≈лектронн≥ п≥дручники дл¤ IV курсу
дл¤ некомерц≥йного користуванн¤
т≥льки в читальному зал≥
|
ѕ≥дручник
–озд≥л 1. ћитна справа в ”крањн≥
1.ѕон¤тт¤ митноњ справи
ћитниц¤ на прот¤з≥ тривалого часу була ≥ Ї ознакою суверенност≥, державност≥ та незалежност≥ крањни, потужним джерелом формуванн¤ видатковоњ частини бюджету крањни, засобом стримуванн¤ попаданн¤ в крањну шк≥дливих дл¤ житт¤ та здоров'¤ людини чи небажаних товар≥в, ¤к≥ не спри¤ють розвитку економ≥ки.
¬исх≥дним пон¤тт¤м дл¤ розум≥нн¤ митного права Ї специф≥чна дл¤ украњнського законодавства категор≥¤ "митна справа". —тановленн¤ митноњ справи в ”крањн≥ розгл¤даЇтьс¤ в ретроспективному план≥. ѕринаг≥дно зауважимо, що цей терм≥н зустр≥чаЇтьс¤ лише в митному законодавств≥ —–—– та пострад¤нських крањн, ≥ то не вс≥х. ” ≥нших крањнах в≥н не застосовуЇтьс¤ взагал≥: н≥ в —Ўј, н≥ в анад≥, н≥ в крањнах ™—. ƒо того в законодавств≥ ”крањн≥ пон¤тт¤ митна справа ¤к справедливо в≥дзначив ™.¬.ƒод≥н розгл¤даЇтьс¤ в р≥зних аспектах.
≤з становленн¤м ”крањни ¤к незалежноњ держави, розкр≥паченн¤м економ≥чноњ активност≥ населенн¤ та м≥грац≥йноњ пол≥тики особливого значенн¤ набуло забезпеченн¤ њњ економ≥чноњ самост≥йност≥, нев≥д'Їмним елементом ¤коњ Ї митна система. ¬≥дпов≥дно до розд≥лу V≤ ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни, наша крањна самост≥йно створюЇ банк≥вську (включаючи зовн≥шньоеконом≥чний банк), ц≥нову, ф≥нансову, митну, податкову системи, формуЇ державний бюджет... ќтже, самост≥йний розвиток ”крањни визначально пов'¤зувавс¤ ≥з њњ суверен≥тетом у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥, де особливого значенн¤ в силу необх≥дност≥ експортно-≥мпортних операц≥й (економ≥чний аспект) та гуман≥тарного ≥ пол≥тичного сп≥вроб≥тництва набуваЇ митна справа, основу ¤коњ становить митне законодавство. ” такому контекст≥ митна справа визначена ¤к д≥¤льн≥сть держави в особ≥ њњ спец≥ально уповноважених орган≥в, що спр¤мована на охорону економ≥чних ≥нтерес≥в та безпеки ”крањни в раз≥ перем≥щенн¤ через митний кордон товар≥в та транспортних засоб≥в.
¬регулюванн¤ митноњ справи стало одним з перших та пр≥оритетних завдань ”крањни. ¬же 25 червн¤ 1991 р. прийн¤то «акон "ѕро митну справу в ”крањнськ≥й –—–", де визначено, що ним регулюютьс¤ в≥дпов≥дно до онституц≥њ правов≥ засади орган≥зац≥њ митноњ справи при ор≥Їнтац≥њ на формуванн¤ сп≥льного ринкового простору ≥ митних союз≥в ≥з ≥ншими крањнами. ”крањна ¤к суверенна крањна самост≥йно створюЇ митну систему та зд≥йснюЇ митну справу. ќстанн¤ Ї складовою частиною зовн≥шньопол≥тичноњ та зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
ћитна справа була започаткована ¤к елемент зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни та зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ¬она Ї необх≥дним елементом перем≥щенн¤ ос≥б, транспортних засоб≥в та особливо товар≥в через митний кордон. ћитна справа виступаЇ ¤к зас≥б встановленн¤м пор¤дку та орган≥зац≥њ перем≥щенн¤ через митну територ≥ю ”крањни товар≥в ≥ предмет≥в, обкладенн¤ њх митом, оформленн¤, зд≥йсненн¤ контролю та ≥нших заход≥в по реал≥зац≥њ митноњ пол≥тики. ѕри зд≥йсненн≥ митноњ справи ”крањна дотримуЇтьс¤ визнаних у м≥жнародн≥й практиц≥ системи класиф≥кац≥њ та кодиф≥кац≥њ товар≥в, Їдиноњ форми декларуванн¤ експорту та ≥мпорту товар≥в, стандарт≥в митноњ ≥нформац≥њ та ≥нших загальноприйн¤тих у м≥жнародн≥й практиц≥ норм та стандарт≥в. ” подальшому з розвитком митного законодавства ≥ особливо з прийн¤тт¤м нового ћ ”крањни б≥льш≥сть норм згаданого закону в ньому було ≥нкорпоровано та уточнено.
¬≥дпов≥дно до ч.2 ст. 3 ћ ”крањни, митна справа Ї складовою зовн≥шньопол≥тичноњ ≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни. ” митн≥й справ≥ ”крањна додержуЇтьс¤ визнаних у м≥жнародних в≥дносинах систем класиф≥кац≥њ та кодуванн¤ товар≥в, Їдиноњ форми декларуванн¤ експорту та ≥мпорту товар≥в, митноњ ≥нформац≥њ, ≥нших м≥жнародних норм ≥ стандарт≥в.
ќтже, митна справа Ї складним орган≥зац≥йно-правовим ¤вищем й включаЇ в себе: пор¤док перем≥щенн¤ через митний кордон ”крањни товар≥в та ≥нших предмет≥в; митне регулюванн¤, пов'¤зане ≥з встановленн¤м та справл¤нн¤м митних платеж≥в, процедури митного контролю та оформленн¤, боротьбу з контрабандою та порушенн¤ми вимог акт≥в митного законодавства, що спр¤мован≥ на реал≥зац≥ю митноњ пол≥тики. ѕри зд≥йсненн≥ митноњ справи ”крањна дотримуЇтьс¤ системи класиф≥кац≥њ та кодуванн¤ товар≥в, Їдиноњ форми декларуванн¤ експорту ≥ ≥мпорту товар≥в, митноњ ≥нформац≥њ, ≥нших м≥жнародних норм ≥ стандарт≥в.
ƒо митноњ справи також належить митна статистика та веденн¤ товарноњ номенклатури зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, проф≥лактика ви¤вленн¤ та припиненн¤ контрабанди й ≥нших порушень митного законодавства, розгл¤д справ про њх порушенн¤, сп≥вроб≥тництво ≥з митними органами ≥нших крањн. ѕри виконанн≥ своњх безпосередн≥х обов'¤зк≥в митн≥ органи пов'¤зан≥ ≥з ≥ншими м≥жнародно-правовими, цив≥льно-правовими, зовн≥шньоеконом≥чними правов≥дносинами тощо. ¬≥дпов≥дно кожен ≥з перел≥чених напр¤мк≥в д≥¤льност≥ маЇ св≥й зм≥ст, свою специф≥ку та ≥нструментар≥й зд≥йсненн¤. ¬ р¤д≥ випадк≥в зд≥йсненн¤ митноњ справи виходить за меж≥ компетенц≥њ самих митних орган≥в. “ак, ст. 3 ћ ”крањни визначаЇ, що засади митноњ справи, у тому числ≥ розм≥ри податк≥в ≥ збор≥в та умови митного обкладенн¤, спец≥альн≥ митн≥ зони ≥ митн≥ режими на територ≥њ ”крањни, перел≥к товар≥в, експорт, ≥мпорт та транзит ¤ких через територ≥ю ”крањни заборон¤Їтьс¤, визначаЇтьс¤ виключно законами ”крањни та цим кодексом. ћ ”крањни орган≥зовуЇ та забезпечуЇ зд≥йсненн¤ митноњ справи в≥дпов≥дно до ћ ”крањни та ≥нших закон≥в, погоджених з ¬ерховною –адою ”крањни м≥жнародних договор≥в. ”р¤д координуЇ д≥¤льн≥сть спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ митноњ справи, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади при вир≥шенн≥ питань, що стосуютьс¤ митноњ справи.
–азом з тим останн≥м часом сфера чисто управл≥нських р≥шень стикаЇтьс¤ з необх≥дн≥стю њх прийн¤тт¤ на вимогу ≥ в ≥нтересах окремих ос≥б дл¤ п≥дтвердженн¤ њх прав, наданню цим правах б≥льшоњ в≥рог≥дност≥, захищеност≥. …детьс¤ про адм≥н≥стративн≥ послуги та цив≥льно-правов≥ засади њх наданн¤. ¬они присутн≥ в митн≥й справ≥ ≥ ћ ”крањни встановив, що митн≥ органи можуть надавати за≥нтересованим особам, у т≥м числ≥ й на оплатн≥й основ≥, консультац≥њ з питань митноњ справи, а також тексти опубл≥кованих нормативно-правових акт≥в ≥з зазначенн¤м питань. Ќав≥ть постановою ћ” в≥д 25 грудн¤ 2002 р. є1952 затверджено перел≥к платних послуг, ¤к≥ можуть надаватис¤ митними органами.
ќтже, митна справа Ї специф≥чною д≥¤льн≥стю держави та створених нею митних орган≥в у взаЇмод≥њ з ≥ншими державними органами щодо забезпеченн¤ зовн≥шньопол≥тичноњ ≥ особливо зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва.
—учасне у¤вленн¤ про митну справу охоплюЇ складний комплекс в≥дносин, безпосередньо пов'¤заних ≥з зовн≥шньою та внутр≥шньою пол≥тикою держави. ѕерш за все це стосуЇтьс¤ зовн≥шньоеконом≥чних, культурних та ≥нших зв'¤зк≥в. ¬она зд≥йснюЇтьс¤ в межах митноњ пол≥тики, маЇ багатоц≥льовий характер, слугуЇ задоволенню ≥нтерес≥в та потреб ф≥зичних та юридичних ос≥б ≥ самоњ держави. ¬≥дпов≥дно до ст. 3 онституц≥њ ”крањни визначен≥ пр≥оритети зд≥йсненн¤ державноњ пол≥тики. ћитна пол≥тика повинна слугувати ≥нтересам людини. Ћише в такому ракурс≥ маЇ оц≥нюватис¤ д≥¤льн≥сть ус≥х ланок державного механ≥зму ≥з зд≥йсненн¤ митноњ пол≥тики.
—труктура митноњ справи може бути репрезентована таким чином ≥ в так≥й посл≥довност≥: митна пол≥тика; перем≥щенн¤ через митну територ≥ю товар≥в ≥ транспортних засоб≥в та ≥нших предмет≥в; митн≥ режими; митне регулюванн¤; встановленн¤ та справл¤нн¤ митних платеж≥в; митне оформленн¤; митний контроль; валютний контроль; наданн¤ митних п≥льг; веденн¤ митноњ статистики та товарноњ номенклатури зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ (“Ќ «≈ƒ); боротьба ≥з контрабандою та ≥ншими порушенн¤ми митного законодавства; д≥знанн¤ у митних органах; прит¤гненн¤ винних ос≥б до в≥дпов≥дальност≥ за скоЇн≥ ними порушенн¤; провадженн¤ у даних справах; ≥нформац≥йна, консультативна та роз'¤снювальна д≥¤льн≥сть; прийн¤тт¤, в≥дм≥на чи в≥дкликанн¤ попередн≥х р≥шень; зверненн¤ перем≥щених з порушенн¤ми митного законодавства предмет≥в та товар≥в у власн≥сть держави та розпор¤дженн¤ вилученими товарами та транспортними засобами; оскарженн¤ та розгл¤д р≥шень, д≥й чи безд≥¤льност≥ митних орган≥в та њх посадових ос≥б; регулюванн¤ пор¤дку проходженн¤ служби в митних органах та внутр≥шн≥х взаЇмов≥дносин; сп≥вроб≥тництво ≥з митними органами ≥нших крањн та м≥жнародними орган≥зац≥¤ми в галуз≥ митноњ справи та митного регулюванн¤.
ћитна справа в той же час не Ї незм≥нною ≥ знаходитьс¤ у пост≥йному розвитку. “ому з ускладненн¤м завданн¤ митноњ пол≥тики зм≥нюютьс¤ њњ пр≥оритети, засоби зд≥йсненн¤. ¬ той же час митна справа завжди спр¤мована на дос¤гненн¤ гуман≥тарних, пол≥тичних, економ≥чних, ф≥скальних, правоохоронних ≥ регул¤тивних завдань держави. √уман≥тарна сфера пов'¤зана ≥з забезпеченн¤м прав та ≥нтерес≥в людини, у тому числ≥ на в≥льне пересуванн¤ ≥ сп≥лкуванн¤, в≥льне забезпеченн¤ своњх культурних, профес≥йних та ≥нших потреб на основ≥ кращих дос¤гнень людства. ѕри цьому економ≥чна мета митноњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ у захист≥ економ≥чних ≥нтерес≥в та нац≥онального ринку, ст¤гненн≥ митних платеж≥в при перем≥щенн≥ товар≥в та предмет≥в через митний кордон. ¬≥дпов≥дно до номенклатури митних товар≥в також ст¤гуЇтьс¤ мито, податок на додану варт≥сть, акцизн≥ та ≥нш≥ збори, у тому числ≥ й за митне оформленн¤, збер≥ганн¤ товар≥в, њх митне супроводженн¤. “им самим митна справа через зд≥йсненн¤ ф≥скальноњ пол≥тики Ї вагомим джерелом формуванн¤ видатковоњ частини державного бюджету. “ак лише у 2006 р. т≥льки грошовими коштами до бюджету було спр¤мовано понад 41 м≥ль¤рд грн., (щоденно майже 167 млн. грн.), що на 10 млд. б≥льше чим у 2005 р. ” травн≥ 2008 р. надходженн¤ до бюджету ”крањн≥ в≥д зд≥йсненн¤ митноњ справи ¬дв≥ч≥ перевищили надходженн¤ за кв≥тень.
ѕопри позитивн≥ зрушенн¤ у д≥¤льност≥ ƒћ—” ви¤вились негативн≥ тенденц≥њ за що воно у ц≥лому та рег≥ональн≥ митниц≥ були п≥ддан≥ жорстк≥й критиц≥ з≥ сторони ѕрезидента ”крањни. Ѕули ви¤влен≥ чисельн≥ факти ввезенн¤ на територ≥ю ”крањни за спри¤нн¤ посадових ос≥б митних орган≥в транспортних засоб≥в без сплати мита, чи сплати мита за м≥н≥мальними ставками. “ак за даними на територ≥ю ”крањни ввезено б≥льше 200000 тис. клонованих автомоб≥л≥в - автомоб≥л≥в у ¤кий сп≥впадають ≥ндив≥дуальн≥ ознаки основних а номерних агрегат≥в.
–егул¤тивна мета митноњ справи та митного регулюванн¤ дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ ставок ≥ мита, ¤к≥ застосовуютьс¤ до товар≥в при њх перем≥щенн≥ через кордон, визначенн¤ заборон та обмежень на ввезенн¤ та вив≥з товар≥в, л≥цензуванн¤ та квотуванн¤ експорту та ≥мпорту, видача дозвол≥в на ввезенн¤ та вив≥з окремих товар≥в.
–егул¤торна пол≥тика при зд≥йсненн≥ митноњ справи Ї в≥дображенн¤м економ≥чноњ пол≥тики й проводитьс¤ в≥дпов≥дно до м≥жнародних зобов'¤зань ”крањни, необх≥дност≥ захисту економ≥чноњ основи власного суверен≥тету, захисту власного споживацького ринку в≥д засилл¤ низько¤к≥сних товар≥в, спри¤нн¤ внутр≥шньому товаровиробнику, захист в≥д дискрим≥нац≥њ з боку ≥нших крањн та ≥нше. ќснову ц≥Їњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ становить необх≥дн≥сть захисту житт¤ та здоров'¤ людей, њх законних прав та ≥нтерес≥в. —юди включаЇтьс¤ також захист державноњ безпеки, сусп≥льного пор¤дку, морал≥, культурного ≥ ≥сторичного надбанн¤, охорона тваринного та рослинного св≥ту, довк≥лл¤. ќдночасно захищаютьс¤ законн≥ права та ≥нтереси украњнських п≥дприЇмц≥в та споживач≥в ввезеного товару, попередженн¤ њх незаконного об≥гу, особливо наркотик≥в, зброњ, предмет≥в ≥сторичноњ, культурноњ спадщини. ћитн≥ органи протид≥ють контрабанд≥, незаконному об≥гу валюти та ≥ншими злочинам ≥ порушенн¤м митного законодавства.
2. «апочаткуванн¤ та становленн¤ митноњ справи
≤сторично митна справа с¤гаЇ глибокоњ давнини ≥ була спричинена економ≥чним детерм≥н≥змом: потребами у нових товарах та стимулюванн≥ товарообороту, захистом нац≥онального товаровиробника та наповненн¤м казни. ¬≥домо, що ще в ≤≤≤ ≥ ≤≤ тис¤чол≥тт¤х до н. е. митн≥ в≥дносини просл≥джуютьс¤ в державах —тародавнього —ходу: ™гипт≥, јссир≥њ, ¬авилон≥. “ут, ¤к ≥ подальшому, розвиток митноњ справи та потреба врегулювати митн≥ в≥дносини нерозривно пов'¤зан≥ ≥з виникненн¤м ≥ розвитком економ≥чного об≥гу ≥ особливо зовн≥шньоњ торг≥вл≥.
” пер≥од м≥ж дес¤тим ≥ трет≥м тис¤чол≥тт¤м до н. е. з'¤вилис¤ м≥ста-держави, зб≥льшилос¤ населенн¤ в них, що актив≥зувало ≥ торг≥влю. ќстанн¤ проходила через певн≥ ритуали (правила), ¤к≥ з по¤вою письма ≥ чисел отримали закр≥пленн¤ ¤к певн≥ ритуали ≥ слугували актив≥зац≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. —аме намаганн¤ ун≥ф≥кувати пор¤док обм≥ну товарами при по¤в≥ грошей дозволило придумати перш≥ тарифи, орган≥зувати внутр≥шн≥й та зовн≥шн≥й торговий прост≥р, наповнити товари лог≥чною ≥нформац≥Їю ≥ економ≥чним зм≥стом . “ак, у ™гипт≥ було створено три прикордонн≥ митниц≥. «биралось мито й у —тародавн≥й √рец≥њ, де вперше була л≥берал≥зована митна пол≥тика й знижене мито. “ак≥ заходи дозвол¤ли уникнути воЇнних конфл≥кт≥в, або при необірунтованому зб≥льшенн≥ мита й заборон≥ пропуску товар≥в нав≥ть слугували приводом дл¤ воЇн. ¬≥домо також, що найб≥льш розвинута митна система була в –им≥, що й не дивно з огл¤ду на довершен≥сть
1 ƒив.: ≈ршов ј.ƒ. ћеждународные таможенные отношени¤ /”чеб. пособие. - —-ѕб., 2000. - —. 11.
римського права та його ¤вну спр¤мован≥сть на обслуговуванн¤ товарооб≥гу.
ќдним ≥з посл≥довник≥в ≤суса ’риста був митник ћатв≥й, що збирав податки дл¤ –иму ≥ чесно ставивс¤ до своњх обов'¤зк≥в, лаг≥дно та уважно ставивс¤ до платник≥в податк≥в. ¬≥н мав чудов≥ ¤кост≥ та звички: все зв≥р¤ти, запам'¤товувати ≥ достеменно записувати. “ому не дарма у подальшому став автором першого ™вангел≥¤ в≥д ћатв≥¤.
јле найб≥льше прославилась й залишила ¤скравий номенолог≥чний та орган≥зац≥йний сл≥д в ≥стор≥й та терм≥нолог≥њ митноњ справи митна система јндалуз≥њ. ¬≥домо, що в ≤≤≤ в≥ц≥ до н. е. в м≥ст≥ “ариф≥ (тепер≥шн¤ јндалуз≥¤ на п≥вдн≥ ≤спан≥њ) була вперше складена спец≥альна таблиц¤. ƒо нењ заносилис¤ назва товару, одиниц¤ його вим≥ру та вказувалас¤ величина мита (збору) за його провезенн¤ через √≥бралтарську протоку. —ама таблиц¤, що систематизувала пор¤док ст¤гненн¤ та величину мита, на честь м≥ста була названа тарифом ≥ започаткувала тарифне регулюванн¤.
√носеолог≥чно тариф та митна справа Ї одним ≥з напр¤мк≥в зд≥йсненн¤ ф≥скальноњ функц≥њ держави та зас≥б наповненн¤ державноњ казни. “ому при провезенн≥ товару чи пересуванн≥ через митну територ≥ю тарифи стали ст¤гуватис¤ окремими кн¤з≥вствами, що з часом стало заважати пересуванню товар≥в. “ому й виникла потреба законодавчого врегулюванн¤ цих в≥дносин на р≥вн≥ крањн. як джерело поповненн¤ казни митн≥ збори та митний контроль швидко розповсюдилас¤ в ™вроп≥, а пот≥м ≥ на ≥нш≥ континенти. « цього часу й ≥снують дв≥ протилежн≥ тенденц≥њ. ƒержава намагаЇтьс¤ ст¤гнути мито, а особи, ¤к≥ перем≥щують товари, уникнути його сплати чи зменшити таку плату. « по¤вою митноњ справи по¤вилась ≥ контрабанда. р≥м цього через створенн¤ перешкод ф≥нансового чи орган≥зац≥йного характеру захищавс¤ нац≥ональний товаровиробник. ” тому раз≥, коли усередин≥ крањни було достатньо ¤кого-небудь товару то ставки мита п≥двищувались ≥ навпаки, ¤кщо в≥дчувавс¤ недостаток, то вони знижувалис¤. « тих п≥р й бере початок пол≥тика протекц≥он≥зму щодо свого товаровиробника чи фритредерства - в≥дкритих дверей.
ћитна справа безпосередньо пов'¤зана ≥з товарним виробництвом та м≥жнародною торг≥влею ≥ обм≥ном. ¬она Ї найпрост≥шою формою оподаткуванн¤.
≤сторично це розвивалось у рамках ињвськоњ –ус≥ та окремих кн¤з≥вств в≥д ст¤гненн¤ грошових чи натуральних збор≥в ≥з реал≥зованих товар≥в у районах пожвавленн¤ торг≥вл≥ чи на перехрест¤х торгових шл¤х≥в. ѕ≥зн≥ше це пов'¤зувалось ≥з спец≥ал≥зованими закладами: торговельними та посто¤лими дворами, пунктами промислового обм≥ну, перевалки та складуванн¤ товар≥в. ѓх по¤ва у сх≥дних слов'¤н в≥дноситьс¤ до V≤≤≤ стол≥тт¤ та пов'¤зуЇтьс¤ багатьма ≥сториками ≥з започаткуванн¤м та розвитком торг≥вл≥ ≥з ¬≥зант≥Їю та ≥ншими державами. ћитна справа у древн≥х русич≥в була започаткована знаменитим договором кн¤з¤ ќлега ≥з ¬≥зант≥Їю.
” ињвськ≥й –ус≥ серед численних збор≥в та мит були поширен≥ "осьмин≥" (восьма частина в≥д вартост≥ товару) та "мит". ÷≥ збори стали йменуватис¤ з часом митом "мытъ", а м≥сц¤, де вони ст¤гувалис¤, - митниц≥. « час≥в монгольськоњ навали започатковано так≥ пон¤тт¤ ¤к "тамга", в≥д ¤коњ й п≥шли слова "тамжить", "таможн¤" та "таможенник". р≥м цього, в≥дом≥ так≥ терм≥ни ¤к "митчики" ≥ "митар≥".
Ќа –ус≥ у старовину були напрочуд гнучк≥ мита. –озр≥зн¤ли мито вод¤не ≥ сухе, проњждже ≥ торгове. ѕ≥сл¤ монгольськоњ навали в митний лексикон ув≥йшло: мито - основний зб≥р за пров≥з товару; "посажене" - мито за розм≥р ввезеного у сажен¤х; "промит" - подв≥йне мито, ¤ке ст¤гувалось у раз≥ спроби уникнути обкладенн¤ митом ≥ об'њзду митниц≥; "головщина" - мито ≥з кожного проњжджаючого на лад≥ (човн≥); московщина й перев≥з, "костки" ≥ т. д.
” м≥ру того ¤к складалос¤ саме пон¤тт¤ торгового мита ≥ супутн≥х њм торгових збор≥в за право куп≥вл≥-продажу товар≥в на чуж≥й територ≥њ, формувалис¤ звичањ, правила ≥ процедури њхнього ст¤гненн¤ або повного чи часткового зв≥льненн¤ в≥д цього обов'¤зку. ¬≥дпов≥дно до цього створювалас¤ спец≥альна митна служба, облаштовувалас¤ митниц¤. «годом ц≥ м≥ри одержали орган≥зац≥йне, правове ≥ дипломатичне (м≥жнародно-правове) закр≥пленн¤. ¬они встановлювалис¤ в≥дпов≥дно до потреб економ≥ки та торгового обм≥ну з тою чи ≥ншою крањною, потребою в певному товар≥ чи необх≥дност≥ збути його надлишок усередин≥ крањни. ќкр≥м цього, на митну пол≥тику по в≥дношенню до окремих крањн впливали й суб'Їктивн≥ фактори. Ќаприклад, в≥домий рос≥йський ≥сторик ¬. ќ. лючевський вважав, що пор¤док торгових в≥дносин ињвськоњ –ус≥ з ¬≥зант≥Їю на безмитн≥й основ≥ ≥ взаЇмному спри¤нн≥, був встановлений договорами кн¤з≥в ќлега й ≤гор¤, став головним п≥дірунт¤м, що п≥дготував прийн¤тт¤ христи¤нства –уссю.
як необх≥дний атрибут внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, митниц¤ своЇю д≥¤льн≥стю впливала на формуванн¤ спри¤тливого торговельно-економ≥чного режиму в крањн≥. ¬она забезпечувала життЇдайний вплив торг≥вл≥ на пол≥тичну, економ≥чну ≥ соц≥альну сфери сусп≥льного житт¤, у тому числ≥ на становленн¤ загальнорос≥йського ринку, включенн¤ його в сферу м≥ждержавного обм≥ну.
«а час≥в козацькоњ держави теж велась митна справа. ¬она будувалась на зразок митних процедур сус≥дн≥х держав ≥ не мала Їдиного механ≥зму. Ќав≥ть з об'Їднанн¤м ≥з –ос≥Їю ще певний час велась самост≥йна митна справа. јле згодом по м≥р≥ насадженн¤ центральних орган≥в ≥ демонтажу атрибут≥в козацькоњ держави вона була п≥дпор¤дкована загальн≥й митн≥й пол≥тиц≥ –ос≥њ.
«а час≥в Ѕогдана ’мельницького на територ≥њ ”крањни ≥снували в≥льн≥ порти та в≥льн≥ митн≥ склади. „ерез в≥йну з ѕольщею гетьман ’мельницький став д≥¤ти в зовн≥шньоторговельних в≥дносинах через Ѕ≥лорусь ≥ ѕрус≥ю. ¬икористовувавс¤ так званий шл¤х через —тарий Ѕихов, що був розташований у верхн≥й теч≥њ ƒн≥пра на територ≥њ Ѕ≥лорус≥њ. ¬ цьому м≥ст≥ √етьман≥вським ун≥версалом в≥д 15 березн¤ 1657 р. було засновано "в≥льний порт", через ¤кий та ≥нш≥ б≥лоруськ≥ земл≥, що входили до ”крањни (ћогил≥в, √омель, „аус) полегшувавс¤ шл¤х ƒо Ѕалт≥йського мор¤.
р≥м того у склад≥ ¬≥йська «апор≥зького в 1654 р.
було створена митна служба ¤к≥ було приписано: "... без вс¤кого задержани¤ ≥ гамуванн¤ всюди пропущено так самих, ¤ко ≥ фактор≥в њх, мит жадних торгових ≥ подачок або у них не вит¤гано, а хто б спротивний бил вол≥ нашой ≥ дорог≥ тоЇњ њм заборон¤л ≥ мито не вит¤гал ... карати будет". ” подальшому ≤. рип'¤кевич цей припис розц≥нив ¤к тр≥умф пол≥тики Ѕогдана ’мельницького.
¬ догов≥рн≥й практиц≥ запроваджувались на той час певн≥ елементи "в≥льних склад≥в". «окрема договором м≥ж ¬≥йськом «апор≥зьким та ќсманською ≥мпер≥Їю 1649 р. щодо торг≥вл≥ та безпеки, де передбачалос¤ право украњнських купц≥в на безмитну торг≥вл¤ з турками, купувати та зводити споруди п≥д склади в м≥стах та портах ÷≥сар¤ “урецького та проживати з ус≥л¤кими в≥льност¤ми без будь-¤ких податк≥в.
ƒосить ц≥кавим було на той час й правове становище м≥ста Ѕроди, громада ¤кого 21 с≥чн¤ 1799 р. отримала з ¬≥дн¤ прив≥лей в≥льного торгового м≥ста, купц≥ ¤кого могли безмитно торгувати в межах јвстр≥йськоњ та –ос≥йськоњ ≥мпер≥й, ѕольщ≥ та ≥нших крањн. Ѕроди на найб≥льш≥ села б≥л¤ рос≥йського кордону були "в≥льним митним округом" ≥ проголошене головною митницею на сх≥дному кордон≥ австр≥йськоњ ≥мпер≥њ.
ѕрославилась становленн¤ митних в≥дносин й ќдеса. « ≥н≥ц≥ативи генерал-губернатора Ќоворос≥йського краю ƒюка де –ишельЇ 5 березн¤ 1804 р. було "височайше" затверджено положенн¤ про "одеський транзит" заруб≥жних товар≥в з одного боку, ≥ ћолдовою, ¬алах≥Їю, јвстр≥Їю, ѕрус≥Їю - з другого. 16 травн¤ 1917 р. ќдес≥ було даровано на 30 рок≥в статус "порто-франко" та право безмитного вивезенн¤ ≥ ввезенн¤ товар≥в. «годом в умовах пол≥тики вир≥внюванн¤ сфери митного та ф≥скального регулюванн¤ на початку ’≤’ стол≥тт¤ створено торг≥вельний порт ≥з особливим статусом ќдеса. “ут у 1916 р. запроваджено особливий митний тариф, що дало зб≥льшенн¤ ≥ноземного товаропотоку, а 16 кв≥тн¤ 1817 р. ман≥фестом затверджено план "порто-франко" в ќдес≥ та його особливий правовий статус, зокрема в≥льний безмитний вв≥з вс≥х ≥ноземних товар≥в, ¤к≥ впускалис¤ у м≥сто ≥ його округ без митного огл¤ду та поданн¤ встановленого оголошенн¤.
—в≥дчень впливу митноњ пол≥тики на м≥жнародн≥ в≥дносини, м≥жнародну торг≥влю дуже багато. як незм≥нний атрибут внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ торг≥вл≥ митниц¤ стала впливати на формуванн¤ спри¤тливого торговельно-економ≥чного режиму в крањн≥. ¬она забезпечувала цив≥л≥зован≥ стосунки при зд≥йсненн≥ торг≥вл≥, а разом з нею пол≥тичн≥, культурн≥ та ≥нш≥ процеси в крањн≥. як стверджують ≥сторики, саме становленн¤ митноњ справи стало вир≥шальним фактором становленн¤ рос≥йськоњ державност≥ та об'Їднанн¤ розр≥знених кн¤з≥вств у Їдину державу.
÷≥каво, що саме митна пол≥тика –ос≥њ призвела до в≥йни ≥з ‘ранц≥Їю. Ќаполеон ¤к прив≥д дл¤ вторгненн¤ в –ос≥ю вибрав прийн¤тий нею в 1811 р. ћитний тариф, ¤кий по сут≥ призв≥в до зриву встановленоњ ним економ≥чноњ блокади јнгл≥њ.
ѕри вс≥й складност≥ ≥ суперечливост≥ ≥сторичного шл¤ху розвитку митниц≥ досв≥д його св≥дчить про те, що митна справа, митна пол≥тика склалис¤ ¤к найважлив≥ша сфера економ≥чноњ пол≥тики держави, ≥нструмент регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ≥ захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в. “ому вони, у свою чергу, лежать в основ≥ характеристики зовн≥шньопол≥тичноњ та зовн≥шньоторговельноњ (зовн≥шньоеконом≥чноњ) д≥¤льност≥.
ѕ≥сл¤ припиненн¤ ”крањнськоњ держави митна справа розвивалась на њњ територ≥њ за загальними правилами та на основ≥ законодавства –ос≥њ, де склалась система митних орган≥в на чол≥ ≥з Ќаказом ¬еликоњ казни. Ќа м≥сц¤х створювались пов≥тов≥ хати - "избы", де справл¤лос¤ мито. –азом з тим, ¤к стверджуЇтьс¤ в р¤д≥ джерел, внасл≥док особливого геоеконом≥чного положенн¤ розвитку цукровоњ промисловост≥, виробництва гор≥лки та ≥нших товар≥в в ”крањн≥ розвиток митних орган≥в й митноњ справи загалом йшов попереду ≥нших рег≥он≥в –ос≥њ.
≤з самого словосполученн¤ випливаЇ, що митна справа у власному зм≥ст≥ означаЇ д≥¤льн≥сть, зд≥йснювану митницею ≥ взаЇмод≥ючими з нею ≥ншими державними ≥ недержавними органами. ” сучасному розум≥нн≥ терм≥н "митна справа" охоплюЇ складний комплекс в≥дносин, що безпосередньо пов'¤зан≥ ≥з зовн≥шньою ≥ внутр≥шньою пол≥тикою ≥ д≥¤льн≥стю держави. ” рамках державноњ пол≥тики митна д≥¤льн≥сть маЇ багатоц≥льовий характер, слугуЇ задоволенню р≥зноман≥тних ≥нтерес≥в ≥ потреб.
«а час≥в —–—– митна справа в ”крањнськ≥й –—– самост≥йно майже не велас¤, а все було п≥дпор¤дковано центральним виконавчим органам. ћ≥ж тим в цей пер≥од не можна було об≥йтис¤ без врегулюванн¤ митних правов≥дносин. “ак п≥сл¤ лютневоњ революц≥њ 1917 р. митн≥ установи колишньоњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ залишилис¤ у в≥данн≥ ƒепартаменту митних збор≥в ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в “имчасового ур¤ду ≥ постановою в≥д 28 лютого 1917р. вс≥м чиновникам в≥домства пропонувалос¤ "негайно поновити поточну роботу в установах ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в" на основ≥ чинного законодавства.
ѕроте 14 липн¤ 1917р. “имчасовим ур¤дом було прийн¤то постанову "ѕро утворенн¤ митно-тарифного ком≥тету", а при ћ≥н≥стерств≥ торг≥вл≥ та промисловост≥ створен≥ ћитно-тарифний ком≥тет та ќсобливу митно-тарифну ком≥с≥ю. “им самим порушувалас¤ монопол≥¤ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в на управл≥нн¤ митною справою. Ѕув створений ћитно-тарифний ком≥тет були призначен≥ представники в≥д –ади з'њзд≥в представник≥в торг≥вл≥ та промисловост≥, –ади з'њзд≥в представник≥в б≥ржовоњ торг≥вл≥ та с≥льського господарства. ћосковського б≥ржового ком≥тету, ¬≥йськово-економ≥чного товариства, ѕетроградськоњ –ади роб≥тничих ≥ солдатських депутат≥в, –ади ¬серос≥йських з'њзд≥в кооператив≥в ≥ ¬серос≥йськоњ –ади сел¤нських депутат≥в.
—тосовно посадовц≥в до 7 липн¤ 1917 р. у митному департамент≥ ≥снувала практика написанн¤ секретних атестац≥й на чиновник≥в у в≥домств≥. ÷иркул¤ром “имчасового ур¤ду це було скасовано ¤к таке, що не в≥дпов≥даЇ демократ≥њ. ѕроте кер≥вники в≥дд≥л≥в зобов'¤зувалис¤ щор≥чно представл¤ти атестац≥њ на п≥длеглих. ÷≥кавим Ї те, що станом на липень 1917 р. на украњнськ≥й територ≥њ д≥¤ло 19 митниць з≥ штатом 750 ос≥б.
1 вересн¤ 1917 р. у ѕетроград≥ в≥дбувс¤ ¬серос≥йський з'њзд митних службовц≥в. 28 грудн¤ 1917р. ÷ентральний ком≥тет ¬серос≥йського союзу митних службовц≥в призначив “имчасову раду у склад≥ 5 ос≥б на чол≥ з ком≥саром по митному управл≥нню.
ѕ≥сл¤ ∆овтневоњ революц≥њ перший декрет ур¤ду ¬.≤. Ћен≥на з митноњ справи "ѕро дозв≥л на вв≥з та вив≥з товар≥в" в≥д 29 грудн¤ 1917 р. визначив нов≥ правила провезенн¤ товар≥в через кордон. «а ним вс¤ке перем≥щенн¤ товар≥в без дозволу визнавалос¤ контрабандою та пересл≥дувалос¤ "за вс≥Їю сувор≥стю рад¤нських закон≥в". « тим в≥дпов≥дно до мети започатковане становленн¤ рад¤нського законодавства у сфер≥ митноњ справи на нов≥й ≥деолог≥чн≥й основ≥. «окрема, циркул¤р є4032 в≥д 9 березн¤ 1918 р. встановив, що митниц≥ служать ≥нтересам народу, а њх робота повинна бути ¤сна ≥ в≥дкрита дл¤ сусп≥льства.
” подальшому цей розвиток в≥дбувавс¤ у русл≥ зд≥йсненн¤ ф≥скальноњ пол≥тики держави. “ак 29 травн¤ 1918 р. –ада Ќародних ом≥сар≥в видала декрет "ѕро розмежуванн¤ прав ÷ентральноњ ≥ м≥сцевих рад¤нських влад щодо збиранн¤ податк≥в та про регулюванн¤ д≥¤льност≥ м≥сцевих митних установ". ¬≥дпов≥дно до нього обкладанн¤ митними податками товар≥в, що перевоз¤тьс¤ через кордон, було передано у безперечне в≥данн¤ ÷ентральноњ державноњ ради. —ам≥ митн≥ установи були визнан≥ органами центральноњ рад¤нськоњ влади ≥ п≥дпор¤дкован≥ Ќаркомату у ф≥нансових справах, ¤кий очолював ¬. ћенжинський.
ƒекретом в≥д 29 червн¤ 1918р. ƒепартамент митних збор≥в було перейменовано у √оловне управл≥нн¤ митного контролю, ¤ке п≥дпор¤дковувалос¤ Ќаркомату торг≥вл≥ ≥ промисловост≥. ќстанн≥й у свою чергу декретом в≥д 11 червн¤ 1920 р. було перейменовано у Ќародний ком≥сар≥ат зовн≥шньоњ торг≥вл≥.
¬ умовах централ≥зац≥њ зд≥йсненн¤ митноњ справи в ”крањн≥ в склад≥ —–—– могла йти в русл≥ загальних положень та п≥дход≥в. ¬иключенн¤ становив незначний пер≥од самост≥йност≥. “ак, 1918р., чиновники, ¤к≥ вир≥шили прийн¤ти громад¤нство ”крањни, поновлювалис¤ на служб≥. ≤нших зв≥льн¤ли з роботи ≥ видавали њм квитанц≥њ на зароб≥тну плату, ¤ку повинен був реал≥зувати –ос≥йський ур¤д.
ƒл¤ попередженн¤ безмитного провезенн¤ товар≥в було створено ком≥с≥ю по орган≥зац≥њ митноњ служби в ”крањн≥, ” березн≥ 1918 р. ком≥с≥¤ сформувала “имчасовий митний нагл¤д у склад≥ кер≥вника, контролера, трьох пом≥чник≥в пакгаузних нагл¤д≥в, 6-ти нагл¤дач≥в. ” подальшому, циркул¤ром ћ≥нф≥ну ”Ќ– в≥д 1 березн¤ 1918 р. вс≥ розпор¤дженн¤ –ос≥йського ур¤ду були в≥дм≥нен≥ ≥ зам≥нен≥ розпор¤дженн¤ми ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки. ƒержавною мовою - украњнською - почали вести д≥ловодство.
—труктурно у систем≥ митних орган≥в станом на 22 кв≥тн¤ 1918 р. в ”крањн≥ були ”правл≥нн¤ ѕ≥вденного ≥ ѕ≥вденно-«ах≥дного митних округ≥в та ќдеська, ’арк≥вська ≥ ињвська митниц≥.
оли 29 кв≥тн¤ 1918 р. влада в ”крањн≥ перейшла до гетьмана —коропадського то державн≥ службовц≥ ≥ нав≥ть службовц≥ недержавних ≥ цив≥льних в≥домств повинн≥ були прис¤гнути на в≥рн≥сть ”крањн≥ та скласти ≥спит на знанн¤ украњнськоњ мови.
–озвивалось й м≥жнародне регулюванн¤ митних в≥дносин за участю ”крањни. “ак, 12 червн¤ 1918 р. був укладений ƒогов≥р м≥ж ––‘—– та ”крањнською ƒержавою, за ¤ким на кордонах з –ос≥Їю, јвстр≥Їю та м≥сц¤х, окупованих Ќ≥меччиною, утворювалис¤ митн≥ нагл¤ди.
¬ серпн≥ 1918р. розпочалас¤ робота з нормотворчого та орган≥зац≥йного забезпеченн¤ митноњ справи ”крањни. —труктура митного в≥домства того часу була такою: ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни; ƒепартамент митних збор≥в з в≥дд≥лами: загальноњ канцел¤р≥њ; законодавчим; тарифним; господарським; буд≥вничим; статистичним.
28 вересн¤ 1918 р. в ”крањн≥ утворено “имчасовий роб≥тничо-сел¤нський ур¤д, ¤кий 21 с≥чн¤ 1919 р. був реорган≥зований у –аду Ќародних ом≥сар≥в ”–—–. « часом в ”крањн≥ було знову введено в д≥ю закони (декрети), ¤к≥ приймалис¤ –Ќ ––‘—–, у тому числ≥ 22 кв≥тн¤ 1918 р. декрет "ѕро нац≥онал≥зац≥ю зовн≥шньоњ торг≥вл≥" та 9 березн¤ 1919р. декрет "ѕро перех≥д митних орган≥зац≥й ≥ прикордонноњ охорони до п≥дпор¤дкуванн¤ –ади народного господарства ”крањни, та зокрема до Ќародного ом≥сар≥ату ф≥нанс≥в".
ѕри ƒен≥к≥н≥ митною справою керувало —пец≥альне зас≥данн¤ при √оловнокомандуючому.
оли в грудн≥ 1919 р. в ”крањн≥ було в≥дновлено рад¤нську владу, то митн≥ структури аж до 1991 р. ув≥йшли в систему рад¤нських державних орган≥в ≥ керувалис¤ в д≥¤льност≥ законами, прийн¤тими в ћоскв≥ та продубльованими в ”крањн≥. «окрема, 2 с≥чн¤ 1920 р. митниц≥ ”крањни були п≥дпор¤дкован≥ ¬≥дд≥ленню митного контролю при ”правл≥нн≥ ”повноваженого Ќаркомзовн≥шторгу ––‘—– на ”крањн≥.
ѕриймались м≥ри стосовно кадрового забезпеченн¤ митних орган≥в. “ак, 15 серпн¤ 1920 р. Ќаркомат внутр≥шн≥х справ Ќ ¬— прийн¤в циркул¤р "ѕро реЇстрац≥ю колишн≥х митних службовц≥в". ѕроводилас¤ також реЇстрац≥¤ колишн≥х митник≥в, ¤к≥ на той час перебували у „ервон≥й јрм≥њ. ƒл¤ пол≥тичного нагл¤ду за д≥¤льн≥стю митних орган≥в, посиленн¤ боротьби з контрабандою та координац≥њ д≥¤льност≥ з в≥йськовим командуванн¤м у митн≥ структури в≥дпов≥дно до "“имчасового положенн¤ про ком≥сар≥в митних орган≥зац≥й" призначалис¤ ком≥сари, ¤к≥ були зобов'¤зан≥ проставл¤ти в≥дм≥тки на вс≥й кореспонденц≥њ, вх≥дн≥й та вих≥дн≥й пошт≥.
¬≥дпов≥дно до "“имчасового положенн¤ про управл≥нн¤ митною частиною в ”–—–", прийн¤того 16 жовтн¤ 1920 р., вс≥ митн≥ питанн¤ вир≥шував ”повноважений –аднаркому ––‘—– по «овн≥шторгу. Ќа той час ус¤ ”крањна була под≥лена на митн≥ округи: ќдеський, ињвський, ’арк≥вський. ”повноважений Ќаркомзовн≥шторгу (Ќ «“) входив до складу –ади Ќародних ом≥сар≥в ”–—– на правах Ќаркома. ѕри ньому створювалас¤ колег≥¤ ≥з його заступник≥в та одного члена колег≥њ. ”с≥ члени колег≥њ призначалис¤ за погодженн¤ми Ќ «“, –Ќ ”–—– та затверджувалис¤ ¬серос≥йським управл≥нн¤м ÷ентрального ¬иконавчого ом≥тету. ƒо складу ”правл≥нн¤ при ”повноваженому входили в≥дд≥ли: адм≥н≥стративно-орган≥зац≥йний; секретар≥ат; правовий; експортний; ≥мпортний; митний; ф≥нансово-арх≥вний; статистично-економ≥чний.
¬они мали ч≥тк≥ функц≥њ у галуз≥ митноњ справи. “ак в≥дд≥л митного контролю виконував функц≥њ; орган≥зац≥њ митних установ на кордон≥ та всередин≥ ”крањни; розробки основних положень та ≥нструкц≥й дл¤ д≥¤льност≥ митних установ; кер≥вництва та контролю за д≥¤льн≥стю митних установ; розробки та вт≥ленн¤ у житт¤ заход≥в по боротьб≥ з контрабандою.
”досконалювалас¤ й структура митниць. “ак у 1920 р. до штату митниц≥ в ”крањн≥ входили: управл¤ючий митниц≥; його пом≥чник; 3 старших контролери; скарбник; зав≥дуючий пакгаузним в≥дд≥ленн¤м; його пом≥чник; догл¤дач складу; пом≥чник д≥ловода; 5 старших рах≥вник≥в ≥ 1 рах≥вник; арх≥вар≥ус; 14 пом≥чник≥в нагл¤дача склад≥в ≤ розр¤ду.
”с≥ митн≥ установи под≥л¤лис¤ на митниц≥ 1, 2, 3-го розр¤ду. Ўтат митниц≥ складав 24 особи.
”досконалювалась ≥ нормативна база у сфер≥ митноњ справи. ”же 9 березн¤ 1922 р. ¬÷¬ та –Ќ ––‘—– затвердив перший рад¤нський ћитний тариф по Ївропейськ≥й прив≥зн≥й торг≥вл≥, а з 13 червн¤ 1922 р. - по вив≥зн≥й торг≥вл≥. ƒекретом –Ќ ––‘—– в≥д 23 лютого 1922 р. було затверджено ћитно-тарифний ком≥тет (ћ“ ), в компетенц≥ю ¤кого входило: складанн¤ нових ≥ зм≥на старих перел≥к≥в заборонених товар≥в; р≥шенн¤ питань про застосуванн¤ тарифу, ¤к≥ вносило на розгл¤д ћитне управл≥нн¤; розгл¤д скарг на р≥шенн¤ ћитного управл≥нн¤ з питань застосуванн¤ тарифу; представленн¤ висновк≥в щодо вс≥х проект≥в закон≥в, торговельних договор≥в, конвенц≥й, ¤к≥ стосуютьс¤ митно-тарифноњ справи.
ћ“ був дорадчо-координац≥йним органом ≥ координував роботу не т≥льки центральних орган≥в управл≥нн¤, що мали в≥дношенн¤ до зовн≥шньоњ торг≥вл≥, але й орган≥в управл≥нн¤ союзних республ≥к. ¬≥н впливав на розробку митноњ пол≥тики ≥ управл≥нн¤ митною справою.
12 грудн¤ 1924р. ѕрезид≥¤ ÷¬ —–—– затвердила ћитний —татут —–—–, ¤кий став першим кодиф≥кованим союзним нормативним актом з митноњ справи. ¬≥н встановлював складну чотирьох-п'¤тиступеневу систему управл≥нн¤ митною справою: Ќаркомат зовн≥шньоњ торг≥вл≥; √оловне митне управл≥нн¤ (у склад≥ Ќ «“); ”повноважений Ќ «“ при –Ќ союзноњ республ≥ки; ”правл≥нн¤ при ”повноваженому Ќ «“ при –Ќ —–; ћитн≥ установи (митниц≥ ≤, 2, 3-го розр¤ду, митн≥ пости).
Ѕезпосередн≥й нагл¤д за д≥¤льн≥стю митних установ у союзних республ≥ках покладавс¤ на ”повноваженого Ќ «“ —–—– при –Ќ цих республ≥к. ƒо його повноважень входило: нагл¤д за виконанн¤м митними установами союзноњ республ≥ки закон≥в, розпор¤джень центральних загальносоюзних орган≥в з питань митноњ справи; рев≥з≥¤ вс≥х митних установ республ≥ки; розгл¤д ус≥х справ про конфл≥кти, скарги м≥ж митними установами ≥ м≥сцевими органами влади; розробка конкретних заход≥в по боротьб≥ з контрабандою в масштабах —–—–; представництво в ур¤д≥ —–—– з питань митноњ справи.
” подальшому нормативна база у сфер≥ митноњ справи удосконалювалас¤ в≥дпов≥дно до пол≥тичноњ та економ≥чноњ ситуац≥њ. ¬же 1928 р. був прийн¤тий новий ћитний кодекс —–—–, ¤кий б≥льш ч≥тко визначив повноваженн¤ √оловного митного управл≥нн¤. Ќа цей пер≥од зам≥сть економ≥чних метод≥в усе б≥льше переважали адм≥н≥стративно-командн≥ методи управл≥нн¤ в економ≥чному житт≥ держави.
Ќовий ћитний кодекс —–—–, прийн¤тий 5 кв≥тн¤ 1964 р. Ќа той час у систем≥ √ћ” не ≥снувало структурного п≥дрозд≥лу, ¤кий би переймавс¤ митно-тарифним регулюванн¤м. —творенн¤, реорган≥зац≥¤ ≥ л≥кв≥дац≥¤ митниць ≥ митних пост≥в входила в повноваженн¤ ћ≥н≥стерства зовн≥шньоњ торг≥вл≥.
¬ 1986 р. √оловне митне управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства зовн≥шньоњ торг≥вл≥ було реорган≥зовано в √оловне управл≥нн¤ державного митного контролю при –ад≥ ћ≥н≥стр≥в —–—– з правами самост≥йного органу державного управл≥нн¤ з≥ статусом союзного в≥домства. ¬перше за роки рад¤нськоњ влади митна служба була в≥докремлена орган≥зац≥йно в≥д ≥нших структур орган≥в виконавчоњ влади.
ѕостанова –ћ —–—– в≥д 28 лютого 1989 р. юридично закр≥пила в≥дх≥д в≥д принципу монопол≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ≥ поставила завданн¤ формуванн¤ новоњ митноњ пол≥тики. јле законодавче вс≥ намаганн¤ були закр≥плен≥ т≥льки п≥сл¤ прийн¤тт¤ 1991 р. нового ћитного кодексу ≥ «акону —–—– "ѕро митний тариф". ѕочавс¤ процес розвитку ≥нфраструктури √оловного управл≥нн¤ митного контролю при –ћ —–—–, власноњ навчальноњ бази (п≥дготовки кадр≥в), уточнювалис¤ повноваженн¤ митних установ.
ћитниц≥ в≥дпов≥дно до њх розташуванн¤ под≥л¤лис¤ на прикордонн≥ ≥ внутр≥шн≥, за станом на вересень 1989 р. њх було 85. «ам≥сть √” ћ при –ћ —–—– було створено ћитний ком≥тет при –ћ —–—–.
« л≥берал≥зац≥Їю зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та розширенн¤м прав рег≥он≥в у ц≥й сфер≥ виникла потреба створенн¤ митних орган≥в безпосередньо на м≥сц¤х виробленн¤ експортного товару. “ак, у 1985 р. митн≥ служби створюютьс¤ на вс≥й територ≥њ ”крањни, у тому числ≥ й на —ход≥ - спочатку у —умах при знаменитому науково-виробничому об'Їднанн≥ ≥м. ‘рунзе, а пот≥м ≥ в ’арков≥ . ѓх виникненн¤ спричинено зм≥нами в умовах господарюванн¤ та в≥дносною самост≥йн≥стю п≥дприЇмств, у тому числ≥ й у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥. ћонопол≥¤ держави на зовн≥шню торг≥влю втрачалас¤, а разом з цими процесами й розвивалась митна справа. —початку пости, що створювались у великих м≥стах ”крањни, були призначен≥ дл¤ оформленн¤ вантаж≥в. « л≥берал≥зац≥Їю ем≥грац≥йноњ пол≥тики ≥ дл¤ оформленн¤ тих громад¤н, ¤к≥ вињжджали за кордон. «годом вони перейн¤ли на себе функц≥њ оформленн¤ багажу громад¤н.
ўе до оф≥ц≥йного проголошенн¤ незалежност≥ ”крањнськоњ –—–
були прийн¤т≥ фундаментальн≥ дл¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики ”крањни закони "ѕро
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" та "ѕро митну справу в ”крањнськ≥й –—–". —тановленн¤
та розвиток митноњ справи та митного права в ”крањн≥ започатковано ƒекларац≥Їю про
державний суверен≥тет ”крањни та «аконом ”крањнськоњ –—– "ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть
”крањнськоњ –—–", де визначено засади економ≥чноњ самост≥йност≥ та напр¤мки њњ
реал≥зац≥њ. ¬иход¤чи з того, що забезпеченн¤ економ≥чноњ самост≥йност≥ ”крањни Ї
важливою умовою державного суверен≥тету, ”крањна самост≥йно визначаЇ св≥й економ≥чний
статус та стратег≥ю соц≥ально-економ≥чного розвитку в ≥нтересах народу ”крањни. ƒл¤ цього
зд≥йснюЇтьс¤ самост≥йно зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика, забезпечуЇтьс¤ соц≥альна захищен≥сть
кожного громад¤нина ≥
4” —умах створено митний пост у 1985 р. дл¤ оформленн¤ ≥ контролю вантаж≥в дл¤ ѕќ ≥м.
ћ.¬. ‘рунзе, ¤ке у сп≥вдружност≥ з ≥тал≥йською ф≥рмою "ƒан≥ел≥" зд≥йснювало поставку
компресор≥в дл¤ трубопровод≥в. ” ’арков≥ такий пост створено в серпн≥ 1989 р.
внутр≥шнього ринку.
« виходом ”крањни з –ад¤нського —оюзу переважно на баз≥ залишк≥в митноњ структури —–—– та активного спри¤нн¤ орган≥в внутр≥шн≥х справ у прикордонних рег≥онах стали формуватис¤ митн≥ пости, а митниц≥ на зах≥дному та п≥вденному контрол≥ та в м≥жнародних аеропортах були п≥дпор¤дкован≥ ”крањн≥ та набули нового статусу. ”крањна потребувала власноњ митноњ пол≥тики та митного законодавства. ”же в перш≥ м≥с¤ц≥ незалежност≥ в короткий строк були розроблен≥ та прийн¤т≥ ћитний кодекс ”крањни в≥д 12 грудн¤ 1991 р. та «акон ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф" 5 лютого 1992 р. Ѕули також визначен≥ та закр≥плен≥ основи митноњ справи, сформульован≥ основн≥ завданн¤ митних орган≥в. ѕри њх розробц≥ та прийн¤тт≥ враховувалис¤ м≥жнародн≥ п≥дходи та правила веденн¤ митноњ справи та митноњ пол≥тики. ћитне законодавство в ”крањн≥ розвиваЇтьс¤ у напр¤мку гармон≥зац≥њ ≥ ун≥ф≥кац≥њ ≥з загально прийн¤тими м≥жнародними нормами та стандартами.
Ќа той час в≥д колишнього —–—– на територ≥њ ”крањни залишилос¤ 26 митниць, багато з ¤ких розташовувалос¤ в орендованих прим≥щенн¤х, та автомоб≥льн≥ пункти пропуску, чотири з ¤ких було побудовано в 50-60 -х рр. (“иса, ”жгород, Ўегин≥, ѕорубне). Ќа стад≥њ буд≥вництва були 4 пункти пропуску, 7 пункт≥в спрощеного переходу ¤вл¤ли собою невелик≥ тимчасов≥ споруди. “ож виникла потреба матер≥ального забезпеченн¤ митноњ ≥нфраструктури, ¤ка нараз не могла бути вир≥шена.
12 грудн¤ 1991 р. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла ѕостанову про створенн¤ ƒержавного митного ком≥тету ”крањни ¤к центрального митного органу ”крањни та перший ћитний кодекс ”крањни. ≈тапним у митному законодавств≥ було прийн¤тт¤ «акону ”крањни "ѕро ™диний митний тариф" в≥д 5 лютого 1992р. та створенн¤ м≥жв≥домчоњ ћитно-тарифноњ –ади ”крањни, до ¤коњ ув≥йшли представники аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ћ≥н≥стерства зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥. ћ≥н≥стерства економ≥ки, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, ƒержмитслужби, ћ≥н≥стерства закордонних справ, ћ≥н≥стерства юстиц≥њ. « 1994 р., за њњ пропозиц≥¤ми ћ ”крањни було прийн¤то 40 постанов щодо зм≥ни ставок вв≥зного мита. «а пер≥од з 1992 р. по 31 грудн¤ 1998 р. неодноразово вносилис¤ доповненн¤ до чинного ћитного кодексу.
ƒл¤ забезпеченн¤ належного функц≥онуванн¤ митних орган≥в ≥ прикордонних в≥йськ у грудн≥ 1993 р. було прийн¤то " омплексну програму розбудови державного кордону ”крањни", ¤ка визначила перел≥к
5¬они не могли врахувати вс≥х тонкощ≥в та особливостей зовн≥шньоеконом≥чних та ≥нших в≥дносин, тому в подальшому почали зм≥нюватись й доповнюватись. ѕ≥сл¤ пер≥оду романтизму украњнська зовн≥шньопол≥тична, а сл≥дом за нею ≥ зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть стала набувати б≥льш ч≥ткого спр¤муванн¤ на традиц≥йних дл¤ ”крањни партнер≥в.
орган≥зац≥йних, правових ≥ матер≥ально-техн≥чних заход≥в щодо розбудови державного кордону ≥ митноњ ≥нфраструктури до 2000 р. «атрачен≥ кошти досить швидко стали окупатис¤. ”же в 1995 р. митна система дала до ƒержавного бюджету 340 млн. грн., у 1996 р. - 1,249 млрд. грн., у 1997 р. - понад 2,73 млрд. грн., у 1998 р. - понад 3,5 млрд. грн., у 1999 р. - понад 5 млрд. грн., у 2000 р. - 9,2 млрд. грн. ” подальшому ц¤ цифра т≥льки зростала.
ќдночасно приймались заходи ун≥ф≥кац≥њ митного законодавства та спрощенн¤ митних процедур, що можна ефективно зробити т≥льки в рамках митних союз≥в. “ак, 14 травн¤ 1993 р. у ћоскв≥ на зас≥данн≥ глав держав-учасник≥в —Ќƒ було прийн¤то декларац≥ю про поетапний вступ до економ≥чного союзу ≥ п≥дготовку в≥дпов≥дних угод, спр¤мованих на його забезпеченн¤. ¬ рамках ц≥Їњ сп≥вдружност≥ 9 крањн п≥дписали "”году про принципи митноњ пол≥тики", було створено онсультативну митну раду дл¤ розробки засад митноњ пол≥тики й взаЇмод≥њ митних орган≥в. ѕ≥зн≥ше укладено р¤д угод щодо транзиту товар≥в та вантаж≥в. ’оча ”крањна ≥ не Ї учасником ц≥Їњ митноњ в≥с≥мки, але р¤д њњ положень стосуютьс¤ й ”крањни. ¬ажливе значенн¤ маЇ угода про безв≥зове пересуванн¤ громад¤н крањн —Ќƒ по територ≥њ њњ учасник≥в та угода про взаЇмне визнанн¤ в≥з держав-учасник≥в —Ќƒ в≥д 9 жовтн¤ 1992 р. ”крањна не входить у митний союз, але вона повинна дотримуватись хоча встановлених дл¤ його учасник≥в транзитних правил п≥д загрозою втрати позиц≥й ¤к транспортний коридор. « огл¤ду на це ”крањна на двосторонн≥й основ≥ вона бере участь у митному сп≥вроб≥тництв≥.
29 листопада 1996р. ѕрезидент ”крањни видав ”каз про створенн¤ на баз≥ колишнього ƒержавного митного ком≥тету ƒержавноњ митноњ служби ”крањни (ƒћ—”). ¬ результат≥ перетворень було сформовано д≥Їздатний центральний орган управл≥нн¤ митною справою, 10 рег≥ональних митниць, 42 митниц≥, 195 митних пост≥в, 12 спец≥ал≥зованих митних установ (митн≥ лаборатор≥њ, навчальн≥ заклади тощо).
Ѕуло також п≥дготовлено проект нового ћ ”крањни та внесено на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни ще у 1997 р. ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 16 грудн¤ 1998 р. цей проект ћ ”крањни прийн¤тий у першому читанн≥. ” ц≥лому в≥н повною м≥рою в≥дпов≥дав Ївропейським ≥ м≥жнародним стандартам, високим запитам крањн ≥з розвинутою ринковою економ≥кою до нормативних документ≥в такого р≥вн¤, св≥тов≥й практиц≥ вир≥шенн¤ под≥бних питань та зобов'¤занн¤м, що на той час були вз¤т≥ ”крањною перед м≥жнародними орган≥зац≥¤ми.
”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 25 березн¤ 1998 р. було уточнено структуру ≥ завданн¤ ƒержавноњ митноњ служби ”крањни. –озбудова митноњ
6¬естник —Ќ√. - 1992. - ¬ып. 7. - —. 31-32.
справи в≥дбувалась в≥дпов≥дно до цього ”казу. «а станом на ≤ с≥чн¤ 2000 р. особовий склад центрального апарату ƒержмитслужби нал≥чував 267 ос≥б, а митних орган≥в ≥ установ на м≥сц¤х - 17900 ос≥б. Ќа той час система митноњ служби склала 42 митниць, 10 рег≥ональних митниць, 138 митних пункт≥в та 257 пункт≥в пропуску (автомоб≥льних, морських, ав≥а тощо).
«ростанн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ активност≥ потребуЇ зростанн¤ потенц≥алу митних орган≥в у ¤к≥сному сенс≥. ѓх д≥¤льн≥сть забезпечуЇ охорону прав держави та, зокрема, значне надходженн¤ кошт≥в до державного бюджету.
ћитна справа та њњ основа - митне законодавство - пост≥йно вдосконалюЇтьс¤. ¬ 2000 р. суттЇво оновлено «акон ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф". ѕ≥сл¤ зн¤тт¤ сп≥рних положень прийн¤то новий ћ ”крањни ≥ ѕрезидент ”крањни 11 липн¤ 2002 р., нарешт≥, його п≥дписав . як вказано у ѕреамбул≥, ћ ”крањни визначаЇ засади орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ митноњ справи в ”крањн≥, регулюЇ економ≥чн≥, орган≥зац≥йн≥, правов≥, кадров≥ та соц≥альн≥ аспекти д≥¤льност≥ митноњ служби ”крањни. ¬≥н спр¤мований на забезпеченн¤ економ≥чних ≥нтерес≥в ”крањни, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ розвитку њњ економ≥ки, захисту прав та ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та громад¤н, забезпеченн¤ законност≥ у митн≥й справ≥.
« прийн¤тт¤м ћ , ¤к вказано у його прик≥нцевих положенн¤х, необх≥дно привести нормативно-правов≥ акти у сфер≥ митноњ справи у в≥дпов≥дн≥сть з ним.
ћитне законодавство розвиваЇтьс¤ у напр¤мку його ун≥ф≥кац≥њ, спрощенн¤ митних процедур, викор≥ненн¤ њх повторност≥, що у подальшому призведе до необх≥дност≥ подальшого удосконаленн¤ основних його закон≥в. “ому спри¤ють ≥нтеграц≥йн≥ процеси, зокрема вступ ”крањни у 2008 р. в —ќ“ та роботи ≥з адаптац≥њ законодавства ”крањни до вимог карањм-член≥в ™—.
3. «м≥ст митноњ справи
«м≥ст митноњ справи пост≥йно вдосконалюЇтьс¤ ≥ Ї комплексним пон¤тт¤м. ¬≥н охоплюЇ не т≥льки њњ напр¤мки але, й компетенц≥ю державних митних та ≥нших орган≥в, суб'Їктивн≥ права ≥ юридичн≥ обов'¤зки учасник≥в митних правов≥дносин. ¬они стосуютьс¤ багатьох ≥нститут≥в не т≥льки митного права ≥ Ї засобом реал≥зац≥њ митноњ пол≥тики. “ож митна справа за зм≥стом ≥ за структурою - пол≥аспектне економ≥ко-правове ¤вище, що регулюЇтьс¤ нормами р≥зних галузей права: конституц≥йного, адм≥н≥стративного, адм≥н≥стративно-процесуального,
7 ”р¤довий кур'Їр. - 2002. - є 148.
цив≥льного, трудового, цив≥льно-процесуального, крим≥нального та крим≥нально-процесуального.
«м≥ст в≥дносин, що складаютьс¤ при зд≥йсненн≥ митноњ справи складають суб'Їктивн≥ права та юридичн≥ обов'¤зки, що виникають при перем≥щенн≥ товар≥в та ≥нших предмет≥в через митний кордон ”крањни. ƒл¤ цього суб'Їкт, ¤кий њх перем≥щуЇ, повинен мати належним чином п≥дтверджене право. ќдна справа коли ц≥ товари перем≥щаЇ перес≥чний громад¤нин у режим≥ в≥зового чи безв≥зового пересуванн¤, а ≥нша справа - суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ перем≥щенн¤ дипломатичноњ пошти та предмет≥в, що належать особам ¤к≥ мають дипломатичний ≥мун≥тет. “ому й п≥дходи до реал≥зац≥њ зм≥сту митноњ справи можуть в≥др≥зн¤тис¤.
ћитна справа ¤к зас≥б забезпеченн¤ прав та законних ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б маЇ внутр≥шн≥й та зовн≥шн≥й аспект. ¬нутр≥шн≥й аспект пов'¤заний ≥з безпекою людини, наприклад, в≥д незаконного перем≥щенн¤ наркотичних засоб≥в - прекурсор≥в, ≥нших под≥бних њм за д≥Їю препарат≥в, не¤к≥сних л≥карських препарат≥в, продукт≥в харчуванн¤, товар≥в народного споживанн¤ тощо. ÷е також стосуЇтьс¤ наповненн¤ в≥тчизн¤ного ринку тими товарами, що њх не виробл¤ють в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмц≥. «овн≥шн≥й аспект пов'¤заний ≥з задоволенн¤м культурних та ≥нших потреб населенн¤ ”крањни: м≥жнародний туризм, м≥жнародний культурний обм≥н, л≥куванн¤ за рубежем, навчанн¤, сп≥лкуванн¤ ≥з родичами, м≥грац≥¤ тощо. ќсобливе значенн¤ маЇ зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть та кооперац≥¤ ≥з заруб≥жними п≥дприЇмц¤ми.
ћитна справа ¤к напр¤м реал≥зац≥њ зовн≥шньоњ пол≥тики крањни та сп≥вроб≥тництва ≥з ≥ншими крањнами у р≥зних сферах. Ќаприклад, це про¤вл¤Їтьс¤ у боротьб≥ ≥з м≥жнародним тероризмом, контрабандою, розповсюдженн¤м наркотик≥в. ќсновне це розвиток взаЇмноњ дов≥ри м≥ж державами та сп≥вроб≥тництво на взаЇмовиг≥дн≥й основ≥.
¬ той же час вона слугуЇ так званим митним в≥йнам, ¤к≥ пер≥одично розгортаютьс¤ чи ≥снуЇ њх загроза. Ќа момент доопрацюванн¤ цього матер≥алу виникла загроза митноњ в≥йни з –‘, зокрема посиленн≥ митних процедур щодо громад¤н –‘ у в≥дпов≥дь на скасуванн¤ в –‘ правила перебуванн¤ громад¤н ”крањни строком 90 д≥б без реЇстрац≥њ.
ћитна справа ¤к зас≥б забезпеченн¤ безпеки держави пол¤гаЇ у тому, що при њњ зд≥йсненн≥ визначальним моментом Ї захист суверен≥тету ”крањни, њњ економ≥чних ≥нтерес≥в. „ерез зд≥йсненн¤ митноњ справи держава може захищати проголошен≥ онституц≥Їю ”крањни пр≥оритети ≥, перш за все, житт¤ та здоров'¤ своњх громад¤н, њх права та охоронюван≥ законом ≥нтереси. ”крањна не повинна перетворитис¤ на ринок дл¤ реал≥зац≥њ низько¤к≥сноњ, еколог≥чно шк≥дливоњ продукц≥њ та товар≥в зах≥дних виробник≥в чи звалище шк≥дливих дл¤ довк≥лл¤ в≥дход≥в виробництва. –озвиваючи економ≥чн≥, культурн≥ та ≥нш≥ зв'¤зки з ≥ншими крањнами, не треба забувати про необх≥дн≥сть прийн¤тт¤ запоб≥жних орган≥зац≥йних заход≥в щодо попередженн¤ проникненн¤ в ”крањну не¤к≥сних товар≥в, що можуть завдати шкоди населенню, попередженн¤ вивезенню њњ культурних та ≥сторичних ц≥нностей, економ≥чному шп≥онажу та ≥нше.
«аконодавство ”крањни про митну справу в≥дносно молоде й розвиваЇтьс¤ з урахуванн¤м нац≥ональних традиц≥й, правовоњ системи та м≥жнародного законодавства в галуз≥ митноњ справи. ќстаннЇ зумовлено не т≥льки потребою активного товарооб≥гу м≥ж крањнами та залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, але й пол≥тикою в≥дкритих дверей. ¬оно в≥дображаЇ м≥жнародно-правов≥ стандарти ≥ п≥дходи в забезпеченн≥ прав людини та орган≥зац≥й у зд≥йсненн≥ митноњ справи. Ѕез цього сп≥вроб≥тництво ”крањни у митн≥й справ≥ з ≥ншими крањнами було в суттЇво ускладнене. р≥м цього, при зд≥йсненн≥ митноњ справи пересл≥дуютьс¤ ≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси щодо забезпеченн¤ економ≥чноњ та ≥ншоњ безпеки держави, недопущенн¤ проникненн¤ на њњ територ≥њ небажаних ос≥б, перевезенн¤ шк≥дливих та небезпечних товар≥в ≥ предмет≥в. —тосовно товар≥в, ¤к≥ Ї в достатн≥й к≥лькост≥ в ”крањн≥, встановлюЇтьс¤ п≥двищене мито ≥ навпаки стосовно товар≥в, у ¤ких на споживчих ринках Ї деф≥цит, можуть встановлюватис¤ п≥льги.
ћитне законодавство ”крањни в≥дображаЇ традиц≥йн≥ дл¤ ”крањни та њњ населенн¤ зв'¤зки. Ќаприклад, м≥ж ”крањною та –ос≥Їю встановлено безв≥зовий режим пересуванн¤ громад¤н, особливий прикордонний режим перетину митного кордону та обм≥ну товарами м≥ж прикордонними територ≥¤ми. јналог≥чн≥ дружн≥ стосунки склалис¤ й з ≥ншими сус≥дами.
„ерез сан≥тарний та ≥нш≥ види контролю забезпечуЇтьс¤ еколог≥чна р≥вновага ≥ попереджаЇтьс¤ ввезенн¤ в ”крањну таких рослин та м≥кроорган≥зм≥в, ¤к≥ потенц≥йно становл¤ть загрозу њњ екосистемам.
4. ћитна пол≥тика ≥ основн≥ њњ елементи
«асади та механ≥зм митноњ справи в основному зб≥гаЇтьс¤ в багатьох крањнах, що зумовлено економ≥чним глобал≥змом ≥нтеграц≥йними процесами та розвитком гуман≥тарного законодавства, в≥дкрит≥стю сусп≥льства, посиленн¤м рол≥ та значенн¤ м≥жнародних зв'¤зк≥в, економ≥чним глобал≥змом та зовн≥шньоеконом≥чними в≥дносинами. ¬≥дпов≥дно до ст. 2 ћ ”крањни митна пол≥тика - це система принцип≥в та напр¤мк≥в д≥¤льност≥ держави у сфер≥ забезпеченн¤ своњх економ≥чних ≥нтерес≥в та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заход≥в регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ≤ншими словами, вона залежна в≥д потреби розвивати зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть та сп≥впрацювати ≥з п≥дприЇмц¤ми ≥нших крањн.
ћитна справа у вс≥х крањнах Ї виключною монопол≥Їю держави. ÷е означаЇ виключне право держави на розробку засад митноњ пол≥тики ≥ механ≥зму њњ зд≥йсненн¤. √оловний зм≥ст державноњ монопол≥њ митноњ справи пол¤гаЇ в забезпеченн≥ ц≥л≥сного централ≥зованого регулюванн¤ зовн≥шньоторговельного обм≥ну. ≥нцева мета митноњ пол≥тики, ¤к це випливаЇ ≥з самого њњ легального визначенн¤, - меркантильна й пол¤гаЇ у забезпеченн≥ залученн¤ додаткових кошт≥в дл¤ формуванн¤ бюджету. ¬ той же час пробиваЇ дорогу ≥нше розум≥нн¤ њњ сутност≥ - спри¤нн¤ економ≥чному об≥гу та обм≥ну м≥ж державами, забезпеченн¤ свободи пересуванн¤ особистост≥ та м≥жнародних контакт≥в. ќсновне - забезпеченн¤ прав людини. “ому обмежувати митну пол≥тику лише ф≥скальними ≥нтересами держави було в недалекогл¤дно.
ћонопол≥¤ митноњ справи вир≥шуЇ по сут≥ справи два завданн¤: найширше використанн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в дл¤ розвитку економ≥ки крањни й захисту њњ в≥д неспри¤тливого впливу зовн≥шньоеконом≥чних фактор≥в: спекул¤тивних, монопольних, кон'юнктурних ≥ т. д. ” такому ракурс≥ митна пол≥тика Ї засобом забезпеченн¤ ≥нтерес≥в населенн¤ крањни та нац≥ональноњ економ≥ки.
ѕроте сл≥д мати на уваз≥, що на¤вн≥сть стандарт≥в у економ≥чних, пол≥тичних, культурних та соц≥альних правах людини, д≥¤льн≥сть транснац≥ональних компан≥й та м≥жнародного кап≥талу призводить до об'Їктивноњ необх≥дност≥ ун≥ф≥кувати митну справу, спрощувати митн≥ процедури та скорочувати час на њх проведенн¤. ¬≥дпов≥дно митне законодавство зближуЇтьс¤ через ≥мплементац≥ю норм м≥жнародного права у нац≥ональне законодавство, запозиченн¤ кращих заруб≥жних його зразк≥в та практики зд≥йсненн¤, прикордонне митне сп≥вроб≥тництво, створенн¤ митних союз≥в та митних зон.
‘ормуванн¤ митноњ пол≥тики передбачаЇ необх≥дн≥сть врахуванн¤ двох важливих п≥дход≥в у зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в њњ формуванн≥: фритредерство та протекц≥он≥зм. ѕерший - пол≥тика в≥льноњ торг≥вл≥, за ¤коњ митн≥ органи виконують переважно реЇстрац≥йн≥ функц≥њ та не ст¤гують експортн≥ та ≥мпортн≥ мита. Ќе встановлюЇтьс¤ також обмеженн¤ на зовн≥шньоторговий об≥г. ¬ласне таке спр¤муванн¤ пол≥тики —ќ“. ћетою д≥¤льност≥ —ќ“ Ї спри¤нн¤ зниженню торговельних перешкод на шл¤ху обм≥ну товарами та послугами м≥ж крањнами. ѓњ пол≥тика спр¤мована на пост≥йне зменшенн¤ ≥мпортних тариф≥в ≥ методичне усуненн¤ нетарифних метод≥в регулюванн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. —ќ“ також дозвол¤Ї вживати захисних заход≥в у ситуац≥¤х, коли ≥ноземна конкуренц≥¤ завдаЇ значних збитк≥в певним виробництвам чи галуз¤м в≥тчизн¤ноњ економ≥ки.
ƒругий навпаки - спр¤мований на захист власноњ промисловост≥ та власного товаровиробника в≥д заруб≥жних конкурент≥в на внутр≥шньому ринку. ƒл¤ протекц≥он≥зму характерн≥ висок≥ митн≥ тарифи та обмеженн¤ ≥мпорту. ѕроте, здеб≥льше ц≥ п≥дходи сполучаютьс¤.
ћитний протекц≥он≥зм вперше був започаткований у ’V≤ стол≥тт≥ в јнгл≥њ ≥ пов'¤зувавс¤ ≥з промисловою революц≥Їю. ƒл¤ захисту ≥нтерес≥в промисловц≥в та п≥дприЇмств в≥д конкуренц≥њ з≥ сторони голландських та французьких товар≥в були введен≥ висок≥ ставки мита на товари, ¤к≥ виробл¤лись в јнгл≥њ. ѕаралельно було обмежено або заборонено ввезенн¤ товар≥в. Ѕуло введено такий пор¤док, в≥дпов≥дно до ¤кого дозвол¤лось привозити ≥ноземн≥ товари т≥льки на англ≥йських суднах чи принаймн≥ на корабл¤х крањни походженн¤ товар≥в. ѕри цьому за це ст¤гувавс¤ додатковий зб≥р. « колон≥й привозились товари виключно на англ≥йських корабл¤х. ћета цих заход≥в пол¤гала також у позбавленн≥ √олланд≥њ переваг в торг≥вл≥. “ака пол≥тика продовжувалас¤ майже 400 рок≥в, що дозволило јнгл≥њ стати не т≥льки могутньою морською державою, але й вийти за економ≥чним розвитком на перше м≥сце у св≥т≥. ѕ≥сл¤ того ¤к було дос¤гнуто передових позиц≥й у промисловост≥ ≥ дешевизни англ≥йських товар≥в, јнгл≥¤ докор≥нно зм≥нила свою митну пол≥тику ≥ перейшла до фритредерства.
¬ крањнах, де спов≥дуЇтьс¤ пол≥тика протекц≥он≥зму, п≥дсилюЇтьс¤ спец≥ал≥зац≥¤ тариф≥в, що призводить до њх гром≥здкост≥ на заплутаност≥, частих зм≥н, у ¤ких важко роз≥братис¤ не т≥льки експортерам та ≥мпортерам, але й самим митним органам. “арифна пол≥тика при фритредерств≥, ¤к правило, стаб≥льна. “арифи мають низьк≥, ≥нколи символ≥чн≥ ставки, а митн≥ надходженн¤ до бюджету формуютьс¤ лише на основ≥ дек≥лькох статей.
‘ормуванн¤ сучасноњ митноњ пол≥тики ”крањни враховуЇ стан њњ економ≥ки, геопол≥тичне становище та необх≥дн≥сть залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥њ, що не можливо зробити без пол≥тики фритредерства. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що через крањну проход¤ть велик≥ м≥жнародн≥ транспортн≥ артер≥њ, й ”крањна по сут≥ Ї великим транспортним коридором. ¬с¤к≥ спроби ускладнити пересуванн¤ товар≥в по цих транспортних коридорах можуть призвести до важких насл≥дк≥в дл¤ економ≥ки. ” той же час просл≥джуЇтьс¤ тенденц≥¤ до протекц≥он≥зму ≥ захисту ≥нтерес≥в нац≥онального товаровиробника. Ќа митну пол≥тику ”крањни впливають й суб'Їктивн≥ фактори, геопол≥тичн≥ тенденц≥њ, ¤к≥ примушують враховувати нац≥ональн≥ ≥нтереси в митн≥й пол≥тиц≥, захищати економ≥чн≥ ≥нтереси ¤к крањни у ц≥лому, так ≥ њњ окремих рег≥он≥в.
‘ункц≥онально митна пол≥тика зводитьс¤ до забезпеченн¤ права громад¤н ”крањни на пересуванн¤, забезпеченн¤ економ≥чних ≥нтерес≥в ”крањни, в тому числ≥ њњ ф≥скальноњ пол≥тики, забезпеченн¤ м≥жнародного економ≥чного, пол≥тичного, культурного та соц≥ального сп≥вроб≥тництва, зайн¤тт¤ м≥сц¤ у м≥жнародному розпод≥л≥ ринк≥в.
ћитна пол≥тика ”крањни зводитьс¤ до необх≥дност≥ забезпеченн¤ њњ Їдност≥ на вс≥й територ≥њ, координац≥њ зусиль ус≥х митних орган≥в на виконанн¤ њњ пр≥оритетних напр¤мк≥в, удосконаленн¤ нормативно-правовоњ бази, взаЇмод≥њ та т≥сноњ сп≥впрац≥ ≥з митними органами ≥нших крањн. ћитна пол≥тика включаЇ в себе елементи гуман≥тарноњ, економ≥чноњ (зовн≥шньоеконом≥чноњ), торговоњ, ф≥нансовоњ, науково-техн≥чноњ, ≥нвестиц≥йноњ, природоохоронноњ та ≥нших вид≥в пол≥тики.
” ринков≥й економ≥ц≥ держава зд≥йснюЇ регулюванн¤ «≈ƒ з метою забезпеченн¤ безпеки крањни ≥ захисту загальнонац≥ональних ≥нтерес≥в. ƒ≥¤льн≥сть державних орган≥в по регулюванню «≈ƒ зд≥йснюЇтьс¤ практично у вс≥х крањнах св≥ту, але њњ масштаби, форми ≥ методи, конкретн≥ ц≥л≥ ≥ завданн¤ визначаютьс¤ кожною крањною, виход¤чи з њњ масштаб≥в, положенн¤ в сучасному св≥т≥, зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ пол≥тики держави.
ƒержавне регулюванн¤ «≈ƒ зд≥йснюЇтьс¤ р≥зними методами, що залежно в≥д квал≥ф≥кац≥йних ознак (критер≥њв) п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на адм≥н≥стративн≥ й економ≥чн≥, тарифн≥ ≥ нетарифн≥.
≈коном≥чн≥ методи регулюванн¤ «≈ƒ базуютьс¤ на використанн≥ економ≥чних ≥нструмент≥в торговоњ пол≥тики - мита, податк≥в (ѕƒ¬, акциз≥в ≥ ≥н.) ≥ митних збор≥в. ¬икористовуючи ц≥ ≥нструменти, держава впливаЇ на економ≥чн≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в «≈ƒ ≥ на њхню повед≥нку. ÷≥ методи б≥льшою м≥рою в≥дпов≥дають природ≥ ринкових в≥дносин ≥ тому в≥д≥грають головну роль у регулюванн≥ «≈ƒ у сучасних умовах. “ак «” "ѕро ставки вив≥зного (експортного) мита на брухт легованих чорних метал≥в, брухт кольорових метал≥в та нап≥вфабрикати з њх використанн¤" в≥д 13 грудн¤ 2006 р. за своЇю суттю спр¤мований на захист економ≥чних ≥нтерес≥в нац≥ональних виробник≥в метал≥в.
јдм≥н≥стративн≥ методи включають державн≥ правила, нормативи, заборони, за допомогою ¤ких держава зд≥йснюЇ безпосередн≥й вплив на суб'Їкт≥в «≈ƒ, регламентуЇ р≥зн≥ сторони њхньоњ д≥¤льност≥ в ≥нтересах сусп≥льства. јдм≥н≥стративн≥ методи в б≥льшост≥ випадк≥в суперечать природ≥ ринкових в≥дносин, ≥ тому сфера њхнього застосуванн¤ поступово звужуЇтьс¤. јле найб≥льш суттЇвий зах≥д адм≥н≥стративного впливу - контроль, у тому числ≥ й митний, збер≥гаЇ свою актуальн≥сть та значенн¤ ≥ тепер.
ѕрограмно-техн≥чн≥ що пол¤гають у широкому використанн≥ техн≥чних засоб≥в, зокрема електронних, та спец≥ального програмного забезпеченн¤ ¤ке спри¤Ї зд≥йсненню митноњ справи, особливо митного оформленн¤ та митного контролю, веденн¤ митноњ статистики. ќстанн≥м його про¤вом Ї запровадженн¤ системи "≈лектронна митниц¤".
8”р¤довий кур'Їр.-2007.є33; ќр≥Їнтир 7'2007.-—.5.
“арифн≥ методи пор¤д з податками та зборами Ї основою економ≥чного регулюванн¤ «≈ƒ. ¬ин¤ткова роль митних тариф≥в у регулюванн≥ «≈ƒ визначила доц≥льн≥сть њхнього особливого розгл¤ду, поза зв'¤зком з ≥ншими методами економ≥чного регулюванн¤. “арифне регулюванн¤ спр¤моване переважно на захист внутр≥шнього ринку в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ, у тому числ≥ недобросов≥сноњ. ” систем≥ тарифного регулюванн¤ вир≥шальну роль в≥д≥грають вв≥зн≥ мита.
≈кспортн≥ мита вважаютьс¤ суперечними природ≥ ринкових в≥дносин, м≥жнародн≥ ≥ рег≥ональн≥ союзи й угоди не рекомендують њх використовувати в м≥жнародн≥й торг≥вл≥. “ому вони застосовуютьс¤ досить р≥дко.
” б≥льшост≥ випадк≥в ≥мпортн≥ товари мають в≥тчизн¤н≥ аналоги ≥ складають конкуренц≥ю останн≥м. ¬в≥зн≥ мита на так≥ товари повинн≥ визначатис¤ з урахуванн¤м сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж св≥товими ≥ нац≥ональними витратами ≥ ц≥нами. ÷≥ сп≥вв≥дношенн¤ по групах ≥ видах продукц≥њ можуть, ¤к правило, коливатис¤ в дуже широкому д≥апазон≥, що визначаЇ необх≥дн≥сть диференц≥ац≥њ ставок вв≥зного мита по групах ≥ видах продукц≥њ. ¬ зв'¤зку з цим вони часто зм≥нюютьс¤.
ѕри обмеженому асортимент≥ завезеноњ продукц≥њ ≥ масовост≥ завезенн¤ ставки мита можуть встановлюватис¤ ≥ндив≥дуально дл¤ конкретних суб'Їкт≥в чи вироб≥в з ор≥Їнтац≥Їю на њх ≥ндив≥дуальн≥ вих≥дн≥ головн≥ параметри.
ћито Ї найважлив≥шим економ≥чним регул¤тором «≈ƒ, за допомогою ¤кого реал≥зуЇтьс¤ техн≥чна пол≥тика держави в област≥ зовн≥шньоеконом≥чного обм≥ну, ≥ тому ставки вв≥зного мита не можуть бути ≥нертними до техн≥чного р≥вн¤ ≥ ф≥зичного стану ≥мпортованих машин ≥ устаткуванн¤, а тим б≥льше створювати переваги дл¤ ≥мпорту морально застар≥лих ≥ ф≥зично зношених машин ≥ устаткуванн¤.
ќсновною правовою базою дл¤ ст¤гненн¤ мита Ї ћ ”крањни, «акон ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф" - найб≥льш динам≥чний закон, що перетерп≥ваЇ пост≥йн≥ зм≥ни та доповненн¤. ¬≥дпов≥дно до цього закону митний тариф Ї своЇр≥дним зводом ставок мита, що застосовуютьс¤ до перем≥щуваних через митний кордон ”крањни товар≥в ≥ систематизованим в≥дпов≥дно до “Ќ «≈ƒ —Ќƒ. ” той же час ц≥ ставки пост≥йно зм≥нюютьс¤. ¬≥дпов≥дно до чинного законодавства при формуванн≥ ≥мпортного митного тарифу базов≥ ставки вв≥зного мита установлюютьс¤ до товар≥в, що ввоз¤тьс¤ з крањн, у торгово-пол≥тичних в≥дносинах з ¤кими ”крањна застосовуЇ режим найб≥льшого спри¤нн¤.
ƒо товар≥в, що ввоз¤тьс¤ з крањн, торгово-пол≥тичн≥ в≥дносини з ¤кими не передбачають режим найб≥льшого спри¤нн¤, або крањн походженн¤ ¤ких не визначено, ставки вв≥зного мита зб≥льшуютьс¤ в два рази, за вин¤тком випадк≥в наданн¤ тарифних п≥льг, преференц≥й.
5. ѕринципи митного регулюванн¤
«агалом принципи регулюванн¤ Ї висх≥дними ≥де¤ми ц≥Їњ галуз≥ законодавства. ¬они закр≥плен≥ в ст. 4 ћ ”крањни. ƒо них в≥дноситьс¤:
1) виключноњ юрисдикц≥њ ”крањни на њњ митн≥й територ≥њ. ¬≥н про¤вл¤Їтьс¤ у тому, що ”крањна в≥дпов≥дно до м≥жнародно-правових стандарт≥в та потреб самост≥йно визначаЇ свою митну пол≥тику й посл≥довно проводить њњ у нац≥ональному законодавств≥ ≥ практичн≥й д≥¤льност≥ митних орган≥в. ћитне регулюванн¤ на територ≥њ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ћ , ≥нших закон≥в крањни та м≥жнародних договор≥в. ”крањна вправ≥ вступати в митн≥ союзи ≥з ≥ншими державами та брати участь в д≥¤льност≥ м≥жнародних орган≥зац≥й з митноњ справи.
¬≥дпов≥дно до ст. 3 ћ ”крањни регулюванн¤ митноњ справи зд≥йснюють вищ≥ органи державноњ влади та управл≥нн¤. ѕри цьому основн≥ напр¤мки митноњ пол≥тики ”крањни, структура системи орган≥в державного регулюванн¤ митноњ справи, розм≥ри мита та умови митного обкладенн¤, спец≥альн≥ митн≥ зони ≥ митн≥ режими на територ≥њ ”крањни, перел≥к товар≥в, експорт, ≥мпорт та транзит котрих через територ≥ю ”крањни заборонено, визначаютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни.
ƒо компетенц≥њ ћ ”крањни в≥дпов≥дно до ст. 106 онституц≥њ ”крањни та «акону ”крањни "ѕро аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни" в≥дноситьс¤: забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ митноњ пол≥тики в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни; встановленн¤ розм≥р≥в митних збор≥в та плати за митн≥ процедури; координац≥¤ д≥¤льност≥ м≥н≥стерств, державних ком≥тет≥в та в≥домств ”крањни з питань митноњ справи; проведенн¤ переговор≥в та укладенн¤ м≥жнародних договор≥в ”крањни з митних питань у передбачених чинним законодавством ”крањни випадках; поданн¤ на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни пропозиц≥й стосовно системи митних орган≥в.
√алузевим, спец≥ально уповноваженим органом державного управл≥нн¤ в галуз≥ митноњ справи, Ї ƒержавна митна служба ”крањни (ƒержмитслужба ”крањни). ¬она д≥Ї на п≥дстав≥ затвердженого ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕоложенн¤ про державну митну службу в ”крањн≥" в≥д 8 лютого 1997 р. , ≥ Ї центральним органом виконавчоњ влади, ¤кий забезпечуЇ проведенн¤ в житт¤ державноњ митноњ пол≥тики, орган≥зовуЇ функц≥онуванн¤ митноњ системи, зд≥йснюЇ кер≥вництво дорученою йому сферою управл≥нн¤, в≥дпов≥даЇ за њњ стан та розвиток.
ѕри регулюванн≥ митноњ справи враховуютьс¤ њњ м≥жнародн≥ стандарти ≥ практика, зобов'¤занн¤ ”крањни в зовн≥шньоеконом≥чн≥й сфер≥, потреби забезпеченн¤ законних прав та ≥нтерес≥в громад¤н ≥
9 ƒив.: Ѕ≥знес. - 1997. - є 6.
розвитку економ≥ки;
2) виключноњ компетенц≥њ митних орган≥в ”крањни щодо зд≥йсненн¤ митноњ пол≥тики. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ у на¤вност≥ власноњ митноњ системи, власних митних орган≥в, встановленн≥ засад њх взаЇмод≥њ з ≥ншими державними органами. „инним законодавством ”крањни визначен≥ повноваженн¤ кожного митного органу та њх сп≥вроб≥тник≥в. ¬иходити за визначен≥ меж≥ н≥хто не може.
–азом з тим митн≥ органи т≥сно сп≥впрацюють ≥з митними органами ≥нших держав. ¬они виконують з ними сп≥льн≥ функц≥њ та завданн¤, що Ї основою дл¤ такого сп≥вроб≥тництва;
3) законност≥. ѕринцип законност≥ Ї загальним принципом д≥¤льност≥ вс≥х ос≥б, державних орган≥в, ≥ заснований на ст. 19 онституц≥њ ”крањни. ¬≥н маЇ два про¤ви: функц≥ональний стосовно певного виду д≥¤льност≥ та правовий - ¤к загально правовий принцип побудови й регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин окремими галуз¤ми права;
4) Їдиного пор¤дку перем≥щенн¤ товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон ”крањни. ÷ей пор¤док в≥дображаЇ загальноприйн¤т≥ у св≥т≥ режими ≥ нац≥ональн≥ особливост≥ ¤к≥ поступово зближуютьс¤;
5) системност≥. ѕринцип системност≥ пол¤гаЇ у структур≥ митноњ справи, структур≥ митних орган≥в та њх взаЇмозалежност≥, етапах митного оформленн¤ ≥ його насл≥дках, п≥дбор≥ кадр≥в тощо;
6) ефективност≥. ÷ей принцип перес≥каЇтьс¤ ≥з принципом доц≥льност≥ ≥ функц≥ональност≥. ћитна справа - зас≥б забезпеченн¤ виконанн¤ функц≥й держави. якщо д≥¤льн≥сть державного ≥нституту Ї неефективною то виникаЇ слушне запитанн¤ про його доц≥льн≥сть. ≈фективн≥сть митноњ справи маЇ економ≥чну, соц≥альну та правову оц≥нку. ѕерша пол¤гаЇ у здатност≥ митноњ справи спри¤тливо впливати на економ≥ку крањни та формуванн¤ дох≥дноњ частини бюджету. —оц≥альна ефективн≥сть оц≥нюЇтьс¤ через спр¤муванн¤ митних процедур та в≥дгуки населенн¤ про д≥¤льн≥сть митних орган≥в. якщо митн≥ органи чин¤ть перепони у перем≥щен≥ через митну територ≥њ м≥шка картопл≥, що вирощена на своЇму город≥, ¤кий волею дол≥ опинивс¤ у сус≥дн≥й держав≥, чи ¤к гостинц¤ в≥д батьк≥в, то це не спри¤Ї соц≥альному характеров≥ держави;
7) додержанн¤ прав та охоронюваних законом ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б. ѕо сут≥ цей принцип Ї в≥дображенн¤м вимог ст. 3 онституц≥њ ”крањни ≥ повинен мати пр≥оритет над ≥ншими;
8) гласност≥ та прозорост≥. ћитна пол≥тика та митна справа Ї в≥дкритою. јле у той же час не вс≥ чисто профес≥йн≥ аспекти д≥¤льност≥ митних орган≥в повинн≥ стати загальнодоступними. ћитн≥ органи ≥нформують громадськ≥сть про свою д≥¤льн≥сть та њњ насл≥дки, ви¤влен≥ порушенн¤ та прийн¤т≥ по них м≥ри тощо.
6. ѕравове регулюванн¤ п≥дприЇмництва за участю ≥ноземного елементу
«важаючи на економ≥чний глобал≥зм, ≥нтеграц≥йн≥ процеси, потребу економ≥ки ”крањни в ≥ноземних ≥нвестиц≥¤х, намаганн¤ украњнських ≥нвестор≥в ≥нвестувати в ≥нш≥ крањни, на к≥нець програму адаптац≥њ законодавства ”крањни до вимог законодавства крањн ™вропейського союзу засоби регулюванн¤ п≥дприЇмництва при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дкорюютьс¤ загальному механ≥зму правового регулюванн¤ п≥дприЇмництва. ¬ той же час Ї р¤д особливостей, ¤к≥ спричинен≥ економ≥чними реал≥¤ми, традиц≥йними зв'¤зками, вимогами м≥жнародного сп≥втовариства, суб'Їктивним сприйн¤тт¤м процес≥в у митн≥й сфер≥ тощо. Ќаприклад, в≥дпов≥дно до ч. 30 ст. 1 ћ ”крањни п≥дприЇмство визначене ¤к будь-¤ка юридична особа, зареЇстрована ¤к суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, а також громад¤нин, ¤кий займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без створенн¤ юридичноњ особи . ÷е Ї досить незвично з огл¤ду на р≥зну терм≥нолог≥ю у ÷ ”крањни (ст.80), √ ”крањни та ћ ”крањни.
ѕравове регулюванн¤ п≥дприЇмництва за участю ≥ноземного елементу про¤вл¤Їтьс¤ в ≥нвестиц≥йному, торговому ≥ митному прав≥. «м≥ни в економ≥ц≥ привели також до радикальних зм≥н у зовн≥шньоеконом≥чн≥й сфер≥, л≥кв≥дац≥њ монопол≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, наданн≥ права участ≥ у «≈ƒ ус≥м юридичним ≥ ф≥зичним особам, орган≥зац≥њ внутр≥шнього валютного ринку, розвитку ≥ноземного п≥дприЇмництва, удосконаленн¤ контролюючих функц≥й держави, розширенн¤ економ≥чних метод≥в регулюванн¤ «≈ƒ ≥ т. д.
≈коном≥чний розвиток ≥ ≥нтеграц≥¤ ”крањни у св≥тове господарство неможлив≥ без розвитку нац≥онального законодавства в≥дпов≥дно до м≥жнародного досв≥ду регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ѕравове регулюванн¤ «≈ƒ включаЇ в себе систему нормативних акт≥в р≥зноњ галузевоњ приналежност≥, у рамках ≥ на основ≥ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ њњ практика. ÷¤ система представлена:
- м≥жнародними правилами та нормами, п≥дписаними ≥ ратиф≥кованими ”крањною, м≥жнародними договорами ”крањни з ≥ншими крањнами. Ќав≥ть у тому раз≥, коли м≥жнародн≥ акти ≥ не п≥дписан≥, приймаютьс¤ вс≥ м≥ри, щоб вони дотримувались або принаймн≥ грубо не порушувалис¤;
- нац≥ональним законодавством про «≈ƒ, ¤ке представлене законами, кодексами, а також п≥дзаконними актами;
10 “аке визначенн¤ суперечить загальним положенн¤м про юридичну особу ≥ повинне бути виключене.
- зовн≥шньоеконом≥чними контрактами суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва.
—творенн¤ системи правового регулюванн¤ «≈ƒ - тривалий процес, що залежить в≥д розвитку ¤к нац≥ональноњ економ≥ки, так ≥ м≥жнародних зобов'¤зань ”крањни, що стоњть на пороз≥ вступу у —в≥тову торгову орган≥зац≥ю (—ќ“). Ќайважлив≥шими завданн¤ми Ї удосконаленн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, забезпеченн¤ ≥нтеграц≥њ в структури св≥тового економ≥чного простору, м≥жнародного под≥лу прац≥, прискоренн¤ адаптац≥њ економ≥чних, правових та ≥нституц≥ональних структур ”крањни до м≥жнародних стандарт≥в —ќ“ та ™—, активноњ участ≥ держави у м≥жнародних економ≥чних, науково-техн≥чних та ≥нших орган≥зац≥¤х, т≥сноњ взаЇмод≥њ з ними. « ц≥Їю метою використовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ способи регулюванн¤ в≥дносин. «важаючи на те, що пров≥дну роль у —ќ“, ћ¬‘, ≥нших впливових м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥¤х та угодах в≥д≥грають економ≥чно розвинут≥ крањни ≥ саме вони несуть головний т¤гар витрат щодо функц≥онуванн¤ цих орган≥зац≥й, то вони диктують виг≥дн≥ дл¤ них умови ≥ншим крањнам. ƒо того, високого розвинут≥ крањни створили могутн≥й експортний сектор ≥ зац≥кавлен≥ в ≥мпорт≥ дешевоњ сировини, нап≥вфабрикат≥в, в≥дстоюють ≥дењ л≥берал≥зац≥њ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ¬они вимагають в≥д ≥нших крањн обмеженн¤ регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, вбачаючи в цьому регулюванн≥ дискрим≥нац≥ю демократ≥њ.
–озр≥зн¤ють тарифн≥ ≥ нетарифн≥ засоби регулюванн¤. —еред них:
к≥льк≥сн≥ обмеженн¤ - адм≥н≥стративна форма нетарифного державного регулюванн¤ торг≥вельного об≥гу, ¤ка пол¤гаЇ у встановленн≥ к≥лькост≥ ≥ номенклатури дозволених до експорту чи ≥мпорту товар≥в. ≥льк≥сн≥ обмеженн¤ включають квотуванн¤, л≥цензуванн¤ ≥ "добров≥льне" обмеженн¤ експорту;
квоти - к≥льк≥сн≥ меж≥ товару певних категор≥й, ¤к≥ дозволено дл¤ ввезенн¤ в крањну. воти пересл≥дують мету збереженн¤ ≥ноземноњ валюти, захист промисловост≥ ”крањни ≥ забезпеченн¤ зайн¤тост≥ населенн¤. вотуванн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к р≥зновид засоб≥в регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ через введенн¤ державними ≥ м≥жнародними органами обмежень виробництва, експорту чи ≥мпорту товар≥в. ѕо спр¤мованост≥ д≥њ квоти под≥л¤ютьс¤ на експортн≥ та ≥мпортн≥, по охопленню територ≥њ - на глобальн≥ та ≥ндив≥дуальн≥;
л≥цензуванн¤ - зас≥б регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ через дозволи, що видаютьс¤ державними органами на експорт чи ≥мпорт товару у встановлених к≥лькост¤х за визначений пром≥жок часу. ” свою чергу л≥ценз≥њ бувають разов≥ ≥ генеральн≥, глобальн≥ й автоматичн≥:
разова л≥ценз≥¤ - письмовий дозв≥л строком до 1 року на ввезенн¤ чи вивезенн¤ товару, ¤кий видаЇтьс¤ уповноваженим органом конкретн≥й ф≥рм≥ на зд≥йсненн¤ одн≥Їњ зовн≥шньоторговельноњ операц≥њ;
генеральна л≥ценз≥¤ - дозв≥л на ввезенн¤ чи вивезенн¤ того чи ≥ншого товару прот¤гом року без обмежень угод;
глобальна л≥ценз≥¤ - дозв≥л ввезти чи вивезти певний товар у будь-¤ку крањну св≥ту за визначений пром≥жок часу без обмеженн¤ к≥лькост≥;
автоматична л≥ценз≥¤ - дозв≥л, видаваний негайно п≥сл¤ одержанн¤ в≥д експортера (≥мпортера) за¤вки, що не може бути в≥дхилена державним органом;
"добров≥льне" обмеженн¤ експорту - к≥льк≥сне обмеженн¤ експорту, засноване на зобов'¤занн≥ одного з партнер≥в по торг≥вл≥, чи обмеженн¤ або принаймн≥ не розширенн¤ обс¤гу експорту, прийн¤те у рамках оф≥ц≥йноњ м≥жур¤довоњ чи неоф≥ц≥йноњ угоди про встановленн¤ квот на експорт товару. “аке обмеженн¤ в останн≥ роки практикуЇтьс¤ крањнами ќѕ≈ щодо обмеженн¤ видобутку й експорту нафти.
ѕор¤д з к≥льк≥сними методами серед нетарифних метод≥в торговоњ пол≥тики ≥стотну роль в≥д≥грають бар'Їри не митного характеру. —еред них розр≥зн¤ють:
техн≥чн≥ бар'Їри - нац≥ональн≥ техн≥чн≥, адм≥н≥стративн≥ норми ≥
правила, побудован≥ таким чином, щоб перешкоджати ввозу не¤к≥сних чи не бажаних на
в≥тчизн¤ному ринку товар≥в з-за кордону. Ќайб≥льш розповсюджен≥ техн≥чн≥ бар'Їри:
- вимоги про дотриманн¤ нац≥ональних стандарт≥в;
- вимоги про одержанн¤ сертиф≥кат≥в ¤кост≥ ≥мпортноњ продукц≥њ;
- вимоги до упаковки ≥ маркуванн¤;
- вимоги про дотриманн¤ визначених сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних, ветеринарних, ф≥тосан≥тарних норм,
включаючи проведенн¤ заход≥в щодо охорони довк≥лл¤;
- вимоги про дотриманн¤ митних формальностей ≥ вимог закон≥в про захист споживач≥в.
¬т≥м техн≥чн≥ бар'Їри далеко не завжди Ї засобом протекц≥он≥зму, у багатьох випадках њхнЇ введенн¤ продиктоване не ст≥льки бажанн¤м в≥дгородити внутр≥шн≥й ринок, ск≥льки турботою про захист населенн¤ в≥д шк≥дливих товар≥в. Ќаприклад, у 1995 р. ”крањна заборонила ввезенн¤ й продаж на њњ територ≥й р¤д низько¤к≥сних жуйок.
¬ажливим засобом регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ Ї: внутр≥шн≥ податки ≥ збори (ѕƒ¬, акцизи, збори за митне оформленн¤, портов≥ збори), пол≥тика державних закуп≥вель, вимоги про зм≥ст м≥сцевих компонент≥в.
« ц≥Їю метою також широко застосовуЇтьс¤ система експортного контролю - сукупн≥сть заход≥в дл¤ реал≥зац≥њ державними органами пор¤дку вивозу за меж≥ ”крањни озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки, а також окремих вид≥в сировини, матер≥ал≥в, устаткуванн¤, технолог≥й ≥ науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, що можуть бути використан≥ при створенн≥ озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки (товари подв≥йного застосуванн¤); по недопущенню вивозу зброњ масового знищенн¤ й ≥нших найб≥льш небезпечних вид≥в зброњ ≥ технолог≥й њхнього створенн¤, а також заход≥в дл¤ ви¤вленн¤, попередженн¤ ≥ припиненн¤ вказаних порушень ≥ встановленого чинним законодавством пор¤дку. ƒо товар≥в подв≥йного застосуванн¤ в≥днос¤тьс¤ окрем≥ види вироб≥в, обладнанн¤, матер≥ал≥в, програмного забезпеченн¤ ≥ технолог≥й, роботи ≥ послуги, що пов'¤зан≥ з ними, що, окр≥м основного цив≥льного призначенн¤, можуть бути використан≥ при розробленн≥, виробництв≥ чи використанн≥ озброЇнн¤, в≥йськовоњ чи спец≥альноњ техн≥ки ≥ п≥дл¤гають державному експортному контролю.
≈кспортний контроль пересл≥дуЇ так≥ завданн¤:
- орган≥зац≥ю ≥ зд≥йсненн¤ державного контролю за забезпеченн¤м ≥нтерес≥в нац≥ональноњ
безпеки, дотриманн¤ м≥жнародних зобов'¤зань ”крањни про нерозповсюдженн¤ зброњ масового
знищенн¤, засоб≥в њњ доставки ≥ обмеженн¤ переданн¤ звичайноњ зброњ;
- прийн¤тт¤ заход≥в, спр¤мованих на захист державних ≥нтерес≥в в област≥ експортного
контролю;
- вир≥шенн¤ питань про можлив≥сть зд≥йсненн¤ м≥жнародних передач контрольованих товар≥в;
- зд≥йсненн¤ контролю за використанн¤м контрольованих товар≥в ≥з за¤вленою метою;
- реЇстрац≥¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, д≥¤льн≥сть котрих стосуЇтьс¤ експорту, ≥мпорту,
транзиту вказаних товар≥в ≥ наданн¤ в≥дпов≥дних послуг;
- розробка проект≥в законодавчих та ≥нших нормативних акт≥в по регулюванню д≥¤льност≥ в
ц≥й сфер≥;
- створенн¤ автоматизованоњ системи державного експортного контролю ≥ забезпеченн¤ њњ
функц≥онуванн¤;
- зд≥йсненн¤ сп≥вроб≥тництва з в≥дпов≥дними органами ≥ноземних держав ≥ орган≥зац≥¤ми
м≥жнародних режим≥в контролю;
- участь у п≥дготовц≥ матер≥ал≥в дл¤ розгл¤ду ом≥с≥Їю з пол≥тики експортного контролю ≥
в≥йськово-техн≥чного сп≥вроб≥тництва з ≥ноземними державами з питань, що в≥днос¤тьс¤ до њњ
компетенц≥њ.
ƒержавному експортному контролю в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про державний
експортний контроль в ”крањн≥ в≥д 13 лютого 1998 р. п≥дл¤гають м≥жнародн≥ передач≥ товар≥в
таких категор≥й:
- товари, що стосуютьс¤ ¤дерноњ д≥¤льност≥ ≥ можуть бути використан≥ дл¤ створенн¤ ¤дерноњ зброњ;
- товари, ¤к≥ можуть бути використан≥ при створенн≥ х≥м≥чноњ, бактер≥олог≥чноњ (б≥олог≥чноњ) ≥ токсичноњ зброњ;
- вироби ракетноњ техн≥ки, обладнанн¤, матер≥али ≥ технолог≥њ, у тому числ≥ п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ доробки, ¤к≥ використовуютьс¤ або можуть бути використан≥ дл¤ створенн¤ ракетноњ зброњ;
- товари в≥йськового призначенн¤.
ѕравове регулюванн¤ п≥дприЇмництва за участю ≥ноземних суб'Їкт≥в маЇ рег≥ональний аспект, що ви¤вл¤Їтьс¤ у рег≥ональному сп≥вроб≥тництв≥ та у спрощеному пор¤дку митного оформленн¤ та перем≥щенн¤ товар≥в.
7. ћ≥жнародний об≥г товар≥в ≥ товарна номенклатура
” зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ товарна
номенклатура маЇ одн≥ корен≥ та про¤ви. ¬они спричинен≥ необх≥дн≥стю зближенн¤
законодавства, що регулюЇ м≥жнародну торг≥влю товарами ≥ послугами. ¬ основ≥ ц≥Їњ
системи лежать загальн≥ вимоги, що стосуЇтьс¤ держав - учасниць —ќ“.
” результат≥ була створена √армон≥зована —истема найменуванн¤ ≥ кодуванн¤ товар≥в м≥жнародноњ торг≥вл≥. ’оча сама √армон≥зована —истема не приводить до ун≥ф≥кац≥њ необх≥дноњ документац≥њ, проте вона створюЇ передумови дл¤ гармон≥зац≥њ прийн¤тоњ в практиц≥ м≥жнародного сп≥лкуванн¤ документац≥њ. “ак, в≥дпов≥дно до ст. 279 ћ ”крањни ставки ћитного тарифу ”крањни встановлюютьс¤ законом на основ≥ принцип≥в митно-тарифноњ пол≥тики ”крањни та зобов'¤зань, що випливають з м≥жнародних договор≥в ”крањни. ÷е в≥дображено у «акон≥ ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до закону ”крањни "ѕро митний тариф ”крањни" . ÷≥ ставки встановлюютьс¤ на баз≥ класиф≥кац≥йноњ схеми побудови товарних п≥дкатегор≥й ”крањнськоњ класиф≥кац≥њ товар≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
«аборон¤Їтьс¤ зменшувати ставки мита дл¤ окремих ос≥б ≥ за окремими контрактами або зв≥льн¤ти окремих ос≥б в≥д сплати мита.
¬ основу товарноњ класиф≥кац≥йноњ схеми ћитного тарифу ”крањни (товарна номенклатура) покладено ”крањнську класиф≥кац≥ю товар≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤ка базуЇтьс¤ на √армон≥зован≥й систем≥ опису та кодуванн¤ товар≥в. ”с≥ товари, що п≥дл¤гають митному контролю та оподаткуванню, систематизуютьс¤ за розд≥лами, групами, товарними позиц≥¤ми ≥ товарними субпозиц≥¤ми, найменуванн¤ ≥ цифров≥ коди ¤ких ун≥ф≥ковано з √армон≥зованою системою опису та кодуванн¤ товар≥в.
Ќайменуванн¤ товару ≥ його кодуванн¤ повинн≥ бути ун≥ф≥кован≥ у випадку заповненн¤ формул¤р≥в "п≥д коп≥рку". „им б≥льше буде число товарних систематизац≥й, що опираютьс¤ на таку систему, тим менше
11 ”р¤довий кур'Їр. - 2007. - єє 141-143.
буде потр≥бно р≥зного роду витрат, пов'¤заних ≥з розум≥нн¤м д≥й митних орган≥в р≥зних крањн ≥ њх сп≥впрац≥.
ѕравовою основою √армон≥зованоњ —истеми Ї м≥жнародна угода про √армон≥зовану —истему найменуванн¤ ≥ кодуванн¤ товар≥в в≥д 14.06.83 р. —еред можливих напр¤мк≥в застосуванн¤ системи назван≥: митна справа; статистика зовн≥шньоњ торг≥вл≥; вантажн≥ тарифи ≥ т. д. ќсновне призначенн¤ системи - полегшити м≥жнародну торг≥влю, зб≥р, сп≥вставленн¤ й анал≥з статистичних даних у м≥жнародн≥й торг≥вл≥. ” ћ≥жнародн≥й угод≥ зазначен≥ три основн≥ обов'¤зки догов≥рних стор≥н:
1) вони повинн≥ розробл¤ти своњ митн≥ тарифи на ввезенн¤ за √армон≥зованою —истемою;
2) в основ≥ номенклатури, застосовуваноњ при збор≥ статистичних даних по зовн≥шн≥й торг≥вл≥, повинна лежати також √армон≥зована —истема;
3) догов≥рн≥ сторони повинн≥ опубл≥ковувати своњ статистичн≥ дан≥ по зовн≥шн≥й торг≥вл≥ на баз≥ шестизначного товарного коду √—.
«астосовувана в ”крањн≥, ¤к ≥ в б≥льшост≥ цив≥л≥зованих крањн св≥ту, “оварна номенклатура зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ також створена на основ≥ √армон≥зованоњ системи, њњ шестизначного коду. ”крањнська класиф≥кац≥¤ товар≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ (дал≥ - ” “«≈ƒ) складаЇтьс¤ на основ≥ √армон≥зованоњ системи опису та кодуванн¤ товар≥в. ¬ ”крањнськ≥й класиф≥кац≥њ товар≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ товари систематизовано за розд≥лами, групами, товарними позиц≥¤ми, товарними п≥дпозиц≥¤ми, найменуванн¤ ≥ цифров≥ коди ¤ких ун≥ф≥ковано з √армон≥зованою системою опису та кодуванн¤ товар≥в. ƒл¤ докладн≥шоњ товарноњ класиф≥кац≥њ використовуЇтьс¤ сьомий, восьмий, дев'¤тий та дес¤тий знаки цифрового коду.
—труктура дес¤тизнакового цифрового кодового позначенн¤ товар≥в в ”крањнськ≥й класиф≥кац≥њ товар≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ включаЇ код групи (перш≥ два знаки), товарноњ позиц≥њ (перш≥ чотири знаки), товарноњ п≥дпозиц≥њ (перш≥ ш≥сть знак≥в), товарноњ категор≥њ (перш≥ в≥с≥м знак≥в), товарноњ п≥дкатегор≥њ (дес¤ть знак≥в).
¬еденн¤ ” “«≈ƒ передбачаЇ:
==> в≥дстежуванн¤ зм≥н та доповнень до м≥жнародноњ основи ” “«≈ƒ, по¤снень та ≥нших р≥шень по тлумаченню ц≥Їњ основи, що приймаютьс¤ ¬сесв≥тньою митною орган≥зац≥Їю;
==> детал≥зац≥ю ” “«≈ƒ на нац≥ональному р≥вн≥ та введенн¤ додаткових одиниць вим≥ру;
==> розробленн¤ по¤снень та рекомендац≥й з метою забезпеченн¤ однакового тлумаченн¤ ≥ застосуванн¤ ” “«≈ƒ;
==> прийн¤тт¤ р≥шень щодо класиф≥кац≥њ та кодуванн¤ товар≥в в ” “«≈ƒ;
==> поширенн¤ ≥нформац≥њ, що стосуЇтьс¤ застосуванн¤ ” “«≈ƒ;
==> веденн¤ та збер≥ганн¤ еталонного прим≥рника ” “«≈ƒ (у паперовому та електронному вигл¤дах);
==> орган≥зац≥ю роботи з виданн¤ ≥ поширенн¤ ” “«≈ƒ та ѕо¤снень до ” “«≈ƒ;
==> зд≥йсненн¤ ≥нших функц≥й, необх≥дних дл¤ веденн¤ ” “«≈ƒ.
¬еденн¤ ” “«≈ƒ зд≥йснюЇ ƒержавна митна служба ”крањни зг≥дно з пор¤дком, встановленим ћ ”крањни.
ћитн≥ органи класиф≥кують товари, тобто в≥днос¤ть товари до класиф≥кац≥йних групувань, зазначених в ”крањнськ≥й класиф≥кац≥њ товар≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. –≥шенн¤ митних орган≥в щодо класиф≥кац≥њ товар≥в дл¤ митних ц≥лей Ї обов'¤зковими дл¤ п≥дприЇмств ≥ громад¤н.
¬арто в≥дм≥тити, що з 1 с≥чн¤ 1997 р. на територ≥њ крањн - член≥в —Ќƒ в≥дпов≥дно до ”годи про Їдину товарну номенклатуру «≈ƒ —Ќƒ, п≥дписаноњ 3.11.95 р., застосовуЇтьс¤ ™дина товарна номенклатура —Ќƒ, розроблена на основ≥ м≥жнародноњ √армон≥зованоњ —истеми ≥ омб≥нованоњ номенклатури ™—.
—труктура товарноњ номенклатури «≈ƒ под≥л¤Їтьс¤ на розд≥ли (XXI);
групи (97) - перш≥ два знаки в код≥ товару; позиц≥њ (перш≥ чотири знаки в код≥);
субпозиц≥њ - перш≥ ш≥сть знак≥в - це ≥ Ї код товару зг≥дно з √—); п≥дсубпозиц≥њ - ус≥
дев'¤ть знак≥в коду. «м≥ст розд≥л≥в уже вказуЇ на об'Їднанн¤ товар≥в по ознац≥ њхньоњ
приналежност≥ до окремих галузей економ≥ки:
- жив≥ тварини ≥ продукти тваринного походженн¤;
- продукц≥¤ х≥м≥чноњ ≥ пов'¤заних з нею галузей промисловост≥;
- текстиль ≥ текстильн≥ вироби;
- засоби наземного, пов≥тр¤ного ≥ водного транспорту, њх частини ≥ приналежност≥.
як випливаЇ з приведених приклад≥в, при класиф≥кац≥њ товар≥в важливу роль маЇ або матер≥ал, з ¤кого складаЇтьс¤ товар, або призначенн¤ товару. ÷≥ принципи використовуютьс¤ ¤к при розбивц≥ на розд≥ли, так ≥ при розпод≥л≥ на групи ≥ позиц≥њ.
√оловний принцип, що покладений в основу √армон≥зованоњ —истеми, ≥, ¤к насл≥док, в основу “Ќ «≈ƒ, це - принцип виробництва (в≥д сировини через нап≥вфабрикати до готового виробу): руда зал≥зна; зал≥зо ≥ сталь нелегована в злитках чи ≥нших первинних формах; прокат ≥з зал≥за; труби з чорних метал≥в; ключ≥ гайков≥; верстати токарськ≥ металор≥зальн≥ тощо.
ѕри цьому дл¤ сировинних товар≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в вир≥шальну роль при њхн≥й класиф≥кац≥њ в≥д≥граЇ критер≥й матер≥алу, а при багаторазов≥й переробц≥ товару на передн≥й план висуваЇтьс¤ його призначенн¤. ќднак зустр≥чаютьс¤ зм≥шан≥ форми, коли властивост≥ матер≥алу також в≥д≥грають роль ≥ в рамках призначенн¤ товару (наприклад, скло дл¤ годинник≥в класиф≥куЇтьс¤ в товарн≥й груп≥ 70, а не в груп≥ 91 - ¤к частини). “аким чином, розпод≥л товар≥в у “Ќ «≈ƒ в≥дбуваЇтьс¤ за критер≥¤ми, що випливаЇ з призначенн¤ товару та властивост≥ матер≥алу.
” “Ќ «≈ƒ строго дотримуЇтьс¤ принцип однозначного в≥днесенн¤ товар≥в до класиф≥кац≥йних груп в≥дпов≥дно до прим≥ток за розд≥лами, групами, конкретними позиц≥¤ми ≥ ќсновними правилами ≥нтерпретац≥њ.
” такий спос≥б конкретному товару повинен в≥дпов≥дати т≥льки один код.
8. ћитна пол≥тика ≥ м≥жнародна торг≥вл¤
як уже п≥дкреслювалос¤, митна пол≥тика ”крањна - про¤в економ≥чноњ пол≥тики держави взагал≥ ≥ залежить в≥д потреб розвитку зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ¬ зв'¤зку з цим митн≥ в≥дносини т≥сно пов'¤зан≥ з≥ вступом ”крањни до —в≥товоњ торговоњ орган≥зац≥њ (—ќ“), що в≥дбулос¤ у 2008 р., дл¤ чого були зн¤т≥ суперечност≥ ≥з иргизстаном, ¤кий довгий час висував проти членства ”крањни економ≥чн≥ аргументи - непогашений борг. ¬она Ї важливим м≥жнародним ≥нститутом у розробц≥ правил ≥ метод≥в тарифного ≥ нетарифного регулюванн¤ «≈ƒ. “ому варто зупинитис¤ на анал≥з≥ особливостей —ќ“ б≥льш детально.
—ќ“ у врегулюванн≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ на сучасному етап≥ њњ розвитку в≥д≥граЇ особливу роль. ÷е стосуЇтьс¤ й ћ≥жнародного валютного фонду (ћ¬‘), ¬сесв≥тньо митноњ орган≥зац≥њ (¬ћќ), а в ™вроп≥ ™—. —татути цих орган≥зац≥й, розроблен≥ ними угоди рекомендован≥ до виконанн¤ вс≥ма крањнами, що Ї њх членами. “ак, статт¤ XVI —татуту —ќ“ вимагаЇ, щоб крањни ? члени —ќ“ забезпечували в≥дпов≥дн≥сть своњх закон≥в, нормативно-правових акт≥в положенн¤м цього —татуту, вз¤тим на себе зобов'¤занн¤м п≥д час вступу до √ј““/—ќ“.
«агалом —ќ“ Ї правонаступницею √енеральноњ угоди по тарифам ≥ торг≥вл≥ (√ј““) ≥ д≥Ї з 1995 р. —ќ“ створена в результат≥ багатосторонн≥х торгових переговор≥в, що велис¤ з 1986 р. по 1994 р. в межах √ј““ (General agreement on tar≥ffs and trade 1994 - GATT 1994), ¤ка отримала ще назву ”ругвайського раунду. ¬ цих переговорах брало участь понад 120 держав. ¬они завершилис¤ 15 кв≥тн¤ 1994 р. п≥дписанн¤м «аключного акту, ¤кий в≥дкрив шл¤х дл¤ заснуванн¤ —ќ“.
√оловне завданн¤ —ќ“ - л≥берал≥зац≥¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ шл¤хом њњ регулюванн¤ переважно тарифними методами при посл≥довному скороченн≥ р≥вн¤ ≥мпортного мита, усуненн¤ ≥нших бар'Їр≥в у торг≥вл≥. ќсновними принципами ≥ правилами √ј““/—ќ“ Ї: наданн¤ режиму найб≥льшого спри¤нн¤ у взаЇмн≥й торг≥вл≥ на недискрим≥нац≥йних засадах, взаЇмне наданн¤ нац≥онального режиму товарам ≥ послугам ≥ноземного походженн¤, транспарентн≥сть торговельноњ пол≥тики, вир≥шенн¤ торговельних спор≥в шл¤хом консультац≥й ≥ переговор≥в.
ќсновн≥ функц≥њ —ќ“ пол¤гають у:
- орган≥зац≥њ виконанн¤ ≥ застосуванн¤ вс≥х угод ”ругвайського раунду, а також ≥нших документ≥в, що п≥дписан≥ ≥ будуть п≥дписан≥ в подальшому;
- орган≥зац≥¤ переговор≥в м≥ж членами —ќ“ з питань, що в≥днос¤тьс¤ до п≥дписаних угод, а також з ≥нших проблем, з ¤ких онференц≥Їю на р≥вн≥ м≥н≥стр≥в будуть прийн¤т≥ в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤;
- забезпеченн¤ розгл¤ду спор≥в ≥ конфл≥ктних ситуац≥й м≥ж членами —ќ“;
- забезпеченн¤ анал≥зу пер≥одичних огл¤д≥в торговоњ пол≥тики крањн-член≥в —ќ“.
ѕо сут≥ —ќ“ - пакет угод, нормами ¤ких регулюЇтьс¤ понад 90 в≥дсотк≥в ус≥Їњ св≥товоњ торг≥вл≥ товарами ≥ послугами. „ленами —ќ“ Ї понад 152 держав св≥ту. ѕакет угод ”ругвайського раунду охоплюЇ приблизно 50 багатосторонн≥х угод ≥ ≥нших документ≥в, основними з ¤ких Ї ”года про заснуванн¤ —ќ“ ≥ додан≥ до нењ р¤д багатосторонн≥х угод:
≤. Ѕагатосторонн≥ угоди по торг≥вл≥ товарами:
- √енеральна угода по тарифах ≥ торг≥вл≥ 1994 р. (√ј““-94);
- ”года по с≥льському господарству;
- ”года про застосуванн¤ сан≥тарних ≥ ф≥тосан≥тарних заход≥в;
- ”года по текстильним виробам ≥ од¤гу;
- ”года про техн≥чн≥ бар'Їри в торг≥вл≥;
- ”года про ≥нвестиц≥йн≥ заходи, пов'¤зан≥ ≥з торг≥влею (“–≤ѕс);
- ”года про застосуванн¤ —татт≥ V≤ √ј““-94 (јнтидемп≥нгов≥ процедури);
- ”года про застосуванн¤ —татт≥ V≤≤ √ј““-94 (ќц≥нка митноњ вартост≥ товар≥в);
- ”года про передвантажну ≥нспекц≥ю;
- ”года про правила походженн¤ товар≥в;
- ”года про процедури ≥мпортного л≥цензуванн¤;
- ”года про субсид≥њ ≥ компенсац≥йн≥ заходи.
≤≤. √енеральна угода про торг≥влю послугами (√ј““).
≤≤≤. ”года про торговельн≥ аспекти прав ≥нтелектуальноњ
власност≥ (“–≤ѕс).
≤V. ƒомовлен≥сть про правила й процедури регулюванн¤ вир≥шенн¤
спор≥в.
V. ћехан≥зм огл¤ду торговельноњ пол≥тики.
V≤. ”года з обмеженою участю крањн-член≥в (необов'¤зков≥ дл¤ вс≥х
член≥в ¬“ќ):
- ”года про торг≥влю цив≥льною ав≥атехн≥кою;
- ”года про ур¤дов≥ закуп≥вл≥;
- ћ≥жнародна угода по молочних продуктах;
- ћ≥жнародна угода по ¤ловичин≥.
Ќа механ≥зм митноњ пол≥тики ”крањни впливають правила √ј““, що зумовлюЇ Їдин≥ п≥дходи у формуванн≥ митного законодавства.
« ћ ≤ — “
≈лектронна б≥бл≥отека ”ѕ ЌјЌ”
Сайт управляется системой
uCoz