—еред ≥нших функц≥й еколог≥чного управл≥нн¤ сл≥д згадати функц≥њ еколог≥чного менеджменту, сертиф≥кац≥њ, реЇстрац≥њ, паспортизац≥њ, маркуванн¤, декларуванн¤.
≈колог≥чний менеджмент (еколог≥чне керуванн¤) Ч функц≥¤ еколог≥чного управл≥нн¤, що спр¤мована на забезпеченн¤ гармон≥зац≥њ д≥¤льност≥ та розвитку господарських та ≥нших об'Їкт≥в ≥з еколого-правовими вимогами ≥ реал≥зуЇтьс¤ на об'Їктовому р≥вн≥ в будь-¤к≥й галуз≥ господарюванн¤.
≈колог≥чний менеджмент у тому чи ≥ншому вигл¤д≥ ≥снуЇ на будь-¤кому об'Їкт≥, д≥¤льн≥сть ¤кого пов'¤зана з використанн¤м природних ресурс≥в або може справл¤ти вплив на довк≥лл¤, та ви¤вл¤Їтьс¤ в орган≥зац≥йно-≥нституц≥йному забезпеченн≥ природоохоронноњ д≥¤льност≥ об'Їкта з покладанн¤м в≥дпов≥дальност≥ за цю сферу на певн≥ п≥дрозд≥ли (ос≥б), в орган≥зац≥њ руху еколог≥чноњ ≥нформац≥њ та њњ нос≥њв (документац≥њ) каналами ≥нформац≥йних зв'¤зк≥в, у веденн≥ первинного обл≥ку та еколог≥чноњ зв≥тност≥ (в тому числ≥ статистичноњ), у зд≥йсненн≥ виробничого контролю тощо.
¬одночас, починаючи з к≥нц¤ 90-х рок≥в XX ст., п≥дприЇмства та ≥нш≥ об'Їкти, ¤к≥ намагаютьс¤ п≥двищити еколог≥чну спроможн≥сть,покращити показники еколог≥чних вплив≥в своЇњ д≥¤льност≥ на довк≥лл¤, а також еколог≥чну ¤к≥сть продукц≥њ чи послуг, отримали таку можлив≥сть завд¤ки адаптац≥њ в ”крањн≥ м≥жнародних стандарт≥в сер≥њ ISO-14000. —тандартами, зокрема, передбачено створенн¤, впровадженн¤ та функц≥онуванн¤ структурованоњ системи еколог≥чного менеджменту, ≥нтегрованого в менеджмент п≥дприЇмства. —истеми еколог≥чного менеджменту запроваджуютьс¤ виключно на добров≥льних засадах на п≥дприЇмствах (орган≥зац≥¤х), њх в≥докремлених структурних п≥дрозд≥лах, галуз¤х господарства щодо окремого виду д≥¤льност≥ тощо (дал≥ Ч п≥дприЇмство). —творена на п≥дприЇмств≥ система еколог≥чного менеджменту може бути впроваджена ¤к шл¤хом њњ сертиф≥кац≥њ з боку акредитованих орган≥в ≥з сертиф≥кац≥њ (реЇстрац≥њ), так ≥ шл¤хом самодекларац≥њ. ћотивац≥¤ до впровадженн¤ таких систем пов'¤зана ≥з загальною оптим≥зац≥Їю показник≥в виробничоњ д≥¤льност≥, п≥двищенн¤м конкурентоспроможност≥ продукц≥њ на ринку товар≥в та послуг, вимогами споживач≥в або сум≥жник≥в, з ¤кими працюЇ п≥дприЇмство, бажанн¤м виходу на м≥жнародний ринок тощо. ѕри цьому сл≥д усв≥домлювати, що запровадженн¤ систем еколог≥чного менеджменту, кр≥м безумовних переваг, накладаЇ на п≥дприЇмство додатков≥ зобов'¤занн¤, пов'¤зан≥ з п≥двищенн¤м р≥вн¤ контролю еколог≥чних показник≥в його господарськоњ д≥¤льност≥ (кр≥м загального державного, громадського, в≥домчого контролю, ¤кому п≥дл¤гають так≥ об'Їкти, њх д≥¤льн≥сть за загальним правилом Ї предметом нагл¤ду з боку органу ≥з сертиф≥кац≥њ та ≥нших за≥нтересованих ≥нстанц≥й).
«аконодавство ”крањни до останнього часу не регулювало в≥дносин, пов'¤заних з≥ створенн¤м, впровадженн¤м та функц≥онуванн¤м систем еколог≥чного менеджменту, що можна по¤снити добров≥льною природою цього управл≥нського ≥нструменту. ѕочинаючи з 1998 р. ц¤ сфера регулювалас¤ виключно стандартами сер≥њ ISO-14000. ¬одночас останн≥ми роками почали з'¤вл¤тис¤, здеб≥льшого на галузевому чи локальному р≥вн¤х, нормативно-правов≥ акти, ¤кими привертаЇтьс¤ увага до доц≥льност≥ впровадженн¤ систем еколог≥чного менеджменту. “ак, 13 жовтн¤ 2004 р. ћ≥нприроди ”крањни видало наказ є 392 Ђѕро орган≥зац≥ю роботи щодо впровадженн¤ еколог≥чних м≥жнародних стандарт≥в ISO сер≥њ 14000ї. ј наказом в≥д 4 вересн¤ 2006 р. є 395 Ђѕро пол≥тичн≥ пр≥оритети, стратег≥чн≥ напр¤ми ≥ завданн¤ ћ≥н≥стерстваї з метою впровадженн¤ систем управл≥нн¤ довк≥лл¤м прот¤гом 2007Ч2011 рок≥в передбачен≥ розробка та затвердженн¤ онцепц≥њ та ƒержавноњ програми п≥дтримки впровадженн¤ систем управл≥нн¤ довк≥лл¤м та еколог≥чноњ сертиф≥кац≥њ продукц≥њ в≥дпов≥дно до Ївропейських та м≥жнародних вимог.
–≥шенн¤м ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 20 грудн¤ 2001 р. є 13/6-19 Ђѕро концепц≥ю еколог≥чноњ осв≥ти в ”крањн≥ї в осв≥тньо-профес≥йних програмах п≥дготовки бакалавра, спец≥ал≥ста та маг≥стра-еколога запроваджено викладанн¤ серед ≥нших профес≥йно-ор≥Їнтованоњ дисципл≥ни Ђ≈колог≥чний менеджментї.
онцепц≥Їю еколог≥чноњ пол≥тики иЇва, затвердженою р≥шенн¤м ињвради 20 лютого 2002 р., впровадженн¤ та вдосконаленн¤ системи еколог≥чного менеджменту та аудиту в≥дпов≥дно до м≥жнародних вимог (≈ћјS) та державного стандарту ”крањни (ƒ“—” ISO 14001-97) визнано одним з основних напр¤м≥в еколог≥чноњ пол≥тики иЇва. ѕосл≥довного розвитку це положенн¤ набуло в ќсновних напр¤мах охорони навколишнього природного середовища та забезпеченн¤ безпеки життЇд≥¤льност≥ у м. иЇв≥, затверджених р≥шенн¤м ињвськоњ м≥ськоњ ради в≥д 25 с≥чн¤ 2007 р. є 5/665, ¤ким, зокрема, впровадженн¤ систем еколог≥чного менеджменту та аудиту визнано серед шл¤х≥в ефективного вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем столиц≥.
≈колог≥чна сертиф≥кац≥¤ Ч це функц≥¤ управл≥нн¤ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, за допомогою ¤коњ визнаний у встановленому пор¤дку орган документально засв≥дчуЇ в≥дпов≥дн≥сть об'Їкта сертиф≥кац≥њ (продукц≥њ, систем управл≥нн¤ ¤к≥стю, систем управл≥нн¤ довк≥лл¤м, персоналу) встановленим еколог≥чним законодавством вимогам.
«апровадженн¤ ≥ зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дного ≥нституту регулюЇтьс¤ законами ”крањни Ђѕро захист прав споживач≥вї (1991, в редакц≥њ в≥д 1 грудн¤ 2005 р.), Ђѕро п≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дност≥ї (2001), Ђѕро безпечн≥сть та ¤к≥сть харчових продукт≥вї (в редакц≥њ 2005 р.), декретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро стандартизац≥ю ≥ сертиф≥кац≥юї та ≥ншими нормативно-правовими актами.
—уб'Їктами в≥дносин щодо сертиф≥кац≥њ Ї:
1) повноважний орган, визнаний у встановленому законом пор¤дку (наприклад, акредитований) здатним зд≥йснювати д≥¤льн≥сть ≥з сертиф≥кац≥њ у в≥дпов≥дн≥й сфер≥. “акий орган може бути ¤к державним, так ≥ приватним, ¤к нац≥ональним, так ≥ м≥жнародним, ¤кщо законом не передбачений спец≥альний суб'Їкт в≥дпов≥дноњ д≥¤льност≥ з сертиф≥кац≥њ;
2)господарююч≥ суб'Їкти, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону вступають у в≥дносини щодо отриманн¤ сертиф≥кат≥в, ¤к≥ п≥дтверджували б еколог≥чн≥ ¤кост≥ та безпеку њхн≥х товар≥в, послуг, систем еколог≥чного менеджменту тощо.” де¤ких передбачених законодавством випадках господарюючий суб'Їкт, що Ї виробником (постачальником) певноњ продукц≥њ, сам видаЇ сертиф≥кат ¤кост≥ виробника про в≥дпов≥дн≥сть певноњ сер≥њ своЇњ продукц≥њ вимогам, установленим законодавством;
3) ф≥зичн≥ особи щодо п≥дтвердженн¤ њх квал≥ф≥кац≥йноњ придатност≥ до виконанн¤ певних роб≥т чи наданн¤ певних послуг у сфер≥ охорони навколишнього природного середовища. “акими суб'Їктами, зокрема, Ї особи Ч кандидати на зд≥йсненн¤ еколог≥чного аудиту, ¤к≥ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро еколог≥чний аудитї п≥дл¤гають сертиф≥кац≥њ на предмет визначенн¤ њх квал≥ф≥кац≥йноњ придатност≥ на зд≥йсненн¤ такоњ д≥¤льност≥ через перев≥рку в≥дпов≥дност≥ њх осв≥ти та досв≥ду роботи вимогам законодавства ”крањни, знанн¤ методик та пор¤дку зд≥йсненн¤ еколог≥чного аудиту та складанн¤ ними квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту.
≈колог≥чна сертиф≥кац≥¤ може бути ¤к обов'¤зковою (вимога щодо ¤коњ встановлена законодавством ”крањни), так ≥ добров≥льною. ѕерел≥к продукц≥њ, що п≥дл¤гаЇ обов'¤зков≥й сертиф≥кац≥њ в ”крањн≥, затверджуЇтьс¤ наказом ƒержспоживстандарту ”крањни за погодженн¤м з ≥ншими за≥нтересованими центральними органами виконавчоњ влади (нин≥ чинний).
¬≥дпов≥дно до статей 14, 15 «акону ”крањни Ђѕро захист прав споживач≥вї продукц≥¤, щодо ¤коњ встановлено обов'¤зков≥ вимоги забезпеченн¤ безпеки навколишнього природного середовища, маЇ пройти встановлену законодавством процедуру оц≥нки в≥дпов≥дност≥.
ѕерел≥к продукц≥њ, що п≥дл¤гаЇ обов'¤зков≥й сертиф≥кац≥њ в ”крањн≥, затверджено наказом ƒержспоживстандарту в≥д 1 лютого 2005 р. є 28, ≥з наступними зм≥нами. —тосовно продукц≥њ, ¤ка п≥дл¤гаЇ обов'¤зков≥й сертиф≥кац≥њ, споживачев≥ маЇ надаватись ≥нформац≥¤ про таку сертиф≥кац≥ю. –еал≥зац≥¤ продукц≥њ (у тому числ≥ ≥мпортних товар≥в) без маркуванн¤ нац≥ональним знаком в≥дпов≥дност≥ та/або без сертиф≥ката в≥дпов≥дност≥ чи декларац≥њ про в≥дпов≥дн≥сть заборон¤Їтьс¤.
ƒекларуванн¤ ¤к функц≥¤ еколог≥чного управл≥нн¤, так само ¤к ≥ еколог≥чна сертиф≥кац≥¤, Ї способом п≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дност≥. јле на в≥дм≥ну в≥д еколог≥чноњ сертиф≥кац≥њ декларуванн¤ в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ, послуг, безпеки, систем еколог≥чного менеджменту тощо встановленим еколог≥чним законодавством вимогам Ч це процедура, що зд≥йснюЇтьс¤ самим суб'Їктом господарюванн¤ (уповноваженою ним особою), на власну в≥дпов≥дальн≥сть ≥ документально ним засв≥дчуЇтьс¤. “ому цю функц≥ю ≥накше називають самодекларуванн¤м.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро п≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дност≥ї ѕерел≥к продукц≥њ, в≥дпов≥дн≥сть ¤коњ може бути п≥дтверджена декларац≥Їю про в≥дпов≥дн≥сть, було затверджено наказом ƒержспоживстандарту в≥д 29 с≥чн¤ 2007 р. є 6. ¬становлено також “имчасовий пор¤док декларуванн¤ в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ з низьким ступенем ризику дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ споживач≥в, затверджений наказом ƒержспоживстандарту ”крањни в≥д 1 грудн¤ 2005 р. є 342. ¬одночас оц≥нка в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ, внесеноњ до ѕерел≥ку продукц≥њ, в≥дпов≥дн≥сть ¤коњ може бути п≥дтверджена декларац≥Їю про в≥дпов≥дн≥сть, на бажанн¤ виробника (постачальника) може зд≥йснюватись шл¤хом њњ сертиф≥кац≥њ.
–≥зновидом цього способу п≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дност≥ Ї декларуванн¤ безпеки об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки, тобто п≥дготовка суб'Їктом господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ поданн¤ ним до м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади декларац≥њ безпеки. ¬≥дпов≥дно до ст. 10 «акону ”крањни вимоги поданн¤ декларац≥њ безпеки поширюютьс¤ на вс≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤к≥ планують експлуатувати хоча б один об'Їкт п≥двищеноњ небезпеки, тобто об'Їкт, на ¤кому використовуютьс¤, виготовл¤ютьс¤, переробл¤ютьс¤, збер≥гаютьс¤ або транспортуютьс¤ одна або к≥лька небезпечних речовин чи категор≥й речовин у к≥лькост≥, що дор≥внюЇ або перевищуЇ нормативно встановлен≥ порогов≥ маси, а також ≥нш≥ об'Їкти ¤к так≥, що в≥дпов≥дно до закону Ї реальною загрозою виникненн¤ надзвичайноњ ситуац≥њ техногенного та природного характеру.
ƒекларац≥¤ безпеки складаЇтьс¤ на основ≥ ≥дентиф≥кац≥њ в≥дпов≥дних об'Їкт≥в, досл≥дженн¤ суб'Їктом господарськоњ д≥¤льност≥ ступен¤ небезпеки та оц≥нки р≥вн¤ ризику виникненн¤ авар≥й, що пов'¤зан≥ з експлуатац≥Їю цих об'Їкт≥в. ƒл¤ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, що експлуатуютьс¤, декларац≥¤ безпеки складаЇтьс¤ ¤к самост≥йний документ, а дл¤ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, що будуютьс¤ (реконструюютьс¤, л≥кв≥дуютьс¤), Ч ¤к складова в≥дпов≥дноњ проектноњ документац≥њ.
ќц≥нка р≥вн¤ ризику проводитьс¤ зг≥дно з ћетодикою визначенн¤ ризик≥в та њх прийн¤тних р≥вн≥в дл¤ декларуванн¤ безпеки об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки. —уб'Їкт господарськоњ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до вимог закон≥в ”крањни Ђѕро еколог≥чну експертизуї, Ђѕро наукову та науково-техн≥чну експертизуї зд≥йснюЇ експертизу повноти досл≥дженн¤ ступен¤ небезпеки та оц≥нки р≥вн¤ ризику, а також обірунтованост≥ та достатност≥ прийн¤тих щодо зменшенн¤ р≥вн¤ ризику, готовност≥ до д≥й з локал≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥й р≥шень.
≈колог≥чне маркуванн¤ пол¤гаЇ в установленн≥ спец≥ального позначенн¤ дл¤ засв≥дченн¤ високих еколог≥чних ¤костей певного продукту чи пов'¤заних з ним процес≥в ≥ метод≥в виробництва. ≈колог≥чне маркуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом розм≥щенн¤ на первинн≥й (внутр≥шн≥й) чи вторинн≥й (зовн≥шн≥й) упаковц≥, прикр≥пленн¤ до нењ, вкладенн¤ всередину упаковки, вм≥щенн¤ в супров≥дн≥й документац≥њ, техн≥чному опис≥, рекламному проспект≥, ≥нформац≥йному пов≥домленн≥ дл¤ громадськост≥ чи в ≥нший спос≥б ≥нформац≥њ про еколог≥чн≥ характеристики у вигл¤д≥ умовного позначенн¤, слова, знаку, торговельноњ марки, граф≥чного зображенн¤, символу або малюнка, в≥дпов≥дно до нормативних вимог. Ќа¤вн≥сть на продукц≥њ (упаковц≥, етикетц≥) знаку еколог≥чного маркуванн¤ маЇ на мет≥ доведенн¤ до споживача над≥йноњ, точноњ та достов≥рноњ ≥нформац≥њ про еколог≥чн≥ аспекти продукц≥њ (товар≥в чи послуг), еколог≥чн≥ переваги ц≥Їњ продукц≥њ серед певноњ визначеноњ групи продукт≥в, њњ менший негативний вплив на довк≥лл¤. ≈колог≥чне маркуванн¤ допомагаЇ зор≥Їнтувати споживач≥в зробити св≥домий виб≥р. ÷им стимулюЇтьс¤ вплив ринку на безперервне пол≥пшенн¤ довк≥лл¤. ¬изнанн¤ такоњ переваги базуЇтьс¤ на оц≥нц≥ повного життЇвого циклу продукц≥њ: в≥д добуванн¤ сировини чи використанн¤ природних ресурс≥в аж до розм≥щенн¤ (утил≥зац≥њ) в≥дход≥в.
«аконодавство ”крањни не вживаЇ пон¤тт¤ Ђеколог≥чне маркуванн¤ї. ¬одночас ц≥ла низка законодавчих акт≥в регламентуЇ загальн≥ питанн¤ маркуванн¤ продукц≥њ в контекст≥ захисту прав споживач≥в, ≥мпорту-експорту с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, ¤кост≥ та безпеки харчових продукт≥в тощо. ѕор¤д з ≥ншими вимогами до маркуванн¤ законодавч≥ акти ”крањни регламентують також необх≥дн≥сть в≥дображенн¤ й еколог≥чних показник≥в при маркуванн≥ продукц≥њ певних вид≥в ≥ категор≥й. ÷≥ питанн¤ в≥дображен≥, зокрема, в законах ”крањни Ђѕро захист прав споживач≥вї (1991, в редакц≥њ 2005 р.), Ђѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤ї (1994), Ђѕро пестициди ≥ агрох≥м≥катиї (1995), Ђѕро державне регулюванн¤ ≥мпорту с≥льськогосподарськоњ продукц≥њї (1997), Ђѕро безпечн≥сть та ¤к≥сть харчових продукт≥вї (1997, в редакц≥њ в≥д 6 вересн¤ 2005 р.), Ђѕро застосуванн¤ спец≥альних заход≥в щодо ≥мпорту в ”крањнуї (1998), Ђѕро вилученн¤ з об≥гу, переробку, утил≥зац≥ю, знищенн¤ або подальше використанн¤ не¤к≥сноњ та небезпечноњ продукц≥њї (2000), Ђѕро перевезенн¤ небезпечних вантаж≥вї (2000), Ђѕро п≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дност≥ї (2001), Ђѕро стандарти, техн≥чн≥ регламенти та процедури оц≥нки в≥дпов≥дност≥ї (2005) та в де¤ких ≥нших.
¬одночас терм≥н Ђеколог≥чне маркуванн¤ї застосовуЇтьс¤ в м≥жнародних стандартах, у тому числ≥ Ч адаптованих в ”крањн≥. ÷е м≥жнародн≥ стандарти: ƒ—“” ISO 14020 Ђ≈колог≥чн≥ маркуванн¤ та декларац≥њ. ќсновн≥ принципиї; ƒ—“” ISO 14021 Ђ≈колог≥чн≥ маркуванн¤ та декларац≥њ. —амодекларован≥ еколог≥чн≥ за¤ви (еколог≥чне маркуванн¤ типу II)ї; ƒ—“” ISO 14024 Ђ≈колог≥чн≥ маркуванн¤ та декларац≥њ. ≈колог≥чне маркуванн¤ типу I. ѕринципи та методиї.
“ак, стандарт ƒ—“” ISO 14024 регулюЇ програми еколог≥чного маркуванн¤ типу I, зг≥дно з ¤кими еколог≥чну марку отримуЇ продукц≥¤, що в≥дпов≥даЇ певним вимогам. ≈комарка (есоlabel) ≥дентиф≥куЇ продукц≥ю, ¤к≥й в≥ддаЇтьс¤ перевага у зв'¤зку з њњ еколог≥чн≥стю в межах певноњ групи однор≥дноњ продукц≥њ. ѕрограми еколог≥чного маркуванн¤ типу 1 Ї добров≥льними, можуть зд≥йснюватис¤ громадськими або приватними орган≥зац≥¤ми ≥ мати нац≥ональний, рег≥ональний чи м≥жнародний характер. —тандартом встановлюЇтьс¤ процедура сертиф≥кац≥њ продукц≥њ дл¤ отриманн¤ права використовувати знак еколог≥чного маркуванн¤. ¬изначено також принципи та методи, що застосовуютьс¤ дл¤ розробки програм еколог≥чного маркуванн¤ незалежною третьою стороною, виб≥р категор≥й продукц≥њ, що п≥дл¤гаЇ маркуванню, еколог≥чних критер≥њв оц≥нки њњ функц≥ональних або ¤к≥сних аспект≥в. ¬≥дпов≥дно до вимог цього м≥жнародного стандарту в ”крањн≥ встановлено нац≥ональний знак Ђ≈колог≥чно чисто та безпечної (зареЇстровано ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни, св≥доцтво є 444 в≥д 18 лютого 2002 р.). 3 реЇстрац≥Їю цього знаку почала впроваджуватис¤ ѕрограма еколог≥чного маркуванн¤ в ”крањн≥. ѕ≥дприЇмство-виробник, продукц≥¤ ¤кого пройшла сертиф≥кац≥ю (отримано сертиф≥кат в≥дпов≥дност≥ в незалежн≥й м≥жнародн≥й систем≥ System of Independent Certification), отримуЇ право в≥дтворенн¤ цього нац≥онального знаку еколог≥чного маркуванн¤ ¤к на етикетц≥ своЇњ продукц≥њ, так ≥ на документац≥њ до нењ та в≥дпов≥дних рекламних матер≥алах. «а останн≥ роки право маркувати нац≥ональним знаком Ђ≈колог≥чно чисто та безпечної отримали де¤к≥ в≥тчизн¤н≥ продукти харчуванн¤ (зокрема, м≥неральна вода Ђћиргородська є 2ї виробництва закритого акц≥онерного товариства ћиргородського заводу продтовар≥в Ђ алинкаї), буд≥вельн≥ матер≥али (зокрема, лицьова керам≥чна плитка виробництва «ј“ з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми Ђ—лобожанська керам≥каї), лакофарбов≥ матер≥али (водно-дисперс≥йн≥ фарби “ћ Ђ олоритї) та ≥нш≥.