6.1. ѕрирода права еколог≥чноњ безпеки та њњ ознаки
¬продовж останнього дес¤тил≥тт¤ правниками-екологами важливим напр¤мом еколог≥чного права та його складовою визнано право еколог≥чноњ безпеки ¤к комплексну галузь еколог≥чного права, ¤ка т≥сно пов'¤зана ≥з природоресурсним та природоохоронним правом, ≥ншими сферами правового регулюванн¤ д≥¤льност≥, небезпечноњ дл¤ довк≥лл¤, здоров'¤ та житт¤ людини. «агальновизнаною Ї, зокрема, наукова позиц≥¤ B.I. јндрейцева про те, що право еколог≥чноњ безпе≠ки Ч це система правових норм та ≥нших юридичних засоб≥в, ¤к≥ спр¤мован≥ на створенн¤ умов дл¤ реал≥зац≥њ суб'Їктивного права громад¤н на еколог≥чну безпеку та захист його в раз≥ порушенн¤, регулю≠ванн¤ в≥дносин щодо зд≥йсненн¤ еколог≥чно небезпечноњ д≥¤льност≥ з метою запоб≥ганн¤ пог≥ршенню еколог≥чноњ обстановки, виникненн¤ небезпеки дл¤ природних систем ≥ населенн¤, а також зд≥йсненн¤ у раз≥ виникненн¤ еколог≥чноњ небезпеки системи заход≥в, спр¤мованих на л≥кв≥дац≥ю небезпечних насл≥дк≥в, визначенн¤ режиму вико≠ристанн¤ еколог≥чно небезпечних територ≥й ≥ об'Їкт≥в, встановленн¤ особливого статусу ос≥б, потерп≥лих в≥д негативних насл≥дк≥в природноњ стих≥њ чи техногенного впливу, дос¤гненн¤ режиму безпечного ≥снуванн¤ населенн¤ ≥ стану довк≥лл¤ на рег≥ональному, нац≥ональному ≥ транскордонному р≥вн¤х.
ѕон¤тт¤ Ђеколог≥чна безпекаї Ї р≥зновидом б≥льш широкого пон¤тт¤ -Ђбезпекаї, ¤ке походить в≥д англ≥йського слова Ђsecurityї, а також складовою ≥ передумовою нац≥ональноњ та м≥жнац≥ональноњ безпеки. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро основи нац≥ональноњ безпекиї в≥д 19 червн¤ 2003 р. п≥д нац≥ональною безпекою розум≥Їтьс¤ Ђзахищен≥сть життЇво важливих ≥нтерес≥в людини ≥ громад¤нина, сусп≥льства ≥ держави, за ¤коњ забезпечуютьс¤ сталий розвиток сусп≥льства, своЇчасне ви¤вленн¤, запоб≥ганн¤ ≥ нейтрал≥зац≥¤ реальних та потенц≥йних загроз нац≥ональним ≥нтересамї. ” «акон≥ Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї п≥д еколог≥чною безпекою розум≥Їтьс¤ Ђтакий стан навколишнього природного сере≠довища, при ¤кому забезпечуЇтьс¤ попередженн¤ пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ обстановки та виникненн¤ небезпеки дл¤ здоров'¤ людейї (ст. 50). Ќе важко пом≥тити, що визначенн¤ еколог≥чноњ безпеки у р¤д≥ момент≥в принципово в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д загального визначенн¤ нац≥ональноњ безпеки. ƒруге спр¤моване на попередженн¤ еколог≥чних негатив≥в, водночас ¤к перше передбачаЇ не т≥льки запоб≥ганн¤, а й ви¤вленн¤ та нейтрал≥зац≥ю реальних та потенц≥йних загроз нац≥ональним ≥нтересам, у тому числ≥ еколог≥чного характеру.
Ќе сприйн¤в законодавчу формулу визначенн¤ еколог≥чноњ безпе≠ки «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї ≥ Ђƒержавний стандарт ”крањни. Ѕезпека промислових п≥дприЇмств. “ерм≥ни ≥ визначенн¤ї. —тандарт визначаЇ безпеку населени¤, матер≥альних об'Їкт≥в, навколишнього середовища ¤к в≥дсутн≥сть неприпустимого ризику, пов'¤заного з можлив≥стю запод≥¤нн¤ будь-¤коњ шкоди. ” дов≥дковому додатку до стандарту еколог≥чна безпека виводитьс¤ через призму в≥дсутност≥ д≥й, стан≥в та процес≥в, ¤к≥ пр¤≠мо чи опосередковано призвод¤ть до суттЇвих збитк≥в дл¤ навколиш≠нього природного середовища, населени¤ та матер≥альних об'Їкт≥в.
” наведеному визначенн≥ ≥накше сформульовано ознаки еколог≥чноњ безпеки, њх насамперед пов'¤зано з в≥дсутн≥стю неприпустимого ризику. —тандарт, по сут≥, виходить з концепц≥њ еколог≥чноњ безпе≠ки, стрижнем ¤коњ Ї теор≥¤ еколог≥чного ризику.
ѕон¤тт¤ ризику широко використовуЇтьс¤ в р≥зноман≥тних галуз¤х права, але визначаЇтьс¤ в них по-р≥зному. ¬ еколог≥чне право, еколог≥чне законодавство ≥ еколог≥чну практику пон¤тт¤ ризику прийшло з математичних наук, статистики, таких галузей науки, ¤к теор≥¤ ≥мов≥рност≥, теор≥¤ ≥гор, теор≥¤ прийн¤тт¤ р≥шень та ≥н. —уттЇву роль у сприйн¤тт≥, засвоЇнн≥ ≥ використанн≥ цього пон¤тт¤ в≥д≥грали рекомендац≥њ м≥жнародних орган≥в ≥ орган≥зац≥й, наприклад ћ≥жнародноњ ком≥с≥њ з рад≥олог≥чного захисту. ¬ енциклопедичному аспект≥ загальна категор≥¤ ризику розгл¤даЇтьс¤ ¤к в≥рог≥дн≥сть настанн¤ небажаних под≥й та насл≥дк≥в. ” цьому контекст≥ пон¤тт¤ ризику безумовно пов'¤зуЇтьс¤ ≥з настанн¤м негативних насл≥дк≥в та непередбачуваних под≥й, що маЇ суб'Їктивне значени¤ дл¤ необмеженого кола ос≥б.
Ћег≥тимне визначенн¤ деф≥н≥ц≥њ ризику подаЇ «акон ”крањни Ђѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпекиї в≥д 18 с≥чн¤ 2001 p., зг≥дно з ¤ким ризик Ч це ступ≥нь ≥мов≥рност≥ певноњ негативноњ под≥њ, ¤ка може в≥дбутис¤ в певний час або за певних обставин на територ≥њ об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки ≥/або за його межами.
¬ одному з державних стандарт≥в еколог≥чний ризик визначений ¤к ≥мов≥рн≥сть настанн¤ негативних насл≥дк≥в в≥д сукупност≥ шк≥дливих вплив≥в на навколишнЇ середовище, ¤к≥ спричин¤ють необоротну деградац≥ю екосистеми. Ќа жаль, у цьому визначенн≥ немаЇ нав≥ть згадки про людину, њњ житт¤ та здоров'¤.
¬ юридичн≥й л≥тератур≥ еколог≥чний ризик визначаЇтьс¤ ¤к встановлен≥ нормами еколог≥чного законодавства обставини, з ¤кими пов'¤зуютьс¤ виникненн¤, зм≥на, припиненн¤ правов≥дносин щодо зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ з еколог≥чно небезпечними об'Їктами, що визначаЇ формуванн¤ ≥ реал≥зац≥ю спец≥альноњ правосуб'Їктност≥ ф≥зичних, юридичних ос≥б та держави стосовно ви¤вленн¤, попередженн¤ ≥ усуненн¤ природних ≥ техногенних загроз дл¤ довк≥лл¤, житт¤ ≥ здо≠ров'¤ населени¤ та особливий режим в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤ чи неналежне виконанн¤ вимог щодо забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, включаючи й випадкове (≥мов≥рне) настанн¤ небезпеки.
ќтже, еколог≥чний ризик виступаЇ ¤к р≥зновид б≥льш загальноњ категор≥њ ризику ≥ Ї ≥стотною ознакою еколог≥чноњ небезпеки або еколог≥чно небезпечноњ д≥¤льност≥. ¬≥н в≥дбиваЇ об'Їктивну сутн≥сть такоњ д≥¤льност≥, а саме Ч ≥мов≥рн≥сть настанн¤ небезпеки. «окрема, постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27 липн¤ 1995 р. є 554 затверджено ѕерел≥к вид≥в д≥¤льност≥ та об'Їкт≥в, що становл¤ть п≥двищену еколог≥чну небезпеку. “ут йдетьс¤ про д≥¤льн≥сть, коли ризик дос¤гаЇ такого ступен¤, з ¤ким можуть бути пов'¤зан≥ певн≥ правов≥ насл≥дки, що належать: а) до суб'Їктивноњ сторони фактичного складу, а саме до обов'¤зку передбачати, нам≥чати особлив≥ заходи запоб≥ганн¤, ≥ б) до об'Їктивноњ сторони, коли приписан≥ або дозволен≥ особлив≥ д≥њ, поЇднан≥ з особливим ризиком, або коли така д≥¤льн≥сть дозволена ¤к така, що Ї корисною дл¤ сусп≥льства, ≥ немаЇ альтернативи на даному етап≥. ѕрикладом такоњ д≥¤льност≥ Ї, зокрема, д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з використанн¤м ¤дерноњ енерг≥њ.
—ьогодн≥ в ”крањн≥ нормативно-правовим пор¤дком визначено основн≥ види ризикованоњ д≥¤льност≥ та в≥дпов≥дних об'Їкт≥в, що ста≠новл¤ть п≥двищену еколог≥чну небезпеку, зокрема розвиток атомноњ промисловост≥ та енергетики, функц≥онуванн¤ виробництв х≥м≥чноњ, нафтох≥м≥чноњ ≥ переробноњ промисловост≥, б≥ох≥м≥чне, б≥отехн≥чне ≥ фармацевтичне виробництво, знешкодженн¤, утил≥зац≥¤ та р≥зн≥ види поводженн¤ з промисловими ≥ побутовими в≥дходами тощо. ѕередбчена можлив≥сть в≥дносити до еколог≥чно ризикованих вид≥в д≥¤льност≥ й ≥нш≥ виробництва та процеси, об'Їкти ¤ких можуть справл¤ти негативний вплив на стан довк≥лл¤. ≈колог≥чно небезпечн≥ види д≥¤льност≥ залежно в≥д њх характеру, особливостей ф≥зичного, х≥м≥чного, б≥олог≥чного складу використовуваних речовин характеризуютьс¤ р≥зним ступенем еколог≥чного ризику.
ќтже, п≥д джерелами еколог≥чного ризику розум≥ють д≥¤льн≥сть еколог≥чного характеру, ¤к правило, правом≥рну, оск≥льки в раз≥ зд≥йсненн¤ неправом≥рноњ д≥¤льност≥ вона п≥дл¤гаЇ припиненню без встановленн¤ ризику, в силу його презумпц≥њ. Ќос≥¤ми ризику Ї також ц≥лий р¤д об'Їкт≥в та р≥зн≥ речовини природного ≥ штучного походженн¤, њхн≥ сум≥ш≥, ¤к≥ здатн≥ за певних природних та соц≥альних умов ≥ обставин ви¤вл¤ти властивост≥, що створюють реальну загрозу дл¤ здоров'¤ ≥ житт¤ людини та навколишнього св≥ту. ¬одночас зазначимо, що певн≥ природн≥ ¤вища також здатн≥ створювати небезпеку дл¤ людини, сусп≥льства ≥ довк≥лл¤, зокрема повен≥, урагани, вулкани тощо.
«важаючи на те, що економ≥чно небезпечн≥ види д≥¤льност≥, об'Їкти, р≥зн≥ речовини та њх сум≥ш≥ характеризуютьс¤ п≥двищеним еколог≥чним ризиком, вони п≥дл¤гають спец≥альному регулюванню, зокрема на нормативно-правовому р≥вн≥. …детьс¤ про застосуванн¤ правових засоб≥в управл≥нн¤ еколог≥чними ризиками. ƒо них належать способи впливу на суб'Їкт≥в, що зд≥йснюють еколог≥чно небезпечнуд≥¤льн≥сть, ¤к≥ пол¤гають в застосуванн≥ або реал≥зац≥њ норм права, тобто зд≥йснюютьс¤ безпосередньо на основ≥ права ≥ реал≥зують його потенц≥ал, у тому числ≥ завд¤ки: а) державн≥й ≥ громадськ≥й еколог≥чн≥й експертиз≥; б) процедур≥ прийн¤тт¤ ≥ узгодженн¤ еколог≥чно значимих р≥шень, зокрема оц≥нки впливу на навколишнЇ середовище в ”крањн≥; в) л≥цензуванню д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з використанн¤м джерел ризику дл¤ навколишнього середовища та житт¤ ≥ здоров'¤ людей; г) поданню декларац≥њ безпеки об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки; д) страхуванню ризик≥в; е) сертиф≥кацњњ; Ї) застосуванню юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ тощо.
” цьому зв'¤зку правов≥дносини щодо забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпе≠ки визнаютьс¤ абсолютными, оск≥льки, з одного боку, громад¤нам належить абсолютне право на еколог≥чну безпеку, ¤кому, з другого боку, кореспондують зобов'¤занн¤ держави, юридичних та ≥нших ф≥зичних ос≥б забезпечити виконанн¤ низки обов'¤зкових вимог стосовно гарантуванн¤ еколог≥чноњ безпеки. “обто дл¤ останн≥х право на еколог≥чний ризик (зд≥йсненн¤ еколог≥чно небезпечноњ д≥¤льност≥) трансформовано в обов'¤зок виконати р¤д зобов'¤зань, ¤к≥ спр¤мовуютьс¤ на попередженн¤ настанн¤ еколог≥чноњ небезпеки (про¤ву еколог≥чного ризику) або л≥кв≥дац≥њ њњ насл≥дк≥в з в≥дверненн¤м чи зменшенн¤м р≥вн¤ еколог≥чного ризику.
Ќаприклад, «аконом ”крањни Ђѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпе≠киї (2001) передбачено, що за≥нтересован≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥, у тому числ≥ т≥, ¤к≥ мають нам≥р розпочати експлуатац≥ю об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, надсилають до в≥дпов≥дноњ обласноњ, ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, виконавчих орган≥в селищноњ або м≥ськоњ рад за¤ву про отриманн¤ дозволу на експлуатац≥ю об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки, до ¤коњ додають: а) декларац≥ю безпеки; б) догов≥р обов'¤зкового страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, ¤ка може запод≥юватись авар≥¤ми на об'Їктах п≥двищеноњ небезпеки; в) план локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ авар≥й на об'Їктах п≥двищеноњ небезпеки; г) висновки передбачених законом державних та громадських експертиз; д) коп≥ю р≥шенн¤ в≥дпов≥дноњ ради про наданн¤ згоди на розм≥щенн¤ об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ; е) коп≥ю дозволу на буд≥вництво (реконструкц≥ю) об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки.
¬≥дпов≥дн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ чи виконавч≥ органи селищноњ або м≥ськоњ ради у м≥с¤чний строк з дати отриманн¤ за¤ви розгл¤дають њњ та надан≥ матер≥али, погоджують в установленому пор¤дку з в≥дпов≥дними ≥нстанц≥¤ми спец≥ально уповноважених територ≥альних орган≥в виконавчоњ влади ≥, у раз≥ згоди, надсилають за¤вников≥ письмовий дозв≥л на експлуатац≥ю об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки або обірунтовану в≥дмову з перел≥ком додаткових заход≥в, ¤к≥ повинен зд≥йснити за¤вник дл¤ отриманн¤ цього дозволу.
оп≥¤ дозволу на експлуатац≥ю об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки надсилаЇтьс¤ також спец≥ально уповноваженим органам виконавчоњ вла≠ди, ¤к≥ зд≥йснюють в≥дпов≥дно контроль у сфер≥ забезпеченн¤ еко≠лопчноњ безпеки та охорони навколишнього природного середовища; захисту населени¤ ≥ територ≥й в≥д надзвичайних ситуац≥й техногенно≠го ≥ природного характеру; пожежноњ безпеки; сан≥тарно-еп≥дем≥чноњ безпеки та м≥стобудуванн¤; охорони прац≥.
«а¤вников≥ надано право повторно звернутис¤ за отриманн¤м в установленому пор¤дку дозволу на експлуатац≥ю об'Їкта п≥двищеноњ небезпеки чи оскаржити д≥њ в≥дпов≥дноњ обласноњ, ињвськоњ або —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, виконавчих орган≥в селищноњ, м≥ськоњ рад у суд≥ загальноњ компетенц≥њ, господарському суд≥.
” наведеному приклад≥ сукупн≥сть умов та юридично встановлених д≥й щодо зд≥йсненн¤ процедури л≥цензуванн¤ еколог≥чно небез≠печних вид≥в д≥¤льност≥ та наданн¤ в≥дпов≥дного дозволу утворюють певний юридичний склад ¤к п≥дставу виникненн¤ правов≥дносин у сфер≥ еколог≥чноњ безпеки. ёридичний склад за певних обставин може бути наповнений додатковими д≥¤ми (юридичними фактами), ¤к≥ набувають важливого значени¤ дл¤ виникненн¤ правов≥дносин у сфер≥ еколог≥чноњ безпеки.
¬одночас у сфер≥ еколог≥чноњ безпеки спостер≥гаютьс¤ ≥ дещо ≥нш≥ п≥дстави виникненн¤ правов≥дносин, зокрема у раз≥, коли йдетьс¤ про загальнолюдське право громад¤н на природну безпеку. ÷е право базуЇтьс¤ на ризику, пов'¤заному з р≥зними ¤вищами природноњ стих≥њ. ѕ≥дставою виникненн¤ ц≥Їњ групи правов≥дносин Ї р¤д правових норм, ¤к≥ визнали обов'¤зком держави забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки ≥ п≥дтриманн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги на територ≥њ ”крањни (ст. 16 онституц≥њ).
—уб'Їктами правов≥дносин у галуз≥ еколог≥чноњ безпеки Ї громад¤ни ”крањни, ≥нш≥ ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, держава.
ќб'Їктами зазначених правов≥дносин виступають житт¤ ≥ здоров'¤ людей, безпечне навколишнЇ природне середовище та його компо≠нента (природн≥ умови).
ќтже, анал≥з чинного законодавства та юридичноњ л≥тератури даЇ можлив≥сть вид≥лити суттЇв≥ юридичн≥ ознаки еколог≥чноњ безпеки. ѕер≠ша з них пол¤гаЇ у тому, що еколог≥чна безпека Ї об'Їктом еколог≥чного права, складовою нац≥ональноњ та транснац≥ональноњ без≠пеки. ƒруга ви¤вл¤Їтьс¤ у на¤вност≥ системи державно-правових та ≥нших соц≥альних засоб≥в запоб≥ганн¤ виникненню р≥зноман≥тних загроз шл¤хом регулюванн¤ еколог≥чно небезпечноњ д≥¤льност≥. “рет¤ стосуЇтьс¤ спр¤мованост≥ системи еколог≥чноњ безпеки на сферу еко≠лог≥чно ризикованих вид≥в д≥¤льност≥ чи природних стих≥йних ¤вищ, здатних призвести стан довк≥лл¤ до р≥вн¤, небезпечного дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ людей, сусп≥льства ≥ держави. —уть четвертоњ ознаки еко≠лог≥чноњ безпеки пов'¤зана з попередженн¤м еколог≥чно ризикованих д≥й, стан≥в ≥ процес≥в, тобто ≥з запоб≥жними заходами.