1 Старець улюбленому Гаєві, якого я направду
люблю. 2 Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і
щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй. 3 Бо я дуже
зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у
правді. 4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої
живуть у правді. 5 Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для
братті та для чужинців, 6 вони про любов твою свідчили Церкві;
добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога, 7 бо
вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган. 8 Отож,
ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді. 9 Я до
Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не
приймає. 10 Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що
їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам
не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із
Церкви. 11 Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго:
доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив. 12 Про Димитрія
свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше
правдиве. 13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе
чорнилом та очеретинкою, 14 але маю надію побачити тебе незабаром,
і говорити устами до уст. 15 Мир тобі! Друзі вітають тебе.
Привітай друзів пойменно! Амінь.