сл≥д≥в або речових доказ≥в сл≥дчий може залучити спец≥ал≥ста-крим≥нал≥ста, ¤кий надасть допомогу у вир≥шенн≥ питань, повТ¤заних з анал≥зом сл≥д≥в (визначенн¤ розм≥ру взутт¤, ¤кою рукою залишено сл≥д, у ¤к≥й галуз≥ виробництва використовуютьс¤ знайден≥ п≥д час огл¤ду ≥нструменти та ≥н.). “ак≥ в≥домост≥ Ї вих≥дними дл¤ висуненн¤ окремих ≥ загальних верс≥й, що визначають напр¤м розсл≥дуванн¤, пошук ос≥б, ¤к≥ вчинили злочин, можливост≥ проведенн¤ р≥зних експертних досл≥джень. ѕрипущенн¤ ≥ висновки, зроблен≥ спец≥ал≥стом, не внос¤тьс¤ до протоколу, вони Ї ор≥Їнтуючими дл¤ формуванн¤ сл≥дчих верс≥й ≥ роботи сл≥дчого на м≥сц≥ под≥њ.

І 4. “актика огл¤ду м≥сц¤ под≥њ

ћ≥сце под≥њ та його матер≥альна обстановка Ї в≥дображенн¤м насл≥дк≥в певного злочину. ћ≥сце вчиненн¤ злочину Ч найбагатше джерело в≥домостей. ” б≥льшост≥ випадк≥в розкритт¤ злочин≥в ц≥лком залежить в≥д того, чи повною м≥рою використано це джерело, але воно не завжди однаково в≥дображаЇ под≥ю злочину. «алежно в≥д характеру в≥дображенн¤ на м≥сц≥ под≥њ злочину можна у¤вити ситуац≥њ, коли под≥¤ злочину:

1) маЇ д≥йсне в≥дображенн¤;
2) не маЇ повного в≥дображенн¤;
3) не знаходить свого ¤вного в≥дображенн¤;
4) маЇ фальшиве в≥дображенн¤.

÷≥ ситуац≥њ вимагають в≥дпов≥дноњ ≥нтерпретац≥њ:

1) ¤кщо под≥¤ злочину маЇ д≥йсне в≥дображенн¤, у сл≥дчого немаЇ сумн≥в≥в щодо характеру под≥њ та ос≥б, причетних до нењ. ƒостатн≥й обс¤г ≥нформац≥њ дозвол¤Ї припустити д≥йсн≥сть под≥њ. ѕроте на першому етап≥ розсл≥дуванн¤ (¤ким часто Ї огл¤д м≥сц¤ под≥њ) нер≥дко важко вир≥шити, ¤к≥ обТЇкти сл≥д огл¤дати;
2) ¤кщо под≥¤ злочину не маЇ повного в≥дображенн¤, завданн¤ сл≥дчого пол¤гаЇ у в≥дновленн≥ повноњ картини под≥њ, що в≥дбулас¤.

Ќеповнота в≥дображенн¤ може мати р≥зний ступ≥нь. якщо в≥дображенн¤ наст≥льки неповне, що не передаЇ зм≥н середовища, на основ≥ ¤ких можна судити про в≥дображений обТЇкт, тод≥ неповнота його Ї ≥стотною. ¬иникненн¤ неповного в≥дображенн¤ повТ¤зано з такими моментами: а) у процес≥ вчиненн¤ злочину под≥¤ повн≥стю не в≥добразилась на м≥сц≥ под≥њ; б) п≥сл¤ вчиненн¤ злочину виникли зм≥ни обТЇкт≥в огл¤ду Ч сл≥д≥в та речових доказ≥в;

3) ¤кщо под≥¤ злочину не знаходить свого ¤вного в≥дображенн¤, можна передбачити, що: а) знищено дан≥ на м≥сц≥ под≥њ (зм≥ни в середовищ≥ зникли, ≥ акт њх вид≥ленн¤ став неможливим; разом з тим знищенн¤ ≥нформац≥њ на м≥сц≥ под≥њ (сл≥д≥в ≥ речових доказ≥в) характеризуЇтьс¤ виникненн¤м ≥ншоњ ≥нформац≥њ Ч сл≥д≥в њх знищенн¤); б) под≥њ у цьому м≥сц≥ не було;
4) ¤кщо под≥¤ злочину маЇ фальшиве в≥дображенн¤, виникаЇ ситуац≥¤ в≥дбитт¤ не под≥њ злочину, а ≥ншоњ под≥њ, тобто при ≥нсценуванн≥. ” цих випадках необх≥дно звернути увагу на так зван≥ негативн≥ обставини, ¤к≥ несуть у соб≥ ≥нформац≥ю не про злочин, чињм в≥дображенн¤м вони н≥бито Ї, а про ≥нсценуванн¤ злочину.

 ожн≥й ≥з названих ситуац≥й огл¤ду м≥сц¤ под≥њ в≥дпов≥даЇ найдоц≥льн≥ша система тактичних прийом≥в, ¤ка маЇ достатньо загальний характер. ѕодальша диференц≥ац≥¤ тактичних прийом≥в зумовлена типовими ознаками злочину та його ≥ндив≥дуальними особливост¤ми. ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ також маЇ власну специф≥ку в≥дпов≥дно до р≥зних вид≥в злочин≥в, способ≥в њх вчиненн¤ та приховуванн¤.

—истема тактичних прийом≥в при д≥йсному в≥дображенн≥ под≥њ злочину охоплюЇ:

1) з≥ставленн¤ первинних даних ≥ обстановки м≥сц¤ под≥њ з метою ви¤вленн¤ сл≥д≥в злочину;
2) анал≥з окремих сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ;
3) моделюванн¤ под≥њ, що в≥дбулас¤.

–озгл¤немо функц≥ональне призначенн¤ ≥ доц≥льн≥сть названих прийом≥в. —л≥дчий маЇ певну ≥нформац≥ю про характер под≥њ ще до початку огл¤ду м≥сц¤ под≥њ з пов≥домлень про злочин, оперативних даних, показань окремих ос≥б тощо. ” дуже р≥дких випадках сл≥дчий, ¤кий вињздить на м≥сце под≥њ, не маЇ хоча б де¤кого у¤вленн¤ про под≥ю злочину. ÷е у¤вленн¤ може бути уривчастим, неправильним, неточним, але воно ≥снуЇ. ” ситуац≥њ д≥йсного в≥дображенн¤ под≥њ злочину не повинн≥ виникнути суперечност≥ та нев≥дпов≥дност≥ м≥ж первинними даними ≥ обстановкою на м≥сц≥ под≥њ. ћета тактичного прийому, ¤кий пол¤гаЇ в њх з≥ставленн≥, Ч ви¤вити ¤комога б≥льше сл≥д≥в злочину ≥ речових доказ≥в, визначити належн≥сть доказ≥в.

¬ажливим тактичним прийомом у дан≥й систем≥ виступаЇ анал≥з окремих сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ. ћ≥сце под≥њ Ї в≥дображенн¤м минулого, ¤ке може бути п≥знане ¤к результат вивченн¤ обстановки ≥ речових доказ≥в переважно рац≥ональним шл¤хом. “реба анал≥зувати так≥ ознаки та властивост≥ предмет≥в ≥ сл≥д≥в:

а) час виникненн¤ њх на м≥сц≥ под≥њ (анал≥з тимчасових звТ¤зк≥в сл≥д≥в);
б) звТ¤зки обТЇкт≥в з даним чи ≥ншим м≥сцем (анал≥з просторових звТ¤зк≥в сл≥д≥в);
в) структуру предмет≥в ≥ сл≥д≥в дл¤ вивченн¤ њх груповоњ належност≥;
г) ≥дентиф≥кац≥йн≥ ¤кост≥ сл≥д≥в з метою визначенн¤ можливост≥ ототожненн¤ обТЇкт≥в, що њх утворили;
і) можлив≥сть виникненн¤ сл≥д≥в в≥д одного або р≥зних учасник≥в розсл≥дуваного злочину (потерп≥лого, обвинуваченого та ≥н.) або сторонн≥х ос≥б;
д) звТ¤зки сл≥д≥в м≥ж собою ≥ розсл≥дуваною под≥Їю, механ≥зм њх утворенн¤;
е) причини в≥дсутност≥ певних сл≥д≥в ≥ предмет≥в, њх властивостей ≥ ознак.

јнал≥з окремих сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ Ї тим першим ступенем, ¤кий даЇ змогу встановити причинн≥ звТ¤зки м≥ж ними. —л≥ди (предмети) перебувають у залежност≥ один в≥д одного. ¬и¤вленн¤ одного сл≥ду або його частин чи ознак сл≥д≥в повинно п≥дштовхувати до пошуку ≥нших речей або сл≥д≥в. “ому використанн¤ тактичного прийому, ¤кий пол¤гаЇ в анал≥з≥ окремих сл≥д≥в на м≥ст≥ под≥њ, дозвол¤Ї:

а) ви¤вити б≥льш широке коло сл≥д≥в (предмет≥в), що мають в≥дношенн¤ до певного злочину;
б) визначити залежност≥ м≥ж ними;
в) не брати до уваги сл≥ди, ¤к≥ не стосуютьс¤ под≥њ.

Ќаступним тактичним прийомом у систем≥ Ї моделюванн¤ под≥њ.  ожна у¤вна модель вчиненоњ под≥њ щодо розсл≥дуванн¤ будь-¤коњ категор≥њ злочин≥в маЇ б≥льший або менший ступ≥нь ймов≥рност≥. ”¤вне моделюванн¤ (в≥дтворенн¤) под≥њ дозвол¤Ї ви¤вити нов≥ факти та певн≥ нев≥дпов≥дност≥. ѕри д≥йсному в≥дображенн≥ под≥њ злочину у¤вна модель повинна зб≥гатис¤ з ≥нформац≥Їю, ¤ку ви¤влено на м≥сц≥ под≥њ. ќднак ¤кщо м≥ж ними виникають суперечност≥ та нев≥дпов≥дност≥, то ситуац≥¤ огл¤ду ще на початку визначена нев≥рно.

—истема тактичних прийом≥в при неповному в≥дображенн≥ под≥њ злочину включаЇ так≥ прийоми:

1) анал≥з окремих сл≥д≥в (предмет≥в), њх ознак, розташуванн¤;
2) використанн¤ у¤вноњ реконструкц≥њ окремих елемент≥в под≥њ;
3) моделюванн¤ з метою в≥дтворенн¤ под≥њ, ¤ка в≥дбулас¤;
4) з≥ставленн¤ модельованоњ под≥њ ≥ реальноњ картини м≥сц¤ под≥њ.

“ака система використовуЇтьс¤ у раз≥, коли на м≥сц≥ под≥њ ви¤влен≥ окрем≥ предмети чи сл≥ди злочину ≥ механ≥зм под≥њ недостатньо виражений. ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ при неповному в≥дображенн≥ под≥њ злочину необх≥дно розпочинати з анал≥зу окремих сл≥д≥в (предмет≥в), њх ознак, розташуванн¤. ÷ей тактичний прийом дозвол¤Ї визначити обТЇкти, ¤к≥ мають значенн¤ у справ≥, встановити звТ¤зки м≥ж окремими сл≥дами та њх можливе м≥сцезнаходженн¤.

Ќаведемо приклад. ƒевТ¤тир≥чна ≤. не повернулас¤ з≥ школи додому. ѓњ було знайдено мертвою в ¤м≥ на пустир≥ б≥л¤ школи. ќгл¤д м≥сц¤ под≥њ ускладнивс¤ тим, що ще до прињзду сл≥дчого труп було перенесено до одного з прим≥щень школи. ѕ≥д час огл¤ду м≥сц¤ под≥њ сл≥дчий проанал≥зував пл¤ми бурого кольору, схож≥ на кров. “ак≥ пл¤ми були ви¤влен≥ не т≥льки в ¤м≥, а й на пустир≥.  р≥м того, сл≥дчий ви¤вив на ірунт≥ ознаки волоч≥нн¤ трупа. ¬ивченн¤ цих сл≥д≥в, њх конф≥гурац≥њ ≥ розташуванн¤ дало можлив≥сть сл≥дчому за 23 метри в≥д ¤ми знайти шпильку дл¤ волосс¤ та портфель ≤. “аким чином, анал≥з сл≥д≥в спри¤в досл≥дженню не т≥льки м≥сц¤ приховуванн¤ трупа, а й м≥сц¤, де було вчинено напад на жертву.

Ќеповнота под≥њ злочину викликаЇ необх≥дн≥сть використовувати у¤вну реконструкц≥ю його окремих елемент≥в. ”¤вне реконструюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ в≥дображень на¤вних образ≥в, що виникають у сл≥дчого ¤к насл≥док сприйн¤тт¤ певних обТЇкт≥в ≥ (або) њх опису.

”¤вна реконструкц≥¤ можлива п≥сл¤ ретельного анал≥зу окремих сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ. ¬она надаЇ широк≥ можливост≥ висунути припущенн¤ щодо в≥дсутн≥х елемент≥в под≥њ, дозвол¤Ї в≥дновити (у¤вно) њњ детал≥, простежити звТ¤зки ≥ залежност≥ м≥ж на¤вн≥стю (в≥дсутн≥стю) ≥нших деталей.

“ак, при огл¤д≥ торговельного к≥оску, де була вчинена крад≥жка, сл≥дчий звернув увагу на те, що внутр≥шн≥ ст≥ни пофарбован≥ зеленою фарбою, ¤ка бруднитьс¤. «а допомогою у¤вноњ реконструкц≥њ сл≥дчий припустив, що злочинець при вчиненн≥ крад≥жки м≥г забруднитис¤ фарбою ≥ пот≥м використати обгортковий пап≥р дл¤ знищенн¤ њњ сл≥д≥в. ќгл¤д територ≥њ б≥л¤ к≥оску дозволив ви¤вити такий пап≥р з≥ сл≥дами зеленоњ фарби.

¬ажливим тактичним прийомом у ц≥й систем≥ виступаЇ моделюванн¤ з метою в≥дтворенн¤ под≥њ, що в≥дбулас¤. Ќайб≥льший ≥нтерес з точки зору п≥знавальноњ функц≥њ моделей, ¤к≥ в≥дновлюютьс¤ в процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, викликаЇ те, що њх виникненн¤ ≥ руйнуванн¤ зд≥йснюютьс¤ в м≥ру ви¤вленн¤ та оц≥нки доказовоњ ≥нформац≥њ. ѕри неповному в≥дображенн≥ под≥њ злочину таке моделюванн¤ може стосуватис¤:

а) частки под≥њ;
б) њњ найб≥льш загальних рис;
в) к≥лькох передбачених моделей.

” ситуац≥њ неповного в≥дображенн¤ под≥њ злочину ≥снуЇ необх≥дн≥сть у з≥ставленн≥ побудованоњ модел≥ под≥њ ≥ реальноњ картини м≥сц¤ под≥њ. “акий прийом виконуЇ контрольну функц≥ю, ¤ка дозвол¤Ї встановити на¤вн≥сть нев≥дпов≥дностей ≥ суперечностей м≥ж ними або п≥дтвердити њх зб≥г.

≤нша система тактичних прийом≥в використовуЇтьс¤ у тих випадках, коли под≥¤ злочину не знаходить свого ¤вного в≥дображенн¤. —истема тактичних прийом≥в при в≥дсутност≥ ¤вного в≥дображенн¤ под≥њ злочину охоплюЇ так≥ прийоми:

1) з≥ставленн¤ первинних даних з ≥нформац≥Їю м≥сц¤ под≥њ;
2) залученн¤ до участ≥ в огл¤д≥ ос≥б, ¤к≥ пов≥домили про злочин;
3) анал≥з ознак знищенн¤ сл≥д≥в;
4) анал≥з ≥ншоњ ≥нформац≥њ м≥сц¤ под≥њ та њњ з≥ставленн¤ з≥ встановленими фактами.

¬≥дсутн≥сть ¤вного в≥дображенн¤ под≥њ злочину передбачаЇ необх≥дн≥сть використанн¤ тактичного прийому, ¤кий пол¤гаЇ у з≥ставленн≥ первинних даних з картиною м≥сц¤ под≥њ. ÷ей прийом дозвол¤Ї з≥ставити ≥нформац≥ю, що надходить в≥д потерп≥лого чи ≥ншоњ особи, з ≥нформац≥Їю м≥сц¤ под≥њ. “аке з≥ставленн¤ надаЇ сл≥дчому можлив≥сть припустити, м≥г чи обТЇктивно не м≥г бути вчинений злочин у цьому м≥сц≥, ¤к≥ сл≥ди повинн≥ були б залишитис¤, њхню локал≥зац≥ю. ” процес≥ з≥ставленн¤ можуть бути встановлен≥ й певн≥ суперечност≥, неточност≥ м≥ж описом м≥сц¤ потерп≥лим чи ≥ншою особою ≥ реальним м≥сцем.

ƒуже корисним може стати використанн¤ такого тактичного прийому системи, ¤к залученн¤ до участ≥ в огл¤д≥ ос≥б, котр≥ пов≥домили про злочин. ¬они можуть надати ≥стотну допомогу сл≥дчому у визначенн≥ меж м≥сц¤ под≥њ, ви¤вленн≥ окремих сл≥д≥в та предмет≥в або ознак њх знищенн¤.

Ќаступним тактичним прийомом у дан≥й систем≥ Ї анал≥з ознак знищенн¤ сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ. «м≥ни з≥ сл≥дами можуть в≥дбуватис¤ ¤к насл≥док впливу природних умов або д≥й злочинц¤. «лочинець ≥нод≥ намагаЇтьс¤ Ђстертиї в≥дображенн¤ под≥њ, зм≥нюЇ обстановку на м≥сц≥ злочину. ” цьому раз≥ в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на сл≥д≥в злочину на сл≥ди њх знищенн¤.

“ак, у справ≥ про вбивство ћ. њњ вбивц¤ —. розчленувала труп на частки ≥ спалила в двох печах. ѕри огл¤д≥ будинку —. у печах були знайден≥ обгор≥л≥ к≥стки людини. ¬ивченн¤ сл≥д≥в знищенн¤ даЇ можлив≥сть отримати ≥нформац≥ю про те, ¤к≥ сл≥ди (предмети) були знищен≥, ¤к≥ способи використовував злочинець при њх знищенн≥, ¤к≥ засоби застосовував, ¤к≥ додатков≥ сл≥ди м≥г залишити в процес≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥.

—истема тактичних прийом≥в, що розгл¤даЇтьс¤, передбачаЇ використанн¤ й такого прийому, ¤к анал≥з ≥ншоњ ≥нформац≥њ м≥сц¤ под≥њ та њњ з≥ставленн¤ ≥з встановленими фактами. ќкрем≥ детал≥ м≥сц¤ под≥њ, ¤к≥ не повТ¤зан≥ безпосередньо з розсл≥дуваною под≥Їю, могли вплинути на њњ механ≥зм. “ак≥ обТЇкти сп≥вставл¤ютьс¤ ≥з вже встановленими фактами з метою визначенн¤ њх належност≥ до справи.

«аслуговуЇ на увагу використанн¤ системи тактичних прийом≥в при фальшивому в≥дображенн≥ под≥њ злочину. “ака система повинна бути спр¤мована на ви¤вленн¤ негативних обставин, що несуть у соб≥ ≥нформац≥ю не про ≥стинну под≥ю, а про дан≥, ¤к≥ порушують природне сп≥вв≥дношенн¤ причини ≥ сл≥дства, Ч про ≥нсценуванн¤ злочину. ÷¤ система прийом≥в може бути запропонована у вигл¤д≥ з≥ставленн¤:

1) ≥нформац≥њ м≥сц¤ под≥њ з традиц≥йним, природним переб≥гом под≥њ;
2) ≥нформац≥њ м≥сц¤ под≥њ з типовими аналогами;
3) сл≥д≥в (предмет≥в) з дов≥дковими даними;
4) сл≥д≥в (предмет≥в), ви¤влених на м≥сц≥ под≥њ, м≥ж собою;
5) даних м≥сц¤ под≥њ з доказами, точно встановленими у справ≥.

‘альшиве в≥дображенн¤ под≥њ злочину може бути встановлено шл¤хом з≥ставленн¤ ≥нформац≥њ м≥сц¤ под≥њ з традиц≥йним, природним ходом под≥њ. ÷¤ традиц≥йн≥сть, природн≥сть визначаЇтьс¤ у¤вленн¤м сл≥дчого про њњ законом≥рний розвиток.

“ак, при ви¤вленн≥ трупа, ¤кий висить у зашморгу на висот≥, що перевищуЇ зр≥ст потерп≥лого, сл≥дчий висунув верс≥ю про самогубство. ѕот≥м у¤вив соб≥ картину того, що трапилос¤: аби пок≥нчити житт¤ самогубством у под≥бних умовах, потерп≥лому треба було привТ¤зати мотузку до гачка, над≥ти зашморг на шию. “ому в≥н повинен був скористатис¤ п≥дставкою достатньоњ висоти, на ¤к≥й мали залишитис¤ сл≥ди взутт¤ потерп≥лого, а на п≥длоз≥ Ч сл≥ди в≥д п≥дставки. ¬≥дсутн≥сть п≥дставки або сл≥д≥в, обовТ¤зкових у раз≥ самогубства, суперечить висунут≥й верс≥њ, виступаЇ щодо нењ ¤к негативна обставина.

—л≥дчий сприймаЇ обстановку м≥сц¤ под≥њ ¤к людина, ¤ка волод≥Ї спец≥альною п≥дготовкою та навичками роботи у дан≥й галуз≥. ѕрофес≥йн≥ знанн¤ допомагають йому визначати докази, що повинн≥ бути ви¤влен≥ у цих обставинах, сп≥вв≥дносити њх з д≥йсн≥стю та њњ особливост¤ми. ћожлив≥сть розкритт¤ будь-¤кого ≥нсценуванн¤ зумовлена, по-перше, тим, що злочинець ≥з субТЇктивних причин не може бездоганно ≥нсценувати обстановку под≥њ, бо в≥н не маЇ в≥дпов≥дних знань, у його розпор¤дженн≥ не завжди Ї необх≥дн≥ техн≥чн≥ засоби, а, по-друге, ≥нсценуванн¤ обТЇктивно не може зб≥гатис¤ з д≥йсною картиною под≥њ. –≥зниц¤ у зм≥ст≥ цих под≥й, механ≥зм≥ утворенн¤ сл≥д≥в, характерн≥ д≥њ учасник≥в накладають певний в≥дбиток на м≥сце под≥њ.

“актичний прийом з≥ставленн¤ ≥нформац≥њ м≥сц¤ под≥њ з природним переб≥гом под≥њ дозвол¤Ї ви¤вити негативн≥ обставини, що суперечать йому. “ак, при у¤вному пор≥вн¤нн≥ ≥снуючоњ обстановки з належною останн¤ завжди в≥др≥зн¤Їтьс¤ неповнотою ≥ абстрактн≥стю. “ому, аби усп≥шно зд≥йснювати таке пор≥вн¤нн¤, треба волод≥ти певними, достатньо повними образами Ч у¤вленн¤ми.

¬ажливе значенн¤ маЇ тактичний прийом, ¤кий пол¤гаЇ у сп≥вставленн≥ ≥нформац≥њ м≥сц¤ под≥њ з типовими аналогами. ¬икористанн¤ аналог≥њ забезпечуЇ перенесенн¤ знань щодо одних факт≥в на ≥нш≥, ¤кщо м≥ж в≥домими ≥ досл≥джуваними фактами Ї схож≥сть. як типов≥ аналоги можуть бути запропонован≥:

1) типов≥ ознаки певного виду злочину;
2) типов≥ способи вчиненн¤ та приховуванн¤ злочин≥в.

” процес≥ з≥ставленн¤ сл≥д≥в, предмет≥в, ознак з типовими аналогами можуть бути ви¤влен≥ й так≥ фактичн≥ дан≥ (або њх в≥дсутн≥сть), ¤ких не повинно бути (або вони мають обовТ¤зково бути). ÷≥ негативн≥ обставини виступатимуть своЇр≥дними сигналами фальшованого в≥дображенн¤ под≥њ злочину.

>ƒо пожежноњ частини над≥йшло пов≥домленн¤ про пожежу. „ерговий пожежноњ частини на м≥сц≥ под≥њ ви¤вив обгор≥лий труп ж≥нки. ƒл¤ проведенн¤ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ ≥ трупа прибули сл≥дчий прокуратури ≥ судово-медичний експерт.
“руп знаходивс¤ у к≥мнат≥ на п≥длоз≥ б≥л¤ столу, поблизу була ви¤влена праска, вв≥мкнена в електричну мережу.  ≥мната була сильно задимлена ≥ закопчена.  артина под≥њ св≥дчила про те, що смерть потерп≥лоњ сталас¤ в≥д полумТ¤ та чаду. ќднак при ретельному огл¤д≥ трупа на шињ були ви¤влен≥ два в≥дбитки п≥дковопод≥бноњ конф≥гурац≥њ, њх з≥ставленн¤ з типовими аналогами (типовими ознаками у раз≥ смерт≥ в≥д д≥њ високоњ температури) дозволило в≥днести так≥ сл≥ди до негативних обставин. ћехан≥зм утворенн¤ цих сл≥д≥в випадав з посл≥довност≥ д≥й, ¤к≥ характеризували дану под≥ю. —удово-медичний експерт у висновку вказав, що смерть сталас¤ внасл≥док ураженн¤ електричним струмом, а два п≥дковопод≥бн≥ сл≥ди на шињ Ї електром≥тками.
як п≥дозрюваний був допитаний чолов≥к потерп≥лоњ, ¤кий з≥знавс¤ у вчиненн≥ вбивства ≥ по¤снив, що близько пТ¤тоњ години ранку в≥н ув≥мкнув електричний др≥т в електромережу, п≥д≥йшов до ж≥нки, ¤ка спала, ≥ доторкнувс¤ ним до њњ шињ. ѕот≥м в≥н поклав труп у к≥мнат≥ на п≥длогу, вв≥мкнув праску в електромережу, зачинив двер≥ ≥ п≥шов на роботу, тобто ≥нсценував смерть ж≥нки в≥д нещасного випадку.

” крим≥нал≥стичн≥й л≥тератур≥ запропонован≥ перел≥ки типових ознак, що характеризують т≥ чи ≥нш≥ способи злочин≥в. “ак, стосовно розсл≥дуванн¤ вбивств Ї ознаки, що характеризують пов≥шенн¤, пад≥нн¤ з висоти, удавленн¤ руками чи зашморгом та ≥н. “ак≥ ознаки можуть бути використан≥ при огл¤д≥ м≥сц¤ под≥њ ¤к типов≥ аналоги.

як тактичний прийом у ц≥й систем≥ Ї з≥ставленн¤ сл≥д≥в (предмет≥в), ви¤влених у процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, з дов≥дковими даними, що ¤вл¤ють собою типовий опис сл≥д≥в, њх форми, локал≥зац≥ю. ƒо дов≥дкових даних можуть належати й типов≥ сл≥ди, що св≥дчать про ≥нсценуванн¤ злочину. «окрема, до таких даних можуть належати:

а) на¤вн≥сть трупних пл¤м, що суперечать дан≥й поз≥ трупа (трупн≥ пл¤ми на спин≥ трупа, ¤кий лежить обличч¤м додолу);
б) дв≥ (або б≥льше) странгул¤ц≥йн≥ борозни за на¤вност≥ одинарноњ петл≥;
в) на¤вн≥сть замкненоњ странгул¤ц≥йноњ борозни ≥ сл≥д≥в кров≥ з рота чи носа або з ≥нших частин т≥ла, ¤к≥ розм≥щуютьс¤ нетипово стосовно пози трупа (наприклад, сл≥д кров≥ з рота до вуха трупа, ¤кий висить у зашморгу);
г) в≥дсутн≥сть на руц≥ трупа бризок кров≥, ¤к≥ повинн≥ попасти на нењ при постр≥л≥ у голову з п≥столета з близькоњ в≥дстан≥ при самогубств≥, та ≥н.

‘альшиве в≥дображенн¤ под≥њ може бути встановлено шл¤хом з≥ставленн¤ сл≥д≥в (предмет≥в), ¤к≥ ви¤влен≥ на м≥сц≥ под≥њ, м≥ж собою. “аке з≥ставленн¤ дозвол¤Ї ви¤вити в≥дсутн≥сть причинних звТ¤зк≥в м≥ж окремими сл≥дами. ¬ивченн¤ сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ спри¤Ї ви¤вленню й таких сл≥д≥в, що знаход¤тьс¤ у суперечност≥ з ≥ншими.

як тактичний прийом системи використовують також з≥ставленн¤ даних м≥сц¤ под≥њ з доказами, ¤к≥ точно встановлен≥ у справ≥. ” процес≥ огл¤ду м≥сц¤ под≥њ сл≥дчий маЇ певну ≥нформац≥ю про характер под≥њ, а ≥нод≥ й докази, що п≥дтверджують т≥ чи ≥нш≥ факти. “ому з≥ставленн¤ ≥нформац≥њ м≥сц¤ под≥њ з доказами, ¤к≥ точно встановлен≥ у справ≥, даЇ змогу ви¤вити нев≥дпов≥дност≥ м≥ж ними ≥ п≥дтверджуЇ штучний характер тих чи ≥нших сл≥д≥в.

ќгл¤д трупа Ч це сл≥дча д≥¤, що проводитьс¤ сл≥дчим або особою, ¤ка провадить д≥знанн¤, на м≥сц≥ знаходженн¤ трупа з метою ви¤вленн¤ ознак, що дозвол¤ють встановити особу потерп≥лого, м≥сце, час, обставини ≥ причини смерт≥, а також дл¤ знайденн¤ ознак, ¤к≥ вказують на можливого злочинц¤. ќгл¤д трупа провадитьс¤ в присутност≥ двох пон¤тих ≥ за участю судово-медичного експерта (або ≥ншого л≥кар¤). ѕор¤док огл¤ду трупа регламентований ст. 192  ѕ .

ѕри огл¤д≥ трупа встановлюють фактичн≥ дан≥, доступн≥ безпосередньому спостереженню, ф≥ксуютьс¤ положенн¤ ≥ поза трупа, стать, приблизний в≥к, особливост≥ од¤гу ≥ взутт¤, предмети, сл≥ди, документи, що Ї на труп≥ ≥ б≥л¤ нього, а також т≥лесн≥ ушкодженн¤ та трупн≥ зм≥ни.

ќгл¤д трупа складаЇтьс¤ з двох етап≥в Ч загального ≥ детального. ѕри загальному огл¤д≥ досл≥джуютьс¤:

1) поза трупа ≥ його положенн¤ на м≥сц≥ под≥њ;
2) зовн≥шн≥й стан од¤гу на труп≥;
3) знар¤дд¤ запод≥¤нн¤ смерт≥, що знаход¤тьс¤ на труп≥.

ѕри детальному огл¤д≥ досл≥джуютьс¤:

1) ложе трупа (д≥л¤нка п≥длоги або ірунту п≥д трупом);
2) од¤г трупа;
3) т≥ло трупа та ушкодженн¤ на ньому.

ѕри огл¤д≥ оголеного трупа ф≥ксуютьс¤:

1) угодован≥сть, кол≥р шк≥ри, статура, в≥к ≥ стать;
2) трупн≥ ¤вища (охолодженн¤, висиханн¤ т≥ла, трупн≥ пл¤ми, ознаки гнитт¤);
3) вид голови та обличч¤;
4) вид живота;
5) ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥, ¤к≥ спостер≥гаютьс¤ на т≥л≥;
6) ушкодженн¤ на труп≥.

„астини трупа описуютьс¤ в так≥й посл≥довност≥:
голова Ч обличч¤ Ч ши¤ Ч груди Ч жив≥т Ч спина Ч руки Ч ноги (рис. 24, 25).

ѕри огл¤д≥ од¤гу ≥ взутт¤ на труп≥ звертаЇтьс¤ увага на те, що саме од¤гнуто та в ¤к≥й посл≥довност≥:

стан од¤гу ≥ взутт¤;
ушкодженн¤ (розриви, розр≥зи, в≥д≥рван≥ частини) ≥ забрудненн¤;
конф≥гурац≥¤ крањв ушкодженого од¤гу (р≥вн≥, нер≥вн≥ та ≥н.);
вм≥ст кишень.

“руп фотографують, складають схеми, виготовл¤ють зл≥пки ≥ в≥дбитки сл≥д≥в, беруть зразки волосс¤, кров≥, тканин т≥ла, в≥дбитки пальц≥в.

І 6. ‘≥ксац≥¤ результат≥в огл¤ду м≥сц¤ под≥њ

ќсновним способом ф≥ксац≥њ результат≥в огл¤ду м≥сц¤ под≥њ Ї складанн¤ протоколу. —пособами ф≥ксац≥њ також Ї плани (схематичн≥ чи масштабн≥), фотозн≥мки, що ≥люструють м≥сце под≥њ, його окрем≥ вузли, сл≥ди, речов≥ докази.

—кладанн¤ протоколу огл¤ду м≥сц¤ под≥њ вимагаЇ додержанн¤ певних вимог. ѕротокол маЇ бути повним, м≥стити детальний опис окремих сл≥д≥в, ≥нших обставин злочину. ѕротокол огл¤ду м≥сц¤ под≥њ складаЇтьс¤ з трьох частин: вступноњ, описовоњ та заключноњ.

¬ступна частина протоколу м≥стить так≥ в≥домост≥:

а) час ≥ м≥сце складанн¤ протоколу;
б) пр≥звища посадових ос≥б ≥ пон¤тих (щодо останн≥х Ч пр≥звища, ≥мена та по батьков≥, домашн≥ адреси);
в) п≥дстави дл¤ проведенн¤ огл¤ду;
г) правове обірунтуванн¤ огл¤ду (посиланн¤ на в≥дпов≥дн≥ статт≥  ѕ );
і) в≥дм≥тка про розТ¤сненн¤ учасникам огл¤ду ≥ пон¤тим њхн≥х прав ≥ обовТ¤зк≥в;
д) умови проведенн¤ огл¤ду (погода, температура пов≥тр¤, осв≥тленн¤);
е) час початку ≥ зак≥нченн¤ огл¤ду.

ќписова частина протоколу маЇ м≥стити в≥домост≥ щодо загальноњ характеристики м≥сц¤ под≥њ, його оточенн¤, меж п≥дданоњ огл¤ду територ≥њ. ќписуютьс¤ також шл¤хи п≥дходу до даного м≥сц¤ ≥ шл¤хи в≥дходу; щодо самого м≥сц¤ огл¤ду Ч стан вход≥в, сум≥жних прим≥щень, сход≥в, дверей, в≥кон, запор≥в. ƒал≥ необх≥дно посл≥довно описати окрем≥ обТЇкти (предмети, сл≥ди, речов≥ докази, трупи) ≥з зазначенн¤м њх м≥сцезнаходженн¤, ознак ≥ застосованих способ≥в ви¤вленн¤, вилученн¤ та ф≥ксац≥њ. ” протокол≥ мають бути описан≥ негативн≥ обставини у м≥ру њх ви¤вленн¤.

ўодо ви¤влених сл≥д≥в ≥ предмет≥в, у протокол≥ вказуютьс¤: найменуванн¤ ви¤вленого, його м≥сцезнаходженн¤, розм≥р, форма, кол≥р, а також окрем≥ ознаки. ” випадках, коли назван≥ обТЇкти ф≥ксуютьс¤, у протокол≥ вказуютьс¤ м≥сце ≥ способи њх ви¤вленн¤, а також способи ф≥ксац≥њ.

«аключна частина протоколу повинна м≥стити вiдомост≥ про вилучен≥ предмети ≥ сл≥ди, умови њх ф≥ксац≥њ (фотозйомка, в≥деозапис, умови њх виконанн¤, к≥льк≥сть кадр≥в, дан≥ про чутлив≥сть пл≥вки, видержку). ” заключн≥й частин≥ маЇ знайти своЇ в≥дображенн¤ ≥нформац≥¤ про додан≥ плани, схеми, малюнки, фотозн≥мки. Ќаприк≥нц≥ протоколу навод¤тьс¤ зауваженн¤ пон¤тих ≥ учасник≥в огл¤ду щодо зд≥йснених сл≥дчим д≥й. «а в≥дсутност≥ зауважень у протокол≥ робитьс¤ в≥дм≥тка про те, що таких зауважень не над≥йшло. ѕротокол п≥дписуЇ сл≥дчий ≥ вс≥ особи, ¤к≥ брали участь в огл¤д≥, та пон¤т≥.

ƒо протоколу огл¤ду м≥сц¤ под≥њ мають додаватис¤ плани м≥сц¤ под≥њ (схематичн≥ чи масштабн≥), схеми, фотозн≥мки, пл≥вки в≥деозапису.

ѕри складанн≥ протоколу огл¤ду м≥сц¤ под≥њ необх≥дно дотримуватись вимог щодо терм≥нолог≥њ. Ќе сл≥д вживати невизначених пон¤ть: Ђб≥л¤ї, Ђнеподал≥кї, Ђл≥воручї, Ђправоручї, Ђпор¤дї тощо.

” протокол≥ також не можуть мати м≥сц¤ ч≥тк≥ найменуванн¤ тих предмет≥в чи сл≥д≥в, характеристика ¤ких у пер≥од огл¤ду не визначена. Ќаприклад, не сл≥д писати Ђпл¤ми кров≥ї, Ђг≥льза в≥д патрона п≥столета Ђћакароваї, Ђшматочки мозковоњ речовиниї тощо. ” таких випадках у протокол≥ ви¤влене треба зазначати виразами типу Ђпл¤ми, що нагадують кровї, Ђшматочки речовини, що нагадуЇ мозкову речовинуї.

ѕротокол повинен в≥дображати своЇр≥дну лог≥ку огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, тобто посл≥довн≥сть ус≥х виконаних д≥й. “акий опис дозволить досить повно у¤вити картину м≥сц¤ под≥њ, а, отже, й побудувати у¤вну модель под≥њ злочину.

ќдним ≥з способ≥в ф≥ксац≥њ м≥сц¤ под≥њ Ї фотозйомка та в≥деозапис. “радиц≥йними видами фотозйомки Ї ор≥Їнтуюча, огл¤дова, вузлова, детальна. ” випадках, коли на м≥сц≥ под≥њ знайден≥ сл≥ди або речов≥ докази (др≥бн≥ частки, сл≥ди рук) ≥ вони не можуть бути вилучен≥ внасл≥док р≥зних причин, використовуютьс¤ методи масштабноњ та великомасштабноњ фотозйомки.

ѕор¤д з фотозйомкою може бути проведений в≥деозапис. ¬≥н застосовуЇтьс¤ у випадках, коли под≥¤ ще не завершена (пожежа, еколог≥чна катастрофа, автопригода), або в ≥нших випадках, ¤кщо сл≥дчий вважаЇ це за потр≥бне.

ƒодатками до протоколу огл¤ду м≥сц¤ под≥њ можуть бути плани та схеми. ѕлан Ч це граф≥чне площинне зображенн¤ (кресленн¤) даного м≥сц¤, виконане у масштаб≥ чи схематично (у вигл¤д≥ схеми). –≥зниц¤ м≥ж планом ≥ схемою пол¤гаЇ в тому, що перший виконуЇтьс¤ у масштаб≥, другий Ч без масштабу, ор≥Їнтовно, ≥з зазначенн¤м розм≥р≥в обТЇкт≥в, њх форм та в≥дстаней м≥ж ними.

ѕлани та схеми можуть бути загальними, що охоплюють прим≥щенн¤ чи значну частину м≥сцевост≥, та окремими, що в≥дображають лише безпосередньо м≥сце под≥њ або його найважлив≥шу частину (наприклад, к≥мнату, де вчинено злочин).

«алежно в≥д м≥сц¤ под≥њ складаютьс¤ плани в≥дкритоњ м≥сцевост≥ ≥ прим≥щень. ѕлан прим≥щень може бути площинним простим (рис. 26) або розгорнутим (рис. 27). Ќа останньому зображують не т≥льки п≥длогу к≥мнати з розташованими на н≥й речами, а й у розгорнутому вигл¤д≥ ст≥ни к≥мнати з ус≥ма предметами ≥ сл≥дами, що на них Ї, а також стелю, коли на н≥й Ї ¤к≥сь ознаки, що п≥дл¤гають ф≥ксац≥њ. ” раз≥ потреби на ст≥ни нанос¤ть проекц≥ю предмет≥в обстановки, що розташован≥ б≥л¤ них.

ѕлан м≥сцевост≥ викреслюЇтьс¤ методом вим≥р≥в за спр¤мован≥стю або за способом зас≥чок. ќстанн≥й пол¤гаЇ в тому, що вим≥ри м≥ж двома обТЇктами ≥ в≥дображенн¤ на план≥ в≥др≥зка у в≥дпов≥дному масштаб≥ провод¤ть лише п≥сл¤ першого в≥зуванн¤. ≤нш≥ обТЇкти в≥зують ¤к з початковоњ точки, так ≥ з точки, на ¤ку проводилось перше в≥зуванн¤. ” цьому випадку в≥др≥зок м≥ж двома даними точками слугуЇ базою зйомки. “аке перехрест¤ в≥дображаЇ м≥сце розташуванн¤ обТЇкта, на ¤кий проводилось в≥зуванн¤. ќск≥льки база зйомки ≥ дв≥ л≥н≥њ в≥зуванн¤ утворюють трикутник, то вирахувати в≥дстань в≥д одного обТЇкта до ≥ншого не складно (рис. 28).

Ќа кожному план≥ або схем≥ повинн≥ бути: заголовок ≥з зазначенн¤м, що саме накреслено, стр≥лка з позначенн¤м Ђп≥вн≥ч Ч п≥вденьї дл¤ ор≥Їнтуванн¤ на сторони св≥ту, масштаб (на планах), по¤снювальн≥ написи про те, що ¤вл¤ють собою т≥ чи ≥нш≥ зображен≥ обТЇкти.

ѕри складанн≥ плану чи схеми використовують умовн≥ позначенн¤ (табл. 1). ѕлани ≥ схеми м≥сц¤ под≥њ п≥дписують сл≥дчий ≥ пон¤т≥.

“аблиц¤ 1. ”мовн≥ позначенн¤ при складанн≥ схем ≥ план≥в.