√лава 13. –»ћ≤ЌјЋ№Ќј –≈™—“–ј÷≤я
І 1. ѕон¤тт¤ ≥ значенн¤ крим≥нальноњ реЇстрац≥њ
”сп≥шному розкриттю, розсл≥дуванню ≥ попередженню злочин≥в спри¤Ї д≥юча система крим≥нальноњ реЇстрац≥њ в ”крањн≥. рим≥нальна реЇстрац≥¤ - це ц≥леспр¤мований систематичний обл≥к певних об'Їкт≥в дл¤ наступного використанн¤ реЇстрац≥йних даних при розсл≥дуванн≥ злочин≥в, дл¤ розшуку злочинц≥в ≥ речових доказ≥в, з'¤суванн¤ обставин, ¤к≥ супровод¤ть злочин. —истему крим≥нальноњ реЇстрац≥њ утворюють р≥зн≥ види крим≥нал≥стичного обл≥ку.
рим≥нал≥стичний обл≥к - це система реЇстрац≥њ, систематизац≥њ та зосередженн¤ об'Їкт≥в або в≥домостей про них за њхн≥ми ≥дентиф≥кац≥йними ознаками з метою використанн¤ обл≥кових даних дл¤ розкритт¤ та попередженн¤ злочин≥в, ¤ка ірунтуЇтьс¤ на наукових даних ≥ узагальненн¤х практики боротьби з≥ злочинн≥стю. рим≥нал≥стичн≥ обл≥ки зд≥йснюютьс¤ органами ћ¬— ”крањни в≥дпов≥дно до настанови "ѕро д≥¤льн≥сть експертно-крим≥нал≥стичноњ служби ћ¬— ”крањни", затвердженоњ наказом ћ¬— ”крањни в≥д 30.08.99 р.
Ѕезпосередн≥м призначенн¤м крим≥нальноњ реЇстрац≥њ Ї утворенн¤ попередн≥х умов дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ об'Їкт≥в, що реЇструютьс¤, наведенн¤ про них в≥дпов≥дних дов≥док. «а допомогою реЇстрац≥йних даних зд≥йснюЇтьс¤ розшук та ≥дентиф≥кац≥¤ об'Їкт≥в шл¤хом пор≥вн¤нн¤ матер≥ал≥в реЇстрац≥њ з ознаками об'Їкта, що перев≥р¤Їтьс¤. ожний вид крим≥нал≥стичного обл≥ку - це фактично ≥нформац≥йно-пошукова система, тому веденн¤ ≥ використанн¤ крим≥нал≥стичних обл≥к≥в передбачаЇ широке застосуванн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й та можливостей ≈ќћ.
«а допомогою крим≥нальноњ реЇстрац≥њ вдаЇтьс¤ вир≥шувати так≥ завданн¤ розсл≥дуванн¤, ¤к встановленн¤ факту прит¤гненн¤ особи ран≥ше до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥; ви¤вленн¤ нев≥домого злочинц¤, ¤кий зник з м≥сц¤ под≥њ, або особи, ¤ка вчинила втечу з м≥сць позбавленн¤ вол≥; ≥дентиф≥кац≥ю злочинц¤ за його сл≥дами; встановленн¤ особи невп≥знаного трупа та ≥н.
” вузькому розум≥нн≥ реЇстрац≥¤ ¤вл¤Ї собою процес ф≥ксац≥њ в установленому пор¤дку ознак об'Їкт≥в в обл≥кових документах за на¤вност≥ необх≥дних п≥дстав. ” крим≥нал≥стичному обл≥ку використовуютьс¤ р≥зн≥ способи реЇстрац≥њ та ф≥ксац≥њ ознак об'Їкта: описово-письмовий, дактилоскоп≥чний, фотограф≥чний, граф≥чний, колекц≥йний.
Ќаукову основу крим≥нальноњ реЇстрац≥њ складають положенн¤ про ≥ндив≥дуальн≥сть кожного об'Їкта, в≥дносну ст≥йк≥сть його ознак та можлив≥сть ≥дентиф≥кац≥њ. ‘ормуванн¤ крим≥нал≥стичноњ реЇстрац≥њ на науков≥й основ≥ було започатковано наприк≥нц≥ ’≤’ ст. французьким крим≥нал≥стом ј. Ѕерт≥льйоном, ¤кий розробив ≥ впровадив у практику боротьби з≥ злочинн≥стю антропометричний метод реЇстрац≥њ. Ѕ≥льш прогресивним методом, ¤кий прийшов через дек≥лька рок≥в на зм≥ну антропометр≥њ, став дактилоскоп≥чний метод реЇстрац≥њ злочинц≥в.
І 2. ¬иди крим≥нал≥стичних обл≥к≥в
—истема крим≥нал≥стичного обл≥ку складаЇтьс¤ з р≥зних його вид≥в. «алежно в≥д вир≥шуваних завдань крим≥нал≥стичн≥ обл≥ки под≥л¤ютьс¤ на оперативно-пошуков≥ та ≥нформац≥йно-дов≥дков≥, а залежно в≥д р≥вн¤ концентрац≥њ ≥нформац≥њ - на центральн≥, рег≥ональн≥ та м≥сцев≥.
ќперативно-пошуков≥ обл≥ки вм≥щують об'Їкти, ¤к≥ безпосередньо пов'¤зан≥ з под≥Їю злочину та, ¤к правило, вилучен≥ при огл¤дах м≥сц¤ под≥њ або при проведенн≥ оперативних заход≥в та сл≥дчих д≥й. ƒо них належать дактилоскоп≥чн≥ обл≥ки, колекц≥њ сл≥д≥в злому, взутт¤, транспортних засоб≥в, волокон, замк≥в ≥ ключ≥в, п≥дроблених рецепт≥в ≥ бланк≥в документ≥в, кулег≥льзотеки, колекц≥њ суб'Їктивних портрет≥в та ≥н.
≤нформац≥йно-дов≥дков≥ обл≥ки (колекц≥њ й картотеки) комплектуютьс¤ об'Їктами та даними, ¤к≥ безпосередньо не пов'¤зан≥ з под≥Їю злочину ≥ отриман≥ в результат≥ накопиченн¤ в≥домостей ≥нформац≥йного характеру. ќб'Їктами ≥нформац≥йно-дов≥дкових колекц≥й ≥ картотек можуть бути зразки р≥зноман≥тних вироб≥в, малюнки, фотограф≥њ, таблиц≥, каталоги тощо.
÷ентральн≥ обл≥ки зд≥йснюютьс¤ ƒержавним науково-досл≥дним експертно-крим≥нал≥стичним центром ћ¬— ”крањни (ƒЌƒ≈ ÷). ƒо центральних оперативно-пошукових обл≥к≥в належать: центральна колекц≥¤ куль ≥ г≥льз з≥ слiдами зброњ (кулег≥льзотека); центральна картотека фальшивих грошей; центральна картотека п≥дроблених документ≥в, виготовлених ≥з застосуванн¤м засоб≥в пол≥граф≥њ; центральна картотека сл≥д≥в рук, вилучених з м≥сць нерозкритих т¤жких та резонансних злочин≥в; центральна колекц≥¤ макет≥в вибухових пристроњв ≥ речовин; центральна колекц≥¤ фонограм з голосами ос≥б, ¤к≥ анон≥мно пов≥домл¤ли про загрозу вибуху.
” межах центральних обл≥к≥в утворен≥ ≥нформац≥йно-дов≥дков≥ колекц≥њ зразк≥в: документ≥в суворого обл≥ку, ц≥нних папер≥в та грошей; зброњ та боЇприпас≥в; наркотичних засоб≥в, психотропних речовин, њх аналог≥в ≥ прекурсор≥в; рельЇфних п≥дошов взутт¤; ≥нструмент≥в, що використовуютьс¤ при зломах; лакофарбових покритт≥в; вибухових пристроњв ≥ речовин; протектор≥в шин; волокон ≥ волосс¤; паливно-мастильних матер≥ал≥в; п≥дроблених номер≥в вузл≥в, деталей та агрегат≥в автотранспорту тощо.
–ег≥ональн≥ обл≥ки провад¤ть науково-досл≥дн≥ експертно-крим≥нал≥стичн≥ центри (Ќƒ≈ ÷) при √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“. “ак≥ обл≥ки комплектуютьс¤ з об'Їкт≥в, ¤к≥ вилучен≥ п≥д час огл¤д≥в м≥сц¤ под≥њ у справах про злочини, що вчинен≥ на територ≥њ в≥дпов≥дного рег≥ону або над≥слан≥ дл¤ пост≥йноњ перев≥рки з ≥нших орган≥в. ƒо таких обл≥к≥в належать: картотеки сл≥д≥в рук, вилучених з м≥сць нерозкритих злочин≥в (сл≥дотеки); дактилоскоп≥чн≥ картотеки на ос≥б, ¤к≥ вз¤т≥ м≥л≥ц≥Їю на обл≥к; кулег≥льзотеки; картотеки фальшивих грошей; картотеки п≥дроблених документ≥в, ¤к≥ виготовлен≥ з застосуванн¤м засоб≥в пол≥граф≥њ; колекц≥њ сл≥д≥в знар¤дь злому, ¤к≥ вилучен≥ з м≥сць нерозкритих злочин≥в (сл≥дотеки); картотеки сл≥д≥в взутт¤, ¤к≥ вилучен≥ з м≥сць нерозкритих злочин≥в; картотеки сл≥д≥в транспортних засоб≥в, ¤к≥ вилучен≥ з м≥сць нерозкритих злочин≥в; суб'Їктивн≥ портрети ос≥б, ¤к≥ п≥дозрюютьс¤ у вчиненн≥ злочин≥в; п≥дроблен≥ рецепти на одержанн¤ наркотичних ≥ сильнод≥йних л≥карських засоб≥в; зразки почерку ос≥б, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дробкою медичних рецепт≥в; зразки печаток ≥ п≥дпис≥в л≥кар≥в, ¤к≥ виписують рецепти на одержанн¤ медичних засоб≥в; м≥крооб'Їкти.
Ќа рег≥ональному р≥вн≥ утворюютьс¤ ≥нформац≥йно-дов≥дков≥ колекц≥њ: зразк≥в зброњ та боЇприпас≥в; наркотичних засоб≥в, психотропних речовин, њх аналог≥в ≥ прекурсор≥в; рельЇфних п≥дошов взутт¤; ≥нструмент≥в, що використовуютьс¤ при зломах; лакофарбових покритт≥в; скла фар автотранспорту; макет≥в вибухових пристроњв ≥ речовин; протектор≥в шин; сл≥д≥в рукавиць; замк≥в ≥ ключ≥в; зразк≥в волокон ≥ волосс¤; паливно-мастильних матер≥ал≥в; п≥дроблених номер≥в вузл≥в ≥ агрегат≥в автотранспорту тощо.
ћ≥сцев≥ обл≥ки ведутьс¤ у в≥дд≥лах, в≥дд≥ленн¤х, групах Ќƒ≈ ÷, ¤к≥ обслуговують м≥ськрайл≥норгани, ≥ комплектуютьс¤ об'Їктами, ¤к≥ вилучен≥ п≥д час огл¤д≥в м≥сц¤ под≥њ у справах про злочини, що вчинен≥ на територ≥њ обслуговуванн¤ органу внутр≥шн≥х справ або над≥слан≥ дл¤ пост≥йноњ перев≥рки з ≥нших орган≥в. ƒо таких обл≥к≥в належать: картотеки сл≥д≥в рук, ¤к≥ вилучен≥ з м≥сць нерозкритих злочин≥в (сл≥дотеки); дактилоскоп≥чн≥ картотеки на ос≥б, ¤к≥ вз¤т≥ м≥л≥ц≥Їю на обл≥к; колекц≥њ сл≥д≥в знар¤дд¤ злому, ¤к≥ вилучен≥ з м≥сць нерозкритих злочин≥в; картотеки сл≥д≥в взутт¤, ¤к≥ вилучен≥ з м≥сць нерозкритих злочин≥в; картотеки сл≥д≥в транспортних засоб≥в, ¤к≥ вилучен≥ з м≥сць нерозкритих злочин≥в; суб'Їктивних портрет≥в ос≥б, ¤к≥ п≥дозрюютьс¤ у вчиненн≥ злочин≥в.
Ќа м≥сцевому р≥вн≥ утворюютьс¤ ≥нформац≥йно-дов≥дков≥ колекц≥њ: рельЇфних п≥дошов взутт¤; ≥нструмент≥в, що використовуютьс¤ при зломах; лакофарбових покритт≥в; скла фар автотранспорту; протектор≥в шин; сл≥д≥в рукавиць; замк≥в ≥ ключ≥в; п≥дроблених номер≥в вузл≥в ≥ агрегат≥в автотранспорту та ≥н.
ѕор¤д з центральною, рег≥ональною ≥ м≥сцевими системами обл≥к≥в ≥снуЇ також персональний оперативно-дов≥дковий ≥ дактилоскоп≥чний обл≥ки, ¤к≥ функц≥онують на центральному ≥ рег≥ональному р≥вн¤х. ÷ентральний обл≥к зд≥йснюЇ ≤нформац≥йне бюро ћ¬— ”крањни (≤Ѕ ћ¬—), рег≥ональний - ≥нформац≥йне бюро √”ћ¬— ”крањни в риму, м. иЇв≥ та ињвськ≥й област≥, а також ”ћ¬— в област¤х.
І 3. ƒактилоскоп≥чний обл≥к
ќбвинувачен≥, затриман≥ та засуджен≥ особи п≥дл¤гають алфав≥тному ≥ дактилоскоп≥чному обл≥ку. ѕор¤док веденн¤ дактилоскоп≥чного обл≥ку регламентовано ≤нструкц≥Їю про пор¤док функц≥онуванн¤ дактилоскоп≥чних обл≥к≥в експертно-крим≥нал≥стичних п≥дрозд≥л≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, затвердженою наказом ћ¬— ”крањни в≥д 20.12.99 р.
ƒактилоскоп≥чний обл≥к зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою дактилоскоп≥чних карт, ¤к≥ м≥ст¤ть пальцев≥ в≥дбитки кожноњ руки певноњ особи. ƒактилокарти заповнюютьс¤ у 3-х прим≥рниках, ¤кщо вони п≥дл¤гають обл≥ку в центральн≥й дактилокартотец≥, або у 2-х прим≥рниках, ¤кщо вони п≥дл¤гають обл≥ку т≥льки в рег≥ональн≥й ≥ м≥сцев≥й дактилокартотеках.
ƒактилокарта на особу заповнюЇтьс¤ на бланку встановленого зразка, де у в≥дпов≥дних графах ф≥ксуютьс¤ так≥ в≥домост≥: стать; пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥; число, м≥с¤ць, р≥к народженн¤; м≥сце народженн¤; дактилоскоп≥чна формула за 10-пальцевою системою; основн≥ та контрольн≥ в≥дбитки пальц≥в; п≥дпис особи; дата проведенн¤ дактилоскоп≥юванн¤; орган, де в≥дбулос¤ дактилоскоп≥юванн¤; п≥дстава дл¤ дактилоскоп≥юванн¤; в≥дбитки долонь; прикмети; пр≥звище ≥ п≥дпис прац≥вника, ¤кий заповнював дактилокарту (рис. 20).
ƒактилоскоп≥юванн¤ пол¤гаЇ в отриманн≥ пальцевих в≥дбитк≥в живих ос≥б ≥ труп≥в. ѕри дактилоскоп≥юванн≥ живих ос≥б на гладку пластинку видавлюють невеличку к≥льк≥сть друкарськоњ фарби ≥ розкочують њњ гумовим валиком. ƒактилоскоп≥йованому пропонують вимити руки теплою водою з милом, п≥сл¤ чого н≥гтьов≥ фаланги вс≥х пальц≥в прокочують в≥д краю до краю по пластинц≥ з фарбою, пот≥м у тому ж пор¤дку прокочують њх у спец≥ально зазначених м≥сц¤х на дактилокарт≥. ѕ≥сл¤ прокочуванн¤ на дактилокарту нанос¤ть контрольний в≥дбиток чотирьох пальц≥в одночасно (кр≥м великого, що наноситьс¤ окремо в спец≥ально в≥дведен≥й граф≥), ¤кий допомагаЇ перев≥рити, чи нанесен≥ окрем≥ в≥дбитки пальц≥в на в≥дпов≥дн≥ м≥сц¤ дактилокарти, ≥ визначити, ¤кою рукою ≥ ¤ким пальцем залишений в≥дбиток на м≥сц≥ под≥њ.
ƒактилоскоп≥юванн¤ трупа маЇ своњ особливост≥. ‘арбу з пластинки за допомогою гумового валика нанос¤ть на пальц≥, а пот≥м прокочують кожний палець окремими квадратиками паперу, покладеними на с≥рникову коробку. јркуш≥ паперу з в≥дбитками пальц≥в наклеюютьс¤ на в≥дпов≥дне м≥сце дактилокарти. онтрольний в≥дбиток не робитьс¤.
—истематизац≥¤ дактилокарт полегшуЇтьс¤ за допомогою використанн¤ спец≥альних формул. ƒактилоскоп≥чна формула - це формула 10-пальцевоњ системи реЇстрац≥њ, що записуЇтьс¤ в правому верхньому кут≥ лицьового боку дактилокарти; маЇ вигл¤д двох простих дроб≥в: перший ≥менуЇтьс¤ основною частиною формули, другий - додатковою. „исельник основноњ частини формули ¤вл¤Ї собою суму умовних цифрових позначень т≥льки завиткових в≥зерунк≥в парних пальц≥в рук ≥з додаванн¤м одиниц≥, а знаменник - суму позначень завиткових в≥зерунк≥в непарних пальц≥в ≥з додаванн¤м одиниц≥. ѕарн≥ й непарн≥ пальц≥ визначають, переход¤чи в≥д великого пальц¤ правоњ руки до м≥зинц¤ л≥воњ. ƒл¤ цифрових позначень ус≥ пальц≥ розпод≥л¤ютьс¤ на пари. ¬≥дпов≥дним парам присвоюютьс¤ так≥ цифров≥ позначенн¤: великий ≥ вказ≥вний пальц≥ правоњ руки - 16; середн≥й ≥ без≥менний правоњ руки - 8; м≥зинець правоњ ≥ великий л≥воњ руки - 4; вказ≥вний ≥ середн≥й л≥воњ - 2; без≥менний ≥ м≥зинець л≥воњ - 1.
ƒодаткова частина формули ¤вл¤Ї собою др≥б, де в чисельнику Ї р¤д цифрових позначень ус≥х в≥зерунк≥в пальц≥в правоњ руки, ¤к≥ не сумуютьс¤, а в знаменнику - пальц≥в л≥воњ. ƒл¤ виведенн¤ додатковоњ частини формули пап≥л¤рний узор кожного пальц¤ над≥л¤Їтьс¤ умовною цифрою в≥д 1 до 9. ƒугов≥ узори, незалежно в≥д виду, позначаютьс¤ цифрою 1, петльов≥ рад≥альн≥ - 2, петльов≥ ульнарн≥ - 3, 4, 5 ≥ 6, залежно в≥д к≥лькост≥ л≥н≥й, розм≥щених на л≥н≥њ в≥драхуванн¤; завитков≥ узори - 7, 8, 9, залежно в≥д в≥дносного положенн¤ дельт; в≥дсутн≥ пальц≥, а також узори пальц≥в з пошкодженн¤ми позначаютьс¤ 0.