јнкета - тиражований документ, ¤кий м≥стить певну сукупн≥сть запитань, сформульованих ≥ пов'¤заних м≥ж собою за встановленими правилами.
јном≥¤ - стан соц≥альноњ системи, за ¤кого значна частина громад¤н, знаючи про ≥снуванн¤ обов'¤зкових норм, ставитьс¤ до них негативно або байдуже.
¬
¬ал≥дн≥сть (обгрунтован≥сть) ≥нформац≥њ - в≥дпов≥дн≥сть результат≥в саме тим ¤вищам ≥ процесам, ¤к≥ передбачалос¤ досл≥дити.
¬елика соц≥альна група - численна за складом група людей, об'Їднаних дл¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥, але взаЇмод≥¤ м≥ж ¤кими формальн≥ша.
¬ериф≥кац≥¤ - перев≥рка, емп≥ричне п≥дтвердженн¤ теоретичних положень науки шл¤хом з≥ставленн¤ њх з об'Їктами спостереженн¤, чуттЇвими даними, експериментом.
¬иб≥ркова сукупн≥сть - певна к≥льк≥сть в≥д≥браних за суворими правилами елемент≥в генеральноњ сукупност≥.
¬иб≥рковий метод - науково обгрунтований п≥дх≥д, за результатами ¤кого робл¤ть висновки про об'Їкт досл≥дженн¤ ¤к ц≥ле, спираючись на дан≥ анал≥зу його певноњ частини.
¬≥дхиленн¤ (негативний виб≥р) - небажанн¤ ≥ндив≥да до сп≥вроб≥тництва з ≥ншим ≥ндив≥дом.
¬≥льне ≥нтерв'ю - тривала бес≥да за загальною програмою без ч≥ткоњ детал≥зац≥њ запитань.
¬ключене спостереженн¤ - вид спостереженн¤, за ¤кого досл≥дник безпосередньо включений у досл≥джуваний процес.
√
√ендерна соц≥олог≥¤ - галузь соц≥олог≥њ, що вивчаЇ законом≥рност≥ диференц≥ац≥њ чолов≥чих ≥ ж≥ночих ролей, статев≥ в≥дм≥нност≥ на
вс≥х р≥вн¤х та њх вплив на людське ≥снуванн¤, сп≥в≥снуванн¤, на особливост≥ соц≥альноњ орган≥зац≥њ.
√енеральна сукупн≥сть - обмежений територ≥ально ≥ в час≥ об'Їкт досл≥дженн¤.
√еограф≥чна школа в соц≥олог≥њ - натурал≥стичн≥ вченн¤, ¤к≥ визнають головним у розвитку сусп≥льства ≥ народ≥в њх географ≥чне положенн¤ ≥ природн≥ умови.
√≥потеза в соц≥олог≥чному досл≥дженн≥ - обгрунтоване припущенн¤ про структуру, механ≥зми функц≥онуванн¤ ≥ розвитку досл≥джуваного об'Їкта.
√ромадська думка - специф≥чний ви¤в масовоњ св≥домост≥, що виражаЇтьс¤ в оц≥нках (вербальних ≥ невербальних) ≥ характеризуЇ ставленн¤ людей до сусп≥льно значущих под≥й ≥ факт≥в.
√ромад¤нське сусп≥льство - сукупн≥сть непол≥тичних в≥дносин, сфера спонтанного ви¤ву ≥нтерес≥в ≥ вол≥ в≥льних ≥ндив≥д≥в та њхн≥х асоц≥ац≥й, захищена законами в≥д регламентац≥њ њх д≥¤льност≥ з боку державноњ влади.
ƒ
ƒев≥антна (лат. deviatio - ухиленн¤) повед≥нка - вчинок, д≥¤ людини, групи людей, ¤к≥ не в≥дпов≥дають оф≥ц≥йно встановленим у сусп≥льств≥ нормам (стандартам, шаблонам).
ƒиспозиц≥¤ особистост≥ - схильн≥сть особи до певного сприйн¤тт¤ умов д≥¤льност≥ та певноњ повед≥нки в цих умовах.
ƒ≥лова гра - метод пошуку управл≥нських р≥шень шл¤хом ≥м≥тац≥њ прийн¤тт¤ њх в умовах гри за певними правилами.
E
≈колог≥чна повед≥нка - система взаЇмопов'¤заних д≥й, в ¤ких реал≥зуютьс¤ осв≥чен≥сть людини щодо законом≥рностей функц≥онуванн¤ довк≥лл¤, бережливе ставленн¤ до нього.
≈колог≥чна пол≥тика - соц≥альна д≥¤льн≥сть, спр¤мована на забезпеченн¤ економ≥чних, соц≥альних ≥ культурних умов, необх≥дних дл¤ гармон≥йного бутт¤, збереженн¤ ≥ в≥дтворенн¤ довк≥лл¤.
≈колог≥чна св≥дом≥сть - ≥ндив≥дуальна ≥ колективна (сусп≥льна) здатн≥сть до усв≥домленн¤ нерозривного зв'¤зку людини з природою, залежност≥ добробуту людей в≥д ц≥л≥сност≥ природного середовища, вм≥нн¤ та звички д≥¤ти, не порушуючи зв'¤зк≥в та кругооб≥г≥в у природ≥.
≈коном≥чна активн≥сть - ви¤в ≥ндив≥дуальност≥, самореал≥зац≥њ особистост≥ у сфер≥ виробництва обм≥ну та споживанн¤, р≥вень њњ економ≥чноњ взаЇмод≥њ ≥з зовн≥шн≥м середовищем.
≈коном≥чна повед≥нка - система соц≥альних д≥й, пов'¤заних з використанн¤м р≥зних за функц≥¤ми ≥ призначенн¤м економ≥чних ц≥нностей (ресурс≥в) та зор≥Їнтованих на одержанн¤ корист≥ (вигоди, винагороди, прибутку) в≥д њх об≥гу.
≈коном≥чна св≥дом≥сть - погл¤ди, потреби, ≥нтереси, ≥дењ, у¤вленн¤ ≥ переконанн¤ стосовно економ≥чних процес≥в ≥ ¤вищ, ставленн¤ до власност≥, економ≥чноњ самост≥йност≥ та ≥н.
≈коном≥чна соц≥олог≥¤ - м≥жгалузевий науковий напр¤м, галузь соц≥олог≥чного знанн¤, що вивчаЇ економ≥ку ¤к соц≥альний ≥нститут, законом≥рност≥ њњ розвитку та функц≥онуванн¤.
≈коном≥чний ≥нтерес - усв≥домлена економ≥чна потреба людини, груп, сп≥льнот, об'Їктивн≥ мотиви њх економ≥чноњ д≥¤льност≥.
≈коном≥чн≥ соц≥альн≥ рол≥ - виконуван≥ соц≥альними суб'Їктами функц≥њ, ¤к≥ визначаютьс¤ њх м≥сцем у систем≥ економ≥чних в≥дносин, пануванн¤м певного типу економ≥чних в≥дносин.
≈кспертне опитуванн¤ - р≥зновид опитуванн¤, п≥д час ¤кого респондентами Ї експерти - спец≥ал≥сти у певн≥й галуз≥ д≥¤льност≥.
≈лекторальна соц≥олог≥¤ - галузь соц≥олог≥чноњ науки, ¤ка займаЇтьс¤ вивченн¤м пол≥тичноњ взаЇмод≥њ суб'Їкт≥в сусп≥льства шл¤хом анал≥зу механ≥зм≥в њх пол≥тичноњ участ≥ в житт≥ соц≥уму, умов та особливостей об'Їднанн¤ в пол≥тичн≥ групи, пол≥тичноњ презентац≥њ ≥нтерес≥в у владн≥й боротьб≥ тощо.
≈мп≥ричн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ - одна з форм вивченн¤ д≥йсност≥, предметом анал≥зу ¤коњ Ї р≥зноман≥тн≥ д≥њ, характеристики повед≥нки, погл¤ди, настроњ, потреби, ≥нтереси, мотиви людей, соц≥альних груп ≥ сп≥льнот, в≥дображенн¤ соц≥альноњ реальност≥ у фактах людськоњ св≥домост≥.
≈скалац≥¤ - поступове розширенн¤, посиленн¤, зб≥льшенн¤, загостренн¤, наприклад: ескалац≥¤ кризи, ескалац≥¤ конфл≥кту.
≈тн≥чна ≥дентичн≥сть - в≥дчутт¤ взаЇмноњ тотожност≥, ≥сторичноњ, соц≥альноњ та культурноњ сп≥льност≥ у представник≥в одн≥Їњ етн≥чноњ групи.
≈тн≥чний стереотип - стандартизований, ст≥йкий, емоц≥йно насичений, ц≥нн≥сно визначений образ, у¤вленн¤ про певний об'Їкт, продукований п≥д впливом конкретноњ етн≥чноњ культури, актуальний дл¤ представник≥в окремоњ етн≥чноњ сп≥льноти.
≈тнос - усталена сукупн≥сть людей, ¤ка ≥сторично склалас¤ на певн≥й територ≥њ ≥ маЇ сп≥льн≥, в≥дносно стаб≥льн≥ особливост≥ мови, культури й псих≥ки, усв≥домленн¤ Їдност≥ та в≥дм≥нност≥ в≥д ≥нших под≥бних утворень (самосв≥дом≥сть), заф≥ксоване у самоназв≥ (етнон≥м≥).
≈тносоц≥олог≥¤ - галузь соц≥олог≥њ, що досл≥джуЇ суть ≥ функц≥њ р≥зних етн≥чних сп≥льнот (р≥д, плем'¤, народн≥сть, нац≥¤) з метою з'¤суванн¤ загальних законом≥рностей њх взаЇмод≥њ та виробленн¤ механ≥зм≥в включенн¤ в ≥снуючу систему соц≥альних в≥дносин.
«
«авданн¤ соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ - лог≥чно сформульован≥ настанови, вказ≥вки, посл≥довне вир≥шенн¤ ¤ких конкретизуЇ поставлену мету ≥ забезпечуЇ њњ реал≥зац≥ю.
«агальнотеоретична соц≥олог≥¤ - вищий р≥вень достов≥рного, узагальнюючого знанн¤ про соц≥альн≥ процеси, формуванн¤ та розвиток соц≥альних в≥дносин, законом≥рност≥ соц≥ального житт¤.
«айн¤т≥сть населенн¤ - д≥¤льн≥сть громад¤н, пов'¤зана ≥з задоволенн¤м особистих ≥ сусп≥льних потреб, ¤ка Ї джерелом доходу.
«асоби масовоњ ≥нформац≥њ - соц≥альн≥ ≥нститути (преса, рад≥о, телебаченн¤, ≤нтернет, видавництва тощо), що забезпечують збиранн¤, обробку та масове поширенн¤ ≥нформац≥њ.
«вичай - встановлений спос≥б повед≥нки, з ¤ким пов'¤зан≥ певн≥ моральн≥ ц≥нност≥, порушенн¤ ¤ких викликаЇ негативн≥ санкц≥њ.
«вичка - встановлений спос≥б повед≥нки у певних ситуац≥¤х, ¤кий не викликаЇ негативноњ реакц≥њ.
«м≥ст прац≥ - узагальнена характеристика процесу прац≥, ¤ка враховуЇ р≥зноман≥тн≥ функц≥њ прац≥, види трудових операц≥й, под≥л виробничоњ д≥¤льност≥ за галуз¤ми, ф≥зичне та ≥нтелектуальне навантаженн¤ учасник≥в процесу прац≥, ступ≥нь самост≥йност≥ прац≥вника у регулюванн≥ посл≥довност≥ трудових операц≥й, на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть новизни, творчост≥, складн≥сть, техн≥чну оснащен≥сть прац≥ тощо.
≤
≤нновац≥¤ - комплексний процес створенн¤, поширенн¤ та використанн¤ нового практичного засобу (нововведенн¤) дл¤ задоволенн¤ людських потреб, а також пов'¤зан≥ з цим нововведенн¤м зм≥ни в соц≥альному середовищ≥.
≤нституц≥ал≥зац≥¤ - процес виникненн¤ ≥ становленн¤ соц≥альних ≥нститут≥в ¤к ключових структурних елемент≥в сусп≥льства.
≤нтерв'ю - ц≥леспр¤мована бес≥да, мета ¤коњ - одержати в≥дпов≥д≥ на запитанн¤, передбачен≥ програмою досл≥дженн¤.
≤нтернал≥зац≥¤ (≥нтер≥оризац≥¤) - засвоЇнн¤ ≥ндив≥дом вироблених сусп≥льством ≥ р≥зними групами норм, ц≥нностей, установок, стереотип≥в, у¤влень тощо.
атегор≥¤ анал≥зу - загальн≥ш≥, ключов≥ пон¤тт¤, ¤к≥ в≥дпов≥дають досл≥дницьким завданн¤м.
омун≥кац≥¤ - передаванн¤ ≥нформац≥њ в≥д одн≥Їњ системи до ≥ншоњ за допомогою сигнал≥в чи спец≥альних матер≥альних нос≥њв.
онфл≥кт - соц≥альний процес, у ¤кому ≥ндив≥д чи група прагнуть дос¤гненн¤ власних ц≥лей (задоволенн¤ потреб, реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в) шл¤хом усуненн¤, знищенн¤ чи п≥дпор¤дкуванн¤ соб≥ ≥ншого ≥ндив≥да або групи з близькими чи ≥дентичними ц≥л¤ми.
орел¤ц≥¤ - визначенн¤ функц≥ональних зв'¤зк≥в м≥ж двома ознаками соц≥альних об'Їкт≥в.
ультура - сукупн≥сть наукового знанн¤, практичних навичок, побутовоњ й теоретичноњ св≥домост≥, високоњ духовност≥, необх≥дних дл¤ розвитку сусп≥льства ≥ людини, формуванн¤ особистост≥.
ультура особистост≥ - сукупн≥сть соц≥альних норм ≥ ц≥нностей, ¤кими вона керуЇтьс¤ в процес≥ практичноњ д≥¤льност≥.
ћ
ћакросоц≥олог≥¤ - наука про основн≥ структури сусп≥льства, сусп≥льство загалом.
ћала соц≥альна група - нечисленна за складом соц≥альна група, учасники ¤коњ об'Їднан≥ сп≥льною д≥¤льн≥стю ≥ перебувають у безпосередньому ст≥йкому особистому сп≥лкуванн≥, що Ї основою дл¤ виникненн¤ ¤к емоц≥йних стосунк≥в, так ≥ особливих групових ц≥нностей ≥ норм повед≥нки.
ћарг≥нал≥зац≥¤ - втрата особист≥стю належност≥ до певноњ соц≥альноњ групи, норм ≥ ц≥нностей в≥дпов≥дноњ субкультури без входженн¤ до ≥ншоњ.
ћасова ≥нформац≥¤ - стереотип≥зована ≥нформац≥¤, ¤ка оперативно та регул¤рно поширюЇтьс¤ на велику аудитор≥ю.
ћасова комун≥кац≥¤ - систематичне та одночасне поширенн¤ однотипних пов≥домлень у великих аудитор≥¤х з метою ≥нформуванн¤ та зд≥йсненн¤ ≥деолог≥чного, пол≥тичного, економ≥чного, психолог≥чного, орган≥зац≥йного впливу на думки, оц≥нки ≥ повед≥нку людей.
ћед≥ац≥¤ - оптим≥зац≥¤ за допомогою третьоњ сторони процесу пошуку вир≥шенн¤ проблеми задл¤ припиненн¤ конфл≥кту.
ћенеджер - профес≥йний управл≥нський прац≥вник, ¤кий наймаЇтьс¤ власником п≥дприЇмства, компан≥њ тощо дл¤ кер≥вництва виробничим процесом, в≥дносинами м≥ж його учасниками.
ћетод - головний спос≥б, ¤кий досл≥дник застосовуЇ дл¤ збиранн¤, обробки та анал≥зу даних.
ћетодика - посл≥довна ≥ взаЇмозалежна сукупн≥сть техн≥чних прийом≥в, операц≥й, пов'¤заних з конкретним методом.
ћ≥грац≥¤ - процес зм≥ни пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ ≥ндив≥д≥в чи соц≥альних груп, њх перем≥щенн¤ в ≥нший район чи ≥ншу крањну, а також переселенн¤ з села в м≥сто або навпаки.
ћ≥кросоц≥олог≥¤ - наука, ¤ка вивчаЇ повс¤кденну повед≥нку людей.
ћодель у соц≥альному прогнозуванн≥ - спрощене математичне у¤вленн¤ про певний сусп≥льний процес.
ћодерн≥зац≥¤ - система науково-методичних засоб≥в досл≥дженн¤ особливостей ≥ напр¤м≥в соц≥альних зм≥н; механ≥зм забезпеченн¤ здатност≥ соц≥альних систем до вдосконаленн¤.
ћотив - св≥домий збуджувач повед≥нки та д≥¤льност≥ людини, спр¤мованоњ на задоволенн¤ р≥зноман≥тних (матер≥альних, соц≥альних, духовних) потреб.
ћотивац≥¤ трудовоњ д≥¤льност≥ - внутр≥шн¤ спонука до трудовоњ д≥¤льност≥ з метою дос¤гненн¤ певних ц≥лей, зац≥кавлен≥сть у так≥й д≥¤льност≥.
Ќ
Ќад≥йн≥сть ≥нформац≥њ - адекватн≥сть одержаних результат≥в досл≥дженн¤ соц≥альн≥й ситуац≥њ.
Ќародн≥сть - мовна, територ≥альна та культурна сукупн≥сть людей, ¤ка склалас¤ ≥сторично ≥ передуЇ нац≥њ.
Ќатурал≥зм у соц≥олог≥њ - напр¤м у соц≥олог≥њ, представники ¤кого прагнуть зрозум≥ти соц≥альне через б≥олог≥чне, природне. ѕо¤снюЇ розвиток сусп≥льства р≥зними природними чинниками - кл≥матичними умовами, географ≥чним середовищем, б≥олог≥чними ≥ расовими особливост¤ми людей тощо.
Ќац≥онал≥зм - теор≥¤ ≥ практика етн≥чних в≥дносин, ¤к≥ грунтуютьс¤ на само≥дентиф≥кац≥њ нац≥њ у вир≥шенн≥ своњх проблем, реал≥зуютьс¤ у р≥зноман≥тних формах д≥¤льност≥, зумовлених специф≥кою економ≥чного, пол≥тичного, духовного розвитку крањни, традиц≥¤ми, сусп≥льною психолог≥Їю тощо.
Ќац≥ональне питанн¤ - форма в≥дкритоњ постановки в сусп≥льств≥ проблеми розвитку нац≥й, нац≥ональних в≥дносин (територ≥альних, еколог≥чних, економ≥чних, пол≥тичних, правових, мовних тощо).
Ќац≥¤ - особлива ≥сторична сукупн≥сть людей, що характеризуЇтьс¤ сп≥льн≥стю походженн¤, мови, територ≥њ, економ≥чного становища, псих≥чного стану та культури, що ви¤вл¤ютьс¤ в Їдин≥й етн≥чн≥й св≥домост≥ та самосв≥домост≥.
Ќорма соц≥альна - визнане правило, зразок повед≥нки чи д≥й ≥ндив≥д≥в, соц≥альних груп.
Ќормативний прогноз - передбаченн¤ бажаного стану ¤вищ на баз≥ попередньо визначених норм, ≥деал≥в, ц≥лей.
Ќуклеарна с≥м'¤ - проста с≥м'¤, що складаЇтьс¤ з подружньоњ пари з д≥тьми чи без д≥тей або одного з батьк≥в з≥ своњми д≥тьми, ¤к≥ не перебувають у шлюб≥.
ќ
ќбгрунтован≥сть ≥нструменту вим≥рюванн¤ - ступ≥нь в≥дпов≥дност≥ зареЇстрованих у процес≥ вим≥рюванн¤ характеристик, а також характеристик, ¤к≥ планувалось вим≥р¤ти.
ќб'Їкт соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ - певна соц≥альна реальн≥сть, ¤ка потребуЇ ц≥леспр¤мованого вивченн¤ (соц≥альн≥ сп≥льноти, суб'Їкти, процеси в њх конкретних, в≥дносно завершених станах та взаЇмод≥њ).
ќдиниц≥ в≥дбору - елементи виб≥рковоњ сукупност≥, ¤к≥ зг≥дно з планом вибираЇ досл≥дник на кожному етап≥ побудови виб≥рки.
ќдиниц≥ спостереженн¤ - елементи виб≥рковоњ сукупност≥, ¤к≥ п≥дл¤гають обстеженню.
ќпитуванн¤ - метод збору соц≥альноњ ≥нформац≥њ про досл≥джуваний об'Їкт п≥д час безпосереднього (≥нтерв'ю) чи опосередкованого (анкетуванн¤) соц≥ально-психолог≥чного сп≥лкуванн¤ соц≥олога ≥ респондента (опитуваного) шл¤хом реЇстрац≥њ в≥дпов≥дей респондент≥в на сформульован≥ запитанн¤.
ќрган≥чна школа в соц≥олог≥њ - натурал≥стичн≥ вченн¤, ¤к≥ розгл¤дають сусп≥льство упод≥бненим живому орган≥зму, а соц≥альну диференц≥ац≥ю сусп≥льства - ¤к аналог≥чний розпод≥л функц≥й м≥ж р≥зними органами живого орган≥зму.
ѕ
ѕарадигма - теоретичн≥ схеми, модел≥, диспозиц≥њ, ≥нш≥ п≥знавальн≥ регул¤тиви, ¤к≥ служать еталоном, вз≥рцем або напр¤мом при вир≥шенн≥ проблем.
ѕатернал≥зм - 1) концепц≥¤, що обірунтовуЇ соц≥альну пол≥тику в галуз≥ трудових в≥дносин; про¤вл¤Їтьс¤ в показн≥й "благод≥йност≥"; 2) пол≥тика великих держав, спр¤мована на поневоленн¤ економ≥чно слаборозвинутих крањн п≥д вигл¤дом "сп≥лкуванн¤ про слабк≥ народи".
ѕервинна соц≥олог≥чна ≥нформац≥¤ - дан≥, отриман≥ п≥дчас соц≥олог≥чного досл≥дженн¤, ¤к≥ п≥дл¤гають подальш≥й обробц≥ й узагальненню.
ѕередбаченн¤ - обгрунтоване припущенн¤ про майбутн≥й стан ¤вищ природи ≥ сусп≥льства або про ¤вища, нев≥дом≥ в даний час, але ¤к≥ п≥ддаютьс¤ ви¤вленню.
ѕитальник - документ, в ¤кому сформульован≥ й тематично згрупован≥ питанн¤, передбачено м≥сце дл¤ запис≥в в≥дпов≥дей на них.
ѕлюрал≥зм - множинн≥сть думок, погл¤д≥в, напр¤м≥в, парт≥й тощо ¤к фундаментальний принцип будови правового сусп≥льства.
ѕовед≥нка - форма д≥¤льност≥, реакц≥¤ на соц≥альне середовище чи на д≥ю ≥ншоњ людини.
ѕозитив≥зм - ф≥лософська теч≥¤, представники ¤коњ Їдиним джерелом знанн¤ вважали емп≥ричн≥ (заснован≥ на чуттЇвому досв≥д≥) дан≥, заперечували п≥знавальну ц≥нн≥сть теоретичного мисленн¤, ф≥лософських знань.
ѕол≥тика - галузь в≥дносин м≥ж соц≥альними суб'Їктами (класами, соц≥альними групами, пол≥тичними парт≥¤ми, окремими особами, нац≥ональними сп≥льнотами, державами) щодо зд≥йсненн¤ (використанн¤, розпод≥лу, завоюванн¤) пол≥тичноњ влади.
ѕол≥тичне поле - проекц≥¤ соц≥ального простору на взаЇмод≥ю суб'Їкт≥в влади.
ѕольове спостереженн¤ - метод досл≥дженн¤, ¤кий проводитьс¤ у реальн≥й життЇв≥й ситуац≥њ.
ѕомилка репрезентативност≥ - в≥дхиленн¤ виб≥рковоњ сукупност≥ за певними характеристиками в≥д генеральноњ сукупност≥.
ѕопередженн¤ конфл≥кт≥в - орган≥зац≥¤ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, соц≥альноњ сп≥льноти, ¤ка м≥н≥м≥зуЇ в≥рог≥дн≥сть протир≥ч м≥ж його суб'Їктами.
ѕошуковий прогноз - передбаченн¤ розвитку ¤вищ шл¤хом умовного продовженн¤ в майбутнЇ тенденц≥й, ¤к≥ переважали у минулому ≥ дом≥нують нин≥, абстрагуючись в≥д план≥в, проект≥в, програм, управл≥нських р≥шень, ¤к≥ можуть зм≥нити ≥снуюч≥ тенденц≥њ, спричинити самозд≥йсненн¤ чи самозруйнуванн¤ прогнозу.
ѕошукове спостереженн¤ - метод досл≥дженн¤, ¤кий використовують з метою соц≥олог≥чноњ розв≥дки, пошуку факт≥в, що визначають коригуванн¤ теми досл≥дженн¤ на стад≥њ д≥агностичного експерименту.
ѕравова повед≥нка - соц≥альнозначуща повед≥нка суб'Їкт≥в, передбачена нормами права, п≥дконтрольна св≥домост≥ та вол≥ й маЇ юридичн≥ насл≥дки.
ѕравовий н≥г≥л≥зм - правове безкультур'¤, в≥дкиданн¤ або ≥гноруванн¤ права, юридичних норм, правових ц≥нностей, зневажливе ставленн¤ до правових традиц≥й.
ѕредмет соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ - найб≥льш значим≥ з теоретичноњ або практичноњ точки зору певн≥ особливост≥, сторони об'Їкта, ¤к≥ необх≥дно досл≥дити.
ѕристосуванн¤ - прийн¤тт¤ ≥ндив≥дом чи групою культурних норм, ц≥нностей та еталон≥в нового середовища, ¤кщо норми й ц≥нност≥, засвоЇн≥ у попередньому середовищ≥, не задовольн¤ють потреби, не створюють прийн¤тоњ повед≥нки.
ѕрогноз - ймов≥рне судженн¤ про стан певного ¤вища в майбутньому.
ѕрогнозуванн¤ конфл≥кт≥в - доказове припущенн¤ можливост≥ њх виникненн¤ та розвитку.
ѕрогностика - наукова дисципл≥на, предметом ¤коњ Ї досл≥дженн¤ законом≥рностей ≥ способ≥в прогнозуванн¤.
ѕрофес≥йна адаптац≥¤ - пристосуванн¤, звиканн¤ людини до умов профес≥йноњ д≥¤льност≥, засвоЇнн¤ нею виробничо-техн≥чних та соц≥альних норм повед≥нки, необх≥дних дл¤ виконанн¤ в≥дпов≥дних трудових функц≥й.
ѕроцедура - загальна система д≥й досл≥дника, засоби орган≥зац≥њ та проведенн¤ досл≥дженн¤, посл≥довн≥сть операц≥й тощо.
ѕсихолог≥зм у соц≥олог≥њ - методолог≥чна ор≥Їнтац≥¤ соц≥олог≥чних шк≥л, дл¤ ¤ких характерне прагненн¤ по¤снити соц≥альн≥ ¤вища ≥ процеси т≥льки на основ≥ психолог≥чних даних.
–
–айонуванн¤ генеральноњ сукупност≥ - процес под≥лу досл≥джуваного об'Їкта на складов≥ в≥дпов≥дно до мети ≥ завдань досл≥дженн¤.
–асово-антрополог≥чна школа в соц≥олог≥њ - натурал≥стичн≥ вченн¤, що ≥нтерпретують сусп≥льний розвиток у пон¤тт¤ "спадковост≥", "расового в≥дбору", боротьби "вищих" ≥ "нижчих" рас.
–егрес - тип розвитку, дл¤ ¤кого характерним Ї перех≥д в≥д вищого до нижчого.
–епрезентативн≥сть виб≥рки - властив≥сть виб≥рковоњ сукупност≥ в≥дтворювати основн≥ характеристики генеральноњ сукупност≥.
–еспондент - особа, ¤ка Ї джерелом, комун≥катором соц≥альноњ ≥нформац≥њ п≥д час опитуванн¤.
–еферентна група - соц≥альна група, на ¤ку ≥ндив≥д ор≥ЇнтуЇ свою повед≥нку, до ¤коњ належав у минулому, належить у конкретний час, прагне належати в майбутньому.
–имський клуб - м≥жнародна неур¤дова орган≥зац≥¤, заснована в 1968 р. у –им≥ групою вчених-економ≥ст≥в, громадських д≥¤ч≥в, представник≥в д≥лових к≥л, службовц≥в нац≥ональних та м≥жнародних орган≥зац≥й з метою глибокого п≥знанн¤ глобальних проблем планетарноњ системи людськоњ життЇд≥¤льност≥.
–инок прац≥ - певна система сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ узгоджують ≥нтереси роботодавц≥в ≥ найманих прац≥вник≥в.
—
—анкц≥¤ - стимулюванн¤ бажаноњ повед≥нки ≥ припиненн¤ небажаноњ дл¤ забезпеченн¤ внутр≥шньоњ згуртованост≥ й безперервност≥ сусп≥льного житт¤.
—егрегац≥¤ - спроби збереженн¤ власноњ етнокультурноњ спадщини за р≥зкого звуженн¤ контакт≥в з представниками ≥нших нац≥ональних утворень.
—ередн≥ верстви - сукупн≥сть сусп≥льних груп, ¤к≥ займають пром≥жне становище щодо основних клас≥в сусп≥льства.
—ередовище соц≥альне - сукупн≥сть економ≥чних, пол≥тичних, соц≥альних, культурних, духовних, територ≥альних умов життЇд≥¤льност≥ людини, що впливають на його св≥дом≥сть та повед≥нку.
—истема соц≥альна - особливий клас систем (пор¤д з техн≥чними, б≥олог≥чними, к≥бернетичними та ≥н.), елементний склад ¤ких становл¤ть люди, стосунки, що виникають м≥ж ними.
—истема соц≥олог≥чного знанн¤ -сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних, функц≥онально визначених структурних елемент≥в соц≥олог≥чноњ науки (≥стор≥¤ соц≥олог≥њ, загальн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ, галузева соц≥олог≥¤).
—истематичн≥ помилки - помилки, ¤к≥ виникають внасл≥док неправильних вих≥дних статистичних даних про параметри контрольних ознак генеральноњ сукупност≥, занадто малого обс¤гу виб≥рки, хибного застосуванн¤ способу в≥дбору одиниць анал≥зу тощо.
—кладна с≥м'¤ - с≥м'¤, що складаЇтьс¤ з к≥лькох об'Їднаних родинними взаЇминами нуклеарних с≥мей, кожна з ¤ких може бути повною або неповною ≥ включати також родич≥в подружж¤ по пр¤м≥й чи б≥чн≥й л≥н≥њ.
—оц≥альна ≥нженер≥¤ - вид, напр¤м д≥¤льност≥, основним призначенн¤м ¤коњ Ї регулюванн¤ соц≥альних в≥дносин м≥ж р≥зними соц≥альними групами, розв'¤занн¤ соц≥альних проблем, забезпеченн¤ ефективного впровадженн¤ соц≥альних резерв≥в виробництва тощо на баз≥ застосуванн¤ результат≥в ≥ рекомендац≥й соц≥олог≥чних досл≥джень, виробленн¤ соц≥альних проект≥в, соц≥альних технолог≥й.
—оц≥ал≥зац≥¤ - процес ≥нтеграц≥њ ≥ндив≥да в сусп≥льство, у р≥зноман≥тн≥ типи соц≥альних сп≥льнот (група, соц≥альний ≥нститут, соц≥альна орган≥зац≥¤) шл¤хом засвоЇнн¤ ним елемент≥в культури, соц≥альних норм ≥ ц≥нностей, на основ≥ ¤ких формуютьс¤ соц≥ально значущ≥ риси особистост≥.
—оц≥альна адаптац≥¤ - вид взаЇмод≥њ людини, соц≥альноњ групи ≥з соц≥альним середовищем, п≥д час ¤коњ узгоджуютьс¤ вимоги ≥ оч≥куванн¤ його учасник≥в.
—оц≥альна активн≥сть особистост≥ - системна соц≥альна ¤к≥сть, у ¤к≥й виражаЇтьс¤ та реал≥зуЇтьс¤ глибина ≥ повнота зв'¤зк≥в особистост≥ ≥з соц≥умом, р≥вень перетворенн¤ њњ на суб'Їкт сусп≥льних в≥дносин.
—оц≥альна атом≥зац≥¤ - процес в≥дособленн¤ людей одне в≥д одного, що виникаЇ з роз≥рванн¤м безпосередньо особист≥сних зв'¤зк≥в м≥ж ними ≥ Ї ви¤вом зв'¤зк≥в опосередкованих, безособових, ¤к≥ набувають форми "реч≥" (грошей, товару).
—оц≥альна взаЇмод≥¤ - система взаЇмозумовлених соц≥альних д≥й, за ¤ких д≥њ одного суб'Їкта (≥ндив≥да, групи, сп≥льноти) одночасно Ї причиною ≥ насл≥дком в≥дпов≥дних д≥й ≥нших.
—оц≥альна верства - сукупн≥сть ≥ндив≥д≥в, ¤к≥ зайн¤т≥ економ≥чно ≥ соц≥ально р≥вноц≥нними видами прац≥ ≥ мають приблизно однакову матер≥альну й моральну винагороду.
—оц≥альна вульгаризац≥¤ - грубе ≥ спрощене тлумаченн¤ сусп≥льних ¤вищ, духовного житт¤ сусп≥льства, ≥деального вим≥ру людського ≥снуванн¤ загалом.
—оц≥альна група - в≥дносно ст≥йка, ≥сторично сформована сукупн≥сть людей, об'Їднаних на основ≥ загальних соц≥ально значущих ознак.
—оц≥альна дезорган≥зац≥¤ - сукупн≥сть соц≥альних процес≥в, ¤к≥ спричин¤ють у межах певноњ сп≥льноти д≥њ, що не в≥дпов≥дають нормам, оц≥нюютьс¤ негативно ≥ перевищують допустим≥ меж≥, загрожуючи нормальному розвитку процес≥в колективного житт¤.
—оц≥альна диференц≥ац≥¤ - в≥дм≥нност≥ м≥ж макро- ≥ м≥крогрупа-ми, а також ≥ндив≥дами, ¤к≥ можуть належати ¤к до об'Їктивних ознак (економ≥чних, профес≥йних, осв≥тн≥х, демограф≥чних), так ≥ до ознак масовоњ та ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥.
—оц≥альна д≥агностика - метод пошуку соц≥альних резерв≥в виробництва, що ¤вл¤Ї собою анал≥з стану соц≥альних об'Їкт≥в ≥ процес≥в дл¤ ви¤вленн¤ проблем њх функц≥онуванн¤ ≥ розвитку.
—оц≥альна д≥¤ - спос≥б розв'¤занн¤ соц≥альних проблем ≥ суперечностей, ¤к≥ грунтуютьс¤ на з≥ткненн≥ ≥нтерес≥в ≥ потреб головних соц≥альних сил сусп≥льства.
—оц≥альна ≥дентиф≥кац≥¤ - процес ≥ результат емоц≥йного та ≥ншого самоототожнюванн¤ ≥ндив≥да з ≥ншою особою, групою, вз≥рцем чи ≥деалом.
—оц≥альна ≥Їрарх≥¤ - система посл≥довно п≥дпор¤дкованих елемент≥в, розташованих в пор¤дку в≥д нижчого до вищого, характеризуЇтьс¤ нер≥вн≥стю статус≥в, стосунк≥в, влади, доход≥в, престижу та ≥н.
—оц≥альна лег≥тимн≥сть - соц≥альний пор¤док, ¤кий маЇ високий р≥вень визнанн¤ та престижу, завд¤ки чому диктуЇ ≥ндив≥дам обов'¤зков≥ вимоги та надаЇ приклади повед≥нки.
—оц≥альна моб≥льн≥сть - м≥жгрупова або просторова рухлив≥сть населенн¤, його здатн≥сть (готовн≥сть) до соц≥альних перем≥щень.
—оц≥альна наука (сусп≥льне знанн¤) - система галузей знань про сусп≥льство, закони його виникненн¤ ≥ розвитку; про його структуру, окрем≥ елементи ц≥Їњ структури ≥ р≥зн≥ сторони сусп≥льного житт¤; про сусп≥льне бутт¤, сп≥льну св≥дом≥сть та њх взаЇмод≥ю; про людину, њњ формуванн¤, д≥¤льн≥сть, розвиток, стан; про людськ≥ сп≥льноти, класи, нац≥њ, групи й в≥дносини м≥ж ними; про матер≥альну й духовну культуру.
—оц≥альна орган≥зац≥¤ - соц≥альна група, ор≥Їнтована на дос¤гненн¤ взаЇмопов'¤заних специф≥чних ц≥лей ≥ формуванн¤ високофор-мал≥зованих структур.
—оц≥альна потреба - необх≥дн≥сть у чомусь дл¤ п≥дтриманн¤ життЇд≥¤льност≥ людини, соц≥альноњ групи чи сусп≥льства загалом, внутр≥шн¤ спонукальна сила активност≥.
—оц≥альна реальн≥сть - розмањтт¤ форм об'Їктивно ≥снуючого соц≥ального бутт¤.
—оц≥альна роль - типова повед≥нка людини, пов'¤зана з њњ соц≥альним статусом, ¤ка не викликаЇ негативноњ реакц≥њ соц≥ального середовища.
—оц≥альна система - ц≥л≥сне утворенн¤, основним елементом ¤кого Ї люди, њх зв'¤зки, взаЇмод≥њ та взаЇмов≥дносини, соц≥альн≥ ≥нститути та орган≥зац≥њ, соц≥альн≥ групи та сп≥льноти, норми ≥.ц≥нност≥.
—оц≥альна сп≥льнота - сукупн≥сть людей (с≥м'¤, плем'¤, етнос тощо), об'Їднана в≥дносно ст≥йкими соц≥альними зв'¤зками, в≥дносинами, ¤ка маЇ загальн≥ ознаки, що надають њй неповторноњ своЇр≥дност≥.
—оц≥альна стратиф≥кац≥¤ - под≥л сусп≥льства на вертикально розташован≥ соц≥альн≥ групи ≥ верстви (страти), ¤к≥ мають р≥зний престиж, власн≥сть, владу, осв≥ту тощо.
—оц≥альна структура сусп≥льства - ≥Їрарх≥чно упор¤дкована сукупн≥сть ≥ндив≥д≥в, соц≥альних груп, сп≥льнот, орган≥зац≥й, ≥нститут≥в, об'Їднаних ст≥йкими зв'¤зками ≥ в≥дносинами.
—оц≥альна сфера - в≥дносини ≥ взаЇмод≥¤ ≥ндив≥д≥в, соц≥альних груп, сп≥льнот, що мають р≥зне соц≥ально-економ≥чне становище в сусп≥льств≥.
—оц≥альна технолог≥¤ - вид практичних соц≥олог≥чних рекомендац≥й, що ¤вл¤ють собою в≥дпрацьовану за операц≥¤ми сукупн≥сть прийом≥в, метод≥в ≥ вплив≥в, застосовуваних кер≥вником чи орган≥затором управл≥нн¤, а також при розв'¤занн≥ р≥зних соц≥альних проблем, що виникають у трудових колективах.
—оц≥альна технолог≥¤ (за аналог≥Їю до промисловоњ технолог≥њ) -сукупн≥сть прийом≥в, метод≥в ≥ вплив≥в, застосовуваних дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей у процес≥ соц≥ального плануванн¤ ≥ розвитку, розв'¤занн¤ р≥зних соц≥альних проблем (п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, вдосконаленн¤ орган≥зац≥њ управл≥нн¤, впливу на громадську думку через засоби масовоњ комун≥кац≥њ тощо).
—оц≥альна функц≥¤ осв≥ти - роль, ¤ку осв≥та ¤к соц≥альний ≥нститут виконуЇ щодо потреб сусп≥льства або окремих його сфер.
—оц≥альна ц≥нн≥сть - значущ≥сть ¤вищ ≥ предмет≥в з точки зору њх в≥дпов≥дност≥ чи нев≥дпов≥дност≥ потребам сусп≥льства, соц≥альних груп ≥ особистост≥. ≤снуЇ ¤к у вигл¤д≥ колективних у¤влень, так ≥ суб'Їктивних уподобань, переваг, Ї ор≥Їнтирами д≥¤льност≥ людини.
—оц≥альна ¤к≥сть людини - сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних елемент≥в, ¤к≥ зумовлен≥ особливост¤ми соц≥альноњ взаЇмод≥њ особистост≥ з ≥ншими людьми у конкретних ≥сторичних умовах.
—оц≥альне - сукупн≥сть певних рис та особливостей сусп≥льних в≥дносин, ≥нтегрована ≥ндив≥дами, сп≥льнотами у процес≥ сп≥льноњ д≥¤льност≥ в конкретних умовах, ¤ка ви¤вл¤Їтьс¤ в њх стосунках, ставленн≥ до свого м≥сц¤ в сусп≥льств≥, ¤вищ ≥ процес≥в сусп≥льного житт¤.
—оц≥альне в≥дчуженн¤ - в≥дносини м≥ж соц≥альним суб'Їктом ≥ будь-¤кою його соц≥альною функц≥Їю, що виникають внасл≥док розриву з попередньою Їдн≥стю.
—оц≥альне плануванн¤ - комплексна програма взаЇмопов'¤заних заход≥в, спр¤мованих на розвиток соц≥альних процес≥в у трудовому колектив≥, рег≥он≥.
—оц≥альне ¤вище - розмањтт¤ форм д≥йсност≥, в ¤ких всесв≥т ≥ бутт¤ постають перед суб'Їктом.
—оц≥альний експеримент - спос≥б одержанн¤ ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть причинно-насл≥дкових зв'¤зк≥в м≥ж показниками функц≥онуванн¤, д≥¤льност≥, повед≥нки соц≥ального об'Їкта ≥ де¤кими керованими та контрольованими чинниками, що впливають на нього.
—оц≥альний закон - об'Їктивний ≥ повторюваний причинний зв'¤зок м≥ж соц≥альними ¤вищами та процесами, ¤к≥ виникають внасл≥док масовоњ д≥¤льност≥ людей або њх д≥й.
—оц≥альний захист - система законодавчих, пол≥тичних, соц≥ально-економ≥чних, морально-психолог≥чних гарант≥й, п≥льг, заход≥в, що спр¤мован≥ на створенн¤ дл¤ член≥в сусп≥льства певних умов, ¤к≥, з одного боку, перешкоджають згубному впливу на людину середовища (шк≥дливих умов прац≥, еколог≥чних фактор≥в, злочинност≥ тощо), а з ≥ншого - запоб≥гають зубож≥нню населенн¤, забезпечують соц≥ально-принадну ¤к≥сть њх житт¤ (забезпеченн¤ м≥н≥мального прожиткового р≥вн¤ житт¤, соц≥ально-незахищеним прошарком населенн¤, соц≥альна п≥дтримка тих, хто може працювати, допомога в одержанн≥ осв≥ти, медичноњ допомоги тощо).
—оц≥альний зв'¤зок - соц≥альна д≥¤, що виражаЇ залежн≥сть ≥ сум≥сн≥сть людей або груп.
—оц≥альний ≥нститут - в≥дносно ст≥йка модель повед≥нки людей ≥ орган≥зац≥й, що ≥сторично склалас¤ у певн≥й сфер≥ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства.
—оц≥альний ≥нтелект - в≥дносно ст≥йка форма сучасноњ розумовоњ д≥¤льност≥ (здатност≥) людей, що ви¤вл¤Їтьс¤ у сп≥льн≥й њх творчост≥, виробленн≥ й реал≥зац≥њ р≥шень, розум≥нн≥ самих себе, ≥нших людських сп≥льнот, навколишнього св≥ту.
—оц≥альний ≥нтерес - спонукальн≥ сили д≥¤льност≥ соц≥альних груп, мас людей, спираючись на ¤к≥ сусп≥льство може вдаватис¤ до необх≥дних управл≥нських вплив≥в на цю д≥¤льн≥сть.
—оц≥альний контроль - зас≥б саморегул¤ц≥њ соц≥альноњ системи, що забезпечуЇ упор¤дковану взаЇмод≥ю њњ елемент≥в шл¤хом нормативного (у тому числ≥ й правового) регулюванн¤.
—оц≥альний конфл≥кт - з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в двох або б≥льшоњ к≥лькост≥ ≥ндив≥д≥в, соц≥альних груп.
—оц≥альний механ≥зм розвитку економ≥ки - ст≥йка система взаЇмод≥њ соц≥ально-економ≥чних груп у сферах виробництва, розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤ матер≥альних благ ≥ послуг, регульована ≥сторично сформованими в дан≥й крањн≥ типом культури, системою управл≥нн¤ ≥ соц≥альною структурою сусп≥льства.
—оц≥альний прост≥р - продукт людськоњ д≥¤льност≥, що Ї сукупн≥стю сусп≥льних суб'Їкт≥в, ¤к≥ становл¤ть сусп≥льну ц≥л≥сн≥сть, а також сукупн≥стю певних об'Їктивованих взаЇмин м≥ж ≥ндив≥дами.
—оц≥альний процес - посл≥довна зм≥на стан≥в у соц≥альних системах ≥ п≥дсистемах, соц≥альних ≥нститутах та орган≥зац≥¤х, соц≥альн≥ зм≥ни в динам≥ц≥.
—оц≥альний статус особистост≥ - це њњ позиц≥¤ в соц≥альн≥й систем≥, пов'¤зана з належн≥стю до певноњ соц≥альноњ групи чи сп≥льноти, сукупн≥сть њњ соц≥альних ролей та ¤к≥сть ≥ ступ≥нь њх виконанн¤.
—оц≥альний тип особистост≥ - результат взаЇмод≥њ ≥сторико-культурних ≥ соц≥ально-економ≥чних умов життЇд≥¤льност≥ людини, сукупн≥сть повторюваних ¤костей людини ¤к ≥стоти соц≥альноњ.
—оц≥альний характер - це насл≥док динам≥чноњ адаптац≥њ на ос-. нов≥ нев≥д'Їмних властивостей людськоњ природи, закладених б≥олог≥чно або сформованих у ход≥ ≥стор≥њ.
—оц≥альний час - одна з форм ≥снуванн¤ сусп≥льства, функц≥онуванн¤ ¤кого маЇ м≥сце у час≥, нев≥дд≥льно в≥д нього; Ї часовим простором людськоњ д≥¤льност≥, характеризуЇ посл≥довн≥сть р≥зних вид≥в такоњ д≥¤льност≥.
—оц≥альн≥ в≥дносини - самост≥йний, специф≥чний вид сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ виражають д≥¤льн≥сть соц≥альних суб'Їкт≥в, зумовлену њх неоднаковим становищем у сусп≥льств≥ та роллю в сусп≥льному житт≥.
—оц≥альн≥ зм≥ни - процес виникненн¤ нових ¤вищ, структур, характеристику р≥зних соц≥альних системах ≥ п≥дсистемах п≥д час њх взаЇмод≥њ.
—оц≥альн≥ настанови - соц≥ально визначен≥ загальн≥ ор≥Їнтац≥њ особистост≥, ¤к≥ в≥дображають можливост≥ особи д≥¤ти в≥дпов≥дно до об'Їкта д≥њ.
—оц≥альн≥ прив≥лењ - вин¤тков≥ права ≥ переваги, ¤кими де-юре або де-факто волод≥ють окрем≥ люди, групи, класи, установи ≥ ¤к≥ недоступн≥ дл¤ б≥льшост≥ людей.
—оц≥альн≥ приписи - норми, що визначають соц≥альне становище ≥ндив≥да.
—оц≥альн≥ рухи - сукупн≥сть колективних д≥й великоњ к≥лькост≥ людей, спр¤мованих на п≥дтримку певних соц≥альних процес≥в ≥ зм≥н або на протид≥ю њм.
—оц≥ально-психолог≥чний кл≥мат - в≥дносно ст≥йкий ≥ типовий дл¤ певноњ групи загальний емоц≥йний настр≥й, ¤кий формуЇтьс¤ в процес≥ сп≥льноњ трудовоњ д≥¤льност≥ колективу, сп≥лкуванн¤ м≥ж людьми.
—оц≥ограма - граф≥чне зображенн¤ зв'¤зк≥в всередин≥ групи, що визначаютьс¤ на основ≥ соц≥ометричного опитуванн¤.
—оц≥олог≥зм - концепц≥¤, ¤ка стверджуЇ першор¤дне ≥ вин¤ткове значенн¤ соц≥альноњ д≥йсност≥ ≥ соц≥альних метод≥в у по¤сненн≥ бутт¤ людини та його середовища.
—оц≥олог≥чне досл≥дженн¤ - система лог≥чно посл≥довних методолог≥чних, методичних та орган≥зац≥йно-техн≥чних процедур дл¤ отриманн¤ наукових знань про соц≥альне ¤вище, процес.
—оц≥олог≥чне ≥нтерв'ю - метод збору соц≥альноњ ≥нформац≥њ, що грунтуЇтьс¤ на вербальн≥й соц≥ально-психолог≥чн≥й взаЇмод≥њ м≥ж ≥нтерв'юером ≥ респондентом з метою одержанн¤ даних.
—оц≥олог≥чне спостереженн¤ - метод збору науковоњ ≥нформац≥њ, сутн≥сть ¤кого пол¤гаЇ в безпосередн≥й реЇстрац≥њ факт≥в, ¤вищ, процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ у соц≥альн≥й реальност≥.
—оц≥олог≥¤ - наука про становленн¤, розвиток ≥ функц≥онуванн¤ сусп≥льства, його елемент≥в, соц≥альних в≥дносин ≥ соц≥альних процес≥в, про механ≥зми ≥ принципи њх взаЇмод≥њ.
—оц≥олог≥¤ громадськоњ думки - спец≥альна соц≥олог≥чна теор≥¤, ¤ка вивчаЇ сутн≥сть громадськоњ думки, њњ структуру, функц≥њ, канали висловлюванн¤, законом≥рност≥ њњ функц≥онуванн¤ в р≥зноман≥тних сферах сусп≥льного житт¤, пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й д≥¤льност≥, соц≥альному управл≥нн≥.
—оц≥олог≥¤ еколог≥њ - галузь соц≥олог≥њ, ¤ка досл≥джуЇ специф≥чн≥ зв'¤зки м≥ж людьми та навколишн≥м середовищем, особливост≥ розвитку ≥ функц≥онуванн¤ соц≥альних сп≥льнот, соц≥альних структур та ≥нститут≥в в умовах впливу на њх життЇд≥¤льн≥сть антропогенних еколог≥чних чинник≥в.
—оц≥олог≥¤ конфл≥кту - галузь соц≥олог≥њ, ¤ка вивчаЇ сутн≥сть, зумовлен≥сть, насл≥дки та управл≥нн¤ конфл≥ктом ¤к соц≥альним ¤вищем.
—оц≥олог≥¤ масових комун≥кац≥й - галузь соц≥олог≥њ, предметом ¤коњ Ї законом≥рност≥ масових ≥нформац≥йних ¤вищ ≥ процес≥в, д≥¤льн≥сть соц≥альних ≥нститут≥в, що виробл¤ють та поширюють масову ≥нформац≥ю.
—оц≥олог≥¤ м≥ста - галузь соц≥олог≥њ, ¤ка вивчаЇ конкретн≥ особливост≥ розвитку ≥ функц≥онуванн¤ м≥ста ¤к елемента соц≥ально-просторовоњ орган≥зац≥њ сусп≥льства, соц≥альн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ в ньому, його форми та ≥нститути.
—оц≥олог≥¤ молод≥ - галузь соц≥олог≥њ, ¤ка досл≥джуЇ соц≥ально-демограф≥чну сп≥льн≥сть сусп≥льства, що перебуваЇ в процес≥ переходу в≥д дитинства до дорослого житт¤ ≥ переживаЇ стан с≥мейноњ та по-зас≥мейноњ соц≥ал≥зац≥њ, ≥нтернал≥зац≥њ норм ≥ ц≥нностей, творенн¤ соц≥альних ≥ профес≥йних оч≥кувань, ролей, статусу.
—оц≥олог≥¤ осв≥ти - галузева соц≥олог≥чна дисципл≥на, предметом ¤коњ Ї осв≥та ¤к соц≥окультурний ≥нститут, њњ взаЇмод≥¤ з ≥ншими ≥нститутами ≥ сусп≥льством загалом, а також соц≥окультурн≥ процеси у сфер≥ осв≥ти.
—оц≥олог≥¤ пол≥тики - галузь соц≥олог≥чного знанн¤, ¤ка вивчаЇ соц≥альн≥ механ≥зми влади та њх вплив у сусп≥льств≥, законом≥рност≥ впливу соц≥альних сп≥льнот, ≥нститут≥в на пол≥тичний пор¤док, соц≥альн≥ засади пол≥тичних та державних ≥нститут≥в, стан, тенденц≥њ, напр¤ми функц≥онуванн¤ пол≥тичноњ св≥домост≥, пол≥тичноњ повед≥нки в соц≥альному середовищ≥.
—оц≥олог≥¤ права - галузь соц≥олог≥њ, що вивчаЇ законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ права в систем≥ соц≥альних ≥нститут≥в: генезис, динам≥ку, структуру правових норм та њх роль у сусп≥льств≥, механ≥зми њх реал≥зац≥њ у повед≥нц≥ та д≥¤льност≥ особистост≥, групи, орган≥зац≥њ, ≥нститут≥в, сусп≥льства.
—оц≥олог≥¤ прац≥ та зайн¤тост≥ - галузева соц≥олог≥чна теор≥¤, ¤ка вивчаЇ законом≥рност≥ формуванн¤, функц≥онуванн¤ ≥ розвитку соц≥альних утворень (систем сп≥льнот та ≥нститут≥в) у сфер≥ прац≥ й пов'¤зан≥ з ними процеси та ¤вища.
—оц≥олог≥¤ рел≥г≥њ - галузь соц≥олог≥њ, одна з≥ спец≥альних соц≥олог≥чних дисципл≥н, ¤ка вивчаЇ взаЇмод≥ю рел≥г≥њ та сусп≥льства, њњ вплив на соц≥альну повед≥нку ≥ндив≥д≥в та сп≥льнот.
—оц≥олог≥¤ села - галузь соц≥олог≥чноњ науки, що вивчаЇ р≥зн≥ аспекти життЇд≥¤льност≥ села ¤к соц≥ально-територ≥альноњ сп≥льноти.
—оц≥олог≥¤ с≥м'њ - галузь соц≥олог≥њ, що вивчаЇ законом≥рност≥ виникненн¤, функц≥онуванн¤ й розвитку с≥мейно-шлюбних стосунк≥в ¤к соц≥ального феномену в конкретних соц≥окультурних умовах.
—оц≥оматриц¤ - таблиц¤, в ¤к≥й у р¤дках розм≥щують в≥дпов≥д≥ кожного з член≥в групи.
—оц≥ометричний ≥ндекс - показник, ¤кий використовують дл¤ характеристики взаЇмин у груп≥ ≥ статусу окремих член≥в групи; визначають на основ≥ даних соц≥ометричного опитуванн¤.
—оц≥ометричний критер≥й - конкретна зм≥стова ситуац≥¤ (реальна чи у¤вна), запропонована респонденту ¤к основа вибору чи в≥дхиленн¤ ≥нших член≥в групи - партнер≥в у сп≥льн≥й д≥¤льност≥ або ¤к пропозиц≥¤ про те, хто з член≥в групи обере (в≥дхилить) респондента у ц≥й ситуац≥њ.
—оц≥ометричний метод опитуванн¤ - один з р≥зновид≥в оп ванн¤, ¤кий використовують дл¤ вивченн¤ внутр≥колективних зв^¤з^ к≥в з'¤суванн¤м стосунк≥в м≥ж членами колективу.
—п≥вроб≥тництво - соц≥альний процес, ¤кий пол¤гаЇ в узгодженн≥ д≥¤льност≥ ≥ндив≥д≥в, груп дл¤ дос¤гненн¤ загальноњ мети, незалежно в≥д њњ характеру.
—пец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ - теор≥њ, ¤к≥ вивчають законом≥рност≥ розвитку окремих сп≥льнот, функц≥онуванн¤ соц≥альних ≥нститут≥в, соц≥альних процес≥в.
—пос≥б житт¤ - види життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, соц≥альних груп ≥ особи з р≥зним р≥внем доходу, осв≥ти, культури, неоднаковими
ц≥нн≥сними ор≥Їнтац≥¤ми тощо.
—т≥йк≥сть ≥нструменту вим≥рюванн¤ - ступ≥нь в≥дтворенн¤ результат≥в вим≥рюванн¤ за повторного використанн¤ цього ≥нструменту на одн≥й ≥ т≥й сам≥й груп≥ ≥ за тих же умов.
—уперництво - соц≥альний процес, ¤кий пол¤гаЇ у з≥ткнен≥ протилежних ≥нтерес≥в ≥ндив≥д≥в, груп або прагненн¤ до задоволенн¤ однакових ≥нтерес≥в за
допомогою засоб≥в, ¤кими ≥нш≥ групи чи ≥ндив≥ди хочуть реал≥зувати власн≥ ≥нтереси.
—усп≥льство - сукупн≥сть ус≥х засоб≥в взаЇмод≥њ та форм об'Їднанн¤ людей, що склалис¤ ≥сторично, мають сп≥льну територ≥ю, загальн≥ культурн≥ ц≥нност≥ та соц≥альн≥ норми, характеризуютьс¤ соц≥о-культурною ≥дентичн≥стю њњ член≥в.
—усп≥льство в≥дкрите - демократичне сусп≥льство, ¤кому властив≥ дух критики ≥ здатн≥сть легко зм≥нюватис¤ ≥ пристосовуватис¤ до обставин зовн≥шнього середовища.
“
“еор≥¤ соц≥альноњ д≥њ - одна з найважлив≥ших теоретичних концепц≥й сучасноњ зах≥дноњ соц≥олог≥њ, прагне по¤снити найр≥зноман≥тн≥ш≥ соц≥альн≥ ¤вища - в≥д окремих акт≥в ≥ндив≥дуальноњ повед≥нки до великомасштабних сусп≥льно-≥сторичних процес≥в (ћ. ¬ебер, ‘. «на-нецький, “. ѕарсонс).
“ехн≥чн≥ правила - норми, що регулюють в≥дношенн¤ людини ≥ природи.
“иполог≥зац≥¤ сусп≥льств - класиф≥кац≥¤ сусп≥льств на основ≥ визначенн¤ найважлив≥ших ≥ найсуттЇв≥ших ознак, типових рис.
“отал≥таризм - 1) тотал≥тарний режим, дл¤ ¤кого характерн≥ контроль держави над ус≥ма галуз¤ми сусп≥льного житт¤, фактична л≥кв≥дац≥¤ конституц≥йних прав на свободу, репрес≥њ; 2) напр¤мок пол≥тичноњ думки, що п≥дтримуЇ встановленн¤ тотал≥тарних режим≥в.
“рудова адаптац≥¤ - соц≥альний процес засвоЇнн¤ особист≥стю новоњ трудовоњ ситуац≥њ внасл≥док активноњ взаЇмод≥њ особистост≥ й трудового середовища.
”
”правл≥нн¤ соц≥альне - св≥домий ц≥леспр¤мований вплив на соц≥альну систему, орган≥зац≥ю, ≥нститут або процес, метою ¤кого Ї приведенн¤ напр¤му ≥ темп≥в њх розвитку та функц≥онуванн¤ у в≥дпов≥дн≥сть з д≥Їю об'Їктивних соц≥альних закон≥в.
”рбан≥зац≥¤ - соц≥ально-економ≥чний процес зростанн¤ м≥ст, м≥ського населенн¤, поширенн¤ м≥ського способу житт¤.
‘
‘ем≥н≥зм - науковий напр¤м ≥ сусп≥льний рух, метою ¤кого Ї повна р≥вноправн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок у вс≥х сферах житт¤.
‘утуролог≥¤ - сукупн≥сть у¤влень про майбутнЇ людства; галузь наукових знань, що охоплюЇ перспективи соц≥альних процес≥в.