|
ƒрапак √., —киба ћ.
|
Ќапевне н≥кого не треба особливо переконувати, що ≥нтелектуальна д≥¤льн≥сть притаманна виключно людин≥. јдже вс¤ ≥стор≥¤ людства Ї найкращим тому св≥дченн¤м. ј локомотивом прогресу, ¤к сьогодн≥ визнають ус≥, Ї конкуренц≥¤. —аме вона споконв≥чно надихала людство не зупин¤тис¤ на дос¤гнутому, пост≥йно вдосконалюватись, шукати ≥ створювати нове, невпинно рухаючись уперед. ≤ ц≥лком лог≥чним на цьому тл≥ вигл¤даЇ потреба у захист≥ ≥нтерес≥в творц≥в нового. “ому, з метою ознайомленн¤ майбутн≥х кер≥вник≥в держави з основами положенн¤ми проблеми захисту р≥зних об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ авторами ≥ пропонуЇтьс¤ ц¤ книга. Ќаш пос≥бник складаЇтьс¤ з п'¤ти розд≥л≥в. ” першому розгл¤даютьс¤ основн≥ пон¤тт¤ ≥нтелектуальноњ власност≥. ƒругий - присв¤чено особливост¤м захисту об'Їкт≥в авторського права та сум≥жних прав. ” третьому розд≥л≥ увагу надано правов≥й охорон≥ об'Їкт≥в промисловоњ власност≥. ” четвертому подаютьс¤ в≥домост≥ про особливост≥ передач≥ прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥. «абезпеченн¤ прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥ анал≥зуЇтьс¤ у п'¤тому розд≥л≥. “акож у пос≥бнику подано тлумаченн¤ найб≥льш вживаних терм≥н≥в, визначень ≥ пон¤ть стосовно ≥нтелектуальноњ власност≥. ѕотреба у створенн≥ под≥бноњ роботи викликана дек≥лькома чинниками. ѕо-перше, в≥дсутн≥стю широкодоступних сучасних украњномовних пос≥бник≥в з цього питанн¤, а також останн≥ми зм≥нами у законодавств≥ ”крањни стосовно ≥нтелектуальноњ власност≥. ѕо-друге, бажанн¤м заповнити прогалину у правов≥й культур≥ техн≥чноњ ел≥ти з цього питанн¤. јдже не секрет, що незнанн¤ своњх прав суттЇво звужуЇ потенц≥йн≥ можливост≥ член≥в сусп≥льства. р≥м того, у останн≥ роки в ”крањн≥ значно п≥двищивс¤ ≥нтерес до проблеми захисту р≥зних об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, що по¤снюЇтьс¤ активними ≥нтеграц≥йними процесами у держав≥. јвтори висловлюють щиру под¤ку рецензентам роботи професору кафедри Ќац≥ональноњ академ≥њ ѕрикордонних в≥йськ ”крањни, ≥м. Ѕогдана ’мельницького, к.ю.н. ¬алер≥ю ¬асильовичу олоскову та зав≥дувачу кафедри цив≥льно-правових дисципл≥н ’мельницького ≥нституту рег≥онального управл≥нн¤ та права, к.ю.н., доц. —тефанчуку –услану ќлекс≥йовичу за њх детальне ознайомленн¤ з роботою а також доброзичливу критику, що багато у чому спри¤ла покращенню тексту пос≥бника. ћи також вд¤чн≥ редактору книги за р¤д внесених вдосконалень до тексту рукопису. ќсобливу вд¤чн≥сть автори висловлюють «аслуженому прац≥внику осв≥ти ”крањни, д≥йсному члену ћ≥жнародноњ академ≥њ ≤нформатизац≥њ, академ≥ку јкадем≥њ ≥нженерних наук ”крањни та ”крањнськоњ технолог≥чноњ академ≥њ, д.т.н., професору —≥л≥ну –адом≥ру ≤вановичу за допомогу у п≥дготовц≥ рукопису, ц≥нн≥ поради та п≥дтримку. ”с≥ зауваженн¤, пропозиц≥њ та рекомендац≥њ щодо покращенн¤ викладеного матер≥алу, автори з вд¤чн≥стю приймуть. ¬аш≥ побажанн¤ просимо надсилати за адресою: “ехнолог≥чний ун≥верситет ѕод≥лл¤, вул. ≤нститутська, 11, м. ’мельницький, 29016. √. ƒрапаку ≥ ћ. —киб≥ або E-mail: drapak@beta.tup.km.ua.
«агальновизнано, що ус≥ без вин¤тку в ”крањн≥ прагнуть п≥двищенн¤ стандарту житт¤ сусп≥льства. ≤ так само ус≥ визнають, що зростанн¤ його ¤кост≥ можливо лише за умов пол≥пшенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥. —в≥товий досв≥д останн≥х рок≥в дещо зм≥нив у¤вленн¤ про можлив≥ шл¤хи розвитку людства. якщо ран≥ше вважалос¤, що пров≥дна роль у зростанн≥ економ≥ки держав належить природним ресурсам, то зараз, ¤к стверджують експерти ќќЌ, на передн≥й план виступаЇ ≥нтелектуальний потенц≥ал нац≥њ [6]. ѕрактика процв≥таючих в≥тчизн¤них ≥ закордонних ф≥рм св≥дчить, що сьогодн≥ добитис¤ справжнього ≥ довготривалого усп≥ху можливо лише за рахунок використанн¤ нов≥тн≥х технолог≥й. ј в умовах жорсткоњ конкуренц≥њ необх≥дно цив≥л≥зовано захистити своњ надбанн¤. ≤ робити це можливо лише за допомогою чинного законодавства. “ворц¤ми нового виступають особистост≥, ¤к≥, на превеликий жаль, ¤к правило, мало об≥знан≥ з особливост¤ми правового захисту своЇњ прац≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ р¤дом об'Їктивних причин. ѕо-перше, на теренах колишнього —оюзу ≥нтелектуальний продукт н≥коли не був товаром. р≥м того, в сусп≥льств≥ н≥коли не культивувавс¤ Ѕожий принцип "Ќе вкради" стосовно об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥. ≤ найголовн≥ше, стр≥мкий темп входженн¤ нашоњ молодоњ крањни у св≥тове сп≥втовариство потребуЇ пост≥йного ≥ кроп≥ткого навчанн¤ њњ громад¤н основам захисту ≥нтелектуальноњ власност≥ та всеб≥чного поширенн¤ знань про нењ. Ќаше завтра - це членство у ™вропейському —оюз≥ (——) та ≥нших Ївропейських та Ївроатлантичних структурах, вступ до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (—ќ“) тощо. « цього приводу дуже влучно висловивс¤ посол орол≥вства ≤спан≥¤ в ”крањн≥ Ћу≥с √омес де јранда ≥ ¬≥льЇн. ¬ ≥нтерв'ю журналу "јкадем≥¤" за 2002 р≥к, в≥н побажав молодим украњнц¤м: "«бер≥гайте почутт¤ г≥дност≥, пам'¤тайте про власну ун≥кальн≥сть, перестаньте комплексувати ≥ набирайтесь досв≥ду. Ќе в≥дкидайте своњх традиц≥й ≥ культури, а на њх баз≥ ≥нтегруйте ”крањну до Ївропейського сп≥втовариства". ≤ одн≥Їю з цеглинок у будов≥ майбутньоњ ”крањни, ”крањни Ївропейськоњ - ≥нтелектуальна власн≥сть. —ьогодн≥ наша держава т≥льки розпочала св≥й шл¤х до громад¤нського сусп≥льства, тому так важливо п≥двищити р≥вень правових знань перес≥чних украњнц≥в, зокрема техн≥чноњ та творчоњ ≥нтел≥генц≥њ стосовно ≥нтелектуальноњ власност≥. Ќажаль, р≥вень правових знань з цих питань у науковц≥в, ≥нженерного корпусу, не говор¤чи вже про звичайних громад¤н, взагал≥ не витримуЇ н≥¤коњ критики. ќднак, перебуваючи у св≥товому сп≥втовариств≥, ми не можемо обходити традиц≥њ, що склалис¤ у цив≥л≥зованому св≥т≥. як кажуть у нас, "до чужого монастир¤ ≥з своњм статутом не ход¤ть". “ому такою слушною видаЇтьс¤ нам ≥де¤ навчанн¤ нашоњ молод≥ винах≥дництву ≥ њњ широке ознайомленн¤ з проблемами захисту ≥нтелектуальноњ власност≥ [19]. ћи вважаЇмо, що вища школа не повинна сто¤ти осторонь цих гострих проблем, котр≥ постали перед нашою молодою крањною. ¬иход¤чи з цих м≥ркувань, автори ≥ пропонують цей пос≥бник. ¬загал≥ пон¤тт¤ "власн≥сть" дуже широке ≥ притаманне юридичним, економ≥чним та ≥ншим категор≥¤м. ќсобливост≥ його застосуванн¤ в ≥нженерн≥й (частково юридичн≥й) ≥ економ≥чн≥й практиц≥ ми ≥ спробуЇмо розгл¤нути у цьому пос≥бнику. « економ≥чноњ точки зору пон¤тт¤ "власн≥сть" характеризуЇтьс¤ пон¤тт¤ми нематер≥альних та матер≥альних актив≥в. ѕон¤тт¤ матер≥альних актив≥в, на наш погл¤д, очевидне ≥ не вимагаЇ н≥¤ких додаткових роз'¤снень. ≤нша справа з розум≥нн¤м пон¤тт¤ нематер≥альних актив≥в. ƒавайте спочатку розгл¤немо, що ж в≥дноситьс¤ до останн≥х. «а даними ≤нституту ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ права до нематер≥альних актив≥в належать [«ќ]: —тр≥мк≥й розвиток науки та техн≥ки в останн≥ роки пост≥йно породжуЇ нов≥ продукти ≥нтелектуальноњ власност≥. —ьогодн≥, окр≥м в≥домих об'Їкт≥в, до ≥нтелектуальноњ власност≥ в св≥т≥ також в≥днос¤ть б≥отехнолог≥њ, топограф≥њ ≥нтегральних м≥кросхем тощо. р≥м того, до ≥нтелектуальноњ власност≥ належать та ≥нш≥ об'Їкти. Ќаприклад, т≥, що захищаютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро авторськ≥ ≥ сум≥жн≥ права". як правило, - це твори мистецтва, л≥тератури тощо. ѕоговоримо про це трохи згодом. ќтож до справи, ≥ хай нам допоможе ¬севишн≥й!
јрпад Ѕогш ўќ “ј ≈ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќј ¬Ћј—Ќ≤—“№ 1.1. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќЌя““я ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ ” самому широкому розум≥нн≥ ≥нтелектуальна власн≥сть - це законодавчо закр≥плен≥ права на результати ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ людини у р≥зних сферах сусп≥льного житт¤. ƒо прийн¤тт¤ закон≥в з охорони ≥нтелектуальноњ власност≥, крањни св≥ту, поступово розв'¤зуючи певн≥ внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥ проблеми, йшли кожна своњм ≥ндив≥дуальним шл¤хом. ”загальнюючи ц≥ задач≥ можна сказати, що основними з них Ї: - бажанн¤ економ≥чного та соц≥ального розвитку власноњ крањни; - стимулюванн¤ своњх громад¤н до творчост≥, розповсюдженн¤ та використанн¤ результат≥в ≥нтелектуального надбанн¤ людства; - потреба у юридичному визнанн≥ майнових та немайнових прав автор≥в твор≥в та доступу до них власного сусп≥льства. ¬итв≥р людського ген≥ю, наприклад, такий ¤к ≥де¤ музичного твору або винаходу, не може, на в≥дм≥ну в≥д матер≥альних речей, гарантувати в≥д њх використанн¤ сторонн≥ми особами лише через те, що хтось ≥нший вже волод≥Ї ними. ѕ≥сл¤ того ¤к щось створене людським ≥нтелектом стало в≥домо громадськост≥, творець вже не в змоз≥ самост≥йно контролювати його використанн¤. —аме це ≥ Ї головним у законодавств≥ стосовно ≥нтелектуальноњ власност≥ [27, 28]. ¬загал≥ законодавство в област≥ ≥нтелектуальноњ власност≥ намагаЇтьс¤ забезпечити ≥нтереси автор≥в твор≥в та ≥нших творц≥в ≥нтелектуальних надбань та послуг, надаючи њм певн≥, обмежен≥ у час≥ права, котр≥ дозвол¤ють останн≥м контролювати використанн¤ своњх твор≥в. ѕричому ц≥ права в≥днос¤тьс¤ не до матер≥альних об'Їкт≥в, в котрих може вт≥юлватис¤ результат творчоњ прац≥, а до самого породженн¤ людського розуму ¤к такого, тобто до самоњ ≥дењ об'Їкта захисту. —аме останнЇ ≥ Ї найважче контролювати творцю або особ≥, ¤ка представл¤Ї його ≥нтереси, коли ≥дењ автора не Ї об'Їктом правовоњ охорони. «а багатор≥чною св≥товою традиц≥Їю, ≥нтелектуальна власн≥сть под≥л¤Їтьс¤ на авторське право та промислову власн≥сть. јвторське право надаЇ авторам та ≥ншим творц¤м ≥нтелектуальних твор≥в в галуз≥ л≥тератури, музики або мистецтва певн≥ права, що дають останн≥м право дозвол¤ти або заборон¤ти прот¤гом певного обмеженого у час≥ пер≥оду т≥ або ≥нш≥ види використанн¤ власних твор≥в. ¬ широкому сенс≥ авторське право включаЇ в себе положенн¤ про охорону авторського права в точному зм≥ст≥ цього слова, а також охорону так званих "сум≥жних прав". ѕромислова власн≥сть передбачаЇ охорону винаход≥в за допомогою патент≥в, захист певних комерц≥йних ≥нтерес≥в за допомогою законодавства на товарний знак ≥ торгову назву, а також законодавства з охорони промислових зразк≥в тощо. р≥м того, у пон¤тт¤ промисловоњ власност≥ входить боротьба проти недобросов≥сноњ конкуренц≥њ. онвенц≥¤, ¤ка затверджена ¬сесв≥тньою орган≥зац≥ю ≥нтелектуальноњ власност≥ (¬ќ≤¬) проголошуЇ, що ≥нтелектуальна власн≥сть об'ЇднуЇ у соб≥ права, що стосуютьс¤ [20]: 1) л≥тературних, художн≥х ≥ наукових твор≥в; 2)виступ≥в виконавц≥в, фонограм ≥ програм еф≥рного мовленн¤; 3)винаход≥в в ус≥х сферах людськоњ д≥¤льност≥; 4)наукових в≥дкритт≥в; 5)промислових зразк≥в; 6)товарних знак≥в, знак≥в обслуговуванн¤ ≥ торгових назв ≥ позначень; 7)запоб≥ганн¤ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ; 8)ус≥х ≥нших прав, що Ї результатами ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ у промислов≥й, науков≥й, л≥тературн≥й або художн≥й галуз¤х. ¬иди твор≥в, що згадан≥ у пункт≥ 1, регулюютьс¤ авторським правом. ѕрава, котр≥ даютьс¤ у пункт≥ 2, зазвичай звутьс¤ сум≥жними правами, тобто правами в област≥ сум≥жними з авторськими. ¬иди д≥¤льност≥, наведен≥ у пунктах 3, 5, 6 Ї об'Їктами охорони промисловоњ власност≥. —юди ж, зг≥дно ѕаризькоњ конвенц≥њ про охорону промисловоњ власност≥, можна в≥днести ≥ пункт 7. ѕромислова власн≥сть, ¤к правило, включаЇ винаходи та промислов≥ зразки. ” документах ¬ќ≤¬ пропонуЇтьс¤ таке найпрост≥ше визначенн¤: винах≥д Ї новим р≥шенн¤м техн≥чноњ проблеми, а промислов≥ зразки Ї твор≥нн¤м в област≥ естетики, що визначаЇ зовн≥шн≥й вигл¤д виробу. р≥м того, до промисловоњ власност≥ в≥днос¤ть: товарн≥ знаки, знаки обслуговуванн¤, торгов≥ назви ≥ позначенн¤, включаючи показники походженн¤ товару ≥ назву м≥сц¤ походженн¤, а також боротьбу проти недобросов≥сноњ конкуренц≥њ. ќб'Їкти, що згадуютьс¤ у пункт≥ 4 - науков≥ в≥дкритт¤ - не можуть бути в≥днесеними н≥ до одноњ з двох сфер ≥нтелектуальноњ власност≥. ¬загал≥, у св≥т≥ ≥снуЇ думка, що науков≥ в≥дкритт¤ зовс≥м не повинн≥ згадуватись серед р≥зних форм ≥нтелектуальноњ власност≥, тому що н≥ один нац≥ональний закон або м≥жнародна угода не надаЇ прав власност≥ на науков≥ в≥дкритт¤. ∆еневська угода по м≥жнародн≥й реЇстрац≥њ наукових в≥дкритт≥в (1978 р.) визначаЇ наукове в≥дкритт¤ ¤к "визнанн¤ ¤вищ властивостей або закон≥в матер≥ального всесв≥ту, не визнаних ран≥ше ≥ тих, що п≥ддаюс¤ перев≥рц≥" [20]. ¬инах≥д - це нове р≥шенн¤ конкретних техн≥чних проблем. “ак≥ р≥шенн¤, природно, мають грунтуватис¤ на властивост¤х або законах матер≥ального св≥ту, бо ≥накше њх було б неможливо впровадити за допомогою техн≥чних засоб≥в. ќднак ц≥ закони або властивост≥ не обов'¤зково мають входити до категор≥њ "не визнаних ран≥ше". ¬инаходи знаход¤ть нове застосуванн¤ або нове техн≥чне використанн¤ таких властивостей ≥ закон≥в незалежно в≥д того, визнан≥ вони чи н≥. 1.2. ѕ–ќ ј¬“ќ–—№ ≤ ≤ —”ћ≤∆Ќ≤ ѕ–ј¬ј јвторське право маЇ в≥дношенн¤ до художн≥х твор≥в (поез≥¤, романи, музика, живопис, к≥ноф≥льми тощо). ” б≥льшост≥ Ївропейських мов використовуЇтьс¤ не англ≥йський терм≥н (copyright - коп≥-райт), що у буквальному переклад≥ означаЇ - право на виготовленн¤ коп≥й. ” терм≥н≥ "коп≥райт" власне наголос робитьс¤ на основну д≥ю, ¤ка по в≥дношенню до л≥тературних або ≥нших художн≥х твор≥в може виконуватись лише самим автором або з його дозволу. ћова тут ≥де про тиражуванн¤ л≥тературного або ≥нших твор≥в, таких, ¤к книга, картина, скульптура, фотограф≥¤ або к≥ноф≥льм тощо. ” терм≥н≥ ж "авторське право" за головне вз¤то особист≥сть автора художнього твору, чим п≥дкреслюЇтьс¤ той факт, що у законодавств≥ багатьох крањн визнаЇтьс¤, що автор маЇ певн≥ правов≥ повноваженн¤ по в≥дношенню до свого твору, наприклад, перешкоджати його викривленому в≥дтворенню, ¤ке може бути зроблено лише виключно самим автором або з його волу. ” той самий час ≥нш≥ права, так≥, ¤к право на виготовленн¤ прим.рник≥в, можуть зд≥йснюватись ≥ншими особами, наприклад, видавцем, ¤кий отримав дл¤ цього л≥ценз≥ю в≥д автора —ум≥жн≥ права означають права, сум≥жн≥ з авторським правом. «азвичай вважаЇтьс¤, що ≥снуЇ три р≥зновиди сум≥жних прав [14]: Ј права виконавц≥в на њх виконанн¤; Ј права виробник≥в фонограм та в≥деограм на њх фонограми ≥ в≥деограми; Ј права орган≥зац≥й еф≥рного мовленн¤ на њх рад≥о- ≥ телепрограми. «ахист ≥нтерес≥в автор≥в складаЇтьс¤ не т≥льки ≥з запоб≥ганн¤ не-дозволеного використанн¤ њхн≥х твор≥в. ” к≥нцевому п≥дсумку њх твори саме ≥ призначен≥ дл¤ того, щоб бути доведеними до широкого загалу. –≥зн≥ категор≥њ твор≥в довод¤тьс¤ до загального в≥дома р≥зними методами. Ќаприклад, видавець в≥дтворюЇ рукопис л≥тературного твору у к≥нцевому вигл¤д≥, не додаючи н≥чого до того, що було створено автором. ≤нтереси книговидавц≥в охорон¤ютьс¤ на основ≥ прав, переуступ-лених њм авторами або л≥ценз≥Їю, що придбана в останн≥х. ƒещо ≥нша ситуац≥¤ маЇ м≥сце з драматичними або музичними творами. ” процес≥ њх доведенн¤ дл¤ загального в≥дома так≥ твори повинн≥ виконуватись або декламуватись виконавц¤ми. ” цих випадках, при ≥ндив≥дуальному трактуванн≥ твору сл≥д також враховувати необх≥дн≥сть охорони ≥нтерес≥в ≥ самих виконавц≥в. –озвиток техн≥ки звукозапису ≥ можлив≥сть в≥дносно легкого в≥дтворенн¤ запис≥в зробили необх≥дним також забезпеченн¤ юридичного захисту прав виробник≥в фонограм. Ўирока доступн≥сть на ринку все б≥льш ефективних записуючих пристроњв викликала до житт¤ пост≥йно зростаючу, ≥ зараз дос¤гнувши св≥тового масштабу, проблему п≥ратства у ц≥й галуз≥. Ѕ≥льш того, звукозаписи часто використовуютьс¤ орган≥зац≥¤ми еф≥рного мовленн¤, ≥, хоча з одного боку, таке використанн¤ ≥ забезпечуЇ рекламу дл¤ р≥зних вид≥в звукозапису та њх виробник≥в, з ≥ншого - вони стали нев≥д'Їмною складовою частиною щоденних програм орган≥зац≥й еф≥рного мовленн¤. 1 ¤к насл≥док цього, точн≥с≥нько так, ¤к ≥ виконавц≥, виробники ц≥Їњ продукц≥њ також бажають захистити своњ власн≥ ≥нтереси. “ому виробники фонограм розпочали боротьбу проти недозволеного тиражуванн¤ записаних ними фонограм, а також за винагороду при њх використанн≥ в еф≥р≥ р≥зними студ≥¤ми тощо. ≤ нарешт≥, орган≥зац≥њ еф≥рного мовленн¤ також мають певн≥ ≥нтереси стосовно власних програм, ≥ бажають перешкодити њх недозво-лен≥й ретрансл¤ц≥њ ≥ншими компан≥¤ми. ¬ажливо пам'¤тати, що п≥д охорону п≥дпадають форми висловлюванн¤ ≥дей автора, а не сам≥ ≥дењ. Ќаприклад, ¤кщо автор друкуЇ у вигл¤д≥ журнальноњ статт≥ короткий виклад власних ≥дей, ¤к збудувати певний пристр≥й, це не може завадити трет≥й сторон≥ використати ц≥ ≥дењ дл¤ створенн¤ такого пристрою. ќднак авторське право захищаЇ автора в≥д розповсюдженн¤ прим≥рник≥в його статт≥ без дозволу автора. ўо стосуЇтьс¤ самого пристрою, то на нього не розповсюджуЇтьс¤ охорона в зв'¤зку з авторським правом, але воно може бути захищено в ≥нший спос≥б, наприклад, ¤к винах≥д - об'Їктом промисловоњ власност≥. √оловне тут те, що ≥дењ ¤к так≥ не охорон¤ютьс¤ авторським правом. якщо хто-небудь оприлюднив власн≥ ≥дењ, наприклад, у ход≥ публ≥чноњ лекц≥њ, але не маЇ в≥дпов≥дного патенту або не захистив њх авторським св≥доцтвом, то у нього немаЇ жодних шанс≥в та засоб≥в запоб≥гти ≥ншим њњ використанню. ќднак, п≥сл¤ того ¤к ≥де¤ була вт≥лена у матер≥альн≥й форм≥, виникаЇ авторське право на слова, музикальн≥ ноти, малюнки тощо, у форм≥ ¤ких ц¤ ≥де¤ вт≥лена. “ому дл¤ того, щоб п≥дпадати п≥д охорону зг≥дно з авторським правом, тв≥р маЇ бути ориг≥нальним. ќстаточна ф≥ксац≥¤ твору у матер≥альн≥й форм≥, наприклад, написанн¤, друк, фотограф≥¤, звуко- або в≥деозапис, скульптура, арх≥тектура, живопис, в≥дтворенн¤ у граф≥чн≥й форм≥ тощо зовс≥м не Ї обов'¤зковою передумовою дл¤ њњ охорони. ќднак де¤к≥ крањни, в основному т≥, у ¤ких прийн¤та англо-американська юридична система, вимагають т≥Їњ або ≥ншоњ ф≥ксац≥њ твору до того ¤к йому буде надана правова охорона, робл¤чи це з м≥ркувань використанн¤ такоњ форми ¤к доказ на випадок судового позиву. ќхорона об'Їкт≥в авторського права зовс≥м не залежить в≥д ¤кост≥ або ц≥нност≥ твору. “в≥р буде охорон¤тис¤ незалежно в≥д того чи вважаЇтьс¤ в≥н бестселером, чи невдалим. ќхорона також не залежить в≥д мети створенн¤ твору, тому що можливе використанн¤ твору не маЇ в≥дношенн¤ до наданн¤ йому охорони. ѕри умов≥ порушенн¤ прав передбачаютьс¤ санкц≥њ. Ѕудь-¤ке недозволене використанн¤ твору, ¤кий охорон¤Їтьс¤ авторським правом, у тих випадках, коли такий дозв≥л вимагаЇтьс¤ зг≥дно закону, Ї порушенн¤м авторських прав. Ќаприклад, в≥дтворенн¤, публ≥чне виконанн¤, передача в еф≥р або будь-¤ке ≥нше пов≥домленн¤ дл¤ загального в≥дома, проведене без дозволу, переробка у будь-¤ку ≥ншу форму без дозволу автора, плаг≥ат тощо, Ї порушенн¤м авторських прав, що т¤гне за собою певн≥ юридичн≥ санкц≥њ до порушника. ƒл¤ компенсац≥њ збитк≥в, нанесених в результат≥ такого порушенн¤, у закон≥ передбачаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ санкц≥њ. ” залежност≥ в≥д серйозност≥ порушенн¤ санкц≥њ можуть бути адм≥н≥стративними, цив≥льними чи крим≥нальними [8]. ≤, нарешт≥, Ї загальновизнаним, що комплекс прерогатив, котр≥ складають авторське право, повинен бути визнаним ≥ таким, що охорон¤Їтьс¤ прот¤гом житт¤ автора. ѕ≥сл¤ його смерт≥, у принцип≥ охорона продовжуЇтьс¤ прот¤гом, ¤к правило, 70 рок≥в. ¬важаЇтьс¤, що такий терм≥н визначаЇ справедливий баланс м≥ж п≥дтриманн¤м матер≥альних прав автора та потребами сусп≥льства мати доступ до великих дос¤гнень культури. ѕо зак≥нченн≥ терм≥ну охорони тв≥р стаЇ загальним надбанн¤м людства ≥ може використовуватись без спец≥ального дозволу. 1.3. ѕ–ќ ѕ–ќћ»—Ћќ¬” ¬Ћј—Ќ≤—“№ 1.3.1 ѕатенти на винаходи ¬инах≥д - це ≥де¤, що робить можливим практичне розв '¤за-нн¤ конкретноњ техн≥чноњ проблеми у р≥зних галуз¤х. як правило, винаходи охорон¤ютьс¤ патентами, ¤к≥ звутьс¤ - "патенти на винах≥д". Ѕ≥льш≥сть крањн св≥ту, ¤к, до реч≥ ≥ ”крањна, надають правову охорону винаходам за допомогою патент≥в. ’оча Ї дек≥лька крањн, у ¤ких використовуютьс¤ ≥ ≥нш≥ форми захисту винаход≥в, наприклад, авторське св≥доцтво. ќсновна мета св≥товоњ патентноњ системи - забезпеченн¤ прогресу у р≥зних галуз¤х промислових технолог≥й. « ц≥Їю метою передбачено заохоченн¤ автор≥в техн≥чних удосконалень та спри¤нн¤ розкриттю останн≥х дл¤ загального блага. ÷е, безперечно краще, н≥ж таЇмне використанн¤ винаход≥в. Ѕудь-¤ка особа, ¤ка удосконалила той або ≥нший ориг≥нальний вир≥б чи спос≥б його виготовленн¤, нову речовину тощо, може, п≥сл¤ розкритт¤ вс≥х деталей ѕатентному в≥домству своЇњ чи ≥ншоњ крањни, одержати певний наб≥р виключних прав на обмежений час. ѕо зак≥нченню цього пер≥оду винах≥д входить до загальнолюдськоњ техн≥чноњ скарбниц≥. ѕотреба наданн¤ виключних прав автору обірунтовуЇтьс¤ дуже просто. јдже, ¤кщо б винах≥дник не розробив ≥ не розкрив св≥й винах≥д, то н≥хто так ≥ не зм≥г би скористатис¤ ним ¤к на момент виникненн¤, так ≥ у будь-¤кий час п≥сл¤ цього ≥ усе могло б взагал≥ залишитись нев≥домим. р≥м того, наданн¤ монопольних прав активно спри¤Ї впровадженню корисних новац≥й, тому що це над≥йний шл¤х здобутт¤ матер≥альноњ винагороди за¤вником. ” результат≥ використанн¤ винаходу самост≥йно останн≥й одержуЇ матер≥альн≥ переваги перед конкурентами або д≥стаЇ зиск завд¤ки дозволу на використанн¤ винаходу, що надаЇтьс¤ трет≥й особ≥ за л≥ценз≥йною угодою [20]. Ќе вс≥ винаходи Ї патентоспроможними. ” б≥льшост≥ випадк≥в «акон передбачаЇ, що дл¤ того, щоб бути патентоспроможним, винах≥д повинен бути новим, мати винах≥дницький р≥вень ≥ можлив≥сть промислового використанн¤. ÷≥ три вимоги в≥дом≥ ¤к умови патентоспроможност≥. «азвичай у св≥т≥ розр≥зн¤ютьс¤ винаходи виробу та способу. ¬инах≥д нового сплаву Ї прикладом винаходу виробу. ¬инах≥д способу одержанн¤ нового сплаву Ї прикладом винаходу способу. ¬≥дпов≥дно ≥ патенти мають назву "патент на пристр≥й" або "вир≥б ≥ патент на спос≥б". ќхорона, що надаЇтьс¤ патентом на винах≥д, означаЇ, що будь-хто з бажаючих використати винах≥д маЇ спочатку одержати дозв≥л на таке використанн¤ в≥д особи, ¤ка Ї власником патенту, тобто патенто-власника. ¬икористанн¤ запатентованого винаходу без такого дозволу власника Ї протизаконним. —трок охорони, шо надаЇтьс¤ патентом обмежений ≥ у б≥льшост≥ крањн складаЇ 20 рок≥в п≥сл¤ дати подач≥ за¤вки на його одержанн¤ [14]. ѕрава, що надаютьс¤ патентом, визначаютьс¤ патентним законодавством крањни, ¤ка його видала. ÷≥ права, називаютьс¤ виключними правами на використанн¤ винаходу ≥, ¤к правило, означають: - у випадку патенту на пристр≥й - право виготовленн¤, використанн¤, продажу ≥ ≥мпортуванн¤ виробу, котрий м≥стить у соб≥ винах≥д; - у випадку патенту на спос≥б - право використовувати спос≥б, ¤кий включаЇ винах≥д, а також право виготовл¤ти, використовувати, продавати ≥ ≥мпортувати вироби, котр≥ були виготовлен≥ за допомогою цього способу. як вже згадувалось, особа, ¤ка використовуЇ запатентований винах≥д без дозволу патентовласника, чинить протиправн≥ д≥њ. ќднак, з цього правила ≥снують певн≥ вин¤тки. ѕатентне законодавство б≥льшост≥ крањн, ≥ ”крањни також, передбачаЇ випадки, у ¤ких запатентований винах≥д може бути використаний ≥ без згоди патентовласника. Ќаприклад, не вважаЇтьс¤ протиправним використанн¤ винаходу в≥д ≥мен≥ держави особою, ¤ка д≥Ї в ≥нтересах сусп≥льства на основ≥ так званоњ примусовоњ л≥ценз≥њ. ѕримусова л≥ценз≥¤ Ї дозволом на використанн¤ винаходу, що видаЇтьс¤ уповноваженою на це ур¤довою установою. ” наш≥й крањн≥ - це ƒержавний департамент ≥нтелектуальноњ власност≥. як правило, так≥ д≥њ передбачаЇтьс¤ законом у виключних випадках. «а законодавством ”крањни це запроваджуЇтьс¤ т≥льки тод≥, коли юридична особа, ¤ка бажаЇ використати запатентований винах≥д, не в змоз≥ д≥стати пр¤мий дозв≥л патентовласника. ”мови видач≥ примусових л≥ценз≥й докладно регулюютьс¤ законодавством крањн, де видали патент на цей винах≥д. “ак постанова про видачу примусовоњ л≥ценз≥њ, ¤к правило, включаЇ обов'¤зкову вказ≥вку про винагороду дл¤ патентовласника [10]. ќднак сл≥д пам'¤тати, що так≥ постанови можуть заперечуватись патентовласником у судовому пор¤дку. 1.3.2. орисн≥ модел≥ ≤ншою формою охорони винаход≥в Ї реЇстрац≥¤ та видача патент≥в на корисну модель. ¬исл≥в корисна модель використовуЇтьс¤ дл¤ назви певних вид≥в винаход≥в. ” б≥льшост≥ нац≥ональних законодавств, ≥ украњнського також, у цю категор≥ю включаютьс¤ винаходи в област≥ механ≥ки [10]. ќб'Їктами корисних моделей Ї пристроњ та пристосуванн¤. орисн≥ модел≥, ¤к правило, в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д винаход≥в, на ¤к≥ видаютьс¤ звичайн≥ патенти, за такими трьома параметрами: - р≥внем проведеноњ експертизи (проводитьс¤ лише формальна експертиза, в ход≥ ¤коњ встановлюЇтьс¤ належн≥сть зазначеного у за¤вц≥ об'Їкта до перел≥ку об'Їкт≥в, ¤к≥ можуть бути визнан≥ корисною моделлю, ≥ в≥дпов≥дн≥сть за¤вки та њњ оформленн¤ встановленим вимогам); - максимальний терм≥н охорони, передбачений законом дл¤ корисноњ модел≥, значно менший н≥ж у випадку винаходу; - мито за видачу та п≥дтриманн¤ чинност≥ корисноњ модел≥, ¤к правило, також менше н≥ж дл¤ винаходу. Ѕ≥льше того, у де¤ких крањнах також ≥снують певн≥ розходженн¤ в процедур≥ наданн¤ охорони корисноњ модел≥. ƒана процедура займаЇ звичайно менше часу ≥ прост≥ша н≥ж у випадку патенту на винах≥д. ќстаннЇ, деколи, робить цей вид охоронного документа досить привабливим дл¤ використанн¤ за обмежен≥ ф≥нансов≥ можливост≥ ≥ потреб≥ прискоренн¤ впровадженн¤ винаходу. орисн≥ модел≥ покликан≥ заохочувати винах≥дник≥в до б≥льш активного використанн¤ власних знань та вм≥нь винах≥дник≥в у справ≥ вдосконаленн¤ виробництва. р≥м того, така схема прискореного наданн¤ правовоњ охорони винаходам дуже корисна у процес≥ пошуку ≥нвестор≥в. јдже кошти, що вкладаютьс¤ в розробку ≥ охорону техн≥чних р≥шень, ¤к≥ задовольн¤ють критер≥¤м патентоспроможност≥, швидше обертаютьс¤ ≥ принос¤ть б≥льше див≥денд≥в, що не може не ц≥кавити потенц≥йних ≥нвестор≥в. ѕричому варт≥сть такоњ охорони значно менша, а процедура звичайно прост≥ша ≥ коротша н≥ж у випадку з патентами на винах≥д. як насл≥док, корисн≥ модел≥ ¤вл¤ють значний ≥нтерес дл¤ малого та середнього б≥знесу ≥ Ї д≥Ївим ≥нструментом розвитку економ≥ки крањн, що розвиваютьс¤ [20]. —л≥д зауважити ще один з аспект≥в використанн¤ охорони винаход≥в у вигл¤д≥ патент≥в на корисну модель. ƒе¤к≥ винаходи просто не в≥дпов≥дають ус≥м вимогам патентоспроможност≥, наприклад, не мають в≥дпов≥дного винах≥дницького р≥вн¤. ” такому випадку корисна модель стаЇ компром≥сним р≥шенн¤м. ќднак треба бути св≥домим того, що, з ≥ншого боку, система звичайних патент≥в не застосовуЇтьс¤ до незначних техн≥чних удосконалень ≥ тим самим не девальвуЇтьс¤. 1.4. ѕ–ќ ѕ–ќћ»—Ћќ¬≤ «–ј« » ” самому широкому план≥ промисловий зразок може бути визначений ¤к орнаментальне або естетичне зовн≥шнЇ оформленн¤ конкретного виробу. ќрнаментальне зовн≥шнЇ оформленн¤ може включати у себе форму ≥ (або) орнамент ≥ (або) кол≥р виробу. р≥м того, це орнаментальне або естетичне оформленн¤ маЇ бути приЇмним дл¤ погл¤ду. ¬ир≥б повинен легко п≥ддаватис¤ промисловому тиражуванню. «в≥дси ≥ назва "промисловий зразок". якщо цей останн≥й критер≥й не задовольн¤Їтьс¤, об'Їкт квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к тв≥р мистецтва, ≥ п≥дпадаЇ п≥д охорону за законом про авторськ≥ права, а не про промислову власн≥сть. ” в≥дпов≥дност≥ до законодавства р¤ду крањн, дл¤ того щоб п≥дпадати п≥д охорону, промисловий зразок маЇ бути новим; за законами ≥нших крањн, в≥н маЇ бути ориг≥нальним тощо. ¬ ”крањн≥ промисловий зразок п≥дпадаЇ п≥д охорону, ¤кщо в≥н в≥дпов≥даЇ умовам патентоспроможност≥, тобто - Ї новим ≥ промислово придатним. ѕромислов≥ зразки, за звичай, охорон¤ютьс¤ в≥д недозволеного виготовленн¤ вироб≥в або њх ≥м≥тац≥њ. “ерм≥н охорони у р≥зних крањнах р≥зний ≥ складаЇ в≥д 5 до 15 рок≥в. ¬ ”крањн≥ промисловий зразок охорон¤Їтьс¤ прот¤гом 10 рок≥в [9]. ” св≥тов≥й практиц≥ документ, що засв≥дчуЇ охорону промислового зразка, може зватис¤ св≥доцтвом про реЇстрац≥ю або патентом. ¬ останньому випадку до слова "патент" завжди маЇ додаватис¤ висл≥в "на промисловий зразок" [20]. ¬ ”крањн≥ промисловий зразок також охорон¤Їтьс¤ патентом. « розкв≥том мистецтва дизайну за останн≥ к≥лька рок≥в в св≥т≥ все б≥льше намагаютьс¤ поЇднати "красиве та корисне". “обто, намагаютьс¤ щоб функц≥ональн≥сть вироб≥в поЇднувалась з њх приЇмним зовн≥шн≥м вигл¤дом. як насл≥док цього - ф≥рми-виготовлювач≥ зб≥льшують витрати на дизайнерськ≥ розробки. ¬≥дпов≥дно охорону результат≥в творчоњ прац≥ дизайнер≥в забезпечують шл¤хом реЇстрац≥њ в≥дпов≥дних промислових зразк≥в. —л≥д п≥дкреслити, що ≥гноруванн¤ роботою дизайнер≥в обход¤тьс¤ ф≥рм≥ дуже дорого. 1.5. ѕ–ќ “ќ¬ј–Ќ≤ «Ќј », ‘≤–ћќ¬≤ Ќј«¬» ≤ «ј«Ќј„≈ЌЌя ѕќ’ќƒ∆≈ЌЌя “ќ¬ј–” 1.5.1. “оварн≥ знаки ≤де¤ товарного знаку не Ї новою. ¬же прот¤гом багатьох стор≥ч купц≥ та промисловц≥ м≥т¤ть своњ вироби спец≥альними знаками, що в≥др≥зн¤ють њх в≥д продукц≥њ конкурент≥в. ќднак прот¤гом тривалого часу використанн¤ товарних знак≥в було обмежено лише де¤кими видами товар≥в, що продавалис¤ далеко в≥д тих м≥сць, де вони були виготовлен≥. Ѕ≥льша частина товар≥в споживалась на м≥сц≥ ≥ не потребувала таких знак≥в. —учасн≥ товарн≥ знаки, тобто т≥ знаки, ¤к≥ ми бачимо сьогодн≥, вперше з'¤вились у XVIII стол≥тт≥ у результат≥ розширенн¤ м≥жнародних зв'¤зк≥в та прийн¤тт¤ закон≥в, ¤к≥ гарантували свободу торг≥в л≥ [20]. ѕодальше швидке зростанн¤ внутр≥шньоњ ≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ об'Їктивно потребувало б≥льш широкого використанн¤ товарних знак≥в ¤к засобу ≥дентиф≥кац≥њ ≥ взнаванн¤ товар≥в в ≥нтересах ≥ виробник≥в, ≥ торг≥вц≥в, ≥ споживач≥в. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни безпрецедентне зростанн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ призвело до ще б≥льшого використанн¤ товарних знак≥в на вс≥х континентах ≥ вс≥х видах економ≥чноњ д≥¤льност≥. —ьогодн≥ ми практично стикаЇмось з ними всюди, починаючи з реклами товар≥в, у вс≥х засобах масовоњ ≥нформац≥њ ≥ зак≥нчуючи прилавками магазин≥в. 1.5.1.1 ‘ункц≥њ товарних знак≥в ¬икористанн¤ товарних знак≥в маЇ на мет≥ одночасне виконанн¤ дек≥лькох завдань. « точки зору потенц≥йного покупц¤, товарний знак маЇ допомогти йому прийн¤ти р≥шенн¤ про придбанн¤ цього чи ≥ншого товару. “обто, потенц≥йний покупець, що потребуЇ товару з певними ¤кост¤ми чи ≥ншими характеристиками, повинен мати ч≥ткий дороговказ. “аким чином, першою з функц≥й товарного знаку Ї передача споживачев≥ ≥нформац≥њ про виробника ≥ його товар. ƒругою функц≥Їю товарного знака Ї власне можлив≥сть виробнику уп≥знати свою продукц≥ю серед ≥нших аналог≥чних товар≥в п≥сл¤ того, ¤к вони перейшли у волод≥нн¤ трет≥х ос≥б, наприклад, магазин≥в. “рет¤ функц≥¤ товарного знаку - допомога державним органам, що в≥дпов≥дають за контроль ¤кост≥ або ≥нш≥ характеристики товар≥в. ќднак, у сфер≥ торг≥вл≥ обертаютьс¤ не т≥льки товари але й послуги. ќстанн≥ надаютьс¤ транспортними та страховими компан≥¤ми, бюро подорожей та екскурс≥й, рекламними агенц≥¤ми тощо. ѕ≥дприЇмства сфери послуг, наприклад, готел≥, ресторани, ав≥ал≥н≥њ, агенц≥њ з прокату автомоб≥л≥в, х≥мчистки тощо, в≥дпов≥дно використовують "знаки обслуговуванн¤", ¤к≥ фактично Ї њх в≥зитною карткою. 1.5.1.2. «наченн¤ товарних знак≥в дл¤ економ≥ки —ьогодн≥ товарн≥ знаки широко використовуютьс¤ практично в усьому св≥т≥. ” крањнах, що розвиваютьс¤, ≥ промислово розвинутих, крањнах з ринковою ≥ плановою економ≥кою, всюди вони в≥д≥грають важливу роль в маркетингу ≥ торг≥вл≥. ” товарних знаках однаково зац≥кавлен≥ т≥, хто пропонуЇ товари та послуги на ринок, тобто виробники, дистриб'ютори, оптовики та роздр≥бна торг≥вл¤, а також споживач≥ та державн≥ органи ≥ вс¤ економ≥ка крањни в ц≥лому [14]. “оварний знак дозвол¤Ї ф≥рм≥, що його використовуЇ, звернути увагу потенц≥йних покупц≥в на ≥снуванн¤ власного товару. р≥м того, в≥н спри¤Ї приверненню уваги споживач≥в до вироб≥в, що маркован≥ певним товарним знаком. ѕ≥сл¤ того, ¤к покупець познайомитьс¤ з товаром, наст≥льки добре, щоб в≥др≥зн¤ти його в≥д ≥нших аналог≥чних вироб≥в на ринку, знак стаЇ потужною зброЇю. јдже в≥н дозвол¤Ї споживачев≥, що в≥ддаЇ йому перевагу, оперативно в≥дшуковувати потр≥бний товар. ¬≥дпов≥дно, можна стверджувати, що одним з основних аспект≥в, що забезпечив ф≥рм≥ високу репутац≥ю, Ї њњ товарний знак. ќсновною ц≥нн≥стю товарного знаку Ї асоц≥ац≥њ м≥ж власником товарного знаку ≥ виробом. ÷е стимулюЇ попит на в≥дпов≥дн≥ товари, дозвол¤ючи њм усп≥шно конкурувати на ринку з аналог≥чними. ѕ≥сл¤ того ¤к товарний знак завоював добру репутац≥ю в своњй крањн≥, товару стаЇ значно легше проникати на нов≥ ринки. “им самим стимулюЇтьс¤ експорт в≥тчизн¤них товар≥в, що додатково наповнюЇ бюджет ≥ спри¤Ї покращенню життЇвого р≥вн¤ населенн¤ крањни. ¬икористанн¤ товарних знак≥в супроводжуЇтьс¤ також значними ≥ р≥зноман≥тними перевагами дл¤ споживач≥в. «астосуванн¤ знак≥в дозвол¤Ї ознайомити покупц≥в з товарами ≥ послугами, запропонованими на ринку, ≥ допомагаЇ њм швидше ор≥Їнтуватис¤ в≥дносно походженн¤ товару. р≥м того, ¤к вже згадувалось, товарний знак суттЇво спрощуЇ споживачев≥ виб≥р м≥ж аналог≥чними товарами та послугами. ”с≥ ц≥ фактори Ї великим стимулом конкуренц≥њ. ” к≥нцевому п≥дсумку це активно спри¤Ї розширенню асортименту товар≥в, зменшенню њх ц≥ни та п≥двищенню ¤кост≥, в≥д чого ус≥ т≥льки виграють. ≈фективна система товарних знак≥в також спри¤Ї захисту споживач≥в в≥д р≥зних форм недобросов≥сноњ торг≥вл≥. “ак, наприклад, законодавством заборон¤Їтьс¤ використанн¤ знак≥в, що ввод¤ть в оману, або можуть бути сплутан≥ з ≥ншими знаками. ” багатьох крањнах св≥ту взагал≥ в≥дсутнЇ законодавство з охорони прав споживач≥в, а у тих з них, де таке законодавство ≥снуЇ, споживач≥, ¤к правило, не можуть забезпечити охорону своњх прав. ” цих випадках законодавче поле по товарних знаках Ї Їдиним д≥Ївим засобом судового захисту прав споживач≥в. “оварн≥ знаки корисн≥ державним органам, котр≥ в≥дпов≥дають за перев≥рку ¤кост≥ та ≥нших характеристик товар≥в та послуг. “оварн≥ знаки можуть допомогти њм, наприклад, уп≥знати товари та послуги, що не в≥дпов≥дають вимогам закону та нормативних документ≥в. р≥м того, полегшуЇтьс¤ робота експерт≥в з ви¤вленн¤ товар≥в за результатами скарг. ≤, нарешт≥, реЇстрац≥¤ товарних знак≥в Ї корисним джерелом статистичноњ ≥ економ≥чноњ ≥нформац≥њ дл¤ державних орган≥в. “обто, кожна крањна зац≥кавлена у створенн≥ ефективно працюючоњ системи, ¤ка забезпечуЇ над≥йну охорону товарних знак≥в. Ѕо њњ використанн¤ у повн≥й м≥р≥ задовольн¤Ї законн≥ ≥нтереси споживач≥в ≥ держави. “аким чином, товарн≥ знаки внос¤ть св≥й посильний вклад в економ≥чний розвиток крањни [7]. ќднак не сл≥д забувати, що не сам товарний знак створюЇ ¤к≥сть, а саме ¤к≥сний товар через товарний знак впливаЇ на св≥дом≥сть споживача, створюючи попул¤рн≥сть в≥дпов≥дному бренду. 1.5.2. ‘≥рмова назва ‘≥рмова назва включаЇ у себе назву, терм≥ни або найменуванн¤ [14]. ÷е потр≥бно дл¤ вп≥знанн¤ ф≥рми, њњ д≥ловоњ д≥¤льност≥. р≥м того, ф≥рмов≥ назви допомагають в≥др≥знити ф≥рму в≥д ≥нших виробник≥в под≥бних товар≥в. “оварн≥ знаки, ¤к в≥домо, в≥др≥зн¤ють товари та послуги одного виробника в≥д ≥ншого, а в≥дпов≥дно найменуванн¤ ф≥рми ≥дентиф≥куЇ ус≥ п≥дприЇмства незалежно в≥д товар≥в та послуг, що реал≥зуютьс¤ ними на ринку. ќдночасно ф≥рмова назва Ї символом њњ репутац≥њ та реноме. “аким чином, ф≥рмова назва Ї ц≥нним активом, а також джерелом корисноњ ≥нформац≥њ дл¤ споживач≥в. “обто охорона найменувань, у р≥вн≥й м≥р≥ в≥дпов≥даЇ ¤к ≥нтересам виробник≥в, так ≥ споживач≥в. Ѕо ус≥ зац≥кавлен≥ в тому, щоб були передбачен≥ правов≥ ≥нструменти, ¤кими можна запоб≥гати використанню ф≥рмовоњ назви способами, що можуть ввести в оману або призвести до њх зм≥шуванн¤. ‘≥рмов≥ назви Ї об'Їктом охорони за законодавством б≥льшост≥ крањн [20], однак правов≥ режими, що регулюють њх використанн¤, зм≥нюютьс¤ в широких межах в≥д крањни до крањни. як правило, вони визначаютьс¤ комб≥нац≥Їю положень цив≥льного ≥ торгового законодавств, а також закон≥в, ¤к≥ регулюють д≥¤льн≥сть компан≥й, використанн¤ товарних знак≥в ≥ (або) закон≥в у галуз≥ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ ≥ (або) спец≥альних закон≥в по ф≥рмовому найменуванню. ” багатьох крањнах передбачена система реЇстрац≥њ ф≥рмових назв, хоча м≥ж ними Ї значн≥ в≥дм≥нност≥ за територ≥альним принципом, охопленн¤ територ≥њ, а також з точки зору правових насл≥дк≥в реЇстрац≥њ. 1.5.3. «азначенн¤ походженн¤ товару ¬ украњнському законодавств≥ [12], терм≥н зазначенн¤ походженн¤ товару Ї складним, комплексним пон¤тт¤м. ѕо сут≥ воно складаЇтьс¤ з двох ≥нших терм≥н≥в, а саме: простого ≥ комплексного зазначенн¤ походженн¤ товару. ѕросте зазначенн¤ походженн¤ товару, п≥д ¤ким розум≥ють будь-¤ке словесне чи зображувальне (граф≥чне) позначенн¤, що пр¤мо чи опосередковано вказуЇ на географ≥чне м≥сце походженн¤ товару (наприклад, "«роблено в ”крањн≥"). вал≥ф≥коване зазначенн¤ походженн¤ товару, у свою чергу, також Ї складним пон¤тт¤м ≥ включаЇ у себе ще два терм≥ни, а саме: назву м≥сц¤ походженн¤ товару та географ≥чне зазначенн¤ походженн¤ товару. ѕерший терм≥н означаЇ назву географ≥чного м≥сц¤, ¤ка вживаЇтьс¤ ¤к позначенн¤ у назв≥ товару, що походить ≥з зазначеного географ≥чного м≥сц¤ та маЇ особлив≥ властивост≥, виключно або головним чином зумовлен≥ характерними дл¤ даного географ≥чного м≥сц¤ природними умовами або поЇднанн¤м цих природних умов з характерним дл¤ даного географ≥чного м≥сц¤ людським фактором; наприклад, "Ѕордо", "Ўабсь-ке", "“орчин продукт" тощо. √еограф≥чне зазначенн¤ походженн¤ товару, а саме: назва географ≥чного м≥сц¤, ¤ка вживаЇтьс¤ ¤к позначенн¤ у назв≥ товару, що походить ≥з цього географ≥чного м≥сц¤ та маЇ певн≥ ¤кост≥, репутац≥ю або ≥нш≥ характеристики, в основному зумовлен≥ характерними дл¤ даного географ≥чного м≥сц¤ природними умовами чи людським фактором або поЇднанн¤м цих природних умов ≥ людського фактора, наприклад, "“ульський самовар"; "”крањнська з перцем", "ѕод≥льський смак", "Ћьв≥вське пиво" тощо. Ќазва м≥сц¤ походженн¤ товару ≥ географ≥чне зазначенн¤ походженн¤ товару визначають джерело або походженн¤ виробу, або послуги, дл¤ ¤ких вони використовуютьс¤. √еограф≥чне зазначенн¤ походженн¤ товару, однак, виконуЇ ще одну функц≥ю. ” той час, ¤к назва м≥сц¤ походженн¤ товару визначаЇ лише джерело походженн¤ виробу, географ≥чне зазначенн¤ походженн¤ товару додатково вказуЇ на характерн≥ ¤кост≥ товару, ¤к≥ визначаютьс¤ географ≥чним районом його походженн¤, що ф≥гуруЇ у назв≥. Ѕ≥льш того, будь-¤кий вираз або знак, що вказуЇ пр¤мо або опосередковано на географ≥чне м≥сце походженн¤ виробу, може також слугувати ¤к вказ≥вка походженн¤. Ќазва м≥сц¤ походженн¤ товару завжди Ї географ≥чною назвою, ¤к правило, - це назва крањни, рег≥ону походженн¤ товару, хоча, у де¤ких випадках, воно може служити вказ≥вкою на конкретний географ≥чний район без згадки його ≥мен≥. ѕравове визнанн¤ ≥ охорона назви м≥сц¤ походженн¤ товару та географ≥чного зазначенн¤ походженн¤ товару ¤вл¤Ї загальний ≥нтерес, тому що вони передають споживачам важливу ≥нформац≥ю про географ≥чне походженн¤ товар≥в та послуг. ≤, кр≥м того, у опосередкован≥й форм≥ пов≥домл¤ють про притаманну товару традиц≥йно високу ¤к≥сть ≥ певн≥ специф≥чн≥ характеристики. √еограф≥чне зазначенн¤ походженн¤ товару додатково допомагають споживачев≥ з прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про придбанн¤ тих або ≥нших товар≥в ≥ часто Ї потужним засобом впливу на це р≥шенн¤. Ќеправильне або неправом≥рне використанн¤ географ≥чноњ вказ≥вки може вводити споживач≥в в оману в≥дносно географ≥чного м≥сц¤ походженн¤ товару чи послуги, що у де¤ких випадках наносить њм значних збитк≥в [6]. Ѕ≥льше того, п≥дприЇмство, ¤ке неправом≥рно використовуЇ географ≥чну вказ≥вку, може не т≥льки ввести сусп≥льство в оману, але й д≥стати неправом≥рну перевагу над конкурентом, включаючи тих, хто справд≥ працюЇ у тому географ≥чному район≥, котрий ф≥гуруЇ у вказ≥вц≥. ÷е неприпустимо, бо може призвести до втрати ф≥рмою частини або ус≥х своњх кл≥Їнт≥в, а також свого доброго ≥мен≥. “ому ф≥рмова назва маЇ бути над≥йно законодавчо захищена в≥д под≥бних д≥й недобросов≥сних конкурент≥в. ѕрикладом до вищезгаданого може послужити скандал, що розгор≥вс¤ ще за рад¤нських час≥в при спроб≥ поставл¤ти на св≥товий ринок "—оветское шампанское". јдже в≥домо, що здавна назва "Ўампанське" асоц≥юЇтьс¤ т≥льки з французькою пров≥нц≥Їю Ўампань. 1.6. Ќ≈ƒќЅ–ќ—ќ¬≤—Ќј ќЌ ”–≈Ќ÷≤я «ахист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ вже б≥льше стол≥тт¤ вважаЇтьс¤ частиною системи охорони промисловоњ власност≥. њњ визнанн¤ у так≥й ¤кост≥ було вперше зроблене ще у 1900 роц≥ на Ѕрюссельськ≥й дипломатичн≥й конференц≥њ [28] ≥ в подальшому розвинуто при перегл¤д≥ ѕаризькоњ конвенц≥њ з охорони промисловоњ власност≥, коли в текст онвенц≥њ була внесена статт¤ 101315, ¤ка у своЇму перв≥сному вар≥ант≥ зазначала: "√ромад¤ни крањн, що приЇдналис¤ до онвенц≥њ (статт≥ 2 ≥ 3), користуютьс¤ у вс≥х крањнах —оюзу охороною, наданоњ власним громад¤нам проти недобросов≥сноњ конкуренц≥њ". ѕ≥сл¤ зм≥н, внесених на наступних конференц≥¤х онвенц≥њ, текст —токгольмського акту (1967 р.) ѕаризькоњ конвенц≥њ включаЇ так≥ вимоги [20]: 1. рањни —оюзу зобов'¤зан≥ забезпечити громад¤нам крањн, котр≥ приймають участь у —оюз≥, ефективний захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ. 2. јктом недобросов≥сноњ конкуренц≥њ вважаЇтьс¤ будь-¤кий акт конкуренц≥њ, що суперечить чесним звича¤м у промислових ≥ торгових справах. 3. «окрема, п≥дл¤гають заборон≥: - ус≥ д≥њ, здатн≥ будь-¤ким чином викликати зм≥шуванн¤ по в≥дношенню до п≥дприЇмств, продукт≥в промисловоњ або торговоњ д≥¤льност≥ конкурента; - помилков≥ твердженн¤ п≥д час зд≥йсненн¤ комерц≥йноњ д≥¤льност≥, здатн≥ дискредитувати п≥дприЇмство або продукти, промислову чи торгову д≥¤льн≥сть конкурента; - вказ≥вки або твердженн¤, використанн¤ котрих при зд≥йсненн≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ можуть ввести сусп≥льство в оману щодо характеру, способу виготовленн¤, властивостей, придатност≥ до застосуванн¤ або к≥лькост≥ товару. ” коментар≥ до “ипового закону дл¤ крањн, що розвиваютьс¤, по товарних знаках, найменуванн¤м ф≥рм ≥ недобросов≥сн≥й конкуренц≥њ наступн≥ 12 вид≥в д≥¤льност≥ в≥днесен≥ до недобросов≥сноњ конкуренц≥њ: - п≥дкуп покупц≥в конкурента з метою залученн¤ њх на свою сторону ¤к покупц≥в; - промислове шпигунство чи п≥дкуп службовц≥в конкурента з метою розв≥дуванн¤ д≥ловоњ або комерц≥йноњ таЇмниц≥; - використанн¤ чи розкритт¤ без дозволу зведеного техн≥чного Ђноу-хауї конкурента; - п≥дштовхуванн¤ службовц≥в конкурента до порушенн¤ договор≥в з найму чи до зв≥льненн¤ з роботи в конкурента; - погроза на адресу конкурент≥в подати позов за порушенн¤ патенту чи товарного знаку, ¤кщо така погроза робитьс¤ недобросов≥сно з метою скороченн¤ товарного об≥гу конкурента ≥ дл¤ перешкоди конкуренц≥њ; - бойкотуванн¤ торг≥вл≥ дл¤ перешкоди конкуренц≥њ або њњ запоб≥ганн¤; - демп≥нг, тобто продаж нижче соб≥вартост≥, з метою перешкодити конкуренц≥њ, ¤кщо демп≥нг призводить саме до такого насл≥дку; - створенн¤ враженн¤, що пропонуютьс¤ незвичайно спри¤тлив≥ умови покупки, ¤кщо це не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥; - рабське коп≥юванн¤ товар≥в, послуг, реклами ≥ ≥нших характеристик комерц≥йноњ д≥¤льност≥ конкурента; - заохоченн¤ конкурента до невиконанн¤ контракту чи використанн¤ такого дл¤ своЇњ мети; - реклама, що м≥стить пор≥вн¤нн¤ з товарами чи послугами конкурента; - порушенн¤ положень закон≥в, що не мають пр¤мого в≥дношенн¤ до конкуренц≥њ, з метою одержанн¤ шл¤хом такого порушенн¤ несумл≥нноњ переваги над ≥ншими конкурентами. «азвичай права промисловоњ власност≥, закр≥плюютьс¤, наприклад, у патентах ≥ одержуютьс¤ шл¤хом подач≥ в≥дпов≥дноњ за¤вки до патентного в≥домства. “ак≥ д≥њ над≥л¤ють патентовласника виключними правами по в≥дношенню до об'Їкта охорони. ” той самий час захист в≥д несумл≥нноњ конкуренц≥њ ірунтуЇтьс¤ не на наданн≥ прав, а на твердому переконанн≥ сусп≥льства, що д≥њ, ¤к≥ йдуть врозр≥з ≥з загальноприйн¤тою чесною комерц≥йною практикою ≥ неприпустимими. ќднак, чесна гра на ринку не може забезпечуватись виключно шл¤хом охорони прав промисловоњ власност≥. ” св≥т≥ ≥снуЇ широке коло недобросов≥сних д≥й, таких, ¤к≥ виникають через рекламу, що вводить в оману споживача або через порушенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ тощо. ”с≥ ц≥ конкретн≥ д≥њ зазвичай, не розгл¤даЇтьс¤ законами в галуз≥ охорони промисловоњ власност≥. ” де¤ких випадках недобросов≥сноњ конкуренц≥њ простежуЇтьс¤ зв'¤зок м≥ж цими двома видами охорони. Ќаприклад, у багатьох крањнах взагал≥ заборонено використанн¤ товарних знак≥в, ¤к≥ не були зареЇстрован≥ [6]. ÷е вважаЇтьс¤ протиправним на п≥дстав≥ загальних принцип≥в в галуз≥ охорони проти недобросов≥сноњ конкуренц≥њ. ” р¤д≥ крањн таке недозволене використанн¤ в≥доме ¤к видаванн¤ одного товару за ≥нший. ѕриклад такого роду можна знайти ≥ в галуз≥ винах≥дницькоњ д≥¤льност≥. Ќаприклад, ¤кщо винах≥д не розкриваЇтьс¤ ≥ не розгл¤даЇтьс¤ комерц≥йною таЇмницею, зд≥йсненн¤ третьою стороною визначених д≥й по в≥дношенню до ц≥Їњ комерц≥йноњ таЇмниц≥ заборонено ≥ трактуЇтьс¤ ¤к протиправне. Ѕ≥льш того, зд≥йсненн¤ визначених д≥й по в≥дношенню до винаходу, що не був обнародуваний ≥ не запатентований або у в≥дношенн≥ ¤кого терм≥н патенту вже минув, у р¤д≥ особливих випадк≥в також може трактуватис¤ ¤к протиправне, наприклад, при його "рабськ≥й ≥м≥тац≥њ"". –озв'¤занн¤ питанн¤, що с недобросов≥сним чи нечесним, у значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ економ≥чними ≥ соц≥альними реал≥¤ми у конкретному м≥сц≥ й у конкретний момент часу. «аконодавство у галуз≥ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ залежить в≥д м≥нливих обставин ≥ реал≥й сьогоденн¤. « одного боку, воно може визначити м≥цн≥ правов≥ рамки, а з ≥ншого боку - досить гнучку норму дл¤ формулюванн¤ ≥ застосуванн¤ заход≥в. «аконодавство може коректуватис¤ у св≥тл≥ конкретних та пост≥йно м≥нливих соц≥альних ≥ економ≥чних умов у т≥й чи ≥нш≥й крањн≥. р≥м того, воно може служити ефективним засобом боротьби проти визначених законодавством вид≥в недобросов≥сних д≥й, що створюють проблеми в галуз≥ торг≥вл≥. онтрольн≥ питанн¤ 1. —формулюйте, ¤к ¬и розум≥Їте пон¤тт¤ ≥нтелектуальна власн≥сть ? 2. « ¤кою метою захищаютьс¤ об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥? 3. ўо Ї об'Їктами охорони авторського права ? 4. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ "сум≥жн≥ права". 5. ўо об'ЇднуЇ промислова власн≥сть ? 6. як≥ об'Їкти можуть охорон¤тис¤, ¤к промисловий зразок ? 7. ўо таке товарний знак ≥ ¤к≥ функц≥њ в≥н виконуЇ ? 8. як розум≥ти, що таке ф≥рмова назва ? 9. « ¤кою метою використовуютьс¤ географ≥чн≥ вказ≥вки ? 10.Ќедобросов≥сна конкуренц≥¤: що це таке ?
онституц≥¤ ”крањни, cm. 54. ѕ–ј¬ќ¬≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя ¬≤ƒЌќ—»Ќ ўќƒќ ќЅ'™ “≤¬ ј¬“ќ–—№ ќ√ќ ѕ–ј¬ј “ј —”ћ≤∆Ќ»’ ѕ–ј¬ —оц≥ально-економ≥чний р≥вень розвитку виробництва ≥ культури сусп≥льства у ц≥лому значною м≥рою залежать в≥д ефективност≥ творчоњ д≥¤льност≥ його громад¤н. “а врешт≥-решт ≥нтелектуальний п≥дх≥д до повс¤кденноњ роботи ≥ Ї тою руш≥йною силою, що створюЇ умови дл¤ розвитку ус≥Їњ цив≥л≥зац≥њ. ожна людина за своЇю природою схильна до творчост≥, вона завжди у пошуку. ѕроте, у силу р≥зних обставин, р≥вень творчоњ д≥¤льност≥ особистостей неоднаковий. “ому так важливо створити в держав≥ умови дл¤ розвитку творчих натур. —л≥д щиро визнати, що сьогодн≥ наша Ѕатьк≥вщина переживаЇ не кращ≥ своњ часи. Ќе кращ≥ вони ≥ дл¤ творчост≥. ќднак невмирущий ген≥й народу неможливо зупинити. “ому в≥драдно, що в онституц≥њ ”крањни [1] проголошуЇтьс¤, що громад¤нам нашоњ держави гарантуЇтьс¤ свобода л≥тературноњ, художньоњ, науковоњ та техн≥чноњ творчост≥. “ворч≥сть, ¤к вже говорилос¤, властива будь-¤к≥й д≥¤льност≥ людини. «а своЇю ц≥леспр¤мован≥стю творч≥сть можна умовно под≥лити на два основн≥ види: духовну ≥ науково-техн≥чну. ” результат≥ творчоњ д≥¤льност≥ людини народжуЇтьс¤ щось ¤к≥сно нове, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ неповторн≥стю, ориг≥нальн≥стю ≥ сусп≥льно-≥сторичною ун≥кальн≥стю. ¬≥дпов≥дно при цьому виникають обставини, що характеризуютьс¤ сукупн≥стю трьох основних фактор≥в: об'Їкт≥в, суб'Їкт≥в та в≥дносин. ѕ≥д об'Їктами тут будемо розум≥ти предмети, ¤к≥ народжуютьс¤ у результат≥ творчоњ д≥¤льност≥ ≥ можуть належати њх авторам або за певних обставин привласнюватись у вигл¤д≥ нематер≥альних та матер≥альних актив≥в ≥ншими особами; суб'Їктами, тобто нос≥¤ми в≥дносин -юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ привласнюють, волод≥ють ≥ розпор¤джаютьс¤ цими активами. ¬≥дпов≥дно, в≥дносини - сукупн≥сть взаЇмод≥й м≥ж юридичними та ф≥зичними особами з приводу приналежност≥ њм певних речей та ≥нших актив≥в. “обто питанн¤ творчост≥ непод≥льно пов'¤зано з пон¤тт¤м власност≥. ¬ даному випадку ≥нтелектуальноњ власност≥. ” св≥т≥ координац≥Їю ус≥х питань, пов'¤заних з ≥нтелектуальною власн≥стю, оп≥куЇтьс¤ ¬ќ≤¬ [28]. ¬ќ≤¬ Ї впливовою м≥жнародною орган≥зац≥Їю, покликаною стимулювати використанн¤ ≥ охорону витвор≥в людського розуму. ”с≥ ц≥ твори без виключенн¤ Ї ≥нтелектуальною власн≥стю. ¬они розсувають кордони науки та техн≥ки ≥ збагачують св≥т мистецтва. «авд¤ки своЇњ д≥¤льност≥ ¬ќ≤¬ в≥д≥граЇ важливу роль у п≥двищенн≥ р≥вн¤ житт¤ ≥ покращенн≥ використанн¤ благ цив≥л≥зац≥њ, а також у створенн≥ реального багатства нац≥й. ¬она Ї одн≥Їю з 16 спец≥ал≥зованих установ системи ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й, ¤ка об'ЇднуЇ 177 крањн. ¬ќ≤¬ зд≥йснюЇ адм≥н≥стративн≥ функц≥њ за 21 м≥жнародним договором, що стосуютьс¤ р≥зних аспект≥в охорони ≥нтелектуальноњ власност≥. ƒо реч≥, ”крањна Ї членом ц≥Їњ орган≥зац≥њ з 1970 року. ≤сторично склалос¤ так, що в св≥т≥ ≥нтелектуальна власн≥сть традиц≥йно розгалужуЇтьс¤ на авторське право ≥ промислову власн≥сть. –озгл¤немо спочатку б≥льш докладно перший з цих об'Їкт≥в. 2.1. ј¬“ќ–—№ ≈ ѕ–ј¬ќ –озвиток творчост≥ Ї процесом природним ≥ не визнаЇ н≥¤ких штучно побудованих рамок та обмежень. ќднак, права автор≥в, поширювач≥в ≥нформац≥њ ≥ звичайно крањн њх проживанн¤ мають ¤кось захищатись в≥д п≥ратства ≥ несанкц≥онованого тиражуванн¤ ориг≥нальних твор≥в. јдже, ¤к св≥дчить св≥това практика, податки в≥д об'Їкт≥в захисту ≥нтелектуальноњ власност≥ с¤гають у середньому 4-7 % в≥д валового нац≥онального продукту [32]. “ому т≥ньов≥ д≥њ у ц≥й сфер≥ дуже дорого обход¤тьс¤ сусп≥льству. р≥м того, дл¤ подальшого стимулюванн¤ творчост≥ людству потр≥бна гарант≥¤ справедливого матер≥ального ≥ морального заохоченн¤ творц≥в нового ≥ прекрасного. « ц≥Їю метою у св≥т≥ створена система такоњ правовоњ охорони у вигл¤д≥ р≥зноман≥тних м≥жнародних угод ≥ конвенц≥й. ¬≥дпов≥дно ≥ в ”крањн≥ д≥Ї спец≥альне правове поле, ¤ке захищаЇ ≥ обер≥гаЇ ц≥ права [8]. ” грудн≥ 1993 р. ¬ерховною –адою ”крањни було вперше прийн¤то «акон ”крањни "ѕро авторське право ≥ сум≥жн≥ права" ѕ≥зн≥ше в його текст≥ в≥дбулис¤ певн≥ зм≥ни ≥ доповненн¤, внесен≥ «аконами ”крањни в≥д 28.02.1995 р. за є 75/95-¬– в≥д 16.07.1999 p. є 998-XIV. —ьогодн≥ цей «акон викладено у нов≥й редакц≥њ (¬≥д 11.07. 2001 р. є 2627-≤ѕ - дал≥, «акон). ÷е створило умови в≥льного ≥ цив≥л≥зованого доступу украњнц≥в до св≥тових ≥ нац≥ональних культурних ≥ наукових ц≥нностей, а також гарантуЇ нашому народу п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤ в подальшому. ” в≥дпов≥дност≥ до цього «акону охорон¤ютьс¤ особист≥ немай-нов≥ ≥ майнов≥ права автор≥в та њх правонаступник≥в в ”крањн≥. ¬казан≥ права пов'¤зан≥ ≥з створенн¤м та використанн¤м твор≥в науки, л≥тератури та мистецтва (авторське право), а також прав виконавц≥в, виробник≥в фонограм ≥ в≥деограм та орган≥зац≥й мовленн¤ (сум≥жн≥ права). ўо стосуЇтьс¤ авторського права, то статтею 3 «акону за громад¤нами ”крањни авторське право визнаЇтьс¤ ≥ в тих випадках, коли њхн≥ твори випущен≥ в св≥т або знаход¤тьс¤ в будь-¤к≥й об'Їктивн≥й форм≥ на територ≥њ будь-¤коњ ≥ноземноњ держави. ѕроте цю норму не сл≥д розум≥ти так, що авторськ≥ права громад¤нина ”крањни захищаютьс¤ ≥ в т≥й крањн≥, де тв≥р уперше випущений у св≥т або знаходитьс¤ в будь-¤к≥й об'Їктивн≥й форм≥. ÷¤ статт¤ лише проголошуЇ норму, за ¤кою авторськ≥ права громад¤нина ”крањни визнаютьс¤ на територ≥њ ”крањни, ≥ в тих випадках, коли тв≥р випущений у св≥т уперше або знаходитьс¤ в об'Їктивн≥й форм≥ на територ≥њ ≥ноземноњ держави. ќтже, зазначена статт¤ н≥¤кою м≥рою не обмежуЇ ≥ не розширюЇ територ≥ального принципу д≥њ авторського права. “ож питанн¤ захисту авторських прав громад¤н ”крањни на територ≥њ ≥ноземних держав актуальне й сьогодн≥. «азначен≥ права на територ≥њ ≥нших держав захищаютьс¤ лише на основ≥ двосторонн≥х договор≥в або м≥жнародних конвенц≥й. ” решт≥ випадк≥в твори громад¤н ”крањни можуть використовуватис¤ на територ≥њ ≥ноземних держав без спец≥ального на те дозволу ≥ без виплати авторськоњ винагороди. “е саме стосуЇтьс¤ ≥ прав ≥ноземних громад¤н в ”крањн≥. «в≥дси один дуже ≥стотний висновок - авторське право д≥Ї лише в межах ”крањни, тобто мас територ≥альний характер. ќсоба, ¤ка створила л≥тературний, музичний, науковий, художн≥й чи ≥нший тв≥р, ¤кий охорон¤Їтьс¤ авторським правом в ”крањн≥ або ≥нш≥й крањн≥, в усьому св≥т≥ вважаЇтьс¤ його автором [14]. Ѕезпосередн≥м авторам твор≥в, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ авторським правом в ”крањн≥, а також њхн≥м спадкоЇмц¤м надаютьс¤ певн≥ права. ¬они стають в ”крањн≥ власниками виключного права на особисте використанн¤ твору або на наданн¤ права на його використанн¤ ≥ншим особам на погоджених умовах. ¬≥дпов≥дно власник може в≥льно приймати р≥шенн¤ щодо використанн¤ свого твору. јвтор твору може дозволити чи заборонити: - п≥д час публ≥чного використанн¤ твору згадуванн¤ свого ≥мен≥, ¤кщо в≥н ¤к автор твору бажаЇ залишитись анон≥мом; - в≥дтворенн¤ твор≥в; - публ≥чне виконанн¤ ≥ публ≥чне спов≥щенн¤ твор≥в; - публ≥чну демонстрац≥ю ≥ публ≥чний показ; - будь-¤ке повторне оприлюдненн¤ твор≥в, ¤кщо воно зд≥йснюЇтьс¤ ≥ншою орган≥зац≥Їю, н≥ж та, що зд≥йснила перше оприлюдненн¤; - переклади твор≥в; - переробки, адаптац≥њ, аранжуванн¤ та ≥нш≥ под≥бн≥ зм≥ни твор≥в; - включенн¤ твор≥в ¤к складових частин до зб≥рник≥в, антолог≥й, енциклопед≥й тощо; - розповсюдженн¤ твор≥в шл¤хом першого продажу, в≥дчуженн¤ ≥ншим способом або шл¤хом здаванн¤ в майновий найм чи у прокат та шл¤хом ≥ншоњ передач≥ до першого продажу прим≥рник≥в твору; - поданн¤ своњх твор≥в до загального в≥дома публ≥ки таким чином, що њњ представники можуть зд≥йснити доступ до твор≥в з будь-¤кого м≥сц¤ ≥ у будь-¤кий час за њх власним вибором; - здаванн¤ в майновий найм ≥ (або) комерц≥йний прокат п≥сл¤ першого продажу, в≥дчуженн¤ ≥ншим способом ориг≥налу або прим≥рник≥в ауд≥ов≥зуальних твор≥в, комп'ютерних програм, баз даних, музичних твор≥в у нотн≥й форм≥, а також твор≥в, заф≥ксованих у фонограм≥ чи в≥деограм≥ або у форм≥, ¤ку зчитуЇ комп'ютер; - ≥мпорт прим≥рник≥в твор≥в. ÷ей перел≥к не Ї вичерпним. ¬≥дпов≥дно до «акону тв≥р охорон¤Їтьс¤ авторським правом з моменту його створенн¤. “ому, в принцип≥, немаЇ необх≥дност≥ виконувати будь-¤к≥ додатков≥ формальност≥, пов'¤зан≥ з його реЇстрац≥Їю або депонуванн¤м ¤к обов'¤зков≥ умови дл¤ одержанн¤ правовоњ охорони. ќсоба, ¤ка маЇ авторське право, дл¤ спов≥щенн¤ про своњ права може використовувати так охорони авторського права, ¤кий вм≥щуЇтьс¤ на кожному прим≥рнику твору ≥ складаЇтьс¤ з латинськоњ л≥тери — у кол≥ - ©, ≥мен≥ (найменуванн¤) особи, ¤ка волод≥Ї авторським правом, ≥ року першоњ публ≥кац≥њ твору. ќднак при виникненн≥ спор≥в за договорами, ¤к≥ зач≥пають майнов≥ права автора твору, останн≥й у будь-¤кий час (прот¤гом терм≥ну охорони авторського права) може його зареЇструвати в оф≥ц≥йних державних реЇстрах. ¬ ”крањн≥ реЇстрац≥Їю твор≥в уповноважено займатис¤ ƒержавний департамент ≥нтелектуальноњ власност≥, що д≥Ї у склад≥ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки [31]. јвтор чи власник авторського права може захищати своњ права на тв≥р в адм≥н≥стративному та судовому пор¤дку, напол¤гаючи на огл¤д≥ прим≥щень з метою ви¤вленн¤ сл≥д≥в виробництва чи збереженн¤ незаконно виготовлених "п≥ратських" коп≥й з ориг≥налу твору, що охорон¤Їтьс¤ авторським правом. ¬ласник може домогтис¤ судовоњ заборони на таку д≥¤льн≥сть ≥ вимагати компенсац≥њ збитк≥в, завданих у результат≥ втрати матер≥альноњ вигоди, ≥ визнанн¤ авторства. —л≥д п≥дкреслити, що, зг≥дно згаданого «акону, охорон¤ютьс¤ не сам≥ ≥дењ, ¤к так≥, а лише спос≥б њхнього вираженн¤, наприклад, у вигл¤д≥ л≥тературного твору, комп'ютерноњ програми тощо. “обто автор не може заборонити використанн¤, прим≥ром л≥тературного сюжету, ≥ншим поетам ≥ письменникам, ¤к це сталос¤, наприклад, з сюжетом знаменитого "'ѕ≥нокк≥о", що згодом ожив в ус≥м в≥дом≥й казц≥ про Ѕурат≥-но, ≥ таких приклад≥в можна навести безл≥ч. ѕод≥бна практика на м≥жнародному р≥вн≥ д≥Ї вже давно, ≥ наша молода крањна, приЇднавшись до Ѕернськоњ конвенц≥њ про охорону л≥тературних ≥ художн≥х твор≥в тим самим просто визнала закони цив≥л≥зованого св≥ту. Ѕернська конвенц≥¤ захищаЇ права автор≥в. ÷ю онвенц≥ю, прийн¤ту ще у 1886 p., неодноразово перегл¤дали та доповнювали. ќсновна мета цих заход≥в - врахуванн¤ впливу нових технолог≥й на р≥вень наданоњ охорони. јдм≥н≥стративн≥ функц≥њ онвенц≥њ на м≥ждержавному р≥вн≥ зд≥йснюЇ ¬ќ≤¬ [20]. ¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ област≥ авторського права ≥ сум≥жних прав дуже розширилис¤ внасл≥док впровадженн¤ дос¤гнень науки ≥ техн≥ки. ќстане зокрема, дозволило розробити нов≥ способи поширенн¤ твор≥в за допомогою таких засоб≥в глобальноњ комун≥кац≥њ, ¤к супутниковий зв'¤зок ≥ компакт-диски. «овс≥м недавно з'¤вилас¤ можлив≥сть поширенн¤ твор≥в через Internet, що створило в област≥ авторського права нов≥ проблеми. ¬ќ≤¬ приймаЇ саму активну участь у м≥жнародн≥й дискус≥њ, що не припин¤Їтьс¤, з питань розробки нових норм охорони авторського права в киберпростор≥. ќрган≥зац≥¤ виконуЇ адм≥н≥стративн≥ функц≥њ ƒоговору ¬ќ≤¬ з авторського права ≥ ƒоговору ¬ќ≤¬ по виконавц¤м ≥ власникам фонограм (б≥льш в≥домих п≥д загальною назвою "ƒоговори ¬ќ≤¬ по Internet"). ” зазначених договорах м≥ст¤тьс¤ м≥жнародн≥ норми, направлен≥ на запоб≥ганн¤ несанкц≥онованого доступу до творчоњ продукц≥њ в Internet ≥ ≥нших цифрових мережах ≥ њњ незаконному використанню [28]. ѕотр≥бно особливо наголосити, що зг≥дно «акону [8] в ”крањн≥ охорона щодо авторських прав не поширюЇтьс¤ на будь-¤ку ≥дею, процедуру, метод, процес, концепц≥ю, в≥дкритт¤, винах≥д, корисну модель, промисловий зразок, знак дл¤ товар≥в ≥ послуг, рац≥онал≥заторську пропозиц≥ю, звичайн≥ дан≥, нав≥ть ¤кщо вони виражен≥, описан≥, по¤снен≥, про≥люстрован≥ у твор≥ тощо. ѕравова охорона за авторським правом надаЇтьс¤ лише на обмежене коло об'Їкт≥в, ч≥тко визначених в розд≥л≥ II статт≥ 8 «акону. ƒо числа твор≥в, що охоплюютьс¤ авторським правом, в≥днос¤тьс¤ так≥ л≥тературн≥ твори, ¤к романи, поеми, п'Їси, дов≥дков≥ виданн¤, газети, а також комп'ютерн≥ програми, бази даних; ф≥льми, музичн≥ ≥ хореограф≥чн≥ твори та так≥ твори образотворчого мистецтва, ¤к картини, малюнки, фотограф≥њ ≥ скульптури; твори арх≥тектури, а також рекламний живопис, географ≥чн≥ карти ≥ кресленн¤. јвторське право - це право, що належить автору ориг≥нального твору, ¤кий в≥н створив. ¬оно об'ЇднуЇ дв≥ основн≥ групи прав: майнов≥ ≥ особист≥ немайнов≥ права автора. ћайнов≥ права - це виключне право на використанн¤ твору, дозв≥л або заборону використанн¤ твору ≥ншими особами тощо. ќсобист≥ немайнов≥ права включають право автора: вимагати визнанн¤ свого авторства шл¤хом зазначенн¤ належним чином ≥мен≥ автора на твор≥ ≥ його прим≥рниках ≥ за будь-¤кого публ≥чного використанн¤ твору, ¤кщо це практично можливо; заборон¤ти п≥д час публ≥чного використанн¤ твору згадуванн¤ свого ≥мен≥, ¤кщо в≥н ¤к автор твору бажаЇ залишитись анон≥мом; вибирати псевдон≥м, зазначати ≥ вимагати зазначенн¤ псевдон≥ма зам≥сть справжнього ≥мен≥ автора на твор≥ ≥ його прим≥рниках ≥ п≥д час будь-¤кого його публ≥чного використанн¤; вимагати збереженн¤ ц≥л≥сност≥ твору ≥ протид≥¤ти будь-¤кому перекрученню, спотворенню чи ≥нш≥й зм≥н≥ твору або будь-¤кому ≥ншому пос¤ганню на тв≥р, що може зашкодити чест≥ ≥ репутац≥њ автора. ќбидв≥ групи прав належать автору, що може зд≥йснювати њх. –еал≥зац≥¤ прав означаЇ, що в≥н може використовувати тв≥р сам, може надавати будь-кому дозв≥л на використанн¤ свого твору чи може заборонити ≥ншим особам використовувати цей тв≥р. «агальний принцип авторського права пол¤гаЇ в тому, що твори, ¤к≥ ним охорон¤ютьс¤, не можуть використовуватис¤ без дозволу правовласника не залежно в≥д його громад¤нства. ќднак, у нац≥ональних законах про авторське право передбачен≥ де¤к≥ виключенн¤ з цього правила. Ќаприклад, в ”крањн≥ у статт¤х 21-23 «акону передбачене в≥льне використанн¤ твор≥в у вигл¤д≥ цитат, але з обов'¤зковим посиланн¤м на першоджерело. р≥м того, в≥льно в≥дтворювати один прим≥рник твору без згоди автор≥в можуть арх≥ви, б≥бл≥отеки, а також навчальн≥ заклади виключно з навчальною метою, а не з метою одержанн¤ прибутку. ” принцип≥, у св≥т≥ охорона, що надаЇтьс¤ авторським правом, ¤к правило, д≥Ї прот¤гом житт¤ автора ≥ 70 рок≥в по його смерт≥. ¬ ”крањн≥ Ї певн≥ особливост≥ застосуванн¤ цього правила, пов'¤зан≥ з нашим тотал≥тарним минулим (див. п. 6 ст. 28 "—трок д≥њ авторського права"). ¬становлен≥ у такий спос≥б терм≥ни охорони надають авторам ≥ њх спадкоЇмц¤м можлив≥сть одержувати економ≥чну вигоду прот¤гом розумного пер≥оду часу. ” рамках авторського права також передбачена охорона особистих немайнових прав, зокрема права вимагати визнанн¤ авторства тощо. ”с≥ ц≥ правов≥ аспекти, про ¤к≥ згадувалось више, зазначен≥ в м≥жнародних конвенц≥¤х, учасниками ¤ких у даний час с б≥льш≥сть крањн ≥ в тому числ≥ ≥ ”крањна. «агальновизнано, що до моменту приЇднанн¤ держави-члени повинн≥ мати нац≥ональне законодавство, що в≥дпов≥даЇ м≥жнародним стандартам. “обто, ¤к ¬и бачите, наше прагненн¤ входженн¤ до св≥тового сп≥втовариства реал≥зуЇтьс¤ на конкретних справах ¤к, наприклад, у сфер≥ законодавства про авторське право ≥ сум≥жн≥ права. Ѕагато твор≥в мистецтва ≥ культури, що охорон¤ютьс¤ авторським правом (наприклад, друкован≥ виданн¤, звукозаписи, ф≥льми тощо), необх≥дно донести до масового споживача, зокрема засобами зв'¤зку, а дл¤ цього вимагаютьс¤ значн≥ кошти. “ому часто автори за в≥дпов≥дну винагороду продають права на своњ твори окремим особам чи компан≥¤м, ¤к≥ мають усе необх≥дне дл¤ збуту ≥ поширенн¤ художньоњ продукц≥њ. ¬инагорода може зд≥йснюватис¤ у форм≥ одноразового (паушального) платежу, або в≥драхувань за колений проданий прим≥рник чи кожне використанн¤ твору (ро¤лт≥), або комб≥нованих платеж≥в [21]. ћайнов≥ права можуть також бути передан≥ або уступлен≥ автором або ≥ншою особою, що маЇ авторське право, ≥нш≥й особ≥, на основ≥ видач≥ л≥ценз≥њ ц≥й особ≥ на використанн¤ твору. –озм≥р ≥ пор¤док виплати авторськоњ винагороди за створенн¤ ≥ використанн¤ твору встановлюютьс¤ у авторському договор≥ або у договорах, що укладаютьс¤ за дорученн¤м суб'Їкт≥в авторського права орган≥зац≥¤ми колективного управл≥нн¤ з особами, ¤к≥ використовують твори. ¬≥дступленн¤ авторського права ≥ видача л≥ценз≥њ оформл¤ютьс¤ авторським договором. ќсобист≥ немайнов≥ права автора н≥¤к не можуть бути передан≥ ≥ншим особам. ƒо реч≥, до особистих немайнових прав автора належить пра во [8]: 1) вимагати визнанн¤ свого авторства шл¤хом зазначенн¤ належним чином ≥мен≥ автора на твор≥ ≥ його прим≥рниках ≥ за будь-¤кого публ≥чного використанн¤ твору, ¤кщо це практично можливо; 2) заборон¤ти п≥д час публ≥чного використанн¤ твору згадуванн¤ свого ≥мен≥, ¤кщо в≥н ¤к автор твору бажаЇ залишитись анон≥мом; 3) вибирати псевдон≥м, зазначати ≥ вимагати зазначенн¤ псевдон≥ма зам≥сть справжнього ≥мен≥ автора на твор≥ ≥ його прим≥рниках ≥ п≥д час будь-¤кого його публ≥чного використанн¤; 4) вимагати збереженн¤ ц≥л≥сност≥ твору ≥ протид≥¤ти будь-¤кому перекрученню, спотворенню чи ≥нш≥й зм≥н≥ твору або будь-¤кому ≥ншому пос¤ганню на тв≥р, що може зашкодити чест≥ ≥ репутац≥њ автора. 2.2. —”ћ≤∆Ќ≤ ѕ–ј¬ј ” той час, ¤к права, надан≥ авторським правом, застосовуютьс¤ до автор≥в, сум≥жн≥ права стосуютьс¤ ≥нших категор≥й правовласник≥в, а саме: виконавц≥в, виробник≥в фонограм, виробник≥в в≥деограм ≥ орган≥зац≥й мовленн¤ та правонаступник≥в цих суб'Їкт≥в [8]. ќхорона сум≥жних прав зд≥йснюЇтьс¤ без шкоди охорон≥ твор≥в авторським правом. «а останн≥ роки в област≥ сум≥жних прав в≥дбувс¤ стр≥мкий розвиток. —ьогодн≥ сум≥жн≥ права сформувалис¤ навколо твор≥в, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ авторським правом ≥ надають аналог≥чну, але найчаст≥ше б≥льш обмежену за обс¤гом охорону. «а терм≥нами майнов≥ права виконавц≥в охорон¤ютьс¤ прот¤гом 50 рок≥в п≥сл¤ першоњ ф≥ксац≥њ виконанн¤ або постановки твору. ќсобист≥ немайнов≥ права виконавц≥в охорон¤ютьс¤ безстроково. ѕрава виробник≥в фонограм ≥ в≥деограм охорон¤ютьс¤ прот¤гом 50 рок≥в п≥сл¤ першого опубл≥куванн¤ фонограми (в≥деограми) або њх першого звукозапису (в≥деозапису), а ¤кщо њњ не було опубл≥ковано прот¤гом зазначеного часу, то прот¤гом 50 рок≥в п≥сл¤ першого звукозапису (в≥деозапису). ќрган≥зац≥њ мовленн¤ користуютьс¤ наданими цим «аконом правами прот¤гом 50 рок≥в в≥д дати першого публ≥чного виходу передач≥. —ум≥жн≥ права - це права, що належать виконавц¤м, виробникам фонограм, виробникам в≥деограм, спадкоЇмц¤м цих суб'Їкт≥в та особам, ¤ким на законних п≥дставах передано сум≥жн≥ майнов≥ права, а також орган≥зац≥¤м мовленн¤ та њх правонаступникам [14]. ќб'Їктами сум≥жних прав, незалежно в≥д призначенн¤, зм≥сту, оц≥нки, способу ≥ форми вираженн¤, Ї: - виконанн¤ л≥тературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореограф≥чних, фольклорних та ≥нших твор≥в; - фонограми, в≥деограми; - передач≥ (програми) орган≥зац≥й мовленн¤. —ум≥жне право виникаЇ внасл≥док факту виконанн¤ твору, виробництва фонограми, виробництва в≥деограми, оприлюдненн¤ передач≥ орган≥зац≥њ мовленн¤. ƒл¤ виникненн¤ ≥ зд≥йсненн¤ сум≥жних прав не вимагаЇтьс¤ виконанн¤ будь-¤ких формальностей. —ум≥жн≥ права ≥ноземних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б охорон¤ютьс¤ в≥дпов≥дно до м≥жнародних договор≥в ”крањни. —ум≥жн≥ права в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д авторського права тим, що вони належать власникам, ¤к≥ вважаютьс¤ посередниками при виготовленн≥, запис≥ та поширенн≥ твор≥в. «в'¤зок з авторським правом викликаний тими обставинами, що три категор≥њ власник≥в сум≥жних прав Ї допом≥жними ланками у процес≥ ≥нтелектуальноњ творчост≥, оск≥льки вони спри¤ють авторам у оприлюдненн≥ власних твор≥в дл¤ св≥товоњ громадськост≥. “ак музикант виконуЇ музичний тв≥р, написаний композитором; актор граЇ роль у п'Їс≥, написан≥й драматургом; виробники фонограм записують ≥ розповсюджують п≥сн≥ ≥ музику, написан≥ композиторами, що виконуютьс¤ музикантами ≥ сп≥ваками; орган≥зац≥њ еф≥рного мовленн¤ завд¤ки своњм станц≥¤м донос¤ть ц≥ твори ≥ фонограми до численних рад≥ослухач≥в ≥ телегл¤дач≥в. ¬иникненн¤ ≥ зд≥йсненн¤ сум≥жних прав також не потребуЇ виконанн¤ будь-¤ких формальностей. ¬иробники фонограм, виробники в≥деограм ≥ виконавц≥ дл¤ спов≥щенн¤ про своњ права можуть на вс≥х прим≥рниках фонограм або њх упаковках використовувати знак охорони сум≥жних прав, ¤кий складаЇтьс¤ з латинськоњ л≥тери – у кол≥: Ѓ, ≥мен≥ (найменуванн¤) особи, що маЇ сум≥жн≥ права, ≥ зазначенн¤ року першоњ публ≥кац≥њ фонограми [20]. ѕрикладом може бути напис на компакт-диску: Ѓ ћузична б≥ржа, 1997. Ќа м≥жнародному р≥вн≥ сум≥жн≥ права надаютьс¤ в≥дпов≥дно до –имськоњ конвенц≥њ з охорони ≥нтерес≥в виконавц≥в, виробник≥в фонограм ≥ орган≥зац≥й мовленн¤, б≥льш в≥домоњ ¤к "–имська конвенц≥¤". ÷¤ онвенц≥¤ була прийн¤та у 1961 р. ≥з тих п≥р жодного разу не перегл¤далас¤. јдм≥н≥стративн≥ функц≥њ ц≥Їњ онвенц≥њ виконують сп≥льно -ќрган≥зац≥¤ ќб'Їднаних Ќац≥й з питань твор≥в, науки ≥ культури (ёЌ≈— ќ), ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ прац≥ (ћќѕ) та ¬ќ≤¬. ”года з торгових аспект≥в прав ≥нтелектуальноњ власност≥ 1994 р. (”года “–≤ѕ¬) [21], адм≥н≥стративн≥ функц≥њ ¤кого зд≥йснюЇ ¬сесв≥тн¤ торгова орган≥зац≥¤ (¬“ќ), також включаЇ положенн¤ з м≥жнародноњ охорони авторських ≥ сум≥жних прав. —уб'Їкти авторського права ≥ сум≥жних прав можуть управл¤ти своњми правами особисто або через свого пов≥реного чи скористатис¤ послугами орган≥зац≥й колективного управл≥нн¤. Ќа жаль, на практиц≥ у багатьох автор≥в ≥ власник≥в творчоњ продукц≥њ не маЇ достатн≥х засоб≥в дл¤ захисту своњх майнових прав в адм≥н≥стративному чи судовому пор¤дку. ÷е особливо стаЇ актуальним сьогодн≥, коли њх виконанн¤ та розповсюдженн¤ за допомогою р≥зноман≥тних сучасних засоб≥в д≥стаЇ усе б≥льш широкого розповсюдженн¤. “ому, у багатьох крањнах з'¤вилис¤ ≥ поширюютьс¤ орган≥зац≥њ та товариства з колективного керуванн¤ такими правами. ÷≥ товариства, ¤к≥ спираютьс¤ на значний досв≥д в адм≥н≥стративн≥й та юридичн≥й д≥¤льност≥, здатн≥ надавати своњм членам послуги ≥з збору, керуванн¤ ≥ розпод≥лу винагороди, отриманоњ за м≥жнародне використанн¤ твор≥в будь-кого з автор≥в або ос≥б, ¤ким належать сум≥жн≥ права. ќрган≥зац≥њ створен≥ з метою управл≥нн¤ майновими правами автор≥в та ≥нших ос≥б, ¤к≥ мають авторське право ≥ сум≥жн≥ права д≥ють на колективн≥й основ≥ ≥ не мають права займатис¤ комерц≥йною д≥¤льн≥стю. “ому, коли автору важко проконтролювати виконанн¤ угоди та перев≥рити правильн≥сть нарахуванн¤ винагороди, що йому по праву належить доц≥льно скористатис¤ послугами под≥бних товариств, передавши њм певн≥ з своњх майнових прав. ¬ ”крањн≥ на державному р≥вн≥ цим займаЇтьс¤ вже згадуване державне јгентство з авторських ≥ сум≥жних прав, розм≥щене у иЇв≥, та ≥нш≥ орган≥зац≥њ. ” –ос≥њ - –ос≥йське авторське товариство тощо. Ќаприклад, —анкт-ѕетербурзьке јгентство Copyright Service надаЇ посередницьк≥ послуги ≥ Ї представником "ћузыкального »здательства —ќё«" по п≥вн≥чному заходу –ос≥њ [32]. ¬оно волод≥Ї виключними правами на музичн≥ твори 116 автор≥в та њх спадкоЇмц≥в, ¤к≥ включен≥ до каталогу видавництва. —еред них ћ. ƒунаЇвський, ¬. «ахаров, ј. ћакаревич, ≤. ћа-л≥н≥н, . ћеладзе, –. ѕаулс, ј. ÷ой та багато ≥нших в≥домих виконавц≥в та автор≥в, ¤к≥ передали јгентству своњ права на частину або ус≥ своњ твори. ” ‘–Ќ основними товариствами з колективного управл≥нн¤ авторськими правами - "√≈ћј" та "Ѕ»Ћ№ƒ- ”Ќ—“", у —Ўј -"—≈—ј ", "ј— јѕ", "Ѕ≥-≈м-јй" та "¬ј√ј" тощо. „ленство у цих орган≥зац≥¤х в≥дкрито дл¤ ус≥х ос≥б, ¤к≥ Ї власниками авторських та сум≥жних прав. «а¤влен≥ членами орган≥зац≥й твори, ¤к правило, складають так званий "нац≥ональний" та "м≥сцевий" репертуар. “вори ≥ноземних автор≥в, на в≥дм≥ну в≥д попереднього в≥днос¤тьс¤ до м≥жнародного репертуару, ¤ким, за звичай, оп≥куютьс¤ заруб≥жн≥ орган≥зац≥њ колективного управл≥нн¤. Ќа основ≥ одержаних повноважень орган≥зац≥њ, надають користувачам твор≥в та об'Їкт≥в сум≥жних прав в≥дпов≥дн≥ л≥ценз≥њ. ”с≥ можлив≥ майнов≥ претенз≥њ ос≥б, ¤к≥ мають авторське право ≥ сум≥жн≥ права, до користувач≥в щодо використанн¤ л≥ценз≥й розгл¤даютьс¤ орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ надали ц≥ л≥ценз≥њ. р≥м того, орган≥зац≥њ мають право резервувати на своЇму рахунку суми винагороди, що над≥йшла њм в≥д користувач≥в ≥ не запитувалась власником твору або його спадкоЇмцем. ѕра-вовласникам авторських ≥ сум≥жних прав сл≥д пам'¤тати таке. «г≥дно «акону, п≥сл¤ трьох рок≥в з моменту надходженн¤ на рахунок орган≥зац≥њ так≥ суми можуть бути використан≥ ними дл¤ чергових виплат або спр¤мован≥ на ≥нш≥ ц≥л≥, передбачен≥ њх статутами, у ≥нтересах ос≥б, ¤к≥ мають авторське право ≥ сум≥жн≥ права. «важаючи на велику актуальн≥сть цього питанн¤ у «акон≥ спец≥ально передбачено ц≥лий розд≥л IV "”правл≥нн¤ майновими правами суб'Їкт≥в авторського права ≥ сум≥жних прав". онтрольн≥ питанн¤ 1. як ¬и гадаЇте, на ¤к≥ основн≥ види можна под≥лити творч≥сть людини за њњ ц≥леспр¤мован≥стю ? 2. яка з орган≥зац≥й ќќЌ оп≥куЇтьс¤ питанн¤ми ≥нтелектуальноњ власност≥ ? 3. який з «акон≥в регламентуЇ в ”крањн≥ ус≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з авторським правом ? 4. „и захищаютьс¤ права письменника на тв≥р, виданий в ”крањн≥ у ≥нших крањнах св≥ту ? 5. як≥ д≥њ можуть бути виконан≥ з твором т≥льки з дозволу автора? 6. яким чином можна в≥др≥знити опубл≥кований тв≥р, що захищаЇтьс¤ авторським правом ? 7. як ¬и гадаЇте, чи захищаЇ авторське право на ≥дею твору ? 8. Ќазв≥ть ≥ прокоментуйте основн≥ види прав, що надаютьс¤ авторським правом. 9. –о¤лт≥, що це таке ? 10. ўо охорон¤Їтьс¤ сум≥жним правом ? 11. „и в ус≥х випадках фонограм≥ (в≥деограм≥) буде надано в ”крањн≥ правовий захист ? 12. як позначаютьс¤ твори, що мають захист, ¤к об'Їкти сум≥жного права? 13. ƒо кого маЇ звернутис¤ власник авторських чи сум≥жних прав в раз≥ њх порушенн¤?
јвраам Ћ≥нкольн ѕ–ј¬ќ¬≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя ¬≤ƒЌќ—»Ќ ўќƒќ ќЅ'™ “≤¬ ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќапевно ус≥ добре пам'¤тають пригоди п≥дприЇмливого ¤нк≥ при двор≥ корол¤ јртура, блискуче розказан≥ людству ћарком “веном. …ого першим державним заходом стало заснуванн¤ патентного в≥домства. «авд¤ки см≥ливим крокам в≥н до невп≥знанност≥ зм≥нив корол≥вство. "... рањна без патент≥в та без твердих закон≥в, що захищають права винах≥дник≥в, под≥бна раку, ¤кий може рухатись т≥льки вб≥к ≥ назад", стверджував його устами автор. ƒ≥йсно, захист прав винах≥дник≥в без патентуванн¤ винаход≥в не можливий. “≥льки патент гарантуЇ його власнику виключне право на використанн¤ результат≥в власноњ творчоњ прац≥. “ож здаЇтьс¤, що прост≥ше: працюй, патентуй, впроваджуй ≥ рахуй грош≥. ќднак, на практиц≥ все набагато складн≥ше. Ѕагатор≥чний досв≥д винах≥дництва св≥дчить, що практичне впровадженн¤ мають не б≥льше 5 % ус≥х запатентованих винаход≥в ≥ ще менше техн≥чних р≥шень взагал≥ патентуютьс¤ њх авторами. ÷ьому Ї одне просте по¤сненн¤. Ќе вс≥ з них знають, ¤к це робити, хоча ≥ Ї блискучими фах≥вц¤ми у своњй справ≥ 3.1. ƒ≈ўќ « ≤—“ќ–≤ѓ ¬»Ќј’≤ƒЌ»÷“¬ј —в≥това ≥стор≥¤ винах≥дництва с¤гаЇ сивоњ давнини. “ехн≥чн≥ засоби перв≥сноњ людини - кам≥нь та г≥лка поступово вдосконалювались. јрхеологами в≥дкрит≥ р≥зного роду до≥сторичн≥ кам'¤н≥ пастки, що використовувались дл¤ ловл≥ здобич≥. «годом окр≥м пасток та замаскованих ¤м з'¤вились аркани, стр≥ли, списи, вогонь тощо [3]. ¬≥домо, що близько 2200 рок≥в тому правив ™гиптом ѕтолом≥й ‘≥ладельський - в≥йськовоначальник знаменитого ќлександра ћакедонського. ” м≥ст≥ ќлександр≥њ, у його розк≥шному палац≥ гостей зустр≥чав "зал≥зний слуга". ” нього були голова, руки, ноги, ¤к в справжньоњ людини. ¬≥н клан¤вс¤ гост¤м, супроводжував њх, в≥дкриваючи двер≥ багаточисленних к≥мнат. ƒжерелом руху була звичайн≥с≥нька гир¤, що рухалась у нього в середин≥. Ќа жаль, до нас не д≥йшли подробиц≥ будови цих механ≥зм≥в та ≥м'¤ того давнього талановитого винах≥дника. ≤стор≥¤ винах≥дництва знаЇ р≥зн≥ сторони житт¤. Ѕули вони ≥ траг≥чними, ≥ ком≥чними, а в б≥льшост≥ повчальними. ” XVII стор≥чч≥ талановит≥ швейцарськ≥ винах≥дники батько ѕьЇр-∆ак ƒро та його син јнр≥ ƒро виготовили та з усп≥хом демонстрували в ћадрид≥ та ѕариж≥ людинопод≥бних л¤льок, що рухались. ѕосилений ≥нтерес у гл¤дач≥в викликала л¤лька "писець". ¬она умочала гус¤че перо в чорнильницю, дв≥ч≥ струшувала його ≥ п≥сл¤ невеликоњ паузи починала писати справжнього листа. ќкр≥м цього вона ворушила головою ≥ поводила очима. ¬с≥ рухи л¤лька отримувала в≥д пружинного механ≥зму, що приводивс¤ у д≥ю кулачковим пристроЇм. ќднак ≥нкв≥зиц≥¤, звинувативши винах≥дник≥в у в≥дьмарств≥ кинула њх до в'¤зниц≥, де вони ≥ загинули. «годом на честь с≥м'њ ƒро людинопод≥бн≥ механ≥зми д≥стали назву андроњд≥в. √р≥х см≥¤тис¤ над почутт¤ми патр≥отизму, але погодьтесь, що д≥њ знаменитого Ћуњ ѕастера викликають добру посм≥шку. ¬≥н замислив вз¤ти реванш за поразку ‘ранц≥њ у франко-пруськ≥й в≥йн≥ 1870 р. у дещо незвичайний спос≥б. ќтриманий ним патент є 91941 на виробництво пива кращого в≥д н≥мецького д≥йсно дозволив де¤кий час французьким пивоварам утримувати перш≥сть у ц≥й суперечц≥. «овс≥м ≥нша ≥стор≥¤ трапилась у XX стол≥тт≥ з винах≥дником синтетичного палива португальським ≥нженером ¬≥кенте ≥ јматом. ¬≥дмовившись под≥литис¤ своњми секретами з конкурентами, в≥н втратив все майно ≥, п≥д к≥нець, оббреханий злостивц¤ми, потрапив за грати на 18 рок≥в. јле енерг≥йний винах≥дник не здавс¤. ”мовивши директора, побудував у в'¤зниц≥ м≥н≥-завод, ¤кий дозволив постачати дешевим паливом ус≥х бажаючих. ÷ей ≥грашковий заводик прин≥с чимал≥ див≥денди п≥дприЇмливому адм≥н≥стратору в'¤зниц≥. “ак, завд¤ки своњм знанн¤м та невмирущому оптим≥зму через 7 рок≥в винах≥дник опинивс¤ на вол≥. √ортаючи книгу з житт¤ винах≥дник≥в, не можливо обминути таку њњ стор≥нку, ¤к промислове шпигунство. ” в≥дом≥й прац≥ ∆. Ѕерзье "ѕромышленный шпионаж" навод¤тьс¤ р≥зн≥ повчальн≥ приклади. XV стол≥тт¤ до нашоњ ери. ќв≥¤не романтизмом коханн¤ китайськоњ принцеси до ≥ндуського юнака спричинило до розповсюдженн¤ секрету природного шовку. «акохана принцеса таЇмно вивезла шовковичних хробачк≥в у кв≥тах, що прикрашали њњ розк≥шний капелюх ≥ подарувала њх любому. “ак св≥т д≥знавс¤ про секрет китайського шовку, а принцеса, нажаль, нав≥ки втратила коханого. ≤нша в≥дома ≥стор≥¤ теж б≥льше схожа на детектив. ¬она пов'¤зана з викраденн¤м секрет≥в китайського фарфору ≥ в≥дноситьс¤ вже до XVIII стол≥тт¤ нашоњ ери. ‘ранцузький Їзуњт зум≥в таЇмно в≥дв≥дати закрите м≥сто ÷зиндечень ≥ описав технолог≥чн≥ секрети в листах до знаменитого –еомюра. ” свою чергу англ≥йський шпигун “омас Ѕри¤н викрав секрет китайського фарфору у француз≥в. ” захоплююч≥й книз≥ винах≥дництва Ї ще одна стор≥нка, пов'¤зана з ≥сторичною справедлив≥стю. Ќа питанн¤, хто винах≥дник громов≥дводу, нав≥ть не задумуючись, перес≥чний школ¤р в≥дпов≥сть: Ѕенжам≥н ‘ранкл≥н. јле давайте звернемось до ≥стор≥њ. ¬ одному з давн≥х Їгипетських храм≥в б≥л¤ входу були зведен≥ висок≥ башти. ” каналах цих башт розташован≥ ¤к≥сь дивн≥ щогли, списан≥ ≥Їрогл≥фами. яке ж було здивуванн¤ вчених, що розшифрували написи. ўе б пак! јдже там було написано: "ќсь високий п≥лон бога ≈дау; дв≥йко щогл стоњть на своЇму м≥сц≥, щоб розтинати громовицю в небесах". ќтже, метод в≥дводу блискавки був в≥домий Їгипт¤нам ще за час≥в буд≥вництва п≥рам≥д. “а людство забуло перв≥сн≥ знанн¤. ” книз≥ про итай, що з'¤вилась в 1688 роц≥, мандр≥вник, вчений-монах √абр≥Їл де ћагелан (не сплутуйте з ‘ерд≥нандом ћагелланом) опов≥в про дивн≥ реч≥: "на кожному роз≥ тамтешн≥х будинк≥в знаход¤тьс¤ роги, повернут≥ до неба ≥ прикрашен≥ драконами. ∆ала цих чудовиськ висунут≥ до неба. р≥зь них проходить металевий стрижень, нижн≥й к≥нець ¤кого заховано у землю". ќднак мало минути ще 62 роки доки ‘ранкл≥н висловив под≥бну г≥потезу, а т≥льки через 2 роки п≥сл¤ цього французький природознавець ƒюпон реал≥зував цю ≥дею в ѕариж≥. ј ¤к ¬и гадаЇте, хто винайшов фонограф? ¬≥дпов≥дь також в≥дома - звичайно ген≥альний “омас ≈д≥сон. јле чи так це насправд≥? ∆ив у ѕариж≥ один в≥домий у колах богеми талановитий л≥тератор, шансоньЇ ≥ художник Ўарль ро. ” своњ 25 рок≥в на всесв≥тн≥й виставц≥ в ѕариж≥ у 1867 р. в≥н продемонстрував власноручно розроблений ≥ виготовлений автоматичний телеграф. ј у 27-л≥тньому в≥ц≥, ц¤ неперес≥чна особа видала науков≥ прац≥: "«агальне р≥шенн¤ проблеми кольоровоњ фотограф≥њ" та вдумайтесь т≥льки - "ќгл¤д можливих зв'¤зк≥в з планетами". ” «ќ рок≥в Ўарль ро почав свою досл≥дницьку роботу з слухового сприйн¤тт¤, що ув≥йшла до його фундаментальноњ прац≥ "ѕринципи механ≥ки мозку". ≤ нарешт≥ у 35 рок≥в ро подав до јкадем≥њ наук ‘ранц≥њ опис апарата дл¤ запису ≥ в≥дтворенн¤ людського голосу, ¤кий назвав "палефоном". ÷е сталос¤ в кв≥тн≥ 1877 року, а вже у жовтн≥ того самого року в одному попул¤рному журнал≥ було опубл≥ковано докладний опис цього винаходу. ƒо того ж апарат було перейменовано б≥льш благозвучно в "фонограф". ј 10 грудн¤ 1877 р. “омас ≈д≥сон одержав перший патент —Ўј на "¬досконаленн¤ ≥нструменту дл¤ контролю та в≥дтворенн¤ звук≥в". ј дал≥ рух под≥й прискорюЇтьс¤. 11 грудн¤ в журнал≥ "Rappel" з'¤вл¤Їтьс¤ зам≥тка про апарат ро. 17 грудн¤ ≈д≥сон подаЇ до ѕарижськоњ академ≥њ за¤вку на фонограф ≥ 15 с≥чн¤ 1878 року отримуЇ патент, ≥ дивн≥ реч≥: у ‘ранцузьк≥й академ≥њ наук забули про ран≥ше подану за¤вку ро, а в≥н сам з вражаючою байдуж≥стю поступаЇтьс¤ своЇю перш≥стю ™ под≥бн≥ приклади ≥ у в≥тчизн¤н≥й ≥стор≥њ. ¬з¤ти хоча б в≥домого украњнського ф≥зика, подол¤нина ≤вана ѕулю¤. —аме йому належить перш≥сть у в≥дкритт≥ нев≥домих катодних х-промен≥в. ѕро це св≥дчить видана ним у 1884 р. брошура "—¤юча електронна матер≥¤ ≥ четвертий стан речовини". ќднак не потурбувавшись про утвердженн¤ свого авторства вчений под≥ливс¤ ≥деЇю з в≥домим сьогодн≥ ¬≥льгельмом онрадом –ентгеном. ј останн≥й, ¤кось "випадково забувши" першов≥дкривача в с≥чн≥ 1886 р виголосив публ≥чну лекц≥ю "ѕро нев≥дом≥ промен≥", подавши ≥нформац≥ю до тижневика "Pressc". He зважаючи на те, що в тогочасн≥й прес≥ багато писалос¤ про пр≥оритет ≤. ѕулю¤, в 1901 р. першу в св≥т≥ Ќобел≥вську прем≥ю все ж отримав ¬.–ентген. як бачите, саме житт¤ п≥дказало необх≥дн≥сть захисту прав винах≥дник≥в. Ќайдавн≥ший приклад захисту прав в галуз≥ винах≥дництва нав≥в давньогрецький ≥сторик ‘≥ларк. ” грецьк≥й колон≥њ —≥бар≥ус ≥снував звичай. ухарю, що виготовл¤в нову попул¤рну страву, надавалось виключне право на њњ приготуванн¤ прот¤гом одного року. ” часи середньов≥чч¤ право авторства обер≥галось прив≥ле¤ми, ¤к≥ надавались винах≥днику коронованими особами. ”перше в св≥тов≥й практиц≥ акт по захисту прав винах≥дник≥в було прийн¤то в ¬елик≥й Ѕритан≥њ в 1623 р. п≥д назвою "—татус про монопол≥њ". јле закр≥пити це право надавав можлив≥сть т≥льки патент. ” —Ўј законопроект про патенти за англ≥йським зразком був прийн¤тий в 1790 роц≥, у ‘ранц≥њ- 1791. ” де¤ких кн¤з≥вствах Ќ≥меччини патентн≥ закони з'¤вились п≥сл¤ 1815 року, а в –ос≥њ - 1870 роц≥ [20]. ¬перше в ”крањн≥ патентна система започаткована ”казом ѕрезидента в≥д 18.09. 1992 р. у вигл¤д≥ "“имчасового положенн¤ про охорону об'Їкт≥в промисловоњ власност≥ ≥ рац≥онал≥заторських пропозиц≥й в ”крањн≥" є 479/92. 3.2. ¬»Ќј’ќƒ» “ј ќ–»—Ќ≤ ћќƒ≈Ћ≤ ¬ ” –јѓЌ≤ ¬загал≥, ¤к ¬и знаЇте, винах≥дництво притаманно людству з незапам'¤тних час≥в. ќднак оф≥ц≥йно перший патент на винах≥д був виданий т≥льки у 1449 р. ≤ сталос¤ це у јнгл≥њ, коли король √енр≥х VI дарував ƒжону ”≥тнаму переважне право на виробництво кольорового скла. „ерез два стол≥тт¤ у ц≥й же крањн≥ було створене ≥ перше в св≥т≥ патентне в≥домство. Ќезабаром у 1623 р. там був прийн¤тий "—татус про монопол≥њ", ¤кий справедливо вважаЇтьс¤ першим патентним законом у св≥тов≥й практиц≥ [20]. ”¤вл¤Їте ¤ке глибоке кор≥нн¤?! “ож: не дивно, що англ≥йц≥ так ц≥нують своњ традиц≥њ. Ќаша ”крањна в≥дл≥чуЇ лише своњ перш≥ дес¤тил≥тт¤, ¤к самост≥йна, незалежна крањна. “ому очевидно, що нам треба буде ще довго працювати, створюючи власн≥ добр≥ звичањ у захист≥ винах≥дник≥в. ѕерший украњнський патент одержав —ерг≥й ященко на винах≥д "јнтифрикц≥йний матер≥ал дл¤ поверхонь, ¤к≥ трутьс¤". ќднак досить ≥стор≥њ. Ќа законодавчому р≥вн≥ [10] винах≥д трактуЇтьс¤, ¤к технолог≥чне (техн≥чне) р≥шенн¤, що в≥дпов≥даЇ умовам патентоздатност≥ (новизн≥, винах≥дницькому р≥вню ≥ промислов≥й придатност≥). ѕро ц≥ нюанси поговоримо дещо п≥зн≥ше. ј зараз спробуЇмо дещо по¤снити сухе юридичне визначенн¤. ” принцип≥ кожне техн≥чне р≥шенн¤ перш н≥ж стати патентом проходить дек≥лька певних, умовних стад≥й розвитку. —початку, з'¤вл¤Їтьс¤ техн≥чна проблема, ¤ка вимагаЇ розв'¤занн¤. ƒл¤ њњ вир≥шенн¤ проводитьс¤ ознайомленн¤ з аналог≥чними р≥шенн¤ми, що вже в≥дом≥ людству. «годом, на основ≥ анал≥зу цих р≥шень (або без нього) в≥дбуваЇтьс¤ пошук оптимального розв'¤зку поставленоњ задач≥. ≤ вже завершальним етапом Ї п≥дготовка матер≥ал≥в за¤вки на гаданий винах≥д та њх розгл¤д компетентним державним органом, а вже пот≥м видаЇ в≥д ≥мен≥ держави охоронного документа. «вичайно, наведений алгоритм не вичерпуЇ ус≥х можливих шл¤х≥в розв'¤зку проблеми. ќднак, мабуть н≥ у кого не виникаЇ сумн≥ву, що народженн¤ ≥дењ винаходу супроводжуЇтьс¤ творч≥стю. “обто, терм≥н "винах≥д" принаг≥дно, у першому наближенн≥, можна потрактувати ¤к результат творчоњ роботи людини (автора або винах≥дника) у будь-¤к≥й галуз≥ д≥¤льност≥ сусп≥льства, виконаноњ з метою розв'¤занн¤ техн≥чних чи технолог≥чних проблем «аконодавчо ус≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з одержанн¤м та використанн¤м права власност≥ на винаходи та корисн≥ модел≥ в ”крањн≥, регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥" (дал≥ «акон) в≥д 15.12. 1993 р. є 3687-’≤≤ (≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними «аконом ”крањни ( в≥д 1.06. 2000 р. є 1771-III) ≥ викладеним у нов≥й редакц≥њ в≥д 10.01. 2002 р. є 2921 -III). ¬ ”крањн≥ патентами засв≥дчуютьс¤ право на винах≥д та корисну модель (KM). ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ два р≥зновиди патенту на винах≥д. ѕатент на винах≥д, що видаЇтьс¤ за результатами квал≥ф≥кац≥йноњ експертизи за¤вки на винах≥д. “а декларац≥йний патент на винах≥д, що видаЇтьс¤ за результатами формальноњ експертизи та експертизи на локальну новизну за¤вки на винах≥д. ѕро њх особливост≥ ми ще поговоримо. ѕраво на KM засв≥дчуЇтьс¤ декларац≥йним патентом на KM. ќстанн≥й видаЇтьс¤ за результатами формальноњ експертизи за¤вки на корисну модель. —ловосполученн¤ KM вимагаЇ де¤кого по¤сненн¤. ѕо сут≥ - це просто назва, що застосовуЇтьс¤ до певних техн≥чних р≥шень, а саме -до р≥шень у галуз≥ механ≥ки. “ому об'Їкти ћ у законодавств≥ ≥ описуютьс¤ ¤к конструктивне виконанн¤ пристрою. “лумаченн¤ терм≥н≥в вид≥в експертиз (квал≥ф≥кац≥йна, формальна) та новизни (локальна) наведено у терм≥нолог≥чному словнику, що подано у цьому пос≥бнику. р≥м того, ≥снують ще так зван≥ секретн≥ та службов≥ винаходи або KM. “лумаченн¤ цих терм≥н≥в також наведено у терм≥нолог≥чному словнику. ѕрава власника патенту нос¤ть абсолютний, вин¤тковий характер ≥ обмежен≥ у час≥ ≥ територ≥Їю тоњ держави, у ¤к≥й його видано. јбсолютна природа прав патентовласника визначаЇтьс¤ тим, що ус≥ ≥нш≥ громад¤ни ц≥Їњ держави мають утримуватись в≥д використанн¤ патенту без дозволу патентовласника. ¬иключний характер патентних прав обумовлюЇтьс¤ тим, що у одн≥й держав≥ право власност≥ на патент може належати т≥льки одному патентовласнику. —фера д≥њ ц≥Їњ норми, однак обмежена нац≥ональними кордонами. Ќа один ≥ той самий винах≥д, ( ћ) у р≥зних крањнах може бути видано патент р≥зним особам (це передбачено статтею 4 ѕаризькоњ конвенц≥њ по охорон≥ промисловоњ власност≥). «вичайно волод≥ти патентом па правах сп≥ввласност≥ одночасно можуть ≥ дек≥лька ос≥б, наприклад, сп≥вавтори. ѕринцип строко-вост≥ випливаЇ з того, що права, ¤к≥ надаЇ патент, д≥ють прот¤гом певного часу, п≥сл¤ вичерпанн¤ ¤кого патент передаЇтьс¤ у сусп≥льну власн≥сть ≥ будь-¤ка особа може ним скористатис¤. “обто сл≥д пам'¤тати, що патент ”крањни на винах≥д, (KM) д≥Ї т≥льки на територ≥њ ”крањни. 3.2.1. ”мови наданн¤ правовоњ охорони винаходу та корисн≥й модел≥ «г≥дно з чинним законодавством, правова охорона надаЇтьс¤ винаходу (KM), ¤кий не суперечить сусп≥льним ≥нтересам, принципам гуманност≥ ≥ морал≥ та в≥дпов≥даЇ умовам патентоспроможност≥. Ѕудь-¤ке р≥шенн¤ задач≥, що за¤вл¤Їтьс¤ ¤к винах≥д, повинно стосуватис¤ одного з таких об'Їкт≥в [2]: Ч продукту (пристр≥й, речовина, штам м≥кроорган≥зму, культура кл≥тин рослини ≥ тварини); Ч способу (метод виготовленн¤ продукту, параметри цього процесу тощо); Ч застосуванн¤ ран≥ше в≥домого продукту чи способу за новим призначенн¤м. ѕристр≥й - машина, механ≥зм, прилад, деталь, вузол або сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних деталей та вузл≥в. –ечовина - штучно створена сукупн≥сть взаЇмозв'¤заних ≥нгред≥Їнт≥в, ≥ндив≥дуальн≥ х≥м≥чн≥ сполуки, об'Їкти генетичноњ ≥нженер≥њ, композиц≥њ та продукти ¤дерного перетворенн¤. Ўтам - спадково однор≥дн≥ культури м≥кроорган≥зм≥в, що продукують корисн≥ речовини або використовуютьс¤ безпосередньо. —пос≥б - процес виконанн¤ д≥й над матер≥альним об'Їктом або об'Їктами за допомогою ≥нших матер≥альних об'Їкт≥в. як вже згадувалось, об'Їктом KM може бути виключно конструктивне виконанн¤ пристрою [16]. «аконом також визначено, ¤к≥ результати творчоњ д≥¤льност≥ людини не визнаютьс¤ винаходами. ƒо них належать: Ч в≥дкритт¤, науков≥ теор≥њ та математичн≥ методи; Ч методи орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ господарством; Ч плани, умовн≥ позначенн¤, розклади, правила; Ч методи виконанн¤ розумових операц≥й; Ч комп'ютерн≥ програми; Ч результати художнього конструюванн¤; Ч топограф≥њ ≥нтегральних м≥кросхем; Ч сорти рослин ≥ породи тварин тощо. 3.2.2. ”мови патентоздатност≥ винаходу та корисноњ модел≥ як в≥домо [10], одн≥Їю з трьох основних компонент≥в наданн¤ правовоњ охорони винаходу Ї його патентоздатн≥сть. «акон визначаЇ три основн≥ вимоги, ¤ким повинен в≥дпов≥дати патентоздатний винах≥д: Чбути новим; Чмати винах≥дницький р≥вень; - бути промислово придатним. KM в≥дпов≥даЇ умовам патентоздатност≥, ¤кщо вона Ї новою ≥ промислово придатною. ¬инах≥д (KM) визначаЇтьс¤ новим, ¤кщо в≥н не Ї частиною р≥вн¤ техн≥ки. ¬инах≥д маЇ винах≥дницький р≥вень, ¤кщо в≥н дл¤ спец≥ал≥ста ¤вно не випливаЇ з р≥вн¤ техн≥ки. –≥вень техн≥ки визначаЇтьс¤ за вс≥ма джерелами ≥нформац≥њ, загальнодоступними в ”крањн≥ та в заруб≥жних крањнах в≥домих до дати подач≥ за¤вки на винах≥д (KM). ¬инах≥д чи KM визнаЇтьс¤ промислово придатними, ¤кщо вони можуть бути використан≥ в промисловост≥, с≥льському господарств≥, охорон≥ здоров'¤ та ≥нших галуз¤х сусп≥льного виробництва. ќф≥ц≥йн≥ формулюванн¤ досить специф≥чн≥. —пробуЇмо перекласти њх загальнодоступною мовою. ќтже перша ознака винаходу -Ќќ¬»«Ќј. ” книз≥ ¬.».–ечицького "ѕрофесси¤ ~ изобретатель" наводитьс¤ такий приклад. ѕ≥д час ремонту зал≥зничних кол≥й, коли виготовл¤ютьс¤ секц≥њ, роб≥тникам доводитьс¤ перем≥щувати рейки значноњ довжини. «вичайно, що перекочувати њх було б набагато легше н≥ж переносити. јле котити некруглий предмет теж не так просто. Ќа практиц≥ кантують довг≥ рейки к≥лька чолов≥к одночасно п≥дч≥плюючи њх в р≥зних точках спец≥альними важел¤ми. —аме одночасно, бо варто комусь "п≥ймати іаву", ¤к важ≥ль вириваЇтьс¤ з рук ≥ може наробити б≥ди. ѕроблема була наст≥льки серйозна, що ћ≥н≥стерство транспортного буд≥вництва колишнього —оюзу включило њњ в зб≥рник тем дл¤ винах≥дник≥в та рац≥онал≥затор≥в. ≤де¤ украњнського ≥нженера ¬.ѕ. ЅогаЇнка надзвичайно проста. ¬инах≥дник запропонував чотири магн≥тн≥ вкладиш≥ у вигл¤д≥ сегмент≥в, що приЇднуючись до рейки, створюючи таким чином своЇр≥дн≥ катки. ѕри цьому зовн≥шн¤ поверхн¤ сегмент≥в виготовл¤Їтьс¤ з немагн≥тного матер≥алу, щоб металеве см≥тт¤ не заважало перекочуванню. ѕропозиц≥¤ винах≥дника, що захищена авторським св≥доцтвом є 742514 ц≥лком могла б залишитис¤ на р≥вн≥ рацпропозиц≥њ. «г≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро тимчасове положенн¤ про правову охорону об'Їкт≥в промисловоњ власност≥ та рац≥онал≥заторських пропозиц≥й в ”крањн≥" в≥д 18.09. 1992 р. є 479/92 дл¤ поданн¤ рацпропозиц≥њ ц≥лком достатньо, щоб техн≥чне р≥шенн¤ було нев≥доме на той час на п≥дприЇмств≥, де воно розгл¤даЇтьс¤. “обто дл¤ подач≥ рацпропозиц≥њ достатньо забезпечити так звану локальну новизну. ” цьому випадку достатньо, щоб ≥де¤ удосконаленн¤ в принцип≥ не була на конкретному п≥дприЇмств≥ або установ≥. Ќовизна ж винаходу повинна мати св≥товий р≥вень, ≥ншими словами, вона маЇ бути нев≥домою у всьому св≥т≥. Ќовизна запропонованого техн≥чного р≥шенн¤ при розгл¤д≥ винаходу перев≥р¤Їтьс¤ шл¤хом його пор≥вн¤нн¤ з ус≥ма ран≥ше в≥домими у св≥т≥ р≥шенн¤ми аналог≥чних задач. —туп≥нь новизни техн≥чного розв'¤зку задач≥ буваЇ р≥зною ≥ визначаЇтьс¤ вона суттЇв≥стю в≥дм≥нностей. ¬ одному випадку зам≥на металевого корпусу приладу на пластмасовий без зм≥ни конструкц≥њ приладу та корпусу - не суттЇво. ¬ ≥ншому, ¤к наприклад, з ≥деЇю перекочуванн¤ рейок, зм≥на матер≥ал≥в зовн≥шньоњ поверхн≥ котк≥в на немагн≥тний - суттЇво, бо впливаЇ на к≥нцевий результат поставленоњ задач≥ - полегшуЇ перекочуванн¤. јбо ≥нший приклад. ” мало в≥дом≥й ф≥рм≥ "Ѕрати ‘лер" працював сад≥вник на пр≥звище ћаньЇ. ¬≥н вирощував пальми в д≥жках на продаж. —кладност≥ з деревом дл¤ д≥жок штовхнули винах≥дливого сад≥вника на винах≥д зал≥зобетону. ƒл¤ нас в ц≥й ≥стор≥њ ц≥каво ще й друге. ¬инах≥дник з'Їднав разом дв≥ в≥дом≥ ознаки: цементний розчин ≥ металевий каркас. —аме нев≥доме об'Їднанн¤ в≥домих ознак дозволило народитис¤ суттЇв≥й ознац≥, що характеризуЇ новий винах≥д. ƒо реч≥, простий сад≥вник був далеко не таким простаком ≥ розбиравс¤ у тонкощах патентознавства. ÷е дозволило ∆озефу ћоньЇ у 1867 р. одержати патент на "ѕереносн≥ д≥жки дл¤ кв≥т≥в ≥з зал≥за ≥ цементного розчину". “рет≥й випадок на¤вност≥ у техн≥чному р≥шенн≥ суттЇвих ознак може про≥люструвати винах≥д телеграфного апарата ћорзе. ќзнаки, що характеризували винах≥д, на той час були нев≥дом≥. ƒо реч≥, ћорзе так ≥ не одержав патенту. …ого об≥йшов спритний та безсоромний ”≥тсон. ќт що значить вчасно не подати за¤вку на винах≥д. Ќаступна ознака - ¬»Ќј’≤ƒЌ»÷№ »… –≤¬≈Ќ№. ¬ оф≥ц≥йному тлумаченн≥ попереднього ≥ цього означенн¤ Ї пон¤тт¤ "р≥вень техн≥ки". ¬изначенн¤ р≥вн¤ техн≥ки, тобто формуванн¤ у¤вленн¤ про сучасний ступ≥нь розвитку техн≥ки та знань про нењ неможливе без ознайомленн¤ з ус≥ма видами загальнодоступноњ ≥нформац≥њ, звичайно, не ус≥Їњ, а т≥льки тоњ њњ частини, що стосуЇтьс¤ техн≥чного р≥шенн¤, ¤ке за¤вл¤Їтьс¤. ѕри цьому повинн≥ враховуватись ус≥ джерела ¤к в ”крањн≥, так ≥ за њњ межами. ƒокладний перел≥к цих джерел наведено у «акон≥. “ому коментувати його зайве. раще знову зверн≥мос¤ до приклад≥в. «агальнов≥дом≥ дос¤гненн¤ патон≥вц≥в у галуз≥ зварюванн¤. ќсь один з њх винаход≥в, - а. с. є 1590700 "—пос≥б зварюванн¤". ѕоперед-ньо роз≥гр≥т≥ детал≥ з'Їднуютьс¤ ударом. ѕризнатис¤, дещо незвичайний ракурс. јбо ≥нший. ”с≥м в≥дом≥ зм≥шувач≥ р≥дини, що оснащен≥ р≥зного роду м≥шалками. ¬инах≥дник ё. —емен≥в запропонував зм≥шувати р≥дину гумовими кишками з над≥тими на них пружинами. ¬есь секрет винаходу у тому, що приЇднан≥ до одн≥Їњ пневмомаг≥страл≥ шланги при проходженн≥ ними стисненого пов≥тр¤ розгойдуютьс¤ на дн≥ бака немов тюльпани п≥д в≥тром, зм≥шуючи при цьому р≥дину (а.с. є 1497297). ј от ще. ’арк≥в'¤нин ¬. ћаловичко з колегами з ≥нституту зал≥зничного транспорту запропонували метод розвантаженн¤ злежаного сипкого матер≥алу з закритих вагон≥в (а.с. є 1616844). ƒо того ж вони розробили елементарно простий пристр≥й, що дозвол¤Ї подати стиснуте пов≥тр¤ з маг≥страл≥ вантажного пот¤гу. —трум≥нь пов≥тр¤ певноњ сили направл¤Їтьс¤ назустр≥ч потоку матер≥алу, що висипаЇтьс¤ ≥ кур¤ва вмить розвантажуЇ вагон, не давши ¬ам довго попчихати. ќтож тепер стаЇ б≥льш зрозум≥лим визначенн¤ винах≥дницького р≥вн¤. —правд≥, спец≥ал≥ст, ¤к казав озьма ѕрутков: "... под≥бний флюсу, розвиваЇтьс¤ в один б≥к", ≥ншими словами, фах≥вець знаЇ, ¤к не можеш. «авданн¤ винах≥дника - подолати цей психолог≥чний т¤гар ≥ запропонувати нетрадиц≥йне р≥шенн¤. ≤, нарешт≥, останн¤ ознака винаходу - ѕ–ќћ»—Ћќ¬ј ѕ–»ƒј“Ќ≤—“№. «агальнов≥домий випадок, коли “. ≈д≥сону рекомендували в сп≥вроб≥тники молодого винах≥дника, що, ¤к стверджували, сто¤в на пороз≥ створенн¤ ун≥версального розчинника. «наменитий винах≥дник задав кандидату всього два запитанн¤. - ¬аша р≥дина розчин¤Ї усе? - Ѕуквально все! - ј ви винайшли посудину, де њњ тримати? -ўе н≥. ” робот≥ молодому чолов≥ков≥ в≥дмовили. ” запасниках ƒержпатенту колишнього —оюзу поховано багато "ген≥альних" винаход≥в. ≈ксперт ј. исельов наводить приклад настирливого "винах≥дника", що впливав на експертизу за допомогою партком≥с≥њ ÷ ѕ–— [15]. ќсь формула за¤вки "титана", подамо њњ мовою ориг≥налу. "”стройство, прит¤гивающее шаровую молнию к свиноферме, содержащее большие-пребольшие аккумул¤торы, отличающеес¤ тем, что с целью повышени¤ весогабаритных характеристик свиней оно содержит соединенный последовательно с аккумул¤торами лазер, направл¤ющий луч на грозовую тучу, и модул¤тор луча, обеспечивающий его интенсивность, пропорционально отношению: Nd2/hl, где N - число свиней на ферме; d рассто¤ние до тучи; h, 1 - длина и ширина свинарника." «лободенно, чи не правда. ј головне - см≥ливо. ќсь так. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що таких горе-винах≥дник≥в вдосталь було в р≥зн≥ часи ≥ в р≥зних крањнах. ∆урнал "“ехника молодежи" [15] розпов≥в про под≥бн≥ курйози ще за час≥в царськоњ –ос≥њ. "¬инах≥дники" завели т¤ганину з благод≥йним фондом, що в≥дмовивс¤ ф≥нансувати њх розробки. Ќаведемо дл¤ прикладу де¤к≥ з цих "ген≥альних твор≥нь": "∆елезный шар, служащий летательным аппаратом и одновременно гидравлическим прессом". "—игнальный прибор, прикрепленный к по¤су купальщика и служащий дл¤ нахождени¤ этого купальщика после того, как последний утонул". "Coxa-плуг, инкубатор дл¤ цыпл¤т и умывальник имени ’.—. Ће-денцова". “епер, хочетьс¤ в≥рити, ¬ам став б≥льш зрозум≥лим терм≥н "ѕ–ќћ»—Ћќ¬ј ѕ–»ƒј“Ќ≤—“№". « наведених приклад≥в зрозум≥ло, що об'Їктами винаход≥в можуть бути пристр≥й та спос≥б. ќкр≥м них до об'Їкт≥в винаходу в≥днос¤тьс¤: речовина, штам м≥кроорган≥зму, культури кл≥тин рослин та тварин, а також застосуванн¤ пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенн¤м. ” подальшому розгл¤немо перш≥ два з об'Їкт≥в б≥льш докладно. ќб'Їктом корисноњ модел≥ може бути т≥льки конструктивне використанн¤ пристрою. як ¬и напевно пом≥тили, кожен винах≥д присв¤чено вир≥шенню ¤коњсь техн≥чноњ задач≥. “ому ≥ р≥шенн¤ ц≥Їњ задач≥ маЇ бути техн≥чним. —аме р≥шенн¤, а не його постановка. ” практиц≥ експертизи, на жаль, зустр≥чаютьс¤ приклади зворотного. ѕ≥д час буд≥вництва ињвського метропол≥тену було пом≥чено, що при проходженн≥ де¤ких д≥л¤нок кесонним способом швидко руйнуЇтьс¤ кр≥пленн¤ тюб≥нг≥в. «алучен≥ вчен≥ встановили, що причина руйнац≥й - м≥кроорган≥зми, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в вологонасиченому грунт≥. ≤ тод≥ з'¤вилась ориг≥нальна пропозиц≥¤: використати ц≥ м≥кроорган≥зми дл¤ цементац≥њ ірунт≥в. Ќа жаль, у за¤вц≥ не було вказано конкретних шл¤х≥в р≥шенн¤ поставленоњ задач≥, а наводилась лише њњ постановка. ўе на одну особлив≥сть хот≥лос¤ б звернути ¬ашу увагу. ј саме на техн≥чне р≥шенн¤ поставленоњ задач≥. Ќаприклад, п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ досить актуальна задача. ¬ир≥шити њњ можна р≥зними шл¤хами. ќдин з них - використанн¤ рац≥ональноњ форми оплати прац≥ роб≥тникам. ÷е надзвичайно ефективний метод ≥ в≥н призводить до розв'¤занн¤ поставленого завданн¤. “а, на жаль, ц≥ заходи не Ї техн≥чними. ќтже ми з ¬ами вже познайомились з вимогами патентоздатнос-т≥ винаходу ≥ KM. ≤ все ж сл≥д пам'¤тати, що задоволенн¤ умови патен-тоздатност≥ - Ї в ”крањн≥ достатньою, але не необх≥дною умовою правовоњ охорони цих об'Їкт≥в. ƒуже важливим чинником, ¤кий довершуЇ формуванн¤ правовоњ ц≥л≥сност≥ об'Їкт≥в - вимога њх в≥дпов≥дност≥ сусп≥льним ≥нтересам, принципам гуман≥зму та морал≥. ќстаннЇ у повн≥й м≥р≥ гармонуЇ з ≥сторичними традиц≥¤ми ≥ ментал≥тетом украњнського народу. «а загальновизнаними правилами право власност≥ винах≥дника засв≥дчуЇтьс¤ патентом. —трок д≥њ патенту обраховуЇтьс¤ в≥д дн¤ подач≥ за¤вки ≥ становить: дл¤ винаходу - двадц¤ть рок≥в, корисноњ модел≥ -дес¤ть. якщо власник патенту на корисну модель п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну його д≥њ схоче продовжити чинн≥сть патенту, то за його клопотанн¤м до ”станови, останн¤ може це зробити, але на строк, що не перевищуЇ три роки [10]. —л≥д пам'¤тати, що в ”крањн≥ також д≥Ї ще, так званий, декларац≥йний патент на винах≥д. ѕ≥дставою дл¤ видач≥ ¤кого Ї формальна експертиза за¤вки та перев≥рка локальноњ новизни запропонованого техн≥чного р≥шенн¤ по ”крањн≥. ƒекларац≥йний патент видаЇтьс¤ терм≥ном на ш≥сть рок≥в, п≥сл¤ чого в≥н маЇ бути п≥дданий експертиз≥ по сут≥ або скасований. ќднак це стосуЇтьс¤ т≥льки майнових прав власника, авторськ≥ права автора декларац≥йного патенту закр≥плен≥ за ним нав≥чно. ѕатент на корисну модель також Ї декларац≥йним. ¬≥н видаЇтьс¤ на п≥дстав≥ проведенн¤ формальноњ експертизи матер≥ал≥в за¤вки на KM. «вертаЇмо ¬ашу увагу, що декларац≥йний патент на KM видаЇтьс¤ п≥д в≥дпов≥дальн≥сть власника без гарант≥й чинност≥ патенту. 3.2.3. ѕраво на одержанн¤ патенту «а¤вку на видачу патенту може подати винах≥дник або його спадкоЇмець, роботодавець або правонаступник винах≥дника чи роботодавц¤. ƒл¤ позначенн¤ ус≥х цих ос≥б можна використати один терм≥н -за¤вник. «а дорученн¤м за¤вника за¤вку може подати представник у справах ≥нтелектуальноњ власност≥ (патентний пов≥рений) або ≥нша дов≥рена особа. √ромад¤ни та юридичн≥ особи, що проживають чи мають пост≥йне м≥сце проживанн¤ в –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ та –еспубл≥ц≥ Ѕ≥лорусь, зг≥дно з угодами про сп≥вроб≥тництво у сфер≥ охорони промисловоњ власност≥ м≥ж ур¤дом ”крањни та ур¤дами цих держав, мають право подавати за¤вки безпосередньо до установи особисто або через патентних пов≥рених [2]. ¬инах≥дником визнаЇтьс¤ ф≥зична особа, творчою працею ¤коњ створено винах≥д. јвторство юридичних ос≥б «аконом не визнаЇтьс¤. «акон ч≥тко в≥докремлюЇ винах≥дника в≥д ≥нших ос≥б, ¤к≥ надавали йому лише техн≥чну, орган≥зац≥йну, матер≥альну та юридичну або допомогу у проведенн≥ досл≥дницькоњ роботи та виготовленн≥ техн≥чноњ документац≥њ. якщо у створенн≥ винаходу брали участь дек≥лька ф≥зичних ос≥б, вс≥ вони визнаютьс¤ винах≥дниками, а пор¤док користуванн¤ правами, що њм належать, визначаЇтьс¤ угодою м≥ж ними. ѕраво авторства Ї особистим немайновим правом ≥ належить винах≥днику. ¬оно Ї нев≥дчужуваним: не передаЇтьс¤ ≥ншим особам та охорон¤Їтьс¤ безстроково. ÷е право не переходить до правонаступника, на в≥дм≥ну в≥д майнових прав, засв≥дчених патентом. ¬инах≥д, створений за дорученн¤м роботодавц¤ або у зв'¤зку з виконанн¤м винах≥дником службових обов'¤зк≥в квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к службовий винах≥д. якщо за¤вка на винах≥д подана роботодавцем, йому належить право на одержанн¤ патенту за умови, що трудовим договором (контрактом) м≥ж винах≥дником та роботодавцем не передбачено ≥нше. –оботодавець може скористатись правом на поданн¤ за¤вки лише прот¤гом чотирьох м≥с¤ц≥в в≥д дати одержанн¤ письмового пов≥домленн¤ в≥д винах≥дника про створенн¤ ним винаходу. якщо роботодавець не подаЇ за¤вку до ”станови у визначений «аконом строк, право на одержанн¤ патенту переходить до винах≥дника. 3.2.4. ѕроцедура поданн¤ за¤вки на винах≥д «г≥дно з ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 543 в≥д 22.05. 2001 р. за¤вник за поданн¤ за¤вки на один винах≥д сплачуЇ зб≥р у розм≥р≥ 0,5 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н (дл¤ KM складаЇ 0,3 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в), а дл¤ ≥ноземних ос≥б в≥дпов≥дно Ч 100 долар≥в —Ўј за винах≥д ≥ 60 долар≥в —Ўј за KM. якщо за¤вка подаЇтьс¤ на групу винаход≥в, зб≥р сплачуЇтьс¤ у розм≥р≥ 0,5 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н (дл¤ KM -0,3) ≥ додатково за кожний винах≥д б≥льше одного - 0,1 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н (дл¤ KM - 0,05), а дл¤ ≥ноземних ос≥б - в≥дпов≥дно 100 та 40 долар≥в —Ўј (дл¤ KM - 60 та 10 долар≥в —Ўј). якщо за¤вник маЇ п≥льги щодо сплати збору, п≥дставою дл¤ њњ наданн¤ Ї коп≥¤ документа, ¤кий п≥дтверджуЇ п≥льгу. атегор≥њ громад¤н ”крањни, ¤ким надаютьс¤ п≥льги щодо сплати збор≥в, вказан≥ у ѕоложенн≥ про пор¤док сплати збор≥в за д≥њ, пов'¤зан≥ з охороною прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥, затверджене постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22.05.2001 р. є 543. ƒата поданн¤ за¤вки встановлюЇтьс¤ за датою одержанн¤ ”становою матер≥ал≥в за¤вки, що викладаютьс¤ украњнською мовою, та за¤ви. ‘орми за¤в на видачу патент≥в на винах≥д та KM дещо в≥др≥зн¤ютьс¤. як правило, матер≥али за¤вки принаймн≥ мають м≥стити [10]: Ч за¤ву про видачу патенту на винах≥д з проведенн¤м квал≥ф≥кац≥йноњ експертизи чи декларац≥йного патенту на винах≥д (корисну модель); Ч опис винаходу (корисноњ модел≥); Ч формулу винаходу (корисноњ модел≥); Ч кресленн¤ (¤кщо на них Ї посиланн¤ в опис≥); Ч реферат. якщо опис викладено ≥ноземною мовою, то дл¤ збереженн¤ дати пр≥оритету за¤вки його переклад на украњнську мову повинен над≥йти до ”станови прот¤гом двох м≥с¤ц≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки. ѕ≥сл¤ встановленн¤ дати пр≥оритету за¤внику надсилаЇтьс¤ пов≥домленн¤, в ¤кому вказуЇтьс¤ дата поданн¤ за¤вки та њњ реЇстрац≥йний номер. ” подальшому, п≥д час листуванн¤ з ”становою, за¤вник повинен посилатись на реЇстрац≥йний номер за¤вки. ѕр≥оритет Ч це перш≥сть у поданн≥ за¤вки, ≥ в≥н, ¤к правило, встановлюЇтьс¤ за датою поданн¤ до ”станови правильно оформленоњ за¤вки. якщо за¤вка на видачу патенту на такий самий винах≥д ≥ноземним за¤вником була подана спочатку до патентноњ ”станови одн≥Їњ з держав-учасниць ѕаризькоњ конвенц≥њ з охорони промисловоњ власност≥, за¤вник маЇ право скористатись правом конвенц≥йного пр≥оритету. ÷е означаЇ, що прот¤гом 12-ти м≥с¤ц≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки за¤вник може подати за¤вку в ”крањн≥, зазначивши у за¤в≥, що маЇ нам≥р скористатись правом конвенц≥йного пр≥оритету, вказавши дату поданн¤ та реЇстрац≥йний номер попередньоњ за¤вки, державу, в ¤к≥й вона була подана. «а¤ву необх≥дно над≥слати прот¤гом 3-х м≥с¤ц≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки до ”станови. ” цей же терм≥н подаЇтьс¤ зав≥рена коп≥¤ за¤вки, за ¤кою встановлюЇтьс¤ пр≥оритет, та њњ переклад на украњнську мову. «г≥дно з вимогами «акону дл¤ громад¤н ”крањни ≥снуЇ певний пор¤док подач≥ за¤вок на винах≥д та ћ до патентних в≥домств ≥нших держав. ƒо поданн¤ за¤вки на одержанн¤ охоронного документа на винах≥д (KM) ≥ншоњ держави, в тому числ≥ м≥жнародноњ за¤вки, громад¤ни ”крањни зобов'¤зан≥ подати за¤вку до нац≥ональноњ ”станови. р≥м того, за¤вник одночасно з цим повинен також пов≥домити ”станову про нам≥ри зд≥йснити ≥ноземне патентуванн¤. ” раз≥, ¤кщо заборона на ≥ноземне патентуванн¤ не над≥йшла прот¤гом 3 м≥с¤ц≥в в≥д дати надходженн¤ цього пов≥домленн¤ до ”станови, за¤вка на одержанн¤ ≥ноземного патенту на винах≥д (ћ ) може бути подана в патентний орган ≥ноземноњ держави. ¬ необх≥дних випадках ”станова може дозволити ≥ноземне патентуванн¤ ≥ ран≥ше зазначеного терм≥ну. ” противному випадку, за клопотанн¤м ”станови, ≥ноземний патент може бути скасовано, а за¤вник може понести адм≥н≥стративне чи крим≥нальне покаранн¤. “ак≥ жорстк≥ д≥њ по¤снюютьс¤ просто. ”крањна, ¤к ≥ кожна цив≥л≥зована держава, маЇ захищати своњ економ≥чн≥ ≥нтереси. ќднак перше н≥ж подати за¤вку на винах≥д або ћ до ”станови, сл≥д уважно ознайомитись з р≥внем техн≥ки, вибрати аналоги та прототип. « ц≥Їю метою проводитьс¤, так званий, патентний пошук [3]. ¬ивченн¤ матер≥ал≥в вимагаЇ значного напруженн¤. јдже сьогодн≥ у св≥т≥ щор≥ч но з'¤вл¤Їтьс¤ б≥льше 4 млн публ≥кац≥й з питань науки та техн≥ки, щохвилини публ≥куЇтьс¤ близько 2 тис. друкованих аркуш≥в наукових текст≥в, кожн≥ 1,5...2 хвилини пропонуЇтьс¤ нове техн≥чне р≥шенн¤, щогодини реЇструЇтьс¤ понад 40 винаход≥в. як бачите, плавати у цьому "≥нформац≥йному океан≥" без належноњ мапи та лоц≥њ справа безнад≥йна. ¬идатний украњнський вчений, академ≥к —.¬авилов у 1947 р, писав: "як д≥йсно отримати до рук потр≥бну книгу? —учасний читач знаходитьс¤ перед √≥мала¤ми б≥бл≥отек в положенн≥ золотошукача, ¤кому потр≥бно в≥дшукати крихту золота в п≥щан≥й безмежност≥". јле перше, н≥ж розпочати мову про методику пошуку потр≥бноњ ≥нформац≥њ давайте спочатку ознайомимось з њњ видами. «агальнов≥домо, що всю техн≥чну ≥нформац≥ю можна под≥лити на науково-техн≥чну та патентну. ” свою чергу до науково-техн≥чноњ в≥днос¤тьс¤: книги, науков≥ статт≥, депонован≥ рукописи, зв≥ти про проведен≥ науково-досл≥дн≥ та досл≥дно-конструкторськ≥ роботи, дисертац≥њ тощо. ѕатентну ≥нформац≥ю можна под≥лити на нерозгл¤нут≥ за¤вки, акцептован≥ за¤вки та видан≥ охоронн≥ документи. ќсновну допомогу у пошуку потр≥бноњ науково-техн≥чноњ л≥тератури можуть надати р≥зноман≥тн≥ б≥бл≥ограф≥чн≥ покажчики. ’арактер покажчика визначаЇтьс¤ його тематикою, метою ≥ завданн¤м, читацьким призначенн¤м, структурою, ступенем повноти та об'Їмом л≥тератури, що цитуЇтьс¤. як приклад ун≥версального б≥бл≥ограф≥чного покажчика можна навести покажчик " нижна¤ летопись". √алузев≥ покажчики об'Їднують л≥тературу з широкоњ галуз≥ знань (техн≥ки, економ≥ки тощо). Ќаприклад, "Ќовости технической литературы". ѕокажчик, що включають л≥тературу т≥льки з одн≥Їњ теми, питанн¤ або предмета, звутьс¤ тематичними. Ќаприклад, "—редства автоматизации вспомогательных операций и контрол¤ шить¤ на швейных машинах". «а своЇю метою покажчики под≥л¤ютьс¤ на рекомендован≥ та ≥нформац≥йн≥. ≤нформац≥йн≥ надають можлив≥сть в≥дшукати л≥тературу з певноњ теми. ¬они ≥нформують про ≥снуванн¤ друкованих праць, але не допомагають вибрати кращу, тому б≥льш придатн≥ дл¤ фах≥вц≥в, що вже достатньо глибоко ознайомлен≥ з суттю питанн¤. ѕриклади такого покажчика - " нижковий л≥топис" або " нижна¤ летопись". –екомендован≥ покажчики не т≥льки виконують суто ≥нформац≥йн≥ функц≥њ, але й дозвол¤ють п≥д≥брати потр≥бну л≥тературу. ќстанн≥ призначен≥ переважно дл¤ людей, що т≥льки розпочинають роботу над певною темою ≥ тому б≥льш зручн≥ дл¤ студент≥в. ќднак сл≥д пам'¤тати, що до вс≥х рекомендованих покажчик≥в л≥тература включаЇтьс¤ виб≥рково. Ќайб≥льш повний з ус≥х доступних покажчик≥в -" нижковий л≥топис". «а способом характеристики ≥нформац≥њ покажчики под≥л¤ютьс¤ на б≥бл≥ограф≥чн≥ та анотован≥. ѕерш≥ включають т≥льки необх≥дн≥ б≥бл≥ограф≥чн≥ дан≥. ¬ ≥нших, кр≥м б≥бл≥ограф≥њ, подають ще й короткий (анотований) зм≥ст виданн¤. ≤нколи б≥бл≥ограф≥чний опис доповнюЇтьс¤ рефератом. ÷е так зван≥ реферативн≥ виданн¤. « галузевих б≥бл≥ограф≥чних покажчик≥в найб≥льшу ц≥кав≥сть ¤вл¤ють реферативн≥ журнали та сер≥њ "≈кспрес-≥нформац≥њ" з певних галузей знань. ¬ останн≥х розм≥щуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ у вигл¤д≥ розширених реферат≥в з заруб≥жних джерел, що в де¤ких випадках позбавл¤Ї читача потреби зверненн¤ до ≥ншомовних першоджерел. ќднак, при користуванн≥ цими виданн¤ми сл≥д враховувати де¤кий њх рекламний характер. ќсобливо бажано бути обачним щодо ≥нформац≥њ, запозиченоњ з попул¤рних видань. ≤ все ж необх≥дно пам'¤тати, що книжкова та журнальна продукц≥¤ найб≥льш неповоротка. ѕо¤снюЇтьс¤ це просто, бо в≥д задуму до публ≥куванн¤ проходить чимало часу. ќсобливу роль в п≥двищенн≥ ефективност≥ творчост≥ в≥д≥граЇ патентна ≥нформац≥¤, ¤к найб≥льш оперативна, лакон≥чна та орган≥зована. ƒо реч≥, ¤к показуЇ практика, патентна ≥нформац≥¤ в науково-техн≥чних джерелах висв≥тлюЇтьс¤ всього на 5...30 %. ѕатентна ≥нформац≥¤ сконцентрована в таких джерелах: вже згаданих галузевих реферативних журналах; Ѕюлетн¤х: ƒержавного департаменту ≥нтелектуальноњ власност≥ ”крањни - "ѕромислова власн≥сть" та ≥ншомовних виданн¤х, наприклад рос≥йських "»зобретени¤ за рубежом", що видаютьс¤ з р≥зних галузей, - "ќткрыти¤, изобретени¤ и товарные знаки"(з 1992 р. там подаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про винаходи, що запатентован≥ в –ос≥њ) [33]; ‘ондах повних опис≥в авторських св≥доцтв та патент≥в на винаходи ≥ корисн≥ модел≥. «даЇтьс¤ ≥ з цим роз≥брались. јле спочатку тр≥шки ≥стор≥њ [15]. ќдна з пров≥дних аерокосм≥чних ф≥рм вир≥шила запатентувати в ≥нш≥й крањн≥ спос≥б герметизац≥њ ракет. —п≥вроб≥тники ф≥рми ще раз перешерстили ус≥ патенти на цю тему. „исто! ‘≥рма п≥дготувала документи, внесла мито та в≥дправила за¤вку. ѕрийшла в≥дмова. оли роз≥брались -це вже в≥домо. Ќакинулись на фах≥вц≥в, що робили пошук. „исто - напол¤гають т≥. јдже патент був захований в клас≥ "“руни". ѕередбачити цього н≥хто не м≥г. ‘≥рма пережила значн≥ ф≥нансов≥ витрати. —п≥вроб≥тники, ¤к кажуть, намотали на вуса ще один неординарний метод маскуванн¤. 1 от знову, ц¤ ж ф≥рма у т≥й же крањн≥ готуЇтьс¤ запатентувати фал, за ¤кий тримаЇтьс¤ космонавт при перебуванн≥ в космос≥. ѕо фалу ≥де переговорний кабель, що з'ЇднуЇ космонавта з кораблем. –одзинкою винаходу було р≥шенн¤, ¤ке дозвол¤ло фалу входити в корпус не порушуючи герметичн≥сть ракети. ≈ксперти понесли п≥дготовлен≥ документи шефу. - "“руни" дивились? - жартома запитав кер≥вник. ”с≥ посм≥хнулись. - ѕодив≥тьс¤! —тали перегл¤дати цей клас ≥ знаход¤ть патент на герметичну труну з телефоном всередин≥. « точн≥с≥нько так≥м пристроЇм, ¤кий хот≥ла патентувати ф≥рма. Ќаведений випадок досить р≥дкий. Ќечесних патент≥в обмаль ≥ рано чи п≥зно вони вилучаютьс¤ з св≥тового фонду. ѕот≥к нових патент≥в на винаходи ≥ корисн≥ модел≥ групуЇтьс¤ за певними ознаками. ожна новинка ос≥даЇ у спец≥ально в≥дведен≥й дл¤ нењ ком≥рчин≥. ÷ю систему, що навела пор¤док в патентному мор≥ назвали ћѕ - м≥жнародна патентна класиф≥кац≥¤ [28]. ќсновн≥ галуз≥ техн≥чноњ д≥¤льност≥, що ув≥йшли до ћѕ , под≥лен≥ на 8 розд≥л≥в: Ћ - «адоволенн¤ життЇвих потреб людини; ¬ - –≥зн≥ технолог≥чн≥ процеси; — - ’≥м≥¤ та металург≥¤; D - “екстиль та пап≥р; ≈ - Ѕуд≥вництво; F - ѕрикладна механ≥ка, осв≥тленн¤ та опаленн¤, двигуни та насоси, збро¤ ≥ боЇприпаси; G - “ехн≥чна ф≥зика; Ќ - ≈лектрика. ожен розд≥л може вм≥щувати 99 клас≥в, що, у свою чергу под≥л¤ютьс¤ на п≥дкласи, ¤к≥ позначаютьс¤ великими латинськими л≥терами. ѕ≥дкласи розд≥л¤ютьс¤ на групи, що позначаютьс¤, ¤к правило, непарними цифрами. √рупи д≥л¤тьс¤ на п≥дгрупи ≥ позначаютьс¤ парними цифрами. —пробуЇмо роз≥братис¤. ≤ у цьому нам допоможе чудова книга. Ѕагатотомний вказ≥вник ћѕ . ƒо реч≥, з 1 с≥чн¤ 2000 р. д≥Ї сьома редакц≥¤ ћѕ , що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д шостоњ редакц≥њ б≥льшою к≥льк≥стю груп та п≥дгруп. ѕопередн¤ шоста редакц≥¤ д≥¤ла з 1995 р. –озгл¤немо викладене на конкретних прикладах. ѕрипустимо, ћѕ A43D 111 /00. –озшифруЇмо його: ј - розд≥л, ¤к ¬ам вже в≥домо, задоволенн¤ життЇвих потреб людини, 43- клас (ј43 - взуттЇве виробництво), D - п≥дклас (A43D - способи та пристроњ дл¤ виготовленн¤ взутт¤), 111- група ≥ 00 - п≥дгрупа (111/00 - автоматичн≥ пристроњ). ¬ ц≥лому п≥д згаданим кодом ћѕ об'Їднуютьс¤ вс≥ автоматизован≥ пристроњ взуттЇвого виробництва. јбо ћѕ ¬65Ќ ≥/00 об'ЇднуЇ вс≥ пристроњ та способи дл¤ ор≥Їнтованого розм≥щенн¤ тонких, плоских ще й гнучких деталей в касетах. “аким чином, скориставшись ћѕ можна розшукати потр≥бну ≥нформац≥ю про будь-¤к≥ винаходи, що в≥днос¤тьс¤ до певноњ тематики. ќднак сл≥д зазначити, що системою ћѕ користуютьс¤ далеко не вс≥ крањни. ƒе¤к≥ мають свою власну нац≥ональну систему патентноњ класиф≥кац≥њ (Ќѕ ), ¤к, наприклад, анада, ¬елика Ѕритан≥¤ або —Ўј. “акий вид пошуку, пов'¤заний з певним тематичним направленн¤м носить в≥дпов≥дну назву-тематичний. ™ ще один шл¤х пошуку. …ого використовують, коли ¬ам в≥домо номер охоронного документа ≥ крањна патентуванн¤. “ак≥й вид пошуку -нумерац≥йний. ѕотр≥бну ≥нформац≥ю розшукують за допомогою нумерац≥йних вказ≥вник≥в, де номери охоронних документ≥в розташовуютьс¤ у пор¤дку њх зростанн¤. «в≥дси ми знайдемо клас ћѕ (Ќѕ ) ≥ знову зможемо продовжити тематичний пошук. ≤снуЇ ще, так званий, ≥менний або ф≥рмовий пошук. оли шукають документи, що належать конкретн≥й особ≥ або ф≥рм≥. ” б≥льшост≥ випадк≥в цей вид пошуку зустр≥чаЇтьс¤ ¤к один з етап≥в тематичного пошуку. I нарешт≥, пошук патент≥в-аналог≥в. ÷ей вид пошуку маЇ на мет≥ ви¤вленн¤ серед охоронних документ≥в р≥зних крањн патент≥в, що отримано на один ≥ той самий винах≥д. ÷е пов'¤зано, ¤к правило, з експортно-≥мпортними операц≥¤ми. ѕатентний пошук прийн¤то розпочинати з конкретизац≥њ задач≥ [3]. ” залежност≥ в≥д характеру завданн¤ визначають вид пошуку, перел≥к крањн, його ретроспективу (глибину) та список документ≥в (авторськ≥ св≥доцтва чи патенти). Ѕезпосередньо пошук потр≥бноњ ≥нформац≥њ провадитьс¤ на основ≥ попереднього визначенн¤ ћ≤∆ або за номером. ƒл¤ пошуку патентноњ ≥нформац≥њ, у б≥льшост≥ випадк≥в обираютьс¤ ≥ндустр≥ально розвинен≥ крањни св≥ту так≥ ¤к япон≥¤, ‘–Ќ, —Ўј, ¬елика Ѕритан≥¤, ‘ранц≥¤, у нас ще й колишн≥й —оюз. р≥м того, пошук ведуть також по т≥й крањн≥, де ц¤ галузь техн≥ки розвинена найб≥льше. –етроспектива пошуку залежить в≥д його мети. “ак, на стад≥њ плануванн¤ розробки доц≥льно вивчити описи винаход≥в за останн≥ 7... 10 рок≥в, при проведенн≥ патентних досл≥джень перед початком розробки конкретноњ теми - 10... 15 рок≥в, при досл≥дженн≥ патентоспроможност≥ техн≥чних р≥шень, а також при подач≥ за¤вки на винах≥д -50 рок≥в. ” випадку перев≥рки техн≥чного р≥шенн¤ на патентну чистоту -за строк д≥њ патенту на винах≥д, що, ¤к правило складаЇ 20 рок≥в у б≥льшост≥ крањн≥ св≥ту. ƒл¤ корисноњ модел≥, ¤к пам'¤таЇте, життЇвий цикл вим≥рюЇтьс¤ 10 роками. —л≥д вважати, що не у вс≥х крањнах Ї такий вид охорони техн≥чного р≥шенн¤, ¤к корисна модель. 3.2.5. ≈кспертиза за¤вки ≈кспертиза за¤вки на винах≥д проводитьс¤ ”становою в≥дпов≥дно до «акону ≥ встановлених на його основ≥ правил. ¬ ”крањн≥ установлена система так званоњ "в≥дстроченоњ" експертизи розгл¤ду за¤вок на видачу патент≥в на винаходи [«ќ]. —уть ц≥Їњ системи пол¤гаЇ в тому, що д≥ловодство за за¤вкою складаЇтьс¤ з двох етап≥в: - експертизи за формальними ознаками, що зак≥нчуЇтьс¤ публ≥кац≥Їю в≥домостей про за¤вки на винаходи, ¤к≥ прийн¤т≥ до розгл¤ду, в оф≥ц≥йному бюлетен≥ ”станови "ѕромислова власн≥сть"; - експертизи за¤вленого винаходу по сут≥. ≈кспертизу за¤вки на винах≥д за формальними ознаками ще називають попередньою [2, 16]. ¬она проводитьс¤ без спец≥ального клопотанн¤ за¤вника прот¤гом двох м≥с¤ц≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки до ”станови. ” ход≥ проведенн¤ такоњ експертизи перев≥р¤Їтьс¤ на¤вн≥сть необх≥дних документ≥в та дотриманн¤ встановлених вимог до њх оформленн¤. –озгл¤даЇтьс¤ питанн¤ щодо в≥дпов≥дност≥ за¤вленого об'Їкта умовам наданн¤ правовоњ охорони. Ќа етап≥ експертизи за формальними ознаками за¤вка на винах≥д (KM) може бути в≥дхилена за таких причин: - винах≥д ( ћ) не в≥дпов≥даЇ умовам наданн¤ правовоњ охорони; - за¤вник винаходу (KM) вчасно не подав в≥дпов≥дь на запит експертизи (зг≥дно «акону цей строк складаЇ два м≥с¤ц≥ в≥д дати одержанн¤ за¤вником пов≥домленн¤ ”станови); - матер≥али, над≥слан≥ за¤вником винаходу ( ћ) у в≥дпов≥дь на запит ”станови, не м≥ст¤ть необх≥дних виправлень та уточнень; - додатков≥ або виправлен≥ матер≥али, а також мотивоване клопотанн¤ про продовженн¤ строку в≥дпов≥д≥, над≥йшли п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в в≥д дати одержанн¤ за¤вником винаходу (KM) пов≥домленн¤ ”станови; - прийн¤то р≥шенн¤ про можлив≥сть проведенн¤ експертизи по сут≥ дл¤ винаходу, а клопотанн¤ щодо њњ проведенн¤ не подано прот¤гом трьох рок≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки. якщо за¤вка на винах≥д (KM) пройшла експертизу за формальними ознаками, за¤внику надсилаЇтьс¤ пов≥домленн¤. якщо ”станова приймаЇ р≥шенн¤ щодо в≥дхиленн¤ за¤вки на винах≥д ( ћ), то пов≥домленн¤ про це надсилаЇтьс¤ за¤внику. якщо за¤вка на винах≥д пройшла експертизу за формальними ознаками, за¤внику надсилаЇтьс¤ пов≥домленн¤ про можлив≥сть проведенн¤ експертизи за¤вки на винах≥д по сут≥. ” будь-¤кий час до дати одержанн¤ р≥шенн¤ про видачу патенту за¤вник маЇ право в≥дкликати за¤вку на винах≥д (KM). «а клопотанн¤м за¤вника або будь-¤коњ ≥ншоњ зац≥кавленоњ особи проводитьс¤ експертиза за¤вки на винах≥д по сут≥. «а¤вник може подати таке клопотанн¤ прот¤гом трьох рок≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки до ”станови. Ѕудь-¤ка зац≥кавлена особа може подати клопотанн¤ про проведенн¤ експертизи по сут≥ п≥сл¤ публ≥кац≥њ в≥домостей про за¤вку, ¤ка прийн¤та до розгл¤ду, в оф≥ц≥йному бюлетен≥, але не п≥зн≥ше трьох рок≥в в≥д дати њњ поданн¤. ƒо клопотанн¤ додаЇтьс¤ документ про сплату збору за проведенн¤ експертизи по сут≥ [2]. ≈кспертиза за¤вки на винах≥д по сут≥ включаЇ так≥ етапи: - перев≥рка формули винаходу; - перев≥рка винаходу на в≥дпов≥дн≥сть умовам патентоспроможност≥. ”станова може вимагати в≥д за¤вника додатков≥ матер≥али, без ¤ких проведенн¤ експертизи по сут≥ неможливе, ≥ за цих обставин за¤вник повинен подати њх прот¤гом двох м≥с¤ц≥в в≥д дати одержанн¤ в≥дпов≥дного запиту. якщо експертиза визнаЇ, що додатков≥ матер≥али виход¤ть за меж≥ розкритоњ у подан≥й за¤вц≥ сут≥ винаходу, вони не враховуютьс¤. якщо за результатами експертизи буде встановлено, що за¤влений винах≥д в≥дпов≥даЇ умовам патентоспроможност≥, ”станова виносить р≥шенн¤ про видачу патенту, котре надсилаЇтьс¤ за¤внику. ” ≥ншому випадку ”станова виносить р≥шенн¤ про в≥дмову у видач≥ патенту ≥ за¤внику надсилаЇтьс¤ р≥шенн¤ про в≥дхиленн¤ за¤вки. Ќа п≥дстав≥ р≥шенн¤ про видачу патенту на винах≥д та за на¤вност≥ документа про сплату збору ”станова публ≥куЇ в оф≥ц≥йному бюлетен≥ в≥домост≥ про видачу патенту [14]. 3.2.6. ≤ноземне патентуванн¤ винаход≥в та корисних моделей ¬ умовах входженн¤ ”крањни до св≥тового економ≥чного простору ≥нтенсивно зм≥нюЇтьс¤ характер в≥дносин, пов'¤заних з ≥нтелектуальною власн≥стю. «окрема, ¤кщо ран≥ше у нас права на результати ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ член≥в сусп≥льства мала держава з ус≥ма насл≥дками, що з цього вит≥каЇ, то тепер в ”крањн≥ њх власником став справжн≥й автор, ¤кий ≥ маЇ оп≥куватись щодо правовоњ охорони ≥ використанн¤ свого дит¤ на ринку. —в≥това практика охорони прав об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ, зокрема, промисловоњ власност≥, збудована на приватному ≥нтерес≥ всел¤Ї над≥ю на њх рац≥ональне використанн¤. “ерм≥н "патент" сьогодн≥ асоц≥юЇтьс¤ з виключними правами на об'Їкт промисловоњ власност≥, ¤кий д≥Ї в межах певноњ крањни [23]. ” виробнич≥й сфер≥ - виключне право на виробництво запатентованого об'Їкта, а дл¤ торг≥вл≥, на введенн¤ його у комерц≥йний оборот. “обто узагальнюючи, основну мету правовоњ охорони винаход≥в та KM можна сформулювати ¤к захист в≥д несанкц≥онованого доступу до матер≥альноњ вигоди в≥д њх використанн¤. јле ми вже згадували, що патент маЇ ч≥тко визначен≥ нац≥ональн≥ границ≥ ≥ на територ≥њ ≥нших держав не захищаЇ свого власника. “а торг≥вл¤, ¤к знають ус≥, не в≥даЇ обмежень ≥ кордон≥в. “ому ≥ був введений св≥товий ≥нститут патентуванн¤ винаход≥в та ћ у ≥нших крањнах, щоб була можлив≥сть захищати ≥нтереси њх власник≥в в усьому св≥т≥. ѕроцедура патентуванн¤ винаход≥в та ћ у ≥нших державах проводитьс¤ њх власниками з певною метою [18]. ѕо-перше, захистити своњ ≥нтереси при експортуванн≥ продукц≥њ. ѕо-друге, захистити њх на чужих територ≥¤х ¤к об'Їкт власних науково-техн≥чних дос¤гнень. ѕо-третЇ, дл¤ захопленн¤ нових ≥ розширенн¤ ≥снуючих ринк≥в збуту своЇњ продукц≥њ. ≤, нарешт≥, дл¤ всеб≥чного спри¤нн¤ м≥жнародному сп≥вроб≥тництву у науково-техн≥чн≥й, промислов≥й, комерц≥йн≥й сферах тощо. ќстаннЇ стосуЇтьс¤ сп≥льних п≥дприЇмств, м≥жнародного науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва тощо. ѕатентуванню об'Їкт≥в передуЇ кроп≥тка ≥ ц≥леспр¤мована робота по глибокому вивченню ринку товару, вибору крањн патентуванн¤, прогнозуванню можливих майбутн≥х збитк≥в та прибутк≥в, джерел ф≥нансуванн¤, потр≥бних дл¤ проведенн¤ патентуванн¤, рекламних компан≥й тощо. ќсобливоњ актуальност≥ сьогодн≥ набирають питанн¤ охорони ≥нтелектуальноњ власност≥, створеноњ п≥д час м≥жнародного науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва та роботи сп≥льних п≥дприЇмств. ѕравовою основою дл¤ такого регулюванн¤ мають бути конкретн≥ договори, розроблен≥ з врахуванн¤м п≥дписаних ”крањною м≥жнародних угод щодо науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва. ќднак основна стратег≥¤ одержанн¤ охорони маЇ базуватис¤ на трьох китах: - функц≥ональному - видом правовоњ охорони на певний об'Їкт (винах≥д, ћ, "ноу-хау" тощо), строки та систему патентуванн¤, ¤ку доц≥льно використовувати; - географ≥чному - вибором крањн, де доц≥льно д≥стати правову охорону об'Їкту; - ф≥нансовому - пошуку кошт≥в дл¤ проведенн¤ заход≥в з патентуванн¤ (сплата мита, п≥дтриманн¤ чинност≥ патенту тощо). ¬иб≥р виду правовоњ охорони у свою чергу залежить в≥д: - об'Їкта правовоњ охорони; - особливостей нац≥онального законодавства крањн патентуванн¤. —л≥д зважати, що не у вс≥х державах KM п≥дл¤гають правов≥й охорон≥ [16]. ќднак все ж ≥снуЇ велика к≥льк≥сть крањн, де вони охорон¤ютьс¤ (јвстр≥¤, Ѕолгар≥¤, Ѕразил≥¤, ¬енесуела, ¬'Їтнам, ≤спан≥¤, ≤тал≥¤, итай, оре¤, Ќ≥меччина, ќб'Їднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати, ѕеру, ѕольща, ѕортугал≥¤, —омал≥, “айвань, ”ругвай, ”горщина, ‘≥л≥пп≥ни, ‘≥нл¤нд≥¤, „ех≥¤, „ил≥, ёгослав≥¤, япон≥¤, а також пострад¤нськ≥ держави, окр≥м √руз≥њ). “акож при патентуванн≥ об'Їкт≥в сл≥д враховувати, що вибравши ¤к об'Їкт KM, за¤вник, ¤к правило, витратить менше кошт≥в ≥ часу. р≥м того, до питанн¤ захисту власних ≥нтерес≥в можна п≥дходити комплексно. ÷е особливо важливо при експортних поставках ≥ продаж≥ л≥ценз≥њ. ” таких випадках, ¤к правило, стараютьс¤ максимально захистити власний продукт. “ому, окр≥м самого об'Їкта, реЇструють, наприклад, ще й товарний знак, дизайн виробу захищають патентом на промисловий зразок тощо. ўодо системи патентуванн¤, то тут за¤вник власне маЇ сам њњ обирати. як правило, ц≥ роботи виконуютьс¤ за допомогою патентних пов≥рених, акредитованих у держав≥ патентуванн¤. якщо потр≥бно запатентувати винах≥д або KM лише у дек≥лькох державах, то доц≥льно подати за¤вки до патентних в≥домств у кожн≥й з цих держав. ÷ей шл¤х не найкращий, бо пов'¤заний ≥з значними збитками в коштах ≥ час≥. јдже сл≥д оплачувати послуги патентних пов≥рених у кожн≥й з цих крањн. ќднак кр≥м традиц≥йноњ схеми, ≥снують ≥ ≥нш≥ процедури [23]. Ќаприклад, за¤вки можна подати зг≥дно з: - ƒоговором про патентну кооперац≥ю (–—“); - вимогами ™вропейськоњ патентноњ конвенц≥њ (™ѕ ). «г≥дно з першим вар≥антом - подачею за¤вки у в≥дпов≥дност≥ до ƒоговору –—“, передбачаЇтьс¤ на¤вн≥сть двох фаз: м≥жнародноњ та нац≥ональноњ. ћ≥жнародна фаза включаЇ: поданн¤ м≥жнародноњ за¤вки, проведени¤ пошуку та м≥жнародну публ≥кац≥ю. р≥м того, за бажанн¤м за¤вника може додатково проводитись попередн¤ м≥жнародна експертиза за¤вки. Ќац≥ональна фаза - це процедура розгл¤ду м≥жнародних за¤вок нац≥ональними патентними установами крањн, де проводитьс¤ патентуванн¤. ƒо недол≥к≥в ц≥Їњ системи сл≥д в≥днести в≥дносно високу варт≥сть послуг. ј також неможлив≥сть зм≥нити середньоскладений список крањн патентуванн¤ в процес≥ роботи над проектом, що на практиц≥ трапл¤Їтьс¤ досить часто. “ому нею доц≥льно користуватис¤ лише при необх≥дност≥ патентуванн¤ об'Їкта не менше н≥ж у чотирьох-п'¤ти крањнах. ÷е дозвол¤Ї, ¤к показуЇ досв≥д пров≥дних ф≥рм св≥ту, знизити витрати пор≥вн¤но з традиц≥йною схемою патентуванн¤. ѕатентуванн¤ за процедурою ™ѕ дозвол¤Ї отримати патент, ¤кий буде чинним на територ≥¤х крањн, вказаних у за¤в≥. ѕроцедура патентуванн¤ за ц≥Їю схемою не з дешевих ≥ може пор≥внюватись х≥ба що з варт≥стю 4...5 окремих охоронних документ≥в. ќднак вона маЇ ≥ своњ переваги. «г≥дно до вимог ™ѕ , подаЇтьс¤ лише одна за¤вка, одн≥Їю мовою, ≥ через одного патентного пов≥реного, а патентна грамота одночасно захищаЇ об'Їкт у дек≥лькох крањнах-учасниц¤х ™ѕ . р≥м згаданих, процедура патентуванн¤ може також проводитись за системами, що передбачаютьс¤ ≥ншими рег≥ональними угодами, наприклад, ™враз≥йською патентною конвенц≥Їю, јфриканською орган≥зац≥Їю ≥нтелектуальноњ власност≥ тощо. ќтже сл≥д зважати, що процедура патентуванн¤ об'Їкт≥в промисловоњ власност≥ в ≥ноземних державах Ї досить складною ≥ вимагаЇ значних кошт≥в. “ому р≥шенн¤ про його проведенн¤ сл≥д приймати лише на п≥дстав≥ проведенн¤ глибокого ≥ всеб≥чного анал≥зу ринку, власних можливостей ≥ звичайно серйозних п≥дстав. —еред останн≥х вир≥шальним може бути гарант≥¤ експортних поставок продукц≥њ або продаж л≥ценз≥њ. онтрольн≥ питанн¤ 1. „ому потр≥бно захищати права винах≥дник≥в? 2. ўо таке винах≥д ≥ чим в≥н в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д корисноњ модел≥ KM? 3. ѕри ¤ких умовах винаходу (KM) надаЇтьс¤ правова охорона? 4. як≥ умови патентоспроможност≥ винаходу? 5. як ¬и розум≥Їте ознаку "новизна" винаходу (KM)? 6. ўо в≥дноситьс¤ до об'Їкт≥в винаходу? 7. ўо таке промислова придатн≥сть? 8. як≥ об'Їкти не визнаютьс¤ винаходами? 9. ўо таке пр≥оритет винаходу ≥ ¤к в≥н встановлюЇтьс¤? 10. ’то маЇ право на одержанн¤ патенту на винах≥д або KM? 11. ’то визнаЇтьс¤ автором винаходу (KM)? 12. яка процедура подач≥ за¤вки на винах≥д (KM)? 13. « чого складаЇтьс¤ за¤вка на видачу патенту на винах≥д (KM)? 14. ƒе шукати ≥нформац≥ю про техн≥чн≥ новинки? 15. ўотакећ ¬? 16. —к≥льки основних розд≥л≥в включаЇ в себе ћ ¬ та ¤к вони позначаютьс¤? 17. яка орган≥зац≥¤ проводить експертизу за¤вок на винах≥д (KM)? 18. як≥ види експертизи бувають? 19. « ¤кою метою винаходи та KM патентуютьс¤ закордоном? 20.як обрати правильну стратег≥ю заруб≥жного патентуванн¤? 21.як≥ види м≥жнародних за¤вок ¬ам в≥дом≥, зупин≥тьс¤ на њх особливост¤х. 3.3. ѕ–ј¬ќ¬ј ќ’ќ–ќЌј ѕ–ќћ»—Ћќ¬»’ «–ј« ≤¬ ѕравова охорона промислових зразк≥в т≥сно пов'¤зана з ≥ндустр≥ал≥зац≥Їю промисловост≥ та виникненн¤м технолог≥й масового виробництва. ¬же у к≥нц≥ XVII стол≥тт¤ у пров≥дних Ївропейських державах майже одночасно з'¤вилис¤ закони, що надавали правову охорону виробам текстильноњ промисловост≥ та њх художньому оформленню. ѕоступово правовий захист естетичного оформленн¤ промисловоњ продукц≥њ розповсюдивс¤ ≥ на ≥нш≥ њњ види. —ьогодн≥ п≥д промисловим зразком розум≥ють результат творчоњ д≥¤льност≥ людини в галуз≥ художнього конструюванн¤, а саме у т≥й њњ частин≥, ¤ка в≥зуально про¤вл¤Їтьс¤ у зовн≥шньому вигл¤д≥ виробу ≥ характеризуЇ його декоративне та естетичне вир≥шенн¤, що в м≥жнародн≥й практиц≥ називаЇтьс¤ англ≥йським словом "дизайн"[9]. √оловна ц≥нн≥сть дизайнерських р≥шень вироб≥в масового виробництва у тому, що вони пол≥пшують продаж останн≥х. «агальнов≥домо, що ринок характеризуЇтьс¤ гострою конкуренц≥Їю м≥ж виробниками аналог≥чних товар≥в, ≥ не останню роль у цьому в≥д≥граЇ њх зовн≥шн≥й вигл¤д. “ож дуже часто саме дизайнерськ≥ р≥шенн¤ вироб≥в Ї вир≥шальним фактором у боротьб≥ за покупц¤. ѕеревага, ¤ку в≥ддаЇ виробник тому чи ≥ншому малюнку або кольору тканини, т≥й або ≥нш≥й форм≥ посуду тощо, обумовлена прагненн¤м задовольнити вибаглив≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ смаки покупц≥в. ѕромисловий зразок Ї одним ≥з об'Їкт≥в промисловоњ власност≥, ¤кому в ”крањн≥ зг≥дно «акону ”крањни "ѕро охорону прав на промислов≥ зразки" в≥д 15.12. 1993 р. є 3688-’≤≤, ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними «аконами ”крањни в≥д 21.12. 2000 р. є 2188-Ў та в≥д 10.01. 2002 р. є 2921-Ў надаЇтьс¤ правова охорона. ¬≥дносини, що виникають у зв'¤зку з набутт¤м ≥ зд≥йсненн¤м права власност≥ на промисловий зразок в ”крањн≥, регулюютьс¤ цим «аконом, а також м≥жнародними договорами, учасницею ¤ких Ї ”крањна. “ак, на сьогодн≥ ”крањною п≥дписано ѕаризьку конвенц≥ю про охорону промисловоњ власност≥, √аазьку угоду про м≥жнародне депонуванн¤ промислових зразк≥в та ≥нш≥ документи. ѕраво на промисловий зразок охорон¤Їтьс¤ державою ≥ засв≥дчуЇтьс¤ патентом. ѕатент видаЇтьс¤ п≥д в≥дпов≥дальн≥сть його власника без гарант≥њ його чинност≥. —трок д≥њ патенту на промисловий зразок становить 10 рок≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки до ”крпатенту (ƒержавне п≥дприЇмство "”крањнський ≥нститут промисловоњ власност≥" ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни, дал≥ - ”станова). ¬≥н може бути продовжений ”становою, за поданн¤м клопотанн¤ власника, але не б≥льш н≥ж на 5 рок≥в. ѕрава, що випливають з патенту на промисловий зразок, д≥ють в≥д дати публ≥кац≥њ в≥домостей в оф≥ц≥йному бюлетен≥ ”станови "ѕромислова власн≥сть" про його видачу [24]. ѕатент ”крањни на промисловий зразок д≥Ї т≥льки на територ≥њ ”крањни. 3.3.1. ”мови наданн¤ правовоњ охорони промисловому зразку ѕравова охорона в ”крањн≥ надаЇтьс¤ промисловому зразку, ¤кий не суперечить сусп≥льним ≥нтересам, принципам гуманност≥ ≥ морал≥ та в≥дпов≥даЇ умовам патентоспроможност≥. ќб'Їктом промислового зразка, ¤кому надаЇтьс¤ правова охорона, може бути форма, малюнок чи розфарбуванн¤ або поЇднанн¤ кольор≥в, ¤к≥ визначають зовн≥шн≥й вигл¤д промислового виробу ≥ призначен≥ дл¤ задоволенн¤ його естетичних та ергоном≥чних потреб. ÷е дозвол¤Ї трактувати об'Їкт правовоњ охорони промислового зразка не у вигл¤д≥ будови виробу або продукту, а ¤к зображенн¤, ¤ке застосовуЇтьс¤ або в≥дтворюЇтьс¤ в таких виробах або продуктах. ѕромисловий зразок Ї орнаментальним (декоративним) аспектом виробу, ¤кий диктуЇтьс¤ виключно його призначенн¤м [9]. ѕромислов≥ зразки можуть бути об'Їмними (модел≥), площинними (малюнки) або комб≥нованими. - ќб'Їмн≥ промислов≥ зразки ¤вл¤ють собою композиц≥ю, в основ≥ ¤коњ покладена розвинута об'Їмно-просторова структура (наприклад, зовн≥шн≥й вигл¤д мебл≥в, с≥льськогосподарськоњ машини, люстри тощо). - ѕлощинн≥ промислов≥ зразки ¤вл¤ють собою композиц≥ю, в основ≥ ¤коњ покладено двом≥рне л≥н≥йно-граф≥чне сп≥вв≥дношенн¤ елемент≥в, ¤ке не може бути сприйн¤то в≥зуально ¤к об'Їмне (конф≥гурац≥¤, орнамент), наприклад, зовн≥шн≥й вигл¤д килиму, хустки, тканини тощо. - омб≥нован≥ промислов≥ зразки характеризуютьс¤ загальними ознаками, що властив≥ об'Їмним ≥ площинним зразкам (наприклад, зовн≥шн≥й вигл¤д ≥нформац≥йного табло, виставочноњ конструкц≥њ (композиц≥њ), посуду, на ¤кому зображено малюнок, взутт¤, буд≥вельноњ оздоблювальноњ плити, друкарськ≥ шрифти тощо). Ќе можуть одержати правову охорону в ”крањн≥: - об'Їкти арх≥тектури, кр≥м малих арх≥тектурних форм (телефонних будок, к≥оск≥в, палаток), промислов≥, г≥дротехн≥чн≥ та ≥нш≥ стац≥онарн≥ споруди; - друкована продукц≥¤ ¤к така (зм≥ст текстовоњ частини друкованоњ продукц≥њ не патентуЇтьс¤. ќднак конф≥гурац≥¤ шрифту може бути об'Їктом охорони); - об'Їкти нест≥йкоњ форми, що в≥дтворюютьс¤ з р≥дких, газопод≥бних, сипких або њм под≥бних речовин тощо. “ак≥ об'Їкти, в основному, призначен≥ дл¤ використанн¤ в фонтанах, атракц≥онах та ≥нших об'Їктах садово-паркових ≥ видовищно-масових споруд. ≈стетичне враженн¤ в≥д використанн¤ таких р≥шень обумовлено г≥дродинам≥чними, кольорооптичними, св≥тлодинам≥чни-ми ≥ к≥нематичними ефектами. ¬≥зуально заф≥ксувати ≥ адекватно в≥дтворити новий зовн≥шн≥й вид виробу, що виникаЇ в≥д њх використанн¤, непросто. ≈стетична ц≥нн≥сть таких р≥шень пол¤гаЇ саме у њх ун≥кальност≥. ќбс¤г правовоњ охорони, що надаЇтьс¤ патентом, визначаЇтьс¤ сукупн≥стю суттЇвих ознак промислового зразка, зображених на фотограф≥¤х виробу (макета, малюнка). “лумаченн¤ ознак повинно провадитись т≥льки у межах опису промислового зразка. ƒокладн≥ше про це поговоримо дещо п≥зн≥ше. ј зараз наведемо т≥льки де¤к≥ визначенн¤. - ћакет - це просторове в≥дтворенн¤ виробу в умовному матер≥ал≥, ¤кий даЇ найб≥льш повне у¤вленн¤ про зовн≥шн≥й вигл¤д виробу. - ћалюнок - це зображенн¤ виробу, ¤ке виконуЇтьс¤ за допомогою граф≥чних засоб≥в. - ‘отограф≥¤ - це документ, ¤кий м≥стить основну ≥нформац≥ю про промисловий зразок ≥ дозвол¤Ї визначити обс¤г його правовоњ охорони. ‘отограф≥¤ повинна давати повне, детальне у¤вленн¤ про зовн≥шн≥й вигл¤д виробу, ¤ке даЇ змогу ви¤вити його суттЇв≥ ознаки. ќднак фотограф≥¤ загального вигл¤ду може ≥ не в≥дображати ус≥ суттЇв≥ ознаки, ¤кщо нев≥рно вибран≥ ракурс, фон чи присутн≥ бл≥ки, т≥н≥, сторонн≥ предмети тощо. 3.3.2. ”мови патентоспроможност≥ промислового зразка «г≥дно з законодавством, промисловий зразок буде в≥дпов≥дати умовам патентоспроможност≥, ¤кщо в≥н Ї новим ≥ промислово придатним [9]. ” текст≥ «акону промисловий зразок визнаЇтьс¤ новим, ¤кщо сукупн≥сть його суттЇвих ознак не стала загальнодоступною у св≥т≥ до дати поданн¤ за¤вки до ”станови або, ¤кщо за¤влено пр≥оритет, до дати њњ пр≥оритету. —пробуЇмо розтлумачити ц≥ заплутан≥ юридичн≥ визначенн¤. –озгл¤немо дл¤ прикладу нове авто, що припало ¬ам до душ≥. ћабуть очевидно, що ус≥ без виключенн¤ транспорт≥ засоби на наш≥й планет≥ можна в≥днести до об'Їкт≥в промисловоњ власност≥. ќтож поринемо у в≥ртуальний св≥т, де можна робити усе, що заманетьс¤. ѕокладемо на операц≥йний ст≥л ¬аше улюблене авто, в≥зьмемо до рук скальпель ≥ перетворимос¤ на мить у х≥рург≥в. –озр≥жемо капот ≥ д≥станемос¤ до силового агрегату - двигуна. « погл¤ду ≥нтелектуальноњ власност≥ в≥н мабуть буде належати до об'Їкт≥в, що захищаютьс¤ винаходами ≥ корисними модел¤ми, чи не так? “еж можна стверджувати ≥ про ходову частину, ≥ про ус≥ без вин¤тку електричн≥ агрегати машини тощо. "Ћейбо-чка" з назвою ф≥рми виробника або модел≥ автомоб≥л¤, наприклад "BMV" або "Slavuta" буде в≥дноситис¤ до об'Їкт≥в, що захищаютьс¤ законодавством про товарн≥ знаки. ј от те, що заграло на потаЇмних струнах ¬ашоњ душ≥ ≥ серц¤ - њњ зовн≥шн≥й вигл¤д, форма очей-фар, ¤к≥ так прив≥тно всм≥халис¤ та п≥дморгували, ≥ буде об'Їктом промислового зразка. “обто, образно кажучи, те, що всередин≥ автомоб≥л¤ - стосуЇтьс¤ винах≥дництва, а зовн≥шн≥й вигл¤д, дизайнерськ≥ р≥шенн¤ - сфера охорони промислових зразк≥в. ¬≥дпов≥дно ≥ суттЇв≥ ознаки також стосуютьс¤ художньо-конструкторських р≥шень виробу. ¬они характеризують його композиц≥йн≥ особливост≥ ≥ впливають на процес формуванн¤ зовн≥шнього вигл¤ду виробу. ≤стотн≥сть ознаки промислового зразка визначаЇтьс¤ њњ участю у створенн≥ зорового образу виробу, що дозвол¤Ї безпомилково вид≥лити його з р¤ду аналог≥чних. ЌесуттЇв≥ ознаки не впливають на формуванн¤ зорового образу об'Їкта. «вичайно, под≥л ознак за суттЇв≥стю досить умовний. «алежно в≥д характеру об'Їкта, мети дизайнерського р≥шенн¤ тощо одн≥Їњ ≥ тоњ самоњ ознаки можуть вважатис¤ суттЇвими або н≥. як правило, суттЇв≥ ознаки промислового зразка в сукупност≥ розташовуютьс¤ у певн≥й посл≥довност≥ [14]: - образне р≥шенн¤ об'Їкта; - склад ≥ к≥льк≥сть основних композиц≥йних елемент≥в; - форма виробу чи (≥) його частини (об'Їмна характеристика, обрис, силует); - взаЇмне розм≥щенн¤ елемент≥в (композиц≥йне або компонувальне р≥шенн¤); - пластичне р≥шенн¤ об'Їкта або його елемент≥в; - колористичне р≥шенн¤; - декоративне р≥шенн¤; - матер≥ал. ѕо¤снити терм≥н "промислова придатн≥сть промислового зразка" в принцип≥ не складно. якщо певний об'Їкт не можна в≥дтворити промисловим способом, тобто його не можливо тиражувати за допомогою технолог≥й масового виробництва, то такий вир≥б скор≥ше за все Ї витвором мистецтва ≥ п≥дпадаЇ п≥д охорону, ¤к об'Їкт авторського права. р≥м того, у процес≥ встановленн¤ новизни промислового зразка беретьс¤ до уваги зм≥ст ус≥х за¤вок, ¤к≥ ран≥ше над≥йшли до ”станови. ѕромисловий зразок, на ¤кий вимагаЇтьс¤ правова охорона, повинен бути новим по в≥дношенню до ≥нших зразк≥в, створених в ус≥х ≥нших частинах св≥ту, причому без будь-¤кого обмеженн¤ у час≥ ≥ метод≥в розкритт¤. як в≥домо, дл¤ цього застосовуютьс¤ будь-¤к≥ доступн≥ в≥зуальн≥ або словесн≥ засоби. ќднак, що це за правило, ¤кщо воно не маЇ вин¤тк≥в. “ому передбачено вин¤ток або спец≥альний випадок розкритт¤ ≥нформац≥њ, ¤кий не впливаЇ на новизну промислового зразка. ѕо-перше, ¤кщо таке розкритт¤ в≥дбуваЇтьс¤ прот¤гом визначеного пер≥оду часу - шести м≥с¤ц≥в до дати поданн¤ за¤вки до ”станови або. ¤кщо за¤влено пр≥оритет, до дати њњ пр≥оритету. ѕо-друге, вин¤ток стосуЇтьс¤ розкритт¤ промислового зразка: - власником на оф≥ц≥йних або оф≥ц≥йно визнаних виставках; - власником п≥д час проведенн¤ експеримент≥в, поданн¤ в друкованих виданн¤х або у прац¤х наукових конференц≥й; - без дозволу власника шл¤хом недобросов≥сного використанн¤, порушенн¤ конф≥денц≥йност≥ тощо. 3.3.3. ѕраво на одержанн¤ патенту на промисловий зразок ѕраво на одержанн¤ патенту на промисловий зразок мають громад¤ни чи юридичн≥ особи ”крањни або ≥ноземних держав та њх правонаступники. «окрема, право на одержанн¤ патенту на промисловий зразок мають: - автор або його правонаступник; - роботодавець автора або його правонаступник. јвтором результату творчоњ прац≥ у галуз≥ художнього конструюванн¤, тобто промислового зразка, завжди буде вважатис¤ ф≥зична особа незалежно в≥д њњ в≥ку. ÷е може бути громад¤нин ”крањни, ≥ноземна особа, особа без громад¤нства [9]. ¬ласником патенту на промисловий зразок можуть бути громад¤ни, юридичн≥ особи ”крањни або ≥ноземних держав та њх правонаступники. јвтором промислового зразка може бути т≥льки ф≥зична особа або особи. ёридична особа може бути т≥льки власником патенту на промисловий зразок ≥ н≥ за ¤ких умов чи обставин не може визнаватис¤ його автором. ѕраво на одержанн¤ патенту маЇ ¤к автор, так ≥ його правонаступники - будь-¤к≥ громад¤ни ≥ юридичн≥ особи, ¤ким автор передав право на результати творчоњ прац≥. “акими правонаступниками можуть бути спадкоЇмц≥ або ≥нш≥ особи, до ¤ких право автор≥в переходить за договором або за запов≥том. јвтору промислового зразки належить право авторства, котре Ї нев≥дчужуваним особистим правом ≥ охорон¤Їтьс¤ безстроково. ¬≥дносини м≥ж авторами визначаютьс¤ угодою м≥ж ними. «упинимос¤ ще на де¤ких аспектах авторського права стосовно патент≥в на промисловий зразок, що лишн≥й раз доводить т≥сний зв'¤зок м≥ж ними. ѕри переход≥ права автора на одержанн¤ патенту до ≥нших ос≥б у вс≥х випадках за автором залишаютьс¤ його особист≥ немайнов≥ права. ѕравонаступництво повинно бути засв≥дчено в≥дпов≥дним документом. ќсобист≥ немайнов≥ права - це право авторства, право на ≥м'¤ (спец≥альну назву), право на поданн¤ за¤вки на одержанн¤ патенту на промисловий зразок. јвтор≥в, ¤к≥ створили промисловий зразок сп≥льною творчою працею, називають сп≥вавторами. —п≥вавтори мають р≥вн≥ права на одержанн¤ патенту, ¤кщо ≥нше не передбачено угодою м≥ж ними. —п≥вавторство маЇ м≥сце лише тод≥, коли воно набуваЇ творчого характеру. Ќаданн¤ техн≥чноњ допомоги автору ≥ншими особами не Ї сп≥вавторством (наприклад, консультац≥њ, зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, виготовленн¤ моделей, кресл¤рськ≥ роботи тощо). —клад автор≥в може бути зм≥нений ”становою за сп≥льним клопотанн¤м ос≥б, зазначених у за¤вц≥ ¤к автори, та особою (особами), ¤ку (¤ких) пропонуЇтьс¤ включити або вилучити ≥з числа автор≥в. ¬≥дносини м≥ж авторами визначаютьс¤ угодою м≥ж ними [14]. ѕри переход≥ майнового права автора на одержанн¤ патенту до ≥нших ос≥б в ус≥х випадках за автором залишаютьс¤ його особист≥ немайнов≥ права. ѕравонаступництво повинно бути засв≥дчено в≥дпов≥дним документом. ѕраво на одержанн¤ патенту маЇ роботодавець або його правонаступник, ¤кщо промисловий зразок створено у зв'¤зку з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в або конкретного завданн¤, ¤ке одержано роб≥тником в≥д роботодавц¤. ƒо обов'¤зк≥в автора промислового зразка входить ≥нформуванн¤ свого роботодавц¤ у вигл¤д≥ письмового пов≥домленн¤ про дос¤гнутий ним результат творчоњ прац≥ з описом, що розкриваЇ суть промислового зразка наст≥льки ¤сно ≥ повно, що робить можливим його використанн¤. –оботодавець зобов'¤заний укласти письмовий догов≥р з автором промислового зразка про винагороду ≥ за його умовами видати йому винагороду в≥дпов≥дно до економ≥чноњ ц≥нност≥ об'Їкта промислового зразка та ≥ншоњ вигоди, одержаноњ роботодавцем в≥д промислового зразка. —пори м≥ж автором та його роботодавцем щодо умов одержанн¤ винагороди та њњ розм≥ру розв'¤зуютьс¤ у судовому пор¤дку. ѕраво на одержанн¤ патенту переходить до автора, ¤кщо прот¤гом чотирьох м≥с¤ц≥в в≥д дати одержанн¤ пов≥домленн¤ про створений ним промисловий зразок роботодавець не подасть за¤вки до ”станови. ѕраво на одержанн¤ патенту на промисловий зразок, створений розд≥льною працею, належить за¤внику, за¤вка ¤кого маЇ б≥льш ранню дату поданн¤ до ”станови або, ¤кщо за¤влено пр≥оритет, б≥льш ранню дату пр≥оритету, за умови, що вказана за¤вка не вважаЇтьс¤ в≥дкликаною, не в≥дкликана або не в≥дхилена. 3.3.4. ѕор¤док оформленн¤ та поданн¤ за¤вки на промисловий зразок ќхорона прав на промисловий зразок не надаЇтьс¤ автоматично. ƒл¤ њњ отриманн¤ особа, ¤ка бажаЇ одержати патент ≥ маЇ на це право, повинна подати до ”станови правильно оформлену за¤вку на видачу патенту на промисловий зразок [24]. «а¤вку складають в≥дпов≥дно до ѕравил розгл¤ду за¤вки на промисловий зразок, затверджених наказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 18.02. 2002 р. є110. «а поданн¤ за¤вки та видачу патенту, п≥дтриманн¤ його чинност≥, продовженн¤ строку д≥њ патенту тощо сплачуютьс¤ збори. «г≥дно з ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 543 в≥д 22 05 2001р., за¤вник за поданн¤ за¤вки на промисловий зразок сплачуЇ зб≥р у розм≥р≥ 0,5 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н. —ума збору, ¤ку необх≥дно сплатити за поданн¤ за¤вки на видачу патенту на промисловий зразок, залежить в≥д к≥лькост≥ за¤влених вар≥ант≥в. якщо за¤вка на промисловий зразок м≥стить в≥д 2 до 10 вар≥ант≥в, ¬ам необх≥дно буде додатково за кожний вар≥ант сплатити зб≥р у розм≥р≥ 0,1 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н. «а¤вка - це сукупн≥сть документ≥в, необх≥дних дл¤ видач≥ патенту. «а¤вка повинна розкривати суть промислового зразка досить ¤сно ≥ повно, щоб його зм≥г зд≥йснити фах≥вець у в≥дпов≥дн≥й галуз≥. «а¤вник - це громад¤нин або юридична особа, ¤ка подала за¤вку на видачу патенту на промисловий зразок. - ѕраво на поданн¤ за¤вки маЇ автор, роботодавець або њх правонаступник. «а дорученн¤м за¤вника за¤вку може бути подано через представника у справах ≥нтелектуальноњ власност≥ (патентного пов≥реного). - ≤ноземн≥ особи та особи без громад¤нства мають р≥вн≥ з особами ”крањни права, передбачен≥ «аконом та в≥дпов≥дно до м≥жнародних договор≥в чи на основ≥ принципу взаЇмност≥. - ≤ноземн≥ особи та ≥нш≥ особи, що проживають чи мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤ поза межами ”крањни, повинн≥ подавати за¤вку через патентного пов≥реного ”крањни. «а¤вка повинна м≥стити: - за¤ву про видачу патенту з обов'¤зковим зазначенн¤м пр≥зви ща автора (сп≥вавтор≥в), за¤вника (за¤вник≥в), а також њх адреси; - комплект фотограф≥й з зображенн¤м виробу (його макета, малюнка), що дають повне у¤вленн¤ про зовн≥шн≥й вигл¤д виробу; - опис промислового зразка; - кресленн¤, схему, карту (¤кщо необх≥дно); - документ, що п≥дтверджуЇ сплату збору за поданн¤ за¤вки; - ≥нш≥ документи, що додаютьс¤ до за¤вки. «а¤вка складаЇтьс¤ украњнською мовою. «а¤вка маЇ стосуватис¤ т≥льки одного промислового зразка, але може одночасно м≥стити ≥ його вар≥анти. ѕон¤тт¤ "один промисловий зразок" застосовуЇтьс¤ ¤к до одного виробу, так ≥ до комплекту, певного набору вироб≥в наприклад, меблевий гарн≥тур, серв≥з тощо. ќдин вир≥б - ц≥лий вир≥б, наприклад, автомоб≥ль або його частина, наприклад, бампер, фара, малюнок протектора. „астину виробу може бути за¤влено, ¤кщо вона може виконувати самост≥йну функц≥ю, маЇ завершену композиц≥ю, призначена дл¤ застосуванн¤ ≥ може бути використана у ц≥лому р¤д≥ вироб≥в. ¬ар≥антами промислового зразка може бути зовн≥шн≥й вигл¤д вироб≥в, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤: до одн≥Їњ функц≥ональноњ групи; до одного класу ћ≥жнародноњ класиф≥кац≥њ промислових зразк≥в (ћ ѕ«) [28]; под≥бн≥ за сукупн≥стю ознак ≥ мають в≥дм≥нност≥ в несуттЇвих ознаках; ¤к≥ сприймаютьс¤ в≥зуально, ¤к, наприклад, дек≥лька ст≥льц≥в, що в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного фактурою, кольором декоративноњ оббивки тканини тощо. ћ ѕ« було вперше запроваджено у жовтн≥ 1968 р. п≥сл¤ п≥дписанн¤ крањнами учасниц¤ми ѕаризькоњ конвенц≥њ з охорони промисловоњ власност≥ в≥дпов≥дноњ угоди, що в≥дбулос¤ на ƒипломатичн≥й конференц≥њ у м. Ћокарно (Ўвейцар≥¤) [20]. ” св≥тов≥й практиц≥ ц¤ угода б≥льше в≥дома ¤к Ћокарнська ”года. —ьогодн≥ д≥Ї вже сьома редакц≥¤ ћ ѕ«. ¬загал≥ ≥де¤ м≥жнародноњ реЇстрац≥њ промислових зразк≥в не нова. ¬перше њњ висловили ще у 1911 р. п≥д час проведенн¤ ¬ашингтонськоњ дипломатичноњ конференц≥њ. —труктура ћ ѕ« пост≥йно вдосконалюЇтьс¤. Ќа сьогодн≥ перел≥к клас≥в становить 31 конкретизовану позиц≥ю (наприклад, лас 1 -харч≥. лас 17 - музичн≥ ≥нструменти тощо) “а ще додатково введений лас 99 - р≥зне. ƒо цього класу в≥днесено, ус≥ ≥нш≥ види вироб≥в, ¤к≥ не ув≥йшли до решти розд≥л≥в 31 класу, що становить суттЇву зручн≥сть. јдже поки певний вид вироб≥в не сформовано, його все ж можна за¤вл¤ти. ” 1997 р. ”становою вперше в ”крањн≥ було видано украњнською мовою покажчик ћ ѕ«. ”крањномовний вар≥ант ћ ѕ« Ї перекладом з англ≥йського автентичного тексту Ћокарнськоњ класиф≥кац≥њ. ¬≥н складаЇтьс¤ з тексту Ћокарнськоњ ”годи, та ≥нших м≥жнародних нормативних документ≥в стосовно промислових зразк≥в; перел≥ку лас≥в; алфав≥тного перел≥ку назв зразк≥в та перел≥ку назв зразк≥в за класами. ƒл¤ встановленн¤ дати поданн¤ за¤вки ”станова перев≥р¤Ї в≥дпов≥дн≥сть матер≥ал≥в за¤вки встановленим вимогам. «а¤вка в≥дпов≥даЇ цим вимогам, ¤кщо вона м≥стить принаймн≥ так≥ матер≥али: - клопотанн¤ у дов≥льн≥й форм≥ про видачу патенту, викладене украњнською мовою; - в≥домост≥ про за¤вника та його адресу, викладен≥ украњнською мовою; - зображенн¤ виробу, що даЇ у¤вленн¤ про його зовн≥шн≥й вигл¤д; - частину, ¤ка зовн≥шньо нагадуЇ опис промислового зразка, викладену украњнською або ≥ншою мовою. ѕр≥оритет за¤вки або просто пр≥оритет - це перш≥сть у поданн≥ за¤вки. ƒатою пр≥оритету вважаЇтьс¤ дата поданн¤ за¤вки до ”станови чи в≥дпов≥дного органу держави-учасниц≥ ѕаризькоњ конвенц≥њ про охорону промисловоњ власност≥, за ¤кою за¤влено пр≥оритет. якщо за¤вка на видачу патенту на промисловий зразок була подана спочатку в будь-¤к≥й ≥нш≥й держав≥-учасниц≥ ѕаризькоњ конвенц≥њ про охорону промисловоњ власност≥ або показана на оф≥ц≥йних або оф≥ц≥йно визнаних виставках у цих же крањнах, то за¤вник може скористатис¤ правом пр≥оритету. ÷е означаЇ, що прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д цих дат за¤вник може подати за¤внику в ”крањн≥ або будь-¤коњ ≥нш≥й держав≥-учасниц≥ ѕаризькоњ конвенц≥њ про охорону промисловоњ власност≥ ≥з збереженн¤м дати попередньо поданоњ за¤вки або дати початку проведенн¤ виставки. 3.3.5. ≈кспертиза за¤вки ƒл¤ того, щоб визначити, чи можливо на промисловий зразок, що за¤вл¤Їтьс¤, видати патент, експертний орган ”станови проводить експертизу на в≥дпов≥дн≥сть вимогам, викладеним у «акон≥ ”крањни "ѕро охорону прав на промислов≥ зразки" [9] та у ѕравилах розгл¤ду за¤вки на промисловий зразок. ¬ ”крањн≥, ¤к ≥ в б≥льшост≥ держав, система експертизи передбачаЇ формальну експертизу за¤вки на промисловий зразок. ћета формальноњ експертизи: - встановити дату поданн¤ за¤вки; - перев≥рити належн≥сть промислового зразка, що за¤вл¤Їтьс¤, до об'Їкт≥в, ¤ким надаЇтьс¤ правова охорона; - встановити дату пр≥оритету; - перев≥рити в≥дпов≥дн≥сть промислового зразка, що за¤вл¤Їтьс¤, вимоз≥ Їдност≥; - перев≥рити правильн≥сть оформленн¤ вс≥х документ≥в, що вход¤ть до складу за¤вки, на в≥дпов≥дн≥сть вимогам ѕравил. « метою виключенн¤ видач≥ охоронного документа на тотожний промисловий зразок п≥д час проведенн¤ експертизи за¤вки на промисловий зразок зд≥йснюЇтьс¤ перегл¤д ус≥х за¤вок на промисловий зразок, ¤к≥ над≥йшли до ”станови до дати поданн¤ за¤вки, що розгл¤даЇтьс¤. «а¤вник маЇ право з власноњ ≥н≥ц≥ативи за клопотанн¤м (до дати одержанн¤ р≥шенн¤ про видачу патенту або про в≥дхиленн¤ за¤вки) вносити до за¤вки виправленн¤ ≥ уточненн¤ та надавати додатков≥ матер≥али. ƒо клопотанн¤ обов'¤зково маЇ додаватис¤ документ про сплату збору у розм≥р≥ 0,5 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н. р≥м того, за¤вник маЇ право ознайомитись з ус≥ма матер≥алами, зазначеними в запит≥ або р≥шенн≥ ”станови. оп≥њ патентних матер≥ал≥в, на вимогу за¤вника, мають бути над≥слан≥ йому ”становою прот¤гом одного м≥с¤ц¤. «а результатами експертизи винос¤тьс¤ р≥шенн¤ про видачу патенту або р≥шенн¤ про в≥дхиленн¤ за¤вки. якщо за¤вка в≥дпов≥даЇ встановленим вимогам та документ про сплату збору за поданн¤ за¤вки оформлений правильно, ”станова надсилаЇ за¤внику р≥шенн¤ про видачу патенту. онтрольн≥ питанн¤ 1. як≥ з об'Їкт≥в промисловоњ власност≥ п≥дпадають п≥д правову охорону ¤к промислов≥ «разки (ѕ«)? 2. „им засв≥дчуЇтьс¤ право на ѕ« ≥ ¤к≥ терм≥ни його охорони? 3. ўо може бути об'Їктом ѕ«? 4. оли ѕ« в≥дпов≥даЇ умовам патентоспроможност≥? 5. ўо в≥днос¤ть до суттЇвих ознак ѕ«? 6. ” ¤ких випадках розкритт¤ ≥нформац≥њ про ѕ« не порочить його новизни ? 7. ’то маЇ право на одержанн¤ охоронного документу на ѕ«? 8. ого визнають автором ѕ« ≥ ¤к≥ права в≥н набуваЇ? 9. ’то може ¤вл¤тись власником патенту ѕ«? 10. „и маЇ сплачуватись грошовий зб≥р при подач≥ за¤вки на ѕ«? 11. « ¤ких документ≥в маЇ складатис¤ за¤вка на ѕ«? 12. який пор¤док поданн¤ за¤вок на ѕ«? 13. ўотакећ«ѕ«? 14. який вид експертизи передбачено при розгл¤д≥ за¤вки на ѕ«? 3.4. ѕ–ј¬ќ¬ј ќ’ќ–ќЌј “ќ¬ј–Ќ»’ «Ќј ≤¬ 3.4.1. «наки дл¤ товар≥в та послуг ≤сторично так склалос¤, що люди здавна використовували спец≥альн≥ знаки та тавра, ¤к≥ витискали на глин¤ному посуд≥, випалювали на т≥л≥ власних тварин тощо. ћетою цих д≥й було позначити власн≥сть на вироби, худобу...[20]. Ќа¤вн≥сть такоњ в≥дзнаки в≥д≥гравало вир≥шальну роль в спорах на ринку, кому належн≥сть товар, або при суперечц≥ м≥ж сус≥дами з приводу власност≥ табуна, ≥ в ≥нших життЇвих ситуац≥¤х. оли ж м≥ж покупцем ≥ виробником з'¤вивс¤ посередник - купець, ¤кий ≥нколи завозив товар дуже далеко в≥д м≥сц¤ його виробництва, то такий знак ставав ще й своЇр≥дною гарант≥Їю його ¤кост≥. јдже репутац≥¤ окремих майстр≥в була досить р≥зною. ѕокупець звичайно в≥ддавав перевагу перев≥реним товарам, виготовлених в≥домими йому майстрами, ¤к≥ розп≥знавав за знайомим тавром. якщо на ринку одночасно опин¤лось дек≥лька однотипних вироб≥в р≥зних майстр≥в, м≥ж ними обов'¤зково виникала конкуренц≥¤. ≤ це було дуже добре, хоча будь-¤кий товар ≥ в т≥ давн≥ часи вже був ор≥Їнтований на покупц≥в з р≥зним р≥внем доход≥в. ќднак кожен виробник безперечно прикладав максимум зусиль дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ та зменшенн¤ соб≥вартост≥ власноњ продукц≥њ. ÷е в к≥нцевому результат≥ призвело до розпод≥лу прац≥ ≥ виникненн¤ рем≥сничих цех≥в. ѕоступово в цехах та купецьких г≥льд≥¤х ≥ндив≥дуальн≥ печатки зам≥нювались цеховим тавром або печаткою г≥льд≥њ. ѕ≥зн≥ше на зм≥ну цехам прийшли мануфактури, ¤к≥ продовжили традиц≥ю постановки тавра на товарах, що випускалис¤. ≈волюц≥йно в св≥домост≥ людей з'¤вилась ≥ поступово зростала повага до товаровиробника, що продукував ¤к≥сн≥ вироби та до його тавра. ¬≥дпов≥дно ≥нтереси торговельного та промислового п≥дприЇмництва вимагали законодавчого захисту власника тавра. ѕо¤ва першого тавруванн¤ товар≥в, з метою юридичного захисту результат≥в творчоњ прац≥ на «аход≥ в≥дноситьс¤ до к≥нц¤ середн≥х в≥к≥в. “авро ставилось ≥ на митниц≥, виконуючи функц≥ю своЇр≥дноњ гербовоњ марки, що засв≥дчувало про сплату мита. ѕоступово позначенн¤, що проставл¤лось на товар≥ у вигл¤д≥ тавра, сприймалось покупц¤ми ¤к обов'¤зковий атрибут приналежност≥ виготовлювача до певного рем≥сничого цеху або г≥льд≥њ купц≥в. р≥м того, ц¤ позначка одночасно в≥д≥гравала ≥ роль своЇр≥дного знака ¤кост≥. ѕо м≥р≥ перетворенн¤ др≥бного кустарного виробництва у велике ≥ поступового утвердженн¤ кап≥тал≥стичних в≥дносин в≥дбулос¤ формуванн¤ нац≥ональних ринк≥в. ¬ подальшому, у зв'¤зку ≥з широким впровадженн¤м машин виникло масове виробництво товар≥в. ÷е у свою чергу, спри¤ло бурхливому розвитку торг≥вл≥ ≥ загостренню конкурентноњ боротьби. ƒл¤ цього пер≥оду розвитку сусп≥льства характерне зростанн¤ рол≥ товарного знака в двох його основних про¤вах. « одного боку, ¤к засобу ≥ндив≥дуал≥зац≥њ товар≥в, а з ≥ншого - ¤к ≥нструменту реклами. Ќа думку сучасних вчених-економ≥ст≥в, товарн≥ знаки з'¤вились у той пер≥од, коли економ≥чна система, базуючись на принципах конкуренц≥њ, вже не могла без них об≥йтись. —ьогодн≥ знак дл¤ товар≥в ≥ послуг Ч це позначенн¤, за ¤ким товари ≥ послуги одних ос≥б в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д однор≥дних товар≥в ≥ послуг ≥нших ос≥б. «давна в≥домо, що аналог≥чн≥ конкуруюч≥ товари зовн≥ розр≥зн¤ютьс¤ лише своњми товарними знаками. ƒо њх основних функц≥й сьогодн≥ в≥днос¤тьс¤: - ≥ндив≥дуал≥зуюча, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що знак забезпечуЇ необх≥дну в≥дм≥нн≥сть однор≥дних товар≥в (послуг) р≥зних виробник≥в, дозвол¤ючи розп≥знавати ≥ запам'¤товувати за зовн≥шн≥ми ознаками товари (послуги), ¤к≥ випускаютьс¤ конкретним п≥дприЇмством; - гарант≥йна, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що знак виступаЇ гарантом ¤кост≥ товару, в≥домого споживачам; - рекламна, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що на основ≥ психолог≥чного впливу на споживача забезпечуЇтьс¤ ст≥йкий ≥нтерес до певного товару, ¤кий маркуЇтьс¤ знаком, та його виробника, що забезпечуЇ таку попул¤рн≥сть, тобто знак Ї неодм≥нним елементом реклами, за допомогою ¤коњ встановлюЇтьс¤ зв'¤зок товару з його виробником. р≥м того, знак виконуЇ й ≥нш≥ допом≥жн≥ функц≥њ, в тому числ≥ стимулюючу, психолог≥чну, виховну. 3.4.2. ѕравова охорона знака в ”крањн≥ ѕраво на знак охорон¤Їтьс¤ державою ≥ засв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом. ”с≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з одержанн¤м та використанн¤м права власност≥ на знак в ”крањн≥, регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро охорону прав на знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг" «акону, введеним у д≥ю ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 23.12.93 р. є 3771-XII [7] та м≥жнародними договорами, учасницею ¤ких Ї ”крањна. Ќа сьогодн≥ ”крањна п≥дписала ѕаризьку конвенц≥ю про охорону промисловоњ власност≥, та р¤д ≥нших м≥жнародних договор≥в щодо знак≥в, а саме [14]: - ћадридську угоду про м≥жнародну реЇстрац≥ю знака (25.12.91 p.); - ƒогов≥р про закони щодо товарних знак≥в (01.08.96 p.); - Ќайробськ≥й догов≥р про охорону ќл≥мп≥йського символу, (13.03.98 p.). ѕравова охорона знака в ”крањн≥ може бути одержана лише через його реЇстрац≥ю у ”крпатент≥. —в≥доцтво Ї оф≥ц≥йним охоронним документом, що видаЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ держави уповноваженим на це патентним в≥домством ”крањни. —в≥доцтво засв≥дчуЇ право власност≥ на знак. —трок д≥њ св≥доцтва становить 10 рок≥в ≥ продовжуЇтьс¤, за клопотанн¤м власника св≥доцтва, щоразу на 10 рок≥в. ≥льк≥сть продовжень не обмежуЇтьс¤. —в≥доцтво ”крањни д≥Ї лише на територ≥њ ”крањни. як≥ дан≥ м≥стить св≥доцтво? ƒл¤ того, щоб одержати св≥доцтво на знак, сл≥д подати до Ќауково-досл≥дного центру патентноњ експертизи за¤вку, оформлену зг≥дно з "ѕравилами складанн¤, поданн¤ та розгл¤ду за¤вки на видачу св≥доцтва ”крањни на знак дл¤ товар≥в ≥ послуг". ƒл¤ позначенн¤ товарного знаку, що охорон¤Їтьс¤, використовуЇтьс¤ символ - Ѓ, що проставл¤Їтьс¤ праворуч в≥д нього. ѕри необх≥дност≥ позначенн¤ товарного знака, що знаходитьс¤ на реЇстрац≥њ використовують ≥нший символ - Щ [26]. 3.4.3. ”мови наданн¤ правовоњ охорони знака ѕравова охорона в ”крањн≥ надаЇтьс¤ знаку, ¤кий не суперечить сусп≥льним ≥нтересам, принципам гуманност≥ ≥ морал≥ та на ¤кий не поширюютьс¤ п≥дстави дл¤ в≥дмови в наданн≥ правовоњ охорони [7]. ќб'Їктом знака можуть бути словесн≥, зображувальн≥, об'Їмн≥ та ≥нш≥ позначенн¤ або њх комб≥нац≥њ, причому вони можуть бути зареЇстрован≥ ¤к у чорно-б≥лому, так ≥ в кольоровому виконанн≥ або поЇднанн≥ кольор≥в. ѕ≥д словесним знаком розум≥ють позначенн¤, ¤ке маЇ вигл¤д слова (сл≥в) або сполученн¤ л≥тер, що мають словесний характер. “ак≥ знаки набувають все б≥льшого поширенн¤, оск≥льки вони мають р¤д переваг перед ≥ншими знаками. ÷≥ знаки легше запам'¤товуютьс¤, прост≥ше в≥дтворюютьс¤, њх зручно рекламувати, особливо по рад≥о ≥ телебаченню. «ображувальний знак маЇ вигл¤д зображенн¤ конкретного характеру або композиц≥њ л≥н≥й, пл¤м, ф≥гур будь-¤ких форм ≥ кольор≥в на площин≥. Ќаприклад, орнаменти та символи, зображенн¤ тварин, птах≥в, стил≥зован≥ зображенн¤ вс≥л¤ких предмет≥в, ≥нод≥ з включенн¤м л≥терних елемент≥в. ќб'Їмний знак представл¤Ї собою композиц≥ю у вигл¤д≥ ф≥гур (л≥н≥й) або њх комб≥нац≥й у трьох вим≥рах. ѕрикладом такого знака Ї: ф≥гурне мило, ориг≥нальний вид упаковки, флакона, пл¤шки, коробки дл¤ цигарок та ≥н. омб≥нований знак маЇ вигл¤д комб≥нац≥њ елемент≥в р≥зноман≥тного характеру: найчаст≥ше - це словесно-зображувальн≥ композиц≥њ. ≤нш≥ об'Їкти знак≥в. ƒо ≥нших об'Їкт≥в знака можуть бути в≥днесен≥ звуков≥, св≥тлов≥, св≥тлозвуков≥ та ≥нш≥ позначенн¤. ¬ м≥жнародн≥й практиц≥, пор¤д з розпод≥лом знак≥в за формою њх зображенн¤, розр≥зн¤ють ≥ндив≥дуальн≥ ≥ колективн≥ знаки. ≤ндив≥дуальний знак - це позначенн¤, зареЇстроване на ≥м'¤ окремоњ юридичноњ або ф≥зичноњ особи, ¤ка займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. олективний - це знак сп≥лки, господарськоњ асоц≥ац≥њ або ≥ншого добров≥льного об'Їднанн¤ п≥дприЇмств (дал≥ ќб'Їднанн¤), призначений дл¤ позначенн¤ товар≥в, ¤к≥ ними випускаютьс¤ або реал≥зуютьс¤, ¤к≥ мають сп≥льн≥ ¤к≥сн≥ або ≥нш≥ загальн≥ характеристики. олективний знак повинен в≥дпов≥дати ус≥м вимогам, ¤к≥ пред'¤вл¤ютьс¤ до ≥ндив≥дуальних знак≥в. ѕри цьому колективний знак Ї об'Їктом виключного права ќб'Їднанн¤, а не права кожного п≥дприЇмства, що входить до його складу. ѕ≥дприЇмства-учасники об'Їднанн¤ можуть використовувати колективний знак ¤к Їдиний зас≥б дл¤ позначенн¤ товар≥в або використовувати його пор¤д з≥ своњм ≥ндив≥дуальним товарним знаком. ќб'Їднанн¤, ¤к власник колективного знака, маЇ право контролю за його використанн¤м. ”мови використанн¤ колективного знака повинн≥ в≥дображатис¤ в спец≥альному правовому документ≥, що називаЇтьс¤ статутом колективного знака. «а ступенем в≥домост≥ знаки под≥л¤ють на звичайн≥ та загальнов≥дом≥. «вичайний знак - це будь-¤ке нове ориг≥нальне позначенн¤ товар≥в (послуг), ¤ке в≥дпов≥даЇ ус≥м умовам наданн¤ правовоњ охорони. «окрема, необх≥дною умовою його охорони Ї державна реЇстрац≥¤ позначенн¤. «агальнов≥домим знаком визнаЇтьс¤ таке позначенн¤, ¤ке в≥доме широкому колу споживач≥в завд¤ки його використанню дл¤ позначенн¤ певних товар≥в. «г≥дно ≥з статт¤ми ѕаризькоњ конвенц≥њ у державах-учасниц¤х ѕаризькоњ конвенц≥њ таким знакам надаЇтьс¤ правова охорона без реЇстрац≥њ у нац≥ональних в≥домствах. Ќе можуть одержати правову охорону позначенн¤, ¤к≥ зображують: - державн≥ герби, прапори та емблеми; - оф≥ц≥йн≥ назви держав; - емблеми, скороченн¤ або повн≥ найменуванн¤ м≥жнародних, м≥ждержавних орган≥зац≥й; - оф≥ц≥йн≥ контрольн≥, гарант≥йн≥ та проб≥рн≥ клейма, печатки; - нагороди та ≥нш≥ в≥дзнаки. ќднак позначенн¤, згадан≥ вище, можуть бути включен≥ до знака ¤к елементи, що не охорон¤ютьс¤, ¤кщо на це Ї згода в≥дпов≥дного компетентного органу або њх власник≥в. «г≥дно з≥ спец≥альною угодою вилучений з реЇстру знак≥в також "червоний хрест". ¬илучений з реЇстру товарних знак≥в ≥ ол≥мп≥йський символ зг≥дно з Ќайробським договором про охорону ол≥мп≥йського символу [20]. “акож не можуть одержати правову охорону позначенн¤, ¤к≥: - не мають розр≥зн¤льноњ здатност≥; - Ї загальновживаними ¤к позначенн¤ товар≥в ≥ послуг певного виду; - вказують на вид, ¤к≥сть, к≥льк≥сть, властивост≥, призначенн¤, ц≥нн≥сть товар≥в ≥ послуг, а також на м≥сце ≥ час виготовленн¤ чи збуту товар≥в або наданн¤ послуг; - Ї загальновживаними символами ≥ терм≥нами; - Ї оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару (послуги) або особи, ¤ка виготовл¤Ї товар (надаЇ послугу); Ч Ї тотожними або схожими наст≥льки, що њх можна сплутати з знаками, ран≥ше зареЇстрованими чи за¤вленими на реЇстрац≥ю в ”крањн≥ на ≥м'¤ ≥ншоњ особи; Ч Ї загальнов≥домими знаками; Ч Ї ф≥рмовими найменуванн¤ми, що в≥дом≥ в ”крањн≥ ≥ належать ≥ншим особам; Ч Ї сертиф≥кац≥йними знаками. “отожними прийн¤то називати однаков≥ позначенн¤. —хожими прийн¤то називати так≥ позначенн¤, ¤к≥, незважаючи на р≥зн≥ складов≥ елементи, створюють однаков≥ зоров≥ враженн¤ (або фонетично близьк≥ до словесних знак≥в), а у випадку реЇстрац≥њ можуть викликати у споживач≥в сумн≥ви щодо виробника товару. —ертиф≥кац≥йними знаками Ї знаки, ¤к≥ служать лише ¤к посиланн¤ на в≥дпов≥дн≥сть ¤кост≥ товар≥в або послуг певним стандартам. ѕр≥звища, ≥мена, псевдон≥ми та пох≥дн≥ в≥д них, портрети ≥ факсим≥ле в≥домих в ”крањн≥ людей не реЇструютьс¤ ¤к знаки без њх згоди [14]. Ќазви в≥домих в ”крањн≥ твор≥в науки, л≥тератури ≥ мистецтва або цитати ≥ персонаж≥ з них чи њх фрагменти не реЇструютьс¤ ¤к знаки без згоди власник≥в авторського права або њх правонаступник≥в. ѕозначенн¤ не маЇ розр≥зн¤льноњ здатност≥, ¤кщо воно належить до: Ч позначень, ¤к≥ складаютьс¤ лише з одн≥Їњ л≥тери, цифри, л≥н≥њ, простоњ геометричноњ ф≥гури, що не мають характерного граф≥чного виконанн¤; Ч реал≥стичних зображень товар≥в, ¤кщо знак за¤вл¤Їтьс¤ на реЇстрац≥ю ¤к знак дл¤ позначенн¤ цих товар≥в; Ч тривим≥рних об'Їкт≥в, форма ¤ких зумовлена виключно функц≥ональним позначенн¤м; Ч загальновживаних скорочень; Ч позначень, ¤к≥ тривалий час використовувались в ”крањн≥ к≥лькома виробниками ¤к знаки дл¤ товар≥в, що мають сп≥льну ¤к≥сть або ≥нш≥ сп≥льн≥ характеристики. ƒо загальновживаних символ≥в, кр≥м тих, ¤к≥ пов'¤зан≥ з певною д≥¤льн≥стю, належать також умовн≥ позначенн¤, що використовуютьс¤ в науц≥ та техн≥ц≥, позначенн¤ х≥м≥чних елемент≥в, математичних символ≥в, наприклад, такого символу, ¤к ≥нтеграл. ƒо ц≥Їњ групи також належать позбавлен≥ ориг≥нальност≥ позначенн¤, в ¤ких за основу беруть зображенн¤ предмета, характерного дл¤ даноњ галуз≥ господарства. Ќаприклад, дл¤ швейноњ промисловост≥ -зображенн¤ голки з ниткою або предмет≥в од¤гу, ф≥гури людини; дл¤ машинобудуванн¤ - зображенн¤ шест≥рн≥, дл¤ конструкторського бюро - зображенн¤ циркул¤ тощо, оск≥льки так≥ позначенн¤ через частоту використанн¤ не можуть ≥ндив≥дуал≥зувати товар ≥ його виробника, легко можуть бути сплутан≥ споживачами ≥ практично не в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного. «агальновживан≥ символи ≥ терм≥ни Ї перешкодою дл¤ реЇстрац≥њ знака лише у тому випадку, коли знак за¤вл¤Їтьс¤ дл¤ товар≥в, що належать до т≥Їњ ж галуз≥, що й загальновживан≥ символи ≥ терм≥ни 3.4.4. ѕраво на одержанн¤ св≥доцтва на знак ѕраво на одержанн¤ св≥доцтва на знак маЇ будь-¤ка особа, об'Їднанн¤ ос≥б або њх правонаступники [7]. «а¤вка на видачу св≥доцтва на знак може бути подана особисто за¤вником або через представника у справах ≥нтелектуальноњ власност≥ (патентного пов≥реного) чи ≥ншу дов≥рену особу. ≤ноземн≥ громад¤ни ≥ юридичн≥ особи, ¤к≥ пост≥йно проживають чи перебувають за межами ”крањни, реал≥зують своњ права лише через патентних пов≥рених, зареЇстрованих в ”станов≥ в≥дпов≥дно до "ѕоложенн¤ про представник≥в у справах ≥нтелектуальноњ власност≥ (патентних пов≥рених)", затвердженого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни 10.08.94 р. є 545, у редакц≥њ постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27.08.97 р. є 938. √ромад¤ни ≥ юридичн≥ особи, ¤к≥ пост≥йно проживають чи перебувають в –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ, –еспубл≥ц≥ Ѕ≥лорусь, √руз≥њ в≥дпов≥дно до угод про сп≥вроб≥тництво у сфер≥ охорони промисловоњ власност≥ м≥ж ”р¤дом ”крањни та ур¤дами цих держав можуть реал≥зовувати своњ права ¤к особисто, так ≥ через патентних пов≥рених. 3.4.5. ѕор¤док оформленн¤ та поданн¤ за¤вки на знак «а¤вка повинна стосуватис¤ одного знака (вимога Їдност≥). «а¤вка складаЇтьс¤ украњнською мовою ≥ повинна м≥стити: -за¤ву про реЇстрац≥ю знака, п≥дписану за¤вником або його дов≥реною особою; - зображенн¤ позначенн¤, що за¤вл¤Їтьс¤; - перел≥к товар≥в ≥ послуг, дл¤ ¤ких за¤вник просить зареЇструвати знак, згрупованих за м≥жнародною класиф≥кац≥Їю товар≥в та послуг (ћ “ѕ); - документ про сплату збору за поданн¤ за¤вки, оформлений зг≥дно з вимогами Ђѕоложенн¤ про пор¤док сплати збор≥в за д≥њ, пов'¤зан≥ з охороною прав на винаходи, корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки ≥ знаки дл¤ товар≥в ≥ послугї; - дов≥рен≥сть патентному пов≥реному або ≥нш≥й дов≥рен≥й особ≥ при необх≥дност≥; - ≥нш≥ необх≥дн≥ додатков≥ документи. ”с≥ вищеназван≥ документи надсилаютьс¤ до ”станови дл¤ проведенн¤ державноњ експертизи. 3.4.6. ≈кспертиза за¤вки ≈кспертиза за¤вки означаЇ процес досл≥дженн¤ матер≥ал≥в за¤вки та самого позначенн¤ на в≥дпов≥дн≥сть вимогам, викладеним у «акон≥ та ѕравилах, з метою реЇстрац≥њ позначенн¤ ¤к знака [26]. ≈кспертиза за¤вки складаЇтьс¤ з таких етап≥в: - встановленн¤ дати поданн¤ за¤вки; - експертиза за¤вки за формальними ознаками; - експертиза за¤вки по сут≥; - прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про видачу св≥доцтва або про в≥дхиленн¤ за¤вки. ѕ≥сл¤ встановленн¤ дати поданн¤ за¤вки та за на¤вност≥ документа про сплату в≥дпов≥дного збору ”станова проводить експертизу за¤вки за формальними ознаками. ‘ормальна експертиза встановлюЇ в≥дпов≥дн≥сть матер≥ал≥в поданоњ за¤вки встановленим вимогам та обс¤г прав, що за¤вл¤ютьс¤ за¤вником. якщо п≥д час перев≥рки буде встановлено, що за¤вка не в≥дпов≥даЇ встановленим вимогам, за¤внику надсилаЇтьс¤ пов≥домленн¤ про необх≥дн≥сть уточненн¤ або виправленн¤ матер≥ал≥в за¤вки впродовж двом≥с¤чного строку в≥д дати одержанн¤ за¤вником зазначеного пов≥домленн¤. ≈кспертиза за¤вки по сут≥ пол¤гаЇ в тому, що ”станова перев≥р¤Ї, чи може за¤влене на реЇстрац≥ю позначенн¤ бути знаком, чи не знаходитьс¤ воно у конфл≥кт≥ з уже д≥ючими знаками, чи маЇ за¤влене позначенн¤ розр≥зн¤льну здатн≥сть, чи не суперечить воно сусп≥льним ≥нтересам, принципам гуманност≥ ≥ морал≥, тобто чи в≥дпов≥даЇ це позначенн¤ умовам наданн¤ правовоњ охорони. –езультатом проведенн¤ експертизи за¤вки по сут≥ Ї прийн¤тт¤ ¬≥домством одного з двох р≥шень: - про реЇстрац≥ю знака; - про в≥дхиленн¤ за¤вки. якщо встановлено, що за¤влене на реЇстрац≥ю позначенн¤ не в≥дпов≥даЇ умовам наданн¤ правовоњ охорони дл¤ всього перел≥ку товар≥в ≥ послуг або його частини, ”станова виносить р≥шенн¤ про в≥дхиленн¤ за¤вки. «а умови позитивного р≥шенн¤ про реЇстрац≥ю знака проводитьс¤ державна реЇстрац≥¤ знака та видача в≥дпов≥дного св≥доцтва. 3.4.7. ћ≥жнародна класиф≥кац≥¤ товар≥в та послуг –озвиток св≥товоњ торг≥вл≥ призв≥в до посиленн¤ рол≥ товарних знак≥в. “ому дл¤ узагальненн¤ вимог св≥товим товариством були створен≥ Їдин≥ правила ≥дентиф≥кац≥њ товар≥в та послуг. « ц≥Їю метою вперше у 1935 р. була розроблена ћ≥жнародна класиф≥кац≥¤ товар≥в та послуг (ћ “ѕ) [28]. —истема ћ “ѕ неодноразово перегл¤далась ≥ вдосконалювалась. —ьогодн≥ д≥Ї вже сьома њњ редакц≥¤. ѕерший оф≥ц≥йний переклад ћ “ѕ украњнською мовою зд≥йснено у 1997 р. на основ≥ автентичного англ≥йського тексту Ќ≥ццькоњ ласиф≥кац≥њ. Ќ≥ццька угода про м≥жнародну класиф≥кац≥ю товар≥в та послуг дл¤ реЇстрац≥њ знак≥в була укладена 15 червн¤ 1957 р. ≥ нал≥чуЇ сьогодн≥ 14 статей. ћ “ѕ ¤вл¤Ї собою загальновизначену структуру клас≥в товар≥в та послуг, ¤ка складаЇтьс¤ з 42 клас≥в, з них товари под≥л¤ютьс¤ на 34 класи, а послуги - на 8 клас≥в. “овари об'Їднан≥ у класи за видами матер≥ал≥в, з ¤ких вони виготовлен≥, а також за њх функц≥ональним призначенн¤м або галузевому призначенню. Ќазви товар≥в чи послуг, що ф≥гурують у заголовках клас≥в, Ї загальними назвами, що стосуютьс¤ галузей, до ¤ких належить товар чи послуга. “ому дл¤ уточненн¤ класиф≥кац≥њ кожного окремого товару чи окремоњ послуги сл≥д користуватис¤ абетковим перел≥ком. јбетковий перел≥к м≥стить заголовки клас≥в дл¤ товар≥в та послуг. р≥м того, там наведено перел≥к клас≥в з по¤снювальними прим≥тками. јбетковий перел≥к подано у вигл¤д≥ двох однакових чотириколонкових таблиць на кожн≥й стор≥нц≥. ƒл¤ кожного товару чи послуги в таблиц¤х вказано в≥дпов≥дно по колонках: - номер класу, до ¤кого належить товар чи послуга; - пор¤дковий номер назви товару чи послуги в абетковому перел≥ку кожноњ з мовних верс≥й ласиф≥кац≥њ (U - украњнськоњ, ≈ - англ≥йськоњ, F - французькоњ); - назву товару чи послуги украњнською, англ≥йською та французькою мовами; - базовий номер назви товару чи послуги. ѕерел≥к найменуванн¤ товар≥в та послуг в межах класу можна вважати визначником зм≥сту клас≥в, тобто перел≥ком умовних рубрик клас≥в. ÷ей перел≥к ¤вл¤Ї собою повний переклад найменувань товар≥в та послуг, що подан≥ в абетковому перел≥ку товар≥в ≥ послуг (јѕ“ѕ) до тексту в ориг≥нал≥. Ќаприклад, до класу 07 в≥днос¤тьс¤ машини ≥ верстати; двигуни (кр≥м призначених дл¤ наземного транспорту), а до класу 12 - транспортн≥ засоби; засоби перем≥щенн¤ по земл≥, по вод≥, пов≥тр¤м. ¬ по¤снювальних прим≥тках до класу 07, вказано, що до цього класу зокрема належать детал≥ двигун≥в та електричн≥ чистильн≥ машини ≥ апарати. —тосовно класу 12, у по¤снювальних прим≥тках говоритьс¤, що зокрема до нього належать: двигуни до транспортних засоб≥в; з'Їднувач≥ та передавач≥ до транспортних засоб≥в; транспортн≥ засоби на пов≥тр¤н≥й подушц≥. “ак наприклад, на стор≥нц≥ 109 - ƒвигуни велосипедн≥ - в≥днесен≥ до класу 12 ≥ мають пор¤дковий номер ƒ 0032. ј двигуни внутр≥шнього згоранн¤ (јнтидетонатори дл¤ палива) в≥днесен≥ до класу 01, ≥ мають пор¤дковий номер ƒ 0033. ƒвигуни до наземних транспортних засоб≥в, в≥дпов≥дно - класу 12 ≥ мають номер ƒ 0034. ƒвигуни до човн≥в - клас 07, ƒ 0035, двигуни судов≥ - клас 07, ƒ 0037 тощо. —л≥д зауважити, що в украњнськ≥й редакц≥њ јѕ“ѕ загальний терм≥н, в≥днесений до певного класу, може також зустр≥чатис¤ ≥ в ≥нших класах. « ≥ншими особливост¤ми користуванн¤ јѕ“ѕ та ћ “ѕ можна познайомитись при безпосередн≥й робот≥ з ними. онтрольн≥ питанн¤ 1. як≥ ≥сторичн≥ корен≥ по¤ви товарних знак≥в (“«)? 2. ўо сьогодн≥ визнаЇтьс¤ “« ≥ ¤к≥ функц≥њ в≥н виконуЇ? 3. „им засв≥дчуЇтьс¤ право на “«? 4. ƒе д≥Ї охорона на “«, зареЇстрован≥ в ”крањн≥? 5. ўо може бути об'Їктом “« в ”крањн≥? 6. як≥ позначенн¤ не п≥дл¤гають реЇстрац≥њ ¤к “«? 7. ўо таке пр≥оритет “«? 8. як оформл¤Їтьс¤ опис на “«? 9. ’то може подавати за¤вку на “«? 10. якою мовою складаЇтьс¤ за¤вка на “«, ≥ що вона маЇ м≥стити? 11. як≥ етапи проходить за¤вка на “« при проведенн≥ експертизи? 12. ўо таке ћ “ѕ?
онституц≥¤ ”крањни, cm. 54. ѕ≈–≈ƒј„ј ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'™ “» ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ ≤стор≥¤ ≥ сучасн≥сть неупереджено св≥дчать, що факт наданн¤ авторам об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ юридичних прав, ¤к≥ захищають њх майнов≥ ≥нтереси безумовно в≥д≥гравав ≥ пост≥йно в≥д≥граЇ важливу роль у розвитку людства. ¬икористанн¤ приватноњ зац≥кавленост≥ на тл≥ конкурентноњ боротьби, що особливо загострилас¤ у останн≥ роки, сьогодн≥, Ї оптимальним вир≥шенн¤м проблеми подальшого зростанн¤ добробуту ≥ р≥вн¤ житт¤ цив≥л≥зац≥њ. ” передових крањнах будь-¤кий законодавчий акт у сфер≥ ≥нтелектуальноњ власност≥ у першу чергу спр¤мований на захист прав власника, що надаютьс¤ йому в≥дпов≥дним охоронним документом. «аконодавчо закр≥плюючи за автором та його правонаступником виключн≥ права держава одночасно приймаЇ на себе зобов'¤занн¤ з забезпеченн¤ њх виконанн¤. ѕри цьому виключн≥ права власник≥в об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ дозвол¤ють проводити певн≥ д≥њ, що посилюють њх особисту зац≥кавлен≥сть у зиску в≥д њх використанн¤. Ќаприклад, власник може передавати своњ виключн≥ права на об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤к≥ йому належать будь-¤к≥й ≥нш≥й особ≥, у визначений законодавством спос≥б. ƒосв≥д св≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ ¤скраво засв≥дчив потребу гнучкого регулюванн¤ правових в≥дносин у царин≥ ≥нтелектуальноњ власност≥. « метою всеб≥чного стимулюванн¤ використанн¤ техн≥чних новинок, створенн¤ нових л≥тературних твор≥в тощо держави мають створювати максимально спри¤тлив≥ економ≥чн≥ умови дл¤ њх творц≥в. ќдним з визначальних чинник≥в цього процесу Ї можлив≥сть передач≥ економ≥чних прав, що надаютьс¤ власникам об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ у ≥нш≥ руки [22]. ÷е одночасно спри¤Ї матер≥альн≥й зац≥кавленост≥ автор≥в ≥ стимулюЇ њх до подальших творчих пошук≥в. ƒл¤ виробник≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у ринкових умовах - це над≥йний шл¤х до впровадженн¤ техн≥чних та технолог≥чних новинок, ¤к≥ дозвол¤ють зб≥льшувати њхн≥ прибутки в≥д продажу новоњ, удосконаленоњ продукц≥њ. ѕор¤д з цим виграЇ ≥ перес≥чний споживач, котрий пост≥йно одержуЇ товари пол≥пшеноњ ¤кост≥, з розширеними функц≥ональними можливост¤ми, п≥двищеноњ над≥йност≥, а також споживаючи нов≥ твори мистецтва, л≥тератури тощо. ѕричому, на практиц≥, передача прав проводитьс¤ ¤к у повному обс¤з≥, так ≥ частково. ѕор¤док передач≥ виключних прав регулюЇтьс¤ в≥дпов≥дним законодавством певноњ крањни, де така передача в≥дбуваЇтьс¤. ќднак звертаЇмо ¬ашу увагу на те, що тут йдетьс¤ лише про виключн≥ економ≥чн≥ права на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥. –≥зн≥ об'Їкти можуть бути в≥дчужен≥ у будь-¤кий спос≥б, наприклад, продажем, даруванн¤м тощо. ѕравовою формою передач≥ права Ї догов≥р про передачу права власност≥ на певний об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥. “акий догов≥р засв≥дчуЇ передачу власником своњх майнових прав, будь-¤к≥й ≥нш≥й ф≥зичн≥й чи юридичн≥й особ≥. ћожлив≥сть такоњ передач≥ випливаЇ з виключного права власника певного об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥. “обто цим положенн¤м охоплюютьс¤ ус≥ об'Їкти промисловоњ власност≥, а також авторського права ≥ сум≥жних прав. ѕри цьому особа, ¤ка д≥стала права на об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ у результат≥ вищезазначених д≥й стаЇ правонаступником попереднього власника. ¬иключн≥ економ≥чн≥ права попереднього власника в≥дпов≥дно скасовуютьс¤, ¤кщо договором про уступку цих прав обумовлено њх передачу у повному обс¤з≥, або обмежуютьс¤, чи виникають ≥нш≥ юридичн≥ кол≥з≥њ. ”с≥ особливост≥ передач≥ прав обов'¤зково мають обумовлюватис¤ у договор≥, що складаЇтьс¤ письмово, ≥ обов'¤зково п≥дписуЇтьс¤ обома сторонами. —л≥д пам'¤тати, що будь-¤кий об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї таким самим товаром, ¤к ≥ буд≥вл≥, технолог≥чне устаткуванн¤, автомоб≥л≥ або продукти харчуванн¤. р≥м того, необх≥дно враховувати, що кожен з об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ маЇ св≥й життЇвий цикл. ѕригадайте, адже, ¬ам в≥домо, що д≥¤ майнових прав на ц≥ об'Їкти обмежена певним терм≥ном. јвторськ≥ права д≥ють прот¤гом усього житт¤ автора ≥ 70 рок≥в по його смерт≥ [8]. ƒ≥¤ сум≥жних прав обмежуЇтьс¤ 50 роками з моменту першого оприлюдненн¤ твору [8]. ƒл¤ патент≥в цикл в≥драховуЇтьс¤ в≥д дати подач≥ за¤вки ≥ становить: на винах≥д - 20 рок≥в, на KM - 10 рок≥в, дл¤ декларац≥йного патенту на винах≥д - 6 рок≥в [10], дл¤ промислового зразка - 10 рок≥в ≥ може бути продовжена, але не б≥льше н≥ж на 5 рок≥в [9]. ƒл¤ св≥доцтва на товарний знак - 10 рок≥в в≥д дати подач≥ за¤вки ≥ також може продовжуватись. “аке продовженн¤ щоразу в≥дбуваЇтьс¤ на 10 рок≥в [7]. Ѕезперечно, що продовженн¤ терм≥ну д≥њ охоронного документа в≥дбуваЇтьс¤ не автоматично. ¬оно вимагаЇ клопотанн¤ з боку власника до в≥дпов≥дноњ ”станови т≥Їњ крањни або до тих м≥ждержавних об'Їднань, де був зареЇстрований в≥дпов≥дний об'Їкт. р≥м того, так≥ д≥њ звичайно супроводжуЇтьс¤ сплатою певного мита. «в≥дси випливаЇ, що об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤к ≥ д≥виц¤ не повинн≥ засиджуватись. јдже ц≥ об'Їкти представл¤ють певний комерц≥йний ≥нтерес т≥льки прот¤гом свого життЇвого циклу. ≤ очевидно, що чим менше часу залишаЇтьс¤ до к≥нц¤ д≥њ правовоњ охорони об'Їкта, тим менше рентабельн≥сть операц≥њ з передач≥ цих прав. ќсобливо звертаЇмо ¬ашу увагу на той факт, що на будь-¤кий об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть передаватис¤ т≥льки майнов≥ права (виключн≥ економ≥чн≥ права), особист≥, не-майнов≥ права (так зван≥ права авторства) н≥коли не передаютьс¤ ≥ не успадковуютьс¤ ≥ охорон¤ютьс¤ дов≥чно. як правило, ≥снуЇ три шл¤хи, ¤кими може п≥ти автор або його правонаступники, щоб донести тв≥р до уваги споживач≥в, винах≥д до виробництва тощо [21]. ¬≥н може продати тв≥р або винах≥д, ¤ким волод≥Ї, або продати л≥ценз≥ю на його використанн¤, чи передати своњ виключн≥ права на основ≥ договору про передачу права власност≥ на певний об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥. «вичайно це не Ї обов'¤зковим. јвтор може ≥ сам продукувати власний винах≥д або видавати роман тощо, наприклад, створивши дл¤ цього товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. ѕитанн¤ продажу об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, у принцип≥, н≥би зрозум≥ло. ’оча ц≥ д≥њ ≥ не Ї такими простими, ¤к може здатис¤ на перший погл¤д. ¬они вимагають надзвичайно серйозноњ п≥дготовки, а також зваженого п≥дходу до вибору потенц≥йного покупц¤, часу продажу тощо. ” цьому випадку автор або його правонаступник чи спадкоЇмець, ¤к правило, виход¤ть ≥з власних економ≥чних ≥нтерес≥в. ¬они можуть продати своњ виключн≥ майнов≥ права на об'Їкт, ¤ким волод≥ють (винах≥д, музичний чи художн≥й тв≥р тощо) ≥нш≥й ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥. «а автором, ¤к ¬и пам'¤таЇте, залишаЇтьс¤ лише право на авторське ≥м'¤, ¤ке н≥коли не п≥дл¤гаЇ в≥дчуженню. ≤люстрац≥Їю до сказаного може послужити, наприклад, будь-¤ка книга, де на титульн≥й стор≥нц≥ вказано ≥м'¤ автора твору, а знак авторського права © стоњть проти назви видавництва, ¤ке видало даний тв≥р. ÷е означаЇ, що автор продав або передав в ¤к≥йсь ≥нший спос≥б своњ виключн≥ майнов≥ права на власний тв≥р видавництву. ≤ тепер воно оп≥куЇтьс¤ долею цього твору, його розповсюдженн¤м тощо. ј за автором збереглось право на авторське ≥м'¤ та одержанн¤ в≥дпов≥дноњ винагороди, розм≥р ¤коњ обумовлюЇтьс¤ в угод≥ м≥ж автором ≥ видавництвом. —л≥д пам'¤тати, що при передач≥ (в≥дчуженн≥) прав власност≥ на об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ шл¤хом њх продажу колишн≥й власник не може залишити за собою будь-¤кого права на його використанн¤ чи встановлювати будь-¤к≥ строков≥ або територ≥альн≥ обмеженн¤ прав, що повн≥стю переход¤ть до правонаступника. “ому приймати р≥шенн¤ про продаж власних прав сл≥д дуже обачно, попередньо зваживши ус≥ можлив≥ насл≥дки такого кроку, порадившись з фах≥вц¤ми юристами тощо. јдже ≥снують ≥ ≥нш≥ види поступки майнових прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥. 4.1. ѕ≈–≈ƒј„ј ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'™ “» ј¬“ќ–—№ ќ√ќ ѕ–ј¬ј “ј —”ћ≤∆Ќ»’ ѕ–ј¬ ѕередача (в≥дчуженн¤) майнових прав суб'Їкт≥в авторського права в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ авторського договору повн≥стю чи частково. ћайнов≥ права, що передаютьс¤ за авторським договором, мають бути у ньому ч≥тко виписан≥. ” противному випадку, майнов≥ права, що не зазначен≥ у авторському договор≥ ¤к так≥, що в≥дчужуютьс¤, вважаютьс¤ не переданими [22]. ≤снуЇ два види авторського договору. ѕерший стосуЇтьс¤ передач≥ виключного права на використанн¤ твору. «а другим передаютьс¤ лише невиключн≥ права на використанн¤ твору. «а авторським договором про передачу виключного права на використанн¤ твору автор чи ≥нша особа, ¤ка маЇ виключне авторське право, передаЇ право використовувати тв≥р певним способом ≥ у встановлених межах т≥льки одн≥й особ≥, ¤к≥й ц≥ права передаютьс¤, ≥ надаЇ ц≥й особ≥ право дозвол¤ти або заборон¤ти под≥бне використанн¤ твору ≥ншим особам. ѕри цьому за особою, ¤ка передаЇ виключне право на використанн¤ твору, залишаЇтьс¤ право на використанн¤ цього твору лише у частин≥ прав, що не передаютьс¤. «а авторським договором про передачу невиключного права на використанн¤ твору автор або власник авторського права передаЇ ≥нш≥й особ≥ право використовувати тв≥р певним способом ≥ у встановлених межах. ѕри цьому за особою, ¤ка передаЇ невиключне право, збер≥гаЇтьс¤ право на використанн¤ твору ≥ на передачу невиключного права на використанн¤ цього твору ще й ≥ншим особам. —тосовно суб'Їкт≥в сум≥жних прав. ¬иконавц≥ зд≥йснюють своњ права за умови дотриманн¤ ними прав автор≥в виконуваних твор≥в та ≥нших суб'Їкт≥в авторського права. ¬иробники фонограм, виробники в≥деограм повинн≥ дотримуватис¤ прав суб'Їкт≥в авторського права ≥ виконавц≥в. ќрган≥зац≥њ мовленн¤ також повинн≥ дотримуватис¤ прав суб'Їкт≥в авторського права, виконавц≥в, виробник≥в фонограм (в≥деограм). ћайнов≥ права виконавц≥в можуть передаватис¤ (в≥дчужуватис¤) ≥ншим особам на п≥дстав≥ договору, в ¤кому визначаютьс¤ спос≥б використанн¤ виконань, розм≥р ≥ пор¤док виплати винагороди, строк д≥њ договору ≥ використанн¤ виконань, територ≥¤, на ¤ку розповсюджуютьс¤ передан≥ права тощо. ћайнов≥ права виробник≥в фонограм ≥ виробник≥в в≥деограм також можуть передаватис¤ (в≥дчужуватис¤) ≥ншим особам на п≥дстав≥ договору, у ¤кому визначаютьс¤ спос≥б використанн¤ фонограми (в≥деограми), розм≥р ≥ пор¤док виплати винагороди, строк д≥њ договору, строк використанн¤ фонограми (в≥деограми), територ≥¤, на ¤ку розповсюджуютьс¤ передан≥ права тощо. ћайнов≥ права орган≥зац≥њ мовленн¤ можуть передаватис¤ (в≥дчужуватис¤) ≥ншим особам на п≥дстав≥ договору, в ¤кому визначаютьс¤ спос≥б ≥ строк використанн¤ програми мовленн¤, розм≥р ≥ пор¤док виплати винагороди, територ≥¤, на ¤ку розповсюджуютьс¤ передан≥ права тощо. ¬изначен≥ договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за м≥н≥мальн≥ ставки, встановлен≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. 4.2. ѕ≈–≈ƒј„ј ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'™ “» ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ ќдним з найб≥льш розповсюджених вид≥в передач≥ прав власност≥ на об'Їкти промисловоњ власност≥ Ї так звана л≥ценз≥йна процедура. Ћ≥ценз≥њ бувають добров≥льними ≥ примусовими. ƒобров≥льна л≥ценз≥¤ маЇ м≥сце, коли власник з власноњ вол≥ передаЇ своњ майнов≥ права ≥нш≥й ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥. ѕримусова л≥ценз≥¤ застосовуЇтьс¤, ¤к правило, у дуже обмежених випадках, ≥ неодм≥нно супроводжуЇтьс¤ обов'¤зковою виплатою грошовоњ компенсац≥њ автору. —л≥д бути св≥домим того, що на практиц≥ примусова л≥ценз≥¤ Ї певним обмеженн¤м прав власника. “ому пор¤док њњ наданн¤ регулюЇтьс¤ законодавством ≥ може реал≥зовуватись т≥льки двома шл¤хами: адм≥н≥стративним або судовим [21]. јдм≥н≥стративний пор¤док застосовуЇтьс¤, ¤кщо цього вимагаЇ сусп≥льна зац≥кавлен≥сть або ≥нтереси нац≥ональноњ безпеки крањни. “од≥ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни маЇ право, без згоди власника, передати право на використанн¤ об'Їкта промисловоњ власност≥ будь-¤к≥й ≥нш≥й юридичн≥й особ≥. ѕередача цих прав маЇ в≥дбуватис¤ на умовах невиключноњ л≥ценз≥њ. ” судовому пор¤дку примусову л≥ценз≥ю може бути надано за за¤вою зац≥кавленоњ сторони. “ак≥ д≥њ можуть мати м≥сце, лише коли власник чи його правонаступник зовс≥м не використовували або у недостатн≥й м≥р≥ використовували об'Їкт промисловоњ власност≥ в ”крањн≥ прот¤гом трьох рок≥в п≥сл¤ видач≥ патенту. р≥м того, ц≥ ж д≥њ можуть бути застосован≥ ≥ у випадку, коли використанн¤ патенту на винах≥д чи KM було припинено на терм≥н б≥льш н≥ж ¤к три роки [10]. як бачите, створити та захистити власну ≥дею патентом - це т≥льки п≥в справи, головне тут - забезпечити њњ пл≥дне використанн¤ прот¤гом усього життЇвого циклу патенту. «вичайно, ¤к ≥ кожного судового р≥шенн¤, примусовоњ л≥ценз≥њ ще треба домогтис¤, а дл¤ цього сл≥д забезпечити виконанн¤ ц≥лоњ низки певних вимог, що обумовлен≥ у законодавств≥. ќтже повернемос¤ до л≥ценз≥й. як ми вже бачили, л≥ценз≥њ бувають: невиключн≥ ≥ виключн≥. ≤ншими словами, вид л≥ценз≥њ зумовлюЇтьс¤ обс¤гом тих прав, що передаютьс¤ ≥нш≥й особ≥ за л≥ценз≥йною угодою. «а юридичною терм≥нолог≥Їю, п≥д час передач≥ виключних майнових прав за л≥ценз≥йною угодою особи, котр≥ сучасниками ц≥Їњ угоди д≥стають певн≥ специф≥чн≥ назви. “ак, власник виключних прав, що њх передаЇ ≥нш≥й особ≥, надал≥ ≥менуЇтьс¤ л≥ценз≥аром, а особа, ¤к≥й ц≥ права передаютьс¤, зветьс¤ л≥ценз≥атом. ¬иключна л≥ценз≥¤ передбачаЇ передачу л≥ценз≥аром власних виключних майнових прав на певний об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ у повному обс¤з≥ [14]. ÷е означаЇ дл¤ об'Їкт≥в: - патент≥в на винах≥д (KM): «а договором про виключну л≥ценз≥ю л≥ценз≥ар передаЇ право на використанн¤ винаходу (KM) л≥ценз≥ату у певному обс¤з≥, залишаючи за собою право використовувати винах≥д ( ћ) у частин≥, що не передаЇтьс¤ л≥ценз≥ату. ѕри цьому л≥ценз≥ар не маЇ права надавати л≥ценз≥њ на використанн¤ винаходу (KM) ≥нш≥й особ≥ на ц≥й же територ≥њ в обс¤з≥ наданих л≥ценз≥ату прав [10]. Ћ≥ценз≥йний догов≥р вважаютьс¤ д≥йсним, ¤кщо в≥н укладений у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дписаний сторонами. «азначена угода набираЇ чинност≥ стосовно будь-¤коњ ≥ншоњ особи лише п≥сл¤ њњ реЇстрац≥њ у ”станов≥, а саме з дати публ≥кац≥њ в≥домостей про це у оф≥ц≥йному бюлетен≥ та внесенн¤ њх до –еЇстру. «а внесенн¤ зазначених в≥домостей до –еЇстру та зм≥н до них за ≥н≥ц≥ативою стор≥н договору сплачуютьс¤ збори. р≥м того, в угод≥ за виключною л≥ценз≥Їю л≥ценз≥ар може обмежити права л≥ценз≥ата стосовно: - строку д≥њ угоди (¤кий може бути р≥вним або меншим за строк д≥њ патенту); - територ≥њ (конкретним п≥дприЇмством, областю, крањною тощо); - виду використанн¤ (т≥льки продаж об'Їкта або т≥льки його виробництво тощо; - патент≥в на промисловий зразок: ƒогов≥р про передачу права власност≥ на промисловий зразок також зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ л≥ценз≥йноњ угоди, складеноњ у письмов≥й форм≥, котра набираЇ чинност≥ п≥сл¤ п≥дписанн¤ њњ сторонами ≥ реЇстрац≥њ в ”станов≥. „инн≥сть договору дл¤ будь-¤коњ ≥ншоњ особи, ¤к ≥ у попередньому випадку в≥драховуЇтьс¤ в≥д дати публ≥кац≥њ в≥домостей про це у оф≥ц≥йному бюлетен≥ та внесенн¤ њх до –еЇстру, за що також сплачуютьс¤ збори [9]; - св≥доцтва на товарний знак: ¬ласник св≥доцтва маЇ право видати л≥ценз≥ю будь-¤к≥й особ≥ на використанн¤ знака на п≥дстав≥ л≥ценз≥йноњ угоди. Ћ≥ценз≥йна угода маЇ м≥стити умову про те, що ¤к≥сть товар≥в ≥ послуг, виготовлених чи наданих за ц≥Їю угодою, не буде нижчою в≥д ¤кост≥ товар≥в ≥ послуг власника св≥доцтва ≥, що останн≥й зд≥йснюватиме контроль за виконанн¤м ц≥Їњ умови. ¬ласник св≥доцтва маЇ право проставл¤ти пор¤д ≥з знаком попереджувальне маркуванн¤, ¤ке вказуЇ на те, що цей знак зареЇстровано в ”крањн≥. р≥м того, власник св≥доцтва, ¤кий зд≥йснюЇ посередницьку д≥¤льн≥сть, маЇ право на основ≥ угоди з виробником товар≥в або особою, що надаЇ послуги, використовувати св≥й знак пор¤д ≥з знаком зазначених ос≥б, а також зам≥сть њх знака [7]. як ≥ дл¤ ≥нших об'Їкт≥в л≥ценз≥йна угода набираЇ чинност≥ за таких саме умов, що ≥ в попередн≥х випадках. «а невиключною л≥ценз≥Їю л≥ценз≥ар надаЇ л≥ценз≥ату дозв≥л на певне використанн¤ об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥. ѕри цьому в≥н збер≥гаЇ за собою право власного використанн¤ об'Їкта видач≥ л≥ценз≥й на цей самий об'Їкт. ” законодавств≥ ”крањни п≥дкреслено де¤к≥ особливост≥ використанн¤ невиключноњ л≥ценз≥њ щодо де¤ких об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥. ѕри укладанн≥ л≥ценз≥йноњ угоди на використанн¤ винаходу (KM) л≥ценз≥ар передаЇ право л≥ценз≥ату, залишаючи за собою право наданн¤ л≥ценз≥й ≥ншим особам, включаючи право наданн¤ л≥ценз≥й ≥ншим особам. Ћ≥ценз≥йн≥, що д≥став виключн≥ права на певний об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ маЇ право на видачу так званого субл≥цен-з≥йного договору ≥нш≥й особ≥ звичайно у обс¤з≥ наданих л≥ценз≥ату прав. ” цьому випадку правов≥дносини м≥ж л≥ценз≥аром та л≥ценз≥атом збер≥гаютьс¤. ѕросто субл≥ценз≥ат не вступаЇ у безпосередн≥ в≥дносини з л≥ценз≥аром. ”сю в≥дпов≥дальн≥сть перед л≥ценз≥аром за виконанн¤ субл≥ценз≥йноњ угоди у цьому випадку переймаЇ на себе л≥ценз≥ат. ≈коном≥чна доц≥льн≥сть субл≥ценз≥йноњ угоди пол¤гаЇ в тому, що таким чином задовольн¤Їтьс¤ потреба у попит≥ на товари та послуги на територ≥њ д≥њ угоди, ¤кщо л≥ценз≥ат не взмоз≥ задовольнити њх сам. ќбс¤г прав, ¤к≥ надаютьс¤ субл≥ценз≥ату, визначаютьс¤ обс¤гом прав, ¤к≥ одержав би л≥ценз≥ат за виключною л≥ценз≥ю, ≥ звичайно не можуть њх перевищувати. Ќайчаст≥ше так≥ угоди укладаютьс¤ стосовно винаход≥в ( ћ) та товарного знака [9]. ќкр≥м безпосередньоњ передач≥ прав на об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ в≥дома, ще одна форма передач≥ права власност≥. ÷е так звана передача прав власност≥ на певний об'Їкт у сп≥ввласн≥сть [14]. “обто за згодою власника одна або дек≥лька ос≥б можуть стати новими сп≥ввласниками, наприклад, патенту на винах≥д або св≥доцтва на товарний знак тощо. ƒл¤ цього власник охоронного документа маЇ укласти з майбутн≥м сп≥ввласником (сп≥ввласниками) в≥дпов≥дну угоду про передачу права власност≥ у сп≥ввласн≥сть. «а¤ву на реЇстрац≥ю такоњ угоди в ”станов≥ подаЇ власник охоронного документа. ќкр≥м зазначених д≥й передбачена зм≥на складу сп≥ввласник≥в охоронного документа. ” цьому випадку можуть виникнути дв≥ ситуац≥њ. ѕри перш≥й, частина сп≥ввласник≥в охоронного документа можуть в≥дмовитись в≥д свого права власност≥ на користь ≥нших його сп≥ввласник≥в. ” другому вар≥ант≥, частина сп≥ввласник≥в охоронного документа можуть в≥дмовитись в≥д своЇњ частки власност≥ на користь сторонн≥х ос≥б. як у першому, так ≥ у другому вар≥ант≥ укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дна угода м≥ж старими та новими сп≥ввласниками охоронного документа, ¤ка п≥дписуЇтьс¤ ними. «а¤ва на зм≥ну власник≥в у цих випадках подаЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ ус≥х сп≥ввласник≥в. ќднак п≥дписуютьс¤ так≥ за¤ви т≥льки тими ≥з сп≥ввласник≥в, хто в≥дмовивс¤ в≥д своњх прав або передаЇ њх. ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ угоди ус≥ нов≥ сп≥ввласники охоронних документ≥в мають р≥вн≥ права на його використанн¤. ¬заЇмов≥дносини м≥ж ними регламентуютьс¤ спец≥альною угодою. якщо така угода не укладена, жоден з сп≥ввласник≥в не може самост≥йно, без згоди ≥нших сп≥ввласник≥в чинити будь-¤к≥ юридичн≥ д≥њ, пов'¤зан≥ з передачею власних прав ≥нш≥й особ≥ або видачею л≥ценз≥њ. ” св≥тов≥й практиц≥ ≥снуЇ ще одна схема в≥дступу прав на де¤к≥ види об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥. “ак останн≥ми дес¤тил≥тт¤ми у крањнах з розвиненою економ≥кою значного поширенн¤ одержав продаж товар≥в, послуг та технолог≥й на умовах франчайзингу (в≥д англ. franchising). ѕон¤тт¤ "франчайзинг" у спец≥альн≥й юридичн≥й л≥тератур≥ трактують по-р≥зному. Ќаприклад, у англо-рос≥йському тлумачному словнику з ≥нтелектуальноњ власност≥ ≤. ƒахна [4] пон¤тт¤ "франчиза" (в≥д англ. franchise) визначаЇтьс¤ ¤к "спец≥альна п≥льга на виконанн¤ певних д≥й, ¤ка надаЇтьс¤ громад¤нам та корпорац≥¤м з боку ур¤ду, ≥ ¤ка не належить ус≥м ¤к "загальне право". ” —Ўј п≥д франчизою розум≥ють переважне право на використанн¤ товарного знака або ≥нших емблем чи символ≥в включно з дизайном ≥ логотипом та ≥ншими матер≥алами ≥дентиф≥кац≥њ, а також метод≥в реклами ≥ завойовуванн¤ сусп≥льного визнанн¤. р≥м того, до нењ американц≥ в≥днос¤ть ≥ патенти та "ноу-хау", а також методи веденн¤ б≥знесу, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, стиль ≥ способи оформленн¤ ≥нтер'Їру. ќкр≥м цього, на њхню думку, до нењ сл≥д в≥днести ще й устаткуванн¤ та пристосуванн¤, а також стандартн≥ господарськ≥ процедури, що обов'¤зково використовуютьс¤ при зд≥йсненн¤ процесу або використанн≥ устаткуванн¤. ќднак, сл≥д зауважити, що ус≥ перерахован≥ об'Їкти попередньо мають бути захищен≥ законом про авторське право або пройти реЇстрац≥Їю торговоњ марки, дизайну, винаходу чи бути захищеним у будь-¤кий ≥нший спос≥б. ” трактуванн≥ ‘ранцузькоњ федерац≥њ франчайзингу франчиза -це сп≥впрац¤ п≥дприЇмства, що надаЇ послуги дл¤ одного або к≥лькох п≥дприЇмств, у результат≥ ¤коњ ц≥ п≥дприЇмства користуютьс¤ товарним знаком (знаком обслуговуванн¤), вив≥скою ≥ особливо "ноу-хау" шл¤хом однаковоњ експлуатац≥њ, п≥д контролем п≥дприЇмства, що Ї власником цих об'Їкт≥в промисловоњ власност≥ [6]. ” розум≥нн≥ Ѕританськоњ асоц≥ац≥њ франчайзингу франчиза Ї -контрольною л≥ценз≥Їю, що видаЇтьс¤ власником об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥ (наприклад, товарного знака) ≥нш≥й особ≥. ÷¤ л≥ценз≥¤ дозвол¤Ї або нав≥ть б≥льше того, зобов'¤зуЇ особу, ¤ка отримала права на використанн¤ згаданого об'Їкта займатис¤ (у пер≥од д≥њ ц≥Їњ угоди) визначеним у н≥й б≥знесом, використовуючи при цьому специф≥чне найменуванн¤, що належить власнику, або асоц≥юЇтьс¤ з ним. ќкр≥м того, вона надаЇ право власнику зд≥йснювати контроль прот¤гом усього пер≥оду д≥њ л≥ценз≥њ за ¤к≥стю веденн¤ б≥знесу, що Ї предметом ц≥Їњ угоди. ќкр≥м прав ц¤ угода також накладаЇ на њњ учасник≥в ≥ певн≥ зобов'¤занн¤. “ак власник об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥ зобов'¤заний надавати партнеру по угод≥ обов'¤зкову допомогу у процес≥ веденн¤ б≥знесу стосовно управл≥нн¤ персоналом, орган≥зац≥њ продажу тощо. ќсоба, ¤ка д≥стала ц≥ права, у свою чергу зобов'¤зана акуратно виконувати ус≥ вимоги, обумовлен≥ у ц≥й угод≥ ≥ регул¤рно вносити оплату на рахунок власника об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤ким вона користуЇтьс¤ [20]. ”загальнюючи вищенаведену ≥нформац≥ю можна запропонувати таке визначенн¤ цих пон¤ть. ‘ранчайзингова угода Ч це догов≥р м≥ж поставником продукт≥в або послуг, чи власником товарного знака або автором художнього твору, ¤к≥ користуютьс¤ великою попул¤рн≥стю. ѕри цьому той хто д≥стаЇ права (франчайз≥) приймаЇ на себе зобов'¤занн¤ торг≥вл≥ продукц≥Їю або наданн¤ послуг п≥д ≥м'¤м франчайзера (того, кому належать продукти або послуги), збер≥гаючи при цьому р≥вень њх ¤кост≥. ‘ранчайз≥ (в≥д англ. franruchisee) - енерг≥йний б≥знесмен, п≥дприЇмець, менеджер. “ерм≥н франчайзер також походить в≥д англ. "franchisor", що означаЇ орган≥затор справ, власник генеральноњ л≥ценз≥њ [4]. ѕоточна д≥¤льн≥сть франчайз≥ Ї ц≥лком самост≥йною але його п≥дприЇмство функц≥онуЇ не ¤к в≥докремлений об'Їкт, а д≥Ї ¤к частина Їдиного комплексу, об'Їднаного франчайзером, котрий Ї власником нематер≥альних актив≥в п≥дприЇмства, що належить зг≥дно франчайзин-говоњ угоди франчайз≥. —л≥д визнати, що згадан≥ нематер≥альн≥ активи, а по-≥ншому, ≥нтелектуальна власн≥сть, ≥ Ї тою причиною, з ¤коњ сотн≥ тис¤ч п≥дприЇмц≥в - франчайз≥ погоджуютьс¤ сплачувати за право користуванн¤ схемою франчайзера нав≥ть у тих випадках, коли вони досконально знають ус≥ њњ детал≥. ≤нтелектуальна власн≥сть у цьому випадку може охоплювати широке коло об'Їкт≥в: в≥д об'Їкт≥в промисловоњ власност≥ аж до об'Їкт≥в авторського права. ѕри вс≥й њх р≥зноман≥тност≥ вони обов'¤зково мають бути захищен≥ певним охоронним документом чи режимом комерц≥йноњ таЇмниц≥, саме тому, що вони мають судовий захист. “ому потенц≥йн≥ франчайз≥ ≥ змушен≥ укладати догов≥р власност≥ за плату. ÷им вони забезпечують соб≥, ≥ власному б≥знесу над≥йну перевагу ≥ гарант≥ю стаб≥льного ≥снуванн¤ та подальшого зростанн¤. ƒл¤ прикладу можна згадати хоча б широков≥дому у всьому св≥т≥ мережу ресторан≥в швидкого харчуванн¤ "MaCdonal's", що поступово вход¤ть ≥ в наше житт¤. јбо компан≥ю з випуску безалкогольних напоњв "—оса-Cola", ¤ка вже вклала у економ≥ку ”крањни значн≥ суми, що обраховуютьс¤ сотн¤ми млн долар≥в ≥ найближчим часом плануЇ до завод≥в у Ћьвов≥ ≥ Ѕроварах ( ињвська область) додати ще один у ƒн≥пропетровську. Ќа украњнський ринок прийшла ≥ рос≥йська ф≥рма "ƒока", що на умовах франчайзингу реал≥зуЇ широкомасштабн≥ програми "ƒока-п≥ца" ≥ "ƒока-хл≥б". ¬ ”крањн≥ ≥снують франчайзингов≥ пропозиц≥њ ≥ в≥д нац≥ональних виробник≥в. «окрема в≥дома ињвська ф≥рма "ƒенд≥-≈кс≥м" пропонуЇ рентабельн≥ проекти "Ѕар-морозиво" ≥ "Ѕар-п≥цер≥¤". ≤ хоча приклади можна ще наводити, сл≥д визнати, що в ”крањн≥ фран-чайз≥нговий б≥знес робить ще перш≥ кроки. «вичайно активному просуванню ц≥Їњ справи ≥ в≥дпов≥дно ширшому залученню ≥ноземних кап≥тал≥в буде спри¤ти прийн¤тт¤ закону ”крањни про франчайзинг та ≥нш≥ заходи. ќднак вже сьогодн≥ за такою ж схемою часто працюють роздр≥бн≥ торг≥вц≥, що реал≥зують на ринку товари або послуги поставника. ” такому випадку угода передбачаЇ певну територ≥ю, на ¤к≥й надаЇтьс¤ франчиза, а також рекламну та ≥ншу допомогу дл¤ франчайз≥ з боку франчайзера. ” спец≥альн≥й юридичн≥й л≥тератур≥ наводитьс¤ р¤д принципових позитив≥в ≥ привабливостей цього нового виду комерц≥йноњ д≥¤льност≥ дл¤ ус≥х зац≥кавлених стор≥н [13]. ƒл¤ франчайз≥: ƒл¤ франчайзера: ƒл¤ споживач≥в ≥ сусп≥льства: ’от≥лос¤ б познайомити ¬ас ще з одним об'Їктом, ¤к≥й регламентуЇтьс¤ в украњнському законодавств≥, наприклад, у «акон≥ ”крањни "ѕро податок на добавлену варт≥сть" або у «акон≥ ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть" тощо. ÷е так зване "ноу-хау". ¬ спец≥альн≥й л≥тератур≥ зустр≥чаЇтьс¤ безл≥ч р≥зноман≥тних визначень цього пон¤тт¤. ” в≥тчизн¤ному законодавств≥ це пон¤тт¤ трактуЇтьс¤, ¤к сукупн≥сть техн≥чних, технолог≥чних, комерц≥йних та ≥нших знань, оформлених у вигл¤д≥ техн≥чноњ документац≥њ, навик≥в та виробничого досв≥ду, необх≥дних дл¤ орган≥зац≥њ того чи ≥ншого виду виробництва, але не запатентованих [14]. ” принцип≥, за певних обставин, "ноу-хау" може включати: - обладнанн¤, зразки, комплектуюч≥ або запасн≥ частини, ≥нструменти тощо; - методики, проекти, параметри способу або ≥нш≥ дан≥, ≥нструкц≥њ тощо; - незапатентован≥ винаходи, розрахунки, кресленн¤ тощо. ” законодавств≥ б≥льшост≥ крањн, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших об'Їкт≥в промисловоњ власност≥, ¤к правило, не передбачено пр¤мого правого захисту "ноу-хау". “ому "ноу-хау" не реЇструютьс¤ ≥ не оприлюднюютьс¤, а Ї конденфеденц≥йною ≥нформац≥Їю ≥ складають комерц≥йну таЇмницю. ќднак ≥ цей продукт можна захистити. ƒл¤ цього, ¤к правило, використовуютьс¤ законодавча база, пов'¤зана з захистом репутац≥њ та чесного ≥мен≥ виробника, санкц≥њ проти несумл≥нноњ конкуренц≥њ тощо. ≤ все ж процес передач≥ "ноу-хау" пов'¤заний з певним ризиком розкритт¤ секретноњ ≥нформац≥њ дл¤ трет≥х ос≥б до чи п≥сл¤ укладанн¤ контракту. р≥м того, власнику "ноу-хау" завжди сл≥д мати на уваз≥, що окр≥м зазначених ризик≥в крим≥нального плану ≥снують ≥ об'Їктивн≥ обставини, пов'¤зан≥ з науково-техн≥чним прогресом. «в≥дси напрошуЇтьс¤ простий висновок, актуальн≥сть ¬ашого "ноу-хау" з часом зменшуЇтьс¤ ≥ може настати час, коли про ц≥ секрети будь-хто зможе прочитати у в≥дкритому науковому виданн≥. “ому не звол≥кайте, але й занадто не посп≥шайте. ÷ю справу сл≥д добре обм≥ркувати. –етельно зважте ус≥ ризики ≥ скор≥ше шукайте потенц≥йного покупц¤. ¬загал≥ оптимальний шл¤х дл¤ передач≥ "ноу-хау", ¤к показуЇ практика, Ї л≥ценз≥йна угода на використанн¤ винаходу або ћ. ” цьому договор≥ л≥ценз≥ату додатково надаЇтьс¤ право на застосуванн¤ "ноу-хау". ¬≥дпов≥дно, лог≥ка п≥дказуЇ, що у такому випадку правовласник не зац≥кавлений у розголошенн≥ секретноњ ≥нформац≥њ, за ¤ку в≥н сплатив власн≥ грош≥. ¬арт≥сть правовоњ охорони об'Їкта л≥ценз≥й обумовлюЇтьс¤ у л≥ценз≥йн≥й угод≥. ѕри цьому варт≥сть прав, ¤к≥ передаютьс¤ разом з основним об'Їктом (винаходом або KM), може зростати на 50 % в≥д вартост≥ усього звичайного контракту, що не м≥стить виробничих секрет≥в. “ож сам≥ бачите, наск≥льки вагому прибавку ¤вл¤Ї собою "ноу-хау". ƒо реч≥, саме "ноу-хау" найчаст≥ше ≥ становить найб≥льший ≥нтерес дл¤ конкурент≥в, ¤к≥ полюють за ним ус≥ма можливими методами, включно до засоб≥в промислового шпигунства. ¬раховуючи вищеназван≥ ризики св≥това практика виробила де¤к≥ стандартн≥ процедури передач≥ "ноу-хау". Ќаприклад, часто застосовуЇтьс¤ так званий одноразовий або перманентний трансферт. «а першою схемою, коли "ноу-хау" в≥дноситьс¤ до певного виробу чи процесу, у визначений терм≥н об'Їкт передаЇтьс¤ шл¤хом наданн¤ документац≥њ або навчанн¤ персоналу. ” другому випадку "ноу-хау" передаЇтьс¤ посл≥довно ≥ постад≥йно. —початку передаЇтьс¤ необх≥дна техн≥чна документац≥¤ ≥ обладнанн¤. ѕ≥сл¤ чого постачальник приймаЇ участь у пусконалагоджувальних роботах, адаптуЇ процес виробництва до умов замовника ≥ запускаЇ його. р≥м того, за ц≥Їю системою передач≥ "ноу-хау" постачальник обов'¤зково пер≥одично контролюЇ виробництво, з метою забезпеченн¤ ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних показник≥в, обумовлених у л≥ценз≥йн≥й угод≥. ¬≥домо дек≥лька вид≥в розрахунк≥в за угоду з передач≥ "ноу-хау" [22]. Ќаприклад, оплата гот≥вкою. ” цьому випадку використовуютьс¤ схеми паушальних платеж≥в, ро¤лт≥ або њх комб≥нац≥њ. ” раз≥ внесенн¤ па-ушальних платеж≥в передбачаЇтьс¤ Їдиний плат≥ж або њх ланцюжок, що включаЇ авансовий ≥ р¤д ф≥ксованих платеж≥в. «устр≥чаЇтьс¤ також оплата у вигл¤д≥ зустр≥чноњ поставки товар≥в чи послуг, а також зм≥шана оплата або бартер. —истема розрахунк≥в у форм≥ ро¤лт≥ базуЇтьс¤ на загальному оборот≥ виробленоњ продукц≥њ. ” цьому випадку сл≥д зважити, що найб≥льш складною позиц≥Їю Ї терм≥н "загальний оборот". —права у тому, що у р≥зних крањнах в≥н визначаЇтьс¤ на основ≥ нац≥ональних особливостей. “ому власник "ноу-хау" вже на етап≥ укладанн¤ л≥ценз≥йноњ угоди повинен домовитись з замовником про прийн¤тний дл¤ стор≥н зм≥ст цього терм≥ну. онтрольн≥ питанн¤ 1. „и може власник об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ передавати права, що йому належать ≥нш≥й особ≥? 2. як≥ з вид≥в прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть передаватис¤ друг≥й особ≥ ≥ у ¤кий спос≥б? 3. ѕригадайте, ¤кими життЇвими циклами характеризуютьс¤ об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ чому це важливо знати при передач≥ прав на них? 4. Ќа п≥дстав≥ чого можуть передаватис¤ виключн≥ майнов≥ права на об'Їкти авторського права ≥ сум≥жних прав? 5. як≥ особливост≥ передач≥ виключних майнових прав на об'Їкти авторського права ≥ сум≥жних прав? 6. ўо таке л≥ценз≥¤ ≥ ¤к≥ вони бувають? 7. ’то так≥ л≥ценз≥ар та л≥ценз≥ат? 8. як≥ права надаЇ виключна л≥ценз≥¤ на об'Їкти промисловоњ власност≥. 9. «а ¤ких умов угода про наданн¤ л≥ценз≥њ вважаЇтьс¤ чинною? 10. ўо таке передача об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ у сп≥ввласн≥сть? 11. ѕо¤сн≥ть, ¤к ¬и розум≥Їте пон¤тт¤ "франчизна угода". 12. ўо таке "ноу-хау" ≥ ¤ке значенн¤ воно в≥д≥граЇ в л≥цензуванн≥ або передач≥ прав ?
–имське присп≥в'¤ «ј’»—“ ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'™ “» ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ —еред перес≥чних громад¤н ”крањни ≥ дос≥ ще побутуЇ думка про безкарн≥сть п≥ратства щодо об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ на в≥тчизн¤ному ринку. —правд≥, сл≥д визнати, що таке зустр≥чаЇтьс¤ ще досить часто. ѕригадайте хоча б, ¤к нещодавно у столиц≥ тракторами трощили гори нел≥ценз≥йних компакт-диск≥в. ≤ це не дивно, адже крањна, виборсуючись з тенет колон≥ального минулого не може зм≥нитис¤ вмить. ќднак, ¤к казали мудр≥ ел≥ни: "ƒв≥ч≥ не можна вступити у ту саму р≥чку". ≤ вже сьогодн≥ в ”крањн≥ питанню захисту об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ почали прид≥л¤ти ч≥льну увагу. “ак 10 с≥чн¤ 2002 року ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла зм≥ни ≥ доповненн¤, внесен≥ до украњнського законодавства стосовно об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥. ј 17 с≥чн¤ 2002 року п≥д тиском св≥товоњ громадськост≥, зокрема —Ўј в ”крањн≥ прийн¤то «акон "ѕро особливост≥ державного регулюванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤, пов'¤заноњ з виробництвом, експортом, ≥мпортом диск≥в дл¤ лазерних систем зчитуванн¤" [29]. ћожна довго сперечатис¤ про зм≥ст «акону, але у принцип≥ заперечувати його необх≥дн≥сть дл¤ ”крањни сьогодн≥ мабуть н≥хто не наважитьс¤. рањна почала уважно пригл¤датис¤ до факт≥в порушенн¤ прав власник≥в об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ ви¤влена контрафактна продукц≥¤ зразу вилучаЇтьс¤ з продажу. ѕричому так≥ д≥њ обов'¤зково супроводжуютьс¤ адекватною в≥дпов≥ддю недобросов≥сним торг≥вц¤м та виробникам з боку держави. ” склад≥ украњнських силових структур усп≥шно почали функц≥онувати спец≥альн≥ п≥дрозд≥ли з контролю над дотриманн¤м законодавства у сфер≥ ≥нтелектуальноњ власност≥ та захисту економ≥чних ≥нтерес≥в держави. ¬ ”крањн≥, ¤к ¬и знаЇте, в останн≥ роки створено ≥ д≥Ї законодавче поле з цього питанн¤. ћайже ус≥ м≥жнародн≥ акти у галуз≥ ≥нтелектуальноњ власност≥ чинн≥ зараз ≥ в ”крањн≥. «вичайно, нам ще далеко до ≥деалу. “им не менше, не можна не пом≥чати позитивних зм≥н, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на наших очах. –инок товар≥в та послуг поступово цив≥л≥зуЇтьс¤. ”се б≥льше п≥дприЇмц≥в усв≥домлюють необх≥дн≥сть захисту об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤кими вони волод≥ють, користуютьс¤ або пропонують на ринок. —поживач≥ сьогодн≥ активн≥ше починають ви¤вл¤ти свою прихильн≥сть до певних товарних знак≥в, ц≥кавл¤тьс¤ м≥сцем походженн¤ товару, назвою ф≥рми виробника тощо. “обто, непом≥тно але впевнено ≥ нев≥дворотно саме житт¤ поступово вт¤гуЇ нас у вир стосунк≥в притаманних св≥товому товариству. –ан≥ше, за рад¤нських час≥в, коли виключн≥ права на майже ус≥ об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥ належали держав≥, д≥стати економ≥чну вигоду в≥д використанн¤, наприклад, власного винаходу було практично неможливо. ¬арто згадати хоча б найб≥льш в≥домий приклад з винах≥дниками автоматичноњ зброњ. јмериканський винах≥дник автоматичноњ гвинт≥вки ћ-16 ≈двард —тонер став м≥льйонером, а автор знаменитого автомата алашникова, за даними рос≥йських «ћ≤, не одержав за св≥й витв≥р н≥ цента. ћайнов≥ права у т≥ часи збер≥гались х≥ба що за авторами л≥тературних, музичних твор≥в та виконавц¤ми. —ьогодн≥ ситуац≥¤ в ”крањн≥, хочетьс¤ в≥рити, зм≥нитьс¤ на краще. Ќа законодавчому р≥вн≥ держава не т≥льки декларуЇ, але й вже робить тверду спробу оп≥куватись правами власник≥в ус≥х без вин¤тку об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, а також сл≥дкувати за виконанн¤м цих прав. Ќа жаль, найскладн≥шим у цьому процес≥, ¤к не дивно, ви¤вились не ¤к≥сь юридичн≥ кол≥з≥њ, а саме банальна "ломка стереотип≥в" ≥ виробленн¤ у наших громад¤н законослухн¤ност≥ та цив≥л≥зованого п≥дходу до форм ≥ метод≥в технолог≥чного обм≥ну на ринку товар≥в та ≥нформац≥йних продукт≥в. —л≥д визнати, що цей процес, ¤к показуЇ практика, досить складний ≥ тривалий [5]. ¬≥н пов'¤заний з психолог≥чною ≥нерц≥Їю, притаманною будь-кому сусп≥льству. “им б≥льше нашому, де панувало "телефонне право" ≥ практично були в≥дсутн≥ правов≥ традиц≥њ охорони об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥. ќт саме у цьому ¬и ≥ маЇте допомогти соб≥, своњм нащадкам ≥ своњй Ѕатьк≥вщин≥. “≥льки в≥д ¬ас залежить, прискоритьс¤ ≥ цив≥л≥зуЇтьс¤ цей процес чи н≥. —аме ¬и, ¬аше покол≥нн¤ маЇте стати справжн≥ми ха礤ми власних твор≥в, винаход≥в тощо. Ќа ¬аших очах ”крањна обов'¤зково стане повноправним членом св≥тового сп≥втовариства, ув≥йде у вс≥ Ївропейськ≥ структури ≥ нарешт≥ розкв≥тне. «вичайно, можна обрати ≥ ≥ншу долю, наприклад, ем≥грувати. ћи жодним чином не судимо цих людей, кожен обираЇ св≥й шл¤х широкий. “а по щирост≥, безперечно, стол≥тт¤ нац≥ональних принижень ≥ активного вихованн¤ безбатченк≥в дало своњ г≥рки плоди. ≤ все ж дуже не хот≥лос¤ щоб хтось ≥з ¬ас спокусивс¤ ≥ шукав кращоњ дол≥ за горами та мор¤ми. јдже Ѕатьк≥вщина, ¤к мати у кожного лише одна! “ож перетворити нашу державу ”крањну у справд≥ р≥дний д≥м - це завданн¤ кожного з њњ громад¤н. …ого н≥хто не давав ≥ н≥хто за це нас не спитаЇ, окр≥м х≥ба що власного серц¤ ≥ душ≥. 5.1. «ј’»—“ ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'™ “» ј¬“ќ–—№ ќ√ќ ѕ–ј¬ј ≤ —”ћ≤∆Ќ»’ ѕ–ј¬ ќкремий V розд≥л «акону [8] спец≥ально присв¤чено цив≥льно-правовому захисту авторського права ≥ сум≥жних прав. ќкр≥м в≥дшкодуванн¤ пр¤мих матер≥альних збитк≥в, а також ст¤гненн¤ прибутк≥в, за порушенн¤ авторського права або сум≥жних прав суд ст¤гуЇ з винних штраф у розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в в≥д суми, що присуджена на користь позивача. ¬иплата компенсац≥њ, ¤ка визначаЇтьс¤ судом, може с¤гати 50000 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, встановлених законодавством ”крањни, ≥ використовуЇтьс¤ зам≥сть вищезгаданих в≥дшкодувань. —ума штраф≥в направл¤Їтьс¤ у встановленому законодавством пор¤дку до в≥дпов≥дних бюджет≥в. ѕорушник авторського права ≥ сум≥жних прав зобов'¤заний також в≥дшкодувати особам, ¤к≥ мають авторське право ≥ сум≥жн≥ права, моральну шкоду в розм≥р≥, що визначаЇтьс¤ судом. —уд може винести р≥шенн¤ про вилученн¤ чи конф≥скац≥ю вс≥х контрафактних прим≥рник≥в твор≥в, фонограм, в≥деограм чи програм мовленн¤, щодо ¤ких встановлено, що вони були виготовлен≥ або розповсюджен≥ з порушенн¤м авторського права ≥ (або) сум≥жних прав, а також засоб≥в обходу техн≥чних засоб≥в захисту. ÷е стосуЇтьс¤ ус≥х кл≥ше, матриць, форм, ориг≥нал≥в, магн≥тних стр≥чок, фотонегатив≥в та ≥нших предмет≥в, за допомогою ¤ких в≥дтворюютьс¤ прим≥рники твор≥в, фонограм, в≥деограм, програм мовленн¤, а також матер≥ал≥в ≥ обладнанн¤, що використовуютьс¤ дл¤ њх в≥дтворенн¤ ≥ дл¤ виготовленн¤ засоб≥в обходу техн≥чних засоб≥в захисту. «а р≥шенн¤м суду вилучен≥ контрафактн≥ прим≥рники твор≥в (у тому числ≥ комп'ютерн≥ програми ≥ бази даних), фонограм, в≥деограм, програм мовленн¤ на вимогу особи, ¤ка Ї суб'Їктом авторського права ≥ (або) сум≥жних прав ≥ права ¤коњ порушено, можуть бути передан≥ ц≥й особ≥. якщо ц¤ особа не вимагаЇ такоњ передач≥, то контрафактн≥ прим≥рники п≥дл¤гають знищенню, а матер≥али ≥ обладнанн¤, що використовувалис¤ дл¤ в≥дтворенн¤ контрафактних прим≥рник≥в, п≥дл¤гають в≥дчуженню ≥з перерахуванн¤ виручених кошт≥в до ƒержавного бюджету ”крањни. як бачите, м≥ри досить сувор≥. “ож сл≥д зважати на це. “им б≥льше, що, ¤к кажуть в ”крањн≥: "ЌемаЇ в св≥т≥ н≥чого таЇмного, щоб з часом не стало ¤вним". Ѕ≥льш детально з особливост¤ми законодавчого закр≥пленн¤ авторських та сум≥жних прав можна ознайомитись, уважно прочитавши текст «акону. ≤стор≥¤ захисту авторських прав почалась мабуть разом з виникненн¤м друкуванн¤, коли стало можливим тиражуванн¤ л≥тературних твор≥в зам≥сть њх переписуванн¤. —ум≥жн≥ права, ¤к в≥домо, т≥сно пов'¤зан≥ з авторським правом. “ому, мабуть, можна сказати ≥ про сум≥жн≥ права, що вони також мають давне кор≥нн¤. ’оча на оф≥ц≥йному р≥вн≥ сум≥жн≥ права почали захищатис¤ пор≥вн¤но недавно. Ћавинопод≥бний процес розвитку техн≥чних засоб≥в запису та в≥дтворенн¤ звуку ≥ в≥зуального зображенн¤ п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни спонукав людство до пошуку конструктивноњ взаЇмод≥њ у царин≥ захисту сум≥жних прав. Ѕ≥льш≥сть ≥снуючих м≥жнародних конвенц≥й щодо охорони об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ ¤вл¤ють собою синтез вже ≥снуючих нац≥ональних закон≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д них, –имська конвенц≥¤, що присв¤чена охорон≥ сум≥жних прав була вдалою спробою ввести м≥жнародн≥ норми правового регулюванн¤ у нац≥ональн≥ законодавства. ѕ≥сл¤ њњ прийн¤тт¤ у 1961 р. б≥льше 60 крањн прийн¤ли нац≥ональн≥ закони, що регулюють правов≥дносини у сфер≥ сум≥жних прав. ”крањна також прийн¤ла «акон "ѕро авторське право ≥ сум≥жн≥ права. Ќа той час держав≥ ледь виповнилос¤ 3 роки. ÷е сталос¤ 23 грудн¤ 1993 р. ј у грудн≥ 1996 р. всесв≥тн¤ ƒипломатична конференц≥¤ прийн¤ла угоду ¬ќ≤¬ "ѕо виконанню ≥ фонограмам" [28]. “обто, ¤к бачите, процес творенн¤ законодавчого пол¤ з сум≥жних прав на земн≥й кул≥ ще продовжуЇтьс¤. як вже зазначалось, традиц≥йно розр≥зн¤ють три р≥зновиди сум≥жних прав: права виконавц≥в на њх виконанн¤, права виробник≥в фонограм ≥ в≥деограм на њх фонограми ≥ в≥деограми та права теле- та рад≥останц≥й на њх теле- та рад≥опрограми. ѕо сут≥ охорона сум≥жних прав передбачаЇ захист прав тих, хто допомагаЇ авторам твор≥в доносити њх до людства. “ож посл≥довно розгл¤немо њх ус≥. «ахист прав виконавц≥в. јле спочатку визначимось, кого можна вважати виконавцем. ¬иконавцем Ї особа, ¤ка безпосередньо доносить тв≥р до гл¤дача ≥ (або) слухача ≥з сцени, к≥но- або телеекрана тощо. “обто, - це актори, сп≥ваки, музиканти, танцюристи та ус≥ ≥нш≥ особи, що читають, декламують, сп≥вають або грають, а також диригент музичних ≥ музично-драматичних твор≥в. якщо виконавц≥в дек≥лька, вони реал≥зують власн≥ права т≥льки за взаЇмною згодою [14]. –еал≥зац≥¤ прав великих колектив≥в виконавц≥в, ¤к наприклад, оркестр≥в, хор≥в, театральних труп або естрадних гурт≥в виконуЇтьс¤ режисерами, диригентами, сол≥стами, кер≥вниками трупи. « конкретними артистами питанн¤, пов'¤зан≥ з забезпеченн¤ сум≥жних прав, вир≥шуютьс¤ у рамках укладених з ними контракт≥в, а також обов'¤зково мають найти в≥дображенн¤ у нормативних документах, ¤к≥ регламентують д≥¤льн≥сть цих колектив≥в. «а виконавц¤ми визнаютьс¤ майнов≥ ≥ немайнов≥ права. ѕраво на ≥м'¤ дозвол¤Ї виконавцю вимагати згадуванн¤ його д≥йсного ≥мен≥ або псевдон≥ма, ¤к≥ не повинн≥ викривл¤тис¤ при будь-¤к≥й творч≥й ≥нтерпретац≥њ твору. ЌагадаЇмо ще раз, що право на ≥м '¤ не може н≥¤ким чином в≥дчужуватись ≥ охорон¤Їтьс¤ дов≥чно. ѕри цьому будь-¤к≥ зм≥ни у виконанн≥ можуть вноситись виключно ≥з згоди виконавц¤. ћайнов≥ права виконавц≥в забезпечуютьс¤ за рахунок закр≥пленн¤ за ними виключного права на використанн¤ виконанн¤ у будь-¤к≥й форм≥. ѕри цьому кожне використанн¤ неодм≥нно маЇ супроводжуватись виплатою винагороди. «а виконавцем збер≥гаЇтьс¤ право дозволу чи заборони: кабельноњ чи еф≥рноњ передач≥ виконанн¤; запису ран≥ше не записаного виконанн¤; наданн¤ дл¤ прокату фонограм чи в≥деограм ≥з записом виконанн¤. —л≥д пам'¤тати, що у раз≥, коли виконавець п≥д час першоњ ф≥ксац≥њ виконанн¤ безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику в≥деограми њњ подальше в≥дтворенн¤, то вважаЇтьс¤, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику в≥деограми виключне право на розповсюдженн¤ фонограм, в≥деограм ≥ њх прим≥рник≥в способом першого продажу або ≥ншоњ передач≥ у власн≥сть чи волод≥нн¤, а також способом здаванн¤ у майновий найм, комерц≥йний прокат та ≥ншоњ передач≥. ѕри укладанн≥ угоди про запис виконанн¤ з виробником фонограм (в≥деограм) право на нього в≥дходить до виробника. ѕри цьому виконавець збер≥гаЇ за собою право на одержанн¤ справедливоњ винагороди за зазначен≥ види використанн¤ свого виконанн¤ через орган≥зац≥њ колективного управл≥нн¤ або ≥ншим способом. ”с≥ виключн≥ права виконавц≥в можуть передаватис¤ ≥нш≥й особ≥ але виключно на п≥дстав≥ угоди. як правило, у рол≥ посередника при виконанн≥ цих операц≥й виступають орган≥зац≥њ, що управл¤ють авторськими та сум≥жними правами на колективних засадах або пов≥рен≥ виконавц≥в. —л≥д окремо п≥дкреслити, що в практиц≥ майнових стосунк≥в м≥ж виконавцем ≥ виробником фонограм (в≥деограм) Ї певн≥ особливост≥. ѕам'¤тайте, що майнов≥ права виконавц≥в можуть передаватис¤ (в≥дчужуватис¤) ≥ншим особам на п≥дстав≥ договору, в ¤кому визначаютьс¤ спос≥б використанн¤ виконань, розм≥р ≥ пор¤док виплати винагороди, строк д≥њ договору ≥ використанн¤ виконань, територ≥¤, на ¤ку розповсюджуютьс¤ передан≥ права тощо. ¬изначен≥ договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за м≥н≥мальн≥ ставки, встановлен≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ” раз≥, коли виконанн¤ використовуЇтьс¤ у ауд≥ов≥зуальному твор≥, вважаЇтьс¤, що виконавець передаЇ орган≥зац≥њ, ¤ка зд≥йснюЇ виробництво ауд≥ов≥зуального твору або продюсеру ауд≥ов≥зуального твору вс≥ майнов≥ права на виконанн¤, ¤кщо ≥нше не передбачено договором. ” той самий час виконавцю не надаЇтьс¤ охорона в≥д насл≥дуванн¤. “обто виконавець не може заборонити колез≥ по мистецькому цеху насл≥дувати його власну манеру виконанн¤. ÷им часто користуютьс¤ молод≥ артисти, що пробиваютьс¤ нагору. «гадайте де¤ких сп≥вак≥в у молод≥ роки, коли вони насл≥дували улюбленому виконавцю аж поки не створювали св≥й неповторний стиль. «ахист прав виробник≥в фонограм (в≥деограм). ƒавайте також ≥ у цьому випадку введемо де¤к≥ роз'¤сненн¤. ¬иробниками фонограм (в≥деограм) визнаютьс¤ ус≥ без вин¤тку ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ з≥н≥ц≥ювали та вз¤ли на себе в≥дпов≥дальн≥сть за перший звуковий запис (в≥деозапис) виконавц¤ або ≥нших звук≥в чи в≥зуальноњ ≥нформац≥њ. «а неможливост≥ доведенн¤ зворотного виробником фонограми (в≥деограми) визнаЇтьс¤ особа, ≥м'¤ або назва ¤коњ позначен≥ на ц≥й фонограм≥ (в≥деограм≥) або њњ футл¤р≥. ƒо реч≥, охорон≥ п≥дл¤гають будь-¤к≥ фонограми (в≥деограми). ѕри цьому дл¤ наданн¤ охорони зовс≥м неважливо чи записаний тв≥р вже охорон¤Їтьс¤ «аконом. “акож дл¤ цього не маЇ значенн¤ ¤к≥сть самого запису або на¤вн≥сть р≥зних звукових ефект≥в чи матер≥альна форма запису, а також зм≥ст того, що записано. ќсобливо наголосимо, що за виробником фонограм (в≥деограм) визнаютьс¤ лише майнов≥ права, передан≥ йому автором або виконавцем, ¤ким на правах дов≥чного належить особисте немайнове право, що н≥коли не передаЇтьс¤ ≥ не в≥дчужуЇтьс¤. ¬иробнику фонограм (в≥деограм) належить виключне право на використанн¤ фонограм (в≥деограм) у будь-¤к≥й форм≥. «апам'¤тайте, що виробнику фонограм (в≥деограм) також належить право на отриманн¤ винагороди за њњ використанн¤ незалежно в≥д його методу. ¬иключне право у даному випадку означаЇ право зд≥йсненн¤ або наданн¤ дозволу на проведенн¤ таких д≥й: - в≥дтворенн¤ фонограми (в≥деограми); - зм≥нюванн¤ або переробка фонограми (в≥деограми); - торг≥вл¤ або њх розповсюдженн¤ в ≥нший спос≥б; - ≥мпортуванн¤ фонограми (в≥деограми). р≥м того, виробник фонограми (в≥деограми), ¤ка опубл≥кована зкомерц≥йною метою, маЇ право сп≥льно з виконавцем, публ≥чне виконанн¤ ¤кого заф≥ксовано на ц≥й фонограм≥ (в≥деограм≥), на одержанн¤ винагороди за будь-¤ке њњ використанн¤. «бором, розпод≥лом та виплатою винагороди, ¤к правило, займаютьс¤ орган≥зац≥њ, що управл¤ють правами виробник≥в фонограм (в≥деограм) ≥ виконавц≥в на колективн≥й основ≥, чи пов≥рен≥ у повн≥й в≥дпов≥дност≥ до угоди з ними. —л≥д, також, мати на уваз≥, що перех≥д у власн≥сть прим≥рника фонограми (в≥деограми) сам по соб≥ ще н≥чого не означаЇ. ќднак, ¤кщо њњ прим≥рники, що були легально опубл≥кован≥ потрапл¤ть до торговоњ мереж≥, то њх подальше розповсюдженн¤ вже не вимагаЇ дозволу виробника ≥ не передбачаЇ виплати йому винагороди. ” той самий час власник фонограми (в≥деограми) не може займатис¤ њњ комерц≥йним прокатом чи здавати њх у майновий найм, тому що це право належить до виключних прав виробника. «ахист прав орган≥зац≥й кабельного та еф≥рного мовленн¤. “ут також спершу внесемо ¤сн≥сть у терм≥нолог≥ю. ѕ≥д орган≥зац≥¤ми кабельного та еф≥рного мовленн¤ будемо розум≥ти рад≥о- ≥ телестуд≥њ, а також ≥нш≥ орган≥зац≥њ, що займаютьс¤ публ≥чним розповсюдженн¤м звуковоњ та (або) зображувальноњ ≥нформац≥њ ¤к власного виробництва, так ≥ виробництва ≥нших орган≥зац≥й за допомогою еф≥ру або кабельних, або оптико-волоконних засоб≥в передач≥ тощо. —ам≥ ц≥ орган≥зац≥њ, ¤к правило, не завжди створюють творч≥ доробки, а лише спри¤ють њх висв≥тленню ≥ доведенню до уваги гл¤дач≥в та слухач≥в. ќднак так≥ заходи потребують значних кап≥таловкладень ≥ тому д≥¤льн≥сть цих орган≥зац≥й також вимагаЇ правового захисту. “обто маЇ бути створене юридичне п≥дірунт¤ дл¤ економ≥чного виправданн¤ д≥¤льност≥ таких орган≥зац≥й. ” св≥тов≥й практиц≥ за орган≥зац≥¤ми кабельного та еф≥рного мовленн¤ закр≥пл¤ютьс¤ виключн≥ права на використанн¤ передач≥ у будь-¤к≥й форм≥ та дозв≥л на њх використанн¤. Ќу ≥, звичайно, виключн≥ права цих орган≥зац≥й передбачають право на отриманн¤ винагороди за такий дозв≥л. ƒо реч≥, ц≥ права розповсюджуютьс¤ ≥ на ус≥ види передач, ¤к≥ створен≥ безпосередньо самою орган≥зац≥Їю або виготовлен≥ на њњ замовленн¤ ≥ншою особою. ѕригадайте знаменит≥ телесер≥али зн¤т≥ на замовленн¤ пров≥дних телестуд≥й крањни. р≥м того, до виключних прав орган≥зац≥й кабельного та еф≥рного мовленн¤ належить ще й дозвол¤ти чи заборон¤ти ≥ншим особам: - публ≥чне спов≥щенн¤ своњх програм шл¤хом трансл¤ц≥њ ≥ ретрансл¤ц≥њ; - ф≥ксац≥ю своњх програм на матер≥альному нос≥њ та њх в≥дтворенн¤; - публ≥чне виконанн¤ ≥ публ≥чну демонстрац≥ю своњх програм у м≥сц¤х з платним входом; - поширенн¤ на територ≥њ ”крањни чи з територ≥њ ”крањни сигналу ≥з супутника, що несе њх програми, розповсюджуючим органом, дл¤ ¤кого цей сигнал ≥з супутника не призначавс¤. ƒ≥¤ вказаних прав не розповсюджуЇтьс¤ на випадки, коли запис передач≥ був виконаний з дозволу цих орган≥зац≥й або њњ в≥дтворенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за тих самих умов. —тосовно авторського права ≥ сум≥жних прав, сл≥д зазначити таке. «г≥дно з≥ ст. 50 «акону ”крањни "ѕро авторське право ≥ сум≥жн≥ права" порушенн¤м, що даЇ п≥дставу дл¤ судового захисту, Ї р¤д д≥й, вчинених будь-¤кою особою стосовно немайнових та майнових прав суб'Їкт≥в авторського права ≥ сум≥жних прав. ѕ≥д ц≥ д≥њ п≥дпадаЇ будь-¤ке п≥ратство у сфер≥ авторського права ≥ (або) сум≥жних прав, пов'¤зане з незаконним в≥дтворенн¤м, розповсюдженн¤м або ≥ншим використанн¤м контрафактних прим≥рник≥в твор≥в (у тому числ≥ комп'ютерних програм ≥ баз даних), фонограм, в≥деограм ≥ програм орган≥зац≥й мовленн¤. р≥м того, д≥њ вважаютьс¤ неправом≥рними ≥ при звичайному ввезенн≥ на митну територ≥ю ”крањни контрафактних твор≥в, а також при њх ввезенн≥ з метою њх розповсюдженн¤ чи публ≥чного спов≥щенн¤ твор≥в, з ¤ких без дозволу суб'Їкт≥в авторського права ≥ (або) сум≥жних прав вилучена чи зм≥нена ≥нформац≥¤ про управл≥нн¤ правами, зокрема в електронн≥й форм≥. ѕорушенн¤ авторського права ≥ сум≥жних прав т¤гне за собою в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним адм≥н≥стративним, цив≥льним ≥ крим≥нальним законодавством ”крањни. “ак, д≥ючий рим≥нальний одекс ”крањни ( ”), ст. 176 "ѕорушенн¤ авторського права та сум≥жних прав" передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ прав ≥нтелектуальноњ власност≥. Ќеобх≥дно зазначити, що суб'Їктивна сторона цього злочину характеризуЇтьс¤ умислом. ≤ вважаЇтьс¤, що мотиви порушенн¤ авторських ≥ сум≥жних прав не мають значенн¤ дл¤ квал≥ф≥кац≥њ злочину. як бачите, санкц≥њ, ¤к≥ застосовуютьс¤ до порушник≥в авторського ≥ сум≥жного права, досить сувор≥. “ому, перш н≥ж розпочати використовуванн¤ будь-¤кого твору, спочатку сл≥д пересв≥дчитись, кому належать авторськ≥ ≥ сум≥жн≥ права та укласти з власником в≥дпов≥дну угоду, щоб пот≥м не нар≥кати на свою т¤жку долю. 5.2. «ј’»—“ ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'™ “» ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ ќдним з основних завдань, ¤к≥ постали перед нашою державою у зв'¤зку з ≥нтеграц≥Їю крањни до св≥тових та Ївропейських структур, було приведенн¤ чинного законодавства у сфер≥ охорони прав промисловоњ власност≥ у в≥дпов≥дн≥сть до св≥тових стандарт≥в. «агальновизнано, що об'Їкти промисловоњ власност≥ Ї важливою ≥ нев≥д'Їмною складовою економ≥чного розвитку будь-¤коњ держави. ¬ ”крањн≥ захисту в≥д порушень виключних прав на об'Їкти промисловоњ власност≥ також надають великого значенн¤. ѕравов≥ засоби захисту вже набутих прав передбачен≥ у в≥дпов≥дних статт¤х низки «акон≥в ”крањни: про охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥ [10], промислов≥ зразки, знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг [7], топограф≥њ ≥нтегральних м≥кросхем [11], а також обумовлен≥ у р≥зних нац≥ональних кодексах [29]. ¬ основному «акон≥ крањни - онституц≥њ ”крањни - у ст. 54 кожному громад¤нину гарантуЇтьс¤ право на захист його ≥нтелектуальноњ власност≥, моральних та матер≥альних ≥нтерес≥в. “ак, будь-¤ке пос¤ганн¤ на права власника патенту на винах≥д чи корисну модель, передбачене ст. 34 «акону ”крањни "ѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥", вважаЇтьс¤ порушенн¤м прав власника патенту ≥ т¤гне за собою в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним адм≥н≥стративним, цив≥льним та крим≥нальним законодавством ”крањни. ƒл¤ промислових зразк≥в ц¤ норма визначена у ст. 26 «акону ”крањни "ѕро охорону прав на промислов≥ зразки". —тосовно власник≥в знак≥в дл¤ товар≥в ≥ послуг - ст. 20 «акону ”крањни "ѕро охорону прав на знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг". ƒл¤ власник≥в зареЇстрованоњ топограф≥њ ≤ћ— - ст. 21 «акону ”крањни "ѕро охорону прав на топограф≥њ ≥нтегральних м≥кросхем". ѕорушенн¤м прав власника патенту на винах≥д чи корисну модель визнаютьс¤ д≥њ з боку будь-¤коњ особи щодо виготовленн¤, пропонуванн¤ дл¤ продажу, введенн¤ в господарський оборот, застосуванн¤ або ввезенн¤ чи збер≥ганн¤ з зазначеною метою об'Їкта, що охорон¤Їтьс¤ патентом. јналог≥чн≥ норми Ї чинними ≥ дл¤ ≥нших об'Їкт≥в промисловоњ власност≥. Ќаприклад, порушенн¤м прав власника визнаютьс¤ д≥њ з боку будь-¤коњ особи щодо застосуванн¤ до зареЇстрованого знака, позначеного на упаковц≥ товар≥в чи у реклам≥ ≥ншого позначенн¤, схожого з ним наст≥льки, що њх можна сплутати. ƒл¤ топограф≥њ ≤ћ— таким порушенн¤м визнаютьс¤ д≥њ з боку будь-¤коњ особи, що без дозволу власника коп≥юЇ топограф≥ю або займаЇтьс¤ виготовленн¤м ≤ћ— ≥з застосуванн¤м даноњ топограф≥њ, або будь-¤ких вироб≥в, що м≥ст¤ть так≥ ≤ћ—. р≥м того, порушенн¤м визнаютьс¤ також д≥њ, пов'¤зан≥ з ввезенн¤м таких ≤ћ— та вироб≥в, що њх м≥ст¤ть, на митну територ≥ю ”крањни. “акож до порушень в≥дноситьс¤ пропонуванн¤ дл¤ продажу, продаж, збер≥ганн¤ ≥з зазначеною метою та ≥нше введенн¤ в об≥г ≤ћ—, виготовленоњ ≥з застосуванн¤м зареЇстрованоњ топограф≥њ, та будь-¤ких вироб≥в, що м≥ст¤ть так≥ ≤ћ—. Ќа вимогу власника патенту чи св≥доцтва таке порушенн¤ повинно бути припинено, а порушник зобов'¤заний в≥дшкодувати власнику патенту запод≥¤н≥ збитки. ¬имагати поновленн¤ порушених прав власника патенту або св≥доцтва може також особа, ¤ка придбала л≥ценз≥ю, ¤кщо ≥нше не передбачено в л≥ценз≥йн≥й угод≥. ƒл¤ захисту виключного права власник повинен довести, що його патент або св≥доцтво було порушено. “аким чином, у справах про контрафакц≥ю, тобто порушенн¤ прав на патент або св≥доцтво, центральним Ї питанн¤ збиранн¤ доказ≥в про факти такого порушенн¤. Ќеобх≥дно розум≥ти, що цей процес Ї дуже трудом≥сткий. ќсобливо важким Ї одержанн¤ доказ≥в у справах про порушенн¤ прав на такий об'Їкт винаходу ¤к способу, оск≥льки при цьому необх≥дно мати доступ на п≥дприЇмство порушника. Ќаведений перел≥к контрафактних д≥й Ї вичерпним, тобто будь-¤к≥ ≥нш≥ д≥њ не можуть пересл≥дуватись за «аконом. —л≥д зазначити, що перел≥чен≥ д≥њ Ї окремими випадками протизаконного використанн¤ об'Їкта, що охорон¤Їтьс¤, ≥ мають самост≥йне значенн¤. ≤ншими словами, будь-¤ка ≥з зазначених д≥й, наприклад, виготовленн¤, вже вважаЇтьс¤ порушенн¤м «акону. —амост≥йн≥сть вказаних склад≥в правопорушень пол¤гаЇ у тому, що за кожен з них власник прав може пересл≥дувати порушника свого патенту. –ан≥ше перв≥сними формами правопорушень виступали лише несанкц≥оноване виготовленн¤ продукту та застосуванн¤ способу. јле з часом, в результат≥ ринкових перетворень, що пов'¤зан≥ з≥ спец≥ал≥зац≥Їю п≥дприЇмств, розвитком кооперац≥њ, стало необх≥дним забезпеченн¤ ефективного захисту продукту на вс≥х етапах просуванн¤ його до споживача: виготовленн¤, збер≥ганн¤, ввезенн¤, пропонуванн¤ до продажу, продаж тощо. Ќеобх≥дно враховувати, що кожна форма протиправного використанн¤ маЇ своњ особливост≥. Ќаприклад, сам по соб≥ факт виготовленн¤ контрафактного товару вже Ї правопорушенн¤м ≥ не залежить в≥д подальшого введенн¤ товару в об≥г. ќднак сл≥д пам'¤тати, що таке виготовленн¤ маЇ носити характер промислового ≥ провадитись з комерц≥йною метою. ÷е також Ї ц≥лком слушним дл¤ такоњ форми контрафакц≥њ, ¤к ввезенн¤ товару на митну територ≥ю ≥з порушенн¤м прав ≥нтелектуальноњ власност≥. ÷ей вид правопорушенн¤ також не залежить в≥д подальших д≥й порушника щодо такого товару. ” той самий час, що стосуЇтьс¤ збер≥ганн¤ контрафактного товару, на¤вн≥сть умислу на подальш≥ д≥њ (наприклад, пропонуванн¤ до продажу, продаж) Ї вир≥шальним дл¤ квал≥ф≥куванн¤ його ¤к правопорушенн¤, тому, що сам факт збер≥ганн¤ ще не Ї п≥дтвердженн¤м нам≥р≥в порушника ввести товар у господарський об≥г. “ому сл≥д визнати: правильна квал≥ф≥кац≥¤ порушенн¤ прав власника маЇ першочергове значенн¤ дл¤ захисту його майнових ≥нтерес≥в. —л≥д враховувати, що не ус≥ д≥њ, ¤к≥ порушують права на об'Їкт, можна вважати введенн¤м в господарський об≥г. ¬иготовленн¤ певного виробу, наприклад, вважають введенн¤м до господарського об≥гу. “акий п≥дх≥д при квал≥ф≥кац≥њ правопорушенн¤ може призвести до суттЇвого звуженн¤ патентноњ монопол≥њ власника прав. ќкр≥м цього, не можна некоректно застосовувати пон¤тт¤ "попереднього користуванн¤" стосовно винаход≥в, розум≥ючи п≥д цим виготовленн¤ досл≥дних зразк≥в або досл≥дних парт≥й. —л≥д завжди розум≥ти, що терм≥н "попереднЇ користуванн¤" маЇ ч≥ткий юридичний зм≥ст. ¬ин¤тком з патентноњ монопол≥њ Ї використанн¤ винаходу особою, ¤ка добросов≥сно та самост≥йно його запровадила або зробила дл¤ цього необх≥дн≥ приготуванн¤ (п≥дготувала виробництво). ћова йде про виробника, ¤кий сам д≥йшов до цього винаходу, не знаючи про подану за¤вку, та вклав в його реал≥зац≥ю значн≥ кошти. ≤нод≥, нев≥рно квал≥ф≥куютьс¤ правопорушенн¤, ¬ласники прав намагаютьс¤ прит¤гти до в≥дпов≥дальност≥ ос≥б, ¤к≥ юридично не порушували њх права. Ќаприклад, розробка техн≥чноњ документац≥њ, в ¤к≥й використано чужий винах≥д чи ћ, не може вважатись порушенн¤м патенту ¤к "≥нше введенн¤ у господарський об≥г". ѕри цьому неправом≥рно посилаютьс¤ на те, що така документац≥¤ Ї "науково-техн≥чним продуктом, ¤кий передаЇтьс¤ замовнику". “е саме стосуЇтьс¤ промислових зразк≥в та топограф≥й ≤ћ—. “ут на¤вним Ї ототожненн¤ правопорушуючоњ д≥њ з терм≥ном "≥нше введенн¤ у господарський об≥г". —л≥д зазначити, що розробника техн≥чноњ документац≥њ майже неможливо прит¤гти до в≥дпов≥дальност≥, ¤кщо не доведена його сп≥вучасть у виготовленн≥ продукту, в ¤кому використано чужий винах≥д (KM, промисловий зразок чи топограф≥¤ ≤ћ—). ѕродукт визнаЇтьс¤ виготовленим у тому випадку, коли в≥н матер≥ал≥зований у реальному об'Їкт≥ господарськоњ д≥¤льност≥, наприклад, пристроњ, а не у науково-техн≥чн≥й документац≥њ. “аким чином, до в≥дпов≥дальност≥ сл≥д прит¤гати т≥льки виробника контрафактноњ продукц≥њ, ¤ка виготовл¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ переданоњ йому техн≥чноњ документац≥њ. Ќе можна прит¤гувати до в≥дпов≥дальност≥ ос≥б, ¤к≥ використовують чужий винах≥д у випадках, ч≥тко обумовлених чинним законодавством (див. п. 2 ст. 31 «акону ”крањни "ѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥", а саме: - у конструкц≥њ чи при експлуатац≥њ транспортного засобу ≥ноземноњ держави, ¤кий тимчасово або випадково знаходитьс¤ у водах, пов≥тр¤ному простор≥ чи на територ≥њ ”крањни, за умови, що винах≥д (корисна модель) використовуЇтьс¤ виключно дл¤ потреб зазначеного засобу; - без комерц≥йноњ мети; - з науковою метою або з метою проведенн¤ експерименту; - за надзвичайних обставин (стих≥йне лихо, катастрофа, еп≥дем≥¤ тощо); - при разовому виготовленн≥ л≥к≥в в аптеках за рецептом л≥кар¤. јналог≥чн≥ норми м≥ст¤ть в≥дпов≥дн≥ законодавч≥ акти стосовно ≥нших об'Їкт≥в. ќкр≥м цього, не вважаютьс¤ також порушенн¤м прав власника д≥њ, котр≥ п≥дпадають п≥д так звану доктрину "вичерпанн¤ прав", що встановлено у пункт≥ 3 вищезазначеноњ статт≥. “обто, ¤кщо особа добросов≥сно придбала вир≥б, в ¤кому використано винах≥д, що охорон¤Їтьс¤, маЇтьс¤ на уваз≥, що вир≥б виготовлено за згодою власника прав, власник патенту не маЇ права вимагати в≥д покупц¤ сплати додаткових кошт≥в чи заборон¤ти йому використовувати куплений вир≥б на власний розсуд. Ќаприклад, придбаний у магазин≥ млин дл¤ кави, що захищений патентом на винах≥д, не надаЇ власнику патенту права вимагати в≥д кожного покупц¤ сплати "ро¤лт≥" за кожну скл¤нку намеленоњ кави. ÷е також стосуЇтьс¤ верстат≥в, ≥нструмент≥в та ≥нших засоб≥в виробництва. „инним законодавством ”крањни встановлено в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ прав власника патенту. ¬≥дпов≥дно до ст. «ќ «акону ”крањни "ѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥" (дл¤ товарних знак≥в ст. 21 в≥дпов≥дного «акону, дл¤ промислових зразк≥в - ст. 27, дл¤ голограф≥й ≤ћ— - ст. 22) спори, пов'¤зан≥ з його застосуванн¤м, вир≥шуютьс¤ судом, арб≥тражним або третейським у пор¤дку, встановленому чинним законодавством ”крањни. —уди, в≥дпов≥дно до њх компетенц≥њ, розгл¤дають спори про авторство на винах≥д ≥ корисну модель, встановленн¤ власника патенту, порушенн¤ майнових прав власника патенту, укладанн¤ та виконанн¤ л≥ценз≥йних договор≥в, право попереднього користуванн¤, винагороду винах≥днику (автору), компенсац≥њ. —уди розгл¤дають також ≥нш≥ спори, пов'¤зан≥ з охороною прав, що надаютьс¤ цими законами. —таттею 177 ” "ѕорушенн¤ прав на об'Їкти промисловоњ власност≥" передбачаЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть за незаконне використанн¤ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка, квал≥ф≥кованого зазначенн¤ походженн¤ товару, топограф≥њ ≥нтегральних м≥кросхем, сорту рослин, ¤кщо ц≥ д≥њ завдали матер≥альноњ шкоди у великому розм≥р≥. ÷ей злочин караЇтьс¤ штрафом в≥д ста до чотирьохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк до двох рок≥в, з конф≥скац≥Їю незаконно виготовленоњ продукц≥њ та обладнанн¤ ≥ матер≥ал≥в, призначених дл¤ њњ виготовленн¤. р≥м того, у ц≥й же статт≥ передбачен≥ насл≥дки дл¤ ос≥б, що вчинили так≥ д≥њ повторно, припустились службових злочин≥в або завдали матер≥альноњ шкоди в особливо великому розм≥р≥. ћатер≥альна шкода вважаЇтьс¤ завданою в особливо великому розм≥р≥, ¤кщо њњ варт≥сть у тис¤чу ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н. 5.3. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ «ј’»—“” ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'™ “» ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ ¬ ” –јѓЌ≤ “епер ¬и вже маЇте певне у¤вленн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ авторських ≥ сум≥жних прав, а також об'Їкт≥в промисловоњ власност≥. р≥м того, ¬и також дещо об≥знан≥ ≥ з ”. ƒавайте пом≥ркуЇмо разом ще над одним важливим питанн¤м. „и може перес≥чний громад¤нин захистити своњ права на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥? ¬≥дпов≥дь на нього потребуЇ ч≥ткого розум≥нн¤ ситуац≥њ, в ¤к≥й опин¤ютьс¤ багато власник≥в цих об'Їкт≥в. р≥м того, сьогодн≥ дати правильну в≥дпов≥дь на це питанн¤ можливо лише п≥сл¤ в≥дпов≥д≥ ще на одне запитанн¤: "„и варто витрачати кошти, час та власн≥ нерви на забезпеченн¤ правовоњ охорони об'Їкта ≥ що це дасть його власнику?" Ћог≥чним у ринков≥й ситуац≥њ мабуть буде зважити економ≥чну доц≥льн≥сть таких д≥й. якщо ¬и уважно прорахували ус≥ "за" та "против", ≥ "за" переважають, то чинне законодавство дозволить ¬ам забезпечити захист своњх законних ≥нтерес≥в. ќднак ¬и також повинн≥ зважити ≥ на те, що порушник буде зат¤то захищатись. ѕорадившись з фах≥вцем, в≥н обов'¤зково подасть зустр≥чний позов. ” випадку суперечки про промислову власн≥сть, наприклад, про визнанн¤ ¬ашого патенту чи св≥доцтва нед≥йсним. ÷е звична тактика в≥дпов≥дача [13]. ¬≥н буде намагатис¤ довести, що його правопорушенн¤ просто не п≥дпадаЇ п≥д обс¤г охорони конкретного об'Їкта промисловоњ власност≥. ѕосилаючись на правов≥ п≥дстави, в≥дпов≥дач може намагатис¤ оскаржити чинн≥сть ¬ашого охоронного документа. Ќаприклад, стосовно винаходу, в≥н може спробувати опорочите його новизну, довод¤чи очевидн≥сть винаходу або його винах≥дницький р≥вень, посилаючись на недостатн≥сть чи неповноту опису винаходу дл¤ його впровадженн¤, на те, що винах≥д не Ї корисним, тобто не маЇ промисловоњ придатност≥, на те, що патент був виданий шл¤хом введенн¤ патентноњ експертизи в оману, ≥з викривленн¤м факт≥в або на те, що винах≥д був протиправно запозичений з ≥ншого патенту. ћетоди захисту можуть бути зухвалими ≥ р≥зними, тож до цього ¬и маЇте бути готов≥. ќтже остаточне р≥шенн¤ залишаЇтьс¤ за ¬ами. ўе раз зважте, чи зможете ¬и перемогти, спираючись не т≥льки на правду, ¤ка, звичайно, на ¬ашому боц≥. јдже дл¤ перемоги у судов≥й справ≥ обов'¤зково потр≥бн≥ немал≥ ф≥нансов≥ та ≥нтелектуальн≥ ресурси. “ож зважте, чи волод≥Їте ¬и њх достатн≥м запасом, щоб розпочинати судову справу. р≥м того, пам'¤тайте, що њњ веденн¤ вимагатиме в≥д ¬ас чималих духовних ≥ моральних зусиль. ≤, нарешт≥, нагадаЇмо, головне -спробуйте ще раз, без емоц≥й та образ оц≥нити, чи варта гра св≥чок? якщо ¬и все ж вир≥шили звернутис¤ до суду, намагайтес¤ обов'¤зково перемогти. јле ¤кщо на ¤комусь етап≥ процесу ¬и в≥дчуЇте, що можна дос¤гти мировоњ, без ваганн¤ погоджуйтесь на таку угоду, звичайно з прийн¤тними дл¤ ¬ас умовами. “ому що "поганий мир завжди кращий за добру в≥йну". ¬думайтес¤, адже ¬и збережете своњ ресурси, нерви ≥, головне, забезпечите своњ ≥нтереси, заради чого все ≥ робилось. ќтже, ¤к кажуть н≥мц≥: "« кожного свинства, треба мати хоча б шматок шинки". ≤ ще на одному аспект≥ судового розгл¤ду ¬ашоњ справи хочетьс¤ зупинитис¤ окремо. «вичайно, ¬и почуваЇте себе скривдженим ≥ безперечно компетентним, ≥ вважаЇте, що у змоз≥ самост≥йно довести власну правоту ≥ захистити своњ права. јле не посп≥шайте ≥ трошки зачекайте, нехай вгамуЇтьс¤ вибух в≥д перших загострених емоц≥й. јдже тр≥шки пом≥ркувавши, ¬и не будете мабуть заперечувати, що, ¤к ≥ у кожн≥й справ≥, у судовий також Ї потреба у спец≥альних знанн¤х, вм≥нн¤х та зрештою ≥ у навичках, ¤ких у ¬ас просто не може бути. «вичайно, ¤кщо ¬и не спец≥ал≥зуЇтесь на цьому. јдже лог≥ка п≥дказуЇ, що дл¤ цього треба не т≥льки юридично грамотно оформити документи, а й виробити стратег≥ю ≥ тактику веденн¤ процесу. ƒо того ж, судова практика показуЇ, що, ¤к правило, самост≥йно забезпечити весь комплекс цих роб≥т невеличке п≥дприЇмство або сам автор навр¤д чи буде в змоз≥ [29]. ≤ пов≥рте, ¤к би ¬и не були ображен≥, ≥ ¤к би ¬и ретельно не готувалис¤ до судового реваншу, нажаль, без допомоги фах≥вц≥в шанс≥в. знову ж, ¤к п≥дтверджуЇ житт¤, у ¬ас майже н≥¤ких. як це не прикро, нам, однак, сл≥д визнати, шо у сучасному украњнському складному св≥т≥ вс≥ справи вир≥шують т≥, у чињх руках б≥льш спритн≥ фах≥вц≥-юристи. ÷е також ≥ наша щира думка, до того ж помножена на власний досв≥д. ќтож будьте розумн≥ ≥ не повторюйте чужих помилок. ћожливо цей пос≥бник ≥ з'¤вивс¤ на св≥т саме через бажанн¤ автор≥в переконати майбутн≥х творц≥в ≥нтелектуальних шедевр≥в у елементарн≥й ≥стин≥. Ќе знаючи закон≥в ми не т≥льки ризикуЇмо потрапити п≥д прес в≥дпов≥дальност≥, а головне, ¤к це не парадоксально, самост≥йно ≥ добров≥льно обмежуЇмо власн≥ права! –инок юридичних послуг у сфер≥ ≥нтелектуальноњ власност≥ в ”крањн≥ т≥льки починаЇ зароджуватись. ≈коном≥чна криза звичайно не спри¤Ї виникненню нових форм б≥знесу, але окрем≥ юристи та де¤к≥ юридичн≥ ф≥рми вже мають певний досв≥д щодо захисту ≥нтерес≥в власник≥в прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥ у судах. ѕерел≥к цих ос≥б не Ї секретом. ¬≥н регул¤рно публ≥куЇтьс¤ у дов≥дниках, що щор≥чно, а то й част≥ше видаютьс¤ у будь-¤кому з обласних центр≥в ”крањни. ≤ на ¬ашу долю випадаЇ, спочатку звичайно добре пол≥чивши власн≥ кап≥тали ≥ ще раз зваживши ус≥ "за" та "проти", лише обрати соб≥ захисника. ќб'Їктивно кажучи, фах≥вц≥ з ц≥Їњ справи сконцентрован≥ у иЇв≥, але це зовс≥м не означаЇ, що досв≥дчен≥ та квал≥ф≥кован≥ спец≥ал≥сти не живуть десь поруч з ¬ами, наприклад, у ’мельницькому чи древньому Ћьвов≥. “ож усп≥х≥в ¬ам. ≤ дай Ѕог об≥йтись без судовоњ т¤ганини. онтрольн≥ питанн¤ 1. ўо, на ¬аш погл¤д, в≥дноситьс¤ до контрафактноњ продукц≥њ? 2. ’то в ”крањн≥ оп≥куЇтьс¤ проблемами захисту прав автор≥в об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥? 3. оли на оф≥ц≥йному р≥вн≥ почали захищатис¤ сум≥жн≥ права в св≥т≥ ≥ в ”крањн≥? 4. ого в украњнському законодавств≥ визнають виконавцем? 5. ўо захищають сум≥жн≥ права по в≥дношенню до виконавц≥в? 6. ого визнають виробником фонограм та в≥деограм? 7. як≥ права надаЇ виключне право виробникам фонограм та в≥деограм? 8. як≥ установи прийн¤то квал≥ф≥кувати ¤к орган≥зац≥њ еф≥рного ≥ кабельного мовленн¤? 9. як≥ д≥њ належать до виключних прав цих орган≥зац≥й мовленн¤? 10. „и захищаЇ законодавство ”крањни сум≥жн≥ права? 11. ” ¤ких випадках визнаЇтьс¤ порушенн¤ прав власника патенту на винах≥д (KM), промисловий зразок чи св≥доцтва на товарний знак? 12. як≥ д≥њ спричин¤ють до порушенн¤ прав власника топограф≥њ ≤ћ—? 13. „и завжди виготовленн¤ запатентованоњ продукц≥њ т¤гне порушенн¤ прав власник≥в. 14. ” раз≥ чого не можна прит¤гти до в≥дпов≥дальност≥ ос≥б, ¤к≥ використовують чужий винах≥д. 15. ’то ≥ ¤ким чином захищаютьс¤ в ”крањн≥ права власника патенту на винах≥д (KM), промисловий зразок чи св≥доцтва на товарний знак. ј јвтор - ф≥зична особа, творчою працею ¤коњ створено об'Їкт, що охорон¤Їтьс¤ авторським чи сум≥жним правом або п≥дпадаЇ п≥д охорону ¤к об'Їкт промисловоњ власност≥. јвторське право - це правова охорона, надана правовласнику на ориг≥нальний тв≥р, ¤кий в≥н створив. ¬оно об'ЇднуЇ дв≥ основн≥ групи прав: майнов≥ й особист≥ немайнов≥ права автора. јвторське св≥доцтво - документ, що видававс¤ ƒержавним ком≥тетом колишнього —оюзу в справах винаход≥в та в≥дкритт≥в на ≥м'¤ автора або кожного з сп≥вавтор≥в, що засв≥дчував визнанн¤ пропозиц≥њ винаходом ≥ його пр≥оритет при виключному прав≥ держави на цей винах≥д. јлгоритм - процедура по р≥шенню математичноњ задач≥ певного типу. јнал≥з - лог≥чний прийом, ¤ким послуговуютьс¤ в патентних досл≥дженн¤х ≥ зм≥ст ¤кого в тому, що об'Їкт, ¤кий вивчаЇтьс¤, умовно под≥л¤Їтьс¤ на складов≥ елементи, кожен з ¤ких пот≥м досл≥джуЇтьс¤ окремо. јкцептована за¤вка - за¤вка на винах≥д або KM, що подана в патентне в≥домство, по ¤к≥й проведено науково-техн≥чну експертизу п≥сл¤ њњ попереднього опубл≥куванн¤ за п≥клуванн¤м за¤вника, знову виставлена дл¤ загального ознайомленн¤ з метою одержанн¤ запереченн¤ про видачу по н≥й патенту. јналог - об'Їкт винаходу або ћ того ж призначенн¤, що ≥ той, ¤кий за¤вл¤Їтьс¤, ≥ спор≥днений з ним за техн≥чною суттю та результатом. јпел¤ц≥йна палата - колег≥альний орган ”станови дл¤ розгл¤ду заперечень проти його р≥шень щодо набутт¤ прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥. јуд≥ов≥зуальний тв≥р - тв≥р, що ф≥ксуЇтьс¤ на певному матер≥альному нос≥њ (к≥нопл≥вц≥, магн≥тн≥й пл≥вц≥ чи магн≥тному диску, компакт-диску тощо) у вигл¤д≥ сер≥њ посл≥довних кадр≥в (зображень) чи аналогових або дискретних сигнал≥в, ¤к≥ в≥дображають (закодовують) рухом≥ зображенн¤ (¤к ≥з звуковим супроводом, так ≥ без нього), ≥ сприйн¤тт¤ ¤кого Ї можливим виключно за допомогою того чи ≥ншого виду екрана (к≥ноекрана, телев≥з≥йного тощо), на ¤кому рухом≥ зображенн¤ в≥зуально в≥дображаютьс¤ за допомогою певних техн≥чних засоб≥в. ¬идами ауд≥ов≥зуального твору Ї к≥ноф≥льми, телеф≥льми. в≥деоф≥льми, д≥аф≥льми, слайдф≥льми тощо, ¤к≥ можуть бути ≥гровими, ан≥мац≥йними (мультипл≥кац≥йними), не≥гровими чи ≥ншими. Ѕ Ѕаза даних (комп≥л¤ц≥¤ даних) - сукупн≥сть твор≥в, даних або будь-¤коњ ≥ншоњ незалежноњ ≥нформац≥њ у дов≥льн≥й форм≥, в тому числ≥ електронн≥й, п≥дб≥р ≥ розташуванн¤ складових частин ¤коњ та њњ упор¤дкуванн¤ Ї результатом творчоњ прац≥, складов≥ частини ¤коњ Ї доступними ≥ндив≥дуально ≥ можуть бути знайден≥ за допомогою спец≥альноњ пошуковоњ системи на основ≥ електронних засоб≥в (комп'ютера) чи ≥нших засоб≥в. Ѕернська конвенц≥¤ - онвенц≥¤ з охорони л≥тературних та художн≥х твор≥в, п≥дписана в Ѕерн≥ (Ўвейцар≥¤) 8 вересн¤ 1886 р. Ѕ≥бл≥ограф≥¤ - перел≥к науково-техн≥чноњ та патентноњ ≥нформац≥њ з вказ≥вкою вих≥дних даних (м≥сце, р≥к виданн¤, видавництво, номер охоронного документа, вид тощо). Ѕюлетень - пер≥одичне виданн¤ ≥нформац≥йного характеру. Ѕюлетень "ѕромислова власн≥сть" - оф≥ц≥йне виданн¤ ƒержавного департаменту ≥нтелектуальноњ власност≥ ”крањни, у ¤кому публ≥куЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про за¤вки, над≥слан≥ до нац≥ональноњ патентноњ ”станови та патенти, занесен≥ до державного реЇстру. Ѕюлетень "ќткрыти¤, изобретени¤" (до 1 с≥чн¤ 1983 р. "ќткрыти¤, промышленные образцы, товарные знаки") - з 1992 р. оф≥ц≥йне виданн¤ ƒержкомвинаход≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ¬ ¬иди патентного пошуку - до основних вид≥в патентного пошуку в≥днос¤тьс¤: тематичний, ф≥рменний або ≥менний, нумерац≥йний, пошук патент≥в-аналог≥в, а також на новизну (патентоспроможн≥сть), на патентну чистоту (мета - визначити, чи не п≥дпадаЇ об'Їкт, що за¤вл¤Їтьс¤ п≥д д≥ю ≥нших охоронних документ≥в) та на визначенн¤ р≥вн¤ техн≥ки (мета - визначенн¤ напр¤му науково-досл≥дноњ роботи). ¬каз≥вка про м≥сце походженн¤ товару - це найменуванн¤, висловлюванн¤ або знак, ¤к≥ вказують, що вир≥б або послуга маЇ своЇ конкретне походженн¤: крањну, рег≥он або конкретну м≥сцев≥сть, наприклад, "Ўампанське". ¬иключна л≥ценз≥¤ - л≥ценз≥¤, за ¤кою л≥ценз≥ар може передати виключн≥ майнов≥ права на користуванн¤ об'Їктом ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤к≥й йому належить, ≥ншим особам, залишаючи за собою власност≥, ¤к≥й йому належить, ≥ншим особам, залишаючи за собою права у обс¤з≥, що не передавались (кожен з об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ маЇ своњ особливост≥ застосуванн¤ правових норм). ¬иключне право - майнове право особи, ¤ке вона мас щодо об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ ¤ке забезпечуЇ умови, за ¤ких жодна ≥нша особа, окр≥м т≥Їњ, ¤к≥й належить це право, не може його використовувати, не маючи на те в≥дпов≥дного дозволу в≥д першоњ, за вин¤тком випадк≥в, установлених чинним законодавством. ¬иконавець - актор (театру, к≥но тощо), сп≥вак, музикант, танцюрист або ≥нша особа, ¤ка виконуЇ роль, сп≥ваЇ, читаЇ, декламуЇ, граЇ на музичному ≥нструмент≥, танцюЇ чи будь-¤ким ≥ншим способом виконуЇ твори л≥тератури, мистецтва чи твори народноњ творчост≥, цирков≥, естрадн≥, л¤льков≥ номери, пантом≥ми тощо, а також диригент музичних ≥ музично-драматичних твор≥в. ¬инах≥д - результат творчоњ д≥¤льност≥ людини у будь-¤к≥й галуз≥ техн≥ки та технолог≥њ ≥ в≥дпов≥даЇ умовам патентоздатност≥ (новизн≥, винах≥дницькому р≥вню та промислов≥й придатност≥. ¬инах≥дник - людина, творчою працею ¤коњ створено винах≥д або KM. ¬иробник в≥деограми - ф≥зична або юридична особа, ¤ка вз¤ла на себе ≥н≥ц≥ативу ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за перший в≥деозапис виконанн¤ або будь-¤ких рухомих зображень (¤к ≥з звуковим супроводом, так ≥ без нього). ¬иробник фонограми - ф≥зична або юридична особа, ¤ка вз¤ла на себе ≥н≥ц≥ативу ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за перший звукозапис виконанн¤ або будь-¤ких звук≥в. ¬иставочний пр≥оритет - п≥льгове правило, що дозвол¤Ї крањн≥-учасниц≥ ѕаризькоњ конвенц≥њ, експонувати своњ вироби на м≥жнародних виставках, ¤к≥ провод¤тьс¤ на територ≥њ ≥нших крањн-учасниць ц≥Їњ конвенц≥њ без правовоњ охорони, при цьому дата показу на виставц≥ в раз≥ подач≥ за¤вки в ц≥й крањн≥ вважаЇтьс¤ датою пр≥оритету. ¬≥деограма - в≥деозапис на в≥дпов≥дному матер≥альному нос≥њ (магн≥тн≥й стр≥чц≥, магн≥тному диску, компакт-диску тощо), виконанн¤ або будь-¤ких рухомих зображень (≥з звуковим супроводом чи без нього), кр≥м зображень у вигл¤д≥ запису, що входить до ауд≥ов≥зуального твору. ¬≥деограма Ї вих≥дним матер≥алом дл¤ виготовленн¤ њњ коп≥й. ¬≥дтворенн¤ - виготовленн¤ одного або б≥льше прим≥рник≥в твору, в≥деограми, фонограми в будь-¤к≥й матер≥альн≥й форм≥, а також њх запис дл¤ тимчасового чи пост≥йного збер≥ганн¤ в електронн≥й (у тому числ≥ цифров≥й), оптичн≥й або ≥нш≥й форм≥, ¤ку може зчитувати комп'ютер. ¬≥дтворенн¤ фонограми - виготовленн¤ одного чи б≥льше прим≥рник≥в фонограми чи њњ частини на будь-¤кому матер≥альному нос≥њ. ¬ласник - особа, що над≥лена правом на волод≥нн¤, користуванн¤ та розпор¤дженн¤ будь-¤ким матер≥альним або нематер≥альним благом. ¬ласн≥сть - пон¤тт¤, що охоплюЇ право волод≥нн¤, користуванн¤ та розпор¤дженн¤ р≥зними видами матер≥альних та нематер≥альних об'Їкт≥в, наприклад: нерухом≥сть сусп≥льна, приватна чи акц≥онерна, ≥нтелектуальна власн≥сть особиста або колективна тощо, тобто до цього пон¤тт¤ можна в≥днести все, що складаЇ- багатство або майно власника. ¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ ≥нтелектуальноњ власност≥ (¬ќ≤¬) -м≥жур¤дова орган≥зац≥¤, що Ї одн≥Їю з установ у систем≥ ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й. ќсновн≥ задач≥: - спри¤ти охорон≥ ≥нтелектуальноњ власност≥ у всьому св≥т≥ шл¤хом сп≥вроб≥тництва м≥ж державами; - забезпечувати адм≥н≥стративн≥ функц≥њ по в≥дношенню до багатосторонн≥х угод, що регулюють правов≥ та адм≥н≥стративн≥ аспекти ≥нтелектуальноњ власност≥. Ўтаб-квартира ¬ќ≤¬ розташована у м. ∆енев≥ в Ўвейцар≥њ. √ √≥льд≥¤ (цех) - в епоху середньов≥чч¤ об'Їднанн¤ рем≥сник≥в, ¤к≥ контролювали певний сектор ринку. —ьогодн≥ - це добров≥льна асоц≥ац≥¤ ос≥б, що зайн¤т≥ в одн≥й галуз≥ д≥¤льност≥, профес≥њ або б≥знес≥, наприклад, актори, ювел≥ри тощо. ÷≥ особи об'Їднануютьс¤ у рамках ч≥тко вираженоњ орган≥зац≥њ, ¤ка регулюЇ њх д≥¤льн≥сть та в≥дстоюЇ в сусп≥льств≥ њх ≥нтереси. √ерб - геральдичне позначенн¤, що запозичене англ≥йським королем –ичардом ≤ в ѕалестин≥, ≥ спочатку малювалось на щитах лицар≥в, ¤к≥ брали участь у хрестових походах. √либина патентного пошуку (ретроспектива) - залежить в≥д його мети. Ќа стад≥њ плануванн¤ розробки -7-ё рок≥в; при патентних досл≥дженн¤х - 10-15 рок≥в; при перев≥рц≥ на патентну чистоту - визначаЇтьс¤ ≥ндив≥дуально дл¤ кожноњ крањни окремо виход¤чи з того, ¤к давно розвиваЇтьс¤ галузь техн≥ки, до ¤коњ належить об'Їкт; загальний р≥вень патентного впливу та розвитку тощо. √раниц¤ д≥њ патенту - визначаЇтьс¤ територ≥Їю держави, що видала патент, особливост¤ми њњ законодавства, а також формулою конкретного винаходу. √раф≥чн≥ матер≥али до за¤вки - граф≥чн≥ зображенн¤, що прикладаютьс¤ до тексту за¤вки у повн≥й в≥дпов≥дност≥ з ним, ≥ Ї документом. √удв≥л - прихильн≥сть, ¤ку д≥стають ф≥рми за своњ товари або послуги в≥д споживач≥в, що надаЇ њм можлив≥сть отримувати додатков≥ прибутки. ≤ншими словами, гудв≥л - це, ¤к приз гл¤дацьких симпат≥й, що негласно видаЇтьс¤ ф≥рм≥ сусп≥льством за њњ чесну ≥ довготривалу д≥лову д≥¤льн≥сть, високу партнерську над≥йн≥сть, високу ¤к≥сть товар≥в або послуг. “обто, це не Ї ¤коюсь матер≥альною ознакою, а скор≥ш пов'¤зано з ≥м≥джем, шо њњ заслужено завоювала ф≥рма у людськ≥й св≥домост≥ ≥ у б≥льшост≥ випадк≥в пов'¤зуЇтьс¤ з ф≥рменою назвою або товарним знаком, ¤к, наприклад, всесв≥тньо в≥дом≥ автомоб≥льн≥ компан≥њ "Mercedes", "Ford" або напоњ "Coca-Cola" тощо. ƒ ƒата першого використанн¤ топограф≥њ 1ћ— - дата, коли використанн¤ топограф≥њ ≤ћ— стало в≥домим у галуз≥ м≥кроелектрон≥ки. ƒата пр≥оритету (дата поданн¤ за¤вки) - дата поданн¤ за¤вки до ¬≥домства чи до в≥дпов≥дного органу держави - учасниц≥ ѕаризькоњ конвенц≥њ про охорону промисловоњ власност≥, за ¤кою за¤влено пр≥оритет. ƒекларац≥йний патент на винах≥д - р≥зновид патенту, що видаЇтьс¤ за результатами формальноњ експертизи та експертизи на локальну новизну за¤вки на винах≥д. ƒекларац≥йний патент на корисну модель - р≥зновид патенту, що видаЇтьс¤ за результатами формальноњ експертизи за¤вки на корисну модель. ƒекларац≥йний патент на секретну KM - р≥зновид патенту, що видаЇтьс¤ на KM, в≥днесену до державноњ таЇмниц≥. ƒержавна система правовоњ охорони ≥нтелектуальноњ власност≥ - ”станова ≥ сукупн≥сть експертних, наукових, осв≥тн≥х, ≥нформац≥йних та ≥нших державних заклад≥в в≥дпов≥дноњ спец≥ал≥зац≥њ, що вход¤ть до сфери управл≥нн¤ ”станови. ƒержавна таЇмниц¤ - ур¤дова таЇмниц¤, що стосуЇтьс¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в або нац≥ональноњ оборони, а також м≥жнародних в≥дносин. ƒизайнер - особа, творчою працею ¤коњ створюЇтьс¤ промисловий зразок. ƒодатковий пункт формули - другий та решта пункт≥в формули винаходу (KM), п≥дпор¤дкован≥ першому основному пункту ≥ ¤к≥ не мають самост≥йного правового значенн¤. ƒорученн¤ роботодавц¤ - видане прац≥вников≥ у письмов≥й форм≥ завданн¤, ¤ке маЇ безпосереднЇ в≥дношенн¤ до специф≥ки д≥¤льност≥ п≥дприЇмства або д≥¤льност≥ роботодавц¤ ≥ може привести до створенн¤ об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥. ≈ ≈кспертиза на локальну новизну - складова частина квал≥ф≥кац≥йноњ експертизи, що встановлюЇ локальну новизну винаходу. ™ ™дин≥сть винаходу - вимога подач≥ за¤вки на один винах≥д, тобто за¤вка маЇ м≥стити опис лише одного об'Їкта - пристрою, способу або речовини. ƒозвол¤Їтьс¤ об'Їднанн¤ в одн≥й за¤вц≥ двох або б≥льше винаход≥в, що в≥днос¤тьс¤ до р≥зних об'Їкт≥в (пристр≥й, спос≥б, речовина), ¤кщо вони призначен≥ дл¤ задоволенн¤ одн≥Їњ мети ≥ можуть використовуватись лише сп≥льно. « «аклад експертизи - уповноважений установою державний заклад (п≥дприЇмство, орган≥зац≥¤) дл¤ розгл¤ду ≥ проведенн¤ експертизи за¤вок. «акон - акт, що видаЇтьс¤ вищ≥м законодавчим органом державноњ влади, ¤к≥й встановлюЇ найважлив≥ш≥ та принципов≥ норми права. «алежний пункт формули - пункт багатоланковоњ формули винаходу (KM), що не маЇ самост≥йного правового значенн¤, а лише розвиваЇ та доповнюЇ ознаки об'Їкта, викладен≥ в основних пунктах формули. «апатентований винах≥д (KM) - винах≥д ( ћ), на ¤кий видано патент. «апатентований промисловий зразок - промисловий зразок, на ¤кий видано патент. «апис (звукозапис, в≥деозапис) - ф≥ксац≥¤ за допомогою спец≥альних техн≥чних засоб≥в (у тому числ≥ й за допомогою числового представленн¤) на в≥дпов≥дному матер≥альному нос≥њ звук≥в ≥ (або) рухомих зображень, ¤ка дозвол¤Ї зд≥йснювати њх сприйн¤тт¤, в≥дтворенн¤ або спов≥щенн¤ за допомогою в≥дпов≥дного пристрою. «ареЇстрований знак - знак, на ¤кий видано св≥доцтво. «ареЇстрована топограф≥¤ IMC - топограф≥¤ IMC, в≥домост≥ про ¤ку занесено до –еЇстру ≥ на ¤ку видано св≥доцтво. «а¤вник - ф≥зична або юридична особа, ¤ка подаЇ за¤вку на об'Їкт правовоњ охорони до патентноњ ”станови певноњ крањни або м≥ждержавного об'Їднанн¤. «а¤вка на видачу патенту (св≥доцтва) - комплекс обов'¤зкових документ≥в, обумовлених в «акон≥ певноњ крањни, що подаютьс¤ до патентноњ установи з метою одержанн¤ охоронного документа. «битки - будь-¤ка несправедлив≥сть, що завдана ≥нш≥й особ≥, њњ особистост≥, правам, власност≥ або репутац≥њ. «б≥р - певна грошова сума, розм≥ри ¤коњ встановлюютьс¤ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, що сплачуЇтьс¤ громад¤нами ≥ юридичними особами за д≥њ, пов'¤зан≥ з охороною об'Їкт≥в промисловоњ власност≥ в ”крањн≥. «даванн¤ у майновий найм (прокат) - передача права користуванн¤ ≥ (або) волод≥нн¤ ориг≥налом чи прим≥рником твору, фонограми, в≥деограми на певний строк з метою одержанн¤ пр¤моњ чи опосередкованоњ комерц≥йноњ вигоди. «нак дл¤ товар≥в ≥ послуг Ч позначенн¤, за ¤ким товари ≥ послуги одних ос≥б в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д однор≥дних товар≥в ≥ послуг ≥нших ос≥б. «нак охорони авторських прав - вм≥щуЇтьс¤ на кожному прим≥рнику твору ≥ складаЇтьс¤ з латинськоњ л≥тери — у кол≥ - ©, ≥мен≥ (найменуванн¤) особи, ¤ка волод≥Ї авторським правом, ≥ року першоњ публ≥кац≥њ твору. «нак охорони сум≥жних прав - вм≥щуЇтьс¤ на кожному прим≥рнику фонограми або њњ футл¤р≥ ≥ складаЇтьс¤ з латинськоњ л≥тери – - Ѓ у кол≥, ≥мен≥ (найменуванн¤) особи, що маЇ сум≥жн≥ права, ≥ зазначенн¤ року першоњ публ≥кац≥њ фонограми. «нак охорони товарного знаку - вм≥щуЇтьс¤ на кожному прим≥рнику товару, де проставл¤Їтьс¤ товарний знак ≥ позначаЇтьс¤ дл¤ зареЇстрованого товарного знаку символом - Ѓ, а дл¤ знаку, що знаходитьс¤ на реЇстрац≥њ символом - Щ. ≤ ≤менний (ф≥рмовий) пошук - при цьому вид≥ пошуку в≥дб≥р ≥нформац≥њ виконуЇтьс¤ не за ≥ндексами ћѕ або Ќ≤∆, а ведетьс¤ за пр≥звищем автор≥в винаходу або KM чи назвою в≥дпов≥дноњ ф≥рми. ѕри цьому спочатку встановлюютьс¤ пр≥звища винах≥дник≥в та назви ф≥рм, ¤к≥ працюють в певн≥й галуз≥ техн≥ки. ≤м'¤ автора - сукупн≥сть сл≥в чи знак≥в, що ≥дентиф≥кують автора: пр≥звище та ≥м'¤ автора; пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥ автора; ≥н≥ц≥али автора; псевдон≥м автора; прийн¤тий автором знак (сукупн≥сть знак≥в) тощо. ≤нтегральна м≥кросхема (≤ћ—) - м≥кроелектронний вир≥б к≥нцевоњ або пром≥жноњ форми, призначений дл¤ виконанн¤ функц≥й електронноњ схеми, елементи ≥ з'Їднанн¤ ¤кого непод≥льно сформован≥ в об'Їм≥ ≥ (або) на поверхн≥ матер≥алу, що становить основу такого виробу, незалежно в≥д способу його виготовленн¤. ≤нтелектуальна власн≥сть - юридичне пон¤тт¤, що охоплюЇ право власност≥ на об'Їкти промисловоњ власност≥, авторського та сум≥жного права запоб≥ганн¤ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ та вс≥х ≥нших прав, що Ї результатом ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ в промислов≥й, науков≥й, л≥тературн≥й або мистецьк≥й галуз¤х. ≤нформац≥¤ - зм≥ст будь-¤кого пов≥домленн¤. ≤нформац≥¤ про управл≥нн¤ правами - ≥нформац≥¤, в тому числ≥, в електронн≥й (цифров≥й) форм≥, що ≥дентиф≥куЇ об'Їкт авторського права ≥ (або) сум≥жних прав ≥ автора чи ≥ншу особу, ¤ка маЇ на цей об'Їкт авторське право ≥ (або) сум≥жн≥ права, або ≥нформац≥¤ про умови використанн¤ об'Їкта авторського права ≥ (або) сум≥жних прав або будь-¤к≥ цифри чи коди, у ¤ких представлена така ≥нформац≥¤, коли будь-¤кий ≥з цих елемент≥в ≥нформац≥њ прикладений до прим≥рника об'Їкта авторського права ≥ (або) сум≥жних прав або вм≥щений у нього чи з'¤вл¤Їтьс¤ у зв'¤зку з його пов≥домленн¤м до загального в≥дома. абельне мовленн¤ - передач≥ телепрограм на комунальн≥ антенн≥ телев≥з≥йн≥ системи за допомогою високоњ антени або м≥крохвильового передавача, п≥дсиленн¤ ≥ розповсюдженн¤ серед передплатник≥в за допомогою коакс≥ального кабелю. вал≥ф≥кац≥йна експертиза (експертиза по сут≥) - експертиза, що встановлюЇ в≥дпов≥дн≥сть винаходу умовам патентоздатност≥ (новизн≥, винах≥дницькому р≥вню та промислов≥й придатност≥). лас - елемент класиф≥кац≥йноњ системи, що приймаЇтьс¤ за основний та ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть предмет≥в, пон¤ть тощо, об'Їднаних за одним або дек≥лькома ознаками. ласиф≥кац≥¤ - впор¤дкована розстановка об'Їкт≥в у в≥дпов≥дност≥ з певними правилами, у тому числ≥ прийн¤тими на м≥жнародному р≥вн≥. Ќаприклад, стосовно об'Їкт≥в промисловоњ власност≥: - —трасбурзька угода про ћ≥жнародну патентну класиф≥кац≥ю (1971 p.); - Ќ≥ццька угода про ћ≥жнародну класиф≥кац≥ю товар≥в та послуг дл¤ реЇстрац≥њ знак≥в (1957 p.); - Ћокарнська угода про встановленн¤ ћ≥жнародноњ класиф≥кац≥њ промислових зразк≥в (1908 р.) - ¬≥денська угода про встановленн¤ ћ≥жнародноњ класиф≥кац≥њ зображувальних елемент≥в знак≥в (1973 р.) омерц≥йна д≥¤льн≥сть - д≥¤льн≥сть, направлена на одержанн¤ прибутку. омп≥л¤ц≥¤ - несамост≥йна л≥тературна чи наукова прац¤, побудована на використанн≥ чужих твор≥в. омп'ютерна програма - наб≥р ≥нструкц≥й у вигл¤д≥ сл≥в, цифр, код≥в, схем, символ≥в чи в будь-¤кому ≥ншому вигл¤д≥, виражених у форм≥, ¤ку читаЇ машина, ≥ ¤к≥ привод¤ть њњ у д≥ю дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети або результату. ÷е пон¤тт¤ охоплюЇ ¤к операц≥йну систему, так ≥ прикладну програму, виражен≥ у вих≥дному або об'Їктному код≥, включаючи п≥дготовч≥ матер≥али та ауд≥ов≥зуальн≥ в≥дображенн¤, одержан≥ внасл≥док розробки комп'ютерноњ програми. ѕон¤тт¤ "комп'ютерна програма" не поширюЇтьс¤ на пон¤тт¤ "база даних". онтрафактний прим≥рник твору, фонограми, в≥деограми -прим≥рник твору, фонограми чи в≥деограми, в≥дтворений, опубл≥кований ≥ (або) розповсюджуваний з порушенн¤м авторського права ≥ (або) сум≥жних прав, у тому числ≥ прим≥рники захищених в ”крањн≥ твор≥в, фонограм ≥ в≥деограм, що ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни без згоди автора чи ≥ншого суб'Їкта авторського права ≥ (або) сум≥жних прав, зокрема з крањн, в ¤ких ц≥ твори, фонограми ≥ в≥деограми н≥коли не охорон¤лис¤ або перестали охорон¤тис¤. онвекц≥йна за¤вка - за¤вка на винах≥д (KM), що подаЇтьс¤ в одну з крањн-учасниць ѕаризькоњ конвенц≥њ (спочатку за¤вка обов'¤зково подаЇтьс¤ в крањн≥, де вона створена), на ¤ку проситьс¤ та д≥Ї р≥чний пр≥оритет за датою за¤вки в перш≥й крањн≥; така за¤вка маЇ перевагу за пр≥оритетом при заруб≥жному патентуванн≥ в ц≥й крањн≥ перед вс≥ма за¤вками, що подан≥ до нењ (але не ран≥ше дати подач≥ за¤вки в перш≥й крањн≥). онкуренц≥¤ - боротьба м≥ж собою одних ≥ тих самих суб'Їкт≥в господарюванн¤ в один ≥ той самий час. онтрабанда - будь-¤ке майно, ¤ким у в≥дпов≥дност≥ з законом не можна волод≥ти або виробл¤ти, експортувати чи ≥мпортувати. онтракт - угода м≥ж двома або б≥льшою к≥льк≥стю ос≥б, ¤ка породжуЇ певн≥ узгоджен≥ м≥ж ними обов'¤зки по в≥дношенню до виконанн¤ або невиконанн¤ конкретних д≥й. онтрафактна продукц≥¤ - прим≥рники твор≥в, фонограм, виготовлених ≥ розповсюджених ≥з порушенн¤м авторського ≥ сум≥жного права. оп≥райт - з англ≥йськоњ, буквально - право на виготовленн¤ коп≥й. ÷е пон¤тт¤ в≥дноситьс¤ до сфери авторського права ≥ позначаЇ майновий ≥нтерес автор≥в твор≥в. орисна модель - нове ≥ промислово придатне конструктивне виконанн¤ засоб≥в виробництва ≥ предмет≥в споживанн¤ у вигл¤д≥ пристрою, а також њх складових частин. (KM - ¤вище, ¤ке знаходитьс¤ десь посередин≥ м≥ж винаходом ≥ рац≥онал≥заторською пропозиц≥Їю). ритика прототипу - обов'¤зкова частина опису винаходу ( ћ), в ¤к≥й вказуютьс¤ недол≥ки в≥домих техн≥чних р≥шень, що усуваютьс¤ винаходом (KM), що за¤вл¤Їтьс¤. Ћ Ћокальна новизна - новизна, що встановлюЇтьс¤ за виданими в ”крањн≥ патентами на винаходи ≥ поданими до ”станови за¤вками на видачу патент≥в. Ћ≥ценз≥ар - особа, котра передаЇ своњ виключн≥ економ≥чн≥ (майнов≥) права повн≥стю або частково ≥нш≥й особ≥ на умовах л≥ценз≥йноњ угоди. Ћ≥ценз≥ат - особа, котра отримала виключн≥ економ≥чн≥ права в≥д л≥ценз≥ара в обс¤гах, обумовлених у л≥ценз≥йн≥й угод≥. Ћ≥ценз≥¤ - письмовий дозв≥л власника охоронного документа (л≥ценз≥ара), ¤кий видаЇтьс¤ ≥нш≥й особ≥ (л≥ценз≥ату), на використанн¤ об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥, на ¤кий в≥н виданий на певних узгоджених м≥ж ними умовах прот¤гом певного часу ≥ на певн≥й територ≥њ. Ћ≥цензуванн¤ - продаж л≥ценз≥њ, ¤ка дозвол¤Ї використовувати ≥нш≥й особ≥ з комерц≥йною метою об'Їкти авторського, сум≥жного права або промисловоњ власност≥. M ћайнов≥ права - це права власника на будь-¤ке в≥дтворенн¤ об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥, що йому належить, а також на отриманн¤ прибутку в≥д виконанн¤ цих д≥й. ћито - певна сума грошей, розм≥ри ¤коњ законодавчо встановлен≥, що сплачуЇтьс¤ до державного бюджету за послуги ”станови, а також за п≥дтриманн¤ чинност≥ виданого охоронного документа. ћ≥жнародна за¤вка - за¤вка, подана зг≥дно процедури ¬ашингтонського договору про патентну кооперац≥ю (–—“), п≥дписану 19 червн¤ 1970 р. ћ≥жнародна патентна класиф≥кац≥¤ (ћ≤∆) - класиф≥кац≥¤ винаход≥в, що прийн¤та на п≥дстав≥ угоди м≥ж державами - учасниц¤ми Ївропейськоњ –ади з патентних справ в 1954 р. ћ≥жнародна класиф≥кац≥¤ промислових зразк≥в (ћ ѕ«) -класиф≥кац≥¤ промислових зразк≥в, що запроваджена Ћокарнською ”годою, ¤ка п≥дписана п≥д час Ћокарнськоњ дипломатичноњ конференц≥њ 8 жовтн¤ 1968 р. ћ≥жнародна класиф≥кац≥¤ товарних знак≥в та послуг (ћ “ѕ) - класиф≥кац≥¤ товар≥в та послуг вперше була розроблена у 1935 р. —ьогодн≥шн¤ ћ “ѕ д≥Ї на п≥дстав≥ Ќ≥ццькоњ угоди про м≥жнародну класиф≥кац≥ю товар≥в та послуг дл¤ реЇстрац≥њ знак≥в, що була укладена 15 червн¤ 1957 р. Ќ Ќазва винаходу (KM) - назва об'Їкта, по ¤кому порушуЇтьс¤ клопотанн¤ про видачу охоронного документа. Ќаступна передача в еф≥р - наступна передача в еф≥р ран≥ше переданих в еф≥р твор≥в, фонограм, виконань, постановок, передач орган≥зац≥й еф≥рного або кабельного рад≥омовленн¤ чи телебаченн¤. Ќеакцептован≥ за¤вки - за¤вки, що подан≥ до патентного ¬≥домства але р≥шенн¤ по ¤ким ще не прийн¤то. ћ≥ж ≥ншим, по де¤ким з цих за¤вок охоронн≥ документи можуть бути ≥ не видан≥. Ќевиключна л≥ценз≥¤ - л≥ценз≥¤, за ¤кою л≥ценз≥ар, передаючи виключн≥ майнов≥ права на користуванн¤ об'Їктом ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥нший особ≥, маЇ право на власне використанн¤ цього об'Їкта, а також може надавати невиключн≥ л≥ценз≥њ ≥ншим особам (кожен з об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ маЇ своњ особливост≥ застосуванн¤ правових норм). Ќесумл≥нна конкуренц≥¤ - вважаЇтьс¤ вс¤кий акт конкуренц≥њ, що суперечить чесним звича¤м у промислових ≥ торгових справах. Ќовизна винаходу ( ћ) - одна з обов'¤зкових ознак винаходу (KM), що визнаЇтьс¤ справедливою, ¤кщо до дати пр≥оритету суть цього або аналог≥чного техн≥чного р≥шенн¤ не була розкрита в крањн≥, де за¤вл¤Їтьс¤ об'Їкт, або за кордоном дл¤ невизначеного кола ос≥б наст≥льки, щоб стало можливим його зд≥йсненн¤. "Ќоу-хау" (в≥д англ. "знати ¤к") - незапатентована корисна ≥нформац≥¤, що не Ї загальнов≥домою ≥ легко доступною, ≥ ¤вл¤Ї собою досв≥д або одержана в результат≥ спец≥альних досл≥джень або випробовувань. Ќумерац≥йний пошук - р≥зновид патентного пошуку, при ¤кому пошук об'Їкт≥в ведетьс¤ за номером охоронного документа. O ќпис винаходу (KM) - основна частина за¤вки на винах≥д (KM). «авданн¤ опису: - по-перше, викласти зм≥ст винаходу (KM); - по-друге, надати можлив≥сть спец≥ал≥сту в≥дтворити об'Їкт, що за¤вл¤Їтьс¤; - по-третЇ, показати його переваги пор≥вн¤но з в≥домими техн≥чними р≥шенн¤ми. ќб'Їкти винаходу - ними вважаютьс¤: пристр≥й, - конструкц≥йний елемент чи комплекс таких елемент≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ м≥ж собою в функц≥ональних або ≥нших зв'¤зках (машини, апарати, пристроњ тощо); спос≥б - процес обробки сировини, матер≥ал≥в, виготовленн¤ х≥м≥чних та ≥нших речовин, вирощуванн¤ р≥зних культур, л≥куванн¤ хвороб тощо, спос≥б пол¤гаЇ у встановленн≥ нового пор¤дку, черговост≥ застосуванн¤ певних д≥й; речовина - штучно створене матер≥альне утворенн¤, що Ї сукупн≥стю ≥нгред≥Їнт≥в, ¤к≥ взаЇмно пов'¤зан≥: розчини, сплави, емульс≥њ, х≥м≥чн≥ з'Їднанн¤; штам - насл≥дково однор≥дн≥ культури проф≥лактичних бактер≥й, в≥рус≥в тощо; застосуванн¤ в≥домих ран≥ше пристроњв, способ≥в, речовин штам≥в за новим призначенн¤м Ч в≥домий об'Їкт використовуЇтьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ завданн¤, ¤ке не передбачалось, коли вперше став застосовуватись такий об'Їкт. ќприлюдненн¤ (розкритт¤ публ≥ц≥) твору - зд≥йснена за згодою автора чи ≥ншого суб'Їкта авторського права ≥ (або) сум≥жних прав д≥¤, що вперше робить тв≥р доступним дл¤ публ≥ки шл¤хом опубл≥куванн¤, публ≥чного виконанн¤, публ≥чного показу, публ≥чноњ демонстрац≥њ, публ≥чного спов≥щенн¤ тощо. ќпубл≥куванн¤ твору, фонограми, в≥деограми - випуск в об≥г за згодою автора чи ≥ншого суб'Їкта авторського права ≥ (або) сум≥жних прав виготовлених пол≥граф≥чними, електронними чи ≥ншими способами прим≥рник≥в твору, фонограми, в≥деограми у к≥лькост≥, здатн≥й задовольнити, з урахуванн¤м характеру твору, фонограми чи в≥деограми, розумн≥ потреби публ≥ки, шл¤хом њх продажу, здаванн¤ в майновий найм, побутового чи комерц≥йного прокату, наданн¤ доступу до них через електронн≥ системи ≥нформац≥њ таким чином, що будь-¤ка особа може його отримати з будь-¤кого м≥сц¤ ≥ у будь-¤кий час за власним вибором або передач≥ права власност≥ на них чи волод≥нн¤ ними ≥ншими способами. ќпубл≥куванн¤м твору, фонограми, в≥деограми вважаЇтьс¤ також депонуванн¤ рукопису твору, фонограми, в≥деограми у сховищ≥ (депозитар≥њ) з в≥дкритим доступом та можлив≥стю одержанн¤ в ньому прим≥рника (коп≥њ) твору, фонограми, в≥деограми. ќрган≥зац≥¤ еф≥рного мовленн¤ - телерад≥оорган≥зац≥¤, що зд≥йснюЇ публ≥чне спов≥щенн¤ рад≥о- чи телев≥з≥йних передач ≥ програм мовленн¤ (¤к власного виробництва, так ≥ виробництва ≥нших орган≥зац≥й) шл¤хом передач≥ в еф≥р за допомогою рад≥охвиль (а також лазерних промен≥в, гама-промен≥в тощо) у будь-¤кому частотному д≥апазон≥ (у тому числ≥ й з використанн¤м супутник≥в). ќрган≥зац≥¤ кабельного мовленн¤ - телерад≥оорган≥зац≥¤, що зд≥йснюЇ публ≥чне спов≥щенн¤ рад≥о- чи телев≥з≥йних передач ≥ програм мовленн¤ (¤к власного виробництва, так ≥ виробництва ≥нших орган≥зац≥й) шл¤хом передач≥ на в≥ддаль сигналу за допомогою того чи ≥ншого виду наземного, п≥дземного чи п≥дводного кабелю (пров≥дникового, оптоволоконного чи ≥ншого виду). ќрган≥зац≥¤ колективного управл≥нн¤ (орган≥зац≥¤ колективного управл≥нн¤ майновими правами) - орган≥зац≥¤, що керуЇ на колективн≥й основ≥ майновими правами суб'Їкт≥в авторського права ≥ (або) сум≥жних прав ≥ не маЇ на мет≥ одержанн¤ прибутку. ќриг≥нал - документ, з ¤кого робл¤тьс¤ коп≥њ. ќсновний пункт формули винаходу (KM) - пункт багатолан-ковоњ формули винаходу ( ћ), в ¤кому вс≥ суттЇв≥ ознаки об'Їкта необх≥дн≥ та достатн≥ дл¤ дос¤гненн¤ мети винаходу (KM), що викладаютьс¤ допустимо узагальненими пон¤тт¤ми та терм≥нами ≥ ¤кий маЇ самост≥йне правове значенн¤. ќсоба - ф≥зична або юридична особа. ќсобист≥ немайнов≥ права - право автора будь-¤кого об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥, що охорон¤ютьс¤ в≥чно незалежно в≥д терм≥ну д≥њ охорони майнових прав на цей об'Їкт, ≥ не можуть в≥дчужуватись н≥ в ¤кий спос≥б. ѕ ѕаризька конвенц≥¤ по охорон≥ промисловоњ власност≥ - багатосторонн¤ угода, укладена 29 березн¤ 1883 р. в ѕариж≥, що вступила в силу 7 липн¤ 1884 р. ≥ неодноразово перегл¤далась. ”крањна також учасниц¤ ц≥Їњ конвенц≥њ. ѕатент - охоронний документ, що видаЇтьс¤ патентним ¬≥домством ≥ засв≥дчуЇ виключн≥ права за¤вника на об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ (винах≥д, корисну модель, промисловий зразок тощо), ¤кий охорон¤Їтьс¤ цим документом. ѕатент (декларац≥йний патент) на секретний винах≥д - р≥зновид патенту, що видаЇтьс¤ на винах≥д, в≥днесений до державноњ таЇмниц≥. ѕатентний пов≥рений - ф≥зична або юридична особа, ¤ка на комерц≥йних засадах представл¤Ї ≥нтереси за¤вника в патентному ¬≥домств≥ та суд≥, здала квал≥ф≥кац≥йн≥ ≥спити ≥ зареЇстрована у ¬≥домств≥. ” —Ўј та ¬еликобритан≥њ зустр≥чаЇтьс¤ ще одна профес≥¤ - ''патентний агент". Ќа в≥дм≥ну в≥д патентного пов≥реного, що маЇ техн≥чну та юридичну осв≥ту, патентний агент маЇ т≥льки техн≥чну осв≥ту. ѕатентний агент також представл¤Ї ≥нтереси кл≥Їнт≥в, однак не маЇ права цього робити в суд≥ ≥ складати л≥ценз≥йн≥ угоди. ѕатентний пул - ¤вище, коли р¤д власник≥в патент≥в дають згоду на л≥цензуванн¤ власних патент≥в м≥ж учасниками пула або (≥) передають њх холдинговим компан≥¤м дл¤ наданн¤ л≥ценз≥й трет≥м сторонам. ѕатентн≥ пули бувають в≥дкрит≥ та закрит≥. ¬≥дкрит≥ - це так≥, коли кожен з учасник≥в може надавати л≥ценз≥ю без згоди ≥нших учасник≥в пула. «акрит≥ - коли дл¤ видач≥ л≥ценз≥њ потр≥бна згода ус≥х учасник≥в пула. ѕаушальний плат≥ж - авторська винагорода, що зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ одноразового платежу ѕередача в еф≥р - пов≥домленн¤ твор≥в, фонограм, виконань, постановок, передач орган≥зац≥й еф≥рного чи кабельного в≥щанн¤ дл¤ загалу (включаючи показ або виконанн¤) за допомогою њхньоњ передач≥ по рад≥о чи телебаченню (за вин¤тком кабельного телебаченн¤). ѕри передач≥ цих об'Їкт≥в через супутник п≥д передачею в еф≥р розум≥Їтьс¤ прийом сигнал≥в з наземноњ станц≥њ на супутник ≥ передача сигнал≥в з супутника, за допомогою ¤ких твори, фонограми, виконанн¤, постановки, передач≥ орган≥зац≥й еф≥рного чи кабельного рад≥омовленн¤ та телебаченн¤ можуть бути доведен≥ до широкого загалу незалежно в≥д фактичного сприйн¤тт¤ њх публ≥кою. ѕ≥ратство - незаконне розповсюдженн¤ та виготовленн¤ об'Їкт≥в, що охорон¤ютьс¤ законодавством про авторськ≥ ≥ сум≥жн≥ права, а також про промислову власн≥сть. ѕлаг≥ат - використанн¤ чужого твору або його частини без посиланн¤ на першоджерело. ѕов≥домл¤ти - показувати, виконувати, передавати в еф≥р чи робити ≥нш≥ д≥њ (за вин¤тком поширенн¤ прим≥рник≥в твору чи фонограми), за допомогою ¤ких тв≥р, фонограма, виконанн¤, постановка, передач≥ орган≥зац≥й еф≥рного чи кабельного рад≥омовленн¤ та телебаченн¤ стають доступними дл¤ слухового ≥ (чи) зорового сприйманн¤, незалежно в≥д њхнього фактичного сприйн¤тт¤ публ≥кою. ѕов≥домленн¤ дл¤ широкого загалу - в≥дтворенн¤ твору, фонограми, в≥деограми, виконанн¤, постановки, передач≥ орган≥зац≥й еф≥рного чи кабельного рад≥омовленн¤ та телебаченн¤ дл¤ загальноњ уваги за допомогою кабельних, пров≥дних, оптичних або ≥нших аналог≥чних засоб≥в зв'¤зку. ѕозивач - особа, що подаЇ позов до судових орган≥в. ѕох≥дний тв≥р - тв≥р, що Ї творчою переробкою ≥ншого ≥снуючого твору без завдаванн¤ шкоди його охорон≥ (анотац≥¤, адаптац≥¤, аранжуванн¤, обробка фольклору, ≥нша переробка твору) чи його творчим перекладом на ≥ншу мову (до пох≥дних твор≥в не належать ауд≥ов≥зуальн≥ твори, одержан≥ шл¤хом дублюванн¤, озвученн¤, субтит-руванн¤ украњнською чи ≥ншими мовами ≥нших ауд≥ов≥зуальних твор≥в). ѕравовласник об'Їкту ≥нтелектуальноњ власност≥ - особа, ¤ка д≥стала права на певний об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ у результат≥ передач≥ (в≥дчуженн¤) виключних економ≥чних прав в≥д попереднього власника цього об'Їкта, наприклад, автора. ѕрим≥рник в≥деограми - коп≥¤ в≥деограми на в≥дпов≥дному матер≥альному нос≥њ, ¤ка виконана безпосередньо чи опосередковано ≥з ц≥Їњ в≥деограми ≥ м≥стить ус≥ заф≥ксован≥ на н≥й рухом≥ зображенн¤ чи њх частину (¤к ≥з звуковим супроводом, так ≥ без нього). ѕрим≥рник твору - коп≥¤ твору, виконана у будь-¤к≥й матер≥альн≥й форм≥. ѕрим≥рник фонограми - коп≥¤ фонограми на в≥дпов≥дному матер≥альному нос≥њ, ¤ка виконана безпосередньо чи опосередковано ≥з ц≥Їњ фонограми ≥ м≥стить ус≥ заф≥ксован≥ на н≥й звуки чи њх частину. ѕрист≥й - машина, механ≥зм, прилад, деталь, вузол або сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних деталей та вузл≥в. ѕр≥оритет за¤вки (пр≥оритет) - перш≥сть у поданн≥ за¤вки на певний вид охоронного документа. ѕрограма дл¤ ≈ќћ - об'Їктивна форма представленн¤ сукупност≥ даних ≥ команд, призначених дл¤ функц≥онуванн¤ ≈ќћ та ≥нших комп'ютерних пристроњв з метою одержанн¤ визначеного результату, включаючи п≥дготовч≥ матер≥али, отриман≥ у ход≥ розробки програми дл¤ ≈ќћ, ≥ породжуван≥ нею ауд≥ов≥зуальн≥ в≥дображенн¤. ѕродюсер ауд≥ов≥зуального твору - особа, ¤ка орган≥зуЇ або орган≥зуЇ та ф≥нансуЇ створенн¤ ауд≥ов≥зуального твору. ѕромислова власн≥сть - пон¤тт¤, ≥до об'ЇднуЇ р¤д об'Їкт≥в: винах≥д, товарний знак, торгову назву, промисловий зразок, а також боротьбу проти недобросов≥сноњ конкуренц≥њ. ѕромисловий зразок - результат творчоњ д≥¤льност≥ людини у галуз≥ художнього конструюванн¤. ѕередача орган≥зац≥њ еф≥рного чи кабельного в≥шанн¤ - передача, створена самою орган≥зац≥Їю еф≥рного чи кабельного рад≥омовленн¤ та телебаченн¤, а також на њњ замовленн¤ за рахунок њњ засоб≥в ≥ншою орган≥зац≥Їю. ѕромислове шпигунство - шп≥онаж по в≥дношенню до конкурента з метою заволод≥нн¤ його секретами нечесними засобами. ѕрототип - найб≥льш близький за техн≥чною суттю та результатом, ¤кий дос¤гаЇтьс¤, до об'Їкта, що за¤вл¤Їтьс¤. ѕсевдон≥м - вигадане ≥м'¤, вибране автором чи виконавцем дл¤ позначенн¤ свого авторства. ѕубл≥чне виконанн¤ - поданн¤ за згодою суб'Їкт≥в авторського права ≥ (або) сум≥жних прав твор≥в, виконань, фонограм, передач орган≥зац≥й мовленн¤ шл¤хом декламац≥њ, гри, сп≥ву, танцю та ≥ншим способом ¤к безпосередньо (у живому виконанн≥), так ≥ за допомогою будь-¤ких пристроњв ≥ процес≥в (за вин¤тком передач≥ в еф≥р чи кабел¤ми) у м≥сц¤х, де присутн≥ чи можуть бути присутн≥ми особи, ¤к≥ не належать до звичайного кола с≥м'њ або близьких знайомих ц≥Їњ с≥м'њ, незалежно в≥д того, чи присутн≥ вони в одному м≥сц≥ ≥ в один ≥ той самий час або в р≥зних м≥сц¤х ≥ в р≥зний час. ѕубл≥чна демонстрац≥¤ ауд≥ов≥зуального твору, в≥деограми -публ≥чне одноразове чи багаторазове представленн¤ публ≥ц≥ за згодою суб'Їкт≥в авторського права ≥ (або) сум≥жних прав у прим≥щенн≥, в ¤кому можуть бути присутн≥ми особи, ¤к≥ не належать до звичайного кола одн≥Їњ с≥м'њ або близьких знайомих ц≥Їњ с≥м'њ, ауд≥ов≥зуального твору чи заф≥ксованого у в≥деограм≥ виконанн¤ або будь-¤ких рухомих зображень. ѕубл≥чний показ - будь-¤ка демонстрац≥¤ ориг≥налу або прим≥рника твору, виконанн¤, фонограми, в≥деограми, передач≥ орган≥зац≥њ мовленн¤ за згодою суб'Їкт≥в авторського права ≥ (або) сум≥жних прав безпосередньо або на екран≥ за допомогою пл≥вки, слайда, телев≥з≥йного кадру тощо (за вин¤тком передач≥ в еф≥р чи кабел¤ми) або за допомогою ≥нших пристроњв чи процес≥в у м≥сц¤х, де присутн≥ чи можуть бути присутн≥ми особи, ¤к≥ не належать до звичайного кола одн≥Їњ с≥м'њ чи близьких знайомих ц≥Їњ с≥м'њ особи, ¤ка зд≥йснюЇ показ, незалежно в≥д того, чи присутн≥ вони в одному м≥сц≥ ≥ в один ≥ той самий час або в р≥зних м≥сц¤х ≥ в р≥зний час (публ≥чний показ ауд≥ов≥зуального твору чи в≥деограми означаЇ також демонстрац≥ю окремих кадр≥в ауд≥ов≥зуального твору чи в≥деограми без дотриманн¤ њх посл≥довност≥). ѕубл≥чне спов≥щенн¤ (доведенн¤ до загального в≥дома) - передача за згодою суб'Їкт≥в авторського права ≥ (або) сум≥жних прав в еф≥р за допомогою рад≥охвиль (а також лазерних промен≥в, гама-промен≥в тощо), у тому числ≥ з використанн¤м супутник≥в чи передача на в≥ддаль за допомогою провод≥в або будь-¤кого виду наземного чи п≥дземного (п≥дводного) кабелю (пров≥дникового, оптоволоконного та ≥нших вид≥в) твор≥в, виконань, будь-¤ких звук≥в ≥ (або) зображень, њх запис≥в у фонограмах ≥ в≥деограмах, програм орган≥зац≥й мовленн¤ тощо, коли зазначена передача може бути сприйн¤та необмеженою к≥льк≥стю ос≥б у р≥зних м≥сц¤х, в≥ддален≥сть ¤ких в≥д м≥сц¤ передач≥ Ї такою, що без зазначеноњ передач≥ зображенн¤ чи звуки не можуть бути сприйн¤т≥. P –еЇстр - ƒержавний реЇстр певних охоронних документ≥в ”крањни або ≥ншоњ крањни. –ежисер (постановник спектаклю) - особа, ¤ка зд≥йснюЇ постановку театрального циркового, л¤лькового, естрадного або ≥ншого спектаклю. –епрограф≥чне в≥дтворенн¤ (репродукуванн¤) - факсим≥льне в≥дтворенн¤ у будь-¤кому розм≥р≥ (у тому числ≥ зб≥льшеному чи зменшеному) ориг≥налу письмового чи ≥ншого граф≥чного твору або його прим≥рника шл¤хом фотокоп≥юванн¤ або ≥ншими под≥бними способами, кр≥м запису в електронн≥й (у тому числ≥ цифров≥й), оптичн≥й чи ≥нш≥й форм≥, ¤ку зчитуЇ комп'ютер. –ечовина Ч штучно створена сукупн≥сть взаЇмозв'¤заних ≥нгред≥Їнт≥в, ≥ндив≥дуальн≥ х≥м≥чн≥ сполуки, об'Їкти генетичноњ ≥нженер≥њ, композиц≥њ та продукти ¤дерного перетворенн¤. –≥вень техн≥ки - включаЇ всю ≥нформац≥ю, ¤ка стала загальнодоступною у св≥т≥ до дати поданн¤ за¤вки до ¬≥домства. р≥м того, р≥вень техн≥ки включаЇ зм≥ст будь-¤коњ за¤вки на видачу патенту ”крањни та м≥жнародноњ за¤вки в ¤к≥й зазначена ”крањна, в т≥й редакц≥њ, в ¤к≥й њњ було подано ≥ згодом опубл≥ковано. –оботодавець - особа, ¤ка найн¤ла прац≥вника за трудовою угодою або контрактом. –озповсюдженн¤ об'Їкт≥в авторського права ≥ (або) сум≥жних прав - будь-¤ка д≥¤, за допомогою ¤коњ об'Їкти авторського права ≥ (або) сум≥жних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуютьс¤ публ≥ц≥, в тому числ≥ доведенн¤ цих об'Їкт≥в до в≥дома публ≥ки таким чином, що њњ представники можуть зд≥йснити доступ до цих об'Їкт≥в з будь-¤кого м≥сц¤ ≥ в будь-¤кий час за власним вибором. –озголошенн¤ сут≥ винаходу (KM) - ≥нформац≥¤, що створюЇ можлив≥сть дл¤ спец≥ал≥ста безперешкодно в≥дтворити об'Їкт. ƒжерела, що порочать новизну можуть бути ¤к недрукован≥, так ≥ друкован≥. ƒо недрукованих в≥днос¤тьс¤ наприклад, роботи прийн¤т≥ на конкурс, в ¤ких м≥ститьс¤ ≥нформац≥¤ про об'Їкти або њх використанн¤. –о¤лт≥ - вид платежу, що направл¤Їтьс¤ власнику об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥ за легальне використанн¤ майнових прав на об'Їкт, що уступлен≥ ≥нш≥й особ≥ за угодою або по л≥ценз≥њ. ¬еличина ро¤лт≥ визначаЇтьс¤ у в≥дсотках до кожного проданого прим≥рника твору, запатентованого виробу тощо. — —в≥доцтво - св≥доцтво ”крањни на знак дл¤ товар≥в ≥ послуг. —екретний винах≥д (секретна KM) - винах≥д (KM), що м≥стить ≥нформац≥ю, в≥днесену до державноњ таЇмниц≥. —лужбовий винах≥д (KM) - винах≥д (KM), створений прац≥вником: - у зв'¤зку з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в чи дорученн¤м роботодавц¤ за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене ≥нше; - з використанн¤м досв≥ду, виробничих знань, секрет≥в виробництва ≥ обладнанн¤ роботодавц¤. —лужбов≥ обов'¤зки - заф≥ксован≥ в трудових договорах (контрактах), посадових ≥нструкц≥¤х функц≥ональн≥ обов'¤зки прац≥вника, що передбачають виконанн¤ роб≥т, ¤к≥ можуть привести до створенн¤ об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥. —лужбовий тв≥р - тв≥р, створений автором у пор¤дку виконанн¤ службових обов'¤зк≥в в≥дпов≥дно до службового завданн¤ чи трудового договору (контракту) м≥ж ним ≥ роботодавцем. < BR> —п≥вавтор - особа, що приймала творчу участь в розробц≥ винаходу (KM). ќсоби, що надали автору техн≥чну допомогу в оформленн≥ за¤вки, виготовленн≥ досл≥дного зразка тощо не вважаютьс¤ сп≥вавторами. —пос≥б - метод виготовленн¤ продукту або параметри цього процесу. —татут јнни - державний акт стосовно авторських прав, що був прийн¤тий парламентом ¬еликобритан≥њ у 1709 р. ≥ надавав автору л≥тературного твору право на його друкуванн¤ прот¤гом 14 рок≥в в≥д дати першоњ публ≥кац≥њ цього твору. —татут про монопол≥њ - державний акт, що був прийн¤тий парламентом ¬еликобритан≥њ у 1623 р. з метою запоб≥ганн¤ корол≥вських зловживань при наданн≥ монопольного права, що пог≥ршували умови в≥льноњ торг≥вл≥ та ускладнювали конкуренц≥ю в сфер≥ основних комерц≥йних товар≥в та предмет≥в щоденного попиту. "—татут" зупинив необмежену роздачу корол≥вських монопол≥й. ќднак в≥н не стосувавс¤ патент≥в, що могли видаватис¤ терм≥ном до 14 рок≥в, ≥ надавав першому д≥ючому винах≥днику ≥ означав наданн¤ йому виключних прав на виготовленн¤ та використанн¤ виробу на територ≥њ корол≥вства. ÷е був «акон, що вважаЇтьс¤ в≥дправною точкою дл¤ подальшого розвитку патентного законодавства. —трок д≥њ майнових прав на об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥ -авторськ≥ права д≥ють прот¤гом усього житт¤ автора ≥ 70 рок≥в по його смерт≥. ƒ≥¤ сум≥жних прав обмежуЇтьс¤ 50 роками з моменту першого оприлюдненн¤ твору. ƒл¤ патент≥в цикл в≥драховуЇтьс¤ в≥д дати подач≥ за¤вки ≥ становить: на винах≥д - 20 рок≥в, на KM - 10 рок≥в, дл¤ декларац≥йного патенту на винах≥д - 6 рок≥в, дл¤ промислового зразка - 10 рок≥в ≥ може бути продовжена, але не б≥льше н≥ж на 5 рок≥в. ƒл¤ св≥доцтва на товарний знак - 10 рок≥в в≥д дати подач≥ за¤вки ≥ також може продовжуватись. “аке продовженн¤ щоразу в≥дбуваЇтьс¤ на 10 рок≥в. —ум≥жн≥ права - це права, що належать виконавц¤м, виробникам фонограм ≥ орган≥зац≥¤м еф≥рного в≥щанн¤ в≥дпов≥дно до њхн≥х виконань, фонограм ≥ теле- та рад≥опередач. —усп≥льне надбанн¤ - твори ≥ об'Їкти сум≥жних прав, строк д≥њ авторського права ≥ (або) сум≥жних прав на ¤к≥ зак≥нчивс¤. —уттЇв≥ ознаки винаходу - ознаки, кожна з ¤ких вз¤та окремо необх≥дна, а вс≥ разом достатн≥ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ об'Їкта. —уть винаходу - сукупн≥сть суттЇвих ознак, достатн≥х дл¤ дос¤гненн¤ техн≥чного результату, ¤кий забезпечуЇ винах≥д або KM. “ “в≥р арх≥тектури - тв≥р у галуз≥ мистецтва спорудженн¤ буд≥вель ≥ ландшафтних утворень (кресленн¤, еск≥зи, модел≥, збудован≥ буд≥вл≥ та споруди, парки, плани населених пункт≥в тощо). “в≥р образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, л≥тограф≥¤, тв≥р художнього (у тому числ≥ сцен≥чного) дизайну тощо. “в≥р ужиткового мистецтва - тв≥р мистецтва, в тому числ≥ тв≥р художнього промислу, створений ручним або промисловим способом дл¤ користуванн¤ у побут≥ або перенесений на предмети такого користуванн¤. “ематичний пошук - вид пошуку патентноњ ≥нформац≥њ, що виконуЇтьс¤ за ≥ндексами ћ≤∆ та Ќѕ дл¤ тих крањн, по фондах ¤ких мають проводитись досл≥дженн¤. як правило, прийн¤то виконувати пошук по фондах промислово розвинених крањн: ¬елик≥й Ѕритан≥њ, —Ўј, ‘–Ќ, ‘ранц≥њ, япон≥њ, Ўвейцар≥њ, –ос≥њ, ”крањни а також по колишньому союзу. “ехн≥чна задача, що вир≥шуЇтьс¤ винах≥дником - конкретизац≥¤ мети винаходу (KM), ¤ка розкриваЇтьс¤ в його опис≥ ≥ м≥стить вказ≥вку, в чому конкретно пол¤гаЇ задача, що вир≥шуЇтьс¤. “ехн≥чн≥ засоби захисту - техн≥чн≥ пристроњ ≥ (або) технолог≥чн≥ розробки, призначен≥ дл¤ створенн¤ технолог≥чноњ перешкоди порушенню авторського права ≥ (або) сум≥жних прав при сприйн¤тт≥ ≥ (або) коп≥юванн≥ захищених (закодованих) запис≥в у фонограмах (в≥деограмах) ≥ передачах орган≥зац≥й мовленн¤ чи дл¤ контролю доступу до використанн¤ об'Їкт≥в авторського права ≥ сум≥жних прав. “имчасовий патент - патент, що видаЇтьс¤ патентним в≥домством крањни на п≥дстав≥ формальноњ експертизи. “оварний знак - дивись («нак дл¤ товар≥в ≥ послуг). “опограф≥¤ Ў— - заф≥ксоване на матер≥альному нос≥њ просторово-геометричне розм≥щенн¤ сукупност≥ елемент≥в ≥нтегральноњ м≥кросхеми та з'Їднань м≥ж ними. ” ”станова - центральний орган виконавчоњ влади з питань правовоњ охорони ≥нтелектуальноњ власност≥, на сьогодн≥ - це ƒержавний департамент ≥нтелектуальноњ власност≥. ”ступка прав власност≥ - акт передач≥ ≥нш≥й особ≥ прав власност≥ (майнових прав) у повному обс¤з≥ або частково. ‘ ‘≥рмена назва - назва, п≥д ¤кою ф≥рма проводитьс¤ власну д≥¤льн≥сть. ‘ормальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) - експертиза, у ход≥ ¤коњ встановлюЇтьс¤ належн≥сть зазначеного у за¤вц≥ об'Їкта до перел≥ку об'Їкт≥в, ¤к≥ можуть бути визнан≥ винаходами (корисними модел¤ми), ≥ в≥дпов≥дн≥сть за¤вки та њњ оформленн¤ встановленим вимогам. ‘ормула винаходу (KM) - коротка словесна характеристика винаходу (KM) , ¤ка в≥дбиваЇ його суть ≥ служить дл¤ визначенн¤ правовоњ охорони, що надана патентом. ‘онограма - звукозапис на в≥дпов≥дному нос≥њ (магн≥тн≥й стр≥чц≥ чи магн≥тному диску, грамофонн≥й плат≥вц≥, компакт-диску тощо) виконанн¤ або будь-¤ких звук≥в, кр≥м звук≥в у форм≥ запису, що входить до ауд≥ов≥зуального твору. ‘онограма Ї вих≥дним матер≥алом дл¤ виготовленн¤ њњ прим≥рник≥в (коп≥й). ‘ранчиза - детально пророблена угода, за ¤кою одержувач франчизи (франчайз≥) приймаЇ на себе обов'¤зки по в≥дношенню до проведенн¤ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ або продажу продукту у в≥дпов≥дност≥ до метод≥в та процедур, запропонованих особою, що надаЇ фран-чизу (франчайзером). ” перес≥чних громад¤н найб≥льш поширеним Ї дещо спрощене пон¤тт¤ франчизи, коли п≥д нею розум≥Їтьс¤ л≥ценз≥¤, ¤ка надаЇтьс¤ власником товарного знака або ф≥рмовоњ назви, на продаж продукту або наданн¤ послуги п≥д цим товарним знаком або ф≥рмовою назвою (пригадайте хоча б ресторани MaCdonal's, що розкидан≥ по усьому св≥ту). Ў Ўтами м≥кроорган≥зм≥в - спадково однор≥дн≥ культури бактер≥й, в≥рус≥в, гриб≥в та ≥нших м≥кроорган≥зм≥в, що продукують корисн≥ речовини або волод≥ють ≥ншими корисними властивост¤ми. ё ёридична особа - установа або п≥дприЇмства р≥зних форм власност≥, що вступають у правов≥ стосунки ¤к правонаступник винах≥дника, власника патенту на винах≥д KM або промисловий зразок чи св≥доцтва на товарний знак, за¤вника винаходу або KM тощо, а також в ≥нших випадках, ¤к≥ передбачен≥ законодавством про ≥нтелектуальну власн≥сть. ÷ ÷итата - пор≥вн¤но короткий уривок з л≥тературного, наукового чи будь-¤кого ≥ншого опубл≥кованого твору, ¤кий використовуЇтьс¤, з обов'¤зковим посиланн¤м на його автора ≥ джерела цитуванн¤, ≥ншою особою у своЇму твор≥ з метою зробити зрозум≥л≥шими своњ твердженн¤ або дл¤ посиланн¤ на погл¤ди ≥ншого автора в автентичному формулюванн≥. Ћ≤“≈–ј“”–ј 1. онституц≥¤ ”крањни. ѕрийн¤та ¬ерховною –адою ”крањни 28.06.1996 р. // ¬≥домост≥ ¬–”. - 1996. - є 30. - —т. 141. 2. ¬инах≥д / Ћ. ≤. Ќ≥колаЇнко, √. ѕ. ƒобрин≥на, Ћ.ј.ћен¤йло та ≥нш≥. «а ред. ¬. Ћ. ѕетрова. - .: ¬идавничий ƒ≥м "≤н ёре", 1999. - 136 с. 3. ƒрапак √. «ахист ≥нтелектуальноњ власност≥. - ’мельницький: ѕод≥лл¤, 1997. - 57 с 4. ƒахно ».». јнгло-русский толковый словарь по интеллектуальной собственности (—ловарь »вана ƒахно). - .: ¬»–ј-–, 1997. -387 с. 5. ƒрапак √.ћ., √ул¤ева ¬.ќ. –оздуми над де¤кими проблемами Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни // ѕроблеми п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в з ≥нтелектуальноњ власност≥ в ”крањн≥. ћатер≥али до науково-практичноњ конференц≥њ. - .: ≤н-т ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ права, 2001.-— 80-82. 6. ∆аров ¬.ќ. ≤нтелектуальна власн≥сть в ”крањн≥: правов≥ аспекти набутт¤, зд≥йсненн¤ та захисту прав. - .: ¬идавничий ƒ≥м "≤н ёре", 2000.-188 с 7. «акон ”крањни "ѕро охорону прав на знаки дл¤ товар≥в та послуг", в≥д 15.12. 1993 р. є 3689-’» (з≥ зм≥нами та доповненн¤ми) // ¬≥домост≥ ¬–”. - 1994. - є 7. 8. «акон ”крањни "ѕро авторське право та сум≥жн≥ права" в≥д 23.12.1993 р. є 3792-XII (з≥ зм≥нами та доповненн¤ми) // ¬≥домост≥ ¬–”.-2001.-є32. 9. «акон ”крањни "ѕро охорону прав на промислов≥ зразки" в≥д 15.12.1993 р. 3688-’≤≤ // ¬≥домост≥ ¬–”. - 1994. - є 7. 10. «акон ”крањни "ѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥" в≥д 15.12.1993 р. є 3687-’≤≤ у ред. в≥д 01.06.2000 р. (з≥ зм≥нами та доповненн¤ми) // ќ¬”. - 2000. - є 26. 11. «акон ”крањни "ѕро охорону прав на топограф≥њ ≥нтегральних м≥кросхем" в≥д 5.11.1997 р. є 621/97-¬– (з≥ зм≥нами та доповненн¤ми) // ќ¬”. - 1997. - є 48. 12. «акон ”крањни "ѕро охорону прав на зазначенн¤ походженн¤ товар≥в" в≥д 16.06.1999 p. є 752-XIV (з≥ зм≥нами та доповненн¤ми) //ќ¬”.-1999.-є28. 13. ≤нтелектуальна власн≥сть. ќсновн≥ пон¤тт¤. - ’мельницький: ’ƒ÷Ќ“≈≤, 2001. - 29 с 14. »нтеллектуальна¤ собственность в ”краине: правовые основы и практика. - Ќауч.-практ. изд.: ¬ 4т. / ѕод общ. ред. ј.ƒ. —в¤то-цкого. - .: »здательский ƒом "≤н ёре", 1999 15. иселев ј. —екреты с Ѕережковской набережной // »– -1991. -є4. -—. 31-32. 16. орисна модель / Ћ.≤. Ќ≥колаЇнко, √.ѕ.ƒобрин≥на, Ћ.ј. ће-н¤йло та ≥н., за ред. ¬. Ћ. ѕетрова. - .: ¬идавнич≥й д≥м "≤н ёре", 1999.- 128 с. 17. остин ј.Ќ. Ќазвани¤ говор¤щие за себ¤ // “ехника молодежи. - 1976. -є12. - —.34. 18. райнев ѕ.ѕ., –абот¤гова Ћ.≤., ƒ¤тлик ≤.≤. ѕатентуванн¤ винаход≥в в ”крањн≥ / «а ред. ѕ.ѕ. райнева: ћонограф≥¤. - .: ¬идавничий ƒ≥м "≤н ёре", 2000. - 340 с. 19. —киба ћ., ƒрапак √. Ќавчанн¤ винах≥дництву // “ези допов≥дей м≥жнародноњ науково-методичноњ конференц≥њ "Ўл¤хи п≥двищенн¤ ¤кост≥ п≥дготовки фах≥вц≥в". - .: Ќ”“ƒ, 2001. - —.47-49. 20. ќсновы интеллектуальной собственности. - .: »здательский ƒом "≤н ёре", 1999. - 600 с. 21. ќхорона промисловоњ власност≥ в ”крањн≥: ћонограф≥¤ / «а редакц≥Їю ќ.ƒ. —в¤тоцького, ¬.ѕ.ѕетрова. - .: ¬идавничий ƒ≥м "≤н ёре", 1999.-400 с. 22. ќц≥нка прав ≥нтелектуальноњ власност≥. ≤нформац≥йн≥ матер≥али. - .: ”≤Ќ“≈≤, 1998. -62 с 23. ѕатентуванн¤ винаход≥в в ≥ноземних державах / Ћ.≤. Ќ≥колаЇнко, ≤.ё. ожарська, ¬.—.–адомський, —.….ѕолачек. - .: ƒержавне патентне ¬≥домство ”крањни, 1999. 24. ѕромисловий зразок / Ћ.≤. Ќ≥колаЇнко, ј.ѕ. ЅуттЇва, Ћ.ј. ће-н¤йло та ≥нш≥ за ред. ¬.Ћ. ѕетрова. - .: ¬идавнич≥й д≥м "≤н ёре", 1999.- 136 с. 25. –.—илин, –. оуп. ѕрактика тотального менежмента: ”чебное пособие дл¤ вузов.- ’мельницький: “”ѕ, 2000. - 248 с. 26. “оварний знак / Ћ.≤. Ќ≥колаЇнко, ј.ѕ. ЅуттЇва, Ћ.ј. ће-н¤йло, ¬.ћ. –адомський за ред. ¬.Ћ. ѕетрова. - .: ¬идавнич≥й д≥м "≤н ёре", 1999.- 123 с. 27. ÷ив≥льний кодекс ”крањни: «акон ”крањни в≥д 29.11.2001 р. - .: ¬“‘ "¬елес", 2002. - 88 с 28.http://www.wipo.int. 29.http://ukrpravo.com. 30.http://spon.kiev.ua. 31.http://sdip.kiev.ua. 32.http://febras.ru. 33.http://fips.ru. ќ—Ќќ¬» ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќавчальний пос≥бник |