„исла 1

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ в —≥найськ≥й пустин≥ в скин≥њ запов≥ту першого дн¤ другого м≥с¤ц¤, другого року в≥д виходу њх з Їгипетського краю, говор¤чи:
² ѕерел≥ч≥ть усю громаду ≤зрањлевих син≥в за родами њхн≥ми, за домами њхн≥х батьк≥в числом ус≥х чолов≥чоњ стат≥ за њх головами,
³ в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожного, хто здатний до в≥йська в ≤зрањл≥, за в≥йськовими в≥дд≥лами њхн≥ми перел≥ч≥ть њх ти та јарон.
⁴ ј з вами будуть по одному мужев≥ дл¤ племени; той муж голова дому батьк≥в своњх в≥н.
⁵ ј оце йменн¤ тих муж≥в, що стануть ≥з вами: дл¤ –увима ≈л≥цур, син Ўедеур≥в;
⁶ дл¤ —имеона Ўелум≥њл, син ÷ур≥шаддањв;
⁷ дл¤ ёди Ќахшон, син јмм≥надав≥в;
⁸ дл¤ ≤ссахара Ќатанањл, син ÷уар≥в;
⁹ дл¤ «авулона ≈л≥в, син ’елон≥в;
¹⁰ дл¤ …осипових син≥в, в≥д ™фрема ≈л≥шама, син јмм≥гуд≥в; в≥д ћанас≥њ √амал≥њл, син ѕедацур≥в;
¹¹ дл¤ ¬ен≥¤мина јв≥дан, син •≥д'он≥њв;
¹² дл¤ ƒана јх≥езер, син јмм≥шаддањв;
¹³ дл¤ јсира ѕаі'≥њл, син ќхран≥в;
¹⁴ дл¤ •ада ≈л'¤саф, син ƒеуњл≥в;
¹⁵ дл¤ Ќефталима јх≥ра, син ≈нан≥в.
¹⁶ ќце покликан≥ громади, начальники племен њхн≥х батьк≥в. ¬они голови тис¤ч ≤зрањлевих.
¹⁷ ≤ вз¤в ћойсей та јарон тих муж≥в, що були назван≥ пойменно,
¹⁸ ≥ вони з≥брали всю ту громаду першого дн¤ другого м≥с¤ц¤. ≤ вони ви¤вили родоводи своњ за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, за головами њх,
¹⁹ ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥. ≤ в≥н перел≥чив њх у —≥найськ≥й пустин≥.
²⁰ ≤ було син≥в –увима, первор≥дного ≤зрањлевого, њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен за головами њх, ус≥х чолов≥чоњ стат≥ в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
²¹ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д –увимового племен≥ сорок ≥ ш≥сть тис¤ч ≥ п'¤тсот.
²² ” —имеонових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в перел≥к њх числом ≥мен за головами њхн≥ми, ус≥ чолов≥чоњ стат≥ в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
²³ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д —имеонового племени п'¤тдес¤т ≥ дев'¤ть тис¤ч ≥ триста.
²⁴ ” •адових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
²⁵ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д •адового племени сорок ≥ п'¤ть тис¤ч ≥ ш≥стсот ≥ п'¤тдес¤т.
²⁶ ” ёдових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
²⁷ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д ёдового племени с≥мдес¤т ≥ чотири тис¤ч≥ й ш≥стсот.
²⁸ ” ≤ссахарових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
²⁹ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д ≤ссахарового племени п'¤тдес¤т ≥ чотири тис¤ч≥ й чотириста.
³⁰ ” «авулонових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
³¹ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д «авулонового племени п'¤тдес¤т ≥ с≥м тис¤ч ≥ чотириста.
³² ” …осипових син≥в: у ™фремових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
³³ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д ™фремового племени сорок тис¤ч ≥ п'¤тсот.
³⁴ ” син≥в ћанас≥њ њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
³⁵ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д племени ћанас≥њного тридц¤ть ≥ дв≥ тис¤ч≥ й дв≥ст≥.
³⁶ ” ¬ен≥¤минових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
³⁷ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д ¬ен≥¤минового племени тридц¤ть ≥ п'¤ть тис¤ч ≥ чотириста.
³⁸ ” ƒанових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
³⁹ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д ƒанового племени ш≥стдес¤т ≥ дв≥ тис¤ч≥ й с≥мсот.
⁴⁰ ” јсирових син≥в њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
⁴¹ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д јсирового племени, сорок ≥ одна тис¤ча й п'¤тсот.
⁴² ” син≥в Ќефталимових њхн≥х нащадк≥в за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в числом ≥мен в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська,
⁴³ перел≥чен≥ њхн≥ в≥д племени Ќефталимового п'¤тдес¤т ≥ три тис¤ч≥ й чотириста.
⁴⁴ ќце т≥ перел≥чен≥, кого перел≥чив ћойсей й јарон та ≤зрањлев≥ начальники, дванадц¤теро мужа, вони були по одному мужев≥ дл¤ дому батьк≥в своњх.
⁴⁵ ≤ були вс≥ перел≥чен≥ з ≤зрањлевих син≥в за домами батьк≥в своњх в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, кожен, хто здатний до в≥йська, в ≤зрањл≥,
⁴⁶ ≥ були вс≥ перел≥чен≥ ш≥стсот тис¤ч ≥ три тис¤ч≥ й п'¤тсот ≥ п'¤тдес¤т.
⁴⁷ ј Ћевити не були перел≥чен≥ серед них за племенем батьк≥в своњх.
⁴⁸ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
⁴⁹ “≥льки Ћев≥Ївого племени не перегл¤неш ≥ не перел≥чиш њх серед ≤зрањлевих син≥в.
⁵⁰ ј ти постав Ћевит≥в нагл¤дачами над скин≥Їю св≥доцтва, ≥ над ус≥ма речами њњ та над ус≥м, що њњ. ¬они будуть носити скин≥ю та вс≥ њњ реч≥, ≥ вони будуть обслуговувати њњ, ≥ отабор¤тьс¤ навколо скин≥њ.
⁵¹ ј коли скин≥¤ буде рушати, Ћевити розберуть њњ, а коли буде спин¤тис¤ скин≥¤, Ћевити поставл¤ть њњ. ј ¤кщо наблизитьс¤ чужий, в≥н нехай буде забитий.
⁵² ≤ отабор¤тьс¤ ≤зрањлев≥ сини кожен у табор≥ своњм, ≥ кожен при своњм прапор≥ за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами.
⁵³ ј Ћевити отабор¤тьс¤ навколо скин≥њ св≥доцтва, щоб не було гн≥ву на громаду ≤зрањлевих син≥в. ≤ будуть Ћевити виконувати сторожу скин≥њ св≥доцтва.
⁵⁴ ≤ зробили ≤зрањлев≥ сини, зг≥дно зо вс≥м, ¤к наказав був √осподь ћойсеЇв≥, так зробили вони.

„исла 2

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ та до јарона, говор¤чи:
² ќтабор¤тьс¤ ≤зрањлев≥ сини кожен при прапор≥ своњм за ознаками дом≥в своњх батьк≥в, навпроти скин≥њ запов≥ту навколо отабор¤тьс¤.
³ Ќаперед≥ на сх≥д отабор¤тьс¤: прапор ёдиного табору за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами, а начальник ёдиних син≥в Ќахшон, син јмм≥надав≥в;
⁴ а його в≥йсько та його перел≥к с≥мдес¤т ≥ чотири тис¤ч≥ й ш≥стсот.
⁵ ј при ньому отаборитьс¤ ≤ссахарове плем'¤, а начальник ≤ссахарових син≥в Ќатанањл, син ÷уар≥в;
⁶ а його в≥йсько та його перел≥к п'¤тдес¤т ≥ чотири тис¤ч≥ й чотириста.
⁷ ѕлем'¤ «авулонове, а начальник «авулонових син≥в ≈л≥¤в, син ’елон≥в;
⁸ а його в≥йсько та його перел≥к п'¤тдес¤т ≥ с≥м тис¤ч ≥ чотириста.
⁹ ”с≥х перел≥чених ёдиного табору сто тис¤ч ≥ в≥с≥мдес¤т тис¤ч ≥ ш≥сть тис¤ч ≥ чотириста за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами. ¬они рушать найперше.
¹⁰ ѕрапор –увимового табору на п≥вдень, за в≥йськовими в≥дд≥лами своњми, а начальник –увимових син≥в ≈л≥цур, син Ўедеур≥в;
¹¹ а його в≥йсько та його перел≥к сорок ≥ ш≥сть тис¤ч ≥ п'¤тсот.
¹² ј при ньому отаборитьс¤ —имеонове плем'¤, а начальник —имеонових син≥в Ўелум≥њл, син ÷ур≥шаддањв;
¹³ а його в≥йсько та його перел≥к п'¤тдес¤т ≥ дев'¤ть тис¤ч ≥ триста.
¹⁴ ≤ •адове плем'¤, а начальник •адових син≥в ≈л'¤саф, син –еуњл≥в;
¹⁵ а його в≥йсько та його перел≥к сорок ≥ п'¤ть тис¤ч ≥ ш≥стсот ≥ п'¤тдес¤т.
¹⁶ ”с≥х перел≥чених –увимового табору сто тис¤ч ≥ п'¤тдес¤т ≥ одна тис¤ча й чотириста й п'¤тдес¤т за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами. ¬они рушать друг≥.
¹⁷ ≤ ¤к рушить скин≥¤ запов≥ту, то таб≥р Ћевит≥в буде серед табор≥в. як вони отабор¤тьс¤, так вирушать, кожен на своњм м≥сц≥ за своњми прапорами.
¹⁸ ѕрапор ™фремового табору за в≥йськовими в≥дд≥лами своњми на зах≥д, а начальник ™фремових син≥в ≈л≥шама, син јмм≥гуд≥в;
¹⁹ а його в≥йсько та њхн≥й перел≥к сорок тис¤ч ≥ п'¤тсот.
²⁰ ј при ньому плем'¤ ћанас≥њне, а начальник син≥в ћанас≥њних √амал≥њл, син ѕедацур≥в;
²¹ а його в≥йсько та њхн≥й перел≥к тридц¤ть ≥ дв≥ тис¤ч≥ й дв≥ст≥.
²² ≤ ¬ен≥¤минове плем'¤, а начальник ¬ен≥¤минових син≥в јв≥дан, син •≥д'он≥њв;
²³ а його в≥йсько та њхн≥й перел≥к тридц¤ть ≥ п'¤ть тис¤ч ≥ чотириста.
²⁴ ”с≥х перел≥чених ™фремового табору сто тис¤ч ≥ в≥с≥м тис¤ч ≥ сто за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами. ¬они рушать трет≥.
²⁵ ѕрапор ƒанового табору п≥вн≥ч, за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами, а начальник ƒанових син≥в јх≥езер, син јмм≥шаддањв;
²⁶ а його в≥йсько та њхн≥й перел≥к ш≥стдес¤т ≥ дв≥ тис¤ч≥ й с≥мсот.
²⁷ ј при ньому отаборитьс¤ јсирове плем'¤, а начальник јсирових син≥в ѕаі'≥њл, син ќхран≥в;
²⁸ а його в≥йсько та њхн≥й перел≥к сорок ≥ одна тис¤ча й п'¤тсот.
²⁹ ≤ плем'¤ Ќефталимове, а начальник син≥в Ќефталимових јх≥ра, син ≈нан≥в;
³⁰ а його в≥йсько та њхн≥й перел≥к п'¤тдес¤т ≥ три тис¤ч≥ й чотириста.
³¹ ”с≥х перел≥чених ƒанового табору сто тис¤ч ≥ п'¤тдес¤т ≥ с≥м тис¤ч ≥ ш≥стсот. ¬они рушать наостанку за прапорами своњми.
³² ќце перел≥чен≥ ≤зрањлевих син≥в за домами батьк≥в своњх, ус≥х перел≥чених тих табор≥в за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами ш≥стсот тис¤ч ≥ три тис¤ч≥ й п'¤тсот ≥ п'¤тдес¤т.
³³ ј Ћевити не перел≥чен≥ серед ≤зрањлевих син≥в, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.
³⁴ ≤ ≤зрањлев≥ сини зробили все, що √осподь наказав був ћойсеЇв≥, так вони таборували за прапорами своњми, ≥ так рушали кожен за своњми родами при дом≥ своњх батьк≥в.

„исла 3

¹ ј оце нащадки јаронов≥ та ћойсеЇв≥ в дн≥, коли √осподь промовл¤в до ћойсе¤ на —≥найськ≥й гор≥.
² ≤ оце ≥мена јаронових син≥в: первор≥дний Ќадав, ≥ јв≥гу, ≈леазар та ≤тамар.
³ ќце ≥мена јаронових син≥в, помазаних св¤щеник≥в, що в≥н посв¤тив њх бути св¤щениками.
⁴ “а помер Ќадав та јв≥гу перед √осподн≥м лицем, коли вони принесли були чужий огонь перед √осподн≥м лицем у —≥найськ≥й пустин≥, а син≥в у них не було. ≤ були св¤щениками ≈леазар та ≤тамар за житт¤ батька свого јарона.
⁵ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
⁶ ѕриведи Ћев≥Їве плем'¤, ≥ постав його перед св¤щеником јароном, ≥ вони будуть услуговувати йому.
⁷ ≤ будуть вони виконувати сторожу його та вс≥Їњ громади перед скин≥Їю запов≥ту, щоб виконувати службу скин≥йну.
⁸ ≤ будуть вони стерегти вс≥ реч≥ скин≥њ запов≥ту та сторожу ≤зрањлевих син≥в, щоб виконувати службу скин≥йну.
⁹ ≤ даси Ћевит≥в јаронов≥ та синам його, власне йому вони дан≥ в≥д ≤зрањлевих син≥в.
¹⁰ ј јарона та син≥в його постав, щоб вони пильнували свого св¤щенства, а чужий, хто наблизитьс¤, буде забитий.
¹¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹² ј я оце вз¤в Ћевит≥в з-посеред ≤зрањлевих син≥в зам≥сть кожного первор≥дного, що розкривають утробу, з ≤зрањлевих син≥в. ≤ будуть Ћевити ћоњ,
¹³ бо ћ≥й кожен первор≥дний. “ого дн¤, коли я був ударив кожного первор≥дного в Їгипетськ≥м крањ, я посв¤тив —об≥ кожного первор≥дного в ≤зрањл≥ в≥д людини аж до скотини, ћоњ вони будуть. я √осподь!
¹⁴ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ в —≥найськ≥й пустин≥, говор¤чи:
¹⁵ ѕерел≥чи Ћев≥Ївих син≥в за домами њхн≥х батьк≥в, за родами њхн≥ми, кожного чолов≥чоњ стат≥ в≥д м≥с¤чного в≥ку й вище перел≥чиш њх.
¹⁶ ≤ ћойсей перел≥чив њх за √осподн≥м словом, ¤к йому наказано.
¹⁷ ≤ були за йменн¤ми своњми оц≥ Ћев≥Їв≥ сини: •ершон, ≥ егат, ≥ ћерар≥.
¹⁸ ј оце ≥мена •ершонових син≥в за њхн≥ми родами: Ћ≥вн≥ та Ў≥м'њ.
¹⁹ ј сини егатов≥ за њхн≥ми родами: јмрам ≥ ∞цгар, ’еврон ≥ ”зз≥њл.
²⁰ ј сини ћерар≥ за њхн≥ми родами: ћахл≥ та ћуш≥. ќце вони, роди Ћев≥Їв≥, за домами своњх батьк≥в.
²¹ ¬≥д •ершона: р≥д Ћ≥вн≥Ївих та р≥д Ў≥м'њЇвих. ќце вони, роди •ершонових.
²² ѕерел≥чен≥ њхн≥ числом кожного чолов≥чоњ стат≥ в≥д м≥с¤чного в≥ку й вище, перел≥чен≥ њхн≥ с≥м тис¤ч ≥ п'¤тсот.
²³ –оди •ершонових будуть таборувати за наметом на зах≥д.
²⁴ ј начальник батьк≥вського дому •ершонових ≈л'¤саф, син Ћањл≥в.
²⁵ ј догл¤д •ершонових син≥в у скин≥њ запов≥ту: скин≥¤ внутр≥шн¤ ≥ намет зовн≥шн≥й, ≥ покритт¤ його, ≥ зав≥са входу скин≥њ запов≥ту,
²⁶ ≥ запони подв≥р'¤, ≥ заслона входу подв≥р'¤, що на скин≥њ та на жерт≥внику навколо, ≥ шнури њњ до вс≥Їњ служби його.
²⁷ ј в≥д егата: р≥д јмрамових, ≥ р≥д ≤цхарових, ≥ р≥д ’евронових, ≥ р≥д ќзз≥њлових, оце вони, роди егатових.
²⁸ „ислом кожного чолов≥чоњ стат≥ в≥д м≥с¤чного в≥ку й вище, в≥с≥м тис¤ч ≥ ш≥стсот, що пильнували сторожу св¤тин≥.
²⁹ –оди егатових син≥в отабор¤тьс¤ на подовжньому боц≥ скин≥њ на п≥вдень.
³⁰ ј начальник батькового дому род≥в егатових ≈л≥цафан, син ”зз≥њл≥в.
³¹ ј њхн≥й догл¤д: ковчег, ≥ ст≥л, ≥ св≥чник, ≥ жерт≥вники, ≥ св¤т≥ реч≥, що служать ними, ≥ зав≥са, ≥ вс¤ служба при тому.
³² ј начальник Ћев≥Ївих начальник≥в ≈леазар, син св¤щеника јарона, що мав догл¤д над тими, хто пильнуЇ сторожу св¤тин≥.
³³ ¬≥д ћерар≥: р≥д ћахл≥Ївих, ≥ р≥д ћуш≥Ївих, оце вони, роди ћерар≥Їв≥.
³⁴ ј перел≥чен≥ њхн≥ числом кожного чолов≥чоњ стат≥ в≥д м≥с¤чного в≥ку й вище, ш≥сть тис¤ч ≥ дв≥ст≥.
³⁵ ј начальник батьк≥вського дому ћерар≥Ївих род≥в ÷ур≥њл, син јв≥хањл≥в. ¬они отабор¤тьс¤ на подовжн≥м боц≥ скин≥њ на п≥вн≥ч.
³⁶ ј догл¤д сторож≥ ћерар≥Ївих син≥в: дошки скин≥њ, ≥ засови њњ, ≥ стовпи њњ, ≥ п≥дстави њњ, ≥ вс≥ реч≥ њњ, ≥ вс¤ служба њњ,
³⁷ ≥ стовпи подв≥р'¤ навколо, ≥ њхн≥ п≥дстави, ≥ к≥лки њхн≥, ≥ њхн≥ шнури.
³⁸ ј т≥, що таборують спереду перед скин≥Їю, перед скин≥Їю запов≥ту на сх≥д, ћойсей й јарон та сини його, вони виконують сторожу св¤тин≥, сторожу за ≤зрањлевих син≥в. ј чужий, хто наблизитьс¤, буде забитий.
³⁹ ”с≥ перел≥чен≥ Ћевит≥в, що перел≥чив ћойсей та јарон на √осподн≥й наказ за њхн≥ми родами, кожен чолов≥чоњ стат≥ в≥д м≥с¤чного в≥ку й вище, двадц¤ть ≥ дв≥ тис¤ч≥.
⁴⁰ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: ѕерел≥чи вс≥х первор≥дних чолов≥чоњ стат≥ ≤зрањлевих син≥в в≥д м≥с¤чного в≥ку й вище, ≥ перел≥чи число ≥мен њх.
⁴¹ ≤ в≥зьми дл¤ мене Ћевит≥в я √осподь! зам≥сть кожного первор≥дного ≤зрањлевих син≥в, а худобу Ћевит≥в зам≥сть кожного первор≥дного серед худоби ≤зрањлевих син≥в.
⁴² ≤ перел≥чив ћойсей, ¤к √осподь наказав був йому, ус≥х первор≥дних серед ≤зрањлевих син≥в.
⁴³ ≤ було вс≥х первор≥дних чолов≥чоњ стат≥ числом ≥мен в≥д м≥с¤чного в≥ку й вище, за њхн≥ми перел≥ченими двадц¤ть ≥ дв≥ тис¤ч≥ дв≥ст≥ ≥ с≥мдес¤т ≥ три.
⁴⁴ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
⁴⁵ ¬≥зьми Ћевит≥в зам≥сть кожного первор≥дного серед ≤зрањлевих син≥в, а худобу Ћевит≥в зам≥сть њхньоњ худоби, ≥ будуть Ћевити ћоњ. я √осподь!
⁴⁶ ј на окуп тих двохсот ≥ семидес¤ти ≥ трьох, що позостали понад Ћевитами з первор≥дного ≤зрањлевих син≥в,
⁴⁷ то в≥зьми по п'¤ти шекл≥в на голову, на м≥ру шеклем св¤тин≥ в≥зьмеш, двадц¤ть іер шекель,
⁴⁸ ≥ даси т≥ грош≥ јаронов≥ та синам його, ¤к окуп за позосталих серед них.
⁴⁹ ≤ вз¤в ћойсей грош≥ окупу в≥д позосталих понад викуплених Ћевитами,
⁵⁰ в≥д первор≥дного ≤зрањлевих син≥в уз¤в в≥н т≥ грош≥, тис¤чу ≥ триста ≥ ш≥стдес¤т ≥ п'¤ть на м≥ру шеклем св¤тин≥.
⁵¹ ≤ дав ћойсей грош≥ окупу јаронов≥ та синами його за √осподн≥м наказом, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.

„исла 4

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ й до јарона, говор¤чи:
² ѕерел≥чи егатових син≥в серед син≥в Ћев≥Ївих за њхн≥ми родами, за домами њхн≥х батьк≥в
³ в≥д в≥ку тридц¤ти л≥т ≥ вище й аж до в≥ку п'¤тидес¤ти л≥т, кожного, хто здатний до в≥йська, щоб виконувати працю в намет≥ скин≥њ запов≥ту.
⁴ ќце служба егатових син≥в у скин≥њ запов≥ту: носити —в¤теЇ —в¤тих.
⁵ оли таб≥р рушатиме, то вв≥йде јарон та сини його, та й зд≥ймуть зав≥су заслони, ≥ покриють нею ковчега св≥доцтва.
⁶ ≤ дадуть на нього шкур¤не тахашеве накритт¤, ≥ розкладуть згори покривало, усе з блакит≥, ≥ накладуть держаки його.
⁷ ј на стол≥ показних хл≥б≥в розкладуть блакитну шату, ≥ дадуть на нього миски, ≥ ложки, ≥ чаш≥, ≥ кухл≥ на литт¤, ≥ хл≥б повс¤кчасний буде на ньому.
⁸ ≤ розкладуть на них шату з червен≥, ≥ покриють њњ шкур¤ним тахашевим покритт¤м, ≥ накладуть держаки його.
⁹ ≤ в≥зьмуть блакитну шату, ≥ покриють св≥чника осв≥тленн¤, ≥ л¤мпадки його, ≥ щипц≥ його, ≥ його лопатки на вуг≥ль, ≥ вс≥ посудини дл¤ оливи його, ¤кими служать при ньому,
¹⁰ ≥ покриють його ≥ ввесь посуд його шкур¤ним тахашевим покритт¤м, ≥ покладуть на держаки.
¹¹ ј на золотий жерт≥вник розкладуть блакитну шату, ≥ покриють його шкур¤ним тахашевим покритт¤м, ≥ вкладуть його держаки.
¹² ≤ в≥зьмуть увесь посуд служенн¤, що ним служать у св¤тин≥, ≥ дадуть до блакитноњ шати, ≥ покриють њх шкур¤ним тахашевим покритт¤м, ≥ покладуть на держаки.
¹³ ≤ заберуть поп≥л ≥з жерт≥вника, ≥ розкладуть на ньому шату пурпурову,
¹⁴ ≥ покладуть на нього ввесь посуд його, що ним служать на ньому: лопатки на вуг≥ль, видельц¤, ≥ шуфл≥, ≥ кропильниц≥, ввесь посуд жерт≥вника; ≥ розкладуть на ньому шкур¤не тахашеве покритт¤, ≥ вкладуть держаки його.
¹⁵ ≤ ск≥нчить јарон та сини покривати св¤тиню та ввесь св¤тий посуд, коли таб≥р рушаЇ, а пот≥м ув≥йдуть егатов≥ сини, щоб нести але не доторкнутьс¤ до св¤того, щоб не повмирати.
¹⁶ ј догл¤д ≈леазара, сина св¤щеника јарона, олива осв≥тленн¤, ≥ кадило пахощ≥в, ≥ повс¤кчасна хл≥бна жертва, ≥ олива помазанн¤, догл¤д ус≥Їњ скин≥њ та всього, що в н≥й, у св¤тин≥ та в речах њњ.
¹⁷ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ й до јарона, говор¤чи:
¹⁸ Ќе винищуйте племени егатових род≥в з-посеред Ћевит≥в.
¹⁹ ≤ оце зроб≥ть њм, ≥ будуть жити й не повмирають, коли вони п≥дход¤ть до —в¤того —в¤тих: ув≥йдуть јарон та сини його, ≥ розм≥ст¤ть њх одного по одному на служб≥ його та на ношенн≥ його.
²⁰ ј сам≥ вони не вв≥йдуть, щоб ан≥ на хвилю не бачити св¤тин≥, ≥ щоб не повмирати.
²¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
²² ѕерел≥чи також •ершонових син≥в, вони за домами своњ батьк≥в, за родами своњми,
²³ в≥д в≥ку тридц¤ти л≥т ≥ вище аж до в≥ку п'¤тидес¤ти л≥т перел≥чиш њх ус≥х, хто здатний дл¤ прац≥, щоб служити в скин≥њ запов≥ту.
²⁴ ќце служба •ершонових род≥в, на службу й на ношенн¤:
²⁵ вони будуть носити покривала скин≥њ, ≥ скин≥ю запов≥ту, покритт¤ њњ й покритт¤ тахашеве, що на н≥й згори, ≥ зав≥су входу скин≥њ запов≥ту,
²⁶ ≥ запони подв≥р'¤, ≥ заслону входу брами подв≥р'¤, що при скин≥њ та при жерт≥внику навколо, ≥ шнури њхн≥, ≥ ввесь посуд служби њх, ≥ все, що буде зроблене дл¤ них, ≥ будуть служити вони.
²⁷ Ќа наказ јарона та син≥в його буде вс¤ служба •ершонових син≥в щодо всього ношенн¤ њхнього та щодо вс≥Їњ служби њхньоњ. ≤ доручите њм пильнувати про все, що вони будуть носити.
²⁸ ќце служба род≥в •ершонових син≥в у скин≥њ запов≥ту, а њхн¤ сторожа у руц≥ ≤тамара, сина св¤щеника јаронового.
²⁹ —ин≥в ћерар≥Ївих за родами њхн≥ми, за домами њхн≥х батьк≥в перел≥чиш њх
³⁰ в≥д в≥ку тридц¤ти л≥т ≥ вище, й аж до в≥ку п'¤тидес¤ти л≥т, перел≥чиш њх кожного, хто здатний дл¤ прац≥, щоб служити в скин≥њ запов≥ту.
³¹ ј оце те, що вони повинн≥ носити п≥д час њхньоњ служби в скин≥њ запов≥ту: дошки скин≥њ, ≥ засуви њњ, ≥ стовпи њњ, ≥ п≥дстави њњ,
³² ≥ стовпи подв≥р'¤ навколо, ≥ њхн≥ п≥дстави, ≥ њхн≥ к≥лки, ≥ њхн≥ шнури, зо вс≥ма њхн≥ми речами, ≥ зо вс≥Їю службою њхньою, ≥ пойменно перел≥чиш реч≥, що вони дбають про њхнЇ ношенн¤.
³³ ќце служба родин син≥в ћерар≥Ївих щодо вс≥Їњ њхньоњ служби в скин≥њ запов≥ту п≥д рукою ≤тамара, сина св¤щеника јарона.
³⁴ ≤ перел≥чив ћойсей та јарон, та начальники громади егатових син≥в за њхн≥ми родами й за домами њхн≥х батьк≥в
³⁵ в≥д в≥ку тридц¤ти л≥т ≥ вище, ≥ аж до в≥ку п'¤тидес¤ти л≥т, кожного, хто входить до в≥дд≥лу на службу в скин≥њ запов≥ту.
³⁶ ≤ було њхн≥х перел≥чених за њхн≥ми родами дв≥ тис¤ч≥ с≥мсот ≥ п'¤тдес¤т.
³⁷ ќце перел≥чен≥ егатових род≥в, кожен, хто працюЇ в скин≥њ запов≥ту, що перел≥чив ћойсей та јарон за √осподн≥м наказом через ћойсе¤.
³⁸ ј перел≥чен≥ •ершонових син≥в за своњми родами та за домами своњх батьк≥в
³⁹ в≥д в≥ку тридц¤ти л≥т ≥ вище, ≥ аж до в≥ку п'¤тидес¤ти л≥т, кожен, хто входить до в≥дд≥лу на службу в скин≥њ запов≥ту,
⁴⁰ ≥ було њхн≥х перел≥чених за родами њхн≥ми, за домами своњх батьк≥в дв≥ тис¤ч≥ й ш≥стсот ≥ тридц¤ть.
⁴¹ ќце перел≥чен≥ род≥в •ершонових син≥в, кожен, хто працюЇ в скин≥њ запов≥ту, що перел≥чив ћойсей та јарон за √осподн≥м наказом.
⁴² ј перел≥чен≥ род≥в син≥в ћерар≥Ївих за њхн≥ми родами, за домами своњх батьк≥в
⁴³ в≥д в≥ку тридц¤ти л≥т ≥ вище, ≥ аж до в≥ку п'¤тидес¤ти л≥т, кожен, хто входить до в≥дд≥лу на службу в скин≥њ запов≥ту,
⁴⁴ ≥ було њхн≥х перел≥чених за родами њхн≥ми три тис¤ч≥ й дв≥ст≥.
⁴⁵ ќце перел≥чен≥ род≥в син≥в ћерар≥Ївих, що перел≥чив ћойсей та јарон за √осподн≥м наказом через ћойсе¤.
⁴⁶ ”с≥ перел≥чен≥ Ћевити, кого перел≥чив ћойсей й јарон та ≤зрањлев≥ начальники, за родами своњми, за домами своњх батьк≥в
⁴⁷ в≥д в≥ку тридц¤ти л≥т ≥ вище, ≥ аж до в≥ку п'¤тидес¤ти л≥т, кожен, хто входить, щоб виконувати працю служби й працю ношенн¤ в скин≥њ запов≥ту,
⁴⁸ ≥ було њхн≥х перел≥чених в≥с≥м тис¤ч ≥ п'¤тсот ≥ в≥с≥мдес¤т.
⁴⁹ «а √осподн≥м наказом перел≥чено њх через ћойсе¤ кожного на служб≥ його та на ношенн≥ його. ≤ були перел≥чен≥, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.

„исла 5

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² Ќакажи ≤зрањлевим синам, ≥ нехай повисилають з табору кожного прокаженого, ≥ кожного течивого, ≥ кожного нечистого через доторкненн¤ до мертвого т≥ла.
³ ≤ чолов≥ка й ж≥нку будете висилати, поза таб≥р будете висилати њх, ≥ вони не занечист¤ть табор≥в своњх, що я серед них пробуваю.
⁴ ≤ зробили так ≤зрањлев≥ сини, ≥ повисилали њх поза таб≥р, ¤к √осподь промовл¤в був ћойсеЇв≥, так зробили ≤зрањлев≥ сини.
⁵ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
⁶ ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в: „олов≥к або ж≥нка, коли зробить ¤кий людський гр≥х, чин¤чи тим спронев≥ренн¤ проти √оспода, ≥ завинить душа та,
⁷ то вони визнають св≥й гр≥х, що зробили, ≥ кожен зверне найперше ц≥ну провини своЇњ, ≥ додасть до нењ п'¤тину њњ, та й дасть тому, кому завинив в≥н.
⁸ ј ¤кщо в того чолов≥ка нема викупника, щоб йому звернути ту ц≥ну провини, то провина та буде звернена √осподев≥, ≥ буде це св¤щеников≥, опр≥ч барана очищенн¤, що ним очистить його.
⁹ ј кожне приношенн¤ зо вс¤ких св¤тощ≥в ≤зрањлевих син≥в, що принесуть св¤щеников≥, буде йому.
¹⁰ ≤ що хто посв¤тить, буде йому. ўо хто дасть св¤щеников≥, буде йому.
¹¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹² ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в ≥ скажи њм: ожен чолов≥к, коли ж≥нка його зрадить ≥ спронев≥рить його,
¹³ ≥ буде хто зл¤гатис¤ з нею ≥ буде затаЇне в≥д очей њњ чолов≥ка, ≥ буде заховане, ≥ вона занечиститьс¤, а св≥дка проти нењ нема, ≥ вона не буде схоплена,
¹⁴ та на ньому перейде дух ревнощ≥в, ≥ в≥н буде ревнивий за свою ж≥нку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощ≥в, ≥ в≥н буде ревнивий за свою ж≥нку, а вона не була занечищена,
¹⁵ то приведе той чолов≥к свою ж≥нку до св¤щеника, ≥ принесе за нењ жертву њњ, дес¤ту частину ефи ¤чноњ муки, оливи на нењ виллЇ, ≥ не дасть на нењ ладану, бо це хл≥бна жертва ревнощ≥в, жертва пригадувальна, що пригадуЇ провину.
¹⁶ ≤ св¤щеник приведе њњ, ≥ поставить перед √осподн≥м лицем.
¹⁷ ≤ в≥зьме св¤щеник св¤тоњ води в глин¤ну посудину, ≥ пороху, що буде на дол≥вц≥ скин≥њ, в≥зьме св¤щеник, та й дасть до води.
¹⁸ ≤ поставить св¤щеник ту ж≥нку перед лицем √осподн≥м, ≥ в≥дкриЇ голову т≥Їњ ж≥нки, ≥ дасть на руки њњ хл≥бну жертву пригадувальну, це хл≥бна жертва ревнощ≥в. ј в руц≥ св¤щеника буде г≥рка вода, що наводить прокл¤тт¤.
¹⁹ ≤ закл¤не њњ св¤щеник та й скаже до ж≥нки: якщо н≥хто не лежав ≥з тобою, ≥ ¤кщо ти не зрадила нечистим гр≥хом, живши з чолов≥ком своњм, очистьс¤ в≥д г≥ркоњ води, що наводить прокл¤тт¤!
²⁰ ј коли ж ти зрадила, живши з чолов≥ком своњм, ≥ коли ти занечистилась, ≥ хтось зл≥гс¤ з тобою, кр≥м твого чолов≥ка,
²¹ ≥ закл¤не св¤щеник ту ж≥нку кл¤твою прокл¤тт¤, ≥ скаже св¤щеник т≥й ж≥нц≥: Ќехай дасть тебе √осподь на прокл¤тт¤ та кл¤тву серед народу твого тим, що √осподь зробить стегно твоЇ опалим, а жив≥т тв≥й напухлим,
²² ≥ вв≥йде ц¤ вода, що наводить прокл¤тт¤, до нутра твого, щоб зробити жив≥т напухлим, ≥ щоб зробити стегно опалим. ј ж≥нка та скаже: јм≥нь, ам≥нь!
²³ ≤ напише св¤щеник т≥ прокл¤тт¤ на звоњ, й обмиЇ г≥ркою водою,
²⁴ ≥ напоњть ту ж≥нку г≥ркою водою, що наводить прокл¤тт¤; ≥ вв≥йде в нењ та вода, що наводить прокл¤тт¤, ≥ даЇ г≥ркий б≥ль.
²⁵ ≤ в≥зьме св¤щеник ≥з руки т≥Їњ ж≥нки ту хл≥бну жертву ревнощ≥в, ≥ буде колихати ту хл≥бну жертву перед √осподн≥м лицем, та й принесе њњ до жерт≥вника.
²⁶ ≤ в≥зьме св¤щеник жменю з хл≥бноњ жертви, ¤к пригадувальну частину, та й спалить на жерт≥внику. ј пот≥м напоњть ту ж≥нку водою.
²⁷ ≤ напоњть водою, ≥ станетьс¤, ¤кщо була вона занечищена й спронев≥рила своЇму чолов≥ков≥, то вв≥йде в нењ та вода, що наводить прокл¤тт¤, ≥ дасть г≥ркий б≥ль, ≥ опухне жив≥т њњ, ≥ западе стегно њњ, ≥ стане та ж≥нка прокл¤тт¤м серед народу свого.
²⁸ ј ¤кщо та ж≥нка не була занечищена, ≥ чиста вона, то буде очищена, ≥ буде здатна родити д≥тей.
²⁹ ќце закон про ревнощ≥, коли зрадить ж≥нка чолов≥ков≥ своЇму, ≥ занечиститьс¤,
³⁰ або коли на чолов≥ка найде дух ревнощ≥в, ≥ в≥н буде ревнивий за ж≥нку свою, то поставить ту ж≥нку перед √осподн≥м лицем, а св¤щеник виконаЇ над нею ввесь цей закон.
³¹ ≤ буде очищений той чолов≥к в≥д гр≥ха, а ж≥нка та понесе св≥й гр≥х.

„исла 6

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в, ≥ скажи њм: „олов≥к або ж≥нка, коли вир≥шитьс¤ скласти об≥тницю наз≥ра, щоб посв¤тити себе √осподев≥,
³ то в≥н стримаЇтьс¤ в≥д вина та п'¤нкого напою, не буде пити оцту винного та оцту з п'¤нкого напою, ≥ жодного виноградного соку не питиме, ≥ не њстиме ан≥ св≥жого, ан≥ сухого винограду.
⁴ ”с≥ дн≥ посв¤ченн¤ свого не буде в≥н њсти н≥чого, що зроблене з винограду, в≥д зерн¤т аж до лушпинн¤.
⁵ ”с≥ дн≥ його посв¤ченн¤ на наз≥ра бритва не торкнетьс¤ голови його; аж до виповненн¤ дн≥в, що посв¤тить √осподев≥, в≥н буде св¤тий, мусить запустити волосс¤ голови своЇњ!
⁶ ”с≥ дн≥ посв¤ченн¤ його √осподев≥ не п≥д≥йде в≥н до мертвого т≥ла,
⁷ нав≥ть через батька свого та через мат≥р свою, через брата свого та через сестру свою не занечиститьс¤ ними, коли б вони померли, бо на голов≥ його посв¤ченн¤ Ѕогу його.
⁸ ”с≥ дн≥ посв¤ченн¤ його св¤тий в≥н дл¤ √оспода.
⁹ ј коли хто помре при ньому неспод≥вано нагло, ≥ в≥н занечистить цим голову свого посв¤ченн¤, то оголить голову свою в день очищенн¤ свого, сьомого дн¤ оголить њњ.
¹⁰ ј восьмого дн¤ в≥н принесе дв≥ горлиц≥ або двоЇ голубен¤т до св¤щеника до входу скин≥њ запов≥ту.
¹¹ ≤ св¤щеник принесе одне на жертву за гр≥х, а одне на ц≥лопаленн¤, ≥ очистить його з того, що занечистивс¤ в≥н мертвим т≥лом, ≥ посв¤тить його голову того дн¤.
¹² ≤ почне в≥н знову дн≥ посв¤ченн¤ свого √осподев≥, ≥ принесе однор≥чне ¤гн¤ на жертву за провину. ј перш≥ дн≥ його будуть надаремн≥, бо занечистилос¤ його посв¤ченн¤.
¹³ ≤ оце закон про наз≥ра: того дн¤, коли виповнюютьс¤ дн≥ його посв¤ченн¤, св¤щеник приведе його до входу скин≥њ запов≥ту.
¹⁴ ≤ принесе в≥н √осподев≥ жертву свою, одне безвадне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤, ≥ одну безвадну однор≥чну в≥вцю на жертву за гр≥х, ≥ одного безвадного барана на жертву мирну,
¹⁵ ≥ к≥ш опр≥снок≥в ≥з пшеничноњ муки, калач≥, м≥шан≥ в олив≥, ≥ пр≥сн≥ корж≥, помазан≥ оливою, ≥ хл≥бну њхню жертву, ≥ њхн≥ лит≥ жертви.
¹⁶ ≤ принесе св¤щеник перед √осподнЇ лице, ≥ принесе його жертву за гр≥х та його ц≥лопаленн¤.
¹⁷ ј барана принесе мирною жертвою дл¤ √оспода на кош≥ опр≥снок≥в, ≥ св¤щеник принесе його хл≥бну жертву та його жертву литу.
¹⁸ ≤ оголить той наз≥р голову свого посв¤ченн¤ у входа скин≥њ запов≥ту, ≥ в≥зьме волосс¤ голови свого посв¤ченн¤ та й покладе на огонь, що п≥д мирною жертвою.
¹⁹ ≤ в≥зьме св¤щеник варену лопатку з барана, ≥ одного пр≥сного калача з коша, ≥ одного пр≥сного коржика, та й дасть на долон≥ наз≥ра, ¤к в≥н оголить голову свого посв¤ченн¤.
²⁰ ≤ св¤щеник буде колихати њх, ¤к колиханн¤ перед √осподн≥м лицем. ÷е св¤тощ дл¤ св¤щеника, понад грудину колиханн¤ й понад стегно приношенн¤. ј по цьому той наз≥р може пити вино.
²¹ ќце закон про наз≥ра, що об≥ц¤Ї свою жертву √осподев≥ за своЇ посв¤ченн¤, кр≥м того, на що спроможна рука його. «а об≥тницею своЇю, що об≥цюЇ, так в≥н зробить за законом про посв¤ченн¤ його.
²² ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
²³ ѕромовл¤й до јарона та до син≥в його, говор¤чи: “ак благословл¤йте ≤зрањлевих син≥в, говор¤чи њм:
²⁴ Ќехай √осподь поблагословить тебе, ≥ нехай ¬≥н тебе стереже!
²⁵ Ќехай √осподь зас¤Ї на тебе лицем —воњм, ≥ нехай буде милостивий до тебе!
²⁶ Ќехай √осподь зверне на тебе лице —воЇ, ≥ хай дасть тоб≥ мир!
²⁷ ¬они будуть кликати …менн¤ ћоЇ на ≤зрањлевих син≥в, а я благословл¤тиму њх!

„исла 7

¹ ≤ сталос¤ того дн¤, коли ћойсей зак≥нчив ставити скин≥ю, ≥ помазав њњ, ≥ посв¤тив њњ та вс≥ реч≥ њњ, ≥ жерт≥вника та вс≥ реч≥ його, ≥ помазав њх та посв¤тив њх,
² то поприносили ≤зрањлев≥ начальники, голови дом≥в своњх батьк≥в, вони начальники племен, вони т≥, що сто¤ли над перел≥ком,
³ ≥ принесли свою жертву перед √осподнЇ лице: ш≥сть критих воз≥в, ≥ дванадц¤ть вол≥в, в≥з на двох начальник≥в, а в≥л на одного, ≥ поставили њх перед скин≥ю.
⁴ ≤ промовив √осподь до ћойсе¤, говор¤чи:
⁵ ¬≥зьми в≥д них, ≥ будуть вони, щоб виконувати службу скин≥њ запов≥ту, ≥ даси њх Ћевитам, кожному за службою його.
⁶ ≤ вз¤в ћойсей вози та воли, та й дав њх Ћевитам:
⁷ два вози та чотири воли дав •ершоновим синам, за њхньою службою,
⁸ а чотири вози та в≥с≥м вол≥в дав синам ћерар≥Ївим за њхньою службою п≥д рукою ≤тамара, сина св¤щеника јарона.
⁹ ј егатовим синам не дав, бо на них лежить служба св¤тин≥, на плечах повинн≥ носити.
¹⁰ ≤ поприносили начальники жертву на понову жерт≥вника в день його помазанн¤, ≥ поприносили начальники свою жертву перед жерт≥вника.
¹¹ ј √осподь промовл¤в до ћойсе¤: ѕо одному начальнику на день нехай принос¤ть своЇ приношенн¤ на понову жерт≥вника.
¹² ≤ був той, хто першого дн¤ прин≥с своЇ приношенн¤, Ќахшон, син јмм≥надав≥в, ёдиного племени.
¹³ ј жертва його: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
¹⁴ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
¹⁵ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
¹⁶ один козел на жертву за гр≥х,
¹⁷ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце приношенн¤ Ќахшона, јмм≥надавого сина.
¹⁸ ƒругого дн¤ прин≥с Ќатанањл, син ÷уар≥в, начальник ≤ссахар≥в.
¹⁹ ѕрин≥с в≥н своЇ приношенн¤: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
²⁰ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
²¹ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
²² один козел на жертву за гр≥х,
²³ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва Ќатанањла, ÷уарового сина.
²⁴ “ретього дн¤ начальник «авулонових син≥в ≈л≥¤в, син ’елон≥в.
²⁵ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
²⁶ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
²⁷ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
²⁸ один козел на жертву за гр≥х,
²⁹ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва ≈л≥¤ва, ’елонового сина.
³⁰ „етвертого дн¤ начальник –увимових син≥в ≈л≥цур, син Ўедеур≥в.
³¹ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
³² одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
³³ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
³⁴ один козел на жертву за гр≥х,
³⁵ на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва ≈л≥цура, Ўедеурового сина.
³⁶ ѕ'¤того дн¤ начальник —имеонових син≥в Ўелум≥њл, син ÷ур≥шаддањв.
³⁷ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
³⁸ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
³⁹ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
⁴⁰ один козел на жертву за гр≥х,
⁴¹ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва Ўелум≥њла, ÷ур≥шаддаЇвого сина.
⁴² Ўостого дн¤ начальник •адових син≥в ≈л'¤саф, син ƒеуњл≥в.
⁴³ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
⁴⁴ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
⁴⁵ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
⁴⁶ один козел на жертву за гр≥х,
⁴⁷ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва ≈л'¤сафа, ƒеуњлового сина.
⁴⁸ —ьомого дн¤ начальник ™фремових син≥в ≈л≥шама, син јмм≥гуд≥в.
⁴⁹ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
⁵⁰ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
⁵¹ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
⁵² один козел на жертву за гр≥х,
⁵³ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва ≈л≥шами, јмм≥гудового сина.
⁵⁴ ¬осьмого дн¤ начальник син≥в ћанас≥њ, √амал≥њл, син ѕедоцур≥в.
⁵⁵ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
⁵⁶ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
⁵⁷ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
⁵⁸ один козел на жертву за гр≥х,
⁵⁹ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва √амал≥њла, ѕедоцурового сина.
⁶⁰ ƒев'¤того дн¤ начальник ¬ен≥¤минових син≥в јв≥дан, син •≥д'он≥њв.
⁶¹ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
⁶² одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
⁶³ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
⁶⁴ один козел на жертву за гр≥х,
⁶⁵ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва јв≥дана, •≥д'он≥Ївого сина.
⁶⁶ ƒес¤того дн¤ начальник ƒанових син≥в јх≥езер, син јмм≥шаддањв.
⁶⁷ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на хл≥бну жертву,
⁶⁸ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
⁶⁹ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
⁷⁰ один козел на жертву за гр≥х,
⁷¹ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва јх≥езера, јмм≥шаддаЇвого сина.
⁷² ќдинадц¤того дн¤ начальник јсирових син≥в ѕаі'≥њл, син ќхран≥в.
⁷³ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на мучну жертву,
⁷⁴ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
⁷⁵ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
⁷⁶ один козел на жертву за гр≥х,
⁷⁷ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва ѕаі'≥њла, ќхранового сина.
⁷⁸ ƒванадц¤того дн¤ начальник Ќефталимових син≥в јх≥ра, син ≈нан≥в.
⁷⁹ …ого жертва: одна ср≥бна миска, сто й тридц¤ть шекл≥в вага њњ, одна ср≥бна кропильниц¤, с≥мдес¤т шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥, обидв≥ повн≥ пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥, на мучну жертву,
⁸⁰ одна кадильниц¤, дес¤ть шекл≥в золота, повна кадила,
⁸¹ одне тел¤, один баран, одне однор≥чне ¤гн¤ на ц≥лопаленн¤,
⁸² один козел на жертву за гр≥х,
⁸³ а на мирну жертву два воли, п'¤ть баран≥в, п'¤ть козл≥в, п'¤ть ¤гн¤т однор≥чних, оце жертва јх≥ри, ≈нанового сина.
⁸⁴ ќце обр¤д осв¤ченн¤ жерт≥вника в дн≥ його помазанн¤, в≥д ≤зрањлевих начальник≥в: ср≥бних мисок дванадц¤ть, ср≥бних кропильниць дванадц¤ть, золотих кадильниць дванадц¤ть,
⁸⁵ сто й тридц¤ть шекл≥в одна ср≥бна миска, ≥ с≥мдес¤т одна кропильниц¤. ”се ср≥бло посудин дв≥ тис¤ч≥ й чотириста шекл≥в на м≥ру шеклем св¤тин≥.
⁸⁶ адильниць золотих дванадц¤ть, повн≥ кадила, по дес¤ти шекл≥в кадильниц¤ на м≥ру шеклем св¤тин≥; усе золото кадильниць сто й двадц¤ть шекл≥в.
⁸⁷ ”с¤ велика худоба на ц≥лопаленн¤: дванадц¤ть тел¤т, баран≥в дванадц¤ть, ¤гн¤т однор≥чних дванадц¤ть, та жертва хл≥бна њх, ≥ козл≥в дванадц¤ть на жертву за гр≥х.
⁸⁸ ј вс¤ худоба мирноњ жертви: двадц¤ть ≥ чотири тел¤т≥, баран≥в ш≥стдес¤т, козл≥в ш≥стдес¤т, ¤гн¤т однор≥чних ш≥стдес¤т. ќце обр¤д осв¤ченн¤ жерт≥вника по помазанн≥ його.
⁸⁹ ј коли ћойсей входив до скин≥њ запов≥ту, щоб говорити з Ќим, то в≥н чув голос, що говорив до нього з-понад в≥ка, ¤ке на ковчез≥ св≥доцтва, з-пом≥ж обох херувим≥в говорив ¬≥н до нього.

„исла 8

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² ѕромовл¤й до јарона та й скажи йому: оли ти св≥титимеш л¤мпадки, то з переду св≥чника будуть св≥тити с≥м л¤мпадок.
³ ≤ јарон зробив так, з переду св≥чника засв≥тив його л¤мпадки, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.
⁴ ј оце робота св≥чника: в≥н кутт¤ золоте аж до п≥дстави його, аж до кв≥ток його кутт¤ в≥н. «а вз≥рцем, що √осподь показав був ћойсеЇв≥, так в≥н зробив св≥чника.
⁵ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
⁶ ¬≥зьми Ћевит≥в з-посеред ≤зрањлевих син≥в, та й очисть њх.
⁷ ≤ так зробиш њм, щоб очистити њх: покропи на них водою жертви за гр≥х, ≥ нехай обгол¤ть бритвою все т≥ло своЇ, ≥ нехай виперуть одежу свою, ≥ стануть чист≥.
⁸ ≤ вони в≥зьмуть тел¤, а його хл≥бна жертва пшенична мука, м≥шана в олив≥, ≥ друге тел¤ в≥зьмеш на жертву за гр≥х.
⁹ ≤ приведеш Ћевит≥в до скин≥њ запов≥ту, ≥ збереш усю громаду ≤зрањлевих син≥в.
¹⁰ ≤ приведеш Ћевит≥в перед √осподнЇ лице, а ≤зрањлев≥ сини покладуть своњ руки на Ћевит≥в.
¹¹ ≤ буде јарон посв¤чувати Ћевит≥в, ¤к посв¤ченн¤ перед √осподн≥м лицем в≥д ≤зрањлевих син≥в, ≥ будуть вони на роботу √осподньоњ служби.
¹² ј Ћевити покладуть своњ руки на голову тел¤т, ≥ зроби одного жертвою за гр≥х, а одного ц≥лопаленн¤м дл¤ √оспода, щоб очистити Ћевит≥в.
¹³ ≤ поставиш Ћевит≥в перед јароном та перед синами його, ≥ будеш посв¤чувати њх, ¤к посв¤ченн¤ дл¤ √оспода.
¹⁴ ≤ в≥дд≥лиш Ћевит≥в з-пом≥ж ≤зрањлевих син≥в, ≥ будуть Ћевити ћоњ.
¹⁵ ј по цьому Ћевити вв≥йдуть, щоб служити в скин≥њ запов≥ту, ≥ ти њх очистиш, ≥ в≥ддаси њх, ¤к жертву посв¤ченн¤,
¹⁶ бо вони дан≥, ћен≥ вони дан≥ з-пом≥ж ≤зрањлевих син≥в; зам≥сть первор≥дного кожного з ≤зрањлевих син≥в, що розкриваЇ кожну утробу, уз¤в я њх —об≥,
¹⁷ бо ћ≥й кожен первор≥дний серед ≤зрањлевих син≥в, серед людини й серед худоби; того дн¤, коли я побивав кожного первор≥дного в Їгипетськ≥м крањ, я посв¤тив њх —об≥.
¹⁸ ≤ вз¤в я Ћевит≥в зам≥сть кожного первор≥дного серед ≤зрањлевих син≥в.
¹⁹ ≤ дав я Ћевит≥в, ¤к дар јаронов≥ та синам його з-пом≥ж ≤зрањлевих син≥в, щоб вони чинили службу ≤зрањлевих син≥в в скин≥њ запов≥ту, щоб очищали ≤зрањлевих син≥в, щоб не було поразки серед ≤зрањлевих син≥в, щоб ≤зрањлев≥ сини п≥дходили до св¤тин≥.
²⁰ ≤ зробив ћойсей й јарон та вс¤ громада ≤зрањлевих син≥в дл¤ Ћевит≥в усе, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥ про Ћевит≥в, так зробили њм ≤зрањлев≥ сини.
²¹ ≤ очистилис¤ Ћевити, ≥ випрали од¤г св≥й, а јарон посв¤тив њх перед √осподн≥м лицем, ≥ очистив њх јарон, щоб стали чистими.
²² ј по тому вв≥йшли Ћевити, щоб виконувати свою службу в скин≥њ запов≥ту перед јароном та перед синами його. як √осподь наказав був ћойсеЇв≥ про Ћевит≥в, так њм зробили вони.
²³ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
²⁴ ќце щодо Ћевит≥в: в≥д в≥ку двадц¤ти й п'¤ти л≥т ≥ вище вв≥йдуть вони до прац≥ на службу скин≥њ запов≥ту.
²⁵ ј в≥д в≥ку п'¤тидес¤ти л≥т в≥д≥йдуть в≥д служби, ≥ не будуть уже служити.
²⁶ ≤ будуть вони обслуговувати брат≥в своњх у скин≥њ запов≥ту, щоб виконувати сторожу, а служби не будуть робити. “ак зробиш Ћевитам у њхн≥й служб≥.

„исла 9

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ в —≥найськ≥й пустин≥ другого року по виход≥ з Їгипетського краю, першого м≥сц¤, говор¤чи:
² ≤ нехай справл¤ть ≤зрањлев≥ сини ѕасху в означений час.
³ „отирнадц¤того дн¤ цього м≥с¤ц¤ надвеч≥р справите њњ означеного часу його, за вс≥ма постановами њњ та за вс≥ма уставами њњ спор¤дите њњ.
⁴ ≤ ћойсей промовл¤в до ≤зрањлевих син≥в, щоб справили ѕасху.
⁵ ≤ справили вони ѕасху першого м≥с¤ц¤, чотирнадц¤того дн¤ м≥с¤ц¤ надвеч≥р у —≥найськ≥й пустин≥, усе, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥, так зробили ≤зрањлев≥ сини.
⁶ “а були люди, що були нечист≥ в≥д дотику до т≥ла померлоњ людини, ≥ не могли справити ѕасху того дн¤. ≤ прийшли вони того дн¤ до ћойсе¤ й до јарона,
⁷ та й сказали т≥ люди до нього: ћи нечист≥ через дотик до т≥ла померлоњ людини. „ому ми будемо позбавлен≥ ласки принести жертву √осподню означеного часу серед ≤зрањлевих син≥в?
⁸ ≤ сказав до них ћойсей: ѕост≥йте, а ¤ послухаю, що √осподь накаже про вас.
⁹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹⁰ ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в, говор¤чи: ожен чолов≥к ≥з вас, або з ваших нащадк≥в, коли буде нечистий через дотик до мертвого т≥ла, або буде в далек≥й дороз≥, то й в≥н справить ѕасху дл¤ √оспода.
¹¹ ћ≥с¤ц¤ другого, чотирнадц¤того дн¤ надвеч≥р спор¤д¤ть вони њњ, з опр≥сноками та з г≥рким з≥лл¤м будуть њсти њњ.
¹² Ќе позоставл¤ть ≥з нењ до ранку, а костей не зламають у н≥й, за повною постановою ѕасхи справл¤ть њњ.
¹³ ј чолов≥к, ¤кий чистий, а в дороз≥ не Ї, ≥ стримаЇтьс¤ спор¤джати ѕасху, то буде винищена душа та з народу њњ, бо √осподньоњ жервти в≥н не прин≥с означеного часу њњ. √р≥х св≥й понесе той чолов≥к!
¹⁴ ј коли перебуватиме з вами приходько, то справить в≥н ѕасху дл¤ √оспода, за постановою про ѕасху та за уставом про нењ, так зробить. ѕостанова одна буде дл¤ вас, ≥ дл¤ приходька, ≥ дл¤ туб≥льц¤ земл≥.
¹⁵ ј того дн¤, коли поставлено скин≥ю, хмара покрила скин≥ю над ковчегом св≥доцтва. ј ввечор≥ було над скин≥Їю, ¤к подоба огню, аж до ранку.
¹⁶ “ак завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вноч≥ подоба огню.
¹⁷ ≤ коли п≥д≥ймалас¤ хмара з-над скин≥њ, то потому рушали ≤зрањлев≥ сини, а на тому м≥сц≥, на ¤кому хмара ставала, там таборували ≤зрањлев≥ сини.
¹⁸ Ќа √осподн≥й наказ рушали ≤зрањлев≥ сини, ≥ на √осподн≥й наказ таборували. ”с≥ т≥ дн≥, коли хмара перебувала над скин≥Їю, вони таборували.
¹⁹ ј коли хмара багато дн≥в позоставалас¤ над скин≥Їю, то ≤зрањлев≥ сини виконували √осподню сторожу, ≥ не рушали.
²⁰ ≤ бувало, що хмара була над скин≥Їю пол≥чен≥ дн≥, то вони на √осподн≥й наказ таборували, ≥ на √осподн≥й наказ рушали.
²¹ ≤ бувало, що хмара була в≥д вечора аж до ранку, а п≥д≥ймалас¤ хмара вранц≥, то рушали вони. јбо день ≥ н≥ч була, ≥ п≥д≥ймалас¤ хмара, то рушали вони.
²² јбо два дн≥, або м≥с¤ць, або р≥к хмара була над нею, над скин≥Їю, ≤зрањлев≥ сини таборували, ≥ не рушали, а коли вона п≥д≥ймалась, рушали вони.
²³ Ќа √осподн≥й наказ таборували вони, ≥ на √осподн≥й наказ рушали вони. ¬они виконували √осподню сторожу на √осподн≥й наказ через ћойсе¤.

„исла 10

¹ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² «роби соб≥ дв≥ ср≥бн≥ сурм≥, кутт¤м зробиш њх; ≥ будуть вони тоб≥ на скликанн¤ громади та на рушанн¤ табор≥в.
³ ≤ засурмл¤ть у них, ≥ зберетьс¤ до тебе громада при вход≥ скин≥њ збор≥в.
⁴ ј ¤кщо засурмл¤ть в одну, то зберутьс¤ до тебе начальники, голови ≤зрањлевих тис¤ч.
⁵ ј засурмл¤ть на сполох, то рушать табори, що таборують на сход≥.
⁶ ј засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на п≥вдн≥, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.
⁷ ј на скликанн¤ збор≥в засурмите, але без сполоху.
⁸ ј сурмити в сурми будуть јаронов≥ сини, св¤щеники. ≤ ц≥ сурмленн¤ будуть дл¤ вас на в≥чну постанову дл¤ ваших покол≥нь.
⁹ ј коли п≥дете в≥йною в вашому раю на ворога, що гнобить вас, ≥ засурмите на сполох, то ви будете згадан≥ перед лицем √оспода, Ѕога вашого, ≥ будете спасен≥ в≥д ваших ворог≥в.
¹⁰ ј в день вашоњ радости, ≥ в ваш≥ св¤та та першого дн¤ ваших м≥с¤ц≥в засурмите в т≥ сурми на ваших ц≥лопаленн¤х та на мирних жертвах ваших, ≥ вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Ѕога. я √осподь, Ѕог ваш!
¹¹ ≤ сталос¤, другого року, другого м≥с¤ц¤, дванадц¤того дн¤ м≥с¤ц¤ п≥дн¤лас¤ хмара з-над скин≥њ св≥доцтва.
¹² ≤ рушили ≤зрањлев≥ сини з —≥найськоњ пустин≥ на походи своњ, ≥ хмара спинилас¤ в пустин≥ ѕаран.
¹³ ≤ рушили вони вперше за √осподн≥м наказом через ћойсе¤.
¹⁴ ≤ найперш рушив прапор табору син≥в ёдиних за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами, а над в≥йськом його Ќахшон, син јмм≥надав≥в.
¹⁵ ј над в≥йськом племени син≥в ≤ссахара Ќатанањл, син ÷уар≥в.
¹⁶ ј над в≥йськом племени «авулонових син≥в ≈л≥¤в, син ’елон≥в.
¹⁷ ≤ була роз≥брана скин≥¤, ≥ рушили •ершонов≥ сини та сини ћерар≥Їв≥, нос≥њ скин≥њ.
¹⁸ ≤ рушив прапор табору –увима за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами, а над в≥йськом його ≈л≥цур, син Ўедеур≥в.
¹⁹ ј над в≥йськом племени —имеонових син≥в Ўелум≥њл, син ÷ур≥шаддањв.
²⁰ ј над в≥йськом племени •адових син≥в ≈л'¤саф, син ƒеуњл≥в.
²¹ ≤ рушили сини егатов≥, нос≥њ св¤тин≥, та й поставили скин≥ю до приходу њх, ус≥х ≥нших.
²² ≤ рушив прапор табору син≥в ™фремових за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами, а над в≥йськом його ≈л≥шама, син јмм≥гуд≥в.
²³ ј над в≥йськом племени син≥в ћанас≥њних √амал≥њл, син ѕедацур≥в.
²⁴ ј над в≥йськом племени ¬ен≥¤минових син≥в јв≥дан, син •≥деон≥в.
²⁵ ≤ рушив прапор табору син≥в ƒанових ¤к задн¤ сторожа дл¤ вс≥х табор≥в за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами, а над в≥йськом його јх≥езер, син јмм≥шаддањв.
²⁶ ј над в≥йськом племени јсирових син≥в ѕаі'≥њл, син ќхрана.
²⁷ ј над в≥йськом племени син≥в Ќефталимових јх≥ра, син ≈нан≥в.
²⁸ ќце походи ≤зрањлевих син≥в за њхн≥ми в≥йськовими в≥дд≥лами. ≤ рушили вони.
²⁹ ≤ сказав ћойсей до ’овава, сина м≥д≥¤н≥т¤нина –еуњла, ћойсеЇвого тест¤: ћи рушаЇмо до того м≥сц¤, що про нього √осподь був сказав: …ого дам вам. ’оди ж ≥з нами, ≥ ми зробимо тоб≥ добро, бо √осподь промовл¤в був добро про ≤зрањл¤.
³⁰ “а той в≥дказав йому: Ќе п≥ду, але п≥ду до краю свого та до м≥сц¤ своЇњ батьк≥вщини.
³¹ ј ћойсей в≥дказав: Ќе покидай нас, бо через те, що ти знаЇш наше таборуванн¤ в пустин≥, то будеш нам очима.
³² ≤ станетьс¤, коли п≥деш ≥з нами, то те добро, що √осподь учинить нам, ми його вчинимо тоб≥.
³³ ≤ рушили вони в≥д √осподньоњ гори триденною дорогою. ј ковчег запов≥ту √осподнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вив≥дати дл¤ них м≥сце спинитис¤.
³⁴ ј хмара √осподн¤ була над ними вдень, коли вони рушали з табору.
³⁵ ≤ бувало, коли ковчег вирушав, то ћойсей промовл¤в: ”стань же, о √осподи, ≥ хай розпорошатьс¤ “воњ вороги, ≥ хай повт≥кають “воњ ненависники з-перед “войого лиц¤.
³⁶ ј коли в≥н ставав, то говорив: ¬ернис¤, о √осподи, до дес¤тьтис¤чок тис¤ч ≤зрањл¤!

„исла 11

¹ ≤ став народ голосно нар≥кати до √осподн≥х ушей. ≤ почув √осподь, ≥ запалав …ого гн≥в, ≥ загор≥вс¤ м≥ж ними √осподн≥й огонь, та й пожер њх у к≥нц≥ табору.
² ≤ народ став кричати до ћойсе¤. ј ћойсей помоливс¤ до √оспода, ≥ погас той огонь.
³ ≤ в≥н назвав ≥м'¤ того м≥сц¤: “ав'ера, бо м≥ж ними гор≥в був √осподн≥й огонь.
⁴ ј збиранина, що була серед нього, стала вередувати, ≥ також ≤зрањлев≥ сини стали плакати з ними та говорити: ’то нагодуЇ нас м'¤сом?
⁵ ћи згадуЇмо рибу, що њли в ™гипт≥ даремно, ог≥рки й дин≥, ≥ п≥р, ≥ цибулю, ≥ часник.
⁶ ј тепер душа наша в'¤не, немаЇ н≥чого, т≥льки манна нам перед очима.
⁷ ј манна ¤к кор≥¤ндрове нас≥нн¤ вона, а вигл¤д њњ, ¤к вигл¤д кришталу.
⁸ Ћюди розходилис¤, ≥ збирали њњ та мололи жорнами або товкли в ступ≥, ≥ варили в горшку та й робили з нењ калач≥. ј смак њњ був, ¤к смак ол≥йного коржа.
⁹ ј коли роса спадала на таб≥р, спадала й та манна на нього.
¹⁰ ≤ почув ћойсей, що народ плаче в родинах своњх, кожен при вход≥ намету свого. ≤ сильно запалав гн≥в √осподн≥й, ≥ в очах ћойсеЇвих то було зле.
¹¹ ≤ сказав ћойсей до √оспода: Ќащо вчинив “и зло своЇму рабов≥, ≥ чому ¤ не знайшов милости в очах “воњх, що “и поклав т¤гара всього народу на мене?
¹² „и ¤ був ваг≥тний ус≥м тим народом, чи ¤ його породив, що “и кажеш мен≥: Ќеси його на лон≥ своњм, ¤к мамка носить ссунц¤, до земл≥, ¤ку “и прис¤гнув батькам його?
¹³ «в≥дки мен≥ вз¤ти м'¤са, щоб дати всьому цьому народов≥? Ѕо вони плачуть передо мною, говор¤чи: ƒай же нам м'¤са, ≥ ми будемо њсти!
¹⁴ Ќе подолаю ¤ сам носити всього цього народа, бо в≥н т¤жчий за мене!
¹⁵ ј ¤кщо “и таке мен≥ робиш, то краще забий мене, ¤кщо ¤ знайшов мил≥сть в очах “воњх, щоб ¤ не побачив нещаст¤ свого!
¹⁶ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: «бери ж мен≥ с≥мдес¤теро люда зо старших ≤зрањлевих, ¤ких знаЇш, що вони старш≥ народу та його нагл¤дач≥, ≥ в≥зьми њх до скин≥њ запов≥ту, ≥ стануть вони там ≥з тобою.
¹⁷ ≤ я з≥йду, ≥ буду розмовл¤ти там ≥з тобою, ≥ в≥зьму в≥д ƒуха, що на тоб≥, ≥ покладу на них, ≥ вони носитимуть ≥з тобою т¤гара того народу, ≥ не будеш носити ти сам.
¹⁸ ј до народу скажи: ќсв¤т≥тьс¤ назавтра, ≥ будете њсти м'¤со, бо ви плакали до √осподн≥х ушей, говор¤чи: ’то дасть нам њсти м'¤са, бо добре було нам в ™гипт≥? ≤ дасть √осподь вам м'¤са, ≥ ви будете њсти.
¹⁹ Ќе один день будете ви њсти, ≥ не два дн≥, ≥ не п'¤ть день, ≥ не дес¤ть день, ≥ не двадц¤ть день,
²⁰ але ц≥лий м≥с¤ць, аж поки не вийде воно з ваших н≥здр≥в, ≥ стане вам на огиду, бо ви знехтували соб≥ √оспода, що серед вас, ≥ плакали перед лицем …ого, говор¤чи: „ого це ми вийшли з ™гипту?
²¹ ≤ сказав ћойсей: Ў≥стсот тис¤ч п≥хоти той народ, що ¤ серед нього, а “и сказав: я дам њм м'¤са, ≥ вони будуть њсти м≥с¤ць часу.
²² „и худоба др≥бна та худоба велика зар≥жетьс¤ дл¤ них, ≥ вистачить њм? „и також зберетьс¤ дл¤ них ус¤ морська риба, ≥ вистачить њм?
²³ ј √осподь сказав до ћойсе¤: „и √осподн¤ рука буваЇ коротка? “епер ти побачиш, чи сповнитьс¤ тоб≥ ћоЇ слово, чи н≥.
²⁴ ≤ вийшов ћойсей, ≥ промовл¤в до того народу √осподн≥ слова. ≤ з≥брав в≥н с≥мдес¤теро чолов≥ка зо старших народу, ≥ поставив њх навколо скин≥њ.
²⁵ ≤ з≥йшов √осподь у хмар≥, та й промовл¤в до нього, ≥ вз¤в в≥д ƒуха, що на ньому, ≥ дав на с≥мдес¤т чолов≥ка старших. ≤ сталос¤, ¤к спочив на них ƒух той, то вони стали пророкувати, та пот≥м перестали.
²⁶ ≤ зосталос¤ двоЇ людей в табор≥, ≥м'¤ одному ≈лдад, а йменн¤ другому ћедад. ≤ спочив на них ƒух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скин≥њ, ≥ пророкували в табор≥.
²⁷ ≤ поб≥г юнак, ≥ промовив до ћойсе¤ й сказав: ≈лдад ≥ ћедад пророкують у табор≥!
²⁸ ≤ в≥дпов≥в ≤сус, син Ќавин≥в, ћойсењв слуга в≥д своЇњ молодости, та й сказав: ѕане м≥й ћойсею, заборони њм!
²⁹ ≤ сказав йому ћойсей: „и ти заздр≥сний за мене? ќ, ¤кби то ввесь √осподн≥й народ став пророками, коли б дав √осподь ƒуха —вого ≥ на них!
³⁰ ≤ вернувс¤ ћойсей до табору, в≥н та старш≥ ≤зрањлев≥.
³¹ ≤ зн¤вс¤ в≥тер в≥д √оспода, ≥ нав≥¤в перепелиц≥ в≥д мор¤, ≥ опустив њх над табором, ¤к денна дорога туди й ¤к денна дорога сюди навколо табору, ≥ коло двох л≥кт≥в на поверхн≥ земл≥.
³² ≤ встав народ, ≥ ц≥лий той день ≥ ц≥лу ту н≥ч, ≥ ц≥лий день назавтра збирали перепелицю. ’то збирав мало, той з≥брав дес¤ть хомер≥в, ≥ порозкладали њх соб≥ скр≥зь навколо табору.
³³ “е м'¤со було ще м≥ж њхн≥ми зубами, поки було пожуване, а гн≥в √осподн≥й запаливс¤ на народ! ≤ вдарив √осподь дуже великою поразкою в народ...
³⁴ ≤ названо йменн¤ того м≥сц¤: ≥врот-√аттаава, бо там поховали народ пожадливий.
³⁵ « ≥врот-√аттаави рушили люди до √ацероту, ≥ були в √ацерот≥.

„исла 12

¹ ≤ нар≥кали ћар≥¤м та јарон на ћойсе¤ за ж≥нку кушит¤нку, що вз¤в, бо в≥н уз¤в був ж≥нку кушит¤нку.
² ≤ казали вони: „и т≥льки з ћойсеЇм √осподь говорив? „и ж не говорив ¬≥н також ≥з нами? ≤ почув це √осподь.
³ ј той муж, ћойсей, був найлаг≥дн≥ший за вс¤ку людину, що на поверхн≥ земл≥.
⁴ ≤ нагло сказав √осподь до ћойсе¤ й до јарона та до ћар≥¤м: ¬ийд≥ть ви троЇ до скин≥њ запов≥ту. ≤ вони троЇ вийшли.
⁵ ≤ з≥йшов √осподь у стовп≥ хмари, ≥ став при вход≥ скин≥њ, та й покликав јарона й ћар≥¤м. ≤ вийшли обоЇ вони.
⁶ ≤ сказав ¬≥н: ѕослухайте ж ви ћоњх сл≥в: якщо буде м≥ж вами пророк, то я, √осподь, дамс¤ п≥знати в вид≥нн≥ йому, у сн≥ говорити з ним буду.
⁷ Ќе так раб м≥й ћойсей: у вс≥м дом≥ ћоњм в≥н дов≥рений!
⁸ √оворю я з ним уста до уст, а не вид≥нн¤м ≥ не загадками, ≥ ќбраз √оспода в≥н огл¤даЇ. ≤ чому не бо¤лис¤ ви нар≥кать на ћойсе¤, ћойого раба?
⁹ ≤ запалав гн≥в √осподн≥й на них, ≥ ¬≥н п≥шов,
¹⁰ а хмара в≥дступила з-над скин≥њ. ј ось ћар≥¤м прокажена, зб≥л≥вши, ¤к сн≥г! ≤ обернувс¤ јарон до ћар≥¤м, аж ось вона прокажена!
¹¹ ≤ сказав јарон до ћойсе¤: Ѕудь ласкав, м≥й пане, не поклади ж на нас гр≥ха, що були ми нерозумн≥ та що прогр≥шились!
¹² Ќехай же не буде вона, ¤к та мертва дитина, що, ¤к виходить з утроби матер≥ своЇњ, то з≥тл≥ла половина т≥ла њњ.
¹³ ≤ ћойсей кликав до √оспода, говор¤чи: Ѕоже, вил≥куй же њњ!
¹⁴ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: ј коли б њњ батько справд≥ плюнув на обличч¤ њњ, чи не буде вона с≥м день засоромлена? ¬она буде замкнена с≥м день поза табором, а пот≥м повернетьс¤.
¹⁵ ≤ була замкнена ћар≥¤м поза табором с≥м день, а народ не рушив аж до поверненн¤ ћар≥¤м.
¹⁶ ј пот≥м рушив народ ≥з √ацероту, ≥ таборував у пустин≥ ѕаран.

„исла 13

¹ ≤ промовл¤в √осподь до ћойсе¤, говор¤чи:
² ѕошли людей, ≥ вони розв≥дають ханаанський рай, що я даю ≤зрањлевим синам; пошлете по одному чолов≥ков≥ в≥д племени своњх батьк≥в, кожного начальника в них.
³ ≤ послав њх ћойсей з пустин≥ ѕаран за √осподн≥м наказом. ”с≥ вони муж≥ достойн≥, вони голови ≤зрањлевих син≥в.
⁴ ј оце йменн¤ њх: дл¤ –увимового племени Ўаммуа, син «аккур≥в;
⁵ дл¤ —имеонового племени Ўафат, син ’ор≥њв;
⁶ дл¤ ёдиного племени алев, син ™фуннењв;
⁷ дл¤ ≤ссахарового племени ∞і'ал, син …осип≥в;
⁸ дл¤ ™фремового племени ќс≥¤, син Ќавин≥в;
⁹ дл¤ ¬ен≥¤минового племени ѕалт≥, син –афуњв;
¹⁰ дл¤ «авулонового племени •адд≥њл, син —од≥њв;
¹¹ дл¤ …осипового племени, дл¤ племени ћанас≥њного •адд≥, син —ус≥њв;
¹² дл¤ ƒанового племени јмм≥њл, син •емалл≥њв;
¹³ дл¤ јсирового племени —етур, син ћихањл≥в;
¹⁴ дл¤ Ќефталимового племени Ќахб≥, син ¬офс≥њв;
¹⁵ дл¤ •адового племени •еуњл, син ћах≥њв.
¹⁶ ќце йменн¤ тих людей, що ћойсей послав був розв≥дати той рай. ≤ назвав ћойсей ќс≥ю, Ќавинового сина: ≤сус.
¹⁷ ≤ послав њх ћойсей розв≥дати рай ханаанський, та й промовив до них: ѕ≥д≥ть тут на п≥вдень, ≥ вв≥йдете на гору,
¹⁸ та й побачите той рай ¤кий в≥н, ≥ народ, що сидить у ньому, чи сильний в≥н, чи слабий, чи малий в≥н, чи численний?
¹⁹ ≤ ¤кий той рай, що в≥н сидить у ньому, чи в≥н добрий чи злий? ≤ ¤к≥ т≥ м≥ста, що в≥н сидить у них, чи в таборах, чи в твердин¤х?
²⁰ ≤ ¤ка та земл¤, чи масна вона, чи п≥сна? „и Ї на н≥й дерево, чи н≥? ≤ будьте в≥дважн≥, ≥ в≥зьм≥ть з плоду земл≥; а дн≥ ц≥ дн≥ виноградного первоплоду.
²¹ ≤ зн¤лис¤ вони, ≥ розв≥дали той рай в≥д пустин≥ ÷≥н аж до –ехова, у напр¤м≥ до ’амоту.
²² ≤ п≥шли вони на п≥вдень, ≥ прибули аж до ’еврону, а там були јх≥ман, Ўешай та “алмай, нащадки велетн¤. ј ’еврон був збудований за с≥м л≥т перед ÷оаном Їгипетським.
²³ ≤ прибули вони аж до долини ≈школу, ≥ вит¤ли там галузку з одним гроном винограду, ≥ вдвох понесли його на жердин≥; також уз¤ли ≥з гранат≥в та з ф≥і.
²⁴ “е м≥сце назвали: Ќахал-≈школ, через те гроно, що ≤зрањлев≥ сини вит¤ли були там.
²⁵ ≤ вернулис¤ вони з розв≥дки того раю по сорока дн¤х.
²⁶ ≤ п≥шли, ≥ прийшли вони до ћойсе¤ й до јарона та до вс≥Їњ громади ≤зрањлевих син≥в, до пустин≥ ѕаран, до адешу, ≥ здали справу њм та вс≥й т≥й громад≥, ≥ показали пл≥д того раю.
²⁷ ≤ вони розпов≥ли йому та й сказали: ѕрибули ми до раю, куди ти послав був нас, а в≥н тече молоком та медом, а оце пл≥д його!
²⁸ “а народ той, що сидить у т≥м рањ, м≥цний, а м≥ста укр≥плен≥, дуже велик≥. ј також бачили ми там нащадк≥в велетн¤...
²⁹ јмалик сидить у крањ п≥вденн≥м, а х≥тте¤нин, ≥ Ївусе¤нин, ≥ аморе¤нин сид¤ть на гор≥, а ханаане¤нин сидить над морем та при …ордан≥.
³⁰ ј алев утихомирював народ перед ћойсеЇм та й сказав: онче вв≥йдемо ми й заволод≥Їмо ним, бо ми справд≥ переможем його!
³¹ “а люди, що ходили з ним, сказали: ћи не зможемо вв≥йти до того народу, бо в≥н сильн≥ший за нас...
³² ≤ пустили вони м≥ж ≤зрањлевими синами злу в≥стку про той рай, що розв≥дали його, говор¤чи: “ой рай, що ми перейшли по ньому, щоб розв≥дати його, це край, ¤кий поњдаЇ своњх мешканц≥в. ј ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди висок≥ на зр≥ст.
³³ ≤ там ми бачили велетн≥в, син≥в ≈нака, з роду велетн≥в, ≥ були ми в своњх очах немов та сарана, ≥ такими були ми ≥ в њхн≥х очах.

„исла 14

¹ ≤ зн¤ла зойк ус¤ та громада, та й заголосила. ≤ плакав народ той т≥Їњ ноч≥.
² ≤ нар≥кали на ћойсе¤ та на јарона вс≥ ≤зрањлев≥ сини. ≤ сказала до них вс¤ громада: ќ, ¤кби ми померли були в Їгипетськ≥м крањ, або щоб ми померли були в ц≥й пустин≥!
³ ≤ нащо √осподь провадить нас до того раю, щоб нам попадати в≥д меча? ∆≥нки наш≥ та д≥ти наш≥ стануть здобиччю... „и не краще нам вернутис¤ до ™гипту?
⁴ ≤ сказали вони один до одного: ќбер≥мо соб≥ голову, та й вертаймось до ™гипту!
⁵ ≤ впали ћойсей та јарон на обличч¤ своњ перед ус≥м збором громади ≤зрањлевих син≥в.
⁶ ј ≤сус, син Ќавин≥в, та алев, син ™фуннењв, ≥з тих, що розв≥дували той рай, пороздирали одежу свою,
⁷ та й сказали до вс≥Їњ громади ≤зрањлевих син≥в, говор¤чи: “ой рай, що перейшли ми по ньому, щоб розв≥дати його, рай той дуже-дуже хороший!
⁸ якщо √осподь уподобаЇ —об≥ нас, то впровадить нас до того раю, ≥ дасть його нам, рай, ¤кий тече молоком та медом.
⁹ “≥льки не бунтуйтесь проти √оспода, ≥ не б≥йтес¤ народу того раю, бо вони хл≥б дл¤ нас! ∞хн¤ т≥нь в≥д≥йшла в≥д них, а з нами √осподь, не б≥йтес¤ њх!
¹⁰ ≤ сказала була вс¤ громада, щоб кам≥нн¤м закидати њх, та слава √осподн¤ по¤вилас¤ в скин≥њ запов≥ту вс≥м ≤зрањлевим синам...
¹¹ ≤ промовив √осподь до ћойсе¤: јж доки буде цей народ зневажати ћене, ≥ аж доки не будуть вони в≥рувати в ћене, у вс≥ т≥ ознаки, що я учинив був серед нього?
¹² ”дарю його поразою, ≥ позбавлю його насл≥дд¤, а тебе зроблю народом б≥льшим ≥ сильн≥шим в≥д нього.
¹³ ≤ сказав ћойсей до √оспода: ≤ почуЇ ™гипет, що “и з-посеред нього вив≥в —воЇю силою народ цей,
¹⁴ та й скаже до мешканц≥в цього раю, ¤к≥ чули, що “и √осподь серед цього народу, що око-в-око ¤вл¤Їшс¤ “и, √осподи, а хмара “во¤ стоњть над ними, ≥ що “и ходиш перед ними в стовп≥ хмари вдень, а в стовп≥ огню вноч≥,
¹⁵ ¤кщо заб'Їш “и цей народ, ¤к одну людину, то скажуть т≥ люди, що чули слух про “ебе, говор¤чи:
¹⁶ „ерез неспроможн≥сть √оспода впровадити той народ до раю, ¤кого ¬≥н заприс¤г був њм, вигубив њх у пустин≥...
¹⁷ ј тепер нехай же звеличитьс¤ сила √осподн¤, ¤к “и наказав був, говор¤чи:
¹⁸ √осподь довготерпеливий, ≥ багатомилостивий, ¬≥н прощаЇ провину та переступ, ≥ не очистить винного, а караЇ провину батьк≥в на трет≥х ≥ на четвертих покол≥нн¤х.
¹⁹ ѕрости ж провину цього народу через велику мил≥сть —вою, ¤к прощав “и цьому народов≥ в≥д ™гипту й аж сюди!
²⁰ ј √осподь сказав: я простив за словом твоњм.
²¹ јле, ¤к я живий, слава √осподн¤ наповнить увесь оцей рай.
²² “ому вс≥ т≥ люди, що бачили славу ћою та ознаки ћоњ, що чинив я в ™гипт≥ та в пустин≥, але випробовували ћене оце дес¤ть раз та не слухалис¤ голосу ћого,
²³ поправд≥ кажу, не побачать вони того раю, що я заприс¤г був њхн≥м батькам. ≤ вс≥, хто зневажаЇ ћене, не побачать його!
²⁴ јле раб ћ≥й алев за те, що з ним був дух ≥нший, ≥ в≥н виконував накази ћоњ, то я введу його до того раю, куди в≥н ув≥йшов був, ≥ потомство його оволод≥Ї ним.
²⁵ ј амаликит¤нин та ханаане¤нин сидить у долин≥. ”завтра оберн≥тьс¤, та й рушайте на пустиню дорогою „ервоного мор¤!
²⁶ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ й до јарона, говор¤чи:
²⁷ јж доки ц≥й зл≥й громад≥ нар≥кати на ћене? Ќар≥канн¤ ≤зрањлевих син≥в, що вони нар≥кають на ћене, я чув.
²⁸ —кажи њм: ∆ивий я! ћова √осподн¤: ѕоправд≥ кажу, ¤к ви говорили до ушей ћоњх, так я зроблю вам.
²⁹ ” ц≥й пустин≥ попадають ваш≥ трупи, та вс≥ перел≥чен≥ ваш≥ вс≥м вашим числом в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, що нар≥кали на ћене.
³⁰ ѕоправд≥ кажу, ви не вв≥йдете до того раю, що я п≥дносив був на прис¤гу руку —вою, що будете перебувати в н≥м, окр≥м алева, сина ™фуннеЇвого, та ≤суса, сина Ќавинового.
³¹ ј д≥ти ваш≥, що про них казали ви: станете здобиччю ворогов≥, то впроваджу я њх, ≥ п≥знають вони цей рай, ¤ким ви обридили.
³² ≤ ваш≥ власн≥ трупи попадають у ц≥й пустин≥!
³³ ј ваш≥ сини будуть блукати на пустин≥ сорок л≥т, ≥ в≥дпов≥датимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваш≥ трупи на пустин≥.
³⁴ „ислом тих дн≥в, що розв≥дували ви той рай, сорок день, будете ви нести ваш≥ гр≥хи по року за день сорок л≥т, ≥ п≥знаЇте, що значить бути покинутими ћною!
³⁵ я, √осподь, говорив: ѕоправд≥ кажу, оце зроблю вс≥й ц≥й зл≥й громад≥, що змовл¤Їтьс¤ проти ћене: у ц≥й пустин≥ вигинуть, ≥ тут повмирають.
³⁶ ј т≥ люди, ¤ких ћойсей послав був розв≥дати той рай, коли вернулис¤, то зробили, що вс¤ громада нар≥кала на нього, ≥ пустили злу в≥стку на той рай,
³⁷ то т≥ люди, що пустили були злу в≥стку на той рай, повмирали в≥д порази перед √осподн≥м лицем.
³⁸ ј ≤сус, син Ќавин≥в, та алев, син ™фуннењв, жили з тих людей, що ходили розв≥дати той рай.
³⁹ ≤ говорив ћойсей ц≥ слова до вс≥х ≤зрањлевих син≥в, ≥ народ був у т¤жк≥й жалоб≥!
⁴⁰ ≤ повставали вони рано вранц≥, та й повиходили на верх≥в'¤ гори, говор¤чи: ќсь ми, ≥ ми п≥демо до м≥сц¤, що √осподь був сказав, бо ми прогр≥шили.
⁴¹ ј ћойсей сказав: „ому ж ви переступаЇте наказ √осподн≥й? “аж це не вдастьс¤!
⁴² Ќе виходьте, бо √осподь не серед вас, а то будете побит≥ своњми ворогами.
⁴³ Ѕо там перед вами амаликит¤нин ≥ ханаане¤нин, ≥ ви попадаЇте в≥д меча, бо ви в≥двернулис¤ в≥д √оспода, ≥ не буде √осподь ≥з вами.
⁴⁴ јле вони осм≥лилис¤ вийти на верх≥в'¤ гори, а ковчег св≥доцтва √осподнього та ћойсей не рушилис¤ з-посеред табору.
⁴⁵ ≤ з≥йшов амаликит¤нин та ханаане¤нин, що сидить на т≥й гор≥, та й побили њх, ≥ били њх аж до ’орми.

„исла 15

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в ≥ скажеш њм: оли ви вв≥йдете до раю ваших осель, що я даю вам,
³ ≥ принесете огн¤ну жертву дл¤ √оспода, ц≥лопаленн¤, або криваву жертву на сповненн¤ об≥тниц≥, або в дар≥, або в означених часах при спор¤дженн≥ любих пахощ≥в дл¤ √оспода з худоби великоњ або з худоби др≥бноњ,
⁴ то той, хто приносить, принесе свою жертву дл¤ √оспода, хл≥бну жертву, дес¤ту частину ефи пшеничноњ муки, м≥шаноњ в чверт≥ г≥на оливи,
⁵ ≥ вина дл¤ литоњ жертви принесеш чверть г≥на на ц≥лопаленн¤ або дл¤ жертви дл¤ кожного ¤гн¤ти.
⁶ јбо дл¤ барана принесеш хл≥бну жертву, дв≥ дес¤тих частини ефи пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥ третьоњ частини г≥на.
⁷ ≤ вина дл¤ литоњ жертви третю частину г≥на, принесеш пахощ≥ люб≥ дл¤ √оспода.
⁸ ј коли принесеш молодого бичка ¤к ц≥лопаленн¤, або ¤к жертву на сповненн¤ об≥тниц≥, або ¤к мирну жертву дл¤ √оспода,
⁹ то принесеш молодого бичка ≥ хл≥бну жертву, три дес¤т≥ частини ефи пшеничноњ муки, м≥шаноњ в олив≥ половини г≥на.
¹⁰ ≤ принесеш на литу жертву п≥в г≥на вина, жертва огн¤на, пахощ≥ люб≥ дл¤ √оспода.
¹¹ “ак буде робитис¤ дл¤ одного вола, або дл¤ одного барана, або дл¤ ¤гн¤ти з-пом≥ж овець, або з-пом≥ж к≥з.
¹² «а числом жертов, що принесете, так зробите дл¤ кожноњ, за числом њх.
¹³ ожен туб≥лець так принесе це, щоб принести огн¤ну жертву, пахощ≥ люб≥ дл¤ √оспода.
¹⁴ ј коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова дл¤ ваших покол≥нь, то в≥н принесе огн¤ну жертву, пахощ≥ люб≥ дл¤ √оспода, ¤к принесете ви, так принесе й в≥н.
¹⁵ «бори, постанова одна дл¤ вас та дл¤ приходька, що мешкаЇ тимчасово, постанова в≥чна дл¤ ваших покол≥нь: ¤к ви, так ≥ приходько буде перед √осподн≥м лицем!
¹⁶ ќдин закон ≥ одна постанова буде вам ≥ приходьков≥, що мешкаЇ тимчасово з вами.
¹⁷ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹⁸ ѕромовл¤й до син≥в ≤зрањлевих, та й скажи њм: як ви вв≥йдете до раю, що я впроваджую вас туди,
¹⁹ то станетьс¤, коли ви њстимете хл≥б того раю, ви принесете приношенн¤ дл¤ √оспода.
²⁰ як початок д≥ж ваших, калача принесете на приношенн¤, ¤к приношенн¤ току, принесете його.
²¹ ¬≥д початку д≥ж ваших дасте √осподев≥ приношенн¤, постанова дл¤ ваших покол≥нь!
²² ј коли ви помилитес¤, ≥ не виконаЇте вс≥х тих запов≥дей, що √осподь говорив до ћойсе¤,
²³ усього, що наказав вам √осподь через ћойсе¤, в≥д дн¤, коли √осподь наказав був ≥ дал≥ дл¤ ваших покол≥нь,
²⁴ то станетьс¤, коли зроблено помилку через недогл¤д громади, нехай вс¤ громада принесе одного бичка, молоде з великоњ худоби, на ц≥лопаленн¤, на пахощ≥ люб≥ дл¤ √оспода, а хл≥бна його жертва та лита жертва його за постановою, ≥ козла на жертву за гр≥х.
²⁵ ≤ очистить св¤щеник всю громаду син≥в ≤зрањлевих, ≥ буде прощено њм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огн¤ну дл¤ √оспода та жертву свою за гр≥х перед лице √осподнЇ за свою помилку.
²⁶ ≤ буде прощено вс≥й громад≥ ≤зрањлевих син≥в та приходьков≥, що мешкаЇ тимчасово серед них, бо то помилковий гр≥х усього народу.
²⁷ ј ¤кщо згр≥шить помилково одна душа, то вона принесе однор≥чну козу на жертву за гр≥х.
²⁸ ≤ очистить св¤щеник ту душу, що помилилась, що згр≥шила помилково перед √осподн≥м лицем, на очищенн¤ њњ, ≥ буде прощено њй.
²⁹ “уб≥льцев≥ серед ≤зрањлевих син≥в та приходьков≥, що мешкаЇ тимчасово серед них, закон один буде вам дл¤ того, хто зробить гр≥х помилково.
³⁰ ј та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з туб≥льц¤, чи з приходька, в≥н √оспода зневажаЇ, ≥ буде винищена душа та з-посеред народу њњ.
³¹ Ѕо в≥н знехтував слово √оспода, ≥ зламав …ого запов≥дь, конче буде винищена душа та, гр≥х њњ на н≥й.
³² ≤ були ≤зрањлев≥ сини в пустин≥, та й знайшли чолов≥ка, що збираЇ дрова суботнього дн¤.
³³ ≤ привели його т≥, хто знайшов його, ¤к збирав дрова, до ћойсе¤ й до јарона та до вс≥Їњ громади.
³⁴ ≤ вз¤ли його п≥д сторожу, бо не було вир≥шене, що зробити йому.
³⁵ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: онче буде забитий цей чолов≥к, закидати його кам≥нн¤м ус≥й громад≥ поза табором!
³⁶ ≤ випровадила його вс¤ громада поза таб≥р, та й закидала його кам≥нн¤м, ≥ в≥н помер, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.
³⁷ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤, говор¤чи:
³⁸ ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в, та й скажи њм: Ќехай вони зробл¤ть соб≥ кутаси на кра¤х своњх одеж, вони й њхн≥ покол≥нн¤, ≥ дадуть на кутаса поли блакитну нитку.
³⁹ ≤ буде вона вам за кутаса, ≥ будете бачити його, ≥ пам'¤татимете вс≥ √осподн≥ запов≥д≥, ≥ виконаЇте њх, ≥ не будете огл¤датис¤ за серцем своњм та за очима своњми, за ¤кими йдучи, ви зраджуЇте,
⁴⁰ щоб згадували ви та виконували вс≥ ћоњ запов≥д≥, ≥ будьте св¤т≥ дл¤ вашого Ѕога!
⁴¹ я √осподь, Ѕог ваш, що вив≥в вас з Їгипетського краю, щоб бути вашим Ѕогом. я √осподь, Ѕог ваш!

„исла 16

¹ ≤ вз¤ли орей, син ∞цгара, сина егата, сина Ћев≥Ївого, ≥ ƒатан, ≥ јв≥рон, сини ≈л≥¤вов≥, та ќн, син ѕелета, сини –увимов≥,
² та й повстали проти ћойсе¤, а з ними дв≥ст≥ й п'¤тдес¤т мужа ≤зрањлевих син≥в, начальники громади, закликуван≥ на збори, люди вельможн≥.
³ ≤ з≥бралис¤ вони на ћойсе¤ та на јарона, та й сказали до них: ƒосить вам, бо вс¤ громада ус≥ вони св¤т≥, а серед них √осподь! ≤ чому ви несетес¤ понад зборами √осподн≥ми?
⁴ ≤ почув це ћойсей, та й упав на обличч¤ своЇ.
⁵ ≤ промовив в≥н до оре¤ та до вс≥Їњ громади його, говор¤чи: ”ранц≥ √осподь дасть знати, хто …ого та хто св¤тий, щоб наблизити його до —ебе; а кого вибере, того ¬≥н ≥ наблизить до —ебе.
⁶ «роб≥ть ви оце: в≥зьм≥ть соб≥ кадильниц≥, орею та вс¤ громадо тво¤,
⁷ ≥ дайте в них огню та поклад≥ть на них кадила перед √осподнЇ лице взавтра. ≤ станетьс¤, той чолов≥к, що √осподь його вибере, в≥н св¤тий. ƒосить вам, Ћев≥Їв≥ сини!
⁸ ≤ сказав ћойсей до оре¤: —лухайте ж, Ћев≥Їв≥ сини,
⁹ чи вам мало, що Ѕог ≤зрањл≥в в≥дд≥лив вас в≥д ≤зрањлевоњ громади, щоб наблизити вас до —ебе, ≥ щоб ви виконували службу √осподньоњ скин≥њ, ≥ сто¤ли перед громадою, щоб служити њй?
¹⁰ ≤ ¬≥н наблизив тебе та вс≥х брат≥в твоњх, Ћев≥Ївих син≥в, ≥з тобою; а ти будеш домагатис¤ ще й св¤щенства?.
¹¹ “ому ти та вс¤ громада тво¤ змовилис¤ проти √оспода. ј јарон, що в≥н, що ви ремствуЇте проти нього?
¹² ≤ послав ћойсей та јарон закликати ƒатана й јв≥рона, син≥в ≈л≥¤вових, та сказали вони: Ќе вийдемо!
¹³ „и мало того, що ти вив≥в нас ≥з краю, ¤кий тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустин≥? ’очеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?
¹⁴ “и не впровадив нас ан≥ до раю, що тече молоком та медом, ан≥ не дав нам на власн≥сть пол¤ та виноградники. „и ти вибереш оч≥ цим люд¤м? Ќе вийдемо!
¹⁵ ј ћойсей сильно запаливс¤, та й сказав до √оспода: Ќе обернис¤ до њхнього приношенн¤! я не вз¤в в≥д них жодного осла, ≥ зла не вчинив жодному з них!
¹⁶ ≤ сказав ћойсей до оре¤: “и та вс¤ громада тво¤ будьте перед √осподн≥м лицем, ти й вони та јарон узавтра.
¹⁷ ≤ в≥зьм≥ть кожен свою кадильницю, ≥ поклад≥ть на нењ кадила та й принесете перед √осподнЇ лице кожен кадильницю свою, дв≥ст≥ й п'¤тдес¤т кадильниць, ≥ ти та јарон, кожен кадильницю свою.
¹⁸ ≤ вз¤ли кожен кадильницю свою, ≥ поклали на них огню, ≥ поклали на нењ кадила, та й стали при вход≥ скин≥њ запов≥ту, а також ћойсей та јарон.
¹⁹ ≤ орей з≥брав на них усю громаду до входу скин≥њ запов≥ту. ≤ показалас¤ слава √осподн¤ вс≥й громад≥!
²⁰ ≤ промовив √осподь до ћойсе¤ та до јарона, говор¤чи:
²¹ ¬≥дд≥л≥тьс¤ в≥д ц≥Їњ громади, я винищу њх умить!
²² ј вони попадали на обличч¤ своњ та й сказали: Ѕоже, Ѕоже дух≥в ≥ кожного т≥ла! як згр≥шить один чолов≥к, чи “и будеш гн≥ватис¤ на всю громаду?
²³ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
²⁴ —кажи до громади, говор¤чи: ¬≥дступ≥тьс¤ зо вс≥х бок≥в в≥д м≥сц¤ мешканн¤ оре¤, ƒатана й јв≥рона!
²⁵ ≤ встав ћойсей, ≥ п≥шов до ƒатана та јв≥рона, ≥ п≥шли за ним старш≥ ≤зрањлев≥.
²⁶ ≤ в≥н промовл¤в до громади, говор¤чи: ¬≥дступ≥ть в≥д намет≥в тих несправедливих людей, ≥ не доторкн≥тьс¤ до всього, що њхнЇ, щоб ≥ ви не загинули за вс≥ њхн≥ гр≥хи!
²⁷ ≤ вони в≥дступилис¤ в≥д м≥сц¤ мешканн¤ оре¤, ƒатана й јв≥рона зо вс≥х бок≥в; а ƒатан та јв≥рон вийшли, ≥ сто¤ли при вход≥ намет≥в своњх, ≥ ж≥нки њх, ≥ сини њх, та д≥ти њхн≥.
²⁸ ≤ сказав ћойсей: ќцим п≥знаЇте, що √осподь послав мене зробити вс≥ д≥ла ц≥, що вони не з моЇњ вигадки.
²⁹ якщо вони повмирають, ¤к умираЇ кожна людина, ≥ њх сп≥ткаЇ дол¤ кожноњ людини, то не √осподь послав мене!
³⁰ ј коли √осподь створить щось нове, ≥ земл¤ в≥дкриЇ уста своњ та й поглине њх та все, що њхнЇ, ≥ вони з≥йдуть жив≥ до шеолу, то п≥знаЇте, що люди образили √оспода.
³¹ ≤ сталос¤, ¤к ск≥нчив в≥н говорити вс≥ ц≥ слова, то розступилас¤ та земл¤, що п≥д ними!
³² ј земл¤ в≥дкрила своњ уста, та й поглинула њх, ≥ доми њхн≥, ≥ кожну людину, що ореЇва, та ввесь њх маЇток.
³³ ≤ з≥йшли вони та все, що њхнЇ, жив≥ до шеолу, ≥ накрила њх земл¤, ≥ вони погинули з-посеред збору!
³⁴ ј ввесь ≤зрањль, що був навколо них, повт≥кав на њхн≥й крик, бо казали: ўоб земл¤ не поглинула й нас!
³⁵ ≤ вийшов огонь в≥д √оспода, та й поњв тих дв≥ст≥ й п'¤тдес¤т чолов≥ка, що приносили кадило!

„исла 17

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² —кажи до ≈леазара, сина св¤щеника јарона, ≥ нехай в≥н позбираЇ т≥ кадильниц≥ з-посеред погор≥лища, а огонь повикидаЇ геть, бо вони осв¤тилис¤,
³ кадильниц≥ тих гр≥шник≥в, њхньою смертю. ≤ нехай ≥ вони зробл¤ть ≥з них бит≥ бл¤хи на покритт¤ дл¤ жерт≥вника, бо приносили њх перед √осподнЇ лице, ≥ вони осв¤тилис¤. ≤ будуть вони знаком дл¤ ≤зрањлевих син≥в.
⁴ ≤ вз¤в св¤щеник ≈леазар м≥д¤н≥ кадильниц≥, що приносили њх т≥, що спален≥, ≥ перекували њх на покритт¤ дл¤ жерт≥вника,
⁵ пам'¤тка дл¤ ≤зрањлевих син≥в, щоб чужий чолов≥к, хто не з јаронового нас≥нн¤, не наближавс¤ кадити кадило перед √осподн≥м лицем, щоб не сталос¤ з ними, ¤к ≥з ореЇм та з громадою його, ¤к √осподь говорив йому через ћойсе¤.
⁶ ј назавтра вс¤ громада ≤зрањлевих син≥в нар≥кали на ћойсе¤ та на јарона, говор¤чи: ¬и повбивали √осподн≥й народ!
⁷ ≤ сталос¤, коли громада збиралас¤ на ћойсе¤ та на јарона, то обернулис¤ вони до скин≥њ запов≥ту, аж ось покрила њњ хмара, ≥ показалас¤ слава √осподн¤!
⁸ ≤ вв≥йшли ћойсей та јарон до переду скин≥њ запов≥ту.
⁹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹⁰ ¬ийд≥ть з-посеред ц≥Їњ громади, а я винищу њх умить! ≤ вони попадали на обличч¤ своњ.
¹¹ ≤ сказав ћойсей до јарона: ¬≥зьми кадильницю, ≥ поклади на нењ огню в≥д жерт≥вника, ≥ поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть њњ, бо вийшов гн≥в в≥д √осподнього лиц¤, ≥ розпочалас¤ поразка.
¹² ≤ вз¤в јарон, ¤к говорив ћойсей, ≥ поб≥г до середини збор≥в, аж ось розпочалас¤ поразка народу! ≤ в≥н поклав кадила, ≥ очистив народ.
¹³ ≤ став в≥н пом≥ж умерлими та пом≥ж живими, ≥ затрималась та поразка.
¹⁴ ≤ було померлих поразкою чотирнадц¤ть тис¤ч ≥ с≥мсот, окр≥м померлих у справ≥ оре¤.
¹⁵ ≤ вернувс¤ јарон до ћойсе¤ до входу скин≥њ запов≥ту, а поразка припинилас¤.
¹⁶ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹⁷ ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в, ≥ в≥зьми в≥д них по одн≥й палиц≥ дл¤ батьк≥вського дому, в≥д ус≥х њхн≥х начальник≥в дл¤ дому њхн≥х батьк≥в, дванадц¤ть палиць; ≥ напиши йменн¤ кожного на палиц≥ його.
¹⁸ ј јаронове йменн¤ напишеш на Ћев≥Їв≥й палиц≥, бо одна палиц¤ дл¤ голови дому батьк≥в њх.
¹⁹ ≤ покладеш њх у скин≥њ запов≥ту перед ковчегом св≥доцтва, де я, за умовою, буду ¤вл¤тис¤ вам.
²⁰ ≤ станетьс¤, той чолов≥к, що я виберу його, його палиц¤ зацв≥те. ≤ я в≥дхилю в≥д —ебе нар≥канн¤ ≤зрањлевих син≥в, що вони нар≥кають на вас.
²¹ ≤ ћойсей промовл¤в до ≤зрањлевих син≥в, ≥ дали йому вс≥ њхн≥ начальники по палиц≥ в≥д кожного начальника дл¤ дому њхн≥х батьк≥в, дванадц¤ть палиць. ј палиц¤ јаронова серед њхн≥х палиць.
²² ≤ поклав ћойсей т≥ палиц≥ перед √осподн≥м лицем у скин≥њ запов≥ту.
²³ ≤ сталос¤ назавтра, ≥ вв≥йшов ћойсей до скин≥њ запов≥ту, аж ось зацв≥ла јаронова палиц¤ дл¤ Ћев≥Ївого дому, ≥ пустила пуп'¤нки, ≥ зацв≥ла кв≥ткою, ≥ випустила дозр≥л≥ мигдал≥!
²⁴ ≤ вин≥с ћойсей ус≥ т≥ палиц≥ з-перед √осподнього лиц¤ до вс≥х ≤зрањлевих син≥в, ≥ вони побачили, ≥ вз¤ли кожен свою палицю.
²⁵ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: ¬ерни јаронову палицю до ковчегу св≥доцтва, щоб берегти на ознаку дл¤ неслухн¤них син≥в, ≥ спиниш њхн≥ нар≥канн¤ проти ћене, щоб не повмирали вони.
²⁶ ≤ зробив так ћойсей, ¤к √осподь наказав був йому, так в≥н ≥ зробив.
²⁷ ≤ сказали ≤зрањлев≥ сини до ћойсе¤, говор¤чи: “ож ми повмираЇмо, погинемо, ус≥ ми погинемо!
²⁸ ожен, хто наблизитьс¤ до √осподньоњ скин≥њ, помре. „и ж ми дорешти вимремо?

„исла 18

¹ ≤ сказав √осподь до јарона: “и й сини твоњ та д≥м батька твого з тобою понесете на соб≥ гр≥х щодо св¤тин≥; ≥ ти, ≥ сини твоњ з тобою понесете на соб≥ гр≥х щодо вашого св¤щенства.
² ј також ти наблизиш до себе брат≥в своњх, плем'¤ Ћев≥њне, плем'¤ батька свого, ≥ вони злучатьс¤ з тобою, ≥ будуть прислужувати тоб≥, а ти й сини твоњ з тобою будете перед скин≥Їю св≥доцтва.
³ ≤ будуть вони виконувати твою сторожу та строжу вс≥Їњ скин≥њ, т≥льки до речей св¤тин≥ та до жерт≥вника не приступл¤ть, щоб не повмирали ¤к вони, так ≥ ви.
⁴ ≤ злучатьс¤ вони з тобою, ≥ будуть виконувати сторожу скин≥њ запов≥ту, дл¤ вс¤коњ служби в скин≥њ, а чужий не приступить до вас.
⁵ ≤ будете ви виконувати сторожу св¤тин≥ та сторожу жерт≥вника, щоб не було вже гн≥ву на ≤зрањлевих син≥в.
⁶ ј я оце вз¤в ваших брат≥в Ћевит≥в з-посеред ≤зрањлевих син≥в дл¤ вас, ¤к дар вони дан≥ √осподев≥, щоб виконувати службу скин≥њ запов≥ту.
⁷ ј ти та сини твоњ з тобою будете допильновувати ваше св¤щенство дл¤ вс¤коњ реч≥ жерт≥вника та дл¤ того, що поза зав≥сою, ≥ будете робити. як службу дару даю я св¤щенство вам, а чужий, хто приступить, буде забитий.
⁸ ≤ √осподь промовл¤в до јарона: я оце доручив тоб≥ пильнувати за приношенн¤ми ћоњми. ¬≥д усього посв¤ченого синами ≤зрањлевими я дав частку тоб≥ та дл¤ син≥в твоњх на в≥чну постанову.
⁹ ќце буде тоб≥ з найсв¤т≥ших жертов, без огню: кожна њхн¤ хл≥бна жертва, ≥ кожна њхн¤ жертва за гр≥х, ≥ кожна њхн¤ жертва за провину, що звернуть ћен≥ ¤к найсв¤т≥ше, тоб≥ це та дл¤ твоњх син≥в!
¹⁰ Ќа найсв¤т≥шому м≥сц≥ будеш ти њсти оце. ожен чолов≥чоњ стат≥ буде њсти, це буде св¤т≥сть дл¤ тебе.
¹¹ ј це тоб≥ приношенн¤ њхнього дару вс≥х колихань ≤зрањлевих син≥в, я дав њх тоб≥, ≥ синам твоњм та дочкам твоњм з тобою на в≥чну постанову, кожен чистий у твоњм дом≥ буде це њсти.
¹² ”се найкраще зо св≥жоњ оливи, ≥ все найкраще з молодого вина та зб≥жж¤, њхн≥ первоплоди, що вони дадуть √осподев≥, я в≥ддав њх тоб≥.
¹³ ѕервоплоди усього, що в њхньому раю, що вони принесуть √осподев≥, будуть дл¤ тебе, кожен чистий у твоњм дом≥ буде те њсти.
¹⁴ ”се закл¤те м≥ж ≤зрањлем буде тоб≥.
¹⁵ ”се, що розкриваЇ утробу кожного т≥ла, що принесуть √осподев≥ з-пом≥ж людей та з-пом≥ж скотини, буде дл¤ тебе. “≥льки конче викупиш первор≥дного людини, ≥ первор≥дне з нечистоњ худобини викупиш.
¹⁶ ј викуп його: в≥д м≥с¤чного в≥ку викупиш за твоЇю оц≥нкою, п'¤ть шекл≥в ср≥бла на м≥ру шеклем св¤тин≥, двадц¤ть іер в≥н.
¹⁷ “≥льки первор≥дного з вол≥в, або первор≥дного з овечок, або первор≥дного з к≥з не викупиш, вони св¤т≥сть: њхньою кров'ю окропиш жерт≥вника, а њхн≥й л≥й спалиш, ¤к огн¤ну жертву на люб≥ пахощ≥ дл¤ √оспода.
¹⁸ ј њхнЇ м'¤со буде дл¤ тебе, ¤к грудина колиханн¤, ≥ ¤к стегно правиц≥ буде дл¤ тебе.
¹⁹ ”с≥ св¤тощ≥ приношенн¤, що ≤зрањлев≥ сини принесуть дл¤ √оспода, я в≥ддав тоб≥, ≥ синам твоњм та дочкам твоњм ≥з тобою, в≥чною постановою. ÷е м≥цний запов≥т, в≥н в≥чний перед √осподн≥м лицем дл¤ тебе та дл¤ нас≥нн¤ твого з тобою.
²⁰ ≤ сказав √осподь до јарона: ” њхньому раю ти не будеш мати власности, ≥ не буде тоб≥ частки м≥ж ними, я частка тво¤ та власн≥сть тво¤ пом≥ж ≤зрањлевими синами!
²¹ ј Ћев≥Ївим синам я дав ось кожну дес¤тину в ≤зрањл≥ на спадщину, взам≥н за њхню службу, бо вони виконують службу скин≥њ запов≥ту.
²² ≤ ≤зрањлев≥ сини не приступл¤ть уже до скин≥њ запов≥ту, щоб не понести гр≥ха, ≥ не вмерти.
²³ ≤ буде Ћевит сам виконувати службу скин≥њ запов≥ту, ≥ сам понесе вину свою. ÷е в≥чна постанова дл¤ ваших покол≥нь, а м≥ж ≤зрањлевими синами не будуть вони д≥дичити спадщину,
²⁴ бо дес¤тину ≤зрањлевих син≥в, що вони принесуть ¤к приношенн¤ дл¤ √оспода, я дав Ћевитам за спадщину. “ому я сказав до них: ћ≥ж ≤зрањлевими синами не будуть вони д≥дичити спадщину.
²⁵ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
²⁶ ј до Ћевит≥в будеш ти промовл¤ти та й скажеш њм: оли в≥зьмете в≥д ≤зрањлевих син≥в ту дес¤тину, що я дав вам в≥д них на ваше спадщину, то ви принесете з нењ √осподнЇ приношенн¤, дес¤тину з дес¤тини.
²⁷ ≤ буде пораховане ваше приношенн¤ ¤к зб≥жж¤ з току, ≥ ¤к повн¤ з кадки чавила.
²⁸ “ак принесете й ви √осподнЇ приношенн¤ зо вс≥х ваших дес¤тин, що в≥зьмете в≥д ≤зрањлевих син≥в, ≥ дасте з того √осподнЇ приношенн¤ св¤щеников≥ јаронов≥.
²⁹ «о вс≥х ваших дар≥в принесе кожен √осподнЇ приношенн¤, зо всього найкращого посв¤ченн¤ з нього.
³⁰ ≤ скажи њм: коли ви будете приносити найкраще з нього, то це порахуЇтьс¤ Ћевитам, ¤к урожай току, ≥ ¤к урожай кадки чавила.
³¹ ≤ будете њсти це на кожному м≥сц≥ ви та д≥м ваш, бо це нагорода дл¤ вас взам≥н за вашу службу в скин≥њ запов≥ту.
³² ≤ ви не понесете через це гр≥ха, коли будете приносити найкраще з нього, а св¤тощ≥в ≤зрањлевих син≥в не збезчестите, ≥ не повмираЇте.

„исла 19

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ та до јарона, говор¤чи:
² ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в, ≥ нехай вони в≥зьмуть дл¤ тебе безвадну руду ¤л≥вку, що в н≥й нема вади, що на нењ не накладали ¤рма.
³ ≤ дасте њњ до св¤щеника ≈леазара, а в≥н виведе њњ поза таб≥р. ≤ зар≥жуть њњ перед ним.
⁴ ≤ в≥зьме ≈леазар пальцем своњм њњ крови, та й покропить кров'ю њњ перед скин≥њ запов≥ту с≥м раз.
⁵ ≤ спалитьс¤ та ¤л≥вка на його очах, шкура њњ, ≥ м'¤со њњ, ≥ кров њњ з њњ нечистост¤ми спалитьс¤.
⁶ ≤ в≥зьме св¤щеник кедрове дерево, ≥ ≥соп та червень, та й кине до середини погор≥лища т≥Їњ ¤л≥вки.
⁷ ≤ випере той св¤щеник шати своњ та обмиЇ т≥ло своЇ в вод≥, а пот≥м ув≥йде до табору. ≤ буде той св¤щеник нечистий аж до вечора.
⁸ ј той, хто палить њњ, випере одежу свою в вод≥ й обмиЇ т≥ло своЇ в вод≥, та й буде нечистий аж до вечора.
⁹ ≤ збере чистий чолов≥к поп≥л т≥Їњ ¤л≥вки, ≥ покладе поза табором в чистому м≥сц≥, ≥ буде це дл¤ громади ≤зрањлевих син≥в на сховок дл¤ очищальноњ води, це жертва за гр≥х.
¹⁰ ј той, хто збираЇ поп≥л т≥Їњ ¤л≥вки, випере одежу свою, ≥ буде нечистий аж до вечора. ≤ це буде на в≥чну постанову дл¤ ≤зрањлевих син≥в та дл¤ приходька, що мешкаЇ серед них тимчасово.
¹¹ ј той, хто доторкаЇтьс¤ до вс¤кого мертвого т≥ла людини, то буде нечистий с≥м день.
¹² ¬≥н очиститьс¤ тим попелом дн¤ третього та дн¤ сьомого, ≥ буде чистий. ј ¤кщо в≥н не очиститьс¤ дн¤ третього та дн¤ сьомого, не буде чистий.
¹³ ожен, хто доторкуЇтьс¤ до померлого, до т≥ла людини, що померла, ≥ не очиститьс¤, в≥н занечистив √осподню скин≥ю, ≥ буде винищена душа та з ≤зрањл¤, бо очищальна вода не була покроплена на нього, нечистий в≥н буде, нечист≥сть його в ньому.
¹⁴ ќце той закон: коли в намет≥ помре людина, то кожен, хто входить до того намету, та все, що в намет≥, буде нечисте с≥м день.
¹⁵ ≤ кожна в≥дкрита посудина, що на н≥й нема м≥цно прив'¤заного накритт¤, нечиста вона.
¹⁶ ј кожен, хто доторкнетьс¤ на поверхн≥ пол¤ до трупа в≥д меча, або до померлого, або до костей людини, або до гробу, буде нечистий с≥м день.
¹⁷ ≤ в≥зьмуть дл¤ того нечистого пороху з погор≥лища жертви за гр≥х, ≥ наллють на нього живоњ води до посуду.
¹⁸ ј чистий чолов≥к в≥зьме ≥сопу, ≥ вмочить у ту воду, та й покропить на того намета, ≥ на вс≥ посудини, ≥ на душ≥ т≥, що були там, та на того, хто доторкуЇтьс¤ до т≥Їњ к≥стки, або до трупа, або до померлого, або до гробу.
¹⁹ ≤ покропить той чистий на нечистого дн¤ третього та дн¤ сьомого, та й очистить його сьомого дн¤. ≤ випере в≥н одежу свою й обмиЇ в вод≥, ≥ стане чистий увечер≥.
²⁰ ј чолов≥к, що стане нечистим ≥ не очиститьс¤, то буде знищена душа та з-посеред збору, бо в≥н занечистив √осподню св¤тиню, очищальна вода не була кроплена на нього, нечистий в≥н.
²¹ ≤ буде це дл¤ них на в≥чну постанову, а той, хто кропить очищальну воду, випере одежу свою, а хто доторкаЇтьс¤ до очищальноњ води, буде нечистий аж до вечора.
²² ј кожен, до кого доторкнетьс¤ нечистий, буде нечистий, а особа, що доторкуЇтьс¤, буде нечиста аж до вечора.

„исла 20

¹ ≤ вв≥йшли ≤зрањлев≥ сини, ус¤ громада, до пустин≥ ÷≥н першого м≥с¤ц¤, та й зас≥в народ у адеш≥. ≤ померла там ћар≥¤м, ≥ була там похована.
² ≤ не було води дл¤ громади, ≥ вони з≥бралис¤ проти ћойсе¤ та проти јарона.
³ ≤ сваривс¤ той народ ≥з ћойсеЇм, та й сказали, говор¤чи: ќ, ¤кби ми повмирали були, коли наш≥ брати вмирали перед √осподн≥м лицем!
⁴ ≤ нащо ви привели √осподню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?
⁵ ≤ нащо ви вивели нас ≥з ™гипту, щоб привести нас на це зле м≥сце? “ут не родить зб≥жж¤, ан≥ ф≥іи, ан≥ виноград, ан≥ гранатове ¤блуко, ≥ нав≥ть немаЇ напитись води!
⁶ ≤ вв≥йшли ћойсей та јарон в≥д громади до входу скин≥њ запов≥ту, та й попадали на обличч¤ своњ. ≤ слава √осподн¤ по¤вилас¤ њм!
⁷ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
⁸ ¬≥зьми жезло, та збери громаду ти та брат тв≥й јарон, ≥ скажете до т≥Їњ скел≥ на њхн≥х очах, ≥ вона дасть свою воду. ≤ виведеш дл¤ них воду з т≥Їњ скел≥, та й напоњш ту громаду та њхню худобу.
⁹ ≤ вз¤в ћойсей те жезло з-перед √осподнього лиц¤, ¤к ¬≥н наказав був йому.
¹⁰ ≤ з≥брали ћойсей та јарон громаду перед т≥Їю скелею. ≤ сказав в≥н до них: ѕослухайте ж, неслухн¤н≥, чи з ц≥Їњ скел≥ ми виведемо дл¤ вас воду?
¹¹ ≤ п≥дн≥с ћойсей руку свою, та й ударив ту скелю своњм жезлом два рази, ≥ вийшло багато води! ≤ пила громада та њхн¤ худоба!...
¹² ≤ сказав √осподь до ћойсе¤ та до јарона: «а те, що ви не вв≥рували в ћене, щоб ¤вилас¤ св¤т≥сть ћо¤ на очах ≤зрањлевих син≥в, ви не введете ц≥Їњ громади до раю, що я дав њм.
¹³ ÷е вода ћер≥ви, де сварилис¤ ≤зрањлев≥ сини з √осподом, ≥ св¤т≥сть …ого ¤вилас¤ њм.
¹⁴ ≤ послав ћойсей посл≥в ≥з адешу до цар¤ едомського сказати: “ак каже брат тв≥й ≤зрањль: “и знаЇш усю т¤готу, що впала на нас.
¹⁵ ≤ з≥йшли були наш≥ батьки до ™гипту, ≥ сид≥ли ми в ™гипт≥ багато часу, а ™гипет чинив зло нам та батькам нашим.
¹⁶ ≤ голосили ми до √оспода, ≥ ¬≥н почув наш голос, та й послав јнгола, ≥ вив≥в нас ≥з ™гипту, а оце ми в адеш≥, що при сам≥м к≥нц≥ твоЇњ границ≥.
¹⁷ Ќехай же ми перейдемо через тв≥й край! ћи не п≥демо полем та виноградником, ≥ не будемо пити води з криниц≥, ми п≥демо дорогою царською, не збочимо н≥ праворуч, н≥ л≥воруч, аж поки не перейдемо границ≥ твоЇњ.
¹⁸ ≤ сказав до нього ≈дом: “и не перейдеш у мене, бо ≥накше ¤ з мечем вийду проти тебе!
¹⁹ ≤ сказали йому ≤зрањлев≥ сини: ћи п≥демо битою дорогою, а ¤кщо будемо пити воду твою ¤ та худоба мо¤, то ¤ дам заплату за нењ. Ќ≥чого б≥льше, т≥льки нехай перейду ¤ своњми ногами!
²⁰ ј той в≥дказав: Ќе перейдеш! ≤ вийшов ≈дом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.
²¹ ≤ в≥дмовив ≈дом дати ≤зрањлев≥ перейти його границ≥, ≥ ≤зрањль збочив в≥д нього.
²² ≤ рушили з адешу, ≥ вийшли ≤зрањлев≥ сини, ус¤ громада, до √ор-гори.
²³ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤ та до јарона на √ор-гор≥, на границ≥ едомського краю, говор¤чи:
²⁴ Ќехай прилучитьс¤ јарон до своЇњ р≥дн≥, бо в≥н не вв≥йде до того раю, що я дав ≤зрањлевим синам, через те, що ви були неслухн¤н≥ наказу ћоЇму при вод≥ ћер≥ви.
²⁵ ¬≥зьми јарона та сина його ≈леазара, та й виведи њх на √ор-гору.
²⁶ ≤ нехай јарон зд≥йме шати своњ, ≥ зод¤гне в них сина свого ≈леазара, ≥ јарон буде забраний, та й помре там.
²⁷ ≤ зробив ћойсей, ¤к √осподь наказав був, ≥ вийшли вони на √ор-гору на очах ус≥Їњ громади.
²⁸ ≤ зн¤в ћойсей з јарона шати його, ≥ зод¤гнув у них сина його ≈леазара, ≥ јарон помер там на верх≥в'њ гори. ≤ з≥йшов ћойсей та ≈леазар ≥з гори.
²⁹ ≤ бачила вс¤ громада, що помер јарон, ≥ оплакував јарона ввесь ≤зрањл≥в д≥м тридц¤ть день.

„исла 21

¹ ≤ почув ханаане¤нин, цар јраду, що сид≥в на полудн≥, що ≤зрањль ув≥йшов дорогою јтар≥м, ≥ в≥н став воювати з ≤зрањлем, ≥ вз¤в у нього до невол≥ полонених.
² ≤ склав ≤зрањль об≥тницю √осподев≥ й сказав: якщо справд≥ даси “и народ той у мою руку, то ¤ вчиню њхн≥ м≥ста закл¤тт¤м.
³ ≤ вислухав √осподь голос ≤зрањл≥в, ≥ дав йому ханаане¤нина, ≥ в≥н учинив закл¤тт¤м њх та њхн≥ м≥ста, ≥ назвав ≥м'¤ тому м≥ста: ’орма.
⁴ ≤ рушили вони з √ор-гори дорогою „ервоного мор¤, щоб об≥йти едомський край. ≤ п≥дупала душа того народу в т≥й дороз≥.
⁵ ≤ промовл¤в той народ проти Ѕога та проти ћойсе¤: Ќащо ви вивели нас ≥з ™гипту, щоб ми повмирали в пустин≥? Ѕож нема тут хл≥ба й нема води, а душ≥ наш≥й обридла ц¤ непридатна њжа.
⁶ ≤ послав √осподь на той народ зм≥њв сараф≥в, ≥ вони кусали народ. ≤ померло багато народу з ≤зрањл¤.
⁷ ≤ прийшов народ до ћойсе¤ та й сказав: «гр≥шили ми, бо говорили проти √оспода та проти тебе. ћолис¤ до √оспода, ≥ нехай ¬≥н забере в≥д нас цих зм≥њв. ≤ моливс¤ ћойсей за народ.
⁸ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: «роби соб≥ сарафа, ≥ вистав його на жердин≥. ≤ станетьс¤, кожен покусаний, ¤к погл¤не на нього, то буде жити.
⁹ ≤ зробив ћойсей м≥д¤ного зм≥¤, ≥ виставив його на жердин≥. ≤ сталос¤, ¤кщо зм≥й покусав кого, то той дививс¤ на м≥д¤ного зм≥¤ ≥ жив!
¹⁰ ≤ рушили ≤зрањлев≥ сини, ≥ таборували в ќвот≥.
¹¹ ≤ рушили вони з ќвоту, ≥ таборували в ≤йЇ-√аавар≥м≥, на пустин≥, що перед ћоавом, в≥д сходу сонц¤.
¹² «в≥дти вони рушили, ≥ таборували в долин≥ «ереду.
¹³ «в≥дти рушили й таборували на т≥м боц≥ јрнону в пустин≥, що виходить ≥з аморейськоњ границ≥, бо јрнон границ¤ ћоаву м≥ж ћоавом та аморе¤нином.
¹⁴ “ому розпов≥даЇтьс¤ в нижц≥ воЇн √осподн≥х: ¬агев у —уф≥, ≥ потоки јрнону,
¹⁵ ≥ спад поток≥в, що збочив на м≥сце јру, ≥ на моавську границю опертий.
¹⁶ ј зв≥дти до Ѕееру. ÷е той Ѕеер, що про нього сказав √осподь до ћойсе¤: «бери народ, ≥ нехай я дам њм воду.
¹⁷ “од≥ засп≥вав був ≤зрањль цю п≥сню: ѕ≥днесис¤, кринице, сп≥вайте про нењ!
¹⁸ риниц¤, вельмож≥ копали њњ, њњ викопали народн≥ достойники берлом, жезлами своњми. ј з ћ≥дбару до ћаттани,
¹⁹ а з ћаттани до Ќахал≥њлу, а з Ќахал≥њлу до Ѕамоту,
²⁰ а з Ѕамоту до долини, що на моавському пол≥, у верх≥вки ѕ≥сі≥, що звернена до пустин≥.
²¹ ≤ послав ≤зрањль посл≥в до —игона аморейського цар¤, говор¤чи:
²² Ќехай ¤ перейду в твоњм крањ! ћи не збочимо н≥ на поле, н≥ на виноградник, не будемо пити води з криниц≥, ми п≥демо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою.
²³ ≤ не дав —игон ≤зрањлев≥ перейти в границ≥ його. ≤ з≥брав —игон увесь св≥й народ, та й вийшов навпроти ≤зрањл¤ на пустин≥, ≥ прибув до …огц≥, ≥ воював з ≤зрањлем.
²⁴ ≤ вдарив його ≤зрањль в≥стр¤м меча, ≥ пос≥в край його в≥д јрнону аж до яббоку, аж до син≥в јммону, бо јз границ¤ син≥в јммону.
²⁵ ≤ позабирав ≤зрањль ус≥ т≥ м≥ста. ≤ ос≥в ≤зрањль у вс≥х аморейських м≥стах: у ’ешбон≥ й по вс≥х залежних м≥стах його.
²⁶ Ѕо ’ешбон м≥сто —игона, цар¤ аморейського в≥н; ≥ в≥н воював з першим моавським царем, ≥ забрав увесь його край з його руки аж до јрнону.
²⁷ “ому й розпов≥дають кобзар≥: ѕ≥д≥ть до ’ешбону, нехай в≥н збудуЇтьс¤, ≥ хай м≥цно поставитьс¤ м≥сто —игонове.
²⁸ Ѕо вийшов огонь ≥з ’ешбону, а полум'¤ з м≥ста —игонового, в≥н м≥сто моавське пожер, володар≥в арнонських висот.
²⁹ √оре тоб≥, о ћоаве, ти згинув, народе емош≥в! ¬≥н зробив був син≥в своњх ут≥качами, а дочок своњх дав у неволю —игону, царю аморейському.
³⁰ ≤ розбили ми њх, згинув ’ешбон до ƒ≥вону, ≥ ми попустошили аж до Ќофаху, що аж до ћедви.
³¹ ≤ ≤зрањль ос≥в в аморейському крањ.
³² ≤ послав ћойсей розв≥дати про язера, ≥ вони здобули його залежн≥ м≥ста, ≥ заволод≥ли аморе¤нином, що жив там.
³³ ≤ повернулись вони, ≥ п≥шли дорогою Ѕашану. ≤ вийшов ќі, цар башанський, насупроти них, в≥н та ввесь його народ, на в≥йну до ≈дрењ.
³⁴ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: Ќе б≥йс¤ його, бо в руку твою дав я його й увесь народ його та край його, ≥ зробиш йому, ¤к зробив ти —игону, царев≥ аморейському, що сид≥в у ’ешбон≥.
³⁵ ≤ вони побили його й син≥в його та ввесь народ його, так що н≥кого не зосталос¤. ≤ вони заволод≥ли краЇм його.

„исла 22

¹ ≤ рушили ≤зрањлев≥ сини, та й таборували в моавських степах по т≥м боц≥ приЇрихонського …ордану.
² ≤ побачив Ѕалак, син ÷≥ппор≥в, усе, що зробив ≤зрањль аморе¤нинов≥.
³ ≤ дуже зл¤кавс¤ ћоав того народу, бо в≥н був великий. ≤ настрашивс¤ ћоав ≤зрањлевих син≥в.
⁴ ≤ сказав ћоав до м≥д≥¤нських старших: “епер повискубуЇ оц¤ громада вс≥ наш≥ околиц≥, ¤к вискубуЇ в≥л польову зеленину. ј Ѕалак, син ÷≥ппор≥в, був того часу моавським царем.
⁵ ≤ послав в≥н посл≥в до ¬алаама, Ѕеорового сина, до ѕетору, що над –≥чкою, до краю син≥в народу його, щоб покликати його, говор¤чи: ќсь вийшов народ ≥з ™гипту, ось покрив в≥н поверхню земл≥, ≥ сидить навпроти мене.
⁶ ј тепер ходи ж, прокл¤ни мен≥ цей народ, бо в≥н м≥цн≥ший за мене. ћоже ¤ потраплю вдарити його, ≥ вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого прокл¤неш, прокл¤тий.
⁷ ≤ п≥шли моавськ≥ старш≥ та старш≥ ћ≥д≥¤ну, а дарунки за чари в руц≥ њх, ≥ прийшли до ¬алаама, та й промовл¤ли до нього Ѕалаков≥ слова.
⁸ ј в≥н њм сказав: Ќочуйте тут ц≥Їњ ноч≥, ≥ ¤ перекажу вам слово, ¤к √осподь промовл¤тиме до мене. ≤ зостались моавськ≥ вельмож≥ в ¬алаама.
⁹ ≤ прийшов Ѕог до ¬алаама та й сказав: ’то ц≥ люди з тобою?
¹⁰ ≤ сказав ¬алаам до Ѕога: Ѕалак, син ÷≥ппор≥в, цар моавський, послав до мене сказати:
¹¹ ќсь народ виходить з ™гипту, ≥ закрив поверхню земл≥; тепер ≥ди ж, прокл¤ни мен≥ його, може ¤ потраплю воювати з ним, ≥ вижену його.
¹² ≤ сказав Ѕог до ¬алаама: Ќе п≥деш ти з ними, не прокл¤неш того народу, бо благословенний в≥н!
¹³ ≤ встав ¬алаам уранц≥ та й сказав до Ѕалакових вельмож: ¬ертайтесь до свого краю, бо в≥дмовив √осподь позволити мен≥ п≥ти з вами.
¹⁴ ≤ встали моавськ≥ вельмож≥, ≥ прийшли до Ѕалака та й сказали: ¬≥дмовив ¬алаам п≥ти з нами.
¹⁵ ј Ѕалак знову послав вельмож, б≥льше й поважн≥ших в≥д тих.
¹⁶ ≤ прибули вони до ¬алаама та й сказали йому: “ак сказав Ѕалак, син ÷≥ппор≥в: Ќе стримуйс¤ прийти до мене,
¹⁷ бо справд≥ дуже вшаную тебе, ≥ все, що скажеш мен≥, зроблю. ≤ ходи ж, прокл¤ни мен≥ народ той!
¹⁸ ≤ в≥дпов≥в ¬алаам, ≥ сказав Ѕалаковим рабам: якщо Ѕалак дасть мен≥ повний св≥й д≥м ср≥бла та золота, то й тод≥ ¤ не зможу переступити наказу √оспода, Ѕога мого, щоб зробити р≥ч малу чи р≥ч велику.
¹⁹ ј тепер посидьте й ви тут ц≥Їњ ноч≥, а ¤ п≥знаю, що ще √осподь буде говорити мен≥.
²⁰ ≤ прийшов Ѕог уноч≥ до ¬алаама та й сказав йому: якщо ц≥ люди прийшли покликати тебе, устань, ≥ди з ними. јле т≥льки те, що я промовл¤тиму до тебе, те ти зробиш.
²¹ ≤ встав ¬алаам уранц≥, ≥ ос≥длав свою ослицю, та й п≥шов ≥з моавськими вельможами.
²² ≤ запаливс¤ гн≥в Ѕожий, що в≥н ≥де. ≤ став јнгол √осподн≥й на дороз≥ за перешкоду йому, а в≥н њде на своњй ослиц≥, ≥ двоЇ слуг його з ним.
²³ ≤ побачила та ослиц¤ √осподнього јнгола, що стоњть на дороз≥, а вит¤гнений меч його в руц≥ його. ≤ збочила ослиц¤ з дороги, ≥ п≥шла полем, а ¬алаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.
²⁴ ≤ став јнгол √осподн≥й на стежц≥ виноградник≥в, ст≥на з ц≥Їњ сторони, ≥ ст≥на з т≥Їњ.
²⁵ ≤ побачила та ослиц¤ √осподнього јнгола, ≥ притиснулас¤ до ст≥ни, та й притиснула до ст≥ни ¬алаамову ногу. ≤ в≥н дал≥ њњ бив.
²⁶ ≤ јнгол √осподн≥й знов перейшов, ≥ став у т≥сному м≥сц≥, де нема дороги збочити н≥ праворуч, н≥ л≥воруч.
²⁷ ≤ побачила та ослиц¤ √осподнього јнгола ≥ л¤гла п≥д ¬алаамом. ≤ запаливс¤ гн≥в ¬алаам≥в, ≥ в≥н ударив ослицю киЇм.
²⁸ ≤ в≥дкрив √осподь уста ослиц≥, ≥ сказала вона до ¬алаама: ўо ¤ зробила тоб≥, що ти оце трич≥ вдарив мене?
²⁹ ≤ сказав ¬алаам до ослиц≥: Ѕо ти виставила мене на см≥х. оли б меч був у руц≥ моњй, то тепер ¤ забив би тебе!
³⁰ ≤ сказала ослиц¤ до ¬алаама: „и ж ¤ не ослиц¤ тво¤, що ти њздив на мен≥, ск≥льки живеш, аж до цього дн¤? „и ж справд≥ звикла ¤ робити тоб≥ так? ≤ в≥н в≥дказав: Ќ≥!
³¹ ≤ в≥дкрив √осподь оч≥ ¬алаамов≥, ≥ побачив в≥н √осподнього јнгола, що стоњть на дороз≥, а його вит¤гнений меч у руц≥ його. ≤ схиливс¤ в≥н, ≥ впав на обличч¤ своЇ.
³² ≤ сказав до нього јнгол √осподн≥й: Ќащо ти вдарив ослицю свою оце трич≥? ќсь ¤ вийшов за перешкоду, бо ц¤ дорога погибельна передо мною.
³³ ≤ побачила мене ц¤ ослиц¤, ≥ збочила перед лицем моњм ось власне трич≥. ≤ коли б вона не збочила була перед лицем моњм, то тепер ¤ й забив би тебе, а њњ позоставив би живою.
³⁴ ≤ сказав ¬алаам до √осподнього јнгола: я згр≥шив, бо не знав, що ти стоњш на дороз≥ навпроти мене. ј тепер, ¤кщо це зле в очах твоњх, то ¤ вернус¤ соб≥.
³⁵ ≤ сказав јнгол √осподн≥й до ¬алаама: ≤ди з цими людьми, ≥ те слово, що скажу тоб≥, його т≥льки будеш говорити. ≤ п≥шов ¬алаам з Ѕалаковими вельможами.
³⁶ ≤ почув Ѕалак, що прийшов ¬алаам, ≥ вийшов навпроти нього до ∞р-ћоаву, що на границ≥ јрнону, що на краю границ≥.
³⁷ ≤ сказав Ѕалак до ¬алаама: „и ж справд≥ не послав ¤ до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не п≥шов ти до мене? „и справд≥ ¤ не потраплю вшанувати тебе?
³⁸ ≤ сказав ¬алаам до Ѕалака: ќсь ¤ прибув до тебе тепер. „и потраплю ¤ сказати щось? “е слово, що Ѕог вкладе в уста моњ, його т≥льки ¤ буду промовл¤ти.
³⁹ ≤ п≥шов ¬алаам ≥з Ѕалаком, ≥ прибули вони до ≥р'¤т-’уцоту.
⁴⁰ ≤ прин≥с Ѕалак на жертву худобу велику та худобу др≥бну, ≥ послав ¬алаамов≥ та вельможам, що з ним.
⁴¹ ≤ сталос¤ вранц≥, ≥ вз¤в Ѕалак ¬алаама, та й вив≥в його на Ѕамот-Ѕаал, щоб побачив ≥зв≥дти т≥льки частину того народу.

„исла 23

¹ ≤ сказав ¬алаам до Ѕалака: «будуй мен≥ тут с≥м жерт≥вник≥в, ≥ приготуй мен≥ тут с≥м бичк≥в та с≥м баран≥в.
² ≤ зробив Ѕалак, ¤к ¬алаам говорив. ≤ прин≥с Ѕалак та ¬алаам бичка та барана на кожному жерт≥внику.
³ ≤ сказав ¬алаам до Ѕалака: —тань над своњм ц≥лопаленн¤м, а ¤ п≥ду, може стр≥ну √оспода навпроти себе, ≥ що ¬≥н об'¤вить мен≥, ¤ перекажу тоб≥. ≤ в≥н п≥шов на лису гору.
⁴ ≤ стр≥вс¤ ¬алаамов≥ Ѕог, ≥ сказав в≥н …ому: —≥м жерт≥вник≥в склав ¤, ≥ прин≥с бичка та барана на кожному жерт≥внику.
⁵ ≤ вклав √осподь слово до ¬алаамових уст та й сказав: ¬ернись до Ѕалака, ≥ будеш так промовл¤ти.
⁶ ≤ вернувсь в≥н до нього, аж ось в≥н стоњть над своњм ц≥лопаленн¤м, в≥н та вс≥ вельмож≥ моавськ≥.
⁷ ≤ в≥н виголосив свою припов≥стку пророчу й сказав: ≤з јраму мене припровадив Ѕалак, цар моавський, з г≥р сходу: ≤ди ж, прокл¤ни мен≥ якова, а йди ж, скажи зло на ≤зрањл¤!
⁸ ўо ж ¤ буду того проклинати, що Ѕог не прокл¤в був його? ≤ що ж буду казать зло на того, що гн≥ву на нього не маЇ √осподь?
⁹ Ѕо ¤ бачу його з вершка скель, ≥ з паг≥рк≥в його огл¤даю, тож народ пробуваЇ сам≥тно, а серед людей не рахуЇтьс¤.
¹⁰ ’то ж перел≥чив порох яков≥в, ≥ хто зрахував пил ≤зрањл≥в? ’ай душа мо¤ вмре смертю праведних, ≥ к≥нець м≥й хай буде такий, ¤к його!
¹¹ ≤ сказав Ѕалак до ¬алаама: ўо ти зробив мен≥? я вз¤в тебе, щоб ти прокл¤в моњх ворог≥в, а оце ти справд≥ поблагословив њх!
¹² ј той в≥дпов≥в та й сказав: „и ж не те, що √осподь вкладе в моњ уста, ¤ буду пильнувати, щоб те говорити?
¹³ ≤ сказав до нього Ѕалак: ’оди ж зо мною до ≥ншого м≥сц¤, зв≥дки побачиш його. “≥льки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. ≤ прокл¤ни мен≥ його, мого ворога, зв≥дти!
¹⁴ ≤ в≥н уз¤в його на —еде-÷оф≥м, на верх≥в'¤ ѕ≥сі≥, ≥ збудував с≥м жерт≥вник≥в, ≥ прин≥с бичка та барана на кожн≥м жерт≥внику.
¹⁵ ≤ сказав в≥н до Ѕалака: —тань тут над своњм ц≥лопаленн¤м, а ¤ стр≥ну там √оспода.
¹⁶ ≤ стр≥в √осподь ¬алаама, ≥ вклав слово до уст його та й сказав: ¬ернис¤ до Ѕалака, ≥ будеш так промовл¤ти.
¹⁷ ≤ прийшов в≥н до нього, аж ось в≥н стоњть над своњм ц≥лопаленн¤м, а з ним вельмож≥ моавськ≥. ≤ сказав йому Ѕалак: ўо ж говорив √осподь?
¹⁸ ≤ в≥н виголосив свою припов≥стку пророчу й сказав: ”стань же, Ѕалаку, та й слухай, нахили своЇ ухо до мене, о сину ÷≥ппор≥в!
¹⁹ Ѕог не чолов≥к, щоб неправду казати, ≥ ¬≥н не син людський, щоб …ому жалкувати. „и ж ¬≥н був сказав ≥ не зробить, чи ж ¬≥н говорив та й не виконаЇ?
²⁰ ќце ¤ одержав наказа поблагословити, ≥ поблагословив ¬≥н, ≥ ¤ того не в≥дверну!
²¹ Ќе видно стражданн¤ м≥ж яковом, ≥ не заприм≥тно нещаст¤ в ≤зрањл≥, з ним √осподь, його Ѕог, а м≥ж ним голосний крик на славу ÷ар¤!
²² Ѕог, що вив≥в був њх ≥з ™гипту, ¬≥н дл¤ нього, ¤к м≥ць однорожц¤!
²³ Ѕо нема ворожби пом≥ж яковом, ≥ чар≥в нема м≥ж ≤зрањлем, тепер буде сказане якову та ≤зрањлев≥, що Ѕог учинив.
²⁴ “ож устане народ, ¤к левиц¤, ≥ п≥д≥йметьс¤ в≥н, немов лев! ¬≥н не л¤же, аж поки не буде в≥н жерти здобичу, ≥ аж поки не буде в≥н пить кров забитих!
²⁵ ≤ сказав Ѕалак до ¬алаама: Ќ≥ проклинати не проклинай його, н≥ благословити не благословл¤й його!
²⁶ ≤ сказав ¬алаам, ≥ в≥дпов≥в до Ѕалака: „и ж не казав ¤ тоб≥, говор¤чи: ”се, що буде промовл¤ти √осподь, те зроблю?
²⁷ ≤ сказав Ѕалак до ¬алаама: ’оди ж, в≥зьму тебе ще до ≥ншого м≥сц¤, може сподобаЇтьс¤ в Ѕожих очах, ≥ ти зв≥дти прокл¤неш мен≥ його.
²⁸ ≤ вз¤в Ѕалак ¬алаама на верх≥в'¤ ѕеору, що звернений до пустин≥.
²⁹ ≤ сказав ¬алаам до Ѕалака: «будуй мен≥ тут с≥м жерт≥вник≥в, ≥ приготуй мен≥ тут с≥м бичк≥в та с≥м баран≥в.
³⁰ ≤ зробив Ѕалак, ¤к сказав був ¬алаам, ≥ прин≥с бичка та барана на кожному жерт≥внику.

„исла 24

¹ ≤ побачив ¬алаам, що √осподев≥ вгодно поблагословити ≤зрањл¤, ≥ не п≥шов, ¤к кожного разу, на ворожбу, ≥ звернув лице своЇ до пустин≥.
² ≤ зв≥в ¬алаам оч≥ своњ, та й побачив ≤зрањл¤, що пробував за своњми племенами. ≤ на ньому був ƒух Ѕожий!
³ ≤ в≥н виголосив свою припов≥стку пророчу й сказав: ћова ¬алаама, сина Ѕеорового, ≥ мова мужа з очима в≥дкритими,
⁴ це мова того, хто слухаЇтьс¤ Ѕожих сл≥в, хто бачить вид≥нн¤ ¬семогутнього, що падаЇ в≥н, але оч≥ в≥дкрит≥ йому.
⁵ як≥, якове, гарн≥ намети твоњ, м≥сц¤ перебуванн¤ твойого, ≤зрањлю!
⁶ ¬они розт¤глис¤, немов т≥ долини, немов т≥ садки понад р≥чкою, вони ¤к дерева алойн≥, що √осподь насадив, ¤к кедри над водами!
⁷ ¬ода потече з його в≥дер, а нас≥нн¤ його над великими водами. …ого цар стане вищий за јіаіа, ≥ царство його п≥днесетьс¤.
⁸ ≤з ™гипту Ѕог вив≥в його, ¬≥н дл¤ нього ¤к м≥ць однорожц¤! ѕоњсть в≥н людей, що ворож≥ йому, ≥ њхн≥ кост≥ потрощить, а стр≥ли його поламаЇ.
⁹ Ќахиливс¤ в≥н, л≥г, немов лев, ≥ ¤к левиц¤, хто п≥д≥йме його? ’то благословл¤Ї тебе той благословенний, а хто проклинаЇ тебе той прокл¤тий!
¹⁰ ≤ запалав гн≥в Ѕалак≥в на ¬алаама, ≥ сплеснув в≥н у долон≥ своњ! ≤ сказав Ѕалак до ¬алаама: я покликав тебе прокл¤сти ворог≥в моњх, а ти ось, благословл¤ючи, поблагословив њх оце трич≥!
¹¹ ј тепер ут≥кай соб≥ до свого м≥сц¤! я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе √осподь в≥д пошани.
¹² ≤ сказав ¬алаам до Ѕалака: „и ж не казав ¤ також до посланц≥в твоњх, ¤ких послав ти до мене, говор¤чи:
¹³ якщо Ѕалак дасть мен≥ повний св≥й д≥м ср≥бла та золота, то й тод≥ ¤ не зможу переступити наказу √осподнього, щоб зробити добре чи зле з власноњ вол≥, що казатиме √осподь, те ¤ буду говорити!
¹⁴ ј тепер ¤ оце йду до народу свого. ’оди ж, ¤ зв≥щу тоб≥, що зробить той народ твоЇму народов≥ на к≥нц≥ дн≥в.
¹⁵ ≤ в≥н виголосив свою припов≥стку пророчу й сказав: ћова ¬алаама, сина Ѕеорового, ≥ мова мужа з очима в≥дкритими,
¹⁶ мова того, хто слухаЇтьс¤ Ѕожих сл≥в, ≥ знаЇ думку ¬севишнього, хто бачить вид≥нн¤ ¬семогутнього, що падаЇ в≥н, але оч≥ в≥дкрит≥ йому.
¹⁷ я бачу його, та не тепер, дивлюс¤ на нього, та в≥н не близький! —ходить зор¤ он в≥д якова, ≥ п≥д≥ймаЇтьс¤ берло з ≤зрањл¤, ламаЇ в≥н скрон≥ ћоава та черепа вс≥х син≥в —ифа!
¹⁸ ≤ стане ≈дом за спадщину, ≥ стане —ењр за пос≥л≥сть своњх ворог≥в, а ≤зрањль робитиме справи велик≥!
¹⁹ ≤ той запануЇ, хто з якова, ≥ вигубить рештки ≥з м≥ста.
²⁰ ≤ побачив в≥н јмалика, ≥ виголосив свою припов≥стку пророчу й сказав: ѕочаток народ≥в јмалик, та загине наприк≥нц≥ й в≥н!
²¹ ≤ побачив в≥н кене¤нина, ≥ виголосив свою припов≥стку пророчу й сказав: ћ≥цна ц¤ осел¤ тво¤, ≥ поклав ти на скел≥ гн≥здо своЇ!
²² јле вигублений буде ањн, незабаром јшшур поневолить тебе!
²³ ≤ в≥н виголосив свою припов≥стку пророчу й сказав: ќ, хто ж буде жити, ¤к зачне Ѕог робити оце?
²⁴ ≤ корабл≥ припливуть в≥д к≥ттењв, ≥ јшшура впокор¤ть, ≥ ≈вера впокор¤ть. “а загине наприк≥нц≥ й в≥н!
²⁵ ≤ встав ¬алаам ≥ п≥шов, та й вернувс¤ до м≥сц¤ свого. ј Ѕалак також п≥шов на дорогу свою.

„исла 25

¹ ≤ ос≥вс¤ ≤зрањль у Ў≥тт≥м≥, ≥ народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,
² а вони закликали народ до жертов њхн≥м богам, ≥ народ њв та вклон¤вс¤ богам њхн≥м.
³ ≤ ≤зрањль прил≥пивс¤ був до пеорського ¬аала. ≤ запалав гн≥в √осподн≥й на ≤зрањл¤.
⁴ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: ¬≥зьми вс≥х гол≥в народу, та й пов≥шай њх дл¤ √оспода навпроти сонц¤. ≤ в≥двернетьс¤ палючий √осподн≥й гн≥в в≥д ≤зрањл¤.
⁵ ≤ сказав ћойсей до ≤зрањлевих судд≥в: ѕозабивайте кожен муж≥в своњх, прил≥плених до пеорського ¬аала.
⁶ јж ось прийшов один ≥з ≤зрањлевих син≥в, та й прив≥в до брат≥в своњх м≥д≥¤н≥т¤нку на очах ћойсе¤ й на очах ус≥Їњ громади ≤зрањлевих син≥в, а вони плакали при вход≥ скин≥њ запов≥ту.
⁷ ≤ побачив це ѕ≥нхас, син ≈леазара, сина св¤щеника јарона. ≤ встав в≥н з-посеред громади, ≥ вз¤в списа в свою руку.
⁸ ≤ вв≥йшов в≥н за ≤зрањлевим мужем до середини мешканн¤, та й пробив њх обох ≥зрањльт¤нина та ту ж≥нку, аж через њњ черево. ≤ була стримана поразка ≤зрањлевих син≥в.
⁹ ≤ померло в поразц≥ двадц¤ть ≥ чотири тис¤ч≥.
¹⁰ ≤ промовив √осподь до ћойсе¤, говор¤чи:
¹¹ ѕ≥нхас, син ≈леазара, сина св¤щеника јарона, в≥двернув ћою лють в≥д ≤зрањлевих син≥в, коли в≥н запаливс¤ горлив≥стю ћоЇю серед них. ≤ я не вигубив ≤зрањлевих син≥в у —воњй горливост≥.
¹² “ому скажи: ось я даю йому свого запов≥та: мир.
¹³ ≤ буде йому та нас≥нню його по н≥м запов≥т в≥чного св¤щенства за те, що в≥н запаливс¤ дл¤ Ѕога свого, ≥ очистив ≤зрањлевих син≥в.
¹⁴ ј йменн¤ забитого ≤зрањлевого мужа, що був забитий з т≥Їю м≥д≥¤н≥т¤нкою, «≥мр≥, син —алу, начальник батькового дому —имеона.
¹⁵ ≤ ≥м'¤ т≥Їњ забитоњ м≥д≥¤н≥тськоњ ж≥нки озб≥, дочка ÷ура, що був головою племен батькового дому в ћ≥д≥¤н≥.
¹⁶ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹⁷ Ќенавид≥ти м≥д≥¤н≥т≥в, ≥ будете њх забивати!
¹⁸ Ѕож вони ненавид¤ть вас у своњх п≥дступах, що зводили вас через ѕеора, ≥ через озб≥, дочку м≥д≥¤н≥тського начальника, сестру њх, забиту дн¤ поразки за ѕеора.
¹⁹ ≤ сталос¤ по поразц≥,

„исла 26

¹ ≥ сказав √осподь до ћойсе¤ й до ≈леазара, сина св¤щеника јарона, говор¤чи:
² ѕерел≥ч≥ть усю громаду ≤зрањлевих син≥в в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище за домами њхн≥х батьк≥в, кожного, хто здатний до в≥йська в ≤зрањл≥.
³ ≤ говорив до них ћойсей та св¤щеник ≈леазар у моавських степах над приЇрихонським …орданом, говор¤чи:
⁴ ѕерел≥ч≥ть в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, ¤к наказав був √осподь ћойсеЇв≥ ≥ ≤зрањлевим синам, що виходили з Їгипетського краю.
⁵ –увим, первор≥дний ≤зрањл≥в. –увимов≥ сини: ’анох р≥д ’анох≥в, в≥д ѕаллу р≥д ѕаллуњв,
⁶ в≥д ’ецрона р≥д ’ецрон≥в, в≥д арм≥ р≥д арм≥њв.
⁷ ќце –увимов≥ роди. ≤ були њхн≥ перел≥чен≥: сорок ≥ три тис¤ч≥ й с≥мсот ≥ тридц¤ть.
⁸ ј сини ѕаллуЇв≥: ≈л≥¤в.
⁹ ј сини ≈л≥¤вов≥: Ќемуњл, ≥ ƒатан, ≥ јв≥рон. ÷е той ƒатан та јв≥рон, покликан≥ громади, що п≥дбурювали проти ћойсе¤ та проти јарона в ореЇв≥й громад≥, коли вони п≥дбурювали на √оспода.
¹⁰ ≤ в≥дкрила земл¤ своњ уста, та й поглинула њх та оре¤ при смерт≥ т≥Їњ громади, коли огонь пожер був дв≥ст≥ ≥ п'¤тдес¤т люда, ≥ стали вони за ознаку.
¹¹ ј ореЇв≥ сини не померли.
¹² —ини —имеонов≥ за њхн≥ми родами: в≥д Ќемуњла р≥д Ќемуњл≥в, в≥д ям≥на р≥д ям≥н≥в, в≥д ях≥на р≥д ях≥н≥в,
¹³ в≥д «ераха р≥д «ерах≥в, в≥д —аула р≥д —аул≥в.
¹⁴ ќце —имеонов≥ роди, двадц¤ть ≥ дв≥ тис¤ч≥ й дв≥ст≥.
¹⁵ —ини •адов≥ за њхн≥ми родами: в≥д ÷ефона р≥д ÷ефон≥в, в≥д ’аіі≥ р≥д ’аіі≥њв, в≥д Ўун≥ р≥д Ўун≥њв,
¹⁶ в≥д ќзн≥ р≥д ќзн≥њв, в≥д ≈р≥ р≥д ≈р≥њв,
¹⁷ в≥д јрода р≥д јрод≥в, в≥д јр'ел≥ р≥д јр'ел≥њв.
¹⁸ ќце роди •адових син≥в, за њхн≥м перел≥ченн¤м: сорок тис¤ч ≥ п'¤тсот.
¹⁹ —ини ёдин≥: ≈р та ќнан; ≥ помер ≈р та ќнан у ханаанськ≥м рањ.
²⁰ ≤ були ёдин≥ сини за њхн≥ми родами: в≥д Ўели р≥д Ўелин, в≥д ѕереца р≥д ѕерец≥в, в≥д «ераха р≥д «ерах≥в.
²¹ ј ѕерецев≥ сини були: в≥д ’ецрона р≥д ’ецрон≥в, в≥д ’амула р≥д ’амул≥в.
²² ќце ёдини роди за њхн≥м перел≥ченн¤м: с≥мдес¤т ≥ ш≥сть тис¤ч ≥ п'¤тсот.
²³ —ини ≤ссахаров≥ за њхн≥ми родами: “ола р≥д “олин, в≥д ÷увви р≥д ÷уввин,
²⁴ в≥д яшува р≥д яшув≥в, в≥д Ў≥мрона р≥д Ў≥мрон≥в.
²⁵ ќце ≤ссахаров≥ роди за њхн≥м перел≥ченн¤м: ш≥стдес¤т ≥ чотири тис¤ч≥ й триста.
²⁶ —ини «авулонов≥ за њхн≥ми родами: в≥д —ереда р≥д —еред≥в, в≥д ≈лона р≥д ≈лон≥в, в≥д яхлењла р≥д яхлењл≥в.
²⁷ ќце «авулонов≥ роди за њхн≥м перел≥ченн¤м: ш≥стдес¤т тис¤ч ≥ п'¤тсот.
²⁸ —ини …осипа за њхн≥ми родами: ћанас≥¤ та ™фрем.
²⁹ —ини ћанас≥њн≥: в≥д ћах≥ра р≥д ћах≥р≥в, а ћах≥р породив •≥леада, в≥д •≥леада р≥д •≥леад≥в.
³⁰ ќце •≥леадов≥ сини: ™зер р≥д ™зер≥в, в≥д ’елека р≥д ’елек≥в,
³¹ ≥ јср≥њл р≥д јср≥њл≥в, ≥ Ўехем р≥д Ўехем≥в,
³² ≥ Ўем≥да р≥д Ўем≥дин, ≥ ’ефер р≥д ’ефер≥в.
³³ ј ÷елофхад, син ’ефер≥в, не мав син≥в, а т≥льки дочок. ј йменн¤ дочок: ћахла й Ќоа, ’оіла, ћ≥лка й “≥рца.
³⁴ ќце роди ћанас≥њн≥, а њхн≥ перел≥чен≥: п'¤тдес¤т ≥ дв≥ тис¤ч≥ й с≥мсот.
³⁵ ќце ™фремов≥ сини за њхн≥ми родами: в≥д Ўутелаха р≥д Ўутелах≥в, в≥д Ѕехера р≥д Ѕехер≥в, в≥д “ахана р≥д “ахан≥в.
³⁶ ј оце Ўутелахов≥ сини: в≥д ≈рана р≥д ≈ран≥в.
³⁷ ќце роди ™фремових син≥в за њхн≥м перел≥ченн¤м: тридц¤ть ≥ дв≥ тис¤ч≥ ≥ п'¤тсот. ќце …осипов≥ сини за њхн≥ми родами.
³⁸ —ини ¬ен≥¤минов≥ за њхн≥ми родами: в≥д Ѕели р≥д Ѕелин, в≥д јшбела р≥д јшбел≥в, в≥д јх≥рама р≥д јх≥рам≥в,
³⁹ в≥д Ўефуфама р≥д Ўефуфам≥в, в≥д ’уфама р≥д ’уфам≥в.
⁴⁰ ј сини Ѕелин≥ були: јрд, ≥ Ќааман, в≥д јрда р≥д јрд≥в, в≥д Ќаамана р≥д Ќааман≥в.
⁴¹ ќце ¬ен≥¤минов≥ сини за њхн≥ми родами, а перел≥чен≥ њхн≥: сорок ≥ п'¤ть тис¤ч ≥ ш≥стсот.
⁴² ќце ƒанов≥ сини за њхн≥ми родами: в≥д Ўухама р≥д Ўухам≥в. ќце ƒанов≥ роди за њхн≥ми родами.
⁴³ ¬с≥ Ўухамов≥ роди за њхн≥м перел≥ченн¤м: ш≥стдес¤т ≥ чотири тис¤ч≥ ≥ чотириста.
⁴⁴ јсиров≥ сини за њхн≥ми родами: в≥д ∞мни р≥д ∞мнин, в≥д ∞шв≥ р≥д ∞шв≥њв, в≥д Ѕер≥њ р≥д Ѕер≥њв.
⁴⁵ —ини Ѕер≥њ: в≥д ’евера р≥д ’евер≥в, в≥д ћалк≥њла р≥д ћалк≥њл≥в,
⁴⁶ а йменн¤ јсировоњ дочки —арах.
⁴⁷ ќце роди јсирових син≥в за њхн≥м перел≥ченн¤м: п'¤тдес¤т ≥ три тис¤ч≥ й чотириста.
⁴⁸ —ини Ќефталимов≥ за њхн≥ми родами: в≥д яхцењла р≥д яхцењл≥в, в≥д •ун≥ р≥д •ун≥њв,
⁴⁹ в≥д ™цера р≥д ™цер≥в, в≥д Ў≥ллема р≥д Ў≥ллем≥в.
⁵⁰ ќце роди Ќефталимов≥ за њхн≥ми родами й за њхн≥м перел≥ченн¤м: сорок ≥ п'¤ть тис¤ч ≥ чотириста.
⁵¹ ќце перел≥чен≥ ≤зрањлевих син≥в: ш≥стсот тис¤ч ≥ тис¤ча й с≥мсот ≥ тридц¤ть.
⁵² ≤ промовив √осподь до ћойсе¤, говор¤чи:
⁵³ ƒл¤ цих буде под≥лений рай у спадок за числом ≥мен.
⁵⁴ „исленному примножиш спадщину його, а малому зменшиш спадок його, кожному за перел≥ченн¤м його буде дана спадщина його.
⁵⁵ “≥льки жеребком под≥литьс¤ землю, вони будуть волод≥ти за ≥менами племен њхн≥х батьк≥в.
⁵⁶ «а жеребком буде под≥лена спадщина його пом≥ж численним та малим.
⁵⁷ ј оце перел≥чен≥ Ћевити за њхн≥ми родами: в≥д •ершона р≥д •ершон≥в, в≥д егата р≥д егат≥в, в≥д ћерар≥ р≥д ћерар≥њв.
⁵⁸ ќце роди Ћев≥Їв≥: р≥д Ћев≥њв, р≥д ’еврон≥њв, р≥д ћахл≥њв, р≥д ћуш≥њв, р≥д орењв, а егат породив јмрама.
⁵⁹ ј йменн¤ јмрамовоњ ж≥нки …охевед, дочка Ћев≥Їва, що вродила њњ Ћев≥Їв≥ ж≥нка його в ™гипт≥, а вона вродила јмрамов≥ јарона, ≥ ћойсе¤, ≥ сестру њх ћар≥¤м.
⁶⁰ ≤ вродилис¤ јаронов≥ Ќадав, й јв≥гу, й ≈леазар, й ≤тамар.
⁶¹ ј Ќадав та јв≥гу померли, коли вони приносили чужий огонь перед √осподнЇ лице.
⁶² ≤ були њхн≥ перел≥чен≥ двадц¤ть ≥ три тис¤ч≥, кожен чолов≥чоњ стат≥ в≥д м≥с¤чного в≥ку й вище; бо вони не були перел≥чен≥ серед ≤зрањлевих син≥в, не дана бо њм спадщина серед ≤зрањлевих син≥в.
⁶³ ќце перел≥чен≥ ћойсе¤ та св¤щеника ≈леазара, що перел≥чували ≤зрањлевих син≥в у моавських степах над приЇрихонським …орданом.
⁶⁴ ј серед тих не було вже н≥кого з перел≥чених ћойсе¤ та св¤щеника јарона, що перел≥чували ≤зрањлевих син≥в на —≥найськ≥й пустин≥,
⁶⁵ бо √осподь був сказав њм: онче повмираЇте ви на пустин≥. ≤ не позоставс¤ з них н≥хто, кр≥м алева, сина ™фуннеЇвого, та ≤суса, сина Ќавинового.

„исла 27

¹ ≤ прийшли дочки ÷елофхада, сина ’еферового, сина •≥леадового, сина ћах≥рового, сина ћанас≥њного, з род≥в ћанас≥њ, сина …осипового, а оце йменн¤ дочок його: ћахла, Ќоа, ≥ ’оіла, ≥ ћ≥лка, ≥ “≥рца.
² ≤ стали вони перед ћойсеЇм ≥ перед св¤щеником ≈леазаром та перед начальниками, ≥ вс≥Їю громадою при вход≥ скин≥њ запов≥ту, говор¤чи:
³ Ќаш батько помер у пустин≥, ≥ в≥н не був серед громади змовник≥в на √оспода в ореЇв≥й громад≥, бо в≥н помер за св≥й гр≥х, а син≥в в≥н не мав.
⁴ „ому йменн¤ нашого батька буде в≥дн¤те з-посеред його роду, що немаЇ в нього сина? ƒай же нам волод≥нн¤ серед брат≥в нашого батька!
⁵ ≤ прин≥с ћойсей њхню справу перед √осподнЇ лице.
⁶ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤, говор¤чи:
⁷ ÷елофхадов≥ дочки слушно говор¤ть. онче даси њм волод≥нн¤ спадкове серед брат≥в њхнього батька, ≥ зробиш, щоб перейшла њм спадщина њхнього батька.
⁸ ј до ≤зрањлевих син≥в будеш промовл¤ти, говор¤чи: оли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спадок його перейшов дочц≥ його.
⁹ ј ¤кщо в нього немаЇ дочки, то дасте спадщину його братам його.
¹⁰ ј ¤кщо в нього немаЇ брат≥в, то дасте спадок його братам батька його.
¹¹ ј ¤кщо в його батька немаЇ брат≥в, то дасте спадщину його родичев≥, близькому йому з його роду, ≥ в≥н пос¤де його. ј це стане дл¤ ≤зрањлевих син≥в на правну постанову, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.
¹² ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: ¬ийди на цю гору јвар≥м, ≥ побач той рай, що я дав ≤зрањлевим синам.
¹³ ≤ побачиш його, ≥ будеш прилучений до своЇњ р≥дн≥ ≥ ти, ¤к був прилучений тв≥й брат јарон,
¹⁴ бо ви були неслухн¤н≥ наказам ћоњм у пустин≥ ÷≥н при сварц≥ громади, щоб ¤вилас¤ св¤т≥сть ћо¤ через воду на њхн≥х очах. ÷е вода ћер≥ви адеськоњ в пустин≥ ÷≥н.
¹⁵ ≤ промовив √осподь до ћойсе¤, говор¤чи:
¹⁶ Ќехай призначить √осподь, Ѕог дух≥в ≥ кожного т≥ла, чолов≥ка над громадою,
¹⁷ що вийде перед ними, ≥ що вв≥йде перед ними, ≥ що випровадить њх, ≥ що впровадить њх, ≥ не буде √осподн¤ громада, ¤к отара, що не маЇ пастуха.
¹⁸ ≤ сказав √осподь до ћойсе¤: ¬≥зьми соб≥ ≤суса, Ќавинового сина, мужа, що в ньому ƒух, ≥ покладеш свою руку на нього.
¹⁹ ≤ поставиш його перед св¤щеником ≈леазаром та перед ус≥Їю громадою, ≥ накажеш йому на њхн≥х очах.
²⁰ ≤ даси на нього з влади своЇњ, щоб чула вс¤ громада ≤зрањлевих син≥в.
²¹ ≤ стане в≥н перед св¤щеником ≈леазаром, ≥ в≥н запитаЇ дл¤ нього вироку ур≥му перед √осподн≥м лицем. ≤ за наказом його вийдуть, ≥ за наказом його вв≥йдуть в≥н та вс≥ ≤зрањлев≥ сини з ним ≥ вс¤ громада.
²² ≤ зробив ћойсей, ¤к √осподь наказав був йому. ≤ вз¤в в≥н ≤суса, ≥ поставив його перед ≈леазаром та перед ус≥Їю громадою.
²³ ≤ поклав в≥н руки своњ на нього, ≥ запов≥в йому, ¤к √осподь промовл¤в через ћойсе¤.

„исла 28

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² Ќакажи ≤зрањлевим синам, ≥ скажи њм: ¬и будете пильнувати жертву ћою, хл≥б ћ≥й дл¤ огн¤них ћоњх жертов, пахощ≥ люб≥ ћоњ, щоб приносити ћен≥ означеного часу.
³ ≤ скажи њм: ќце огн¤на жертва, що принесете √осподев≥: безвадн≥ однор≥чн≥ ¤гн¤та, двоЇ на день, ц≥лопаленн¤ завжди.
⁴ ќдне ¤гн¤ принесеш уранц≥, а ¤гн¤ друге принесеш надвеч≥р.
⁵ ≤ дес¤ту частину ефи пшеничноњ муки на хл≥бну жертву, м≥шану в товчен≥й олив≥ чверть г≥на.
⁶ ÷е стале ц≥лопаленн¤, принесене на —≥найськ≥й гор≥ на пахощ≥ люб≥, огн¤на жертва дл¤ √оспода.
⁷ ј лита жертва його чверть г≥на дл¤ одного ¤гн¤ти. ” св¤тин≥ принесеш литу жертву вина дл¤ √оспода.
⁸ ј друге ¤гн¤ принесеш надвеч≥р, принесеш ¤к хл≥бну жертву ранку й ¤к жертву литу його, це огн¤на жертва, люб≥ пахощ≥ дл¤ √оспода.
⁹ ј суботнього дн¤ двоЇ однор≥чних безвадних ¤гн¤т, ≥ дв≥ дес¤т≥ пшеничноњ муки, жертва хл≥бна, м≥шана в олив≥, ≥ жертва лита його.
¹⁰ ÷е суботнЇ ц≥лопаленн¤ щосуботи його, окр≥м ц≥лопаленн¤ сталого та його литоњ жертви.
¹¹ ј першого дн¤ ваших м≥с¤ц≥в принесете ц≥лопаленн¤ дл¤ √оспода: бички, молоде з великоњ худоби два, ≥ одного барана, однор≥чн≥ ¤гн¤та с≥м безвадних,
¹² ≥ три дес¤т≥ ефи пшеничноњ муки, жертву хл≥бну, м≥шану в олив≥, дл¤ одного бичка, ≥ дв≥ дес¤т≥ пшеничноњ муки, жертву хл≥бну, м≥шану в олив≥, дл¤ одного барана,
¹³ ≥ по дес¤т≥й частин≥ ефи пшеничноњ муки, жертву хл≥бну, м≥шану в олив≥, дл¤ одного ¤гн¤ти. ÷е ц≥лопаленн¤, пахощ≥ люб≥, огн¤на жертва дл¤ √оспода.
¹⁴ ј њхн≥ лит≥ жертви: п≥в г≥на вина буде дл¤ бика, а третина г≥на дл¤ барана, а четвертина г≥на дл¤ ¤гн¤ти. ÷е новом≥с¤чне ц≥лопаленн¤ кожного молодика, дл¤ вс≥х молодик≥в року.
¹⁵ ≤ буде принесений один козел на жертву за гр≥х дл¤ √оспода, кр≥м сталого ц≥лопаленн¤, ≥ лита жертва його.
¹⁶ ј першого м≥с¤ц¤, чотирнадц¤того дн¤ м≥с¤ц¤ ѕасха дл¤ √оспода.
¹⁷ ј п'¤тнадц¤того дн¤ того м≥с¤ц¤ св¤то, с≥м день опр≥сноки њсти.
¹⁸ ѕершого дн¤ св¤т≥ збори, жодного робочого зайн¤тт¤ не будете робити.
¹⁹ ≤ принесете огн¤ну жертву, ц≥лопаленн¤ дл¤ √оспода: бички, молоде з великоњ худоби два, ≥ одного барана, ≥ с≥м однор≥чних ¤гн¤т, безвадн≥ вони будуть у вас.
²⁰ ј њхн¤ хл≥бна жертва пшенична мука, м≥шана в олив≥, принесете три дес¤т≥ ефи дл¤ бичка й дв≥ дес¤т≥ дл¤ барана.
²¹ ѕо дес¤т≥й частин≥ ефи принесеш дл¤ одного ¤гн¤ти, так дл¤ семи ¤гн¤т.
²² ≤ одного козла жертви за гр≥х на очищенн¤ вас,
²³ окр≥м ц≥лопаленн¤ ранку, що належить до сталого ц≥лопаленн¤, принесете оце.
²⁴ як оце, будете приносити щоденно с≥м день хл≥б огн¤ноњ жертви, люб≥ пахощ≥ дл¤ √оспода; окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ буде це принесене, ≥ лита жертва його.
²⁵ ј сьомого дн¤ будуть дл¤ вас св¤т≥ збори, жодного робочого зайн¤тт¤ не будете робити.
²⁶ ј дн¤ первоплод≥в, коли приносите нову хл≥бну жертву дл¤ √оспода в ваших тижн¤х, будуть дл¤ вас св¤т≥ збори, жодного робочого зайн¤тт¤ не будете робити.
²⁷ ≤ принесете ц≥лопаленн¤ на люб≥ пахощ≥ дл¤ √оспода: бички, молоде з великоњ худоби два, барана одного, с≥м ¤гн¤т однор≥чних.
²⁸ ј њхн¤ хл≥бна жертва: пшенична мука, м≥шана в олив≥, три дес¤т≥ ефи дл¤ одного бичка, дв≥ дес¤т≥ дл¤ одного барана,
²⁹ по дес¤т≥й частин≥ ефи дл¤ одного ¤гн¤ти, так дл¤ семи ¤гн¤т.
³⁰ озел один, на очищенн¤ вас,
³¹ окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ та хл≥бноњ його жертви це принесете, вони будуть безвадн≥ у вас, ≥ њхн≥ лит≥ жертви.

„исла 29

¹ ј сьомого м≥с¤ц¤, першого дн¤ м≥с¤ц¤ св¤т≥ збори будуть дл¤ вас, жодного робочого зайн¤тт¤ не будете робити, це буде дл¤ вас день сурмленн¤.
² ≤ спор¤дите ц≥лопаленн¤ на пахощ≥ люб≥ дл¤ √оспода: бичка, молоде з великоњ худоби, одного, барана одного, однор≥чн≥ ¤гн¤та, семеро безвадних.
³ ј њхн¤ хл≥бна жертва: пшенична мука, м≥шана в олив≥, три дес¤т≥ ефи дл¤ бичка, дв≥ дес¤т≥ дл¤ барана,
⁴ ≥ одна дес¤та дл¤ одного ¤гн¤ти, так дл¤ семи ¤гн¤т,
⁵ ≥ один козел, жертва за гр≥х, на очищенн¤ вас,
⁶ окр≥м новом≥с¤чного ц≥лопаленн¤ й хл≥бноњ його жертви та ц≥лопаленн¤ сталого, ≥ хл≥бноњ його жертви та њхн≥х литих жертов за њхньою постановою, на люб≥ пахощ≥, огн¤на жертва дл¤ √оспода.
⁷ ј дес¤того дн¤ того сьомого м≥с¤ц¤ будуть дл¤ вас св¤т≥ збори, ≥ будете впокор¤ти своњ душ≥, жодного зайн¤тт¤ не будете робити.
⁸ ≤ принесете ц≥лопаленн¤ дл¤ √оспода, люб≥ пахощ≥: бичка, молоде з великоњ худоби, одного, барана одного, однор≥чних ¤гн¤т семеро, безвадн≥ будуть у вас.
⁹ ј њхн¤ хл≥бна жертва: пшенична мука, м≥шана в олив≥, три дес¤т≥ ефи дл¤ бичка, дв≥ дес¤т≥ дл¤ одного барана,
¹⁰ по дес¤т≥й дл¤ одного ¤гн¤ти, так дл¤ семи ¤гн¤т.
¹¹ озел один, жертва за гр≥х, окр≥м жертви за гр≥х очищенн¤ й сталого ц≥лопаленн¤, ≥ його жертви хл≥бноњ та њхн≥х литих жертов.
¹² ј п'¤тнадц¤того дн¤ сьомого м≥с¤ц¤ будуть дл¤ вас св¤т≥ збори, жодного робочого зан¤тт¤ не будете робити, ≥ будете св¤ткувати с≥м день дл¤ √оспода.
¹³ ≤ принесете ц≥лопаленн¤, огн¤ну жертву, пахощ≥ люб≥ дл¤ √оспода: бички, молоде з великоњ худоби, тринадц¤теро, барани два, однор≥чних ¤гн¤т чотирнадц¤теро, безвадн≥ будуть вони.
¹⁴ ј хл≥бна њхн¤ жертва: пшенична мука, м≥шана в олив≥, три дес¤т≥ ефи дл¤ кожного з тринадц¤ти бичк≥в, дв≥ дес¤т≥ дл¤ одного барана, дл¤ двох баран≥в,
¹⁵ ≥ по дес¤т≥й дл¤ кожного з чотирнадц¤ти ¤гн¤т,
¹⁶ ≥ один козел, жертва за гр≥х, окр≥м сталого ц≥лопаленн¤, його хл≥бноњ жертви та його жертви литоњ.
¹⁷ ј другого дн¤: бички, молоде з великоњ худоби, дванадц¤теро, барани два, однор≥чн≥ ¤гн¤та чотирнадц¤теро, безвадн≥.
¹⁸ ј хл≥бна њхн¤ жертва та њхн≥ лит≥ жертви дл¤ бичк≥в, дл¤ баран≥в ≥ дл¤ ¤гн¤т за числом њх, за постановою.
¹⁹ ≤ козел один, жертва за гр≥х, окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ й хл≥бноњ його жертви та њхн≥х литих жертов.
²⁰ ј третього дн¤: бички одинадц¤теро, барани два, однор≥чн≥ ¤гн¤та чотирнадц¤теро, безвадн≥.
²¹ ј хл≥бна њхн¤ жертва та њхн≥ лит≥ жертви дл¤ бичк≥в, дл¤ баран≥в ≥ дл¤ ¤гн¤т за числом њх, за постановою.
²² ≤ козел жертви за гр≥х один, окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ й його хл≥бноњ жертви та його литоњ жертви.
²³ ј четвертого дн¤: бички дес¤теро, барани два, однор≥чн≥ ¤гн¤та чотирнадц¤теро, безвадн≥.
²⁴ ’л≥бна њхн¤ жертва та њхн≥ лит≥ жертви дл¤ бичк≥в, дл¤ баран≥в ≥ дл¤ ¤гн¤т за числом њх, за постановою.
²⁵ ≤ козел один, жертва за гр≥х, окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ њхньоњ хл≥бноњ жертви та њхньоњ литоњ жертви.
²⁶ ј п'¤того дн¤: бички дев'¤теро, барани два, однор≥чн≥ ¤гн¤та чотирнадц¤теро, безвадн≥.
²⁷ ј хл≥бна њхн¤ жертва та њхн≥ лит≥ жертви дл¤ бичк≥в, дл¤ баран≥в ≥ дл¤ ¤гн¤т за числом њх, за постановою.
²⁸ ≤ козел жертви за гр≥х один, окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ та його хл≥бноњ жертви та його литоњ жертви.
²⁹ ј шостого дн¤: бички восьмеро, барани двоЇ, однор≥чн≥ ¤гн¤та чотирнадц¤теро, безвадн≥.
³⁰ ј хл≥бна њхн¤ жертва та њхн≥ лит≥ жертви дл¤ бичк≥в, дл¤ баран≥в ≥ дл¤ ¤гн¤т за числом њх за постановою.
³¹ ≤ козел жертви за гр≥х один, окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ його хл≥бноњ жертви та його литих жертов.
³² ј сьомого дн¤: бички семеро, барани двоЇ, однор≥чн≥ ¤гн¤та чотирнадц¤теро, безвадн≥.
³³ ј хл≥бна њхн¤ жертва та њхн≥ лит≥ жертви дл¤ бичк≥в, дл¤ баран≥в ≥ дл¤ ¤гн¤т за числом њх, за постановою.
³⁴ ≤ козел жертви за гр≥х один, окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ його хл≥бноњ жертви та його литоњ жертви.
³⁵ ј восьмого дн¤ буде дл¤ вас в≥дданн¤ св¤та, жодного робочого зайн¤тт¤ не будете робити.
³⁶ ≤ принесете ц≥лопаленн¤, огн¤ну жертву, пахощ≥ люб≥ дл¤ √оспода: бичка одного, барана одного, однор≥чних ¤гн¤т семеро, безвадн≥.
³⁷ ’л≥бна њхн¤ жертва та њхн≥ лит≥ жертви дл¤ бичка, дл¤ барана й дл¤ ¤гн¤т за числом њх, за постановою.
³⁸ ≤ козел жертви за гр≥х один, окр≥м сталого ц≥лопаленн¤ та його хл≥бноњ жертви та його литоњ жертви.
³⁹ це принесете дл¤ √оспода в ваш≥ св¤та, окр≥м ваших об≥тниць та ваших дар≥в, дл¤ ваших ц≥лопалень, ≥ дл¤ ваших хл≥бних жертов, ≥ дл¤ ваших литих жертов, ≥ дл¤ ваших жертов мирних.

„исла 30

¹ ≤ ћойсей сказав ≤зрањлевим синам усе так, ¤к √осподь наказав ћойсеЇв≥.
² ≤ ѕромовл¤в ћойсей до гол≥в племен ≤зрањлевих син≥в, говор¤чи: ќце та р≥ч, що √осподь наказав:
³ оли хто складаЇ об≥тницю дл¤ √оспода або прис¤гне прис¤гу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, ¤к вийшло було з його уст.
⁴ ј ж≥нка, коли складаЇ об≥тницю дл¤ √оспода, ≥ зарече зарока в дом≥ свого батька в своњй молодост≥,
⁵ ≥ почуЇ њњ батько об≥тницю њњ та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати њй батько њњ, то будуть важн≥ вс≥ об≥тниц≥ њњ, ≥ буде важний кожен зар≥к њњ, що вона зарекла на душу свою.
⁶ ј ¤кщо батько њњ заборонить њй того дн¤, коли був почув, ус≥ об≥тниц≥ њњ та зароки њњ, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важн≥, а √осподь пробачить њй, бо њњ батько заборонив њй.
⁷ ј ¤кщо буде вона зам≥жн¤, а об≥тниц≥ њњ на н≥й або мова уст њњ, що зарекла на душу свою,
⁸ ≥ почуЇ њњ чолов≥к, ≥ буде мовчати њй того дн¤, коли почуЇ, то будуть важн≥ об≥тниц≥ њњ, ≥ зароки њњ, що зарекла на свою душу, будуть важн≥.
⁹ ј ¤кщо того дн¤, коли чолов≥к њњ почув, в≥н заборонить њй ≥ уневажнить об≥тниц≥ њњ, що на н≥й, ≥ мову уст њњ, що зарекла на свою душу, то √осподь пробачить њй.
¹⁰ ј об≥тниц¤ вдови та розведеноњ, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на н≥й.
¹¹ ј ¤кщо вона об≥тувала в дом≥ свого чолов≥ка, або зарекла зарока на свою душу прис¤гою,
¹² а чолов≥к њњ чув та змовчав њй, не заборонив њй, то будуть важн≥ вс≥ об≥тниц≥ њњ, ≥ кожен зар≥к, що зарекла на свою душу, буде важний.
¹³ ј ¤кщо справд≥ уневажнить њх чолов≥к њњ того дн¤, коли в≥н почуЇ, то все, що вийшло з њњ уст дл¤ њњ об≥тниць та дл¤ зарок≥в душ≥ њњ, не буде важне, њњ чолов≥к уневажнив њх, ≥ √осподь простить њй.
¹⁴ ожна об≥тниц¤ й кожна прис¤га зароку впокор¤ти свою душу, чолов≥к њњ зробить важною, або чолов≥к њњ уневажнить њњ.
¹⁵ ј ¤кщо чолов≥к њњ, замовчуючи, буде мовчати њй з дн¤ на день, то зробить важними вс≥ њњ об≥тниц≥, або вс≥ њњ зароки, що на н≥й; зробив њх важними, бо в≥н мовчав њй того дн¤, коли був почув.
¹⁶ ј ¤кщо справд≥ уневажнить в≥н њх по тому, ¤к був почув, то понесе в≥н гр≥х њњ.
¹⁷ ќце постанови, що √осподь наказав був ћойсеЇв≥, у ц≥й справ≥ м≥ж чолов≥ком та його ж≥нкою, м≥ж батьком та його дочкою в њњ молодост≥ в дом≥ батька свого.

„исла 31

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² ѕ≥мсти м≥д≥¤н≥там за кривду ≤зрањлевих син≥в, пот≥м будеш прилучений до своЇњ р≥дн≥.
³ ≤ промовив ћойсей до народу, говор¤чи: ќзбройте з-пом≥ж себе людей дл¤ в≥йська, ≥ будуть вони на м≥д≥¤н, щоб дати √осподню п≥мсту на м≥д≥¤н.
⁴ ѕо тис¤ч≥ з племен≥ зо вс≥х ≤зрањлевих племен пошлете до в≥йська.
⁵ ≤ були призначен≥ з ≤зрањлевих тис¤ч тис¤ча з племен≥ дванадц¤ть тис¤ч узброЇних дл¤ в≥йська.
⁶ ≤ послав њх ћойсей тис¤чу з кожного племени до њх в≥йська, ≥ ѕ≥нхаса, сина св¤щеника ≈леазара, на в≥йну, ≥ св¤тий посуд, ≥ сурми дл¤ сурмленн¤ в його руц≥.
⁷ ≤ рушили в≥йною на ћ≥д≥¤на, ¤к наказав був √осподь ћойсеЇв≥, ≥ позабивали кожного чолов≥чоњ стат≥.
⁸ ≤ кр≥м тих забитих, позабивали м≥д≥¤нських цар≥в: ≈в≥¤, ≥ –екема, ≥ ÷ура, ≥ ’ура, ≥ –еву, п'¤ть м≥д≥¤нських цар≥в, ≥ ¬алаама, Ѕеорового сина, забили мечем.
⁹ ≤ полонили ≤зрањлев≥ сини м≥д≥¤нських ж≥нок ≥ њхн≥х д≥тей, ≥ всю њхню худобу, ≥ вс≥ њхн≥ стада та ввесь њх маЇток пограбували.
¹⁰ ј вс≥ њхн≥ м≥ста по њхн≥х осадах та вс≥ њхн≥ осел≥ попалили огнем.
¹¹ ≤ позабирали вони все захоплене й усю здобич, людей та худобу.
¹² ≤ вони привели до ћойсе¤ й до св¤щеника ≈леазара та до громади ≤зрањлевих син≥в полонених ≥ здобич, ≥ захоплене до табору, до моавських степ≥в, що над приЇрихонським …орданом.
¹³ ≤ вийшли ћойсей ≥ св¤щеник ≈леазар та вс≥ начальники громади назустр≥ч њм поза таб≥р.
¹⁴ ≤ розгн≥вавс¤ ћойсей на в≥йськових пров≥дник≥в, тис¤чник≥в та сотник≥в, що верталис¤ з в≥йська т≥Їњ в≥йни.
¹⁵ ≤ сказав до них ћойсей: „и ви позоставили живими вс≥х ж≥нок?
¹⁶ “ож вони були дл¤ ≤зрањлевих син≥в за радою ¬алаама причиною на в≥дступленн¤ в≥д √оспода через ѕеора! ≤ була поразка в √осподн≥й громад≥.
¹⁷ ј тепер позабивайте кожного хлопц¤ м≥ж д≥тьми, ≥ кожну ж≥нку, що познала чолов≥ка на мужеськ≥м лож≥, повбивайте.
¹⁸ ј вс≥х молодих ж≥нок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими дл¤ себе.
¹⁹ ј ви пробудьте поза табором с≥м день. ожен, хто забив кого, ≥ кожен, хто доторкавс¤ трупа, очистьтес¤ дн¤ третього й дн¤ сьомого ви та ваш≥ бранц≥.
²⁰ ≤ ви очистите кожну одежу, ≥ кожну шкур¤ну р≥ч, ≥ все зроблене з козиноњ вовни, ≥ кожну дерев'¤ну р≥ч.
²¹ ≤ сказав св¤щеник ≈леазар воњнам, що ходили на в≥йну: ќце постанова закону, що √осподь наказав був ћойсеЇв≥:
²² “≥льки золото й ср≥бло, м≥дь, зал≥зо, цину та олово,
²³ кожну р≥ч, що видержить в огн≥, перепровадите через огонь, ≥ стане чиста, т≥льки перше очищальною водою очиститьс¤; а все, що не видержуЇ огню, перепровадите через воду.
²⁴ ≤ виперете одежу свою сьомого дн¤, ≥ станете чист≥, а потому вв≥йдете до табору.
²⁵ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
²⁶ ѕерел≥чи здобич бранц≥в м≥ж людьми й м≥ж худобою ти й св¤щеник ≈леазар та голови батьк≥вських дом≥в громади.
²⁷ ≤ под≥лиш ту здобич пополовин≥ м≥ж учасниками в≥йни, що вход¤ть до в≥йська, ≥ м≥ж ус≥Їю громадою.
²⁸ ≤ принесеш данину дл¤ √оспода в≥д в≥йськових, що вход¤ть до в≥йська, одну душу в≥д п'¤ти сотень в≥д людини й в≥д великоњ худоби, ≥ в≥д осл≥в, ≥ в≥д худоби др≥бноњ.
²⁹ « њхньоњ половини в≥зьми, ≥ даси св¤щеников≥ ≈леазаров≥ ¤к √осподнЇ приношенн¤.
³⁰ ј з половини ≤зрањлевих син≥в в≥зьмеш одного вийн¤того з п'¤тидес¤ти з людини, з худоби великоњ, з осл≥в та з худоби др≥бноњ, з кожноњ скотини, та й даси њх Ћевитам, що виконують сторожу √осподньоњ скин≥њ.
³¹ ≤ зробив ћойсей та св¤щеник ≈леазар, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.
³² ≤ була здобич, позостале грабунку, що захопили були в≥йськов≥: др≥бноњ худоби ш≥стсот тис¤ч ≥ с≥мдес¤т тис¤ч ≥ п'¤ть тис¤ч.
³³ ј худоба велика с≥мдес¤т ≥ дв≥ тис¤ч≥.
³⁴ ≤ осли ш≥стдес¤т ≥ одна тис¤ча.
³⁵ ј душ людських ≥з ж≥нок, що не п≥знали мужеського ложа, ус≥х душ тридц¤ть ≥ дв≥ тис¤ч≥.
³⁶ ≤ була половина, частка тих, що входили до в≥йська, число худоби др≥бноњ триста тис¤ч ≥ тридц¤ть тис¤ч ≥ с≥м тис¤ч ≥ п'¤ть сотень.
³⁷ ≤ була данина дл¤ √оспода з худоби др≥бноњ, ш≥сть сотень с≥мдес¤т ≥ п'¤ть.
³⁸ ј худоба велика: тридц¤ть ≥ ш≥сть тис¤ч, а њхн¤ данина дл¤ √оспода с≥мдес¤т ≥ двоЇ.
³⁹ ј осли: тридц¤ть тис¤ч ≥ п'¤ть сотень, а њхн¤ данина дл¤ √оспода ш≥стдес¤т ≥ один.
⁴⁰ ј душ людських: ш≥стнадц¤ть тис¤ч, а њхн¤ данина дл¤ √оспода тридц¤ть ≥ дв≥ душ≥.
⁴¹ ≤ дав ћойсей данину √осподнього приношенн¤ св¤щеников≥ ≈леазаров≥, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.
⁴² ≤ з половини ≤зрањлевих син≥в, що ћойсей в≥дд≥лив, в≥д людей, що вирушали на в≥йну,
⁴³ ≥ була громадська половина з др≥бноњ худоби триста тис¤ч ≥ тридц¤ть тис¤ч ≥ с≥м тис¤ч ≥ п'¤ть сотень.
⁴⁴ ј худоба велика тридц¤ть ≥ ш≥сть тис¤ч.
⁴⁵ ј осли тридц¤ть тис¤ч ≥ п'¤ть сотень.
⁴⁶ ј людських душ ш≥стнадц¤ть тис¤ч,
⁴⁷ ≥ вз¤в ћойсей з половини ≤зрањлевих син≥в вийн¤того одного з п'¤тидес¤ти з людини та зо скотини, та й дав њх Ћевитам, що виконують сторожу √осподньоњ скин≥њ, ¤к √осподь наказав був ћойсеЇв≥.
⁴⁸ ≤ прийшли до ћойсе¤ старшини над тис¤чами в≥йська, тис¤чники та сотники,
⁴⁹ та й сказали ћойсеЇв≥: “воњ раби перел≥чили в≥йськових, що п≥д нашою рукою, ≥ н≥кого з нас не бракувало.
⁵⁰ ≤ ми принесли √осподню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, ≥ нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищенн¤ наших душ перед √осподн≥м лицем.
⁵¹ ≤ вз¤в ћойсей та св¤щеник ≈леазар в≥д них те золото, кожну зроблену р≥ч.
⁵² ≤ було всього золота приношенн¤, що принесли дл¤ √оспода, ш≥стнадц¤ть тис¤ч с≥мсот ≥ п'¤тдес¤т шекл≥в в≥д тис¤чник≥в ≥ в≥д сотник≥в.
⁵³ ¬≥йськов≥ грабували кожен дл¤ себе.
⁵⁴ ≤ вз¤в ћойсей та св¤щеник ≈леазар те золото в≥д тис¤чник≥в та сотник≥в, ≥ внесли його до скин≥њ запов≥ту, пам'¤тка дл¤ ≤зрањлевих син≥в перед √осподн≥м лицем.

„исла 32

¹ ј в –увимових син≥в та в син≥в •адових були велик≥ стада, дуже численн≥. ≤ побачили вони край язерський та край •≥леадський, а ото це м≥сце м≥сце добре дл¤ худоби.
² ≤ прийшли •адов≥ сини та сини –увимов≥, та й сказали до ћойсе¤ й до св¤щеника ≈леазара та до громадських начальник≥в, говор¤чи:
³ јторот, ≥ ƒ≥вон, ≥ язер, ≥ Ќ≥мра, ≥ ’ешбон, ≥ ≈л'але ≥ —евам, ≥ Ќево, ≥ Ѕеон,
⁴ та земл¤, що √осподь побив був перед ≤зрањлевою громадою, вона земл¤ добра дл¤ худоби, а в твоњх раб≥в Ї худоба.
⁵ ≤ сказали вони: якщо ми знайшли ласку в очах твоњх, то нехай дано буде ту землю твоњм рабам на волод≥нн¤. Ќе перепроваджуй нас через …ордан!
⁶ ≤ сказав ћойсей до •адових син≥в та до син≥в –увимових: „и брати ваш≥ п≥дуть на в≥йну, а ви будете тут сид≥ти?
⁷ ≤ дл¤ чого ви стримуЇте серце ≤зрањлевих син≥в в≥д переходу до того раю, що дав њм √осподь?
⁸ “ак зробили були ваш≥ батьки, коли ¤ посилав њх ≥з адеш-Ѕарнеа побачити той рай.
⁹ ≤ вв≥йшли вони в ≈школьську долину, ≥ побачили були той рай, ≥ стримали серце ≤зрањлевих син≥в, щоб не входити до того раю, що дав њм √осподь.
¹⁰ ≤ запаливс¤ √осподн≥й гн≥в того дн¤, ≥ прис¤гнув ¬≥н, говор¤чи:
¹¹ ѕоправд≥ кажу, не побачать ц≥ люди, що виход¤ть з ™гипту, в≥д в≥ку двадц¤ти л≥т ≥ вище, т≥Їњ земл≥, що я прис¤гнув був јвраамов≥, ≤саков≥ та якову, бо вони не виконували наказ≥в ћоњх,
¹² окр≥м алева, ™фуннеЇвого сина, кен≥ззе¤нина, та ≤суса, сина Ќавинового, бо вони виконували накази за √осподом.
¹³ ≤ запаливс¤ був гн≥в √осподн≥й на ≤зрањл¤, ≥ ¬≥н зробив, що вони ходили по пустин≥ сорок л≥т, аж поки не ск≥нчилос¤ все те покол≥нн¤, що робило зло в √осподн≥х очах.
¹⁴ ј оце стали ви зам≥сть ваших батьк≥в, ¤к нащадки гр≥шних людей, щоб зб≥льшити ще палючий гн≥в √осподн≥й на ≤зрањл¤.
¹⁵ Ѕо ¤к ви в≥двернетесь в≥д Ќього, то ¬≥н ще дал≥ триматиме його в пустин≥, ≥ ви спричините згубу всьому цьому народов≥.
¹⁶ ј вони п≥д≥йшли до нього та й сказали: ћи побудуЇмо тут кошари дл¤ нашоњ худоби та м≥ста дл¤ наших д≥тей,
¹⁷ а ми сам≥ узброњмос¤, готов≥ до бою перед ≤зрањлевими синами, аж поки не введемо њх до њхнього м≥сц¤. ј д≥ти наш≥ ос¤дуть по твердинних м≥стах, охорон¤ючи себе перед мешканц¤ми ц≥Їњ земл≥.
¹⁸ ћи не вернемось до наших дом≥в, аж поки ≤зрањлев≥ сини не заволод≥ють кожен спадком своњм.
¹⁹ Ѕо ми не будемо волод≥ти з ними по той б≥к …ордану й дал≥, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку …ордану на сх≥д.
²⁰ ≤ сказав њм ћойсей: якщо ви зробите цю р≥ч, ¤кщо ви узброњтесь на в≥йну перед √осподн≥м лицем,
²¹ ≥ перейде кожен ваш узброЇний …ордан перед √осподн≥м лицем, аж поки ¬≥н не вижене ворог≥в —воњх перед —обою,
²² то буде здобутий той рай перед √осподн≥м лицем, ≥ ви потому вернетес¤, ≥ будете невинн≥ перед √осподом та перед ≤зрањлем. ≤ буде вам цей рай на волод≥нн¤ перед √осподн≥м лицем.
²³ ј ¤кщо не зробите так, то ви згр≥шили √осподев≥, ≥ знайте, що ваш гр≥х знайде вас!
²⁴ ѕобудуйте соб≥ м≥ста дл¤ ваших д≥тей, та кошари дл¤ ваших отар. ј що вийшло з ваших уст, те зроб≥ть.
²⁵ ≤ сказали •адов≥ сини та сини –увимов≥ до ћойсе¤, говор¤чи: –аби твоњ зробл¤ть, ¤к пан наш приказуЇ.
²⁶ ƒ≥ти наш≥, ж≥нки наш≥, стадо наше та вс¤ наша худоба будуть там, у і≥леадських м≥стах.
²⁷ ј раби твоњ перейдуть, кожен в≥йськовий озброЇний, перед √осподн≥м лицем на в≥йну, ¤к пан наш наказуЇ.
²⁸ ≤ ћойсей наказав про них св¤щеников≥ ≈леазаров≥ й ≤сусов≥, синов≥ Ќавиновому, та головам батьк≥вських дом≥в племен ≤зрањлевих син≥в.
²⁹ ≤ сказав ћойсей до них: якщо •адов≥ сини та сини –увимов≥ перейдуть ≥з вами …ордан, кожен озброЇний на в≥йну перед лицем √осподн≥м, ≥ буде здобутий рай перед вами, то дасте њм і≥леадський край на волод≥нн¤.
³⁰ ј ¤кщо вони не перейдуть з вами озброЇн≥, то отримають волод≥нн¤ серед вас в ханаанському рањ.
³¹ ≤ в≥дпов≥ли •адов≥ сини та сини –увимов≥, говор¤чи: ўо говорив √осподь до твоњх раб≥в, так зробимо.
³² ћи перейдемо озброЇн≥ перед √осподн≥м лицем до ханаанського раю, а з нами буде наше волод≥нн¤ по цей б≥к …ордану.
³³ ≤ ћойсей дав њм, •адовим синам ≥ синам –увимовим та половин≥ племен≥ ћанас≥њ, …осипового сина, царство —≥гона, цар¤ аморейського, ≥ царство ќіа, цар¤ башанського, той рай по м≥стах його, у границ¤х м≥ст того раю навколо.
³⁴ ≤ збудували •адов≥ сини ƒ≥вон, ≥ јтарот, ≥ јроер,
³⁵ ≥ јтарот Ўофан, ≥ язер, ≥ …оібегу,
³⁶ ≥ Ѕет-Ќ≥мру, ≥ Ѕет-√аран, твердинн≥ м≥ста та кошари дл¤ отари.
³⁷ ” –увимов≥ сини збудували: ’ешбон, ≥ ≈л'але, ≥ ≥р'¤тањм,
³⁸ ≥ Ќево, ≥ Ѕаал-ћеон, зм≥нено≥менн≥, ≥ —ивму, ≥ назвали йменн¤ми м≥ста, що вони збудували.
³⁹ ≤ п≥шли сини ћах≥ра, сина ћанас≥њ, до •≥леаду, та й здобули його, ≥ позбавили спадщини аморе¤нина, що в ньому.
⁴⁰ ≤ дав ћойсей •≥леад ћах≥ров≥, синов≥ ћанас≥њ, ≥ той ос≥в у ньому.
⁴¹ ј я≥р, син ћанас≥њн, п≥шов ≥ здобув њхн≥ села, та й назвав њх: я≥ров≥ села.
⁴² ј Ќовах п≥шов та й здобув енат та залежн≥ в≥д нього м≥ста, ≥ назвав його своњм ≥м'¤м: Ќовах.

„исла 33

¹ ќце походи ≤зрањлевих син≥в, що вийшли з Їгипетського краю за своњми в≥йськовими в≥дд≥лами п≥д рукою ћойсе¤ та јарона.
² ј ћойсей написав њхн≥ виходи з њхн≥ми походами за √осподн≥м наказом, ≥ оце њхн≥ походи за њхн≥ми виходами.
³ ≤ рушили вони з –амесесу першого м≥с¤ц¤, п'¤тнадц¤того дн¤ першого м≥с¤ц¤, другого дн¤ по ѕасц≥ вийшли ≤зрањлев≥ сини сильною рукою на очах усього ™гипту.
⁴ ј ™гипет ховав, кого побив √осподь серед них, кожного первор≥дного, а над њхн≥ми богами зробив √осподь суди.
⁵ ≤ рушили ≤зрањлев≥ сини з –амесесу, ≥ таборували в —уккот≥.
⁶ ≤ рушили з —уккоту й таборували в ≈там≥, що на краю пустин≥.
⁷ ≤ рушили з ≈таму, а вернулис¤ до ѕ≥-’≥роту, що перед Ѕаал-÷ефоном, ≥ таборували перед ћ≥ідолом.
⁸ ≤ рушили з-перед ’≥роту, ≥ перейшли серед мор¤ до пустин≥, ≥ йшли триденною дорогою в ≈тамськ≥й пустин≥, ≥ таборували в ћар≥.
⁹ ≤ рушили з ћари й ув≥йшли до ≈л≥му, а в ≈л≥м≥ дванадц¤ть джерел води та с≥мдес¤т пальм, ≥ таборували там.
¹⁰ ≤ рушили з ≈л≥му й таборували над „ервоним морем.
¹¹ ≤ рушили з-над „ервоного мор¤ й таборували в пустин≥ —≥н.
¹² ≤ рушили з пустин≥ —≥н ≥ таборували в ƒофц≥.
¹³ ≤ рушили з ƒофки й таборували в јлуш≥.
¹⁴ ≤ рушили з јлушу й таборували в –≥ф≥д≥м≥, ≥ не було там води на питт¤ дл¤ народу.
¹⁵ ≤ рушили з –≥ф≥д≥му й таборували в пустин≥ —≥най.
¹⁶ ≤ рушили з пустин≥ —≥най ≥ таборували в ≥врот-√аттаав≥.
¹⁷ ≤ рушили з ≥врот-√аттаави й таборували в ’ацерот≥.
¹⁸ ≤ рушили з ’ацероту й таборували в –≥тм≥.
¹⁹ ≤ рушили з –≥тми й таборували в –≥ммон≥ ѕереца.
²⁰ ≤ рушили з –≥ммону ѕереца й таборували в Ћ≥вн≥.
²¹ ≤ рушили з Ћ≥вни й таборували в –≥сс≥.
²² ≤ рушили з –≥сси й таборували в егелат≥.
²³ ≤ рушили з егелати й таборували на гор≥ Ўефер.
²⁴ ≤ рушили з гори Ўефер ≥ таборували в ’арад≥.
²⁵ ≤ рушили з ’аради й таборували в ћакгелот≥.
²⁶ ≤ рушили з ћакгелоту й таборували в “ахат≥.
²⁷ ≤ рушили з “ахату й таборували в “ераху.
²⁸ ≤ рушили з “ераху й таборували в ћ≥тц≥.
²⁹ ≤ рушили з ћ≥тки й таборували в ’ашмон≥.
³⁰ ≤ рушили з ’ашмони й таборували в ћосерот≥.
³¹ ≤ рушили з ћосероту й таборували в Ѕене-яакан≥.
³² ≤ рушили з Ѕене-яакану й таборували в ’ор≥ •≥діаду.
³³ ≤ рушили з ’ору •≥діаду й таборували в …отват≥.
³⁴ ≤ рушили з …отвати й таборували в јврон≥.
³⁵ ≤ рушили з јврони й таборували в ≈цйон-•евер≥.
³⁶ ≤ рушили з ≈цйон-•еверу й таборували в пустин≥ ÷≥н, це адеш.
³⁷ ≤ рушили з адешу й таборували на √ор-гор≥, на краю едомськоњ земл≥.
³⁸ ≤ з≥йшов св¤щеник јарон на √ор-гору з √осподнього наказу, та й помер там сорокового року виходу ≤зрањлевих син≥в з Їгипетського краю, п'¤того м≥с¤ц¤, першого дн¤ м≥с¤ц¤.
³⁹ ј јарон був в≥ку ста й двадц¤ти й трьох л≥т, коли помер в≥н на √ор-гор≥.
⁴⁰ ≤ почув ханаане¤нин, цар јраду, а в≥н сид≥в на п≥вдн≥ в рањ ханаанськ≥м, що йдуть ≤зрањлев≥ сини.
⁴¹ ≤ рушили в≥д √ор-гори й таборували в ÷алмон≥.
⁴² ≤ рушили з ÷алмони й таборували в ѕунон≥.
⁴³ ≤ рушили з ѕунону й таборували в ќвот≥.
⁴⁴ ≤ рушили з ќвоту й таборували в ≤йЇ-√аавар≥м≥, на моавськ≥й границ≥.
⁴⁵ ≤ рушили з ≤йњму й таборували в ƒ≥вон≥ •аду.
⁴⁶ ≤ рушили з ƒ≥вону •аду й таборували в јлмон-ƒ≥влатайм≥.
⁴⁷ ≤ рушили з јлмон-ƒ≥влатайми й таборували в горах јвар≥м перед Ќево.
⁴⁸ ≤ рушили з г≥р јвар≥м, ≥ таборували в моавських степах.
⁴⁹ ≤ таборували вони над …орданом в≥д Ѕет-™шмоту аж до јвел-Ў≥тт≥му в моавських степах.
⁵⁰ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ в моавських степах над приЇрихонським …орданом, говор¤чи:
⁵¹ ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в та й скажеш до них: оли ви перейдете …ордан до ханаанського раю,
⁵² то проженете вс≥х мешканц≥в того раю перед собою, ≥ понищите вс≥ њхн≥ зображенн¤, ≥ вс≥х литих ≥дол≥в њхн≥х понищите, ≥ вс≥ њхн≥ висоти поруйнуЇте.
⁵³ ≤ ви заволод≥Їте тим раЇм, ≥ ос¤дете в ньому, бо я дав вам той рай на власн≥сть.
⁵⁴ ≤ ви заволод≥Їте тим раЇм жеребком за вашими родами: численному зб≥льшите власн≥сть його, а малому зменшите власн≥сть його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьк≥в будете волод≥ти соб≥.
⁵⁵ ј ¤кщо ви не виженете мешканц≥в того раю в≥д себе, то будуть т≥, кого позоставите з них, колючками в ваших очах та терн¤ми в ваших боках. ≤ будуть вас утискати на т≥й земл≥, що на н≥й ви сид≥тимете.
⁵⁶ ≤ станетьс¤, ¤к я думав був учинити њм, учиню те вам.

„исла 34

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
² Ќакажи ≤зрањлевим синам та й скажи њм: оли ви вв≥йдете до ханаанського раю, це буде той рай, що припаде вам у спадщин≥, ханаанський рай по границ¤х його.
³ ≤ буде вам п≥вденна сторона в≥д пустин≥ ÷≥н при ≈дом≥, ≥ буде вам п≥вденна границ¤ в≥д к≥нц¤ —олоного мор¤ на сх≥д.
⁴ ≤ скеруЇтьс¤ вам та границ¤ з полудн¤ до ћаале-јкрабб≥му, ≥ перейде до ÷≥ну, ≥ будуть виходи њњ з полудн¤ до адеш-Ѕарнеа. ≤ вийде вона до ’ацар-јддару й перейде до јцмону.
⁵ ≤ скеруЇтьс¤ границ¤ з јцмону до Їгипетського потоку, ≥ будуть њњ виходи до мор¤.
⁶ ј границ¤ зах≥дн¤, буде дл¤ вас море ¬елике, це буде дл¤ вас зах≥дн¤ границ¤.
⁷ ј оце буде дл¤ вас п≥вн≥чна границ¤: в≥д ¬еликого мор¤ визначите соб≥ за границю √ор-гору.
⁸ ¬≥д √ор-гори визначите в напр¤м≥ до √амату, ≥ будуть виходи границ≥ до ÷едаду.
⁹ ≤ вийде границ¤ до «≥фрону, ≥ будуть њњ виходи до √ацар-≈нану. ÷е буде вам п≥вн≥чна границ¤.
¹⁰ ≤ визначите соб≥ за границю на сх≥д в≥д √ацар-≈нану до Ўефаму.
¹¹ ≤ з≥йде границ¤ в≥д Ўефаму до –≥вли, на сх≥д ј≥ну. ≤ з≥йде границ¤, ≥ д≥йде на бер≥г ≥неретського мор¤ на сх≥д.
¹² ≤ з≥йде границ¤ до …ордану, ≥ будуть њњ виходи море —олоне. ÷е буде дл¤ вас рай по його границ¤х навколо.
¹³ ≤ ћойсей наказав ≤зрањлевим синам, говор¤чи: ќце та земл¤, що ви под≥лите соб≥ њњ жеребком, що √осподь наказав дати дев'¤ти племенам ≥ половин≥ племен≥.
¹⁴ Ѕо вз¤ли плем'¤ –увимових син≥в за домами батьк≥в своњх, ≥ плем'¤ •адових син≥в за домами батьк≥в своњх, ≥ половина племени ћанас≥њного вз¤ли спадщину свою,
¹⁵ два племен≥ й половина племени вз¤ли вже свою спадщину з того боку приЇрихонського …ордану на сх≥д та на п≥вдень.
¹⁶ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹⁷ ќце ≥мена тих муж≥в, що под≥л¤ть дл¤ вас той рай на спадок: св¤щеник ≈леазар та ≤сус, син Ќавин≥в,
¹⁸ та в≥зьмете по одному кн¤зев≥ з племени, щоб под≥лити той рай на власн≥сть.
¹⁹ ј оце йменн¤ тих муж≥в: дл¤ ёдиного племени алев, син ™фуннењв;
²⁰ а дл¤ племени —имеонових син≥в Ўемуњл, син јмм≥гуд≥в;
²¹ а дл¤ племени ¬ен≥¤минового ≈л≥дад, син ≥слон≥в;
²² дл¤ племени ƒанових син≥в кн¤зь Ѕукк≥, син …оіл≥њв;
²³ дл¤ …осипових син≥в, дл¤ племени син≥в ћанас≥њних кн¤зь ’анн≥њл, син ≈фод≥в;
²⁴ а дл¤ племени ™фремових син≥в кн¤зь емуњл, син Ў≥фтан≥в;
²⁵ а дл¤ племени «авулонових син≥в кн¤зь ≈л≥цафан, син ѕарнах≥в;
²⁶ а дл¤ племени ≤ссахарових син≥в кн¤зь ѕалт≥њл, син јззана;
²⁷ а дл¤ племени јсирових син≥в кн¤зь јх≥гуд, син Ўелом≥њв;
²⁸ а дл¤ племени син≥в Ќефталимових кн¤зь ѕедањл, син јмм≥гуд≥в.
²⁹ ќце т≥, кому наказав √осподь под≥лити ханаанський рай на спадщину дл¤ ≤зрањлевих син≥в.

„исла 35

¹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤ на моавських степах над приЇрихонським …орданом, говор¤чи:
² Ќакажи ≤зрањлевим синам, ≥ нехай вони дадуть Ћевитам зо спадку свого волод≥нн¤ м≥ста на сид≥нн¤; ≥ пасовисько дл¤ м≥ст навколо них дасте ви Ћевитам.
³ ≤ будуть т≥ м≥ста њм на сид≥нн¤, а њхн≥ пасовиська будуть дл¤ њхньоњ скотини, ≥ дл¤ њхньоњ худоби та дл¤ вс≥Їњ њхньоњ зв≥рини.
⁴ ј пасовиська тих м≥ст, що дасте Ћевитам, будуть т¤гнутись в≥д м≥ськоњ ст≥ни й назовн≥ тис¤ча локт≥в навколо.
⁵ ≤ в≥дм≥р¤Їте поза м≥стом на сх≥дню сторону дв≥ тис¤ч≥ л≥кт≥в, ≥ на п≥вденну сторону дв≥ тис¤ч≥ л≥кт≥в, ≥ на зах≥дню сторону дв≥ тис¤ч≥ л≥кт≥в, ≥ на п≥вн≥чну сторону дв≥ тис¤ч≥ л≥кт≥в, а м≥сто усередин≥. ÷е будуть дл¤ вас м≥ськ≥ пасовиська.
⁶ ј з м≥ст, що дасте Ћевитам, буде ш≥сть м≥ст на сховища, що дасте, щоб ут≥кати туди уб≥йников≥. ј окр≥м них дасте сорок ≥ два м≥ста.
⁷ ”с≥ т≥ м≥ста, що дасте Ћевитам, сорок ≥ в≥с≥м њхн≥х м≥ст та њхн≥ пасовиська.
⁸ ј т≥ м≥ста, що дасте з волод≥нн¤ ≤зрањлевих син≥в, в≥д б≥льшого дасте б≥льше, а в≥д меншого менше, кожен за спадком своњм, ¤ким волод≥тиме, дасть ≥з своњх м≥ст Ћевитам.
⁹ ≤ √осподь промовл¤в до ћойсе¤, говор¤чи:
¹⁰ ѕромовл¤й до ≤зрањлевих син≥в та й скажи њм: оли ви перейдете …ордан до ханаанського раю,
¹¹ то вибер≥ть соб≥ м≥ста, вони будуть на сховища дл¤ вас, ≥ втече туди уб≥йник, що заб'Ї душу невмисне.
¹² ≤ будуть дл¤ вас т≥ м≥ста на сховища перед месником, ≥ не помре уб≥йник, поки не стане на суд перед громадою.
¹³ ј т≥ м≥ста, що дасте, ш≥сть м≥ст на сховища буде дл¤ вас.
¹⁴ “ри м≥ст≥ дасте по той б≥к …ордану, а три м≥ст≥ дасте в ханаанському рањ, вони будуть м≥ста на сховища.
¹⁵ ÷≥ ш≥сть м≥ст будуть на сховища дл¤ ≤зрањлевих син≥в, ≥ дл¤ приходька та дл¤ ос≥лого серед них, щоб ут≥к туди кожен, хто заб'Ї кого невмисне.
¹⁶ ј коли б хто вдарив кого зал≥зним знар¤дд¤м, а той помер, в≥н уб≥йник, буде конче забитий той уб≥йник.
¹⁷ ј ¤кщо вдарив його каменем, що був у руц≥, що в≥д нього можна померти, ≥ той помер, в≥н уб≥йник, буде конче забитий той уб≥йник.
¹⁸ јбо вдарив його дерев'¤ним знар¤дд¤м, що було в руц≥, що в≥д нього можна померти, ≥ той помер, в≥н уб≥йник, буде конче забитий той уб≥йник.
¹⁹ ћесник за кров в≥н заб'Ї уб≥йника; ¤к сп≥ткаЇ його, в≥н заб'Ї його.
²⁰ ј ¤кщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
²¹ або з ворогуванн¤ вдарив його своЇю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, в≥н уб≥йник; месник за кров заб'Ї уб≥йника, ¤к сп≥ткаЇ його.
²² ј ¤к хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне ¤кимбудь знар¤дд¤м,
²³ або ¤кимбудь каменем, що в≥д нього можна померти, кинув на нього не бачачи, ≥ той помер, а в≥н не був ворог йому й не шукав йому зла,
²⁴ то розсудить громада м≥ж уб≥йником та м≥ж месником за кров за цими постановами.
²⁵ ≤ громада визволить уб≥йника з руки месника за кров, ≥ громада верне його до м≥ста сховища його, що вт≥к був туди. ≤ ос¤де в≥н у ньому аж до смерти найвищого св¤щеника, помазаного св¤тою оливою.
²⁶ ј ¤кщо уб≥йник, виход¤чи, вийде з границ≥ м≥ста сховища його, куди вт≥к був,
²⁷ ≥ знайде його месник за кров поза границ¤ми м≥ста сховища його, ≥ замордуЇ месник за кров уб≥йника, нема йому вини крови!
²⁸ Ѕо в≥н повинен сид≥ти в м≥ст≥ сховища свого аж до смерти найвищого св¤щеника. ј по смерт≥ найвищого св¤щеника вернетьс¤ уб≥йник до земл≥ волод≥нн¤ свого.
²⁹ ≤ буде це дл¤ вас на правну постанову дл¤ ваших покол≥нь по вс≥х ваших осел¤х.
³⁰ оли хто заб'Ї кого, то месник за словами св≥дк≥в заб'Ї уб≥йника. ј одного св≥дка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
³¹ ≤ не в≥зьмете окупу дл¤ душ≥ уб≥йника, що в≥н повинен умерти, бо буде в≥н конче забитий.
³² ≤ не в≥зьмете окупу в≥д змушеного вт≥кати до м≥ста сховища його, щоб вернувс¤ сид≥ти в раю до смерти св¤щеника.
³³ ≤ не збезчестите того раю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить рай, а раЇв≥ не прощаЇтьс¤ за кров, що пролита в ньому, ¤к т≥льки кров'ю того, хто њњ пролив.
³⁴ ≤ не занечистиш того раю, що ви сидите в ньому, що я пробуваю серед нього. Ѕо я √осподь, що пробуваю посеред син≥в ≤зрањлевих!

„исла 36

¹ ≤ поприходили голови батьк≥вських дом≥в род≥в син≥в •≥леада, сина ћах≥ра, сина ћанас≥њного з род≥в …осипових син≥в, ≥ промовили перед ћойсеЇм та перед кн¤з¤ми, головами батьк≥вських дом≥в ≤зрањлевих син≥в,
² ≥ сказали: √осподь наказав моЇму панов≥ дати жеребком цей рай ≤зрањлевим синам, ≥ пан м≥й отримав √осподнього наказа дати спадок нашого брата ÷елофхада його дочкам.
³ ≤ ¤кщо вони будуть за ж≥нок кому з син≥в ≥нших племен ≤зрањлевих син≥в, то буде в≥дн¤та њхн¤ спадщина зо спадку наших батьк≥в, ≥ буде додане над спадок тому племен≥, що вони стануть њм за ж≥нок, а з жеребка нашого спадку буде в≥дн¤те.
⁴ ј ¤кщо ≤зрањлевим синам буде юв≥лей, то буде њхн¤ спадщина додана до спадку племени, що стануть њм за ж≥нок, ≥ њхн¤ спадщина буде в≥дн¤та в≥д спадку племени наших батьк≥в.
⁵ ≤ наказав ћойсей ≤зрањлевим синам за √осподн≥м наказом, говор¤чи: —лушно говорить плем'¤ …осипових син≥в.
⁶ ќце та р≥ч, що √осподь запов≥в про ÷елофхадових дочок, говор¤чи: ¬они стануть за ж≥нок тим, хто њм подобаЇтьс¤, т≥льки родов≥ племени њхнього батька вони стануть за ж≥нок.
⁷ ≤ не буде переходити спадщина ≤зрањлевих син≥в в≥д племени до племени, бо кожен ≥з ≤зрањлевих син≥в буде держатис¤ спадщини племени своњх батьк≥в.
⁸ ј кожна дочка, що пос¤де спадщину в≥д племени ≤зрањлевих син≥в, стане за ж≥нку одному з роду племени батька свого, щоб ≤зрањлев≥ сини волод≥ли кожен спадком батьк≥в своњх.
⁹ ≤ не буде переходити спадок в≥д племени до ≥ншого племени, бо кожен ≥з племен ≤зрањлевих син≥в буде держатис¤ спадку свого.
¹⁰ як √осподь наказав був ћойсеЇв≥, так учинили ÷елофхадов≥ дочки.
¹¹ ≤ стали ÷елофхадов≥ дочки: ћахла, “≥рца, ≥ ’оіла, ≥ ћ≥лка, ≥ Ќоа за ж≥нок дл¤ син≥в д¤дьк≥в своњх.
¹² “им, що з род≥в син≥в ћанас≥њних, сина …осипового, стали вони за ж≥нок, а њхн¤ спадщина залишилас¤ за племенем роду њхнього батька.
¹³ ќце запов≥д≥ та постанови, що √осподь наказав був через ћойсе¤ ≤зрањлевим синам у моавських степах над приЇрихонським …орданом.

Сайт управляется системой uCoz