ƒипломатичний протокол та етикет
—агайдак ќ. ѕ. Ќавчальний пос≥бник / .: «нанн¤, 2006.- 380 c
–озд≥л 5. ƒ»ѕЋќћј“»„Ќ≤ ѕ–»…ќћ»
ќдн≥Їю з форм д≥лового сп≥лкуванн¤ Ї прийоми. ÷е не що ≥нше, ¤к з≥бранн¤ запрошених оф≥ц≥йних представник≥в держави, д≥лових ос≥б, партнер≥в, колег по служб≥, однодумц≥в, друз≥в, просто знайомих у певному м≥сц≥, в конкретний час, з певною метою. –озр≥зн¤ють прийоми, повТ¤зан≥ ≥з запрошенн¤м представник≥в певних установ, орган≥зац≥й, ф≥рм, њх орган≥зовують з метою розвитку д≥лових контакт≥в ≥ дружн≥х звТ¤зк≥в та отриманн¤ додатковоњ ≥нформац≥њ або проведенн¤ попередн≥х виробничих консультац≥й.
ƒ≥лов≥ оф≥ц≥йн≥ прийоми влаштовуютьс¤ з нагоди нац≥онального св¤та, р≥чниц≥, знаменноњ под≥њ, на честь перебуванн¤ в держав≥ ≥ноземноњ делегац≥њ, при в≥дкритт≥ представництв ф≥рми. ѕриводом дл¤ св≥тських неоф≥ц≥йних прийом≥в можуть бути р≥зноман≥тн≥ под≥њ: нац≥ональн≥, м≥сцев≥, фахов≥ св¤та, дн≥ народженн¤, вес≥лл¤ чи театральн≥ премТЇри.
ƒо будь-¤кого прийому потр≥бно спец≥ально готуватис¤ ≥ тим, хто запрошуЇ (господарев≥), ≥ запрошеним (гост¤м). „им чисельн≥ший прийом, тим ран≥ше сл≥д запросити гостей, щонайменше за 10 дн≥в.
ѕрийоми, ¤к≥ орган≥зовуютьс¤ дипломатичними представництвами, спри¤ють встановленню, п≥дтримц≥ та розвитку контакт≥в посольства з крањною перебуванн¤. Ќа таких прийомах ≥ноземн≥ дипломати по¤снюють пол≥тику своњх крањн, отримують ≥нформац≥ю про крањну перебуванн¤, обм≥нюютьс¤ думками щодо важливих м≥жнародних под≥й. ористь такого обм≥ну ≥нформац≥Їю залежить в≥д досв≥ду та дипломатичного мистецтва кожного сп≥врозмовника. Ќа прийом≥ доводитьс¤ зустр≥чатис¤ ≥ сп≥лкуватис¤ з великою к≥льк≥стю людей р≥зних прошарк≥в сусп≥льства. ¬се це Ї продовженн¤м службовоњ д≥¤льност≥, ≥ до цього треба бути добре п≥дготовленим: подумати, з ким про що говорити, з ким познайомитис¤, кого представити тощо. Ѕ≥льше того, потр≥бно буде в≥дпов≥дати на запитанн¤ сп≥врозмовник≥в, що зац≥кавлен≥ отримати ≥нформац≥ю.
јнгл≥йський дипломат ≈. —атоу, в≥дпов≥даючи на запитанн¤, що таке дипломат≥¤, говорив: "÷е застосуванн¤ розуму ≥ такту з метою розвитку оф≥ц≥йних в≥дносин м≥ж ур¤дами незалежних держав". ÷им самим в≥н п≥дкреслював, що дл¤ дипломата Ї важливим не лише його знанн¤, зд≥бност≥, розум, а ≥ такт Ч вм≥нн¤ себе тримати та поводитис¤. ’оча в≥дчутт¤ такту, де¤кою м≥рою, Ї ≥нтуњтивним, його можна розвинути у соб≥ ≥ через опануванн¤ р≥зноман≥тних норм повед≥нки, ¤к≥ застосовуютьс¤ у сфер≥ сп≥лкуванн¤ на дипломатичному р≥вн≥. ÷≥ норми в≥дображаЇ протокол та дипломатичний етикет. ≤ сьогодн≥ точатьс¤ дискус≥њ на тему: протокол Ч це пол≥тичний ≥нструмент чи атрибут держави. “радиц≥њ проведенн¤ прийом≥в були започаткован≥ ще в глибоку давнину. √остинн≥сть була ≥ залишаЇтьс¤ важливим показником чест≥ ≥ достоњнства народу та держави. ƒержави обер≥гають ≥сторичн≥ традиц≥њ прийом≥в гостей ¤к символи миру ≥ добрих в≥дносин.
5.1. ¬иди дипломатичних прийом≥в.
ќф≥ц≥йн≥ та неоф≥ц≥йн≥ прийоми
«алежно в≥д учасник≥в, на честь ¤ких влаштовують св¤то, а також под≥њ, ¤ка стала приводом дл¤ орган≥зац≥њ урочистостей, прийоми под≥л¤ють на оф≥ц≥йн≥ та неоф≥ц≥йн≥.
ќф≥ц≥йними вважаютьс¤ прийоми, коли запрошен≥ особи повТ¤зан≥ м≥ж собою службовою д≥¤льн≥стю. ¬они под≥бн≥ до дипломатичних прийом≥в ≥ влаштовуютьс¤ на честь прибутт¤ глави ≥ноземноњ держави або дипломатичних представництв та ≥нших оф≥ц≥йних представник≥в б≥знесових к≥л. Ќагодою дл¤ них можуть бути нац≥ональн≥ ≥ державн≥ св¤та, юв≥лейн≥ дати, а також конгреси, симпоз≥уми, конференц≥њ, в≥дкритт¤ або закритт¤ м≥жнародних виставок, п≥дписанн¤ договор≥в, торгових угод тощо.
Ќеоф≥ц≥йн≥ прийоми орган≥зовуютьс¤ з приводу загальних, товариських под≥й, с≥мейних св¤т та ≥нших традиц≥йних урочистостей.
” дипломатичн≥й та д≥лов≥й практиц≥ основними видами ¤к оф≥ц≥йних, так ≥ неоф≥ц≥йних прийом≥в Ї: келих вина, келих шампанського, перший сн≥данок, другий сн≥данок, об≥д, об≥д-буфет, вечер¤, "а-л¤ фуршет", коктейль, "жур ф≥кс" ("jour fix"), а також мал≥ прийоми Ч чай та кава.
ѕрийоми под≥л¤ютьс¤ на денн≥ та веч≥рн≥, а також на прийоми з розм≥щенн¤м за столом ≥ без нього. ƒенними прийомами вважаютьс¤ келих вина або келих шампанського, перший сн≥данок, другий сн≥данок. ”с≥ ≥нш≥ належать до веч≥рн≥х. ѕрийоми такого типу набувають усе б≥льшого поширенн¤, оск≥льки це вимагаЇ менших затрат часу на њхню орган≥зац≥ю ≥ проведенн¤. «г≥дно з м≥жнародною практикою, найб≥льш почесними видами прийом≥в Ї сн≥данок ≥ об≥д.
ѕрийоми без розм≥щенн¤ за столом
ƒенн≥. елих шампанського. ÷ей вид прийому, ¤к правило, починаЇтьс¤ о 12-й годин≥ ≥ триваЇ приблизно годину. …ого орган≥зовують з нагоди нац≥онального св¤та, у звТ¤зку з в≥дТњздом посла, з нагоди перебуванн¤ ≥ноземноњ делегац≥њ, в≥дкритт¤ нац≥ональноњ виставки, п≥сл¤ п≥дписанн¤ м≥ждержавних документ≥в. Ќа таких прийомах, кр≥м шампанського, гост¤м можуть запропонувати вино, соки, м≥неральну воду. «акуски Ї необовТ¤зковими, але ¤кщо вони ≥ подаютьс¤, то т≥льки у вигл¤д≥ канапок. «акуски ≥ напоњ рознос¤ть оф≥ц≥анти. ‘орма од¤гу Ч повс¤кденна.
елих вина. ѕрийом, аналог≥чний келиху шампанського. Ќазва наголошуЇ на особливому характер≥ прийому. як келих шампанського, так ≥ келих вина можуть мати м≥сце ≥ у веч≥рн≥ години. “ак, келих шампанського було орган≥зовано п≥сл¤ п≥дписанн¤ м≥ждержавних документ≥в п≥д час в≥зиту до иЇва ѕрезидента ¬≥рмен≥њ у липн≥ 1997 року (п≥сл¤ 19-њ години), а прощальна бес≥да та келих вина Ч перед в≥дльотом президента Ќ≥меччини на батьк≥вщину у лютому 1998 року (о 19-й годин≥).
¬еч≥рн≥. октейль. ѕочинаЇтьс¤ о 17.00Ч18.00. “ривал≥сть прийому Ч близько 2-х годин. ѕроходить в≥н сто¤чи. Ќа запрошенн≥ вказуЇтьс¤ час початку ≥ зак≥нченн¤ (17.00Ч 19.00, 18.00Ч20.00). √ост≥ можуть приходити ≥ йти в будь-¤кий вказаний час. Ќормальним вважаЇтьс¤ перебуванн¤ на прийом≥ до 1,5 години.
ѕерш≥ гост≥ збираютьс¤ прот¤гом 15Ч«ќ хвилин. ѕрих≥д на прийом на початку ≥ залишенн¤ його наприк≥нц≥ прийн¤то вважати про¤вом особливоњ поваги до господар≥в. ѕ≥знЇ прибутт¤ ≥ раннЇ покиданн¤ прийому (без вагомих причин) сприймаЇтьс¤ ¤к бажанн¤ гост¤ п≥дкреслити нат¤гнут≥ в≥дносини з господар¤ми. √рубим порушенн¤м етикету вважаЇтьс¤ прибутт¤ на прийом сп≥вроб≥тник≥в представництв, ф≥рм тощо п≥зн≥ше свого кер≥вництва. ¬≥дТњзд гостей в≥дбуваЇтьс¤ в зворотному пор¤дку: першим в≥дбуваЇ кер≥вництво, а за ним у пор¤дку старшинства сп≥вроб≥тники.
√осподар ≥ господин¤ на цих прийомах зустр≥чають ≥ проводжають гостей. р≥м того, господин¤ представл¤Ї щойно прибулих гостей тим, з ким вони не знайом≥. якщо господин≥ немаЇ на м≥сц≥, то щойно прибулий повинен знайти њњ ≥ прив≥татис¤, перш н≥ж приЇднатис¤ до гостей.
якщо прийом влаштовуЇтьс¤ дл¤ обмеженого кола гостей, то господин¤ ≥ господар менш звТ¤зан≥ зустр≥ччю ≥ проводжанн¤м, тому б≥льшу частину часу можуть провести разом з гост¤ми.
ќф≥ц≥анти рознос¤ть налит≥ в келихи коктейл≥. ≤нколи влаштовуЇтьс¤ бар-буфет з≥ спиртними напо¤ми. октейль - ний ст≥л в≥д решти стол≥в у вигл¤д≥ буфетноњ ст≥йки в≥др≥зн¤Їтьс¤ тим, що на ньому немаЇ н≥ тар≥лок, н≥ виделок, а лише деревТ¤н≥ чи пластмасов≥ палички, ¤к≥ п≥сл¤ разового використанн¤ забираютьс¤, або м≥н≥-виделочки.
"ј-л¤ фуршет". ѕроводитьс¤ у т≥ ж години, що й коктейль (17.00Ч19.00 або 18.00Ч20.00). ‘ормальна в≥дм≥нн≥сть м≥ж ними пол¤гаЇ в тому, що на коктейл≥, зазвичай, подаЇтьс¤ б≥льше напоњв ≥ менше закуски, а на фуршет≥ Ч напоњв не менше, а закусок значно б≥льше. ќднак, зараз на практиц≥ намагаютьс¤ поЇднати ц≥ прийоми. √ост¤м пропонуЇтьс¤ великий виб≥р напоњв ≥ серв≥руютьс¤ фуршетн≥ столи з р≥зноман≥тними закусками.
—т≥л накривають скатертиною майже до п≥длоги (5Ч10 см в≥д нењ). ¬≥н повинен бути трохи вищим за звичайний, щоб можна було њсти сто¤чи. „арки ≥ келихи дл¤ прохолоджуючих ≥ алкогольних напоњв розставл¤ють р¤дами чи трикутниками, а пл¤шку з в≥дпов≥дним напоЇм ставл¤ть у середину трикутника. “ар≥лки ставл¤ть одну на одну в к≥нц≥ столу. ’олодн≥ закуски пом≥щають на середин≥ столу, подал≥ в≥д крањв, ¤к≥ залишають в≥льними, щоб гост≥ могли ставити туди своњ тар≥лки.
” великому прим≥щенн≥ можна накрити дек≥лька стол≥в (кожний на 6Ч8 ос≥б). ѕ≥сл¤ холодних закусок подають жульЇн (тушковану страву з гриб≥в). ћожна також подавати гар¤ч≥ сосиски, маленьк≥ котлети, п≥сл¤ гар¤чоњ закуски гостей пригощають десертом Ч сиром, фруктами, желе, морозивом. Ќаприк≥нц≥ прийому подають каву. √ост≥ обслуговують себе сам≥, оф≥ц≥анти лише зм≥нюють тар≥лки, поповнюють блюда, наливають напоњ ≥ накладають морозиво.
ѕриход¤чи на такий прийом, перш за все, треба розшукати господиню ≥ господар¤, прив≥татис¤ з ними. ≤ти дозвол¤Їтьс¤, не прощаючись. Ќе буде зайвим, ≥дучи з прийому, залишити в вестибюл≥ на спец≥альному п≥днос≥ дв≥ своњ в≥зитки ≥ в≥зитку дружини з загнутими кра¤ми.
ѕ≥д час таких прийом≥в, особливо, ¤кщо вони провод¤тьс¤ з нагоди нац≥онального св¤та або на честь високого гост¤, може бути орган≥зований концерт за участю в≥тчизн¤них артист≥в.
‘орма од¤гу повс¤кденна Ч костюм або сукн¤, ¤кщо ≥накше не вказано в запрошенн≥.
ƒо прийому без розсаджуванн¤ за столом певною м≥рою належить ≥ об≥д-буфет, ¤кий вважаЇтьс¤ р≥зновидом об≥ду. ќск≥льки цей прийом бере св≥й початок в Ўвец≥њ, його ще називають "шведський ст≥л". як правило, об≥д-буфет починаЇтьс¤ о 19-й ≥ триваЇ до 20-њ години. Ќа цьому прийом≥ передбачаЇтьс¤ в≥льне розсадженн¤ гостей за к≥лькома невеликими столами по 4Ч6 ос≥б. ¬иб≥р гост¤ми м≥сць на св≥й розсуд зн≥маЇ з орган≥затор≥в проблему старшинства присутн≥х, що значною м≥рою полегшуЇ п≥дготовку та проведенн¤ прийому.
ѕрийом такого виду може бути орган≥зовано ≥ ¤к самост≥йний зах≥д, ≥ п≥сл¤ концерту, у перерв≥ балу чи танцювального вечора. ќб≥д-буфет Ї менш оф≥ц≥йним, н≥ж об≥д, ¤кий передбачаЇ розсадку гостей.
—т≥л серв≥рують у вигл¤д≥ буфетноњ ст≥йки "по-шведськи" та розташовують його б≥л¤ ст≥ни або посередин≥ к≥мнати, накривають широкою скатертиною, що звисаЇ майже до п≥длоги.
Ќа середину столу ставл¤ть холодн≥ закуски, холодн≥ соуси, хл≥б, р≥зноман≥тн≥ салати, печиво, кондитерськ≥ вироби, прохолоджуюч≥ напоњ, соки, м≥неральну воду. ѕо кра¤х, р¤дами або трикутниками, чарки, келихи, тар≥лки дл¤ закуски ставл¤ть одна на одну. Ќож≥ ≥ виделки пом≥щають у декоративний посуд або розкладають в≥зерунком на стол≥. —ерветки кладуть групами в дек≥лькох м≥сц¤х.
«апрошен≥ на об≥д-буфет не сид¤ть за загальним столом, а п≥дход¤ть до нього, беруть л≥вою рукою серветку, на ¤ку ставл¤ть тар≥лку з ножем та виделкою, а пот≥м накладають на тар≥лку страву. ѕравою рукою беруть келих з вином, соком або з ¤кимось ≥ншим напоЇм.
Ќаповнивши тар≥лки, гост≥ в≥дход¤ть в≥д столу ≥ розсаджуютьс¤ за малими столиками. ¬они можуть також розм≥щатис¤ на диванах, в кр≥слах, намагаючись с≥сти пор¤д з людьми, з ¤кими необх≥дно посп≥лкуватис¤.
¬ина, коктейл≥ та ≥нш≥ спиртн≥ напоњ виставл¤ють на буфетних ст≥йках ≥ столах, за ¤кими сто¤ть оф≥ц≥анти.
‘орма од¤гу Ч повс¤кденна або веч≥рн≥й од¤г.
ѕрийоми з розсаджуванн¤м за столом
–анков≥. ƒенн≥. ѕерший сн≥данок. як правило, такий сн≥данок даЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ м≥н≥стра закордонних справ ≥ триваЇ з 8-њ до 9-њ години ранку. ћожлива орган≥зац≥¤ його ≥ в≥д ≥мен≥ глави держави.
÷ей вид прийому досить поширений у дипломатичн≥й практиц≥ ”крањни, наприклад: сн≥данок ѕрезидента ”крањни Ћ. учми з пров≥дними б≥знесменами ¬еликобритан≥њ п≥д час його в≥зиту до Ћондона у грудн≥ 1997 року (розпочавс¤ о 7.45); сн≥данок ѕрезидента ¬≥рмен≥њ Ћ. “ер-ѕетрос¤на до
иЇва у липн≥ 1997 року (розпочавс¤ о 8.30); сн≥данок м≥н≥стра закордонних справ ”крањни Ѕ. “арасюка з м≥н≥стром закордонних справ √в≥нейськоњ республ≥ки Ћ. амаре п≥д час в≥зиту до иЇва ѕрезидента √в≥нењ Ћ. онте у червн≥ 1998 року (почавс¤ о 8.00).
“ак≥ сн≥данки мають д≥ловий характер ≥ Ї складовою робочоњ частини в≥зиту т≥Їњ чи ≥ншоњ посадовоњ особи, що ≥ знаходить в≥дображенн¤ в њхньому визначенн≥ Ч робочий сн≥данок.
Ќа ранньому сн≥данку подаютьс¤ холодн≥ закуски, мТ¤сна чи рибна страва, десерт, не виключаЇтьс¤ ≥ гар¤ча закуска за побажанн¤м гост¤. ћожлива подача молочних чи кисломолочних продукт≥в, ¤к було на сн≥данку ѕрезидента ‘≥нл¤нд≥њ, ¤кий перебував з в≥зитом у иЇв≥ у березн≥-кв≥тн≥ 1998 року, з м≥н≥стром закордонних справ ”крањни √. ”довенком, де присутн≥м подавали йогурти. « напоњв пропонують води, соки, чай, каву, тривал≥сть раннього сн≥данку Ч в≥д 45 хвилин до одн≥Їњ години.
ѕрактика проведенн¤ такого роду робочих сн≥данк≥в близька до поширеноњ у де¤ких зах≥дних крањнах практики ранн≥х б≥знес-сн≥данк≥в, п≥д час ¤ких партнери обговорюють питанн¤, що њх ц≥кавл¤ть.
ƒругий сн≥данок. “радиц≥йно так називали прийоми, ¤к≥ починалис¤, ¤к правило, о 12.30 або о 13.00 ≥ зак≥нчувалис¤ о 15.00. ” сучасн≥й практиц≥ украњнськоњ дипломат≥њ сн≥данки ор≥Їнтовно тривають з 11.30 до 13.00.
ћеню аналог≥чне ранньому сн≥данку. ¬≥дм≥нним Ї те, що подають сух≥ вина, шампанське та б≥льшою Ї тривал≥сть прийому Ч до 1,5 години, з ¤ких «ќЧ45 хвилин гост≥ провод¤ть за столом, а 15Ч«ќ хвилин Ч за кавою (кава, чай можуть подаватис¤ за тим же столом або у в≥тальн≥). ‘орма од¤гу Ч повс¤кденна, ¤кщо ≥накше не вказано в запрошенн≥.
¬ останн≥ роки у дипломатичн≥й практиц≥ незалежноњ ”крањни часто практикуЇтьс¤ й ≥нший вид денних прийом≥в -Ч ланч. ћеню на ланч≥ загалом таке саме, ¤к на першому ≥ другому сн≥данках. ѕочаток ланчу, ¤к правило, Ч о 12.30. “ривал≥сть Ч близько 1Ч1,5 години. ‘орма од¤гу Ч повс¤кденна. ƒипломатичн≥ ланч≥ мають робочий характер, що значною м≥рою зближуЇ њх з б≥знес-ланчами, ¤к≥ Ї нев≥дТЇмним елементом практики д≥лового сп≥лкуванн¤ в багатьох крањнах св≥ту.
р≥м орган≥зац≥њ урочистих прийом≥в, м≥жнародна практика в ц≥й сфер≥ дозвол¤Ї влаштовувати зустр≥ч≥ й у менш оф≥ц≥йн≥й обстановц≥ Ч за чайним або кавовим столами. “ак≥ маленьк≥ прийоми провод¤тьс¤ в м≥жнародному сп≥лкуванн≥ не т≥льки серед д≥лових людей, але й на найвищому р≥вн≥. Ќа каву запрошують ≥з 17.00 до 19.00. „ай влаштовуЇтьс¤ м≥ж 16.00 й 18.00, ¤к правило, дл¤ ж≥нок, але можна запрошувати гостей й п≥зн≥ше Ч до 20.00. “радиц≥¤ пити чай у цей час ≥снуЇ не т≥льки в наш≥й крањн≥, англ≥йц≥ також в≥рн≥ своњй традиц≥њ пити пТ¤тигодинний чай ("five оТс≥оск tea"). ѕри цьому гостев≥ пропонуЇтьс¤ д≥йсно лише чашка чаю (≥нд≥йського Ч з молоком, китайського Ч з лимоном). « варенн¤м чай пТють т≥льки в –ос≥њ. ƒо реч≥, молоко н≥коли не наливають у порожню чашку, а лише в наповнену чаЇм.
ƒружина м≥н≥стра закордонних справ запрошуЇ "на чай" дружин посл≥в та ≥нших ж≥нок. “ака форма прийому використовуЇтьс¤ ≥ при нанесенн≥ прощальних в≥зит≥в дружинами глав дипломатичних представництв дружин≥ м≥н≥стра закордонних справ.
ƒл¤ "чаю" накриваютьс¤ один або к≥лька стол≥в з урахуванн¤м к≥лькост≥ запрошених. ƒо кави або чаю подають маленьк≥ декоративн≥ бутерброди, пир≥жки, солодке й солоне печиво, здобн≥ булочки, кекси, солон≥ або солодк≥ торти, фрукти, десертне вино. Ќа ст≥л можна поставити коробки шоколадних цукерок, вершки чи морозиво, лимон.
ƒл¤ кавового або чайного стола п≥дбирають кольоров≥ скатертини ≥ кольоров≥ серветки ручноњ роботи. —ередину стола покривають вузькою дор≥жкою, на ¤ку ставл¤ть тар≥лки з бутербродами, кондитерськими виробами, фруктами. ѕосуд дл¤ кожного гост¤ розм≥щують на маленьк≥ серветки.
—ерв≥руЇтьс¤ ст≥л у такий спос≥б: на блюдц≥ ставитьс¤ чашка й кладетьс¤ чайна (або кавова) ложечка, л≥воруч в≥д нењ Ч маленька тар≥лочка та маленький ножик, ¤кщо будуть запропонован≥ п≥дсмажен≥ скибочки хл≥ба або булки, на ¤к≥ намазують масло, мармелад або кладуть шматочок сиру. Ќ≥ж кладуть праворуч в≥д тар≥лки, лезом до нењ, л≥воруч Ч невелика серветка. ¬ершки, цукор, чайник або кавник, ¤к правило, ставл¤тьс¤ на ст≥л. Ќе прийн¤то просити другу чашку, поки ≥нш≥ не одержали першу. ѕ≥сл¤ того, ¤к ви розм≥шали цукор у кав≥ або чањ, або зак≥нчили десерт, вийм≥ть ложку ≥з чашки або вазочки й поклад≥ть поруч на блюдечко. ќзнакою поганого тону вважаЇтьс¤, ¤кщо г≥сть залишаЇ в скл¤нц≥ або чашц≥ чайну ложку.
ѕеред кавою можна подати гар¤чу закуску або салат. ѕодають салати в келихах або скл¤ному посуд≥ на н≥жках. ƒо кавового стола рекомендуЇтьс¤ подавати також соки, м≥неральну воду. —кл¤нки дл¤ м≥неральноњ води не серв≥рують дл¤ кожного гост¤ окремо, а ставл¤ть групами в одному або дек≥лькох м≥сц¤х. Ќа ст≥л кладуть пробочник. ƒо кавового й чайного стола подають тости, р≥зне печиво, оладки з начинкою, омлети.
‘орма од¤гу Ч повс¤кденний костюм або сукн¤.
” м≥жнародн≥й практиц≥ все р≥дше трапл¤Їтьс¤ прийом типу "жур ф≥кс". ƒружина м≥н≥стра закордонних справ або дружина посла призначаЇ на весь сезон день ≥ годину кожного тижн¤, коли вона оч≥куЇ гостей. Ќа початку ос≥нньо- зимового сезону один раз розсилаЇтьс¤ запрошенн¤, д≥йсне на весь пер≥од, ¤кщо не буде особливого пов≥домленн¤. ÷ей прийом називають ≥нод≥ "середами", "четвергами"пТ¤тниц¤ми1за формою ≥ зм≥стом в≥н такий же, ¤к ≥ "чай".
ќб≥д Ч це найб≥льш почесний вид прийому. ¬≥н звичайно починаЇтьс¤ в пром≥жку м≥ж 19.00 й 21.00.
—толи ставл¤ть у вигл¤д≥ букви "ѕ" або "“". ѕочесн≥ м≥сц¤ за урочистим столом завжди обернен≥ лицем до вх≥дних дверей або, ¤кщо це неможливо, до в≥кон, що виход¤ть на вулицю. —т≥л прикрашають кв≥тами ≥ холодними закусками, декорованими овочами.
¬иб≥р холодних закусок невеликий Ч по одн≥й рибн≥й ≥ мТ¤сн≥й страв≥ та овочев≥ салати. ѕ≥сл¤ закусок подають бульйон з гр≥нками, пот≥м Ч мТ¤сну страву. ћожуть бути дв≥ гар¤ч≥ страви, одна з них рибна, котра подаЇтьс¤ перед гар¤чим мТ¤сним блюдом з по-р≥зному приготовленими овочами. ќб≥д зак≥нчують десертом, до ¤кого забирають весь посуд, столов≥ прилади й чарки, ¤к≥ були призначен≥ дл¤ попередньоњ њж≥.
Ќа десерт можна подавати желе, креми, р≥зн≥ солодк≥ страви, ¤годи з вершками. якщо солодке подають у загальному посуд≥, то ст≥л серв≥рують в≥дпов≥дним посудом ≥ десертними або чайними ложками. —олодке порц≥¤ми ставл¤ть з правого боку перед гостем. Ќа зак≥нченн¤ подаЇтьс¤ чай або кава.
—пиртн≥ напоњ т≥ ж, що й на сн≥данку. ѕеред об≥дом гост¤м пропонуютьс¤ аперитиви.
¬ечер¤ починаЇтьс¤ о 21.00 ≥ п≥зн≥ше. ¬≥д об≥ду в≥др≥зн¤Їтьс¤ лише тим, що на вечер≥, ¤к правило, не подають суп. ≤нколи, особливо п≥д час в≥зиту глави держави або ≥ншоњ високоповажноњ особи, дл¤ гостей влаштовуЇтьс¤ коктейль (уже не з метою поданн¤ нових закусок, а скор≥ше задл¤ забезпеченн¤ можливост≥ провести бес≥ду).
‘орма од¤гу вказуЇтьс¤ в запрошенн≥ Ч темний костюм, смок≥нг або фрак дл¤ чолов≥к≥в; веч≥рн¤ сукн¤ Ч дл¤ ж≥нок.
р≥м основних вид≥в прийом≥в, ≥снують ≥ њхн≥ р≥зновиди.
≤нод≥ практикуЇтьс¤ такий неформальний вид прийому, ¤к бранч ("brunch"). ¬≥н проводитьс¤ м≥ж сн≥данком ≥ лан- чем (зв≥дси й назва Ч перша буква вз¤та в≥д "breakfast" Ч сн≥данок, ≥нша частина слова утворена в≥д "lunch") переважно у вих≥дн≥ дн≥ й на нього часто запрошують друз≥в з с≥мТ¤ми. ÷е гарна можлив≥сть ближче познайомитис¤ з колегами або партнерами у в≥льн≥й, дружн≥й обстановц≥. «а характером проведенн¤ бранч близький до сн≥данку або легкого ланчу й складаЇтьс¤ по сут≥ з тих же страв. ћожна подати по- р≥зному приготован≥ ¤йц¤, бекон, сосиски, тушковане мТ¤со, рибу, млинц≥, тушкован≥ томати, булочки, масло. ѕропонуютьс¤ кава, чай, соки, прохолодн≥ напоњ у велик≥й к≥лькост≥. ћоже бути подане вино.
ћеню й орган≥зац≥йн≥ моменти при проведенн≥ бранчу повинн≥ бути по можливост≥ спрощен≥ так, щоб господар≥ значну частину часу могли провести разом з гост¤ми.
Ўашлик (барбекю). ÷ей неформальний ≥ улюблений багатьма вид прийому проводитьс¤ на в≥дкритому пов≥тр≥, часто в саду зам≥ського будинку, на дач≥. Ќа нього також можна запросити гостей з с≥мТ¤ми. ƒл¤ готуванн¤ шашлику переважно використовуЇтьс¤ ¤ловичина (вир≥зка) або баранина, або свинина, ¤ку попередньо маринують. ” р≥зних крањнах традиц≥њ готуванн¤ мТ¤са на вогн≥ значно в≥др≥зн¤ютьс¤. „асто зам≥сть шампур≥в використовують мангал, причому одночасно смажать шматки р≥зного виду мТ¤са, курки, сосиски. ћТ¤со й курка посилаютьс¤ спец≥¤ми.
—ам процес розведенн¤ вогню й готуванн¤ мТ¤са становить частину загального ритуалу, ¤ким зайн¤тий господар. ÷е чудова нагода дл¤ господин≥ побути ≥з гост¤ми, не турбуючись про готуванн¤ страв. ѕоки готуЇтьс¤ мТ¤со, гост≥ мають можлив≥сть в≥дпочити на пов≥тр≥. ” цей час пропонують напоњ (пиво, вино, м≥неральну воду тощо). ѕоруч кладуть солоне печиво, гор≥шки, сир≥ овоч≥, серв≥рован≥ ≥з соусами з≥ сметани чи г≥рчиц≥. ѕри холодн≥й погод≥ за 20Ч«ќ хвилин до того, ¤к шашлик приготуЇтьс¤, гост¤м може бути запропонований чашка гар¤чого супу. —аме мТ¤со серв≥руЇтьс¤ зазвичай з р≥зноман≥тними томатними соусами. ƒо нього подаютьс¤ в≥дварн≥ або печен≥ овоч≥. —в≥ж≥ фрукти ≥деально п≥дход¤ть на десерт.
‘орма од¤гу на барбекю (шашлик) Ч найпрост≥ша. ƒопускаютьс¤ штани дл¤ ж≥нок, светри ≥ нав≥ть джинси чи шорти. ≥льк≥сть запрошених, звичайно, не дуже велика.
ѕ≥кн≥к. ѕроводитьс¤ на в≥дкритому пов≥тр≥ за м≥стом у денний час. њжу готують заздалег≥дь ≥ добре впаковують у кошики, переносн≥ холодильники, коробки. Ќа п≥кн≥ку можна користуватис¤ пластиковим посудом. ƒл¤ розсадженн¤ гостей ≥ розм≥щенн¤ страв використовуютьс¤ складн≥ столи й ст≥льц≥ (у багатьох крањнах њх можна вз¤ти напрокат). ƒобре вз¤ти ≥з собою велик≥ парасол≥. ѕри проведенн≥ п≥кн≥ка варто врахувати проблему транспорту: ¤к будуть доставл¤тис¤ продукти? „и зможуть гост≥ без проблем знайти м≥сце п≥кн≥ка?
ћеню п≥кн≥ка може бути р≥зноман≥тним ≥ включати в себе закуски (паштети, салати); холодний або гар¤чий суп, основну страву, ¤ка доставл¤Їтьс¤ в термосах (наприклад, ¤ловича вир≥зка, запечена свинина або смажене курча), десерт (можуть бути фрукти, т≥стечка).
ѕ≥кн≥к проводитьс¤ в теплу пору року, тому од¤г Ч легкий, л≥тн≥й, але трохи нар¤дн≥ший, н≥ж при проведенн≥ "шашлику".
елих вина з сиром ("cheese and wine party"). ÷ей вид прийому був особливо попул¤рний у 1970-т≥ роки, особливо серед молод≥. јле ≥ зараз запрошенн¤ на келих вина ≥з сиром Ї досить поширеним, б≥льше того, знову стаЇ модним. “акий прийом в≥дносно простий ≥ дешевий. « ≥ншого боку, в≥н дозвол¤Ї господарю ви¤вити винах≥длив≥сть у п≥дбор≥ р≥зних вин ≥ сир≥в, а гост¤м даЇ можлив≥сть, почавши бес≥ду з обговоренн¤ смаку сорт≥в сиру, ¤к≥ вони куштують, або вин, легко познайомитис¤ один з одним. ¬и можете запропонувати гост¤м й ≥нш≥ закуски, але сир все-таки повинен дом≥нувати. —ир краще викладати великими шматками, ≥накше в≥н швидко висохне. Ќе забудьте подати сирн≥ нож≥, щоб гост≥ могли його розр≥зати. ≤деально, ¤кщо до кожного шматка сиру буде св≥й н≥ж. —ир повинен бути к≥мнатноњ температури. ƒо нього подають р≥зн≥ хл≥бц≥, поруч ставл¤ть масло. ƒобре, ¤кщо на стол≥ будуть також св≥ж≥ ≥ сух≥ фрукти та гор≥хи. ћожна подати маринован≥ овоч≥, страви з редисом, оливки. якщо ви вир≥шили не обмежуватис¤ т≥льки сиром, то запропонуйте гост¤м р≥зн≥ види паштет≥в, фарширован≥ ¤йц¤ тощо.
ѕри орган≥зац≥њ цього прийому буфетний ст≥л або столи краще розташувати в центр≥ прим≥щенн¤. ¬загал≥ ж, прийом "келих вина з сиром" надаЇ широк≥ можливост≥ дл¤ вашоњ фантаз≥њ, ¤к розташувати сири ≥ ¤к прикрасити ст≥л. Ќаприклад, можна, використовуючи скатертини ≥ серветки в кл≥тинку, темн≥ й св≥тл≥ деревТ¤н≥ дошки тощо, оформити ст≥л у "с≥льському стил≥" ("country style"), а можна навпаки Ч за допомогою кришталевого посуду, б≥лих накрохмалених скатертин зробити все у вишуканому стил≥. ‘рукти, особливо виноград, овоч≥, листочки петрушки ≥ салат служать гарним декоративним матер≥алом при оформленн≥ стола. ¬они повинн≥ бути добре вимит≥ й витерт≥, вигл¤дати св≥жими до к≥нц¤ прийому.
як≥ сири подавати п≥д час прийому? ≤снуЇ дв≥ категор≥њ сир≥в: 1) безферментн≥, до ¤ких належать р≥котта та ≥нш≥. ¬они або подаютьс¤ в спец≥ально приготованому вигл¤д≥ (наприклад, з приправами), або взагал≥ виключаютьс¤ з меню; 2) ферментн≥ сири, що под≥л¤ютьс¤ на:
Ч тверд≥ (ементаль, р≥зн≥ вар≥анти чеддера, багато англ≥йських сир≥в, у тому числ≥ дерб≥).
«розум≥ло, чим р≥зноман≥тн≥шим буде сирний ст≥л, тим краще. Ѕажана присутн≥сть вс≥х трьох р≥зновид≥в сир≥в.
5.2. ѕ≥дготовка та проведенн¤ дипломатичних прийом≥в.
ќрган≥зац≥¤ прийом≥в
ожен ≥з прийом≥в складаЇтьс¤ з двох частин. ѕерша Ч зустр≥ч, в≥танн¤ ≥ зб≥р гостей, приватн≥ й загальн≥ розмови, попереднЇ ознайомленн¤ запрошених з њхн≥ми м≥сц¤ми за банкетним столом, аперитиви (напоњ дл¤ вгамуванн¤ спраги). ƒруга Ч банкет за столом з повним обслуговуванн¤м, або фуршет.
ƒл¤ проведенн¤ прийом≥в та банкет≥в необх≥дно мати два сум≥жних зали: один Ч дл¤ прийому ≥ збору гостей, ≥нший Ч дл¤ банкету.
” зал≥ дл¤ прийому ≥ збору гостей (його називають ще аванзалом) ставл¤ть дек≥лька кр≥сел, круглий столик, на ¤кий кладуть сигарети (в пачках або сигаретниц¤х), с≥рники, сигари в коробках, ножиц≥ дл¤ зр≥занн¤ к≥нц≥в сигар, поп≥льнички, ставл¤ть кандел¤бри з запаленими св≥чками. ѕрим≥щенн¤ прикрашають св≥жими кв≥тами в корзинах або високих вазах.
ƒл¤ ознайомленн¤ гостей з њхн≥ми м≥сц¤ми за столом в аванзал≥ на видному м≥сц≥ ставл¤ть зменшений макет основного столу, на ¤кому розм≥щують картки з зазначеними пр≥звищем, ≥мТ¤м та по батьков≥ кожного гост¤ в тому пор¤дку, що в≥дпов≥даЇ м≥сц¤м за банкетним столом. ” центр≥ столу кладуть стр≥лку, ¤ка показуЇ напр¤мок, в ¤кому розташований ст≥л ≥ посл≥довн≥сть розм≥щенн¤ м≥сць, починаючи в≥д вх≥дних дверей.
якщо бенкет одночасно проводитьс¤ у к≥лькох залах, у кожному з ¤ких Ї по к≥лька стол≥в, рекомендуЇтьс¤ ≥нша система попереднього ознайомленн¤ гостей з њхн≥ми м≥сц¤ми. ¬ аванзал≥ на стенд≥, розм≥щеному на видному м≥сц≥, вив≥шують список учасник≥в прийому, зазначають пр≥звище, ≥мТ¤ та по батьков≥ кожного з них, номер залу або його назву, номер стола ≥ м≥сц¤. “ут же на стенд≥ гост≥ зможуть ознайомитис¤ з≥ схемою розташуванн¤ банкетних зал≥в, стол≥в у кожному з них та номерами своњх м≥сць.
ѕеред запрошенн¤м гостей до банкетного залу в аванзал≥ њм пропонують аперитиви дл¤ втамуванн¤ спраги та збудженн¤ апетиту. ≤з безалкогольних напоњв пропонують соки, м≥неральн≥ столов≥ води, газовану воду або охолоджену воду з льодом. —олодку воду не подають, бо вона знижуЇ апетит.
ращими соками дл¤ аперитиву вважають лимонний, грейпфрутовий, гранатовий, виноградний (≥з несолодких сорт≥в винограду). ≤з вино-гор≥лчаних напоњв ¤к аперитив пропонують вермут (вважаЇтьс¤, м≥ж ≥ншим, кращим напоЇм дл¤ аперитиву), шампанське (сухе або нап≥всухе), природн≥ натуральн≥ вина Ч б≥ле або червоне, а також конь¤к ≥ гор≥лку.
–озр≥зн¤ють три види аперитиву: одинарний, комб≥нований ≥ зм≥шаний. ќдинарним називаЇтьс¤ аперитив, ¤кий маЇ лише один вид напою, наприклад, т≥льки вермут або шампанське. омб≥нований Ч два ≥ б≥льше вид≥в напоњв, розлитих у чарки, келихи, зокрема, вино, конь¤к або гор≥лка. «м≥шан≥ аперитиви Ч це спец≥ально приготован≥ сум≥ш≥ р≥зних напоњв, наприклад, несолодк≥ коктейл≥.
јперитиви подають гост¤м на невеликих п≥дносах, накритих серветками. „асто до них ¤к закуску пропонують нар≥заний шматочками лимон, маслини, мигдаль чи ≥нш≥ гор≥шки. Ќер≥дко п≥д к≥нець прийому гост¤м подають коктейль або аперитив, а пот≥м каву.
≈тикет запрошенн¤ та в≥дмова в≥д нього
Ќа прийом з розсаджуванн¤м список запрошених готують завчасно, що по¤снюЇтьс¤ необх≥дн≥стю скласти план розм≥щенн¤ гостей за столом.
Ќа дипломатичн≥ оф≥ц≥йн≥ прийоми гост¤м надсилають в≥дпов≥дн≥ запрошенн¤, ¤к≥ можуть бути повн≥стю або ж частково надрукованими. ƒл¤ менш оф≥ц≥йних заход≥в допускаЇтьс¤ надсиланн¤ запрошень, повн≥стю написаних в≥д руки. Ќезалежно в≥д виду запрошенн¤ завжди пишетьс¤ в≥д третьоњ особи. ќф≥ц≥йний протокол вважаЇ за можливе передати його телефоном або телеграфом.
«апрошенн¤ на оф≥ц≥йн≥ заходи завжди друкуютьс¤ на б≥лосн≥жному ("off white") папер≥ чорною фарбою. ќстанн≥м часом при виготовленн≥ запрошень серед ус≥х стил≥в написанн¤ л≥тер перевага надаЇтьс¤ рукописному стилю.
ѕовн≥стю надрукован≥ запрошенн¤ використовують дл¤ особливих заход≥в Ч дуже великих або формальних, оф≥ц≥йних прийом≥в. ¬важаЇтьс¤, що так≥ запрошенн¤ демонструють особливу повагу до запрошених (вони ж Ї ≥ найдорожчими). ” повн≥стю надруковане запрошенн¤ в≥д руки вписуЇтьс¤ т≥льки ≥мТ¤ гост¤ та, за потреби, його дружини.
якщо господарем прийому Ї висока оф≥ц≥йна особа (глава держави, премТЇр-м≥н≥стр, сп≥кер парламенту, посол держави тощо), запрошенн¤ може мати вгор≥ зображенн¤ герба крањни або ж печатку оф≥су посадовоњ особи (наприклад, премТЇр-м≥н≥стра). ≤снуЇ практика, зг≥дно з ¤кою на запрошенн¤х на заходи, що в≥дбуваютьс¤ на державному р≥вн≥, використовуЇтьс¤ зображенн¤ державного герба, печатки оф≥су посадовоњ особи, виконан≥ золотою фарбою, а на запрошенн¤х на робоч≥ сн≥данки, ланч≥, ≥нш≥ менш оф≥ц≥йн≥ заходи Ч некольорове випукле зображенн¤ герба або печатки. ”с≥ запрошенн¤ в≥д ≥мен≥ президента крањни мають золоте зображенн¤ державного герба або ж президентськоњ печатки.
„астково друкован≥ запрошенн¤ можуть використовуватис¤ дл¤ будь-¤кого виду прийн¤тт¤, з будь-¤коњ нагоди та дл¤ будь-¤коњ дати ≥ часу. «апрошенн¤ такого роду можуть надсилатис¤ дл¤ ланч≥в, чаю, коктейл≥в тощо.
„астково друкован≥ запрошенн¤ дешевш≥, н≥ж друкован≥ повн≥стю, ≥ тому вони активно використовуютьс¤ особами та установами, ¤к≥ часто орган≥зовують р≥зн≥ протокольн≥ заходи. Ќеобх≥дна ≥нформац≥¤ (вид прийому, дата, день, час ≥ м≥сце проведенн¤) вписуЇтьс¤ в≥д руки чорним чорнилом в≥дпов≥дно до конкретного заходу.
≤снують загальн≥ вимоги до запрошень ус≥х вид≥в. якщо зах≥д влаштовуЇтьс¤ на честь певноњ оф≥ц≥йноњ особи, високого гост¤ або ж на в≥дзначенн¤ нац≥онального св¤та, в≥дпов≥дна ≥нформац≥¤ вказуЇтьс¤ вгор≥ на запрошенн≥ або ж, ¤кщо допускаЇ розм≥р, у самому текст≥. ” тому випадку, коли в≥дпов≥дна фраза дуже довга, друкуЇтьс¤ окрема картка, ¤ка прикр≥плюЇтьс¤ до запрошенн¤.
«апрошенн¤, що надсилаЇтьс¤ почесному гостю, не по¤снюЇ причину заходу, а м≥стить напис "“о Remind" або "Pour Memoire" (P. M.).
«азвичай, ус≥ запрошенн¤, зокрема запрошенн¤ на прийом з розсадкою гостей, обовТ¤зково у л≥вому нижньому кутку м≥ст¤ть л≥тери R. S. V. –. Ч проханн¤ в≥дпов≥сти. Ќижче можливе уточненн¤ Ч "Regrets only" Ч пов≥домити т≥льки в раз≥ неможливост≥ бути присутн≥м. “аке проханн¤ в≥дсутнЇ на запрошенн≥, що надсилаЇтьс¤ почесному гостю, з ¤ким обовТ¤зково дос¤гаЇтьс¤ попередн¤ домовлен≥сть про його присутн≥сть, ≥ таким чином запрошенн¤ у такому випадку Ї нагадуванн¤м про зах≥д. якщо в≥дпов≥дь оч≥куЇтьс¤ по телефону, його номер пишетьс¤ п≥д проханн¤м дати в≥дпов≥дь.
” запрошенн≥, ¤к правило, вказуЇтьс¤ форма од¤гу, передбачена дл¤ конкретного заходу. ÷е може бути:
Ч повс¤кденний од¤г. “ака форма визначаЇтьс¤ словами: "informai", "tenue de ville", "undress" (характерно дл¤ ¬еликобритан≥њ);
Чсмок≥нг. ” дипломатичному та оф≥ц≥йному протокол≥ дл¤ такоњ форми використовуЇтьс¤ визначенн¤ "black tie". ћожливо також, дл¤ нап≥вформальних заход≥в, "dinner dress", "tuxedo";
Ч фрак. ” запрошенн¤х така форма визначаЇтьс¤ ¤к "white tie". ћожливо також "tenue de soire", "evening dress", "decorations" ≥ просто "tails".
якщо у запрошенн≥ форму од¤гу не вказано, вважаЇтьс¤, що в такому раз≥ орган≥затори передбачають неформальний, повс¤кденний од¤г. ” так≥й ситуац≥њ варто уточнити форму од¤гу напередодн≥ прийому.
«апрошенн¤ на прийом можуть бути передан≥ телефоном. як т≥льки отримуЇтьс¤ згода на запрошенн¤ по телефону, одразу ж надсилаЇтьс¤ в≥дпов≥дне надруковане або написане в≥д руки нагадуванн¤. ћоже бути воно над≥слане також ≥ телеграфом. «апрошенн¤ на оф≥ц≥йн≥ заходи, передан≥ телеграфом, дублюютьс¤ надрукованими. ¬≥дпов≥дь на запрошенн¤ такого роду даЇтьс¤ також телеграфом або по телефону.
«апрошенн¤ на прийом розсилаютьс¤ заздалег≥дь. ћ≥н≥мальний строк Ч за тиждень до проведенн¤ заходу. ўоправда, така розсилка може призвести до небажаних насл≥дк≥в Ч численних в≥дмов у звТ¤зку з тим, що ран≥ше вже були прийн¤т≥ запрошенн¤ на т≥ чи ≥нш≥ заходи, образи з боку де¤ких запрошуваних, ¤к≥ можуть подумати, що про них згадали в останн≥й момент, коли хтось, кого запросили ран≥ше, в≥дмовивс¤ прийти.
ќптимальний час розсилки запрошень Ч за два-три тижн≥, у раз≥ орган≥зац≥њ особливо важливого заходу Ч за чотири тижн≥.
«алежно в≥д конкретних обставин запрошенн¤ надсилаютьс¤ з курТЇром, р≥дше поштою (високим посадовим особам, визначним д≥¤чам рекомендуЇтьс¤ завжди надсилати з курТЇром).
” вс≥х випадках, коли у запрошенн≥ Ї л≥тери . в. V. –. або слова "проханн¤ в≥дпов≥сти", необх≥дно ¤комога швидше дати в≥дпов≥дь про мо¤слив≥сть чи неможлив≥сть бути присутн≥м. як заведено, в≥дпов≥дь даЇтьс¤ прот¤гом 1Ч2 дн≥в п≥сл¤ отриманн¤ запрошенн¤. якщо особа, ¤ку запрошують, не певна у тому, чи зможе вона бути присутньою, краще в≥дмовитис¤ одразу, н≥ж зробити це в останн≥й момент. «атримка в≥дпов≥д≥ на запрошенн¤ ставить орган≥затор≥в у складне становище тому, що вони не можуть прийн¤ти р≥шенн¤ щодо розсадки за столом, а також не можуть запросити когось ≥ншого. ÷е й змушуЇ орган≥затор≥в нагадувати про необх≥дн≥сть дати в≥дпов≥дь. ”загал≥ ж не в≥дпов≥сти на запрошенн¤ Ч серйозна помилка.
якщо подружж¤ в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д запрошенн¤ через в≥дсутн≥сть чолов≥ка або дружини у м≥ст≥ або у звТ¤зку з отриманн¤м ран≥ше ≥ншого запрошенн¤ дл¤ одного з них, в≥н чи вона маЇ спов≥стити про це орган≥затор≥в, ≥ тод≥ можливе надсиланн¤ запрошенн¤ одному Ч тому, хто в≥льний на час запрошенн¤.
¬важаЇтьс¤ абсолютно прийн¤тним ¤к дл¤ чолов≥ка, так ≥ дл¤ ж≥нки в≥дпов≥сти згодою на запрошенн¤, направлене дл¤ обох, ≥ самому/сам≥й прийти на коктейль, об≥д-буфет, "а-л¤ фуршет", ¤кщо це Ї бажаним ≥ коли на його чи њњ присутн≥сть розраховують орган≥затори.
Ќа запрошенн¤, ¤к≥ надход¤ть в≥д ≥мен≥ глави держави, необх≥дно дати в≥дпов≥дь прот¤гом 24 годин з моменту його отриманн¤. Ќа запрошенн¤, передане по телеграфу, сл≥д в≥дпов≥сти негайно також по телеграфу або по телефону. ≤снуЇ лише к≥лька ситуац≥й, коли можлива в≥дмова прийн¤ти запрошенн¤ в≥д ≥мен≥ глави держави. ÷е Ч смерть члена с≥мТњ, хвороба запрошеного, вес≥лл¤ члена с≥мТњ, в≥дсутн≥сть запрошеного у столиц≥, в крањн≥ у день проведенн¤ в≥дпов≥дного заходу.
Ѕ≥льш правильним вважаЇтьс¤ в≥дпов≥сти на запрошенн¤ листом чи лист≥вкою, н≥ж надсилати в≥зитну картку. ” де¤ких крањнах в≥дпов≥дь в≥зитною карткою вважаЇтьс¤ нетактовною, особливо коли йдетьс¤ про оф≥ц≥йне запрошенн¤.
¬≥дпов≥дь на запрошенн¤ пишетьс¤ в≥д руки чорним чорнилом на б≥лому папер≥, розм≥р ¤кого приблизно такий, ¤к розм≥р запрошенн¤. ¬≥дпов≥дь даЇтьс¤ в≥д третьоњ особи. «апрошенн¤ на прийом з розсаджуванн¤м надсилаЇтьс¤ кожному персонально ≥ старшинство гостей визначаЇтьс¤ зг≥дно з рангом кожного, тому направл¤ти на оф≥ц≥йний сн≥данок, об≥д, ланч зам≥сть себе ≥ншу особу не дозвол¤Їтьс¤. “ака зам≥на можлива т≥льки за згодою орган≥затор≥в.
¬ажливим моментом у протокол≥ та етикет≥ запрошень на дипломатичн≥ оф≥ц≥йн≥ прийоми Ї питанн¤ щодо можливост≥ чи неможливост≥ проханн¤ над≥слати запрошенн¤. ¬важаЇтьс¤ недопустимим просити запрошенн¤ дл¤ себе на жодн≥ заходи. ќф≥ц≥йна особа може попросити запрошенн¤ дл¤ колеги або ж дл¤ особи, ¤ка об≥ймаЇ вищу посаду. ƒипломатичний прац≥вник може у раз≥, ¤кщо його колега або вища оф≥ц≥йна особа з його крањни проњжджаЇ через столицю на м≥сце новоњ акредитац≥њ, попросити своњх колег з дипломатичного корпусу включити гост¤ до списку на оф≥ц≥йн≥ або дипломатичн≥ заходи, на ¤к≥ список запрошених не маЇ обмежень
ѕрих≥д на прийом
ќрган≥затор прийому зустр≥чаЇ гостей у вестибюл≥, в≥таЇтьс¤ з кожним запрошеним, знайомитьс¤. ѕроводжаЇ гостей до гардеробу, допомагаЇ дамам зн≥мати пальта, а пот≥м веде њх до основного залу. ќрган≥затор прийому знайомить гостей з≥ своњми сп≥вроб≥тниками вже тод≥, коли запрошен≥ с≥дають за ст≥л. ѕри знайомств≥ кожен з представлених в≥таЇ гостей кивком голови.
Ќа великому оф≥ц≥йному прийом≥ (сн≥данок, об≥д, вечер¤) з численним обслуговуючим персоналом ч≥тко дотримуютьс¤ визначеного часу початку ≥ зак≥нченн¤ прийому. ¬исоко ц≥нуЇтьс¤ точн≥сть приходу на початок прийому.
ѕ≥знЇ прибутт¤ ≥ ранн≥й в≥дх≥д (без поважних причин) розгл¤даютьс¤ ¤к бажанн¤ гост¤ п≥дкреслити напружен≥ (вимушен≥) стосунки з орган≥заторами вечора. якщо прийом д≥ловий, то грубим порушенн¤м етикету вважаЇтьс¤ прих≥д сп≥вроб≥тник≥в ф≥рми, представництв тощо п≥зн≥ше за свого кер≥вника.
” тих випадках, коли орган≥зовано прийом з розм≥щенн¤м за столом, сл≥д врахувати, що дл¤ збору гостей в≥дведено приблизно «ќЧ35 хвилин (у цей час подаЇтьс¤ коктейль), п≥сл¤ чого вс≥ с≥дають за ст≥л.
” випадку, коли в запрошенн≥ дв≥ч≥ зазначено час, наприклад 20.00 ≥ 20.30, то маЇтьс¤ на уваз≥: напоњ будуть о 20.00, а вечер¤ Ч о 20.30. Ѕ≥льше н≥ж на 10Ч15 хвилин сп≥знюватис¤ на прийом не прийн¤то. якщо у вас виникаЇ сумн≥в щодо часу початку прийому, не соромтесь уточнити його заздалег≥дь у господар¤.
якщо прийом менш оф≥ц≥йний, то той, хто сп≥знивс¤, в першу чергу повинен п≥д≥йти до господин≥ ≥ вибачитис¤. √осподин¤ при цьому залишаЇтьс¤ сид≥ти. якщо зап≥знилас¤ ж≥нка, то вона лише обм≥нюЇтьс¤ рукостисканн¤м, щоб не примушувати чолов≥к≥в, що сид¤ть за столом, вставати з м≥сць. √остю, ¤кий зап≥знивс¤, пропонують ту страву, ¤ку в момент його прибутт¤ подають решт≥ присутн≥м. «вичайно, ¤кщо це десерт, то господин¤ попросить принести йому ще й гар¤чу страву.
якщо вас запросили на коктейль або фуршет, то в запрошенн≥ теж вказують години початку ≥ зак≥нченн¤. √ост≥ можуть у такому випадку приходити ≥ в≥дходити будь-коли в межах зазначеного часу.
“ости
Ќа прийом≥ з нагоди нац≥онального св¤та або ≥ншоњ важливоњ под≥њ посол оч≥куЇ прињзду почесного гост¤, зустр≥чаЇ його, проводжаЇ в головний зал до столу. ÷е служить сигналом ≥ дл¤ вс≥х ≥нших про те, що оф≥ц≥йна урочиста частина прийому розпочалас¤. “ости (промови) на таких прийомах, ¤к правило, не промовл¤ютьс¤. ” них зникла необх≥дн≥сть, тому що у багатьох крањнах стало традиц≥Їю орган≥зовувати виступи ≥ноземного посла по телебаченню у звТ¤зку з нац≥ональним св¤том його крањни.
” випадку, ¤кщо прийом влаштовуЇтьс¤ з ¤когось особливого приводу ≥ на ньому передбачаЇтьс¤ виступ посла з тостом, то про це посольство заздалег≥дь ≥нформуЇ м≥н≥стерство закордонних справ крањни перебуванн¤, ¤кщо воно розраховуЇ на в≥дпов≥дний виступ. ≤нша справа, коли ур¤д крањни влаштовуЇ прийом на честь високого ≥ноземного гост¤. Ќа такому прийом≥ (сн≥данок, об≥д, "а-л¤ фуршет") у програм≥ перебуванн¤ гост¤ в крањн≥ передбачаЇтьс¤ обм≥н промовами. “екст промови високого гост¤ заздалег≥дь перекладаЇтьс¤ на мову крањни перебуванн¤, а в≥дпов≥дна промова Ч на мову крањни гост¤. ” цьому випадку зникаЇ необх≥дн≥сть усного перекладу.
“ости передбачаютьс¤ ≥ на прийомах типу сн≥данок, об≥д, вечер¤. ѕереважно це робитьс¤ наприк≥нц≥ прийому, коли подаЇтьс¤ шампанське. “екст тосту може бути заздалег≥дь п≥дготовлений у письмовому вигл¤д≥ ≥ пот≥м зачитаний. Ќер≥дко господар проголошуЇ тост, не читаючи, але це не означаЇ, що текст не був заздалег≥дь п≥дготовлений.
ћузика на прийом≥
ѕро те, що музика спри¤Ї гарному настрою ≥ хорошому апетиту, люди знають давно. Ѕудь-¤кий прийом виграЇ лише в≥д того, наск≥льки вдало п≥д≥брана музика. Ќа оф≥ц≥йному прийом≥ можуть виступати спец≥ально запрошен≥ музиканти, камерний квартет або нав≥ть оркестр малого складу, ¤кий виконуЇ попул¤рн≥ мелод≥њ. Ќа невеликому с≥мейному прийом≥ краще ставити записи камерноњ вокальноњ або неголосноњ ≥нструментальноњ музики. —л≥д памТ¤тати, що музика на прийом≥ в≥ддзеркалюЇ ваш смак. ѕ≥д час виступу з промовами або тостами музика затихаЇ. Ќа оф≥ц≥йних державних прийомах ≥нколи виконуЇтьс¤ державний г≥мн, ¤кий присутн≥ слухають сто¤чи.
Ќа оф≥ц≥йному прийом≥ дл¤ гостей може виступити в≥домий сп≥вак, виконавець-≥нструментал≥ст з одним-двома невеликими творами. ѕро це, ¤к правило, вказуЇтьс¤ в оф≥ц≥йн≥й програм≥ вечора, що роздаЇтьс¤ гост¤м або лежить на стол≥ разом з меню. ¬иступ в≥дбуваЇтьс¤ при зам≥н≥ страв. ” цей час не можна њсти, стукати ножами, переставл¤ти прибори, розмовл¤ти один з одним. ѕрисутн≥ повинн≥ п≥дкреслено уважно слухати виконавц≥в ≥ нагороджувати њх оплесками.
—кладанн¤ меню ≥ серв≥руванн¤ столу
ћайже кожна господин¤ знаЇ, ¤к правильно серв≥рувати ст≥л, щоб зробити приЇмн≥сть гост¤м, створити дл¤ них зручност≥. ≤снують визначен≥ правила накриванн¤ столу. ѕерш за все, посуд на стол≥ розм≥щують по пр¤м≥й л≥н≥њ. рањ основних тар≥лок, а також нож≥в ≥ виделок доход¤ть до кромки столу або в≥ддален≥ в≥д нењ на один-два сантиметри. ¬есь прибор розм≥щують п≥д рукою, т≥ предмети, ¤к≥ знадобл¤тьс¤ ран≥ше, кладуть дал≥ в≥д тар≥лки, зв≥дти њх зручн≥ше брати. ћисочки з салатом або компотом (готов≥ порц≥њ) ставл¤ть зл≥ва, дал≥ в≥д краю стола.
Ќож≥ кладуть праворуч в≥д основноњ тар≥лки лезом до нењ, виделки Ч л≥воруч, гострими зубц¤ми вверх, щоб не з≥псувати скатертину. –ибний н≥ж розм≥щують праворуч в≥д ножа дл¤ печен≥. якщо до риби або печен≥ подають закуску, то дл¤ них потр≥бн≥ н≥ж ≥ виделка трохи меншого розм≥ру.
Ќож≥в ≥ виделок н≥коли не кладуть на ст≥л б≥льше трьох пар. якщо в особливо урочистих випадках на зак≥нченн¤ передбачено ще одну страву, ¤ку споживають за допомогою ножа ≥ виделки, то њх принос¤ть п≥зн≥ше.
Ќож≥ та виделки кладуть на в≥дстан≥ одного сантиметра один в≥д одного; ложки Ч на ст≥л опуклим боком вниз. —упова ложка може бути розм≥щена праворуч в≥д тар≥лки поруч з ножем, але праворуч в≥д нього. Ћожки, ¤к≥ знаход¤тьс¤ за тар≥лкою, повинн≥ лежати паралельно краю стола, ручками праворуч.
ƒо вс≥х страв, ¤к≥ не серв≥руютьс¤ порц≥¤ми, подають ложку, виделку, лопатку, щипчики тощо. ¬ершкове масло серв≥рують з≥ спец≥альним ножем так само, ¤к с≥ль ≥ г≥рчицю Ч з в≥дпов≥дними ложечками.
—трави з гарн≥ром ≥ смажениною подають з ложкою ≥ виделкою. —кл¤нки, келихи, чарки ставл¤ть праворуч ≥ трохи позаду прибору. якщо немаЇ в≥дпов≥дного комплекту чарок, то використовують чарки середнього розм≥ру або прозор≥ келихи, в ¤к≥ можна наливати нав≥ть конь¤к, наповнюючи не б≥льше чверт≥.
ƒо десертних ≥ солодких страв Ч пудингу, зап≥канки з солодким соусом або сметаною, збитими вершками з ¤годами ≥ фруктами в сироп≥ Ч подають десертну ложечку, до фрукт≥в ≥ баштанних плод≥в Ч фруктовий н≥ж ≥ виделку (одн≥ з найвишукан≥ших столових прибор≥в); а до мТ¤ких кремових ≥ фруктових кондитерських вироб≥в подають маленьку виделку.
ƒо натуральноњ кави типу "мокко" сл≥д подати ≥ м≥н≥атюрну ложечку "мокко". —ух≥ т≥стечка ≥ пр¤ники беруть щипчиками або лопаткою, хл≥б ≥ пир≥жки Ч т≥льки руками.
Ќайб≥льш клоп≥тн≥ дл¤ господин≥ оф≥ц≥йн≥ об≥ди та вечер≥, хоча ц≥лком достатньо запропонувати гост¤м чашку бульйону або супу, пот≥м рибу, мТ¤со з гарн≥ром ≥ легк≥ со- лодк≥ страви чи фрукти. Ќав≥ть на об≥д≥ дл¤ високих гостей максимальна к≥льк≥сть страв не перевищуе шести.
якщо у вас рибна закуска, то не сл≥д подавати ¤к основну страву також рибу. Ќе варто захоплюватис¤ борошн¤ними виробами, однокольоровим б≥лим соусом, подавати страви в одн≥й смаков≥й гам≥ Ч все т≥льки гостре або т≥льки солодке. ¬раховуйте, що Ї люди, ¤к≥ дотримуютьс¤ р≥зних д≥Їт. р≥м того, памТ¤тайте:
Чна фуршет витрачаЇтьс¤ менше продукт≥в, н≥ж на прийом, ¤кий передбачаЇ розм≥щенн¤ за столом;
Чна св≥жому пов≥тр≥ кращий апетит, н≥ж у прим≥щенн≥;
Ч б≥льш тривалий прийом потребуЇ б≥льше продукт≥в;
Чу компан≥њ малознайомих людей њд¤ть менше, н≥ж тод≥, коли добре знають одне одного;
Ч чим б≥льше людей ви запросите, тим менше ≥з розрахунку на одну людину вам буде потр≥бно продукт≥в.
—л≥д памТ¤тати й звернути увагу на те, що салат необх≥дно подавати м≥ж головною стравою ≥ десертом, хоча майже в ус≥х ресторанах прийн¤то подавати салат ¤к закуску.
ѕостарайтесь, щоб на стол≥ були овоч≥ та фрукти, це виручить вас у випадку, коли гост≥ дотримуютьс¤ д≥Їти. раще д≥знатис¤ про це заздалег≥дь.
ѕершими на ст≥л ставл¤ть хл≥б, напоњ, пот≥м подають холодн≥ страви ≥ закуски в так≥й черговост≥: рибн≥, мТ¤сн≥, ≥з птиц≥ та дичини, овочев≥ та грибн≥. ѕ≥сл¤ рибних страв (або разом з ними) подають шматочки лимона, ¤кий перебиваЇ присмак риби перед уживанн¤м наступних страв. ѕ≥сл¤ холодних закусок подають гар¤ч≥ в так≥й посл≥довност≥: спочатку з риби ≥ рибних продукт≥в, пот≥м з мТ¤са, субпродукт≥в, птиц≥, дичини, овоч≥в, гриб≥в, ¤Їчн≥, борошн¤н≥ закуски.
ѕ≥сл¤ холодних ≥ гар¤чих закусок настаЇ черга суп≥в. ƒо них подають сметану або борошн¤н≥ кул≥нарн≥ вироби.
ѕеред новими стравами, ¤к правило, ст≥л знову серв≥рують. ƒруг≥ страви подають у такому пор¤дку: рибн≥, пот≥м мТ¤сн≥, ≥з птиц≥ та дичини, овочев≥, крупТ¤н≥, ¤Їчн≥, молочн≥, борошн¤н≥.
”крањнц≥ завжди накривають багатий ст≥л. ≤нколи не вистачаЇ м≥сц¤ на стол≥ дл¤ вс≥х страв. ожна господин¤ прагне, щоб ст≥л був прикрашений. ѕевних правил оформленн¤ сучасного столу не ≥снуЇ. “ут про¤вл¤Їтьс¤ смак господин≥. ƒобре, ¤кщо це обумовлено доц≥льн≥стю, г≥рше, ¤кщо це претенз≥йна спроба блиснути дорогим посудом, кришталем, золотом ≥ ср≥блом прибор≥в.
—т≥л гарно прикрашений тод≥, коли к≥нц≥ скатертини звисають сантиметр≥в на двадц¤ть. —катертина повинна бути в м≥ру накрохмаленою, бездоганно чистою ≥ ретельно випрасуваною. —ерветки повинн≥ бути того ж кольору, що ≥ скатертина, њх кладуть л≥воруч, пор¤д з тар≥лкою або на закусочну тар≥лку.
ќкрасою столу завжди були кв≥ти. ¬они виконують декоративну функц≥ю, створюють гарний настр≥й. —тавл¤ть њх у в≥дпов≥дн≥й ваз≥ в зручному м≥сц≥ й зовс≥м не обовТ¤зково посередин≥ столу. якщо за великим урочистим столом Ї м≥сце, можна поставити л≥воруч в≥д кожного прибору в невеличк≥й вазочц≥ маленьк≥ кв≥ти. ¬они не повинн≥ заступати н≥ посуд, н≥ людей, що сид¤ть навпроти один одного. —в¤тковий настр≥й створюють також запален≥ св≥чки.
як подавати страви
ƒобре п≥дготовлений ≥ у детал¤х продуманий прийом може бути затьмарений неквал≥ф≥кованим обслуговуванн¤м. ƒо обслуговуванн¤ прийому залучають досв≥дчених метрдотел¤ й оф≥ц≥ант≥в. ¬они без п≥дказок повинн≥ знати, коли, що ≥ ¤к подати, що й коли забрати, з кого починати поданн¤ страв ≥ ким зак≥нчувати, ¤к поводитис¤, коли проголошують тости. оротко кажучи, вони повинн≥ забезпечити бездоганне проведенн¤ прийому в≥д початку до к≥нц¤.
≤снуЇ три основн≥ методи поданн¤ страв. ѕерший з них припускаЇ, що страва серв≥руЇтьс¤ на кухн≥ й подаЇтьс¤ гостев≥ вже готовою. “ак, наприклад, робитьс¤ в ресторанах.
ƒругий метод Ч французький (вважаЇтьс¤ найб≥льш оф≥ц≥йним). “ут в обовТ¤зковому пор¤дку потр≥бна допомога оф≥ц≥анта. ќф≥ц≥ант п≥дходить до гост¤ з правого боку ≥, тримаючи серв≥ровочну ложку в прав≥й руц≥, а блюдо Ч у л≥в≥й, кладе частину њж≥ на тар≥лку гост¤. ≤з цього ж боку оф≥ц≥ант п≥дносить пл¤шку вина. ѕричому, коли наливаЇ вино, в≥н повинен тримати пл¤шку так, щоб г≥сть бачив етикетку. якщо ж гостев≥ пропонуЇтьс¤ самому покласти страву соб≥ на тар≥лку, то оф≥ц≥ант п≥дносить до нього блюдо зл≥ва.
Ќарешт≥, Ї ще трет≥й метод Ч с≥мейний. ” цьому випадку господин¤ розносить гарн≥р, а господар р≥же й роздаЇ мТ¤со. ” цьому випадку прийом носить найменш оф≥ц≥йний характер.
≤нод≥ п≥д час об≥ду окремою стравою подаЇтьс¤ сир. ‘ранцузи дотримуютьс¤ думки, що сир варто подавати перед десертом. ¬ ≥нших крањнах, наприклад, в јнгл≥њ, його подають п≥сл¤ десерту. ƒе¤к≥ взагал≥ уникають окремоњ сирноњ страви, вважаючи, що це перевантажуЇ меню. ” √олланд≥њ сир взагал≥ розгл¤даЇтьс¤ ¤к основна страва на сн≥данок або ланч.
Ќапоњ
ѕ≥д час урочистого прийому (об≥д, вечер¤ тощо) за столом подають 3Ч4 види р≥зних вин, до кожноњ страви Ч своЇ. ѕри влаштуванн≥ прийом≥в потр≥бно знати ≥ дотримуватис¤ таких правил:
Ч келихи не наповнюють доверху, а лише до половини або не доливають на два сантиметра до верхнього краю;
Ч вино н≥коли не пропонують до апельсин≥в та ≥нших цитрусових, до солоного або копченого мТ¤са чи риби, суто овочевих страв, ¤Їць ≥ шоколаду;
Чвино повинно бути потр≥бноњ температури:
Ч шампанське ≥ шипуче вино Ч 5Ч6 ∞—;
Чб≥ле вино Ч 12 ∞—, червоне Ч 16Ч18 ∞—;
Чсухе вино подають до солодкого;
Чсолодке вино Ч перед м≥цним;
Чдешеве Ч перед дорогим ≥ вишуканим.
ўоб смак червоного вина був кращим, воно повинно посто¤ти при к≥мнатн≥й температур≥ та не менше години без корка, нагр≥вають його поступово, щоб не зашкодити смаку й аромату.
ƒо темного мТ¤са ≥ мТ¤са дичини п≥дходить червоне вино, до б≥лого мТ¤са, риби ≥ птиц≥ Ч б≥ле. Ѕ≥ле вино можна подавати також до закусок, легкоњ њж≥ з мТ¤са ≥ риби, сиру, рак≥в.
ур¤тину чи варену тел¤тину подають з б≥лим або рожевим вином, ≥нш≥ мТ¤сн≥ страви, а також сир ≥ приготован≥ з нього блюда, Ч з червоним, гостр≥ сорти сиру Ч з червоним портвейном.
Ќап≥всух≥ червон≥ вина подають до страв ≥з дичини, баранини, тел¤тини. ƒо б≥фштексу ≥ свинини смакуЇ кр≥плене червоне, а до закусок (рибних, мТ¤сних, салат≥в) Ч сухе б≥ле ≥ рожеве вино.
ƒо супу алкогольн≥ напоњ переважно не подають Ч т≥льки м≥неральну воду, хоча в де¤ких крањнах до рибного бульйону пропонують сухе вино, а до грибного супу Ч суху мадеру.
ƒесертне вино (нап≥всухе, солодке, л≥кер ≥ шампанське) подають до десерту. ƒо вершкового п≥дходить солодка мадера або портвейн. « десертом ≥з ¤г≥д добре поЇднуЇтьс¤ солодке б≥ле вино, портвейн, ¤г≥дний або фруктовий л≥кер, кр≥плене плодово-¤г≥дне вино.
√ор≥лку й в≥ск≥ подають до жирних, солоних, пр¤них страв, пиво Ч до солоноњ риби, гострого сиру й р≥зних мТ¤сних страв. ” раз≥ шведського столу пиво ≥ м≥неральну воду пропонують до холодних закусок. онь¤к подають до кави.
”с≥ алкогольн≥ напоњ прийн¤то подавати в фабричному посуд≥, кр≥м домашн≥х вин, ¤к≥ подають у графинах. √ор≥лку теж можна подавати в скл¤ному або кришталевому графин≥. ѕл¤шки з вином та ≥ншими напо¤ми в≥дкорковують на кухн≥, за вин¤тком шампанського. ¬ино п≥сл¤ довгого витримуванн¤ можна в≥дкрити за св¤тковим столом у кол≥ друз≥в, близьких людей. ¬ино подають на ст≥л у пл¤шц≥ з етикеткою, в графин≥ або закритому жбан≥ дл¤ вина, шампанське Ч у спец≥альному в≥дерц≥ з льодом. ¬≥дкривають його, не виймаючи з в≥дерц¤. ≥нцем серветки накривають корок ≥ притримують його великим пальцем л≥воњ руки. ѕравою рукою зв≥льн¤ють корок в≥д дрот¤ного кр≥пленн¤, а л≥вою, захищеною серветкою, пов≥льно його вивертають. ѕеред останн≥м поворотом корок потр≥бно трохи в≥дхилити вб≥к. ѕл¤шку при цьому тримають нахиленою, щоб ≥з нењ м≥г вийти вуглекислий газ.
Ќаливаючи в чарку, пл¤шку тримають рукою на р≥вн≥ етикетки так, щоб вказ≥вний палець був на шийц≥. Ќаливають вино пов≥льно, щоб не зд≥йн¤вс¤ можливий осад, а шийка пл¤шки не спиралас¤ на край келиха. Ќаповнивши чарку, пл¤шку п≥дн≥мають, трохи повертаючи, щоб вино не капнуло на ст≥л або скатертину.
Ќапоњ наливають через праве плече людини, що сидить. якщо до наступного гост¤ неможливо п≥д≥йти з правого боку, йому наливають л≥вою рукою, а його сус≥ду Ч правою. ≤з повноњ пл¤шки господар спочатку наливаЇ трохи вина в свою чарку. ÷ей звичай бере початок з тих час≥в, коли зам≥сть пробки використовували рослинну ол≥ю. “ой, хто пригощав, п≥сл¤ видаленн¤ шару ол≥њ наповнював спершу свою чарку, пот≥м Ч гостей. ÷е було ¤скравим п≥дтвердженн¤м того, що продукт ¤к≥сний ≥ господар не маЇ нам≥ру комусь нашкодити. ” наш час таким чином п≥дтверджуЇтьс¤ запоб≥ганн¤ потрапл¤нню шматочк≥в корка в чарки гостей.
√осподар столу, наливши трохи соб≥, наповнюЇ чарки ж≥нкам, пот≥м Ч чолов≥кам. ћожна наливати ≥ по черз≥, в останню чергу Ч соб≥. ¬ином ≥ гор≥лкою наповнюють чарки тод≥, коли вони сто¤ть. Ћише вузький високий келих дл¤ шампанського беруть у руки. якщо ви обслуговуЇте себе сам≥, в≥зьм≥ть келих у л≥ву руку, а правою налийте вино. елих тримають за н≥жку великим, вказ≥вним ≥ середн≥м пальц¤ми, а без≥менний ≥ м≥зинець торкаютьс¤ основи келиха.
¬ино наливають знову лише тод≥, коли чарка порожн¤. Ќаливати в недопиту чарку образливо, так ¤к г≥сть може це розц≥нити ¤к примус. ¬в≥члив≥сть завжди протисто¤ла примусу ≥ насиллю. √ост¤ можна лише мТ¤ко попросити допити вино, але в жодному раз≥ не наливати ≥ не в≥дмовл¤ти. якщо ви не хочете, щоб вам наливали спиртне, варто сказати: "ƒ¤кую, ¤ не пТю" або "ўиро д¤кую, мен≥ досить", в≥дмову не потр≥бно п≥дтверджувати прикриванн¤м рукою чарки чи келиха. ” цьому випадку найправильн≥ше р≥шенн¤ Ч не допивати нап≥й.
„арку гост¤, ¤кий вийшов на де¤кий час ≥з-за столу, не наповнюють. Ќа чолов≥к≥в покладаЇтьс¤ обовТ¤зок, щоб бокали дам були вчасно наповнен≥. ƒо цього часу не було прийн¤то, щоб ж≥нки в товариств≥ чолов≥к≥в сам≥ наливали соб≥ вино. якщо сус≥д по столу неуважний, то ж≥нка може попросити його наповнити њй чарку. Ќа прийом≥ гостей вдома напо¤ми в≥даЇ господар, в≥н же ≥ наповнюЇ келихи. якщо вино домашнЇ ≥ подане в графин≥ або в жбан≥ Ч г≥сть може наливати ≥ сам.
ѕ≥д час уживанн¤ напоњв гост≥ не розмовл¤ють. якщо в цей час до вас звернулис¤ ≥з запитанн¤м, спочатку сл≥д поставити чарку на ст≥л ≥ лише п≥сл¤ цього в≥дпов≥сти.
Ќапоњ типу конь¤ку, л≥керу, рому тощо пТють пов≥льно маленькими ковтками, залпом можна випити лише гор≥лку.
октейл≥ готують ≥з дек≥лькох марок вина ≥ м≥цних напоњв, додаючи с≥к та ≥нш≥ приправи. ѕТють коктейль через соломинку.
якщо ¬аш г≥сть дотримуЇтьс¤ д≥Їти
«разок меню
*************
—еред гостей можуть бути вегетар≥анц≥, люди, ¤к≥ дотримуютьс¤ д≥Їти, не вживають алкоголю, споживають малокалор≥йну њжу або не њд¤ть т≥ чи ≥нш≥ страви з рел≥г≥йних м≥ркувань чи за медичними приписами.
якщо вам не вдалос¤ заздалег≥дь зТ¤сувати особливост≥ д≥Їти гост¤ ≥ ви не знаЇте, ¤к≥й страв≥ в≥н в≥ддаЇ перевагу, краще всього в таких випадках мати про запас продукти, щоб вийти ≥з неприЇмного становища, ¤кщо таке виникне. Ѕажано передбачити в меню овоч≥ ≥ фрукти, мТ¤со р≥зних вид≥в тварин, безалкогольн≥ напоњ Ч морси, м≥неральну воду, соки, лимонад.
якщо вам пропонують страви або нап≥й, ¤ких ви не вживаЇте, можна в≥дмовитис¤ в≥д них, сказавши: "Ќ≥, д¤кую". Ќе варто по¤снювати присутн≥м причину вашоњ в≥дмови в≥д страви. ¬≥дмовл¤ючись в≥д страви, ¤ку пропонуЇ оф≥ц≥ант, неголосно скаж≥ть йому: "Ќ≥, д¤кую" Ч або заперечно похитайте головою. якщо ви в≥дмовл¤Їтесь в≥д напою, достатньо вказ≥вним пальцем торкнутис¤ краю бокала.
ѕрийом гостей удома ѕрийом гостей удома умовно можна под≥лити на два види: заздалег≥дь спланований ≥ непередбачений. ¬ основ≥ домашн≥х прийом≥в маЇ бути щира гостинн≥сть, традиц≥йна вв≥члив≥сть, тактовн≥сть ≥ взаЇмна повага.
ѕрийом удома вважаЇтьс¤ б≥льш дружн≥м ≥ щирим щодо гостей, н≥ж прийом у ресторан≥. «апрошують додому, ¤к правило, родич≥в, друз≥в, близьких колег, партнер≥в, знайомих.
«апрошувати в гост≥ можна усно, при особистому сп≥лкуванн≥, телефоном або письмово, вказуючи дату ≥ час прийому.
Ѕажано при п≥дготовц≥ та проведенн≥ домашнього прийому дотримуватис¤ таких рекомендац≥й:
Чзапрошен≥ повинн≥ бути близькими вам по духу ≥ становищу людьми;
Ч список запрошених варто скласти заздалег≥дь ≥з урахуванн¤м домашнього простору, на ¤кому ви можете дозволити соб≥ приймати гостей, а також ступенем оф≥ц≥йност≥ прийому, ¤кий ви маЇте нам≥р орган≥зувати;
Ч не запрошуйте в д≥м людину, ¤ка вже дв≥ч≥ не прийн¤ла вашого запрошенн¤;
Ч не рекомендуЇтьс¤ запрошувати людей, ¤к≥ займають високе сусп≥льне й службове становище, ¤кщо це не повТ¤зано з оф≥ц≥йним прийомом ≥ ви не перебуваЇте з ним у близьких дружн≥х стосунках;
Ч дл¤ п≥дготовки прийому бажано мати добров≥льних досв≥дчених пом≥чник≥в;
Ч меню сл≥д продумати заздалег≥дь ≥ вчасно заготовити в≥дпов≥дн≥ ¤к≥сн≥ продукти, щоб страви, ¤к≥ ви будете подавати на ст≥л, подобалис¤ вашим гост¤м, до того ж страви вибирати потр≥бно так≥, ¤к≥ ви можете приготувати сам≥.
«апрошуючи до себе гостей, необх≥дно памТ¤тати, що ≥стинна гостинн≥сть пол¤гаЇ в тому, щоб, ви¤вл¤ючи гостю увагу, прив≥тн≥сть, хл≥босольн≥сть, у той же час намагатис¤ не обмежувати його свободу ≥ дати йому повну можлив≥сть в≥дчути себе бажаним. ¬аше вм≥нн¤ прийн¤ти гостей допоможе вашим друз¤м, товаришам по служб≥, колегам ≥ партнерам надовго зберегти спогади про гарно проведений веч≥р, стане вам в≥дм≥нною рекомендац≥Їю в кол≥ знайомих, п≥двищить ваш ≥м≥дж.
¬≥зит ≥ноземних гостей ¬≥зит ≥ноземних гостей, без сумн≥ву, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д внутр≥шн≥х, "домашн≥х" в≥зит≥в. ≤ноземн≥ гост≥ бувають вельми уважними до того, ¤к њх приймають. ¬они ц≥нують, коли господар≥, в ¤ких вони зупинилис¤, враховують њхн≥ звичањ, смаки, застольн≥ традиц≥њ. ѕамТ¤ть про д≥м, в ¤кому њх тепло приймали, залишаЇтьс¤ надовго. –азом з тим, ≥ноземц≥ завжди ц≥кавл¤тьс¤ традиц≥¤ми та кухнею господар≥в, њм майже вс≥м подобаЇтьс¤, коли њх пригощають нац≥ональними стравами. ѕевна р≥ч, що це повинна бути дегустац≥¤, а не щоденне харчуванн¤.
√ост≥ можуть залишитис¤ голодними, ¤кщо навТ¤зувати њм не властив≥ дл¤ њхнього смаку страви ≥ приправи. ќбовТ¤зково потр≥бно враховувати нац≥ональн≥ особливост≥ харчуванн¤ ≥ноземних гостей.
“ак, б≥льш≥сть Ївропейц≥в за об≥дн≥м столом уживають м≥неральну воду, а дл¤ корейц≥в вона неприйн¤тна. ”горц≥ не њд¤ть кис≥л≥, а румуни Ч соуси ≥ чорний хл≥б, англ≥йц≥ Ч сосиски ≥ варен≥ ковбаси. ўоб вчинити правильно, сл≥д у¤вити себе на њхньому м≥сц≥ та подумати, чи сподобалос¤ б вам кожного дн¤ харчуватис¤ гострою њжею, ¤ка властива багатьом п≥вденним народам, або екзотичними стравами кухн≥ народ≥в ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ.
≤ноземним гост¤м за давньою традиц≥Їю завжди надавали перевагу в черговост≥ обслуговуванн¤, прив≥танн¤ ≥ тост≥в. ќднак, знаки уваги ≥ноземним гост¤м мають надаватис¤ без ущемленн¤ ≥нтерес≥в ≥нших присутн≥х гостей, без дог≥дливост≥ та п≥длабузництва.
якщо у вас в гост¤х ≥ноземц≥, то за столом вони повинн≥ чергуватис¤ з ≥ншими гост¤ми з урахуванн¤м становища, загальних ≥нтерес≥в, знанн¤ ≥ноземних мов.
” дипломат≥в недотриманн¤ церемон≥алу зустр≥ч≥, пор¤дку розм≥щенн¤ за столом ≥ черговост≥ обслуговуванн¤ гостей вважаЇтьс¤ недружелюбним жестом щодо представник≥в т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни або орган≥затор≥в прийому. “ому при проведенн≥ д≥лових оф≥ц≥йних прийом≥в потр≥бно завжди суворо дотримуватис¤ правил протоколу, серв≥руванн¤ столу й обслуговуванн¤ гостей.
ћистецтво гостинност≥ особливо високо ц≥нуЇтьс¤ в д≥лових колах. ÷ьому потр≥бно навчитис¤ не т≥льки дипломату, ур¤довцю чи б≥знесмену, а й њхн≥м дружинам. ¬они можуть суттЇво вплинути на ≥м≥дж свого чолов≥ка, спри¤ючи його попул¤рност≥ та д≥ловим контактам, ≥ навпаки.
онтрольн≥ завданн¤
ласиф≥кац≥¤, м≥сце та роль дипломатичних прийом≥в у дипломатичн≥й практиц≥.
ѕ≥дготовка дипломатичного прийому.
—хема та правила розсаджуванн¤ гостей на дипломатичних прийомах.
ќд¤г на дипломатичних прийомах.
ќсновн≥ правила етикету.
–обота дипломат≥в п≥д час прийому.
—писок л≥тератури
1. јфанасьев ≤. ƒ≥ловий етикет. Ч .: јльтерпрес, 1998. Ч 320 с.
2. ¬удƒж., —ерре ∆. ƒипломатический церемониал и протокол: ѕринципы, процедура, практика: ѕер. с англ. Ч ћ.: ѕрогресс, 1974. Ч 445 с.
3. Ќикифоров ƒ. —., Ѕорунковј. ‘. ƒипломатический протокол в ———–: ѕринципы, норма, практика. Ч ћ.: ћеждународные отношени¤, 1985. Ч 299 с.
4. –езн≥ченко ¬. ≤., ћихно I. Ћ. ƒов≥дник-практикум оф≥ц≥йного, дипломатичного, д≥лового протоколу та етикету. Ч .: –≥дна мова, 2003. Ч 478 с.
5. —еменов ¬. Ћ. ѕрактика дипломатического протокола и этикета. Ч ћ.: ћеждународное агенство "ј. –. “.", 2002. Ч 208 с.
6. “имошенко Ќ. Ћ. ∆≥нка в оф≥ц≥йному житт≥: ѕитанн¤ протоколу // Ќаук. в≥сн. ƒј”. Ч ., 1999. Ч ¬ип. 2. Ч —. 252Ч256.
7. “имошенко Ќ. Ћ. Ќа найвищому р≥вн≥ в повс¤кденному житт≥: ƒе¤к≥ особливост≥ оф≥ц≥йного дипломатичного протоколу // ѕол≥тика ≥ час. Ч 2001. Ч є 2. Ч —. 76Ч80.
8. ”лищенко ќ. Ќ. —екреты хороших манер и поведени¤. Ч ’арьков, 1995. Ч 399 с.
9. ”лищенко ќ. я. Ётикет. Ч .: јбрис, 1998. Ч 400 с. 10. ’олопова “. »Ћебедева ћ. ћ. ѕротокол и этикет дл¤ деловых людей. Ч ћ.: јнкил, 1995. Ч 366 с.