Ѕудь-¤ку д≥¤льн≥сть потр≥бно спланувати, вид≥лити њњ мету, пр≥оритети, основн≥ складов≥, обрахувати ресурси, необх≥дн≥ дл¤ њњ зд≥йсненн¤, посл≥довн≥сть д≥й та строки зд≥йсненн¤, а також визначити суб'Їкт≥в, ¤к≥ здатн≥ зд≥йснити в≥дпов≥дну д≥¤льн≥сть найб≥льш ефективно. ¬ажливо також всеб≥чно проанал≥зувати можлив≥ насл≥дки реал≥зац≥њ такоњ д≥¤льност≥, њњ вплив не лише на ту сферу, щодо ¤коњ вона зд≥йснюЇтьс¤, а й на сум≥жн≥ сфери, причому вплив не лише найближчий, безпосередн≥й, а й в≥ддалений в час≥, довгостроковий, або опосередкований.
” результат≥ усв≥домленн¤ сусп≥льством наведених чинник≥в виникла соц≥альна функц≥¤ програмуванн¤ та прогнозуванн¤. ÷¤ функц≥¤ управл≥нн¤ у сфер≥ охорони навколишнього природного середовища прийшла на зм≥ну функц≥њ плануванн¤ Ч основ≥ управл≥нськоњ д≥¤льност≥ рад¤нськоњ доби, що дом≥нувала ≥ в сфер≥ природоресурсних в≥дносин. √≥пертрофований розвиток функц≥њ плануванн¤ в той пер≥од, часом на шкоду ≥ншим напр¤мам управл≥нськоњ д≥¤льност≥, за умови небаченоњ централ≥зац≥њ управл≥нн¤, призв≥в до небажаних результат≥в, що ви¤вилос¤ в ≥гноруванн≥ природно-кл≥матичних та ≥нших особливостей окремих рег≥он≥в, неврахуванн≥ необх≥дност≥ коригуючих д≥й щодо ран≥ше запланованоњ д≥¤льност≥ тощо. як насл≥док Ч неефективн≥сть управл≥нн¤, недос¤гненн¤ т≥Їњ мети, з ¤кою пов'¤зувалос¤ плануванн¤ в≥дпов≥дноњ д≥¤льност≥.
« набутт¤м ”крањною незалежност≥ ставленн¤ до управл≥нськоњ функц≥њ плануванн¤ зм≥нилос¤ на д≥аметрально протилежне: незважаючи на позитивну рац≥ональну сутн≥сть ц≥Їњ функц≥њ, в 90-т≥ роки XX стор≥чч¤ спостер≥гаЇтьс¤ в≥дторгненн¤ њњ сусп≥льною св≥дом≥стю ≥ в≥дх≥д в≥д основних принцип≥в, з ¤кими пов'¤зувалось њњ запровадженн¤. ” результат≥ ми могли спостер≥гати ц≥лий р¤д заход≥в, ¤к≥ зд≥йснювались безсистемно, без попереднього опрацюванн¤ етап≥в та напр¤м≥в њх зд≥йсненн¤, тих насл≥дк≥в, до ¤ких вони можуть призвести, особливо в довгостроковому контекст≥, без визначенн¤ њх ресурсноњ складовоњ та суб'Їкт≥в, на ¤к≥ можна покласти зд≥йсненн¤ цих заход≥в. як класичний Ђвз≥рецьї таких безсистемних заход≥в у масштабах крањни в ц≥лому можна навести земельну реформу в ”крањн≥, ¤ка ось уже понад 15 рок≥в зд≥йснюЇтьс¤ без належного концептуального опрацюванн¤, шл¤хом проб ≥ помилок, на догоду тим чи ≥ншим пол≥тичним силам, чи в пошуку компром≥су м≥ж ними, без урахуванн¤ вс≥х неодм≥нних умов та ефект≥в в≥д њњ реал≥зац≥њ. ≤ншим прикладом ≥гноруванн¤ необх≥дност≥ планово-прогностичних засад при зд≥йсненн≥ еколог≥чно значущоњ господарськоњ д≥¤льност≥ може слугувати реал≥зац≥¤ масштабного проекту буд≥вництва глибоководного судового ходу через запов≥дну зону м≥жнародного (б≥латерального) ƒунайського б≥осферного запов≥дника. I таких приклад≥в можна навести чимало. “им важлив≥шим вбачаЇтьс¤ в≥дродженн¤ на принципово новому р≥вн≥ в≥дпов≥дноњ функц≥њ соц≥ального управл≥нн¤, а саме функц≥њ програмуванн¤ та прогнозуванн¤ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища. ѕри цьому терм≥нолог≥¤ Ђплануванн¤ї фак тично викреслена з управл≥нського Ђтезаурусуї ¤к така, що скомпрометувала себе в минулому, хоча рац≥ональне зерно ц≥Їњ функц≥њ сл≥д зберегти ≥ розвинути у функцњњ програмуванн¤ та прогнозуванн¤. ћи розгл¤даЇмо цю функц≥ю ¤к Їдину, зважаючи на нерозривну взаЇмозалежн≥сть програмуванн¤ та прогнозуванн¤: неможливо планувати (програмувати) д≥¤льн≥сть, не прогнозуючи ефекти в≥д њњ зд≥йсненн¤; водночас прогноз завжди базуЇтьс¤ на програм≥ дос¤гненн¤ найкращого результату та запоб≥ганн¤ негативних насл≥дк≥в.
ѕравовою п≥дставою зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дноњ управл≥нськоњ функц≥њ Ї закони ”крањни Ђѕро державне прогнозуванн¤ та розробленн¤ програм економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањниї (2000), Ђѕро державн≥ ц≥льов≥ програмиї (2004) ≥ Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї (1991). ÷≥ закони встановлюють правов≥, економ≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ засади формуванн¤ ц≥л≥сноњ системи прогнозних ≥ програмних документ≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни, окремих галузей економ≥ки та окремих адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць ¤к складовоњ загальноњ системи державного регулюванн¤ економ≥чного ≥ сон≥ального розвитку держави. ÷ими законами встановлюЇтьс¤ загальний пор¤док розробленн¤, затвердженн¤ та виконанн¤ зазначених прогнозних ≥ програмних документ≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, а також права та в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в державного прогнозуванн¤ та розробленн¤ державних ц≥льових програм. Ќа жаль, питанн¤ охорони довк≥лл¤ не знайшли адекватного в≥дображенн¤ в «акон≥ ”крањни Ђѕро державне прогнозуванн¤ та розробленн¤ програм економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањниї. “≥льки в статт¤х 10 та 11, ¤к≥ стосуютьс¤ прогнозу економ≥чного та соц≥ального розвитку јвтономноњ –еспубл≥ки рим, област≥, району, м≥ста на середньостроковий пер≥од та програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ј– , област≥, району м≥ста на короткостроковий пер≥од зазначаЇтьс¤, що в таких документах маЇ бути в≥дображена еколог≥чна ситуац≥¤. «вичайно, цього недостатньо. ÷ьому «акону бракуЇ комплексного п≥дходу, ор≥Їнтац≥њ на принципи сталого розвитку, ¤к≥, зокрема, вимагають збалансованост≥ еколог≥чних, економ≥чних та соц≥альних чинник≥в розвитку, обов'¤зкового врахуванн¤ в процес≥ економ≥чного та соц≥ального програмуванн¤ еколог≥чних важел≥в ≥ програм, взаЇмоузгодженост≥ секторальних пол≥тик. Ѕ≥льш комплексний п≥дх≥д у цьому в≥дношенн≥ притаманний «акону ”крањни Ђѕро державн≥ ц≥льов≥ програмиї. “ак, класиф≥куючи в ст. 3 в≥дпов≥дн≥ програми за спр¤мован≥стю, «акон окремо вид≥л¤Ї еколог≥чн≥ програми, метою ¤ких Ї зд≥йсненн¤ загальнодержавних природоохоронних заход≥в, запоб≥ганн¤ катастрофам еколог≥чного характеру та л≥кв≥дац≥¤ њх насл≥дк≥в.
ћета розробки еколог≥чних програм (проведенн¤ ефективноњ ≥ ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥ з орган≥зац≥њ та координац≥њ в≥дпов≥дних заход≥в), њх масштаб (державн≥ ц≥льов≥, м≥ждержавн≥, рег≥ональн≥, м≥сцев≥ та ≥нш≥ територ≥альн≥) визначаютьс¤ ст. 6 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї. ѕри цьому зазначаЇтьс¤, що пор¤док розробки державних ц≥льових еколог≥чних програм в≥дпов≥дно до «акону визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
јнал≥зована управл≥нська функц≥¤ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом прийн¤тт¤ та реал≥зац≥њ прогнозних та програмно-стратег≥чних документ≥в.
—аме в таких документах, затверджених на р≥зних р≥вн¤х, чи-то нац≥ональними органами влади чи управл≥нн¤, чи-то республ≥канськими органами ј– , чи-то органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, чи-то ≥ншими суб'Їктами громад¤нського сусп≥льства, в≥дображаЇтьс¤ сусп≥льний ≥нтерес до еколог≥чноњ сфери, забезпеченн¤ сталого розвитку. “ому анал≥з саме таких документ≥в та ефективност≥ њх реал≥зац≥њ даЇ найб≥льш повне у¤вленн¤ про пр≥оритети державно-правового буд≥вництва в еколог≥чн≥й сфер≥ (¤кщо йдетьс¤ про державне програмуванн¤), чи еколог≥чну мету та завданн¤ ≥ншоњ сп≥льноти (¤кщо йдетьс¤ про прогнозно-програмне забезпеченн¤ на недержавному р≥вн≥).
Ѕезумовно, найб≥льший ≥нтерес з точки зору стратег≥чних напр¤м≥в розвитку ”крањни становить анал≥з в≥дпов≥дноњ функц≥њ державного управл≥нн¤. ѕри цьому дл¤ сфери охорони навколишнього природного середовища важливими Ї два блоки пол≥тико-правових документ≥в, що р≥зн¤тьс¤ за предметною ознакою: з одного боку, документи, що регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини саме в еколог≥чн≥й предметн≥й сфер≥, з другого боку Ч т≥ програмно-стратег≥чн≥ документи, ¤к≥ охоплюють б≥льш широке коло економ≥чних, соц≥альних та ≥нших в≥дносин, але мають вплив на сферу охорони довк≥лл¤.
¬ ”крањн≥ за роки незалежного державотворенн¤ прийн¤то чимало програм, стратег≥й та план≥в еколог≥чноњ спр¤мованост≥, ¤к≥ передбачають дос¤гненн¤ ¤к загальних, так ≥ специф≥чних завдань охорони довк≥лл¤.
ѕрограмно-стратег≥чн≥ документи ¤к еколог≥чного спр¤муванн¤, так ≥ з питань економ≥чного та соц≥ального розвитку в ц≥лому можна под≥лити на види за р≥зними класиф≥кац≥йними ознаками: за терм≥ном програмуванн¤ (довгостроков≥ Ч на строк б≥льше 5 рок≥в, середньостроков≥ Ч на 5 рок≥в та короткостроков≥ - на 1 р≥к); за масштабом поширенн¤ (загальнонац≥ональн≥, рег≥ональн≥, м≥сцев≥, галузев≥, локальн≥); за р≥внем затвердженн¤ (зокрема, загальнодержавн≥ та де¤к≥ рег≥ональн≥ програми затверджуютьс¤ законами ”крањни, постановами ¬ерховноњ –ади ”крањни, указами ѕрезидента ”крањни, постановами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, що визначаЇ њх пр≥оритетн≥сть, забезпечен≥сть бюджетним ф≥нансуванн¤м тощо); за зм≥стом (комплексн≥ програми чи прогнози економ≥чного та соц≥ального розвитку та секторальн≥ (м≥жсекторальн≥, ц≥льов≥); за ступенем опрацьованост≥ шл¤х≥в ≥ метод≥в дос¤гненн¤ результат≥в (прогнозн≥ чи програмн≥) та ≥нш≥. «алежно в≥д виду документа р≥зн¤тьс¤ пор¤док њх розробленн¤, затвердженн¤ та зд≥йсненн¤, джерела ф≥нансового, матер≥ально-техн≥чного, орган≥зац≥йного та ≥ншого забезпеченн¤.
—еред прогнозно-програмних документ≥в загальнонац≥онального характеру з питань охорони навколишнього природного середовища, прийн¤тих в ”крањн≥ за час≥в незалежност≥, сл≥д виокремити основн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤, використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, затверджен≥ постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 5 березн¤ 1998 року. ÷ей документ комплексного характеру, базуючись на всеб≥чному анал≥з≥ поточного стану в еколог≥чн≥й сфер≥, накреслюЇ перспективн≥ напр¤ми вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем з використанн¤м ¤к державно-правових механ≥зм≥в, так ≥ всього спектру орган≥зац≥йних, економ≥чних, матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових та ≥нших механ≥зми на довгострокову перспективу. ќсновн≥ напр¤ми за формою поЇднують елементи прогнозного ≥ програмного документа.
—еред найб≥льш важливих державних ц≥льових програм, ¤к≥ прийн¤т≥ дл¤ розв'¤занн¤ окремих еколог≥чних проблем ≥ мають довгостроковий характер, можна, зокрема, вид≥лити так≥:
Чѕрограма перспективного розвитку запов≥дноњ справи в ”крањн≥ (Ђ«апов≥дникиї), затверджена постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 22 вересн¤ 1994 р.;
Ч«агальнодержавна програма формуванн¤ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ ”крањни на 2000-2015 роки, схвалена «аконом ”крањни в≥д 21 вересн¤ 2000 р.;
Ч«агальнодержавна програма поводженн¤ з токсичними в≥дходами, затверджена «аконом ”крањни в≥д 14 вересн¤ 2000 р.;
Ч«агальнодержавна програма охорони та в≥дтворенн¤ довк≥лл¤ јзовського ≥ „орного мор≥в, затверджена «аконом ”крањни в≥д 22 березн¤ 2001р.;
ЧЌац≥ональна програма еколог≥чного оздоровленн¤ басейну ƒн≥пра та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ питноњ води, затверджена постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 27 лютого 1997 р.;
Ч«агальнодержавна програма подоланн¤ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи на 2006Ч2010 роки, затверджена «аконом ”крањни в≥д 14 березн¤ 2006 р.;
Ч омплексна програма розвитку мел≥орац≥њ земель ≥ пол≥пшенн¤ еколог≥чного стану зрошуваних та осушених уг≥дь у 2001Ч2005роках та прогноз до 2010 року, затверджена постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 листопада 2000 р.;
Чƒержавна програма ЂЋ≥си ”крањниї на 2002Ч 2015роки, затверджена постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 кв≥тн¤ 2002 р.;
Ч омплексна програма протизсувних заход≥в на 2005Ч2014роки, затверджена постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22 вересн¤ 2004 р. та ≥нш≥.
¬ажливо зазначити, що постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д24 грудн¤ 2001 р. затверджено ѕерел≥к державних наукових ≥ науково-техн≥чних програм з пр≥оритетних напр¤м≥в розвитку науки ≥ техн≥киї, де одним ≥з пр≥оритетних напр¤м≥в розвитку науки ≥ техн≥ки визнано збереженн¤ довк≥лл¤ та сталий розвиток.
¬иконанн¤ нац≥ональних, галузевих, рег≥ональних програм значною м≥рою залежить в≥д њх ф≥нансуванн¤, ¤ке, на жаль, не завжди повною м≥рою забезпечуЇтьс¤.
Ќа результативн≥сть еколог≥чних програм суттЇво впливаЇ також доступн≥сть ≥нформац≥њ про х≥д њх виконанн¤ та результати реал≥зац≥њ передбачених ними заход≥в. ¬очевидь, така ≥нформац≥¤ маЇ бути доступна широкому загалу. ¬≥дпов≥дно до зм≥н, внесених до ст. 6 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї в 2002 та 2006 роках, центральн≥ та м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади, а також органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ п≥д час розробки еколог≥чних програм залучають громадськ≥сть до њх п≥дготовки шл¤хом оприлюдненн¤ проект≥в еколог≥чних програм дл¤ њх вивченн¤ громад¤нами, п≥дготовки громадськ≥стю зауважень та пропозиц≥й щодо запропонованих проект≥в, проведенн¤ публ≥чних слухань стосовно еколог≥чних програм. ћабуть, доц≥льно залучати громадськ≥сть не лише на стад≥њ розробленн¤ в≥дпов≥дних програм, а й на стад≥њ њх виконанн¤. ” засобах масовоњ ≥нформац≥њ доц≥льно оприлюднювати пер≥одичн≥ зв≥ти про х≥д виконанн¤ програм, дан≥ про зм≥ни у стан≥ довк≥лл¤ внасл≥док виконанн¤ заход≥в, передбачених програмами, оц≥нки фах≥вц≥в щодо ефективност≥ реал≥зац≥њ програм та ≥нших заход≥в, з ¤кими можуть ознайомитис¤ зац≥кавлен≥ особи. ÷≥ питанн¤ потребують належного врегулюванн¤ ¤к на законодавчому р≥вн≥, так ≥ у самих програмах, що спри¤тиме реал≥зац≥њ основних положень онвенц≥њ про доступ до ≥нформац≥њ, участь громадськост≥ у прийн¤тт≥ р≥шень ≥ доступ до правосудд¤ з питань, що стосуютьс¤ довк≥лл¤ (ќрхус, 25 червн¤ 1998 р.).
„имало еколог≥чних програм мають рег≥ональний чи локальний характер. ≤нколи прийн¤тт¤ рег≥ональних чи м≥сцевих еколог≥чних програм обумовлюЇтьс¤ в≥дпов≥дними загальнодержавними програмами. “ак, прийн¤тт¤ омплексноњ програми л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в п≥дтопленн¤ територ≥й в м≥стах ≥ селищах ”крањни викликало необх≥дн≥сть розробленн¤ в≥дпов≥дних програм у рег≥онах. ¬иход¤чи з цього, ињвська обласна рада, зокрема, затвердила ѕрограму л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в п≥дтопленн¤ територ≥й в м≥стах ≥ селищах ињвськоњ област≥ у 2003Ч2030 роках.
‘ункц≥ю еколог≥чного програмуванн¤ зд≥йснюЇ не лише держава в особ≥ њњ орган≥в влади й управл≥нн¤ та територ≥альн≥ громади в особ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕрограмно-ц≥льовий п≥дх≥д притаманний д≥¤льност≥ в галуз≥ охорони довк≥лл¤ й ≥нших суб'Їкт≥в. “ак, еколог≥чн≥ плани д≥й сьогодн≥ приймаютьс¤ та реал≥зуютьс¤ на р≥вн≥ окремих природних та економ≥чних рег≥он≥в, громадськими орган≥зац≥¤ми еколог≥чного проф≥лю, суб'Їктами господарюванн¤. ј в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро захист населенн¤ ≥ територ≥й в≥д надзвичайних ситуац≥й техногенного та природного характеруї (2000) передбачена необх≥дн≥сть розробленн¤ та зд≥йсненн¤ план≥в запоб≥ганн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й техногенного та природного характеру на рег≥ональному м≥сцевому та об'Їктовому р≥вн¤х.