≈лектронн≥ п≥дручники дл¤ IV курсу
дл¤ некомерц≥йного користуванн¤
т≥льки в читальному зал≥
|
ѕ≥дручник
–озд≥л 2. ћитне правo в ”крањн≥
1.ѕон¤тт¤ митного права
ѕ≥дх≥д до вивченн¤ пон¤т≥йного апарату юридичних дисципл≥н
склавс¤ давно, Ї загальним, методолог≥чно та практично виправданим ¬≥дпов≥дно до них,
категор≥¤ "митне право" виводитьс¤ ≥з загальнотеоретичних п≥дход≥в до номенолог≥њ: право
¤к галузь, право ¤к законодавство, право ¤к напр¤м розвитку науки та право ¤к навчальна
дисципл≥на.
ќб'Їктивний под≥л права на публ≥чне та приватне призв≥в до по¤ви двох
супергалузей права (приватне та публ≥чне) в рамках ¤ких Ї дек≥лька галузей права ”крањни, що
в≥др≥зн¤ютьс¤ стаб≥льними предметом та методами правового регулюванн¤. …детьс¤ про дв≥ надгалуз≥
права: публ≥чне та приватне право. ¬они мають св≥й механ≥зм, своњ засоби, своњ юрисдикц≥йн≥
форми та нав≥ть державн≥ органи ≥ ≥нш≥ органи, що забезпечують реал≥зац≥ю њх прав та
охоронюваних законом ≥нтерес≥в. ƒоктринально цей под≥л започаткований на:
1) теор≥њ ≥нтересу, ¤ку оприлюднив ”льп≥ан (публ≥чне право стосуЇтьс¤
≥нтерес≥в держави, а приватне стосуЇтьс¤
корист≥ окремих ос≥б;
2) теор≥¤ методу правового регулюванн¤ (н≥мецький юрист “он) за ¤кою
публ≥чне право - сфера влади ≥ п≥дпор¤дкуванн¤, а приватне - свободи ≥ приватноњ ≥н≥ц≥ативи;
3) теор≥¤ предмета правового регулюванн¤ (проф. ƒ. ¬. авел≥н) ¤ка
зводитьс¤ до того, що
предметом приватного права Ї виключно майнов≥ в≥дносини, а предметом публ≥чного - ≥нш≥;
4) теор≥¤ суб'Їкта (ѕ. ¬уарон), ¤ка опираЇтьс¤ на те, що публ≥чне право регулюЇ в≥дносини
особи з державою, а приватне визначаЇ в≥дносини ос≥б м≥ж собою.
Ќа перетин≥ публ≥чних та приватних ≥нтерес≥в виникають г≥бридн≥ галуз≥
права, що вбирають у себе елементи базових галузей права, але мають в≥дносно самост≥йний аспект
про¤ву предмету правового регулюванн¤. —аме до таких ≥ в≥дноситьс¤ митне право ”крањни.
Ќасамперед йдетьс¤ про дискус≥йне питанн¤ щодо м≥сц¤ митного права в
правов≥й систем≥. ќдн≥ обірунтовують можлив≥сть вид≥ленн¤ митного права в самост≥йну комплексну
галузь права, а друг≥ - визначають митне право ¤к п≥дгалузь адм≥н≥стративного права, трет≥ -
¤к ≥нститут адм≥н≥стративного права, чого притримуЇтьс¤ й б≥льш≥сть вчених у галуз≥
адм≥н≥стративного права, четверт≥ - ¤к комплексну галузь права, систему встановлених
(санкц≥йованих) державною правових норм р≥зноњ галузевоњ приналежност≥, що регулюють сусп≥льн≥
в≥дносини у сфер≥ митноњ справи ≥ митноњ пол≥тики. ј. “. омзюк, на основ≥ спец≥ального
досл≥дженн¤ цього суперечливого у доктрин≥ права питанн¤ та анал≥зу висловлених точок зору
вважаЇ, що нараз≥ митне право не можна назвати самост≥йною, окремою галуззю права. Ќа його
погл¤д це велика сукупн≥сть (¤к на нас - система) правових норм, ¤к≥ мають внутр≥шн≥
взаЇмозв'¤зки, проте Ї складовими ≥нших галузей права . “акий п≥дх≥д маЇ право на ≥снуванн¤.
јле в≥н досить неоднозначний ≥ не визначаЇ центра т¤ж≥нн¤ права, ¤ким, на наш погл¤д, Ї саме
державне управл≥нн¤ у сфер≥ митноњ справи.
јвтори, що в≥днос¤ть митне право до галуз≥ адм≥н≥стративного права,
повинн≥, за лог≥кою речей ≥менувати цю п≥дгалузь чи ≥нститут "адм≥н≥стративним правом у митн≥й
сфер≥". јле вони цього не робл¤ть ≥ не випадково. “акий п≥дх≥д Ї виправданим ≥ виваженим з
позиц≥њ арх≥тектон≥ки права та правових традиц≥й. ћ≥н¤ти щось кардинально без достатн≥х потреб
практики навр¤д чи доц≥льно. «ац≥кавлен≥сть у створенн≥ митного права ¤к самост≥йноњ галуз≥
права, а не т≥льки законодавства повинна мати п≥д собою достатн≥ аргументи. ≤нтерес щодо
реал≥зац≥њ ф≥скальноњ пол≥тики, забезпеченн¤ безпеки зумовлюЇ системне визначенн¤ правових,
економ≥чних ≥ орган≥зац≥йних основ митноњ справи. Ѕез створенн¤ всеос¤жноњ системи митного
регулюванн¤ всього комплексу митних в≥дносин неможливо забезпечити захист митного суверен≥тету
й економ≥чноњ безпеки крањни, актив≥зац≥ю зв'¤зку економ≥ки з≥ св≥товим господарством, захист
прав та охоронюваних ≥нтерес≥в громад¤н, суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва ≥ державних орган≥в, а також
дотриманн¤ обов'¤зк≥в в галуз≥ митноњ справи. “им б≥льше, що реал≥зац≥¤ гуман≥тарних та
економ≥чних програм, намаганн¤ в≥днайти заруб≥жн≥ ринки збуту товару актив≥зували увагу до
митного права.
ћитне право ун≥ф≥куЇтьс¤ ≥ по сут≥ можна говорити не ст≥льки про ћитне
право ”крањни, а про ћитне право в ”крањн≥ ¤к про¤в ћ≥жнародного митного права. ÷е св≥дченн¤
≥нтеграц≥њ ”крањни ≥ Ївропейську та св≥тову систему та взаЇмод≥њ ≥ взаЇмопроникненн¤ у систем≥
права. ™дн≥сть п≥дход≥в до правового регулюванн¤ митних правов≥дносин насамперед слугуЇ
≥нтересам ф≥зичних ос≥б, що за р≥зних причин перетинають митн≥ кордони.
ѕо сут≥ за короткий час фактично заново на суверенн≥й основ≥ створено
нову галузь законодавства- митне право ≥ нам≥тилась тенденц≥¤ до вид≥ленн¤ самост≥йних предмету
та методу правового регулюванн¤. ¬≥дстоюЇтьс¤ позиц≥¤, що митне право повинне бути вид≥лене в
самост≥йну галузь права, тому що маЇ самост≥йний специф≥чний предмет регулюванн¤ - широке коло
сусп≥льних в≥дносин у сусп≥льн≥й сфер≥ та метод. ” зв'¤зку з цим цей аспект заслуговуЇ б≥льш
детальноњ уваги, але не Ї перспективним дл¤ модульноњ системи та Ѕолонськоњ системи осв≥ти.
12 омзюк ј.“. ћ≥сце митного права у правов≥й систем≥ ”крањни в≥сник ’арк≥вського нац≥онального ун≥верситету внутр≥шн≥х справ. ¬ипуск 36. ’.; 2006. - —.246
ѕрийн¤то вважати, що предмет права складають в≥дносини, що ним регулюютьс¤. « огл¤ду на обмежен≥сть предмет≥в правового регулюванн¤ у науц≥ вид≥л¤ютьс¤ речов≥ (майнов≥), немайнов≥, орган≥зац≥йн≥, управл≥нськ≥ та ≥нш≥ в≥дносини. ƒо останн≥х в≥днос¤ть в≥дносини, що пов'¤зан≥ з реал≥зац≥Їю прав людини, наприклад, природних, прав ≥нтелектуальноњ власност≥, права на про¤в своЇњ особистост≥. ¬они прив'¤зуютьс¤ до сфери д≥¤льност≥, особливост≥ правового режиму та правового становища суб'Їкт≥в. Ѕ≥льшою м≥рою самост≥йн≥сть галуз≥ права про¤вл¤Їтьс¤ через метод правового регулюванн¤ - способи впливу на повед≥нку суб'Їкт≥в.
¬ основному предмет митного права складають управл≥нськ≥ в≥дносини. ѕроте митне право й охоплюЇ собою наданн¤ митних послуг, що в≥дноситьс¤ до предмета цив≥льного права. ¬ид≥л¤ти останн≥ з комплексу митноњ справи недоц≥льно.
’оча в структур≥ цих в≥дносин ≥ переважають управл≥нськ≥ р≥шенн¤, але вони не вичерпують усього предмету митного правового регулюванн¤. ƒо його складу вход¤ть ≥ багато ≥нших ¤к≥сно необх≥дних сусп≥льних в≥дносин, що регулюютьс¤ нормами р≥зних галузей права: конституц≥йного, адм≥н≥стративного, трудового, банк≥вського, м≥жнародного права й ≥нших. Ѕудучи р≥знор≥дними за своњм складом та приналежн≥стю, ус≥ ц≥ в≥дносини ≥нтегрован≥ у визначену специф≥чну сп≥льн≥сть - митн≥ в≥дносини, за одн≥Їю сп≥льною дл¤ вс≥х ознакою, що систематизуЇ: перем≥щенн¤ товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон та забезпечуЇ функц≥онуванн¤ в≥дпов≥дноњ державноњ служби.
ћитн≥ в≥дносини, будучи комплексними за галузевою приналежн≥стю, все ж таки складають Їдине ц≥ле ≥ вид≥л¤ютьс¤ ¤к самост≥йний предмет комплексноњ галуз≥ митного права. ћи погоджуЇмос¤ з тими представниками науки адм≥н≥стративного права, що в≥днос¤ть митн≥ в≥дносини до адм≥н≥стративних. ѕроте ц≥ в≥дносини ускладнен≥ необх≥дн≥стю комплексного регулюванн¤ в≥дносин, що т≥сно зв'¤зан≥ ≥з митною справою. ƒо того митн≥ в≥дносини так чи ≥накше т≥сно зв'¤зан≥ ≥з р≥зними аспектами про¤ву властивостей речей, њх правового режиму, њх приналежност≥ - тобто з майновими в≥дносинами, що спонукаЇ необх≥дн≥сть забезпечувати майнов≥ права та охоронюван≥ законом ≥нтереси власник≥в (економ≥чний детерм≥н≥зм). ÷е зумовлюЇ необх≥дн≥сть регулюванн¤ ≥ де¤ких приватних в≥дносин.
¬≥дносна самост≥йн≥сть правов≥дносин визначаЇтьс¤ через такий њх елемент ¤к суб'Їктний склад. ”часниками регульованих митним правом сусп≥льних в≥дносин Ї широке коло ос≥б, що беруть участь у перем≥щенн≥ товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон та митн≥ органи, ¤к≥ легал≥зують це перем≥щенн¤. ƒо них в≥днос¤тьс¤ митн≥ органи, особи, що перем≥щають товари, - њхн≥ власники, покупц≥, власники, ≥нш≥ особи, що причетн≥ до зд≥йсненн¤ д≥й по ввозу ≥ (чи) вивозу товар≥в, декларанти, брокери, власники склад≥в тимчасового збер≥ганн¤, перев≥зники й ≥н. ÷ентральною ланкою регулюванн¤ митних в≥дносин Ї саме в≥дносини з митними органами. ” б≥льш≥й м≥р≥ ц≥ в≥дносини мають св≥й об'Їкт: товари ≥ транспортн≥ засоби, що перем≥щуютьс¤ через митний кордон.
омплексний характер митних правов≥дносин об'Їктивно зумовлюЇ й застосуванн¤ р≥зних метод≥в њх правового регулюванн¤. ƒл¤ кожного виду сусп≥льних в≥дносин, охоплюваних пон¤тт¤м митних, застосовуютьс¤ властив≥ њм способи впливу. омплексному характеру митних в≥дносин в≥дпов≥даЇ "комплексний метод" митного права - комб≥новане застосуванн¤ правових способ≥в впливу на суб'Їкт≥в в аспект≥ забезпеченн¤ митних режим≥в ≥ реал≥зац≥њ ≥нших засоб≥в митноњ пол≥тики.
¬агомою п≥дставою вид≥ленн¤ митного права в самост≥йну галузь права вважаЇтьс¤ на¤вн≥сть кодиф≥кац≥йних акт≥в - у даному випадку ћ ”крањни й «акону ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф". “ой факт, що де¤к≥ норми ћ ”крањни одночасно вход¤ть до складу ≥нших галузей права, ан≥трохи не спростовуЇ висновку про њхню незм≥нну приналежн≥сть митному праву. Ќорми з подв≥йною приналежн≥стю з тим же предметом, тим же способом впливу вход¤ть до ≥нших галузей права. ¬они функц≥онально поЇднуютьс¤ в систем≥ митного права. ѕор≥вн¤нн¤ показуЇ, що ћ ”крањни м≥стить самост≥йне нормативне регулюванн¤, б≥льш повне, детальне ≥ ч≥тке н≥ж склад адм≥н≥стративних правопорушень у митн≥й сфер≥ (митн≥ правопорушенн¤) ≥ провадженн¤ по них (митний процес).
ћитне право - не вторинне утворенн¤ в систем≥ права, а напр¤м первинного правового утворенн¤, а саме адм≥н≥стративного права, у ¤кому Ї п≥дгалуззю адм≥н≥стративного права. јле присутн≥сть норм ≥з "подв≥йним громад¤нством" додаЇ митному праву характер комплексноњ галуз≥ права, пор¤д, наприклад, з п≥дприЇмницьким, морським, пов≥тр¤ним, банк≥вським, еколог≥чним правом ≥ ≥н.
ѕ≥сл¤ з'¤суванн¤ об'Їктивних умов виникненн¤ й становленн¤ митного права можна сформулювати пон¤тт¤ митного права.
ћитне право - це комплексна галузь законодавства, система встановлених (санкц≥онованих) державою правових норм р≥зноњ галузевоњ приналежност≥, що регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ митноњ справи ≥ митноњ пол≥тики. “ака деф≥н≥ц≥¤ в≥дображаЇ позитив≥стський п≥дх≥д ≥ може бути застосовна до пон¤тт¤ митне законодавство.
ѕроте традиц≥йно ≥снуЇ й суб'Їктивний п≥дх≥д до пон¤тт¤ галуз≥ права через призму суб'Їктивних прав та юридичних обов'¤зк≥в. « огл¤ду на це митне право - система норм, ¤к≥ визначають компетенц≥ю митних орган≥в, суб'Їктивн≥ права та юридичн≥ обов'¤зки учасник≥в митних в≥дносин.
—истемн≥сть митного законодавства вказуЇ на його ≥Їрарх≥ю ≥ неможлив≥сть п≥дзаконним нормативним актом установлювати ≥нш≥ правила, чим це встановив закон. ¬ останн≥ роки системн≥сть ≥з наданн¤м ратиф≥кованим ”крањною м≥жнародним конвенц≥¤м ≥ договорам статусу нац≥онального закону одночасно означаЇ узгоджен≥сть внутр≥шнього законодавства ≥з загальними тенденц≥¤ми розвитку св≥тового гуман≥тарного та економ≥чного законодавства. ћитне право не допускаЇ ≥нших джерел: звичаЇвого права, договор≥в, судових прецедент≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ ст. 19 онституц≥њ ”крањни ≥ зокрема тим, що при реал≥зац≥њ митноњ пол≥тики митн≥ органи та њх посадов≥ особи повинн≥ керуватис¤ виключно нормами права ≥ за њх меж≥ виходити не можуть. ÷е стосуЇтьс¤ й розв'¤занн¤ сп≥рних питань.
” той же час митне право може розгл¤датис¤ ¤к наука - система погл¤д≥в, теор≥й та у¤влень про урегульован≥ митним законодавством в≥дносини. ¬арто в≥дм≥тити, що в ”крањн≥ разом ≥з становленн¤м митного законодавства виросла когорта науковц≥в (™. ¬. ƒод≥н, —. ¬. ≥валов, Ѕ. ј. ормич, ¬. я. Ќастюк, . . —андровський, ¬. ј. Ўкарупа, ћ. √. Ўульга та ≥нш≥), що спец≥ал≥зуютьс¤ на вивченн≥, анал≥з≥ та розробц≥ теоретичних засад митного права.
ћитне право також стало повноправною навчальною дисципл≥ною у ¬«ќ юридичного та економ≥чного проф≥лю. …ого концепц≥¤ та зм≥ст ще далек≥ в≥д ≥деалу, часом перепл≥таютьс¤, але, безумовно, стаЇ зрозум≥лою необх≥дн≥сть загальноњ консол≥дуючоњ ланки дл¤ ун≥ф≥кац≥њ зм≥сту. як навчальна дисципл≥на митне право - система необх≥дних знань та вм≥нь дл¤ тих, хто його вивчаЇ, та метод≥в навчанн¤. ¬они в≥дображен≥ програмою курсу, робочою програмою, зм≥стом модул≥в у ¤ких в≥дпов≥дно до мети навчанн¤ та глибини проникненн¤ у предмет конкретизуютьс¤ необх≥дн≥ знанн¤ та вм≥нн¤ чи њх певний напр¤м.
2. ѕредмет митного права
ѕредмет митного права складають сусп≥льн≥ орган≥зац≥йн≥ в≥дносини, що складаютьс¤ в процес≥ ≥ з приводу перем≥щенн¤ товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон ”крањни. ¬ б≥льш≥й м≥р≥ ц≥ в≥дносини Ї управл≥нськими, тобто в≥дносинами влади п≥дпор¤дкуванн¤. ¬ той же час вони Ї майновими, але торкаютьс¤ особистих немайнових. ќкр≥м цього, митне право охоплюЇ ≥ процесуальн≥ правов≥дносини.
ќск≥льки митниц¤ Ї органом державноњ виконавчоњ влади ≥ забезпечуЇ пор¤док перем≥щенн¤ через митний кордон ”крањни товар≥в ≥ транспортних засоб≥в, речей та ≥нших предмет≥в та ≥нше, то й в≥дносини, що складаютьс¤ з приводу забезпеченн¤ такого пор¤дку Ї в б≥льш≥й м≥р≥ управл≥нськими. якщо предмет адм≥н≥стративного права складаЇ широкий комплекс сусп≥льних в≥дносин, що виникають у зв'¤зку з реал≥зац≥Їю функц≥й державного управл≥нн¤, з приводу зд≥йсненн¤ широкоњ р≥зноман≥тноњ виконавчоњ та розпор¤дчоњ д≥¤льност≥ з реал≥зац≥њ функц≥й державного управл≥нн¤, то предмет митного права складаЇ владно розпор¤дча д≥¤льн≥сть митних орган≥в при зд≥йсненн≥ митноњ справи.
Ќа предмет митного права впливають особливост≥ м≥жнародних публ≥чних в≥дносин, концепц≥¤ гуман≥тарного права та пол≥тики. јле основне його спр¤муванн¤ - це в≥дносини майнового характеру, особист≥ немайнов≥ в≥дносини та орган≥зац≥йно-управл≥нськ≥ в≥дносини.
¬≥дпов≥дно митно-правовими в≥дносинами Ї врегульован≥ нормами митного права сусп≥льн≥ в≥дносини, учасники ¤ких Ї нос≥¤ми суб'Їктивних прав ≥ юридичних обов'¤зк≥в у митн≥й справ≥.
” загальн≥й форм≥ структура сусп≥льних в≥дносин у сфер≥ митноњ д≥¤льност≥ визначена ћ ”крањни. як вказано у його преамбул≥ ћ ”крањни визначаЇ засади орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ митноњ справи в ”крањн≥, регулюЇ економ≥чн≥ , орган≥зац≥йн≥, правов≥, кадров≥ та соц≥альн≥ аспекти д≥¤льност≥ митноњ системи ”крањни. ¬≥н спр¤мований на забезпеченн¤ захисту економ≥чних ≥нтерес≥в ”крањни, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ розвитку њњ економ≥ки, захисту прав та ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та громад¤н, а також забезпеченн¤ дотриманн¤ законодавства ”крањни з питань митноњ справи.
” ћ ”крањни визначен≥ основн≥ види сусп≥льних в≥дносин, сукупн≥сть ¤ких ≥ складаЇ предмет регулюванн¤ митного права. «алежно в≥д конкретноњ мети, п≥дстав виникненн¤, пор¤дку регулюванн¤ вид≥л¤ютьс¤ так≥ види митних в≥дносин, що пов'¤зан≥ з:
орган≥зац≥Їю митноњ справи. ¬они виникають м≥ж органами державноњ влади з митними органами, усередин≥ системи митних орган≥в при зд≥йсненн≥ покладених на них функц≥й;
перем≥щенн¤м через митний кордон ”крањни товар≥в ≥ транспортних засоб≥в. ¬иникають м≥ж митними органами й особами, що перем≥щують товари ≥ транспортн≥ засоби через митний кордон;
встановленн¤м та регулюванн¤м митних режим≥в. ¬иникають м≥ж митними органами, м≥ж митними органами й особами, що перем≥щують товари ≥ транспортн≥ засоби через митний кордон ”крањни;
ст¤гуванн¤м митних платеж≥в. ¬иникають м≥ж митними органами й особами, що перем≥щають товари ≥ транспортн≥ засоби через митний кордон ”крањни;
попередн≥ми операц≥¤ми. ¬иникають у зв'¤зку з пов≥домленн¤м
13 ÷е не досить виважено ≥ в≥дображаЇ не юридичн≥ в≥дносин (форму), а зм≥ст. “ому з така вказ≥вка Ї досить некоректна. ѕраво може регулювати майнов≥ в≥дносини. ≤нша справа, що ц≥ в≥дносини мають два про¤ви: економ≥чний та юридичний.
митних орган≥в про перетин митного кордону чи нам≥р вивезти товари ≥ транспортн≥ засоби за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни; з доставкою товар≥в, транспортних засоб≥в у м≥сце, обумовлене митним органом, ≥ т. д.;
митним оформленн¤м. ¬иникають у зв'¤зку з операц≥¤ми та д≥¤ми посадових ос≥б митних орган≥в з метою забезпеченн¤ митного контролю за перем≥щенн¤м через митний кордон товар≥в ≥ транспортних засоб≥в ≥ застосуванн¤ засоб≥в державного регулюванн¤ такого перем≥щенн¤;
митним контролем за товарами ≥ транспортними засобами, що перем≥щуютьс¤ через митний кордон. “ак≥ в≥дносини виникають у зв'¤зку з перев≥ркою митними органами документ≥в ≥ в≥домостей, що необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ митних процедур; митним огл¤дом, обл≥ком товар≥в ≥ транспортних засоб≥в, перев≥ркою митних платеж≥в ≥ т. д.;
валютним контролем. ¬иникають у зв'¤зку ≥з забезпеченн¤м митними органами дотриманн¤ валютного законодавства при зд≥йсненн≥ валютних операц≥й;
веденн¤м митноњ статистики ≥ “Ќ «≈ƒ. ¬иникають у зв'¤зку з≥ збором, обробкою й анал≥зом митними органами даних про перем≥щенн¤ товар≥в через митний кордон, веденн¤м спец≥альноњ статистики;
провадженн¤м по зд≥йснених злочинах та ≥нших правопорушенн¤х у сфер≥ митноњ справи. ¬иникають у зв'¤зку з≥ зд≥йсненн¤м митними органами д≥знанн¤ у справах про контрабанду й ≥нших правопорушенн¤х у сфер≥ митноњ справи, ¤к≥ в≥днесено до компетенц≥њ митних орган≥в;
≥нформуванн¤м, консультуванн¤м ≥ попередн≥ми р≥шенн¤ми. ¬иникають у зв'¤зку з наданн¤м митними органами зац≥кавленим особам ≥нформац≥њ про чинн≥ правов≥ акти в митн≥й сфер≥, консультуванн¤м з питань митноњ справи й ≥нших питань, що вход¤ть у компетенц≥ю митних орган≥в, прийн¤тт¤м попередн≥х р≥шень з конкретних питань, з ¤кими звертаютьс¤ зац≥кавлен≥ особи;
звертанн¤м у власн≥сть держави товар≥в, транспортних засоб≥в ≥ ≥нших предмет≥в. ¬иникають у зв'¤зку з безоплатним вилученн¤м у власника товар≥в ≥ транспортних засоб≥в за вироком суду у вигл¤д≥ санкц≥њ за злочини в сфер≥ митноњ справи чи постановою митного органу у вигл¤д≥ санкц≥њ за порушенн¤ митних правил, а також у зв'¤зку з вибором митного режиму в≥дмовою на користь держави й реал≥зац≥Їю зазначених товар≥в ≥ транспортних засоб≥в;
оскарженн¤м ≥ розгл¤дом р≥шень, д≥й ≥ (чи) безд≥¤льност≥ митних орган≥в ≥ њхн≥х посадових ос≥б. ¬иникають у зв'¤зку з≥ звертанн¤м у вищесто¤щий митний чи ≥нший орган у зв'¤зку з подачею вищесто¤щ≥й посадов≥й особ≥ скарги на р≥шенн¤ чи д≥њ (безд≥¤льн≥сть) нижчесто¤щих митних орган≥в ≥ њх посадових ос≥б;
орган≥зац≥Їю державноњ служби в митних органах ≥ виконанн¤м державними службовц¤ми покладених на митн≥ органи завдань ≥ функц≥й. ” ћ ”крањни регламентован≥ лише в≥дносини за участю посадових ос≥б зазначених орган≥в. ” д≥йсност≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ зд≥йсненн¤ державноњ служби в митних органах, вин¤тково широк≥ за своњм обс¤гом ≥ р≥зноман≥тн≥ за зм≥стом. ÷е в≥дносини, що виникають у зв'¤зку з установленн¤м правового статусу посад у митних органах ≥ пор¤дку њхнього зам≥щенн¤; у зв'¤зку з п≥дготовкою, п≥дбором ≥ розпод≥лом кадр≥в, зарахуванн¤м на т≥ чи ≥нш≥ посади; у процес≥ д≥¤льност≥ державних службовц≥в у митних органах ≥ т. д.
як самост≥йний вид обірунтовано вид≥л¤ютьс¤ в≥дносини, пов'¤зан≥ з участю ”крањни в м≥жнародно-правовому сп≥вроб≥тництв≥ й регулюванн≥ митноњ справи в рамках —Ќƒ, а також в≥дносин за участю в м≥жнародно-правових орган≥зац≥¤х ≥ сп≥вроб≥тництвом ≥з крањнами далекого заруб≥жж¤ в сфер≥ митноњ справи. Ѕ≥льш того у ¬Ќ«, ¤к≥ ор≥Їнтован≥ на м≥жнародно-правову спец≥ал≥зац≥ю читаЇтьс¤ спец≥альний курс "ћ≥жнародне митне право". —амо по соб≥ митне право ≥ Ї частиною м≥жнародного права. “ому вид≥ленн¤ ще й м≥жнародного митного права досить сумн≥вне.
ћитне право регулюЇ в≥дносини за участю митних орган≥в з приводу зд≥йсненн¤ ними покладених на них державою функц≥й. як нос≥њ юридично владних повноважень митн≥ органи виступають суб'Їктами митних в≥дносин.
ѕри визначенн≥ предмета митного права необх≥дно враховувати сферу митноњ справи, що охоплюЇ будь-¤к≥ д≥њ, пов'¤зан≥ з перем≥щенн¤м товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон; на¤вн≥сть спец≥альних суб'Їкт≥в - митних орган≥в; практичну реал≥зац≥ю ними наданих дл¤ зд≥йсненн¤ митноњ д≥¤льност≥ повноважень; на¤вн≥сть у н≥й специф≥чного об'Їкта регулюванн¤ -товар≥в, тобто будь-¤кого рухомого майна, у тому числ≥ валюти, валютних ц≥нностей, електричноњ, тепловоњ, ≥нших вид≥в енерг≥њ ≥ транспортних засоб≥в.
”регульован≥ митним правом сусп≥льн≥ в≥дносини р≥зноман≥тн≥, але ус≥ вони виникають у зв'¤зку з≥ зд≥йсненн¤м митноњ справи. Ќорми митного права упор¤дковують, закр≥плюють ≥ охорон¤ють найб≥льш рац≥ональн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини в митн≥й сфер≥. ” той же час митне право охоплюЇ де¤к≥ цив≥льн≥ в≥дносини: збер≥ганн¤ товар≥в, транспортних засоб≥в ≥ р≥дко предмет≥в на митних л≥ценз≥йних складах, наданн¤ послуг з митного оформленн¤, в≥дшкодуванн¤ запод≥¤ноњ незаконними д≥¤ми митних орган≥в шкоди.
3. ћетод митного права
«агальноприйн¤то, що метод правового регулюванн¤ - система специф≥чних способ≥в, засоб≥в, прийом≥в через ¤к≥ право ¤к регул¤тор сусп≥льних в≥дносин впливаЇ на його суб'Їкт≥в ≥ заставл¤Ї њх учин¤ти юридично значим≥ д≥њ таким чином, що вони вписуютьс¤ у диспозиц≥ю норм права Ї зрозум≥лими ≥ стикуютьс¤ з ≥ншими правовими ≥нститутами. ÷≥ засоби, способи, методи та форми впливають на суб'Їкт≥в через норми права, де встановлюЇтьс¤ ≥деальна ≥ бажана модель правила повед≥нки учасник≥в конкретних правов≥дносин, що над≥лен≥ певними суб'Їктивними правами ≥ юридичними обов'¤зками.
як уже зазначалос¤, митне право регулюЇ управл≥нськ≥ в≥дносини при зд≥йсненн≥ митноњ справи, що зумовлюЇ ≥ його методи. ѕереважаюча частина врегульованих митним правом в≥дносин Ї владними вертикальними та засновуЇтьс¤ на п≥дпор¤дкуванн≥ зобов'¤заного суб'Їкта нос≥ю владних повноважень. ¬≥дтак перевага надаЇтьс¤ ≥мперативному методу, що про¤вл¤Їтьс¤ ¤к у ћ ”крањни так ≥ «” "ѕро митний тариф ”крањни" ≥ ≥нших актах митного законодавства. ≤мперативний метод Ї базовим дл¤ врегулюванн¤ митних в≥дносин та розробки нормативних акт≥в у сфер≥ митноњ справи.
ћитне право регулюЇ в≥дносини м≥ж його суб'Їктами на засадах п≥длеглост≥, у тому числ≥ при регулюванн≥ в≥дносин м≥ж ф≥зичною особою, що перетинаЇ кордон й перем≥щуЇ предмети або товари, й митницею ¤к державним органом. ¬≥дтак держава встановлюЇ пор¤док ≥ умови перем≥щенн¤ товар≥в та транспортних засоб≥в через митний кордон , пор¤док зд≥йсненн¤ митного контролю та митного оформленн¤, ≥нших митних процедур, а ф≥зична чи юридична особа зобов'¤зана виконувати приписи митного розпор¤дженн¤ та владн≥ законн≥ вимоги посадових ос≥б митних орган≥в, наприклад пред'¤вити товар, транспортний зас≥б чи нав≥ть ручну поклажу дл¤ митного огл¤ду.
ѕри тому тут визначально визначена нер≥вн≥сть стор≥н у одних компетенц≥¤ та ч≥тко визначен≥ повноваженн¤ - у ≥нших встановлен≥ законом правила повед≥нки при перетин≥ митного кордону та виписан≥ ≥ детал≥зован≥ юридичн≥ обов'¤зки. ” в≥дносинах митних орган≥в м≥ж собою спов≥дуЇтьс¤ п≥дпор¤дкован≥сть. “ут встановлен≥ приписи, обмеженн¤ та дозволи, ¤к≥ Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ особами що перем≥щують товари та транспортн≥ засоби через митний кордон та посадовими особами митних орган≥в.
ƒл¤ адм≥н≥стративного права характерн≥ так≥ методи ¤к приписи в≥дпов≥дних державних орган≥в та посадових ос≥б. ќсоба, ¤к≥й ц≥ приписи адресован≥, повинна њх виконувати. ёридичновладн≥ приписи орган≥в державного управл≥нн¤ у сфер≥ митноњ справи Ї, ¤к правило, односторонн≥ми. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ при управл≥нн≥ митною справою ¤ке неможливе без вказ≥вок ≥ обов'¤зкових вимог чи ч≥ткого виконанн¤ припис≥в чинного законодавства та виданих в його межах владних розпор¤джень. ¬они Ї персон≥ф≥кованими ≥ адресуютьс¤ або певн≥й ланц≥ у систем≥ митних орган≥в, наприклад, митному посту √опт≥вка, стосовно забезпеченн¤ прикордонного сп≥вроб≥тництва. ¬≥дпов≥дно лише суб'Їкт управл≥нн¤ уповноважений давати владн≥ приписи, ¤к≥ Ї обов'¤зковими дл¤ ≥ншоњ сторони. “аким чином, митн≥ правов≥дносини можуть бути охарактеризован≥ ¤к владов≥дносини.
ƒл¤ цього держава закр≥пила в нормах митного законодавства вимоги щодо д≥¤льност≥ митних орган≥в, пор¤док ≥ засади взаЇмов≥дносин ≥з ≥ншими державними органами та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ф≥зичними та юридичними особами, ¤к≥ беруть участь у митних правов≥дносинах. ¬≥дпов≥дно вища митн≥ органи та органи державного контролю у сфер≥ митноњ справи вправ≥ вимагати в≥д митних орган≥в суворого дотриманн¤ норм чинного митного законодавства. „ерез право на оскарженн¤ незаконних д≥й митних орган≥в заставити њх д≥¤ти в русл≥ встановлених припис≥в можуть ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, чињ права порушен≥.
≤мперативний метод про¤вл¤Їтьс¤ в приписах, заборонах.
ѕриписи митного права т≥сно пов'¤зан≥ з можлив≥стю застосуванн¤ примусу. “акий примус не виключаЇтьс¤ й застосовуЇтьс¤ ¤к крайн≥й зас≥б юридичного впливу. –азом з тим зм≥ст припис≥в може бути р≥зним: не допускати альтернативи або допускати можлив≥сть вибору одного з дек≥лькох запропонованих вар≥ант≥в повед≥нки. ќдн≥ з них виникають за ≥н≥ц≥ативою нос≥¤ обов'¤зку, а ≥нш≥ за ≥н≥ц≥ативи компетентного органу чи його посадовоњ особи. Ќаприклад, при зд≥йсненн≥ митного контролю контролер може на п≥дстав≥ зовн≥шн≥х ознак вчиненн≥ незаконних д≥й особою (нервуванн¤, п≥дсилене пот≥нн¤ тощо) прийн¤ти р≥шенн¤ про особистий огл¤д ц≥Їњ ф≥зичноњ особи.
ѕрийн¤ттю одностороннього владно-розпор¤дчого акту передують узгодженн¤ його проекту чи концептуальних положень ≥з ус≥ма зац≥кавленими сторонами, сп≥льний його розгл¤д та обговоренн¤. ¬ раз≥ нев≥дпов≥дност≥ таких припис≥в чинному законодавству та грубого порушенн¤ законних прав та ≥нтерес≥в особи вони можуть бути в установленому пор¤дку оскаржен≥ й в≥дм≥нен≥.
¬иконанн¤ односторонн≥х припис≥в забезпечуЇтьс¤ роз'¤снювальною й виховною роботою орган≥в управл≥нн¤, в результат≥ ¤коњ у зобов'¤заних ос≥б формуЇтьс¤ впевнен≥сть у необх≥дност≥ њх виконанн¤. „асто приписи супроводжуютьс¤ рекомендац≥¤ми щодо њх найб≥льш ефективного виконанн¤ чи уникненн¤ обт¤жуючих процедур.
«аборони у митному прав≥ про¤вл¤ютьс¤ у форм≥ визначених законом чи п≥дзаконним актом ч≥тко визначеного пор¤дку (технолог≥њ) виконанн¤ митних процедур: оформленн¤ митних декларац≥й, проведенн¤ митного контролю, документуванн¤ ви¤влених порушень митного законодавства, провадженн¤ у справах про порушенн¤ митного законодавства тощо. «аборони кореспондуютьс¤ встановленн¤м контролю за дотриманн¤м митного законодавства та можлив≥сть прит¤гненн¤ його порушник≥в до в≥дпов≥дальност≥. ÷ьому слугують й служби внутр≥шньоњ безпеки.
—л≥д мати на уваз≥, що у митному прав≥, особливо стосовно регулюванн¤ особливостей перем≥щенн¤ через митний кордон ”крањни товар≥в, застосовуютьс¤ методи непр¤мого впливу. ÷е, ¤к правило, економ≥чн≥ важел≥. “аким чином, адм≥н≥стративн≥ методи регулюванн¤ митних в≥дносин про¤вл¤ютьс¤ у юридичн≥й нер≥вност≥ њх учасник≥в, пр¤м≥й орган≥зац≥йн≥й п≥дпор¤дкованост≥, покладенн≥ на п≥длеглого юридичного обов'¤зку зд≥йсненн¤ певних д≥й в≥дпов≥дно до визначених законом чи п≥дзаконним актом правил.
ќск≥льки митн≥ правов≥дносини Ї комплексними й включають у себе певну долю приватних, то йому притаманн≥ методи приватного права, що заснован≥ на р≥вност≥ стор≥н, диспозитивност≥, судовому розгл¤ду спор≥в. Ќа засадах р≥вност≥ та паритетност≥ та координац≥њ митн≥ органи ”крањни будують своњ взаЇмов≥дносини з митними органами ≥нших крањн, а њх митниц≥ зд≥йснюють сп≥льн≥ заходи по реал≥зац≥њ митноњ справи.
–егулюванн¤ митних в≥дносин зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом адм≥н≥стративного нормотворенн¤, адм≥н≥стративного розпор¤дженн¤ та правоохоронноњ д≥¤льност≥. “акий метод не т≥льки в≥дображаЇ владну природу державного управл≥нн¤, односторонн≥сть ≥ обов'¤зков≥сть припис≥в дл¤ зобов'¤заних ос≥б, але допускаЇ де¤к≥ елементи р≥вност≥.
4. ѕринципи митного права
—амост≥йне значенн¤ в структур≥ права мають його принципи. «разу сл≥д зазначити, що принципи митноњ справи не сл≥д механ≥чно переносити на принципи митного права. ’оча вони, безумовно, м≥ж собою т≥сно взаЇмопов'¤зан≥, але мають свою внутр≥шню ≥ зовн≥шню направлен≥сть. “ак, принципи митного права в≥дображають загальн≥ теоретичн≥ п≥дходи до принцип≥в права взагал≥, у той час ¤к принципи митноњ справи в≥дображають систематику побудови митноњ справи в ”крањн≥.
ѕринципи митного права ¤вл¤ють собою вих≥дн≥ нормативно-кер≥вн≥ засади митно-правового регулюванн¤ або основн≥ кер≥вн≥ ≥дењ, що пронизують митне законодавство. ” них у концентрованому вигл¤д≥ виражено зм≥ст, найважлив≥ш≥ основи митного права. ≤ншими словами, принципи митного права - правов≥ ≥дењ, що пронизують усю систему митного права ≥ Ї њњ остовом.
ѕринципи митного права, ¤к основн≥ засади правового регулюванн¤, - це свого роду камертон нормотворчост≥ в митн≥й сфер≥. ¬они гарантують безперервн≥сть ≥ посл≥довн≥сть нормотворчого процесу, забезпечують взаЇмозв'¤зок митного права, митного законодавства ≥ митноњ пол≥тики, гармон≥зац≥ю митного законодавства ≥з ≥ншими системами законодавства. ќсобливо сл≥д зазначити значенн¤ принцип≥в права у формуванн≥ судовоњ й адм≥н≥стративноњ практики, у спри¤нн≥ скасуванню застар≥лих ≥ прийн¤тт≥ нових юридичних норм, у тлумаченн≥ правових акт≥в ≥ усуненн≥ прогалин у законодавств≥. ÷≥ принципи спов≥дують принципи базовоњ галуз≥ права - адм≥н≥стративного права. ¬ той же час Ї де¤к≥ в≥дм≥нност≥.
ѕрийн¤то розр≥зн¤ти загальноправов≥ принципи, м≥жгалузев≥, галузев≥ та окремих ≥нститут≥в права . ”с≥ вони в сукупност≥ впливають на формуванн¤ зм≥сту норм митного права.
ƒо загально правових принцип≥в права в≥днос¤ть так≥:
ѕринцип поваги прав ≥ основних свобод людини, ¤кий повинен стати одним з пров≥дних принцип≥в митного права. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що в онституц≥њ ”крањни людина, њњ житт¤ та здоров'¤, права й свободи проголошен≥ вищою соц≥альною ц≥нн≥стю. «акр≥пленн¤ цього принципу маЇ особливе значенн¤ дл¤ регулюванн¤ процедури митного контролю (особливо особистого огл¤ду), а також врегулюванн¤ окремих питань адм≥н≥стративного процесу в митн≥й сфер≥.
ѕринцип законност≥ передбачаЇ необх≥дн≥сть суворого дотриманн¤ онституц≥њ, закон≥в, ћитного кодексу, п≥дзаконних акт≥в ус≥ма суб'Їктами митного права - митними органами, р≥зними державними й недержавними орган≥зац≥¤ми й установами, що беруть участь у митних в≥дносинах, - громад¤нами, ≥ноземц¤ми й особами без громад¤нства. ѕринцип законност≥ зобов'¤зуЇ митн≥ органи зд≥йснювати своњ повноваженн¤ в рамках закону, керуватись у своњй д≥¤льност≥ виключно законом, а при прийн¤тт≥ п≥дзаконних акт≥в з митного регулюванн¤ не виходити за рамки закону ≥ не приймати таких, що суперечать чинному законодавству.
ѕринцип гуманност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ ¤к у матер≥альному митному прав≥ (заборона провозу зброњ, наркотик≥в ≥ т. д., митних п≥льгах при оформленн≥ вантаж≥в, що надход¤ть ¤к гуман≥тарна допомога й ≥нше), так ≥ в
14 ѕринципи митного права, ¤к ≥ ≥нших галузей права, можна у¤вити соб≥ у вигл¤д≥ дерева де корен≥ - економ≥чна, соц≥альна, пол≥тична база чинного законодавства, стовбур - загальноправов≥ принципи, велике стовбурове г≥лл¤ - принципи супергалузей чи м≥жгалузев≥ принципи, њх в≥дгалуженн¤ - принципи галузей права, а др≥бне г≥лл¤чч¤ - принципи ≥нститут≥в права. ¬≥дпов≥дно лист¤ може образно вважатис¤ нормами права, до ¤ких правов≥ ≥дењ у вигл¤д≥ живильного соку надход¤ть по цих каналах ≥ визначають њх спр¤мован≥сть та д≥Їв≥сть.
процесуальн≥й ≥ дел≥ктн≥й частин≥ митного законодавства.
ѕринцип моральност≥ пол¤гаЇ у тому, що митне право у своњй основ≥ будуЇтьс¤ на поваз≥ до людини, њњ законних прав та ≥нтерес≥в ≥ засновуЇтьс¤ на засадах етики.
ƒо м≥жгалузевих принцип≥в в≥днос¤тьс¤:
ѕринцип координац≥њ й взаЇмод≥њ державних орган≥в зумовлюЇ необх≥дн≥сть узгодженн¤ норм митного законодавства з нормами ≥нших галузей права. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що активну участь у формуванн≥ митного права, кр≥м ¬ерховноњ –ади ”крањни, ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ƒержавноњ митноњ служби ”крањни, беруть Ќац≥ональний банк ”крањни, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ћ≥н≥стерство економ≥ки, ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤ й ≥нш≥ органи державноњ влади. ѕринцип координац≥њ ≥ взаЇмод≥њ у значн≥й м≥р≥ визначаЇ механ≥зм функц≥онуванн¤ системи митних орган≥в, що реал≥зують у своњй д≥¤льност≥ норми митного законодавства;
«агальновизнаний у зовн≥шньоторговельн≥й практиц≥ принцип недискрим≥нац≥њ й принцип найб≥льшого спри¤нн¤ використовуютьс¤ в митному прав≥ при регулюванн≥ митно-ф≥нансових в≥дносин дл¤ усуненн¤ р≥зних нетарифних бар'Їр≥в на торгових шл¤хах.
ѕринцип екв≥валентност≥ товарообм≥ну безпосередньо впливаЇ на встановленн¤ тарифноњ пол≥тики.
ѕринцип науковост≥ в≥дбитий, зокрема, у нормах, що регулюють форми й методи митного контролю, ≥ опираютьс¤ на дос¤гненн¤ ф≥нансовоњ й економ≥чноњ науки, а також техн≥чного прогресу при формуванн≥ митноњ пол≥тики ≥ митного законодавства.
ѕринцип примату м≥жнародно-правових норм в≥дпов≥даЇ прагненню ”крањни до активноњ участ≥ в м≥жнародному сп≥вроб≥тництв≥ в галуз≥ митноњ справи. ћитно-правове регулюванн¤ в наш≥й крањн≥ розвиваЇтьс¤ в напр¤мку гармон≥зац≥њ й ун≥ф≥кац≥њ ≥з загальноприйн¤тими м≥жнародними нормами й практикою. ” в≥дпов≥дност≥ з≥ ст. 6 ћ ”крањни, ¤кщо ратиф≥кованим ”крањною м≥жнародним договором установлен≥ ≥нш≥ правила, чим т≥, котр≥ передбачен≥ внутр≥шн≥м законодавством з митноњ справи, то застосовуютьс¤ норми м≥жнародних договор≥в.
—еред ≥нших загальноюридичних принцип≥в митного права сл≥д зазначити принципи юридичноњ р≥вност≥, судового захисту суб'Їктивних прав, в≥дпов≥дальност≥ т≥льки за винне протиправне поводженн¤ й ≥н.
ќсновними галузевими принципами митного права Ї назван≥ ≥ охарактеризован≥ вище принципи, що закр≥плен≥ у ст. 4 ћ ”крањни. ƒо них в≥днос¤тьс¤ принципи:
1) виключноњ юрисдикц≥њ ”крањни на њњ митн≥й територ≥њ;
2) виключноњ компетенц≥њ митних орган≥в ”крањни щодо зд≥йсненн¤ митноњ справи;
3) законност≥;
4) Їдиного пор¤дку перем≥щенн¤ товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон ”крањни;
5) системност≥;
6) ефективност≥;
7) додержанн¤ прав та охоронюваних законом ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б;
8) гласност≥ та прозорост≥.
÷≥ принципи зб≥гаютьс¤ з принципами митного права але Ї принципами митного законодавства. ¬≥дпов≥дно принципи митного права Ї ширшими н≥ж принципи митного законодавства.
” той же час окрем≥ ≥нститути митного права можуть мати ≥ мають своњ принципи. Ќаприклад, дл¤ митного оформленн¤ характерним Ї принцип оперативност≥, а дл¤ контролю - результативност≥.
5. —истема митного права
—истема митного права Ї ≥нституц≥йною ≥ двор≥вневою. ≤нституц≥йн≥сть митного права зумовлена на¤вн≥сть значноњ к≥лькост≥ нормативних акт≥в, присв¤чених регулюванню окремих ≥нститут≥в митного права.
ѕитанн¤ про систему митного права Ї сп≥рним, оск≥льки воно "складено" з норм р≥зноњ галузевоњ приналежност≥. ѕри вир≥шенн≥ даного питанн¤ сл≥д виходити з того, що у формуванн≥ його зм≥сту й систематизац≥њ норм вир≥шальна роль належить держав≥. ¬≥дпов≥дно до завдань створенн¤ митного права, що в≥дпов≥даЇ вимогам ринковоњ економ≥ки, держава формуЇ галузь митного права в тому вигл¤д≥, у ¤кому воно необх≥дно дл¤ дос¤гненн¤ мети сучасноњ митноњ пол≥тики. ћитне право не можна ототожнювати з митною пол≥тикою, але в той же час його не можна розгл¤дати у в≥дрив≥ в≥д ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥ держави по регулюванню зовн≥шньоторговельного обм≥ну. —аме в систем≥ митного права цей зв'¤зок ви¤вл¤Їтьс¤ найб≥льш ¤скраво.
—истема правових норм, ¤к≥ регулюють формуванн¤ й зд≥йсненн¤ митноњ пол≥тики, а також наб≥р форм ≥ метод≥в њњ зд≥йсненн¤, пор¤док використанн¤ митними органами ≥нструмент≥в митного регулюванн¤ при њњ зд≥йсненн≥ утворюють систему митного права. ѕервинною кл≥тиною митного права Ї його норми.
¬заЇмозалежн≥ й взаЇмообумовлен≥ сукупност≥ митно-правових норм, що регулюють визначен≥ однор≥дн≥ групи сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ виникають м≥ж митними органами й особами з приводу перем≥щенн¤ останн≥ми товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон, прийн¤то називати ≥нститутами митного права. ѕор¤док розташуванн¤ цих ≥нститут≥в усередин≥ митного права ¤к комплексноњ галуз≥ визначаЇтьс¤ њх положенн¤м у ћ ”крањни. ” той же час таке положенн¤ зумовлене загальними п≥дходами до систематизац≥њ права.
ћ ”крањни визначаЇ ¤к загальний напр¤мок розвитку митного права, так ≥ його ц≥л≥сн≥сть, внутр≥шню погоджен≥сть ≥ систематичн≥сть строго в≥дпов≥дно до митноњ пол≥тики й засоб≥в њњ реал≥зац≥њ (митн≥ процедури). «авданн¤ розвитку митноњ пол≥тики можуть зажадати внесенн¤ в систему митного права нових ≥нститут≥в, зм≥ни зм≥сту ≥снуючих у м≥ру р≥шенн¤ конкретних завдань митноњ справи в даний пер≥од.
Ќорми митного права - це встановлен≥ державою правила повед≥нки в митн≥й сфер≥, ¤к≥ регулюють зм≥ст митноњ справи ≥ п≥дтримуютьс¤ примусовою силою держави. “ак, зг≥дно з≥ ст. 7 ћ ”крањни законодавство ”крањни з питань митноњ справи становл¤ть онституц≥¤ ”крањни, цей одекс, закони та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти з питань митноњ справи, видан≥ на основ≥ та на виконанн¤ онституц≥њ ”крањни, цього одексу та закон≥в ”крањни.
¬арто зауважити, ¤кщо укладеним ≥ ратиф≥кованим м≥жнародним договором ”крањни встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що передбачен≥ ћ ”крањни, то застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору.
«важаючи на динам≥зм митного законодавства ≥ необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ тактичних завдань оперативного регулюванн¤ «≈ƒ, ћ ”крањни передбачив ч≥тку процедуру набранн¤ чинност≥ новим митним законодавством.
—ам≥ закони ”крањни з питань митноњ справи набирають чинност≥ з дн¤ њх оф≥ц≥йного оприлюдненн¤, ¤кщо ≥нше не передбачено самим законом, але не ран≥ше дн¤ њх оф≥ц≥йного опубл≥куванн¤.
≤нш≥ нормативно-правов≥ акти з питань митноњ справи набирають чинност≥ також з дн¤ њх оф≥ц≥йного опубл≥куванн¤, ¤кщо ≥нше не передбачено самим актом, але не ран≥ше дн¤ њх оф≥ц≥йного опубл≥куванн¤. Ќаприклад в≥дпов≥дно до прик≥нцевих положень ћ ”крањни встановлено, що ћ набрав чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2004 року, кр≥м частини тринадц¤тоњ статт≥ 71, ¤ка набираЇ чинност≥ з моменту набутт¤ ”крањною членства у —в≥тов≥й орган≥зац≥њ торг≥вл≥. ќск≥льки ”крањна вступила у 2008 р. в —ќ“ , то в≥дпов≥дно й ц¤ статт¤ також вступила в силу.
ќф≥ц≥йним опубл≥куванн¤м закону та ≥ншого нормативно-правового акта з питань митноњ справи вважаЇтьс¤ його опубл≥куванн¤ в одному з пер≥одичних видань, визначене законом ”крањни ¤к оф≥ц≥йне: ¬≥домост≥ ¬ерховноњ ради ”крањни, ќф≥ц≥йний в≥сник, √олос ”крањни, ”р¤довий кур'Їр. ƒатою оф≥ц≥йного опубл≥куванн¤ нормативне-правового акта вважаЇтьс¤ дата виходу в св≥т в≥дпов≥дного номера того оф≥ц≥йного виданн¤, в ¤кому зазначений акт було опубл≥ковано ран≥ше, н≥ж в ≥нших оф≥ц≥йних виданн¤х.
—троки набранн¤ чинност≥ законами та ≥ншими нормативно-правовими актами з питань митноњ справи, визначен≥ дн¤ми, починаютьс¤ з 0 годин дн¤, наступного за датою оф≥ц≥йного опубл≥куванн¤ закону або ≥ншого нормативно-правового акта, ≥ зак≥нчуютьс¤ о 24 годин≥ останнього дн¤ в≥дпов≥дного строку. якщо строк набранн¤ чинност≥ законом або ≥ншим нормативно-правовим актом з питань митноњ справи визначено вказ≥вкою на день його оф≥ц≥йного опубл≥куванн¤, цей закон або акт вважаЇтьс¤ чинним з 24 години зазначеного дн¤. якщо строк набранн¤ чинност≥ законом або ≥ншим нормативно-правовим актом з питань митноњ справи визначено вказ≥вкою на конкретну дату, цей закон або акт вважаЇтьс¤ чинним з 0 годин зазначеноњ дати.
ѕри зд≥йсненн≥ митного контролю та митного оформленн¤ товар≥в ≥ транспортних засоб≥в, що перем≥щуютьс¤ через митний кордон ”крањни, застосовуютьс¤ виключно нормативно-правов≥ акти, чинн≥ на день прийн¤тт¤ митноњ декларац≥њ митним органом ”крањни.
” випадках, коли чинним законодавством передбачена можлив≥сть проведенн¤ митних процедур без поданн¤ декларац≥њ, застосовуЇтьс¤ законодавство, чинне на день зд≥йсненн¤ таких процедур.
«акони, ¤к≥ пом'¤кшують або скасовують в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ митних правил та ≥нш≥ правопорушенн¤, передбачен≥ цим одексом, мають зворотну силу, тобто поширюютьс¤ ≥ на правопорушенн¤, вчинен≥ до виданн¤ цих закон≥в. «акони, ¤к≥ встановлюють або посилюють в≥дпов≥дальн≥сть за так≥ правопорушенн¤, зворотноњ сили не мають.
ѕровадженн¤ у справах про порушенн¤ митних правил та ≥нших правопорушень, передбачених ћ ”крањни, проводитьс¤ на п≥дстав≥ законодавства, що д≥Ї п≥д час ≥ за м≥сцем розгл¤ду справи про правопорушенн¤.
ћитне право ”крањни маЇ пандектну систему ≥ його норми, ¤к ≥ норми б≥льшост≥ ≥нших галузей права, под≥л¤ютьс¤ на дв≥ велик≥ частини: «агальну й —пец≥альну.
«агальна частина митного права включаЇ митн≥ правов≥ норми, у ¤ких виражен≥ загальн≥ положенн¤, що стосуютьс¤ регулюванн¤ вс≥Їњ сукупност≥ сусп≥льних в≥дносин у сфер≥ митноњ справи. ѕоложенн¤ норм «агальноњ частини мають загальне значенн¤. ¬они застосовуютьс¤ лише у тому раз≥, коли нема спец≥альноњ норми або спец≥альна норма суперечить загальн≥й. ƒо складу «агальноњ частини вход¤ть так≥ митно-правов≥ ≥нститути - системн≥ утворенн¤ митно-правових правил, що регулюють однор≥дн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини в митн≥й справ≥, котр≥:
закр≥пл¤ють мету, принципи й зм≥ст митноњ справи;
регулюють правовий статус митних орган≥в;
регулюють державну службу в митних органах ≥ визначають правовий статус посадових ос≥б митних орган≥в;
упор¤дковують правовий статус ос≥б, що перем≥щують товари ≥ транспортн≥ засоби через митний кордон;
визначають форми ≥ методи митноњ д≥¤льност≥, серед ¤ких важлива роль належить митно-правовим нормам, що регламентують пор¤док прийн¤тт¤ акт≥в у сфер≥ митноњ справи й зд≥йсненн¤ ≥нших процесуальних ≥ процедурних д≥й;
регулюють примус у митн≥й сфер≥.
—пец≥альна частина митного права м≥стить розташован≥ у визначеному ћ ”крањни пор¤дку ≥ лог≥чн≥й посл≥довност≥ ≥нститути митного права, зв'¤зок м≥ж ¤кими об'Їктивно обумовлений самою сутн≥стю та зм≥стом митноњ справи. ƒо складу ќсобливоњ частини вход¤ть митно-правов≥ ≥нститути, що поЇднують так≥ групи митно-правових норм, що регулюють:
- перем≥щенн¤ через митний кордон товар≥в ≥ транспортних засоб≥в;
- митн≥ режими;
- митн≥ платеж≥;
- митне оформленн¤;
- митний контроль;
- валютний контроль;
- веденн¤ митноњ статистики ≥ “Ќ «≈ƒ.
ƒо —пец≥альноњ частини митного права в≥днос¤тьс¤ також норми, що регламентують юрисдикц≥йну д≥¤льн≥сть митних орган≥в . ÷≥ норми м≥ст¤тьс¤ в ћитному кодекс≥. ¬они регламентують д≥знанн¤, зд≥йснюване митними органами, ≥ провадженн¤ у справах про порушенн¤ митних правил, забезпечують њх правильний ≥ своЇчасний розгл¤д. —юди в≥днос¤тьс¤ норми, що регулюють службу у митних органах ”крањни.
ћитне право, що в≥дпов≥даЇ вимогам ринковоњ економ≥ки, знаходитьс¤ ще в стад≥њ становленн¤, особливо ун≥версал≥зац≥њ. “ому воно Ї не т≥льки одн≥Їю з найважлив≥ших, але й дуже перспективних галузей права ≥ буде розвиватис¤ разом з розвитком зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, у сферу ¤коњ вт¤гнут≥ не т≥льки п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (юридичн≥ особи), але й широке коло п≥дприЇмц≥в-громад¤н (ф≥зичн≥ особи - резиденти ≥ нерезиденти).
6. ”досконаленн¤ митного права
15 ¬ той же час за ћ ”крањни митн≥ органи не в≥днос¤тьс¤ до правоохоронних орган≥в.
« прийн¤тт¤м нового ћ митне законодавство ”крањни отримало б≥льш стаб≥льну основу. якщо не буде м≥н¤тис¤ економ≥чна основа сусп≥льства, то у своЇму стратег≥чному спр¤муванн≥ визначено на довгий час - адаптац≥¤ нац≥онального законодавства до вимог ™— та внесенн¤ зм≥н, що забезпечують стандарти —ќ“ у сфер≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ¬ принцип≥ це визначатиме певн≥ правда досить незначн≥ зм≥ни у митному законодавств≥ ”крањни; наповненн¤ нац≥онального законодавства положенн¤ м≥жнародних конвенц≥й у сфер≥ митного права, що уже в принцип≥ враховано, запровадженн¤ Ївро стандарт≥в у регулюванн≥ митних в≥дносин та зокрема Їврорезолюц≥й, намагатис¤ зберегти зобов'¤занн¤ перед Ївроаз≥йським митним союзом.
јле у тактичному план≥ виникаЇ пост≥йна необх≥дн≥сть коригувати засоби зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики внасл≥док чого ћ пост≥йно внос¤тьс¤ зм≥ни та доповненн¤. ÷е можливо з≥ вступом ”крањни у митн≥ союзи, запровадженн¤ Їврорежим≥в, захисту свого внутр≥шнього ринку тощо.
р≥м того об'Їктивно виникаЇ потреба:
1) забезпечувати виконанн¤ вз¤тих зобов'¤зань при вступ≥ ”крањни в —ќ“;
2) забезпечувати зручн≥сть ф≥зичним та юридичним особам при проходженн≥ митного контролю та покращувати митне обслуговуванн¤;
3) стимулювати розвиток економ≥ки ”крањни через тарифне регулюванн¤, що про¤вл¤Їтьс¤ у внесенн≥ зм≥н до «акону ”крањни "ѕро митний тариф ”крањни";
4) здешевлювати витрати на митну справу;
5) запроваджувати передов≥ технолог≥њ;
6) спрощувати митне оформленн¤ та митний контроль;
7) запроваджувати нову техн≥ку, зокрема по програм≥ електронна митниц¤;
8) посилювати сп≥вроб≥тництво з митними органами ≥нших крањн.
–оль митного механ≥зму у залученн≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й та ≥нтенсиф≥кац≥њ м≥жнародних контакт≥в визначальна. —кладнощ≥ митного оформленн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й та вивезенн¤ отриманого в≥д них прибутку здатн≥ перекреслити ≥нвестиц≥йну пол≥тику щодо ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ћ≥жнародн≥ договори в галуз≥ митноњ справи ≥ нац≥ональних закон≥в повинн≥ взаЇмокореспондуватис¤. ћитне право, ¤к система норм, повинна спри¤ти м≥жнародному економ≥чному й гуман≥тарному сп≥вроб≥тництву ≥ по можливост≥ бути ун≥ф≥кованою. ” той же час повинн≥ захищатис¤ громад¤ни своЇњ крањни, ¤к споживач≥, проти ввезенн¤ низько¤к≥сних товар≥в, довк≥лл¤ ≥ власних товаровиробник≥в зокрема.
ѕерш за все удосконаленн¤ вимагаЇ система митного права. ѕитанн¤ про систему митного права Ї сп≥рним, оск≥льки воно "складено" з норм р≥зноњ галузевоњ приналежност≥.
—истема правових норм, ¤к≥ опосередковують формуванн¤ й зд≥йсненн¤ митноњ пол≥тики, а також наб≥р форм ≥ метод≥в њњ зд≥йсненн¤, пор¤док використанн¤ митними органами ≥нструмент≥в митного регулюванн¤ й утворюють систему митного права.
¬заЇмозалежн≥ ≥ взаЇмообумовлен≥ системи митно-правових норм, що регулюють визначен≥ однор≥дн≥ групи сусп≥льних в≥дносин, що виникають м≥ж митними органами й особами з приводу перем≥щенн¤ останн≥ми товар≥в й транспортних засоб≥в через митний кордон, Ї ≥нститутами митного права. ѕор¤док розташуванн¤ цих ≥нститут≥в усередин≥ митного права, ¤к комплексноњ галуз≥, здеб≥льше визначаЇтьс¤ њхн≥м положенн¤м у ћ ”крањни, тобто його внутр≥шньою структурою.
ћитний кодекс визначаЇ ¤к загальний напр¤мок розвитку митного права, так ≥ його ц≥л≥сн≥сть, внутр≥шню погоджен≥сть ≥ систематичн≥сть строго в≥дпов≥дно до митноњ пол≥тики й засоб≥в њњ реал≥зац≥њ (митн≥ процедури). «авданн¤ розвитку митноњ пол≥тики можуть зумовлювати включенн¤ в систему митного права нових ≥нститут≥в, зм≥ни зм≥сту ≥снуючих. Ќаприклад, у митних кодексах багатьох крањн немаЇ багатьох нин≥ ≥снуючих ≥нститут≥в митного права - норм про митн≥ режими ≥ њхн≥ види, про “Ќ «≈ƒ, про валютний контроль, про митну статистику, про ≥нформуванн¤ тощо.
7. ћитно-правов≥ в≥дносини
ѕон¤тт¤ митн≥ в≥дносини охоплюЇ система економ≥чних, орган≥зац≥йно-правових ≥ психоетичних в≥дносин при регулюванн≥ зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥, заснованоњ на принципах ≥ напр¤мках митноњ пол≥тики. «а своњм зм≥стом ц≥ в≥дносини Ї в б≥льш≥й м≥р≥ економ≥чними, а за формою - юридичними. як митн≥ правов≥дносини вони - сусп≥льн≥ в≥дносини, що врегульован≥ нормами митного права, учасники ¤ких Ї нос≥¤ми прав ≥ юридичних обов'¤зк≥в.
’арактерними рисами цив≥льних правов≥дносин Ї:
ц≥ в≥дносини Ї об'Їктивно економ≥чно необх≥дними, здеб≥льше нев≥дворотними, ≥ заснованими на потреб≥ забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ культурного та гуман≥тарного обм≥ну, а ще б≥льше зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та охорони економ≥чних ≥нтерес≥в держави, наповненн¤ дох≥дноњ частини державного бюджету;
вони р≥зновид лише таких сусп≥льних правов≥дносин, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам предмету та методу митного права;
це в≥дносини формал≥зован≥ нормами митного права ;
вони забезпечують охорону економ≥чних та ≥нших ≥нтерес≥в держави;
вони виникають, зм≥нюютьс¤ ≥ припин¤ютьс¤ на п≥дстав≥ тих юридичних факт≥в, ¤к≥ притаманн≥ здеб≥льшого митному праву ;
њх учасниками Ї лише певн≥ суб'Їкти, ¤к≥ перевоз¤ть через митний кордон товари ≥ транспортн≥ засоби, сам≥ перетинають митний кордон;
ц≥ в≥дносини здеб≥льшого заснован≥ на ≥мператив≥ та приписах закону;
стаб≥льн≥сть цих в≥дносин гарантуЇтьс¤ можлив≥стю впливу на порушник≥в норм митного законодавства.
«а своЇю функц≥ональн≥стю митн≥ правов≥дносини Ї регул¤тивними та охоронними. «а галузевою приналежн≥стю вони - адм≥н≥стративно-правов≥. ¬ той же час при збер≥ганн≥ на митному склад≥ виникають звичайн≥ цив≥льно-правов≥ в≥дносини. «а напр¤мками правового регулюванн¤ ц≥ в≥дносини Ї орган≥зац≥йн≥ ≥ здеб≥льшого управл≥нськ≥. «в≥дси ми можемо вид≥лити два р≥вн≥ управл≥нських в≥дносин:
- внутр≥шн≥, що виникають з приводу управл≥нн¤ митною системою ”крањни, ≥, зокрема, в≥дносини м≥ж окремими ланками ц≥Їњ системи;
- зовн≥шн≥, що виникають при зд≥йсненн≥ митноњ справи. «деб≥льшого вони виникають м≥ж державою в особ≥ митних орган≥в ≥ особами, що перем≥щують через митний кордон ”крањни товари. «овн≥шн≥ в≥дносини виникають при взаЇмод≥њ митних орган≥в р≥зних крањн.
ћожна вид≥лити в≥дносини матер≥ального зм≥сту ≥ процесуального. ƒо останн≥х в≥днос¤тьс¤ в≥дносини, що виникають у процес≥ провадженн¤ про порушенн¤ митного законодавства. як ≥ ≥нш≥ в≥дносини, вони мають свою структуру ≥ включають об'Їкт, суб'Їкти й зм≥ст. ќб'Їкт митних правов≥дносин становл¤ть орган≥зац≥йн≥ заходи з митного оформленн¤ ≥ митного контролю. –азом ≥з тим у ¤кост≥ об'Їкта митного регулюванн¤ виступають ≥ реч≥. ¬они над≥лен≥ спец≥альним митним режимом, ¤кий впливаЇ на особливост≥ перем≥щенн¤ њх через митний кордон.
—уб'Їктами цих в≥дносин, з одн≥Їњ сторони, виступають митн≥ органи, а з другоњ, - ф≥зичн≥ ≥ юридичн≥ особи, що перетинають митний кордон ≥ перем≥щують через нього товари, предмети ≥ транспортн≥ засоби. ÷≥ суб'Їкти Ї загальними ≥ спец≥альними. ƒо спец≥альних суб'Їкт≥в сл≥д в≥днести тих, ¤к≥ мають дипломатичний ≥мун≥тет ≥ не п≥дл¤гають повному митному контролю.
«м≥ст митних в≥дносин становл¤ть суб'Їктивн≥ права та юридичн≥ обов'¤зки њх суб'Їкт≥в. —уб'Їктивне право - м≥ра дозволеноњ повед≥нки, ¤ка гарантуЇтьс¤ державою, а юридичн≥ обов'¤зки - вид ≥ м≥ра зобов'¤заноњ повед≥нки суб'Їкта митних правов≥дносин. ÷≥ обов'¤зки, ¤к правило, детально встановлен≥ нормами митного права.
—уб'Їктивне право характеризуЇтьс¤ Їдн≥стю трьох елемент≥в:
1) вид та м≥ра дозволеноњ повед≥нки нос≥¤ цього права ≥ рамках ¤ких сам нос≥й реал≥зуЇ своЇ право;
2) право вимагати в≥д ≥нших ос≥б такоњ њх повед≥нки, ¤ка забезпечуЇ дос¤гненн¤ мети вступу у ц≥ правов≥дносини ;
3) право вимагати застосуванн¤ державою у особ≥ њњ уповноважених орган≥в примусу до нос≥¤ зустр≥чного юридичного обов'¤зку.
—л≥д зазначити, що в л≥тератур≥ вказуЇтьс¤ чотирьохланкова структура митних правов≥дносин. „етвертим елементом указуЇтьс¤ сама норма права. якщо ж бути посл≥довним, то до структури митних правов≥дносин варто в≥днести ≥ юридичн≥ факти, ¤к п≥дставу њх виникненн¤ (п'¤тиланкова теор≥¤ правов≥дносин).
8. ƒжерела митного права
ƒжерелами митного права Ї р≥зноман≥тн≥ зовн≥шн≥ форми вираженн¤ норм митного права, ¤к≥ встановлюють загальн≥ правила повед≥нки суб'Їкт≥в у митн≥й сфер≥. ¬ зв'¤зку з тим, що в б≥льшост≥ митн≥ в≥дносини Ї владов≥дносинами, то основне регул¤тивне навантаженн¤ приходитьс¤ на нормативн≥ акти. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що при зд≥йсненн≥ митноњ справи митн≥ органи та њх посадов≥ особи повинн≥ керуватис¤ виключно нормами права.
¬≥дпов≥дно ст.7 ћ ”крањни законодавство ”крањни з питань митноњ справи складаЇтьс¤ з онституц≥њ ”крањни, ћ , закон≥в ”крањни та ≥нших нормативно-правових акт≥в з питань митноњ справи, виданих на основ≥ та на виконанн¤ онституц≥њ ”крањни, ћ та закон≥в ”крањни. якщо м≥жнародним договором ”крањни, укладеним в установленому законом пор¤дку, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що передбачен≥ цим одексом, то застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору.
ќсновним джерелом митного права, ¤к ≥ ≥нших галузей законодавства ”крањни, Ї онституц≥¤ ”крањни. ¬ н≥й встановлено р¤д норм, ¤к≥ мають загальне значенн¤: про спр¤муванн¤ д≥¤льност≥ держави та њњ орган≥в, про верховенство права, про м≥жнародн≥ договори ¤к частину нац≥онального законодавства ”крањни, про забезпеченн¤ регулюванн¤ ≥ захисту власност≥, еколог≥чноњ безпеки й п≥дтриманн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги на територ≥њ ”крањни, захист суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, забезпеченн¤ њњ економ≥чноњ та ≥нформац≥йноњ безпеки, спр¤мован≥сть зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в шл¤хом п≥дтриманн¤ мирного й взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва з членами м≥жнародного сп≥втовариства та ≥нш≥.
ƒругий р≥вень конституц≥йних норм - спец≥альний. ¬≥н встановлюЇ висх≥дн≥ засади митноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥. “ак, в≥дпов≥дно до п. 9 ст. 92 онституц≥њ ”крањни засади зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ митноњ справи визначаютьс¤ виключно законами ”крањни. ѕункт 22 ц≥Їњ статт≥ встановлюЇ, що виключно законами ”крањни також встановлюЇтьс¤ державний бюджет ≥ бюджетна система; система оподаткуванн¤; податки ≥ збори; засади створенн¤ й функц≥онуванн¤ ф≥нансового, грошового, кредитного та ≥нвестиц≥йних ринк≥в; статус нац≥ональноњ валюти, а також статус ≥ноземних валют на територ≥њ ”крањни. ƒо повноважень ћ ”крањни п. 8 ст. 116 онституц≥њ ”крањни в≥днесено орган≥зац≥¤ й забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни, митноњ справи.
ƒо конституц≥йних норм в≥дноситьс¤ також ƒекларац≥¤ про державний суверен≥тет та јкт проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни.
≤нтеграц≥йний напр¤м розвитку законодавства та м≥жнародн≥ зобов'¤занн¤ ”крањни перед ≥ншими крањнами визначають значенн¤ м≥жнародних конвенц≥й ≥ домовленост≥ у сфер≥ митного права ¤к його джерел. ÷е випливаЇ з того, що, ¤кщо Ї розб≥жност≥ м≥ж м≥жнародними актами, що ратиф≥кован≥ в ”крањн≥, ≥ нац≥ональним законодавством, д≥ють саме перш≥.
ћ≥жнародн≥ угоди з митноњ справи охоплюють так≥ напр¤ми ¤к:
- процедуру догл¤ду м≥жнародних поштових в≥дправлень;
- ун≥ф≥кац≥ю митних правил при морському, зал≥зничному, пов≥тр¤ному, автомоб≥льному сполученн≥ та зм≥шаних перевозах;
- митне оформленн¤ контейнер≥в;
- правовий статус ос≥б, ¤к≥ вињжджають за кордон на пост≥йне м≥сце проживанн¤ ≥ митний режим багажу, що перевозитьс¤ окремо в≥д пасажир≥в.
—еред джерел митного права можна назвати ≥ так≥ акти ¤к:
1) публ≥кац≥њ ћ≥жнародноњ торговельноњ палати, наприклад ћ≥жнародн≥ торгов≥ терм≥ни - "≤нкотермс-90", "”н≥ф≥кован≥ звичањ й практика дл¤ документарних акредитив≥в";
2) документи ™вропейськоњ економ≥чноњ ком≥с≥њ ќќЌ, наприклад, загальн≥ умови постачань, проформи контракт≥в ≥ т. п.;
3) звичаЇве право (звичањ, звичањ д≥лового об≥гу);
4) судово-арб≥тражна практика.
ќсновне ж навантаженн¤ регулюванн¤ митних в≥дносин припадаЇ все ж таки на ћ ”крањни, ¤к кодиф≥коване з≥бранн¤ найб≥льш важливих норм митного права. ћ ”крањни прийн¤то 20 грудн¤ 2001 р. ≥ п≥дписано ѕрезидентом ”крањни 11 липн¤ 2002 р введено в д≥њ з 2004 р.
—труктурно ћ ”крањни складаЇтьс¤ ≥з преамбули, 21 розд≥лу16 , що
16 « огл¤ду на новизну даного матер≥алу ми вважаЇмо за доц≥льне б≥льш детально ознайомити читача ≥з зм≥стом нового ћ ”крањни.
розбит≥ на 67 глав ≥ мають 432 статт≥. ’арактерно, що кодекс у редакц≥њ в≥д 20 грудн¤ 2001 р. мав 24 розд≥ли, що були розбит≥ на 78 глав ≥ мали аж 524 статт≥:
≤ - "«агальн≥ положенн¤", статт≥ 1-39;
≤≤ - "ћитний контроль", статт≥ 40-69;
≤≤≤ - "ћитне оформленн¤", статт≥ 70-90;
≤V - "ѕерем≥щенн¤ та пропуск товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон ”крањни", статт≥ 91-109;
V - "ћитн≥ процедури при перем≥щенн≥ товар≥в через митний кордон ”крањни р≥зними видами транспорту", статт≥ 110-153;
V≤ - "–озпор¤дженн¤ товарами, що перебувають п≥д митним контролем", статт≥ 154-175;
V≤≤ - "ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть ≥з наданн¤ послуг з декларуванн¤ товар≥в ≥ транспортних засоб≥в та перевезенн¤ товар≥в, що перем≥щуютьс¤ через митний кордон ”крањни або перебувають п≥д митним контролем", статт≥ 176-184;
V≤≤≤ - "ћитний режим щодо товар≥в ≥ транспортних засоб≥в, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон ”крањни", статт≥ 185 -246;
≤’ - "ќсобливост≥ пропуску та оподаткуванн¤ товар≥в, що перем≥щуютьс¤ через митний кордон ”крањни громад¤нами" статт≥ 247-255;
’ - " онтроль за перем≥щенн¤м через митний кордон ”крањни товар≥в, що м≥ст¤ть об'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥", статт≥ 256-258;
’≤ - "ћитна варт≥сть товару ≥ методи визначенн¤ митноњ вартост≥ товар≥в", статт≥ 259-275;
’≤≤ - " рањна походженн¤ товар≥в", статт≥ 276-285;
’≤≤≤ - "ћитн≥ п≥льги" статт≥ 286-302;
’≤V - "ћитна статистика", статт≥ 303-310;
’V - "”крањнська ласиф≥кац≥¤ товар≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥", статт≥ 311-314;
’V≤ - "¬ериф≥кац≥¤ сертиф≥кат≥в про походженн¤ товар≥в з ”крањни", статт≥ 315-318;
’V≤≤ - "ѕорушенн¤ митних правил ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за них. ¬≥дпов≥дальн≥сть ос≥б, що беруть участь у провадженн≥ у справах про порушенн¤ вимог митних правил", статт≥ 319-355;
’V≤≤≤ - "ѕровадженн¤ у справах про порушенн¤ вимог цього кодексу", статт≥ 356-406;
’≤’ - "ѕрац≥вники митних орган≥в, спец≥ал≥зованих митних установ та орган≥зац≥й ”крањни", статт≥ 407-432;
’’ - "ѕрик≥нцев≥ положенн¤".
—труктура митного кодексу ”крањни зумовлюЇ систему цього права та в≥дпов≥дно посл≥довн≥сть викладенн¤ матер≥алу у цьому п≥дручнику. ” той же час за напол¤ганн¤м ѕрезидента ”крањни ≥ р¤ду народних депутат≥в в≥дносини, що стосуютьс¤ митно-тарифного регулюванн¤, ≥ в подальшому зберегли свою в≥дносну автоном≥ю.
ѕоложенн¤ ћ ”крањни детал≥зуютьс¤ у поточних законах. Ќаприклад, «акон ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до закону ”крањни "ѕро митний тариф ”крањни" регулюЇ види та пор¤док ст¤гненн¤ мита. —еред ≥нших закон≥в ”крањни, що в≥днос¤тьс¤ до митного права, варто в≥дзначити так≥ ¤к "ѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥" в≥д 23.09.1994 р., "ѕро введенн¤ Їдиного збору, що ст¤гуЇтьс¤ у пунктах пропуску через державний кордон ”крањни" в≥д 4.11.1999 р., "ѕро ставки акцизного збору ≥ вв≥зного мита на де¤к≥ транспортн≥ засоби" в≥д 24.05.1996 р., "ѕро транзит вантаж≥в" в≥д 20.10.1999 р., "ѕро зв≥льненн¤ в≥д обкладенн¤ митом предмет≥в, ¤к≥ вивоз¤тьс¤ (перем≥щуютьс¤) громад¤нами через митний кордон ”крањни", "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤", "ѕро вив≥з, ввезенн¤ й поверненн¤ культурних ц≥нностей", "ѕро гуман≥тарну допомогу" та ≥нш≥.
«начна к≥льк≥сть норм митного права м≥ститьс¤ в п≥дзаконних нормативних актах, ¤к≥ отримали назву адм≥н≥стративноњ нормотворчост≥. «а њњ допомогою наповнюютьс¤ реальним зм≥стом в≥дсильн≥ норми закон≥в. ќкр≥м цього, даЇтьс¤ трактуванн¤ де¤ких терм≥н≥в: "недобросов≥сний декларант", "життЇво важлив≥ ≥нтереси" тощо. ƒо нормативних акт≥в в≥днос¤тьс¤ ”кази ѕрезидента ”крањни, ѕостанови ћ ”крањни. ÷е по¤снюЇтьс¤ характером митноњ справи та необх≥дност≥ оперативно вир≥шувати р¤д питань щодо забезпеченн¤ вигоди дл¤ украњнських громад¤н при перетин≥ митного кордону, п≥дприЇмц≥в при зд≥йсненн≥ «≈ƒ, ≥нш≥ джерела права.
” митному прав≥ ”крањни присутн¤ значна частка в≥домчих норм, що приймаютьс¤ наказами ƒержавноњ митноњ служби ”крањни. ƒержавна митна служба ”крањни ¤к центральний орган виконавчоњ влади, що забезпечуЇ проведенн¤ в житт¤ державноњ митноњ пол≥тики, орган≥зовуЇ функц≥онуванн¤ митноњ системи та зд≥йснюЇ управл≥нн¤ ц≥Їю сферою в≥дпов≥дно до п. 8 ѕоложенн¤ про державну митну службу ”крањни в межах своЇњ компетенц≥њ видаЇ накази, орган≥зовуЇ ≥ контролюЇ њх виконанн¤. ” передбачених законодавством ”крањни випадках њњ р≥шенн¤ Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ центральними ≥ м≥сцевими органами виконавчоњ влади, органами м≥сцевого самоуправл≥нн¤, п≥дприЇмствами, закладами ≥ орган≥зац≥¤ми вс≥х форм власност≥ та громад¤нами. ¬ раз≥ необх≥дност≥ ƒћ—” видаЇ разом з ≥ншими центральними та м≥сцевими органами виконавчоњ влади, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ сп≥льн≥
17 ”р¤довий кур'Їр. - 2007. єє 141-144
акти. Ќормативно-правов≥ акти ƒержмитслужби ”крањни, ¤к ≥ ≥нш≥, п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни.
„инне законодавство визнаЇ регул¤тором «≈ƒ контракти м≥ж безпосередн≥ми учасниками такоњ д≥¤льност≥. ÷ей регул¤тор ірунтуЇтьс¤ на нормах нац≥онального права, що мають обов'¤зковий (≥мперативний) характер, ≥ нормах м≥жнародного права, що нос¤ть диспозитивний характер, коли сторони мають право в≥дступати в≥д цих норм. ƒиспозитивний характер властивий м≥жнародним конвенц≥¤м, наприклад, онвенц≥њ ќќЌ про договори м≥жнародноњ куп≥вл≥-продажу товар≥в (¬≥денська конвенц≥¤ 1980 р.). ƒиспозитивн≥ норми права в≥д≥грають велику роль у взаЇминах ≥ноземних партнер≥в, тому що спри¤ють однаковост≥ в розум≥нн≥ самих терм≥н≥в, прав ≥ обов'¤зк≥в стор≥н, не вимагають знанн¤ законодавства крањни ≥ноземного партнера, спри¤ють прискоренню проведенн¤ переговор≥в.
9. ƒ≥¤ митних закон≥в
як ≥ в б≥льшост≥ правов≥дносин галузевого характеру важливим Ї врегулюванн¤ в≥дносин щодо д≥њ акт≥в митного законодавства: у час≥, у простор≥ та за колом ос≥б. «агальноприйн¤то, що акти законодавства регулюють в≥дносини, ¤к≥ виникли з дн¤ набранн¤ ними чинност≥. “ож встановленн¤ такого дн¤ маЇ важливе значенн¤ дл¤ застосуванн¤ норм митного права.
Ќорми митного законодавства, ¤к ≥ норми ≥ншого законодавства, д≥ють в час≥, простор≥ та по колу ос≥б. ÷е визначено загальними нормами ≥ зокрема «” "ѕро вступ закон≥в у чинн≥сть", загальними теоретичними постулатами та самим митним законом. јкти митного законодавства мають св≥й пор¤док прийн¤тт¤, наданн¤ њм чинност≥ (реЇстрац≥њ, опубл≥куванн¤ и вступу в силу.
ƒ≥¤ в час≥. јкти митного законодавства регулюють в≥дносини, ¤к≥ виникли з дн¤ набранн¤ ними чинност≥. “ак ћ ”крањни набрав чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2004 р., а де¤к≥ його норми, ¤к було вказано - з моменту вступу в —ќ“.
«азвичай акт митного законодавства не маЇ зворотноњ д≥њ у час≥, кр≥м випадк≥в, коли в≥н пом'¤кшуЇ або скасовуЇ в≥дпов≥дальн≥сть особи.
—л≥д звернути увагу, що онституц≥йного —уду ”крањни визначив три типи д≥њ темпоральних норм: негайна - (безпосередн¤) д≥¤, ультраактивна д≥¤ (збереженн¤ д≥њ старого закону), ретроактивна (зворотна) д≥¤. Ќа так≥й основ≥ запропоновано способи д≥њ норми у част≥ вид≥л¤ти на: перспективну д≥ю - поширенн¤ норм права на юридичн≥ факти, ¤к≥ виникнуть п≥сл¤ вступу норми у силу; негайну д≥ю - поширенн¤ норми права на юридичн≥ факти минулого та т≥ правов≥дносини, ¤к≥ виникли ран≥ше та п≥сл¤ вступу норми у силу; зворотна д≥¤ - поширенн¤ норми права на юридичн≥ факти та правов≥дносини, котр≥ виникли до дати вступу норми в силу, незалежно в≥д того, ск≥льки пройшло часу в≥д ц≥Їњ дати .
ƒ≥¤ в простор≥ - акти митного законодавства д≥ють на п≥дв≥домч≥й митному органу, що њх прийн¤в територ≥њ:
- вс≥Їњ ”крањни - норми, що прийн¤т≥ загальноукрањнськими органами законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади;
- на територ≥њ певного адм≥н≥стративного утворенн¤ - норми, що прийн¤т≥ з державними м≥сцевими органами виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ўодо регулюванн¤ митних в≥дносин це стосуЇтьс¤ норм, ¤к≥ д≥ють на територ≥њ митного рег≥ональних митниць, чи в≥льних економ≥чних зон;
- на територ≥њ певноњ юридичноњ особи - прийн¤т≥ юридичними особами у межах њх компетенц≥њ локальн≥ нормативн≥ акти(наприклад про зм≥ни у чергуванн≥, переведенн≥ прац≥вник≥в з одн≥Їњ зм≥ни у ≥ншу);
ƒ≥¤ по колу ос≥б - акти митного законодавства поширюютьс¤ на вс≥х ос≥б, що знаход¤тьс¤ на територ≥њ, в межах ¤коњ д≥Ї це законодавство. јле норми, що регулюють в≥дносини за участ≥ ф≥зичних ос≥б не поширюютьс¤ на в≥дносини за участю юридичних ос≥б, а тим б≥льше норми, що регулюють в≥дносини за участ≥ юридичних ос≥б не поширюютьс¤ на в≥дносини за участю ф≥зичних ос≥б. р≥м цього, цив≥льним законодавством встановлюютьс¤ окрем≥ правила дл¤ юридичних ос≥б р≥зноњ форми власност≥ та орган≥зац≥йно-правовоњ форми.
18 Ѕахрах ƒ.Ќ.. ƒействие норм права во времени: “еори¤, законодательство, судебна¤ практика. -ћ.: Ќќ–ћј, 2004. -—.155.
≈лектронна б≥бл≥отека ”ѕ ЌјЌ”
Сайт управляется системой
uCoz