2-а царiв 1

¹ ј по смерт≥ јхава збунтувавс¤ ћоав на ≤зрањл¤.
² ј јхаз≥¤ випав через ірати в своњй горниц≥, що в —амар≥њ, та й захвор≥в. ≤ послав в≥н посл≥в, ≥ сказав до них: ≤д≥ть, запитайте ¬аал-«евува, екронського бога, чи видужаю ¤ з своЇњ ц≥Їњ хвороби?
³ ј јнгол √осподн≥й говорив до т≥шб'¤нина ≤лл≥: ”стань, вийди назустр≥ч посл≥в самар≥йського цар¤ та й скажи њм: „и через те, що нема в ≤зрањл≥ Ѕога, ви йдете питатис¤ ¬аал-«евува, екронського бога?
⁴ “ому так сказав √осподь: ≤з того л≥жка, що на нього ти л≥г, не встанеш ≥з нього, бо напевно помреш!... ≤ п≥шов ≤лл¤.
⁵ ≤ вернулис¤ посли до цар¤, а в≥н сказав до них: ўо це ви вернулис¤?
⁶ ј вони в≥дказали йому: Ќазустр≥ч нам вийшов один чолов≥к, ≥ сказав нам: ≤д≥ть, верн≥тьс¤ до цар¤, що послав вас, ≥ скаж≥ть йому: “ак сказав √осподь: „и через те, що нема в ≤зрањл≥ Ѕога, ти посилаЇш вив≥дати ¬аал-«евува, екронського бога? “ому те ложе, що на нього ти л≥г, не встанеш ≥з нього, бо напевно помреш...
⁷ ј в≥н њм сказав: якого вигл¤ду той чолов≥к, що вийшов назустр≥ч вас, ≥ говорив вам оц≥ слова?
⁸ ¬они ж в≥дказали: ÷е чолов≥к волохатий, а шкур¤ний по¤с оперезаний на стегнах його. ј в≥н сказав: ÷е т≥шб'¤нин ≤лл¤!
⁹ ≤ послав в≥н до нього п'¤тдес¤тника та його п'¤тдес¤тку. ≤ вийшов в≥н до нього, аж ось в≥н сидить на верх≥в'њ гори. ≤ сказав в≥н до нього: „олов≥че Ѕожий, цар сказав: «≥йди ж ≥зв≥дти!
¹⁰ ј ≤лл¤ в≥дпов≥в ≥ говорив до того п'¤тдес¤тника: ј ¤кщо ¤ Ѕожий чолов≥к, нехай з≥йде з неба огонь, ≥ нехай пожере тебе та п'¤тдес¤тку твою! ≤ з≥йшов ≥з неба огонь, ≥ пожер його та його п'¤тдес¤тку...
¹¹ ≤ цар знову послав до нього ≥ншого п'¤тдес¤тника та його п'¤тдес¤тку. ≤ в≥н в≥дпов≥в ≥ сказав до нього: „олов≥че Ѕожий, отак сказав цар: «≥йди ж скоро!
¹² ≤ в≥дпов≥в ≤лл¤ та й сказав до нього: якщо ¤ Ѕожий чолов≥к, нехай з≥йде з неба огонь, ≥ нехай пожере тебе та твою п'¤тдес¤тку! ≤ з≥йшов ≥з неба Ѕожий огонь, ≥ пожер його та його п'¤тдес¤тку...
¹³ ≤ знову послав в≥н третього п'¤тдес¤тника та його п'¤тдес¤тку. ≤ вийшов, ≥ прийшов трет≥й п'¤тдес¤тник, та й упав на кол≥на своњ перед ≤ллею, ≥ благав його та до нього говорив: „олов≥че Ѕожий, нехай же буде дорога душа мо¤ та душа твоњх раб≥в, тих п'¤тидес¤ти, в очах твоњх!
¹⁴ ќсь з≥йшов був огонь ≥з неба, та й пожер тих двох перших п'¤тдес¤тник≥в та њхн≥ п'¤тдес¤тки; а тепер нехай буде дорога душа мо¤ в очах твоњх!
¹⁵ ј јнгол √осподн≥й сказав до ≤лл≥: «≥йди з ним, не б≥йс¤ його! ≤ в≥н устав, ≥ з≥йшов з ним до цар¤,
¹⁶ “а й сказав до нього: “ак сказав √осподь: “ому, що ти посилав посл≥в, щоб вив≥дати в≥д ¬аал-«евува, екронського бога, н≥би в ≤зрањл≥ нема Ѕога, щоб вив≥дати слова …ого, тому те ложе, що на нього ти л≥г, не встанеш ≥з нього, бо напевно помреш!
¹⁷ ≤ той помер, за словом √оспода, що говорив до ≤лл≥, а зам≥сть нього зацарював ™горам, другого року ™горама, сина …осафата, ёдиного цар¤, бо не було в нього сина.
¹⁸ ј решта д≥л јхаз≥њ, що в≥н зробив був, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.

2-а царiв 2

¹ ≤ сталос¤, коли √осподь мав уз¤ти ≤ллю в вихр≥ на небо, то йшов ≤лл¤ та ™лисей ≥з •≥ліалу.
² ≤ сказав ≤лл¤ до ™лисе¤: —иди тут, бо √осподь послав мене аж до Ѕет-≈лу. “а ™лисей в≥дказав: як живий √осподь ≥ жива душа тво¤, ¤ не залишу тебе! ≤ з≥йшли вони до Ѕет-≈лу.
³ ≤ повиходили бет-ельськ≥ пророч≥ сини до ™лисе¤ та й сказали до нього: „и ти знаЇш, що сьогодн≥ √осподь бере пана твого в≥д тебе? ј в≥н в≥дказав: я також знаю, мовч≥ть!
⁴ ≤ сказав йому ≤лл¤: ™лисею, сиди тут, бо √осподь послав мене до ™рихону. “а той в≥дказав: як живий √осподь ≥ жива душа тво¤, ¤ не залишу тебе! ≤ прийшли вони до ™рихону.
⁵ ≤ п≥д≥йшли Їрихонськ≥ пророч≥ сини до ™лисе¤ та й сказали до нього: „и ти знаЇш, що сьогодн≥ √осподь бере пана твого в≥д тебе? ј в≥н в≥дказав: я також знаю, мовч≥ть!
⁶ ≤ сказав йому ≤лл¤: —иди тут, бо √осподь послав мене до …ордану! “а той в≥дказав: як живий √осподь ≥ жива душа тво¤, ¤ не залишу тебе! ≤ п≥шли вони обоЇ.
⁷ ≤ п'¤тдес¤т чолов≥ка пророчих син≥в також п≥шли, ≥ стали навпроти здалека, а вони обидва стали над …орданом.
⁸ ≤ вз¤в ≤лл¤ плаща свого, ≥ згорнув, ≥ вдарив по вод≥, ≥ вона розд≥лилась пополовин≥ туди та сюди...
⁹ ≤ сталос¤, ¤к вони перейшли, то ≤лл¤ сказав до ™лисе¤: ѕроси, що маю зробити тоб≥, поки ¤ буду вз¤тий в≥д тебе! ≤ сказав ™лисей: Ќехай же буде на мен≥ подв≥йний тв≥й дух!
¹⁰ ј той в≥дказав: “¤жкого зажадав ти! якщо ти побачиш мене, що буду вз¤тий в≥д тебе, буде тоб≥ так, а ¤кщо н≥ не буде.
¹¹ ≤ сталос¤, ¤к вони все йшли та говорили, аж ось по¤вивс¤ огн¤ний в≥з та огн¤н≥ кон≥, ≥ розлучили њх одного в≥д одного. ≤ возн≥сс¤ ≤лл¤ в вихр≥ на небо...
¹² ј ™лисей це бачив, ≥ в≥н закричав: Ѕатьку м≥й, батьку м≥й, возе ≤зрањл≥в та верх≥вц≥ його! “а вже не побачив його... ≤ схопивс¤ в≥н сильно за одежу свою та й роздер њњ на дв≥ частин≥.
¹³ ≤ п≥дн¤в в≥н ≤ллевого плаща, що спав ≥з нього, ≥ вернувс¤, ≥ став на берез≥ …ордану.
¹⁴ ≤ вз¤в в≥н ≤ллевого плаща, що спав ≥з нього, ≥ вдарив по вод≥ та сказав: ƒе √осподь, Ѕог ≤лл≥? ≤ також в≥н ударив по вод≥, ≥ вона розд≥лилас¤ пополовин≥ туди та сюди!...
¹⁵ ≤ побачили його знавпроти Їрихонськ≥ пророч≥ сини, та й сказали: Ќа ™лисењ спочив дух ≤лл≥в! ≤ п≥шли вони назустр≥ч йому, ≥ попадали перед ним до земл≥,
¹⁶ та й сказали до нього: ќсь ≥з твоњми рабами Ї п'¤тдес¤т чолов≥ка хоробрих, нехай вони п≥дуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його ƒух √осподн≥й, ≥ кинув його на одну з г≥р або в одну з долин! ј той в≥дказав: Ќе посилайте!
¹⁷ “а вони сильно благали його, аж докучили йому, то в≥н сказав: ѕосилайте! ≤ послали вони п'¤тдес¤т чолов≥ка, ≥ шукали три дн≥, та не знайшли його.
¹⁸ ≤ вони вернулис¤ до нього (а в≥н мешкав в ™рихон≥). ≤ сказав в≥н до них: „и ж не казав ¤ вам: Ќе йд≥ть?
¹⁹ ≤ сказали люди того м≥ста ™лисеЇв≥: ќсь положенн¤ цього м≥ста хороше, ¤к пан бачить, та вода нехороша, а земл¤ непл≥дна.
²⁰ ј в≥н сказав: ѕодайте мен≥ нового дзбанка, ≥ поклад≥ть туди соли. ≤ вони подали йому.
²¹ ≤ в≥н вийшов до джерела води, ≥ кинув туди соли й сказав: “ак сказав √осподь: ”здоровив я цю воду, не буде вже зв≥дти смерти, ан≥ непл≥дд¤!
²² ≤ була вил≥кувана та вода, ≥ так Ї аж до цього дн¤, за словом ™лисе¤, ¤ке в≥н говорив.
²³ ≤ в≥д≥йшов в≥н зв≥дти до Ѕет-≈лу. ј коли в≥н ≥шов дорогою, то мал≥ хлопц≥ виходили з того м≥ста й насм≥халис¤ з нього, ≥ казали йому: ’оди, лисий! ’оди, лисий!
²⁴ ≤ в≥н обернувс¤ назад ≥ побачив њх, та й прокл¤в њх ≤менем √осподн≥м. ≤ вийшли дв≥ ведмедиц≥ з л≥су, ≥ роз≥рвали з них сорок ≥ двоЇ д≥тей...
²⁵ ј в≥н п≥шов зв≥дти до гори армел, а зв≥дти вернувс¤ до —амар≥њ.

2-а царiв 3

¹ ј ™горам, јхав≥в син, зацарював над ≤зрањлем у —амар≥њ, у в≥с≥мнадц¤тому роц≥ …осафата, ёдиного цар¤, ≥ царював дванадц¤ть рок≥в.
² ≤ чинив в≥н лихо в √осподн≥х очах, т≥льки не так, ¤к батько його та мати його, в≥н викинув ¬аалового боввана, що зробив був батько його.
³ ѕроте гр≥х≥в ™ровоама, Ќеватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤, в≥н тримавс¤, ≥ не в≥дставав в≥д них.
⁴ ј ћеша, цар моавський, розводив др≥бну худобу, ≥ давав ≤зрањлевому царев≥ сто тис¤ч ¤гн¤т та сто тис¤ч рунних баран≥в.
⁵ ≤ сталос¤, ¤к помер јхав, то збунтувавс¤ моавський цар проти ≤зрањлевого цар¤.
⁶ ≤ вийшов того дн¤ цар ™горам ≥з —амар≥њ, ≥ перел≥чив усього ≤зрањл¤.
⁷ ≤ п≥шов в≥н, ≥ послав до …осафата, цар¤ ёдиного, говор¤чи: «бунтувавс¤ проти мене цар моавський. „и п≥деш зо мною на в≥йну до ћоаву? ј той в≥дказав: ¬ийду. я ¤к ти, м≥й народ ¤к тв≥й народ, моњ кон≥ ¤к твоњ кон≥!
⁸ ≤ сказав: отрою дорогою п≥демо? ј той в≥дказав: ƒорогою едомськоњ пустин≥.
⁹ ≤ п≥шов цар ≤зрањл≥в, ≥ цар ёдин, ≥ цар едомський, ≥ йшли обх≥дною дорогою с≥м день. ≤ не було води таборов≥ та худоб≥, що була при них.
¹⁰ ≤ сказав ≤зрањл≥в цар: јх, √осподь викликав трьох оцих цар≥в, щоб в≥ддати њх у руку ћоава.
¹¹ ≤ сказав …осафат: „и нема тут √осподнього пророка, щоб через нього вив≥дати слово √оспода? ≤ в≥дпов≥в один ≥з слуг ≤зрањлевого цар¤ й сказав: “ут Ї ™лисей, Ўафат≥в син, що служив ≤лл≥.
¹² ≤ сказав …осафат: —лово √осподнЇ з ним! ≤ з≥йшли до нього цар ≤зрањл≥в, ≥ …осафат, ≥ цар едомський.
¹³ ≤ сказав ™лисей до ≤зрањлевого цар¤: ўо тоб≥ до мене? ≤ди до пророк≥в батька свого та до пророк≥в своЇњ матер≥! ј ≤зрањл≥в цар в≥дказав йому: Ќ≥, бо √осподь покликав трьох цих цар≥в, щоб в≥ддати њх у руку ћоава.
¹⁴ ≤ сказав ™лисей: як живий √осподь —аваот, що ¤ стою перед лицем …ого, коли б ¤ не зважав на …осафата, ёдиного цар¤, не спогл¤нув би на тебе, ≥ не побачив би ¤ тебе.
¹⁵ ј тепер привед≥ть мен≥ гусл¤ра. ≤ сталос¤, коли грав гусл¤р, то на ™лисењ була √осподн¤ рука,
¹⁶ ≥ в≥н сказав: “ак сказав √осподь: Ќакопайте на ц≥й долин≥ ¤му за ¤мою!
¹⁷ Ѕо так сказав √осподь: Ќе побачите в≥тру, ≥ не побачите дощу, а пот≥к цей буде наповнений водою. ≤ будете пити ви, та череди ваш≥, та ваша худоба.
¹⁸ “а буде цього мало в √осподн≥х очах, ≥ ¬≥н видасть ≥ ћоава в вашу руку.
¹⁹ ≤ ви поб'Їте вс¤ке укр≥плене м≥сто та вс¤ке м≥сто вибране, ≥ вс¤ке добре дерево повалите, ≥ вс≥ водн≥ джерела загатите, ≥ вс¤ку добру полеву д≥л¤нку завалите кам≥нн¤м.
²⁰ ≤ сталос¤ ранком, коли приноситьс¤ хл≥бна жертва, аж ось полилас¤ вода з едомськоњ дороги. ≤ наповнилас¤ земл¤ водою.
²¹ ј ввесь ћоав почув, що т≥ цар≥ вийшли воювати з ними. ≤ вони скликали вс≥х, хто носить по¤са й старше, ≥ поставали на границ≥.
²² ≤ повставали вони рано вранц≥, ≥ сонце засв≥тило над водою. ≤ побачили моавл¤ни навпроти воду, червону, ¤к кров.
²³ ≤ казали вони: ÷е кров, рубаючис¤, порубалис¤ цар≥ мечами, ≥ позабивали один одного. ј тепер на здобич, ћоаве!
²⁴ ≤ прийшли вони до ≤зрањлевого табору. ≤ встав ≤зрањль та й побив моавл¤н, ≥ т≥ повт≥кали перед ними. ≤ вони вв≥йшли до них, ≥ били моавл¤н,
²⁵ а м≥ста руйнували, ≥ на вс¤ку добру польову д≥л¤нку ус≥ кидали свого камен¤ й закидали њњ, ≥ вс¤ке джерело води загачували, ≥ валили вс¤ке добре дерево, й аж т≥льки в ≥р-’арешет≥ позоставили кам≥нн¤ його. ≤ оточили тарани, та й били його.
²⁶ ≤ побачив моавський цар, що б≥й перемагаЇ його, ≥ вз¤в в≥н с≥м сотень чолов≥ка, що орудують мечем, щоб продертис¤ до едомського цар¤, та не зм≥г.
²⁷ ≤ в≥н уз¤в свого первор≥дного сина, що мав царювати зам≥сть нього, ≥ прин≥с його ц≥лопаленн¤м на мур≥... ≤ повстав великий гн≥в на ≤зрањл¤, ≥ вони в≥дступили в≥д нього, ≥ вернулис¤ до свого краю.

2-а царiв 4

¹ ј одна з ж≥нок пророчих син≥в кликала до ™лисе¤, говор¤чи: ѕомер раб тв≥й, м≥й чолов≥к! ј ти знаЇш, що раб тв≥й бо¤вс¤ √оспода. ј позичальник прийшов ось, щоб забрати соб≥ двоЇ д≥тей моњх за раб≥в...
² ≤ сказав до нењ ™лисей: ўо ¤ зроблю тоб≥? –озкажи мен≥, що Ї в тебе в дом≥. ј та в≥дказала: Ќ≥чого нема в дом≥ твоЇњ нев≥льниц≥, Ї т≥льки горн¤ оливи.
³ ј в≥н сказав: ≤ди, позич соб≥ насторон≥ посуд в≥д ус≥х сус≥док твоњх, посуд порожн≥й. Ќе бери мало!
⁴ ≤ вв≥йдеш, ≥ замкнеш двер≥ за собою та за синами своњми, ≥ поналиваЇш у вс≥ т≥ посудини, а повн≥ пов≥дставл¤й.
⁵ ≤ п≥шла вона в≥д нього, ≥ замкнула двер≥ за собою та за синами своњми. ¬они подавали њй посуд, а вона наливала.
⁶ ≤ сталос¤, коли понаповнювано посуд, то сказала вона до сина свого: ѕодай мен≥ ще посуду! ј в≥н в≥дказав њй: Ќема вже посуду. ≤ спинилас¤ олива.
⁷ ≤ вона прийшла, ≥ донесла Ѕожому чолов≥ков≥. ≤ в≥н сказав: ≤ди, продай ту оливу, та й заплати своЇму позичальников≥. ј ти та сини твоњ будете жити на позостале.
⁸ ≤ сталос¤ певного дн¤, ≥ прийшов ™лисей до Ўунаму, а там була багата ж≥нка, ≥ вона сильно просила його до себе поњсти хл≥ба. ≤ бувало, ск≥льки раз≥в приходив в≥н, заходив туди њсти хл≥б.
⁹ ≤ сказала вона до чолов≥ка свого: ќсь ¤ познала, що Ѕожий чолов≥к, ¤кий завжди приходить до нас, в≥н св¤тий.
¹⁰ «роб≥м же малу муровану горницю, ≥ поставимо йому там л≥жко, ≥ стола, ≥ ст≥льц¤, ≥ св≥чника. ≤ коли в≥н приходитиме до нас, то заходитиме туди.
¹¹ ќдного разу прийшов в≥н туди, ≥ зайшов до горниц≥ та й л≥г там.
¹² ≤ сказав в≥н до свого слуги •ехаз≥: ѕоклич оцю шунам≥т¤нку! ≤ той покликав њњ, ≥ вона стала перед ним.
¹³ ≤ сказав в≥н до нього: —кажи њй: ќсь ти старанно п≥клувалас¤ про вс≥ наш≥ потреби. ўо зробити тоб≥ за це? „и Ї що, щоб сказати про тебе царев≥ або начальников≥ в≥йська? ј вона в≥дказала: Ќ≥, ¤ сиджу серед народу свого!
¹⁴ ≤ сказав в≥н: ўо ж зробити њй? ј •ехаз≥ в≥дказав: “а вона не маЇ сина, а чолов≥к њњ старий.
¹⁵ ј в≥н сказав: ѕоклич њњ. ≤ в≥н покликав њњ, ≥ вона стала при вход≥.
¹⁶ ≤ в≥н сказав: Ќа цей означений час, коли саме цей час вернетьс¤, ти об≥йматимеш сина! ј вона в≥дказала: Ќ≥, пане, чолов≥че Ѕожий, не говори неправди своњй нев≥льниц≥!
¹⁷ “а зачала та ж≥нка, ≥ породила сина на той означений час, того саме часу, про ¤кий говорив до нењ ™лисей.
¹⁸ ≤ росло те дит¤. ј одного разу вийшло воно до свого батька до женц≥в.
¹⁹ ≤ сказало воно до свого батька: √олова мо¤, голова мо¤!... ј той сказав слуз≥: «анеси його до його матер≥!
²⁰ ≤ той пон≥с його, ≥ прин≥с його до його матер≥. ≤ сид≥ло воно на њњ кол≥нах аж до полудн¤, та й померло...
²¹ ≤ вв≥йшла вона, ≥ поклала його на л≥жко Ѕожого чолов≥ка, ≥ замкнула за ним двер≥ та й вийшла.
²² ≤ покликала вона свого чолов≥ка та й сказала: ѕришли мен≥ одного ≥з слуг та одну з ослиць, ≥ ¤ поњду до Ѕожого чолов≥ка й вернус¤.
²³ ј в≥н сказав: „ому ти њдеш до нього? —ьогодн≥ не новом≥с¤чч¤ й не субота. ј вона в≥дказала: ƒобре!
²⁴ ≤ ос≥длала вона ослицю, ≥ сказала до свого слуги: ѕоган¤й та йди. Ќе затримуй мен≥ в њзд≥, аж поки не скажу тоб≥.
²⁵ ≤ поњхала вона, ≥ прињхала до Ѕожого чолов≥ка, до гори армел. ≤ сталос¤, ¤к Ѕожий чолов≥к побачив њњ здалека, то сказав до слуги свого •ехаз≥: ќсь та шунам≥т¤нка!
²⁶ ѕоб≥жи ж назустр≥ч њй та й скажи њй: „и все гаразд тоб≥, чи гаразд чолов≥ков≥ твоЇму, чи гаразд дитин≥? ј та в≥дказала: ”се гаразд!
²⁷ ≤ прийшла вона до Ѕожого чолов≥ка на гору, ≥ сильно схопила за ноги його. ј •ехаз≥ п≥д≥йшов, щоб в≥д≥пхнути њњ, та Ѕожий чолов≥к сказав: ѕозостав њњ, бо затурбована душа њњ, а √осподь затањв це передо мною й не сказав мен≥.
²⁸ ј вона сказала: „и ¤ жадала сина в≥д пана? „и ¤ не говорила: Ќе впроваджуй мене в обману?
²⁹ ≤ в≥н сказав до •ехаз≥: ќпережи стегна своњ, ≥ в≥зьми мою палицю в руку свою та й ≥ди. оли сп≥ткаЇш кого, не пов≥таЇш його, а коли хто пов≥таЇ тебе, не в≥дпов≥си йому. ≤ покладеш мою палицю на хлопцеве обличч¤.
³⁰ ј мати того хлопц¤ сказала: як живий √осподь ≥ жива душа тво¤, ¤ не полишу тебе! ≤ в≥н устав ≥ п≥шов за нею.
³¹ ј •ехаз≥ п≥шов перед ними, ≥ поклав ту палицю на хлопцеве обличч¤, та не було ан≥ голосу, ан≥ чутт¤. ≤ вернувс¤ в≥н навпроти нього, ≥ дон≥с йому, говор¤чи: Ќе збудивс¤ той хлопець!
³² ≤ вв≥йшов ™лисей у д≥м, аж ось той хлопець лежить мертвий на л≥жку його!...
³³ ≤ вв≥йшов в≥н, ≥ замкнув двер≥ за ними обома, та й моливс¤ до √оспода.
³⁴ ≤ вв≥йшов в≥н, ≥ л≥г на того хлопц¤, ≥ поклав уста своњ на уста його, а оч≥ своњ на оч≥ його, ≥ долон≥ своњ на долон≥ його. ≤ схиливс¤ над ним, ≥ стало тепле т≥ло т≥Їњ дитини!...
³⁵ ≤ в≥н знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. ≤ вв≥йшов в≥н, ≥ знову схиливс¤ над ним, ≥ чхнув той хлопець аж до семи раз. ≤ розплющив той хлопець оч≥ своњ.
³⁶ ≤ покликав в≥н •ехаз≥ та й сказав: ѕоклич ту шунам≥т¤нку! ≤ той покликав њњ. ≤ прийшла вона до нього, ≥ в≥н сказав: «абери свого сина!
³⁷ ≤ вв≥йшла вона, ≥ впала до його н≥г, ≥ вклонилас¤ до земл≥. ≤ вз¤ла вона сина свого та й вийшла...
³⁸ ≤ вернувс¤ ™лисей до •≥ліалу. ј в раю був голод, ≥ пророч≥ сини сид≥ли перед ним. ≤ сказав в≥н до свого хлопц¤: ѕристав великого горшка, ≥ звари њжу дл¤ пророчих син≥в.
³⁹ ≤ вийшов один на поле, щоб назбирати ¤рини, ≥ знайшов там витку рослину, ≥ назбирав ≥з нењ повну свою одежу диких ог≥рк≥в. ≤ в≥н прийшов, ≥ накришив до горшка њж≥, бо вони не знали того.
⁴⁰ ≤ поналивали вони люд¤м њж≥. ≤ сталос¤, ¤к вони њли ту њжу, то закричали й сказали: —мерть у горшку, чолов≥че Ѕожий! ≤ не могли вони њсти...
⁴¹ ј в≥н сказав: ƒайте муки! ≤ в≥н всипав њњ до горшка ≥ сказав: Ќаливай народов≥, ≥ нехай њд¤ть! ≤ вже не було н≥чого злого в горшку.
⁴² ≤ прийшов один чолов≥к ≥з Ѕаал-Ўал≥шу, ≥ прин≥с Ѕожому чолов≥ков≥ хл≥б первоплоду, двадц¤ть ¤чм≥нних хл≥бц≥в та зерна в колосках у своњй торб≥. ≤ сказав ™лисей: ƒай народов≥, ≥ нехай вони њд¤ть!
⁴³ ј слуга його сказав: ўо оце покладу ¤ перед сотнею чолов≥ка? “а в≥н в≥дказав: ƒай народов≥, ≥ нехай њд¤ть, бо так сказав √осподь: ∞жте й позоставте!
⁴⁴ ≤ в≥н поклав перед ними, ≥ вони њли й позоставили, за словом √осподн≥м.

2-а царiв 5

¹ ј Ќааман, начальник в≥йська сир≥йського цар¤, був муж великий перед своњм паном, вельмиповажаний, бо через нього √осподь дав перемогу —ир≥њ. ≤ був це муж дуже хоробрий, але прокажений.
² ј сир≥йц≥ вийшли були ордами, ≥ вз¤ли до невол≥ з ≤зрањлевого краю малу д≥вчину, ≥ вона услуговувала ж≥нц≥ Ќаамана.
³ ≤ сказала вона до своЇњ пан≥: ќх, коли б пан м≥й побував у того пророка, що в —амар≥њ, то в≥н вил≥кував би його в≥д прокази його!
⁴ ј Ќааман прийшов, ≥ дон≥с своЇму панов≥, говор¤чи: ќтак ≥ отак говорила та д≥вчина, що з ≤зрањлевого краю.
⁵ ≤ сказав сир≥йський цар: “ож п≥ди, а ¤ пошлю свого листа до ≤зрањлевого цар¤. ≤ той п≥шов, ≥ вз¤в ≥з собою дес¤ть талант≥в ср≥бла та ш≥сть тис¤ч шекл≥в золота, ≥ дес¤ть зм≥н одеж≥.
⁶ ≤ в≥н прин≥с до ≤зрањлевого цар¤ такого листа: ќсь тепер, ¤к прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав ¤ до тебе свого раба Ќаамана, а ти вил≥куЇш його в≥д прокази його.
⁷ ≤ сталос¤, ¤к ≤зрањл≥в цар перечитав цього листа, то роздер своњ шати й сказав: „и ¤ Ѕог, щоб убивати чи лишати при житт≥, що той посилаЇ до мене, щоб ¤ вил≥кував чолов≥ка в≥д прокази його? “ож знайте й див≥тьс¤ це в≥н шукаЇ проти мене зач≥пки.
⁸ ≤ сталос¤, ¤к почув ™лисей, Ѕожий чолов≥к, що ≤зрањл≥в цар роздер шати своњ, то послав до цар¤, говор¤чи: Ќащо роздер ти шати своњ? Ќехай той прийде до мене, ≥ п≥знаЇ, що Ї пророк ув ≤зрањл≥!
⁹ ≤ прибув Ќааман зо своњми к≥ньми та з колесницею своЇю, ≥ став при вход≥ ™лисеЇвого дому.
¹⁰ ≤ послав ™лисей до нього посла, говор¤чи: ≤ди, ≥ вимиЇшс¤ с≥м раз у …ордан≥, ≥ вигоњтьс¤ т≥ло твоЇ тоб≥, й очистишс¤.
¹¹ ≤ розгн≥вавс¤ Ќааман, ≥ п≥шов ≥ сказав: ќсь ¤ подумав був: в≥н вийде до мене, ≥ стане, ≥ закличе ≤м'¤ √оспода, Ѕога свого, ≥ покладе свою руку на те м≥сце, ≥ вил≥куЇ прокаженого...
¹² „и ж не л≥пш≥ јвана та ѕарпар, дамаськ≥ р≥чки, в≥д ус≥х ≤зрањлевих вод? „и не м≥г ¤ вимитис¤ в них, ≥ стати чистим? ≤ повернувс¤ в≥н, ≥ п≥шов у гн≥в≥.
¹³ ≤ п≥д≥йшли його раби, ≥ говорили до нього, ≥ сказали: Ѕатьку м≥й, коли б велику р≥ч говорив тоб≥ той пророк, чи ж ти не зробив би? ј що ж, коли в≥н сказав тоб≥ т≥льки: ”мийс¤ ≥ будеш чистий!
¹⁴ ≤ з≥йшов в≥н, ≥ зануривс¤ в …ордан≥ с≥м раз, за словом Ѕожого чолов≥ка. ≤ сталос¤ т≥ло його, ¤к т≥ло малого хлопц¤, ≥ став в≥н чистий!
¹⁵ ≤ вернувс¤ до Ѕожого чолов≥ка в≥н та ввесь таб≥р його. ≤ прийшов в≥н, ≥ став перед ним та й сказав: ќце п≥знав ¤, що на вс≥й земл≥ нема Ѕога, а т≥льки в ≤зрањл≥! ј тепер в≥зьми дарунка в≥д свого раба.
¹⁶ “а ™лисей в≥дказав: як живий √осподь, що стою перед лицем …ого, ¤ не в≥зьму! ј той сильно просив його вз¤ти, та в≥н в≥дмовивс¤.
¹⁷ ≤ сказав Ќааман: ј ¤к н≥, то нехай буде дано твоЇму рабов≥ земл≥, ск≥льки понесуть два мули, бо тв≥й раб не буде вже приносити ц≥лопаленн¤ та жертву ≥ншим богам, а т≥льки √осподев≥!
¹⁸ “≥льки оцю р≥ч нехай простить √осподь твоЇму рабов≥: коли м≥й пан прийде до –≥ммонового дому, щоб там поклон¤тис¤, ≥ опиратиметьс¤ на мою руку, то й ¤ схилюс¤ в –≥ммонов≥м дом≥. оли ¤ клан¤тимус¤ в –≥ммонов≥м дом≥, то нехай простить √осподь твоЇму рабов≥ цю р≥ч!
¹⁹ ј той в≥дказав: ≤ди з миром! ≤ в≥д≥йшов в≥д нього на невелику в≥дстань.
²⁰ ≤ сказав •ехаз≥, слуга ™лисе¤, чолов≥ка Ѕожого: ќсь м≥й пан стримав цього сир≥¤нина Ќаамана, щоб н≥чого не вз¤ти з руки його, що в≥н прин≥с. як живий √осподь, поб≥жу за ним ≥ в≥зьму щось в≥д нього!...
²¹ ≤ погнавс¤ •ехаз≥ за Ќааманом. ≤ побачив Ќааман б≥гуна за собою, ≥ з≥скочив ≥з воза навпроти нього й сказав: „и все гаразд?
²² ј той в≥дказав: √аразд! ѕан м≥й послав мене, говор¤чи: ќсь тепер прийшла до мене з ™фремових г≥р двоЇ юнак≥в, пророч≥ сини. ƒай њм талант ср≥бла та дв≥ зм≥н≥ одеж≥!
²³ ј Ќааман в≥дказав: Ѕудь ласкав, в≥зьми два таланти! ≤ в≥н упрошував його. ≤ зав'¤зав в≥н два таланти ср≥бла в дв≥ торб≥, та дв≥ зм≥н≥ одеж≥, ≥ дав своњм слугам, а вони понесли перед ним.
²⁴ ≤ прийшов в≥н до зг≥р'¤, ≥ вз¤в з њхньоњ руки, ≥ вм≥стив у дом≥, а тих людей в≥дпустив, ≥ вони п≥шли.
²⁵ ј в≥н прийшов та й став перед паном своњм. ≤ сказав до нього ™лисей: «в≥дки ти, •ехаз≥? ј той в≥дказав: Ќ≥куди не ходив тв≥й раб, ан≥ туди, ан≥ сюди...
²⁶ ≤ сказав ™лисей до нього: „и моЇ серце не ходило з тобою, коли обернувс¤ той муж зо свого воза назустр≥ч тоб≥? „и час брати ср≥бло та брати одеж≥, ≥ оливки, ≥ виноградника, ≥ худобу др≥бну та худобу велику, ≥ раб≥в, ≥ нев≥льниць?
²⁷ “ож Ќааманова проказа нехай прил≥питьс¤ до тебе та до нас≥нн¤ твого нав≥ки! ≤ той вийшов в≥д нього прокажений, поб≥л≥вши, ¤к сн≥г!...

2-а царiв 6

¹ ≤ сказали пророч≥ сини до ™лисе¤: ќсь те м≥сце, де ми сидимо перед тобою, зат≥сне дл¤ нас.
² ’од≥м аж до …ордану, ≥ в≥зьм≥мо зв≥дти кожен по одн≥й деревин≥, ≥ зробимо соб≥ м≥сце, щоб сид≥ти там. ј в≥н сказав: ≤д≥ть.
³ ≤ сказав один: Ѕудь же ласкавий, ≥ ходи зо своњми рабами! ј в≥н сказав: я п≥ду.
⁴ ≤ п≥шов в≥н ≥з ними, ≥ вони прийшли до …ордану, ≥ рубали дерево.
⁵ ≤ сталос¤, коли один валив деревину, то впала сокира до води. ј той скрикнув ≥ сказав: ќх, пане м≥й, таж вона позичена!
⁶ ≤ сказав Ѕожий чолов≥к: уди вона впала? ј той показав йому те м≥сце. ≤ в≥н в≥друбав кусок дерева й кинув туди, ≥ випливла сокира!...
⁷ ≤ в≥н сказав: ¬ит¤гни соб≥! ј той прост¤г свою руку ≥ вз¤в...
⁸ —ир≥йський цар воював з ≤зрањлем. ≤ радивс¤ в≥н зо слугами своњми, говор¤чи: Ќа такому то й такому то м≥сц≥ буде моЇ таборуванн¤.
⁹ ј Ѕожий чолов≥к послав до ≤зрањлевого цар¤, говор¤чи: —тережис¤ переходити оце м≥сце, бо там сход¤тьс¤ сир≥¤ни!
¹⁰ ≤ послав ≤зрањл≥в цар до того м≥сц¤, про ¤ке говорив йому Ѕожий чолов≥к та остер≥гав його; ≥ в≥н стер≥гс¤ там не раз ≥ не два.
¹¹ ≤ сильно занепокоњлос¤ серце сир≥йського цар¤ про ту р≥ч, ≥ в≥н покликав своњх слуг та й сказав до них: „и не розпов≥сте мен≥, хто з наших зраджуЇ перед ≤зрањльським царем?
¹² ≤ сказав один з його слуг: Ќ≥, пане м≥й царю, це не наш, а це ™лисей, той пророк, що в ≤зрањл≥, доносить ≤зрањлевому царев≥ т≥ слова, що ти говориш у спальн≥ своњй!...
¹³ ј в≥н в≥дказав: ≤д≥ть, ≥ подив≥тьс¤, де в≥н, ≥ ¤ пошлю й в≥зьму його! ≤ донесено йому, кажучи: ќсь в≥н у ƒотан≥!
¹⁴ ≤ послав в≥н туди кон≥, ≥ колесниц≥ та в≥йсько. ≤ прийшли вони вноч≥ й оточили те м≥сто.
¹⁵ ј слуга Ѕожого чолов≥ка встав рано ≥ вийшов, аж ось в≥йсько оточуЇ м≥сто, ≥ кон≥, ≥ колесниц≥! ≤ сказав його слуга до нього: ќх, пане м≥й, що будемо робити?
¹⁶ ј той в≥дказав: Ќе б≥йс¤, бо т≥, що з нами, численн≥ш≥ в≥д тих, що з ними.
¹⁷ ≤ моливс¤ ™лисей ≥ говорив: √осподи, розкрий йому оч≥, ≥ нехай в≥н побачить! ≤ в≥дкрив √осподь оч≥ того слуги, ≥ в≥н побачив, аж ось гора повна коней та огн¤них колесниць навколо ™лисе¤!...
¹⁸ ≤ з≥йшли сир≥йц≥ до нього, а ™лисей помоливс¤ до √оспода й сказав: ”дар цей люд сл≥потою! ≤ ¬≥н ударив њх сл≥потою за ™лисеЇвим словом...
¹⁹ ≤ сказав до них ™лисей: ÷е не та дорога й не те м≥сто. ≤д≥ть за мною, й ¤ проведу вас до того чолов≥ка, ¤кого ви шукаЇте. ≤ в≥н зав≥в њх у —амар≥ю.
²⁰ ≤ сталос¤, ¤к прийшли вони до —амар≥њ, то ™лисей сказав: √осподи, в≥дкрий оц≥ оч≥, ≥ нехай вони побачать! ≤ √осподь в≥дкрив њхн≥ оч≥, ≥ вони побачили, аж ось вони в середин≥ —амар≥њ!...
²¹ ≤ сказав ≤зрањл≥в цар до ™лисе¤, коли побачив њх: „и побити њх, чи побити, м≥й батьку?
²² ј той в≥дказав: Ќе вбивай! „и ти повбиваЇш тих, кого ти вз¤в до невол≥ своњм мечем та своњм списом? ѕоклади хл≥б та воду перед ними, ≥ нехай вони њд¤ть та п'ють, ≥ нехай ≥дуть до свого пана.
²³ ≤ справив цар дл¤ них велику гостину, ≥ вони њли й пили; ≥ в≥н в≥дпустив њх, ≥ вони п≥шли до свого пана. ≤ сир≥йськ≥ орди вже б≥льш не входили до ≤зрањлевого раю.
²⁴ ≤ сталос¤ по тому, ≥ з≥брав Ѕен-√адад, сир≥йський цар, увесь св≥й таб≥р, ≥ в≥н з≥йшов ≥ обл≥г —амар≥ю.
²⁵ ≤ був великий голод у —амар≥њ. ≤ ось т≥ обл¤гали њх, а осл¤ча голова коштувала в≥с≥мдес¤т шекл≥в ср≥бла, а чвертка каву голубиного помету п'¤ть шекл≥в ср≥бла.
²⁶ ≤ сталос¤, проходив ≤зрањл≥в цар по мур≥, а одна ж≥нка крикнула до нього, говор¤чи: ѕоможи, пане царю!
²⁷ ј в≥н в≥дказав: як тоб≥ не поможе √осподь, зв≥дки ¤ поможу тоб≥? „и з току, або з чавила?
²⁸ ≤ сказав до нењ цар: ўо тоб≥? ј та в≥дказала: ќц¤ ж≥нка сказала мен≥: ƒай свого сина, ≥ ми з'њмо його сьогодн≥, а мого сина з'њмо взавтра.
²⁹ ≤ зварили ми мого сина та й з'њли його... ≤ сказала ¤ до нењ другого дн¤: ƒай сина свого, ≥ ми з'њмо його, та вона сховала свого сина.
³⁰ ≤ сталос¤, ¤к цар почув слова ц≥Їњ ж≥нки, то роздер шати своњ, ≥ в≥н ходив по мур≥. ≤ народ побачив, аж ось веретище на т≥л≥ його зо споду!
³¹ ≤ в≥н сказав: ќтак нехай зробить мен≥ Ѕог, ≥ так нехай додасть, ¤кщо позостанетьс¤ голова ™лисе¤, Ўафатового сина, на ньому сьогодн≥!
³² ј ™лисей сид≥в у своЇму дом≥, а з ним сид≥ли старш≥. ≤ послав цар чолов≥ка в≥д себе. ѕоки прийшов посол до нього, то в≥н сказав до старших: „и ви бачите, що цей син убивника послав зн¤ти мою голову? √л¤д≥ть, ¤к прийде цей посол, то замкн≥ть двер≥, ≥ притиснете його в двер¤х. ќсь ≥ шаруд≥нн¤ н≥г пана його за ним.
³³ ўе в≥н говорив ≥з ними, аж ось приходить до нього посланець. ≤ в≥н сказав: ќтаке зло в≥д √оспода! „ого ще чекати в≥д √оспода?

2-а царiв 7

¹ ≤ сказав ™лисей: ѕослухайте слово √осподнЇ: “ак сказав √осподь: ÷ього часу взавтра буде се¤ пшеничноњ муки за шекл¤, ≥ дв≥ сењ ¤чменю за шекл¤ в брам≥ —амар≥њ.
² ≤ в≥дпов≥в Ѕожому чолов≥ков≥ вельможа цар¤, що в≥н на його руку спиравс¤, ≥ сказав: якби √осподь поробив отвори в неб≥, чи сталас¤ б ц¤ р≥ч? ј той в≥дказав: ќсь ти побачиш своњми очима, та њсти зв≥дти не будеш.
³ ≤ були при вход≥ до брами чотири прокажен≥ чолов≥ки. ≤ сказали вони один до одного: „ого ми сидимо тут, аж поки не помремо?
⁴ якщо ми скажемо: ”в≥йд≥мо до м≥ста, а в м≥ст≥ голод, то помремо там; а ¤кщо сид≥тимемо тут, то теж помремо. ќтож, ход≥ть, ≥ перейд≥мо до сир≥йського табору, ¤кщо там позоставл¤ть нас при житт≥, будемо жити, а ¤кщо заб'ють нас, то помремо...
⁵ ≤ встали вони надвеч≥р, щоб ≥ти до сир≥йського табору. ≤ прибули вони до краю сир≥йського табору, аж ось нема там н≥кого!
⁶ Ѕо √осподь учинив, що сир≥йський таб≥р почув стукотн¤ву колесниць ≥ њржанн¤ коней, та галас великого в≥йська. ≤ сказали вони один до одного: ќсь ≤зрањл≥в цар найн¤в на нас х≥ттейських цар≥в та цар≥в Їгипетських, щоб п≥шли на нас!
⁷ ≤ встали вони, ≥ повт≥кали надвеч≥р, ≥ полишили своњ намети, й осли своњ, ≥ таб≥р, ¤к в≥н був, та й повт≥кали, спасаючи житт¤ своЇ!
⁸ ≤ прийшли т≥ прокажен≥ аж до краю табору, ≥ вв≥йшли до одного намету, ≥ њли й пили, ≥ повиносили зв≥дти ср≥бло й золото та вбранн¤, ≥ п≥шли й заховали. ≤ вони знову вв≥йшли до ≥ншого намету, ≥ повиносили зв≥дти, ≥ п≥шли та й сховали.
⁹ ≤ сказали вони один до одного: Ќеслушно ми робимо. ÷ей день в≥н день доброњ зв≥стки, а ми мовчимо. як ми будемо чекати аж до ран≥шнього св≥тла, то впаде на нас провина. ј тепер ход≥мо, ≥ вв≥йд≥мо й донес≥мо царевому дому!
¹⁰ ≤ прийшли вони, ≥ покликали м≥ських воротар≥в, та й донесли њм, говор¤чи: ”в≥йшли ми до сир≥йського табору, а там нема ан≥ людини, ан≥ людського голосу, а т≥льки поприв'¤зуван≥ кон≥ та поприв'¤зуван≥ осли, та намети, ¤к вони були!
¹¹ ≤ воротар≥ покликали, ≥ донесли про це до самого царського дому.
¹² ≤ встав цар уноч≥ й сказав своњм слугам: –озкажу ¤ вам, що нам зробили сир≥йц≥. ¬они знають, що ми голодн≥, ≥ повиходили з табору, щоб сховатис¤ на пол≥, говор¤чи: оли т≥ повиход¤ть ≥з м≥ста, то ми схопимо њх живих, та й ув≥йдемо до м≥ста!
¹³ ≤ в≥дпов≥в один ≥з його слуг ≥ сказав: Ќехай в≥зьмуть п'¤теро позосталих коней, що лишилис¤ в ньому, у м≥ст≥. ќсь вони, (≥з усього в≥йська ≤зрањлевого т≥льки й лишилис¤, ≥з усього в≥йська ≤зрањл¤, що згинуло), ≥ пошлемо, ≥ побачимо.
¹⁴ ≤ вз¤ли вони дв≥ колесниц≥ з к≥ньми, ≥ цар послав њх усл≥д за сир≥йським табором, говор¤чи: ≤д≥ть ≥ подив≥тьс¤.
¹⁵ ≤ п≥шли вони за ними аж до …ордану, аж ось ус¤ дорога повна вбранн¤ та речей, що покидали сир≥йц≥, ¤к посп≥шали! ≤ вернулис¤ ц≥ посли, ≥ донесли царев≥.
¹⁶ ≤ вийшов народ, ≥ розграбували сир≥йський таб≥р. ≤ коштувала се¤ пшеничноњ муки по шеклю, ≥ дв≥ сењ ¤чменю по шеклю за словом √осподн≥м!
¹⁷ ≤ цар призначив того вельможу, що на його руку в≥н опиравс¤, догл¤дати над брамою. “а затоптав його народ у брам≥, ≥ в≥н помер, ¤к казав був Ѕожий чолов≥к, ¤кий говорив, коли приходив до нього цар.
¹⁸ ≤ сталос¤, коли Ѕожий чолов≥к говорив до цар¤, кажучи: ƒв≥ сењ ¤чменю по шеклю, ≥ се¤ пшеничноњ муки по шеклю буде того часу взавтра в брам≥ —амар≥њ,
¹⁹ то цей вельможа в≥дпов≥в Ѕожому чолов≥ков≥ й сказав: якби √осподь поробив отвори в неб≥, чи сталас¤ б ц¤ р≥ч? ј той в≥дказав: ќсь ти побачиш своњми очима, та њсти зв≥дти не будеш.
²⁰ ≤ сталос¤ йому так, ≥ затоптав його народ у брам≥, ≥ в≥н помер...

2-а царiв 8

¹ ј ™лисей говорив до ж≥нки, що њњ сина в≥н воскресив, кажучи: ”стань та й ≥ди ти та д≥м тв≥й, ≥ мешкай дебудь, бо √осподь прикликав голод, ≥ в≥н прийшов до краю на с≥м л≥т.
² ≤ встала та ж≥нка, ≥ зробила за словом Ѕожого чолов≥ка. ≤ п≥шла вона та њњ д≥м, ≥ замешкала в филистимському крањ с≥м л≥т.
³ ≤ сталос¤ наприк≥нц≥ семи рок≥в, вернулас¤ та ж≥нка з филистимського краю, ≥ п≥шла до цар¤ благати за св≥й д≥м та за своЇ поле.
⁴ ј цар говорив до •ехаз≥, слуги Ѕожого чолов≥ка, кажучи: –озкажи мен≥ про все те велике, що зробив ™лисей.
⁵ ≤ сталос¤, ¤к в≥н опов≥дав царев≥, що той воскресив померлого, аж ось та ж≥нка, що в≥н воскресив сина њњ, благаЇ цар¤ за св≥й д≥м та за своЇ поле.
⁶ ≤ сказав •ехаз≥: ѕане м≥й царю, оце та ж≥нка, ≥ це той син њњ, що воскресив ™лисей!
⁷ ≤ прийшов ™лисей до ƒамаску, а Ѕен-√адад, сир≥йський цар, хворий. ≤ донесено йому, кажучи: Ѕожий чолов≥к прийшов аж сюди!
⁸ ≤ сказав цар до √азањла: ¬≥зьми в свою руку подарунка, та й ≥ди зустр≥ти чолов≥ка Ѕожого. ≤ запитайс¤ √оспода через нього, кажучи: „и видужаю ¤ в≥д оц≥Їњ хвороби?
⁹ ≤ п≥шов √азањл сп≥ткати його, ≥ вз¤в подарунка в руку свою, та зо всього добра ƒамаску т¤гару на сорок верблюд≥в. ≤ прийшов, ≥ став перед ним та й сказав: —ин тв≥й Ѕен-√адад, цар сир≥йський, послав мене до тебе, питаючи: „и видужаю ¤ з оц≥Їњ хвороби?
¹⁰ ≤ сказав до нього ™лисей: ≤ди, скажи йому: ∆ити житимеш, та √осподь показав мен≥, що напевно помре в≥н.
¹¹ ≤ наставив в≥н обличч¤ своЇ на нього, ≥ довго вдивл¤вс¤, аж той збентеживс¤. ≤ заплакав Ѕожий чолов≥к.
¹² ј √азањл сказав: „ого плаче м≥й пан? ј той в≥дказав: Ѕо знаю, що ти зробиш лихо ≤зрањлевим синам: њхн≥ твердин≥ пустиш з огнем, ≥ њхн≥х во¤к≥в позабиваЇш мечем, ≥ д≥тей њхн≥х порозбиваЇш, а њхне ваг≥тне пос≥чеш...
¹³ ј √азањл сказав: “а що таке тв≥й раб, цей пес, що зробить таку велику р≥ч? ≤ сказав ™лисей: √осподь показав мен≥ тебе царем над —ир≥Їю!
¹⁴ ≤ п≥шов в≥н в≥д ™лисе¤, ≥ прийшов до свого пана. ј той сказав йому: ўо говорив тоб≥ ™лисей? ≤ в≥н сказав: √оворив мен≥: жити житимеш!
¹⁵ ≤ сталос¤ другого дн¤, ≥ вз¤в в≥н покривало, ≥ намочив у вод≥, ≥ поклав на його обличч¤, ≥ той помер. ≤ зацарював √азањл зам≥сть нього.
¹⁶ ј п'¤того року …орама, јхавого сина, ≤зрањлевого цар¤, за …осафата, ёдиного цар¤, зацарював ™горам, син …осафат≥в, цар ёдин.
¹⁷ ¬≥н був в≥ку тридц¤ти й двох л≥т, коли зацарював, а царював в≥с≥м л≥т в ™русалим≥.
¹⁸ ≤ ходив в≥н дорогою ≤зрањлевих цар≥в, ¤к робив јхав≥в д≥м, бо јхавова дочка була йому за ж≥нку. ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах.
¹⁹ “а не хот≥в √осподь погубити ёду ради раба —вого ƒавида, ¤к об≥ц¤в був йому дати св≥тильника йому та синам його по вс≥ дн≥.
²⁰ «а його дн≥в збунтувавс¤ був ≈дом, вийшли з-п≥д ёдиноњ руки, ≥ настановили над собою цар¤.
²¹ ≤ п≥шов …орам до ÷а≥ру, а з ним ус≥ колесниц≥. ≤ сталос¤, коли в≥н уноч≥ встав ≥ побив ≈дома, що оточив був його, ≥ кер≥вник≥в колесниць, то народ повт≥кав до намет≥в своњх.
²² ≤ збунтувавс¤ ≈дом, ≥ вийшов з-п≥д ёдиноњ руки, ≥ так Ї аж до цього дн¤. “од≥ того часу збунтувалас¤ й Ћ≥вна.
²³ ј решта д≥л …орама, та все, що в≥н зробив, ось вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
²⁴ ≤ спочив …орам ≥з батьками своњми, ≥ був похований ≥з батьками своњми в ƒавидовому ћ≥ст≥, а зам≥сть нього зацарював син його јхаз≥¤.
²⁵ ” дванадц¤тому роц≥ …орама, јхавого сина, ≤зрањлевого цар¤, зацарював јхаз≥¤, син ™горама, ёдиного цар¤.
²⁶ јхаз≥¤ був в≥ку двадц¤ти ≥ двох л≥т, коли в≥н зацарював, ≥ царював в≥н один р≥к в ™русалим≥. ј ≥м'¤ його матер≥ јтал≥¤, дочка ќмр≥, ≤зрањлевого цар¤.
²⁷ ≤ ходив в≥н дорогою јхавого дому, ≥ робив зло в √осподн≥х очах, ¤к ≥ јхав≥в д≥м, бо в≥н був з¤ть јхавого дому.
²⁸ ≤ п≥шов в≥н з …орамом, јхавовим сином, на в≥йну з √азањлом, сир≥йським царем, до і≥леадського –амоту, та побили сир≥¤ни …орама.
²⁹ ≤ вернувс¤ цар …орам л≥куватис¤ в ∞зреел≥ в≥д тих ран, що вчинили йому сир≥¤ни в –ам≥, ¤к в≥н воював з √азањлом, сир≥йським царем. ј јхаз≥¤, ™горам≥в син, цар ёдин, з≥йшов побачити …орама, јхавового сина, в ∞зреел≥, бо той був слабий.

2-а царiв 9

¹ ј пророк ™лисей покликав одного з пророчих син≥в ≥ сказав йому: ѕ≥дпережи своњ стегна, ≥ в≥зьми це горн¤ оливи в свою руку, ≥ йди до і≥леадського –амоту.
² ≤ прийдеш туди, ≥ побач там ™гу, сина …осафата, Ќ≥мш≥Ївого сина. ≤ ти вв≥йдеш, ≥ в≥зьмеш його з-м≥ж брат≥в його, ≥ введеш його до внутр≥шньоњ к≥мнати.
³ ≤ в≥зьмеш горн¤ ц≥Їњ оливи, ≥ виллЇш на його голову та й скажеш: “ак сказав √осподь: ѕомазую тебе на цар¤ над ≤зрањлем! ј по тому в≥дчиниш двер≥ й утечеш, ≥ не будеш чекати.
⁴ ≤ п≥шов той слуга, слуга пророка, до і≥леадського –амоту.
⁵ ≤ прийшов в≥н, аж ось сид¤ть кер≥вники в≥йська. ≤ в≥н сказав: —лово мен≥ до тебе, о кер≥внику! ј ™гу в≥дказав: ƒо кого з ус≥х нас? ≤ той сказав: ƒо тебе, о кер≥внику!
⁶ ≤ в≥н устав, ≥ вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. ≤ сказав в≥н йому: “ак сказав √осподь, Ѕог ≤зрањл¤: ѕомазую тебе на цар¤ над народом √осподн≥м, над ≤зрањлем!...
⁷ ≤ ти поб'Їш д≥м јхава, пана свого, ≥ помстиш за кров ћоњх раб≥в пророк≥в, ≥ за кров ус≥х √осподн≥х раб≥в в≥д руки ™завел≥.
⁸ ≤ згине ввесь јхав≥в д≥м, ≥ вигублю јхавов≥ нав≥ть те, що мочитьс¤ на ст≥ну, ≥ нев≥льного та в≥льного в ≤зрањл≥!
⁹ ≤ зроблю јхав≥в д≥м, ¤к д≥м ™ровоама, Ќеватового сина, ≥ ¤к д≥м Ѕаш≥, сина јх≥йњного.
¹⁰ ј ™завелю з'њд¤ть пси в ∞зреелев≥й д≥л¤нц≥, ≥ не буде, хто б њњ поховав. ≤ в≥дчинив в≥н двер≥ та й ут≥к...
¹¹ ј ™гу вийшов до слуг свого пана, ≥ вони сказали йому: „и все гаразд? „ого приходив той несамовитий до тебе? ј в≥н в≥дказав: ¬и знаЇте того чолов≥ка та його мову.
¹² ј вони в≥дказали: Ќеправда! –озкажи ж нам! ≤ той сказав: ќтак ≥ так сказав в≥н до мене, говор¤чи: “ак сказав √осподь: ѕомазую тебе на цар¤ над ≤зрањлем!
¹³ ј т≥ посп≥шно вз¤ли кожен шати своњ, ≥ постелили п≥д ним на верху сход≥в. ≤ засурмили вони в сурму, ≥ сказали: «ацарював ™гу!
¹⁴ ≤ змовивс¤ ™гу, син …осафата, Ќ≥мш≥Ївого сина, проти …орама. ј …орам стер≥г і≥леадського –амота, в≥н та ввесь ≤зрањль перед √азањлом, сир≥йським царем.
¹⁵ ≤ вернувс¤ цар ™горам л≥куватис¤ в ∞зреел≥ в≥д ран, що вчинили йому сир≥¤ни, ¤к в≥н воював з √азањлом, сир≥йським царем. ≤ сказав ™гу: якщо згода ваша на те, нехай не вийде жоден ут≥кач ≥з м≥ста, щоб п≥ти донести в ∞зреел≥.
¹⁶ ≤ с≥в верхи ™гу, ≥ поњхав до ∞зреелу, бо …орам лежав там. ј јхаз≥¤, цар ёдин, з≥йшов побачити …орама.
¹⁷ ј на башт≥ в ∞зреел≥ сто¤в вартовий. ≤ побачив в≥н натовп ™гуњв, ¤к в≥н ≥шов, ≥ сказав: я бачу натовп! ј ™горам в≥дказав: ¬≥зьми верх≥вц¤, ≥ пошли назустр≥ч њм, ≥ нехай в≥н скаже: „и все гаразд?
¹⁸ ≤ в≥дправивс¤ верх≥вець назустр≥ч йому, ≥ сказав: “ак сказав цар: „и все гаразд? ј ™гу в≥дказав: ўо тоб≥ до того? ѕовертай за мною! ≤ дон≥с вартовий, говор¤чи: ѕрийшов той посол аж до них, та не вернувс¤.
¹⁹ ≤ послав в≥н другого верх≥вц¤, ≥ в≥н прийшов до них та й сказав: “ак сказав цар: „и все гаразд? ј ™гу в≥дказав: ўо тоб≥ до гаразду? ѕовертай за мною!
²⁰ ≤ дон≥с вартовий, говор¤чи: ѕрийшов в≥н аж до них, та не вернувс¤. ј к≥нна њзда, ¤к њзда ™гу, Ќ≥мш≥Ївого сина, бо њде несамовито.
²¹ ≤ сказав ™горам: «апр¤гай! ≤ запр≥г його колесницю. ≤ в≥дправивс¤ ™горам, ≤зрањл≥в цар, та јхаз≥¤, ёдин цар, кожен своЇю колесницею, щоб зустр≥ти ™гу, ≥ сп≥ткали його в д≥л¤нц≥ њзреел¤нина Ќавота.
²² ≤ сталос¤, ¤к ™горам побачив ™гу, то сказав: „и все гаразд, ™гу? ј той в≥дказав: який гаразд при перелюб≥ твоЇњ матер≥ ™завел≥ та њњ багатьох чар≥в?
²³ ≤ обернув ™горам руки своњ та й ут≥к. ≤ сказав в≥н јхаз≥њ: «рада, јхаз≥Ї!
²⁴ ј ™гу вз¤в лука в руку свою, ≥ вдарив ™горама м≥ж його раменами, ≥ пробила стр≥ла його серце, ≥ в≥н похиливс¤ на колесниц≥ своњй...
²⁵ ≤ сказав ™гу до Ѕ≥дкара, вельмож≥ свого: ¬≥зьми, кинь його на д≥л¤нц≥ пол¤ њзреел¤нина Ќавота. Ѕо пам'¤тай, ¤ й ти њхали вдвох за јхавом, батьком його, а √осподь прор≥к на нього оце пророцтво:
²⁶ ѕоправд≥ кажу, що бачив я вчора кров Ќавота та кров син≥в його, говорить √осподь, ≥ в≥дплачу тоб≥ на ц≥й же д≥л¤нц≥, говорить √осподь. ј тепер кинь його на ц≥й д≥л¤нц≥ за словом √осподн≥м.
²⁷ ј јхаз≥¤, ёдин цар, побачив це, ≥ вт≥кав дорогою на Ѕет-√аііан, а ™гу погнавс¤ за ним ≥ сказав: ”бийте й його на колесниц≥! ≤ поранили його в ћаале-•ур≥, що при ∞влеам≥, а в≥н ут≥к до ћеі≥ддо та й помер там.
²⁸ ј раби його в≥двезли його верхи до ™русалиму, та й поховали його в його гроб≥ з батьками його в ƒавидовому ћ≥ст≥.
²⁹ ј в одинадц¤тому роц≥ …орама, јхавового сина, над ёдою зацарював јхаз≥¤.
³⁰ ≤ прийшов ™гу до ∞зреел¤, а ™завель почула про це, ≥ нафарбувала оч≥ своњ, ≥ прикрасила голову свою, та й вигл¤нула через в≥кно.
³¹ ј ™гу входить до брами. ≤ сказала вона: „и все гаразд, «≥мр≥, убивце пана свого?
³² ≤ п≥дн¤в в≥н обличч¤ своЇ до в≥кна та й сказав: ’то зо мною, хто? ≤ вигл¤нули до нього два-три Ївнухи.
³³ ј в≥н сказав: —киньте њњ! ≤ викинули њњ, ≥ бризнула кров њњ на ст≥ну та на кон≥. ≤ в≥н топтав њњ...
³⁴ ≤ в≥н ув≥йшов, ≥ њв та пив, та й сказав: ѕ≥д≥ть до т≥Їњ прокл¤тоњ, ≥ поховайте њњ, бо все ж таки вона царева дочка!
³⁵ ≤ п≥шли поховати њњ, та не знайшли з нењ н≥чого, а т≥льки черепа, та ноги, та долон≥ рук...
³⁶ ≤ вони вернулис¤, ≥ донесли йому про це. ј в≥н в≥дказав: ÷е слово √оспода, що казав був через раба —вого т≥шб'¤нина ≤ллю, говор¤чи: ¬ ∞зреелев≥й д≥л¤нц≥ пси з'њд¤ть ™завелине т≥ло!
³⁷ ≤ буде ™завелин труп, ¤к погн≥й на поверхн≥ пол¤ в ∞зреелев≥й д≥л¤нц≥, так що не скажуть: ÷е ™завель...

2-а царiв 10

¹ ј јхав мав с≥мдес¤т син≥в у —амар≥њ. ≤ понаписував ™гу листи, ≥ порозсилав до —амар≥њ, до пров≥дник≥в ∞зреелу, до старших ≥ до виховник≥в јхавових син≥в, говор¤чи:
² як т≥льки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, ≥ з вами колесниц≥, ≥ кон≥, ≥ твердин≥, ≥ збро¤,
³ то вибер≥ть найл≥пшого та найв≥дпов≥дн≥шого з син≥в вашого пана, ≥ посад≥ть його на трон вашого батька, та й воюйте за д≥м вашого пана!
⁴ ј вони дуже-дуже нал¤калис¤ й сказали: ќсь два цар≥ не всто¤ли перед ним, ¤кже встоњмо ми?
⁵ ≤ послали т≥, що були над домом та над тим м≥стом, ≥ старш≥, ≥ виховники до ™гу, говор¤чи: ћи раби твоњ, ≥ зробимо все, що ти нам скажеш. “а ми не настановимо царем н≥кого, що добре в очах твоњх, те роби!
⁶ ј в≥н написав до них другого листа, пишучи: якщо ви моњ, ≥ слухн¤н≥ моЇму голосов≥, в≥зьм≥ть голови муж≥в, син≥в вашого пана, ≥ прийд≥ть до мене цього часу взавтра до ∞зреелу (а царських син≥в було с≥мдес¤т чолов≥ка, при м≥ських вельможах, що виховали њх).
⁷ ≤ сталос¤, ¤к прийшов той лист до них, то побрали вони царських син≥в, та й позабивали с≥мдес¤т чолов≥ка. ≤ поскладали вони њхн≥ голови в кошики, та й послали до нього в ∞зреел...
⁸ ≤ прибув посол, ≥ дон≥с йому, кажучи: ѕринесли голови царських син≥в! ј в≥н сказав: ѕоклад≥ть њх на дв≥ куп≥ при вход≥ до брами до ранку.
⁹ ≤ сталос¤ вранц≥, ≥ в≥н вийшов ≥ став, ≥ сказав до всього народу: ¬и невинн≥. я вчинив змову на свого пана й убив його. ј хто повбивав ус≥х цих?
¹⁰ «найте ж тепер, що з √осподнього слова не проминетьс¤ н≥чого, що √осподь говорив на јхав≥в д≥м, ≥ √осподь зробив те, що говорив був через раба —вого ≤ллю.
¹¹ ≤ ™гу повбивав ус≥х позосталих з јхавого дому в ∞зреел≥, ≥ вс≥х вельмож його, ≥ знайомих його, ≥ св¤щеник≥в його, так, що не позоставив йому ≥ вр¤тованого!
¹² ≤ встав в≥н ≥ в≥д≥йшов, ≥ п≥шов до —амар≥њ. ј коли в≥н був на дороз≥ при Ѕет-≈кед-√аро≥м≥,
¹³ то сп≥ткав брат≥в јхаз≥њ, ёдиного цар¤, ≥ сказав: ’то ви? ј т≥ в≥дказали: ћи јхаз≥Їв≥ брати, а йдемо запитати про гаразд царевих син≥в та син≥в цариц≥!
¹⁴ ј в≥н сказав: —хоп≥ть њх живих! ≤ схопили њх живих, ≥ позабивали њх до ¤ми Ѕет-≈кеду, сорок ≥ два чолов≥ка, ≥ в≥н не позоставив ан≥ одного з них!
¹⁵ ≤ п≥шов в≥н ≥зв≥дти, ≥ сп≥ткав ™гонадава, –ехавового сина, що йшов навпроти нього, ≥ прив≥тав його та й сказав до нього: „и твоЇ серце щире до мене, ¤к моЇ серце до тебе? ј ™гонадав в≥дказав: “ак! ƒай же свою руку! ≤ той дав руку свою, ≥ п≥дн¤в його до себе до колесниц≥,
¹⁶ ≥ сказав: ≤ди ж зо мною, ≥ пригл¤ньс¤ до моЇњ запопадливости дл¤ √оспода! ≤ посадили його в колесницю його.
¹⁷ ≤ прибув в≥н до —амар≥њ, ≥ повбивав ус≥х позосталих в јхава в —амар≥њ, ≥ вибив аж до к≥нц¤ його, за словом √оспода, що говорив до був ≤лл≥.
¹⁸ ≤ з≥брав ™гу ввесь народ ≥ сказав до них: јхав мало служив ¬аалов≥, ™гу служитиме йому б≥льше!
¹⁹ ј тепер покличте до мене вс≥х пророк≥в ¬аала, ус≥х, хто служить йому, та вс≥х св¤щеник≥в. Ќехай н≥кого не бракуватиме, бо в мене велика жертва дл¤ ¬аала. ожен, хто буде в≥дсутн≥й, не буде живий! ј ™гу зробив це п≥дступом, щоб вигубити тих, хто служить ¬аалов≥.
²⁰ ≤ сказав ™гу: ќголос≥ть св¤точн≥ збори дл¤ ¬аала! ≤ вони оголосили.
²¹ ≤ послав ™гу по всьому ≤зрањлю. ≤ посходилис¤ вс≥, хто служить ¬аалов≥, ≥ не позоставс¤ н≥хто, хто не прийшов би. ≤ прибули вони до ¬аалового дому, ≥ переповнивс¤ ¬аал≥в д≥м в≥д входу до входу.
²² ≤ сказав в≥н тому, хто над царською шатнею: ¬инеси одежу дл¤ вс≥х тих, хто служить ¬аалов≥. ≤ той вин≥с њм ту одежу.
²³ ≤ вв≥йшов ™гу та ™гонадав, –ехав≥в син, до ¬аалового дому, ≥ сказав до ¬аалових служител≥в: ѕошукайте й подив≥тьс¤, щоб не був тут ≥з вами н≥хто з √осподн≥х слуг, а т≥льки сам≥ т≥, хто служить ¬аалов≥.
²⁴ ≤ вв≥йшли вони, щоб принести жертви та ц≥лопаленн¤. ј ™гу поставив соб≥ назовн≥ в≥с≥мдес¤т чолов≥ка й сказав: ожен, у кого втече хто з тих людей, що ¤ вв≥в на ваш≥ руки, житт¤ його буде за житт¤ того!
²⁵ ≤ сталос¤, ¤к ск≥нчив в≥н прир¤джувати ц≥лопаленн¤, то ™гу сказав до б≥гун≥в та до старшин: ”в≥йд≥ть, повбивайте њх, нехай н≥хто не вийде!... ≤ повбивали њх в≥стр¤м меча, ≥ поскидали њх т≥ б≥гуни та старшини. ѕотому п≥шли до м≥ста ¬аалового дому.
²⁶ ≤ повиносили вони бовван≥в ¬аалового дому, ≥ попалили те.
²⁷ ≤ розбили вони ¬аалового боввана, ≥ розбили ¬аал≥в д≥м, та й зробили з нього нечисте м≥сце, ≥ так Ї аж до сьогодн≥.
²⁸ ≤ вигубив ™гу ¬аала з ≤зрањл¤.
²⁹ “≥льки не в≥дступив в≥н в≥д гр≥х≥в ™ровоама, Ќеватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤, в≥д золотих тельц≥в, що в Ѕет-≈л≥ та що в ƒан≥.
³⁰ ≤ сказав √осподь до ™гу: “ому, що ти добре зробив угодне в очах ћоњх, зробив јхавовому домов≥ все, що було на серц≥ ћоЇму, сид≥тимуть сини твоњ на ≤зрањлевому трон≥ аж до четвертого покол≥нн¤.
³¹ “а ™гу не пильнував ходити за «аконом √оспода, Ѕога ≤зрањл¤, ус≥м своњм серцем, не в≥дступив в≥д гр≥х≥в ™ровоама, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤.
³² «а тих дн≥в розпочав √осподь в≥друбувати в≥д ≤зрањл¤ частини, ≥ побив њх √азањл в ус≥й ≤зрањлев≥й крањн≥,
³³ в≥д …ордану на сх≥д сонц¤, увесь край •≥леаду, •ад≥в, –увим≥в та ћанас≥њн, в≥д јроеру, що над потоком јрнон, ≥ •≥леад та Ѕашан.
³⁴ ј решта д≥л ™гу, ≥ все, що в≥н зробив, ≥ вс¤ лицарськ≥сть його, ось вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
³⁵ ≤ спочив ™гу зо своњми батьками, ≥ поховали його в —амар≥њ, а зам≥сть нього зацарював син його ™гоахаз.
³⁶ ј дн≥, що царював ™гу над ≤зрањлем у —амар≥њ, були двадц¤ть ≥ в≥с≥м л≥т.

2-а царiв 11

¹ ј коли јтал≥¤, мати јхаз≥њ, побачила, що помер њњ син, то встала та й вигубила все цареве нас≥нн¤.
² ј ™гошева, дочка цар¤ …орама, сестра јхаз≥њ, вз¤ла …оаша, сина јхаз≥њ, та й викрала його з-пом≥ж вбиваних царських син≥в, його та н¤ньку його, ≥ сховала в спальн≥й к≥мнат≥. ≤ сховали його в≥д јтал≥њ, ≥ в≥н не був забитий.
³ ≤ ховавс¤ в≥н ≥з нею в √осподньому дом≥ ш≥сть рок≥в, а јтал≥¤ царювала над краЇм.
⁴ ј сьомого року послав ™го¤да, ≥ вз¤в сотник≥в ≥з кар≥йц≥в та б≥гун≥в, ≥ прив≥в њх до себе до √осподнього дому, ≥ склав ≥з ними умову, ≥ заприс¤гнув њх у √осподньому дом≥, ≥ показав њм царського сина.
⁵ ≤ в≥н наказав њм, говор¤чи: ќце та р≥ч, ¤ку зробите. “ретина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
⁶ ј третина буде в брам≥ —ур, а третина у брам≥ за б≥гунами, ≥ будете виконувати сторожу дому на зм≥ну.
⁷ ј дв≥ частин≥ з вас, ус≥, що в≥дход¤ть у суботу, будуть виконувати сторожу √осподнього дому при царев≥.
⁸ ≤ оточите цар¤ навколо, кожен ≥з своЇю зброЇю в руц≥ своњй; а хто вв≥йшов би до р¤д≥в, нехай буде забитий. ≤ будете ви з царем при виход≥ його та при вход≥ його.
⁹ ≤ зробили сотники все, що наказав св¤щеник ™го¤да. ≤ вз¤ли кожен людей своњх, що приход¤ть у суботу та виход¤ть у суботу, ≥ прийшли до св¤щеника ™го¤ди.
¹⁰ ≤ дав св¤щеник сотникам списи та щити, що належали царев≥ ƒавидов≥, що були в √осподньому дом≥.
¹¹ ≤ поставали б≥гуни, кожен зо зброЇю своЇю в руц≥ своњй, в≥д правого боку дому аж до л≥вого боку дому, при жерт≥внику та при дом≥, навколо б≥л¤ цар¤.
¹² ј в≥н вив≥в царевого сина, ≥ поклав на нього корону та нараменники. ≤ зробили вони його царем, ≥ помазали його, ≥ вдарили в долон≥ та й крикнули: Ќехай живе цар!
¹³ ≤ почула јтал≥¤ голос б≥гун≥в та народу, ≥ прийшла до народу до √осподнього дому.
¹⁴ ≤ побачила вона, аж ось цар стоњть за звичаЇм на помост≥, а при цар≥ зверхники та сурми, а ввесь народ краю т≥шитьс¤ та сурмить у сурми. ≤ роздерла јтал≥¤ шати своњ та й крикнула: «рада, зрада!
¹⁵ ј св¤щеник ™го¤да наказав сотникам, поставленим над в≥йськом, ≥ сказав до них: ¬ипровадьте њњ поза р¤ди, а хто п≥де за нею, того забийте мечем! Ѕо св¤щеник сказав: Ќехай вона не буде забита в √осподньому дом≥!
¹⁶ ≤ зробили њй прох≥д, ≥ вона прийшла ≥нським входом до царського дому, ≥ там була забита.
¹⁷ ≤ склав ™го¤да запов≥та м≥ж √осподом та м≥ж царем ≥ м≥ж народом, щоб був народом √осподн≥м, ≥ м≥ж царем та м≥ж народом.
¹⁸ ≤ вв≥йшов увесь народ раю до ¬аалового дому, та й порозбивали його та жерт≥вники його, ≥ бовван≥в його зовс≥м поламали, а ћаттана, ¬аалового св¤щеника, убили перед жерт≥вниками. ј при √осподньому дом≥ св¤щеник поставив варти.
¹⁹ ≤ вз¤в в≥н сотник≥в ≥ кар≥йц≥в, ≥ б≥гун≥в та ввесь народ краю, ≥ вивели цар¤ з √осподнього дому. ≤ вв≥йшли вони через браму б≥гун≥в до царського дому, ≥ той с≥в на царському трон≥.
²⁰ ≤ т≥шивс¤ ввесь народ краю, а м≥сто заспокоњлось. ј јтал≥ю вбили мечем у царському дом≥.

2-а царiв 12

¹ ™гоаш був в≥ку семи рок≥в, коли зацарював.
² —ьомого року ™гу зацарював ™гоаш, ≥ сорок рок≥в царював в≥н в ™русалим≥. ј ≥м'¤ його матер≥ ÷≥в'¤, з Ѕеер-Ўеви.
³ ≤ робив ™гоаш угодне в √осподн≥х очах по вс≥ дн≥, коли вказував йому св¤щеник ™го¤да.
⁴ “≥льки паг≥рки не були понищен≥, народ ще приносив жертви та кадив на паг≥рках.
⁵ ≤ сказав ™гоаш до св¤щеника: ”се посв¤чене ср≥бло, що буде внесене до √осподнього дому, ср≥бло перел≥чених людей, ср≥бло за душ≥ за варт≥стю њх, усе ср≥бло, ск≥льки людин≥ спаде на серце принести до √осподнього дому,
⁶ в≥зьмуть соб≥ св¤щеники, кожен в≥д знайомого свого, ≥ вони зробл¤ть направу √осподнього дому в усьому, що буде знайдене там на направу.
⁷ ≤ сталос¤ двадц¤того й третього року цар¤ ™гоаша, св¤щеники не направили ушкодженн¤ храму.
⁸ ≤ покликав цар ™гоаш св¤щеника ™го¤ду й св¤щеник≥в, та й сказав њм: „ому ви не направл¤Їте ушкодженн¤ храму? ј тепер не бер≥ть ср≥бла в≥д ваших знайомих, а на направу ушкодженн¤ храму в≥ддасте його.
⁹ ≤ погодилис¤ св¤щеники не брати ср≥бла в≥д народу, ≥ не направл¤ти ушкодженн¤ храму.
¹⁰ ≤ вз¤в св¤щеник ™го¤да одну скриньку, ≥ продовбав д≥рку на в≥ку њњ, ≥ поставив њњ при жерт≥внику праворуч, ¤к входити до √осподнього дому. ≤ давали туди св¤щеники, що стерегли порога, усе ср≥бло, що приносилос¤ до √осподнього дому.
¹¹ ≤ бувало, ¤к вони бачили, що намножилос¤ те ср≥бло в скрин≥, то приходив царський писар та великий св¤щеник, ≥ вони в'¤зали в м≥шки та рахували ср≥бло, знайдене в √осподньому дом≥.
¹² ≤ давали те перел≥чене ср≥бло на руки роб≥тникам прац≥, поставленим до √осподнього дому, а вони давали його тесл¤м та буд≥вничим, що робили в √осподньому дом≥.
¹³ ≤ мул¤рам, ≥ камен¤рам, ≥ на закуп дерева та тесаного камен¤, та на направу ушкодженн¤ √осподнього дому, та на все, що йшло на храм дл¤ направи.
¹⁴ “≥льки не робилис¤ дл¤ √осподнього дому ср≥бн≥ чаш≥, ножиц≥, кропильниц≥, сурми, ус¤ка р≥ч золота та р≥ч ср≥бна з того ср≥бла, що приносилос¤ до √осподнього дому,
¹⁵ бо його давали роб≥тникам прац≥ та направл¤ли ним д≥м √осподн≥й.
¹⁶ ≤ не обл≥чували тих людей, ¤ким давали те ср≥бло до њхн≥х рук, щоб вони давали роб≥тникам прац≥, бо т≥ робили чесно.
¹⁷ —р≥бло ж жертви за провину та жертов за гр≥х не вносилос¤ до √осподнього дому, воно було дл¤ св¤щеник≥в.
¹⁸ ¬ийшов тод≥ √азањл, сир≥йський цар, та й воював з •атом, ≥ здобув його. ≤ нам≥ривс¤ √азањл ≥ти на ™русалим.
¹⁹ ≤ вз¤в ™гоаш, ёдин цар, ус≥ св¤т≥ реч≥, що присв¤тили були …осафат, ≥ ™горам, ≥ јхаз≥¤, батьки його, цар≥ ёдин≥, та св¤т≥ реч≥ своњ, ≥ все золото, що знайшлос¤ в скарбниц¤х √осподнього дому та дому царського, та й послав √азањлов≥, царев≥ сир≥йському, ≥ той в≥д≥йшов в≥д ™русалиму...
²⁰ ј решта д≥л …оаша, ≥ все, що в≥н зробив, он вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
²¹ ≤ встали його слуги, ≥ вчинили змову, та й забили …оаша в Ѕет-ћ≥лло, де йдетьс¤ до —≥лли.
²² …озахар, Ў≥м'ат≥в син, та ™гозавад, Ўомер≥в син, його слуги, забили його, ≥ в≥н помер. ≤ поховали його з батьками його в ƒавидов≥м ћ≥ст≥, а зам≥сть нього зацарював син його јмац≥¤.

2-а царiв 13

¹ ƒвадц¤того й третього року …оаша, сина јхаз≥њ, ёдиного цар¤, зацарював над ≤зрањлем у —амар≥њ ™гоахаз, син ™гу, на с≥мнадц¤ть л≥т.
² ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, ≥ ходив у гр≥хах ™ровоама, Ќеватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤, ≥ не в≥дхил¤вс¤ в≥д того.
³ ≤ запаливс¤ гн≥в √оспода на ≤зрањл¤, ≥ ¬≥н дав њх у руку √азањла, цар¤ сир≥йського, та в руку Ѕен-√адада, √азањлового сина, на вс≥ т≥ дн≥.
⁴ “а вблагав ™гоахаз лице √осподнЇ, ≥ √осподь його вислухав, бо бачив ¬≥н горе ≤зрањл¤, бо тиснув њх сир≥йський цар.
⁵ ≤ дав √осподь ≤зрањлев≥ спасител¤, ≥ вони вийшли з-п≥д руки —ир≥њ. ≤ сид≥ли ≤зрањлев≥ сини в своњх наметах, ¤к давн≥ш.
⁶ “≥льки не в≥д≥йшли вони з гр≥х≥в дому ™ровоама, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤, ≥ сам у тому ходив, ≥ јстарта сто¤ла в —амар≥њ.
⁷ ј —ир≥¤ не позоставила ™гоахазов≥ народу, ¤к т≥льки п'¤тдес¤т верх≥вц≥в та дес¤ть воз≥в, та дес¤ть тис¤ч п≥хоти, бо њх вигубив сир≥йський цар, ≥ зробив њх порохом на топтанн¤.
⁸ ј решта д≥л ™гоахаза, ≥ все, що в≥н робив, та його лицарськ≥сть, он вони написан≥ в низ≥ ≤зрањлевих цар≥в.
⁹ ≤ спочив ™гоахаз з батьками своњми, ≥ поховали його в —амар≥њ, а зам≥сть нього зацарював син його …оаш.
¹⁰ “ридц¤того й сьомого року …оаша, ёдиного цар¤, зацарював над ≤зрањлем у —амар≥њ …оаш, ™гоахаз≥в син, на ш≥стнадц¤ть л≥т.
¹¹ ≤ робив в≥н зле в √осподн≥х очах, ≥ не в≥дходив в≥д ус≥х гр≥х≥в ™ровоама, Ќеватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤, ≥ в тому ходив.
¹² ј решта д≥л …оаша, ≥ все, що в≥н робив, ≥ лицарськ≥сть його, ¤к в≥н воював з јмац≥Їю, ёдиним царем, он вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
¹³ ≤ спочив …оаш з батьками своњми, а ™ровоам с≥в на трон≥ його. ≤ був похований …оаш у —амар≥њ, з ≤зрањлевими цар¤ми.
¹⁴ ј ™лисей заслаб на недугу, що з нењ й помер. ≤ з≥йшов до нього …оаш, ≤зрањл≥в цар, ≥ плакав над ним ≥ говорив: Ѕатьку м≥й, батьку м≥й, колеснице ≤зрањлева та верх≥вц≥ його!
¹⁵ ≤ сказав йому ™лисей: ¬≥зьми лука та стр≥ли. ≤ прин≥с той до нього лука та стр≥ли.
¹⁶ ј в≥н сказав ≤зрањлевому царев≥: ѕоклади свою руку на лука! ≤ той поклав свою руку. ј ™лисей поклав своњ руки на руки царев≥.
¹⁷ ≤ в≥н сказав: ¬≥дчини в≥кно на сх≥д! ≤ той в≥дчинив. ≤ сказав ™лисей: —тр≥л¤й! ≤ той вистр≥лив, а в≥н сказав: —тр≥ла спас≥нн¤ √осподнього, ≥ стр≥ла спас≥нн¤ проти —ир≥њ. ≤ поб'Їш ти —ир≥ю в јфеку аж до к≥нц¤!
¹⁸ ≤ в≥н сказав: ¬≥зьми стр≥ли! ≤ той уз¤в, а в≥н сказав до ≤зрањлевого цар¤: ”дар по земл≥! ≤ в≥н ударив три рази та й став.
¹⁹ ≤ розгн≥вавс¤ на нього Ѕожий чолов≥к ≥ сказав: ўоб ти був ударив п'¤ть або ш≥сть раз, тод≥ побив би —ир≥ю аж до к≥нц¤! ј тепер т≥льки три рази поб'Їш ти —ир≥ю.
²⁰ ≤ спочив ™лисей, ≥ поховали його. ј моавськ≥ орди прийшли до раю наступного року.
²¹ ≤ сталос¤, ¤к ховали одного чолов≥ка, то погребальники побачили т≥ орди, та й кинули того чолов≥ка до ™лисеЇвого гробу. ј коли впав ≥ доторкнувс¤ той чолов≥к до ™лисеЇвих костей, то воскрес, ≥ встав на ноги своњ...
²² ј √азањл, сир≥йський цар, тиснув ≤зрањл¤ вс≥ дн≥ ™гоахаза.
²³ “а √осподь був милостивий до них, ≥ змилувавс¤ над ними, ≥ звернувс¤ до них ради запов≥та —вого з јвраамом, ≤саком та яковом, ≥ не хот≥в вигубити њх, ≥ не в≥дкинув њх в≥д —вого лиц¤ аж дотепер.
²⁴ ≤ спочив √азањл, сир≥йський цар, а зам≥сть нього зацарював син його Ѕен-√адад.
²⁵ ≤ …оаш, ™гоахаз≥в син, уз¤в назад т≥ м≥ста з руки Ѕен-√адада, √азањлового сина, що вз¤в був ≥з руки ™гоахаза, свого батька, у в≥йн≥. “ри рази побив його …оаш, ≥ вернув ≤зрањлев≥ м≥ста.

2-а царiв 14

¹ ƒругого року …оаша, …оахазового сина, ≤зрањлевого цар¤, зацарював јмац≥¤, …оаш≥в син, цар ёдин.
² ¬≥н був в≥ку двадц¤ти й п'¤ти л≥т, коли зацарював, ≥ царював в ™русалим≥ двадц¤ть ≥ дев'¤ть рок≥в. ј ≥м'¤ його матер≥ ™гоаддан, з ™русалиму.
³ ≤ робив в≥н угодне в √осподн≥х очах, т≥льки не так, ¤к його батько ƒавид, в≥н робив усе, що робив його батько …оаш.
⁴ “≥льки паг≥рки не були знищен≥, народ приносив жертву та кадив на паг≥рках.
⁵ ≤ сталос¤, ¤к зм≥цнилос¤ царство в руц≥ його, то в≥н повбивав своњх слуг, що забили його батька цар¤.
⁶ ј син≥в уб≥йник≥в в≥н не позабивав, ¤к написано в низ≥ ћойсеЇвого «акону, що наказав був √осподь, говор¤чи: Ќе будуть забит≥ батьки за син≥в, а сини не будуть забит≥ за батьк≥в, а т≥льки кожен за гр≥х св≥й буде забитий.
⁷ ¬≥н побив ≈дома в —ол¤н≥й долин≥, дес¤ть тис¤ч, ≥ вз¤в у в≥йн≥ —елу, ≥ назвав ≥м'¤ њй: …октењл, ≥ так вона зветьс¤ аж до цього дн¤.
⁸ “од≥ јмац≥¤ послав посл≥в до …оаша, сина ™гоахаза, сина ™гу, ≤зрањлевого цар¤, говор¤чи: ≤ди ж, пом≥р¤Їмось!
⁹ ≤ послав …оаш, ≤зрањл≥в цар, до јмац≥њ, ёдиного цар¤, говор¤чи: “ерен, що на Ћиван≥, послав до кедрини, що на Ћиван≥, кажучи: ƒай же дочку свою моЇму синов≥ за ж≥нку! “а перейшла польова зв≥рина, що на Ћиван≥, ≥ витоптала той терен.
¹⁰ ѕобити побив ти ≈дома, ≥ п≥днесло тебе твоЇ серце. ѕишайс¤ соб≥ та сиди в своњм дом≥! ≤ пощо будеш ти дрочитис¤ зо злом, бо впадеш ти та ёда з тобою?
¹¹ “а не послухавс¤ јмац≥¤. ≤ вийшов …оаш, ≤зрањл≥в цар, ≥ пом≥р¤лис¤ в≥н та јмац≥¤, цар ёдин, у ёдиному Ѕет-Ўемеш≥.
¹² ≤ був розбитий ёда ≤зрањлем, ≥ повт≥кали кожен до намету свого.
¹³ ј …оаш, цар ≤зрањл≥в, схопив јмац≥ю, ёдиного цар¤, сина …оаша, сина јхаз≥њ, у Ѕет-Ўемеш≥, ≥ прибув до ™русалиму, ≥ зруйнував Їрусалимський мур в≥д ™фремовоњ брами аж до брами нар≥жноњ, чотири сотн≥ л≥кт≥в.
¹⁴ ≤ забрав в≥н усе золото й ср≥бло, та ввесь посуд, що знаходивс¤ в √осподньому дом≥ та в скарбниц¤х дому царевого, та запоручник≥в, ≥ вернувс¤ в —амар≥ю.
¹⁵ ј решта д≥л …оаша, що зробив в≥н, та лицарськ≥сть його, ≥ ¤к воював з јмац≥Їю, ёдиним царем, ось вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
¹⁶ ≤ спочив …оаш зо своњми батьками, ≥ був похований у —амар≥њ з ≤зрањлевими цар¤ми, а зам≥сть нього зацарював син його ™ровоам.
¹⁷ ≤ жив јмац≥¤, …оаш≥в син, цар ёдин, по смерт≥ …оаша, ™гоахазового сина, ≤зрањлевого цар¤, п'¤тнадц¤ть л≥т.
¹⁸ ј решта д≥л јмац≥њ, ось вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
¹⁹ ≤ вчинили на нього змову в ™русалим≥, та в≥н ут≥к до Ћах≥шу. ≤ послали за ним до Ћах≥шу, ≥ вбили його там.
²⁰ ≤ повезли його на кон¤х, ≥ в≥н був похований з батьками своњми в ƒавидовому ћ≥ст≥.
²¹ ≤ вз¤в ввесь ёдин народ јзар≥ю, а в≥н був в≥ку ш≥стнадц¤ти л≥т, ≥ настановили його царем зам≥сть батька його јмац≥њ.
²² ¬≥н збудував ≈лат, ≥ вернув його ёд≥, ¤к цар спочив зо своњми батьками.
²³ ѕ'¤тнадц¤того року јмац≥њ, сина …оаша, ёдиного цар¤, зацарював ™ровоам, син …оаша, ≤зрањлевого цар¤, у —амар≥њ, на сорок ≥ один р≥к.
²⁴ ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, не в≥дступавс¤ в≥д ус≥х гр≥х≥в ™ровоама, Ќеватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤.
²⁵ ¬≥н вернув ≤зрањлеву границю в≥дти, де йдетьс¤ до √амату, аж до степового мор¤, за словом √оспода, Ѕога ≤зрањл¤, що говорив через раба —вого …ону, сина пророка јмм≥тта¤, що з •ат-√ахеферу,
²⁶ бо √осподь побачив ≤зрањлеву б≥ду, дуже г≥рку, ≥ не було вже нев≥льного та в≥льного, ≥ не було пом≥чника ≤зрањлев≥.
²⁷ “а не говорив √осподь знищити ≤зрањлеве ≥м'¤ з-п≥д неба, ≥ спом≥г њх рукою ™ровоама, …оашового сина.
²⁸ ј решта д≥л ™ровоама та лицарськ≥сть його, ¤к воював, ≥ ¤к вернув ёд≥ ƒамаск та ’амат в ≤зрањл≥, ось вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
²⁹ ≤ спочив ™ровоам ≥з батьками своњми та з ≤зрањлевими цар¤ми, а зам≥сть нього зацарював син його «ахар≥й.

2-а царiв 15

¹ ƒвадц¤того й сьомого року ™ровоама, ≤зрањлевого цар¤, зацарював јзар≥¤, син јмац≥њ, ёдиного цар¤.
² ¬≥н був в≥ку ш≥стнадц¤ти л≥т, коли зацарював, ≥ царював в ™русалим≥ п'¤тдес¤т ≥ два роки. ј ≥м'¤ його матер≥ ™хол≥¤, з ™русалиму.
³ ≤ робив в≥н угодне в √осподн≥х очах, усе так, ¤к робив його батько јмац≥¤.
⁴ “≥льки паг≥рки не були знищен≥, народ ще приносив жертву та кадив на паг≥рках.
⁵ ≤ вдарив √осподь цар¤, ≥ в≥н був прокажений аж до дн¤ своЇњ смерти, ≥ сид≥в ув ос≥бному дом≥. ј над домом був …отам, цар≥в син, в≥н судив народ раю.
⁶ ј решта д≥л јзар≥њ та все, що в≥н робив, ось вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
⁷ ≤ спочив јзар≥¤ з своњми батьками, ≥ його поховали з його батьками в ƒавидовому ћ≥ст≥, а зам≥сть нього зацарював син його …отам.
⁸ “ридц¤того й восьмого року јзар≥њ, ёдиного цар¤, зацарював над ≤зрањлем у —амар≥њ «ахар≥й, син ™ровоама, на ш≥сть м≥с¤ц≥в.
⁹ ≤ робив в≥н зле в √осподн≥х очах, ¤к робили батьки його, не в≥дступивс¤ в≥д гр≥х≥в ™ровоама, Ќаватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤.
¹⁰ ≤ вчинив змову на нього Ўаллум, явеш≥в син, ≥ бив його перед народом ≥ вбив його, ≥ зацарював зам≥сть нього.
¹¹ ј решта д≥л «ахар≥¤, ось вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
¹² ќце √осподнЇ слово, що ¬≥н промовл¤в до ™гу, говор¤чи: —ини чотирьох покол≥нь будуть сид≥ти тоб≥ на ≤зрањлевому трон≥. ≤ сталос¤ так.
¹³ Ўаллум, явеш≥в син, зацарював тридц¤того й дев'¤того року ”зз≥йњ, ёдиного цар¤, ≥ царював м≥с¤ць часу в —амар≥њ.
¹⁴ ≤ п≥шов ћенахем, •ад≥њв син, з “≥рци, ≥ прибув у —амар≥ю, та й побив Ўаллума, явешового сина, в —амар≥њ, ≥ вбив його, ≥ зацарював зам≥сть нього.
¹⁵ ј решта дн≥в Ўаллума та змова його, ¤ку в≥н учинив був, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
¹⁶ “од≥ побив ћенахем м≥сто “≥фсах та все, що в ньому, ≥ границ≥ його в≥д “≥рци, бо не в≥дчинило воно брами. ≤ в≥н вибив його, а все ваг≥тне повитинав.
¹⁷ “ридц¤того й дев'¤того року јзар≥њ, ёдиного цар¤, зацарював над ≤зрањлем у —амар≥њ ћенахем, •ад≥њв син, на дес¤ть л≥т.
¹⁸ ≤ робив в≥н зле в √осподн≥х очах, не вступивс¤ в≥д гр≥х≥в ™ровоама, Ќеватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤. «а його дн≥в
¹⁹ прийшов ѕул, асир≥йський цар, на край. ≤ дав ћенахем ѕулов≥ тис¤чу талант≥в ср≥бла, щоб його руки були з ним, щоб зм≥цнити царство в його руц≥.
²⁰ ј ћенахем розклав це ср≥бло на ≤зрањл¤, на вс≥х во¤к≥в, щоб дати асир≥йському царев≥, по п'¤тдес¤т шекл≥в ср≥бла в≥д кожного чолов≥ка. ≤ вернувс¤ асир≥йський цар, ≥ не сто¤в там у раю.
²¹ ј решта д≥л ћенахема та все, що в≥н робив, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
²² ≤ спочив ћенахем з батьками своњми, а зам≥сть нього зацарював син його ѕеках≥¤.
²³ ѕ'¤тдес¤того року јзар≥њ, ёдиного цар¤, зацарював над ≤зрањлем у —амар≥њ ѕеках≥¤, син ћенахем≥в, на два роки.
²⁴ ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, не в≥дступавс¤ в≥д гр≥х≥в ™ровоама, Ќеватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤.
²⁵ ≤ вчинив на нього змову ѕеках, син –емал≥њ, старшина його, ≥ забив його в палат≥ царського дому, з јріовом та з јр'Їм, а з ним було п'¤тдес¤т чолов≥ка з і≥леад¤н. ≤ в≥н убив його, ≥ зацарював зам≥сть нього.
²⁶ ј решта д≥л ѕеках≥њ та все, що в≥н робив, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
²⁷ ѕ'¤тдес¤того й другого року јзар≥њ, ёдиного цар¤, зацарював у —амар≥њ над ≤зрањлем ѕеках, син –емал≥њ, на двадц¤ть рок≥в.
²⁸ ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, н≥ в≥дступавс¤ в≥д гр≥х≥в ™ровоама, Ќеватового сина, що вводив у гр≥х ≤зрањл¤.
²⁹ «а дн≥в ѕекаха, ≤зрањлевого цар¤, прийшов “≥ілат-ѕ≥л'есер, цар асир≥йський, вз¤в ≤ййона, ≥ јвел-Ѕет-ћааху, ≥ …оноаха, ≥ едеша, ≥ ’ацора, ≥ •≥леада, ≥ •ал≥ла, увесь край Ќефталим≥в, та й вигнав њх до јсир≥њ.
³⁰ ј ќс≥¤, син ≈лин, склав змову на ѕекаха, сина –емал≥њ, ≥ вдарив його та й убив його, ≥ зацарював зам≥сть нього двадц¤того року …отама, ”зз≥йњного сина.
³¹ ј решта д≥л ѕекаха та все, що в≥н зробив, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ≤зрањлевих цар≥в.
³² ƒругого року ѕекаха, сина –емал≥њ, ≤зрањлевого цар¤, зацарював …отам, син ”зз≥йњ, ёдиного цар¤.
³³ ¬≥н був в≥ку двадц¤ти й п'¤ти рок≥в, коли зацарював, ≥ ш≥стнадц¤ть л≥т царював в ™русалим≥. ј ≥м'¤ його матер≥ ™руша, —адокова дочка.
³⁴ ≤ робив в≥н угодне в √осподн≥х очах, усе, що робив був його батько ”зз≥й¤, робив в≥н.
³⁵ “≥льки паг≥рки не були знищен≥, народ ≥ще приносив жертви та кадив на паг≥рках. ¬≥н збудував гор≥шню браму √осподнього дому.
³⁶ ј решта д≥л …отама та все, що в≥н зробив, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
³⁷ «а тих дн≥в зачав √осподь посилати на ёду –ец≥на, сир≥йського цар¤, та ѕекаха, сина –емал≥њ.
³⁸ ≤ спочив …отам ≥з своњми батьками, ≥ був похований з батьками своњми в ћ≥ст≥ ƒавида, свого батька, а зам≥сть нього зацарював син його јхаз.

2-а царiв 16

¹ —≥мнадц¤того року ѕекаха, сина –емал≥њ, зацарював јхаз, син …отама, ёдиного цар¤.
² јхаз був в≥ку двадц¤ти л≥т, коли в≥н зацарював, ≥ царював в ™русалим≥ ш≥стнадц¤ть рок≥в, ≥ не робив угодного в очах √оспода, Ѕога свого, ¤к батько його ƒавид.
³ ≤ ходив в≥н дорогою ≤зрањлевих цар≥в, ≥ нав≥ть сина свого пров≥в через огонь дл¤ ћолоха, за гидотою тих народ≥в, що √осподь вигнав њх перед ≤зрањлевими синами.
⁴ ≤ приносив в≥н жертву та кадив на паг≥рках, ≥ на зг≥р'¤х, та п≥д ус¤ким зеленим деревом.
⁵ “од≥ прийшов –ец≥н, сир≥йський цар, та ѕеках, син –емал≥њ, ≤зрањл≥в цар, на в≥йну до ™русалиму. ≤ обл¤гли вони јхаза, та не змогли звоювати.
⁶ “ого часу –ец≥н, сир≥йський цар, вернув ≈домов≥ ≈лата, ≥ вигнав юдењв з ≈лоту. ≤ едомл¤ни прибули до ≈лату, й ос≥лис¤ там, ≥ живуть тут аж до цього дн¤.
⁷ ≤ послав јхаз посл≥в до “≥ілат-ѕелесера, асир≥йського цар¤, говор¤чи: я тв≥й раб та син тв≥й, вийди й спаси мене з руки сир≥йського цар¤ та з руки цар¤ ≤зрањлевого, що повстають на мене.
⁸ ≤ вз¤в јхаз ср≥бло та золото, знайдене в √осподньому дом≥ та в скарбниц¤х дому царевого, ≥ послав дарунка до асир≥йського цар¤.
⁹ ≤ послухав його асир≥йський цар. ≤ п≥шов асир≥йський цар на ƒамаск ≥ вз¤в його, а його мешканц≥в вигнав до ≥ру, а –ец≥на вбив.
¹⁰ ≤ п≥шов цар јхаз назустр≥ч “≥ілат-ѕ≥л'есера, асир≥йського цар¤, до ƒамаску, ≥ побачив дамаського жерт≥вника. ≤ послав цар јхаз до св¤щеника ”р≥њ подобу жерт≥вника та вз≥р його вс≥Їњ його будови.
¹¹ ≤ збудував св¤щеник ”р≥¤ жерт≥вника, ¤к усе, що послав був цар јхаз ≥з ƒамаску, так зробив св¤щеник ”р≥¤ до приходу цар¤ јхаза з ƒамаску.
¹² ≤ прибув цар ≥з ƒамаску, ≥ побачив цар того жерт≥вника, ≥ приступив цар до жерт≥вника, ≥ прин≥с на ньому жертву.
¹³ ≤ спалив в≥н своЇ ц≥лопаленн¤ та свою жертву хл≥бну, ≥ вилив свою ливну жертву, ≥ покропив кров'ю своњх мирних жертов того жерт≥вника.
¹⁴ ј м≥д¤ного жерт≥вника, що перед √осподн≥м лицем, в≥н переставив ≥з переднього боку храму, з-пом≥ж жерт≥вника та з-пом≥ж √осподнього дому, ≥ поставив його на б≥к жерт≥вника на п≥вн≥ч.
¹⁵ ≤ наказав цар јхаз св¤щеников≥ ”р≥њ, говор¤чи: Ќа великому жерт≥внику пали ран≥шнЇ ц≥лопаленн¤ та веч≥рню хл≥бну жертву, ≥ ц≥лопаленн¤ цареве та хл≥бну його жертву, ≥ ц≥лопаленн¤ всього народу раю та хл≥бну њхню жертву, ≥ њхн≥ ливн≥ жертви. ≤ всю кров ц≥лопаленн¤ та всю кров жертви покропиш на нього. ј щодо м≥д¤ного жерт≥вника, то ¤ розважу.
¹⁶ ≤ зробив св¤щеник ”р≥¤ все так, ¤к наказав був цар јхаз.
¹⁷ ј цар јхаз пов≥друбував рами п≥дстав, ≥ в≥дсунув ≥з них умивальницю, ≥ зн¤в море з м≥д¤них вол≥в, що п≥д ним, ≥ поставив його на кам≥нну п≥длогу.
¹⁸ ≤ закритий суботн≥й перех≥д, що збудували при храм≥, ≥ зовн≥шн≥й царський вх≥д в≥н обернув до √осподнього дому задл¤ асир≥йського цар¤.
¹⁹ ј решта д≥л јхаза, що в≥н зробив, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
²⁰ ≤ спочив јхаз ≥з батьками своњми, ≥ був похований з батьками своњми в ƒавидовому ћ≥ст≥, а зам≥сть нього зацарював син його ’≥зк≥й¤.

2-а царiв 17

¹ ƒванадц¤того року јхаза, ёдиного цар¤, зацарював над ≤зрањлем у —амар≥њ ќс≥¤, син ≈лин, на дев'¤ть рок≥в.
² ≤ робив в≥н зле в √осподн≥х очах, т≥льки не так, ¤к т≥ ≤зрањлев≥ цар≥, що були перед ним.
³ Ќа нього вийшов —алманасар, цар асир≥йський, ≥ ќс≥¤ став йому за раба, ≥ давав йому данину.
⁴ “а асир≥йський цар знайшов в ќс≥њ змову, що в≥н посилав посл≥в до —о, Їгипетського цар¤, та не приносив асир≥йському царев≥ данини, ¤к р≥к-у-р≥к те робив був. ≤ замкнув його асир≥йський цар, ≥ зв'¤зав його в в'¤зничому дом≥.
⁵ ≤ вийшов асир≥йський цар на ввесь рай, ≥ прийшов до —амар≥њ, й обл¤гав њњ три роки.
⁶ ƒев'¤того року ќс≥њ асир≥йський цар здобув —амар≥ю, та й вигнав ≤зрањл¤ до јсир≥њ, ≥ осадив њх у ’алаху, ≥ в ’авор≥ над р≥чкою •озан, ≥ в м≥стах ћ≥д≥њ.
⁷ ≤ сталос¤, коли ≤зрањлев≥ сини гр≥шили проти √оспода, Ѕога свого, що випровадив њх з Їгипетського краю з руки фараона, Їгипетського цар¤, ≥ бо¤лис¤ ≥нших бог≥в,
⁸ ≥ ходили уставами тих народ≥в, що √осподь повиган¤в њх перед ≤зрањлевими синами, та ≤зрањлевих цар≥в, ¤к≥ вони встановили,
⁹ а ≤зрањлев≥ сини вимишл¤ли на √оспода, Ѕога свого, слова, що не були слушн≥, ≥ будували соб≥ паг≥рки по вс≥х своњх м≥стах, в≥д вартовоњ башти аж до твердинного м≥ста,
¹⁰ ≥ ставили соб≥ стовпи дл¤ бог≥в та јстарти на кожному високому взг≥р'њ та п≥д ус¤ким зеленим деревом,
¹¹ ≥ кадили там на вс≥х паг≥рках, ¤к т≥ люди, що √осподь повиган¤в перед ними, ≥ робили зл≥ реч≥, щоб гн≥вити √оспода,
¹² ≥ служили бовванам, про ¤ких √осподь говорив њм: Ќе будете робити ц≥Їњ реч≥,
¹³ то √осподь засв≥дчив в ≤зрањл≥ та в ёд≥ через ус≥х —воњх пророк≥в та вс≥х прозорливц≥в, говор¤чи: ¬ерн≥тьс¤ з ваших злих дор≥г, ≥ додержуйте ћоњх запов≥дей, устав≥в ћоњх, зг≥дно зо вс≥м «аконом, ¤кого я наказав був вашим батькам, ≥ ¤кого послав до вас через ћоњх раб≥в пророк≥в.
¹⁴ “а не слухали вони, ≥ робили твердою свою шию, ¤к ши¤ њхн≥х батьк≥в, що не в≥рили в √оспода, Ѕога свого.
¹⁵ ≤ нехтували вони постанови …ого, ≥ запов≥та …ого, що склав з њхн≥ми батьками, ≥ св≥доцтва …ого, що засв≥дчив на них, ≥ п≥шли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про ¤ких √осподь наказав був њм не робити, ¤к вони.
¹⁶ ≤ полишили вони вс≥ запов≥д≥ √оспода, Ѕога свого, ≥ зробили соб≥ литого боввана, двох тел¤т, ≥ зробили јстарту, ≥ вклон¤лис¤ всьому небесному в≥йськов≥ та служили ¬аалов≥.
¹⁷ ≤ вони переводили через огонь своњх син≥в та дочок своњх, ≥ чарували чарами, ≥ ворожили, ≥ в≥ддавалис¤ робити зло в √осподн≥х очах, щоб гн≥вити …ого.
¹⁸ ≤ сильно розгн≥вавс¤ √осподь на ≤зрањл¤, ≥ в≥дкинув њх в≥д —вого лиц¤, не позостало н≥кого, т≥льки саме ёдине плем'¤.
¹⁹ “а й ёда не додержував запов≥дей √оспода, Ѕога свого, ≥ ходили вони ≤зрањлевими постановами, ¤к≥ вони встановили.
²⁰ ≤ в≥двернувс¤ √осподь в≥д усього ≤зрањлевого нас≥нн¤, ≥ впокор¤в њх, ≥ давав њх у руку граб≥жник≥в, аж поки не кинув њх в≥д лиц¤ —вого,
²¹ бо ≤зрањль роз≥рвав з ƒавидовим домом, ≥ вони зробили царем ™ровоама, Ќеватового сина, а ™ровоам в≥двернув ≤зрањл¤ в≥д √оспода, ≥ вводив њх у великий гр≥х.
²² ≤ ходили ≤зрањлев≥ сини в ус≥х ™ровоамових гр≥хах, ¤к≥ в≥н робив, не в≥дступалис¤ з того,
²³ аж поки √осподь не в≥дкинув ≤зрањл¤ в≥д лиц¤ —вого, ¤к говорив був через ус≥х —воњх раб≥в пророк≥в. ≤ п≥шов ≤зрањль на вигнанн¤ з своЇњ земл≥ до јсир≥њ, ≥ в≥н там аж до цього дн¤.
²⁴ ≤ спровадив асир≥йський цар людей з ¬авилону, ≥ з ути, ≥ з јвви, ≥ з √амоту, ≥ з —ефарвањму, й оселив по м≥стах —амар≥њ зам≥сть ≤зрањлевих син≥в. ≤ пос≥ли вони —амар≥ю, й ос≥лис¤ по м≥стах њњ.
²⁵ ≤ сталос¤, на початку пробуванн¤ њх там не бо¤лис¤ вони √оспода, ≥ √осподь послав на них лев≥в, ≥ вони нищили њх.
²⁶ ≤ сказали вони до асир≥йського цар¤, говор¤чи: “≥ люди, ¤ких ти вигнав та оселив по м≥стах —амар≥њ, не знають прав Ѕога цього раю, ≥ ¬≥н послав на них оцих лев≥в, ≥ ось вони нищать њх, бо вони не знають права Ѕога цього раю.
²⁷ ≤ наказав асир≥йський цар, говор¤чи: ¬≥двед≥ть туди одного зо св¤щеник≥в, ¤ких вигнали зв≥дти, ≥ п≥дуть, ≥ ос¤дуть там, ≥ в≥н навчатиме њх права Ѕога цього краю.
²⁸ ≤ прибув один ≥з св¤щеник≥в, ¤ких вигнали з —амар≥њ, й ос≥вс¤ в Ѕет-≈л≥, ≥ в≥н навчав њх, ¤к мають бо¤тис¤ √оспода.
²⁹ “а кр≥м того кожен народ робив свого бога, ≥ ставили њх у паг≥рковому м≥сц≥, що робили попередн≥ самар¤ни, кожен народ по своњх м≥стах, де вони сид≥ли.
³⁰ ј вавилон¤ни зробили —укот-Ѕенота, а кут¤ни зробили Ќереіала, а гамат¤ни зробили јш≥му,
³¹ а авв'¤ни зробили Ќ≥вхаза та “артака, а мешканц≥ —ефарвањму палили син≥в своњх ув огн≥ јдраммелехов≥ й јнаммелехов≥, сефарвањмським богам.
³² ≤ при тому вони бо¤лис¤ √оспода, ≥ настановили соб≥ з-серед себе св¤щеник≥в паг≥рк≥в, ≥ вони приносили њм жертви в паг≥рковому м≥сц≥.
³³ ¬они бо¤лис¤ √оспода, ≥ богам своњм служили за правом тих народ≥в, зв≥дки повиган¤ли њх.
³⁴ јж до цього дн¤ вони робл¤ть за колишн≥м правом, вони не бо¤тьс¤ √оспода, ≥ не робл¤ть за уставами своњми та за правом своњм, ан≥ за «аконом, ан≥ за запов≥ддю, ¤к наказав був √осподь синам якова, ¤кому дав ≥м'¤ ≤зрањл¤.
³⁵ ≤ склав √осподь ≥з ними запов≥та, ≥ наказав њм, говор¤чи: Ќе будете бо¤тис¤ ≥нших бог≥в, ≥ не будете вклон¤тис¤ њм, ≥ не будете служити њм, ≥ не будете приносити жертов њм,
³⁶ а т≥льки √оспода, що вив≥в вас ≥з Їгипетського краю великою силою та вит¤гненим раменом, …ого будете бо¤тис¤, ≥ …ому будете вклон¤тис¤, ≥ …ому будете приносити жертви.
³⁷ ≤ устави, ≥ права, ≥ «акона, ≥ запов≥дь, ¤к≥ написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по вс≥ дн≥, а бог≥в ≥нших не будете бо¤тис¤.
³⁸ ј запов≥та, що я склав ≥з вами, не забудете, ≥ не будете бо¤тис¤ ≥нших бог≥в,
³⁹ а т≥льки √оспода, Ѕога вашого, будете бо¤тис¤, ≥ ¬≥н вир¤туЇ вас ≥з руки вс≥х ваших ворог≥в.
⁴⁰ “а не послухали вони, бо все робили за своњм попередн≥м звичаЇм.
⁴¹ ≤ т≥ народи все бо¤лис¤ √оспода, але служили бовванам своњм. “ак само сини њхн≥ та сини њхн≥х син≥в, ¤к робили батьки њхн≥, так робл¤ть вони аж до цього дн¤.

2-а царiв 18

¹ ≤ сталос¤ третього року ќс≥њ, сина ≈линого, ≤зрањлевого цар¤, зацарював ™зек≥¤, син јхаз≥в, цар ёдин.
² ¬≥н був в≥ку двадц¤ти й п'¤ти л≥т, коли зацарював, ≥ царював в ™русалим≥ двадц¤ть ≥ дев'¤ть л≥т. ј ≥м'¤ його матер≥ јв≥, дочка «ахар≥¤.
³ ≤ робив в≥н угодне в √осподн≥х очах, усе так, ¤к робив був його батько ƒавид.
⁴ ¬≥н понищив паг≥рки, ≥ поламав стовпи дл¤ бог≥в, ≥ ст¤в јстарту, ≥ розбив м≥д¤ного зм≥¤, ¤кого зробив був ћойсей, бо аж до цих дн≥в ≤зрањлев≥ сини все кадили йому й кликали його: Ќехуштан.
⁵ ¬≥н над≥¤вс¤ на √оспода, Ѕога ≤зрањл¤, ≥ такого, ¤к в≥н, не було м≥ж ус≥ма цар¤ми ёдиними, ан≥ м≥ж тими, що були перед ним.
⁶ ≤ м≥цно тримавс¤ в≥н √оспода, не в≥дступавс¤ в≥д Ќього, ≥ додержував запов≥д≥ …ого, що наказав був √осподь ћойсеЇв≥.
⁷ ≤ був √осподь ≥з ним, у всьому, куди в≥н ходив, в≥н мав поводженн¤. ≤ збунтувавс¤ в≥н на асир≥йського цар¤, ≥ не служив йому.
⁸ ¬≥н побив филистимл¤н аж до јззи та границ≥ њњ в≥д вартовоњ башти аж до твердинного м≥ста.
⁹ ≤ сталос¤ четвертого року цар¤ ™зек≥њ, це сьомий р≥к ќс≥њ, ≈линого сина, ≤зрањлевого цар¤, п≥шов —алманасар, цар асир≥йський, на —амар≥ю, та й обл≥г њњ.
¹⁰ ≤ здобув в≥н њњ по трьох роках: шостого року ™зек≥њ, це дев'¤тий р≥к ќс≥њ, ≤зрањлевого цар¤, була здобута —амар≥¤.
¹¹ ≤ вигнав асир≥йський цар ≤зрањл¤ до јсир≥њ, ≥ попровадив њх у ’алах, ≥ в ’авор, над р≥чку •азан, та до м≥д≥йських м≥ст.
¹² ÷е за те, що не слухалис¤ вони голосу √оспода, Ѕога свого, ≥ переступали запов≥та …ого; усього, що наказав був ћойсей, раб √осподн≥й, вони ан≥ не слухали, ан≥ не робили.
¹³ ј чотирнадц¤того року цар¤ ™зек≥њ прийшов —анхер≥в, цар асир≥йський, на вс≥ укр≥плен≥ ёдин≥ м≥ста, та й захопив њх.
¹⁴ ≤ послав ™зек≥¤, цар ёдин, до цар¤ асир≥йського, до Ћах≥шу, говор¤чи: «гр≥шив ¤! ¬≥д≥йди в≥д мене, а що накладеш на мене, понесу. ≤ наклав асир≥йський цар на ™зек≥ю, ёдиного цар¤, три сотн≥ талант≥в ср≥бла та тридц¤ть талант≥в золота.
¹⁵ ≤ в≥ддав ™зек≥¤ все ср≥бло, знайдене в √осподньому дом≥ та в царевих скарбниц¤х.
¹⁶ “ого часу ™зек≥¤ в≥друбав золото з дверей √осподнього дому та зо стовп≥в, що покрив був ™зек≥¤, ёдин цар, золотом, ≥ дав його асир≥йському царев≥.
¹⁷ ј асир≥йський цар послав ≥з Ћах≥шу до цар¤ ™зек≥њ головного командувача, ≥ великого Ївнуха та великого чашника з великим в≥йськом до ™русалиму. ≤ п≥шли вони, ≥ прийшли та й стали над водот¤гом гор≥шнього ставу, що на бит≥й дороз≥ до пол¤ ¬алюшник≥в.
¹⁸ ≤ кликнули вони до цар¤, ≥ до них вийшов ≈л≥¤ким, син ’≥лк≥йњ, начальник палати, ≥ писар Ўевна, та …оах, син јсаф≥в, канцлер.
¹⁹ ≤ сказав до них великий чашник: —каж≥ть ™зек≥њ: ќтак сказав великий цар, цар асир≥йський: ўо це за над≥¤, на ¤ку ти над≥Їшс¤?
²⁰ „и думаЇш ти, що слово уст, то вже рада та сила до в≥йни? Ќа кого тепер над≥Їшс¤, що збунтувавс¤ проти мене?
²¹ “епер оце ти над≥Їшс¤ соб≥ опертис¤ на оту поламану очеретину, на ™гипет, що коли хто опираЇтьс¤ на нењ, то вона входить у долоню йому й прод≥р¤влюЇ њњ. ќтакий фараон, цар Їгипетський, дл¤ вс≥х, хто над≥Їтьс¤ на нього.
²² ј коли ви скажете мен≥: ћи над≥Їмось на √оспода, Ѕога нашого, то чи ж ¬≥н не “ой, що ™зек≥¤ понищив паг≥рки …ого та жерт≥вники …ого, ≥ сказав ёд≥ та ™русалимов≥: перед оцим т≥льки жерт≥вником будете вклон¤тис¤ в ™русалим≥?
²³ ј тепер п≥ди в заклад ≥з моњм паном, асир≥йським царем, ≥ ¤ дам тоб≥ дв≥ тис¤ч≥ коней, ¤кщо ти зможеш соб≥ дати на них верх≥вц≥в.
²⁴ ≤ ¤к же ти проженеш хоч одного нам≥сника з найменших слуг мого пана? ј ти соб≥ над≥Їшс¤ на ™гипет ради колесниць та верх≥вц≥в!
²⁵ “епер же, чи без √оспода прийшов ¤ на це м≥сце, щоб знищити його? √осподь сказав був мен≥: ѕ≥ди на той край та знищ його!
²⁶ ≤ сказав ≈л≥¤ким, син ’≥лк≥йњ, ≥ Ўевна та …оах до великого чашника: √овори до своњх раб≥в по-арамейському, бо ми розум≥Їмо, ≥ не говори з нами по-юдейському в слух тих людей, що на мур≥.
²⁷ ≤ сказав до них великий чашник: „и пан м≥й послав мене говорити ц≥ слова до твого пана та до тебе? ’≥ба не до цих людей, що сид¤ть на мур≥, щоб ≥з вами њсти св≥й кал та пити свою сечу?
²⁸ ≤ став великий чашник, ≥ кликнув гучним голосом по-юдейському, ≥ говорив ≥ сказав: ѕослухайте слово великого цар¤, цар¤ асир≥йського:
²⁹ “ак сказав цар: Ќехай не дурить вас ™зек≥¤, бо в≥н не зможе вр¤тувати вас в≥д руки його!
³⁰ ≤ нехай не запевн¤Ї вас ™зек≥¤ √осподом, говор¤чи: –¤туючи, вр¤туЇ вас √осподь, ≥ не буде дано цього м≥ста в руку цар¤ асир≥йського.
³¹ Ќе слухайте ™зек≥њ, бо так сказав цар асир≥йський: ѕримир≥тьс¤ зо мною, та й вийд≥ть до мене, та й њжте кожен св≥й виноград та кожен ф≥іу свою, ≥ пийте кожен воду зо своЇњ копанки,
³² аж поки ¤ не прийду й не в≥зьму вас до краю такого ж, ¤к ваш рай, до краю зб≥жж¤ та виноградного соку, до краю хл≥ба та виноградник≥в, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не вмирали! ≤ не слухайте ™зек≥њ, коли в≥н намовл¤Ї вас, говор¤чи: √осподь пор¤туЇ нас!
³³ „и справд≥ вр¤тували боги тих народ≥в, кожен св≥й край в≥д руки асир≥йського цар¤?
³⁴ ƒе боги √амату та јрпаду? ƒе боги —ефарвањму, √ени та ≤вви? „и вр¤тували вони —амар≥ю в≥д моЇњ руки?
³⁵ отрий з-пом≥ж ус≥х бог≥в цих крањв ур¤тував св≥й край в≥д моЇњ руки, то невже ж √осподь ур¤туЇ ™русалим в≥д моЇњ руки?
³⁶ ≤ мовчав той народ, ≥ не в≥дпов≥в йому ан≥ слова, бо це був наказ цар¤, що сказав: Ќе в≥дпов≥дайте йому!
³⁷ ≤ прийшов ≈л≥¤ким, син ’≥лк≥йњ, начальник палати, ≥ писар Ўевна, ≥ …оах, јсаф≥в син, канцлер, ≥з роздертими шатами, до ™зек≥њ, ≥ донесли йому слова великого чашника.

2-а царiв 19

¹ ≤ сталос¤, ¤к почув це цар ™зек≥¤, то роздер своњ шати та накривс¤ веретою, ≥ вв≥йшов до √осподнього дому.
² ≤ послав в≥н ≈л≥¤кима, начальника палати, ≥ писар¤ Ўевну, та старших ≥з св¤щеник≥в, покритих веретами, до пророка ≤сањ, јмосового сина.
³ ≤ сказали вони до нього: “ак сказав ™зек≥¤: ÷ей день це день гор¤ й картанн¤ та наруги! Ѕо п≥д≥йшли д≥ти аж до виходу утроби, та немаЇ сили породити!
⁴ ћоже почуЇ √осподь, Ѕог тв≥й, вс≥ слова великого чашника, що його послав асир≥йський цар, пан його, на образу ∆ивого Ѕога, ≥ √осподь, Ѕог тв≥й, покараЇ за слова, ¤к≥ чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходитьс¤.
⁵ ≤ прийшли раби цар¤ ™зек≥њ до ≤сањ.
⁶ ≤ сказав њм ≤са¤: “ак скажете вашому панов≥: “ак сказав √осподь: Ќе б≥йс¤ тих сл≥в, що почув ти, ¤кими ображали ћене слуги асир≥йського цар¤!
⁷ ќсь я дам в нього духа, ≥ в≥н почуЇ зв≥стку, ≥ вернетьс¤ до свого краю. ≤ я вражу його мечем у його крањ.
⁸ ≤ вернувс¤ великий чашник, ≥ знайшов асир≥йського цар¤, що воював проти Ћ≥вни, бо почув, що той рушив ≥з Ћах≥шу.
⁹ ј коли в≥н почув про “≥ргаку, цар¤ ет≥опського, таке: ќсь в≥н вийшов воювати з тобою! то вернувс¤, ≥ послав посл≥в до ™зек≥њ, говор¤чи:
¹⁰ “ак скажете до ™зек≥њ, ёдиного цар¤, говор¤чи: Ќехай не зводить тебе Ѕог тв≥й, що ти над≥Їшс¤ на Ќього, кажучи: Ќе буде даний ™русалим у руку асир≥йського цар¤.
¹¹ ќсь ти чув, що зробили асир≥йськ≥ цар≥ вс≥м кра¤м, щоб учинити њх закл¤тт¤м, а ти будеш ур¤тований?
¹² „и вр¤тували њх боги тих народ≥в, ¤ких понищили батьки моњ: √озана, ≥ ’арана, ≥ –ецефа, ≥ син≥в ≈дена, що в “елассар≥?
¹³ ƒе в≥н, цар √амату, ≥ цар јрпаду, ≥ цар м≥ста —ефарвањму, √ени та ≤вви?
¹⁴ ≤ вз¤в ™зек≥¤ т≥ листи з руки посл≥в, ≥ прочитав њх, ≥ вв≥йшов у √осподн≥й д≥м. ≤ ™зек≥¤ розгорнув одного листа перед √осподн≥м лицем.
¹⁵ ≤ ™зек≥¤ моливс¤ перед √осподн≥м лицем ≥ сказав: √осподи, Ѕоже ≤зрањл≥в, що сидиш на херувимах! “и “ой Їдиний Ѕог дл¤ вс≥х царств земл≥, “и створив небеса та землю!
¹⁶ Ќахили, √осподи, ухо —воЇ та й почуй! ¬≥дкрий, √осподи, оч≥ —воњ та й побач, ≥ почуй слова —анхер≥ва, що прислав ображати ∆ивого Ѕога!
¹⁷ —правд≥, √осподи, асир≥йськ≥ цар≥ попустошили т≥ народи та њхн≥й край.
¹⁸ ≤ кинули вони њхн≥х бог≥в на огонь, бо не боги вони, а т≥льки чин людських рук, дерево та кам≥нь, ≥ понищили њх.
¹⁹ ј тепер, √осподи, Ѕоже наш, спаси нас в≥д руки його, ≥ нехай знають ус≥ царства земл≥, що “и √осподь, Ѕог Їдиний!
²⁰ ≤ послав ≤са¤, јмос≥в син, до ™зек≥њ, говор¤чи: “ак сказав √осподь, Ѕог ≤зрањл≥в: я почув те, про що ти моливс¤ до ћене, про —анхер≥ва, цар¤ асир≥йського.
²¹ ќсь те слово, ¤ке √осподь говорив про нього: √ордуЇ тобою, см≥Їтьс¤ ≥з тебе д≥виц¤, с≥онська дочка, всл≥д тоб≥ головою хитаЇ дочка ™русалиму!
²² ого ла¤в ти та ображав, ≥ на кого повищив ти голос та вгору п≥дн≥с своњ оч≥? Ќа —в¤того ≤зрањлевого!
²³ „ерез посл≥в своњх √оспода ти ображав та казав: ≤з безл≥ччю своњх колесниць ¤ вийшов на гори висок≥, на боки Ћивану, ≥ позрубую кедри висок≥ його, доб≥рн≥ його кипариси, ≥ вийду аж на вершок його на н≥чл≥г, у гущину його саду.
²⁴ я копаю та п'ю чужу воду, ≥ стопою своЇњ ноги повисушую ¤ вс≥ Їгипетськ≥ р≥ки!
²⁵ ’≥ба ти не чув, що в≥ддавна зробив я оце, що за дн≥в стародавн≥х я це був створив? “епер же спровадив я це, що ти нищиш м≥ста поукр≥плюван≥, на купу румовищ обертаЇш њх...
²⁶ ј мешканц≥ њхн≥ безсил≥, настрашен≥ та побентежен≥. ¬они стали, ¤к з≥лл¤ оте польове, мов трава зелен≥юча, ¤к трава на дахах, ¤к попалене зб≥жж¤, ¤ке не досп≥ло...
²⁷ ≤ сид≥нн¤ твоЇ, ≥ тв≥й вих≥д та вх≥д тв≥й я знаю, ≥ твоЇ проти ћене обуренн¤.
²⁸ «а твоЇ проти ћене обуренн¤, що гордин¤ тво¤ над≥йшла до ушей ћоњх, то на н≥здр≥ твоњ я сережку прив≥шу, а вудило ћоЇ в твоњ уста, ≥ тебе поверну я т≥Їю дорогою, ¤кою прийшов ти!
²⁹ ј оце тоб≥ знак: њжте цього року зб≥жж¤ самос≥йне, а другого року саморосле, а третього року с≥йте та жн≥ть, ≥ сад≥ть виноградники, та й њжте њх пл≥д.
³⁰ ј вр¤товане ёдиного дому, що лишилос¤, пустить кор≥нн¤ додолу, ≥ свого плода дасть угору.
³¹ Ѕо з ™русалиму вийде позостале, а рештки в≥д гори —≥ону. –евн≥сть √оспода —аваота зробить це!
³² “ому так сказав √осподь про асир≥йського цар¤: ¬≥н не вв≥йде до м≥ста оцього, ≥ туди в≥н не кине стр≥ли, ≥ щитом њњ не попередить, ≥ вала на нього не висипле!
³³ якою дорогою прийде, то нею повернетьс¤, у м≥сто ж оце в≥н не вв≥йде, говорить √осподь!
³⁴ ≤ це м≥сто я обороню на спас≥нн¤ його ради —ебе та ради ƒавида, ћойого раба!
³⁵ ≤ сталос¤ т≥Їњ ноч≥, ≥ вийшов јнгол √осподн≥й, ≥ забив в асир≥йському табор≥ сто й в≥с≥мдес¤т ≥ п'¤ть тис¤ч. ≤ повставали вони рано вранц≥, аж ось ус≥ мертв≥ трупи!...
³⁶ ј —анхер≥в, асир≥йський цар, рушив та й п≥шов, ≥ вернувс¤ й ос≥вс¤ в Ќ≥нев≥њ.
³⁷ ≤ сталос¤, коли в≥н моливс¤ в дом≥ Ќ≥сроха, свого бога, то јдраммелех та Ўар'ецер убили його мечем, а сам≥ втекли до краю јрарат. ј зам≥сть нього зацарював син його ≈сар-’аддон.

2-а царiв 20

¹ “ими дн¤ми смертельно захвор≥в був ™зек≥¤. ≤ прийшов до нього ≤са¤, јмос≥в син, пророк, ≥ сказав до нього: “ак сказав √осподь: «ар¤ди своњм домом, бо ти вмреш, а не видужаЇш.
² ј той в≥двернув обличч¤ своЇ до ст≥ни, ≥ помоливс¤ до √оспода, говор¤чи:
³ ќ, √осподи, згадай же, що ¤ ходив перед лицем “воњм правдою та ц≥лим серцем, ≥ робив ¤ добре в очах “воњх. ≤ заплакав ™зек≥¤ ревним плачем...
⁴ ≤ сталос¤, ≤са¤ не вийшов ще з середини м≥ста, а до нього було √осподнЇ слово, говор¤чи:
⁵ ¬ернис¤, ≥ скажеш до ™зек≥њ, володар¤ ћого народу: “ак сказав √осподь, Ѕог батька твого ƒавида: ѕочув я молитву твою, побачив я сльозу твою! ќсь я вил≥кую тебе, третього дн¤ з≥йдеш ти до √осподнього дому!
⁶ ≤ до дн≥в твоњх я додам п'¤тнадц¤ть л≥т, ≥ з руки асир≥йського цар¤ вр¤тую тебе та це м≥сто, й обороню це м≥сто ради —ебе та ради раба —вого ƒавида.
⁷ ј ≤са¤ сказав: ¬≥зьм≥ть грудку ф≥і. ≤ вз¤ли й поклали на того гно¤ка, ≥ в≥н видужав...
⁸ ≤ сказав ™зек≥¤ до ≤сањ: який знак, що √осподь мене вил≥куЇ, ≥ що ¤ третього дн¤ з≥йду до √осподнього дому?
⁹ ≤ сказав ≤са¤: ќсь тоб≥ знак той в≥д √оспода, що √осподь зробить ту р≥ч, про ¤ку говорив: „ого хочеш, щоб п≥шла т≥нь уперед на дес¤ть ступен≥в, чи щоб вернулас¤ на дес¤ть ступен≥в?
¹⁰ ≤ сказав ™зек≥¤: Ћегко т≥н≥ похилитис¤ вперед на дес¤ть ступен≥в; н≥, а нехай т≥нь вернетьс¤ назад на дес¤ть ступен≥в!
¹¹ ≤ кликнув пророк ≤са¤ до √оспода, ≥ ¬≥н завернув т≥нь на ступен¤х, де вона спускалас¤ на ступен≥ јхазов≥, на дес¤ть ступен≥в...
¹² “ого часу послав Ѕеродах-Ѕал'адан, син Ѕал'адан≥в, вавилонський цар, листа та дарунка до ™зек≥њ, бо прочув був, що ™зек≥¤ захвор≥в.
¹³ ≤ вислухав њх ™зек≥¤, ≥ показав њм усю скарбницю свою, ≥ ср≥бло, ≥ золото, ≥ пахощ≥, ≥ добру оливу, ≥ всю зброњвню свою, ≥ все, що знаходилос¤ в його скарбниц¤х. Ќе було реч≥, ¤коњ не показав би њм ™зек≥¤ в дом≥ своњм та в ус≥м волод≥нн≥ своњм.
¹⁴ ≤ прийшов пророк ≤са¤ до цар¤ ™зек≥њ та й сказав до нього: ўо говорили ц≥ люди? ≤ зв≥дки вони прийшли до тебе? ј ™зек≥¤ сказав: ¬они прийшли з далекого краю, з ¬авилону.
¹⁵ ≤ той сказав: ўо вони бачили в дом≥ твоњм? ≤ ™зек≥¤ сказав: ”се, що в дом≥ моњм, вони бачили, не було реч≥, ¤коњ не показав би ¤ њм у скарбниц¤х своњх.
¹⁶ ≤ сказав ≤са¤ до ™зек≥њ: ѕослухай √осподнього слова:
¹⁷ ќсь приход¤ть дн≥, ≥ все, що в дом≥ твоЇму, ≥ що були з≥брали батьки твоњ аж до цього дн¤, буде винесене до ¬авилону. Ќ≥чого не позостанетьс¤, говорить √осподь!
¹⁸ ј з син≥в твоњх, що вийдуть ≥з тебе, ¤ких ти породиш, декого заберуть, ≥ вони будуть Ївнухами в палатах вавилонського цар¤!
¹⁹ ≤ сказав ™зек≥¤ до ≤сањ: ƒобре √осподнЇ слово, ¤ке ти сказав! ≤ подумав соб≥: “ак, мир та безпека буде за моњх дн≥в!
²⁰ ј решта д≥л ™зек≥њ та вс¤ лицарськ≥сть його, ≥ ¤к в≥н зробив става та водот¤га, ≥ впровадив воду до м≥ста, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
²¹ ≤ спочив ™зек≥¤ зо своњми батьками, а зам≥сть нього зацарював син його ћанас≥¤.

2-а царiв 21

¹ ћанас≥¤ був в≥ку дванадц¤ти л≥т, коли в≥н зацарював, ≥ царював в ™русалим≥ п'¤тдес¤т ≥ п'¤ть л≥т. ј ≥м'¤ його матер≥ ’евц≥-¬аг.
² ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, за гидотою тих народ≥в, ¤ких √осподь повиган¤в з-перед обличч¤ ≤зрањлевих син≥в.
³ ≤ в≥н знову побудував паг≥рки, що њх винищив був його батько ™зек≥¤, ≥ понаставл¤в жерт≥вник≥в ¬аалов≥, ≥ зробив јстарту, ¤к зробив був јхав, ≤зрањл≥в цар, ≥ вклон¤вс¤ вс≥м небесним св≥тилам та служив њм.
⁴ ≤ побудував в≥н жерт≥вники в √осподньому дом≥, про ¤кого сказав був √осподь: ¬ ™русалим≥ покладу я ≤м'¤ —воЇ!
⁵ ≤ побудував в≥н жерт≥вники дл¤ вс≥х небесних св≥тил на обох подв≥р'¤х √осподнього дому.
⁶ ≤ в≥н перепровадив свого сина через огонь, ≥ гадав, ≥ ворожив, ≥ настановив викликувач≥в дух≥в померлих та дух≥в в≥щих, ≥ багато робив зла в очах √оспода, щоб гн≥вити …ого.
⁷ ≤ поставив в≥н боввана јстарти, ¤кого зробив, у дом≥, про ¤кого √осподь сказав був до ƒавида та до сина його —оломона: ” цьому дом≥ та в ™русалим≥, що його я вибрав зо вс≥х ≤зрањлевих племен, покладу я ≤м'¤ —воЇ нав≥ки!
⁸ ≤ б≥льше не мандруватиме ≤зрањлева нога з т≥Їњ земл≥, ¤ку я дав њхн≥м батькам, ¤кщо т≥льки вони будуть пильнувати робити все так, ¤к наказав я њм, та ввесь «акон, що наказав њм ћ≥й раб ћойсей.
⁹ “а не послухалис¤ вони. ≤ ћанас≥¤ зв≥в њх до того, щоб робити г≥рше в≥д тих народ≥в, ¤ких √осподь вигубив з-перед обличч¤ ≤зрањлевих син≥в.
¹⁰ ≤ говорив √осподь через —воњх раб≥в пророк≥в, кажучи:
¹¹ «а те, що ћанас≥¤, цар ёдин, зробив ц≥ гидоти, учинив г≥рше в≥д усього, що робили були аморе¤ни, що були перед ним, ≥ вв≥в у гр≥х також ёду божками своњми,
¹² тому так сказав √осподь, Ѕог ≤зрањл≥в: ќсь я наводжу таке зло на ™русалим та на ёду, що в кожного, хто почуЇ про це, задзвенить в обох вухах!...
¹³ ≤ прот¤гну я на ™русалим м≥рку —амар≥њ, та вагу јхавого дому, ≥ витру ™русалим, ¤к витирають миску: витер ≥ перевернув њњ догори дном!
¹⁴ ≤ я покину останок над≥лу ћого, ≥ дам њх у руку њхн≥м ворогам, ≥ вони будуть на граб≥ж та на здобич дл¤ вс≥х њхн≥х ворог≥в,
¹⁵ тому, що вони робили зло в ћоњх очах, ≥ все гн≥вили ћене в≥д дн¤, коли вийшли њхн≥ батьки з ™гипту, й аж до дн¤ цього...
¹⁶ ј також ћанас≥¤ пролив дуже багато невинноњ крови, аж наповнив нею ™русалим в≥д входу до входу, окр≥м свого гр≥ха, що вв≥в у гр≥х ёду, щоб чинити зле в √осподн≥х очах.
¹⁷ ј решта д≥л ћанас≥њ, та все, що в≥н зробив, ≥ гр≥х його, ¤ким в≥н гр≥шив, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
¹⁸ ≤ спочив ћанас≥¤ з батьками своњми, ≥ був похований в садку свого дому, в ”ззиному садку, а зам≥сть нього зацарював син його јмон.
¹⁹ јмон був в≥ку двадц¤ти й двох рок≥в, коли в≥н зацарював, ≥ царював в≥н в ™русалим≥ два роки. ј ≥м'¤ його матер≥ ћешуллемет, дочка ’аруца з …отви.
²⁰ ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, ¤к робив його батько ћанас≥¤.
²¹ ≤ ходив в≥н ус≥Їю т≥Їю дорогою, ¤кою ходив його батько, ≥ служив тим бовванам, ¤ким служив батько його, ≥ вклон¤вс¤ њм.
²² ≤ покинув в≥н √оспода, Ѕога батьк≥в своњх, ≥ не ходив √осподньою дорогою.
²³ ≤ вчинили змову слуги јмона на нього, ≥ вбили цар¤ в його дом≥.
²⁴ “а народ раю перебив ус≥х змовник≥в на цар¤ јмона. ≤ народ настановив царем раю зам≥сть нього сина його …ос≥ю.
²⁵ ј решта д≥л јмона, усе, що робив в≥н, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
²⁶ ≤ поховали його в його гроб≥ в ”ззиному садку, а зам≥сть нього зацарював син його …ос≥¤.

2-а царiв 22

¹ …ос≥¤ був в≥ку восьми л≥т, коли в≥н зацарював, ≥ царював в ™русалим≥ тридц¤ть ≥ один р≥к. ј ≥м'¤ його матер≥ ™дида, дочка јдањ з Ѕоцкату.
² ≤ робив в≥н угодне в √осподн≥х очах, ≥ ходив ус≥Їю дорогою свого батька ƒавида, ≥ не вступавс¤ ан≥ праворуч, ан≥ л≥воруч.
³ ≤ сталос¤ в≥с≥мнадц¤того року цар¤ …ос≥њ, послав цар Ўафана, сина јцал≥њ, ћешулламового сина, писар¤, до √осподнього дому, говор¤чи:
⁴ ѕ≥ди до ’≥лк≥йњ, первосв¤щеника, ≥ нехай перел≥чить те ср≥бло, що знесене до √осподнього дому, що з≥брали в≥д народу сторож≥ порога.
⁵ ≤ нехай дадуть його на руку виконавц¤м роботи, поставленим у √осподньому дом≥, а т≥ нехай дадуть його тим, хто працюЇ в √осподньому дом≥, щоб направл¤ти ушкодженн¤ храму,
⁶ тесл¤рам, ≥ буд≥вничим, ≥ мул¤рам, щоб купувати дерево та тесане кам≥нн¤ на направу храму.
⁷ “≥льки нехай не обл≥чуютьс¤ з ними про те ср≥бло, що дане на њхню руку, бо чесно вони робл¤ть.
⁸ ≤ сказав ’≥лк≥й¤, первосв¤щеник, до писар¤ Ўафана: я знайшов у √осподньому дом≥ нигу «акону! ≤ дав ’≥лк≥й¤ ту нигу Ўафанов≥, ≥ той перечитав њњ.
⁹ ≤ вв≥йшов писар Ўафан до цар¤, ≥ прин≥с царев≥ в≥стку, ≥ сказав: –аби твоњ висипали те ср≥бло, що знайдене в дом≥, ≥ дали його на руку виконавц¤м роботи, поставленим у √осподньому дом≥.
¹⁰ ≤ дон≥с писар Ўафан царев≥, говор¤чи: —в¤щеник ’≥лк≥й¤ дав мен≥ книгу. ≤ Ўафан перечитав њњ перед царем.
¹¹ ≤ сталос¤, ¤к цар почув слова ниги «акону, то роздер своњ шати...
¹² ≤ наказав цар св¤щеников≥ ’≥лк≥йњ, ≥ јх≥камов≥, Ўафановому синов≥, ≥ јхборов≥, ћ≥хањному синов≥, ≥ писарев≥ Ўафанов≥, ≥ јсањ, царевому слуз≥, говор¤чи:
¹³ ≤д≥ть, зверн≥тьс¤ до √оспода про мене й про народ, та про всього ёду, про слова ц≥Їњ знайденоњ книги. ¬еликий бо гн≥в √осподн≥й, що запаливс¤ на нас за те, що батьки наш≥ не слухалис¤ сл≥в ц≥Їњ книги, щоб робити все, що написано про нас.
¹⁴ ≤ п≥шов св¤щеник ’≥лк≥й¤, ≥ јх≥кам, ≥ јхбор, ≥ Ўафан, ≥ јса¤ до пророчиц≥ ’улди, ж≥нки Ўаллума, сина “≥кви, сина ’архасового, сторожа шат, вона сид≥ла в ™русалим≥, на Ќовому ћ≥ст≥, ≥ говорили до нењ.
¹⁵ ј вона сказала до них: “ак говорить √осподь, Ѕог ≤зрањл≥в: —каж≥ть чолов≥ков≥, що послав вас до мене:
¹⁶ “ак говорить √осподь: ќсь я наведу лихо на оце м≥сце та на мешканц≥в його, ус≥ слова т≥Їњ книги, що читав ёдин цар,
¹⁷ за те, що вони покинули ћене, ≥ кадили ≥ншим богам, щоб гн≥вити ћене вс≥м д≥лом своњх рук. ≤ розпаливс¤ ћ≥й гн≥в на це м≥сце, ≥ в≥н не погасне!
¹⁸ ј ёдиному царев≥, що послав вас звернутис¤ до √оспода, скажете йому так: “ак говорить √осподь, Ѕог ≤зрањл≥в, т≥ слова, ¤к≥ ти чув:
¹⁹ «а те, що зм'¤кло твоЇ серце, ≥ ти впокоривс¤ перед √осподн≥м лицем, коли почув, що я говорив про це м≥сце та про мешканц≥в його, що вони стануть спустошенн¤м та прокл¤тт¤м, ≥ що ти роздер шати своњ та плакав перед ћоњм лицем, то я також почув, говорить √осподь.
²⁰ “ому то я прилучу тебе до батьк≥в твоњх, ≥ ти будеш прилучений до гроб≥в своњх у мир≥, ≥ оч≥ твоњ не побачать усього того лиха, що я наводжу на оце м≥сце. ≤ вони принесли цю в≥стку царев≥.

2-а царiв 23

¹ ј цар послав, ≥ з≥брали до нього вс≥х старших ёди та ™русалиму.
² ≤ вв≥йшов до √осподнього дому цар та кожен муж ёди, а з ним ус≥ мешканц≥ ™русалиму, ≥ св¤щеники, ≥ пророки, ≥ ввесь народ в≥д малого й аж до великого, ≥ в≥н прочитав до њхн≥х ушей ус≥ слова ниги «апов≥ту, знайденоњ в √осподньому дом≥.
³ ≤ став цар на п≥двищенн≥, ≥ склав запов≥та перед √осподн≥м лицем, щоб ходити за √осподом та додержувати запов≥д≥ …ого, ≥ св≥дченн¤ …ого, ≥ постанови …ого вс≥м серцем та вс≥Їю душею, щоб виконати слова того запов≥ту, що написан≥ в т≥й книз≥. ≤ ввесь народ пристав до запов≥ту.
⁴ ≤ наказав цар ’≥лк≥йњ, великому св¤щеников≥, й ≥ншим св¤щеникам та сторожам порога, щоб повиносили з √осподнього храму вс≥ реч≥, зроблен≥ дл¤ ¬аала та дл¤ јстарти, та дл¤ вс≥х небесних св≥тил. ≤ в≥н попалив њх поза ™русалимом на кедронських пол¤х, а њхн≥й порох в≥дн≥с до Ѕет-≈лу.
⁵ ≤ в≥н поскидав жерц≥в, що њх понаставл¤ли були ёдин≥ цар≥, ≥ що вони кадили на паг≥рках по ёдиних м≥стах та в околиц¤х ™русалиму, ≥ кадили дл¤ ¬аала, ≥ дл¤ сонц¤, ≥ дл¤ м≥с¤ц¤, ≥ дл¤ планет, ≥ дл¤ вс≥х небесних св≥тил.
⁶ ≤ в≥н вин≥с јстарту з √осподнього дому поза ™русалим до кедронськоњ долини, та й спалив њњ в кедронськ≥й долин≥, ≥ стер на порох, а њњ порох кинув на гроби звичайних людей.
⁷ ≤ в≥н порозбивав доми культу блудод≥йник≥в, що були при √осподньому дом≥, де ж≥нки ткали зав≥су дл¤ јстарти.
⁸ ≤ в≥н випровадив ус≥х св¤щеник≥в з ёдиних м≥ст, ≥ опоганив паг≥рки, де св¤щеники кадили, в≥д •еви аж до Ѕеер-Ўеви, ≥ порозбивав паг≥рки брам, що були при вход≥ брами ≤суса, зверхника м≥ста, що л≥воруч тому, хто входив до брами м≥ста.
⁹ јле св¤щеники паг≥рк≥в не входили до √осподнього жерт≥вника в ™русалим≥, а т≥льки њли пр≥сне серед своњх брат≥в.
¹⁰ ≤ в≥н опоганив м≥сце ставленн¤ на огн≥, що в долин≥ √≥нномового сина, щоб н≥хто не переводив через огонь сина свого та дочку свою дл¤ ћолоха.
¹¹ ≤ в≥н пов≥дставл¤в кон≥, ¤ких давали ёдин≥ цар≥ дл¤ сонц¤, в≥д входу до √осподнього дому, при к≥мнат≥ Ївнуха Ќетан-ћелеха, що був у ѕарвар≥м≥, а колесниц≥ сонц¤ попалив ув огн≥.
¹² ј жерт≥вники, що були на даху јхазовоњ горниц≥, що поробили ёдин≥ цар≥, та жерт≥вники, що поробив ћанас≥¤ на двох подв≥р'¤х √осподнього дому, цар порозбивав. ≤ в≥н зв≥дти поб≥г, ≥ кинув њхн≥й порох до кедронського потоку.
¹³ ј паг≥рки, що навпроти ™русалиму, праворуч гори «губи, ¤к≥ побудував був —оломон, ≤зрањл≥в цар, дл¤ јстарти, гидоти сидонськоњ, ≥ дл¤ емота, гидоти моавськоњ, ≥ дл¤ ћ≥лкома, гидоти јммонових син≥в, цар поопоганював.
¹⁴ ≤ в≥н порозбивав стовпи дл¤ бог≥в, ≥ постинав посв¤чен≥ дерева, а њхнЇ м≥сце наповнив людськими к≥стками.
¹⁵ ј також жерт≥вника, що в Ѕет-≈л≥, паг≥рка, що зробив був ™ровоам, син Ќеват≥в, що вв≥в у гр≥х ≤зрањл¤, також жерт≥вника цього та цього паг≥рка в≥н розбив, ≥ спалив того паг≥рка та стер на порох, ≥ јстарту спалив.
¹⁶ ≤ обернувс¤ …ос≥¤, та й побачив гроби, що були там на гор≥. ≤ послав в≥н, ≥ позабирав кост≥ з гроб≥в, ≥ попалив на жерт≥внику, ≥ опоганив його, за словом √осподн≥м, ¤ке кликав був Ѕожий чолов≥к, що прор≥кав оц≥ реч≥.
¹⁷ ≤ сказав цар: ўо це за надгробок, що ¤ бачу? ј люди того м≥ста сказали йому: ÷е надгробок Ѕожого чолов≥ка, що прийшов з ёдењ й прор≥к оц≥ реч≥, ¤к≥ зробив ти на жерт≥внику в Ѕет-≈л≥.
¹⁸ ј в≥н сказав: ƒайте йому спок≥й, нехай н≥хто не рухаЇ костей його. ≤ зберегли його кост≥, кост≥ того пророка, що прийшов був ≥з —амар≥њ.
¹⁹ ј також ус≥ доми паг≥рк≥в, що по самар≥йських м≥стах, що поробили були ≤зрањлев≥ цар≥, щоб гн≥вити √оспода, …ос≥¤ понищив, ≥ зробив з ними те саме, що зробив у Ѕет-≈л≥.
²⁰ ≤ пор≥зав в≥н ус≥х св¤щеник≥в паг≥рк≥в, що були там, на жерт≥вниках, ≥ попалив на них людськ≥ кост≥, та й вернувс¤ до ™русалиму.
²¹ ≤ наказав цар усьому народов≥, говор¤чи: —правте ѕасху дл¤ √оспода, вашого Ѕога, ¤к написано в оц≥й низ≥ «апов≥ту.
²² Ѕо не справл¤лас¤ ц¤ ѕасха в≥д дн≥в судд≥в, що судили ≤зрањл¤, по вс≥ дн≥ цар≥в ≤зрањлевих та цар≥в ёдиних.
²³ ≤ т≥льки в≥с≥мнадц¤того року цар¤ …ос≥њ справл¤лас¤ ѕасха дл¤ √оспода в ™русалим≥.
²⁴ ј також викликач≥в дух≥в померлих, ≥ дух≥в в≥щих, ≥ домових божк≥в, ≥ бовван≥в, ≥ вс¤к≥ гидоти, що по¤вилис¤ в ёдин≥м крањ та в ™русалим≥, повинищував …ос≥¤, щоб поставити слова «акону, написан≥ в книз≥, що знайшов св¤щеник ’≥лк≥й¤ в √осподньому дом≥.
²⁵ ј такого цар¤, ¤к в≥н, не було перед ним, що навернувс¤ б до √оспода вс≥м своњм серцем, ≥ вс≥Їю душею своЇю, ≥ вс≥Їю силою своЇю, за вс≥м ћойсеЇвим «аконом, ≥ по ньому не повставав такий, ¤к в≥н.
²⁶ “≥льки не спинивс¤ √осподь в≥д ревности —вого великого гн≥ву, ¤ким запаливс¤ …ого гн≥в на ёду за вс≥ ог≥рченн¤, ¤кими гн≥вив …ого ћанас≥¤.
²⁷ ≤ сказав √осподь: “акож ёду в≥дкину я в≥д лиц¤ —вого, ¤к в≥дкинув я ≤зрањл¤, ≥ в≥дкину це м≥сто, ¤ке вибрав, ™русалим, та цей храм, про ¤кий я сказав: ≤м'¤ ћоЇ буде там!
²⁸ ј решта д≥л …ос≥њ та все, що в≥н робив, ото вони написан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
²⁹ «а його дн≥в п≥шов фараон Ќехо, Їгипетський цар, на асир≥йського цар¤, на р≥чку ™фрат. ≤ вийшов цар …ос≥¤ навпроти нього, та той убив його в ћеі≥ддо, коли в≥н побачив його...
³⁰ ≤ його раби повезли його мертвого з ћеі≥ддо, ≥ привезли його до ™русалиму, ≥ поховали його в гроб≥вц≥ його. ј народ раю вз¤в ™гоахаза, сина …ос≥њ, ≥ помазали його, та й настановили його царем зам≥сть його батька.
³¹ ™гоахаз був в≥ку двадц¤ти й трьох л≥т, коли в≥н зацарював, ≥ царював в ™русалим≥ три м≥с¤ц≥. ј ≥м'¤ його матер≥ ’амуталь, дочка ™рем≥њ, з Ћ≥вни.
³² ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, усе так, ¤к робили його батьки.
³³ ≤ фараон Ќехо зв'¤зав його в –≥вл≥, в гаматському крањ, щоб в≥н не царював в ™русалим≥, ≥ наклав кару на цей край, сто талант≥в ср≥бла та талант золота.
³⁴ ј царем настановив фараон Ќехо ≈л'¤кима, сина …ос≥њ, зам≥сть батька його …ос≥њ, ≥ зм≥нив ≥м'¤ його на ™го¤ким. ј ™гоахаза в≥н уз¤в, ≥ той прибув до ™гипту та й помер там.
³⁵ ≤ ™го¤ким давав фараонов≥ ср≥бла та золота; т≥льки розклав це на рай, щоб давати те ср≥бло на фараон≥в наказ, в≥н ст¤гав те ср≥бло та золото з народу раю за оц≥нкою земл≥ кожного, щоб в≥ддати фараонов≥ Ќехо.
³⁶ ™го¤ким був в≥ку двадц¤ти й п'¤ти л≥т, коли в≥н зацарював, ≥ одинадц¤ть рок≥в царював в ™русалим≥. ј ≥м'¤ його матер≥ «евуда, дочка ѕедањ, з –уми.
³⁷ ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, усе так, ¤к робили батьки його.

2-а царiв 24

¹ «а його дн≥в прийшов Ќавуходоносор, цар вавилонський, а ™го¤ким був йому три роки нев≥льником, та потому збунтувавс¤ на нього.
² ј √осподь послав на нього орди халдењв, ≥ орди сир≥йськ≥, ≥ орди моавськ≥, та орди син≥в јммона. ≤ в≥н послав њх на ёду, щоб вигубити њх за словом √оспода, що ¬≥н говорив через раб≥в —воњх пророк≥в.
³ “≥льки на наказ √оспода сталос¤ це на ёду, щоб в≥дкинути його в≥д лиц¤ …ого за гр≥хи ћанас≥њ, за все, що в≥н робив,
⁴ а також за неповинну кров, ¤ку в≥н пролив, ≥ наповнив ™русалим неповинною кров'ю; ≥ не хот≥в √осподь простити.
⁵ ј решта ™го¤кимових д≥л, та все, що в≥н робив, ото вони описан≥ в низ≥ ’рон≥ки ёдиних цар≥в.
⁶ ≤ спочив ™го¤ким зо своњми батьками, а зам≥сть нього зацарював син його ™го¤х≥н.
⁷ ≤ б≥льше вже не виходив Їгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе в≥д ™гипетського потоку аж до р≥чки ≈фрату, усе, що належало Їгипетському царев≥.
⁸ ™го¤х≥н був в≥ку в≥с≥мнадц¤ти л≥т, коли в≥н зацарював, ≥ царював в ™русалим≥ три м≥с¤ц≥. ј ≥м'¤ його матер≥ Ќехушта, дочка ≈лнатана, з ™русалиму.
⁹ ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, усе так, ¤к робив його батько.
¹⁰ “ого часу прийшли до ™русалиму раби Ќавуходоносора, цар¤ вавилонського, ≥ м≥сто попало в облогу.
¹¹ ≤ прийшов Ќавуходоносор, вавилонський цар, на м≥сто, а його раби обл¤гали його.
¹² ≤ вийшов ™го¤х≥н, цар ёдин, до вавилонського цар¤, в≥н та мати його, ≥ слуги його, ≥ кн¤з≥ його, ≥ Ївнухи його, ≥ вавилонський цар уз¤в його восьмого року свого царюванн¤.
¹³ ≤ позабирав в≥н зв≥дти вс≥ скарби √осподнього дому та скарби дому царевого, ≥ пов≥друбував вс≥ золот≥ реч≥, ¤к≥ поробив був —оломон, цар ≤зрањл≥в, у √осподньому храм≥, ¤к говорив √осподь.
¹⁴ ≤ повиводив в≥н увесь ™русалим, ≥ вс≥х кн¤з≥в, ≥ вс≥х лицар≥в в≥йськових, дес¤ть тис¤ч п≥шло до невол≥, ≥ вс≥х тесл≥в та ковал≥в. Ќе позоставив н≥кого, окр≥м нужденного народу раю...
¹⁵ ≤ в≥н вив≥в до ¬авилону ™го¤х≥на та цареву мат≥р, ≥ царських ж≥нок, ≥ його Ївнух≥в, ≥ видатних у рањ, ус≥х випровадив у неволю з ™русалиму до ¬авилону.
¹⁶ ≤ вс≥х в≥йськових, с≥м тис¤ч, ≥ тесл≥в та ковал≥в тис¤чу, ус≥х лицар≥в, що займалис¤ в≥йною, вив≥в њх вавилонський цар у неволю до ¬авилону.
¹⁷ ј царем настановив вавилонський цар ћаттан≥ю, д¤дька ™го¤х≥на, зам≥сть нього, ≥ перем≥нив ≥м'¤ його на —едек≥ю.
¹⁸ —едек≥¤ був в≥ку двадц¤ти й одного року, коли в≥н зацарював, ≥ в≥н царював в ™русалим≥ одинадц¤ть рок≥в. ј ≥м'¤ його матер≥ ’амуталь, дочка ™рем≥њ з Ћ≥вни.
¹⁹ ≤ робив в≥н зло в √осподн≥х очах, усе так, ¤к робив був ™го¤ким.
²⁰ Ѕо за √осподн≥й гн≥в сталос¤ це на ™русалим та на ёду, ≥ ¬≥н в≥дкинув њх в≥д —вого лиц¤. ≤ —едек≥¤ збунтувавс¤ проти вавилонського цар¤.

2-а царiв 25

¹ ≤ сталос¤ дев'¤того року його царюванн¤, дес¤того м≥с¤ц¤, дес¤того дн¤ м≥с¤ц¤, прийшов Ќавуходоносор, цар вавилонський, в≥н та все в≥йсько його, на ™русалим, ≥ розтаборивс¤ проти нього, ≥ побудували проти нього вала навколо.
² ≤ було м≥сто в облоз≥ аж до одинадц¤того року цар¤ —едек≥њ.
³ ƒев'¤того дн¤ м≥с¤ц¤ настав сильний голод у м≥ст≥, ≥ не було хл≥ба дл¤ народу раю.
⁴ ≤ пробитий був прол≥м у мур≥ м≥ста, ≥ вс≥ во¤ки повт≥кали вноч≥ дорогою брами м≥ж двома мурами, що при царському садку, бо халдењ були при м≥ст≥ навколо. ј цар ут≥к дорогою в степ.
⁵ ј халдейське в≥йсько погналос¤ за царем, та й догнали його в Їрихонських степах, а все його в≥йсько розпорошилос¤ в≥д нього.
⁶ ≤ схопили цар¤, ≥ в≥двели його до вавилонського цар¤ до –≥вли, ≥ там його той засудив.
⁷ ј син≥в —едек≥њ зар≥зали на його очах, а оч≥ —едек≥њ в≥н вибрав, ≥ скував його двома м≥д¤ними кайданами, та й в≥дв≥в його до ¬авилону...
⁸ ј п'¤того м≥с¤ц¤, сьомого дн¤ м≥с¤ц¤, це дев'¤тнадц¤тий р≥к цар¤ Ќавуходоносора, вавилонського цар¤, прийшов до ™русалиму Ќевузар'адан, начальник царськоњ сторож≥, слуга вавилонського цар¤.
⁹ ≤ в≥н спалив д≥м √осподн≥й та д≥м царевий, ≥ вс≥ доми в ™русалим≥, ≥ кожен великий д≥м спалив огнем.
¹⁰ ≤ мури навколо ™русалиму порозбивало все халдейське в≥йсько, що було з начальником царськоњ сторож≥.
¹¹ ј решту народу, що позоставс¤ в м≥ст≥, ≥ тих, що переб≥гли до вавилонського цар¤, ≥ решту простого люду повиган¤в Ќевузар'адан, начальник царськоњ сторож≥.
¹² ј з б≥дноти раю начальник царськоњ сторож≥ позоставив декого за вин¤р≥в та за р≥льник≥в.
¹³ ј м≥д¤н≥ стовпи, що в √осподньому дом≥, ≥ п≥дстави, ≥ м≥д¤не море, що в √осподньому дом≥, халдењ поламали, ≥ в≥днесли њхню м≥дь до ¬авилону.
¹⁴ ≤ горн¤та, ≥ лопатки, ≥ нож≥, ≥ ложки, ≥ ввесь м≥д¤ний посуд, що вживаЇтьс¤ при служб≥, позабирали.
¹⁵ ≤ кадильниц≥, ≥ чаш≥, усе, що було золоте забрав золото, а що було ср≥бне ср≥бло вз¤в начальник царськоњ сторож≥.
¹⁶ ƒва стовпи, одне море та т≥ п≥дстави, що —оломон поробив був дл¤ √осподнього дому, не було й ваги дл¤ вс≥х цих речей!
¹⁷ ¬≥с≥мнадц¤ть л≥кт≥в висок≥сть одного стовпа й одна м≥д¤на маковиц¤, а висок≥сть маковиц≥ три л≥кт≥, та мережка, ≥ гранатов≥ ¤блука на маковиц≥ навколо, усе м≥дь. ≤ дл¤ другого стовпа з мережкою так само.
¹⁸ ≤ начальник царськоњ сторож≥ вз¤в —ераю, первосв¤щеника, ≥ ÷ефан≥ю, другого св¤щеника, та трьох сторож≥в порога.
¹⁹ ј з м≥ста вз¤в в≥н одного Ївнуха, що був начальником над в≥йськовими, та п'¤ть чолов≥ка з тих, що бачать цареве обличч¤, що були знайден≥ в м≥ст≥, ≥ писар¤, зверхника в≥йськових в≥дд≥л≥в, що записував народ раю до в≥йськових в≥дд≥л≥в, ≥ ш≥стдес¤т чолов≥ка з народу раю, що знаходилис¤ в м≥ст≥.
²⁰ ≤ позабирав њх Ќевузар'адан, начальник царськоњ сторож≥, ≥ в≥дв≥в њх до вавилонсього цар¤, до –≥вли.
²¹ ≤ вдарив њх вавилонський цар, ≥ повбивав њх у –≥вл≥, у гаматовому крањ. ≤ п≥шов ёда на вигнанн¤ з своЇњ земл≥.
²² ј народ, що позоставс¤ в ёдиному крањ, ¤кого позоставив Ќавуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним •едал≥ю, сина јх≥кама, Ўафанового сина.
²³ ≤ почули вс≥ в≥йськов≥ зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив •едал≥ю, то поприходили до •едал≥њ до ћ≥цпи ≥ ≤змањл, син Ќетан≥њн, ≥ …оханан, син ареах≥в, ≥ —ера¤, син нетофат¤нина “анхумета, ≥ яазан≥¤, син маахат¤нина, вони та њхн≥ люди.
²⁴ ≤ прис¤гнув •едал≥¤ њм та њхн≥м люд¤м, ≥ сказав њм: Ќе б≥йтес¤ бути п≥дданими халдейц¤м, ос¤дьте в рањ та служ≥ть вавилонському царев≥, ≥ буде вам добре!
²⁵ ≤ сталос¤ сьомого м≥с¤ц¤, прийшов ≤змањл, син Ќетан≥њ, ≈л≥шамового сина, з царського нас≥нн¤, та дес¤ть муж≥в ≥з ним, ≥ вдарили вони •едал≥ю, ≥ в≥н помер, ≥ юдењв, ≥ халдењв, що були з ними в ћ≥цп≥.
²⁶ ≤ зн¤вс¤ ввесь народ, в≥д малого й аж до великого, та зверхники в≥йськ, ≥ п≥шов до ™гипту, бо бо¤вс¤ халдењв.
²⁷ ≤ сталос¤ тридц¤того й сьомого року невол≥ ™го¤х≥на, ёдиного цар¤, дванадц¤того м≥с¤ц¤, двадц¤ть сьомого дн¤ м≥с¤ц¤, ≈в≥л-ћеродах, цар вавилонський, у роц≥ свого зацарюванн¤, змилувавс¤ над ™го¤х≥ном, ёдиним царем, ≥ вив≥в його з дому ув'¤зненн¤.
²⁸ ≤ в≥н говорив ≥з ним ласкаво, ≥ поставив трона його понад трона цар≥в, що були з ним у ¬авилон≥.
²⁹ ≤ зм≥нив в'¤зничну одежу його, ≥ в≥н завжди њв хл≥б перед ним по вс≥ дн≥ свого житт¤.
³⁰ ј њжа його, њжа стала, видавалас¤ йому в≥д цар¤, щоденне щоденно, по вс≥ дн≥ його житт¤.

Сайт управляется системой uCoz