‘≥нансуванн¤ Ч врегульована нормативно-правовими нормами або певними правилами процедура вид≥ленн¤ кошт≥в на розвиток, виконанн¤ програм, утриманн¤ орган≥в влади, соц≥альн≥, еколог≥чн≥ та ≥нш≥ потреби. ƒжерелами ф≥нансуванн¤ Ї державний бюджет, бюджети орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, власн≥ кошти п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, ф≥зичних ос≥б.
ќснови ф≥нансуванн¤ природоохоронноњ д≥¤льност≥ були закладен≥ ще в пер≥од функц≥онуванн¤ рад¤нськоњ плановоњ економ≥ки. ќсновним джерелом кошт≥в на природоохоронну д≥¤льн≥сть був державний та м≥сцев≥ бюджети, бюджети м≥н≥стерств. ѕ≥дприЇмства могли ф≥нансувати природоохоронн≥ заходи т≥льки за рахунок свого прибутку. ќск≥льки п≥дприЇмству директивно встановлювавс¤ плановий обс¤г прибутку ≥ напр¤ми його використанн¤, розгл¤дати власн≥ витрати п≥дприЇмств ¤к незалежне джерело ф≥нансових ресурс≥в, що спр¤мовувались на вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем, немаЇ п≥дстав. “ому можна стверджувати, що в еколого-економ≥чн≥й сфер≥ держава монопол≥зувала не лише функц≥њ орган≥зац≥њ, виробництва ≥ споживанн¤, зд≥йсненн¤ контролю, а й ф≥нансового забезпеченн¤.
Ќадал≥ при переход≥ до ринковоњ економ≥ки та у процес≥ реформуванн¤ системи ф≥нансуванн¤ були втрачен≥ попередн≥ джерела витрат на природоохоронн≥ потреби. ” державному та м≥сцевих бюджетах витрати на охорону навколишнього природного середовища у в≥дносному вираженн≥ значно скоротились. ѕ≥дприЇмства, б≥льш≥сть з ¤ких опинились у важкому ф≥нансовому становищ≥, ви¤вилис¤ неспроможними в≥дшукати необх≥дн≥ кошти на ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в за рахунок власних джерел.
«ауважимо, що ф≥нансуванн¤ залишаЇтьс¤ важливим важелем реал≥зац≥њ еколог≥чноњ функц≥њ держави. —татт¤ 41 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї до економ≥чних важел≥в в≥дносить Ђвизначенн¤ джерела ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо охорони навколишнього природного середовищаї. ѕ'¤тнадц¤тир≥чний досв≥д застосуванн¤ «акону св≥дчить про недостатн≥сть такого п≥дходу. ≈колог≥чна функц≥¤ держави Ї засобом реал≥зац≥њ њњ обов'¤зку перед громад¤нським сусп≥льством, закр≥пленим у онституц≥њ ”крањни (ст. 16). “ому держава зобов'¤зана забезпечувати ф≥нансуванн¤ еколог≥чних витрат за рахунок ¤к бюджету, так ≥ кошт≥в забруднювач≥в довк≥лл¤ таприродокористувач≥в.
—таттею 42 «акону встановлено, що в ”крањн≥ ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо охорони навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих бюджет≥в, кошт≥в п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, фонд≥в охорони навколишнього природного середовища, добров≥льних внеск≥в та ≥нших кошт≥в. ¬≥дпов≥дно до законодавства ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо охорони навколишнього природного середовища передбачаЇтьс¤ ƒержавним бюджетом ”крањни (проект закону про ƒержавний бюджет ”крањни розробл¤Їтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а приймаЇтьс¤ цей закон ¬ерховною –адою ”крањни) та м≥сцевими бюджетами (проекти бюджет≥в област≥, району розробл¤ютьс¤ обласними, районними державними адм≥н≥страц≥¤ми, а затверджуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ бюджети обласними, районними радами; с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ бюджети формуютьс¤ с≥льськими, селищними, м≥ськими радами та њх виконавчими органами).
¬икористанн¤ ¤к джерела ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в власних кошт≥в п≥дприЇмств передбачено ≥ √осподарським кодексом ”крањни. р≥м того, в≥дпов≥дно до п. 47 постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 травн¤ 1995 р. у раз≥ необх≥дност≥ п≥дприЇмства можуть користуватис¤ банк≥вським кредитом дл¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо впровадженн¤ еколог≥чно безпечних технолог≥й, устаткуванн¤, очисних систем, рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в, а також дл¤ визначених ц≥лей ≥ коштами позабюджетних фонд≥в охорони навколишнього природного середовища, що створюютьс¤ на державному ≥ м≥сцевому р≥вн¤х.
” 1991-2007 рр. в ”крањн≥, ¤к ≥ в багатьох крањнах ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи того пер≥оду, збер≥галис¤ неспри¤тлив≥ умови дл¤ ф≥нансуванн¤ природоохоронноњ д≥¤льност≥ ≥, особливо, ≥нвестиц≥й. ƒо головних неспри¤тливих фактор≥в можна в≥днести: зменшенн¤ уваги громадських орган≥зац≥й ≥ населенн¤ до еколог≥чноњ проблематики ≥, ¤к насл≥док, Ч недостатн¤ пол≥тична п≥дтримка природоохоронноњ д≥¤льност≥ з боку законодавчих ≥ виконавчих орган≥в влади; недопустимо висока варт≥сть кредитних ресурс≥в; важкий ф≥нансовий стан б≥льшост≥ п≥дприЇмств базових галузей промисловост≥, ускладнений хрон≥чними неплатежами; недосконал≥сть природоохоронного законодавства, слабк≥сть адм≥н≥стративноњ системи.
” цих умовах одним ≥з найб≥льш важливих джерел ф≥нансуванн¤ природоохоронноњ д≥¤льност≥ слушно вважаютьс¤ бюджетн≥ та позабюджетн≥ фонди охорони навколишнього природного середовища (еколог≥чн≥ фонди), ¤к≥ виникли в крањнах з перех≥дною економ≥кою, коли держава вже не забезпечуЇ ф≥нансуванн¤ в галуз≥ охорони довк≥лл¤, а приватний кап≥тал ще не спроможний це зробити, њх по¤ва зумовлена хрон≥чними ≥ надто великими щор≥чними деф≥цитами державного бюджету. —аме завд¤ки ≥снуванню таких еколог≥чних фонд≥в ¤к на загальнодержавному, так ≥ рег≥ональних ≥ м≥сцевих р≥вн¤х з'¤вилас¤ реальна можлив≥сть нагромаджувати в≥дпов≥дн≥ кошти дл¤ реал≥зац≥њ природоохоронних програм ≥ проект≥в.
ќсновним завданн¤м створенн¤ еколог≥чних фонд≥в було формуванн¤ автономного, незалежного в≥д держбюджету, централ≥зованого ф≥нансуванн¤ природоохоронноњ д≥¤льност≥. ѕри цьому передбачалос¤, що кошти позабюджетних екофонд≥в мають не п≥дм≥н¤ти, а доповнювати бюджетн≥ кошти, а також кошти, що вид≥л¤ютьс¤ дл¤ ц≥Їњ мети п≥дприЇмствами-природокористувачами.
ƒо 2001 р. в ”крањн≥ був створений ≥ д≥¤в р¤д еколог≥чних позабюджетних фонд≥в: м≥сцев≥ позабюджетн≥ фонди охорони навколишнього природного середовища, створен≥ при радах базового р≥вн¤ та обласного р≥вн¤, јвтономноњ –еспубл≥ки рим; республ≥канський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища ”крањни; всеукрањнський державно-громадський благод≥йний ‘онд в≥дродженн¤ ƒн≥пра; ц≥льов≥ галузев≥ еколог≥чн≥ фонди (Ђ≈колог≥чна реконструкц≥¤ «м≥њвськоњ ƒ–≈—ї, Ђ‘≥нансуванн¤ еколог≥чних об'Їкт≥в Ћуганськоњ ƒ–≈—ї).
ѕочинаючи з 1994 р. позабюджетн≥ фонди були л≥кв≥дован≥, а в межах державного бюджету, кр≥м спец≥ального фонду, за рахунок ¤кого ф≥нансуютьс¤ еколог≥чн≥ заходи, вид≥лено окремий розд≥л 20 Ч Ђќхорона навколишнього природного середовища та ¤дерна безпекаї. ƒо цього розд≥лу вв≥йшли видатки на охорону ≥ рац≥ональне використанн¤ водних, м≥неральних, земельних ресурс≥в, створенн¤ л≥сових насаджень, полезахисних л≥сових смуг, збереженн¤ природно-запов≥дного фонду, утриманн¤ м≥сцевих орган≥в еколог≥чноњ та ¤дерноњ безпеки. як основн≥ джерела покритт¤ вказаних витрат визначено платеж≥ за використанн¤ в≥дпов≥дних природних ресурс≥в державного значенн¤.
ƒосв≥д крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи продемонстрував можлив≥сть визначенн¤ р≥зноман≥тних джерел формуванн¤ фонд≥в. Ѕезперечно, основу њх становл¤ть платеж≥ за забрудненн¤ навколишнього природного середовища, частка ¤ких у загальному обс¤з≥ надходжень до еколог≥чних фонд≥в Ї найб≥льшою. ” –ос≥њ, наприклад, так≥ платеж≥ забезпечують близько 80% загальних ф≥нансових надходжень. ѕров≥дну роль вони в≥д≥грають ≥ у формуванн≥ польських еколог≥чних фонд≥в, забезпечують близько 60% њх надходжень у Ѕолгар≥њ ≥ —ловаччин≥, близько 70% Ч у „ех≥њ (в ”крањн≥, зг≥дно з≥ статистичною зв≥тн≥стю за 1997 р., на це джерело надходжень до еколог≥чних фонд≥в припадало близько 60%).
≈колог≥чн≥ витрати ¤к пр¤м≥ (плата за використанн¤ природних ресурс≥в, плата за забрудненн¤ довк≥лл¤, еколог≥чн≥ штрафи тощо), так ≥ непр¤м≥ (зм≥на технолог≥й на еколог≥чно чист≥ та з низькою матер≥алом≥стк≥стю, природом≥стк≥стю тощо) часто л¤гають важким ф≥нансовим т¤гарем на п≥дприЇмства. ‘≥нансов≥ можливост≥ держави та природоохоронн≥ фонди самих суб'Їкт≥в господарюванн¤ не завжди забезпечують вир≥шенн¤ ф≥нансових проблем у галуз≥ охорони довк≥лл¤. ” зв'¤зку з цим доц≥льно передбачати ц≥льов≥ еколог≥чн≥ кредити з державного бюджету на виконанн¤ природоохоронних заход≥в, в≥днести до сфери ф≥нансуванн¤ охорони навколишнього середовища ц≥нн≥ папери, зокрема еколог≥чн≥ вексел≥.
” галуз≥ охорони довк≥лл¤ може використовуватис¤ простий вексель. ѕростий вексель м≥стить безумовне зобов'¤занн¤ векселедавц¤ сплатити визначену суму грошей, а переказний Ч безумовний наказ ≥нш≥й особ≥ (трасату) сплатити визначену суму грошей. “акий вексель може називатись еколог≥чним векселем ≥ застосовуватис¤ при зд≥йсненн≥ природоохоронних заход≥в дл¤ в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в, забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, запоб≥ганн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ негативного впливу господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ на навколишнЇ природне середовище, збереженн¤ природних ресурс≥в, генетичного фонду живоњ природи, ландшафт≥в та ≥нших природних комплекс≥в, ун≥кальних територ≥й та природних об'Їкт≥в, пов'¤заних з ≥сторико-культурною спадщиною (так≥ ц≥л≥ в еколог≥чн≥й сфер≥ встановлен≥ «аконом ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї). ≈колог≥чний вексель можна розгл¤дати ¤к зобов'¤занн¤ векселедавц¤ розрахуватис¤ з постачальниками товар≥в, роб≥т, послуг при зд≥йсненн≥ природоохоронних заход≥в чи при отриманн≥ кредит≥в на так≥ ц≥л≥, а також ¤к зобов'¤занн¤ векселедавц¤ сплатити еколог≥чн≥ платеж≥ (плата за л≥ценз≥ю, дозв≥л на використанн¤ природних ресурс≥в, плата за забрудненн¤ довк≥лл¤ тощо). ≈колог≥чний вексель може бути способом розрахунк≥в за виконан≥ природоохоронн≥ роботи, отриман≥ на природоохоронн≥ заходи кредити, а також розрахунком за зборами за забрудненн¤ довк≥лл¤ та використанн¤ природних ресурс≥в. ѕо¤ва на ринку ц≥нних папер≥в еколог≥чних вексел≥в може не т≥льки стати важливим джерелом стимулюванн¤ економ≥чних перетворень, зм≥ни власник≥в виробництва, а й спри¤ти ф≥нансовому забезпеченню охорони довк≥лл¤.
Ќа ф≥нансуванн¤ заход≥в з охорони навколишнього природного середовища також можуть використовуватис¤ власн≥ кошти п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й. ƒо таких заход≥в сл≥д в≥дносити реал≥зац≥ю ≥нновац≥йних проект≥в, розробку норматив≥в, зд≥йсненн¤ орган≥зац≥йних ≥ культуролог≥чних заход≥в, модерн≥зац≥ю виробничих проект≥в, зам≥ну енергетичних ресурс≥в на еколог≥чно чист≥ види енерг≥њ, використанн¤ в≥дновних вид≥в природних ресурс≥в у виробничих ц≥л¤х та зам≥ну њх синтетичними тощо. «азначимо, що суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ реал≥зують природоохоронн≥ заходи за умови, що це виг≥дно ≥ даЇ прибуток. –озробка в≥дпов≥дних засоб≥в економ≥чного стимулюванн¤ та њх законодавче закр≥пленн¤ дали б можлив≥сть вир≥шувати цю проблему з урахуванн¤м передус≥м еколог≥чних пр≥оритет≥в.