ѕ≥дприЇмницьке право ќ.¬. —тарцев
ѕередмова до 4 теми
—истематичн≥ господарськ≥ операц≥њ, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ з метою отриманн¤
прибутку, вимагають в≥д њх учасник≥в державноњ реЇстрац≥њ ¤к суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та отриманн¤, в передбачених законом випадках,
л≥ценз≥й, патент≥в, дозвол≥в тощо.
¬ умовах ринковоњ економ≥ки п≥дприЇмницьк≥ кола складають основу ≥снуванн¤
господарського комплексу крањни. “ому њх д≥¤льн≥сть завжди т≥Їю чи ≥ншою
м≥рою знаходитьс¤ в пол≥ зору державних орган≥в. онтроль останн≥х
починаЇтьс¤ з процедури реЇстрац≥њ, тобто п≥дтвердженн¤ законност≥ створенн¤
суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та д≥¤льност≥, що њњ в≥н плануЇ. Ќапр¤мки
та можлив≥ насл≥дки такоњ д≥¤льност≥ повинн≥ в≥дпов≥дати потребам
сусп≥льства, державним стандартам ≥ не загрожувати нац≥ональн≥й безпец≥.
–озвиток п≥дприЇмництва в ”крањн≥ поступово спри¤Ї вихованню в сусп≥льств≥
позитивного ставленн¤ до таких демократичних ц≥нностей, ¤к право на
власн≥сть, на њњ недоторканн≥сть, вихованню поваги до тих п≥дприЇмц≥в, ¤к≥
працюють, дотримуючись прав ≥ законних ≥нтерес≥в ≥нших ос≥б - споживач≥в њх
продукц≥њ, роб≥т та послуг. ѕозитивне психолог≥чне середовище дл¤
започаткуванн¤ власного б≥знесу в ”крањн≥ Ї.
ўо стосуЇтьс¤ спроб де¤ких ос≥б уникнути державноњ реЇстрац≥њ, орган≥зовуючи
так звану т≥ньову д≥¤льн≥сть, варто зауважити, що так≥ д≥њ шкод¤ть не лише
державним ≥нтересам, але й ≥нтересам самого порушника.
ѕо-перше, чинне законодавство передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть аж до крим≥нальноњ
за зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без державноњ реЇстрац≥њ чи без
спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ).
ѕо-друге, в≥дсутн≥сть легального статусу п≥дприЇмц¤, л≥ценз≥й, патент≥в та
≥нших документ≥в означаЇ ≥ в≥дсутн≥сть можливостей державного захисту його
б≥знесу ¤к з боку орган≥в виконавчоњ влади, в тому числ≥ правоохоронних, так
≥ судових (див., зокрема, п. 1 листа ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни в≥д 23
жовтн¤ 2000 р. є 01-8/556 "ѕро де¤к≥ приписи чинного законодавства, що
регулюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть громад¤н"). Ѕез цього неможливо
отримати кредит у банку, укласти господарський догов≥р ≥з поважним партнером.
÷е - в≥дсутн≥сть можливост≥ зд≥йснювати зовн≥шньоеконом≥чн≥ операц≥њ,
позбавленн¤ перспектив публ≥чного розвитку б≥знесу. «а таких умов не створити
необх≥дного ≥м≥джу, не здобути г≥дного ≥мен≥ своЇњ справи в п≥дприЇмницьких
колах ≥ сусп≥льств≥ взагал≥.
ќтже, державне регулюванн¤ процесу реЇстрац≥њ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ Ї необх≥дною вимогою ≥, водночас, нев≥д'Їмним правом визначеноњ
законом категор≥њ громад¤н ”крањни.
Ѕеручи до уваги, що таке регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на нормативному р≥вн≥,
усп≥шне подоланн¤ перших крок≥в у б≥знес≥ робить ч≥тке усв≥домленн¤ њх зм≥сту
принципово важливим.
ѕроцедуру реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у державних органах
можна умовно под≥лити на два нер≥вноц≥нних за правовим значенн¤м та к≥льк≥стю
орган≥в реЇстрац≥њ етапи:
1. ƒержавна реЇстрац≥¤ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬она провадитьс¤
державним реЇстратором лише в одному державному орган≥ - у виконавчому
ком≥тет≥ м≥ськоњ ради м≥ста обласного значенн¤ або у районн≥й, районн≥й у
м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ державн≥й адм≥н≥страц≥њ за м≥сцезнаходженн¤м
юридичноњ особи або за м≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи-п≥дприЇмц¤.
2. –еЇстрац≥¤ (постановка на обл≥к) в ≥нших державних органах та установах.
ƒо них належать органи державноњ податковоњ служби, ѕенс≥йного фонду ”крањни,
фонди соц≥ального страхуванн¤ та ≥нш≥ установи, перел≥к ≥ процедура
реЇстрац≥њ в ¤ких наводитьс¤ нижче; також в≥дбуваЇтьс¤ отриманн¤ дозвол≥в на
виготовленн¤ печаток ≥ штамп≥в. ƒо цього ж етапу умовно можна в≥днести ≥
обов'¤зкове в≥дкритт¤ юридичною (а факультативно - ≥ ф≥зичною) особою рахунку
в установах банку.
Ќер≥вноц≥нн≥сть правового значенн¤ зазначених етап≥в пол¤гаЇ у тому, що
законодавство пов'¤зуЇ набутт¤ статусу суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥
в≥дпов≥дноњ правод≥Їздатност≥ на провадженн¤ такоњ д≥¤льност≥ не з моментом
завершенн¤ реЇстрац≥њ у вс≥х органах, а саме ≥з моментом державноњ реЇстрац≥њ
≥ видачею в≥дпов≥дного св≥доцтва.