ѕ≥дприЇмницьке право, 25

ѕ≥дприЇмницьке право
ќ.¬. —тарцев
2.2. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств.

«г≥дно з≥ ст. 70 √ ”крањни п≥дприЇмства мають право на добров≥льних засадах об'Їднувати свою господарську д≥¤льн≥сть (виробничу, комерц≥йну та ≥нш≥ њњ види) на умовах ≥ в пор¤дку, встановлених цим одексом та ≥ншими законами. –езультатом такого об'Їднанн¤ Ї створенн¤ нових утворень - об'Їднань п≥дприЇмств, ознаки, правовий статус ≥ види ¤ких буде розгл¤нуто нижче.
ѕон¤тт¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств.

¬≥дпов≥дно до ст. 118 √ ”крањни об'Їднанн¤м п≥дприЇмств Ї господарська орган≥зац≥¤, утворена у склад≥ двох або б≥льше п≥дприЇмств з метою координац≥њ њх виробничоњ, науковоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ дл¤ вир≥шенн¤ сп≥льних економ≥чних та соц≥альних завдань.

’арактеристика об'Їднанн¤ п≥дприЇмств.

1. ќб'Їднанн¤м п≥дприЇмств Ї господарська орган≥зац≥¤. ≤ншими словами, за загальним правилом, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств ¤вл¤Ї собою юридичну особу (див. ч. 4 ст. 118 √ ”крањни) з притаманними њй характерними ознаками.
2. ќб'Їднанн¤ утворюЇтьс¤ у склад≥ двох чи б≥льше п≥дприЇмств. «важаючи на це, ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ не можуть входити до складу об'Їднанн¤ п≥дприЇмств.

"¬ходженн¤ до складу" об'Їднанн¤ п≥дприЇмств Ї складною правовою категор≥Їю. « одного боку, суть об'Їднанн¤ п≥дприЇмств зводитьс¤ до об'Їднанн¤ частини њх кап≥тал≥в ≥ виникненн¤ на ц≥й матер≥альн≥й баз≥ новоњ юридичноњ особи - власне "об'Їднанн¤ п≥дприЇмств". —татт¤ 121 √ ”крањни спец≥ально п≥дкреслюЇ, що п≥дприЇмства - учасники об'Їднанн¤ п≥дприЇмств збер≥гають статус юридичноњ особи. « ≥ншого боку, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств створюЇтьс¤ його засновниками дл¤ зд≥йсненн¤ впливу, в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥, на њх д≥¤льн≥сть, що обумовлюЇ, в свою чергу, т≥сний взаЇмозв'¤зок та б≥льшу чи меншу залежн≥сть самих п≥дприЇмств-учасник≥в в≥д об'Їднанн¤.

«г≥дно з ч. 2 ст. 118 √ ”крањни об'Їднанн¤ п≥дприЇмств утворюютьс¤ п≥дприЇмствами-учасниками на добров≥льних засадах, або за р≥шенн¤м орган≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дно до √ та ≥нших закон≥в мають право утворювати об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, або засновником, ¤кий може мати в≥дношенн¤/зд≥йснювати вплив щодо входженн¤ п≥дприЇмств - потенц≥йних учасник≥в до складу об'Їднанн¤ (див., зокрема, —татут ”крањнськоњ державноњ корпорац≥њ "”крзакордоннафтогазбуд", затв. постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 4 березн¤ 1997 р. є 198). ¬ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств можуть входити п≥дприЇмства, утворен≥ за законодавством ≥нших держав, а п≥дприЇмства ”крањни можуть входити в об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, утворен≥ на територ≥њ ≥нших держав.

3. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств утворюЇтьс¤ з метою координац≥њ виробничоњ, науковоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ його учасник≥в. оординац≥¤ Ї узагальнюючою категор≥Їю, п≥д ¤кою розум≥Їтьс¤ вплив структури об'Їднанн¤ п≥дприЇмств з метою забезпеченн¤ погодженост≥ д≥й його учасник≥в. онкретн≥ засоби зд≥йсненн¤ такого впливу вар≥юютьс¤ залежно в≥д виду об'Їднанн¤ п≥дприЇмств ≥ будуть розгл¤нут≥ нами дал≥.

4. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств утворюЇтьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ сп≥льних економ≥чних та соц≥альних завдань його учасник≥в.

ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств несе в соб≥ значний потенц≥ал високоефективного господарюванн¤ у будь-¤ких соц≥ально-економ≥чних умовах. ѕроте у пер≥од пануванн¤ плановоњ економ≥ки таке об'Їднанн¤, ¤к правило, призводило до створенн¤ ƒодатковоњ кер≥вноњ структури м≥ж п≥дприЇмством та м≥н≥стерством (главком), що, з одного боку, п≥дтримувало збитков≥ п≥дприЇмства, а, з ≥ншого - маскувало реальне становище на п≥дприЇмствах, що входили до об'Їднанн¤. ¬насл≥док цього складалас¤ перекручена картина економ≥чних здобутк≥в.

¬ той же час створенн¤ об'Їднань спри¤ло розвитку пр¤мих довгострокових господарських зв'¤зк≥в, полегшувало вир≥шенн¤ проблем щодо сумно зв≥сного товарного деф≥циту, допомагало налагоджувати б≥льш ритм≥чну роботу п≥дприЇмств. —тимулом до об'Їднанн¤ була й ≥снуюча вже тод≥ пр¤ма залежн≥сть матер≥ального заохоченн¤ працюючих в≥д р≥вн¤ рентабельност≥, адже, зазвичай, забезпеченн¤ р≥вн¤ рентабельност≥ загалом по об'Їднанню давало можлив≥сть прем≥ювати вс≥х без вин¤тку прац≥вник≥в п≥дприЇмств, що входили до нього.

Ќа практиц≥ б≥льш зац≥кавленими в об'Їднанн≥ Ї так≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ нещодавно були приватизован≥ ≥ потребують терм≥новоњ орган≥зац≥йноњ, матер≥ально-техн≥чноњ та ф≥нансовоњ допомоги. ќб'Їднуютьс¤ ≥ п≥дприЇмства, що ран≥ше працювали в т≥сн≥й кооперац≥њ з суб'Їктами господарюванн¤, зв'¤зки з ¤кими порушились ≥ ¤к≥ не змогли самост≥йно адаптуватис¤ до нових умов роботи.

ћотивом до об'Їднанн¤ виступаЇ ≥ необх≥дн≥сть ф≥нансовоњ п≥дтримки на стад≥њ модерн≥зац≥њ виробництва, перепроф≥люванн¤, переп≥дготовки кадр≥в, ≥нвестуванн¤ заход≥в, в тому числ≥ рекламних, щодо виходу на зовн≥шн≥й ринок без зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ прац≥вник≥в адм≥н≥страц≥њ п≥дприЇмства. ≤нод≥ п≥дприЇмству Ї економ≥чно виг≥дн≥шим ув≥йти до об'Їднанн¤ з науковим центром, н≥ж залучати на догов≥рн≥й основ≥ до виконанн¤ науково-досл≥дних ≥ пошукових роб≥т сторонню орган≥зац≥ю. ќсобливо, ¤кщо це стосуЇтьс¤ довгострокових, проте перспективних ≥ прибуткових у майбутньому проект≥в. ѕроведенн¤ силами власного об'Їднанн¤ роб≥т ≥з розробки та виробництва нових вид≥в продукц≥њ або опрацюванн¤ винаход≥в з принципово нових технолог≥й у раз≥ усп≥шноњ реал≥зац≥њ проекту даЇ не т≥льки прибутки, а й права на "ноу-хау".

¬ажливим Ї ≥ те, що в умовах неплатеж≥в ≥ складноњ процедури отриманн¤ банк≥вського кредиту п≥дприЇмство, що ув≥йшло до об'Їднанн¤, ¤к правило, отримуЇ додатков≥ шанси на б≥льш виг≥дних умовах залучити ≥нвестиц≥њ у св≥й розвиток.

Ќарешт≥, робота в межах великого об'Їднанн¤ спри¤Ї створенню позитивного ≥м≥джу п≥дприЇмства у д≥лових колах, дозвол¤Ї використовувати його ф≥рмове ≥м'¤ на ринках ”крањни та за кордоном, що Ї також важливою обставиною в умовах зростаючоњ конкуренц≥њ.

“аким чином, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств в умовах перех≥дного до ринку пер≥оду з його ускладненн¤ми ≥ значними комерц≥йними ризиками Ї позитивним процесом. ќчевидним Ї ≥ те, що з часом цей процес стане б≥льш глибоким та набуватиме нового зм≥сту - об'Їднанн¤ п≥дприЇмств утворюватимутьс¤ переважно на основ≥ приватноњ власност≥ з метою б≥льш ефективного функц≥онуванн¤ кап≥талу та використанн¤ вс≥х вид≥в ресурс≥в, а також дл¤ вир≥шенн¤ глобальних, транснац≥ональних програм.

5. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств можуть утворюватис¤ на невизначений строк або д≥¤ти ¤к тимчасов≥ об'Їднанн¤. “имчасов≥сть функц≥онуванн¤ об'Їднанн¤ може бути обумовлена ¤к спливом певного строку, встановленого засновниками в установчих документах, так ≥ дос¤гненн¤м в≥дпов≥дноњ мети, що була ними поставлена, а, в≥дтак, недоц≥льн≥стю подальшого його ≥снуванн¤.
6. «г≥дно з ч. 4 ст. 121 √ ”крањни р≥шенн¤ про утворенн¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств (установчий догов≥р) та статут об'Їднанн¤ погоджуютьс¤ з јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни в пор¤дку, встановленому законодавством про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ (див. «акон ”крањни в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р. є 2210-III "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ", а також ѕоложенн¤ про пор¤док поданн¤ за¤в до јнтимонопольного ком≥тету ”крањни про попереднЇ отриманн¤ дозволу на концентрац≥ю суб'Їкт≥в господарюванн¤ (ѕоложенн¤ про концентрац≥ю), затв. розпор¤дженн¤м јнтимонопольного ком≥тету ”крањни в≥д 19 лютого 2002 р. є 33-р).

7. ”часники об'Їднанн¤ п≥дприЇмств можуть вносити на умовах ≥ в пор¤дку, передбачених його установчими документами, майнов≥ внески (вступн≥, членськ≥, ц≥льов≥ тощо). ÷е майно передаЇтьс¤ об'Їднанню його учасниками у господарське в≥данн¤ або в оперативне управл≥нн¤ на основ≥ установчого договору чи р≥шенн¤ про утворенн¤ об'Їднанн¤. ¬арт≥сть майна об'Їднанн¤ в≥дображаЇтьс¤ у його баланс≥.

8. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми його учасник≥в, а п≥дприЇмства-учасники не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми об'Їднанн¤, ¤кщо ≥нше не передбачено установчим договором або статутом об'Їднанн¤. ≤ншими словами, в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств - член≥в об'Їднанн¤ за зобов'¤занн¤ми (договорами та ≥н.) останнього може наставати лише в раз≥ на¤вност≥ в≥дпов≥дного положенн¤ в установчих документах об'Їднанн¤.

ласиф≥кац≥¤ об'Їднань п≥дприЇмств.

«г≥дно з≥ ст. 119 √ ”крањни залежно в≥д пор¤дку заснуванн¤ можуть утворюватис¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств таких вид≥в: господарськ≥ об'Їднанн¤ або державн≥ чи комунальн≥ господарськ≥ об'Їднанн¤.

√осподарським об'Їднанн¤м визнаЇтьс¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, утворене за ≥н≥ц≥ативою п≥дприЇмств, незалежно в≥д њх виду, ¤к≥ на добров≥льних засадах об'Їднали свою господарську д≥¤льн≥сть. ¬они д≥ють на основ≥ установчого договору та/або статуту, ¤кий затверджуЇтьс¤ њх засновниками.

«г≥дно з≥ ст. 122 √ ”крањни господарськ≥ об'Їднанн¤ мають вищ≥ органи управл≥нн¤ (загальн≥ збори учасник≥в) та утворюють виконавч≥ органи, передбачен≥ статутом господарського об'Їднанн¤.

ƒо компетенц≥њ вищого органу господарського об'Їднанн¤ належить:

затвердженн¤ статуту господарського об'Їднанн¤ та внесенн¤ зм≥н до нього;
вир≥шенн¤ питань про прийн¤тт¤ в господарське об'Їднанн¤ нових учасник≥в та виключенн¤ учасник≥в з його складу;
утворенн¤ виконавчого органу господарського об'Їднанн¤ в≥дпов≥дно до його статуту чи договору;
вир≥шенн¤ ф≥нансових та ≥нших питань в≥дпов≥дно до установчих документ≥в господарського об'Їднанн¤.

¬иконавчий орган господарського об'Їднанн¤ (колег≥альний чи одноособовий) вир≥шуЇ питанн¤ поточноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ в≥дпов≥дно до статуту або договору в≥днесен≥ до його компетенц≥њ.

ƒержавне (комунальне) господарське об'Їднанн¤ - об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, утворене державними (комунальними) п≥дприЇмствами за р≥шенн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни або, у визначених законом випадках, р≥шенн¤м м≥н≥стерств (≥нших орган≥в, до сфери управл≥нн¤ ¤ких вход¤ть п≥дприЇмства, що утворюють об'Їднанн¤), або р≥шенн¤м компетентних орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ¬оно д≥Ї на основ≥ р≥шенн¤ про його утворенн¤ та статуту, ¤кий затверджуЇтьс¤ органом, що прийн¤в р≥шенн¤ про утворенн¤ об'Їднанн¤.

”правл≥нн¤ державним (комунальним) господарським об'Їднанн¤м зд≥йснюють правл≥нн¤ об'Їднанн¤ ≥ генеральний директор об'Їднанн¤, ¤кий призначаЇтьс¤ на посаду та зв≥льн¤Їтьс¤ з посади органом, що прийн¤в р≥шенн¤ про утворенн¤ об'Їднанн¤. —клад правл≥нн¤ визначаЇтьс¤ статутом об'Їднанн¤. ѕор¤док управл≥нн¤ державним (комунальним) господарським об'Їднанн¤м визначаЇтьс¤ статутом об'Їднанн¤ в≥дпов≥дно до закону.

як господарськ≥ об'Їднанн¤, так ≥ державн≥ (комунальн≥) господарськ≥ об'Їднанн¤ ≥снують в певних орган≥зац≥йно-правових формах.

“ак, господарськ≥ об'Їднанн¤ утворюютьс¤ ¤к асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ, консорц≥уми, концерни, ≥нш≥ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, передбачен≥ законом:

асоц≥ац≥¤ - догов≥рне об'Їднанн¤, створене з метою пост≥йноњ координац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, що об'Їдналис¤, шл¤хом централ≥зац≥њ одн≥Їњ або к≥лькох виробничих та управл≥нських функц≥й, розвитку спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперац≥њ виробництва, орган≥зац≥њ сп≥льних виробництв на основ≥ об'Їднанн¤ учасниками ф≥нансових та матер≥альних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ переважно господарських потреб учасник≥в асоц≥ац≥њ. “ака координац≥¤ може зд≥йснюватис¤, наприклад, у форм≥ централ≥зованого забезпеченн¤ член≥в асоц≥ац≥њ текстами нормативних акт≥в; забезпеченн¤ взаЇмод≥њ з органами державноњ влади ≥ управл≥нн¤; спри¤нн¤ п≥двищенню квал≥ф≥кац≥њ ≥ профес≥онал≥зму спец≥ал≥ст≥в п≥дприЇмств-член≥в; ознайомленн¤ громадськост≥ з д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств-член≥в, наданн¤ њм рекламно-≥нформац≥йноњ п≥дтримки та ≥н.
јсоц≥ац≥¤ не маЇ права втручатис¤ у господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств - учасник≥в асоц≥ац≥њ. як, наприклад, йдетьс¤ в п. 1.4 —татуту асоц≥ац≥њ украњнських банк≥в, "членство в јсоц≥ац≥њ не накладаЇ на њњ член≥в н≥¤ких обмежень щодо комерц≥йноњ, громадськоњ та будь-¤коњ ≥ншоњ д≥¤льност≥, що не заборонена законом". «а р≥шенн¤м учасник≥в асоц≥ац≥¤ може бути уповноважена представл¤ти њх ≥нтереси у в≥дносинах з органами влади, ≥ншими п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми;
корпорац≥¤ - догов≥рне об'Їднанн¤, створене на основ≥ поЇднанн¤ виробничих, наукових ≥ комерц≥йних ≥нтерес≥в п≥дприЇмств, що об'Їдналис¤, з делегуванн¤м ними окремих повноважень централ≥зованого регулюванн¤ д≥¤льност≥ кожного з учасник≥в органам управл≥нн¤ корпорац≥њ;
консорц≥ум - тимчасове статутне об'Їднанн¤ п≥дприЇмств дл¤ дос¤гненн¤ його учасниками певноњ сп≥льноњ господарськоњ мети (реал≥зац≥њ ц≥льових програм, науково-техн≥чних, буд≥вельних проект≥в тощо).
онсорц≥ум використовуЇ кошти, ¤кими його над≥л¤ють учасники, централ≥зован≥ ресурси, вид≥лен≥ на ф≥нансуванн¤ в≥дпов≥дноњ програми, а також кошти, що надход¤ть з ≥нших джерел, в пор¤дку, визначеному його статутом. ” раз≥ дос¤гненн¤ мети його створенн¤ консорц≥ум припин¤Ї свою д≥¤льн≥сть.
¬ ”крањн≥ поширенн¤ набули саме банк≥вськ≥ консорц≥уми - тимчасов≥ об'Їднанн¤ банк≥в, ¤к≥ створюютьс¤ дл¤ координац≥њ д≥й при проведенн≥ р≥зного роду банк≥вських операц≥й, або дл¤ кредитуванн¤ одн≥Їњ, але великоњ угоди ≥ заснован≥ банками на паритетних засадах (п. 2 ѕоложенн¤ про пор¤док зд≥йсненн¤ консорц≥умного кредитуванн¤, затв. постановою правл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 21 лютого 1996 р. є 37). ѕ≥сл¤ повного погашенн¤ кредиту, в≥дсотк≥в та ≥нших платеж≥в, що належать банк≥вському консорц≥уму, в≥н л≥кв≥дуЇтьс¤ або реорган≥зуЇтьс¤ в об'Їднанн¤ ≥ншого виду;
концерн - статутне об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, а також ≥нших орган≥зац≥й на основ≥ њх ф≥нансовоњ залежност≥ в≥д одного або групи учасник≥в об'Їднанн¤, з централ≥зац≥Їю функц≥й науково-техн≥чного ≥ виробничого розвитку, ≥нвестиц≥йноњ, ф≥нансовоњ, зовн≥шньоеконом≥чноњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥. ”часники концерну над≥л¤ють його частиною своњх повноважень, у тому числ≥ правом представл¤ти њх ≥нтереси у в≥дносинах з органами влади, ≥ншими п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми.

—пециф≥чним видом об'Їднанн¤ п≥дприЇмств Ї холдинг (холдингова компан≥¤). ¬≥дпов≥дно до ст. 126 √ ”крањни холдинговою компан≥Їю визнаЇтьс¤ суб'Їкт господарюванн¤, що волод≥Ї контрольним пакетом акц≥й доч≥рнього п≥дприЇмства (п≥дприЇмств). —пециф≥ка холдингу пол¤гаЇ в тому, що в≥н не об'ЇднуЇ п≥дприЇмства, а волод≥Ї корпоративними правами на них; фактично, у раз≥ на¤вност≥ у статутному фонд≥ холдингу акц≥й та/або майна доч≥рн≥х п≥дприЇмств, в≥н стаЇ перех≥дною формою м≥ж, власне, об'Їднанн¤м п≥дприЇмств ≥ господарським товариством. ќстаннЇ п≥дтверджуЇтьс¤, зокрема, п. 9 ѕоложенн¤ про холдингов≥ компан≥њ, що створюютьс¤ в процес≥ корпоратизац≥њ та приватизац≥њ, затв. ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 11 травн¤ 1994 р. є 224/94, в≥дпов≥дно до ¤кого холдингова компан≥¤ створюЇтьс¤ у форм≥ в≥дкритого акц≥онерного товариства шл¤хом об'Їднанн¤ у статутному фонд≥ контрольних пакет≥в акц≥й доч≥рн≥х п≥дприЇмств та ≥нших актив≥в.

ћ≥ж холдинговою компан≥Їю та њњ доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами встановлюютьс¤ в≥дносини контролю-п≥дпор¤дкуванн¤ в≥дпов≥дно до вимог √ ”крањни та ≥нших закон≥в.

ƒержавн≥ ≥ комунальн≥ господарськ≥ об'Їднанн¤ утворюютьс¤ переважно у форм≥ корпорац≥њ або концерну, незалежно в≥д найменуванн¤ об'Їднанн¤ - комб≥нат, трест тощо (ч. 6 ст. 120 √ ”крањни).

ќсобливим видом об'Їднанн¤ п≥дприЇмств Ї промислово-ф≥нансова група. ѓњ статус, пор¤док створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ визначаЇтьс¤ ст. 125 √ ”крањни, «аконом ”крањни в≥д 21 листопада 1995 р. є 437/95-¬– "ѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥", а також ѕоложенн¤м про створенн¤ (реЇстрац≥ю), реорган≥зац≥ю та л≥кв≥дац≥ю промислово-ф≥нансових груп, затв. постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 липн¤ 1996 р. є 781. ¬≥дпов≥дно до цих нормативних акт≥в промислово-ф≥нансовою групою Ї об'Їднанн¤, ¤ке створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни на певний строк з метою реал≥зац≥њ державних програм розвитку пр≥оритетних галузей виробництва ≥ структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни, включаючи програми зг≥дно з м≥жнародними договорами ”крањни, а також з метою виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ.

ѕрикладом промислово-ф≥нансовоњ групи, що д≥Ї в ”крањн≥, може бути група "“итан", утворена в≥дпов≥дно до постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 травн¤ 2001 р. є 547 дл¤ виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ двоокису титану. ћетою њњ Ї реал≥зац≥¤ омплексноњ програми розвитку кольоровоњ металург≥њ ”крањни на пер≥од до 2010 року; терм≥н д≥њ групи - 5 рок≥в.

ƒо складу промислово-ф≥нансовоњ групи входить головне п≥дприЇмство та учасники. √оловним Ї п≥дприЇмство, створене в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, ¤ке виготовл¤Ї к≥нцеву продукц≥ю промислово-ф≥нансовоњ групи, зд≥йснюЇ њњ збут, сплачуЇ податки в ”крањн≥. √оловним п≥дприЇмством не може бути торг≥вельне п≥дприЇмство, транспортне п≥дприЇмство, п≥дприЇмство сфери громадського харчуванн¤, побутового обслуговуванн¤, матер≥ально-техн≥чного постачанн¤, банк, ф≥нансово-кредитна установа. ”часником промислово-ф≥нансовоњ групи Ї п≥дприЇмство, банк або ≥нша наукова чи проектна установа, орган≥зац≥¤, створена зг≥дно ≥з законодавством ”крањни, ≥ноземна юридична особа, що виробл¤Ї пром≥жну продукц≥ю промислово-ф≥нансовоњ групи або надаЇ банк≥вськ≥ та ≥нш≥ послуги учасникам ≥ головному п≥дприЇмству ≥ маЇ на мет≥ отриманн¤ прибутку.

Ќа в≥дм≥ну в≥д об'Їднань п≥дприЇмств, про ¤к≥ йшлос¤ вище, промислово-ф≥нансова група не Ї юридичною особою ≥ не п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ ¤к суб'Їкт господарюванн¤. √оловне п≥дприЇмство ≥ його учасники за правилами гл. 77 ÷ ”крањни укладають √енеральну угоду про сум≥сну д≥¤льн≥сть дл¤ виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ. ѕри цьому право д≥¤ти в≥д ≥мен≥ промислово-ф≥нансовоњ групи маЇ виключно головне п≥дприЇмство.

«г≥дно з≥ ст. 127 √ ”крањни законом можуть визначатис¤ й ≥нш≥ форми об'Їднанн¤ ≥нтерес≥в п≥дприЇмств (союзи, сп≥лки асоц≥ац≥њ п≥дприЇмц≥в тощо).

Ќа книжкову полицю

«м≥ст

≈лектронна б≥бл≥отека ÷ƒЌ ”ѕ

Сайт управляется системой uCoz