9.3. «бори за спец≥альне природокористуванн¤ та забрудненн¤
навколишнього природного середовища ¤к види еколог≥чних податк≥в
ѕодатки виникли одночасно з виникненн¤м держави ¤к основне джерело њњ доход≥в, без ¤ких вона не могла ≥снувати. ошти платник≥в податк≥в витрачалис¤ на утриманн¤ арм≥й, зведенн¤ рел≥г≥йних, державних та оборонних споруд, проведенн¤ св¤т, роздачу грошей б≥дн¤кам та ≥нш≥ сусп≥льн≥ потреби. ѕершими податками були податки на худобу, прац≥вник≥в та на землю. ” ƒавньому ™гипт≥ основним доходом казни була саме плата за землю. ¬ажливе м≥сце в ≥стор≥њ оподаткуванн¤ пос≥даЇ податкова система ƒавнього –иму, ¤ка прот¤гом усього часу свого ≥снуванн¤ пост≥йно вдосконалювалась ≥ ускладнювалас¤.
”крањнська податкова система фактично була створена прот¤гом останн≥х дес¤ти рок≥в. ” процес≥ трансформац≥њ сусп≥льства на основ≥ принцип≥в демократ≥њ ≥ ринковоњ економ≥ки суттЇво зросла роль податк≥в, ¤к≥ Ї необх≥дною ланкою ф≥нансово-економ≥чних в≥дносин у сусп≥льств≥.
ѕринципи побудови системи оподаткуванн¤, види податк≥в, збор≥в ≥ обов'¤зкових платеж≥в, напр¤ми њх зарахуванн¤, платник≥в податк≥в ≥ об'Їкти оподаткуванн¤ та в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про податки визначен≥ «аконом ”крањни Ђѕро систему оподаткуванн¤ї (1991). —истема еколог≥чних податк≥в все ще не сформована. ” законодавств≥ ”крањни не запроваджено терм≥на Ђеколог≥чн≥ податкиї, незважаючи на те, що р¤д платеж≥в, ¤к≥ справл¤ютьс¤ до державного бюджету, мають назву Ђзб≥р за використанн¤ природних ресурс≥вї або Ђзб≥р за забрудненн¤ навколишнього природного середовищаї, по сут≥ Ї еколог≥чними податками. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї система еколог≥чних податк≥в в ”крањн≥ мала б мати таку структуру (рис. 2).
—истема еколог≥чних податк≥в потребуЇ свого вдосконаленн¤, оск≥льки маЇ включати ще ≥нш≥ њх види, зокрема податки на продукц≥ю (енергом≥стку, екологонебезпечну тощо).
«б≥р (плата) за користуванн¤ природними ресурсами виражаЇ економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж власником ресурс≥в ≥ природокористувачами, що зд≥йснюють њх експлуатац≥ю. «б≥р за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в справл¤Їтьс¤ з ус≥х природокористувач≥в Ч п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ установ незалежно в≥д форм власност≥, в тому числ≥ тих, що створюютьс¤ за участю ≥ноземних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б та м≥жнародних неур¤дових орган≥зац≥й, ≥ноземними юридичними особами, громад¤нами та особами без громад¤нства, ¤к≥ зд≥йснюють спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в на територ≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до чинного законодавства.
«б≥р за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в Ї обов'¤зковим (¤к ≥ ≥нш≥ податки) ≥ справл¤Їтьс¤ ¤к власне плата за природн≥ ресурси, у форм≥ орендноњ плати, ¤кщо природний ресурс надано в тимчасове користуванн¤ на умовах оренди, чи у вигл¤д≥ штрафних санкц≥й при порушенн≥ догов≥рних умов, на ¤ких ресурс наданий у використанн¤ чи користуванн¤.
”мови використанн¤ природних ресурс≥в визначаютьс¤ дозволом на спец≥альне природокористуванн¤, договором оренди чи концес≥њ, л≥ценз≥Їю чи ≥ншим передбаченим законодавством юридичним документом. ƒл¤ кожного природокористувача встановлюютьс¤ л≥м≥ти (обс¤ги, квоти), норми ≥ режими використанн¤, ≥нш≥ параметри, умови ≥ правила використанн¤ природних ресурс≥в.
¬ерховна –ада ”крањни та м≥сцев≥ ради в межах своЇњ компетенц≥њ можуть встановлювати п≥льгов≥ умови використанн¤ природних ресурс≥в дл¤ окремих категор≥й природокористувач≥в (п≥льгов≥ коеф≥ц≥Їнти до норматив≥в плати, зв≥льненн¤ в≥д сплати на певний терм≥н, в≥дстрочка виплат тощо). ƒопускаЇтьс¤ встановленн¤ тимчасових норматив≥в плати чи л≥м≥т≥в (квот) на природокористуванн¤, виход¤чи з конкретноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ, стану об'Їкта справл¤нн¤ плати чи л≥м≥туванн¤, технолог≥чного р≥вн¤ виробництва та ≥нших фактор≥в.
¬заЇмов≥дносини м≥ж власниками природних ресурс≥в та природо-користувачами у питанн¤х плати, встановленн¤ л≥м≥т≥в, пор¤дку видач≥ дозвол≥в визначаютьс¤ законодавством ”крањни та р≥шенн¤ми м≥сцевих орган≥в влади в≥дпов≥дно до њх компетенц≥њ:
Ч щодо ресурс≥в загальнодержавного значенн¤ (ресурс≥в виключноњ економ≥чноњ (морськоњ) зони, п≥дземних вод, поверхневих вод, що знаход¤тьс¤ або використовуютьс¤ на територ≥њ б≥льш ¤к одн≥Їњ об ласт≥, л≥сових ресурс≥в державного значенн¤, ресурс≥в природно-за-пов≥дного фонду республ≥канського значенн¤, корисних копалин (за вин¤тком загальнопоширених) Ч законодавчими актами та нормативними документами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, розробленими на њх виконанн¤;
Ч дл¤ ресурс≥в м≥сцевого значенн¤ Ч р≥шенн¤ми ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих (обласних, ињвськоњ, —евастопольськоњ м≥ських) рад.
–озм≥ри збор≥в (платеж≥в) за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в, пор¤док справл¤нн¤ ≥ розпод≥лу регламентуютьс¤ законодавчими та нормативними документами, затвердженими ¬ерховною –адою, ур¤дом ”крањни чи в≥домчими нормативними документами, зареЇстрованими ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни. –озм≥ри орендноњ плати встановлюютьс¤ у межах, визначених законодавством, та за згодою стор≥н.
¬ основу механ≥зму встановленн¤ збор≥в (платеж≥в) за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в покладен≥ в≥дносини власност≥ на природн≥ ресурси та рентний п≥дх≥д до њх економ≥чноњ оц≥нки. ÷≥ засади передбачають визначенн¤ розм≥р≥в плати залежно в≥д економ≥ко-правового режиму природокористуванн¤; деф≥цитност≥, ¤кост≥, м≥сцезнаходженн¤ (доступност≥), ц≥льового призначенн¤ ресурсу; кон'юнктури внутр≥шнього та м≥жнародного ринк≥в ≥, в≥дпов≥дно, ц≥ни реал≥зац≥њ продукц≥њ природокористуванн¤.
–озрахунок збор≥в (платеж≥в) за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в виходить ≥з норматив≥в плати, ¤к≥ визначаютьс¤ на основ≥ даних державного обл≥ку в≥дпов≥дних ресурс≥в, кадастрових та ≥нших економ≥чних оц≥нок ≥ диференц≥юютьс¤ залежно в≥д ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних характеристик природних ресурс≥в, њх поширеност≥, можливостей в≥дтворенн¤, м≥сцезнаходженн¤, умов використанн¤.
«б≥р за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в установлюЇтьс¤ на основ≥ норматив≥в збор≥в ≥ л≥м≥т≥в њх використанн¤. Ќормативи збору за використанн¤ природних ресурс≥в визначаютьс¤ з урахуванн¤м њх поширеност≥, ¤кост≥, можливост≥ в≥дтворенн¤, доступност≥, комплексност≥, продуктивност≥, м≥сцезнаходженн¤, можливост≥ переробки, знешкодженн¤ ≥ утил≥зац≥њ в≥дход≥в та ≥нших фактор≥в. Ќормативи збору за використанн¤ природних ресурс≥в, а також пор¤док його ст¤гненн¤ встановлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. Ћ≥м≥ти використанн¤ природних ресурс≥в встановлюютьс¤ в пор¤дку, що визначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласними, м≥ськими (м≥ста загальнодержавного значенн¤)радами, кр≥м випадк≥в, коли природн≥ ресурси мають загальнодержавне значенн¤. Ћ≥м≥ти використанн¤ природних ресурс≥в загальнодержавного значенн¤ встановлюютьс¤ в пор¤дку, що визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. «бори за використанн¤ природних ресурс≥в у межах встановлених л≥м≥т≥в в≥днос¤тьс¤ на витрати виробництва, а за понадл≥м≥тне використанн¤ та зниженн¤ њх ¤кост≥ ст¤гуютьс¤ з прибутку, що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й чи громад¤н.
«бори за використанн¤ природних ресурс≥в надход¤ть до м≥сцевих бюджет≥в, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим та державного бюджету ”крањни ≥ спр¤мовуютьс¤ на виконанн¤ роб≥т з в≥дтворенн¤, п≥дтриманн¤ цих ресурс≥в у належному стан≥. «бори за використанн¤ природних ресурс≥в м≥сцевого значенн¤ надход¤ть до республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих бюджет≥в. «бори за використанн¤ природних ресурс≥в зараховуютьс¤ до в≥дпов≥дних бюджет≥в зг≥дно з чинним законодавством.
¬≥дпов≥дно до одексу ”крањни про надра запроваджена плата за користуванн¤ надрами. ѕлата справл¤Їтьс¤ за користуванн¤ надрами в межах територ≥њ ”крањни, њњ континентального шельфу ≥ виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони. ѕлата за користуванн¤ надрами справл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥: платеж≥в за користуванн¤ надрами; в≥драхувань за геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету; збору за видачу спец≥альних дозвол≥в (л≥ценз≥й); акцизного збору. ѕлата за користуванн¤ надрами не зв≥льн¤Ї користувач≥в в≥д сплати ≥нших обов'¤зкових платеж≥в, передбачених законодавчими актами ”крањни.
ѕлатеж≥ за користуванн¤ надрами спр¤мовуютьс¤ до державного бюджету, бюджет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ у сп≥вв≥дношенн≥, ¤ке ран≥ше було встановлено законодавством про охорону навколишнього природного середовища, а зараз щороку регулюЇтьс¤ законом ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањни.
¬≥дпов≥дно до Ћ≥сового кодексу ”крањни запроваджена плата за використанн¤ л≥сових ресурс≥в та користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду. ѕри цьому встановлено, що загальне використанн¤ л≥сових ресурс≥в Ї безплатним. —пец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в Ї платним, кр≥м розм≥щенн¤ пас≥к та користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду дл¤ потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних ≥ туристичних ц≥лей та проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т. ѕлата справл¤Їтьс¤ за встановленими таксами або у вигл¤д≥ орендноњ плати чи доходу, одержаного в≥д реал≥зац≥њ л≥сових ресурс≥в на конкурсних умовах. –озм≥р плати за спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в та користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду встановлюЇтьс¤ виход¤чи з л≥м≥т≥в њх використанн¤ ≥ такс на л≥сову продукц≥ю та послуги з урахуванн¤м ¤кост≥ ≥ доступност≥. “акси ≥ пор¤док справл¤нн¤ таких платеж≥в встановлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ” раз≥ застосуванн¤ конкурсних умов реал≥зац≥њ л≥сових ресурс≥в плата за них встановлюЇтьс¤ не нижче в≥д д≥ючих такс. ћ≥сцев≥ ради в межах своЇњ компетенц≥њ можуть встановлювати п≥льги щодо справл¤нн¤ платеж≥в, передбачених цим одексом.
¬одним кодексом ”крањни передбачен≥ збори за спец≥альне водокористуванн¤. «б≥р за спец≥альне водокористуванн¤ справл¤Їтьс¤ з метою стимулюванн¤ рац≥онального використанн¤ ≥ охорони вод та в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в ≥ включаЇ зб≥р за використанн¤ води, водних об'Їкт≥в та за скиданн¤ забруднюючих речовин. –озм≥р збору за використанн¤ води визначаЇтьс¤ на основ≥ норматив≥в збору, фактичних обс¤г≥в використаноњ води та встановлених л≥м≥т≥в використанн¤ води. –озм≥р збору за використанн¤ води водних об'Їкт≥в дл¤ потреб, не пов'¤заних ≥з вилученн¤м води з водних об'Їкт≥в, визначаЇтьс¤: дл¤ потреб г≥дроенергетики Ч на основ≥ норматив≥в збору, фактичних обс¤г≥в води, пропущеноњ через турб≥ни, та л≥м≥т≥в використанн¤ води (кр≥м г≥дроакумулюючих електростанц≥й, ¤к≥ функц≥ону-ють у комплекс≥ з г≥дроелектростанц≥¤ми); дл¤ потреб водного транспорту Ч на основ≥ норматив≥в збору та часу користуванн¤ поверхневими водами у зв≥тному пер≥од≥; дл¤ потреб рибництва Ч на основ≥ норматив≥в збору та фактичних обс¤г≥в води, необх≥дноњ дл¤ поповненн¤ ставк≥в п≥д час розведенн¤ риби та ≥нших водних живих ресурс≥в у рибних господарствах. «б≥р за воду, втрачену при њњ транспортуванн≥, ст¤гуЇтьс¤ з власник≥в мереж водопостачанн¤. «а скиданн¤ забруднюючих речовин ≥з дренажними водами у водн≥ об'Їкти з систем, що захищають с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ та населен≥ пункти в≥д п≥дтопленн¤ (за вин¤тком дренажних вод промислових об'Їкт≥в), зб≥р не справл¤Їтьс¤, ¤кщо таке скиданн¤ не пог≥ршуЇ ¤кост≥ води водних об'Їкт≥в у межах встановлених категор≥й.
«аконом ”крањни Ђѕро рослинний св≥тї передбачено ст¤гненн¤ збору за спец≥альне використанн¤ природних рослинних ресурс≥в. –озм≥р збору визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м природних запас≥в, поширенн¤, ц≥нност≥, можливост≥ в≥дтворенн¤, продуктивност≥ цих ресурс≥в. ¬≥д збору за спец≥альне використанн¤ природних рослинних ресурс≥в зв≥льн¤ютьс¤ науково-досл≥дн≥ установи, навчальн≥ та осв≥тн≥ заклади, що провод¤ть науков≥ досл≥дженн¤ об'Їкт≥в рослинного св≥ту з метою њх охорони, невиснажливого використанн¤ та в≥дтворенн¤, за вин¤тком використанн¤ ними дикорослих судинних рослин, мохопод≥бних, водоростей, лишайник≥в, а також гриб≥в, види ¤ких занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, та природних рослинних угруповань, занесених до «еленоњ книги ”крањни. ¬≥д збору за спец≥альне використанн¤ природних рослинних ресурс≥в також зв≥льн¤ютьс¤ власники земельних д≥л¤нок, користувач≥ (в тому числ≥ орендар≥) земельних д≥л¤нок, дл¤ задоволенн¤ природними рослинними ресурсами власних потреб без права њх реал≥зац≥њ, за вин¤тком використанн¤ ними дикорослих судинних рослин, мохопод≥бних, водоростей, лишайник≥в, а також гриб≥в, види ¤ких занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, та природних рослинних угруповань, занесених до «еленоњ книги ”крањни. ѕор¤док визначенн¤ збору та нормативи плати за спец≥альне використанн¤ природних рослинних ресурс≥в встановлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«б≥р за спец≥альне використанн¤ природних рослинних ресурс≥в загальнодержавного значенн¤ зараховуЇтьс¤ до в≥дпов≥дних бюджет≥в зг≥дно ≥з законодавством. «б≥р за спец≥альне використанн¤ природних рослинних ресурс≥в м≥сцевого значенн¤ зараховуЇтьс¤ в повному розм≥р≥ до в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в.
«аконом ”крањни Ђѕро тваринний св≥тї передбачений зб≥р за так≥ види спец≥ального використанн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту: мисливство; рибальство, включаючи добуванн¤ водних безхребетних тварин; використанн¤ диких тварин з метою отриманн¤ продукт≥в њх життЇд≥¤льност≥; добуванн¤ (придбанн¤) диких тварин з метою њх утриманн¤ ≥ розведенн¤ у нап≥вв≥льних умовах чи в невол≥; використанн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту в наукових, культурно-осв≥тн≥х, виховних та естетичних ц≥л¤х у раз≥ њх вилученн¤ з природного середовища з метою отриманн¤ прибутку. –озм≥р збору встановлюЇтьс¤ залежно в≥д виду (групи вид≥в) тварин, мети та обс¤г≥в њх використанн¤, поширенн¤ та ц≥нност≥, з урахуванн¤м м≥сцезнаходженн¤, ¤кост≥, продуктивност≥ територ≥њ та ≥нших еколог≥чних ≥ економ≥чних фактор≥в. —пец≥альне використанн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту в наукових, культурно-осв≥тн≥х, виховних та естетичних ц≥л¤х (¤кщо це не пов'¤зане з отриманн¤м прибутку), з метою в≥дтворенн¤ тваринного св≥ту, пор¤тунку диких тварин, ¤к≥ зазнають лиха, регулюванн¤ чисельност≥ диких тварин в ≥нтересах охорони здоров'¤ населенн¤ ≥ в≥дверненн¤ запод≥¤нн¤ шкодиприродному середовищу, господарськ≥й та ≥нш≥й д≥¤льност≥, а також регулюванн¤ чисельност≥ хижих ≥ шк≥дливих тварин у пор¤дку веденн¤ мисливського ≥ рибного господарства зд≥йснюЇтьс¤ без справл¤нн¤ збору. ѕор¤док справл¤нн¤ ≥ розм≥ри збору за спец≥альне використанн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту встановлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ќкремим блоком виступаЇ плата за землю, пор¤док справл¤нн¤ ¤коњ загалом регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро плату за землюї, проте окрем≥ норми, передус≥м т≥, що стосуютьс¤ розм≥р≥в плати та напр¤м≥в використанн¤ отриманих в≥д нењ кошт≥в, упродовж останн≥х рок≥в традиц≥йно зм≥нюютьс¤ щор≥чними законами про ƒержбюджет. «агалом же «аконом ”крањни Ђѕро плату за землюї визначено, що використанн¤ земл≥ в ”крањн≥ Ї платним. ѕлата за землю справл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ земельного податку або орендноњ плати, що визначаЇтьс¤ залежно в≥д грошовоњ оц≥нки земель. ¬ласники земельних д≥л¤нок, земельних часток (пањв) та землекористувач≥, кр≥м орендар≥в та ≥нвестор≥в Ч учасник≥в угоди про розпод≥л продукц≥њ, сплачують земельний податок. «а земельн≥ д≥л¤нки, надан≥ в оренду, справл¤Їтьс¤ орендна плата. –озм≥р земельного податку не залежить в≥д результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ власник≥в земл≥ та землекористувач≥в.
ќб'Їктом плати за землю Ї земельна д≥л¤нка, а також земельна частка (пай), ¤ка перебуваЇ у власност≥ або користуванн≥, в тому числ≥ на умовах оренди. —уб'Їктом плати за землю (платником) Ї власник земельноњ д≥л¤нки, земельноњ частки (паю) ≥ землекористувач, у тому числ≥ орендар.
—тавки земельного податку з одного гектара с≥льськогосподарських уг≥дь встановлюютьс¤ у в≥дсотках в≥д њх грошовоњ оц≥нки. —тавки земельного податку за земельн≥ д≥л¤нки (за вин¤тком с≥льськогосподарських уг≥дь) диференц≥юють та затверджують в≥дпов≥дн≥ с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ ради виход¤чи ≥з середн≥х ставок податку, функц≥онального використанн¤ та м≥сцезнаходженн¤ земельноњ д≥л¤нки, але не вище н≥ж у два рази в≥д середн≥х ставок податку з урахуванн¤м встановлених цим законом коеф≥ц≥Їнт≥в.
ѕодаток за земельн≥ д≥л¤нки на територ≥¤х та об'Їктах природоохоронного, оздоровчого та рекреац≥йного призначенн¤, зайн¤т≥ виробничими, культурно-побутовими, господарськими буд≥вл¤ми ≥ спорудами, що не пов'¤зан≥ з функц≥ональним призначенн¤м цих об'Їкт≥в, справл¤Їтьс¤ у п'¤тикратному розм≥р≥ в≥дпов≥дного земельного податку.
ѕри розрахунку розм≥ру платеж≥в за використанн¤ природних ресурс≥в багато п≥дприЇмств мають п≥льги. ÷е велика група г≥рничодобувних п≥дприЇмств, ¤ка зд≥йснюЇ використанн¤ надр дл¤ добуванн¤ корисних копалин. ћають п≥льги при використанн≥ водних ресурс≥в п≥дприЇмства с≥льського, житлово-комунального, рибного господарства, а також теплов≥ та атомн≥ електростанц≥њ. ¬одночас законодавством не передбачений пор¤док спр¤муванн¤ одержаних у результат≥ використанн¤ п≥льг кошт≥в на проведенн¤ природоохоронних заход≥в.
—истема платеж≥в за використанн¤ природних ресурс≥в, ¤к≥ застосовуютьс¤ у крањнах ≥з ринковою економ≥кою, складаЇтьс¤ з двох тип≥в платеж≥в: платеж≥ за право природокористуванн¤ (¤к≥ под≥л¤ютьс¤ на платеж≥ за право доступу ≥ платеж≥ за право на користуванн¤) та платеж≥ за право на експлуатац≥ю природних ресурс≥в.
ѕлатеж≥ за право користуванн¤ в ц≥лому пов'¤зан≥ з платою за право доступу до простору (територ≥њ), що використовуЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ потреб культури ≥ в≥дпочинку. р≥м надходжень до державного бюджету, ц≥ платеж≥ дають можлив≥сть регулювати доступ до певних територ≥й залежно в≥д њх приймальноњ здатност≥ (потенц≥йноњ м≥сткост≥). ÷≥ платеж≥ ввод¤тьс¤ з метою обмеженн¤ доступу на територ≥њ природних запов≥дник≥в ≥ де¤ких зон, що охорон¤ютьс¤. ¬ ”крањн≥ поки що аналог≥чн≥ платеж≥ не введен≥.
ѕлатеж≥ за право на користуванн¤, ¤к≥ часто пов'¤зан≥ з наданн¤м дозвол≥в на полюванн¤, рибальство, зб≥р р≥дк≥сних вид≥в рослин, в принцип≥, дають можлив≥сть обмежувати експлуатац≥ю живих природних ресурс≥в ≥ забезпечити њх в≥дтворенн¤. ¬ ”крањн≥ њм в≥дпов≥даЇ плата за спец≥альне використанн¤ диких тварин.
ѕринцип Ђзабруднювач платитьї запроваджено в ”крањн≥ в 1991 р. «аконом Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, статтею 44 ¤кого встановлено, що в крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ плата за забрудненн¤ навколишнього природного середовища. ќдним ≥з перших еколого-економ≥чних ≥нструмент≥в став механ≥зм плати за забрудненн¤ навколишнього природного середовища, впроваджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 13 с≥чн¤ 1992 р. є 18 Ђѕро затвердженн¤ ѕор¤дку визначенн¤ плати ≥ ст¤гненн¤ платеж≥в за забрудненн¤ навколишнього природного середовища та ѕоложенн¤ про республ≥канський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовищаї. «годом ц≥ нормативн≥ акти були скасован≥ ≥ на њх зам≥ну була прийн¤та постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 1 березн¤ 1999 р. є 303 Ђѕро затвердженн¤ ѕор¤дку встановленн¤ норматив≥в збору за забрудненн¤ навколишнього природного середовища ≥ ст¤гненн¤ цього зборуї, ¤кою визначен≥ Їдин≥ на територ≥њ ”крањни правила встановленн¤ норматив≥в збору за забрудненн¤ навколишнього природного середовища, а також його ст¤гненн¤. «азначений зб≥р, зокрема, справл¤Їтьс¤ за: викиди в атмосферне пов≥тр¤ забруднюючих речовин стац≥онарними та пересувними джерелами забрудненн¤; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водн≥ об'Їкти; розм≥щенн¤ в≥дход≥в. “еритор≥альн≥ органи ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища ”крањни подають до орган≥в державноњ податковоњ служби перел≥к п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, громад¤н Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ким в установленому пор¤дку видано дозволи на викиди, спец≥альне водокористуванн¤ та розм≥щенн¤ в≥дход≥в.
Ќормативи збору за викиди стац≥онарними джерелами забрудненн¤ та скиди, а також нормативи збору за розм≥щенн¤ в≥дход≥в встановлюютьс¤ в≥дпов≥дно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки в≥дход≥в. ¬раховуючи м≥сцев≥ умови, –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥, ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ ради за поданн¤м територ≥альних орган≥в ћ≥нприроди ”крањни можуть зб≥льшувати перел≥к вид≥в забруднюючих речовин, на ¤к≥ встановлюЇтьс¤ зб≥р за викиди ≥ скиди. —уми збору, ¤кий справл¤Їтьс¤ за викиди стац≥онарними джерелами забрудненн¤, скиди ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в, обчислюютьс¤ платниками збору самост≥йно на п≥дстав≥ затверджених л≥м≥т≥в (щодо скид≥в ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в) виход¤чи з фактичних обс¤г≥в викид≥в, скид≥в ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в, норматив≥в збору та визначених за м≥сцем знаходженн¤ цих джерел коригуючих коеф≥ц≥Їнт≥в.Ћ≥м≥ти скид≥в у водн≥ об'Їкти державного значенн¤ дл¤ первинних водокористувач≥в визначаютьс¤ у дозволах на спец≥альне водокористуванн¤, ¤к≥ видають територ≥альн≥ органи ћ≥нприроди ”крањни.
Ћ≥м≥ти скид≥в забруднюючих речовин у водн≥ об'Їкти м≥сцевого значенн¤ дл¤ первинних водокористувач≥в визначаютьс¤ у дозволах на спец≥альне водокористуванн¤, ¤к≥ видаютьс¤ м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми, а в м≥стах обласного значенн¤ Ч виконавчими органами рад за поданн¤м територ≥альних орган≥в ћ≥нприроди ”крањни. Ћ≥м≥ти розм≥щенн¤ в≥дход≥в визначаютьс¤ у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ќбс¤ги скид≥в, пов'¤заних ≥з проведенн¤м планового ремонту канал≥зац≥йних мереж ≥ споруд, в≥днос¤тьс¤ до загального л≥м≥ту скид≥в. ќбс¤ги та умови проведенн¤ таких скид≥в погоджуютьс¤ з територ≥альними органами ћ≥нприроди ”крањни. «б≥р, ¤кий справл¤Їтьс¤ за ц≥ скиди, нараховуЇтьс¤ ¤к за скиди, що провод¤тьс¤ в межах установлених л≥м≥т≥в. ” раз≥ перевищенн¤ ѕогодженого обс¤гу скид≥в та порушенн¤ умов њх проведенн¤, пов'¤заних ≥з плановим ремонтом канал≥зац≥йних мереж ≥ споруд, зб≥р (плата) обчислюЇтьс¤ ¤к за понадл≥м≥тн≥ скиди, а збитки, запод≥¤н≥ навколишньому природному середовищу, в≥дшкодовуютьс¤ в установленому законодавством пор¤дку. «а понадл≥м≥тн≥ обс¤ги скид≥в ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в зб≥р обчислюЇтьс¤ в установленому пор¤дку в п'¤тикратному розм≥р≥. ” раз≥ в≥дсутност≥ у платник≥в збору затверджених в установленому пор¤дку л≥м≥т≥в скид≥в ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в зб≥р справл¤Їтьс¤ ¤к за понадл≥м≥тн≥ скиди та розм≥щенн¤ в≥дход≥в в≥дпов≥дно до њх обс¤г≥в.
«б≥р, ¤кий справл¤Їтьс¤ за скиди та розм≥щенн¤ в≥дход≥в у межах л≥м≥т≥в, в≥дноситьс¤ на валов≥ витрати виробництва та об≥гу, а за перевищенн¤ цих л≥м≥т≥в Ч справл¤Їтьс¤ за рахунок прибутку, що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ юридичних ос≥б. ‘≥зичн≥ особи Ч суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в≥днос¤ть зб≥р до складу витрат виробництва (об≥гу). «б≥р, ¤кий справл¤Їтьс¤ за викиди стац≥онарними та пересувними джерелами забрудненн¤, також в≥дноситьс¤ на валов≥ витрати виробництва та об≥гу. ƒл¤ бюджетних орган≥зац≥й зб≥р за забрудненн¤ навколишнього природного середовища в≥дноситьс¤ на видатки ≥ передбачаЇтьс¤ в кошторис≥ доход≥в ≥ видатк≥в.
ѕлатники несуть в≥дпов≥дальн≥сть за правильн≥сть обчисленн¤ та своЇчасну сплату збору зг≥дно ≥з законодавством. Ќе внесен≥ своЇчасно кошти збору ст¤гуютьс¤ з платник≥в у встановленому законодавством пор¤дку. —плата збору не зв≥льн¤Ї юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б в≥д в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих порушенн¤м природоохоронного законодавства.
онтроль за дотриманн¤м л≥м≥т≥в скид≥в та розм≥щенн¤ в≥дход≥в зд≥йснюЇтьс¤ територ≥альними органами ћ≥нприроди ”крањни. онтроль за своЇчасн≥стю та повнотою сплати збору зд≥йснюЇтьс¤ органами державноњ податковоњ служби. ќстанн≥ залучають за попередн≥м узгодженн¤м територ≥альн≥ органи ћ≥нприроди ”крањни дл¤ перев≥рки правильност≥ визначенн¤ платниками фактичних обс¤г≥в викид≥в стац≥онарними джерелами забрудненн¤, скид≥в та розм≥щенн¤ в≥дход≥в.
ѕлата за забрудненн¤, ¤ка залежить в≥д к≥лькост≥ та ¤кост≥ забруднюючих речовин, складаЇтьс¤ ≥з: плати за викиди в атмосферу, плати за забрудненн¤ вод та плати за розм≥щенн¤ в≥дход≥в.
ѕлатеж≥ п≥дприЇмств за викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнЇ природне середовище та розм≥щенн¤ в≥дход≥в у межах л≥м≥т≥в в≥днос¤тьс¤ на витрати виробництва, за перевищенн¤ л≥м≥т≥в Ч берутьс¤ з прибутку.
ѕри визначенн≥ розм≥р≥в платеж≥в застосовуютьс¤ п≥двищувальн≥ коеф≥ц≥Їнти, ¤к≥ залежать в≥д таких чинник≥в: к≥лькост≥ жител≥в населеного пункту; типу населеного пункту (промисловий, рекреац≥йний); м≥сц¤ розм≥щенн¤ в≥дход≥в ≥ обладнанн¤ дл¤ њх розм≥щенн¤; басейну мор≥в ≥ р≥к.
” систем≥ регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин у галуз≥ охорони довк≥лл¤ плата за забрудненн¤ несе р≥зноман≥тне навантаженн¤ Ч стимулююче, координац≥йне, контролююче та компенсац≥йне.
—тимулюючий б≥к збору за забрудненн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в його вплив≥ на економ≥чн≥ ≥нтереси еколог≥чно небезпечних п≥дприЇмств шл¤хом п≥двищенн¤ або зменшенн¤ економ≥чного тиску на них залежно в≥д обс¤г≥в викид≥в (скид≥в) у довк≥лл¤ (чим б≥льший обс¤г викиду Ч тим вища плата). «а понадл≥м≥тн≥ викиди, скиди забруднюючих речовин, розм≥щенн¤ в≥дход≥в додатково застосовуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт в≥д 1 до 5. ƒл¤ п≥дприЇмств електроенергетики до к≥нц¤ 1997 р. ≥снував п≥льговий коеф≥ц≥Їнт Ч 0,1.
оординац≥йний б≥к плати за забрудненн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що за њњ допомогою визначаЇтьс¤ ф≥нансова частка кожного забруднювача у забезпеченн≥ колективних зусиль у галуз≥ охорони довк≥лл¤ в≥д забрудненн¤ (нормативи плати встановлюютьс¤ щодо кожного ≥нгред≥Їнта забруднюючих речовин (в≥дход≥в) з урахуванн¤м ступен¤ небезпечност≥ њх дл¤ навколишнього природного середовища та здоров'¤ населенн¤). р≥м того, за допомогою такоњ плати д≥њ вс≥х забруднювач≥в узгоджуютьс¤ з потребами в≥дпов≥дних територ≥й у вир≥шенн≥ еколог≥чних проблем (базов≥ нормативи збору мають враховувати природно-кл≥матичн≥ особливост≥ територ≥й, стан довк≥лл¤ в м≥сц≥ розташуванн¤ джерел забрудненн¤).
онтролююча функц≥¤ збору за забрудненн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ у використанн≥ його ¤к засобу реагуванн¤ на дос¤гнут≥ п≥дприЇмствами-забруднювачами результати у сфер≥ охорони довк≥лл¤. «алежно в≥д цих результат≥в контролюючий орган може залишити норматив плати незм≥нним або п≥двищити його, а також може частково чи повн≥стю зв≥льнити в≥д плати за забрудненн¤ довк≥лл¤, ¤кщо впроваджуютьс¤ ефективн≥ технолог≥чн≥ заходи щодо зменшенн¤ викид≥в (скид≥в) забруднюючих речовин у навколишнЇ середовище.
омпенсац≥йна функц≥¤ Ч найважлив≥ша в механ≥зм≥ збору за забрудненн¤ довк≥лл¤. ¬≥дпов≥дн≥ платеж≥ мають акумулюватись у позабюджетних фондах охорони навколишнього природного середовища ≥ забезпечувати ф≥нансуванн¤ заход≥в, пов'¤заних з усуненн¤м негативного впливу забрудненн¤ на середовище перебуванн¤ людини. онцентрац≥¤ в≥дпов≥дних платеж≥в у спец≥альних загальнодержавному та м≥сцевих позабюджетних фондах даЇ змогу п≥двищити соц≥ально-економ≥чну ефективн≥сть ≥нвестиц≥й в охорону довк≥лл¤ в≥д забрудненн¤. ” ц≥й сфер≥ сусп≥льних в≥дносин плата за забрудненн¤ навколишнього середовища виступаЇ не Їдиним засобом в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, що запод≥юютьс¤ довк≥ллю токсичними х≥м≥чними речовинами та в≥дходами виробництва. “аку саму функц≥ю виконуЇ й цив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть.
—л≥д зазначити, що застосуванн¤ принципу Ђзабруднювач платитьї у в≥тчизн¤н≥й практиц≥ ще не розкрило вс≥х його потенц≥йних можливостей саме в к≥нцев≥й його мет≥ Ч забезпечити компенсац≥ю витрат, необх≥дних дл¤ л≥кв≥дац≥њ ≥ нейтрал≥зац≥њ насл≥дк≥в забрудненн¤ довк≥лл¤. ѕроблеми, що тут виникають, пов'¤зан≥ з недол≥ками в механ≥змах використанн¤ кошт≥в, ¤к≥ отримуютьс¤ за рахунок платеж≥в за забрудненн¤.
ЌагадаЇмо, що у св≥т≥ в≥доме застосуванн¤ ≥ншого п≥дходу до справл¤нн¤ платеж≥в за забрудненн¤ довк≥лл¤, зокрема так званого принципу бульбашки, коли платеж≥ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж п≥дприЇмствами у процентному в≥дношенн≥ до обс¤гу шк≥дливих викид≥в у довк≥лл¤, а кожне нове виробництво допускаЇтьс¤ т≥льки в межах цих обс¤г≥в за умови зменшенн¤ забрудненн¤ д≥ючим п≥дприЇмством (продаж права на викиди) або повноњ утил≥зац≥њ викид≥в нововведеним суб'Їктом господарюванн¤.