ƒо ефес¤н 1

¹ ѕавло, з вол≥ Ѕожоњ апостол ’риста ≤суса, св¤тим, що в ≈фес≥, ≥ в≥рним у ’рист≥ ≤сус≥,
² нехай буде вам благодать та мир в≥д Ѕога, ќтц¤ нашого, ≥ √оспода ≤суса ’риста!
³ Ѕлагословенний Ѕог ≥ ќтець √оспода нашого ≤суса ’риста, що нас у ’рист≥ поблагословив ус¤ким благословенн¤м духовним у небесах,
⁴ так ¤к вибрав у Ќьому ¬≥н нас перше заложенн¤ св≥ту, щоб були перед Ќим ми св¤т≥ й непорочн≥, у любов≥,
⁵ призначивши наперед, щоб нас усиновити дл¤ —ебе ≤сусом ’ристом, за вподобанн¤м вол≥ —воЇњ,
⁶ на хвалу слави благодат≥ —воЇњ, ¤кою ¬≥н обдарував нас в ”люблен≥м,
⁷ що маЇмо в Ќьому в≥дкупленн¤ кров'ю …ого, прощенн¤ провин, через багатство благодат≥ …ого,
⁸ ¤ку ¬≥н намножив у нас у вс¤к≥й премудрост≥ й розважност≥,
⁹ об'¤вивши нам таЇмницю вол≥ —воЇњ за —воњм уподобанн¤м, ¤ке постановив у —амому —об≥,
¹⁰ дл¤ ур¤дженн¤ виповненн¤ час≥в, щоб усе об'Їднати в ’рист≥, що на неб≥, ≥ що на земл≥.
¹¹ ” Ќ≥м, що в Ќ≥м стали ми й спадкоЇмц¤ми, бувши призначен≥ наперед постановою “ого, ’то все чинить за радою вол≥ —воЇњ,
¹² щоб на хвалу …ого слави були ми, що перше над≥¤лис¤ на ’риста.
¹³ ” Ќьому й ви, ¤к почули були слово ≥стини, ™вангел≥ю спас≥нн¤ свого, та в Ќього й ув≥рували, запечатан≥ стали —в¤тим ƒухом об≥тниц≥,
¹⁴ який Ї завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу …ого слави!
¹⁵ “ому й ¤, прочувши про вашу в≥ру в √оспода ≤суса, ≥ про любов до вс≥х св¤тих,
¹⁶ не перестаю за вас д¤кувати, ≥ в молитвах своњх за вас згадую,
¹⁷ щоб Ѕог √оспода нашого ≤суса ’риста, ќтець слави, дав вам ƒуха премудрости та в≥дкритт¤ дл¤ п≥знанн¤ …ого,
¹⁸ просв≥тив оч≥ вашого серц¤, щоб ви зрозум≥ли, до ¤коњ над≥њ ¬≥н вас закликаЇ, ≥ ¤кий багатий …ого славний спадок у св¤тих,
¹⁹ ≥ ¤ка безм≥рна велич …ого сили в нас, що в≥руЇмо за ви¤вленн¤м потужноњ сили …ого,
²⁰ ¤ку ви¤вив ¬≥н у ’рист≥, воскресивши ≥з мертвих …ого, ≥ посадивши на неб≥ праворуч —ебе,
²¹ вище в≥д ус¤кого ур¤ду, ≥ влади, ≥ сили, ≥ пануванн¤, ≥ вс¤кого йменн¤, що назване не т≥льки в ц≥м в≥ц≥, але й у майбутньому.
²² ≤ все впокорив ¬≥н п≥д ноги …ому, ≥ …ого дав найвище за все за √олову ÷еркви,
²³ а вона …ого т≥ло, повн¤ “ого, що все вс≥м наповн¤Ї!

ƒо ефес¤н 2

¹ ≤ вас, що мертв≥ були через ваш≥ провини й гр≥хи,
² в ¤ких ви колись проживали за звичаЇм в≥ку цього, за волею кн¤з¤, що пануЇ в пов≥тр≥, духа, що працюЇ тепер у неслухн¤них,
³ м≥ж ¤кими й ус≥ ми проживали колись у пожадливост¤х нашого т≥ла, ¤к чинили волю т≥ла й думок, ≥ з природи були д≥тьми гн≥ву, ¤к ≥ ≥нш≥,
⁴ Ѕог же, багатий на милосерд¤, через —вою превелику любов, що нею ¬≥н нас полюбив,
⁵ ≥ нас, що мертв≥ були через прогр≥хи, оживив разом ≥з ’ристом, спасен≥ ви благодаттю,
⁶ ≥ разом ≥з Ќим воскресив, ≥ разом ≥з Ќим посадив на небесних м≥сц¤х у ’рист≥ ≤сус≥,
⁷ щоб у наступних в≥ках показати безм≥рне багатство благодат≥ —воЇњ в доброст≥ до нас у ’рист≥ ≤сус≥.
⁸ Ѕо спасен≥ ви благодаттю через в≥ру, а це не в≥д вас, то дар Ѕожий,
⁹ не в≥д д≥л, щоб н≥хто не хваливс¤.
¹⁰ Ѕо ми …ого твориво, створен≥ в ’рист≥ ≤сус≥ на добр≥ д≥ла, ¤к≥ Ѕог наперед приготував, щоб ми в них перебували.
¹¹ ќтож, пам'¤тайте, що ви, колись т≥лом погани, що вас так зван≥ рукотворно обр≥зан≥ на т≥л≥ звуть необр≥заними,
¹² що ви того часу були без ’риста, в≥длучен≥ в≥д громади ≥зрањльськоњ, ≥ чуж≥ запов≥там об≥тниц≥, не мавши над≥њ й без Ѕога на св≥т≥.
¹³ ј тепер у ’рист≥ ≤сус≥ ви, що колись далек≥ були, стали близьк≥ ’ристовою кров'ю.
¹⁴ ¬≥н бо наш мир, що вчинив ≥з двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, —воњм т≥лом,
¹⁵ ¬≥н —воЇю наукою знищив «акона запов≥дей, щоб з обох збудувати —обою одного нового чолов≥ка, мир чинивши,
¹⁶ ≥ хрестом примирити ≥з Ѕогом обох в одн≥м т≥л≥, ворожнечу на ньому забивши.
¹⁷ ≤, прийшовши, ¬≥н благов≥стив мир вам, далеким, ≥ мир близьким,
¹⁸ бо обоЇ Ќим маЇмо приступ у ƒус≥ одн≥м до ќтц¤.
¹⁹ ќтже, ви вже не чуж≥ й не приходьки, а сп≥вгорожани св¤тим, ≥ домашн≥ дл¤ Ѕога,
²⁰ збудован≥ на основ≥ апостол≥в ≥ пророк≥в, де нар≥жним каменем Ї —ам ≤сус ’ристос,
²¹ що на ньому вс¤ буд≥вл¤, улад побудована, росте в св¤тий храм у √оспод≥,
²² що на ньому ≥ ви разом будуЇтес¤ ƒухом на оселю Ѕожу.

ƒо ефес¤н 3

¹ „ерез це ¤, ѕавло, Ї в'¤зень ≤суса ’риста за вас, поган,
² ¤кщо ви т≥льки чули про зар¤дженн¤ Ѕожоњ благодат≥, що дл¤ вас мен≥ дана.
³ Ѕо мен≥ в≥дкритт¤м об'¤вилась була таЇмниц¤, ¤к писав ¤ вам коротко вище,
⁴ з чого можете ви, читаючи, п≥знати моЇ розум≥нн¤ таЇмниц≥ ’ристовоњ.
⁵ ј вона за ≥нших покол≥нь не була оголошена людським синам, ¤к в≥дкрилась тепер через ƒуха …ого св¤тим апостолам ≥ пророкам,
⁶ що погани сп≥вспадкоЇмц≥, ≥ одне т≥ло, ≥ сп≥вучасники …ого об≥тниц≥ в ’рист≥ ≤сус≥ через ™вангел≥ю,
⁷ ¤к≥й служителем ¤ став через дар благодат≥ Ѕожоњ, що дана мен≥ чином сили …ого.
⁸ ћен≥, найменшому в≥д ус≥х св¤тих, дана була оц¤ благодать, благов≥стити поганам недосл≥джене багатство ’ристове,
⁹ та висв≥тлити, що то Ї зар¤дженн¤ таЇмниц≥, ¤ка в≥д в≥к≥в захована в Ѕоз≥, який створив усе,
¹⁰ щоб тепер через ÷еркву була оголошена початкам та владам на неб≥ найр≥зн≥ша мудр≥сть Ѕожа,
¹¹ за в≥дв≥чноњ постанови, ¤ку ¬≥н учинив у ’рист≥ ≤сус≥, √оспод≥ наш≥м,
¹² в як≥м маЇмо в≥двагу та доступ у над≥њ через в≥ру в Ќього.
¹³ “ому то благаю ¤ вас не занепадати духом через терп≥нн¤ моЇ через вас, бо воно ваша слава.
¹⁴ ƒл¤ того схил¤ю кол≥на своњ перед ќтцем,
¹⁵ що в≥д Ќього маЇ йменн¤ кожен р≥д на неб≥ й на земл≥,
¹⁶ щоб ¬≥н дав вам за багатством слави —воЇњ силою зм≥цнитис¤ через ƒуха …ого в чолов≥ков≥ внутр≥шн≥м,
¹⁷ щоб ’ристос через в≥ру замешкав у ваших серц¤х, щоб ви, закор≥нен≥ й основан≥ в любов≥,
¹⁸ змогли зрозум≥ти зо вс≥ма св¤тими, що то ширина й довжина, ≥ глибина й вишина,
¹⁹ ≥ п≥знати ’ристову любов, ¤ка перевищуЇ знанн¤, щоб були ви наповнен≥ вс¤кою повнотою Ѕожою.
²⁰ ј “ому, ’то може зробити значно б≥льш над усе, чого просимо або думаЇмо, силою, що д≥Ї в нас,
²¹ “ому слава в ÷еркв≥ та в ’рист≥ ≤сус≥ на вс≥ покол≥нн¤ на в≥чн≥ в≥ки. јм≥нь.

ƒо ефес¤н 4

¹ ќтож, благаю вас ¤, в'¤зень у √оспод≥, щоб ви поводилис¤ г≥дно покликанн¤, що до нього покликано вас,
² зо вс¤кою покорою та лаг≥дн≥стю, з довготерп≥нн¤м, у любов≥ терпл¤чи один одного,
³ пильнуючи збер≥гати Їдн≥сть духа в союз≥ миру.
⁴ ќдне т≥ло, один дух, ¤к ≥ були ви покликан≥ в одн≥й над≥њ вашого покликанн¤.
⁵ ќдин √осподь, одна в≥ра, одне хрищенн¤,
⁶ один Ѕог ≥ ќтець ус≥х, що ¬≥н над ус≥ма, ≥ через ус≥х, ≥ в ус≥х.
⁷ ј кожному з нас дана благодать у м≥ру дару ’ристового.
⁸ “ому й сказано: ѕ≥дн¤вшис¤ на висоту, “и полонених набрав ≥ люд¤м дав дари!
⁹ ј те, що п≥дн¤вс¤ був, що то, ¤к не те, що перше й з≥йшов був до найнижчих м≥сць земл≥?
¹⁰ ’то з≥йшов був, “ой саме й п≥дн¤вс¤ високо над ус≥ небеса, щоб наповнити все.
¹¹ ≤ ¬≥н, отож, настановив одних за апостол≥в, одних за пророк≥в, а тих за благов≥сник≥в, а тих за пастир≥в та вчител≥в,
¹² щоб приготувати св¤тих на д≥ло служби дл¤ збудуванн¤ т≥ла ’ристового,
¹³ аж поки ми вс≥ не дос¤гнемо з'Їднанн¤ в≥ри й п≥знанн¤ —ина Ѕожого, ћужа досконалого, у м≥ру зросту ’ристовоњ повноти,
¹⁴ щоб б≥льш не були ми малол≥тками, що хитаютьс¤ й захоплюютьс¤ в≥д ус¤кого в≥тру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,
¹⁵ щоб були ми правдомовн≥ в любов≥, ≥ в усьому зростали в Ќього, а ¬≥н √олова, ’ристос.
¹⁶ ј з Ќього все т≥ло, складене й зв'¤зане вс¤ким допом≥чним суглобом, у м≥ру чинности кожного окремого члена, чинить зр≥ст т≥ла на будуванн¤ самого себе любов'ю.
¹⁷ ќтже, говорю ¤ це й св≥дкую в √оспод≥, щоб ви б≥льш не поводилис¤, ¤к повод¤тьс¤ погани в марнот≥ свого розуму,
¹⁸ вони запаморочен≥ розумом, в≥дчужен≥ в≥д житт¤ Ѕожого за неуцтво, що в них, за стверд≥л≥сть њхн≥х сердець,
¹⁹ вони отуп≥ли й в≥ддалис¤ розпуст≥, щоб чинити вс¤ку нечисть ≥з зажерлив≥стю.
²⁰ јле ви не так п≥знали ’риста,
²¹ ¤кщо ви чули про Ќього, ≥ навчилис¤ в Ќ≥м, бо правда в ≤сус≥,
²² щоб в≥дкинути, за першим поступованн¤м, старого чолов≥ка, ¤кий зотл≥ваЇ в звабливих пожадливост¤х,
²³ та в≥дновл¤тис¤ духом вашого розуму,
²⁴ ≥ зод¤гнутис¤ в нового чолов≥ка, створеного за Ѕогом у справедливост≥ й св¤тост≥ правди.
²⁵ “ому то, неправду в≥дкинувши, говор≥ть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один дл¤ одного.
²⁶ √н≥вайтес¤, та не гр≥ш≥ть, сонце нехай не заходить у вашому гн≥в≥,
²⁷ ≥ м≥сц¤ ди¤волов≥ не давайте!
²⁸ ’то крав, нехай б≥льше не краде, а краще нехай працюЇ та чинить руками своњми добро, щоб мати подати нужденному.
²⁹ Ќехай жадне слово гниле не виходить ≥з уст ваших, але т≥льки таке, що добре на потр≥бне збудуванн¤, щоб воно подало благодать тим, хто чуЇ.
³⁰ ≤ не засмучуйте ƒуха —в¤того Ѕожого, яким ви запечатан≥ на день викупу.
³¹ ”с¤ке подратуванн¤, ≥ гн≥в, ≥ лют≥сть, ≥ крик, ≥ лайка нехай буде вз¤то в≥д вас разом ≥з ус¤кою злобою.
³² ј ви один до одного будьте ласкав≥, милостив≥, прощаючи один одному, ¤к ≥ Ѕог через ’риста вам простив!

ƒо ефес¤н 5

¹ ќтже, будьте насл≥дувачами Ѕогов≥, ¤к улюблен≥ д≥ти,
² ≥ поводьтес¤ в любов≥, ¤к ≥ ’ристос полюбив вас, ≥ видав за нас —амого —ебе, ¤к дар ≥ жертву Ѕогов≥ на приЇмн≥ пахощ≥.
³ ј розпуста та нечисть ус¤ка й зажерлив≥сть нехай нав≥ть не згадуютьс¤ пом≥ж вами, ¤к личить св¤тим,
⁴ ≥ гидота, ≥ марнословство або жарти, що непристойн≥ вам, але краще д¤куванн¤.
⁵ «найте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що в≥н ≥дол¤нин, не маЇ спадку в ’ристовому й Ѕожому ÷арств≥!
⁶ Ќехай вас не зводить н≥хто словами марнотними, бо гн≥в Ѕожий приходить за них на неслухн¤них,
⁷ тож не будьте њм сп≥льниками!
⁸ ¬и бо були колись темр¤вою, тепер же ви св≥тло в √оспод≥, поводьтес¤, ¤к д≥ти св≥тла,
⁹ бо пл≥д св≥тла знаходитьс¤ в кожн≥й доброст≥, ≥ праведност≥, ≥ правд≥.
¹⁰ ƒопевн¤йтес¤, що приЇмне дл¤ √оспода,
¹¹ ≥ не бер≥ть участи в непл≥дних д≥лах темр¤ви, а краще й докор¤йте.
¹² Ѕо соромно нав≥ть казати про те, що робл¤ть вони потаЇмно!
¹³ ”се ж те, що св≥тлом докор¤Їтьс¤, стаЇ ¤вне, бо все, що ¤вне стаЇ, то св≥тло.
¹⁴ „ерез це то й говорить: —пл¤чий, вставай, ≥ воскресни ≥з мертвих, ≥ ’ристос осв≥тлить тебе!
¹⁵ ќтож, уважайте, щоб поводитис¤ обережно, не ¤к немудр≥, але ¤к мудр≥,
¹⁶ використовуючи час, дн≥ бо лукав≥!
¹⁷ „ерез це не будьте нерозумн≥, але розум≥йте, що Ї вол¤ √осподн¤.
¹⁸ ≤ не впивайтесь вином, в ¤кому розпуста, але краще наповнюйтесь ƒухом,
¹⁹ розмовл¤ючи пом≥ж собою псалмами, ≥ г≥мнами, ≥ п≥сн¤ми духовними, сп≥ваючи й граючи в серц≥ своЇму дл¤ √оспода,
²⁰ д¤куючи завжди за все Ѕогов≥ й ќтцев≥ в ≤м'¤ √оспода нашого ≤суса ’риста,
²¹ кор¤чис¤ один одному у ’ристов≥м страху.
²² ƒружини, кор≥тьс¤ своњм чолов≥кам, ¤к √осподев≥,
²³ бо чолов≥к голова дружини, ¤к ≥ ’ристос √олова ÷еркви, —ам —паситель т≥ла!
²⁴ ≤ ¤к коритьс¤ ÷ерква ’ристов≥, так ≥ дружини своњм чолов≥кам у всьому.
²⁵ „олов≥ки, люб≥ть своњх дружин, ¤к ≥ ’ристос полюбив ÷еркву, ≥ в≥ддав за нењ —ебе,
²⁶ щоб њњ осв¤тити, очистивши вод¤ним купелем у слов≥,
²⁷ щоб поставити њњ —об≥ славною ÷ерквою, що не маЇ пл¤ми чи вади, чи чогось такого, але щоб була св¤та й непорочна!
²⁸ „олов≥ки повинн≥ любити дружин своњх так, ¤к власн≥ т≥ла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.
²⁹ Ѕо н≥коли н≥хто не зненавид≥в власного т≥ла, а годуЇ та гр≥Ї його, ¤к ≥ ’ристос ÷еркву,
³⁰ бо ми члени “≥ла …ого в≥д т≥ла …ого й в≥д костей …ого!
³¹ ѕокине тому чолов≥к батька й мат≥р, ≥ пристане до дружини своЇњ, ≥ будуть обоЇ вони одним т≥лом.
³² ÷¤ таЇмниц¤ велика, а ¤ говорю про ’риста та про ÷еркву!
³³ ќтже, нехай кожен зокрема ≥з вас любить так свою дружину, ¤к самого себе, а дружина нехай боњтьс¤ свого чолов≥ка!

ƒо ефес¤н 6

¹ ƒ≥ти, слухайтес¤ своњх батьк≥в у √оспод≥, бо це справедливе!
² Ўануй свого батька та мат≥р це перша запов≥дь з об≥тницею,
³ щоб добре велос¤ тоб≥, ≥ щоб ти був на земл≥ довгол≥тн≥й!
⁴ ј батьки, не дратуйте д≥тей своњх, а виховуйте њх в напоминанн≥ й остереженн≥ Ѕожому!
⁵ –аби, слухайтес¤ т≥лесних пан≥в зо страхом ≥ тремт≥нн¤м у простот≥ серц¤ вашого, ¤к ’риста!
⁶ Ќе працюйте т≥льки про людське око, немов чолов≥ковгодники, а ¤к раби ’ристов≥, чин≥ть в≥д душ≥ волю Ѕожу,
⁷ служ≥ть ≥з зичлив≥стю, немов √осподев≥, а не люд¤м!
⁸ «найте, що кожен, коли зробить що добре, те саме одержить в≥д √оспода, чи то раб, чи то в≥льний.
⁹ ј пани, чин≥ть њм те саме, занехаюйте погрози, знайте, що дл¤ вас ≥ дл¤ них Ї на неб≥ √осподь, а ¬≥н на обличч¤ не дивитьс¤!
¹⁰ Ќарешт≥, моњ брати, зм≥цн¤йтес¤ √осподом та могутн≥стю сили …ого!
¹¹ «од¤гн≥тьс¤ в повну Ѕожу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощ≥в ди¤вольських.
¹² Ѕо ми не маЇмо боротьби проти крови та т≥ла, але проти початк≥в, проти влади, проти св≥топравител≥в ц≥Їњ темр¤ви, проти п≥днебесних дух≥в злоби.
¹³ „ерез це в≥зьм≥ть повну Ѕожу зброю, щоб могли ви дати оп≥р дн¤ злого, ≥, все виконавши, витримати.
¹⁴ ќтже, ст≥йте, п≥дперезавши стегна своњ правдою, ≥ зод¤гнувшись у броню праведности,
¹⁵ ≥ взувши ноги в готов≥сть ™вангел≥њ миру.
¹⁶ ј найб≥льш над усе в≥зьм≥ть щита в≥ри, ¤ким зможете погасити вс≥ огненн≥ стр≥ли лукавого.
¹⁷ ¬≥зьм≥ть ≥ шолома спас≥нн¤, ≥ меча духовного, ¤кий Ї —лово Ѕоже.
¹⁸ ”с¤кою молитвою й благанн¤м кожного часу мол≥тьс¤ духом, а дл¤ того пильнуйте з повною витривал≥стю та молитвою за вс≥х св¤тих,
¹⁹ ≥ за мене, щоб дане було мен≥ слово в≥дкрити уста своњ, ≥ зо см≥лив≥стю пров≥щати таЇмницю ™вангел≥њ,
²⁰ дл¤ ¤коњ посол ¤ в кайданах, щоб см≥ливо про нењ зв≥щати, ¤к належить мен≥.
²¹ ј щоб знали ≥ ви щось про мене, та що ¤ роблю, то все вам розпов≥сть “ихик, улюблений брат ≥ в √оспод≥ в≥рний служитель,
²² ¤кого послав ¤ до вас на це саме, щоб дов≥далис¤ ви про нас, ≥ щоб ваш≥ серц¤ в≥н пот≥шив.
²³ ћир братам ≥ любов ≥з в≥рою в≥д Ѕога ќтц¤ й √оспода ≤суса ’риста!
²⁴ Ѕлагодать зо вс≥ма, що незм≥нно любл¤ть √оспода нашого ≤суса ’риста! јм≥нь.

Сайт управляется системой uCoz