≈фективне державне управл≥нн¤ ¤к≥стю навколишнього природного середовища неможливе без на¤вност≥ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ про його стан. ÷¤ ≥нформац≥¤ зараз збираЇтьс¤ та анал≥зуЇтьс¤ за допомогою державноњ системи мон≥торингу довк≥лл¤.
ƒержавний мон≥торинг довк≥лл¤ (еколог≥чний мон≥торинг) Ї одн≥Їю з функц≥й державного управл≥нн¤ у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ сусп≥льних в≥дносин. …ого сутн≥сть пол¤гаЇ в орган≥зац≥њ системи спостережень за станом навколишнього природного середовища, р≥внем його забрудненн¤, ¤к≥сними та к≥льк≥сними характеристиками природних ресурс≥в з метою забезпеченн¤ збору, обробленн¤, збереженн¤ та анал≥зу ≥нформац≥њ про стан навколишнього природного середовища, прогнозуванн¤ його зм≥н та розробки науково обірунтованих рекомендац≥й дл¤ прийн¤тт¤ ефективних управл≥нських р≥шень.
ѕравов≥ засади еколог≥чного мон≥торингу в ”крањн≥ закр≥плен≥ «аконом Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї (ст. 22), «емельним кодексом ”крањни (статт≥ 191 Ч 192), ¬одним кодексом ”крањни (ст. 21), Ћ≥совим кодексом ”крањни (ст. 55), законами ”крањни Ђѕро охорону атмосферного пов≥тр¤ї (ст. 32), Ђѕро рослинний св≥тї (ст. 39), Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї (статт≥ 9, 17), Ђѕро курортиї (ст. 35), Ђѕро тваринний св≥тї (ст. 55), Ђѕро в≥дходиї (ст. 29), Ђѕро питну воду та питне водопостачанн¤ї (ст. 39), Ђѕро правовий режим територ≥њ, що зазнала рад≥оактивного забрудненн¤ внасл≥док „орнобильськоњ катастрофиї (статт≥ 13, 17, 21), Ђѕро статус ≥ соц≥альний захист громад¤н, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофиї (ст. 17) та в де¤ких ≥нших законодавчих актах.
ѕор¤док проведенн¤ державного еколог≥чного мон≥торингу регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м про державну систему мон≥торингу довк≥лл¤, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 30 березн¤ 1998 р. (з наступними зм≥нами), а також нормативно-правовими актами, що регулюють пор¤док зд≥йсненн¤ мон≥торингу окремих природних ресурс≥в ≥ певних тип≥в об'Їкт≥в. ÷е, зокрема, ѕоложенн¤ про мон≥торинг земель, затверджене постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 серпн¤ 1993 р. (з наступними зм≥нами), ѕоложенн¤ про мон≥торинг грунт≥в на земл¤х с≥льськогосподарського призначенн¤, затверджене наказом ћ≥н≥стерства аграрноњ пол≥тики ”крањни в≥д 26 лютого 2004 р., ѕор¤док зд≥йсненн¤ державного мон≥торингу вод, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 липн¤ 1996 р. (з наступними зм≥нами). ѕор¤док орган≥зац≥њ та проведенн¤ мон≥торингу в галуз≥ охорони атмосферного пов≥тр¤, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 9 березн¤ 1999 р. (з наступними зм≥нами), ѕоложенн¤ про мон≥торинг потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в, затверджене наказом ћ≥н≥стерства ”крањни з питань надзвичайних ситуац≥й та у справах захисту населенн¤ в≥д насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи в≥д 26 грудн¤ 2003 року.
–озр≥зн¤ють р≥зн≥ типи, види, р≥вн≥ еколог≥чного мон≥торингу, стад≥њ його зд≥йсненн¤.
«алежно в≥д функц≥онального призначенн¤ розр≥зн¤ють 3 основн≥ типи мон≥торингу:
1) загальний (стандартний), що зд≥йснюЇтьс¤ систематично за стандартними параметрами на базов≥й мереж≥ спостережень з метою ви¤вленн¤ фактичного еколог≥чного стану, виробленн¤ та прийн¤тт¤ ефективних управл≥нських р≥шень на вс≥х р≥вн¤х;
2) оперативний (кризовий), тобто система додаткових спостережень у зонах п≥двищеного ризику, що зд≥йснюЇтьс¤ ¤к через державну мережу пункт≥в спостережень, так ≥ через тимчасову мережу, п≥д час виникненн¤ несанкц≥онованих чи авар≥йних забруднень ≥ стих≥йного лиха, з метою опов≥щенн¤ та розробленн¤ оперативних заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ њх насл≥дк≥в та захисту населенн¤, екосистем ≥ власност≥;
3) фоновий (науковий), тобто система спостережень за природними ресурсами, природними об'Їктами та природними системами, ¤к≥ не зазнають пр¤мого антропогенного впливу, з метою одержанн¤ ≥нформац≥њ дл¤ оц≥нок ≥ прогнозуванн¤ зм≥н стану природних об'Їкт≥в внасл≥док господарськоњ д≥¤льност≥ (зд≥йснюютьс¤ через мережу б≥осферних ≥ природних запов≥дник≥в, спец≥альних наукових станц≥й).
ƒ≥юча сьогодн≥ в ”крањн≥ система загального мон≥торингу даЇ змогу отримати понад 70 р≥зних вид≥в даних, зокрема метеоролог≥чних, аеролог≥чних, озонометричних, агрометеоролог≥чних, г≥дролог≥чних, ≥нформац≥ю про стан забрудненн¤ пов≥тр¤, поверхневих ≥ морських вод, грунт≥в у пунктах базовоњ мереж≥ спостережень.
ћетеоролог≥чн≥ наземн≥ спостереженн¤, зокрема, провод¤тьс¤ безперервно, ц≥лодобово ≥ синхронно б≥льш н≥ж на 200 станц≥¤х. √≥дролог≥чн≥ спостереженн¤ Ї предметом д≥¤льност≥ 433 пункт≥в спостережень. ћорська стац≥онарна г≥дрометеоролог≥чна мережа включаЇ в себе 32 пункти спостережень, розташован≥ у прибережн≥й та шельфов≥й зонах, гирлах р≥чок, що впадають у море. Ѕазов≥ спостереженн¤ за забрудненн¤м поверхневих вод провод¤тьс¤ у 240 пунктах спостережень. як≥сть води „орного та јзовського мор≥в ≥ гирлових д≥л¤нок ƒн≥пра, ƒунаю ≥ ѕ≥вденного Ѕугу контролюЇтьс¤ у 154 пунктах. —тац≥онарн≥ спостереженн¤ за забрудненн¤м атмосфери провод¤тьс¤ у 162 пунктах, розташованих у 53 м≥стах.
ћон≥торинг навколишнього природного середовища охоплюЇ р¤д посл≥довних стад≥й (етап≥в): збиранн¤ ≥нформац≥њ, њњ обробку, передаванн¤, збереженн¤, анал≥з, прогнозуванн¤ майбутн≥х зм≥н та розробленн¤ науково обгрунтованих рекомендац≥й дл¤ прийн¤тт¤ ефективних управл≥нських р≥шень щодо запоб≥ганн¤ негативним зм≥нам стану довк≥лл¤ та дотриманн¤ вимог еколог≥чноњ безпеки.
«алежно в≥д об'Їкта мон≥торингу розр≥зн¤Їтьс¤: комплексний мон≥торинг навколишнього природного середовища (довк≥лл¤); мон≥торинг земель (≥ њх складовоњ Ч ірунт≥в), мон≥торинг поверхневих та п≥дземних вод, мон≥торинг л≥с≥в, мон≥торинг рослинного св≥ту, мон≥торинг дикоњ фауни, мон≥торинг атмосферного пов≥тр¤, мон≥торинг м≥сць видаленн¤ в≥дход≥в, мон≥торинг ф≥зичних фактор≥в (шум, електромагн≥тн≥ пол¤, рад≥ац≥¤, в≥брац≥¤ тощо), мон≥торинг територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, мон≥торинг курорт≥в та де¤к≥ ≥нш≥.
«а р≥внем узагальненн¤ отриманоњ мон≥торинговоњ ≥нформац≥њ розр≥зн¤ють локальний мон≥торинг (тобто такий, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ на територ≥њ окремих об'Їкт≥в (п≥дприЇмств, населених пункт≥в, д≥л¤нок ландшафт≥в); рег≥ональний (у межах адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць, на територ≥¤х економ≥чних та природних рег≥он≥в; загальнодержавний (на територ≥њ крањни в ц≥лому). Ќарешт≥, 4-й р≥вень системи спостережень за станом навколишнього природного середовища Ч глобальний, його складовою Ї фоновий мон≥торинг, що зд≥йснюЇтьс¤ в ”крањн≥. —л≥д при цьому пам'¤тати, що наша держава Ї членом ¬сесв≥тньоњ метеоролог≥чноњ орган≥зац≥њ ќќЌ, учасницею онвенц≥њ про транскордонне забрудненн¤ пов≥тр¤ на велик≥ в≥дстан≥ (∆енева, 1979), онвенц≥њ про оперативне опов≥щенн¤ про ¤дерну авар≥ю (¬≥день, 1986), ¬≥денськоњ конвенц≥њ про охорону озонового шару (1985)\ –амковоњ конвенц≥њ ќќЌ про зм≥ну кл≥мату(–≥о-де-∆анейро, 1992), онвенц≥њ про оц≥нку впливу на навколишнЇ середовище в транскордонному контекст≥ (≈спо, 1999).
¬иконанн¤ зобов'¤зань щодо участ≥ ”крањни в цих та ≥нших м≥жнародних орган≥зац≥¤х та договорах неможливе без даних мон≥торингових спостережень ≥ прогноз≥в, зокрема спостережень за забрудненн¤м навколишнього природного середовища, ¤к≥ перебувають п≥д контролем та нагл¤дом з боку м≥жнародних ≥нституц≥й.
ќб'Їктами системи мон≥торингу довк≥лл¤ Ї атмосферне пов≥тр¤, води, б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤, л≥си, земл≥, поводженн¤ з в≥дходами, ф≥зичн≥ фактори впливу, геолог≥чне середовище.
«д≥йсненн¤ державного мон≥торингу довк≥лл¤ сьогодн≥ покладаЇтьс¤ на так≥ суб'Їкти: ћ≥нприроди, ћЌ—, ћќ«, ћ≥нагропол≥тики, ƒержкомл≥сгосп, ƒержводгосп, ƒержземагентство ≥ ћ≥нжитлокомунгосп, Ќац≥ональне косм≥чне агентство ”крањни. ѕри цьому координац≥ю д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в системи мон≥торингу зд≥йснюЇ м≥жв≥домча ком≥с≥¤, склад ¤коњ затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬≥дпов≥дно до функц≥ональних завдань на р≥вн≥ кожного окремого суб'Їкта системи мон≥торингу створено власну структурно-орган≥зац≥йну, науково-методичну та техн≥чну бази. ѕри цьому забезпечуЇтьс¤ проведенн¤ спостережень за станом окремих компонент≥в довк≥лл¤, впливом на нього в≥дпов≥дних джерел забрудненн¤ та природних процес≥в ≥ ¤вищ.
‘ункц≥онуванн¤ Їдиноњ системи мон≥торингу довк≥лл¤ в сучасний пер≥од визнане неоптимальним, у зв'¤зку з чим розпор¤дженн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31 грудн¤ 2004 р. схвалено онцепц≥ю ƒержавноњ програми проведенн¤ мон≥торингу навколишнього природного середовища, розрахованоњ на 2006Ч2010 роки.
ќсновними недол≥ками, що зумовлюють низьку ефективн≥сть функц≥онуванн¤ системи мон≥торингу, онцепц≥Їю визнано: в≥дсутн≥сть Їдиноњ мереж≥ спостережень; застар≥ле техн≥чне ≥ методичне забезпеченн¤ спостережень; в≥дсутн≥сть сучасного техн≥чного оснащенн¤ центр≥в системи мон≥торингу в б≥льшост≥ рег≥он≥в; неузгоджен≥сть окремих елемент≥в ≥нформац≥йних технолог≥й, що використовуютьс¤ суб'Їктами системи мон≥торингу; неповна в≥дпов≥дн≥сть нормативно-техн≥чного та нормативно-правового забезпеченн¤ системи мон≥торингу сучасним вимогам. ѕрограмою передбачаЇтьс¤ проведенн¤ заход≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ та зм≥цненн¤ ≥снуючого потенц≥алу служб спостережень суб'Їкт≥в системи мон≥торингу на основ≥ зад≥¤нн¤ нормативно-правових, економ≥чних, ф≥нансових, науково-експертних, ≥нформац≥йно-осв≥тн≥х та ≥нших засоб≥в, а також шл¤хом впровадженн¤ сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й, застосуванн¤ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки, ун≥ф≥кованих методик вим≥рюванн¤, оптим≥зац≥њ показник≥в спостережень ≥ створенн¤ на њх основ≥ Їдиноњ мереж≥ спостережень.
р≥м державного мон≥торингу довк≥лл¤, в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ також так званий внутр≥шн≥й еколог≥чний мон≥торинг з боку суб'Їкт≥в господарюванн¤. ¬≥дпов≥дно до ст. 22 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї та п. 10 ѕоложенн¤ про державну систему мон≥торингу довк≥лл¤ п≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ, д≥¤льн≥сть ¤ких призводить або може призвести до пог≥ршенн¤ стану навколишнього природного середовища, незалежно в≥д њх п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ форм власност≥ зобов'¤зан≥ зд≥йснювати еколог≥чний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, збер≥гати та безоплатно передавати в≥дпов≥дним державним органам анал≥тичн≥ матер≥али своњх спостережень, дан≥ та узагальнену ≥нформац≥ю дл¤ њњ комплексного обробленн¤. 3 ц≥Їю метою м≥ж суб'Їктами системи мон≥торингу та постачальником ≥нформац≥њ укладаЇтьс¤ угода, ¤ка п≥дл¤гаЇ реЇстрац≥њ в ћ≥нприроди або його органах на м≥сц¤х.
‘≥нансуванн¤ роб≥т з≥ створенн¤ та функц≥онуванн¤ системи мон≥торингу та њњ складових зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до пор¤дку ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в за рахунок кошт≥в, передбачених у державному та м≥сцевих бюджетах зг≥дно ≥з законодавством.
ѕокритт¤ певноњ частини витрат на створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ складових частин ≥ компонент≥в системи мон≥торингу може зд≥йснюватис¤ за рахунок ≥нновац≥йних фонд≥в у межах кошт≥в, передбачених на природоохоронн≥ заходи, м≥жнародних грант≥в та ≥нших джерел ф≥нансуванн¤.
«аконодавство ”крањни регламентуЇ право волод≥нн¤, користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤ ≥нформац≥Їю, одержаною п≥д час виконанн¤ загальнодержавноњ ≥ рег≥ональних (м≥сцевих) програм еколог≥чного мон≥торингу. ≤нформац≥¤, що збер≥гаЇтьс¤ в систем≥ мон≥торингу, використовуЇтьс¤ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень у галуз≥ охорони довк≥лл¤, рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в та еколог≥чноњ безпеки органами державноњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ надаЇтьс¤ њм безкоштовно в≥дпов≥дно до затверджених регла мент≥в ≥нформац≥йного обслуговуванн¤ користувач≥в системи мон≥торингу та њњ складових. —пец≥ально п≥дготовлена ≥нформац≥¤ на запит користувач≥в п≥дл¤гаЇ оплат≥ за домовлен≥стю, ¤кщо ≥нше не передбачено нормативними актами або укладеними двосторонн≥ми угодами про безкоштовн≥ взаЇмов≥дносини постачальник≥в ≥ споживач≥в ≥нформац≥њ, що п≥дл¤гають реЇстрац≥њ в ћ≥нприроди.
ћ≥нприроди, ћЌ— та њх органи на м≥сц¤х зд≥йснюють оперативне управл≥нн¤ ≥нформац≥Їю, одержаною на вс≥х р≥вн¤х функц≥онуванн¤ системи мон≥торингу.