8.4. ƒержавний обл≥к у галуз≥ природокористуванн¤ й охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чна паспортизац≥¤ та державна реЇстрац≥¤, веденн¤ державних кадастр≥в природних ресурс≥в.
ќдн≥Їю з основних функц≥й управл≥нн¤ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища Ї обл≥к. —усп≥льн≥ в≥дносини щодо зд≥йсненн¤ державного обл≥ку у в≥дпов≥дн≥й галуз≥ в загальному вигл¤д≥ регулюютьс¤ «аконом Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї (ст. 24) та актами природоресурсного (земельного, водного, л≥сового, г≥рничого, фаун≥стичного, флористичного) законодавства.
ƒержавний обл≥к у галуз≥ природокористуванн¤ та охорони довк≥лл¤ Ч це хронолог≥чне, систематичне або комб≥новане нагромадженн¤, групуванн¤ та узагальненн¤ ≥нформац≥њ про стан навколишнього середовища, динам≥ку його зм≥н, джерела впливу на нього, використанн¤ природних ресурс≥в, зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в та ≥ншоњ еколог≥чно важливоњ ≥нформац≥њ, отриманоњ з первинних документ≥в, що прийн¤т≥ до обл≥ку.
ќдн≥Їю з найб≥льш важливих форм обл≥ку Ї державний статистичний обл≥к. ¬≥н зд≥йснюЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом статистики ”крањни (ƒержкомстатом) за спец≥ально затвердженими формами державних статистичних спостережень.
¬≥дпов≥дно до ст. 14 «акону ”крањни Ђѕро державну статистикуї на органи державноњ статистики, зокрема, покладено орган≥зац≥ю тапроведенн¤ статистичних спостережень за еколог≥чною ситуац≥Їю в ”крањн≥ та њњ рег≥онах. ¬они також зобов'¤зан≥ надавати органам державноњ влади та органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ статистичну ≥нформац≥ю в обс¤гах, за формами ≥ у строки, визначен≥ планом державних статистичних спостережень або окремими р≥шенн¤ми аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, видавати статистичн≥ зб≥рники, бюлетен≥, огл¤ди, прес-випуски, забезпечувати р≥вний доступ до статистичноњ ≥нформац≥њ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, забезпечувати збереженн¤, накопиченн¤, актуал≥зац≥ю та захист статистичноњ ≥нформац≥њ, дотриманн¤ њњ конф≥денц≥йност≥ тощо.
«г≥дно з≥ ст. 24 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї об'Їкти, що шк≥дливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та к≥льк≥сть шк≥дливих речовин, що потрапл¤ють у навколишнЇ природне середовище, види й розм≥ри шк≥дливих ф≥зичних та б≥олог≥чних вплив≥в на нього п≥дл¤гають державному обл≥ку.
«б≥р, обробка ≥ поданн¤ в≥дпов≥дним державним органам зведеноњ статистичноњ зв≥тност≥ про обс¤ги викид≥в, скид≥в забруднюючих речовин, використанн¤ природних ресурс≥в, виконанн¤ завдань з охорони навколишнього природного середовища та ≥ншоњ ≥нформац≥њ, веденн¤ еколог≥чних паспорт≥в зд≥йснюЇтьс¤ за Їдиною системою.
‘орми державних статистичних спостережень з охорони навколишнього природного середовища затверджуютьс¤ наказами ƒержавного ком≥тету статистики ”крањни. р≥м того, до кожноњ форми державних статистичних спостережень ввод¤тьс¤ в д≥ю ≥нструкц≥њ щодо њх заповненн¤.
“ак, в≥дпов≥дно до наказу ƒержкомстату в≥д 22 червн¤ 2006 р. є 267 Ђѕро затвердженн¤ форм державних статистичних спостережень з охорони навколишнього природного середовищаї в ”крањн≥ було затверджено та введено в д≥ю з≥ зв≥ту за 2006 р≥к так≥ форми державних статистичних спостережень з охорони навколишнього природного середовища:
1-небезпечн≥ в≥дходи Ђ«в≥т про утворенн¤, обробленн¤ та утил≥зац≥ю в≥дход≥в IЧII≤ клас≥в небезпеки за 200_ р≥кї;
1-еколог≥чн≥ витрати Ђ«в≥т про витрати на охорону навколишнього природного середовища та еколог≥чн≥ платеж≥ за 200_ р.ї ѕро затвердженн¤ ≥нструкц≥й щодо заповненн¤ форм державних статистичних спостережень з охорони навколишнього природного середовища.
ј в≥дпов≥дно до наказу ƒержкомстату ”крањни в≥д 30 вересн¤ 1997 р. є 230 встановлено форму статистичноњ зв≥тност≥ 2-“ѕ (водгосп) ≥ затверджено ≥нструкц≥ю щодо њњ заповненн¤.
¬≥дпов≥дн≥ форми державних статистичних спостережень поширюютьс¤ на вс≥х юридичних ос≥б, њхн≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ зд≥йснюють в≥дпов≥дний вид д≥¤льност≥, незалежно в≥д форм власност≥ та орган≥зац≥йно-правових форм господарюванн¤.
ѕорушенн¤ пор¤дку поданн¤ або використанн¤ даних державних статистичних спостережень т¤гне за собою адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть, ¤ка встановлена ст. 186-3 одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤.
«г≥дно з≥ ст. 24 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ провод¤ть первинний обл≥к у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища ≥ безоплатно подають в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю органам, що ведуть державний обл≥к у ц≥й галуз≥.
ѕервинний обл≥к зд≥йснюЇтьс¤ суб'Їктами господарюванн¤ також стосовно природних ресурс≥в: води, л≥с≥в, ≥ншоњ рослинност≥, об'Їкт≥в тваринного св≥ту тощо. ѕервинний обл≥к в≥домостей щодо територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, наприклад, зд≥йснюЇтьс¤ адм≥н≥страц≥¤ми природних та б≥осферних запов≥дник≥в, нац≥ональних природних парк≥в, рег≥ональних ландшафтних парк≥в, ботан≥чних сад≥в, дендролог≥чних парк≥в, зоолог≥чних парк≥в загальнодержавного значенн¤, а також п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми, у в≥данн≥ ¤ких перебувають ≥нш≥ територ≥њ та об'Їкти природно-за-пов≥дного фонду, за њх рахунок.
ќдн≥Їю ≥з важливих форм первинного обл≥ку Ї еколог≥чна паспортизац≥¤ об'Їкт≥в Ч зд≥йснюване суб'Їктом господарюванн¤ збиранн¤ узагальнених за спец≥ально встановленою формою даних про еколог≥чн≥ показники д≥¤льност≥ об'Їкта, використанн¤ ним природних ресурс≥в, ступ≥нь потенц≥йноњ небезпеки дл¤ навколишнього природного середовища.
ѕаспортизац≥њ, зг≥дно з вимогами законодавства ”крањни, зокрема, п≥дл¤гають так≥ природн≥ ресурси та об'Їкти:
Чірунти (√ќ—“ 17.4.2.03-86. ќхорона природи. •рунти. ѕаспорт грунт≥в);
Чр≥чки (постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро затвердженн¤ ѕор¤дку складанн¤ паспорт≥в р≥чок ≥ ѕор¤дку установленн¤ берегових смуг водних шл¤х≥в та користуванн¤ нимиї в≥д 14 кв≥тн¤ 1997 р. є 347);
Чокрем≥ об'Їкти тваринного св≥ту (зокрема собаки мисливських пор≥д Ч «акон ”крањни Ђѕро мисливське господарство та полюванн¤ї);
Чв≥дходи («акон ”крањни Ђѕро в≥дходиї, постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро затвердженн¤ ѕор¤дку веденн¤ державного обл≥ку та паспортизац≥њ в≥дход≥вї в≥д 1 листопада 1999 р. є 2034);
Чпас≥ки («акон ”крањни Ђѕро бдж≥льництвої в≥д 22 лютого 2000 р.);
Чоб'Їкти виробництва, транспортуванн¤, збер≥ганн¤ ≥ застосуванн¤ пестицид≥в ≥ м≥неральних добрив (закони ”крањни Ђѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤ї, Ђѕро пестициди ≥ агрох≥м≥катиї, ƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила ƒ—ѕ 8.8.1.2.001-98 (п. 1.3) 03.08.1998 Ђ“ранспортуванн¤, збер≥ганн¤ та застосуванн¤ пестицид≥в у народному господарств≥ї);
Чпромислов≥ д≥л¤нки рибальства в басейн≥ „орного мор¤ (ѕравила промислового рибальства в басейн≥ „орного мор¤, затверджен≥ наказом ƒержавного ком≥тету рибного господарства ”крањни в≥д 8 грудн¤ 1998 р. є 164);
Чхвостосховища (ћетодика обстеженн¤ ≥ паспортизац≥њ г≥дротехн≥чних споруд систем г≥дравл≥чного вилученн¤ та складуванн¤ промислових в≥дход≥в, затверджена наказом ƒержкомарх≥тектури в≥д 19грудн¤ 1995 р. є252);
Чпотенц≥йно небезпечн≥ об'Їкти (ѕоложенн¤ про паспортизац≥ю потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в, затверджене наказом ћЌ— в≥д 18 грудн¤ 2000 р. з≥ зм≥нами в≥д 16 серпн¤ 2005 р.);
Ч¤дерний матер≥ал (паспорти обл≥кових одиниць та парт≥й) (ќбл≥к та контроль ¤дерного матер≥алу, ф≥зичний захист ¤дерного матер≥алу ≥ ¤дерних установок. Ќѕ 306.7.086-2004 в≥д 8 червн¤ 2004 р. є 101. “лумачний словник украњнських терм≥н≥в, затверджений ƒержавним ком≥тетом ¤дерного регулюванн¤ ”крањни).
≈колог≥чн≥й паспортизац≥њ в ”крањн≥ п≥дл¤гають також водно-болотн≥ уг≥дд¤ м≥жнародного значенн¤, ландшафти, об'Їкти садово-паркового мистецтва, ≥нш≥ природн≥ об'Їкти, що потребують посиленоњ охорони, агрох≥м≥чний стан земельних д≥л¤нок, де¤к≥ ≥нш≥ об'Їкти.
ѕор¤док паспортизац≥њ об'Їкт≥в певноњ категор≥њ встановлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕаспортизац≥¤ потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в, зокрема, зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до перел≥к≥в таких об'Їкт≥в, ¤к≥ складаютьс¤ на п≥дстав≥ результат≥в њх ≥дентиф≥кац≥њ. ≤дентиф≥кац≥¤ потенц≥йно-небезпечних об'Їкт≥в пол¤гаЇ у д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ щодо ви¤вленн¤ на об'Їктах господарськоњ д≥¤льност≥ джерел та чин ник≥в небезпеки, ¤к≥ здатн≥ за негативних обставин (авар≥¤, стих≥йне лихо тощо) ≥н≥ц≥ювати виникненн¤ надзвичайноњ ситуац≥њ, а також в оц≥нц≥ њх можливих максимальних р≥вн≥в. ¬≥дпов≥дна ≥дентиф≥кац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ за територ≥альним та галузевим принципом на п≥дстав≥ пор¤дку, що встановлюЇтьс¤ ћЌ— ”крањни.
”с≥ наведен≥ види паспорт≥в, що передбачаютьс¤ чинним законодавством ”крањни, не Ї еколог≥чними паспортами в суворому розум≥нн≥ слова. Ѕ≥льш≥сть з них Ї комплексними, але мають еколог≥чну складову. ¬одночас в≥дпов≥дно до √ќ—“у 17.0.0.04-90, що набув чинност≥ 15 жовтн¤ 1990 р., було запроваджено еколог≥чний паспорт п≥дприЇмства Ч документ, що ведетьс¤ суб'Їктом господарюванн¤, д≥¤льн≥сть ¤кого пов'¤зана з використанн¤м природних ресурс≥в та/чи негативним впливом на довк≥лл¤ ≥ м≥стить комплекс в≥домостей про використанн¤ п≥дприЇмством природних ресурс≥в ≥ його впливи на стан довк≥лл¤.
≈колог≥чний паспорт маЇ м≥стити ≥нформац≥ю про сам об'Їкт, сировину, що ним використовуЇтьс¤ (њњ вид, обс¤ги, еколог≥чн≥сть), енерг≥ю, к≥льк≥сть прац≥вник≥в, технолог≥чн≥ схеми виробництва, види продукц≥њ та њњ еколог≥чн≥ характеристики, системи природоохоронних заход≥в тощо. Ѕазою дл¤ складанн¤ еколог≥чного паспорта Ї основн≥ виробнич≥ показники п≥дприЇмства, розрахунки його гранично допустимих викид≥в (скид≥в), впливу ф≥зичних та б≥олог≥чних фактор≥в, дозволи на спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в та на забрудненн¤, форми статистичноњ зв≥тност≥, на¤вн≥сть та стан очисного обладнанн¤. “акий паспорт даЇ комплексне у¤вленн¤ про еколог≥чний стан п≥дприЇмства, надаЇ суттЇву допомогу при зд≥йсненн≥ еколог≥чного контролю чи еколог≥чного аудиту в≥дпов≥дного об'Їкта. Ќезважаючи на безсп≥рн≥ переваги еколог≥чноњ паспортизац≥њ п≥дприЇмств, вона, на жаль, не набула в ”крањн≥ повсюдного поширенн¤, зважаючи на њњ добров≥льний характер.
≈колог≥чна паспортизац≥¤ певних природних чи матер≥альних об'Їкт≥в часто складаЇ основу дл¤ реЇстрац≥њ цих об'Їкт≥в, тобто створенн¤ спец≥ал≥зованих баз даних з конкретних питань. –еЇстрац≥¤ також охоплюЇтьс¤ функц≥Їю обл≥ку ≥ за загальним правилом зд≥йснюЇтьс¤ державними органами, тобто включаЇтьс¤ до функц≥й державного управл≥нн¤. «аконодавство ”крањни м≥стить чимало визначень пон¤тт¤ ЂреЇстрї (в≥д англ. register Ч список, перел≥к, опис). ќднак жодне з них не маЇ ун≥версального характеру. Ѕудь-¤кий реЇстр становить ≥нформац≥йну систему, призначену дл¤ накопиченн¤, обл≥ку, обробленн¤ ≥ збер≥ганн¤ певних однор≥дних в≥домостей. ¬несенн¤ до такоњ системи даЇ правов≥ п≥дстави дл¤ запровадженн¤ певного правового режиму в≥дпов≥дних об'Їкт≥в, отриманн¤ спец≥альних прав (можливостей) чи накладенн¤ певних обмежень на в≥дпов≥дних суб'Їкт≥в.
” сфер≥ обл≥ку природокористуванн¤ та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки в ”крањн≥, зокрема, ведутьс¤ так≥ реЇстри:
ЧреЇстр об'Їкт≥в утворенн¤, обробленн¤ та утил≥зац≥њ в≥дход≥в (ст. 27 «акону ”крањни Ђѕро в≥дходиї, ѕор¤док веденн¤ реЇстру об'Їкт≥в утворенн¤, обробленн¤ та утил≥зац≥њ в≥дход≥в, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31 серпн¤ 1998 р. є 1360);
ЧреЇстр м≥сць видаленн¤ в≥дход≥в (ст. 28 «акону Ђѕро в≥дходиї, ѕор¤док веденн¤ реЇстру м≥сць видаленн¤ в≥дход≥в, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 3 серпн¤ 1998 р. є 1216);
Чƒержавний реЇстр об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки («акон ”крањни Ђѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпекиї, ѕор¤док проведенн¤ ≥дентиф≥кац≥њ та обл≥ку об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 11 липн¤ 2002 р. є 956);
ЧреЇстр сорт≥в рослин (ст. 1 «акону ”крањни Ђѕро охорону прав на сорти рослинї (в редакц≥њ «акону в≥д 17 с≥чн¤ 2002 р.);
ЧреЇстр та зведений реЇстр зелених насаджень (ст. 28 «акону ”крањни Ђѕро благоустр≥й населених пункт≥вї);
ЧреЇстр землеволод≥нь та землекористувань (ѕоложенн¤ про реЇстрац≥ю землеволод≥нь та землекористувань (п. 1.1), затверджене наказом ƒержкомзему в≥д 23 серпн¤ 2001 р. є 144);
ЧреЇстр тварин (ѕоложенн¤ про ≥дентиф≥кац≥ю ≥ реЇстрац≥ю великоњ рогатоњ худоби (п. 1.5), затверджене наказом ћ≥нагропол≥тики в≥д 17 вересн¤ 2003 р. є 342 (в редакц≥њ наказу є 289 в≥д 29 червн¤ 2005 р.) та ≥нш≥.
р≥м статистичного обл≥ку, паспортизац≥њ та реЇстрац≥њ, важливою правовою формою ф≥ксац≥њ обл≥кових даних про природн≥ ресурси, об'Їкти та комплекси Ї державн≥ кадастри природних ресурс≥в. ÷е систематизован≥ зводи в≥домостей про к≥льк≥сн≥, ¤к≥сн≥ характеристики природних ресурс≥в, њх обс¤г, оц≥нку, характер та правовий режим, розпод≥л серед власник≥в та користувач≥в, призначен≥ дл¤ забезпеченн¤ орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, за≥нтересованих ф≥зичних та юридичних ос≥б ≥нформац≥Їю з метою регулюванн¤ рац≥онального використанн¤, охорони та в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в.
¬еденн¤ державних кадастр≥в у галуз≥ природокористуванн¤ й охорони навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї (ст. 23), «емельного кодексу ”крањни (статт≥ 193Ч204), одексу ”крањни про надра (статт≥ 42Ч44), ¬одного кодексу ”крањни (статт≥ 24Ч28), Ћ≥сового кодексу ”крањни (статт≥ 49Ч53), закон≥в ”крањни Ђѕро рослинний св≥тї (ст. 38), Ђѕро тваринний св≥тї (ст. 56), Ђѕро мисливське господарство ≥ полюванн¤ї (статт≥ 6, 30), Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї (статт≥ 56Ч59), Ђѕро „ервону книгу ”крањниї (ст. 15), Ђѕро курортиї (статт≥ 35Ч37), Ђѕро поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходамиї (ст. 16).
ѕор¤док веденн¤ державного кадастру кожного з природних ресурс≥в регулюЇтьс¤ окремою постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ƒержавн≥ кадастри ведутьс¤ диференц≥йовано за кожним природним ресурсом чи типом природних об'Їкт≥в. ¬ ”крањн≥ в≥дпов≥дно до законодавства ведутьс¤ так≥ державн≥ кадастри: ƒержавний земельний кадастр, ƒержавний водний кадастр, ƒержавний л≥совий кадастр, ƒержавний кадастр родовищ та про¤в≥в корисних копалин, ƒержавний кадастр рослинного св≥ту, ƒержавний кадастр тваринного св≥ту, ƒержавний кадастр територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, ƒержавний кадастр природних територ≥й курорт≥в, ƒержавний кадастр природних л≥кувальних ресурс≥в, рег≥ональн≥ кадастри природних ресурс≥в. Ќе Ї кадастрами природних ресурс≥в, але прир≥внюютьс¤ до них „ервона книга рослинного св≥ту та „ервона книга тваринного св≥ту („ервона книга ”крањни).
ƒержавний обл≥к територ≥й та об'Їкт≥в екомереж≥ Ї складовою ƒержавного земельного кадастру та державних кадастр≥в ≥нших природних ресурс≥в, а також ƒержавного кадастру територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду (ст. 21 «акону ”крањни Ђѕро еколог≥чну мережуї).
р≥м природоресурсних кадастр≥в, в ”крањн≥ також ведутьс¤ ƒержавний кадастр сховищ рад≥оактивних в≥дход≥в та м≥стобуд≥вн≥ кадастри населених пункт≥в.
ƒержавний земельний кадастр Ч основа дл¤ веденн¤ кадастр≥в ус≥х ≥нших природних ресурс≥в. ƒержавний земельний кадастр Ч це Їдина державна система земельно-кадастрових роб≥т, ¤ка встановлюЇ процедуру визнанн¤ факту виникненн¤ або припиненн¤ права власност≥ ≥ права користуванн¤ земельними д≥л¤нками та м≥стить сукупн≥сть в≥домостей ≥ документ≥в про м≥сце розташуванн¤ та правовий режим цих д≥л¤нок, њх оц≥нку, класиф≥кац≥ю земель, к≥льк≥сну та ¤к≥сну характеристику, розпод≥л серед власник≥в земл≥ та землекористувач≥в.
—кладовими державного земельного кадастру Ї: а) кадастрове зонуванн¤ (м≥сц¤ розташуванн¤ обмежень щодо використанн¤ земель; меж кадастрових зон та квартал≥в; меж оц≥ночних район≥в та зон; кадастрових номер≥в, або територ≥й адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥); б) кадастров≥ зйомки (тобто комплекс роб≥т, виконуваних дл¤ визначенн¤ та в≥дновленн¤ меж земельних д≥л¤нок та виготовленн¤ кадастрового плану); в) бон≥туванн¤ грунт≥в (тобто пор≥вн¤льна оц≥нка ¤кост≥ ірунт≥в за њх основними природними властивост¤ми, ¤к≥ мають сталий характер та суттЇво впливають на врожайн≥сть с≥льськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кл≥матичних умовах); г) економ≥чна оц≥нка земель (¤к природного ресурсу та засобу виробництва в с≥льському та л≥совому господарств≥, а також ¤к просторового базису в сусп≥льному виробництв≥, що визначаЇтьс¤ в умовних кадастрових одиниц¤х або в грошовому вираз≥ за показниками, що характеризують продуктивн≥сть земель, ефективн≥сть њх використанн¤ та дох≥дн≥сть з одиниц≥ площ≥); і) грошова оц≥нка земельних д≥л¤нок (нормативна чи експертна, визначаЇтьс¤ на рентн≥й основ≥); д) державна реЇстрац≥¤ земельних д≥л¤нок у склад≥ державного реЇстру земель, (складаЇтьс¤ з книги запис≥в реЇстрац≥њ державних акт≥в на право власност≥ на землю та на право пост≥йного користуванн¤ землею, договор≥в оренди земл≥, а також ѕоземельноњ книги, ¤ка м≥стить в≥домост≥ про земельну д≥л¤нку); е) обл≥к к≥лькост≥ (за площею та складом) та ¤кост≥ (за природними та набутими властивост¤ми ≥ за ступенем забрудненн¤ ірунт≥в).
¬едетьс¤ ƒержавний земельний кадастр уповноваженим органом виконавчоњ влади з питань земельних ресурс≥в.
ƒержавний водний кадастр Ч систематизований зв≥д в≥домостей про поверхнев≥, п≥дземн≥, внутр≥шн≥ морськ≥ води та територ≥альне море, обс¤ги, режим, ¤к≥сть ≥ використанн¤ вод, водокористувач≥в (кр≥м вторинних). ƒо ƒержавного водного кадастру включаютьс¤ також в≥домост≥ про водогосподарськ≥ об'Їкти, що забезпечують використанн¤ води, очищенн¤ та скид зворотних вод.
ƒержавний водний кадастр складаЇтьс¤ з трьох розд≥л≥в: поверхнев≥ води; п≥дземн≥ води; використанн¤ вод.
÷ей кадастр включаЇ дан≥ державного обл≥ку поверхневих ≥ п≥дземних вод та державного обл≥ку водокористуванн¤, ¤к≥ систематизуютьс¤ за водними об'Їктами та њх д≥л¤нками, водозб≥рними басейнами р≥чок та мор≥в, басейнами п≥дземних вод, водогосподарськими д≥л¤нками, економ≥чними районами, адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц¤ми ≥ в ц≥лому в ”крањн≥.
ƒержавний водний кадастр ведетьс¤:
Чза розд≥лами Ђѕоверхнев≥ водиї та Ђѕ≥дземн≥ водиї Ч ћ≥нприроди;
Чза розд≥лом Ђ¬одокористуванн¤ї Ч ƒержводгоспом.
«азначен≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади Ї замовниками роб≥т щодо складанн¤ ƒержавного водного кадастру ≥ затверджують кадастров≥ матер≥али самост≥йно (ћ≥нприроди) чи за погодженн¤м (ƒержводгосп Ч за погодженн¤м з ћ≥нприроди).
ƒл¤ координац≥њ д≥¤льност≥ ƒержводгосп разом з ћ≥нприроди створюють ћ≥жв≥домчу ком≥с≥ю з питань веденн¤ ƒержавного водного кадастру.
ƒержавний л≥совий кадастр Ч це система в≥домостей ≥ документ≥в про правовий режим л≥сового фонду, розпод≥л його м≥ж користувачами, ¤к≥сний ≥ к≥льк≥сний стан л≥сового фонду, под≥л л≥с≥в за групами та в≥днесенн¤ до категор≥й захисност≥, економ≥чну оц≥нку та ≥нш≥ дан≥, необх≥дн≥ дл¤ рац≥онального веденн¤ л≥сового господарства ≥ оц≥нки результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ в л≥совому фонд≥. ƒержавний л≥совий кадастр ведетьс¤ з метою ефективноњ орган≥зац≥њ охорони ≥ захисту л≥с≥в, рац≥онального використанн¤ л≥сових ресурс≥в, в≥дтворенн¤ л≥с≥в, зд≥йсненн¤ систематичного контролю за ¤к≥сними ≥ к≥льк≥сними зм≥нами в л≥совому фонд≥ та забезпеченн¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зац≥кавлених орган≥в державноњ виконавчоњ влади, л≥сокористувач≥в в≥домост¤ми про л≥сов≥ ресурси.
ƒержавний л≥совий кадастр ведетьс¤ державними органами л≥сового господарства (ƒержкомл≥сгоспом) на основ≥ матер≥ал≥в л≥совпор¤дкуванн¤, ≥нвентаризац≥њ, обстежень ≥ первинного обл≥ку л≥с≥в за Їдиною дл¤ ”крањни системою на кошти державного бюджету. ƒокументац≥¤ ƒержавного л≥сового кадастру ведетьс¤ на основ≥ даних ƒержавного земельного кадастру, матер≥ал≥в л≥совпор¤дкуванн¤, ≥нвентаризац≥њ, обстежень ≥ первинного обл≥ку л≥с≥в.
ƒержавний кадастр родовищ та про¤в≥в корисних копалин Ї систематизованим зводом в≥домостей про кожне родовище (в тому числ≥ техногенне), включене до ƒержавного фонду родовищ корисних копалин, щодо к≥лькост≥ та ¤кост≥ запас≥в корисних копалин ≥ на¤вних у них компонент≥в, г≥рничотехн≥чних, г≥дрогеолог≥чних та ≥нших умов розробки родовища та його геолого-економ≥чноњ оц≥нки, а також в≥домостей про кожний про¤в корисних копалин.
ƒержавний кадастр родовищ та про¤в≥в корисних копалин ведетьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з геолог≥чного вивченн¤ та забезпеченн¤ рац≥онального використанн¤ надр (сьогодн≥ Ч ћ≥нприроди ”крањни).
ƒержавний кадастр рослинного св≥ту Ч це система в≥домостей ≥ документ≥в про розпод≥л об'Їкт≥в рослинного св≥ту м≥ж власниками ≥ користувачами (в тому числ≥ орендар¤ми) земельних д≥л¤нок, к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ характеристики народногосподарськоњ ≥ науковоњ ц≥нност≥ рослинних ресурс≥в, под≥л природних рослинних угруповань на категор≥њ, економ≥чну оц≥нку техн≥чних, кормових, л≥карських, харчових та ≥нших властивостей природних рослинних ресурс≥в, ≥нш≥ дан≥ про рослинн≥ природн≥ ресурси, необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ њх невиснажливого використанн¤, в≥дтворенн¤ й ефективноњ охорони. ƒержавний обл≥к ≥ кадастр рослинного св≥ту ведетьс¤ з метою обл≥ку к≥льк≥сних, ¤к≥сних та ≥нших характеристик природних рослинних ресурс≥в, обс¤гу, характеру та режиму њх використанн¤, а також дл¤ зд≥йсненн¤ систематичного контролю за ¤к≥сними ≥ к≥льк≥сними зм≥нами в рослинному св≥т≥ ≥ дл¤ забезпеченн¤ орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також власник≥в та користувач≥в (в тому числ≥ орендар≥в) земельних д≥л¤нок, на ¤ких знаход¤тьс¤ об'Їкти рослинного св≥ту, в≥домост¤ми про стан рослинного св≥ту. ¬еденн¤ в≥дпов≥дного кадастру покладаЇтьс¤ на ћ≥нприроди ”крањни.
ƒержавний кадастр тваринного св≥ту Ч систематизована сукупн≥сть в≥домостей про географ≥чне поширенн¤ вид≥в (груп вид≥в) тварин, њх чисельн≥сть ≥ стан, характеристики середовища њх перебуванн¤ ≥ сучасного господарського використанн¤, а також ≥нших даних, необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ охорони ≥ рац≥онального використанн¤ тваринного св≥ту.
ƒержавний кадастр тваринного св≥ту ведетьс¤ на вс≥й територ≥њ ”крањни, њњ континентальному шельф≥ та у виключн≥й (морськ≥й) економ≥чн≥й зон≥. ¬еденн¤ кадастрових роб≥т на територ≥¤х, що не перебувають п≥д њњ юрисдикц≥Їю, ”крањна зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до укладених м≥жнародних договор≥в.
ƒержавний кадастр тваринного св≥ту ведетьс¤ за окремими видами (групами вид≥в) тварин ≥з застосуванн¤м Їдиних, установлених дл¤ кожноњ конкретноњ групи методолог≥њ та ун≥ф≥кованих форм зв≥тноњ кадастровоњ документац≥њ.
ќрган≥зац≥¤ веденн¤ ƒержавного кадастру тваринного св≥ту, координац≥¤ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з виконанн¤м кадастрових роб≥т, а також державний контроль за ¤к≥стю ≥ в≥рог≥дн≥стю даних, що включаютьс¤ до кадастру, зд≥йснюютьс¤ ћ≥нприроди та його органами на м≥сц¤х.
ѕри цьому «аконом ”крањни Ђѕро мисливське господарство ≥ полюванн¤ї веденн¤ державного кадастру мисливських тварин, щоперебувають на територ≥њ ”крањни, в≥днесене до повноважень спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ мисливського господарства та полюванн¤ (ƒержкомл≥сгосп). ÷ей самий «акон зобов'¤зуЇ користувач≥в мисливських уг≥дь проводити первинний обл≥к чисельност≥ ≥ добуванн¤ мисливських тварин, вивчати њх стан та характеристики уг≥дь ≥ в установленому пор¤дку подавати цю ≥нформац≥ю органам, ¤к≥ зд≥йснюють державний обл≥к та веденн¤ ƒержавного кадастру тваринного св≥ту.
ƒержавний кадастр територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду Ї системою необх≥дних ≥ достов≥рних в≥домостей про природн≥, науков≥, правов≥, к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ характеристики територ≥й та об'Їкт≥в, ¤к≥ вход¤ть до складу природно-запов≥дного фонду ”крањни, що ведетьс¤ з метою оц≥нки складу та перспектив розвитку природно-запов≥дного фонду, стану територ≥й та об'Їкт≥в, ¤к≥ вход¤ть до нього, орган≥зац≥њ њх охорони та ефективного використанн¤, плануванн¤ наукових досл≥джень, а також забезпеченн¤ державних орган≥в, за≥нтересованих п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й в≥дпов≥дною ≥нформац≥Їю, необх≥дною дл¤ вир≥шенн¤ питань соц≥ально-економ≥чного розвитку, розм≥щенн¤ продуктивних сил та в ≥нших ц≥л¤х, передбачених законодавством ”крањни.
‘ормами кадастровоњ документац≥њ Ї картки первинного обл≥ку ≥ державн≥ кадастри територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду м≥ст, район≥в, областей, јвтономноњ –еспубл≥ки рим та ”крањни.
ƒержавний кадастр територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду ведетьс¤ ћ≥нприроди та його органами на м≥сц¤х за рахунок державного бюджету. ƒл¤ веденн¤ ƒержавного кадастру територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду можуть використовуватис¤ також кошти державного, республ≥канського јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих фонд≥в охорони навколишнього природного середовища.
«м≥ст кадастровоњ документац≥њ та строки поданн¤ документ≥в первинного обл≥ку визначаютьс¤ ћ≥природи.
ƒержавний кадастр природних територ≥й курорт≥в Ї зводом в≥домостей про правовий статус, належн≥сть, режим, географ≥чне положенн¤, площу, кл≥матичн≥ особливост≥, види та запаси природних л≥кувальних ресурс≥в, ¤к≥сн≥ характеристики природних територ≥й курорт≥в, њх л≥кувальну, проф≥лактичну, реаб≥л≥тац≥йну, природоохоронну, наукову, рекреац≥йну та ≥ншу ц≥нн≥сть. “ак≥ в≥домост≥ про природн≥ територ≥њ курорт≥в включаютьс¤ до кадастру за адм≥н≥стративно-територ≥альним принципом та за видами природних л≥кувальних ресурс≥в, а саме Ч м≥неральних ≥ термальних вод, л≥кувальних гр¤зей таозокериту, ропи лиман≥в та озер, акватор≥й мор≥в, кл≥матичних, ландшафтних, еколог≥чних та ≥нших умов.
¬≥домост≥ дл¤ веденн¤ кадастру подаютьс¤ з документованих джерел ≥нформац≥њ, зокрема, з даних ƒержавного земельного кадастру; ћќ«; ƒержавного картографо-геодезичного фонду; ƒержавного ≥нформац≥йного геолог≥чного фонду; м≥стобуд≥вного кадастру населених пункт≥в; ћ≥нприроди та ≥н.
ƒержавний кадастр природних територ≥й курорт≥в ”крањни створюЇтьс¤ ≥ ведетьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з питань д≥¤льност≥ курорт≥в (ћ≥н≥стерство культури ≥ туризму ”крањни).
ористувачами кадастру Ї центральн≥ ≥ м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та громад¤ни.
ƒержавний кадастр природних л≥кувальних ресурс≥в Ї зводом в≥домостей про к≥льк≥сть, ¤к≥сть та ≥нш≥ важлив≥ характеристики вс≥х природних л≥кувальних ресурс≥в, що ви¤влен≥ та п≥драхован≥ на територ≥њ ”крањни, а також можлив≥ обс¤ги, способи ≥ режими њх використанн¤. ƒо кадастру включаютьс¤ в≥домост≥ у форм≥ текстових, цифрових та граф≥чних (картограф≥чних) матер≥ал≥в щодо вид≥в (тип≥в) природних л≥кувальних ресурс≥в: м≥неральн≥ ≥ термальн≥ води, л≥кувальн≥ гр¤з≥ та озокерит, ропа лиман≥в та озер, морська вода, природн≥ об'Їкти ≥ комплекси з≥ спри¤тливими дл¤ л≥куванн¤, медичноњ реаб≥л≥тац≥њ та проф≥лактики захворювань кл≥матичними умовами.
ƒл¤ створенн¤ ≥ веденн¤ кадастру використовуютьс¤ в≥домост≥ з документованих джерел ≥нформац≥њ, дан≥ ћќ«, ћ≥нприроди, ƒержавного фонду родовищ корисних копалин; м≥стобуд≥вного кадастру населених пункт≥в; ƒержавного картографо-геодезичного фонду.
÷ей вид кадастр≥в ведетьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни.
„ервона книга рослинного св≥ту та „ервона книга тваринного св≥ту („ервона книга ”крањни) хоча формально не Ї кадастрами, але фактично можуть бути в≥днесен≥ до системи цих державних документ≥в, оск≥льки також Ї систематизованими зводами обл≥ковоњ ≥нформац≥њ про р≥дк≥сн≥ та так≥, що перебувають п≥д загрозою зникненн¤, види тварин, рослин та м≥кроорган≥зм≥в.
¬едетьс¤ „ервона книга ”крањни ћ≥нприроди, що забезпечуЇ й методичне кер≥вництво вс≥ма роботами щодо внесенн¤ до „ервоноњ книги та виключенн¤ з нењ певних вид≥в.
ƒержавний кадастр сховищ рад≥оактивних в≥дход≥в Ч це систематизований банк даних щодо м≥сцезнаходженн¤, к≥льк≥сних та ¤к≥сних характеристик, умов збер≥ганн¤ або захороненн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в, систем контролю та мон≥торингу.
—творенн¤ ≥ орган≥зац≥¤ веденн¤ ƒержавного кадастру сховищ рад≥оактивних в≥дход≥в покладаЇтьс¤ на орган державного управл≥нн¤ у сфер≥ поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами.
ƒержавний кадастр сховищ рад≥оактивних в≥дход≥в п≥дл¤гаЇ безстроковому збер≥ганню.
ћ≥стобуд≥вний кадастр населених пункт≥в Ч це система комплексних даних про населен≥ пункти, њхн≥ функц≥ональн≥ зони, окрем≥ територ≥њ та земельн≥ д≥л¤нки, будинки й споруди, соц≥альну, ≥нженерну ≥ транспортну ≥нфраструктуру, еколог≥чн≥ та ≥нженерно-геолог≥чн≥ умови.
ƒан≥ м≥стобуд≥вного кадастру використовуютьс¤ дл¤ прогнозуванн¤ розвитку, плануванн¤ ≥ забудови населених пункт≥в; розм≥щенн¤, проектуванн¤, буд≥вництва й реконструкц≥њ об'Їкт≥в житлово-цив≥льного, виробничого, комунального та ≥ншого призначенн¤; охорони пам'¤ток арх≥тектури ≥ м≥стобудуванн¤, регенерац≥њ ≥сторичних поселень; створенн¤ соц≥альноњ, ≥нженерноњ ≥ транспортноњ ≥нфраструктури; регулюванн¤ земельних в≥дносин на в≥дпов≥дних територ≥¤х; визначенн¤ зон економ≥чноњ оц≥нки територ≥й, обірунтуванн¤ розм≥р≥в оподаткуванн¤ ≥ вартост≥ земельних д≥л¤нок, будинк≥в ≥ споруд з урахуванн¤м м≥сцевих умов; обл≥ку власник≥в ≥ користувач≥в будинк≥в ≥ споруд; контролю за рац≥ональним використанн¤м територ≥альних ресурс≥в, анал≥зу реал≥зац≥њ затвердженоњ м≥стобуд≥вноњ документац≥њ та ≥нших питань.
ѕерел≥к в≥домостей ≥ склад даних м≥стобуд≥вного кадастру визначаютьс¤ ћ≥н≥стерством рег≥онального розвитку та буд≥вництва з участю ƒержземагентства, ћ≥нжитлокомунгоспу, ћ≥нприроди, ”кргеодезкартограф≥њ за погодженн¤м з ƒержкомстатом.
¬≥домост≥ та дан≥ дл¤ веденн¤ м≥стобуд≥вного кадастру населених пункт≥в збираютьс¤ з документованих державних, в≥домчих та ≥нших джерел ≥нформац≥њ. ќрган≥зац≥¤ веденн¤ м≥стобуд≥вного кадастру забезпечуЇтьс¤ м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми ≥ виконавчими ком≥тетами м≥сцевих рад. ћ≥стобуд≥вний кадастр ведетьс¤ за рахунок кошт≥в м≥сцевого бюджету.
ќкремим видом кадастр≥в, що ведутьс¤ в ”крањн≥, Ї рег≥ональн≥ кадастри природних ресурс≥в Ч документи, що не обмежуютьс¤ даними щодо одного природного ресурсу чи об'Їкта, а Ї систематизованим зведенн¤м в≥домостей про к≥льк≥сн≥, ¤к≥сн≥ та ≥нш≥ характеристики вс≥х природних ресурс≥в, а також про обс¤г, характер ≥ режим њх використанн¤ на рег≥ональному р≥вн≥, а саме: на територ≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва та —евастопол¤. ¬ основ≥ рег≥ональних кадастр≥в Ч обл≥ков≥ дан≥ за видами природних ресурс≥в: земельн≥ ресурси; водн≥ ресурси; природн≥ рослинн≥ ресурси; ресурси тваринного св≥ту; природн≥ л≥кувальн≥ ресурси; м≥нерально-сировинн≥ ресурси, корисн≥ копалини родовищ, про¤в≥в, а також корисн≥ копалини техногенних родовищ. ¬≥дпов≥дн≥ дан≥ скомпонован≥ за розд≥лами: Ђ«емельн≥ ресурсиї, Ђ¬одн≥ ресурсиї, Ђѕриродн≥ рослинн≥ ресурсиї, Ђ–есурси тваринного св≥туї, Ђѕриродн≥ л≥кувальн≥ ресурсиї, Ђћ≥нерально-сировинн≥ ресурси, корисн≥ копалини родовищ, про¤в≥в, а також корисн≥ копалини техногенних родовищї.
¬еденн¤ рег≥ональних кадастр≥в за розд≥лами зд≥йснюють територ≥альн≥ органи ƒержземагентства, ƒержкомл≥сгоспу, ƒержводгоспу та ћќ«. ѕор¤док веденн¤ кадастр≥в визначаЇтьс¤ ≥нструкц≥Їю, затвердженою ћ≥нприроди. ƒл¤ оперативного задоволенн¤ потреб центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та громад¤н у наданн≥ в≥домостей з рег≥онального кадастру створюЇтьс¤ автоматизована система його веденн¤, ¤ка базуЇтьс¤ на використанн≥ гео≥нформац≥йних технолог≥й.
–ег≥ональн≥ кадастри ведутьс¤ за рахунок кошт≥в ƒержавного фонду охорони навколишнього середовища, а також за рахунок кошт≥в м≥сцевих фонд≥в охорони навколишнього середовища (за згодою орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤).