8.5. —тандартизац≥¤ та нормуванн¤ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища.
—тандартизац≥¤ та нормуванн¤ Ї функц≥Їю державного управл≥нн¤ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища. ¬≥дпов≥дно до ст. 31 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї еколог≥чна стандартизац≥¤ ≥ нормуванн¤ провод¤тьс¤ з метою встановленн¤ комплексу обов'¤зкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки.
÷≥ норми (правила, вимоги) набувають форми нормативно-техн≥чних документ≥в Ч м≥жнародних, державних, галузевих, м≥жгалузевих стандарт≥в та норматив≥в.
—тандартизац≥Їю в≥дпов≥дно до ст. 1 «акону ”крањни в≥д 17 травн¤ 2001 р. Ђѕро стандартизац≥юї Ї д≥¤льн≥сть, що пол¤гаЇ в установленн≥ положень дл¤ загального ≥ багаторазового застосуванн¤ щодо на¤вних чи можливих завдань з метою дос¤гненн¤ оптимального ступен¤ впор¤дкуванн¤ у певн≥й сфер≥, результатом ¤коњ Ї п≥двищенн¤ ступен¤ в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ, процес≥в та послуг њх функц≥ональному призначенню, усуненню бар'Їр≥в у торг≥вл≥ ≥ спри¤нню науково-техн≥чному сп≥вроб≥тництву. —тандартами цей «акон визнаЇ документи, розроблен≥ на основ≥ консенсусу та затверджен≥ уповноваженим органом, що встановлюють призначен≥ дл¤ загального ≥ багаторазового використанн¤ правила, ≥нструкц≥њ або характеристики, ¤к≥ стосуютьс¤ д≥¤льност≥ чи њњ результат≥в, включаючи продукц≥ю, процеси або послуги, дотриманн¤ ¤ких Ї необов'¤зковим. —тандарт може м≥стити вимоги до терм≥нолог≥њ, позначок, пакуванн¤, маркуванн¤ чи етикетуванн¤, ¤к≥ застосовуютьс¤ до певноњ продукц≥њ, процесу чи послуги.
÷≥ загальн≥ дл¤ вс≥х сфер управл≥нн¤ ознаки стандарт≥в конкретизуютьс¤ ст. 32 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, ¤ка визначаЇ державн≥ стандарти в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища ¤к обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ документи, що визначають пон¤тт¤ ≥ терм≥ни, режим використанн¤ й охорони природних ресурс≥в, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запоб≥ганн¤ забрудненню навколишнього природного середовища, ≥нш≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з охороною навколишнього природного середовища та використанн¤м природних ресурс≥в. Ќа наш погл¤д, зм≥ст ц≥Їњ статт≥ дещо вужчий за њњ назву Ђ≈колог≥чн≥ стандартиї, до ¤ких сл≥д в≥дносити не лише державн≥ стандарти, а й ≥нш≥ типи нормативно-техн≥чних документ≥в, що п≥дпадають п≥д категор≥ю Ђеколог≥чн≥ стандартиї. Ќа сьогодн≥ система еколог≥чноњ стандартизац≥њ м≥стить так≥ види стандарт≥в:
1. √ќ—“и Ч колишн≥ державн≥ стандарти —–—–, ¤к≥ визнано чинними на територ≥њ ”крањни ¤к м≥ждержавн≥ стандарти ≥з збереженн¤м абрев≥атури Ђ√ќ—“ї (”года —Ќƒ про проведенн¤ узгодженоњ пол≥тики в галуз≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ в≥д 13 березн¤ 1992 р. з ѕротоколами до нењ в≥д 3 листопада 1995 р. та 20 червн¤ 2000 р.). ќдним з основних напр¤м≥в, за ¤кими 12 держав колишнього —–—– домовилис¤ про проведенн¤ узгодженоњ пол≥тики в галуз≥ стандартизац≥њ, було визнано встановленн¤ Їдиних обов'¤зкових вимог до продукц≥њ та послуг, що забезпечують њх безпеку дл¤ житт¤ та здоров'¤ людини, охорону навколишнього середовища, сум≥сн≥сть ≥ взаЇмозам≥нн≥сть, а також Їдин≥ методи випробувань (ст. 3 ”годи). ѕри цьому —торони мають повну самост≥йн≥сть у питанн¤х формуванн¤ та реал≥зац≥њ власних систем стандартизац≥њ. √ќ—“и Ї ч≥тко структурованою системою, що под≥л¤Їтьс¤ на певн≥ класи. ” галуз≥ охорони довк≥лл¤ д≥ють √ќ—“и класу 17 Ђ—истема стандарт≥в ≥ галуз≥ охорони навколишнього середовища та пол≥пшенн¤ використанн¤ природних ресурс≥вї. —пор≥днен≥ до цього класу в≥дносини регулюють √ќ—“и класу 12 Ђ—истеми стандарт≥в безпеки прац≥ї.
√ќ—“и пер≥одично перегл¤даютьс¤, щодо де¤ких поновлюЇтьс¤ терм≥н чинност≥. ” тих сферах, у ¤ких визнано за необх≥дне проводити узгоджену м≥ждержавну пол≥тику, приймаютьс¤ нов≥ √ќ—“и. —таном на 2006 р. у галуз≥ охорони довк≥лл¤ в ”крањн≥ д≥¤ло 159 √ќ—“≥в.
¬одночас наказом ƒержспоживстандарту ”крањни в≥д 13 березн¤ 2006 р. є 77 затверджено ѕрограму перегл¤ду чинних в ”крањн≥ м≥ждержавних стандарт≥в (√ќ—“), розроблених до 1992 року, та приведенн¤ њх у в≥дпов≥дн≥сть до ”годи про техн≥чн≥ бар'Їри у торг≥вл≥ —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥. ћетою ѕрограми Ї гармон≥зац≥¤ системи стандартизац≥њ в ”крањн≥ з Ївропейською моделлю стандартизац≥њ. «г≥дно з ц≥Їю ѕрограмою вс≥ √ќ—“и п≥дл¤гають перегл¤ду прот¤гом 2007Ч2010 рок≥в з метою ви¤вленн¤ тих, що п≥дл¤гають скасуванню, ≥ перегл¤ду тих, ¤к≥ пропонуютьс¤ дл¤ подальшого застосуванн¤.
2. ƒержавн≥ сшандарти ”крањни Ч ƒ—“”. —истема таких стандарт≥в, у тому числ≥ у сфер≥ охорони довк≥лл¤, почала розвиватись в ”крањн≥ з 1992 року.
¬≥дпов≥дно до ƒержавного класиф≥катора ”крањни Ђ”крањнський класиф≥катор нормативних документ≥в ƒ 004-2003ї, прийн¤того наказом ƒержспоживстандарту ”крањни в≥д 7 кв≥тн¤ 2003 р. є 53, встановлено трир≥вневу класиф≥кац≥ю ƒ—“”: двозначний цифровий код класу стандарт≥в, тризначний код групи ≥ двозначний код п≥дгрупи (кожен код в≥докремлюЇтьс¤ крапкою). ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ класиф≥кац≥њ охорони довк≥лл¤ стосуютьс¤, зокрема, так≥ групи ≥ п≥дгрупи стандарт≥в:
01.040.13 ƒовк≥лл¤. «ахист довк≥лл¤ та здоров'¤ людини. Ѕезпека (—ловники).
лас 13 охоплюЇ проблематику Ђƒовк≥лл¤. «ахист довк≥лл¤ та здоров'¤ людини. Ѕезпекаї, а саме:
13.020 «ахист довк≥лл¤
13.020.10 еруванн¤ довк≥лл¤м (охоплюЇ також сертиф≥кац≥ю та аудит систем керуванн¤ довк≥лл¤м (≈ћS)
13.020.20 ≈коном≥ка довк≥лл¤
13.020.30 ќц≥нюванн¤ впливу на довк≥лл¤ (охоплюЇ також керуванн¤ довк≥лл¤м у раз≥ ризику)
13.020.40 «абруднюванн¤, боротьба з забруднюванн¤м та консервуванн¤
13.020.50 ≈колог≥чне маркуванн¤
13.020.70 ѕроекти в сфер≥ захисту довк≥лл¤
13.020.99 ≤нш≥ стандарти стосовно захисту довк≥лл¤
13.030 ¬≥дходи
13.040 як≥сть пов≥тр¤
13.060 як≥сть води
13.080 як≥сть ірунту
13.140 Ўум та його вплив на людину та ≥нш≥.
«а загальним правилом з набутт¤м чинност≥ державного стандарту ”крањни (ƒ—“”) м≥ждержавний стандарт (√ќ—“), що регулював в≥дпов≥дн≥ в≥дносини у сфер≥ охорони довк≥лл¤, втрачаЇ чинн≥сть в ”крањн≥.
3. ћ≥жнародн≥ стандарти, в першу чергу стандарти м≥жнародноњ орган≥зац≥њ з питань стандартизац≥њ (ISO). ѕрот¤гом 90-х рок≥в XX стор≥чч¤ в ”крањн≥ адаптовано (тобто надано юридичноњ сили державного стандарту ”крањни) груп≥ стандарт≥в ISO, ¤кими регулюютьс¤ питанн¤ еколог≥чного менеджменту, еколог≥чного аудиту, а також еколог≥чного маркуванн¤. —ьогодн≥ чинними в ”крањн≥ Ї так≥ м≥жнародн≥ стандарти ISO:
ƒ—“” ISO 14001:2006. —истеми еколог≥чного керуванн¤. ¬имоги та настанови щодо застосуванн¤ (ISO 14001:2004, ID“);
ƒ—“” ISO 14004:2006. —истеми еколог≥чного управл≥нн¤. «агальн≥ настанови щодо принцип≥в, систем та засоб≥в забезпеченн¤ (ISO 14004:2004, ID“);
ƒ—“” ISO 14020:2003. ≈колог≥чн≥ маркуванн¤ та декларац≥њ. «агальн≥ принципи (180 14020:2000, ID“);
ƒ—“” ISO 14021:2002. ≈колог≥чн≥ маркуванн¤ та декларац≥њ. ≈колог≥чн≥ самодекларац≥њ (≈колог≥чне маркуванн¤ типу II) (ISO 14021:1999, ID“);
ƒ—“” 180 14024:2002. ≈колог≥чн≥ маркуванн¤ та декларац≥њ. ≈колог≥чне маркуванн¤ типу I. ѕринципи та методи (ISO 14024:1999, ID“);
ƒ—“” ISO/“R 14025:2002. ≈колог≥чн≥ маркуванн¤ та декларац≥њ. ≈колог≥чн≥ декларац≥њ типу III (ISO/“R 14025:2000, ID“);
ƒ—“” ISO Ч 19011:2003. Ќастанови щодо зд≥йсненн¤ аудит≥в систем управл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ (або) еколог≥чного управл≥нн¤.
4. √алузев≥ стандарти/техн≥чн≥ умови Ч стандарти, д≥¤ ¤ких поширюЇтьс¤ на п≥дприЇмства (установи, орган≥зац≥њ), п≥дпор¤дкован≥ певному м≥н≥стерству чи ≥ншому центральному органу виконавчоњ влади, ¤ким ≥ затверджуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ стандарти. якщо д≥¤ стандарт≥в поширюЇтьс¤ на п≥дприЇмства, що п≥дпор¤дкован≥ двом (к≥льком) центральним органам виконавчоњ влади, вони п≥дл¤гають затвердженню вс≥ма цими органами ≥ набувають юридичноњ сили м≥жгалузевих стандарт≥в.
5. —тандарти п≥дприЇмства Ч нормативно-техн≥чн≥ документи, затверджен≥ наказом кер≥вника (органу управл≥нн¤) конкретного п≥дприЇмства, на ¤ке ≥ поширюЇтьс¤ њх д≥¤. ≤нколи д≥¤ таких еколог≥чних стандарт≥в може бути поширена на групу аналог≥чних п≥дприЇмств галуз≥ (в цьому випадку необх≥дно затвердженн¤ стандарту вищим(и) органом(ами) управл≥нн¤, в≥н втрачаЇ юридичну силу стандарту п≥дприЇмства, набуваючи сили галузевого/м≥жгалузевого стандарту).
–озробленн¤, затвердженн¤, перегл¤д, скасуванн¤ стандарт≥в перших трьох груп, орган≥зац≥¤ њх виконанн¤ та контроль за дотриманн¤м покладаЇтьс¤ в ”крањн≥ на ƒержавний ком≥тет з питань техн≥чного регулюванн¤ та споживчоњ пол≥тики. ”часть у в≥дпов≥дн≥й д≥¤льност≥ на р≥зних стад≥¤х беруть також ≥нш≥ спец≥ально уповноважен≥ органи виконавчоњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (в першу чергу ћ≥нприроди та ћќ« ”крањни).
≈колог≥чне нормуванн¤ Ч це д≥¤льн≥сть спец≥ально уповноважених державних орган≥в у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади щодо розробленн¤ та затвердженн¤ меж допустимого впливу на довк≥лл¤ х≥м≥чного забрудненн¤, ф≥зичних, б≥олог≥чних та ≥нших шк≥дливих фактор≥в, що поход¤ть в≥д стац≥онарних та пересувних джерел, а також меж використанн¤ природних ресурс≥в та дозволених природо-перетворюючих заход≥в.
¬≥дпов≥дно до ст. 33 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї до еколог≥чних норматив≥в у першу чергу належать нормативи гранично допустимих викид≥в (√ƒ¬) у атмосферне пов≥тр¤ та гранично допустимих скид≥в (√ƒ—) у воду та ірунти забруднюючих х≥м≥чних речовин, а також гранично допустимих р≥вн≥в (√ƒ–) ф≥зичних фактор≥в, зокрема шуму, в≥брац≥њ, ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ (рад≥ац≥њ), електромагн≥тних фактор≥в, а також шк≥дливих б≥олог≥чних фактор≥в, тобто будь-¤ких чинник≥в б≥отичного походженн¤ (в≥руси, бактер≥њ, грибки, токсини, чинники б≥ох≥м≥чноњ д≥њ, генетично модиф≥кован≥ орган≥зми тощо), що здатн≥ спричин¤ти масов≥ захворюванн¤ людей, тварин, рослин, можуть призвести до пог≥ршенн¤ стану довк≥лл¤, запод≥¤нн¤ значних економ≥чних збитк≥в, пог≥ршенн¤ умов життЇд≥¤льност≥ населенн¤. ÷≥ нормативи Ї ≥ндив≥дуальними ≥ встановлюютьс¤ розрахунковим шл¤хом дл¤ кожного стац≥онарного джерела можливих викид≥в, скид≥в чи ≥нших негативних вплив≥в на довк≥лл¤, а також дл¤ тип≥в устаткуванн¤ чи пересувних джерел.
¬≥дпов≥дно до зм≥н, внесених до «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї 6 кв≥тн¤ 2000 р., до еколог≥чних норматив≥в не в≥днос¤ть нормативи еколог≥чноњ безпеки. ¬одночас саме ц≥ нормативи до цього часу слугують ледь не Їдиними критер≥¤ми ¤кост≥ навколишнього природного середовища. …детьс¤ насамперед про нормативи гранично допустимих концентрац≥й (√ƒ ) забруднюючих речовин у вод≥, пов≥тр≥, ірунт≥, у продуктах харчуванн¤ та тваринних кормах, а також про р≥вн≥ шк≥дливих ф≥зичних та б≥олог≥чних вплив≥в на навколишнЇ природне середовище. «араз нормативи ц≥Їњ групи називаютьс¤ Ђг≥г≥Їн≥чними нормативамиї. ¬они Ї диференц≥йованими за видом забруднюючих речовин ≥ типом природного ресурсу, в ¤кому ц≥ речовини поширюютьс¤. ¬одночас ц≥ нормативи Ї Їдиними дл¤ вс≥Їњ територ≥њ ”крањни. ѕри цьому у раз≥ необх≥дност≥ дл¤ курортних, л≥кувально-оздоровчих, рекреац≥йних та ≥нших окремих район≥в, дл¤ територ≥њ ј– можуть встановлюватис¤ б≥льш сувор≥ нормативи √ƒ .
«аконодавством забезпечуЇтьс¤ правовий зв'¤зок м≥ж ц≥Їю групою норматив≥в ≥ нормативами √ƒ¬/√ƒ—/√ƒ–, а саме: нормативи √ƒ¬/√ƒ—/√ƒ– встановлюютьс¤ дл¤ кожного стац≥онарного джерела х≥м≥чного, акустичного, електромагн≥тного, ≥он≥зуючого та ≥нших ф≥зичних ≥ б≥олог≥чних фактор≥в на р≥вн≥, за ¤кого х≥м≥чний, ф≥зичний та б≥олог≥чний вплив ус≥х джерел у цьому район≥ з урахуванн¤м перспектив його розвитку в пер≥од терм≥ну д≥њ встановленого нормативу не призведе до перевищенн¤ норматив≥в √ƒ (за найб≥льш суворим нормативом).
р≥м норматив≥в √ƒ¬/√ƒ—/√ƒ–, до еколог≥чних норматив≥в ст. 33 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї в≥дносить також нормативи використанн¤ природних ресурс≥в. ÷≥ нормативи (законодавство називаЇ њх Ђл≥м≥тамиї) встановлюютьс¤, зокрема, щодо таких вид≥в природокористуванн¤:
Чл≥м≥ти використанн¤ води Ч граничн≥ обс¤ги використанн¤ води, ¤к≥ встановлюютьс¤ дозволом на спец≥альне водокористуванн¤;
Чл≥м≥ти забору води Ч граничн≥ обс¤ги забиранн¤ води з водних об'Їкт≥в, ¤к≥ встановлюютьс¤ в дозвол≥ на спец≥альне водокористуванн¤;
Чл≥м≥ти використанн¤ мисливських тварин Ч дозволен≥ обс¤ги вилученн¤ (добуванн¤ шл¤хом в≥дстр≥лу або в≥длову) мисливських тварин певного виду, ¤к≥ перебувають у стан≥ природноњ вол≥ або утримуютьс¤ в нап≥вв≥льних умовах у межах мисливських уг≥дь;
Чл≥м≥ти використанн¤ рибних ресурс≥в Ч дозволен≥ обс¤ги вилученн¤ риби з природного середовища;
Чл≥м≥т загот≥вл≥ деревини в пор¤дку рубок головного користуванн¤ Ч затверджена в установленому пор¤дку розрахункова л≥сос≥ка;
Чл≥м≥т л≥сос≥чного фонду Ч максимально допустимий обс¤г деревини, ¤ку дозвол¤Їтьс¤ заготовити у л≥совому фонд≥ при зд≥йсненн≥ рубок головного користуванн¤ ≥ л≥сов≥дновних рубок у черговому плановому роц≥;
Чл≥м≥ти спец≥ального використанн¤ природних рослинних ресурс≥в загальнодержавного значенн¤;
Чл≥м≥т на розм≥щенн¤ в≥дход≥в Ч обс¤г в≥дход≥в (окремо дл¤ кожного класу небезпеки), на ¤кий у власника в≥дход≥в Ї дозв≥л на њх розм≥щенн¤, виданий органами ћ≥нприроди на м≥сц¤х;
Чл≥м≥т на утворенн¤ в≥дход≥в Ч максимальний обс¤г в≥дход≥в, на ¤кий у суб'Їкта права власност≥ на в≥дходи Ї документально п≥дтверджений дозв≥л на передачу њх ≥ншому власнику (на розм≥щенн¤, утил≥зац≥ю, знешкодженн¤ тощо) або на утил≥зац≥ю чи розм≥щенн¤ на своњй територ≥њ; та де¤к≥ ≥нш≥.
—пец≥альне природоресурсне законодавство б≥льш детально регулюЇ питанн¤
еколог≥чного нормуванн¤ стосовно кожного природного ресурсу. “ак, статт¤ 5
«акону ”крањни Ђѕро охорону атмосферного пов≥тр¤ї до норматив≥в у галуз≥
охорони атмосферного пов≥тр¤ в≥дносить нормативи: еколог≥чноњ безпеки
атмосферного пов≥тр¤; гранично допустимих викид≥в забруднюючих речовин стац≥онарних джерел; гранично допустимого впливу ф≥зичних та б≥олог≥чних фактор≥в стац≥онарних джерел; вм≥сту забруднюючих речовин у в≥дпрацьованих газах та впливу ф≥зичних фактор≥в пересувних джерел; технолог≥чн≥ нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.
≈колог≥чн≥ нормативи розробл¤ютьс¤ ≥ ввод¤тьс¤ в д≥ю спец≥ально
уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади в галуз≥ охорони
навколишнього природного середовища та ≥ншими уповноваженими на те
державними органами, насамперед ћќ« ”крањни, в≥дпов≥дно до законодавства
”крањни. ÷≥ ж органи контролюють дотриманн¤ в≥дпов≥дних норматив≥в.