Ѕанки:
сучасн≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ

Ќавч. пос≥бник: Ќ.≤. ост≥на, ¬.ћ. јнтонов, Ќ.≤. √анах

√лава 3. ќсновн≥ операц≥њ та документи банк≥вськоњ справи

3.1. ÷≥нн≥ папери

¬≥дома наступна класиф≥кац≥¤ ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ [34, 36, 37].

јкц≥њ. јкц≥¤ Ц ц≥нний пап≥р без установленого терм≥ну об≥гу, що засв≥дчуЇ дольову участь у статутному фонд≥ акц≥онерного товариства, п≥дтверджуЇ членство та право на участь в управл≥нн≥ ним, даЇ право його власнику на отриманн¤ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денду, а також на участь у розпод≥л≥ майна при л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства.

јкц≥њ можуть бути ≥менними та на предТ¤вника, прив≥лейованими ≥ простими. √ромад¤ни можуть бути власниками, ¤к правило, ≥менних акц≥й.

ќб≥г ≥менноњ акц≥њ ф≥ксуЇтьс¤ у книз≥ реЇстрац≥њ, що ведетьс¤ товариством. ƒо нењ повинн≥ вноситись в≥домост≥ про кожну ≥менну акц≥ю, включаючи в≥домост≥ про власника, час придбанн¤, а також њх к≥льк≥сть у кожного з акц≥онер≥в. ” книз≥ реЇструЇтьс¤ загальна к≥льк≥сть акц≥й на предТ¤вника.

ѕрив≥лейован≥ акц≥њ дають власнику переважне право на отриманн¤ див≥денд≥в та пр≥оритетну участь у розпод≥л≥ майна акц≥онерного товариства у раз≥ його л≥кв≥дац≥њ. ¬ласники прив≥лейованих акц≥й не мають права брати участь в управл≥нн≥ акц≥онерним товариством, ¤кщо ≥нше не передбачено його статутом.

ѕрив≥лейован≥ акц≥њ можуть випускатис¤ ≥з ф≥ксованим див≥дендом у в≥дсотках до њх ном≥нальноњ вартост≥, що виплачуЇтьс¤ щор≥чно. ¬иплата див≥денд≥в проводитьс¤ у розм≥р≥, зазначеному в акц≥њ, незалежно в≥д розм≥ру прибутку, отриманого товариством у в≥дпов≥дному роц≥. ” раз≥, ¤кщо прибуток в≥дпов≥дного року Ї недостатн≥м, виплата див≥денд≥в за прив≥лейованими акц≥¤ми проводитьс¤ за рахунок резервного фонду.

якщо розм≥р див≥денд≥в, що сплачуютьс¤ акц≥онерам, за простими акц≥¤ми перевищуЇ розм≥р див≥денд≥в за прив≥лейованими, власникам останн≥х може проводитис¤ доплата до розм≥ру див≥денд≥в, сплачених ≥ншим акц≥онерам.
ѕрив≥лейован≥ акц≥њ не можуть випускатис¤ на суму, що перевищуЇ 10 в≥дсотк≥в статутного фонду акц≥онерного товариства.

јкц≥¤ може м≥стити так≥ рекв≥зити:

ƒо акц≥њ може додаватис¤ купонний лист на виплату див≥денд≥в, що повинен м≥стити так≥ основн≥ дан≥: пор¤дков≥ номери купона та акц≥њ, за ¤кою виплачуютьс¤ див≥денди, найменуванн¤ акц≥онерного товариства ≥ р≥к виплати див≥денд≥в.

ѕрава, що надаютьс¤ власнику акц≥й. ¬ласник акц≥њ маЇ право на частку прибутку акц≥онерного товариства (див≥денди), участь в управл≥нн≥ товариством (кр≥м власника прив≥лейованоњ акц≥њ), а також ≥нш≥ права, передбачен≥ «аконом ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папериФ, ≥ншими законодавчими актами ”крањни, а також статутом акц≥онерного товариства.

јкц≥¤ Ї непод≥льною. ” раз≥, ¤кщо одна й та ж акц≥¤ належить к≥льком особам, вони вс≥ визнаютьс¤ одним власником акц≥њ ≥ можуть зд≥йснювати своњ права через одного з них або сп≥льного представника.

–≥шенн¤ про випуск акц≥й. –≥шенн¤ про випуск акц≥й приймаЇтьс¤ засновниками акц≥онерного товариства або загальними зборами акц≥онер≥в.

–≥шенн¤ про випуск акц≥й може м≥стити: ф≥рмове найменуванн¤ ем≥тента та його м≥сцезнаходженн¤; розм≥р статутного фонду або варт≥сть основних ≥ оборотних фонд≥в ем≥тента; ц≥л≥ та предмет його д≥¤льност≥; перел≥к службових ос≥б ем≥тента; найменуванн¤ контрольного органу (аудиторськоњ ф≥рми); дан≥ про розм≥щенн¤ ран≥ше випущених в об≥г ц≥нних папер≥в; мету випуску акц≥й; перел≥к категор≥й акц≥й; к≥льк≥сть ≥менних акц≥й та на предТ¤вника; к≥льк≥сть прив≥лейованих акц≥й; загальну суму ем≥с≥њ ≥ к≥льк≥сть акц≥й; ном≥нальну варт≥сть акц≥й; к≥льк≥сть учасник≥в голосуванн¤; пор¤док виплати див≥денд≥в; строк ≥ пор¤док передплати акц≥й та њх оплати; строк поверненн¤ кошт≥в при в≥дмов≥ в≥д випуску акц≥й; чергов≥сть випуску акц≥й (при випуску њх р≥зними сер≥¤ми); пор¤док пов≥домленн¤ про випуск ≥ пор¤док розм≥щенн¤ акц≥й; умови розпор¤дженн¤ акц≥¤ми; права власник≥в прив≥лейованих акц≥й; переважне право на придбанн¤ акц≥й при нов≥й ем≥с≥њ. ѕротокол може м≥стити й ≥нш≥ в≥домост≥ щодо випуску акц≥й.

¬ипуск акц≥й. ¬ипуск акц≥й акц≥онерним товариством зд≥йснюЇтьс¤ у розм≥р≥ його статутного фонду або на всю варт≥сть майна державного п≥дприЇмства (у раз≥ перетворенн¤ його в акц≥онерне товариство). ƒодатковий випуск можливий у тому раз≥, ¤кщо вс≥ ран≥ше випущен≥ акц≥њ повн≥стю оплачен≥ за варт≥стю не нижче ном≥нальноњ. «аборон¤Їтьс¤ випуск акц≥й дл¤ покритт¤ збитк≥в, повТ¤заних з господарською д≥¤льн≥стю акц≥онерного товариства.
ѕридбанн¤ акц≥й. јкц≥њ оплачуютьс¤ у гривн¤х, а у випадках, передбачених статутом акц≥онерного товариства, ≥ в ≥ноземн≥й валют≥ або шл¤хом передач≥ майна. Ќезалежно в≥д форми внесеного вкладу варт≥сть акц≥њ виражаЇтьс¤ у гривн¤х.

ѕ≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та установи можуть придбати акц≥њ за рахунок кошт≥в, що надход¤ть у њх розпор¤дженн¤ п≥сл¤ сплати податк≥в та в≥дсотк≥в за банк≥вський кредит. јкц≥њ можуть видаватис¤ одержувачу (покупцю) т≥льки п≥сл¤ повноњ оплати њх вартост≥.

јкц≥онерне товариство може викуповувати в акц≥онера акц≥њ, що належать йому, дл¤ њх наступного перепродажу, розповсюдженн¤ серед своњх прац≥вник≥в або анулюванн¤. ¬они повинн≥ реал≥зовуватис¤ в строк, не б≥льше одного року. ѕрот¤гом цього пер≥оду розпод≥л прибутку, а також голосуванн¤ ≥ визначенн¤ кворуму на загальних зборах акц≥онер≥в проводитьс¤ без урахуванн¤ придбаних акц≥онерним товариством власних акц≥й.

¬иплата доходу за акц≥¤ми. ƒив≥денди за акц≥¤ми виплачуютьс¤ за п≥дсумками року в пор¤дку, передбаченому статутом акц≥онерного товариства, за рахунок прибутку, що залишаЇтьс¤ у його розпор¤дженн≥ п≥сл¤ сплати встановлених законодавством податк≥в, ≥нших платеж≥в до бюджету та в≥дсотк≥в за банк≥вський кредит.

ќбл≥гац≥њ. ќбл≥гац≥¤ Ц ц≥нний пап≥р, що засв≥дчуЇ внесенн¤ його власником грошових кошт≥в ≥ п≥дтверджуЇ зобовТ¤занн¤ в≥дшкодувати йому ном≥нальну варт≥сть у передбачений у ньому строк з виплатою ф≥ксованого в≥дсотка (¤кщо ≥нше не передбачено умовами випуску). ќбл≥гац≥њ вс≥х вид≥в розповсюджуютьс¤ серед п≥дприЇмств ≥ громад¤н на добров≥льних засадах.
¬ипускаютьс¤ обл≥гац≥њ таких вид≥в: внутр≥шн≥х республ≥канських ≥ м≥сцевих позик; п≥дприЇмств.

ќбл≥гац≥њ п≥дприЇмств випускаютьс¤ п≥дприЇмствами ус≥х передбачених законом форм власност≥, обТЇднанн¤ми п≥дприЇмств, акц≥онерними та ≥ншими товариствами ≥ не дають њх власникам права на участь в управл≥нн≥. ”мови випуску ≥ розповсюдженн¤ обл≥гац≥й такого виду визначаютьс¤ «аконом Уѕро ц≥нн≥ папериФ, ≥ншими законодавчими актами ”крањни ≥ статутом ем≥тента.

ќбл≥гац≥њ можуть бути ≥менними ≥ на предТ¤вника, в≥дсотковими та безв≥дсотковими (ц≥льовими), так≥, що в≥льно обертаютьс¤, або з обмеженим колом об≥гу. ќбл≥гац≥њ внутр≥шн≥х республ≥канських ≥ м≥сцевих позик випускаютьс¤ на предТ¤вника. ќбовТ¤зковим рекв≥зитом ц≥льових обл≥гац≥й Ї зазначенн¤ товару (послуг), п≥д ¤к≥ вони випускаютьс¤.

ќбл≥гац≥њ п≥дприЇмств можуть мати так≥ рекв≥зити: найменуванн¤ ц≥нного паперу Ц Уобл≥гац≥¤Ф; ф≥рмове найменуванн¤ ≥ м≥сцезнаходженн¤ ем≥тента; ф≥рмове найменуванн¤ або ≥мТ¤ покупц¤ (дл¤ ≥менноњ обл≥гац≥њ); ном≥нальну варт≥сть обл≥гац≥њ; строки погашенн¤; розм≥р ≥ строки виплати в≥дсотк≥в (дл¤ в≥дсоткових обл≥гац≥й); м≥сце ≥ дату випуску, а також сер≥ю ≥ номер обл≥гац≥њ; п≥дпис кер≥вника або ≥ншоњ уповноваженоњ на це особи, печатку ем≥тента.

р≥м основноњ частини, до обл≥гац≥њ може додаватис¤ купонний лист на виплату в≥дсотк≥в. упон на виплату в≥дсотк≥в може м≥стити так≥ основн≥ дан≥: пор¤дков≥ номери купона та обл≥гац≥њ, за ¤кою виплачуютьс¤ в≥дсотки; найменуванн¤ ем≥тента ≥ р≥к виплати в≥дсотк≥в.

ќбл≥гац≥њ, запропонован≥ дл¤ в≥дкритого продажу з наступним в≥льним об≥гом (кр≥м безв≥дсоткових), повинн≥ м≥стити купонний лист.

–≥шенн¤ про випуск обл≥гац≥й внутр≥шн≥х республ≥канських ≥ м≥сцевих позик приймаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ м≥сцевими радами народних депутат≥в. ” ньому повинн≥ визначатис¤ ем≥тент, умови випуску ≥ пор¤док розм≥щенн¤ обл≥гац≥й.

–≥шенн¤ про випуск обл≥гац≥й п≥дприЇмств приймаЇтьс¤ ем≥тентом ≥ оформл¤Їтьс¤ протоколом. ѕротокол р≥шенн¤ про випуск обл≥гац≥й п≥дприЇмств повинен м≥стити: ф≥рмове найменуванн¤ ем≥тента обл≥гац≥й та його м≥сцезнаходженн¤; в≥домост≥ про статутний фонд, господарську д≥¤льн≥сть ≥ службових ос≥б ем≥тента; найменуванн¤ контролюючого органу (аудиторськоњ ф≥рми); дан≥ про розм≥щенн¤ ран≥ше випущених ц≥нних папер≥в; мету випуску ≥ вид обл≥гац≥й (≥менн≥ чи на предТ¤вника); загальну суму ем≥с≥њ; к≥льк≥сть ≥ ном≥нальну варт≥сть обл≥гац≥њ; к≥льк≥сть учасник≥в голосуванн¤; пор¤док випуску обл≥гац≥й та виплату доход≥в за ними; строки поверненн¤ кошт≥в при в≥дмов≥ в≥д випуску обл≥гац≥й; строки продажу в≥дпов≥дних товар≥в або наданн¤ в≥дпов≥дних послуг за ц≥льовими обл≥гац≥¤ми; пор¤док пов≥домленн¤ про випуск, розм≥щенн¤ та пор¤док оплати обл≥гац≥й. ѕротокол може м≥стити й ≥нш≥ в≥домост≥ про випуск обл≥гац≥й.
јкц≥онерн≥ товариства можуть випускати обл≥гац≥њ на суму не б≥льше 25 % в≥д розм≥ру статутного фонду ≥ лише п≥сл¤ повноњ оплати вс≥х випущених акц≥й.
¬ипуск обл≥гац≥й п≥дприЇмств дл¤ формуванн¤ ≥ поповненн¤ статутного фонду ем≥тент≥в, а також дл¤ покритт¤ збитк≥в, повТ¤заних з њх господарською д≥¤льн≥стю, не допускаЇтьс¤.

ќбл≥гац≥њ ус≥х вид≥в придбаваютьс¤ громад¤нами лише за рахунок особистих кошт≥в. ѕ≥дприЇмства купують обл≥гац≥њ ус≥х вид≥в за рахунок кошт≥в, що надход¤ть у њх розпор¤дженн¤ п≥сл¤ сплати податк≥в та в≥дсотк≥в за банк≥вський кредит.

ќбл≥гац≥њ ус≥х вид≥в оплачуютьс¤ в гривн¤х, а у випадках, передбачених умовами випуску, Ц в ≥ноземн≥й валют≥. Ќезалежно в≥д виду валюти, ¤кою проведено оплату обл≥гац≥њ, њњ варт≥сть виражаЇтьс¤ у гривн¤х.

ƒох≥д за обл≥гац≥¤ми вс≥х вид≥в виплачуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до умов њх випуску. ƒох≥д за обл≥гац≥¤ми ц≥льових позик (безв≥дсотковими обл≥гац≥¤ми) не виплачуЇтьс¤. ѓх власнику надаЇтьс¤ право на придбанн¤ в≥дпов≥дних товар≥в чи послуг, п≥д ¤к≥ випущено позики.

якщо ц≥на товару до моменту його отриманн¤ перевищуватиме варт≥сть обл≥гац≥њ, то власник одержуЇ товар за ц≥ною, вказаною в обл≥гац≥њ, а при отриманн≥ б≥льш дешевого товару Ц р≥зницю м≥ж варт≥стю обл≥гац≥њ та ц≥ни товару.

ƒоходи за обл≥гац≥¤ми п≥дприЇмств виплачуютьс¤ за рахунок кошт≥в, що залишаютьс¤ п≥сл¤ розрахунк≥в з бюджетом ≥ сплати ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в.

” раз≥ невиконанн¤ чи несвоЇчасного виконанн¤ ем≥тентом зобовТ¤зань щодо виплати доход≥в за в≥дсотковими обл≥гац≥¤ми, наданн¤ права придбанн¤ в≥дпов≥дних товар≥в чи послуг за безв≥дсотковими (ц≥льовими) обл≥гац≥¤ми або погашенн¤ зазначеноњ в обл≥гац≥њ суми у визначений строк ст¤гненн¤ в≥дпов≥дних сум провадитьс¤ примусово судом або арб≥тражним судом.

ѕор¤док викупу обл≥гац≥й ус≥х вид≥в, кр≥м ц≥льових, визначаЇтьс¤ при њх випуску.

ошти, отриман≥ в≥д реал≥зац≥њ обл≥гац≥й внутр≥шн≥х республ≥канських ≥ м≥сцевих позик, спр¤мовуютьс¤ в≥дпов≥дно до республ≥канського ≥ м≥сцевих бюджет≥в, позабюджетних фонд≥в м≥сцевих рад народних депутат≥в.
ошти в≥д розм≥щенн¤ обл≥гац≥й п≥дприЇмств спр¤мовуютьс¤ на ц≥л≥, визначен≥ при њх випуску.

азначейськ≥ зобовТ¤занн¤ ”крањни (надал≥ Ц казначейськ≥ зобовТ¤занн¤) Ц вид ц≥нних папер≥в на предТ¤вника, що розм≥щуютьс¤ вин¤тково на добров≥льних засадах серед населенн¤, засв≥дчують внесенн¤ њх власниками грошових кошт≥в до бюджету ≥ дають право на отриманн¤ ф≥нансового доходу.
ћожуть випускатис¤ наступн≥ види казначейських зобовТ¤зань: довгостроков≥ Ц в≥д 5 до 10 рок≥в; середньостроков≥ Ц в≥д 1 до 5 рок≥в; короткостроков≥ Ц до 1 року.

–≥шенн¤ про випуск довгострокових ≥ середньострокових казначейських зобовТ¤зань приймаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а короткострокових Ц ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. ” р≥шенн≥ про випуск казначейських зобовТ¤зань визначаютьс¤ умови њх випуску.

ѕор¤док визначенн¤ продажноњ вартост≥ казначейських зобовТ¤зань встановлюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в виход¤чи з часу њх придбанн¤.
ошти в≥д реал≥зац≥њ казначейських зобовТ¤зань спр¤мовуютьс¤ на покритт¤ поточних видатк≥в державного бюджету.

¬иплата доходу за казначейськими зобовТ¤занн¤ми та њх погашенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до умов њх випуску, затверджених: за довгостроковими ≥ середньостроковими зобовТ¤занн¤ми Ц аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, короткостроковими Ц ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.

ќщадн≥ сертиф≥кати. ќщадний сертиф≥кат Ц письмове св≥доцтво банку про депонуванн¤ грошових кошт≥в, ¤ке засв≥дчуЇ право вкладника на отриманн¤ п≥сл¤ завершенн¤ встановленого строку депозиту ≥ в≥дсотк≥в за ним.

ќщадн≥ сертиф≥кати бувають строков≥ (п≥д певний догов≥рний в≥дсоток на визначений строк) або до запитанн¤, ≥менн≥ та на предТ¤вника.

≤менн≥ сертиф≥кати об≥гу не п≥дл¤гають, а њх продаж (в≥дчуженн¤) ≥ншим особам Ї нед≥йсним.

ќщадн≥ сертиф≥кати можуть мати так≥ рекв≥зити: найменуванн¤ ц≥нного паперу Ц Уощадний сертиф≥катФ; найменуванн¤ банку, що випустив сертиф≥кат, та його м≥сцезнаходженн¤; пор¤дковий номер сертиф≥ката, дату випуску, суму депозиту, строк виплати (дл¤ строкового сертиф≥ката), найменуванн¤ або ≥мТ¤ держател¤ (дл¤ ≥менного сертиф≥ката); п≥дпис кер≥вника банку чи ≥ншоњ уповноваженоњ на це особи; печатку банку.

ƒоходи за ощадними сертиф≥катами виплачуютьс¤ за предТ¤вленн¤м дл¤ оплати в банк, ¤кий њх випустив.

” раз≥, ¤кщо власник сертиф≥ката вимагаЇ поверненн¤ депонованих кошт≥в за строковим сертиф≥катом ран≥ше обумовленого в ньому строку, то йому виплачуЇтьс¤ знижений в≥дсоток, р≥вень ¤кого визначаЇтьс¤ на догов≥рних умовах при внесенн≥ депозиту.

¬ексель. ¬ексель Ц ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове зобовТ¤занн¤ векселедавц¤ сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку визначену суму грошей власнику вексел¤ (векселедержателю).

¬ипускаютьс¤ вексел≥ двох вид≥в: простий, переказний.

ѕростий вексель м≥стить так≥ рекв≥зити: найменуванн¤ Ц УвексельФ; просту ≥ н≥чим не обумовлену об≥ц¤нку сплатити визначену суму; строк платежу; м≥сце, в ¤кому повинен зд≥йснитись плат≥ж; найменуванн¤ того, кому або за наказом кого плат≥ж повинен бути зд≥йснений; дату ≥ м≥сце складанн¤ вексел¤; п≥дпис того, хто видаЇ документ (векселедавц¤).

ѕереказний вексель також повинен м≥стити: просту ≥ н≥чим не обумовлену пропозиц≥ю сплатити певну суму; найменуванн¤ того, хто повинен платити (платника).
ƒокумент, у ¤кому в≥дсутн≥й будь-¤кий ≥з вказаних рекв≥зит≥в, не маЇ сили простого або переказного вексел¤, за вин¤тком таких випадк≥в:

вексель, строк платежу за ¤ким не вказано, розгл¤даЇтьс¤ ¤к такий, що п≥дл¤гаЇ оплат≥ п≥сл¤ предТ¤вленн¤;
при в≥дсутност≥ особливого зазначенн¤ м≥сце, позначене поруч з найменуванн¤м платника (м≥сце складанн¤ документа Ц дл¤ простого вексел¤), вважаЇтьс¤ м≥сцем платежу та одночасно м≥сцем проживанн¤ платника (векселедавц¤ Ц дл¤ простого вексел¤);
вексель, в ¤кому не вказано м≥сце його складанн¤, визначаЇтьс¤ п≥дписанн¤м у м≥сц≥, позначеному поруч з найменуванн¤м векселедавц¤.

ѕор¤док випуску та об≥гу вексел≥в визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
–еЇстрац≥¤ та об≥г ц≥нних папер≥в. ≈м≥тент маЇ право на випуск обл≥гац≥й та акц≥й п≥дприЇмств з моменту реЇстрац≥њ цього випуску у в≥дпов≥дному ф≥нансовому орган≥.

якщо подан≥ дл¤ реЇстрац≥њ обл≥гац≥њ п≥дприЇмств та акц≥њ пропонуютьс¤ дл¤ в≥дкритого продажу, тобто призначен≥ дл¤ розм≥щенн¤ м≥ж юридичними та ф≥зичними особами, коло ¤ких заздалег≥дь визначити неможливо, то ем≥тент зобовТ¤заний подати ф≥нансовому органу дл¤ реЇстрац≥њ також ≥нформац≥ю про випуск цих ц≥нних папер≥в.

ѕор¤док реЇстрац≥њ випуску обл≥гац≥й та акц≥й п≥дприЇмств, а також ≥нформац≥њ про њх випуск визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни або за його дорученн¤м Ц ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.

–еЇстрац≥¤ випуску ц≥нних папер≥в повинна проводитис¤ не п≥зн≥ше н≥ж за 30 дн≥в з моменту подач≥ за¤ви з додаванн¤м необх≥дних документ≥в.

‘≥нансовий орган, ¤кий реЇструЇ випуск ц≥нних папер≥в або ≥нформац≥ю про це, зобовТ¤заний перев≥р¤ти в≥дпов≥дн≥сть поданих ем≥тентом документ≥в вимогам законодавства ”крањни.

¬≥дмова в≥д реЇстрац≥њ може мати м≥сце лише у раз≥ порушенн¤ встановленого пор¤дку або нев≥дпов≥дност≥ поданих документ≥в вимогам чинного законодавства.

” раз≥, ¤кщо реЇстрац≥ю ц≥нних папер≥в у встановлений строк не проведено або в н≥й в≥дмовлено з мотив≥в, ¤к≥ ем≥тент вважаЇ необірунтованими, в≥н може звернутис¤ до суду.

–еЇстрац≥¤ випуску ц≥нних папер≥в, що провадитьс¤ ф≥нансовими органами, або ≥нформац≥њ про це не може розгл¤датис¤ ¤к гарант≥¤ вартост≥ цих ц≥нних папер≥в.
«агальний реЇстр випуску ц≥нних папер≥в ведетьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.

3.2. ƒокументи плат≥жного об≥гу

” сучасн≥й практиц≥ розрахунк≥в застосовуютьс¤ документи р≥зноман≥тного призначенн¤. ѓх можна обТЇднати у так≥ групи: розрахунков≥, плат≥жн≥, комерц≥йн≥ [9, 10, 15, 26, 34, 35].

–озрахунковими називаютьс¤ складен≥ за встановленою формою документи, ¤к≥ подають у банки юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи з поручительством (чи вимогою) перерахувати з њх рахунк≥в (або зарахувати на них) певну суму грошей. “акими документами в ”крањн≥ Ї: плат≥жне поручительство, плат≥жна вимога-поручительство, чек, акредитивна за¤ва, плат≥жна вимога.

ѕлат≥жними називаютьс¤ складен≥ за встановленою формою документи, що передаютьс¤ одн≥Їю особою ≥нш≥й ≥з зобовТ¤занн¤м (або за наказом трет≥й особ≥) сплатити певну суму грошей предТ¤внику документу. “иповим плат≥жним документом Ї вексель.

омерц≥йними прийн¤то називати документи, в ¤ких надаЇтьс¤ характеристика в≥двантажених товар≥в, виконаних роб≥т, наданих послуг та того, що супроводжуюЇ њх перем≥щенн¤ в≥д постачальника до платника. ƒо комерц≥йних належать рахунки-фактури, њх реЇстри, товарно-транспортн≥ документи, сертиф≥кати ¤кост≥, страхов≥ пол≥си та ≥н. Ќа основ≥ комерц≥йних документ≥в визначаЇтьс¤ сума ≥ правом≥рн≥сть платеж≥в, що зд≥йснютьс¤ за допомогою розрахункових чи плат≥жних документ≥в.

–озгл¤немо розрахунков≥ ≥ плат≥жн≥ документи ¤к т≥, що безпосередньо обумовлюють плат≥жний об≥г.

ѕлат≥жне дорученн¤ Ц це письмове розпор¤дженн¤ платника банку, що його обслуговуЇ, про списанн¤ з його рахунку певноњ суми грошей на рахунок одержувача, зазначеного в дорученн≥.

ѕлат≥жна вимога-дорученн¤ Ц документ, що м≥стить дв≥ д≥њ: вимогу постачальника до покупц¤ оплатити вислан≥ йому комерц≥йн≥ документи на в≥двантажен≥ товари; дорученн¤ покупц¤ своЇму банку сплатити зазначен≥ документи, перерахувавши грош≥ постачальнику.

„ек Ц це письмове розпор¤дженн¤ власника рахунка банку, в ¤кому його в≥дкрито, про виплату певноњ суми грошей предТ¤внику чека. ќплата чека може в≥дбуватис¤ шл¤хом перерахуванн¤ грошей з рахунка чекодавц¤ на рахунок предТ¤вника чи шл¤хом виплати останньому на¤вних грошей. ” першому випадку чеки називаютьс¤ розрахунковими, в другому Ц грошовими. –озрахунков≥ чеки звичайно виписуютьс¤ на предТ¤вника, а грошов≥ Ц на конкретну особу (≥менн≥).
јкредитивна за¤ва Ц письмове поручительство платника банку забронювати за його рахунок чи за рахунок банку певну суму грошей дл¤ оплати документ≥в конкретного постачальника на в≥двантажен≥ на його адресу певн≥ товари та на певних умовах.
ѕлат≥жна вимога Ц письмове поручительство постачальника (кредитора) своЇму банку вишукати (≥нкасувати) зазначену суму грошей з покупц¤ (боржника) ≥ зарахувати на його рахунок. «астосовуЇтьс¤ дуже р≥дко Ц в основному, при списанн≥ кошт≥в з рахунка без згоди його власника.
¬ексель Ц це, ¤к зазначалос¤ ран≥ше, безумовне письмове зобовТ¤занн¤ одн≥Їњ особи перед ≥ншою (або його наказ ≥нш≥й особ≥) сплатити у встановлений терм≥н зазначену суму грошей власнику вексел¤, що предТ¤вив його до оплати.
–озрахунков≥ ≥ плат≥жн≥ документи суворо ун≥ф≥кован≥, мають Їдину дл¤ вс≥Їњ крањни стандартну форму, встановлений наб≥р рекв≥зит≥в. «начна частина рекв≥зит≥в Ї загальною та обовТ¤зковою дл¤ вс≥х розрахункових документ≥в.
ƒо обовТ¤зкових рекв≥зит≥в ус≥х розрахункових документ≥в належать:

найменуванн¤ ≥ номер розрахункового документа;
число, м≥с¤ць ≥ р≥к його виписки;
повна чи скорочена назва платника та одержувача грошей, номери њх рахунк≥в;
найменуванн¤, номер (код), м≥сцеперебуванн¤ банк≥в платника ≥ одержувача грошей, розрахунково-касов≥ центри, де в≥дкрит≥ њх кореспондентськ≥ рахунки ≥ номери останн≥х;
сума платежу;
мотиви ≥ п≥дстави дл¤ перерахуванн¤ чи отриманн¤ грошей;
п≥дпис платника (або отримувача);
в≥дбиток печатки платника (або одержувача ).

” кожному з розрахункових документ≥в Ї ≥ своњ специф≥чн≥ рекв≥зити, обумовлен≥ його особливим призначенн¤м.

ќформленню розрахункових документ≥в у банк≥вськ≥й практиц≥ прид≥л¤Їтьс¤ велика увага. „инним положенн¤м про безгот≥вков≥ розрахунки визначен≥ основн≥ вимоги до оформленн¤ документ≥в:

повинн≥ бути заповнен≥ вс≥ рекв≥зити розрахункового документа;
розрахунков≥ документи повинн≥ бути виписан≥ з використанн¤м техн≥чних засоб≥в у т≥й к≥лькост≥ прим≥рник≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ вс≥м учасникам розрахункового процесу;
не припускаютьс¤ жодн≥ виправленн¤;
у дат≥ розрахункового документа число ≥ р≥к проставл¤ютс¤ цифрами, а м≥с¤ць Ц прописом (т≥льки в документ≥, заповненому за допомогою ≈ќћ, м≥с¤ць може позначатис¤ цифрою);
найменуванн¤ платника повинно точно сп≥впадати ≥з зазначеним у його зареЇстрованому статут≥;
розрахунковий документ повинн≥ п≥дписати особи, ¤ким надано таке право статутом платника та п≥дписи ¤ких ≥снують у карточц≥ вз≥рц≥в, наданоњ банку.
ѕорушенн¤ будь-¤коњ з цих вимог може св≥дчити про недостов≥рн≥сть розрахункового документа та незаконн≥сть проведеноњ грошовоњ операц≥њ, що даЇ п≥дстави банку не приймати його до виконанн¤.

3.3. Ѕанк≥вськ≥ безгот≥вков≥ розрахунки

‘орми безгот≥вкових розрахунк≥в розр≥зн¤ютьс¤ за видом розрахункового документа, що застосовуЇтьс¤, ≥ пор¤дком його об≥гу. ¬они провод¤тьс¤ м≥ж господарчими органами в таких формах: плат≥жним дорученн¤м, плат≥жною вимогою-поручительством, чеками, акредитивами, вексел¤ми [9, 34, 35].

—пособи платеж≥в визначаютьс¤ пор¤дком чи умовами виконанн¤ господарчими органами грошових зобовТ¤зань один перед одним. «а цими критер≥¤ми на практиц≥ розр≥зн¤ють наступн≥: на¤вний плат≥ж, коли кожне постачанн¤ товар≥в сплачуЇтьс¤ негайно, ≥ з в≥дстрочкою, ¤кщо товар продаЇтьс¤ в кредит; за рахунок власних кошт≥в платника з його рахунка в банку ≥ за рахунок банк≥вського кредиту; попередн≥й, коли грош≥ перераховуютьс¤ одержувачу до в≥двантаженн¤ товару; за кожним окремим постачанн¤м ≥ за сукупн≥стю постачань за певний час зг≥дно з договором (плановий); пр¤ме перерахуванн¤ грошей ≥ зал≥к зустр≥чних вимог.

ѕри кожн≥й форм≥ розрахунк≥в намагаютьс¤ застосовувати р≥зн≥ засоби платежу, що даЇ можлив≥сть господарчим органам погасити своњ грошов≥ зобовТ¤занн¤ на б≥льш виг≥дних умовах.

–озрахунки плат≥жним дорученн¤м Ц одн≥ з найб≥льш поширених у сучасн≥й практиц≥. «а њх допомогою кл≥Їнти банку можуть розраховуватис¤ за придбан≥ товари, послуги, виконан≥ роботи; за зобовТ¤занн¤ми перед ф≥зичними особами (ал≥менти, пенс≥њ, зароб≥тна плата, гонорари та ≥н.), ф≥нансовими ≥ страховими органами, банками та ≥ншими юридичними особами.

ѕлат≥жне дорученн¤ виписуЇ платник, дотримуючись установлених правил оформленн¤ розрахункових документ≥в, ≥ надаЇ в банк, ¤кий його обслуговуЇ, не п≥зн≥ше н≥ж 10 календарних дн≥в з дати його п≥дпису. Ѕанк приймаЇ дорученн¤ до виконанн¤ при на¤вност≥ на рахунку платника достатньоњ дл¤ оплати суми грошей або ¤кщо згоден надати плат≥жний кредит. ѕри в≥дсутност≥ грошей на рахунку платника банк зобовТ¤заний приймати в≥д кл≥Їнта дорученн¤ на перерахуванн¤ засоб≥в до бюджету ≥ податкових платеж≥в до державних ц≥льових фонд≥в. ” цих випадках дорученн¤ пом≥щаЇтьс¤ в особливу картотеку та оплачуЇтьс¤ у м≥ру надходженн¤ грошей на рахунок платника. —ума прийн¤того банком до виконанн¤ дорученн¤ списуЇтьс¤ з рахунка платника ≥ зараховуЇтьс¤ на рахунок одержувача, ¤кщо в≥н в≥дкритий у тому ж банку. якщо ж рахунок в≥дкритий в ≥ншому банку, то подальший рух цих кошт≥в зд≥йснюЇтьс¤ у встановленому пор¤дку м≥жбанк≥вських розрахунк≥в.

¬ окремих випадках плат≥жн≥ дорученн¤ заздалег≥дь акцептуютьс¤ в банку з метою забезпеченн¤ гарант≥њ оплати. «а допомогою акцептованих доручень зд≥йснюютьс¤ розрахунки з п≥дприЇмствами звТ¤зку за переводи через них грошей:

окремим громад¤нам Ц сум зароб≥тноњ плати, ал≥мент≥в, пенс≥й, виплат з в≥др¤джень, гонорар≥в, стипенд≥й тощо, ¤к≥ њм належать;
≥ншим п≥дприЇмствам чи уповноваженим на видатки Ц дл¤ виплати зароб≥тноњ плати, орган≥зованому набору прац≥вник≥в, загот≥вл≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, ¤кщо в м≥сц≥ њх знаходженн¤ немаЇ установи банку;
дл¤ зарахуванн¤ на рахунки в банках сум торговельного виторгу, податк≥в та ≥нших засоб≥в;
дл¤ оплати товар≥в, що над≥йшли через п≥дприЇмства звТ¤зку п≥сл¤оплатою, та ≥н.

јкцептованими дорученн¤ми можуть сплачуватис¤ ≥ разов≥ послуги транспортних орган≥зац≥й, послуги п≥дприЇмств звТ¤зку з в≥дправленн¤ посилок та кореспонденц≥њ, придбанн¤ товар≥в бюджетними орган≥зац≥¤ми тощо.
¬ ус≥х цих випадках платник подаЇ оформлене дорученн¤ своЇму банку дл¤ акцепту, що зводитис¤ до того, що в сум≥ дорученн¤ банк списуЇ грош≥ ≥з загального рахунка платника, бронюЇ на окремому рахунку Ујкцептован≥ плат≥жн≥ дорученн¤ та чекиФ та зд≥йснюЇ в≥дпов≥дний запис на першому та другому прим≥рниках дорученн¤, зав≥р¤ючи п≥дписом двох прац≥вник≥в банку та в≥дтиском його печатки. ѕлатник передаЇ акцептоване дорученн¤ одержувачу грошей, а останн≥й надаЇ його своЇму банку, що зараховуЇ суму дорученн¤ на його рахунок. якщо рахунок платника, на ¤кому заброньован≥ грош≥, в≥дкритий у цьому ж банку, то одночасно проводитьс¤ списуванн¤ суми грошей з цього рахунка; ¤кщо ж в≥н в≥дкритий в ≥ншому банку, то списуванн¤ проводитьс¤ у встановленому пор¤дку м≥жбанк≥вських розрахунк≥в.

ѕлат≥жними дорученн¤ми доц≥льно розраховуватис¤ при планових платежах, що застосовуютьс¤ при пост≥йних ≥ р≥вном≥рних постачанн¤х (м≥ж маслосирзаводами та колгоспами, хл≥бзаводами, мТ¤сокомб≥натами, молокозаводами ≥ торговельними орган≥зац≥¤ми та ≥н.). ” таких випадках плат≥ж видаЇтьс¤ не за кожне окреме постачанн¤, а загалом за певний пер≥од, що називаЇтьс¤ плат≥жним. “ривал≥сть плат≥жного пер≥оду коливаЇтьс¤ в≥д 1 до 7 дн≥в залежно в≥д обс¤гу постачань. “ерм≥н платежу припадаЇ, ¤к правило, на середину плат≥жного пер≥оду. —ума платежу визначаЇтьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ догов≥рного обс¤гу постачань на к≥льк≥сть дн≥в у догов≥рному пер≥од≥ та множенн¤ результату на к≥льк≥сть дн≥в у догов≥рному пер≥од≥.

” встановлений день платежу платник надаЇ своЇму банку дорученн¤ ≥з зазначенн¤м, що це плановий плат≥ж, ≥ визначенн¤м угоди, за ¤кою в≥н виробл¤Їтьс¤. “ак≥ дорученн¤ повинн≥ прийматис¤ банком незалежно в≥д на¤вност≥ кошт≥в на рахунку платника.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ м≥с¤ц¤ чи ≥ншого терм≥ну за угодою стор≥н виробл¤Їтьс¤ перерахунок суми платежу в≥дпов≥дно до фактичного постачанн¤. Ќа результати перерахунку можна в≥дредагувати суму чергового планового платежу.
–озрахунки плат≥жними дорученн¤ми дуже прост≥, зручн≥, забезпечують швидке виконанн¤ платежу. ѕроте мають ≥стотний недол≥к Ц не гарантують плат≥ж постачальнику. ўоб подолати це, у банк≥вськ≥й практиц≥ запроваджений акцепт плат≥жного дорученн¤, а в останн≥й час Ц нав≥ть попередн¤ оплата поставок. јле ц≥ засоби, будучи виг≥дними дл¤ постачальник≥в, ставл¤ть у т¤жке ф≥нансове становище платник≥в.

–озрахунки плат≥жними вимогами-дорученн¤ми Ц в≥дносно нов≥ та малопоширен≥. ¬они застосовуютьс¤ в розрахунках за поставлену продукц≥ю, виконан≥ роботи, послуги. ¬имогу-дорученн¤ виписуЇ постачальник п≥сл¤ в≥двантаженн¤ товар≥в ≥ разом з комерц≥йними документами в≥дсилаЇ безпосередньо покупцев≥. ѕокупець перев≥р¤Ї одержан≥ документи на предмет дотриманн¤ постачальником умов договору ≥, ¤кщо погоджуЇтьс¤ њх оплатити, видаЇ в≥дпов≥дну вимогу-дорученн¤ своЇму банку. ѕор¤док ≥ строки наданн¤ банку дорученн¤ про сплату встановлюютьс¤ в договор≥ стор≥н ≥ банком не контролюютьс¤. ” договор≥ може передбачатис¤ в≥дпов≥дальн≥сть платника за несвоЇчасне поданн¤ плат≥жноњ вимоги-дорученн¤ у банк дл¤ сплати.

” раз≥ в≥дмови в≥д оплати вимоги-дорученн¤ платник повинен пов≥домити постачальнику мотиви в≥дмови у пор¤дку та в терм≥ни, передбачен≥ договором.
–озрахунки чеками можуть застосовуватис¤ в ус≥х видах платеж≥в за поставлен≥ товари, виконан≥ роботи, послуги, а також у нетоварних платежах. Ќа практиц≥ чеки часто використовуютьс¤ в м≥сцевих розрахунках, р≥дше Ц в ≥ногородн≥х. јле в ц≥лому в ”крањн≥ розрахунки чеками не дуже розвинен≥, пор≥вн¤но ≥з зах≥дними крањнами, де чек Ї основним засобом безгот≥вкових розрахунк≥в. ¬ ”крањн≥ чек залишаЇтьс¤ вин¤тково техн≥чним засобом платеж≥в за банк≥вськими рахунками, що визначаЇ обмежен≥сть сфери його використанн¤.

¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про безгот≥вков≥ розрахунки чеки використовуютьс¤ в розрахунках м≥ж юридичними особами, ф≥зичними та юридичними особами, проте њх використанн¤ заборонено у розрахунках м≥ж ф≥зичними особами.

ќплата чек≥в гарантована, що забезпечуЇтьс¤ одним ≥з трьох засоб≥в:

депонуванн¤м чекодавцем за рахунок власних кошт≥в необх≥дноњ суми на окремому рахунку в своЇму банку;
одержанн¤м банк≥вськоњ гарант≥њ, тобто оплата проводитьс¤ за рахунок кредиту банку в раз≥ в≥дсутност≥ кошт≥в на рахунку платника;
за рахунок бюджетних кошт≥в, коли ф≥нансов≥ органи використовують чек дл¤ поверненн¤ п≥дприЇмством зайво внесених до бюджету кошт≥в.

Ѕланки чек≥в брошуруютьс¤ в окрем≥ книжки, ¤к≥ банки видають своњм кл≥Їнтам за њх за¤вою. ” за¤в≥ повинно бути зазначено, з ¤кого рахунка будуть оплачуватис¤ чеки. якщо гарант≥¤ оплати надаЇтьс¤ за рахунок власних кошт≥в платника, то до за¤ви додаЇтьс¤ плат≥жне дорученн¤ на њх депонуванн¤ на окремому рахунку.

ѕри видач≥ кл≥Їнту чековоњ книжки банк проставл¤Ї на обкладинц≥ л≥м≥т, що дор≥внюЇ сум≥ заброньованих кошт≥в чи банк≥вськ≥й гарант≥њ. р≥м того, на кожному окремому чеку банк може зазначати граничну суму, на ¤ку в≥н може виписуватись.

¬иписуючи чеки, платник реЇструЇ њх у к≥нц≥ книжки, зазначаючи дату, номер чека, кому вручений ≥ на ¤ку суму, залишок л≥м≥ту чековоњ книжки. Ќевикористан≥ або з≥псован≥ чеки повертаютьс¤ банку, а залишок л≥м≥ту книжки в≥дновлюЇтьс¤ на рахунок чекодавц¤.

ќдержаний в≥д платника чек чекодавець зобовТ¤заний здати в банк прот¤гом 10 дн≥в з моменту його виписки, не враховуючи дн¤ виписки. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ цього терм≥ну банк не приймаЇ чек≥в до сплати. „еки у банк здаютьс¤ разом з реЇстром, у ¤кому даютьс¤ њх основн≥ рекв≥зити. ожний чек, що здаЇтьс¤ в банк, та њх реЇстр зав≥р¤Їтьс¤ п≥дписом ≥ печаткою чекоотримувача.

Ѕанк перев≥р¤Ї надан≥ йому чеки та реЇстр ≥ зараховуЇ зазначену суму на рахунок чекоотримувача. якщо рахунки чекодавц≥в в≥дкрит≥ в цьому ж банку, то зазначена сума одразу списуЇтьс¤ з цих рахунк≥в ≥ розрахунково-плат≥жна операц≥¤ на цьому завершуЇтьс¤. якщо рахунки чекодавц≥в в≥дкрит≥ в ≥нших банках, то виникають вимоги м≥ж банками, що оплачуютьс¤ в пор¤дку м≥жбанк≥вських розрахунк≥в.

–озрахунки чеками мають р¤д прив≥лењв: гарант≥¤ оплати; контроль платника за товарною угодою; зближенн¤ оплати та постачанн¤ товару. „еки можуть обслуговувати не т≥льки оптовий, але й роздр≥бний об≥г, де вони усп≥шно конкурують з на¤вними грошими, ¤кщо створен≥ необх≥дн≥ економ≥чн≥ та орган≥зац≥йно-правов≥ передумови.

–озрахунки шл¤хом акредитив≥в Ц дуже поширена форма у ринков≥й економ≥ц≥. «астосовуЇтьс¤ вона здеб≥льшого в ≥ногородн≥х розрахунках за товари та послуги, коли постачальник хоче забезпечити гарант≥ю оплати, а також у м≥жнародних розрахунках.

јкредитив Ц це зобовТ¤занн¤ оплатити продукц≥ю, що видаЇтьс¤ дорученн¤м кл≥Їнта-постачальника його контрагенту-постачальнику. —кладн≥сть взаЇмин м≥ж постачальником ≥ покупцем визначаЇ р≥зноман≥тн≥сть вид≥в акредитив≥в. ¬они можуть бути:

покрит≥ та непокрит≥ (гарантован≥);
в≥дкличн≥ та безв≥дкличн≥;
в≥дкрит≥ в банку платника та в банку постачальника;
що використовуютьс¤ дл¤ оплати документ≥в постачальника з акцептом платника або без нього.

ѕокритим називаЇтьс¤ акредитив, дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в за ¤ким заздалег≥дь бронюютьс¤ кошти в повн≥й сум≥ на окремому рахунку. ¬≥дкритт¤ такого акредитива Ї обт¤жливим дл¤ платника, оск≥льки в≥двол≥каЇ засоби з його поточного об≥гу, але воно виг≥дне банку, в ¤кому в≥дкритий акредитив, та постачальнику товар≥в.

Ќепокритим називаЇтьс¤ акредитив, оплата за ¤ким гарантуЇтьс¤ банком за рахунок його кредиту без попереднього бронюванн¤ кошт≥в платника. “акий акредитив ще називають гарантованим. ¬≥н виг≥дний ус≥м учасникам розрахунк≥в.

¬≥дкличний акредитив може скасовуватис¤ або зм≥нюватис¤ п≥сл¤ розпор¤дженн¤ платника, ¤ке в≥н даЇ через св≥й банк без попереднього узгодженн¤ з платником. ’оча дл¤ такого розпор¤дженн¤ у платника повинн≥ бути вагом≥ п≥дстави, в≥дзивний акредитив не повною м≥рою захищаЇ ≥нтереси постачальника, ≥ вони р≥дко погоджуютьс¤ на нього.

Ѕезв≥дкличний акредитив може скасовуватис¤ або зм≥нюватис¤ покупцем т≥льки за згодою постачальника.

јкредитив з оплатою документ≥в за акцептом представника платника зменшуЇ ризик порушенн¤ постачальником умов договору, оск≥льки зазначений представник безпосередньо перев≥р¤Ї в≥двантаженн¤ до оплати розрахункових документ≥в. ѕроте такий акредитив пом≥тно п≥двищуЇ видатки постачальника на зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, що Ї його недол≥ком.

јкредитив без акцепту не маЇ цього недол≥ку, але й не забезпечуЇ платнику належного контролю за д≥¤ми постачальника.

” сучасних умовах (низька догов≥рна та плат≥жна дисципл≥на) доц≥льн≥ше в≥дкривати в банках постачальник≥в покрит≥, безв≥дзивн≥ акредитиви з акцептом документ≥в представника покупц¤. ¬≥дкриваЇтьс¤ акредитив дл¤ розрахунк≥в т≥льки з одним постачальником. ƒл¤ учасник≥в таких розрахунк≥в важливо правильно встановити терм≥н платежу. …ого зб≥льшенн¤ п≥дсилюЇ в≥дверненн¤ кошт≥в з об≥гу платника, що пог≥ршуЇ ф≥нансовий стан. «меншенн¤ терм≥ну акредитива пог≥ршуЇ умови оплати документ≥в постачальника. “ерм≥н акредитива, його вид та умови оплати визначаютьс¤ у договор≥ стор≥н.

ƒл¤ в≥дкритт¤ акредитива платник надаЇ своЇму банку (банку-ем≥тенту) за¤ву, в ¤к≥й зазначаЇ вс≥ необх≥дн≥ рекв≥зити: номер договору, ¤ким передбачено в≥дкритт¤ акредитива; терм≥н його д≥њ; найменуванн¤ постачальника та банку, що виконуЇ акредитив; вид та умови його реал≥зац≥њ (вид товар≥в, що оплачуютьс¤); розрахунков≥ документи, з њх акцептом або без акцепту та ≥н.; сума акредитива. «азначен≥ рекв≥зити Ї обовТ¤зковими, ≥ за в≥дсутност≥ хоча б одного з них акредитив не в≥дкриваЇтьс¤.

¬ивчивши одержану за¤ву, банк приймаЇ р≥шенн¤ про в≥дкритт¤ акредитива платнику. ѕри позитивному р≥шенн≥ в≥н бронюЇ кошти чи надаЇ гарант≥ю платежу, в≥дкривши дл¤ цього рахунок УјкредитивиФ у себе чи в банку постачальника. ѕро в≥дкритт¤ акредитива в≥дразу ж пов≥домл¤Ї постачальника, ¤кий може в≥двантажувати продукц≥ю.

¬≥двантаживши продукц≥ю, постачальник надаЇ в св≥й банк реЇстр рахунк≥в з додаванн¤м комерц≥йних документ≥в, передбачених умовою акредитива, до завершенн¤ терм≥ну останнього. Ѕанк ретельно перев≥р¤Ї надан≥ документи на предмет дотриманн¤ постачальником ус≥х умов акредитива. якщо жодна умова не порушена, банк зараховуЇ в≥дпов≥дну суму кошт≥в на рахунок постачальника ≥ одночасно списуЇ њњ з рахунка УјкредитивиФ, ¤кщо в≥н в≥дкритий у тому ж банку. якщо наданий рахунок в≥дкритий у банку платника, то грош≥ з нього будуть списан≥ п≥сл¤ надходженн¤ до цього банку дебетових ав≥зо та товарних документ≥в в≥д банку постачальника.

Ѕанки повинн≥ контролювати терм≥ни д≥њ акредитив≥в. јкредитив закриваЇтьс¤ у таких випадках: ¤кщо настаЇ встановлений терм≥н; при достроковому в≥дкликанн≥ акредитива платником; за за¤вою постачальника про припиненн¤ поставок проти в≥дкритого акредитива; при достроковому використанн≥ вс≥Їњ суми акредитива. якщо при закритт≥ акредитива залишаютьс¤ не використан≥ дл¤ платеж≥в кошти, вони перераховуютьс¤ на той рахунок платника, з ¤кого були списан≥ при в≥дкритт≥.

«азвичай терм≥н акредитива встановлюЇтьс¤ дл¤ банку постачальника. “ому його закритт¤ в банку платника зд≥йснюЇтьс¤ п≥зн≥ше в≥д терм≥ну об≥гу документ≥в м≥ж банками з додаванн¤м де¤ких резервних дн≥в (зазвичай пТ¤ти).

ѕеревагою розрахунк≥в за акредитивами Ї те, що вони гарантують оплату поставленоњ продукц≥њ. Ќедол≥ки ц≥Їњ форми розрахунк≥в пол¤гають у тому, що в покупц¤ в≥двол≥каютьс¤ засоби з поточного об≥гу при бронюванн≥ њх на акредитив≥. р≥м того, при затримц≥ в≥дкритт¤ акредитива платником постачальник не може в≥двантажувати продукц≥ю, що призводить до пог≥ршенн¤ його ф≥нансового стану.

3.4. ¬икористанн¤ вексел≥в

¬ексель займаЇ особливе м≥сце в систем≥ безгот≥вкових розрахунк≥в, оск≥льки може безпосередньо використовуватис¤ дл¤ погашенн¤ боргових зобовТ¤зань поза банками. ќднак обернен≥сть вексел¤ обмежена. ¬≥н повинен оплачуватис¤ грошима ¤к законним плат≥жним засобом.

¬ ”крањн≥ ще не створен≥ умови (економ≥чн≥, правов≥, орган≥зац≥йн≥) дл¤ широкого використанн¤ вексел≥в у розрахунках. ”перше господарчим органам було дозволено застосовувати вексел≥ у розрахунках «аконом Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф, прийн¤тим у 1991 р. ” червн≥ 1992 р. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла ѕостанову Уѕро застосуванн¤ вексел≥в у господарському об≥гуФ, ¤кою ”крањна, власне, приЇдналас¤ до вексельного закону, прийн¤того на ∆еневськ≥й вексельн≥й конференц≥њ в 1930 р. ÷е в≥дкрило шл¤х дл¤ вступу ”крањни в м≥жнародний вексельний об≥г. Ќовим кроком у розвитку вексельного об≥гу стало вдосконаленн¤ Ќац≥ональним банком у лютому 1993 р. Уѕор¤дку вчиненн¤ банками операц≥й з вексел¤миФ, ¤ким встановлено пор¤док наданн¤ вексельних кредит≥в ≥ проведенн¤ банками ком≥с≥йних операц≥й з вексел¤ми.

” практиц≥ вексельних розрахунк≥в найчаст≥ше використовуЇтьс¤ перекладний вексель (тратта). ¬ угод≥ з використанн¤м тратти зазвичай беруть участь три особи:
Ј векселедавець (трасант), що виписуЇ вексель ≥ даЇ наказ ≥нш≥й особ≥ про його сплату;
Ј платник за векселем (трасат), ¤кому даний наказ про оплату вексел¤;
Ј одержувач грошей (рем≥тент), що волод≥Ї векселем, предТ¤вл¤Ї його до сплати трасату та одержуЇ грош≥. якщо векселедавець наказуЇ сплатити йому ж, то в угод≥ будуть брати участь т≥льки дв≥ особи Ц трасант ≥ трасат. ќск≥льки власник вексел¤ маЇ право передати тратту шл¤хом ≥ндосаменту ≥нш≥й особ≥ дл¤ погашенн¤ свого боргу, число ос≥б, що беруть участь у вексельн≥й угод≥, може зб≥льшуватис¤. ” њх склад≥ намагаютьс¤ бути ≥ банки.

¬икористанн¤ вексел¤ в розрахунках можна про≥люструвати у вигл¤д≥ схеми, представленоњ на рис 3.1 [34].

–ис. 3.1. —хема використанн¤ вексел¤ в розрахунках

ќптовий продавець ј, придбавши товар у виробника ¬ (операц≥¤ 1) ≥ продавши його роздр≥бному продавцю Ѕ (операц≥¤ 2), виписуЇ вексель терм≥ном погашенн¤ 10 дн≥в на продавц¤ Ѕ ≥ розраховуЇтьс¤ ним з виробником ¬ (операц≥¤ 3). ќстанн≥й предТ¤вл¤Ї вексель продавцю Ѕ дл¤ акцепту (операц≥¤ 4). —тавши власником акцептованого вексел¤, ¬ розраховуЇтьс¤ ним з постачальником √ за сировину (операц≥њ 5 ≥ 6). ѕостачальник √ намагавс¤ розрахуватись траттою за своњми зобовТ¤занн¤ми, але йому потр≥бн≥ були грош≥, ≥ в≥н врахував њњ в своЇму банку ≈ (операц≥њ 7 ≥ 8). „ерез дек≥лька дн≥в банку ≈ теж стали потр≥бн≥ грош≥, ≥ в≥н переобл≥кував вексель у центральному банку ∆ (операц≥њ 9 ≥ 10). ѕри настанн≥ терм≥ну платежу за векселем центральний банк предТ¤вив вексель банку ƒ, що обслуговуЇ акцептанта вексел¤ Ѕ, ≥ списав суму вексел¤ з кореспондентського рахунка цього банку (операц≥њ 11 ≥ 12). Ѕанк ƒ списуЇ суму вексел¤ з рахунка акцептанта Ѕ (операц≥¤ 13) ≥ вручаЇ останньому сплачений вексель (операц≥¤ 14).

¬ексел≥ виписуютьс¤ на бланках стандартноњ форми ≥ мають суворо встановлений наб≥р рекв≥зит≥в:

назву УвексельФ у текст≥ документа;
простий ≥ н≥чим не обумовлений наказ сплатити певну суму грошей;
назву того, хто повинен платити;
зазначенн¤ терм≥ну платежу;
зазначенн¤ м≥сц¤, в ¤кому повинен зд≥йснюватись плат≥ж;
назва того, кому чи за наказом кого плат≥ж повинен бути зд≥йснений;
зазначенн¤ дати ≥ м≥сц¤ складанн¤ вексел¤;
п≥дпис того, хто видав вексель.

¬≥дсутн≥сть у вексел≥ обумовленост≥ наказу про сплату надаЇ йому характер безумовного абстрактного зобовТ¤занн¤, волод≥нн¤ ¤ким Ї дл¤ векселеутримувача п≥дставою права на плат≥ж без будь-¤ких додаткових умов. ÷е ≥стотно полегшуЇ ст¤гненн¤ платеж≥в за векселем.

“ерм≥н платежу за векселем встановлюЇтьс¤ по-р≥зному: за поданн¤м; п≥сл¤ зак≥нченн¤ певного часу в≥д поданн¤; п≥сл¤ зак≥нченн¤ певного часу в≥д складанн¤; на певний день. ” вексел≥ з терм≥ном оплати за поданн¤м або п≥сл¤ зак≥нченн¤ певного часу в≥д поданн¤ векселедавцем намагаЇтьс¤ передбачити нарахуванн¤ в≥дсотка на вексельну суму.

«а визначенн¤м у текст≥ одержувача грошей вексел≥ под≥л¤ютьс¤ на ≥менн≥ (У—плат≥ть ’Ф, включаючи ≥ самого векселедавц¤), ордерн≥ (У—плат≥ть ’ або за його наказомФ) ≥ на предТ¤вника (У—плат≥ть предТ¤вников≥Ф). Ќа практиц≥ найчаст≥ше застосовуютьс¤ ордерн≥ вексел≥, ¤к≥ можна передавати ≥нш≥й особ≥ шл¤хом ≥ндосаменту. ” цьому випадку ’ на ≥ншому боц≥ чека пише У—плат≥ть ” або за його наказомФ.

≤ндосамент Ц найважлив≥ший атрибут вексел¤, що забезпечуЇ його обернен≥сть, хоча ≥ не входить до числа обовТ¤зкових. ÷е передавальний п≥дпис, ¤кий власник вексел¤ (≥ндосант) робить на користь ≥ншоњ особи (≥ндосатора) на зворотному боц≥ вексел¤. –озр≥зн¤ють дек≥лька вид≥в ≥ндосаменту:

бланковий, коли ≥ндосант ставить на зворотному боц≥ вексел¤ т≥льки св≥й п≥дпис (такий вексель може передаватис¤ будь-¤к≥й особ≥, що стане його власником, з ус≥ма правами);
≥менний, коли ≥ндосант ставить на зворотному боц≥ вексел¤ перед своњм п≥дписом пр≥звище, ≥мТ¤ ≥ по батьков≥ особи, ¤к≥й передаютьс¤ вс≥ права на вексель;
ц≥льовий, коли ≥ндосант зазначаЇ мету передач≥ вексел¤ ≥нш≥й особ≥, наприклад, Уƒл¤ депонуванн¤Ф (такий запис носить характер дорученн¤, ≥ новий власник може ≥ндосувати вексель т≥льки з ц≥Їю метою);
безоб≥говий, коли ≥ндосант зазначаЇ у текст≥ ≥ндосаменту слова УЅез об≥гуФ, що даЇ йому право виключити можлив≥сть предТ¤вленн¤ до нього вимог у раз≥ несплати вексел¤ трасантом.

≤ндосант несе в≥дпов≥дальн≥сть за акцепт ≥ плат≥ж за векселем перед особами, ¤к≥ п≥дписали вексель п≥сл¤ нього. јле в≥н може заборонити новий ≥ндосамент ≥ тод≥ позбавл¤Їтьс¤ ц≥Їњ в≥дпов≥дальност≥.

¬ажливим атрибутом тратти Ї акцепт платника ¤к письмова згода на оплату вексел¤, що ≥стотно п≥двищуЇ його л≥кв≥дн≥сть. ” цьому раз≥ у текст≥ вексел¤ зазначаЇтьс¤ слово ≥ робитьс¤ п≥дпис на лицьовому боц≥ (або т≥льки один п≥дпис).

¬имагати акцепту вексел¤ маЇ право ¤к векселедавець, так ≥ кожен з ≥ндосант≥в ≥з визначенн¤м чи без визначенн¤ його терм≥ну.

јкцепт повинен бути простим ≥ н≥чим не обумовленим, може розповсюджуватис¤ на весь чи частину суми вексел¤. ¬ останньому випадку акцептант несе в≥дпов≥дальн≥сть за акцептовану частину суми. якщо платник в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д акцепту, це означаЇ його в≥дмову в≥д платежу за векселем, що даЇ право власнику предТ¤вити йому позов у встановленому пор¤дку, не чекаючи завершенн¤ терм≥ну вексел¤.

” практиц≥ допускаЇтьс¤ дорученн¤ за векселем третьоњ особи Ц аваль. ѕоручитель повинен вказати, за кого в≥н даЇ аваль Ц за себе чи за ≥ндосант≥в. јвал≥ст несе за векселем таку ж в≥дпов≥дальн≥сть, ¤к ≥ особа, за ¤ку в≥н дав поручительство. јле п≥сл¤ сплати вексел¤ в≥н стаЇ його власником ≥ набуваЇ права вимоги в≥д того, за кого в≥н дав дорученн¤, ≥ в≥д тих ос≥б, ¤к≥ зобовТ¤зан≥ за векселем перед останн≥м.

јваль зазначаЇтьс¤ на лицьовому боц≥ вексел¤ словами У¬раховувати за авальФ ≥ п≥дписом.

«авершальною стад≥Їю об≥гу вексел¤ Ї його оплата. ¬екселеутримувач повинен предТ¤вити вексель до оплати або у встановлений терм≥н, або у два наступних робочих дн≥. ƒл¤ оплати вексель предТ¤вл¤Їтьс¤ або платнику, або трет≥й особ≥ Ц дом≥ц≥ану, ¤кому доручено його сплатити. ѕри оплат≥ платник маЇ право вимагати в≥д векселедавц¤ передати йому вексель з розпискою про одержанн¤ платежу.

¬ажливим моментом руху вексел¤ Ї в≥дмова в оплат≥ чи акцепт≥. ¬она повинна бути нотар≥ально засв≥дченим актом протесту, що даЇ право векселеутримувачу предТ¤вити позов через арб≥траж будь-¤к≥й особ≥, ¤ка зобовТ¤зана сплачувати за векселем. ќсоба, що сплатила позов за векселем, маЇ право вимагати оплати в пор¤дку регресу в≥д ≥нших ос≥б, ¤к≥ п≥дписали вексель. “ака сол≥дарна в≥дпов≥дальн≥сть ≥стотно п≥двищуЇ дов≥ру до вексел¤ ≥ його л≥кв≥дн≥сть. –озм≥р позову включаЇ суму вексел¤, в≥дсотки, пеню за затримку платежу, понесен≥ витрати.

¬ексел≥, що зТ¤вилис¤ в об≥гу у звТ¤зку з оплатою товар≥в, роб≥т чи послуг, називаютьс¤ комерц≥йними. ¬≥д них необх≥дно в≥др≥зн¤ти Фтовариськ≥Ф або Фбронзов≥Ф вексел≥, що виписуютьс¤ без реальних поставок товар≥в (або послуг) з метою отриманн¤ грошей шл¤хом њх обл≥ку у банку. ѕо¤ва таких вексел≥в у значних обс¤гах дестаб≥л≥зуЇ грошовий об≥г.

ѕростий вексель в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д перекладного тим, що векселедавець ≥ платник за ним Ц одна й та ж особа. ¬екселедавець за простим векселем маЇ так≥ ж зобовТ¤занн¤, ¤к ≥ акцептант за перекладним. “ому рекв≥зити простого вексел¤ дещо в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д рекв≥зит≥в тратти. Ќаприклад, у ньому немаЇ назви платника ≥ зам≥сть наказу сплачувати Ц на¤вна об≥ц¤нка зд≥йснити плат≥ж. ¬≥н теж може ≥ндосуватис¤ ≥, отже, обертатис¤. јле ймов≥рн≥сть виписки простого вексел¤ без реальноњ угоди, тобто ФтовариськогоФ або ФбронзовогоФ, значно вища, н≥ж при використанн≥ тратти. “ому прост≥ вексел≥ у практиц≥ розрахунк≥в застосовуютьс¤ значно р≥дше, н≥ж перекладн≥, ≥ т≥льки у внутр≥шньому об≥гу.

р≥м комерц≥йних, на практиц≥ часто використовуютьс¤ банк≥вськ≥ вексел≥. ¬екселедавцем ≥ платником виступаЇ один ≥ той же банк. ¬ексел≥ в≥домих банк≥в, що користуютьс¤ високою дов≥рою, Ї над≥йними плат≥жними документами та у л≥кв≥дност≥ мало чим поступаютьс¤ на¤вним грошам. Ќайчаст≥ше банк≥вськ≥ вексел≥ використовуютьс¤ тод≥, коли зд≥йсненн¤ розрахунк≥в шл¤хом звичайних документ≥в (доручень, чек≥в та ≥н.) ускладнене.

ѕод≥бно до банк≥вських вексел≥в, у розрахунках намагаютьс¤ використовувати банк≥вськ≥ сертиф≥кати (депозитн≥ та ощадн≥). ќб≥г банк≥вських сертиф≥кат≥в, виписаних на предТ¤вника, зд≥йснюЇтьс¤ простою передачею боржником кредиторов≥ в погашенн¤ боргу, ≥менних Ц шл¤хом ≥ндосуванн¤.

¬икористанн¤ вексел≥в ¤к засобу платежу припускаЇ активну участь у вексельному об≥гу банк≥в через дв≥ основн≥ њх функц≥њ Ц кредитну ≥ розрахункову.
” своњй кредитн≥й д≥¤льност≥ банки широко використовують вексель ¤к обТЇкт кредитуванн¤, видаючи п≥д них так≥ види кредит≥в: обл≥ковий (дисконт), заставний та кредит дл¤ реф≥нансуванн¤ вексел≥в.

–озрахункова д≥¤льн≥сть банк≥в пол¤гаЇ у виконанн≥ доручень кл≥Їнт≥в з оплати вексел≥в шл¤хом проведенн¤ двох операц≥й: ≥нкасуванн¤ та дом≥ц≥л¤ц≥њ.

≤нкасуванн¤ вексел¤ пол¤гаЇ у виконанн≥ банком дорученн¤ векселеутримувача щодо ст¤гненн¤ платежу з боржника. «а цю послугу банк ст¤гуЇ ком≥с≥йну винагороду.

ƒорученн¤ на ≥нкасуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ передачею вексел¤ банку з написом на зворотному боц≥ У—плат≥ть за наказом... банку. ¬алюта на ≥нкасоФ ≥ п≥дписом власника вексел¤. Ѕанки приймають на ≥нкасо т≥льки вексел≥ з оплатою в м≥сц¤х, де Ї заклади банк≥в. ѕрийн¤вши такий вексель, банк повинен вчасно переслати його в банк за м≥сцем платежу ≥ пов≥домити платнику про ≥нкасуванн¤ вексел¤.

ќплативши вексель, банк платника письмово пов≥домл¤Ї про це банк векселеутримувача, а сам вексель вручаЇ платнику. якщо вексель не оплачений у строк, банк повинен наступного дн¤ передати його нотар≥усу (судовому виконавцю) дл¤ протесту. Ѕанк несе в≥дпов≥дальн≥сть за насл≥дки ненаданн¤ вексел¤ дл¤ протесту. Ќесплачений вексель разом з актом протесту повертаЇтьс¤ банком векселеутримувачу за його вимогою. ”с≥ видатки банку з пересиланн¤, протесту, збереженн¤ вексел≥в в≥дшкодовуютьс¤ йому векселеутримувачем понад ком≥с≥йноњ винагороди. ƒом≥ц≥л¤ц≥¤ вексел¤ пол¤гаЇ в дорученн≥ векселедавц¤ чи трасата банку сплатити за векселем у встановлений терм≥н за рахунок заздалег≥дь внесеноњ в банк суми чи за рахунок решти грошей, на¤вних на його рахунку. —вою згоду бути дом≥ц≥л≥атом банк виражаЇ на лицьовому боц≥ вексел¤ словами Уяк авал≥ст за... Ф ≥ п≥дписом. ќплата такого вексел¤ гарантована ≥ швидко зд≥йснюЇтьс¤, ¤кщо платник ≥ одержувач за векселем обслуговуютьс¤ банком-дом≥ц≥л≥атом. ¬ ≥ншому випадку буде потр≥бен час дл¤ пересиланн¤ вексел¤ ≥ платежу м≥ж банками. «а цю операц≥ю банк може ст¤гувати з платника ком≥с≥йну плату, особливо ¤кщо його розрахунковий рахунок знаходитьс¤ в ≥ншому банку.
ƒл¤ широкого використанн¤ вексел≥в у розрахунках необх≥дн≥ стаб≥льн≥сть економ≥чних в≥дносин, висока дов≥ра њх субТЇкт≥в один до одного, високий р≥вень розвитку вексельного права.

Ќа жаль, в ”крањн≥ вс≥ ц≥ умови т≥льки починають формуватис¤, що не т≥льки стримуЇ розвиток вексельного об≥гу, але й призводить до використанн¤ вексел≥в у незаконних операц≥¤х. “ому необх≥дний особливо ретельний контроль за вексельними розрахунками. « ц≥Їю метою ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 2.11.93 запроваджено обмеженн¤ платежу за одним векселем граничною сумою в 1 млн. крб., заборонен≥ видача та ≥ндосуванн¤ вексел≥в за меж≥ ”крањни, встановлено, що господарч≥ органи зобовТ¤зан≥ купувати бланки вексел≥в т≥льки в комерц≥йних банках з≥ сплатою мита до держбюджету, а банки зобовТ¤зан≥ забезпечити друк, збереженн¤, обл≥к ≥ продаж вексельних бланк≥в.

3.5. ‘акторингов≥ операц≥њ

‘акторинг Ц це специф≥чна послуга, що надаЇтьс¤ банками своњм кл≥Їнтам у звТ¤зку з њх розрахунково-плат≥жним обслуговуванн¤м. √оловна мета факторингу Ц забезпечити постачальнику своЇчасну оплату в≥двантажених товар≥в. ќсновний механ≥зм дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети Ц наданн¤ кредиту п≥д боргов≥ вимоги постачальника або зобовТ¤занн¤ платника. “ому у факторингу поЇднуЇтьс¤ багато банк≥вських послуг: розрахунково-плат≥жн≥, кредитн≥, аудиторськ≥, ≥нформац≥йн≥, проведенн¤ обл≥ку та ≥н. [24, 34].

Ќа в≥дм≥ну в≥д крањн з розвиненою ринковою економ≥кою, де факторинг широко розвинений, в ”крањн≥ факторингов≥ операц≥њ почали розвиватис¤ у 1989-1991 рр. при перш≥й хвил≥ формуванн¤ мереж≥ комерц≥йних банк≥в.

‘акторинговими операц≥¤ми займаютьс¤ факторингов≥ в≥дд≥ли банк≥в чи спец≥ал≥зован≥ ф≥рми, що зазвичай Ї доч≥рн≥ми компан≥¤ми банк≥в (чинники).

«м≥ст ≥ посл≥довн≥сть факторингових операц≥й показан≥ на рис. 3.2 [34].

ѕ≥дприЇмство (постачальник) укладаЇ з чинником догов≥р про факторингове обслуговуванн¤, ¤ким в≥н уступаЇ право на отриманн¤ платежу за своњми борговими вимогами на певних умовах. ƒл¤ укладенн¤ такого договору чинник ретельно вивчаЇ економ≥чний ≥ ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, сферу його д≥¤льност≥, характер звТ¤зк≥в та ≥н. ÷е необх≥дно дл¤ визначенн¤ того, наск≥льки обірунтовано п≥дприЇмство надаЇ в≥дстрочку платеж≥в своњм постачальникам ≥ наск≥льки великий ризик його кредитуванн¤. « урахуванн¤м цих оц≥нок визначаЇтьс¤ доц≥льн≥сть, а також умови ≥ варт≥сть факторингового обслуговуванн¤. « п≥дприЇмствами невеликоњ кредитоспроможност≥ чинник може взагал≥ в≥дмовитис¤ укладати догов≥р чи встановити низьку межу оплати розрахункових документ≥в постачальника, високу ставку в≥дсотка за кредит ≥ розм≥р ком≥с≥йноњ винагороди.

–ис. 3.2. «м≥ст ≥ посл≥довн≥сть факторингових операц≥й

” договор≥ може передбачатис¤ р¤д умов, що захищають ≥нтереси стор≥н: в≥дкритий чи закритий догов≥р; з правом регресу чи без нього; з попередньою оплатою або без нењ; з повним чи частковим обслуговуванн¤м та ≥н.

ѕри в≥дкритому договор≥ до в≥дома вс≥х деб≥тор≥в даного п≥дприЇмства доводитьс¤ про його укладенн¤ з пропозиц≥Їю зд≥йснювати платеж≥ безпосередньо чиннику. ѕри закритому договор≥ деб≥тори не пов≥домл¤ютьс¤ про укладенн¤ такого договору ≥ п≥дприЇмство розраховуЇтьс¤ з чинником самост≥йно. Ќайчаст≥ше укладаютьс¤ в≥дкрит≥ договори.

ƒогов≥р з правом регресу дозвол¤Ї чиннику повернути постачальнику розрахунков≥ документи, в≥д оплати ¤ких в≥дмовивс¤ покупець, ≥ вимагати поверненн¤ засоб≥в. ¬они не гарантують постачальникам оплату продукц≥њ ≥ укладаютьс¤ р≥дко. Ќайчаст≥ше укладаЇтьс¤ догов≥р без права регресу, при ¤кому чинник бере весь ризик платежу на себе.

ƒогов≥р з попередньою оплатою передбачаЇ негайну оплату розрахункових документ≥в постачальника, ¤к т≥льки вони будуть предТ¤влен≥ чиннику. ÷е означаЇ, що останн≥й буде кредитувати свого кл≥Їнта до моменту надходженн¤ платежу в≥д боржника, за що в≥н ст¤гуЇ в≥дсоток. “акий догов≥р виг≥дний дл¤ тих п≥дприЇмств, ¤к≥ часто в≥дчувають нестачу грошових засоб≥в, оск≥льки вони оперативно отримують додаткове ф≥нансуванн¤. «а договором без попередньоњ оплати чинник зобовТ¤зуЇтьс¤ оплатити постачальнику розрахунков≥ документи у встановлений у договор≥ терм≥н, зазвичай у день оплати документ≥в боржником.

ƒогов≥р з повним обслуговуванн¤м передбачаЇ наданн¤ кл≥Їнту не т≥льки факторингових послуг на виг≥дних дл¤ нього умовах, але ≥ ц≥лий р¤д ≥нших: аудиторських, п≥дготовку анал≥тичних матер≥ал≥в, проведенн¤ обл≥ку деб≥торськоњ заборгованост≥, повне управл≥нн¤ його борговими вимогами та ≥н.

«а угодою стор≥н у договор≥ можуть передбачатис¤ й ≥нш≥ умови, зокрема, участь кл≥Їнта у забезпеченн≥ факторингового об≥гу, сплата чинником кл≥Їнту в≥дсотк≥в за користуванн¤ цими засобами та ≥н.

” договор≥ передбачаЇтьс¤ розм≥р плати за факторингове обслуговуванн¤. ¬она складаЇтьс¤ з двох частин: в≥дсотка за кредит, що надаЇтьс¤ чинником своЇму кл≥Їнту; ком≥с≥йноњ винагороди за обслуговуванн¤. –озм≥р в≥дсотка за кредит визначаЇтьс¤ на р≥вн≥ ринковоњ ставки за короткостроковими кредитами ≥з зб≥льшенн¤м на дек≥лька (2-3) пункт≥в, ком≥с≥йноњ винагороди (з урахуванн¤м послуг, що надаютьс¤) ≥ коливаЇтьс¤ в≥д 0,5 % до 3 % в≥д суми придбаних розрахункових документ≥в.

ѕ≥сл¤ укладенн¤ договору чинник в≥дкриваЇ дл¤ кл≥Їнта факторинговий рахунок, з ¤кого оплачуЇ на погоджених умовах його розрахунков≥ документи, акцептован≥ платниками, та на ¤кий зараховуютьс¤ надходженн¤ в≥д останн≥х на адресу кл≥Їнта. «а цим рахунком в≥дбуваютьс¤ й ≥нш≥ плат≥жн≥ операц≥њ за взаЇмов≥дносинами чинника з кл≥Їнтом ≥ його боржниками. ƒебетове сальдо в≥дбиваЇ заборгован≥сть кл≥Їнта перед чинником, а кредитове Ц суму засоб≥в кл≥Їнта, ¤кими користуЇтьс¤ чинник.

ƒл¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ в≥дносин чинника з кл≥Їнтом можуть встановлюватись максимальн≥ суми за операц≥¤ми факторингу, в межах ¤ких оплата товар≥в чи послуг в≥дбуваЇтьс¤ без ризику неотриманн¤ платежу.

ѕор¤док розрахунк≥в п≥дприЇмства з чинником визначаЇтьс¤ в договор≥ стор≥н. якщо чинник сплачуЇ кл≥Їнту всю суму, зазначену в розрахункових документах, то оплату в≥дсотк≥в ≥ ком≥с≥йних кл≥Їнт може провести окремим плат≥жним дорученн¤м через св≥й банк. якщо чинник сплачуЇ кл≥Їнту т≥льки частину суми документ≥в (зазвичай 80 %), то належний йому плат≥ж в≥н може утримати або з ц≥Їњ суми, або з частини платежу (20 %), що буде виплачена кл≥Їнту п≥сл¤ надходженн¤ засоб≥в в≥д його контрагента.

Ќеповна попередн¤ оплата чинником розрахункових документ≥в кл≥Їнта маЇ на мет≥ страхуванн¤ ризик≥в втрат в≥д неотриманн¤ платежу внасл≥док помилок при виписуванн≥ документ≥в, припиненн¤ д≥¤льност≥ чи неплатоспроможност≥ платника та ≥н.

‘акторингов≥ операц≥њ доречн≥ ≥ виг≥дн≥ ¤к дл¤ банк≥в, так ≥ дл¤ њх кл≥Їнт≥в. “ому вони мають перспективи розвитку в ”крањн≥ при ринков≥й трансформац≥њ економ≥ки та оздоровленн≥ грошового об≥гу.

3.6. асов≥ операц≥њ

ќдн≥Їю з функц≥й комерц≥йних банк≥в Ї касове обслуговуванн¤ кл≥Їт≥в. Ѕанки приймають в≥д своњх кл≥Їнт≥в на¤вн≥ грош≥ ≥ зараховують њх на в≥дкрит≥ у них рахунки, видають на¤вн≥ грош≥ за њх кл≥Їнт≥в, забезпечують збереженн¤ доручених њм засоб≥в [16, 22, 26, 37].

ƒл¤ того, щоб зд≥йснювати безпереб≥йне касове обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в, банки повинн≥ мати в своЇму розпор¤дженн≥ певну суму касовоњ гот≥вки. ѕри визначенн≥ оптимальноњ суми касовоњ гот≥вки перед банками постаЇ складна дилема. « одного боку, сума гот≥вки повинна бути достатньою дл¤ забезпеченн¤ безпереб≥йного обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в, в≥д чого залежить ≥ отриманн¤ банком прибутку в≥д касових операц≥й, ≥ над≥йна репутац≥¤. « ≥ншого Ц ц¤ сума не повинна бути надм≥рно завищеною пор≥вн¤но з д≥йсною потребою банку в на¤вних грошах, оск≥льки цей вид банк≥вських прибутк≥в не приносить доходу у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в. р≥м того, в≥дпов≥дно до положенн¤ Ќац≥онального банку, розм≥р обовТ¤зкових резерв≥в комерц≥йних банк≥в не зменшуЇтьс¤ на суму касовоњ гот≥вки.

Ѕанки виконують касов≥ операц≥њ з обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в на основ≥ Їдиних правил, встановлених Ќац≥ональним банком, ¤к≥ визначають Їдиний пор¤док прийому, виданн¤ грошей, њх перерахуванн¤, упаковки, збереженн¤ та обл≥ку.

ѕрийом ≥ видача на¤вних грошей у банках орган≥зовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до прибутковоњ ≥ видатковоњ каси. ” банках ≥з невеликим на¤вним грошовим об≥гом намагаютьс¤ орган≥зовувати Їдин≥ каси, зд≥йснюючи весь комплекс касових операц≥й. аси банку, що функц≥онують прот¤гом часу, в≥дведеного дл¤ обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в (операц≥йного дн¤), називаютьс¤ денними. омерц≥йн≥ банки ”крањни актив≥зують свою д≥¤льн≥сть щодо розрахунково-касового обслуговуванн¤ населенн¤ ≥ в≥дкривають при банках ощадн≥ каси, обслуговуючи кл≥Їнт≥в прот¤гом усього робочого дн¤.

ƒенн≥ прибутков≥ каси приймають в≥д кл≥Їнт≥в на¤вн≥ грош≥, доставлен≥ п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми, а також грош≥ в≥д громад¤н ≥з пол≥сним перерахунком. ќсновним джерелом касовоњ гот≥вки банк≥в Ї виручка торговельних, транспортних, видовищних, побутових п≥дприЇмств, ћ≥н≥стерства звТ¤зку та ≥н. ѕрибутков≥ каси приймають в≥д кл≥Їнт≥в на¤вн≥ грош≥ за стандартними документами: за¤ва про внесок на¤вних грошей, прибутковий касовий ордер. ” документах, ¤к правило, визначаЇтьс¤ характер внеску Ц торговельна виручка або ≥нше. ÷е необх≥дно дл¤ того, щоб фактичн≥ касов≥ обороти враховувалис¤ за т≥Їю ж номенклатурою статей, за ¤кою складаЇтьс¤ розрахунок касових оборот≥в банку, що передбачаЇтьс¤. Ќа прийн¤ту суму грошей банк видаЇ кл≥Їнту квитанц≥ю. ѕ≥сл¤ прийому грошей в≥д населенн¤ на ощадний рахунок банк робить в≥дпов≥дний запис в ощадн≥й (вкладн≥й) книжц≥ кл≥Їнта. Ќа¤вн≥ грош≥, що над≥йшли в касу банку до зак≥нченн¤ операц≥йного дн¤, в той же день повинн≥ бути оприбуткован≥ банком ≥ зарахован≥ на рахунки кл≥Їнт≥в.

ƒл¤ покращанн¤ можливостей касового обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в банки орган≥зовують веч≥рн≥ каси, що приймають на¤вн≥ грош≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ операц≥йного дн¤. √рош≥, що над≥йшли до них, зараховуютьс¤ на рахунки кл≥Їнт≥в, ¤к правило, на наступний день. ¬идаткових операц≥й веч≥рн≥ каси не зд≥йснюють.

” закладах банк≥в, що приймають грош≥ в≥д ≥нкасатор≥в у спец≥альних сумках, орган≥зовуютьс¤ каси перерахунку. √рош≥ в ≥нкасаторських сумках спочатку надход¤ть у прибуткову касу, де перев≥р¤Їтьс¤ њх ц≥л≥сн≥сть, правильн≥сть пломбуванн¤ ≥ заповненн¤ супров≥дних документ≥в. ѕ≥сл¤ цього сумки передаютьс¤ в каси перерахунку. Ќа рахунок кл≥Їнта зараховуютьс¤ грош≥, ¤к≥ фактично знаход¤тьс¤ в ≥нкасаторськ≥й сумц≥, тому прац≥вники каси перерахунку повинн≥ дотримуватис¤ процедури прийому, розкритт¤ сумок ≥ перерахунку гот≥вки. ѕерерахован≥ грош≥ передаютьс¤ дл¤ використанн¤ в прибутков≥й кас≥.

ѕри прийом≥ ≥ перерахунку грошей касири банк≥в провод¤ть њх експертизу: визначають њх достов≥рн≥сть, справжн≥сть ≥ м≥ру зношенн¤. —правжн≥сть грошових знак≥в визначають в≥дпов≥дно до правил Ќац≥онального банку, що Ї обовТ¤зковими дл¤ вс≥х п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ громад¤н. ѕлат≥жними Ї банк≥вськ≥ б≥лети ”крањни, ¤к≥ не викликають сумн≥в≥в щодо њх справжност≥: цифри зображен≥ повн≥стю, слова визначають њх варт≥сть, на¤вне слово У”крањнаФ ≥ в≥дсутн≥ сл≥ди навмисного псуванн¤.

”с≥ перерахован≥ ≥ прийн¤т≥ в каси банк≥в грошов≥ б≥лети сортуютьс¤ за њх варт≥стю, а п≥сл¤ цього Ц на придатн≥ дл¤ вживанн¤ ≥ стар≥. —тар≥ грош≥ комерц≥йн≥ банки в об≥г не випускають ≥ здають в управл≥нн¤ Ќац≥онального банку. —ума зданих старих грошей зараховуЇтьс¤ на кореспондентський рахунок комерц≥йного банку.

≤з грошових б≥лет≥в однаковоњ вартост≥ в певному пор¤дку формують кор≥нц≥ ≥ пачки грошей. ѓх оформленн¤ ≥ пакуванн¤ грошей в≥дбуваЇтьс¤ у Їдиному дл¤ вс≥х банк≥в пор¤дку. ѕричому таким чином, щоб за рекв≥зитами упаковки можна було встановити, в ¤кому банку ≥ хто конкретно њњ формував. —то грошових б≥лет≥в однаковоњ вартост≥ упаковують у так званий кор≥нець з накладенн¤м бандерол≥. ожн≥ дес¤ть кор≥нц≥в однаковоњ вартост≥ формуютьс¤ в пачки, що мають картонн≥ накладки. Ќа бандерол¤х ≥ накладках ставл¤ть р¤д рекв≥зит≥в, зокрема: найменуванн¤ банку, варт≥сть, суму, дату упаковки, п≥дпис, ≥менний штамп касира, ¤кий формував пачку. —формован≥ пачки пломбують. ™диний пор¤док формуванн¤ ≥ упаковки грошових знак≥в створюЇ вигоди дл¤ њх подальшого збер≥ганн¤ ≥ використанн¤, п≥двищуЇ в≥дпов≥дальн≥сть касових прац≥вник≥в, бо дозвол¤Ї швидко ви¤вити винних у нестач≥ грошових ц≥нностей.

¬идатков≥ каси, що працюють упродовж робочого дн¤ банку, видають на¤вн≥ грош≥ кл≥Їнтам з њх рахунк≥в, в≥дкритих у банку, за видатковими документами Ц грошовими чеками, видатковими касовими ордерами, у ¤ких кл≥Їнти, ¤к правило, повинн≥ вказати, з ¤кою метою вони отримують грош≥ (зароб≥тна плата, видатки з в≥др¤дженн¤ ≥ т. д.).

«а за¤вами кл≥Їнт≥в на основ≥ отриманих в≥д них чек≥в банки намагаютьс¤ своЇчасно готувати ≥ упаковувати на¤вн≥ грош≥ дл¤ видач≥. ѕ≥дготовлен≥ до видач≥ на¤вн≥ грош≥ пакуютьс¤ в м≥шки, що у спец≥ально в≥дведеному прим≥щенн≥ розкриваютьс¤ кл≥Їнтами п≥д нагл¤дом прац≥вника банку, ¤кий зр≥заЇ з них пломби.

ƒл¤ виконанн¤ операц≥й з касового обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в банки повинн≥ мати спец≥ально обладнан≥ прим≥щенн¤ ≥ сховища, необх≥дн≥ машини, апарат касових прац≥вник≥в, охорону. Ѕанки, що не мають каси (безкасов≥), укладають догов≥р з касовим закладом дл¤ орган≥зац≥њ касового обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в. « метою забезпеченн¤ збереженн¤ грошей банки повинн≥ дотримуватис¤ встановленого пор¤дку в≥дкритт¤ ≥ закритт¤ сховищ, внесенн¤ ≥ винесенн¤ грошей. ¬≥дпов≥дальн≥сть за правильне виконанн¤ касових операц≥й покладаЇтьс¤ на кер≥вник≥в банк≥в, головних бухгалтер≥в ≥ зав≥дуючих касами. « прац≥вниками, зайн¤тими прийомом, перерахуванн¤м, видачею, збереженн¤м грошей, банки укладають догов≥р про повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ доручених њм грошей.

≤нколи за вказ≥вкою кер≥вника банку проводитьс¤ рев≥з≥¤ грошей та ≥нших ц≥нностей, що знаход¤тьс¤ в касах. р≥м того, ”правл≥нн¤ Ќац≥онального банку повинно регул¤рно перев≥р¤ти орган≥зац≥ю роботи за грошовим об≥гом у закладах комерц≥йних банк≥в.

ѕотр≥бно в≥дзначити, що операц≥њ з на¤вними грошима Ї надто працеЇмними, тому в≥дчутного скороченн¤ витрат на проведенн¤ касових операц≥й можна дос¤гти шл¤хом њх автоматизац≥њ, використанн¤ банк≥вських автомат≥в-касир≥в, рахувально-грошових машин, сучасних банк≥вських технолог≥й, ¤к≥ заснован≥ на використанн≥ компТютер≥в.

омерц≥йн≥ банки намагаютьс¤ ст¤гувати з≥ своњх кл≥Їнт≥в плату за касове обслуговуванн¤. ¬иди платних послуг, а також розм≥р ком≥с≥йноњ винагороди визначаЇтьс¤ банками на догов≥рн≥й основ≥ з урахуванн¤м взаЇмних ≥нтерес≥в банку ≥ кл≥Їнт≥в, що, в свою чергу, вимагаЇ визначенн¤ соб≥вартост≥ виконанн¤ кожного виду операц≥й, оск≥льки без таких даних досить складно визначити ц≥ну послуги. —об≥варт≥сть касових операц≥й банку визначають виход¤чи з обс¤гу пр¤мих витрат, головним чином у вигл¤д≥ оплати прац≥ банк≥вських прац≥вник≥в, безпосередньо зайн¤тих виконанн¤м в≥дпов≥дних операц≥й. ƒл¤ цього потр≥бно проводити ¤к хронометраж, так ≥ фотограф≥ю робочого дн¤ сп≥вроб≥тника банку. р≥м пр¤мих, враховуютьс¤ й ≥нш≥ витрати на виконанн¤ р≥зних операц≥й (адм≥н≥стративно-кер≥вн≥ та ≥н.), що в≥днос¤тьс¤ на соб≥варт≥сть виконанн¤ окремих операц≥й. “ак, витрати, повТ¤зан≥ з експлуатац≥Їю обчислювальноњ техн≥ки, касових машин, що застосовуютьс¤ в робот≥ банку, доц≥льно в≥дносити на соб≥варт≥сть операц≥й пропорц≥йно до витрат на оплату прац≥, бо багато з них залежать в≥д тривалост≥ трудових процес≥в.

3.7. ћ≥жнародн≥ розрахунки

ќсновними видами м≥жнародних банк≥вських розрахункових операц≥й Ї акредитив та ≥нкасо.

¬ ун≥версальних правилах ≥ умовах використанн¤ документарних акредитив≥в, виданих ћ≥жнародною торговельною палатою та в≥дредагованих нею у 1983 р., даЇтьс¤ наступне визначенн¤ акредитива:

У... документарний акредитив (documentary cred≥t) та резервний акредитив (standy letter of cred≥t) визначають будь-¤ку домовлен≥сть, ¤к би воно не було названо чи позначено, в силу ¤кого банк (банк-ем≥тет), д≥ючи на проханн¤ та за ≥нструкц≥Їю кл≥Їнта (наказодавц¤ акредитива), повинен провести сплату трет≥й особ≥ (бенеф≥ц≥ару) або сплатити чи акцептувати перекладн≥ вексел≥ (тратти), вказан≥ бенеф≥ц≥аром або надаЇ повноваженн¤ ≥ншому банку провести таку оплату або сплатити, акцептувати або негоц≥ювати перекладн≥ вексел≥ (тратти), проти передбачених документ≥в, ¤кщо вс≥ умови акредитуванн¤ виконан≥Ф.

≈тапи розрахунк≥в за допомогою акредитив≥в [8, 26, 34, 40].

≈тап 1. ѕокупець (заруб≥жний покупець або в≥тчизн¤ний ≥мпортер) ≥ продавець (в≥тчизн¤ний Їкспортер або заруб≥жний постачальник) перш за все укладають контракт, в ¤кому передбачена форма розрахунк≥в за допомогою акредитив≥в.

≈тап 2. ѕокупець просить банк своЇњ крањни виставити акредитив на користь експортера. Ѕанк, ¤кий виставл¤Ї акредитив, називаЇтьс¤ банк-ем≥тент (≥ss≥ng bank); покупець Ц наказодавець акредитива (appl≥cant); експортер Ц бенеф≥ц≥ар (benef≥c≥ary), оск≥льки в≥н отримуЇ прибутки (benef≥ts).

≈тап 3. Ѕанк даЇ згоду на виставленн¤ акредитива. Ѕанк-ем≥тент, виставл¤ючи акредитив, гарантуЇ тим самим виплату бенеф≥ц≥ару (експортеру) за умови, що той буде дотримуватись певних терм≥н≥в та умов.

≈тап 4. Ѕанк-ем≥тент просить банк у крањн≥ експортера пов≥домити постачальника про виставленн¤ акредитива. ќстанн≥й називаЇтьс¤ ав≥зуючим банком (adv≥s≥ng bank). ¬≥н нагл¤даЇ за дотриманн¤м умов акредитива (вказаних банком-ем≥тентом), але не приймаЇ на себе н≥¤ких зобовТ¤зань у гарантуванн≥ виплати експортеру. ѕод≥бне забезпеченн¤ походить в≥д банку-ем≥тенету та акредитива.

Ѕанк-ем≥тент може попросити ав≥зуючий банк (у крањн≥ експортера) додати до ≥снуючого своЇ Уп≥дтвердженн¤Ф акредитива, ¤ке буде означати, що ав≥зуючий банк надаЇ свою умовну гарант≥ю сплати у доповненн¤ до гарант≥њ, наданоњ банком-ем≥тентом.

якщо банк п≥дтверджуЇ акредитив, то в≥н називаЇтьс¤ п≥дтверджуючим (conf≥rm≥ng bank) або ав≥зуючим. “аким чином, п≥дтверджений акредитив передбачаЇ на¤вн≥сть умовних гарант≥й двох банк≥в, зазвичай одного з крањни експортера (п≥дтверджуючий банк) та ≥ншого Ц з крањни ≥мпортера (банк-ем≥тент).

¬итрати з виставленн¤ акредитива зазвичай несе покупець, хоча можуть бути випадки, коли частину або вс≥ витрати бере на себе експортер.

≈тап 5. ѕ≥сл¤ в≥двантаженн¤ товар≥в експортер повинен представити у вказаний в акредитив≥ банк (можливо, ав≥зуючий банк) певн≥ документи в≥дпов≥дно до умов акредитива: транспортн≥ (наприклад, коносамент), коп≥њ рахунк≥в-фактур ≥ у випадку, ¤кщо експортер сплачуЇ страховку, Ц сертиф≥кат про страхуванн¤ або страховий пол≥с. ќск≥льки акредитив передбачаЇ, що умовою банк≥вськоњ гарант≥њ можуть бути т≥льки перерахован≥ документи, то дл¤ даноњ системи розрахунк≥в використовуЇтьс¤ терм≥н Удокументарний акредитивФ.

ƒокументарн≥ акредитиви можуть передбачати наданн¤ експортерам пор¤д з ≥ншими документами переказного вексел¤ (b≥ll of exchange), виписаного постачальником на умовах s≥ght або tenor на: банк-ем≥тент; покупц¤; ≥нший банк, вказаний в акредитив≥.

≈кспортер б≥льше зац≥кавлений виписувати вексель на банк, н≥ж на покупц¤ (наказодавц¤ акредитива), тому що:

це даЇ йому б≥льше впевненост≥ в тому, що плат≥ж буде зд≥йснено;
¤кщо експортер побажаЇ дисконтувати вексель п≥сл¤ того, ¤к в≥н був акцептований з метою негайного отриманн¤ грошових кошт≥в, обл≥кова ставка за банк≥вським векселем буде спри¤тлив≥шою, н≥ж за торговельним.

≈тап 6. якщо документи, представлен≥ експортером, на думку перев≥р¤ючого банку (можливо ав≥зуючого), оформлен≥ правильно, постачальник може обрати один з чотирьох способ≥в платежу залежно в≥д того, що передбачено умовами акредитива:

“аким чином, система розрахунк≥в за допомогою документарних акредитив≥в Ї методом платеж≥в у м≥жнародн≥й торг≥вл≥, що надаЇ експортеру гарант≥ю платежу у випадку виконанн¤ певних умов. ÷¤ система також дозвол¤Ї ≥мпортеру отримати короткостроковий кредит, коли умови платежу передбачають акцепт або обл≥к торговельного чи банк≥вського вексел¤.

≤снують дв≥ основн≥ форми акредитив≥в Ц в≥дзивний та безв≥дзивний.

¬≥дзивний акредитив може зм≥нюватис¤ або анулюватис¤ у будь-¤кий момент, п≥сл¤ в≥двантаженн¤ товар≥в, ≥ внасл≥док цього продавець ризикуЇ тим, що акредитив, тобто банк≥вська гарант≥¤, буде зм≥нена. ” загальному випадку ц¤ форма акредитива не виг≥дна експортерам, бо вона не забезпечуЇ потр≥бноњ гарант≥њ, проте може використовуватись, ¤кщо в≥двантаженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ дек≥лькома парт≥¤ми, ≥ п≥сл¤ отриманн¤ першоњ в ≥мпортера Ї право в≥дмовитис¤ в≥д подальших поставок.

ѕри безв≥дзивному акредитив≥ банк-ем≥тент (банк покупц¤) зобовТ¤зуЇтьс¤ виконати св≥й обовТ¤зок за акредитивом у тому випадку, ¤кщо бенеф≥ц≥ар виконав ус≥ умови. “аким чином, бенеф≥ц≥ар отримуЇ тверду гарант≥ю банку-ем≥тента, ¤кий надаЇ йому бажану забезпечен≥сть. ≤снують два типи безв≥дзивних акредитив≥в: п≥дтверджений та неп≥дтверджений ав≥зуючим банком.

Ѕезв≥дзивний акредитив, не п≥дтверджений ав≥зуючим банком (≥rrevocable cred≥t not conf≥rmed by the adv≥s≥ng Bank), завжди т¤гне за собою зобовТ¤занн¤ сплати з боку банку-ем≥тента. ” цьому випадку ав≥зуючий банк не надаЇ н≥¤кого зобовТ¤занн¤ щодо сплати, в≥н т≥льки д≥Ї в≥д ≥мен≥ банку-ем≥тента. ≤снують де¤к≥ труднощ≥ при використанн≥ такого акредитива: вказ≥вку може надавати т≥льки один банк; акредитив сплачуЇтьс¤ з боку банку-ем≥тента, тобто з-за кордону; можлива транзитна затримка у пересиланн≥ документ≥в через кордон, ¤кщо банк-ем≥тент буде напол¤гати на власн≥й перев≥рц≥ документ≥в; у де¤ких рег≥онах св≥ту банки-ем≥тенти зд≥йснюють сплату т≥льки в м≥сцев≥й валют≥ ≥ експортер може постраждати в≥д затримок при конвертац≥њ м≥сцевоњ валюти при валютних обмеженн¤х або ризику крањни.

ѕри безв≥дзивному, п≥дтвердженому акредитив≥ (≥rrevocable conf≥rmed cred≥t) ав≥зуючий банк п≥дключаЇтьс¤ до зобовТ¤занн¤ сплатити, незалежно в≥д ≥ в доповненн¤ до зобовТ¤занн¤ банку-ем≥тенета. ѕ≥дтверджуючий банк гарантуЇ виконати св≥й обовТ¤зок незалежно в≥д того, спроможний чи н≥ банк-ем≥тент в≥дшкодувати суму.

јкредитив, ¤кий надаЇ експортеру найб≥льшу гарант≥ю Ц це той, ¤кий ем≥тований ≥ноземними та п≥дтверджений в≥тчизн¤ними банками безв≥дзивно.
ќкр≥м вищезазначених, ≥снують спец≥альн≥ види акредитив≥в: резервний, переказний, револьверний, компенсац≥йний.

–езервний (або п≥дтримуючий акредитив) у б≥льш широкому значенн≥ Ц це за¤ва про гарант≥ю. ¬≥н використовуЇтьс¤, головним чином, у —Ўј, бо, за правилами ц≥Їњ крањни, американським банкам не дозвол¤Їтьс¤ надавати гарант≥њ. ¬ищезазначен≥ акредитиви можуть використовуватись, наприклад, дл¤ гарантуванн¤ наступних тип≥в сплат ≥ д≥й:

погашенн¤ позики;
виконанн¤ субконтракт≥в;
страхуванн¤ сплати постачанн¤ товар≥в трет≥м сторонам.

–евольверний акредитив Ц це зобовТ¤занн¤ з боку банку-ем≥тента в≥дновити акредитив до перв≥сноњ суми п≥сл¤ того, ¤к в≥н був використаний. ≥льк≥сть використань ≥ терм≥н, п≥д час ¤кого вони можуть мати м≥сце, обумовлен≥ в акредитив≥. –евольверний акредитив може бути або кумул¤тивним, або некумул¤тивним. ѕерший означаЇ, що невикористан≥ суми можуть додаватис¤ до наступного внеску. ” випадку некумул¤тивних акредитив≥в додаванн¤ не використаних вчасно сум не в≥дбуваЇтьс¤. –евольверний акредитив використовуЇтьс¤ у випадках, коли покупець потребуЇ отриманн¤ замовлених товар≥в частинами, ¤к≥ в≥дправл¤ють через вказан≥ ≥нтервали (контракт багаторазовоњ поставки).

”казаний у перекладному акредитив≥ бенеф≥ц≥ар маЇ можлив≥сть дати вказ≥вку своЇму банку перевести акредитив повн≥стю або частково ≥ншому бенеф≥ц≥ару.

омпенсац≥йний акредитив Ц це новий акредитив, в≥дкритий на основ≥ вже ≥снуючого неперекладного (базового) на користь ≥ншого бенеф≥ц≥ара. ¬изначенн¤ такого акредитива в≥дсутнЇ в ”н≥версальних правилах, ≥ техн≥чно в≥н розкладаЇтьс¤ на два простих окремих акредитиви:

Ј перший акредитив (f≥rst of pr≥me cred≥t), ¤кий виставл¤Їтьс¤ в≥д ≥мен≥ закордонного покупц¤ на посередника у банку покупц¤, тобто бенеф≥ц≥аром виступаЇ посередник;

Ј другий акредитив (second cred≥t), ¤кий виставл¤Їтьс¤ в≥д ≥мен≥ посередника в його банку, при цьому бенеф≥ц≥аром виступаЇ постачальник.

≤нкасо. «апропонована банками послуга У≥нкасоФ (collect≥on) Ц це зас≥б, за допомогою ¤кого експортер в одн≥й крањн≥ може отримати плату в≥д боржника в ≥нш≥й.
≤снуЇ наступна класиф≥кац≥¤ ≥нкасових виплат:
≤. ѕри використанн≥ outward collect≥on Ц зовн≥шнього ≥нкасо Ц банк зобовТ¤зуЇтьс¤ зд≥йснити оплату за чеком, тратою, банк≥вським чеком або простим векселем в≥д особи, що знаходитьс¤ за кордоном, наприклад, у закордонного ≥мпортера в≥д ≥мен≥ експортера.
≤≤. ѕри використанн≥ ≥nward collect≥on Ц внутр≥шнього ≥нкасо Ц банк допомагаЇ закордонному банку в отриманн≥ плати за чеком, тратою, банк≥вським чеком або за простим векселем в≥д резидента, тобто допомагаЇ закордонному банку в отриманн≥ плати в≥д ≥мпортера за дорученн¤м закордонного постачальника.
—тандартн≥ м≥жнародн≥ правила, що визначають роль та обовТ¤зки банк≥в при проведенн≥ плати ≥нкасо, були розроблен≥ ≥ затверджен≥ ћ≥жнародною торговельною палатою. ¬они опубл≥кован≥ ¤к У”н≥версальн≥ правила за ≥нкасоФ (УUn≥form Rules for Collect≥onsФ) ≥ вступили в д≥ю з с≥чн¤ 1979 р. ≤нкасо означаЇ розпор¤дженн¤ банку в≥дпов≥дно до отриманих ≥нструкц≥й, документ≥в (п≥д документами розум≥ютьс¤ ф≥нансов≥ та/або комерц≥йн≥ документи) з метою:

отриманн¤ акцепту та/або, ¤кщо передбачено, плати;
наданн¤ комерц≥йних документ≥в проти акцепту та/або, ¤кщо передбачено, проти сплати;
наданн¤ документ≥в у поЇднанн≥ з ≥ншими умовами.

—торони, що беруть участь в операц≥њ ≥нкасо.

¬≥родавець (≥н≥ц≥атор) Ц Pr≥nc≥p≥al. ÷е кл≥Їнт, ¤кий доручаЇ банку зд≥йснити операц≥ю ≥нкасо. Ќим може бути або експортер, ¤кий ≥н≥ц≥юЇ проведенн¤ ≥нкасо в своЇму банку, або ≥ноземний постачальник товар≥в, ¤кий отримуЇ в наш≥й крањн≥; постачальник при цьому доручаЇ провести ≥нкасо банку в своњй крањн≥.

Ѕанк-рем≥тент (пересилаючий банк) Ц Rem≥t≥ng bank. ÷е банк, ¤кому ≥н≥ц≥атор доручаЇ провести операц≥ю ≥нкасо.

≤нкасуючий банк Ц Collect≥ng bank. ÷е будь-¤кий ≥нший банк, ¤кий в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д пересилаючого тим, що бере участь у процес≥ виконанн¤ наказу про ≥нкасац≥ю, тобто банк, ¤кому rem≥tt≥ng banc пересилаЇ дорученн¤ про ≥нкасац≥ю.

ѕредставницький банк Ц Present≥ng bank. ЌадаЇ документи платнику, п≥д ¤ким розум≥Їтьс¤ субТЇкт, ¤кому надаютьс¤ документи разом з дорученн¤м про ≥нкасац≥ю.

” випадку зовн≥шнього ≥нкасо банк д≥Ї ¤к пересилаючий ≥ тому змушений звертатис¤ з дорученн¤м про ≥нкасац≥ю платежу з-за кордону в≥д ≥мен≥ покупц¤ до ≥ншого закордонного банку, ¤кий у цьому випадку Ї ≥нкасуючим.

¬икористанн¤ внутр≥шнього ≥нкасо передбачаЇ д≥њ банку ¤к ≥нкасуючого (представницького), тобто такого, що виконуЇ дорученн¤ пересилаючого банку з ≥ншоњ крањни.

ѕри зд≥йсненн≥ банком операц≥њ ≥нкасо обробл¤ютьс¤ два основн≥ типи документ≥в:

ф≥нансов≥ Ц це перекладн≥ ≥ прост≥ вексел≥, чеки, плат≥жн≥ розписки або ≥нш≥ под≥бн≥ засоби отриманн¤ плати;
комерц≥йн≥ Ц це рахунки-фактури, навантажувальн≥ документи, документи на право майна, ≥нш≥ под≥бн≥, що не Ї ф≥нансовими.

≤снують два основних типи ≥нкасо: УчистеФ та документарне.

У„истеФ ≥нкасо Ц це ≥нкасац≥¤ ф≥нансових документ≥в, що не супроводжуютьс¤ комерц≥йними документами. ≤ншими словами, при УчистомуФ ≥нкасо банки обробл¤ють тратти, прост≥ вексел≥, чеки та ≥нш≥ засоби отриманн¤ платеж≥в в≥д закордонного покупц¤, але не приймають рахунки-фактури, коносаменти, ав≥анакладн≥ та ≥нш≥ документи.

ѕри документарному ≥нкасо процес ≥нкасуванн¤ пол¤гаЇ у використанн≥ комерц≥йних документ≥в шл¤хом наданн¤ ф≥нансових ≥ комерц≥йних документ≥в або т≥льки комерц≥йних документ≥в, що не супроводжуютьс¤ ф≥нансовими.

ѕри використанн≥ УчистогоФ ≥нкасо комерц≥йн≥ документи в≥дсилаютьс¤ експортером безпосередньо покупцю за кордоном. ¬≥д банку-ремитента, ¤кий, у свою чергу, буде користуватись послугами надаючого (≥нкасуючого) банку, будуть потр≥бн≥ послуги дл¤ орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤:

™диною перевагою УчистогоФ ≥нкасо, ¤кий використовуЇ перекладний вексель зам≥сть чека, Ї те, що наданн¤ банком вексел¤ може змусити покупц¤ до сплати. ≈кспортер може в≥дчувати труднощ≥, ¤кщо в≥н дов≥р¤Ї покупцю ≥н≥ц≥ювати сплату шл¤хом пересилки чека простого вексел¤. ѕри використанн≥ перекладного вексел¤ тратта виписуЇтьс¤ експортером, ¤кий, таким чином, ≥н≥ц≥юЇ сплату ≥ звертаЇтьс¤ до банку за допомогою дл¤ отриманн¤ акцепту (сплати).

ѕри використанн≥ документарного ≥нкасо банк отримуЇ вказ≥вки у наданн≥ комерц≥йних документ≥в покупцю т≥льки проти плати за товари. ÷¤ форма ≥нкасо класиф≥куЇтьс¤ ¤к D/P, або document aga≥nst payment (документи проти плати).

оли ф≥нансовий документ використовуЇтьс¤ ¤к вексель, що сплачуЇтьс¤ на предТ¤вника, або терм≥новий вексель (s≥ght b≥ll or term b≥ll), ¤кий ран≥ше був акцептований ≥ тепер настав час його покритт¤ (наприклад, в операц≥¤х з покупц¤ми з ƒалекого —ходу), документи на право власност≥ не надаютьс¤ до моменту сплати за терм≥новим векселем.

ќкр≥м того, при використанн≥ документарного ≥нкасо банк може отримати вказ≥вки у наданн≥ комерц≥йних документ≥в покупцю проти акцепту покупцем перекладного вексел¤, виписаного на нього експортером. ÷¤ форма плати класиф≥куЇтьс¤ D/A document aga≥nst aceptance. ” цьому випадку використовуЇтьс¤ терм≥нова тратта.

ѕерекладний вексель, ¤кий передаЇтьс¤ разом з комерц≥йними документами на право власност≥, називають документарною траттою Ц documentary b≥ll.

” випадку використанн¤ ≥нкасо D/A покупець отримуЇ комерц≥йн≥ документи при акцепт≥ перекладного вексел¤, п≥сл¤ чого останн≥й знаходитьс¤ в ≥нкасуючому банку до настанн¤ терм≥ну його покритт¤, а пот≥м передаЇтьс¤ покупцю дл¤ сплати.

ѕерекладний вексель може в≥дсилатис¤ в банк-рем≥тент або експортеру п≥сл¤ його акцепту, а при настанн≥ терм≥ну покритт¤ повертатис¤ в ≥нкасуючий банк.

омерц≥йн≥ документи при документарному ≥нкасо часто м≥ст¤ть не т≥льки коносамент, але й рахунок-фактуру, страховий документ ≥, ц≥лком ≥мов≥рно, ≥нш≥ документи (¤к сертиф≥кати походженн¤ й огл¤ду третьоњ особи та ≥н.).

Ѕанк буде обробл¤ти ф≥нансов≥ та, ¤кщо потр≥бно, комерц≥йн≥ документи т≥льки на основ≥ отриманих вказ≥вок. “ак ¤к в процес≥ ≥нкасац≥њ можуть брати участь два або б≥льше банк≥в (один УдомаФ ≥, ¤к м≥н≥мум, один за кордоном), вказ≥вки, що отримуЇ банк, можуть виходити в≥д:

÷≥ вказ≥вки називають collect≥on order Ц наказ про ≥нкасац≥ю, в ¤кому вказуЇтьс¤ необх≥дний вид операц≥њ: УчистеФ або документарне ≥нкасо.

¬≥дм≥нност¤ми документарного ≥нкасо Ї те, що, ¤кщо банку надан≥ вказ≥вки про обробку комерц≥йних документ≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть коносамент, експортер може збер≥гати контроль за товарами до того часу, доки ≥мпортер або не сплатить за них, або не акцептуЇ тратту. ÷е можливо, бо:

”насл≥док цього банк маЇ безпосередн≥й контроль за правом власност≥ на товари ≥ в≥ддаЇ це право т≥льки у випадку, ¤кщо покупець задовольнить ус≥ вимоги експортера, ¤к≥ викладен≥ в наказ≥ (дорученн≥) про ≥нкасац≥ю.

якщо до складу комерц≥йних документ≥в входить транспортна накладна (наприклад, ав≥анакладна), а не коносамент, то ситуац≥¤ буде в≥др≥зн¤тис¤ в≥д попередньоњ, бо останн¤ не Ї документом на право власност≥. ѕроте експортер може збер≥гати контроль за товарами за допомогою закордонного банку шл¤хом розвантаженн¤ товар≥в на адресу або в розпор¤дженн¤ банку, тобто вказуючи банк у крањн≥ покупц¤ ¤к одержувач вантажу. “аким чином, з дозволу ≥нкасуючого банку за кордоном товари можуть в≥дправл¤тис¤ до м≥сц¤ призначенн¤ в розпор¤дженн¤, п≥д Уоп≥куФ ≥нкасуючого банку, ¤кий видасть товари т≥льки у тому випадку, ¤кщо ≥мпортер сплатить за них або акцептуЇ перекладний вексель, ¤кий виписаний на нього експортером. јле цей пор¤док може застосовуватись т≥льки за згодою банку.

якщо ≥мпортер не виконуЇ вимоги експортера, в≥дмовл¤ючись в≥д сплати або в≥д акцепту тратти, банк за в≥дсутност≥ контролю над вантажем може орган≥зувати охорону, а пот≥м передачу або зворотне в≥двантаженн¤ товар≥в в≥дпов≥дно до ≥нструкц≥й експортера.
онтроль за вантажем може п≥дтримуватись банком лише при документарному ≥нкасо, тому що банк волод≥Ї комерц≥йними документами. ѕри УчистомуФ ≥нкасо експортер в≥дсилаЇ комерц≥йн≥ документи безпосередньо закордонному покупцю, надаючи тим самим ≥мпортеру контроль над товарами, не вимагаючи при цьому плати або акцепту перекладного вексел¤ ¤к попередньоњ вимоги. ” цьому випадку експортер повинен дов≥р¤ти покупцю. ¬≥н може запросити банк ≥нкасувати чек або банк≥вський чек, ¤кий був над≥сланий ≥мпортером, ≥ в цьому випадку це буде УчистеФ ≥нкасо.

√лава 4. ≈лектронна комерц≥¤
4.1. “енденц≥њ розвитку
4.2. ѕринципи електронноњ комерц≥њ
4.3. ≈лектронн≥ розрахунки в ≤nternet та розрахунков≥ засоби
4.4. ≈лектронна гот≥вка, комерц≥¤ та пластиков≥ картки
4.5. —март-картки
4.6. ћетоди забезпеченн¤ безпеки розрахунк≥в

≈лектронна б≥бл≥отека ј“ "”кр≥нбанк"

Сайт управляется системой uCoz